| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Вже з вирію вернулись журавлі,
Вже за вікном весна прийшла,
А мати все ще жде свого солдата.
Що день - молитва,
Що ніч - потоки гірких сліз.
Чи вимолила мати сина?
Чи десь у гущаві він зліг?
Минали роки...
Перший, другий, третій,
І ось іде по вулиці солдат,
Заходить на подвір'я, серця стук,
а матері вже роки зодва як немає.
-Я ради тебе, мамо,
Біг через фронти, під обстріли
Гармат,гранатометів.
Я повернувсь, щоб жити
На землі, поруч з тобою,
Моя мила ненько.
А ти покинула мене...
То що ж мені робити?
Лишатись тут чи на війну іти?
Матусю, рідна, дай мені отвіт,
Де мені згинуть? На війні?
Чи може від ганьби у рідному селі?
Як не благав солдат
Та відповіді більш немає.
Він низько поклонився
Матері могилі, і знову
Вирушив на неминучу смерть.
Розквітли полем маки,
Вже зеленіють всі фронти.
70 років як перемогли,
А діти добре знають
Й досі страх війни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2015
Була холодна осінь,
Падав останній лист,
Як раптом сніг пустився,
Заціпенів весь світ.
Що це таке за диво,
Щоб в жовтні падав сніг?
Це так Бог сповістив нас,
Що смерть прийшла в наш дім.
Було 13 років, коли прийшла біда,
За що мені, за що це?За що страждаю я?
Чому, скажи, Ти, Боже
Забрав мого життя буття?
Чому так рано Боже,
Забрав його життя?
За ці 13 років
Було багато сліз,
Проте таких болючих,
Не бачив цілий світ.
Минуло вже 2 роки,
Та не згаса мій біль,
Нам не забудь ті муки,
Що сніг приніс в наш дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2015