| Сторінки (13/1290): | « | 11 12 13 | » |
Подивись, вже зима навкруги,
А у полі біліють сніги.
Спочивають дерева у сні -
Так приємно дивитись мені.
А мороз тут панує щодня.
Він пустує неначе дитя.
Кришталеве встеля полотно.
Те виблискує сріблом давно.
А ще бачу мороз на вікні
Візерунки малює по склі.
На мольберті чудові картинки,
Дивовижні казкові сніжинки.
-Ти, Морозе, заходь у мій дім,
Вип’єм чаю з тобою у нім.
Морозець лиш всміхнувся на те -
Він нізащо в тепло не піде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2016
Вже давно у далекому світі
Душі ваші спочили в раю.
Перед Богом за вас я в отвіті,
І за душі спочилі молюсь.
З вами часто, в думках, розмовляю,
Часом бачу вас, навіть, ві сні
І між нами, я це добре знаю:
Всі родинні зв'язки ще міцні.
Незакінчені всі ваші справи,
Що ви тут на землі почали,
Постараюсь зробити все справно,
Щоб ви в небі спокійні були.
Що я зможу, то все порішаю,
Бо такі ви мені дорогі.
А час прийде -до вас завітаю,
До небесних отих берегів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
Яка у нас чудова
вкраїнська наша мова!
Найкраща, мабуть, в світі
і на усій Землі.
В ній пісня колискова
й мелодія бузкова -
співала рідна ненька
В хатині навесні.
В ній мальви біля хати
всіх кличуть завітати,
бо хочуть частувати
щедротами гостей.
На крилах іздалека
весну несе лелека
і радісно співає
в садочку соловей.
В ній рідна вишиванка
й рушник, що спозаранку
на долю мама дбала
для дочок і синів.
Дивуються народи
І українці горді,
Що зберегли ми мову
впродовж усіх віків.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=r4EgIZlSl2I[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
( Українські народні звичаї та обряди)
В нас сьогодні Калита"
І матуся недарма
Запалила у печі -
Будуть з медом калачі,
Разом з ними калита*-
Найсмачніша в ці свята.
На Андрія*веселиться
Прийдуть хлопці та дівиці.
Покусають калету,*
Що висить тут на шнурку.
А в кутку біля печі́,
Сторожують рогачі.
Щоб не вкрали калету,*
Калетинський на посту.
Бравий ось іде козак,
Веселитись він мастак.
Пригодяться рогачі,
Що стоять біля печі́.
-Звідки їдеш, Рогачинський?-
Так питає Калетинський.
-Звідки їду? Зверху хати!
Їду калету* кусати!
-Я ж бо - по зубах писати!
Й що тут думати й гадати...
От кусає Рогачинський -
Не пускає Калетинський,
Навкруги усі регочуть,
Розсмішити його хочуть.
Якщо він не засміється -
Шматок ласий дістається,
А коли вже зарегоче,
То нічого більш не схоче:
Калетинський так і сяк
Просметанить по зубах.
Потім їде Коцюбинський,
Поспішає ше й Мітлинський ..
На лопаті й на мітлі
Веселяться, мов малі.
Ось такі у нас Андрія*!
Це не свято - просто мрія !
Калита* - традиційне свято, яке відзначають в Україні. Має прадавні дохристиянські корені.
Андрія* - релігійне свято в честь Апостола Андрія Первозваного, яке святкується 13 грудня.
калита** - обрядовий корж, що готується на свято Андрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
Помню в детстве мы спускались
С горки где то в январе.
На санчатах мы катались
На высоком том бугре.
Очень весело с задором
Мы спускались, как могли.
В этом празднике весёлом
И резвились мы, и жгли.
Кто летел из гор в санчатах,
Кто то на лыжи вдруг встал,
А кто то просто на ногах,
Ведь он валенки достал.
Это был прекрасный праздник
Для весёлой детворы,
Даже маленький проказник,
Не томился от хандры.
Вот бы в детство то вернуться
И спуститься ещё раз.
С головой бы окунуться
И лететь прищурив глаз.
********************
На Клину колись катались
З гірки посеред зими.
На санчатах ми спускались
Бо ж були тоді дітьми.
Дуже весело - з запалом
Всі спускались як могли
І у святі цім веселім
Ми щасливими були.
Хто летів з гірки на санях,
Хто на лижі раптом став,
А хто просто на долонях,
Бо спускався і упав.
Хто тягнув туди гранджоли,
А хто валянки взував -
Цілу зиму там ніколи
Шум і гамір не змовкав.
Це було чудове свято
Для всієї дітвори,
Аж увечері поспати
Повертались у двори.
Часом хочу повернутись
У дитинство ще хоч раз
Й на санчатах покататись
На Клину в зимовий час.
Гранджоли* - саморобні великі сани, які застосовувались в домашньому господарстві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
По шпалері хміль до сонця пнеться
І стає все вищим з кожним днем.
Аромат хмільний навкруг несеться,
Ще виразнішим стає з дощем.
Зеленіють шишок цілі грона,
Що звисають низько до землі,
Від найменшого внизу бутона
І аж до вершечка на петлі.
Між рядками вітер все гуляє,
Тихо він у листі шелестить,
Мило із кущами розмовляє
І рости скоріше їм велить.
А кущі шикуються в колони,
Як солдати стали на парад
І за зброю їм слугують грона -
Хмільових плантацій чіткий ряд.
Я іду рядами поміж хмелем
І на серці любо так мені,
Бо тут частка праці є й від мене:
Доглядала я цей хміль з весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Стоит вся белая в снегу
У дома брошенная вишня.
Вернуть, что было не могу,
И очень жаль, что всё так вышло.
Давно ушли отец и мать -
Их небеса к себе позвали.
Остался дом пустым стоять,
Седыми дети уже стали.
Стоит печален старый дом,
С тоскою смотрит на дорогу.
А вишня грустная при нём
В душе посеяла тревогу.
Сугробы снега намело
И нет протоптаной дорожки.
Что было - время унесло.
Двор не ухожен здесь немножко.
Нет в доме смеха детворы,
Забыли вкус мы спелых вишен.
И лишь, с далёкой той поры,
Здесь крик совы так часто слышен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016
Ці лапаті сріблясті сніжинки
Тихо падають згори.
І легенькі, як тії пушинки -
Рученята простягни.
Ось тобі на долоні лягає -
Цей дарунок від зими.
І на сонці барвисто сіяє -
Радість в серце ти впусти.
Геть журбу проганяй - хай гуляє..
І радій ти цьому дню.
А зима все кругом замітає..
По коліна вже в снігу.
Опустилась сніжинка в долоню.
Їй тепло своє віддай.
Хоч спливе з рук тепленьких водою,
Ти надії не втрачай.
Ці лапаті сріблясті сніжинки
Тихо падають згори.
І легенькі, як тії пушинки..
Ти долоньки не тягни..
Нехай снігом зима замітає,
Стане чистим все кругом.
Застеляє вона, застеляє
Сніжно-білим полотном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Проживаю на вулиці сина.
Він недавно на Сході загинув
І пішов навіки в небуття -
Молоде обірвалось життя..
Тут хатів вже не так і багато,
На горбочку стоїть його хата.
Поселилась в тій хаті сестра,
Метушиться мала дітвора.
Біля хати вишневий садочок,
А внизу є маленький ставочок.
Все на ранок вкриває росою
Ну а серце стискає сльозою.
Я приречена вік свій тужити,
Бо йому б тільки жити і жити.
Перервалось життя молоде..
Де його відшукати? Ну, де?
Плаче ридма, ридає родина -
Назавжди залишила дитини.
Ти полинув удаль, в небеса,
Де хмаринки важкі, як сльоза,
А вночі там з’являються зорі..
Як же важко змиритись з цим горем.
Лиш ім’я залишилось від сина..
Ой, чому ж він так рано загинув?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Безсонії ночі,
заплакані очі,
мене обняла
темнота.
Тривожнії думки,
зів’ялі квітки -
гірка у душі
пустота.
Я зовсім безсила,
бо смерть підкосила
й тебе назавжди
забрала.
Війна - вража сила,
всім горе носила -
до себе її не
звала.
Упав і загинув,
на небо полинув,
потрапив під вражий
обстріл.
Ой, як же з цим жити?
Як горе спинити,
Щоб серце не рвалось
навпіл?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016
Наталії Андріївні Богайчук присвячую:
Лікарська справа дуже важлива
І для людей вона особлива:
Позбутись недуг допомагає,
Хворим здоров’я всім повертає.
Є в нас Наташа у нашім селі,
Нею пишаємось й любим її.
Завжди працює: літом й зимою,
В місті, в шпиталі медсестрою.
І ще раніш, коли починала,
(Фельдшером в нашім селі працювала),
Виклик до хворих приймала вона,
Й миттю летіла, як тільки могла.
Знала чекають у кожній сім’ї,
(Хворі за це дуже вдячні її).
Всіх зігрівала її доброта,
Щире ж бо серце то є неспроста.
Впевнений спокій і теплі слова-
Це вже підтримка велика була.
Хворим слова ті вселяли надію –
Це лиш Наташа робити уміє.
І вже не їде на виклик швидка,
Бо у Наташі - « легенька рука».
Ні, не легка та рука – золота,
Бо поважають в селі недарма.
Всі дуже вдячні сьогодні її,
Бажаний гість вона в кожній сім’ї.
Довгих їй літ побажаєм, здоров’я,
Ми всі пишаємось нею такою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Тут зросло не одне покоління,
Що любило наш Панський ставок.
І пустило назавжди коріння,
Посадило прекрасний садок.
Яблуні тут росли і черешні,
І шовковиці пишні ряди.
А малеча приїжджа й тутешня
Смакувала смачні ягідки.
Досхочу у ставочку купались,
Залюбки тут проводили день,
Пустували вони і сміялись,
Засмагали, співали пісень.
Відчувала завжди я тривогу,
Коли діти ішли на ставок.
На мою «не купатись» - вимогу
Сподівались пірнуть хоч разок.
Тепер внуки мої підростають
І собі теж біжать на ставок.
Своїм лементом нас запевняють,
Що буяє життя острівок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Вдаль піду́ за село́,
де пшеничне
розкинулось по́ле.
Серце стисло, звело́,
бо з цим по́лем
пов'язана,
доля.
Любов цю до землі
дарувала мені ще
мату́ся.
Я іду по стерні,
мов на крилах в це поле
несу́ся.
Колосок я зірву
і його роздивля́юся
пово́лі.
Із собою візьму́,
Ну а він залоско́тить
доло́ні.
Жнивувати пора́:
чути гуркіт комба́йнів
у по́лі.
І зерно́ у двора́х
засипаю́ть в комо́ри
дово́лі.
Буде хліб на столі
і коржі, і святі
паляни́ці.
Хай на полі в селі
колося́ться розкішні
пшени́ці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2016
«Плине кача по Тисині» -
За тобою знов тужу.
Від Майдану і донині
Біль у серці бережу.
Знову люди на Майдані
Сотні шану віддають.
Винуватцям – покарання,
Всі гріхи їхні вернуть.
Нашу Гідність не зламати,
Ми є справжніми людьми
То ж повинен кожен знати -
Тут найкращі полягли.
Це за волю та свободу
Віддали своє життя,
Це за щастя для народу
Пішла Сотня в небеса.
Крізь віконце в темну нічку
Я на небо подивлюсь
І поставлю за них свічку,
Тихо Богу помолюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2016
Я так часто їх бачу вві сні,
Ці високі мої яблуні,
Що верхів'ям впираються в зорі -
Із дитинства картинки прозорі.
У моєму далекім тім сні,
Все ростуть і цвітуть яблуні,
Розпустили все гілля, мов коси,
Із трави вони п'ють чисті роси.
Між деревами стежкою йду,
Чути спів соловейка в саду,
Світить місяць і яснії зорі,
Яблуні ті стоять, мов в дозорі.
Простягають до мене гілки
Доторкнутись моєї руки,
Захистити дитину від болю,
Який вже заготовила доля.
Дуже часто я бачу їх в сні,
Ці високі мої яблуні,
Що верхів'ям впираються в зорі -
Із дитинства картинки прозорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016
Як себе я караю... І з доріг виглядаю.
Як же міг ти так рано піти?
Я нікого не лаю, просто думаю, знаю,
Що могла врятувать від біди.
Я ж могла захистити, я могла не пустити,
Бо, як мати, я мала права.
Як же далі з цим жити, і собі як простити? -
Недоречні утіхи слова.
Не могла я спиняти, не могла тоді знати,
Що вже в нас почалася війна.
Я повина прийняти: ти пішов захищати,
Але доленька наша гірка.
Маю в серці тривогу і біжу на дорогу,
Бо по ній, певно, будеш іти.
Я тебе виглядаю, хоча добре я знаю:
Ти полинув у кращі світи.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oVaAO8tW37U[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2016
Сьогодні - батьківська субота.
Наш обов'язок й турбота:
За всіх Богу помолитись,
Хто з життям вже встиг проститись.
Вас, дорогі мої батьки,
Нестало.. Вже пройшли роки.
За вас я Богу помолюсь,
Перед іконою схилюсь,
За упокій поставлю свічку
І знов неспатиму всю нічку.
Думками буду тільки з вами:
До батька говорити й мами.
За вас до Бога помолюсь,
Щоб душі ваші у Раю
Спокійно з миром спочивали,
Ні жа́лю, ні туги не знали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
Опале листя під ногами
Свою мелодію співає,
Простими ніжними словами
Холодну душу зігріває.
Легенький вітер в жовтих травах,
Для пісні ритм все відбиває.
Почувши дивні ті октави,
Твоє серденько оживає.
Радіючи, йдеш по стежині.
Краса дерев тебе п’янить
І пісня осені віднині
Серденько гріє й веселить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016
Ой ти, доле моя сивочола,
Ти підбила обидва крила.
І щоразу, до ранку звечора,
Рій думок так далеко несла.
Не хотіла безсонні ти ночі
Коротати у болях тривог,
Та щоразу заплакані очі
Витирала від всіх осторог.
Ой ти, доле моя безталанна,
Ти злетіти уже не могла
В дім прилинула туга незвана,
Що в глухий кут мене завела.
Все ти б'єшся, як птаха у клітці,
Щоб летіти скоріш в небеса,
Щоб пливти як ті хвилі по річці,
Де на воду спадає роса.
Хоч летіти не можеш, я вірю:
Ти пройдеш через терні усі.
Все здолаєш: і зливу, і бурю,
Та зустрінеш погодні ще дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2016
Цього не можем ми забути..
Що гіршого могло ще бути:
Коли померла рідна ненька,
Залишивши дитя маленьке?
Щоразу з ранньою росою
Вмивавсь її синок сльозою.
Коли не було плакать сили,
То біг хлопчина до могили.
У неба щиро він просив,
Щоб Бог матусю відпустив.
А з неба сонце пригрівало -
Спокійно й затишно ставало.
На квіти, що цвіли, дививсь,
Немов, до матінки туливсь:
-Рідненька матінко, матусю,
Прийду ще завтра прихилюся.
Спливали дні, ішли години,
Ходив до мами він щоднини.
У відповідь не чув він слів,
Хоч так почути їх хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2016
Одиноко стоять абрикоси
В цім зарослім травою саду
І де мати вплела мені в коси
Маків цвіт, волошкову красу.
Де водила мене край дороги
Показати пшеничні поля.
Там минали тоді всі тривоги
І платила добром нам земля.
Всі слова ті: ласкаві й привітні,
Убирало у серце маля,
Відчувало призиви завітні,
Щоб вертати додому здаля.
Літ багацько з тих пір промайнуло
І пройшла я багато доріг.
Слова мами в мені відгукнулись -
Я вернулась на рідній поріг.
Тут все також цвітуть абрикоси,
В цім вишневім зарослім саду
І тихенько збирають всі роси,
Все чекають, що скоро прийду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016
Мої рушники, ви - мої вишиванки,
Недоспані ночі, тривожні світанки.
В них спів соловейка і крик журавля,
Що стомлені крила несуть іздаля.
Тут маки червоні цвітуть в полотні,
Вони посміхаються людям, мені.
Ромашки, волошки, дубові листочки,
Що шила на долю для сина і дочки.
В добрі щоб, в здоров'ї ішли їх роки,
Щоб завжди із ними були рушники,
Ще зорі вечірні та вранішні роси,
І стрічка яскрава, заплетена в коси,
Ще сонях, що виріс на рідних полях.
Тут квітне Вкраїна в моїх рушниках.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xcKEdGDmYeU[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Гарного всім ранку!
Доброго вам дня!
З раннього світанку
Всіх вітаю я.
Мирного вам неба!
Щоб знали усі:
В ньому є потреба
На нашій землі.
Здоров'я міцного
Зичу, друзі, я,
До хвороб стійкого -
Дружна щоб сім'я.
Міцного кохання,
Більше теплих слів.
Зустрічей, чекання,
У любові днів.
Щоб летів лелека
До вас залюбки
Та у кожній хаті
Росли малюки.
Щоб кожна родина
В достатку жила,
Наша Україна
Заможна була!
Вільна і єдинна,
Знанна у світах
Вкраїнська родина
Славилась в віках!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tkbmMuuyRW0[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=tkbmMuuyRW0][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016
Що залишимо ми після себе
На цій грішній, стражденній землі,
Коли птах у відкритому небі,
Нестабільність несе на крилі?
Коли наші керманичі вправні,
Повсякчас лиш піарять себе.
За чуби так тягаються справно,
Загрібають до рук - що пливе.
Що поцупить, керманичі знають:
В нас багата й родюча земля.
Свої ж підло народ обкрадають,
Щей рука загребуща Кремля.
Стала Воля в нас кров'ю залита
Стогне наша земля у вогні,
Справедливість сльозами полита,
Бо найкращі сини полягли.
Ми державність свою відвоюєм
І розплата настане за все,
Справедливість у нас запанує
Мир і спокій в наш дім принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687331
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.09.2016
Підтягнула Росія війська
І поставила вздовж по кордону.
Ця загроза така вже близька,
Бо «цар» прагне всесвітнього трону.
.
Та йому не злякати нас. Ні!
Заграбастати рветься відколи.
Ми не скорені будем війною!
Не зламати йому нашу Волю!
Ми є тихий і мирний народ
І не хочем ні з ким воювати,
Не хотіли б ми бачить заброд
І ми зможем себе відстояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2016
Вот летят от нас вдаль журавли
И на крыльях несут холода.
Громким эхом в пространстве земли
Раздаются с небес голоса.
И с какой-то тревожной тоской
Вслед я птицам летящим смотрю
И легонько прикрывшись рукой
Вижу место пустое в строю.
Вы с собою возьмите меня,
В неизвестность я с вами лечу,
На закате прошедшего дня
Я заполнить то место хочу.
И в тумане осеннего дня
В стае я полечу журавлей,
Окликая тревожно тебя
Над широкою гладью полей.
Меня приняли в ключ журавли.
Догоняют нас вслед холода.
Пролетая над гладью земли
Я прощаюсь с тобой навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2016
До кацапів нічого не маю
І претензій ніяких не ставлю,
Та надалі - вас, просто, не знаю.
І це щиро кажу, не лукавлю.
Вас не хочу я бачити й чути,
І дивитися ваше кіно,
Та назавжди хотілось забути
Все, що спільного з вами було.
Поміж нами розбите корито,
І не бачу в тій тріщині дна.
Вже дорогу до дружби закрито,
Лише, прірва між нами одна.
Вже ніколи не скажу: «Бувайте»,
Не потисну нізащо руки,
Тож відверто кажу вам: «Прощайте»
Не на ро́ки, а вже - на віки́.
Не стала видаляти, а залишаю так як був спочатку:
Ничего к русским не имею,
Но знать вас больше не хочу.
И пусть вас басни дальше греют:
Что Обамы нет - я всё прощу.
Нет, не прощу я вас, засранцы,
За все "словесные грехи",
За все те ужасы и боли,
Что в мою землю принесли.
Жестокие вы и очень злые...
Пусть век вам счастья не видать!
И клятвы все у вас пустые:
Готовы всё у нас забрать.
Пусть басни греют, что когда-то
Вам кто-то земли подарил,
А в смертях вы не виноваты,
То Дух Бандеры их убил.
Такие вы святЫ, наивны,
Готовы душу открывать.
Коль не прогнутся под ваши спины,
Начнёте жизни отбирать.
Но есть пословица такая:
Что ложью можно мир пройти.
И будет там стена глухая -
Назад дороги не найти.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D4GK_vdwMQA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2016
Барвінок, барвінок, барвінок -
Ці ніжні синенькі квітки.
Барвінок, барвінок, барвінок -
Тоненькі дрібні пелюстки.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Листочки зелені малі.
Барвінок, барвінок, барвінок ..
Його не скорити зимі.
Барвінок, барвінок, барвінок
Снується стеблом по траві.
Барвінок, барвінок, барвінок
Край кожної хати в селі.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Весільний вінок на чолі.
Барвінок, барвінок, барвінок –
Це символ моєї землі.
Барвінок, барвінок, барвінок..
Він знов розцвіте по весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2016
Колосяться жита в чистім полі
І вбирають у себе росу -
Буде хліба смачного доволі,
Короваїв побачим красу.
Україно, ти житниця світу,
Ти багата і щедра земля,
Щирістю й добротою зігріта -
Тут хлібами буяють поля.
Хай завжди будуть в нас паляниці
І рум'яні, смачні калачі
Та закладені збіжжям полиці,
Й свіжо-спечений хліб у печі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ekKdb9W6JA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Моя земля - де цвіт калини,
Де клич у небі журавля,
Де за столом в кругу родини
Збирається уся сім'я.
Де нарізають паляницю,
Коржі із медом подають
І бережуть, як ту зіницю,
Вкраїнське слово, його суть.
Де пісня лине над хатами,
В саду співають солов"ї.
Де зустрічають нас із вами
Барвінок й мальви навесні.
Де яблуні цвітуть так рясно,
Й хрущі над вишнями гудуть.
Хай сонце в небі світить ясно,
А Янголи нам мир несуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2016
Лоза з буйним вітром
В лузі говорила,
Гнучке своє гілля
Додолу хилила.
Не дми, вітре-брате,
Маю слабке гілля,
Бо можеш зламати,
Не хили до зілля.
На те буйний вітер
Тільки посміявся
Лозі сльози витер,
І знов розгулявся.
Вона ж своє гілки
Докупи зв'язала,
Піднявшись, довіку
Сильнішою стала.
Здивувався вітер:
Лоза залишилась
Стояти і звідки
Взялись в неї сили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=rKUatlw142I][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2016
Оця зараза, любі братці,
Що точить сайт наш, як черв"як,
Скажений їжачок в загонці
І сам він у крові закляк.
Його задача підірвати
Усю міць наших людей
І українців роз"єднати,
Підкинути своїх ідей.
Продавсь за гроші супостату,
Своїх сусідів розсварив,
Не чекав такого результату
І свій Донбас він розвалив.
Тепер між нами шукає виних,
Брехливі чвари вилива.
Його ідей отих блошиних
Вважайте, що вже їх нема.
Не смій сьогодні між народу
Своє сміття ти рокидать.
Пора вже з нашого городу
Бур'ян назавжди виривать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676176
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2016
Не плюй у чистую криницю,
Бо всеодно тобі прийдеться
Із неї пить святу водицю.
Тобі ще все це відзоветься..
За що не любиш свою землю,
Свою країну, своїх людей?
Ти сам руйнуєш в річці греблю,
Є виконувач чужих ідей.
Коли не любиш Україну,
То хто тебе тут так держить?!
Ти не роби із неї руїну,
Твій поїзд у Сибір вже мчить.
Бери у руки ти валізу,
Скоріш відправляйся на вокзал.
Накинь на очі ти завісу,
Бо свою землю ти продав.
Донбас, це - Наша Україна !
А хочеш того ти, чи ні,
Єдиною буде країна!
В ній дітям жить! Твоїм і моїм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2016
Скрізь пхає носа цей кацап
І навкруг нього лиш - розруха.
Він у нас Крим анексував..
І що тепер? Умив вже руки?
А якже тішились, сміялись
І стільки радості було:
Російські прапори здіймались,
Кримчанам «счастье вдруг пришло».
І що тепер? Чого заткнулись?
Де процвітаючий прогрес?
Чого в норі своїй замкнулись?
Підносьте Крим ви небес.
Будуйте їм котеджі, вілли.
Хай процвітають всі міста.
Побудувати міст зуміли?
То хай тече й від вас вода.
Та ні, кругом – одна розруха:
Нудьгують пляжі, пустота.
Нема тієї веселухи,
Що була й радості нема.
Це ж Україна стільки літ
Держала в рабстві ваших «руских».
Дідів здійснили «заповіт» -
Анексували землі кримські.
Коли б діди ті піднялись,
Та глянули на ваші дійства –
Вони б за голови взялись
Від цього жаху і блюзнірства.
Ви що, кацапи, натворили?
Де совість, розум? - Лише глум..
Людей стількох життя лишили!-
Біда. Війна. Розруха. Сум..
Куда не ступит наш кацап,
Везде с собой несёт разруху.
Сегодня Крым у нас отжал
И что с того?! Умыли руки?!
А как все прыгали, скакали
И сколько радости было́..
Все дружно флагами махали:
Какое счастье к вам пришло!
Ну что теперь вы все молчите?
Где процветающий прогресс?
Берите вы сейчас творите,
Крым возносите до небес.
Постройте им коттеджи, виллы,
Пусть процветают города.
Свой свет у Крым пустите
И пусть течёт своя вода.
Ведь Украина столько лет
Держала в рабстве ваших - русских,
Вы выполнили "дедов завет" -
Достигнув целей их высоких.
Они сегодня чтоб поднялись,
Все те, что в сорок пятом полегли,
От ваших бы действий ужасаясь,
Они б за головы взялись.
Вы что, ребята, натворили?
Зачем разруху принесли?
Ведь мы когда-то дружно жили
И все мы братьями были́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2016
Тополі, тополі, тополі
Рядами безмовно стоять.
На стражі жаданої волі
Нескорені дзвони звучать.
Навчились себе цінувати -
Нікому вже нас не схилить,
Ще маєм батьків шанувати,
Дітей у любові ростить.
Тополі, тополі, тополі,
Що тягнуться гордо увись.
Ціною синівської крові
Віднині з колін піднялись.
Ми зможем себе відстояти,
І землі свої повернуть,
Розправивши плечі, так стати,
Як наші тополі ростуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016
Я добре знаю, пам'ятаю,
Нізащо вас не пробачаю
За вбитеє моє дитя,
Що віддало своє життя
І свою голову схилило –
Осколком граду зачепило.
Я, як сьогодні, пам'ятаю
І як було все, добре знаю:
Як ви під техніку лягали,
Бійців тоді ви не пускали
Свої кордони боронить -
Це мали ви усе робить..
Це ваші землі, ваші шахти,
Це ваші діточки і мати -
А хто їх має захищати?
А ви під танки все лягали
Й в підмогу Путіна ще звали.
Напевно, з п'яного угару,
Можливо, після перегару,
Біди такої наробили:
Свої домівки розгромили.
А ще, вбивали українців,
Своїх знайомих, не чужинців:
Батьків, сусідів і братів
В догоду нелюдів-катів.
Я добре знаю, пам'ятаю,
Нізащо вам не пробачаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2016
Знову покрилася цвітом
Мамина вишня в саду,
Пустка тьмяніє із вікон
Й смуток кругом на виду.
Хата стоїть у зажурі,
Стіни снують павуки,
Тут невеселі й похмурі
Дні – і спливають роки.
Вже заросла споришами
Стежка, що йшла до воріт.
Лину в думках я до мами,
Бо загубився вже й слід.
Лиш уночі одиноко,
Криком лякає сова,
Ранить у серце глибоко
Вишня, що знов розцвіла.
Мама залишила вишню
Рясно щороку цвісти,
Дітям своїм і онукам
Згадку про себе нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2016
Віє вітер в чистім полі
І спочину не дає.
Розгулявся він на волі,
Свище, пісню виграє.
Пробирається крізь темінь
Сонця бравий промінець.
Вітру показав він ремінь,
Той шмигнув геть навпростець.
Заховався у лісочку,
Де ялинки і дуби,
Причаївся на горбочку
Чим подалі від біди.
Сонце пустуну всміхнулось,
Освітивши білий світ.
Все навкруг уже проснулось,
Вітер сонцю шле привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2016
Одна история из реальной жизни.
По окопам зимою холодной
Землю ты от "бандеров" спасал.
Бил ты их с такой яростью злобной
И детей, и свой дом защищал.
А когда дом снарядом пробило
И сравняло всё вместе с землёй,
За детей твоё сердце заныло,
Ты отправил их к тёще домой.
И бандеры скорей приютили,
Покормили, обули детей,
В дом хороший они поселили,
Чтобы было уютней, теплей.
Чем могли, тем семье помогали:
Школа, садик, все вместе - друзья.
И за дядей-бандерой рыдали -
Привезли хоронить от тебя.
Ты сегодня всё также в окопе..
Мысли грустные жить не дают:
Там семья, твои дети, бандеры,
Вместе все они дружно живут.
И детишкам там тихо , уютно,
Только папу к себе они ждут..
На могилу до дяди- "бандеры"
Цветы яркие часто несут.
Вот сидишь ты теперь у корыта-
Ни жены, ни детей больше нет.
Пред тобою все карты открыты,
Но дороги к семье больше нет.
Вот скажи ты теперь, так открыто:
Ты кого, от кого защищал?
Грузом двести дорога укрыта
И от этой войны ты устал..
Сколько крови напрасно пролито!
И слезами залита земля..
Сколько судеб бездумно разбито?!
Дальше нет в этой жизни тебя..
Переклад:
Ти в окопах зимою холодною
Свій Донбас від «бандерів» спасав.
І ще з люттю, такою жорстокою,
Ніби дім і дітей захищав.
Як будинок сусіда розбило -
Так буває на клятій війні.
То у серці тобі защеміло
І дітей ти послав до рідні.
В центрі теща живе України
І зустріла твоїх діточок.
Збіглись люди на поміч родині,
Хвилювались, щоб мали куток.
Годували дітей і вдягали,
І зарадить старались усі.
Потім ранці до школи зібрали –
Твої діти для них не чужі.
Дні летіли й за місяцем місяць,
Дітки в школу й в садочок пішли.
Та собі не знаходили місця,
Як їх дядька в труні привезли.
На Донбасі тоді він загинув,
Був відважний Герой і боєць.
В його смерті лиш ти тільки винен,
З твого пострілу він упав ниць.
Ти сьогодні ще досі в окопі,
Гнітять думи і жить не дають.
Сам не радий, що скочив в халепу–
Звідусіль вже на тебе плюють.
Твої діти десь там, між «бандерів»,
Прижились і нормально живуть
Навкруг тебе одні лиш руїни
І вітри там холодні снують.
А по вулицях мчать бетеери,
Й до родини відрізаний шлях.
Твої діти до дяді-«бандери»
Носять квіти нарвані в полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2016
Українські простори -
Це безмежні поля
І річки тут, і гори,
Бо свята в нас земля.
Наша житниця рідна -
Колосяться хліба
І збираємо плідні
Урожаї в жнива.
Працьовиті й чудові
У нас люди живуть,
Крізь віки рідне слово
У майбутнє несуть.
Ти моя Україна,
Мій народ і рідня,
Ти навіки єдина
І ти - доля моя!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=QQcDtMGBwOw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Євдощук Олексій Олександрович
( 10.04. 1985р.н - 17.05.2016р.)
м.Житомир
Сержант, військовослужбовець 4-ї роти 2-го батальйону
95-ї окремої аеромобільної бригади.
Хай буде проклята війна!
Відповідатимуть сповна
Всі ті, хто вбивства розпочав
І не одне життя забрав
У наших юних ще дітей.
Таких не знати б нам вістей.
Лунає гірко: «Плине кача»..
Ти чуєш, як ридає-плаче
Матуся рідна над труною,
Бо вбитий син її війною,
Назавжди вирваний з сім’ї.
Болить усім біда її.
Бійцеві шану щоб віддати,
Спішать всі на коліна стати
О, розступіться,небеса!
Душа бійця тут воскреса.
Виходьте, Ангели, стрічати,
В небесне військо записати
Героя, що в бою поліг,
Уміло гідність він зберіг,
Не осоромивши родину,
Віддав життя за Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2016
Береги над водою -
Неймовірна краса.
І ця річка росою
Їх краї покрива.
Розпустила тут гілля
Над водою верба
І росте поряд зілля,
Ще й розкішна трава.
Поросли тут в долині
Очерет й осока.
Ну а хвилі неспинні
Вдаль зве мати-ріка.
Тут живуть в очереті
Дикі гуси й качки.
А ще лебідь у злеті
По воді б’є крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2016
Мелодія Андрія Мартиненка (Амадея)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N-ffwD318Fk[/youtube]
Згенеровано ШІ
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9sGaWDEP0CY[/youtube]
Музика (ноти) Миколи Сосуновича
Черемшина цвіте, розцвітає
І весна полонила думки.
Моє серденько знов вирушає
Крізь всі пройдені нами роки.
Приспів:
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
Я полину у юність далеку,
Де мене ти на греблі чекав,
Черемшини гіллячку на згадку
У той вечір мені дарував.
Приспів:
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
Ми гуляли удвох над рікою,
Місяченько купавсь у воді.
Що кохання у нас із тобою
Буде вічно, здавалось тоді.
Приспів:
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
Та пройшли ті роки промайнули -
Черемшина так само цвіте.
Те духмяне кохання вернулось –
Інша пара на греблю іде.
Приспів:
Черемшино, моя черемшино,
І закохана юність моя.
Я до тебе шукаю стежину
Й шлях висвітлює в небі зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665385
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g7fuWpyaV8A[/youtube]
Люби Україну: лани і простори,
Дніпровські пороги, Карпатськії гори,
Де спів соловейка і клич журавля -
Тут наша з тобою рідненька земля!
Люби Україну, як лагідне сонце,
Що щиро всміхається в наше віконце.
Зрости українську пшеницю в полях.
Тут наша з тобою рідненька земля!
Шануй українську і пісню, і слово,
Звучання у них мелодійне, казкове.
Найкраща у світі рідна мова моя.
Тут наша з тобою рідненька земля!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VouDm1IiZPE[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Цей статус Донбасу й раніше ви мали.
Ще при Януковичу ви жирували.
Купюри великі кругом розкидали,
Що бачили очі, то те купували.
Сьогодні сиджу і дивлюся новини,
Й своєї у тому не бачу провини.
Підступна війна нам всім «статус» зрівняла -
Попробуйте й ви, що «бандерка» ця мала.
Десь років із двадцять отак виживала:
Город обробляла, сім'ю годувала.
І діток своїх я у вишах навчала,
І зовсім про себе ніколи не дбала.
Не було роботи в селі і немає.
Хто може й як вміє, то так виживає.
Молодші ще прагнуть десь долю шукати,
Старіші вже мусять як є - доживати.
Тепер й ви побудьте у шкурі «бандери» -
Подінуться десь особливі манери.
Можливо, хоч в цьому нас доля зрівняє -
Єднання в думках вона нам посилає.
Потрібно нам, «братці», війну закінчити,
Щоб люди могли всі у спокої жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aFowbEAMlkM[/youtube]
Ремейк-елегія на пісню " Яворина"
на вірш Степана Галябарди, музику Степана Гіги
На могилі твоїй, заспівали сумну "Яворину".
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Ой синочку рідненький, чому ти так рано загинув?
Я ходжу на дорогу тебе виглядати щодня.
Може, звістка про тебе на крилах пташиних прилине,
А чи маком червоним у полі в цей час зацвіте,
Хай же вітер сьогодні тобі повідомить, мій сину,
Що матінка тебе на дорозі чекає і жде.
Приспів:
На могилі твоїй, заспівали сумну "Яворину".
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Ой синочку рідненький, чому ти так рано загинув?
Я ходжу на дорогу тебе виглядати щодня.
Сонце світить із неба сьогодні ласкаве й привітне,
Ця мелодія пісні так сумно й журливо луна.
Різнобарв'ям веселки сьогодні могила вся квітне,
А в могилі обірвана змовкла життєва струна.
Вже не будуть ніколи тобі соловейки співати,
Ясне сонце із неба не буде тебе зігрівать.
А близькі і родина не зможуть онуків стрічати,
Вже не зможеш ніколи ти радість їм цю дарувать.
Приспів:
На могилі твоїй підроста молода яворина,
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Я не хочу повірить, що ти на війні цій загинув
І я буду ходити тебе виглядати щодня.
На могилі твоїй підроста молода яворина,
За тобою всі плачуть, а з ними ридає рідня.
Я не хочу повірить, що ти на війні цій загинув
І я буду ходити тебе виглядати щодня.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yUdwrxAEYQI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664950
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Яблуневий цвіт
В ранкових росах,
Стежка до воріт
Стоїть у сльозах.
Сивини печаль
Покрита в біле,
В серці туга й жаль,
Лице змарніле.
Мати вигляда
З дороги сина,
Тільки десь душа
В просторах лине.
Більше не прийде
Вона додому,
Хату обмине
В світі чужому.
Цвіт той обпаде
Із яблунь білих,
Мати не діжде
Додому сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Зацвіли вже каштани
У гаю за садком.
Їхні квіти багряні
Очі радують знов.
Наче вогник від свічки
Запалила весна
І підсвічує нічку
Ця краса неземна́.
Ой, квітучі каштани,
Ви приходите в сни
І бутони- фонтани
Гріють серце мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Лежиш на смертельному ложі -
Всі знають.. й чекають кінця.
Не довго зали́шилось, схоже..
І відчай .. сховався.. зачах..
-Ой, батько, ой таточку, тату...
Як важко цю мить пережить..
Покинеш ти рідную хату,
Душа твоя в Рай відлетить.
Хоч доля не була щаслива,
Та вчив ти нас правдою жить,
Щоб легка дорога зваблива
Не сміла серця полонить.
Трудився ти зранку й до ночі,
І в праці спливали роки.. -
Відводжу заплакані очі,
Щоб ти не помітив туги.
-Ти нами пишатися,тату,
Вже можеш - своїми дітьми.
Всього у житті так багато
Було, але стали людьми.
Життєвий твій шлях обриває
Й дорога веде до кінця,
А рідні спокою не знають,
Їм відчай заповнив серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660422
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2016
Моя Батьківщина -
Це Ненька-Вкраїна,
Народ наш - родина
Могутня й єдина.
Нелегка народу
Дісталася доля,
Та мужньо боролись
Коза́ки за волю.
Тому не лякають
Нас сили ворожі,
Бо наші солдати
Завжди на сторожі.
Віками вбивали,
Та дух не зломили,
Ми свою державу
Таки захистили.
Тепер ми щасливі
У нашій родині.
Моя Україна -
Єдина віднині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
Cидить хлопчина біля ставу -
На воду сумно задивився.
Пливуть качки собі в заплаву.
Він кинув погляд й зажурився.
Нема тепер у нього мами
І батько днями пропада.
На берег хвилі йдуть шарами,
Хлюпочеться собі вода.
І хвиля качечку гойдає,
А з нею діточок її.
Байдужа качечка не знає,
Як важко й гірко сироті.
І знову він біжить до мами,
Знов до могили прихиливсь,
Тихесенько шепче він устами:
«Матусю рідная, вернись»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
Сьогодні День народження у тата.
Мабуть, бабуся прийде привітати.
Ось тут через дорогу рідна хата,
Та доньці можна тільки споглядати.
Лягла так рано мама у могилу,
А тато зразу мачуху привів.
Напризволяще доньку залишили,
Бо перейматись батько не хотів.
Лишилося тихенько споглядати,
Лиш зрідка визирати з-за воріт,
Як будуть веселитись всі й гуляти,
Немає місця лише для сиріт.
І мачухи дитина вередлива
Язик покаже і геть утіка.
Чом доля сирітки така нещаслива,
Де кожен постійно тобі доріка?
Ніхто не пригорне цю бідну голівку,
Ніхто їй не скаже приємні слова,
Бо мама рідненька, лишивши домівку,
Пішла у могилу, її вже нема.
Так довго сирітка на бабцю чекала,
Її виглядала із різних сторін.
А та, мов не бачить, пройшла, не впізнала,
Відчувши лиш погляд чужий навздогін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2016
Ти сукню так довго собі вибирала:
Весілля в родини й хотілось піти,
А тітка забула й тобі не сказала,
Таку недоречність нічим не спасти.
Були на весіллі і мачуха й батько,
Ще мачухи діти веселі такі.
Запрошено було гостей тих багато -
Котилися сльози в сирітки гіркі.
Гуляли весілля, раділи співали,
Веселощі неслись аж ген за село
І присмаком болю у душу лягали,
Й на серці так гірко у тебе було.
І дядько, і тітка, і батько, і баба -
Забули про тебе, де в світі ти є.
Бо бідна дитина нікому не треба -
Хоч рідне по крові, та все ж не своє.
Не просто сирітці у світі цім жити,
Для всіх ти обуза і зайвий тягар.
До кого голівку тобі прихилити?!
Нехай лицемірство кладуть на алтар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2016
Сестричка і братик за руки водились.
Вони одним цілим були.
Та доля безжально взяла й розділила,
Надавши ярлик сироти.
Прийшлося у горі розбігтись по світу,
Податися в різні кутки.
А мамині вишні позбавились цвіту
Й безжально неслися плітки.
Незчислити горя, що діти зазнали.
На ноги спинались вони.
На рідне подвір’я не раз повертали,
Не раз вони сльози лили.
А мамина хата пустою стояла,
Снувались в кутках павуки.
За мамою діти завжди сумували.
В зажурі спливали роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2016
Ой, сину милий, ти мені прости:
Як мало ти прожив тут разом з нами,
Не снились кольорові тобі сни,
І мало розмовляли вечорами.
І вишиту барвистими нитками
Сорочку, ми не втигли дарувати,
Бо вік у тебе, з юними роками,
Війна назавжди сміла відібрати.
Зазнав з дитинства долю сироти,
Йшов по життю тернистими шляхами.
Твої дороги легкі не були,
Бо скроплені сирітськими сльозами.
Ой, сину милий, ти мені прости
За всі свої, в житті, поневіряння,
Бо не зуміли ми уберегти,
Й нам залишилися лише страждання.
Покинув нас, полинув в небеса.
Ти, сину, став - Героєм України.
Та біль у моїм серці не згаса,
Й душа ридає за тобою, сину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2016
Колоситься пшеничнеє поле,
Дозріває у нас за селом,
Наповняють селяни стодоли
Золотистим добротним зерном.
Лежить хліб на столі в кожній хаті,
Струменить у криницях вода,
Хочем мати домівки багаті
І щоб нас обминала біда.
За столом щоб збиралась родина:
Батько, мати і дочки, й сини.
Відродилася щоб Україна,
Щоб був мир і не було війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2016
Сьогодні, у свято весняне,
Я думи сумні відпущу.
Як сонце з-за хмари погляне -
Не стане у серці жалю.
Я піду собі у долину,
Де квітне уже первоцвіт
І поглядом в небо полину -
Пташки звідти шлють нам привіт.
Струмочок в долині дзюркоче,
Біжить і росте його міць.
Ще й вітер струмочку шепоче:
-Не жди ти дощу й блискавиць.
Їм сонце сміється привітно
Та ще й зігріває теплом.
Хай кожна травинка розквітне.
Земля нехай родить добром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2016
"Плине кача по Тисині"-
Пісню вже співають..
Боже милий, це ж дитині
Моїй замовляють.
"Плине кача по Тисині",-
Журавка курличе,
Розриває моє серце,
За собою кличе.
А я стою і не вірю:
Може ще не правда?!
Може там хтось помилився?
Хто ж мене розрадить?
Виясняють чи помилка,
У частину дзвонять.
-Спиніть "Качу по Тисині"
Хай ще не хоронять.
Під цим прізвищем на Сході
Один тільки вбитий
Другий лежить, непритомний,
Бинтами обвитий.
Боже милий! О, Всевишній!
Змилуйсь наді мною.
Спаси мою дитиночку!
Хай буде живою!
Ні, таки то не помилка.
Таки мій загинув.
Тіло ж його молоденьке,
Душа в небо лине...
"Плине кача по Тисині"
Знову заспівали.
Це вже точно по дитині
Моїй замовляли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2016
Хотя в войну погиб мой дед,
В лесу чужом пропал и след,
Но вам скажу, что 23 февраля,
Уже не праздник для меня.
С фашистами дед воевал,
Свою он землю защищал
И было ясно всем тогда,
Как, почему идёт война.
Но вот скажите мне сейчас
За что воюем в этот раз?!,
Почему льётся кровь рекой?!
На небо воем мы с тоской.
Забрала всё эта война,
По мне проехала сполна.
Брат пошёл убивать брата,
Ребёнка превратив в солдата.
Поднялись черные костры,
Стоят разбитые дворы.
И этот свист,и этот вой,
И тот подвал, где мы с тобой.
Уже и плакать нету сил.
Ваш Град мне душу закалил,
Она в меня сейчас броня.
Вы не сломаете меня.
Не удастся на колени,
Меня поставить, как хотели.
Мы выживем и будем жить,
Вам нашу Волю не сломить.
И в нас закончится война,
В наш дом опять придёт весна.
Не будет здесь в нас руина,
Пусть процветает Украина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0si2jLQpsbs[/youtube]
Мене матуся вчила вишивати,
Мережку гаптувати в рушнику,
Яскраву нитку гладдю прокладати,
В старих узорах бачить новизну.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
На полотні красується барвінок,
Волошки сині і червоний мак.
Хай оберегом буде аж до віку
Рушник від неньки у моїх руках.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
Спасибі, мамо, що мене навчила,
Уміння це я передам дочці.
Ми – українці, в нас достатньо сили,
Щоб берегти традиції свої.
Припів:
Тож я ретельно нитки підбирала,
Мистецтво мамине перейняла.
Щасливу долю в рушники вкладала
І через все своє життя несла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
Не надо трогать наш Майдан!
Вы до него не доросли,
Не надо верить вам в обман
Уберите ложь, что вы несли.
Шагнул уверенной походкой,
Защитник нашего народа,
Злостью шипит, вопит глоткой,
Несёт слова того урода.
Того урода, что в Кремле,
Вдолбил в голову хмельную,
Что избранные на Земле,
И вам строить жизнь новую.
Откройте сами вы глаза,
Живёте, того не зная,
Что вами вызвана слеза
Душу травит, станет злая.
Вы Мир не можете спасти,
Способны лишь разрушить,
Грех в себе будете нести,
Вас он будет всю жизнь мучить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645844
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.02.2016
А сьогодні мете завіруха.
На полях розляглися сніги.
- Просинайся скоріш, відчайдухо,
Глянь в снігу і поля, й береги.
Небо хмарне, неначе в тумані.
- Запрягай ти швидкого коня.
Попереду сніги нездоланні..
Нехай віхола нас доганя.
Вітер ми обігнати в незмозі.
Залишаючи санні сліди,
Промчимо ми удаль, по дорозі,
Розкидаючи білі сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2016
Моє рідне і миле село
Потопає у цвіту садів
І дитинство моє тут пройшло
Між колгоспних полів і лугів.
Пасла гуси у лузі щодня
Біля вежі з водою для ферми,
Гуси в шкоду брели навмання
У пшеницю, чи поле люцерни.
Ох і мучилась з тими гусьми,
Наче, несла за щось покарання,
Бо ще зранку і аж до пітьми
Відбувалось гусей випасання.
А ще пасти гонили корів
Старші хлопці у луг той на трави.
Нудьгувати ніхто не хотів,
Затівали веселі забави.
В «Доганялки», «Шкандибки», «Квача»
І у «Хованки» діти всі грали,
Та бляшанкою замість м’яча,
У ворота голи забивали.
Пам’ятаю ті ігри дітей:
Ми тоді веселились, стрибали.
І приходило стільки ідей,
Про обов’язки геть забували.
І в забавах не бачили ми,
Як корови залазили в шкоду.
Вони разом із тими гусьми,
Теж шукали для себе вигоду.
Біг хто-небудь і їх виганяв
Чимскоріш із колгоспного поля.
І назад тих корів повертав
В трав’янисте, зелене роздолля.
Спогад цей повернув у думки -
Босоноге дитинство згадала.
Навіть, зараз я б теж залюбки
У тім лузі гусей випасала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2016
Як зараз бачу: мама з печі витягає
Хлібину пишну, підрумянену з боків.
Мені, малій, окраєць хліба простягає -
Як дар безцінний ріднім дітям від батьків.
А потім буханці кладе на скатертину
І чистим рушником їх зверху накриває.
Обкутує хліб свіжий, як малу дитину,
Щоб смакував усім, його так доглядає.
Ще глечик молока матуся простягає.
Воно парує, пінить - саме від корови.
У світі кращого нічого не буває
Як теплий спогад із дитинства пречудовий.
Хрумтить скоринка ще й у роті швидко тане –
Це так смакує кусень хліба з молоком.
Здається, час турбот ніколи не настане –
Мої дитячі очі світяться теплом.
Спливли роки у даль, промчались, промайнули.
Вже сивина мені закралася у коси,
Та мамин хліб святий нізащо не забула,
Її любов й турботу я пам’ятаю досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2016
В окопі він упав на дно,
Бо бач, тим кулям все одно
Куди поцілить, кого вбить,
Кого калікою лишить.
Ворог стріляє – вирви, дим,
Донизу фосфор знов летить.
Впаде на тіло - цілі муки:
Пече обличчя, ніс і руки.
Хоч він упав, та буду жить,
Його цим фосфором не вбить.
Він виживе усім назло
І скаже дехто: «Повезло».
Піднятись мусить, мусить жить -
Потрібно землю боронить.
Вітчизни він своєї син,
Сьогодні тут він не один.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t4ZKm89RJIs[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2016
Загнали в угол демона Кремля!
Как поступить, скажите, друзья:
Забрать Донбасс в Россию, как Крым?!
Но как все, тогда поступят с ним?!
Он будет выглядеть - агрессор!
Войны зачинщик и профессор,
Несущий много боли и смертей.
В убийстве многочисленных людей.
Все с ним пожелают проститься
От дружбы с Россией откреститься.
Что тогда? Ясно всем,друзья, одно:
Россия опустится на дно.
Отдать Украине, как хотели??
Вы,что ребята, подурели?!
Тогда он выглядит- предатель!
Фашист России, надзиратель.
Тогда, каждый русский стар и мал,
Спросит, за что он воевал?!
Так поступить демон не сможет,
Уйти ему любой поможет.
Остаётся, дальше врать, пугать,
Разрушать Донбасс, грабить убивать.
Глубоко в Кремле, на то начхать,
Что льётся кровь! Ведь, не им страдать.
Загнали в угол демона Кремля!!!!
Как поступить, скажите, друзья???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641479
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.02.2016
Відібрати вкраїнський Донбас
Ти хотіла, Росіє, у нас.
Захопила сьогодні наш Крим,
Безсоромно пишаєшся цим.
Подивися, що ти натворила:
Розтягнула усе й розбомбила.
Із Донбасу зробила руїну.
Щей винуєш у тім Україну.
Ти людей зомбувала в баранів,
У їх мізки впустила дурману.
Міфи ти про «бандерів» складала,
І брехнею весь світ годувала.
Та я вірю, що люди прозріють
Й піде прахом твоя вся затія.
Проженуть вас назавжди мітлою,
Щоб не несло брехнею такою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2016
Мне стыдно за то,
Что с вами я жил,
В трудную минуту
Кусок хлеба делил.
Вместе в песочнице
Наши дети играли,
Что всех мы когда-то
Братьями называли.
Теперь лишь понял,
Как я ошибался,
Своей наивностью
Подлости поддался.
Своим вы обманом
Ко мне подошли,
Всё, что сумели,
Себе отняли.
С громким призывом:
Скорей спасать нас.
Пришли и забрали
Вы Крым и Донбасс.
Скажите, ребята:
Вы что натворили?
Своих же соседей
Вы жизни лишили!
Скажите, ребята:
Зачем вам нужна,
Мой дом, моя жизнь
И наша земля?
Переклад:
Тепер я соромлюсь,
що поряд я жив,
в хвилину важку
кусок хліба ділив.
Що разом в піску
наші діточки грались,
однією сім’єю
ми досі вважались.
Тепер зрозумів лиш,
що я помилявся,
своєю наївністю
зраді піддався.
Нахабно з брехнею
До нас ви прийшли,
І все, що зуміли,
собі загребли.
Із гаслами, ніби,
Спасати всіх нас,
хотіли забрати
ви Крим і Донбас.
Скажіть, супостати:
-Що ви наробили?
Адже, не одне так
життя загубили.
Скажіть, супостати,
Посланці кремля:
-Навіщо вам дім мій
І наша земля?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2016
Давайте правду скажем, господа,
Не будем мы во лжи купаться.
С Майдана началась у нас война.
И хватит в этом сомневаться.
За копейки вас везли на Антимайдан.
Порою набивая целые вагоны.
Целью было скомпрометировать Майдан.
И уничтожить Волю нашего народа.
И это вы фашизм тот породили,
Когда с людей Майдана издевались.
Титушки провокации творили,
А вы стояли молча улыбались
Приказ был отдан Беркуту стрелять,
Убивать людей безоружных, мирных.
А вам на это было наплевать.
Сидели по домах вы тёплых, смирно.
Когда полилась кровь рекою,
И небо возносились чёрные костры,
Вам было наплевать на нашу Волю
Вы Путину-тирану пели похвалы.
Когда кремлёвский демон очень хватко,
На наши земли руки наложил.
Смотрели вы на это все с украдкой,
Своей землёй никто не дорожил.
И вот когда другие ваши братья,
Пошли кордоны защищать,
Вы послушали чужого дядька
Их начали бандерами называть.
Теперь скажите:-Кто из нас фашисты?
Кто предал землю, Родину свою?
Разбили вы Донбасс, а не нацисты,
В угоду кремлёвскому демону-царю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640865
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.02.2016
Жар-птицю спіймати,
Щоб щастя сприймати
Й удачу вітати
Так хочеться всім.
Для інших - природньо.
Мені ж на сьогодні,
В ці ночі холодні,
Утішитись чим?
Щоб серце не рвати,
Щоб горя не знати
І час повернути,
Як ти був живим.
І як мені жити?
Що маю робити?
Як зможу змиритись
Із горем оцим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Ви багато по світу блукали
І сходили немало доріг.
Повертайтесь скоріше до мами,
Завітайте на рідній поріг.
Її постать вже трішки схилилась,
Коси довгі сплела сивина.
І сидить вона - щось зажурилась,
Бо нікого у хаті нема.
Десь у світі живуть її діти
І онуки листи їй не шлють.
Все чекає: повернуться звідти
І провідать стареньку прийдуть.
Йде щодня на дорогу стрічати,
Крізь віконце вона вигляда,
Та лиш вітер приходить вітати
Й поросла по стежині трава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Пронеслись танки по дорозі -
І захолола в жилах кров.
Заціпеніла на порозі,
І жах в очах з’явився знов.
Вони пронеслись на світанку –
Спішили на передову.
Заклякла, стоячи на ганку.
Сипнулось листя у траву.
Ой, як це страшно: там стріляють
І обривається життя,
З гармат снаряди вилітають
І гине там чиєсь дитя.
О, люди милі, схаменіться,
Кровопролиття припиніть.
За діток краще помоліться,
Бо їм потрібно довго жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
Безсонії довгії ночі,
Вмиваю заплакані очі -
Сиджу сама.
Серце щемить і тріпоче.
Тривога нерви лоскоче.
Не я одна.
Шукаю останні новини.
До тебе думками я лину.
Іде війна.
Сьогодні дуже стріляли?
Кулі до вас не дістали?
Рани нема?
Синочку, тобі не холодно?
Можливо, було голодно?
Чи є вода?
Ми за тобою скучаєм.
В серці спокою не маєм.
Гірка журба..
Часто тебе виглядаєм.
Подумки вже зустрічаєм.
Накруг зима.
Нехай закінчиться війна.
Кому з нас потрібна вона -
Така біда?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eCdJsAFKLOQ[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2016
Галині Федорівні Базилівській присвячую:
Я хочу привіт передати,
Тобі, як подрузі своїй,
Вітанням оцим нагадати
Про друзів колишніх твоїх.
Поїхала ти на чужину,
В тумані розтанув твій слід
І кануло все в часі плину..
Лиш інколи скупо: «Привіт!»
Я хочу з тобою згадати
Щасливе і юнне життя,
Хоч подумки в нього вертати,
Насправді ж - нема вороття.
Згадаймо, як хміль завивали -
По дроту, щоб вгору він ріс
І ранки з росою стрічали,
Щоб кожен день радість приніс.
Коли на санчатах катались,
Спускаючись з Клину, згори,
Всі радісно друзі сміялись,
Гукали: « Спускайся, лети!»
Згадаймо ще ті посиденьки
На лавочці в твому садку,
Веселі оті теревеньки
Й п'янкий аромат шашлику.
А дітки твої підростали
І радість для мами несли.
Незчулась, дорослі як стали -
Їх доля понесла в світи.
Давно вже роки ті минули -
Немає назад вороття.
Ми подумки часто мандруєм
У наше минуле життя.
Назад із думок повертаюсь..
У кожного з нас свій політ.
В роботі я знов забуваюсь..
Все рідше я чую : «Привіт !»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2016
Не розуміла змісту слів,
Яка дорога, й де відкрита.
Мій батько часто промовляв,
Цитуючи слова поета:
"У кожного своя дорога,
Та не у всіх свій шлях широкий" -
У цих словах якась тривога
І зміст цих слів дуже глибокий.
Один іде широким шляхом,
Де нема грому і хмарин,
І лиш одним пташиним взмахом
Злетить до сонця і вершин.
А в інших - грунтова дорога,
Що рівномірно, так іде.
Тоді вже правда й насторога
Крізь терні, всіх вперед веде.
У третіх - зовсім вузька стежка
Ледь ковиляє через ліс.
Тож йти вперед стає заважко -
Замків багато і завіс.
Усім, що доля присудила,
Й який дала вінок плести,
І яким би шляхом не водила -
Ми мусимо свій хрест нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
Стоїть верба біля ставу -
Низенько схилилась,
Опустила своє гілля,
Немов зажурилась.
Вода її чистесенько
Листочки вмиває,
Сама ж собі тихесенько
Удаль поспішає:
Долиною, край ріллі
У широкім полі,
І несе своїй землі
Вологи доволі.
Щоб зволожена земелька
Урожай давала,
Щоб ми з хлібом і до хліба
Весну зустрічали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016
Донбас убив мені дитину
І загубив душу невинну!
І ти ще смієш обзивати,
Гидоту кожен раз писати?!
Ні, він не йшов, щоб вас карати
(Годі таке тобі брехати),
Адже він був у нас солдатом -
Пішов Вітчизну захищати.
Пішов кордони боронити
Своєї рідної землі.
Ти не хотів цього робити,
Бо ліньки бач було тобі.
Він захищав твої домівки,
Твоїх батьків, твоїх синів,
А ти шукав собі підтримки
Від цих проклятих москалів.
Кацапів ти пустив до хати -
Цих "неіснуючих примар".
Ти думав: буде захищати?
А все пішло, як дим в димар.
Ти думав, що як прийде «раша»,
То манна впаде із небес,
Для тебе буде щастя чаша,
І вже радітимеш: «Воскрес».
Та ні, як бач, цього не сталось:
Коли кацапа ти впустив.
Твоєї хати не зосталось -
Він твою душу загубив.
Кацапу бач, було плювати
На твою хату, на синів.
Він почав грабити й вбивати -
Принизити тебе зумів.
То що, сидиш тепер тихенько,
Не смієш рота ти відкрить?
Ховаєш очі так низенько,
Не знаєш, як все зупинить.
За що, скажи тепер, «скотино»,
Свою й мою ти вбив дитину?
Як ти зробити це посмів?
За що цих діток загубив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2016
Кров із рани витікає..
Пульс стихає і зникає..
-Живи, коханий! – я кричу.
-Тільки не йди! – тебе молю.
Серце тихо замирає,
В очах світло потухає..
-Живи, мій любий!- я молю.
-Не залишай мене одну!
Ти не можеш так піти!
Ось синок наш.. Подивись!
Ручку подає тобі..
Не залишай його в біді..
Воюють з смертю лікарі -
Душа твоя вже десь вгорі..
- Не смій відходити! Не йди!
Ти тільки БУДЬ! Ти лиш ЖИВИ!
Поволі очі відкриваєш -
Й в твоїх очах уже читаю:
"Не плач, кохана..Ти пробач..
Я буду жити.. Лиш не плач. "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Ти зупинись, моя доро́го,
Вперед за обрій не лети.
Давно я з отчого порога
Понеслась стрімко до мети.
Життєвий шлях мій був тернистим,
Ішов крізь хащі, через ліс,
Світ навкруги не був барвистим
І стільки горечка приніс.
Щоб плин шалений зупинити,
Хотілося б, на схилі літ,
Докупи думи всі схрестити,
Що рвуться завжди у політ.
Вже не потрібно поспішати
Й що загубила - не верну.
Могла б спочатку підстелити,
Якби-то знала, де впаду.
Тепер лиш, вийти у садочок,
Вдихнути квітів аромат,
Замкнути біль свій на замочок
Й дивитись як буяє сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Жахливо, страшно на війні.
Найважче, коли мати плаче -
Живим вже сина не побачить
І, навіть, тіло у труні.
Бо її син лежить убитий,
Уламками стіни прикритий.
Його останки дощ вмиває,
А злі вітри собі шугають.
Ніхто не може точно знати:
Тіла загиблих де шукати.
Як ті руїни розбирати,
Коли продовжують стріляти?
Війну потрібно зупинити,
Тіла бійців похоронити.
Герої наші не вмирають,
За нами з неба споглядають..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2016
Моя країна - у вогні!
За що така біда мені?
Для чого ти, "російський брате",
В мої поля зайшов солдатом?
Навіщо, клятий супостате,
Почав ти нищити й вбивати?
І не кажи, що захищаєш, -
Життя в людей ти відбираєш.
І не бреши, хоч сам собі,
Бо зло повернеться тобі.
Свою брехню не смій ховати
І ти вже мусиш це признати:
Брехнею, кажуть, світ пройдеш,
Але назад вже не вернеш.
[b]Як сміла хресною ходою йти[/b]
По-іншому б ти заспівала,
Якби дитя спасти бажала,
А він в окопі десь сидів
Й найбільше, вижити хотів.
Їх з неба фосфором палили,
Ще й газ задушливий пустили.
Той фосфор з тіла робив шкварку,
Щей дим їдкий всім на запарку.
А той газ сльози визиває,
На кашель легені зриває,
Не дає дихать, бракує кисню..
Над головою смерть вже висне..
А ти все бігаєш по хаті,
Не знаєш, що робить, казати,
Ти ломиш руки й просиш Бога -
Надав щоб сину допомогу.
Ти не знаходиш місця в хаті:
Хай будуть вороги прокляті!
Яким сьогодні буде ранок?
Живим чи встріне син світанок?
Тоді б по-іншому співала:
Колона під обстріл попала.
Всі й син твій, з швидкістю зайчати,
Щоб вижити, давай тікати.
Снаряди ззаду доганяли,
Кого догнали - розривали.
Так, кілометрів пятндцять біг,
Подоки скінчився обстріл.
Й довго до тями не приходив,
Подоки з нього шок виходив.
Як тільки стало розвиднятись,
То до своїх став добиратись.
Два дні у полі всіх шукали,
В пакети киші пакували,
А нам нічого не сказали,
Про цю біду всі промовчали.
Тоді б по-іншому співала,
Коли б на ранок ти дізналась
Новину страшну в цій війні
Й везли б дитя твоє в труні.
Йому б ще тільки жити й жити,
А кат посмів його убити..
Невже б не стала цим журитись?
Як смієш їх богам молитись?!
Скажи: чи дружна, чи єдина
В нас рідна, славна Україна? -
Один в окопі догниває,
А другий кату догоджає.
Скажи: чи совість в тебе є?
І що тобі хода дає?
Як смієш ти на тих плювати,
Кого убили супостати?
І що тоді ти заспіваєш,
Коли у небі пострічаєш,
Мого синочка з Ангелами,
Який поліг за нас із вами?
За українську всю родину,
Єдину мирну Україну.
[b]Тобі, Донбасе[/b]
Ти, як непутьова дитина,
Що в мандрах по світу блудила,
Й багато біди наробила -
Ще б трішки й себе загубила.
Тобі було крепко начхати
На те, як живе твоя мати,
Чи є чим сім'ю годувати.
Тобі було, просто, плювати..
А мати в ярмі все стогнала,
Під ординців спину прогинала,
А коли з під гніту повстала,
То тоді ти її не признала.
Стала ворогу допомагати
І рідну неньку обзивати,
Сімейне добро роздавати,
Родину свою убивати.
Проснись, непутьова дитино!
Подивися, що ти наробила:
Земляків багато убила
І себе зі світу згубила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2016
Святвечір прийшов
І тиша настала.
Високо у небі
Зоря засіяла.
Вона всім вірянам
Дорогу вказала...
Колядки співають,
Вертеп представляють,
І Янголи в церкві
Христа прославляють.
А Зірка палає
І всім сповіщає:
Христос ся Рождає!
Славімо Його !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Притомилася зима,
Працювати, бач, не хоче.
Снігу білого нема
Й жебонить вода, дзюркоче.
Пробиваються струмки
З-під торішньої травички,
Воду гонять в рівчачки,
Ну а далі - аж до річки.
І маленькі горобці
Зацвірінькали на гілці.
Теплі сонця промінці
Вже виблискують у шибці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2015
Україна моя синьоока -
Це простори пшеничних полів,
Де Дніпро сивочолий глибокий
Хвилі гонить посеред ланів.
Наші гори, ліси і озера
Обгортає туман на зорі,
І співає тут жайвір весело,
Коли сонечко блисне вгорі.
Тут весною, всю ніч аж до ранку,
Над садами літають хрущі.
І сміються веселки світанку
В час, коли затихають дощі.
Тут весною в каштановім цвіті
Древній Київ наш гордо стоїть.
Звідусіль наймиліша у світі
Наша мова вкраїнська звучить.
Чути звуки в Карпатах трембіти,
А в подільських садах солов’їв.
Дуже хочемо сонцю радіти
І щоб мир був на нашій землі.
Україна моя чорноброва.
В нас багата й родюча земля.
Як матусина пісня чудова -
Наймиліша Вітчизна моя.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8WHlUTsXQD8[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015
Ви «новоросію» хотіли,
На площі мітинги робили,
Символіку свою палили,
А Путіна прийти просили.
А ще так дружно скандували,
Чужинські стяги піднімали,
Ще Україну проклинали
І всіх бандерами лякали.
Чужинці зброю вам роздали,
Бандерів бити приказали.
На заклик дружно ви пішли
І цю війну розпочали.
Про те, в якій країні жити,
Й чиї кордони боронити,
То вам було тоді плювати:
-Є зброя - будемо стріляти.
Мотивація була хороша:
Бандерів бити, щей за гроші.
Чому б собі не постріляти
І тим хохлам всім показати.
Нам прикро – почалась біда,
Коли у дім прийшла війна.
І брат пішов стріляти брата,
В сусідові побачив ката.
І полилася кров рікою..
О, «брате любий», що з тобою?
Від «раші» зброя надійшла -
Вкраїну кров'ю залила.
О, друзі, братці, схаменіться!
За розум ви скоріш візьміться.
Навіщо ллється кров рікою?
О, «любий брате», що з тобою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
Єднаймося, браття, бо ми - українці!
Коли ми всі разом, то ми у броні.
Нехай не панують над нами чужинці,
Ми скажемо: « Ні!», цій гібридній війні.
Не варто нам слухать стороннього дядька,
Який так підступно на вухо шептав.
Звернімося краще до прадіда й батька.
Народ предковічний нам шлях показав.
Йде мудрість народу з козацьких степів,
З часів, коли гетьмани Січ об’єднали.
В нас прагнення волі з минулих віків,
То ж завжди на захист Вітчизни ставали.
Єднаймося, браття, бо разом ми сила!
Потрібно здолати усіх ворогів,
Щоб наша країна навік захистила
Державність свою , своїх дочок й синів.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Zwh6WGGGFzw[/youtube]
[youtube][https://www.youtube.com/watch?v=Zwh6WGGGFzw/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Волонтеру АТО - Лідії Сівак присвячую:
Тобі вклонитися я мушу
Від матерів і від бійців,
Підтримку і тепло у душу,
На цій війні даєш усім.
Своїм ти прикладом завзятим
Показуєш, як треба жить,
В війні гібридній і проклятій,
Як треба ворога громить.
Як піднімемося всі разом,
То зможемо перемогти.
Кацапа проженем відразу,
Як шляхом правди будем йти.
Ти армії – підтримка й сила.
Народ надіється на вас.
Росія, скільки б не давила,
Та Перемоги прийде час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2015
Ти в нас родився на Вілію -
В цей день не можна йти гуляти,
В кругу сім'ї, у колі рідних
Святвечір треба зустрічати.
«Покинь ти, Васю, цю затію
І не роби ти кроки хибні,
Адже сьогодні в нас Вілія
Й гучні гулянки не потрібні».
Ти завжди слухав ці слова,
Сидів удома, не гуляв.
Всі готувались до Різдва,
Тож дехто й привітати забував.
Дитинство швидко пролетіло,
Спливали юності роки,
Хоч відзначати так хотілось -
Не до гулянь було таких.
Ти швидко виріс, став дорослим,
І загубився на війні.
Твій День народження і досі
Прожити важко так мені.
І знов Вілія на порозі
І знов готуюсь до Різдва,
Та готуватись вже не в змозі,
Бо знаю, що тебе нема.
Під Образом поставлю свічку,
За тебе Богу помолюсь.
А на столі, з портрета в личко,
Надовго поглядом спинюсь.
Згадаю все, що могла знати:
Твої слова й твоє життя.
З тобою буду розмовляти.
Тебе чекає вже Кутя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2015
Я думала: усім байду́же,
Що наше горе лиш для нас.
Та бачу: помилялась дуже,
Бо нас підтримують щораз..
Бо всі навкруг нас не чужинці.
Не вірю я, що ти помер.
Ти оживаєш у цій збірці
І будеш жити відтепер.
Ти вічно житимеш зі мною
У цих рядках, у цих словах.
Буду пишатися тобою,
Хоч сльози будуть на очах.
Я буду плакать за тобою,
Словами горе передам.
Ти не загинув, мій Герою!
Ти житимеш у цих віршах.
А поки будуть нас читати
І наше горе розділять,
Ти завжди будеш оживати,
А я - надіяться й чекать.
.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eutuzmoYe9c[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2015
Моя країна - Україна!
У світі кращої нема.
Вона Соборна і єдина,
Моя Вітчизна дорога.
Одна, навіки нероздільна -
Ця рідна серцю сторона.
Ще волелюбна й суверенна -
У війнах вистоїть вона.
Повинні жити українці
Під мирним небом у добрі.
Підуть загарбники-чужинці,
Здолать їх мусим в боротьбі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NWvS5aRZ2aw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
Я смотрю в своё окошко -
Стало грустно мне немножко.
Сыро во дворе, темно,
Всё в слезах моё окно.
Нет в нём красок, нет и света,
Окно солнцем не согрето.
Загрустило всё вокруг..
- Что ж и ты грустишь, мой друг?
Листья желтые летают
И на лужах оседают,
Под ногами не шуршат,
Грустно мокрые лежат.
- Ты, дружок, не унывай,
Тоску в дом свой не пускай,
Умоляю, не грусти,
Лучше чаем угости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2015
Буду довго тебе виглядати,
З неспокійних далеких країв.
На дорозі я буду стояти
І вдивлятись в густу заметіль.
Хочу бачить тебе: мить, хвилинку,
Відчувати тепло твоїх рук,
Та лягають холодні сніжинки,
Замітають дорогу навкруг.
Досить цій заметілі гуляти,
Невгамовним вітрам не густи,
Щоб могла я твій слід відшукати
І по сліду до тебе піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
Сьогодні ридає Вкраїна:
На Сході загинув боєць.
Всі люди стоять на колінах
І чути лиш стукіт сердець.
В зажурі машину стрічають,
Пошану свою віддають,
В останню вже путь проводжають –
Бійця хоронити везуть.
І скрізь, в цій не близькій дорозі,
У кожному місті й селі,
Схиляють голівки в тривозі
Дорослі і, навіть, малі.
А вдома сім’я вже чекає,
Волає у небо рідня,
Не вірять: - Тебе вже немає?
Напевно, помилка чиясь..
На землю вже небо спустилось,
Камінням притисло згори.
Невже це кінець? Завершилось?
- О, любий синочку, прости!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
Ти довго в лихую годину
В окопах на Сході сидів.
У спеку й в холодную днину
Ти землю свою боронив.
Юнак ще - веселий, грайливий,
Ти тільки ж ступив за поріг
І зразу ж під градів тих зливу
На сході попасти зумів.
Про обстріл не знали удома,
Хоча й переймалися цим.
Та ти заспокоїв:- Все добре.
Повернусь додому живим.
Ти з першої ночі на Сході,
З дитини зробився - солдат.
І став захищати відтоді,
Понесли багато ви втрат.
Не знали у ту ми годину
І геть не чекали біди,
Та втратили рідну дитину -
Пішов ти від нас назавжди.
Та звідки було нам всім знати,
Життя що піде шкеребеть,
Що прийде війна до нас в хату
Й постукає в двері вже смерть.
Ти був ще - дитина, мій сину,
Не з'їв, не зносив, не прожив,
А вражий осколок, в ту днину,
Солдата на землю схилив.
Усе навкруги потемніло,
І білий світ став нам сумним.
А в головах довго дзвеніло:
-ПОВЕРНУСЬ ДОДОМУ ЖИВИМ!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5qYRrWSJDnc[/youtube]
[youtubehttps://www.youtube.com/watch?v=5qYRrWSJDnc][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2015
Гарна квіточка жовтенька
В нашім лузі розцвіла.
Хоч вона така маленька,
Але радість принесла.
Мати-мачуха - так зветься
І цвіте лиш навесні,
Все до сонечка сміється
Й посміхнулася мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624075
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2015
Прийшла весна, все оживає -
Четверта, як тебе нема.
Хоч сонце землю зігріває,
Але в душі моїй зима.
Не скоро скресне з серця крига
І льодом камінь не розбить.
Десь забарилася відлига,
Мене провідать не спішить.
Туга життя заполонила,
Проникла в серденько вона.
Та ніч полярна небо вкрила
І не проб'є її весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2015
Я мала все: багато сміху,
І щастя, й радість звідусіль,
Та доля язикам на втіху
Насипала на рану сіль.
Мене життя не пожаліло,
Перевернуло, потовкло,
В журбі, печалі залишило
Й минуло, що раніш було.
Нема ні радості, ні втіхи,
Ні блиску іскорок в очах,
Лиш залишились сльози гіркі,
Й вогонь життя в душі зачах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015
Хочеш любистком пахучим
Я зацвіту під вікном,
Чи солов'їними співами
Дзвінко розлюсь над садком?
Хочеш ранковими росами
З"явлюсь я вранці тобі?
Хочеш промінчиком сонця
Ніжно торкнусь по щоці?
-Ти просинайсь, моя радість,
Рання зоря вже зійшла.
Візьмемось з тобою за руки,
Підемо аж ген край села.
Навстріч підемо ми сонцю,
Полинем не в сні - наяву.
-Прийди до нас, наше щастя!
-Голосно так закричу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015