Настасія

Сторінки (1/26):  « 1»

Сліпий шлях

[youtube]https://youtu.be/zUzJXZo8xew[/youtube]
Чим  сильніший  у  країні  радикальний  наш  рух
Тим  слабкіший  стає  правовий  наш  ланцюг
Це  гра  в  піддавки  де  ми  самі  даємо  шанс
Зруйнувавши  собою  наш  власний  баланс

Ми  ворогу  самі  підносимо  козир  до  рук
Провокаційним  жестом  множимо  ворожий  звук
Паради  на  втіху  а  гасла  це  тільки  омана
В  цій  грі  в  піддавки  ми  самі  розкриваємо  рани

Росія  чекає  щоб  ми  радикалізм  роздували
Щоб  нас  ідеологією  а  не  народом  вважали
З  кожним  кроком  таким  ми  їм  право  даємо
Всі  наші  права  під  вогонь  підведемо

Ми  граємо  в  гру  де  ми  не  господарі  в  полі
А  лише  ідеологічні  об'єкти  в  неволі
Бо  поки  ми  радикали  не  нація  в  праві
Лише  ціль  для  атак  у  цій  мутній  приправі

Зеленський  і  Путін  у  грі  партнери  незримі
Створюють  образи  фатальні  і  невтишимі
Один  забороняє  інший  звільняє  від  нас
А  ми  втрачаємо  все  в  цей  критичний  наш  час

Відсутність  статусу  етносу  це  наша  поразка
Це  не  захист  держави  а  зрадлива  підказка
Ми  самі  легітимізуємо  акт  нашого  знищення
І  грою  в  піддавки  прискорюємо  зникнення

У  поляків  чи  німців  є  статус  і  спокій  в  правах
А  у  нас  радикалізм  у  ходах  і  сльозах
Це  шлях  у  безодню  де  надра  вже  не  для  нас
Бо  народ  без  закону  це  втрачений  час

Тож  гра  в  піддавки  це  пастка  де  гине  наш  дім
Де  стаємо  меншиною  в  результаті  тім
Без  статусу  предків  без  прав  у  власній  країні
Ми  розмінна  монета  в  правовій  руїні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2026


Ти мій всесвіт

Ми  винайдемо  спосіб  бути  разом,
Ми  в  сон  зануримось  в  міцних  обіймах.
І  литись  буде  ніч  невпинним  часом,
За  межами  усіх  земних  повір'їв.

Шепоче  простір  наші  імена,
Вплітаються  у  зоряні  сузір'я,
Впізнає  нас  цілюща  глибина 
Поринемо  ми  вглиб  п'янким подвір'ям.

Там  радість  розквітає  ніжним  цвітом,
Зливаються  в  одне  життя  серця.
Ми  станемо  назавжди  цілим  світом,
Без  вороття,  без  виміру,  кінця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2026


Не своє - не болить

Не  своє  -  не  болить,  не  пече,  не  щемить,
Не  зриває  з  висот,  не  спиняє  в  мить.
Кожна  смерть  у  тобі  -  не  відлуння,  не  рик,
Ох  тобі  не  болить,  не  болить,  не  болить.

Ти  проходиш  повз  них,  крізь  сльози  і  жах,
Тобі  байдужі  смерті,  ти  втратив  дах.
Україна  -  це  ЛЮДИ,  живі,  на  землі,
Та  для  тебе  вони  -  лиш  пісок  на  столі.

Ти  рахуєш  кордони,  малюєш  межу,
А  я  правду  про  вбивчу  байдужість  кажу:
Де  нема  співчуття  -  там  нікчемна  війна,
Де  немає  людей  -  там  лиш  пустка  сумна.

Україна  -  це  ЛЮДИ,  не  земля,  не  вода,
Захищати  потрібно  людське  життя,
А  не  в  топку  насильно,  ви  люди  чи  звірі,
Чи  прозрієте  тільки  на  власній,  лиш  шкірі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2026


Викреслені

Це  столітня  АФЕРА,  де  треба  прозріти,
Розплющити  очі,  бо  зник  наш  народ
У  всіх  документах,  і  слід  наш  відмитий,
І    вправі  на  власність  зачинений  Род

Російська  агресія  -  лиш  прикриття,
Що  нас,  як  дітей,  розвели  в  небуття,
Де  право  на  власність  у  нас  відібрали
І  іншим  народам  це  право  надали.

Ми  зайві,  і  нас  в  документах  нема,
Бо  наш  суверен  охопила  чума.
Ми  всі  на  межі,  захищаєм  наш  дім,
А  виродки  з  влади  віддали  все  їм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2026


Кармічний бумеранг

ЗСУ  полює  на  людей
Ні,  вам  не  почулося,  це  правда!
На  господарів  полює,    не  гостей
І  керують  цим  чорти  привладні

У  зеленому  болоті,  захлинаясь
Всі  закони,  конституції,  свободи
По  звірячому  і  дикому  впираясь,
Зомбаки  співають  владі  оди

Божевільні,  ви  своїх  катуєте  безжалю
Ви  своїх  вбиваєте-  тварини!
Хто  вас  розуму  лишив  глобально?
Ви  невже  не  розумієте  що  винні?

Ви  вже  стали,  як  кацапи,  дихать  кров'ю
Ви  від  них  нічим  вже  не  відмінні.
Ви  залили  матір-  землю  болю
І  продовжуєте  бити  по  безвинних.

ТЦК  полює  на  людей,
В  ЗСУ  закази  постачають
Самі  йдіть  у  пекло  -до  чортей
Вас  там  хижі  біси  привітають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2026


Замуровані

Іржаві  ґрати  дихають,  стискаючи,
Летять  у  вирій  мрії  про  майбутнє,
І  простір  плаче,  діточок  втрачаючи,
Життя  в  очах  у  нас  тепер  відсутнє.

Жагучий  біль  пронизує  від  стелі,
І  кожна  крапля  рве  канат  надії,
Відлунням  риком  впився  розпач  в  скелі,
Не  стримати  емоції  стихії.

Нас  замкнено  у  кризі  ще  живими,
Ми  замуровані  липкою  павутинню,
І  скрегіт  хижий  стискує  міцними
Обіймами  і  тисне  люто  тінню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2026


Хто в бус сів -той розчинився.

Їде  бусик  тихим  ходом,
Він  полює  за  народом.
Люди  хрестяться  спросоння
А  у  бусика  безсоння.

Двір  вже  знає  цю  науку,
Як  зникає  люд  без  звуку.
Навіть  лавці  біля  дому
Викрадання  це  знайоме.

Бус  стоїть  -  і  двір  німий,
Кіт  утік,  мов  вітер  злий.
Бо  народ  тепер  навчився:
Хто  в  бус  сів  -той  розчинився.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2026


Спочатку землю продали вночі

Спочатку  землю  продали  вночі,
Немовби  кажучи:  "Мовчи!".
Не  сперечайся,  ти  -  господар,
Вже  безземельний  ти  володар.

Потім  закон  про  громадянство,
І  вже  множинне  у  нас  панство.
Потім  закон  про  вісім  років,
Якщо  ти  зробиш  кілька  кроків

Проти  системи,  що  вночі
Від  хати  вкрала  всі  ключі.
Потім  завозимо  мігрантів  -
І  це  вже,  людоньки,  без  жартів.

А  перед  тим  скосили  цвіт,
Відправили  у  інший  світ.
Лежить  тепер  в  землі  глибокій,
А  пан  продовжує  жорстокий.

Дівчат  розсіяли  по  світу,
Щоб  не  було  вкраїнцям  квіту,
Який  і  так  був  ледь  живий,
Бо  шлях  попереду  кривий.

Тепер  складіть  все  це  до  купи
І  відгадайте  -  які  групи
Нас  знищують,  окрім  орди,
Ведуть  до  повної  біди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2026


Фашизм набирає обертів

Наш  Київ  знову  в  лютому  вогні,
Танок  пекельний  сатани  триває.
Мов  в  тирі  розстріл  -  дикий  на  війні,
І  смерть  навколо  тишу  розриває.

Поки  "режим"  у  чергове  турне,
Столицю  віддано  кату  на  розтерзання.
Залізне  небо,  чорне  і  страшне,
Стає  для  когось  подихом  останнім.

А  ті,  що  нині  в  долі  з  сатаною
І  служать  монстру  в  рабському  ярмі,
Не  знають  ще,  що  в  спаленому  полі
Самі  згниють  у  темряві  й  тюрмі.

Бо  зрада  -  це  товар,  що  має  ціну,
І  жертвой  буде  -  що  б  не  обіцяли.
Хто  мовчки  споглядав  на  домовину,
Той  сам  впаде  у  прірву,  що  копали.

Світ  п’є  свій  ранок,  дивлячись  у  скло,
Фашизм  пре  металевою  ходою.
Він  йде  туди,  де  тихо  і  тепло,
Щоб  теж  умити  їх  багряною  водою.

Ми  -  щит,  якого  ми  не  обирали,
Ми  -  крик,  який  ніхто  не  хоче  чути.
Господь  запише  все,  що  ми  страждали,
Відплати  вже  нікому  не  минути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2026


Кого захищають військові в тилу?

Кого  захищають  військові  в  тилу?
У  місті,  в  селі...  у  полі,  в  пилу,
Ганяючись  за  комбайнером  з  ментами,
Зі  свистом  машин  і  шлейфом  з  хрестами.
Вони  кажуть:  "Треба  тримати  наш  тил",
Хоч  в  полі  від  гніву  здіймається  пил.
Бо  так  по  закону,  бо  зверху  -  наказ...
Вгодовані  звірі,  мов  ті  алабаї,
Хапають  бездумно,  неначе  в  них  сказ.

Стоять  під  крамницями,  ловлять  за  крок,
Забувши,  що  тил  -  це  не  клітка  й  замок.
Захист  став  тінню,  що  душить  і  б'є,
Де  кожен  в  погонах  себе  продає.
Де  власні  військові  -  чужі  поміж  нас,
Виконують  сліпо  злочинний  наказ.

І  шлейф  той  з  хрестами  холодний,  жорстокий,
А  страх,  що  в’їдається  в  простір  глибокий.
Бо  як  захищати  країну  від  зла,
Якщо  наша  воля  згоріла  дотла?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2026


Український народ

Етнічні  Українці  -  коріння  землі,
Від  предків  у  спадок  ми  силу  взяли.
Признанні  суб’єкти  -  єдиний  наш  шлях,
Джерела  ми  влади  і  вільні  як  птах.

Суверенний  народ-верховний  один,
Необмежений  в  часі,    державний  чин.
По  Кону  панує  на  власній  землі.
Державу  будують  родини  міцні.

Колективна  суб’єктність  -  основа  буття,
Єднання  народу,  єдине  життя.
Ніхто  не  здолає,  ніхто  не  злама,
Бо  воля  народу  навіки  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025


Коли мовчання — зрада, а слово — ніж у спину

У  публічному  просторі  дедалі  частіше  виростають  тіні  -  фігури,  чия  отруйна  риторика  та  діяльність  залишають  по  собі  важкі  моральні  й  громадянські  запитання.  Ці  голоси,  загорнуті  у  рваний  прапор  «патріотизму»,  відкрито  підтримують  дії  ТЦК  та  силових  структур  -  тих,  кого  все  частіше  звинувачують  у  системному  глумі  над  правами  людини.  Йдеться  не  лише  про  бюрократію  -  йдеться  про  людей,  які  дозволили  собі  ловити  інших  людей  на  вулицях,  як  здобич,  і  виштовхувати  їх  на  фронт  без  тіні  правової  процедури.

Особливо  тривожним  є  хор  холодних  схвалень  з  уст  так  званих  «публічних  патріотів»,  які  фактично  освячують  ці  жорстокі  практики,  надаючи  їм  фальшиву  моральну  оправу.  При  цьому  самі  вони  залишаються  у  тилу  -  за  стінами  власних  домівок  і  комфорту  -  і  не  демонструють  ані  найменшої  готовності  особисто  брати  участь  у  бойових  діях.  Їхня  мораль  -  це  фасад,  за  яким  ховається  тиха  зневага  до  справжньої  рівності.  Це  лицемірство  руйнує  довіру  і  розпалює  суспільне  розчарування.

Не  менш  цинічною  є  мова  ворожнечі,  яку  ці  діячі  поширюють  під  виглядом  «патріотизму».  Принизливі  висловлювання  на  адресу  громадян,  які  мають  законні,  моральні  чи  медичні  підстави  уникати  участі  у  війні,  таврують  їх  як  «нечисть»,  «сміття»  або  «ухилянтів».  Це  не  патріотизм  -  це  мова  зневаги,  що  повзе,  мов  дим,  крізь  тріщини  громадянської  довіри.  Вона  не  об’єднує,  а  кусає.  Вона  не  лікує,  а  таврує.  Вона  несе  не  гідність,  а  приниження.  Вона  народжує  не  героїв,  а  фанатиків.

У  своїх  публічних  заявах  і  поетичних  імпровізаціях  ці  діячі  мовчать  про  тіньові  практики  мобілізації  -  про  побиття,  викрадення,  обличчя,  що  зникають  у  темних  автобусах  без  номерів.  Їх  мовчання  -  це  не  просто  відсутність  слів.  Це  мовчання  як  змова.  Це  схвалення,  замасковане  під  байдужість.  Так  формується  облудна  мораль,  яка  дозволяє  державному  насильству  вдягти  личину  обов’язку.  Їх  підтримка  або  мовчазна  згода  формує  хибну  моральну  легітимність  насильства  з  боку  держави.

Надзвичайно  небезпечними  є  також  спроби  перекладати  провину  за  злочинні  дії  на  мирних  громадян,  зводячи  будь-яку  критику  до  «роботи  ворожих  агентів».  Це  словесне  полювання  на  відьом  -  маніпуляція,  яка  підмінює  правду  про  беззаконня  звинуваченнями  у  зраді.  Але  українці,  які  піднімають  голос  проти  репресій  і  свавілля  -  це  не  зрадники.  Це  -  совість  країни,  яка  не  дозволяє  їй  втратити  людське  обличчя.

Ми  звертаємось  до  культурної,  громадянської  та  інтелектуальної  спільноти  України:  не  можна  мовчки  спостерігати,  як  публічне  слово  перетворюється  на  батіг,  як  поезія  стає  гільйотиною,  а  патріотизм  -  інструментом  примусу.  Поширення  антигуманної  риторики,  що  прикривається  державними  кольорами,  але  несе  у  собі  дух  авторитаризму  та  страху,  має  бути  зупинене.

Ми  мусимо  захистити  не  лише  країну  -  а  й  її  душу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040629
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025


Внутрішній кат

Єдиний  у  світі  за  все  існування  
Народ,  що  гнобив  себе  сам.
Своїми  руками  приносив  страждання
По  волі  чужинців  -  братам.

Виловлюють  самі,  тримають  в  підвалі,
На  смерть  під  конвоєм  везуть.
Ви  гірше  кац#апів,  на  фронтники-тварі  
Нікчемна,  гнила  ваша  суть.

Менти,  ТЦК  -  ви  вписались  в  літопис
Безкарних  репресій.  Кінець!
Земля  українська  зробила  вже  опис  
І  вирок  вже  виніс  Творець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025


Ось де брати робота!

Ось  де  брати  робота!
Ось  де  кар'єра  мечти!
В  бус  ТЦКашна  сволота
Впхнуть  не  тебе,  а  -  ти.

Ловлять  зрання  українців,
Стараються  поруч  менти.
Сьогодні  в  окопи  відправлять
Знов  не  тебе,  а  -  ти

А  якщо  навіть  хтось  посміє
Заявити  свої  права-
Поясниш  прикладом  уміло,
Що  влада  завжди  -  права.

А  головне  в  цій  кровавій  роботі-
Пам'ятати  правду  стрімку:
Якщо  ти  лайно  ТЦКашне  -
Тебе  не  візьмуть  на  війну.
04.02.2025

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025


Мавпа

ЗЕ  мавпа  очолює  стадо  барАнів,
У  грі  своїй  вправна  одна  із  тиранів
Баранчиків  тягне,  як  вудку  на  воду,
Щоб  криком  змінити  мовчання  народу.

Вітрила  порожні  -  лиш  дим  та  ілюзії,
Із  слів  обіцянок  будує  дифузію
Як  птах  паперовий,  що  з  хмари  впаде,
Від  посмішки  мавпи  рятунку  ніде.

Барани  йдуть  слідом,  сліпі  та  покірні,
Думки  їх  вівчарські  -  дрібні  та  повільні.
Мавпа  танцює  на  зламі  мостів,
Розуму  ж  вистачить  тільки  на  спів.

Слова,  мов  вогонь,  що  палає  в  безодні,
А  справи  -  лиш  попіл,  і  темні  холодні.
Та  де  ж  та  рука,  що  зміни  несе?
Бо  мавпа  тут  править  -  і  стадо  пасе.
02.12.2024

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025


"КОРОНАВИРУС" — это преступление и террор против людей‼️

ГОЛОС  АМЕРИКИ🇺🇸...
СМОТРЕТЬ  ВСЕМ,  ОСОБЕННО  ТЕМ,  КОТОРЫЕ  НЕ  ВЕРЯТ,  ЧТО  "КОРОНАВИРУС"  ЭТО  ЛОХОТРОН  МИРОВОГО  МАСШТАБА"‼️
ВСЕ  БОЛЬНИЦЫ  В  АМЕРИКЕ  ПУСТЫЕ,  РЕАЛЬНЫЕ  ФАКТЫ,  СЬЕМКИ  ДОБРОСОВЕСТНЫХ  ЖУРНАЛИСТОВ‼️
КАКИЕ  УЖЕ  ДОКАЗАТЕЛЬСТВА  ВАМ  ЕЩЕ  НУЖНЫ❓
СМОТРИТЕ  ДО  КОНЦА  И  ПРОСНИТЕСЬ  УЖЕ‼️
"КОРОНАВИРУС"  —  это  преступление  и  террор  против  людей‼️
Президент  США  Дональд  Трамп  заявил,  что  уже  29  штатов  планируют  снимать  ограничения,  которые  были  введены  в  связи  с  эпидемией  коронавирус...
https://youtu.be/1ySb3G677K4

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2020


Рабів до раю не пускають

Як  вам  кайдани  на  шию  скажіть  не  чіпляти?
Ви  заборону  гуляти  сприйняли  за  свято

Маски  покори  вдягнули  -впиваються  змієм
Ми  українці  вбивати  себе  ж  таки  вмієм

Як  то  в  неволі  живеться-  брехнею  сповиті?
Вас  без  роботи  вмирати  лишили  на    світі

Зараз  в  в'язниці  годують  ви  гірше  за  в'язнів
Волю  козацьку  збудите  це  сила    для  м'язів

Цей  геноцид  вас  знешкодить  ,зітре  в  небуття
Роду  козацькому  вже  не  прийде  вороття

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2020


Хочу в его ладошки

В  любимые  хочу    ладошки
Почувствовать  себя  в  них  кошкой
Увидеть  негу  в  его  взоре
В  той  глубине  что  схожа  с  морем

Вкушать  нектар  блаженства  снова
И  слышать  ласковое  слово
Мурлыкать    нежно  что  то  в  ушко
И  сны  ловить  с  одной  подушки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641643
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2016


Відчуття

Блукаєш  як  завжди,  самотньо  світами
Тобі  б  доторкнутись  до  рідної  мами
В  обіймах  сховатись,немає  нікого
Рідніше  за  маму,окрім  лише  Бога  

Неначе  вкусивши,  той  лагідний  трепіт
З  цілунками  мами,  і  з  ніжністю  шепіт
Шукаєм  в  житті  ми,  такі  ж  відчуття
Що  їх  відчуває  маленьке  дитя          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2015


Под водой

Всё  опять,  у  меня  как  всегда
И  пусть  время  течёт  как  вода
Мне  не  жалко  его,есть  беда
Посильнее  чем  в  топку  года

И  беда  пребывает  всегда
Где  не  сдержанность  есть  и  вражда
Там  слова  убивают  тебя
Те  что  сказанные    не  любя

Я  не  слышать  хочу  их  вовек
Ведь  болеет  от  них  человек
Пусть  замолкнут  навеки  уста
В  чьих  нет  света,где  темень  пуста

Я  ищу  тот  увиденный  свет
Я  зову,а  ответа  всё  нет
Мне  темно  и  так  страшно  самой
Всё  как  будто  плыву  под  водой

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610969
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2015


Ребёнок

Ребёнка  в  приюте  прозвали  котёнком
Он  ласковым,мягким  был  с  виду  ребёнком
Он  всем  доверял,и  быть  может  напрасно  
Тянул  свои  ручки  не  зная  -  опасно!

Ребёнка  никак  не  могли  все  понять
Хотелось  всем  им  на  него  накричать
Хотелось  изранить  наивную    душу
Но  он  их  как  будто  совсем  и  не  слушал

Он  ждал  огонёк,  точь  такой  же  как  в  нём
Он  знал,верил  в  чудо,  им  быть  всё  ж    вдвоём
Ребёнок,  девчонка  -  красивые  глазки
Смотрела  в  окошко  и  верила  в  сказку))(((

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2015


Воля

Якось  зранку,  на  світанку
Хтось  відпустить  полонянку
Вітру  в  полі  не  зачиниш  
І  його  ти  не  зупиниш  
Віднайде  він  десь  шпаринку  
І  гайне  крізь  цю  щілинку  
На  простори  і  на  волю
Там  шукати  свою  долю
Не  вдягайте  вітру  зашморг
Не  чекайте  ви  будь  ласка
Що  він  прийме  це  як  ласку
Бо  він  знає  що  це  пастка    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015


Я випущу її на волю

Я  випущу  її  на  волю,
Нехай  летить,  так  буде  краще
І  буде  в  неї  інша  доля,
Хай  не  вертається  ні  за  що  
Тебе  зустріне,не  у  мріях,
О,  як  же  пташка  буде  рада
Вона  без  Тебе  шаленіє,
Прилинуть  мріє  водоспаду

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015


Бджілка

Діставала  хлопця  бджілка
На  столі  стоїть  тарілка
З  медом  і  млинцями,  хутко
Уминав,і  гнав  він  смутки
Що  летіли  звідусіль
Несучи  йому  лиш  біль
Він  так  довго  упирався
Так  відважно  захищався
Що  втомилася  істота
Заглядати  йому  в  рота))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2015


Чому ти не весела?

Привіт  тобі  дитинко
Чому  ти  як  хмаринка?
Сумна  і  не  весела
У  нас  же  ж  є  джерела!
Водиця  там  цілюща
Вона  така  смачнюща
Попробуєш  краплинку
Не  втримаєш  ти  слинку
Весь  час  кортить  вертатись
Так  добре  там  купатись)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2015


Зілля

Варила  зілля  від  хвороб
І  починала  з  -  покаяння
Не  пам'ятаю  скільки  спроб
У  мене  було  для  єднання

З  тим,  хто  дарує  нам  життя
У  нього  є  всі  ліки  світу
Мені  сказав-без  каяття
Не  буде  в  мене  навіть  цвіту

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015