| Сторінки (4/312): | « | 1 2 3 4 | » |
ранок у кронах
жебрацтво і блиск —
там де тінь виявляє розколи
в своїх рядах
сполоснутися лісом.
порізатись при говорінні.
чіплятися за невидиме й важливе
самою лиш потребою в нім —
так порожні гнізда лежать —
шліфувальними формами втрат
на конвеєрній стрічці вітру
їхні прутики
ще тримаються міцно
мов свіжі спогади
крихка дипломатія
пам’яті й забуття.
тонка межа між
опором і опорою
верхівки хитає
не вітер
а висота
22.03.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2026
мокріють ґрунти.
міситься глина під каменем.
на волосинці над ним
гойдаються горіхові сни
рубці на корі —
сходинки якими здіймалися
над собою дерева
щоб класти голови
на плече вітру —
так ніби спокій можна
зібрати лише з уламків
гілка за гілкою
наче невмілі жести
лісових штукарів
закостенілі
невиправдані —
ні сопілок ні змій
не оголяться з них у холод
скинути шкіру можна не
лише над вогнем.
можна врости без болю —
спитайся моху
довгим вологим дотиком
цілують камінь в живіт
глиняні губи
непроявлені ще
невиліплені
а все ж
19.09.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2026
ліс майже завжди тримав
баланс світла і тіні.
ліс був справедливий до
них обох
кора слугувала водночас
і колискою і труною.
суворість не соромилась ніжності.
смола прикипала
до всіх потроху
ліс умів дивувати.
здавалося часом тріск на тропі
передбачав наперед
мої кроки
я любив бувати у лісі.
я пропонував йому заселитися у мені
казав що берегтиму від вітру й часу
що дам йому ґрунт і догляд
що його птахи зможуть вити гнізда
просто на горбі серця
і цей горб так стане нашим гербом
ліс завжди давав на це коротку
мовчазну відповідь:
я не можу оселитися у тобі
ти — людина
ти мене втратиш
02.05.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2026
в зелену замшілість
закутався довгий сон
жуки-серцеїди у стовбурах.
безсердечність витемненого в корі
двадцять кроків від лісу до берега.
камінь робить їх так повільно
щоб ніхто не помітив
у його округлих слідах
заблукали сліди комашиних лапок
а на воді немає слідів
ніби ніхто й не наважувався ніколи
лиш тоненькі брижі від подувів —
у совиному дзьобі стиснуте
пасмо вітру
може кожен камінь —
це лише привід згадувати про час
виводити його на дзеркальну воду
ліс затримався в ній допізна
09.05.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2026
жодних відбитків —
хтось працював у рукавичках із моху
ховаючи сумління у камінь
пізно падає листя з очей
пізно похлинаються луною стебла
пізно під шумок у кронах
цупити з вітру павутинну фату
«не пізно не пізно» —
схилилась, шепочеш каменю
освітлюєш темні ожин ліхтарі
«не пізно не пізно» —
переповнюєш видихом небо
не зведені, не молочні
часи перетнулися:
кам’яноплинний і твій
17.07.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2026
ну ось
перестрибнув золотий паркан вересня
ноги м’язисті пружні
прекардіальні удари копит по камінчиках
скаче
круторогому закруту заздрить серпик
пряжене молоко у стеблинах
стигне де притулялось
скаче
прокладає коридори в думках ланів
відлуння за ним дріботить
короткими ніжками
за ним і я
але безкраї простори
неприборкана свобода
ні дверей ні вікон
щоб скористатися нею
завмираю
з-під нігтів вітру
кульбабові пушинки —
назад до купи —
замикати свободу
у голові
а він скаче
цокотить
накульгує на годинну
золотий паркан жовтня
розсипається
перед ним
25.07.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2026
вода зібралась на пні у коло
підтоплені хмари в її вітринах
позують до ока
пасують до синяви
коли шукати контури вітру
по вигинах хмар
можна краще збагнути
багатовимірність
яка оголює приховану правду:
ми рухаємось не між молотом і коваделком
а між молотом і коваделком і нічим
між сціллою і харібдою і нічим
між любов’ю і ненавистю і нічим
перша глибока вдячність
так часто зростає в серці
останньою милістю
мов дощова вода
на днищі сухого зрубу
02.05.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2026
має фору дощу ця бутлява присутність
порожнеча провалена в себе і скрізь
в неї очі — як є — то хіба каламутні
ніби дощ по дощу нарізьбив свою різь
як горішній сусід хлюп над тишею ходить
реформуються краплі у товщі під ним
абрикосовий сік відійшов наче води
кісточки розфасовані вітром питним
розм’якають перейми всередині брили
заклякає вапняк перед крахом секунд
може вистачить каменю трохи несили
не зірватись кудись по дорозі в ніку…
ручки ніжки із глиці — бракує голів
може сонце на глицю усю головою
може знов зачинається все із морів
слина піниться
берег стається губою
прошивається ліс зашивається крик
тіні наче бастарди проміння і хвої
воскресає туман — може теж чоловік —
над гладінню води
він заради якої
17.07.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2026
а буває — немає ні сліду, ні тіні,
вже й безслідності слідом за ними нема,
лиш здається трави золотим покоління,
коли світло із зором закрутить обман.
а буває, несуться — за милею миля —
махи й пурхи, поздійняті вітром із лав
того лісу, що здався на милість чи мило,
і ручища осінні на себе наклав.
а буває і ліс упирається рогом
і уперто стоїть в оперті на оте,
що живе під корою неначе нічого,
але повнить собою усе непусте.
а буває, стирається з каменя сірість,
а буває, з-під каменя сирість щеза.
розчахнеться, бува, — трав’яним харакірі,
як усі — глибиною триматися за…
10.05.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2026
мох покриває
розлами і тріщини
можна сперечатися
про його глибину
але шар за шаром
він повільно росте уверх
з денця себе
бачить джмеля в польоті
схожого на всіх і на все:
на затемнення сонця пучкою
на капсулу часу де час не схотів
нудитися посланням
навіть на дощ —
тим що ніколи не буде на самоті
їх обох завжди супроводжує
невідворотність свого падіння
мох часто рятує м’якістю
і джмеля
і жолудя з непокритою головою
і холодні краплини з розмазаним
на дзеркальній поверхні небом
іноді глибина
ніщо інше як її
неможливість
14.03.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2026
лісове джерело
віддзеркалює
все навколо
в нім можна
проміняти обличчя на воду,
можна напитись зі свого ж лиця,
полічити в лиці каміння
в нім метелик летить навиворіт.
відбивається мох — забуттям горілиць.
дном лежить затонула стежка.
об камінці шліфується течія.
всі відбитки —
однаково озвучені плескотом.
все предметне —
розмите в тоненьких брижах.
часом можна збагнути
вдивляючись в джерело:
найточніше йому вдається
віддзеркалювати
невидиме
04.04.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2026
ще один день ступає точно
в слід попереднього
як лисиця в слід гончака
перелітні летять у тепле минуле
врізаючись в накип часу
перегони в загусанні ефірних смол.
косметичний шов плюща на корі
якого масштабу печаль чи тиша
могла сплющити деревні серця
до щільності серцевин?
у витких коридорах гілля і вітру
потріскують невидимі жорна
згодом перемелюючи і тріскіт
ми з тобою йдемо крізь ліс
на відстані від дерев
достатній для схвилювання
а не печалі
скільки наших життів
доростати комасі у бурштині
щоб її помітили
дякую що дивишся мені в очі
10.01.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2026
дим пригнувся
крадеться по даху сивим звірком
не поспішає в собі розчинити простір
заїкається світлом несправний ліхтар.
в заводських татуюваннях бедрики і берези.
пугач дозволив собі надію
але втратив дар
бачити в темряві
центрування відсунутих вбік сердець.
цензурування неповного місяця.
альфа цензури. ельфи миттєвостей
відкладання на потім
відкладання на вже було
тирси чудацький шлях
над розпиленим
на лісопильні часом
вуздечка язика і зашпори губ.
піднебінний вершник з
тишею під копитами
дим наважується за мить
01.02.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2026
зникомим чорнилом пишеться ніч.
зникомим звуком ставляться
цикадні примітки на полях тиші
губить сутність без дотику кропива.
м’ята пахне коли схвильована.
навіть реп’яхи показну фіолетовість
тримають гострими колючками
вони лягають під вітерлінію.
меланхолійно махають комусь в невидиме —
мов ще до зустрічі починаючи
все з прощання
щось наближається й вислизає.
безсловесність пасе своїх пастухів
знання на кінчику сірника
скінчається тромбом попелу
24.01.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2026
все виходило з-під контролю
вітер визнавав свою втому
і клав її на кору
листя припиняло
заколисувати в собі щось
чо́му міг урватись терпець
задовго до вересня
м’яким викликом самому собі
мох проростав на тріснутому
і трухлому
сокам у стовбурах
набридало діяти потайки
контрабандою переганяти
крізь холодний ґрунтовий кордон
ознаки життя
клеєм сочились вони назовні —
до комах і птахів
тіней і полисків
пилу і пелюсто́к —
ліпити до себе світ
все виходило з-під контролю
сліди вітрової втоми
безшумно опадали з кори
07.06.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2026
потріскує ранок
молодшає тиша за звуком звук
ляпаси жовтого листя
приводять до тями вітер
і можна почути шум —
так шумлять
порожнеча простір і висота
в місці де стикаються між собою
а на корі —
павутина з упряжі для крилатих,
переламані пальці першого інею,
сік що загус засоромившись
перед світлом
є речі після яких
якусь запізнілу мить
їхня присутність ще не поступилась
їхній відсутності
до них
з собою береш
себе
21.03.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2026
ще один зимовий лісовий день
дерева між собою
не на відстані забуття
а на відстані непригадування
пам'ять —
це пташка у світлі заграви
на пожежних сходах сучків
ліс сьогодні холодний.
вітер своїми словами
щось товкмачить моїй щоці.
я розтираю її до поколювань —
коли сотні іскорок танцюють по ній
не в силах ані з'єднатися у вогонь
ані знов забути його
висипають на захід ґрунтові тіні —
архіваріуси коріння.
дятлів дзьоб виколупує
мить за миттю.
мох не дає називати каменем
камінь.
усе що не відбулося
стало річним кільцем
ліс ще не вирішив чи існує
03.01.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2026
дерево
я твій спільник
постукай легенько гілкою
по мені тричі — і не зурочиш.
твоя пізня кора як рання любов
нерівна й опукла.
листописи твого листя
тремтять завмираючи —
неначе відають як це —
серцевий напад в колібрі
дерево
ти трапляєш дощам під холодну руку,
пропускаєш крізь серцевину воду і
хробачків,
корозію світла в тобі звуть не іржею
а річними кільцями
без панцирних циферблатів твій час.
він здіймає тебе з необхідним тріском
і спокоєм,
і смерті твої — ці неможливості
дотягнутись гілками — повсюдні
і прижиттєві
дерево
хороший день для братання
ми говорим на рівних коли
мовчим
10.02.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2026
холодний проте сонячний день.
дуб незворушний ніби жолуді не опали —
просто тепер в шапках-невидимках.
стовбур не відчуває прикладеної долоні —
в ній міститься замало часу для того
зиґзаґи коротких осяянь
спіралі мінливих передчуттів —
так метушливо рухаються мурахи
сповзаючись на щось унизу
світло на настилі
пишеться з тінями від гілок
щоб бути схожим на правду.
воно падає на ґрунти й мурашники
наче сила тяжіння діє й на нього
скелети у шафах. шафранні скелети
на підошвах чобіт.
заклинається клину клин
на вітроломному переліссі.
холодний проте сонячний день.
синіють мішки під очима
повні макових снів і спогадів
антиподами стишень
антипадають в небо трелі
мурахи сповзаються на мурах
18.01.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2026
скелет крила на мерзлому ґрунті.
обгризені пір’я і кісточки
лежать рівно як в анатомці.
хтось тонко попрацював.
певно черви чи миші.
тепер він схожий на якийсь
зі струнних.
може кістяну арфу.
на такій петляючи вітер
ладен зіграти і смерть і життя —
коли призахіднє сонце
сідає одразу у
спогад.
скелет крила на мерзлому ґрунті.
без зайвого. без удаваного.
тоншає кущ розлітаючись
зграйкою горобців —
так тоншає й шурхотить світ —
мов копіювальний папір
підкладений межи мною і
порожнечею.
щось пишеться одночасно
з обох боків
11.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2026
видовжується тінь
переправляє подалі
твоє лице —
крізь листопадовий чагарник
де тужаві ядра ягід на голім гіллі
ніби запобігають злетам кущів
у вирій
крізь підталі крижинки у ворсі моху —
наче смерть в обіймах життя
розніжену приголублену
крізь гнойовиків
що не підозрюючи тягнуть
на чорних лискучих спинах
не скатане в кульку світло
крізь сосни
які передають естафету скрипу
ніби двері що завжди ведуть
до дверей
крізь поверхню води
яка зачерпнутою в долоню
завжди промовляє чесно
поклавши серце на руку
видовжуючись тінь
переправить твоє лице, каменю,
на інший берег ріки
і цей рух без руху
зватиметься надія
29.11.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2026
серце буває різним за формою.
серце снігу — це проталина в місці де
лежав лось.
його мускули й піт.
тепла пара з губатого роту.
тепер колупає копитом ґрунт
десь де бездонність виїла очі вітру
десь де сонячне світло послизнулось на
кризі й падає вже на спину за обрій.
лосині ніздрі роздуваються широко
нюшачи авангарди темряви.
безгоміння всередині нього справжнє
нешумне непоказне.
він не носиться з ним як
з писаною торбою
пересніжуючи пластовцем
лабіринти хвої та вересу —
тож цим важким торботрясним ночам
з ним не порозумітися
не знайти між собою спільної
тиші.
холодне місячне світло не п’є до дна
з його підталих слідів.
22.11.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2026
стовбурові кільця замикаються на собі.
клубочиться тирса в світловому родео.
мураха лізе злизувати живицю
з наміром повернутися ще до сутінків.
час щоб подумки осягати
усе навколо:
ось кора
ось серцевина від якої вона відлягла
ось коріння розкопаною троєю з-під землі —
може хтось розкладає отак і нас
на печалі й радості
вечір глибшає. силяться подуви
пропущені крізь множинність
зозулиних детонацій.
медитує пугач мов пійманий на
гачок свого ж дзьоба.
відкривається перетікання форм.
квіти проливаються зі своїх чашечок.
терпіння дерева продовжується крилом
отак немовби набуваючи свого сенсу.
а втім як лягти на грунтовий настил
дерева здаються ще вищими
такими що виросли просто з небес
щоб вкорінитися тут
на землі
холодній
одначе теплій
2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2026
туман. безсило кинута в порожнечу
димова шашка.
рипить ворушиться в ліжку
печаль.
співай її колискову так довго як тільки
зможеш.
вітер сильний. темні хмари рухаються
ніби тіні від кроків у дзеркальному небі.
але життя наздогнати ніяк.
можна лиш стати ситом яке пропускає
його крізь пори.
золотиться птаха — в конфлікті світла і
конденсату.
теж співає свою колискову.
заплющую очі й повіки стають
наче прокльовані крила з золи зіниць —
наче «фе» від надії
висловлене до темряви.
під гострим кутом
пронизую тілом
своє життя.
18.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2026
то стишується то ні.
западають клавіші під дією гравітації.
голос устрягає в жорна мовчання
ніби птах у двигун літака
спричиняючи обопільне падіння.
можна згодом шукати
лише сліди звукової хвилі
у розпуклих мурашниках
у зів’ялих течіях.
вони лежать не як повнокровна пісня
а як туга за нею,
як затінена тінню тінь.
на горобині вона червона.
тужава як шкірка що криє м’якуш.
її скльовує інший птах.
голодний, іще живий.
усе повторюється
лишаючись неповторним.
18.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2026
таке нині призахідне небо —
хмарна в’язь вмочена у рожевий
якась раптова непідлобна емоція радості
під вечірній обліт джмеля-муедзина
з тембром крил густим і сильним
здається
навіть павуки ось-ось
підпалять за собою всю павутину
понісшись кометами з вогняними хвостами
здається
кожен мускульний поштовх серця
додає густини забарвлюючи цю заграву —
який тонкий хід яка лукава від неї гра —
вдати що й ти залучений
до цієї фантасмагорії
на гачку якої неначе рибка
підважилась дійсність
а втім я не вірю —
бо як і раніше
порохнявіє кора у туманності короїдів
чорніють діри дупел засмоктуючи в себе
горіхові ядра і тільця сатурній
їхні павуки ніколи не видобудуть вогонь
ніколи не приймуть
хоч я і не вірю —
та все одно не відводжу погляду
мов маю розгадати природу цього обману
мов хочу оволодіти його майстерністю
10.05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2026
обличчя в обличчі колами на воді
хтось заніс свою пам’ять над нею
чи то пожбурив
скільки келій в багатограннику
однієї ожинної ягоди,
скільки відлунь стримало себе
від повторень,
тактика тисячі завмирань
дає змогу листю
покласти на ребра вітер
холодний птах
відродиться не із попелу – з криги
сяде на дерев’яне плече
заспіває пісню води
з течією що зважує за і проти
годинникової стрілки
віть зламається під його
невагомістю
пестити ожини темні опуклості
не вистачить ні дня ні долоні
обличчя на дзеркальній воді
сильніші за течію
23.08.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
яка вона — тінь від бабчиних крил
чи береже каліграфію їхніх прожилок
розкинувшись чорним кавалком сиру
продірявленим густо світлом
чи все ж суцільна як пляма чорнил
як тінь від твоєї неспокійної голови
важко сказати. бабка літає зашвидко.
навіть як вдасться знайти у
вороху перегною пале крило —
найтонші пальці для нього
будуть мов мозолі різьбаря по металу —
не донести цілим на осоння
щоб зрозуміти
ось вона — перша чернетка господа
ось вона — не для тебе але тобі
08.11.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
вечоріє
блякнуть в ціні акації
сон-трава провалила кастинг
на роль приспаної красуні
перебої у цвіркунів
їхні вусики наче стрілки
розрядженого годинника
не колують лише тремтять
хтось тулиться до колосистих грив
замовляє собі і долі і волі,
ковила підстелена де б не падалось,
з надпитої конюшини
вітер знімає відбитки
бджіл
смерть приходить і не приходить
(серпень – коли вагається)
тріщини губ продовжуються
тріщинами духових стеблин
світ як іржавий лан
удає що знає себе самого
айстри верхи на серпі
10.09.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
вечірня експертиза довгих тіней.
відшкодування свободи вітром.
темніє крук мов янгол навиворіт
трьохсотлітнім тілом покараний
на життя
яких лише відповідей не шукали
і в лісовому шереху у траві,
і в небі над буковими верхівками
де лініями електропередачі
підкреслено велике ніщо,
і в павутині — найчеснішім вікні у світі —
незаскленім але з контурами уламків
може ми ставим не ті питання.
спробуймо спитати у лісу
про затишне вільне неметушливе щастя
обвітрюється кора.
клубиться курява над її іподромами
коли їй сниться кіннота вітру
коріння закрутилося у коріння
свої ж сліди переслідує і живе
06.12.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
вуличний гамір
шум автострад
таким ти приходив у ліс
там хтось пробігав за спиною по воді слів
і тихий равлик здавалося всмоктував
за собою шерех одразу в мушлю
а бувало м’ясиста гусінь на стебелині
оплітала себе товстою ниткою
так рішуче і чітко
ніби бачила в якомусь люстерку пам’яті
те що відбудеться з нею згодом
ти так часто там турбував
бога мовчання
що одного разу він зопалу
обрав тебе як новий притулок для себе —
і перенісся
зате тепер говорили
і листя і трави
15.11.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
зозулине кування
звуковою лавою
стікає вниз по корі
лишаючи рівчаки
принеси велике округле дзеркало
нехай кора вперше прочитає себе у нім
хай дзеркало вчиться в неї робити брижі
уникати гладеньких відповідей
як їх уникає озеро
мурахи повзуть —
просто у віддзеркалення —
опиняються на скляній поверхні
може вірять що вже йдуть по воді
руді і чорні божища лісу
зозуля не кує в нім самій собі
вітер прагне подальшого схвилювання
навіть хмари швартуються щоб розгледіти
як і тут і там тримаються на плаву
розв’язка близько
хтось як завжди
вже кинув важезний камінь
22.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
баклани рибалять у задзеркаллі,
пісок ставить воду під сумнів,
світло і мандрівник розчиняються
одночасно
крізь мушлі просилений вітер
намистом вішається на шию
форма хмар міняє форму зіниць,
крило передує падінню і навпаки,
ти передуєш собі просвітленій
самою лише уявою птах
проникає крилами у долоні
вчить твої пальці розсікати повітря
махати ними не лише для прощання
босоніж пече,
море не відкидає тіні (хіба углиб),
колосіє пісок,
вода — безсумнівна
наодинці у мушлі замикається хвиля
подальше відлуння це пісня пам’яті
пробач за те що мене тут немає
21.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2026
дощова вода прилинула до верхів і
звісила ноги,
на совиних частотах кора слухає ніч,
вчора зопалу передряпала всю долоню
яка намагалась її загладити,
охопити дерево не вдається двома руками —
так поглиблюється самотність,
жолудям позривало дахи,
розкололись горіхи,
під пахвами вітру ще пахне свободою
пахне глицею,
перелітні лишають монетки гнізд
для своїх повернень,
шальки плечей врівноважує порожнеча
а коли виходить із рівноваги —
сріблясті павутинки в повітрі
клубочуться з її швів
і все що досі здавалось рухом
на мить припиняє
її обманювати
21.09.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2026
ось справжні дорожні вказівники —
кульбаби й чортополохи.
вони можуть вести тими шляхами
з яких не озираються з ностальгією.
ті дороги не для чобіт.
на них серця прокладають собою
тунелі у вітрі.
на них серця припадають до подорожників
щоб спиняти підтікання зеленої крові
з прожилок підтоптаного листка.
08.11.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2026
може й на краще
що каштановий чоловічок
не промочить свої сірникові ноги,
що мох вбирає в себе всю ніжність каменю
й обидва цього соромляться,
що темний старий маяк не відганяє
від себе море
листя ділиться кресленням прожилок —
та чи підійшла б нам така будова —
де ребра не мають суцільних дуг
тож серце відкрите й належить світові
довгі вечірні тіні відкидає життя
коли намагається стати помітним
коли на шахівниці осоння та тіней
конюшина робить собою хід
відлякуючи королеву відсутності
може й на краще
що та не опустить руки
своїх вітрів,
що стебла проростатимуть старістю
тобто айстрістю,
що камінь буде оточений
мохом і спалахом
здається він теж не готовий
вмирати вічно
27.09.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2026
а може ще буде так:
кола води мотатимуться назад,
мета вертатиме до причинних
і до причин,
пісок здійметься вгору
крізь пальці бризу
у непросипаність
під мінення світла в краплях
ніби під блим спіритичних лампочок
вчорашні випари вертатимуть до роси
втягнуться у мармур своїх скульптур
риси облич і випуклість персів,
звуки вберуться у дула флейт
притискатимуться до губ
пойматимуть їхні тріщини
бог малітиме до дитини у яслах
до непорочного зачаття
до очікування
до віри
кора говоритиме із корою
06.09.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2026
як автостопниця при дорозі
спиняєш чийсь покинутий
блудний дім
він розливає тобі свою пустку
по давно допитих до дна склянках
це не твій дім — з його вікна
крихти птахів не годують твій погляд
у ньому немає дзеркал де немов
застигла у кризі вода шукає
рятівне тепло всередині тих
хто зазирає до неї всередину
це не твій дім
вийдеш на повороті у простір де
шкребеться в гості до підошов трава
наче проситься впустити або врости
без жодного цвяху тримається краєвид
розхитуючись на вітрі
засипаючи жовтим листям
чорні ходи до нір
коли цей насип
стане завгрубшки з пам’ять —
ти разом із ним кортітимеш
перевернутися мов клепсидра
30.08.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2026
кам’яніє
квіткова свідомість
знову сплуталася у пуп’янок
вітер у театрі тіней може рухати лише
найлегшими з них
реп’яхи колючками чіпляються
за своє прискорене дихання
каліграфія літери «о» на воді,
здивування поверхні чи глибини,
темрява теж роззявляє рота
розміром з місяць
жовтий пилок оцвітини —
зведений брат піску —
розкришена стрілка
сонячного годинника
все що навчиться
дихати крізь стеблину
бачити крізь стеблину
чути крізь неї
врешті вибухне квіткою на
іншім її кінці
прочиняється проступає
губи важать прозорість вітру
маски зірвано
маски скинуто
в них гніздяться живі птахи
02.08.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2026
холоднішає рукостискання гілок,
паперовий змій — гончаком за
нічим,
на асфальті крейдяне серце
розбиває собою горіх за горіхом
мов дідівський палець в
кулачку немовля —
горіховий корінь проріс в мурашник,
днини падають світлом вниз,
щось спало на думку і
прищемило
в росі судомляться слимаки
суцільна корч з голови до п’ят
суцільні перейми —
такі передують
хіба що початку або кінцю
білий вогонь ромашкових пелюсток
жовта зола всередині —
все як у всіх
04.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026
хаотично розмотана стрічка плюща
так неввічливо міряє талію вербам
і потік дощовий в очеретяний чай
западає на всю глибину інтровертну
і дзюркоче усім голосам: "повтори"
та ніхто дзюркотливою тута не годен
хилитне лиш загривком кленова кіннота
бо каштановий вибух бо прілість кори
бо затемнений ліс таємницю прикрив
від баньок поки думаєш що від негоди
і шкалубини в лубі як зрубу прев'ю
і гнилизна на котру не сядуть і оси
і осика що під серцевиною носить
свободу — от тільки на жаль
не свою
01.05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026
мов навпаки –
чорною скрипкою в світлім футлярі
темна розколина в стовбурі ясеня
де ховається абсолютний слух.
чує кроки осліплені ваготою
і пташат у гніздах чиї дзьоби
весь час роззявлені до небес
ніби годуються здивуванням.
мов навпаки –
тінь формує свій камінь.
нескреслими іскрами серцевин
сосни щеплені проти жовтня.
розхитані домовини ґрунтів
виштовхують з себе цвяхи грибів –
ліси уміють поставати з живих
навіть сумні і невічнозелені.
мов навпаки –
вода мружиться на водопоях
щоб не бачити над собою не тих.
плещуться губи та язики.
недосяжність і недомовленість –
наче дві сестри
що завжди виграють у ловах
от і тепер
25.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2026
холодно
а на камінні
як не мох
то лишайник
то мурашва
то чиясь долоня
життя прив’язалося
наче пес
27.09.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2026
ниткою мінотавр проводить собі
гігієну зубів
ми сидимо з ним за панібрата
наші очі давно вже звикли до
темряви
я постукую його по спині
його шерсть на загривку
шорстка і злипла
він править мені печерні байки
ми сміємося глухо і в унісон
хрипким ревом затягує він мелодію
і я підхоплюю в міру сил
цей спів монотонний
ніби повторює день вчорашній
ніби повторює завтрашній
він розходиться закамарками
об нього набивають гулі собі кажани
він лунає вже самостійно
хтось ззовні тягне за другий кінець
нитки -
поволі і лагідно -
наче витягує з мене
забуті хірургом ножиці
склепіння і стіни першими
розпадаються на нитки
потім приходить і наша черга
врешті-решт лишається тільки спів
25.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2026
береги-близнюки
як ріка розрізняє їх
якщо не знає слів «лівий» і «правий»
якщо надто розхлюпана щоб ліпити
з пісочних миттєвостей
хвилинні сліди чи годинні за́мки
коли дно спливе на поверхню
скільки зламаних списів світла явить
скільки гравію буде мружитись
скільки ґудзиків недорахуються сорочок
вже потроху видніється
ще провертаючись підводною течією
мов чортове колесо для мальків
іржавий штурвал
чапля по коліно вгрузає в намул
по горло — у споглядання
і з жаб’ячим скрипом змикаються
двері дня
двоє хлоп’ят напроти —
немов їх у сварці розняла мати —
своїми густими зеленими вусами
гойдають прозорі биткі краплини
23.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2026
щось розростається між дерев,
під підозрою — порожнеча,
її посли холодком пробігаються
по корі
над шовковим шляхом мурах
від шовковиці до шовковиці
вітер створює течію із сухого листя,
сіті ялівцю рибалять у ній,
живиця дубить навіть найменший порух
зозуля кульгає на голосні,
відшарування кори не призводить до сліпоти,
не погасне шипшини жива гірлянда
якщо викрутити хоч одну
пружнотілу лампочку
чийсь нерівний підсвітить шлях,
когось викаже позад себе —
як виказують капличку двері й вікна
позабивані хоч і наглухо
але навхрест
на серпуватих гачках стеблин
лопотить продірявлена порожнеча
що не може наповнитись лиш наповнити
гостинно носить і носить всім
свої відсутні дари
16.08.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2026
на час безвітря
зозулин спів
падає
вертикально
вниз
листя ставить шурхіт
на паузу
дивується
на час безвітря
можна прикладатися до каменюк
в надії розчути під ними
дихання ґрунтових вод
на цих руїнах камінних скель
ще до безвітря
завівся плющ
чіпляючись навіть не за життя —
за смерть
він першим чутиме подих твій
він відмахнеться
але легенько
13.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2026
усе готове до говоріння
хрестовик заплутався у собі,
весь час на голках метушливі оси
вітер несе їх як свій оприявнений гнів
спи спокійно в цій низині палий янголе
подушками хмар не задушать тебе вві сні
за твій страх,
відчувати тебе — мов голіруч
вихоплювати світло з води —
здається і легко і неможливо водночас
усе готове до говоріння
пси заливають гавкіт за комірці кори,
далекі фабричні труби
розлізлими пір’їнками диму
дражнять вигини горизонту,
теперішній жолудь
зустрівся з торішнім в кишені куртки
усе готове:
знаки питань лебединих ший
знаки оклику очеретом
дві крапки очей і три — невідомості
усе готове окрім усіх
04.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
тиша у виконанні
однострунних струмків,
барабанні палички бабок —
летючі і безударні,
смуга каракатих дерев мов
стела поганим танцівникам
яким заважали навіть їхні важкі
серця
тут все незмінне вже тисячі років
відколи музика звідси пішла
але обіцяла вернутися в
чім народила мати
не вростайте в мене тепер
корінням гіллям отавою —
я теж не знаю де музика —
й навіть коли танцюю
те що звучить в моїй голові
це лише її неможливість,
партитура, писана вилами по воді
ось — я вам не брешу —
як отак схиляюся над струмком
то найгостріша стеблинка
стирчить із води
в самому серці
мого віддзеркалення —
а вам все одно нічого не чутно
22.02.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
безладно розкидане сухогілля,
безладно летить мошва,
заповіт вогню у золі
теплий і хаотичний
безладне все
навіть ця родова потреба
впорядковувати безладність
вигадувати сузір’я з галуз
називати і риси і роси
тлумачити геометрію павутин
як невипадкову
лиш недоведену
це все що ти можеш
це твоя безнадійна спроба
зачепитися за сучки у потоці
щоб розглянутися в
півпрозорій воді
щоб знати яким тут тебе
забудуть
12.10.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
дерева достатньо високі
щоб захиститися від нерозуміння
п’ять зелених пругких думок
визріли в горіховому стручку
йду крізь сад розсуваючи гілочки
іноді вони б’ють мене по лицю
як вони тоді відчувають це —
лобну твердиню, носовий гребінь,
виличну заокруглість —
може як ще один камінь —
кострубатий і черепний —
в безнадійній боротьбі з
гравітацією?
равлик переповзає мою стопу
його очима я — щось неосяжне
незрозуміле
в його мові немає щодо мене
ні імен ні означень —
лише поезія вологого сліду
якою він зменшує між нами
тертя
вона з нашкірної
часом стає підшкірна
24.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
кому і ким
передається по колу води
розгнуздана чаша латаття
коли вітер підхльостує течію
й човен буває на мить
заривається носом
у складки свого майбутнього
крешуть надкрильцями
коники на узріччі –
видобувають якщо не вогонь
то хоча б його голос,
з кожним наступним птахом
вузли на гіллі затягуються міцніш
візьми на руки загублений кимось плач
долонями збиральниці винограду
що вміють не розсипа́ти і
не роздушувати
з латаття і піни
виходить на берег річна вода
цілує такий самий голий камінь
не прикритий ні фіговим ні пожовклим
дивись не назви його на ім’я
24.08.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2026
берег до берега
наближається сьогодні впритул
дозволяючи нарешті
переступити
марить
прибережне каміння
в павутині плюща,
волога губка моху йому змочує
відсутність вуст
молодий лис вчиться заходити
за спину вітру
винюхує
гнізда з крильцями у пушку
намагається розгледіти
як струшуються травою сліди
як їхню летку процесію
замикає
безслідність
берег до берега
наближається сьогодні впритул
дозволяючи нарешті
переступити
завтра хтось вертатиме вплав
у холодній воді
07-08.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2026
боже бережи мурашину королеву
їй з талією у хітиновому корсеті
так важко вдихнути на повний протяг
в неї тисячна армія з цупкими лапками
що котять в її комори
і пил і пилок
і тирсу річних кілець
і рештки бурштинової консервації з
усіма її миттєвостями
такими схожими на них самих
боже бережи мурашину королеву
в неї тисячна армія і самотність
в неї спогади про політ
їй все важче згадати лиця дерев –
лишаються тільки контури –
вона повнить їх всім що несе їй
вузеньке світло в проходах
але цього мало
священна корова мурашнику
хай святиться вим’я її
хай гойдають її віддзеркалення
тисячі рухливих очей
хай подув лягає подивом
на прозорі уламки крил
хай ще вібрують
коли склорізами по повітрю
різьблять цикади
боже бережи мурашину королеву
вона в самому центрі темряви
мімікрує з нею одна під одну
королево
бережи мурашиного бога
коли убиваєш його і народжуєш і
знов
07.06.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2026
відлягає
погляд далекого плавання
накульгує по озерній гладіні
на берегах шапками в повітрі
його вітають опалі жолуді
повз диких качок
ще часом нашпилених на шампури
очеретяних тіней
повз косяки бризок
мов ще не підібраних окулярних скелець
які розмивають а не увиразнюють
погляд розкручує
свій ланцюг
як упреться в невидиме —
смикнеш собі під ноги
свої п’ять пальців
треба знову вчитися знати
зіжмакане світло
життєвим планом
лежить на невикошеній траві
11.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2026
котиться камінь
повз
сухе під час зливи дупло
з порожнечею усередині
більшою за саму зливу
повз конюшину
що зображує конюшину
повз
гнізда з розмитими фокусами на
далеких-близьких птахах
повз трясовину яка
прагне лиш обіймати
але виходить отак як виходить
котиться камінь
котиться
повз мене
05.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2026
шурх! світло сіло на гілку.
листя тягнеться переймати його культуру.
в заглибинах на корі – кишенькові спогади вітру.
ветхі дерева перед першими кроками
поволі висмикують коріння з ґрунту,
воно прорізається мов набряклі вени
на передпліччях гімнаста.
балансування між можливим і неможливим,
парадоксальний спокій напруги старого лісу.
дрес-кодом для нього – хмиззя і вітролом,
єдине що пасувало б усім.
мускулами равликів перекачується волога.
шерех і тріск. материками розходиться яєчна
шкаралупа у гніздах – життя відразу стартує з
крихкості.
щось в’їлося у кору
щось стало колись корою
дерева падають
так і не навчившись ходити
2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2026
жолудь каштан серце —
що з цих трьох —
затверділий вогонь?
зі скалок шереху
так важко склеїти
пропускання вітру
крізь пугача
завмерли стиснутими бруньки —
кулачками немовляти
що вхопили своє перше світло
й бояться випустити
соромлюся показати гілкам
свої руки
щось весь час ворушиться в мені
тупцює на місці
стукає
сумнівається чи не
вигадало мене
здається
навіть ладне мене позбутися —
щоб побачити мене ззовні
та марно
18.01.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
світло просочується
крізь листя
тішиться шкіра ґрунту
дятли
приручаються серцебиттям
відчиняються тим хто стукає
олень полює на власний подих
роги терлись об мох і кору
отже скоро відкинуть від себе тіло
досі пружне і молоде
досі наструнчене під вітрові
пальці
за право першого ока
сперечаються кольори
у мінливих краплинах
його сферичність кришталик
її склянистість роса
світло просочується
крізь листя
шкіриться тиша ґрунту
густий листяний покрив
відміряє для нього
рівно стільки світла
щоб хотілося ще
04.01.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
а знаєш
ранішнє доїння моху
дає найпрохолодніші краплі,
хай твоя долоня і замала для
цього каменя але він тобі вдячний,
ось равлик теж лишає на нім
вологі сліди немов від губної
помади — не так цілують мерців
холодних і нерухомих
о ні не так
тож обіймай міцніше його
шепочи із ним
коли він котить тебе, Сізіфе
15.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
листок латаття танцює на хвилях вітру
білий шум вушних раковин
не дає почути під які ритми
певно тут було море у мезозой
вузлуватість вербових гілок нагадує
задубілих кальмарів
піт солоніє
холодний сом ворушиться у п’яті
камінці під ногами колись були донними
може кинутими з берега спересердя
може і з-перед-серця — й тоді на такі
тільки скати могли
подавати розряди тричі
певно тут було море у мезозой
піднебінний мартин в моїм
пересохлім роті
щезає щойно намагаюсь
його осмислити
зграя пожовклого латаття
зі сплеском спурхує
у повітря
тримається тепер там
силою обопільного здивування
білий шум ні до чого
листу не потрібні ані мелодія ані ритм
він танцює по траєкторії
неповторності
18.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
бульбашки на поверхні
дихає затонулий вітер
очерет
забагато бачить себе у дзеркалі
павичем розпушує хвіст
водяні лілії
перемовляються крізь
гучномовці жаб
крекне сорока
в її оці — викрадений краєвид
але серце її — на білому боці
мов сороче око ставок
поблискує — може вихопимо
його на двох
що там із глибиною
як довго йому потім
тонути в нас
на твоїм/моїм денці
вже стільки монеток
ніхто не вернеться
15.07.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
це вже було:
шестернями кіл на плесі
унаочнення часу в іпостасі води,
обережний зліт водоплавних
щоб поверхня не замутилася
від раптового виходу з її обіймів,
левітація хмар в зіницях
підводних каменів,
течія всередині риб,
кахикання місцевих рибалок
від алергії на лебединий пух і
перо янголів
в очереті знову знайшли нічого
21.06.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
кігтем треться кора — буде витер мистецтва,
ось горіхових запахів ходить ісус
по росинах — по тих, по яких іще йдеться
і які ще дзеркальністю небо несуть
равлик липне на травку — і як це назвати —
може травликом, може кентавром трави?
тихий опір краплин вже достатньо достатній,
щоб тримати поверхнею весь краєвид
подорожнику, ляж, тампонуй бездоріжжя,
плеск росин попід плеском усього і от:
лоботомний горіх у повітрі горішнім
бере дивну співучасть у подиху вод
бере дивну співучість — де подув надвечір
протинає оте, що здавалось не тим —
самокрутку листка і у ній порожнечу —
саме так починались: і флейта, і ти
15.06.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2025
ти дозволяєш собі
побачити
тисяча рипучих дверей
відчинені всередину вітру
в них каміння — всьому голова
хамелеоном міняє не колір
а консистенцію
в них чоловіки й жінки
видушують з нього час
щоб морщилося до
персикових кісточок
проростало крізь
дихальний візерунок
на ґрунті
дерево дім син
марево дим сон…
…вітер скрипнув комусь
тобою
24.01.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2025
стовбурчиться пір’я —
гострим до тіла
довгасті чорні дзьобища —
важкенькими ношами —
як валізи без ручок —
і тут і там
білі перлини ввижались
між їхніх стулок
коли ми поглядами пірнали
за ними в синь
коли на всі п’ять сміялась долоня
коли страх ще не бився
головою об лід живота
щоб народитися
дятли завжди були санітарами тиші —
вистукуючи дзьобами
як ми стукаєм гайковими ключами
по батареях шумним сусідам
щоб ті замовкли
тепер — коли холодно —
їхнє пір’я стовбурчиться
гострими кінцями
впившись у тіло
отак
тисячами проколів у шкірі
відкривається друге дихання
26.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2025
лежу
обличчя в траві
трава в обличчі
бачу дерева
видовжені мовчанням
равлик приповз
на рівень очей
(може теж
на дві третини з води
на одну третину з нерозуміння)
наставляє ріжки
зиркає на мене спідмушлі
як бик на червону пелюстку
облиш равлику
з мене поки кепський тореадор
для твоєї кориди
я ще не досить неквапний
не досить утихомирений
я ще недостатньо зрісся
зі своєю власною
мушлею
07.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
холодний вогонь
прийшов на тертя пелюсток
і мовив їм — досить
я був народжений цим тертям
моя музика — тріск
я бачив як при моїм наближенні
довшали тіні дерев
ніби кожна з них намагалася
вийти зі свого дерева
як занімілі пучки —
розстроєними інструментами дотику —
тягнулися до брусничних ягід
ошукували теплові карти вечора
я бачив як порожнеча тисла
на спіральні пружини
обдертого дивана на звалищі
але не злітала назад до себе
ціловані мною бджоли й птахи
каменіючи падали
розбиваючись на стільки уламків
що ще до того як їх торкалася —
щоб зібрати — рука —
кров на пальцях проріза́лась сама —
і кам’яніла
я чув як долоні долоням
передають цю легенду
тоді дрож проноситься ними
ніби вершник повислий на
тоненькій кінській волосині
тоді каміння з-під копит його скакуна
розлітається птахами і бджолами
тоді вертаю в тертя твоє айстро
тоді прохаю тебе спинитися
17.05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
хтось шепотів:
мармур порізавши собі вени
не зміг покінчити з безсмертям
я озирнувся на вітер
що не проходив
повз жодної птахи
невідомо чи це він розгойдав
за спиною гойдалку чи
це була ти —
вона була вже порожня
проте ще гойдалася і скрипіла
поки вона не спинилась —
на якісь дивовижні миті
присутність співіснувала з
відсутністю
здавалося
твої розкинуті крилами руки
розривалися поміж ними
по рубчику тіла
хтось уважний міг би
констатувати тобі
політ
26.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
пуща чує мене — і читає чи та я
шурхотять між дерев — у притулку вітри
син господь святий дух — розрахуйтесь на три
два крила кістяних — лось думками літає
навіть камінь в руці вже донизу не хоче
слід де камінь лежав називається тлом
начиняється тілом яке — вітролом —
королівська кора і голісінький почет
квітну —
м’язи стебла пароксизмами зводить
і туман над рогами кальянними зріс
хоч на носі межа — мурмотять попід ніс
тут старечі вітри з нетриманням
свободи
03.05.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
рясніє ряска,
мамутовий бивень
заплив торф’яником,
руда шерстинка
невідомого походження
за цілу вічність наколола
ґрунтове око до озерця
кропиві свербить її листя
чухається об вітер
рогіз
кінцем над водою —
стирчить наче тицьнутий
спересердя середній палець,
кінцем під водою —
шкрябає дно у
пошуках незамуленого
немов вказівний
хвойні — розпальцьовані та лапаті,
сосни для першої скрипки і
для останньої —
заземлені
для зняття статичних зарядів
з власних шишок
щоб ті не засвітилися ненароком
в пам’ять про всіх…
як вода як пісок як час
невимовність протікає крізь пальці
іноді вдається на мить затиснути
між середнім і вказівним
19.04.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
вітер фасує холодні думки по
колотих горіхових шкаралупах,
заганяє їх під нігті кори,
скоро жовклий фенікс
оголятиме п‘яту правду
на п‘ятому своєму вмиранні
давно не в своїй ваговій
вимокла серцевина,
давно відкашлює кроки трава,
давно вже камінь
хоче вперше крикнути щоб
народитися
шкірні мурахи
вжалять кропивну варту –
і та розступиться
якщо потім довго
дивитися в корінь —
погляд поволі
сповзає по спинці носа
знов доведеться почати
усе з кінця
22.02.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
тут
гнізда мов човники
залишені на рифах гілок
при відступі вод —
вони так довго чекали
у спокої й безрусі
що переметнулись на їхній бік
тут
око яке не вбирає в себе
ні зелений ні синій
завжди позирає у спину
а отже завжди невловне
тут
серед тріо
каміння лишайників і грибів
здається лише останні
так-сяк дотягують до життя:
поганка блідне сама від себе,
мухомори принаймні
грають з відкритими картами,
білі ростуть навіть з-під
каменюк —
ці гранітні розкидані одоробла
може колись складали якесь одне
з вилицями й щелепами
з велетенським
роззявленим ні до кого ротом
що прагнув якнайточніше
вимовити тишу
імовірно
йому вдалося
22.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
трави важили її кроки
вона вже знала
приховані ареали тварин:
в тріснутих шибах розповзалися
скляні восьминоги
ніби дитину що летіла згори
вона підхопила страх
випущений з кістяного дзьоба
тепер вона теж вразлива
трави беруть її слід
08.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
роками стовбур тріскав
від кори і до серцевини
тепер розколина заширока —
це вже не замкова шпарина
для підглядання дрімучого у
дрімуче
не перша віроломна ознака
перестигання
не сиротинець для ночівлі тіней
від яких бува відмовляється
навіть мати-й-мачуха
тепер це радше
скульптурно виконана напруга,
щоденник вітру води і часу
(наче лебедя щуки й рака)
розірваний по річних швах
ця щілина тепер вже така широка
що доросла людина
середніх зросту й ваги
навіть не боком
легко змогла би
вийти із неї
29.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
повінь така —
доведеться вчитися дихати під водою
доведеться розбиватися
на краплини
немає сумніву в тому
що сумнів є
промоклі до ниток павуки
волочать по гравію
клубки обважнілих черев
механіка рибних рухів рвучка
ніби зябра пропускають
крізь себе страх
скільки ще перебути в оцій воді
на видрянім тулубі
крапля майже злилася з краплею —
так малюється серце
коли малюється
неможливо навчитися дихати під водою —
можна лиш навчитись не дихати
видра
наче здобич в свою нору
тягне в зубах
затиснутий подих
15.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
несподівано на корі
проклюнулось око
побачило:
густий липкий сік на листі
клеїв до себе подуви
звичні голоси
пурхали клубками пір’я
слимак повз головою вниз
по линві стеблинки —
йому не паморочилося —
без хатини на спині
легше ризикувати
превалював зелений
правив брунатний
було неймовірно
кора наглухо заплющила око
подумавши що ввижається
04.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
життя пре красно
серед сюру й сюрчання
коники шукають
свій скошений стрекіт
в копиці сіна
з трамплінами задніх лапок,
з хвилинами мовчання,
з перекиданням з бур’янової голови
на лікарську
мутної води правда,
чистої води око,
туман наче сукня
в зоні декольте якої
тонуть погляди і птахи,
вербовий листок прикриває лоно,
серце ж — то їжак у тумані —
викурений туманом їжак
життя пре красно
жовклі коники
крізь горло власної пісні
часом прорізаються
аж до нього
01.03.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
вечір на шворці
іржа у кутику
віконного ока
мовчання — це крик
найнепомітніших
шпаківня зачинена на
два оберти дзьоба
зв’язка дублікатів
провалилась за обрій
перекачаний м’яз равлика
теж натякає на довгу подорож
повзе з осторогою язика
що витикається зі своєї
ротової порожнини
навіть йому
потрібна збільшувальна мушля
щоб розчути галас трави
02.02.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
дрібна водомірка
двома північними лапками
двома південними
перебігає по автопортрету вітру
на колихкій воді
де тіні від дерев живіші самих дерев
та це не лякає а тішить
аж починаєш вдивлятися поміж ними
в надії занурити ціпок погляду
на всю глибину розвиднення
й проникнувши до самого дна
простукати там як у скриньці
подвійне дно де заховані
потонулі за всі часи
поклади світла —
поки дрібна водомірка
йде по воді й не тоне
лишаючи —
найнепримітніший із усіх —
божественний слід
10.06.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
хвиль непрохана дрож і капіжні подкасти,
під туманом немовби під кайфом трава,
то заблуканий ліс у тобі розблукався,
то вода витікає з твого рукава
вона знає піски й гіркоту молочаю,
берег що не цурався медуз наготи,
і курортні романи мартинів-не-чайок,
і до першого скрипу двостулкову тиш
ця вода не вода — ця вода твоя повня —
сяйвина на яку так сповзається дрож —
перебути на шкірі оте що невловне,
перетишитись ним, перебавити кров
по туману чи пальцем чи равликом пишеш
чи собі чи комусь — вже і не розібра`…
ти задихай цей слід — так тихіше, так тихше,
так поріг больовий заростає трава
19.02.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
даруй що привів за спиною
свою тінь
у чисте твоє споглядання
ти сказала: пусте,
я по краплинах здобувала
відданість снігу,
на моєму дні бита кераміка
й гойдалки з баговиння,
твоїй тіні там буде затишно,
спершу вона навчиться
дивитись тобі в лице,
а як дві золоті куниці
розграбують гніздо циферблату —
твоя тінь вестиме тебе
за своєю спиною
але це не точно
15.02.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
дощ проходить крізь
флейту зозулю дятла
татуює поверхню водойм
річними кільцями
а вода пручається і стирає
бо ще подеколи прагне
набувати форми посудин
що її зачерпують,
заломлювати світло
з якимось пізанським нахилом,
полювати на спрагу
в борозенках слідів
на водопійній стежці,
віддзеркалювати ластівок
які клеють ластівок а не ласти,
пробуджувати їхню
приховану водоплавність
своїм дзюрчанням
здається ти знаєш про що воно
коли дощ проходить мохнаті
обійми лісу
з краплями без гострих кутів
а втім холодними
здається ти теж відчуваєш цей
безупинний плин —
лиш вимовляєш його по-своєму
флейто, дятле, зозуле —
скажи мені хто твій звук
і я скажу тобі хто ти
21.12.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
1
на що буде схожа
комашинка співчуття
в бурштині подиху
виколупаного з майже
наскрізь продиханого скла
в місці де погляд міг
утворювати негострий кут
з лінією обрію —
злегка заваленою на лівий бік
через сколіоз гори —
і де можна було приклеїтися до
порожнечі — кажуть липкої
як кров медозбірних бджіл —
тільки невидимої —
ставши її бурштином
а точніше: її комахою
2
на що було схожим
здивування піщинок
випущених з клепсидри
назад на пляж — і як їм тепер
за звичкою міряти час —
може припливами, слідами п’ят,
протіканням крізь випадкові
пальці — а білі мартини вгорі
рухались хаотично ніби
іскри після добрячого стусана
в якесь недоспане око
з кораловою сіткою капілярів,
з різзю озвученою кигиканням,
і час до часу із відчуттям
піску
3
на що тепер схожий
заломлений промінь
над невиплеснутим
склом плеса чи плесом скла —
може на серцевий корінь —
неправильно врослий,
неправильно видертий,
не лікарський, не бур’ян,
не для трюфельних свиней
і не для звичайних —
роздвоєний —
наче подвійний наголос
що навіть по законах
пунктуаційного часу
все ж лишає можливості
для маневру
4
на що тепер схоже
звучання світла —
коли велосипедні колеса
прокручують на собі
касетною плівкою
дорогу разом із ним
як і разом із вітром —
до комариної турбулентності,
до пересування мурашиних дюн —
в лівому та правому дзеркалах вод
де ніхто не обганяє й не відстає,
і де чийсь паралельний погляд
ніби друга смужка
на швидкому тесті на світло —
є
02-03.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
коли проходжу крізь ліс
як не старався б
під ногами похрустує хмиззя
вже знаю:
павутина занадто лояльна
щоб врізати пальці,
круглі тіні від вовчих ягід
розсипані бісером
перед кабанячим лігвом,
зелені бруньки проростають листям
яке колихається в повітрі слідами
торішнього,
а сірі бруньки проростають совами,
що будуть слухати
коли вже не буде слухати геть ніхто
вже знаю
про потребу дихання на
повні ґрунти,
вже часом дихаю саме так,
вже відганяю точні означення
від цієї неозначеної свободи
коли ліс проходить крізь мене
мої суглоби потріскують
отак притираємося
один до одного
08.12.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
зябри на корі від звіриних кігтів
кожен шрам мріє продихатись
мох це третя ознака її життя
за відсутності перших двох,
це фольклор заволожених,
рольова гра із часом
мох це окремий підвид любові
яка лиш густішає серед холоду,
це зелене розбурхане око —
осине гніздо роси
що бачить розу вітрів
піднесену старкуватій зимі
з обвислим груднем,
з підсипанням солі на
рани ожеледі,
з ментолом ментальності,
з відчуттям льодяників в роті
котрим все ж не по зубах
титаніки язиків
на ділянках кори де мох —
кора міцно вростає в нього —
і там де вростає —
дозволяє собі
непомітно
тоншати
30.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
суботник:
розгрібання розпачу
всередині трухлих пнів
вітер звиває собі тепло,
роса хотіла би вкритися
людською повікою,
гнізда весь час на межі падінь
(може тому птахи вміють
отак пронизливо?)
павутинна нитка натягнута між
двома ревнивими аріаднами бадилин,
реп’яхове міні-тавро —
над лабіринтом звіриного вуха,
що потесеєш — те і пожнеш
суботник:
пні впорядковано до порожнеч
зверху кажуть: так благонадійніше
а зяблик у дзеркалі
співає справа наліво —
до самої серцевини
11.01.25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
єнот-вигнанець
розсікає чорно-білим жезлом свого хвоста
нерегульовані течії ночі
він має закласти нову нору,
обнести її камінням і хмизом,
вирити чорний хід зі спокою у неспокій
стільки всього було:
нічні обшуки під повіками,
каліграфічне переписування слідами слідів,
перенесення ваги тіла на
невагомість попутного вітру
при бігові по шарудливому листю
нюшить в розколині липи
недопиту пивну бляшанку
ніби залишену кимось з наміром
споїти і так цирозний місяць
що зазирає з якоюсь послужливістю
з якою визирає йому назустріч
із шахти горлянки велике Мо’
ось
вже першим камінчиком з єнотового хребта
покотилась нова домівка
03.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
але
туман милосердя
на тріщини шиб накладає подихи —
холодні — такі тримаються довше
твоїх гарячкових,
й ворушаться стручкові тельбухи
нутром відчуваючи —
грішне від праведного не
віддереться без лущення й тріску —
то може тому так тріщить цвіркунами
трава що поволі жовтіє й сохне,
то може тому конденсується
цей змащувальний туман
де відрізняєш навпомацки
раптову кропиву від раптового
жального спогаду —
й де може в кропив'яниках
ночує світло — що знає —
як знає кожне із них —
скільки разів і з якою відвертістю
слід засоромити
зелені ягоди до червоніння,
і струшує пугач з пір’я в туман
рештки черствих вітрів —
й очі його совині —
теж і скляні і з тріщинками,
але
27.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
вологий простір
прикмети риб
плавальні міхури з гелієм
що здіймають вгору
розмотані ниточки поглядів
листяний шурхіт плавців чи зябер
між світловими рифами міст
перетікання дійсного в уявне
й навспак
наче сон у труському автобусі
мабуть лиш ошуки пошуків
оце важке рибне дихання
розігране танцем вітру на
слухових кісточках
чуєш його —
і мимоволі тягнуться руки —
вкинути невидиму рибину
назад у воду
але закороткі —
лиш гойдаються на прив’язі кулаки —
мов фобос і деймос
на орбіті червоного серця
воно риб’ячим оком
першим з усього тіла
наливається кров’ю
02.11.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
ходити і відчувати —
як в’їдається шурхіт,
як тактильна пам’ять підводить вітер,
як щуляться слимаки
(з класовою заздрістю до равликів)
завжди знаючи напрям поривів
по холодку в наслинених тільцях,
ходити і мружитися
осонням відкритих галявин –
цих мобільних станцій
переливання світла —
ходити і мружитися
мов намагаючись не запустити у
себе забагато одразу,
ходити і бачити
серед стовбурів —
з пропускною здатністю серцевин
в одиницях вразливості —
як світло на землі пролите між
ґратами їхніх тіней —
так ніби дивишся на черевце оси,
ходити і підглядати
як промінці проникають зі зламом
у свідомість росин —
але самі лишаються там
награбованим,
ходити і чути
як браконьєрами в собі ловимо
своїх степових вовків
чиїм висолопленим язикам
забракло б усієї вологи
щоб зализати обличчя вітру,
ходити і пильнувати —
як радість переховується десь тут —
на світлочутливому боці смутку
де різношерстий ліс
безуспішно старається
витрусити зі свого листя
весь шум та шурхіт —
ходити і чути
ходити і мружитись
ходити і шурхотіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
вітер — це віра в нього,
переважання змісту над формою,
виставлена на загал нагота,
вітер — це буря на лікарняному
що смокче червоні соски шипшини
налиті гнівом,
це сам собі ключ для виходу з себе
в гостинно розчинену порожнечу,
це шурхотіння полущеною
березовою корою —
наче чорно-білою копією
серцем вимазаного простирадла,
вітер це я — коли радше
відстань а не дорога,
вітер це ти — коли одночасно
і поруч і повз
19.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
дим без вогню —
ранковий туман —
без причини яку слід приховати собою,
без негайності загорненої в обгортку вітру,
без рипіння метеозалежних колінок ринв
без щемливої спраги встигнути
повторитися хоч би раз
коли на каштанових колючках
мов на шкільних вішаках розвішані
обвітрені павутинки,
і весь розмах короткого отуманення
здається лиш примусом до порожнечі
бо внизу вже затерті асфальтом
оксамити каштанових шкаралуп
легкою смертю іржавіють
цілуючи кисень,
й уламки віконних стекол
ходять тепер навшпиньках
щоб не розбитися,
й вогонь без диму
вже йде по дим без вогню
25.08.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
ще кілька слів про мох
про його уповільнене існування
про мізерні шанси врости в повітря
про спроби вберегти від застуди камінь
("камінчику, синку, застібни мох, застудишся") —
ти так довго ходила навколо нього
перш ніж зуміла мохом почути світ:
іржання пізньої конюшини
в трансформаторній будці джмеля
05.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024
і не спиться вікну — бачить пошуки броду
жовтим жовклим ошматтям жовтневого ЗМІ,
незачинений я, і вода що заходить
містить докази світла — ламкі, непрямі
і не спиться вікну — бачить вітер і воду
і між ними туман — ні туди ні сюди,
і збирається бриж недовірливий вотум
щоб усунути місяць з поверхні води
крик пронизує крик, щоб йому залишилось
швами шепоту шити рибині губу,
й тільки риба-коваль не дається зашити,
відливає гачок для рибальських сердунь
і не спиться скляним — до склянистого тіку
дзеленчать деренчать на вітрах попурі,
і розходяться тріщини тріснутих вікон,
наче вуса кошачих мінорних порід
пам’ять гострим гребе, обламавши сон ребер
об терпіння води — і холодне і не,
віра в світлий кінець — ні, не так, так не треба,
треба так: віра в світлий, але не кінець
і не спиться вікну — чує подих і подих
що щезають так швидко, так швидко, так шви…
незачинена ти, незачинені води,
часом добре якщо
не затягнені шви
09.10.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
віє
віє
колеться вітер
бджолить
ходять ходором
ялинові руки-ножиці
сиплеться глиця
раптово даючи себе
погладити
годування з руки цикад
перемеленим звуком
розраджує вітер
він знає —
спокій це те що можна покласти
на ліве крило бджоли
не переваживши правого
опукле мовчання стовбура
опукле здивування роси
камінь як інша подоба гніву
холодного і тривкого
який може прийде по нас
як і ми по нього
а поки
кілька слів про вразливість
знов недомовлені
і крила бджоли тремтять
намагаючись не впустити
і зберегти
02.07.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
тісниться пшеничне море
радісно плещеться
нетерпінням проламані
циферблатні скельця росин
проставляється
летючою крапкою джміль —
над «і» ірисів
ґратується смугами на черевці
(за необережне поводження
з жалом?)
кінець прикметам —
крапля на дощ
сідлає ластівку
кінець мітології —
невразлива п’ята вітру
б’є навідліг стрілу колоска
тіниться
тіньова економіка
сонячного годинника
дощем заблюрений
джміль на квітці
розбиває собі чоло
об тишу в ній
море колосся плещеться
море колосся
море
на поверхні
кожного зе́рнятка
самотіє
пустельний ландшафт
09.06.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
не виглядай у дзеркалі моху
свої зелені роки —
світлофор серця не для тебе, вітре, ні —
переводь через груди ну хоча б от
крихкеньке відлуння з жолудя
яке шукає свій грім по батьківській лінії,
опиши мені подихом
шрами на найближчій корі
(оті що від годинникових
стріл і стрілок),
поки гадатиму на скільки нот —
щоб не вважатися плагіатом —
мають різнитися твій і мій висвисти
крізь мурашник
з порогів якого
відкривається вид на місяць —
з відбитим на всю голову світлом —
який пролітає мов наша молодість
фанерою над порізом
16.09.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
кує-не-кує —
а заново зібраний дощ
ляпасами отямлює маки
в яких завірусились зозулині луни
під право першої самоти
під безправ’я останньої
вигойданої важким сопінням
мов серце печерного звіра
який раз на рік
виходить із темряви
вбирає морду в маковий цвіт
і смиренно вчиться рахувати до ста
перш ніж нагримати
на зозулю
25.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
лише озброєне око помітить
експансію червоного на веселці
вгрузлій в розмоклу вирву
лише озброєне віями —
цим тренувальним знаряддям
для фехтувальниць на осиних жалах
найтонших які втім також
не зможуть проштовхнути
крізь талію піскового годинника
останню застряглу піщинку
одну за всіх
одну проти всіх
що вийшла за межі часу
на висоті падіння
як виходять за межі смуг
червоний колір веселки
а потім — жовтий
а потім — синій
03.05.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024