Анатолій В.

Сторінки (3/241):  « 1 2 3 »

Осінній сонет



Знов  осінь  малює  у  серці  незнаний  малюнок,  —
Де  кожна  картина  як  витканий  долі  сюжет.
Ще  листя  ловитиме  сонця  гарячий  цілунок,
Вплітаючи  хмари  у  цей  невловимий  сонет!

Іще  обіймає  туман  золоті  переливи,
В  собі  розчиняючи  фарби,  і  простір,  і  час...
Ця  осінь  —  розкішна,  нестримна,  безмежно  щаслива  —
Мережить  сторінку,  де  вірші  народжують  нас.

Де  наші  цілунки  —  немов  оксамитове  диво,
Де  марить  весною  затихлий,  розгублений  сад...
І  світло  торкає  —  туманно,  бентежно,  мрійливо  —
Обличчя  епох,  що  не  можуть  вернутись  назад.

І  в  тихій  безсонній  зажурі  осіннього  світу
Співає  душа  золоту  колискову  для  літа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2026


Осінній вечір

Згасає  день,  кудись  відходять  тіні,
Осінній  вечір  огортає  сад…
У  хризантемно-росянім  тремтінні
Згорає  золотистий  зорепад!

Чатує  присмерк  у  густій  блакиті,
Світ  засинає  в  мареві  думок…
Сни  заблукали,  мріями  сповиті,
У  сяйві  дивних,  трепетних  стежок.

Заснули  квіти  в  ніжній  прохолоді,
Росою  вмились  пізні  спориші,
А  місяць  у  зірчастім  хороводі
Вплітає  промінь  в  наші  дві  душі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2026


Осінь

Ще  тихо  мліли  вечори  багряні,
Ще  терпко  пахло  житом  із  полів,
Та  вже  губилось  літо  у  тумані,
Щоб  осінь  стріти  в  шелесті  гаїв.

Ще  день  прозорий  гріла  тиша  млосна,
І  айстри  зорі  сіяли  в  траву,
Та  прохолода  вже  ранкова,  росна
Плекала  хмару  в  небі  дощову.

Ще  пелюстками  шепотіли  квіти
Про  мрії  повернутись  у  весну,
Ще  серце  прагнуло  п'янких  обіймів  літа,
Та  осінь  вже  прокинулась  від  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2026


Мрії

Бувають  мрії  —  наче  тихий  дім,
Прості  й  земні,  що  просяться  в  долоні.
А  є  такі,  що  гуркотять,  як  грім,
І  світять  маяками  на  кордоні.

Існують  мрії  —  замки  із  піску,
Казки  дитячі,  виткані  з  туману.
Вони  тримають  душу  на  плаву,
Коли  на  серці  кровоточить  рана.

А  є  глобальні  —  туга  за  крилом,
Щоб  зажили  всі  щасно  і  красиво,
Бажання  обійняти  всіх  теплом,
Щоб  люди  всі  повірили  у  диво.

Життя  вмикає  свій  секундомір,
А  ти  живи  й  радій,  мій  дивний  світе!
Живи  тривогам  всім  наперекір,
Допоки  серце  мріями  зігріте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2026


Передгроззя


Так  тихо,  тихо  надворі...  Все  затихло  і  чекає  дощу...  На  небі  й  хмар  наче  нема,  але  так  пасмурно,  світ  наче  у  пляшку  закоркували,  і  повітря  стало  густим-густим  —  хоч  ложкою  їж.  Навіть  листя  на  старій  груші  не  тремтить,  причаїлося,  ніби  боїться  сполохати  ту  благословенну  прохолоду,  що  от-от  має  пролитися  з  неба.
Світ  справді  завмер  у  цьому  переддощовому  полоні.  Звуки  долітають  звідкись  здалеку,  приглушені  й  дивні,  мов  крізь  товщу  води.  Чекання  зависло  в  кожній  краплині  тужавого  повітря,  у  кожній  травинці,  що  схилила  голову  в  очікуванні  удару  першої,  важкої  й  пахучої  дощової  літньої  краплі.
І  здається,  варто  лише  комусь  невидимому  витягнути  цей  затишний  корок  —  як  усе  навколо  полегшено  зітхне,  небо  нарешті  розродиться  грозовим  акордом,  і  земля  жадібно  питиме  свіжість,  змиваючи  з  себе  липку  липневу  спеку.  А  поки  що  —  тиша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066939
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2026


Нерозділимі

В  полоні  ніжності  твоєї  так  чарівно,
Нема  між  нами  простору  і  меж.
Ми  загубились  в  часі  так  нестримно,
Що  я  в  тобі,  а  ти  в  мені  живеш...

Ти  —  моє  небо,  мій  безмежний  всесвіт,
Блаженна  сповідь  теплих,  ніжних  слів.
Ти  —  моє  щастя,  повністю  воскресле
З  жаданих,  давніх  і  пророчих  снів.

Сплелися  наші  долі  наче  рими,
Де  кожна  буква  —  то  священний  знак.
З  тобою  стали  ми  давно  нерозділимі,
Один  без  одного  нам  точно  вже...  ніяк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2026


Соната дощу

Обійми...  І  затихне  весь  світ,
І  зупиняться  краплі  у  небі.
Полетить  моє  серце  в  політ,
Коли  я  пригорнуся  до  тебе...

І  соната  дощу  оживе  —
Зазвучить  уже  зовсім  інакше.
До  нас  щастя  крізь  грози  пливе:
Неймовірне,  солодке  і  наше.

І  заграють  на  струнах  душі
Ті  акорди,  що  небо  нам  пише.
Ми  сховаємось  в  цьому  дощі...
Тут  лиш  ми,  наше  щастя  і  тиша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2026


Рідні душі

Ми  міняли  тіла,  імена  і  світи,
Засинали  в  пісках  Вавилону,
Але  іскру  єдину  вдалось  зберегти
В  противагу  земному  закону.

Я  впізнав  твої  очі  в  юрбі  городян,
Серед  блиску  палацу  чужого.
Крізь  століття  епох,  крізь  вогонь  і  туман
Віднайшлась  наша  спільна  дорога.

Ми  з  тобою  —  як  спалах  прадавніх  заграв,
Що  пульсує  в  артеріях  неба.
Хтось  історію  нашу  на  зорях  писав,
Прокладаючи  шлях  мій  до  тебе.

І  тепер,  коли  знову  зійшлися  шляхи
В  цьому  шумі  шаленого  віку,
Відлітають  у  безвість  тривоги  й  страхи,
Щоб  любити  без  меж  і  без  ліку.

Не  важливо,  що  завтра:  космічний  політ
Чи  буденності  сірі  кайдани,  —
Ми  пройшли  крізь  мільйони  нескорених  літ,
Щоб  загоїти  давнішні  рани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2026


Нехай говорить ніч

Не  треба  слів.  Нехай  говорить  ніч  —
У  кожнім  дотику  є  власна  таємниця.
Хай  ліхтарі  сумують  вздовж  узбіч  —
Їм,  як  і  нам,  в  цей  пізній  час  не  спиться.

Твій  силует,  розмитий  у  пітьмі,
І  танець  пальців  на  моїй  долоні...
У  цілім  Всесвіті  сьогодні  ми  самі,
Згасають  зорі  на  нічнім  пероні.

Спів  солов'їний  спонукає  нас
Кохання  шал  усім  єством  відчути.
Сьогодні  ми  перехитрили  час,
Щоб  просто  бути.  Просто  разом  бути

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2026


Розмова з серцем.

Не  бійся  болю,  чуєш,  Серце?
Цей  щем  земний  —  всього  лиш  мить.
Крізь  часове,  розбите  скельце
Зове  нас  вічності  блакить.  

Там,  де  закінчиться  дорога,
Відпустить  душу    смертний  страх,
Свята,  незвідана  тривога
Розтане  в  ангельських  світах.

Затихне  плач,  воскресне  слово,
І  обірветься  нитка  сліз.
Нас    Вічність  обійме    раптово  —
Як  тихий,  теплий,  дивний  ліс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2026


Весняна елегія

​Бджола  несміло  пробувала  крила,
Шукаючи  солодку  таїну...
І  кожна  гілка  —  напнуте  вітрило  —
Врізається  в  бездонну  вишину!

​Спива  повітря  спраглими  вустами
Садок,  що  вбрався  в  пишні  жупани;
І  ранок,  розігнавши  сни  листами,
Торкнувся  до  чутливої  струни.

​Усе  навколо  дихає  любов’ю,
Народжуючи  віру  у  серцях...
Весна  свою  нам  пише  власну  долю  —
На  молодих,  заквітчаних  гілках.

​У  цьому  світі,  де  шумлять  вітрила,
Де  сонце  п'є  росу  із  пелюсток,  —
Весна  дарує  нам  кохання  крила
І  робить  перший,  до  обіймів,  крок!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2026


Не відпускай



Крізь  тумани  і  снів  вуаль
Відлітає  у  ніч  печаль...
Світ  за  обрієм  десь  зника  —
Лиш  твоя  у  моїй  рука.

Засинає  тривога  й  час,
Тільки  небо  нічне  —  для  нас!
Розчиняється  все  земне...
Тільки  ти  обіймай  мене!

В  кожнім  подиху  —  цей  мотив,
Наймиліший  із  тисяч  див.
Не  шукай  вороття  чи  меж  —
Ти  коханням  в  мені  живеш!

Твою  ніжність  я  п'ю  до  дна,
В  моїм  серці  живе  весна...
Ми  малюємо  власний  рай  —
Лише  руку  не  відпускай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2026


Щось на небі відбулося


Щось  на  небі  відбулося  —
Вечір  зорі  запалив.
А  чи  то  мені  здалося,
А  чи  справді  диво  з  див?

Зірка  місяцю  сказала,
Що  кохає  назавжди,
І  в  обійми  тихо  впала,
Щоб  не  знати  самоти.

Місяць  зірку  обіймає:
Ти  моя,  лише  моя!  —
І  до  серця  пригортає:
Будем  разом  —  ти  і  я.

Розлилася  тиша  полем,
Стежку    місяць    освітив,
Посміхнулася  нам  доля  —
А  чи  справді  диво  з  див.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2026


Коли кохаєш

Коли  кохаєш  —  ти  й  багатий  й  вбогий,
Ти  сам  собі  суддя,  заступник,  кат.
Немає  тут  стежини  чи  дороги,
Якою  ти  б  хотів  піти  назад.

Нехай  вогонь  випалює  до  краю,
Нехай  крило  ламається  в  імлі,  
Хто  не  любив  --  той  раю  не  пізнає
Ні  в  небесах,  ні  тут,  на  цій  землі.

Бо  в  мить,  коли  душа  твоя  згорає,
І  вечір    сіє  ніч  на  самоті,
Ти  бачиш  те,  чого  ніхто  не  знає  —
Як  розквітають  квіти  золоті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2026


Поклик серця.


Ми  пройшли  крізь  вогонь  і  крізь  тишу,
Нас  вінчала  небес  висота.
Цю  історію  небо  допише,
Де  любов    --  всепрощенна  й  свята.

Ми  напишемо  власні  закони,
Там,  де  доля  —  як  чистий  листок,
Де  немає  життєвих  кордонів,
А  до  щастя  --  один  лише  крок.

І  не  треба  ніяких  пояснень
Коли  розум  з  душею  в  ладу.
В  цім  житті,  дивовижнім  і  щаснім,
Я  за  покликом  серця  іду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2026


Небо у травах

​Безмежно,  ніжно,  спрагло  і  яскраво
У  серці  розлилась  небесна  синь.
Це  синє  небо  раптом  впало  в  трави
Чи  проліски  знялись  у  височінь?

​І  кожна  квітка,  що  росою  вмита,
Співає  гімн  відродженій  землі.
Вчимось  ми  знову  вірити  й  любити,
Забувши  про  тривоги  і  жалі.

​Зима  пішла,  вона  тепер  далеко  —
За  обрієм,  де  тануть  холоди.
На  крилах  принесли  весну  лелеки
Й  лишили  в  наших  душах  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2026


Наша планета

У  мого  кохання  —  рідні  твої  очі,
У  мого  кохання  —  усмішка  твоя.
Променіють  щастям  ранки,  дні  і  ночі,
Де  планета  наша,  де  лиш  ти  і  я.

Там  солодка  тиша  і  безмежний  спокій,
Серденько  до  серця  б’ється  в  унісон.
В  небесах  над  нами  —  чистий,
весноокий  —
Ранок  розквітає,  увібравши  сон.

Потім  день  наш  разом  промайне  неспішно
В  поглядах  гарячих,  в  дотиках  палких.
Я  тебе  кохаю  трепетно  і  ніжно,
Без  вагань  даремних  і  думок  сумних.

А  коли  настане  вечорова  тиша,
В  душах  залунає  шепіт  солов’їв.
Нам  кохання  наше  нотами  напише
Найдорожчу  в  світі  музику  без  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2026


Книга долі

Ми  —  літери  в  книзі,  що  доля  гортає,
Де    рими,    сплелися  у  кожнім  рядку.
Ніхто  так,  як  я  твою  душу  не  знає,
Таку  неосяжну  і  рідну  --  близьку.

Ми  —  подих  вітрів  у  пожовклих  сторінках,
Ми  —  іскри,  що  в  тексті  шукають  тепла,  
У  спільних  надіях,  емоцій  відтінках,
Де  пам'ять  мереживо  слів  заплела.

Ми  —  нова  сторінка,  ми  —  перша  цитата,
Ми  —  світло,  що  ллється  крізь  кожну  главу.
У  цьому  сюжеті  не  треба  чекати  —
Тобою    у  кожному  слові  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2026


Незламна зима

А  небо  тримають  не  хмари  —  долоні,
Що  стерті  до  крові  у  битвах  за  світ.
Ми  стали  залізом  у  цій  обороні,
Хоч  в  серці    квітує  іще    первоцвіт.

І  хай  ця  зима  зазирає  у  вікна
І  диха  морозом  крізь  темінь  і    біль,
Ми  —  тиша,  що  в  бурі  ніколи  не  зникне,
Тепло,  що  розтопить  оцю  заметіль.

Нехай  кожен  крок  відгукнеться  відлунням,
Бо  ми  не  здалися,  бо  ми  ще  живі.
Ми  —  проліски  духу,  що  поміж  камінням
Зростають  усупереч  лютій  зимі.

Бо  правда  —  то  корінь,  що  глибше  за  втому,
А  воля  —  то  крила,  що  вище  за  страх.
Повернемо  спокій  до  кожного  дому—  
І  стяг  затріпоче    на  вільних  вітрах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2026


Всесвіт у долонях

З  тобою  крізь  тишу,  де  сосни  врочисті
Схилились  під  снігом  в  пухнастій  імлі.
За  руки  тримаємось  в  білій  завісі,
Немов  поза  часом,  самі  на  землі.

Тіла  наші  й  душі  із  Всесвітом  в  змові  —
Мережить  розмову    сплетіння  думок.
Отут,  поміж  сосен  у  казці  зимовій,
Карбується  вічністю  кожен  наш  крок.

Ти  кажеш:  "Поглянь,  нам  зоря  посміхнулась",
А  я  дивлюсь  в  очі,  мов  зорі  ясні.
І  наче  земля  під  ногами  хитнулась  —
Твій  погляд  коханням  розлився  в  мені.

До  щічок  твоїх  доторкнуся  руками  —
В  очах,  ніжних  весен  зелений  розмай.
Ця  казка  жива,  вона  тут,  разом  з  нами.
В  долонях  тримаю  свій  всесвіт,  свій  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026


Там, де пульсують зоряні тумани.

Там,  де  пульсують  зоряні  тумани,
Ми  пройдемо  увесь  Чумацький  Шлях.
Затягнуться  розлук  глибокі  рани,
Затихне  у  душі  і  біль,  і  страх.

Нас  не  розлучать  чорні  діри  й  пустка,
Засяємо  ми  світлом  у  пітьмі.
Цей  всесвіт  —  наче  квіточки  пелюстка,
Що  розцвіла  для  нас  у  цій  зимі.

І  хай  зникають  виміри  і  дати,
Чи    гаснуть  зорі    в    чорній  далині  —
Тебе  за  руку  буду  я  тримати,
Поки  твій  промінь  світить  у  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026


Поза межами снів

Минали  дні,  роки  ставали  снами,
Та  ось  нарешті  —  у  руці  рука.
Земля  пливе  під  нашими  ногами,
Мить  щастя  —  незабутня  і  п’янка.

Ти  не  питала,  чом  я  був  самотнім,
Бо  головне,  що  я  тебе  зустрів.
У  світі  нашому,  дитинно-безтурботнім,
Немає  запитань    і  зайвих  слів.

Лиш  серця  стукіт    ритмом  океану,
Лиш  дотик  рук,    як  перший  крок  весни.
В  тобі  я  розчинюсь,  втону,  розтану
Щоб  вже  не  повертатися  у  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026


Немає часу на вагання

Немає  часу  на  вагання,
На    відчай,  сумніви,  жалі.
Ми  —  лише  спалах  на  світанні
На  цій  розхристаній  землі.

Зітхнеться  легко.  Стане  тихо.
Минеться  біль,  відійде  страх.
Нас  вічності  підхопить    вихор
І  рознесе  по  всіх  вітрах.

І  вип'є  час  останню  краплю,
Нараз  розвіється    пітьма.
Я  знаю,  що  колись  потраплю
Туди,  де  смерті  вже  нема.

А  там  —  розкриються  ворота,
Затихне  світ,  замовкне  гул,
І    наша  вся  земна  робота
Піде  у  зоряний  відгул.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026


Пережити цю зиму



Пережити  цю  зиму  і  знову  отримати  крила,
Що  дарує  кохання  і  перше  весняне  тепло.
У  душі  теплий  вітер  наповнить  рожеві  вітрила,
І  курли  журавлине  поставить  мене  на  крило.

Я  у  цій  високості  до  тебе  крізь  хмари  полину,
Принесу  в  подарунок  тобі  весняного  дощу.
Поведу  в  наше  літо,  в  тепло,  в    заметіль  тополину,
Я  візьму  твою  руку  і  ніколи    не  відпущу!.  

Наші  душі  омиють  ранкові  посріблені    роси,
Прошепочуть  про  вічність  ласкаві  й  п’янкі  спориші.
Я  вплету  тобі  сонце  у  світлі    розпущені  коси,
Щоб  весна  ця  ніколи  не  згасла  у  нашій  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026


Світанок на двох

Ми  потонемо  вдвох  у  безмежжі  світанку,
Де  реальність  і  казка  сплелися  в  одне.
Буде  вечір  тривати  від  ранку  до  ранку,
Час    зупиниться,  в  наших  обіймах    засне.

І    ніхто  не  розірве  це  коло  магічне,
Що  коханням  яскравим  тримає  обох.
Ми  напишемо  разом  історію  вічну,
Де  за  свідка  у  нас  —  тільки  всесвіт  і  Бог.

Хай  вогонь  цей  палає,  не  знаючи  втоми,
Розсипаючи  іскри  у  ніч  золоту.
Ми  нарешті  знайшли  шлях  до  спільного  дому,
Крізь  тумани  розлук  і  вітрів  самоту.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026


Наш світ


Я  хочу  снігу,  білого,  як  пух,
Що  заховає  нас  від  сірих  буднів,
Щоб  вихор  із  буденних  справ  ущух,
І  світ  затих,  неначе  обезлюднів.

Є  ти  і  я,  і  тихо  біля  ніг
Пухнастим  білим  котиком  згорнувся  
Дитинно  світлий,  чистий,  білий  сніг,
Що  святістю  до  наших  душ  торкнувся.

У  нас  є  ми,  наш  вечір  і  камін,
І  щасних  слів  солодкі  поцілунки.  
Наш  особистий  світ  де  все  без  змін:
Сердець  обійми  й  ніжності  дарунки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025


Забери мене

Забери  мене,  кохана,  у  свій  сад,
Де  осінні  квіти  пахнуть  літом,
Де  достиг  солодкий  пізній    виноград,
Вечорами  теплими  зігрітий.

Забери  мене,  благаю,  забери
У  наш  тихий,  затишний  куточок,
Де  снять  спокоєм  щасливі    вечори,
Стук  сердець  і  слів  твоїх  струмочок.  


Забери  мене  у  всіх  і  заховай
В  ніжну  гавань  зоряного  неба.
Віднайди  той  шлях  до  мене,  відшукай  –
Я  по  ньому  вже  назустріч  йду  до  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025


На двох одне серцебиття.

Щоби  мені  набутися  з  тобою,
Мабуть  потрібне  ще  одне  життя.
У  вир  отой  пірнути  з  головою,
Де  в  нас  на  двох  одне  серцебиття.

З  тобою  жити,  просто  бути  разом,
Ділити  навпіл  мрії  й  почуття.
Ну  от  чому,  і  за  чиїм  наказом
Дається  нам  лише  одне  життя?

Мені  замало!  Боже,  як  же  мало
У  днях  годин,  у  році  місяців...
А  серце  в  грудях  римами  кричало:
"Тобі  було  б  замало  й  двох  життів!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2025


Й через тисячі інших життів

Якби  час  був  не  прямий  шлях,  а  ламана  лінія,  яку  можна  переписати,  я  б  розібрав  його  на  частини,  переставив  місцями,  знайшов  той  виток,  де  ми  чомусь  не  змогли  зустрітися  і  виправив  це.  
 Я  все  життя  летів  до  тебе  крізь  рими,  крізь  сон,  крізь  тисячі  життів,  де  ми  були  кимось  іншим  ,  але  завжди  були  "нами".    І  якщо  цей  світ  –  лише  один  із  варіантів,  то  я  вимагаю  іншого.  Того,  де  ми  щасливі  -    бо  ми  разом,  бо  без  цього  –  навіть  вічність  марна.


Й  через  тисячі  інших  життів  
Закохайся  у  мене  ізнову.
Я  б  і  зараз,  кохана,  хотів
Зруйнувати  всю  світобудову.

Хочу  скласти  по-іншому  час,
Віднайти    нашу  спільну    реальність,
Там,  де  двоє  закоханих  нас,
Утамовують  пристрасну  спраглість.

Я  до  тебе  крізь  рими  летів,
Відшукав  тебе  милу,  казкову...
Й  через  тисячі  інших  життів  -
Закохайся  у  мене  ізнову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2025


Любов…

Звісно,  світ  не  зупиниться  зовсім,
Але  хай  призупинить  свій  біг..  
У  душі  все  луна  стоголоссям,
Що  я  жити  без  тебе  б  не  зміг!

У  душі  моїй  сонячне  диво
Підіймає  стокриллям  у  вись.
Знаєш,  мила,  я  дуже  щасливий:
Ми  зустрілися,  ми  віднайшлись.

Коли  йду  на  хвилиночку    навіть,  -
Обіймаю  тебе  знов  і  знов...
Світ  своїми  законами  править,
А  у  нас  є  законом  -  любов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025


За нашими дверима.


Ми  втікачі  від  світу  і  людей,
Тепер  лише  ми  вдвох  у  цілім  світі!
Серед  мільйонів  замкнених  дверей
Знайшли  одні  —  лише  для  нас  відкриті.

Ці  двері  в  сад  Едему,  прямо  в  рай,
Залишимо  за  ними  всі  печалі.
Не  зупиняйся  і  кохай,  кохай,
А  світ  собі  котитиметься  далі.

Байдуже  світу  —  є  ми  чи  нема,
Лише  у  Бога  помисли  і  плани.
Хай  за  дверима  світ,    людей  юрма,
Хай  за  дверима  шквали  й  урагани.

Я  вкрав  тебе  у  світу,  вкрав  у  всіх,
І  неважливі  тонкощі  й  деталі.
За  нашими  дверима  —    щастя  й  сміх,
А  світ  собі  котитиметься  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025


Ти не буди мене, кохана, не буди…

Зробили  крок,  тримаючись  за  руки,
Пірнули  в  прірву  мрій  і  почуттів...
Вже  неважливі  музика  і  звуки  –
В  душі  лунає:  "Я  тебе  зустрів!"

Моя  душа  мені  вже  не  належить,  
Думки  мої  тепер  лише  про  нас!
Цікаво,  чи  за  нами  всесвіт  стежить?
Куди  вестиме  далі  Божий  глас?

Вже  все  одно!  Ми  повністю  втонули,
Зібрали  заборонені  плоди!
Це  сон?  Реальність?  Може,  ми  заснули?
Ти  не  буди  мене,  кохана,  не  буди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025


Між нами

Між  нами  -  дощ  і  кілометрів  сотні,
І  тайна  із  несказаних  ще  слів,
І  почуттів  лавина  чи  безодня,
Й  секретним  шифром  солов'їний  спів...

Між  нами  відстань    -    наче  між  світами,  
У  вимірі  галактик  і  планет...
Ми  загубились  десь  поміж  вітрами,
Де  душі  пишуть  сонячний  сюжет.

Коротка  зустріч  –  це  як  мить  чи  вічність...
По  колу  час  метеликом  летить,
В  казкову  загортаючись  магічність,
Де  ми  удвох,  і  там,  де  вічність,  –  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025


Тариф на щастя.

Ще  вчора  зима,  а  сьогодні  вже  сонце,
Отак  непомітно  збігає  життя!.  
І  знов  у  моє  заглядає  віконце
Весняне  тепло  чи  якісь  почуття?!

Весною  усе  розвивається  швидко,
Он  яблуням  скоро  вже  треба  цвісти..
Це  дощ  метрономно  постукує  в  шибку,
Чи  в  серце  тихенько  постукала  -  ТИ?!

Учора  ще  сніг,  а  сьогодні  вже  квіти,
То  тиха  вода,  то  прихований  риф..  
Встановлює  хтось  нам  на  щастя  ліміти?!
Мені  безлімітний,  будь  ласка,  тариф!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025


Метеликове щастя. (Продовження)

Початок.
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646595


Перед  тим,  як  мої  очі  зовсім  зімкнулися,  я  почув  легкий  шелест  крилець.  Напевно,  це  був  вітерець,  що  грає  з  листям,  подумав  я.  Але  шелест  став  чіткішим,  ближчим.  Я  ледве  відкрив  очі  і  побачив  щось  маленьке,  що  наближалося  до  мене  в  останніх  променях  заходу  сонця.
     -Привіт!  -  почув  я  тихий,  але  мелодійний  голос.  Переді  мною,  ледь  помітний  у  вечірній  темряві,  сидів  інший  метелик.  Його  крильця  були  не  такими  яскравими,  як  мої,  але  вони  випромінювали  якесь  особливе,  м'яке  сяйво,  наче  місячне  світло.
         -Ти...  хто  ти?  -  ледве  вимовив  я,  відчуваючи,  як  сон  поступово  відступає.
     -Я  такий  самий,  як  і  ти,  -  відповів  він,  легко  махаючи  крильцями.    -    Але  я  вже  прожив  свій  день.  Тепер  я  тут,  щоб  допомогти  тобі.
   -  Допомогти?  Допомогти  мені?  -  здивовано  запитав  я.  -  Але  я  нічого  не  встиг...  Я  не  знаю,  навіщо  я...
   -Ти  вже  зробив  щось  важливе,  -  перервав  мене  метелик.  -  Ти  зупинився.  Ти  задумався.  Ти  відчув.    Це  вже  багато.  Але  життя  -  це  не  лише  про  те,  щоб  бути  поміченим.  Воно  про  те,  щоб  бути.  Просто  бути.
     -  Але  я  нічого  не  зробив!  -  вимовив  я,  відчуваючи,  як  у  грудях  знову  з'являється  знайома  порожнеча.
       -  Ти    побачив    краплю  роси,  -  сказав  він.  -  Ти  відчув  тепло  сонця.  Ти  зустрів    бджілку,  яка  розповіла    тобі    про  життя.  Ти  побачив  зірку,  яка  засяяла    в    небі.  Ти  вже  прожив  свій  день,  навіть  якщо  тобі  здається,  що  нічого  не  зробив.  Іноді  саме  ці  маленькі  моменти  і  є  життям.
Я  замовк,  намагаючись    осмислити    його  слова.  Він    був  правий?  Чи  це  просто  спроба  втішити  мене?  Але  чомусь  його  слова  здавалися  такими...  справжніми.
     -А  що  буде  далі?  -  запитав  я,  відчуваючи,  як  мої  сили  поступово  залишають  мене.
-  Далі?  -  він  усміхнувся.  -  Далі  ти  станеш  частиною  всього  цього.  Частиною  вітру,  що  грає  з  листям.  Частиною  сонячного  променя,  що  торкається  квітки.  Частиною  життя,  яке  триває.  І  колись,  може,  хтось  інший  зупиниться,  подивиться  на  небо  і  згадає  про  тебе.
   Я  відчув,  як  моє  тіло  стає  легшим,  наче  я  починаю  розчинятися  в  повітрі.  Але  замість  страху  чи  сумніву,  я  відчув  спокій.  Я  був  частиною  чогось  більшого.  Частиною  життя.
     -Дякую,  -  прошепотів  я,  але  метелика  вже  не  було.  Лише  легкий  вітерець  обійняв  мене,  і  я  зрозумів,  що  це  він.  Він  був  усюди.  І  я  теж.
     Останнє,  що  я  відчув,  -  це  тепло  зірки,  що  засяяла  в  небі.  І  я  посміхнувся,  знаючи,  що  моє  життя,  хоч  і  коротке,  але  мало  сенс.  Бо  я  був.  І  цього  було  достатньо.
     ...А  на  ранок  нова  крапля  роси  впала  на  листок,  і  з  неї  народився  інший  метелик.  Він  розправив  крильця,  подивився  на  світ  і  посміхнувся.
   Ледь  народившись,  він  відчув,  як  його  крильця,  тонкі  й  ніжні,  наповнюються  теплом  ранкового  сонця.  Він  здивовано  озирнувся  навколо,  бачачи  світ  у  всій  його  яскравості.  Квіти,  трава,  дерева  -  все  навколо  було  таким  новим,  таким  прекрасним.    Він  злегка  помахав  крильцями,  відчуваючи,  як  вони  підхоплюють  його  в  повітря.  Це  було  дивовижне  відчуття    свободи,  легкості,  радості.
         -Як  тут  гарно!  -  вимовив  він,  кружляючи  над  квітковою  галявиною.  Його  крильця,  переливаючись  всіма  кольорами  веселки,  ловили  сонячні  промені,  і  він  відчував,  що  весь  світ  навколо  нього  сяє.  Але  раптом  його  погляд  зупинився  на  чомусь  знайомому.  На  краю  листка,  де  він  сам  щойно  народився,  лежала    маленька    крапля    роси.  Йому  здалося,  що  вона  жива.  Вона  блищала,  наче  зірка,  і  в  ній  відбивалося  все  небо.
   -Хто  ти?  -  запитав  він,  наближаючись  до  краплі.
     Крапля  не  відповіла,  але  в  її  блиску  метелик  побачив  щось  знайоме,  наче  відлуння  минулого.  Йому  здалося,  що  в  цій  краплі  застигли  спогади.  Спогади  про  іншого  метелика,  який  колись  так  само,  як  і  він,  розправляв  крильця  в  ранковому  сонці.  Про  його  сумніви,  радощі,  про  його  зустріч  з  бджілкою  та  іншим  метеликом  у  вечірній  темряві.  І  раптом  він  відчув,  що  ці  спогади  -  це  частина  його  самого.
     -Ти  був...  мною?  -  прошепотів  він,  дивлячись  на  краплю.
     Крапля,  здавалося,  посміхнулася,  але  не  відповіла.  Замість  цього  вона  ковзнула  вниз  по  листку  і  зникла  в  траві.  Метелик  залишився  сам,  але  тепер  він  відчував,  що  в  його  крильцях  живе  щось  більше,  ніж  просто  його  власне  життя.  Він  відчував  зв'язок  з  тим,  хто  був  до  нього,  і  з  тим,  хто  буде  після.
     -Я  не  один,  -  прошепотів  він.  -  Я  -  частина  чогось  великого.  Частина  життя.
     Він  знову  піднявся  в  повітря,  кружляючи  над  галявиною.  Тепер  кожна  квітка,  кожна  травинка  здавалися  йому  особливими.  Він  летів,  насолоджуючись  кожним  моментом,  кожним  дотиком  вітру,  кожним  променем  сонця.  Він  знав,  що  його  життя  коротке,  але  тепер  це  не  лякало  його.  Бо  він  розумів,  що  кожен  момент  -  це  дар.  І  кожен  момент  -  це  вічність.
Раптом  він  почув  легкий  шелест  крилець.  Над  ним  пролетів  інший  метелик,  його  крильця  теж  переливалися  всіма  кольорами  веселки,  але  були  ще  більш  яскравими.  Вони  зустрілися  поглядами,  і  новий  метелик  відчув,  що  між  ними  є  щось  невимовне,  якась  невловимість,  що  зв'язує  їх  навіть  без  слів.
       -Привіт,  -  прошепотів  він.
     -Привіт,  -  відповів  інший  метелик.  -  Ти  теж  відчуваєш  це?
   -Що  саме?  -  запитав  він.
     -Це...  -  інший  метелик  замовк  на  мить,  ніби  шукаючи  слова.-  Це  відчуття,  що  ми,  як  одне  ціле,  і  разом  з  тим    частина  чогось  більшого.    Що  ми  не  просто  метелики.  Ми  -  життя.
       -Так,  -  відповів  він.  -Я  відчуваю  це.  Ми,  метелики,  -  як  квіти,  зірвані  вітром,  які  танцюють  у  повітрі,  немов  любов,  яка  не  знає  меж.  І  кожен    політ    -  це  нагадування  про  те,  що  любов,  як  і  життя,  -  це  вічність,  застигнута  в  миті.
       Вони  летіли  разом,  насолоджуючись  кожним  моментом.  І  хоч  їхній  день  був  коротким,  вони  знали,  що  кожна  мить,  кожна  зустріч,  кожна  крапля  роси  -  це  вічність.  Бо  вони  були.  І  цього  було  достатньо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035660
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025


Чому я бачу твої сни?

Чому  я  бачу  твої  сни?
Чому  я  в  них  згорати  мушу?
Чому  я  кожної  весни
Докупи  знов  збираю  душу?..

Ти  невловима,  як  туман...
А  в  серці  знову  двоголосся:
Чому  цей  сутінковий  стан
Живе  в  мені,  блукає  й    досі?!.

Освітлює  у  хмарах  вись
Над  нами  місячна  корона...
Ми  все  ж  зустрінемось  колись  -
Десь  у  сузір'ї  Оріона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025


Ти просто будь…

А  знаєш,  я  молюсь  за  тебе!
Нехай  на  всіх  твоїх  шляхах
Лиш  сонце  буде  й  синє  небо,
Душа  співає,  наче  птах.

Хай  у  душі  живе  надія!
Нехай  ніколи  не  зника
З  твого  серденька  світла  мрія,
Воно,  як  річечка  дзвінка,

Тріпоче  пташкою  у  грудях,
І  навіть,  як  колись  болить,  -
Не  розчаровуйся  у  людях!
Життя  летить,  життя  -  це  мить!

І  треба  жити,  просто  жити,
І  світло  в  серці  берегти,
Любити  світ,  себе  любити
І  завжди  лиш  до  світла    йти.

А  світові  до  нас  байдуже,
Він  собі  котиться  кудись...
І  ти,  далекий,  рідний  друже,
В  цій  круговерті  не  згубись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025


Крила

Я  хочу  до  неба  з  птахами  у  хмари,
А  може  й  за  хмари,  у  вись  без  вагань....
У  ніч  де  палають  Плеяди-Стожари,
Туди  де  збуваються  сотні  бажань!
 
Даруй  мені  крила,  мені  це  потрібно!
Без  тебе,  без  неба  і  світ  зупинивсь!
Душі  не  розірветься  ниточка  срібна,
Як  крила  кохання  підіймуть  у  вись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025


Де живе любов?

В  спіральності  галактик  центробіжних,
У  мареві  недоспаних  ночей,
Серед  думок  і  мрій  святих  і  грішних,
На  денці  глибини  твоїх  очей...

В  сплетінні  душ,  в  несказаному  слові,
Серед  намірень,  вчинків  і  вагань,
У  пісні,    нерозгаданому  снові,
Серед  фантазії  окрилених  бажань...

У  закутку  душі,  чи    може  в  серці?
Десь  на  краю  усіх  світобудов
Емоції  сплелись  в  безумнім  герці...
Це  просто  шал  емоцій,  чи  любов?

Пісня  створена  за  допомогою  ШІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025


На відстані… у співавторстві з Feelings and Emotions

     

На  відстані  між  хмарами  й  землею,
На  відстані  між  кригою  й  вогнем
Ми  пливемо  кудись  за  течією
Між  сотень  справ,  людей,  подій,    проблем...
 
На  відстані  в  півподиху,  в  півслова,
На  відстані  ментальності  і  снів,
На  відстані  лиш  дружньої  розмови,
На  відстані  років,  годин  і  днів...

Ми  -  дві  душі,  не  близько  й  не  далеко,
Обох  несе  життя  ріка  стрімка!
Моя  душа  із  крилами  лелеки,  -
Твоя  душа,  мов  річечка  дзвінка!

                                                                 Анатолій.  В.  

На  відстані  в  півподиху,  в  півзвуку,
На  відстані  галактик  і  планет,
Ти  дотягнись  до  серця,  що  є  духу,
І  віднайди  загублений  сонет.

Перепиши  по-новому  куплети,
Щасливі  хай  там  будуть  ночі  й  дні,
Де  ми  удвох,  і  не  лунає:  «Де  ти?»,
Коли  душа  одна  на  самоті.

                                     Feelings  and  Emotions

Пісня  створена  за  допомогою  ШІ.  

Дякую  автору    Feelings  and  Emotions  за  нове  звучання  мого  вірша.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025


На відстані…

На  відстані  між  хмарами  й  землею,
На  відстані  між  кригою  й  вогнем
Ми  пливемо  кудись  за  течією
Між  сотень  справ,  людей,  подій,   проблем...

На  відстані  в  півподиху,  в  півслова,
На  відстані  ментальності  і  снів,
На  відстані  лиш  дружньої  розмови,
На  відстані  років,  годин  і  днів...

Ми  -  дві  душі:  не  близько  й  не  далеко,
Обох  несе  життя  ріка  стрімка...
Моя  душа  -  із  крилами  лелеки,  
Твоя  душа  -  мов  річечка  дзвінка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025


То пір`їнка журавля.


Вслухаюся  в  симфонію  зірок,
Вдивляюся  у  сині  очі  неба…
Душа,  як  в  клітку  вкинутий  звірок,
А  хоче  журавлем  летіть  до  тебе!

 Приспів.

Відриваюсь  від  землі  -
І  у  клині  журавлів,
Поміж  хмар  -  неначе  вдома,
Й  залишає  мене  втома.
Вийдеш  завтра  ти  на  ґанок  -
Сніг,  зима  і  білий  ранок...
Вітер  сіре  щось  жбурля  -
То  пір`їнка  журавля.

В  своєму  сні  лечу  у  височінь,
Я  поміж  чорних  хмар  не  заблукаю!
Шукаю  в  божевіллі  сновидінь
Себе...  тебе,  як  втраченого  раю!..

 Приспів.

Відриваюсь  від  землі  -
І  у  клині  журавлів,
Поміж  хмар  -  неначе  вдома,
Й  залишає  мене  втома.
Вийдеш  завтра  ти  на  ґанок  -
Сніг,  зима  і  білий  ранок...
Вітер  сіре  щось  жбурля  -
То  пір`їнка  журавля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024


Чи в минулому жити годиться?

Чи  в  минулому  жити  годиться  -
Вже,  як  спалено  зовсім  мости?!.
Серце  б`ється,  як  зранена  птиця,
Криком  проситься:  "Не  відпусти!"
 
Та  минулому  -  ні,  не  здійснитись!
Відболіло  усе,  відійшло...
Відпустити!  І  треба  навчитись
Цінувати  все  те,  що  було!

Бути  вдячним  і  людям,  і  Богу
За  дароване  нам  із  небес!..
І,  здолавши  тернисту  дорогу,
Полюбити  нарешті  себе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024


Я не хочу, не хочу цю зиму.

Я  не  хочу,  не  хочу  цю  зиму,
Я  не  хочу  снігів  і  морозу.
Я  ще  хочу  осіннього  диму,
Як  з  кальяну  осінню  дозу.

Не  надихався  і  не  напився
Лате  -  кави  з  туманів  ранніх...
В  небі  синньому  не  роздивився
Журавлиних  ключів  прощання.

Як  під  кайфом,  осіннім  гіпнозом
Йду  до  осені  на  причастя.
Я  не  хочу  зими  і  морозу,
Хочу  спокою,  миру  й  щастя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024


Усе мине…

Усе  мине,  як  сніг  колись  минає,
Як  сіра  мжичка,  як  найдовша  ніч.
Не  зглянешся,  як  вже  з-за  небокраю
Устане  сонце  у  мільярди  свіч...

Минає  все:  і  радощі,  й  печалі.
І  коли  біль  на  клапті  серце  рве,
Ти  зрозумій,  що  треба  жити  далі!
А  серце...  раз  болить,  то  ще  живе.

Усе  мине,  бо  все  колись  минає.
І  коли  сонце  піде  в  небокрай  -
Душа  не  згасне,  бо  у  ній  палає
Любові  неймовірний  сонцесяй!

Минає  все,  бо  все  скороминуще,
Все  має  запис  в  книзі  майбуття.
Та  у  душі  палає  невмируще:
Любові  дух  -  це  іскорка  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024


Усе у цім житті не без причини.


Усе  у  цім  житті  не  без  причини.
І  навіть  біль,  що  серце  в  клапті  рве,
Записаний  в  якійсь,  мабуть,  доктрині,
де  запис  має  суще  і  живе.

І  наша  зустріч  теж  не  випадкова  -
Прописана  у  книзі  майбуття!..
Життя,  я  знаю,  штука  загадкова:
Життям  керує  Бог  і  почуття.

І  сховано  від  нас  кудись  подалі
Ті  записи  про  біль  і  про  любов...
Йдемо  по  колу  (а  чи  по  спіралі),
І  помилки  повторюємо  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024


Як жаль мені, що все отак скінчи́лось.


Як  жаль  мені,  що  все  отак  скінчи́лось,
І  ти  до  мене  більше  не  прийде́ш...
У  жовтім  листі  щастя  загубилось
Моє,  твоє  і  наше  спільне  теж.

Як  жаль,  усе  скінчи́лося  й  немає.
Ще  вчора  літо,  а  тепер  –  зима...
Пробач  мені,  але  в  житті  буває:
Було  -  і  згасло,  спалах  -  і  пітьма.

Мовчу!  Чи,  може,  мовчимо  разо́́м...
А  може,  просто  нічого  сказати...
І  мовчки  кущ  калини  за  вікном  
Палає,  як  лампада,  коло  хати...    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024


Поглянь, яка чудова осінь.

Поглянь,  яка  чудова  осінь:
Дзвенить,  всміхається  блакить!..
Ця  світло-срібна  неба  просинь
Тобі  дарує  світлу  мить.

Дивися:  вальс  танцює  листя
Під  шепіт  золотих  дібров...
Калина  вогником  в  намисті
Палає,  як  моя  любов.

Роса  у  кожній  намистинці-
Дзеркалить  сонячністю  світ!
І  десь  на  срібній  павутинці
До  тебе  мій  летить  привіт...

Моя  душа  далеко  звідси-
Десь  там,  за  три-дев’ять  земель,
Де  ти  її  обіймеш  міцно,
Як  синє  небо  журавель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024


Я розкажу про що мовчать зірки.

Я  розкажу  тобі,  про  що  мовчать  зірки,
Про  що  співає  вітер  в  чистім  полі...
Куди  летять  задумливо  хмарки,
Торкаючись      високої      тополі.


Я  розкажу,  про  що  мовчить  трава,
Коли  її  вмивають  чисті  роси...
Як  яблуком  у  небі  дозріва
Хлопчисько-місяць  -  парубок  курносий.


З  тобою  поруч  в  мене  відчуття,
Що  й  Всесвіту  я  мову  розумію!..
Ось  тільки  про  кохання  й  почуття
Тобі  сказати  так  і  не  зумію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024


Останній подих яблука в саду

Останній  подих  яблука  в  саду  -
Його  ще  обійма  листок  останній...
Зачувши  осені  притишену  ходу,
Садок  укривсь  туманом  на  світанні.


На  павутинні  ще  гойдається  роса,
Іще  ми  не  спалили  жовте  листя,
Та  вже  заснула  до  весни  гроза,
Деньки  вже  догоряють  променисті.


Летять  у  вирій  клином  журавлі,
М'ячем  за  обрій  сонечко  скотилось...
І  тиша  -  наче  мир  на  всій  землі...
Неначе  час...  чи  серце  зупинилось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023


Лютому

Лиш  двадцять  вісім  кроків  до  весни,
Лиш  двадцять  вісім  спалахів  світила!..
Дерева  додивляються  ще  сни
Про  теплий  дощ  і  сонячні  вітрила...

Їх  кличе  в  небо  пісня  журавлів,
Вони  ще  снять  веселки  перевеслом...
Цей  сон  в  бруньках  пелюстям  побілів,
Хоча  на  річці  крига  ще  не  скресла.

Ще  проліски  під  ковдрою  снігів,
Та  сонце  їх  цілує  на  світанні...
Криштальним  дзвоном  криги  онімів
Цей  лютий,  як  акорд  зими  останній.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021


Любов помиратиме боляче…

Любов  помиратиме  боляче,
Як  в  осінь  пожухлий  листок,
То  з  криком  про  милість  світ  молячи,
То  мовчки  забившись  в  куток...

В  безвиході  -  навпіл  зламається!
На  мить  оживе  серед  мрій
І  в  тиші  в  дорогу  збирається...
Чи  є  хтось,  хто  скаже  їй:  "Стій!"?

А  тиша  -  ні  кат,  ні  заступниця...
З  надією,  що  не  кінець,
На  землю  від  янголів  спуститься
Крізь  хмари!
                               У  ніч!
                                       Навпростець!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021


Знову осінь…

Знову    небо  заплаче  дощами,
Журавлями  печаль  защемить...
Знову  осінь  Диметри  сльозами
Вимиває  із  неба  блакить.

Знову  осінь,  знов  палимо  листя.
Знову  зрушилась  часу  спіраль.
Знов  калина  в  червонім  намисті
Загорнулася  в  жовту  вуаль...

А  думки  коло  тебе  кружляють,
Як  лелеки  навколо  гнізда,
Хоч  усе  розуміють  і  знають:
Час  минає  -  тече,  як  вода...

Серед  безліч  зірок  і  галактик
Загубилися  наші  світи  -
"Я"  -  ніяк  невиправний  романтик,
І  далека,  замріяна  -  "Ти".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


Я стану звичайним.


Я  стану  звичайним,  таким,  як  всі  інші.
Не  знаю,  чи  сильним,  чи  стану  слабким...
Мабуть,  всі  звичайні,  зазвичай,  мудріші.
Якщо  ти  захочеш  -  я  стану  таким.

Чи  зможу  я  знову  дивитися  в  небо?
Але  вже  із  неба  я  не  упаду.
Я  буду,  я  стану,  ким  хочеш,  для  тебе,
В  собі  силу  й  волю,  я  зможу,  знайду!

Мені  б  лише  знову  до  тебе  торкнутись,
Згоріти  у  полум'ї  справджених  мрій...
Не  хочеться  знову  об  небо  спіткнутись.
Та  я  вже  звичайний...  Лише  б  тільки  твій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019


Не привчай мене жити без тебе

За  вікном  -  завірюха  і  вітер,
Хуртовина  лютує  востаннє,
А  я  серед  співзвучності  літер
Все  вишукую  ноти  кохання.

Не  привчай  мене  жити  без  тебе,
Бо  я  звикну,  і  що  тоді  буде?
Жовтий  місяць  і  зоряне  небо
Тягарем  розірвуть  навпіл  груди...

Вже  зима  зачиня  свої  двері,
Засинає  в  мереживній  льолі,
Та  крижинками  сплять  на  папері
Мої  вірші-надії  схололі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Від літа прощальний лист.

Розбризкує  небо  сонце  
Краплинами  свіжих  рос...  
Пожухлий  листок  в  долоньці  -  
Усе,  що  не  відбулось..

Усе  чого  так  хотілось,
Жадалось,  в  душі  пекло
Сльозою  роси  скотилось,
Як,  наче  і  не  було...

Забулися  літні  грози,
Уже  червоніє  глід...
Змивають  солоні  роси
Із  пам`яті  свіжий  слід!

Дерева  багряно  сонні,
Холодного  вітру  свист...
Тримаю  листок  в  долоні-
Від  літа  прощальний  лист!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018


Дивно…

Мовчки  складаю  крила.
Що  я  для  тебе  значу?  
Як  ти  без  мене,  мила?
Дощ  за  віконцем,  бачиш?

Стукають  краплі  в  шибку  
(  Чи  то  у  мене  в  скронях?).  
Сиплеться  серпень  стиха,
Мов  перестиглий  сонях.

Пахне  соснова  хвоя...
Вітер  гуде  надривно...
Хто  я  для  тебе,  хто  я?!
Чи  я  живий  ще?..    Дивно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


Моя адреса…

Моя  адреса  -  видуманий  світ,
Вікно  і  ліжко,  затишна  кімнатка.
Мені  ще  так  потрібен  твій  привіт,
Без  тебе  тут  ні  холодно  ні  жарко...

На  серці  порожнечею  без  дна,
Якщо  ти  не  приїдеш,  ляже  вечір...
А  чашка  чаю  в  нас  на  двох  одна,
І  затишок  накину  нам  на  плечі.

В  моєму  світі  небо  голубе,
Й  написана  для  нас  щаслива  п'єса...
Не  вистачає  там  лише  тебе...
У  тебе  тепер  є  моя  адреса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018


Усе у нас в житті не без причини

Усе  у  нас  в  житті  не  без  причини, 
Усе  навіщось  і  усе  чомусь. 
І  поки  серце  б'ється  безупинно, 
Я  ще  багато  встигну  і  навчусь!

Я  зрозумію  мову  вітру  в  полі,
А  вітер  стане  вчителем  мені  -
Навчить  не  завжди  підкорятись  долі
І  твердо  промовляти  слово  "ні"!

Я  встигну  ще  заснути  під  зірками,
Побачити  небесний  зорепад
І  заразом  із  мріями-казками 
В  дитинство  повернутися  назад!

Повірити  у  щастя  і  удачу,
Пізнати  і  пробачити  себе,
Зібрати  в  купу  всі  жалі  й  невдачі
І  відпустити  в  небо  голубе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2018


Хто я для тебе?

-  Хто  я  для  тебе,  хто  я:
Сонячне  світло,  зблиск?
Радість  чи  параноя?
Промінь  між  хмаровиськ?

-  Зіронька  в  чистому  небі.
Ти  -  про  кохання  вірші,
Ти  незгасима  потреба,
Сонячний  зайчик  в  душі...

-  Що  я  для  тебе  значу:
Сонячні  небеса,
Синя  пташина  удачі,
Здійснені  чудеса?

-  Вітру  весняного  шепіт,
Казка  далеких  світів,
Співу  пташиного  щебет,
Трепет  святих  почуттів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018


Я до тебе прийду

Я  до  тебе  прийду  теплим  дощиком,  лагідним  сном,  
Намалюю  туманом  на  шибці  маленьке  сердечко...  
На  весні  ніжним  проліском  я  проросту  під  вікном...  
Простягни  лиш  долоньку,  дивися,  я  тут,  недалечко!

Буду  поряд  в  цвітінні  весняно-квітучих  садів,  
Разом  з  вітром  між  листя  в  садочку  нічному  хвилююсь...  
Чуєш  спів  соловя?  То  мій  ніжнозакоханий  спів.  
Бачиш  місяць?  То  —  я.  Я  із  неба  тобою  милуюсь..

Ти  мене  віднайди  в  шепотінні  нічного  дощу,
В  шумі  вітру,  що  крилами  зранено  б`ється  у  шибку.  
Я  тебе  не  віддам  і  нізащо  вже  не  відпущу!  
Ти  мені  лиш  надії  подай  аріаднину  нитку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2018


У світі, де живуть мрії

У  світі,  де  живуть  мрії,
Шепочуться  таємниці,  
І  сни,  як  пухнасті  киці,
Лягають  мені  під  вії...

У  тім  паралельнім  світі
Ми,  наче  маленькі  діти,
Малюємо  ніжні    квіти
На  стінках  душі  -  графіті.

Ми  вміємо  там  літати  -
На  двох  із  тобою  крила...
Червоні    свої    вітрила
Ассоль  вибіга  стрічати...

Спізніле  наше  кохання
Пече  полиново-гірко,
Та  падає  з  неба  зірка,
Щоб  ми  загадали  бажання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018


На семи нескоримих вітрах

На  семи  нескоримих  вітрах,
Не  задмухавши  в  серці  свічу,
Подолавши  безвиході  страх,
Я  й  безкрилий  до  тебе  лечу! 

На  семи  нескоримих  вітрах
Я  й  безкрилий  злечу,  не  впаду! 
По  зіркових  чумацьких  шляхах
Я  до  тебе  за  місяцем  йду...

Бачу  істину  я  серед  снів
І  в  мовчанні  приховану  суть...
В  пустоті  одинакових  днів
Дочекайся  мене!..  Не  забудь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018


Лелеки вже сплять…

Я  знаю:  лелеки  вже  сплять  і  вночі  не  літають...
І  я  не  лелека,  і  крил  я  не  маю,    на  жаль...
А  ноти  зірок  на  мелодію  вітру  лягають,
Штовхають  в  безмежність  Чумацького  шляху  спіраль.

І  я  за  зірками  в  безмежність,  у  далеч  полину  -
Без  мрій  і  думок,  просто  йтиму  у  далеч  і  все...
А  може,  лелека  якийсь  ще  не  спить  і  на  спину
Посадить  мене  і  до  тебе  у  ніч  принесе?..

До  тебе!  До  тебе!  Це  як  наркотична  залежність,
Що  вени  душі  розриває  бажанням    до  сліз  -
І  я  проростаю,  вростаю  душею  в  безмежність...
Я  просто  у  тебе    душею  назавжди  вже  вріс!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018


Не смій відпускати…

Щось  тисне  у  грудях...  Це,  мабуть,  задавнена  осінь...  
Летять  і  курличуть  і  досі  в  мені  журавлі...
 І  сни,  мої  мрії,  життєвого  справдження  просять...  
З  димами  від  листя  пустити  б  у  небо  жалі!..

Зима  загубилась  між  тугою  осені  й  небом,  
Бурмоситься  хмарами;  снігу  нема  і  нема...  
Боюся,  в  душі  визріває  нагальна  потреба,  
Щоб  там  замість  осені  вкрила  все  снігом  зима.

Невже  я  засну,  у  зимову  впаду  летаргію?  Мені  ж  в  моїй  осені  тепло  й  комфортно  було!  
Там  клин  журавлиний  курликанням  кликав  надію...  
Не  хочу,  щоб  душу  у  білі  сніги  замело!

Живи  в  мені,  осене!  Що  нам  з  тобою  ділити?  
Не  тисни  на  груди  словами  несправджених  мрій.  
Ми  будемо  жити,  кохати  і  в  небо  летіти...  З  душі  журавлів  забирати  у  мене  не  смій!

Не  смій  відпускати!  Не  смій  відпускати  у  вирій!  
Вони  ж  не  курличуть  без  мене,  без  мене  німі!..  
І  всі  мої  мрії  в  життєвому  сірому  вирі
 Не  смій  відпускати  з  душі  на  поталу  зимі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017


Світ без тебе

У  світі,  де  тебе  нема,
Цвітуть,  але  не  пахнуть  квіти;
Там  холодно,  завжди  зима,
Ніколи  не  буває  літа.

Цей  світ  від  себе  назавжди
Жену,  як  страх,  як  сну  примарність!
Хай  снігом  замете  сліди  -
Я  йду,  у  іншу  йду  реальність.

У  зиму  вже  не  повернусь.
З  тобою  вдвох  ми  вище  неба!
І  навіть  думати  боюсь
Про  світ,  про  мертвий  світ  без  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017


Політ…

Холодний  світ  і  в  хмарах  сірих  небо,
А  серце  скоро  виплигне  з  грудей!..
Вистукує:  до  тебе,  лиш  до  тебе!
Блукає  серед  безлічі    дверей...

З  останніх  сил  воно  шукає  шпарку,  
Втікає  із  реальності  у  сон...
І  віддається  зовсім  без  остатку,
Щоб  з  твоїм  серцем  битись  в  унісон...

Втікає  в  сон  і  горнеться  до  тебе...
Летить  у    безтілесність,  в  інший  світ,
А  там  -  лиш  ти,  весна,  ромашки  й  небо...
І  я  прошу:  "Не  зупиняй  політ!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2017


Запрошую тебе на полуницю

Запрошую  тебе  на  полуницю-
В  солодке  літо,  що  одне  на  двох,
Де  сонцеранки,  зіткані  із  ситцю
Стоять  на  перехресті  всіх  епох.

Коралами  горять  в  саду  черешні,
І  вечори  п'янкіші  від  вина!..
Де  мрії  й  сни  -  солодкі  і  безмежні,
І  ти  в  моїй  сорочці  край  вікна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


Я вклонюся тобі за любов

У  завіях  похнюплених  днів
Біля  тебе  я  бути  так  хочу...
Я  для  тебе  мережку  зі  снів
Виплітатиму  кожної  ночі...

Так  буває  в  житті  лише  раз.
І  повторюєш  знову  і  знову
Сотні  тисяч  закоханих  фраз,
Що  душа  узяла  за  основу...

І  вслухаючись  в  шепіт  вітрів,
В  партитуру  космічних  симфоній,
Ти  мене  віднайдеш  серед  снів,
Візьмеш  душу  мою  у  долоні...

Я  вклонюся  тобі  за  любов
Самозречену,  з  тисяч  пробачень,
На  межі  зрозумілих  основ,
За  межею  невтрачених  значень..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2017


Ти просто прийдеш

Тебе  віднайду  на  окраїні  снів  і  галактик,
У  безвісті  всесвіту,  серед  сузір`їв  чужих...
Я  мрійник,  дивак,  а  іще    невиправний  романтик,
І  серце  заплуталось:    видих  зробити    чи  вдих?..

Тебе  дочекаюся  десь  на  межі  світостворень!
Я  знаю:    відчуєш,  я  знаю:  ти  прийдеш  колись,
Бо  це  вже  було,  світ  складається  з  безліч  повторень,
Де  ми  вже  були,  і  прощались,  й  зустрітись  клялись...

Знайду  і  залишусь  назавжди  в  твоєму  полоні,
Тебе  відшукаю  у  таїні  світобудов!..
Ти  просто  прийдеш,  станеш  сонячним  світлом  в  долонях,
Моєю  святою  основою  всіх  молитов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017


Мені зараз хочеться

Мені  зараз  хочеться  просто  лягти  і  заснути...
Без  снів  і  без  мрій,  без  нічого,  забутись  —  і  все...
І  стати  листком  на  воді,  або  річкою  бути,
І  просто  пливти...  Течія  все  ж  кудись  принесе...

Мені  зараз  хочеться  із  журавлями  у  вирій,
У  сонячний  край,  де  в  зелене  одягнутий  сад,
Ромашкове  поле,  і  в  небі,  до  дзвінкості  синім,
Лелеки  навчають  літати  своїх  лелечат!

Мені  б  стати  річкою,  мовчки  дивитися  в  небо,
Воно  б  віддзеркаленням  тихо  пливло  по  мені
І  знало  б  усі  мої  мрії  таємні  й  потреби,
І  лоскітно  хмарами  гралося  у  глибині...

Ромашкове  поле  все  біло-яскраво-зелене,
І  Ти  на  світанку  по  ньому  до  мене  ідеш.
Як  в  дзеркало,  в  воду—  у  очі  —заглянеш,  у  мене,
Захочеш  умитись  -  і  з  мене  води  зачерпнеш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017


Тримай мене

Прислухайся.  Чуєш,  як  пада  задумливо  сніг,
Земля  загортається  в  білу  замислену  тишу?..
Я  жити  без  тебе  спокійно  б,  напевно,  не  зміг.
Ти  чуєш,  крізь  сніг  звіддаля:  «Я  тебе  не  залишу!»?

Ти  чуєш,  як  вітер  натужно  гуде  у  дротах
І  грається  хмарами  в  мареві  сірого  неба?..
Душа  крізь  хурделицю,  як  замерзаючий  птах,
І  чується  в  помахах  крил:  «Я  до  тебе,  до  тебе»...

Навколо  лютує  холодна  і  сніжна  зима,
У  вітрі  і  снігові  губляться  стишені  звуки...
Та  ближче  за  нас,  все  ж,  на  світі  напевно,  нема...
Тримай  мене  міцно,  тримаймося  міцно  за  руки!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2017


Ми були вже

А  я  начебто    знав  тебе  тисячу  років,
Сотні  зим  ми  разом,  сотні  зоряних  літ...
За  плечима  у  нас  тисячі  спільних  кроків
З  тих  часів,  як  було  Богом  створено  світ...
 
І  немовби    давно  все  колись  відбувалось,
Просто  знов  повернулася  часу  спіраль...
Ми  були  вже  разом...  І  щасливо  сміялись,
І  разом  проживали    скорботу  й  печаль...
 
Ми  були  вже  разом  -  в  тім  житті,  у  минулім...
Та  чи  зійдуться  знов  паралельні    шляхи?..
Плаче  осінь  дощами  у  листі  заснулім,
Зафарбовує  світ  у  свинцеві    штрихи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2016


У очах твоїх Всесвіт

У  очах  твоїх  Всесвіт,  галактики,
Простір  неба  без  краю,  без  меж...
Зазирну  —  і  розірве  на  клаптики,
І  до  купи  мене  не  збереш...

У  очах  твоїх  весни  і  проліски,
І  гроза,  й  теплі  літні  дощі.
А  буває  і  блискавок  полиски...
І  до  всіх  дверей  в  душу  ключі...

У  них  літо  сховалось  жоржинами,
І  на  віях  гойдаються  сни,
Пропікаючи  душу  жаринами
Мене  ваблять  до  себе  вони...

У  них  мрії  мої  всі  здійснилися!
І  рояться  клубками  думки:
Що  ж  вони  на  роки  так  спізнилися?
Чи  то  я  поспішив  на  роки?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016


Коли згасне зірка

Коли  згасне  зірка,  впаде  за  край  чистого  неба,
Я  стану  далеким  замріяно-лагідним  сном...
І  вже  хвилюватись,  боятись,  страждати  не  треба,
Бо  я  стану  проліском  і  проросту  під  вікном!

Зруйнуються  вщент  й  відбудуються  заново  храми,
Бо  я  поза  часом,  та  все  ж  повернутися  зміг...
Із  вирію  я  прилечу  навесні  з  журавлями,
Як  зійде  останній  старий  і  залежаний  сніг.

Палає  світанок  у  чистих  незбираних  росах  -
То  сонце  за  мною  пуска  мимоволі  сльозу...
У  шепоті  трав,  у  пташиних  піснях  стоголосих,
У  шелесті  вітру  я  буду  завжди  поблизу!

Я  буду  у  перших  тендітно-зелених  листочках,
У  пахощах  квітів,  у  співі  п'янкім  солов'я...
Котитимусь  хвилькою  в  теплих  весняних  струмочках...
Поглянеш  —  хмаринка  у  небі...  Чи,  може,  то  я?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2016


Не хочеться бути прочитаним

Як  не  хочеться  бути  прочитаним,
Стати  вивченим,  і  нецікавим...
Бо  у  серці,  ще  навстіж  відчиненім,
Почуттів  не  згоріли  заграви...

Бо  в  душі  хризантемно-жоржиново,
Наче  сонечко,  квітка  любові...
І  осінньо-червоно,  калиново
Почуття  бринять  в  кожному  слові...

Почуття,  без  яких  по-осінньому
На  душі  плаче  сірість  дощами,
І  у  небі,  недавно  ще  синьому,
Відлітає  любов  журавлями...

Серед  інших  не  хочу  згубитися,
Стати  -  "просто",  зміліти,  згоріти...
Я  тобою  не  можу  напитися,
Я  без  тебе  не  можу  злетіти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016


Дві зірки

Ми  вимкнемо  світло,  запалимо  полум`я  свічки...
Дивитися  будемо  на  таємничість  вогню,
Як  воску  стікає  до  низу  задумлива  річка
Собі  забираючи  клопоти  і  метушню...

Танцюють  по  стінах  химерами  відблиски  й  тіні,
В  кутках  заховались  усі  негаразди  й  страхи,
А  десь,  попід  стелею,  мрії  думки  й  сновидіння,
На  завтра  накреслені  плани,  події  й  шляхи...

Ти  поряд,  навпроти,  і  я  задивлюсь  в  твої  очі—
У  них  таємничий,  якийсь  потойбічний  вогонь...
І  я  ні  тебе,  ні  цю  мить,  відпускати  не  хочу...
Поєднання  душ,  і  тепло  твоїх  рідних  долонь...

Зірвуться  дві  іскорки  з  свічки  злетять,  і  погаснуть...
Дві  зірки,  що  впали  угору  посеред  пітьми...
Думки,  наче  блискавка,  громом  по  серцю  аж  ляснуть:
Ти  теж  так  подумала?  Схоже,  що  то,  мабуть  —  МИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016


Пригорнися до мене душею

Пригорнися  до  мене  душею,
Як  було  на  початку  весни...
Ти  ніколи  не  станеш  моєю,
Хоч  і  знаєш  усі  мої  сни.

Я  у  світі  своєму  сховаюсь,
Буду  жити  у  мареві  снів...
Сто  разів  прокляну  і  покаюсь,
Що  ось  так!  А  не  так,  як  хотів!..

Сто  разів  я  помру  і  воскресну...
Кожен  раз,  дяка  Богу,  воскрес!  
Знов  збираюсь  в  дорогу  я  хресну,
Несучи  з  насолодою  хрест.

Пригорнися  до  мене  душею,
Хоч  горить  в  жовтій  осені  сад...
Просто  я    за  тією  межею,
Де  немає  дороги  назад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016


Я чекаю ВЕСНУ

Вже  дихає  спокоєм  сонний  і  лагідний  вечір,
А  день  відійшов,  залишивши  гіркий  післясмак,
І  ніч  огорта  прохолодою  зморені  плечі  -
Із  осінню  серце  не  може  змиритись  ніяк!

Вона  наче  знає  про  це  і  ще  більше  лютує,
Все  більше  приносить  холодну  колючість  вітрів,
Бере  жовті  фарби  і  сонце  на  листі  малює,
І  вітром  підгонить  у  теплі  краї  журавлів.

Чомусь  моя  осінь  не  хоче  дружити  зі  мною...
Та  я  вже  й  не  знаю,  можливо,  усе  навпаки...
Я  ж  зрадив  їй!  Зрадив  з  красунею  чудо-весною!
І  осінь  тому    розірвала  всі  дружні  зв`язки.

Тепер  ось  лютує  дощами  і  вітром  холодним,
І  охрою  пише  на  листі:  "Тебе  поверну!"
Мені  журавлями  курличе:  "Не  згодна,  не  згодна..."
Та  тільки  мені  все  одно:  я  чекаю  ВЕСНУ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016


Не відцураюсь! Не покину! Не зречусь!

Не  відцураюсь!  Не  покину!  Не  зречусь!
Серед  колючості  розхристаних  вітрів
Я  теплим  словом  біля  тебе  залишусь,
Гарячим  вогником  холодних  вечорів...

І  серед  марева  недоспаних  ночей,
Як  місяць  тінями  малює  на  стіні
Картину  тиші,  що  тавром  в  душі  пече,
Ти  просто  подумки  про  все  скажи  мені!

Почни  хоч  подумки  зі  мною  діалог,
І  я  почую,  і  до  серця  пригорнусь...
Серед  безвиході,  із  тиші  і  тривог,
Не  відцураюсь!  Не  покину!  Не  зречусь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016


Міжсезоння

Коли  на  дротах  ластів`яче  збереться  намисто,
Впаде  на  долоню  охристий  пожухлий  листок,
І  небо  повищає,  стане  до  дзвінкості  чисте,
І  сонце  свої  літні  капці  поставить  в  куток,

Тоді  тепле  літо  збере  своє  сонячне  збіжжя
І  з  ним  побреде  поміж  вогняно-жовтих  пожеж...
І  я  -  десь  між  літом  і  осінню,  на  роздоріжжі:
У  літо  не  можна,  у  осінь  не  хочеться  теж...

І  я  в  міжсезонні  завис    на  тонкій  павутинці!..
В  душі  ще  війна,  хоч  закрито  давно  другий  фронт...
Я  грітиму  ніжно  свою  незрадливу  синицю,
Бо  клин  журавлиний  ховається  за  горизонт.



                         Дякую  моїй  донці  Аліні  за  чудові  ілюстрації.

                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2016


Світ без нас

А  світ    без  нас  котитиметься  далі,
Без  нас  цвістимуть  яблуні  в  саду,
І  житимуть  і  радощі,  й  печалі...
Світ  не  помітить,  коли  я  впаду.

Таких,  як  я,  напевно,  буде  безліч...
У  той  момент,  відведений  для  нас,
Відкриється  кордон  в  безкраю  велич,
В  якій  відсутні  день  і  ніч,  і  час;

Відсутнє  зло  і  біль,  що  крає  серце...
Одне  питання  мучить  знов  і  знов:
Якщо  нема,  відсутнє  там  оце  все,
Чи  буде  там  присутньою  любов?

Чи  зійдуться  в  тім  вимірі  дороги,
Чи  знайдуть  одна  одну  дві  душі,
Щоб,  звісивши  із  краю  хмарки  ноги,
Писати  вдвох  одні  на  двох  вірші?!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016


Обірвалося щось в мені

Обірвалося  щось  в  мені!..
Стало  просто  все  й  зрозуміло...
Що  трималось  на  "так"  чи  "ні",
Стліло  попелом,  відгоріло!

Вже  немає  тепер  питань,
Усе  вирішено  і  ясно!
Серце,  плакати  перестань,
Зупинятися  -  передчасно!

За  вікном  зацвіте  бузок...
Ти  мене  не  тривожиш  більше!
До  душі  знову  зроблять  крок
Про  кохання,  слова  і  вірші.

Літо  сонячне  відгорить,
І  зеленими  споришами
Побіжу  у  щасливу  мить  -
Заспіває  душа  віршами...

В  жовту  осінь  я  увійду
Журавлиним  ключем  впівнеба!..
Пізнє  яблуко  у  саду
Нагадає  мені  про  тебе...  
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2016


Принишкла кімната

Принишкла  кімната,  як  бранка  порожньої  тиші,
Лиш  кіт  у  куточку  муркоче  своїх  молитов
І  зірку  вечірню  закоханий  місяць  колише...
Раніш,  пам`ятаєш,  жила  в  цій  кімнаті  любов!

Раніш,  пам`ятаєш,  сміялися  барвами  квіти,
І  ми  у  життя  йшли  шляхами  відпущення  й  прощ!
Хотілося  жити,  кохати,  співати,  радіти!..
А  зараз  так  холодно  й  порожньо!  Вітер  і  дощ...

А  зараз  бурмоситься  вечір  холодним  мовчанням,
І  ніч  до  вікна  притулилася  й  німо  мовчить...
Ми  з  місяцем  разом  не  спатимем  аж  до  світання,
Чекатимем  сонця,  щоб  неба  всміхнулась  блакить!






Дякую  моїй  донці  Аліні  за  чудові  ілюстрації.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016


Несказані слова

Ти  —  ефемерна  фея  дощова,
Ти  —  зіткана  зі  свіжості  і  світла...
Твої  п'янкі    несказані  слова
Віршами,  як  веселками  розквітли!

Я  вийду  в  ніч,  сп`янію  від  зірок,
Тебе  згадаю  і  злечу  до  неба.
І  серце  —  переляканий  звірок,
Вистукує:  "до  тебе",  лиш  ,  "до  тебе"...

Бушують  в  серці  рими  і  вірші
Теплом  твоїм  несказаним  зігріті...
Твої  слова    горять  в  моїй  душі  —
Несказані,  найважливіші  в  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016


Я хочу

Я  хочу  у  вимір,  де  можна  бродить  по  калюжах,
Де  квіти  кульбаб  на  зеленому  килимі  трав
Запалюють  сонце,  пробуджують  світло  у  душах,
І  серце  співає  по  нотах  щасливих  октав!

Я  хочу  у  вимір,  де  навпіл  й  цукерка,  і  ранок,
Де  сонячний  зайчик  метеликом  сів  на  щоці...
Вночі  перламутровий  в  місячнім  світлі  серпанок,
І  ми  із  тобою  ідемо  рука  у  руці!

Я  хочу  у  вимір,  де  небо  скупалось  в  блакиті,
Де  п'яти  лоскоче  зелене  руно  споришу,
Де  є  лише  світлі,  тобою  окрилені  миті...
Я  хочу  у  щастя!  Невже  я  багато  прошу?!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


Тримай

Без  права  на  будь-яку  помилку,
По  правді,  по  честі  і  совісті,
Щоб  душі  -  на  відстані  дотику,
І  фрази  десь  на  підсвідомості...

Ночами  тримай  мене  темними
В  сплетінні  думок  і  реальності,
Співає  душа  хай  упевнено
В  єдиній  зі  мною  тональності...

Тримай  мене  ранками  ясними
В  полоні  п`янкім  і  покірливім...
Тріпоче  в  долонях  беззахисно
Душа  пташенятком  довірливим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016


Тобі я приснитись зумію?

Гойдаються  сни  на  калині-
Тріпочуть  крильцята  прозорі,
А  в  небі  до  чорності  синім
Сплітаються  віршами  зорі...

В  траві  заховались  тихенько,
Зайчатами,  місячні  тіні.
І  десь  біля  вуха  близенько,
Як  феї  у  жовтім  промінні,

Літають  закохані  мрії...
Запитують  тихо  на  вушко:
—Тобі  я  приснитись  зумію?
—Яких  тобі  снів  у  подушку

Нашепче  сполоханий  вітер,
Що  ніжно  заплутався  в  листі,
Лоскоче  тонесенькі  віти
Калини  в  червонім  намисті?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016


Надвечір`я

Теплий  вітер  куйовдить  зелену  чуприну  дерев
І  горять  голубі  оченята  волошок  у  житі,
Громовиця  далека  оголює  спалахом  нерв,
Б'ється  піснею  в  грудях,  що  ти  є  найкращою  в  світі...

Ти  звідкіль  узялась?  Із  яких  невідомих  світів?
Я  тебе  так  боюся  злякати,  що  й  дихать  не  смію...
Ти  із  іншого  виміру?  Казки?  Замріяних  снів?
Легкокрилий  метелик...  далека,  як  зірка,  як  мрія...

Я  б  до  тебе,  у  небо,  чи  в  казку,  крізь  страх  протиріч
Разом  з  дощиком  хмаркою,  птахом,  чи  вітром  полинув...
Затихала  гроза,  десь  далеко,  розкотисто,  в  ніч,
І  п`янке  надвечір`я  із  запахом  терпким  полину...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016


Не хочу бути просто "випадковий"

Я  загубився  у  твоїх  слідах,
У  твоїх  снах,  твоєму  божевіллі,
Там  де  дощі  гуляють  посивілі
В  сумних  осінніх  вистиглих  садах...

Блукаю  сам?  Чи  ми  з  тобою  вдвох
Збираємо  із  листя  п`яні  роси?
А  вже  лягають  трави  у  покоси,
І  вже  срібляться  скроні  у  обох...

Я  загубився  у  своїх  словах,
В  солодкому  спізнілому  зізнанні...
Усе  навколо  в  сивому  тумані,
А  серце  б`ється,  як  у  клітці  птах!

Я  йду  до  тебе?  Чи  від  тебе  йду?
"Назавжди"?  Чи  у  вимір  —  "тимчасовий"?
Не  хочу  бути  просто  "випадковий"
В  твоїм  осіннім  вистиглім  саду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016


Міраж


Міраж!  Насправді,  то  —  обман,
Нема  того  що  бачим?...
Далекий  привид,  чи  туман
Не  всі  побачать  й  зрячі...

Це  мабуть  обраним  дано,
Хто  вірить  в  казку  й  диво,
Хто  сіє  доброго  зерно
Відважно  і  сміливо,

Хто  бачить  в  небі  зорепад
І  любить  літню  зливу,
Хто  серед  зоряних  лампад
Вбача  свою,  щасливу,

У  кого  мрії  у  душі
Співають  і  танцюють!..
Для  тих,  хто  вірить  в  міражі-
Вони  завжди  існують!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2016


Мені учора знову снився сон…

Мені  учора  знову  снився  сон,
Де  ми  удвох,  де  зорі,  тиха  ніч...
І  нас  вкрива  тумановий  шифон...
Рука  в  руці,  немає  протиріч...

Та  це  лиш  сон,  наш  сон,  один  на  двох  -
Нічне  видіння  для  єднання  душ,
Де  б'ються    в  унісон  серця  в  обох!..
Ти  цей  зв'язок  словами  не  поруш!

Бо  що  між  нами?  Що  між  нами  є?
Лиш  німота    п'янких  солодких  фраз,
Що  павутинно  тишу  заснує
І  солодко,  і  гірко  водночас...

Ми  розумієм,  що  не  треба  слів,
Ми  мовчки  з  тиші  щастя  відіп'єм.
І  слухаємо  солов`їний  спів,
Як  нашого  кохання  реквієм!

Мені  учора  знову  снився  сон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016


Жінка

Ти  диво  дивне,  зіткане  зі  слів,
Із  вітру  в  полі,  зоряного  неба,
Із  невловимих  сонячних  жалів...
Таку,  як  ти,  обожнювати  треба!

Ти  пахнеш  літом,  сонцем,  полином,
Ромашкою  і  м`ятою,  і  медом...
Твій  аромат  п`янить  хмільним  вином,
Ти  пахнеш  височінню,  пахнеш  небом!

Я  б  за  тобою  міг  піти  за  край!
Де  та  межа,  щоб  не  переступити?..
З  тобою  й  в  пеклі,  мабуть,  буде  рай...
Таку,  як  ти,  не  можна  не  любити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016


Останні непрочитані листи

Останні  непрочитані  листи...
Тебе  їх  прочитати    не  примушу!
Зачинених    конвертиків  хрести  -
Як  двері,  що  зачинені  у  душу...

І  щось  мене  давним-давно  гризе:
-  Ну,  видали  ту  кляту  електронку,
Скінчилося,  забулося  вже  все!..
В  народі  кажуть:  рветься  там,  де  тонко.

Та  вкотре  перечитую  все  знов  -
Прості  листи,  нічим  не  особливі,
Нема  там  слів  "кохання"  чи  "любов",
Там  всі  слова  грайливо-неважливі...

І  колються,  немов  стерня  в  жнива,
Несправджені    бажання  їжачками,
Бо  мною  не  написані  слова
Ти  вже  не    прочитаєш  між  рядками...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016


Без віри, без любові все вмирає

Коли  з  душі  ідуть  не  просто  рими,
А  наче  півжиття  назавжди  йде,
І  думаєш  словами  вже  чужими,
І  серце-камінь  холодно-тверде,

Так  хочеться  сховатися  від  світу,
Від  підлих  зрад,  жорстокості,  брехні!
Холодне  серце,  наче  із  граніту,
Як  метроном,  вистукує  в  мені.

Воно  ще  вірить  у  добро  і  казку,
Зробити  хоче  ще  назустріч  крок,
Відчути  хоче  ще  тепло  і  ласку,
Щоб  полетіти  знову  до  зірок...

Десь  там,  у  глибині,  в  холодній  кризі
Іще  горить,  ще  теплиться  життя...
Я  вірю:  у  небесній  диво-книзі
Відкрито  ще  сторінку  в  майбуття!

Без  віри,  без  любові  все  вмирає,
Бо  без  любові  в  серці  лід,  зима...
І  щирою    молитва  не  буває,
Якщо  любові  у  душі  нема!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016


Мені тепер байдуже

Мені  тепер  байдуже,  чуєш,  вже  байдуже  все!
В  душі,  як  в  безкрайому  полі,  пронизливий  вітер
Всі  спогади  за  горизонт  назавжди  віднесе  -
Туди,  де  у  квітах  сховалося  сонячне  літо...

Мені  вже  не  холодно,  чуєш,  бо  гріє  весна!
Душі  монохром  розфарбує  вона  веселково,
І  пісня  пташина  сонатово  в  серці  луна,
І  місяць  дарує  на  щастячко  жовту  підкову...

Позаду  лишилась  колюча  холодна  зима,
Що  шпичкою  криги  у  серце  гаряче  шпигнула.
Мені  тепер  байдуже,  бо  вже  нічого  нема...
Жалі  запакую  в  конверт,  адресую:  "В  минуле"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2016


Ванільний сон-вітер майбутнього

Ванільний  сон-вітер  майбутнього
Корицею  трішки  гірчить.
П`янкою,  без  слів,  незабутньою
Веснянкою  в  серці  звучить...

У  венах  пульсують  лавандово
Квітково-замріяні  сни...
Життя  починається  заново
В  зеленому  лоні  весни!

Відродиться  із  громовицею
Дощем  між  зелених  отав,
І  ляже  до  ніг  косовицею
У  пахощах  скошених  трав...

Підніметься  в  небо  із  піснею
У  гаї  нічнім  солов`я,
Що  співом  годиною  пізньою
Із  Богом,  мабуть,  розмовля...

І  я  доторкнусь  до  могутнього,
Що  душу  у  небо  зове...
Ванільний  сон-вітер  майбутнього
Веснянкою  в  серці  живе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2016


Три години без тебе

Три  години  без  тебе  —
Це  як  шлях  від  землі  і  до  неба!
Три  години  мовчання  -
Це  як  навпіл  розірваний  світ...
Телефон  і  вагання  -
Це  у  темінь  пірнання,
Всепланетне  з`їзджання  з  орбіт!

Три  години  без  тебе!..
Їх  стерпіти,  прожити  ще  треба
У  цім  світі  холоднім,
Безнадійно-пропащо-пустім...
Сонце  зникло  сьогодні,
Я  втону  у  безодні
Часопростору  нудно-густім.

Три  години  без  тебе  —
Це  в  терпінні  нагальна  потреба,
Спокій  тяжко  дається,
А  у  нервів  існує  кордон...
Кожна  мить  -  як  стук  серця:
В  нім  тривогою  б`ється
Апатично-німий  телефон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016


Ти навіть не колишня…

Ти  навіть  не  колишня,  ти  -  ніхто!
Була  ніким,  і  підеш  у  нікуди...
Чому  ж    і  через  рік,  чи  два...хоч  сто,
У  всіх  тебе  вбачатиму,  повсюди...

Ти  навіть  не  колишня,  хоч  була
Для  мене  всім.  В  тобі  і  рай,  і  пекло...
Ну  от  навіщо  доля  нас  звела,
Щоб  сонце  потім  зникло  і  померкло?

Ти  навіть  не  колишня...  Хоч  тепер
Вже  все  одно...В  житті  воскресну  новім!
Я  фенікс!  Я  живий!  Я  не  помер!
Душа  лиш  на  місточку  калиновім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016


Весна дощем вмиває світ

Весна  дощем  вмиває  світ
Сьогодні  спозарання,
В  калюжах  тоне  білий  цвіт,
Як  зірване  кохання.

Біленькі  пелюстки  лежать
На  стоптаній  доріжці,
Сльозами  на  очах  бринять
Краплиночки  на  гілці.

І  у  душі  пекучий  щем
Терпіть  немає  змоги!
Мою  любов  змива  дощем,
Цвіт  кидає  під  ноги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016