| Сторінки (17/1662): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Червоні маки застеляють поле,
Їх так багато нині на межі .
... Ми вірили, що більше вже ніколи,
Та, сподівання наші - міражі.
Допоки будуть в нас такі "сусіди",
Убивці, що засіли у кр&млі.
Скрізь будуть війни, руйнування, біди
І в Україні, і на всій землі.
Тому ми всі повинні пам'ятати,
Що є сьогодні, й що колись було.
Перемогти, здолати супостата,
І знищити навіки люте зло .
Дай Боже віри, мужності і сили,
Героям нашим, донькам і синам.
Червоні маки - пам'ять незгасима,
Довічна шана Воїнам, Бійцям!
Нікому Україну не скорити,
Крізь терни до зірок ми будем йти.
Надіятися, вірити, любити!
Боротись! Жити! І - перемогти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Стрічай мене, моя старенька хато.
До тебе я приїхала здаля.
Щоб вишню, наче сЕстру обійняти,
Лелеку привітати й журавля.
І голубів, які живуть на липі,
Яку садила матінка колись.
І пригорнути квіти ясноликі,
Які густим віночком заплелись.
Я знову дома... рада чи не дуже?..
Обплакала у хаті всі кутки...
Старий горіх - діждався , милий друже!
Зашелестів, ховає сум гіркий.
Бо так воно в житті тепер ведеться,
Ніяких планів, мрія лиш одна.
Коли нарешті, доля усміхнеться -
Тебе чекає рідна сторона.
Пригорне, приголубить, привітає,
Знайому стежку вистелить в саду.
Якраз оту, що серце пам'ятає,
І молиться - чекайте, я прийду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Як я жила?.. Та якось все по краю,
Там не було дороги на межі.
Свої стежки сама я прокладаю,
Що часом десь зникають в міражі.
Оманливі... із напрямку збивають,
То заведуть в густі чагарники.
А поки вийдеш - вже й роки минають,
І кращі мрії гаснуть, мов зірки.
Іду тепер, в букет збираю квіти,
Що сіяла на щастя навесні.
Шукаю привід в серці, щоб зрадіти,
Тим світлим дням, дарованим мені.
Між сірих буднів так їх небагато,
Тому ціную ту найкращу мить,
Що кожен раз приходить, наче свято,
Щоб іскорку надії запалить.
Своєї долі я не вибираю,
А ще, тим більш, не заздрю на чужу.
Промінчик сонця світло посилає,
Його, мов скарб, в душі я збережу.
03.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Як ти пішов, то я не проводжала,
Ти так схотів , і вирішив все сам.
Я ж своє серце у руках тримала,
Щоб не було потіхи ворогам.
Щоб не було про що їм говорити,
Мої печалі, то лише мені.
Звикала я сама на світі жити,
Не тільки ж того світу, що в вікні.
Ще трохи й посудили, та й забули,
І вже щось інше в них на язиках.
В душі моїй емоції заснули.
Та моє щастя у моїх руках.
Бо кожен з нас іде свою дорогу,
І лиш своє він стоптує взуття.
... Весни діждалась я, і слава Богу,
За день новий, за ласку, за життя.
04/04/2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Вийшла в поле, а там зима,
Замітає сліди пороша.
І дороги назад нема,
Є важка, непосильна ноша.
Море люду, а я сама,
Хвиля розпачу з ніг збиває.
Але дому мого нема,
І надії уже немає.
В океанах немає дна,
А печаль берегів не знає..
Зруйнувала мій світ війна,
Не пробачу... хоч все минає.
Але біль цей не промине,
Я не в змозі того забути,
Як погнала війна мене
В чужину в той проклятий лютий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Як тобі живеться, сестро,
Там, на чужині?
В довгі зими, в зимні весни
Снишся ти мені.
Як ходили понад Бугом,
Як верба цвіла ...
А тепер за нашим лугом
Й стежка заросла.
Соловей так не співає,
Як співав колись.
Може, він тебе чекає,
Сестро, озовись!
Та подай свій голосочок
Із чужих країв .
Напиши віршів рядочок,
Кілька теплих слів.
Та не так все мало бути,
Доля розвела.
Нам довіку не забути
Рідного села.
Пролітає десь далеко
Птах у вишині.
Як тобі живеться, сестро,
Там, у чужині?
Бо ніхто ж і не спитає,
Думають - в раю...
Я ж душею відчуваю
Всю печаль твою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Іду в той травень, де нема печалі,
У той вишневий сонячний садок.
Взуваю знову золоті сандалі,
Й біжу крізь час, у небо до зірок.
І все таке тут ніжно смарагдове,
Мереживо зелене від гілок.
Химерні тіні в'ються загадково,
Запрошують у чарівний танок.
Іду в той травень...ні. лечу на крилах!
Прозорий ліс промінням мерехтить.
І невідомо, де взялися сили,
Весні зрадіти й цілий світ любить.
А він такий квітучий і прекрасний,
Святковий травень стелить килими.
... Хай мить щаслива у душі не згасне,
Й зігріє спогад посеред зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Вона така висока і красива,
Травневим листям ніжно шелестить.
... Туркоче голуб, а голубка сива
Схиляється до нього і мовчить.
Давно цю липу посадила мати,
Як виглядала із доріг дітей,
Тепер гілля могутнє - вище хати ,
Надійний сторож замкнутих дверей.
Мов - господиня ненадовго вийшла,
Та й зупинилась на краю села.
А під вікном цвіте розкішна вишня,
І стежечка рум'янком поросла.
Все, як колись, але якесь все інше,
І верби, і криниця, і село.
Усе - моє, та на душі невтішно,
Ніколи вже не буде, як було.
Бо все іде, міняється, минає,
Пливе рікою в океани час.
Тому цінуймо тих, хто виглядає,
Хто пам'ятає і чекає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Зайду в той сад, де загадкова хата ,
Біля воріт стоїть велосипед.
Цвіте бузок... не треба озиратись,
І, як колись - не поспішать вперед.
Спинися мить! Бо я вже зупинилась,
Травневий рай зачарував цей світ!
Щаслива тим, що я не запізнилась,
Побачити метелика політ.
Як промінь сонця, наче намистини,
Збирає роси з ніжних пелюстків.
Прекрасний світ, в якому є стежини,
Котрі ведуть, куди сам Бог велів.
У тім саду, в бузкових ароматах,
Збирають бджоли свій чарівний мед.
Стоїть старенька дерев'яна хата,
І в спогади везе велосипед...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Я маю розхитані нерви,
Я маю розбурханий світ.
Вже вкотре, не вдруге, не вперве,
Цунамі за тисячу літ.
Я маю нескорену вдачу,
І вперта буваю , ой ой.
На людях ніколи не плачу,
За істину стану горой.
Не знаю, це добре чи прикро?
Хоча вже, яке тут добро?
До всього на світі я звикла,
Бо й всяко на долі було.
Граматику знаю, та хай вже,
Хай нині спочине вона.
Сьогодні щаслива я...майже,
Бо стукає в серце весна!
А може то стукає в двері
Сусід, щось спитати прийшов?
Закличу його до вечері,
Бо вечір, весна і любов!
А що буде далі - не знаю,
Хай думають люди за нас.
На завтра я не відкладаю,
Що можна зробити в цей час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Рідна моя Україно,
Скільки печалей і бід,
Завжди траплялось невпинно
В серці залишивши слід.
Грізному недругу "другу"
Відсіч рішучу дала.
Ти, переживши наругу,
Мову свою зберегла.
Пережила катастрофу,
Й досі Чорнобиль димить.
Скільки разів на Голгофу
Вийти змогла в скрутну мить?
Вистоїш, матінко рідна,
Ти у нерівнім бою.
Сильна, нескорена. Гідна
Жити в земному раю.
Зичу тобі перемоги,
Шани, за пройдену путь
Хай всі майбутні дороги
Тільки до щастя ведуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Село... Моє село і люди!
Воно завжди було і є.
Де б ти не були ми - скрізь, повсюди.
Перед очима постає.
Пишається у кожній квітці,
Промінням світиться в вікні.
Мов той метелик на травичці,
Весь світ всміхається мені.
В найкращій на землі долині,
Правічне б'ється джерело.
Там, біля річки і донині,
Мій човник, і моє весло.
Довкола все знайоме й рідне,
Таке - довершено просте.
Бо тут гойдали хвилі срібні
Моє дитинство золоте.
Міняються хати і люди,
Змітає все невпинний час .
Але село - було і буде,
У серці, в пам'яті у нас.
Розкинулись далекі гони -
Шедеври Божої краси.
Співають на дзвіниці дзвони,
Неначе рідні голоси.
І кличуть із доріг далеких,
У тихий берег, як тоді,
Коли закохані лелеки
Щасливо "цокали" в гнізді.
І ми були безмежно юні,
Як нам здавалось - на вікИ!
Несмілі перші поцілунки,
Вишневі білі пелюстки.
... Живе село, працюють люди,
Дай Боже, миру нам усім.
Село завжди було і буде,
І Україна буде з ним.
Орати, сіяти, збирати,
В трудах від літа до зими.
Дітей із малечку навчати,
Аби вони були людьми.
...Іду селом, вклонюсь криниці,
Вона чекає нас завжди.
До неї можна помолиться,
Й на щастя - випити води.
Душею трохи відпочити,
У первозданному раю.
Набратись сил і далі жити,
Дорогу торувать свою.
Бо вже нема куди спішити,
Давно пора поволі йти.
Та на могилку свіжі квіти,
Як вічну пам'ять принести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Київ, 24.04.2025
Кудись нестримно час летить,.
Ці віражі стрімкі, мов кручі.
Весну Господь благословить?
Чому ж вона така болюча?
Як неба сонячна блакить ,
Засяє радісно сліпуче.
Здається - це прекрасна мить!
Чому ж вона така пекуча?
Цвіте, мов рай, вишневий сад,,
Квітневий вальс ми так любили.
Чому щоночі бомбопад?
Чи ж ми життя не заслужили?
Притихли солов'ї в гаях,
Сирени співи заглушили .
... Йде молодь з квітами в руках,
До юних друзів...на могили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Із краю в край - блакитна далина,
Земля, мов рай, барвисті стелить квіти.
Але не тішать квітень і весна,
Душа не може в час війни зрадіти.
Полтава, Суми, Харків і Херсон...
Тривожні будні нашої країни...
Скрізь біль і смерть, реальність, а не сон,
Чому жахіття це ніхто не спинить?
Дніпро реве і стогне, і шумить,
Від крові хвилі в ньому багряніють.
Ніхто на допомогу не спішить,
Втомились всі? не хочуть чи не вміють?
Лиш українські доблесні сини,
Там на нулі, в двобої - до загину.
... Не осягнуть всієї глибини
Болючих ран у серці України...
... Четвертий рік безрадісна весна,
І ні на мить печаль цю не забути.
Бо світ - живе, а в нас іде війна,
Триває грізний, двадцять другий, лютий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
Заспівай мені, пташко, про юну весну,
Нагадай мені мила, чи була я щаслива?
Ніч квітнева, мов рай, але я не засну,
Бо у серці моїм - сльози, спогадів злива.
Під вікном, як колись, вишня біло цвіте,
Прошепоче вітрець колискової звуки.
Пригадалось святе - почуття золоте,
І здалось, що в цю мить не існує розлуки.
Позбираю слова, наче квіти живі,
Що в дівочий віночок колись заплітала.
Де ходила любов по шовковій траві,
Мов чарівний туман, і роси не збивала.
... Заспіває мені соловей під вікном,
Знає пташка мала, як на неї чекаю.
Аж під ранок тривожним забудуся сном,
І присниться мені, що я знову - кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
Дарує доля світло і тепло,
Яке це щастя- просто в світі жити!
Усе найкраще, що в житті було,
В душі і в серці можна помістити.
Любов, довіру, день який настав,
Росу і квітку, вишню і калину.
Надію ту, що Бог подарував,
На мирний час, на вільну Україну.
Дай Боже, дітям безтурботних днів,
Щоб їх сирени більше не лякали.
І поверни живими всіх синів,
Які за Україну воювали.
Які нас захищали стільки літ,
Вони й сьогодні всі стоять на чатах.
Щоб схаменувся й допоміг їм світ
Сьогодні перемогу здобувати .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Біжить струмок з високої гори
У царство квітня - світле і зелене.
"Хоч зупинись, і з Богом говори" -
Колись сказали класики, до мене.
І я на мить коротку зупинюсь,
У захваті, від радості - німію.
Землі і Богу низько поклонюсь,
І помолюся щиро, як умію.
Спасибі Земле, за красу твою!
Подяка Богу за дари безцінні!
Живемо в пеклі, молимось в раю,
За мирне завтра в рідній Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2025
Все почалося спочатку -
Ніжні кульбабки в траві,
Жовті маленькі курчатка -
Світлі, яскраві, живі!
Стелиться килим зелений,
Мов дорогий оксамит.
Пензлики - китички кленів
Вписують свій колорит.
Вишеньки, білі чаклунки,
В марево вбрали садки.
І роздають поцілунки
З вітром - свої пелюстки.
Сонце так лагідно світить,
Тішить красою обнов.
Щедро дарує нам квітень
Віру, надію, любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Вже пів країни в руїнах,
Сиплеться смерть із небес...
Бідна моя Україно,
Бог не для тебе воскрес?
І не для тебе ті муки
Він пережив на хресті?
... Постріли, вибухів звуки
Чують не всі? чи не ті?
Люди, чи вам засліпило?
Вся Україна в вогні,
Зброї немає, і сили
орків здолать в однині.
Всі відвернулись, заснули,
Що це - реальність чи сон?
Суми, Дніпро... вже забули?
Харків , Чернігів, Херсон...
Впевнені? станеться диво?
Дива немає ніде...
Чуєш, Європо щаслива,
Звір і до тебе прийде.
Скільки б ви не хитрували,
Не задобрити його.
В дикої тої навали
Хиже, бездонне нутро.
Правилам їх не навчили,
Їм не відомий закон.
Тільки від спільної сили
Може сконати дракон.
Голови всі відітнути,
Рештки спалити до тла.
Можна тоді лиш зітхнути -
Впала імперія зла.
Зникне, згорить, спопеліє
Плем'я мокшанське з боліт.
Вітер ту згадку розвіє,
Врешті - очиститься світ!
2024 - 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Я хочу сонця, світла і весни!
Хоча, без смутку буднів не буває...
Але ж приходить щастя й восени,
Як тиха радість серце зігріває.
Я хочу втіхи, тиші і тепла,
Щоб в домі ніжна музика лунала.
Щоб вся родина в злагоді жила.
Ніколи горя і біди не знала.
Я хочу літа посеред зими,
З ялинкою й різдвяними піснями.
З любов'ю, вдосталь тішитись дітьми,
Щоб сенс життя завжди був поруч з нами.
... Я хочу те, чого тепер нема,
Я вірю в те, що неодмінно буде!
Бо не буває вічною зима,
Хай мирне літо вас чекає, люди!
@ Марія Зубрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Квітень, трава зелена,
Шовковий оксамит.
...Знову кричить сирена,
Плакати хочу навзрид.
Склянка надій розбилась,
Скласти, хоча б одну...
Просто, душа втомилась
Переживати війну.
Небо, пошли нам ласку!
... Можу, не можу - встаю.
Знову пектиму паску,
Нову надію свою.
Пахне у хаті святом,
Лине врочистий дзвін.
Хай українським солдатам
Захистом буде він.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
Весна - пора відродження й цвітіння,
Зерно до сонця шлях свій прокладе.
Настане час, і світле Воскресіння
У кожен дім з надією прийде.
Христос Воскрес! Радійте добрі люди.
Дарує небо віру в майбуття.
Нехай ця радість завжди з вами буде,
Від перших кроків і на все життя!
Хай Благовіст над цілим світом лине,
Запише Ангел на небеснім тлі -
Христос Воскрес! Воскресне й Україна!
І буде мир, і спокій на землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
Стежину від воріт до хати
М'які встеляють спориші.
Там поміж квітів, рути- м'яти .
Ще не написані вірші.
Вони в рум'янку і барвінку,
У мальвах влітку зацвітуть.
А музи виберуть хвилинку,
Їх у віночки заплетуть.
Там рими на квітучих вишнях
Гойдає вітер на гіллі.
Вірші, які колись напишуть
Усі поети на землі.
Природа нам дарує знову,
Нове життя, весняний цвіт.
Таки ж - було спочатку Слово,
І буде, доки буде світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Ще зранку сонце світило,
Весняний гамір і шум...
Та раптом все почорніло,
В Сумах - трагедія, сум...
Упали з неба ракети,
Забрали стільки життів...
Мій Боже, Божечку! Де ти?!
Хіба ти того хотів?
В неділю Вербну, у свято,
Смертельне горе прийшло...
Чи ж спинить хтось супостата,
Чи покарає його?
Мій світе білий, ти білий?
Коли вогонь скрізь і кров...
Зшивають спалені крила
Надія , Віра й Любов.
Чекає світ Воскресіння,
Святкова скрізь суєта...
Лише у нас в Україні
Знов розпинають Христа...
Сьогодні горя і болю,
У кожнім серці - ущерть!
Пошли нам, Господи волю,
Катам же - муки і смерть !
Дай тиху, мирну годину,
І сил - в майбутнє іти.
Щоб зберегти Україну.
І ворога перемогти!
м. Суми, трагедія 13.04.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Погуляла зима, поблукала ,
Мов примара, в квітневім саду.
Розстелила свої покривала
І накрила траву молоду .
Сніг безжально закутує віти,
Розгубились зелені гаї.
Заніміли від холоду квіти,
Похилили голівки свої.
Як же так? що це діється в світі?
Пізно так схаменулась зима.
Що прийшла снігопадами в квітні,
Наче іншого часу нема?
Всі свої іменини проспала,
Проливала холодні дощі.
Аж тепер свою справу згадала,
Та згубила від неба ключі.
От і сиплеться пір'я небесне,
На квітучі сади і поля.
... Не лякайся, прийди моя весно!
Хай зрадіє під сонцем земля!
Щоб тікала зима за лаштунки,
Годі лиха, скінчилася гра.
Квітень має для нас подарунки -
Повні кошики миру й добра.
Мирне сонце у небі засвітить,
Віра в успіхи змінить усе!
Ніжну зелень і райдугу з квітів.
Україні весна принесе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Відійшли дощі зимові без снігів,
Потепліло, слава Богу, світ розцвів.
Абрикоси білопінні й алича,
Аж від сонця стала танути душа .
А зима - яка була вже, хай іде.
Хай собі тепер деінде сніг знайде.
Баба з воза коням легше, знає всяк.
Але все чомусь пішло у нас не так.
Спричинили снігопади переляк.
Здивувався юний квітень і закляк.
Січень нишком в сад квітневий переліз,
Де та баба, де ті коні, де той віз?
В перемішку з ніжним цвітом білий сніг,
Змерзли квіти, похилилися до ніг.
От такої! Баба з воза, тай куди?
Замітає сніг квітневий всі сліди.
... Але, знай, це ненадовго... промине,
Сонце в небі вже високе і ясне.
Стане квітень, як господар, на поріг,
І розтануть всі незгоди, наче сніг.
Негаразди і невдачі відійдуть
І черешні переможно зацвітуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Я мабуть, не дійду, серед поля впаду.
Довго йшла я , та безперестану..
І можливо, я тут тихий спокій знайду,
Як ромашкою білою стану.
Будуть літні дощі, буде радість в душі.
Буде сонце мене цілувати.
На зеленій межі, явори сторожі
Будуть небо моє чатувати.
Так багато доріг доля стелить до ніг,
Ти шукаєш непройдену стежку .
А коли на моріг білий випаде сніг,
Ти сплетеш своїх років мережку.
Були ночі і дні, і веселі й сумні,
І гіркі, і солодкі, й холодні.
І горіли в вогні, та найкращі мені,
Ті, які означають - сьогодні!
... А, таки я дійду, перебуду біду.
Все на світі зі мною бувало...
Може, саме тепер своє щастя знайду,
Що на мене піввіку чекало!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Ми не вибираємо часи,
Ми не вибираємо країну.
Народився - гідно хрест неси,
Пам'ятай маленьку батьківщину.
Бо вона - завжди понад усе.
В світ для тебе двері відчинила.
... Доля часом вихором несе,
Та забуде приладнати крила.
Але ти надії не втрачай,
Вчись терпіти, падати й вставати.
Може десь колись і буде рай,
Але тут умій перемагати.
Хочеш щось зробити, то зроби,
Хочеш щось змінити - не вагайся.
Бо життя це поле боротьби,
Тож без бою , просто - не здавайся.
Ми не можем вибирати час,
Невідомо, як кому це вдасться?
Але доля вибирає нас,
Для любові, для життя, для щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Просто впала ракета?
Що нізвідки летіла?
Бомби, гради, "касети" -
Чи ж комусь заболіло?
Бо посли не згадали
Звідки смерть прилетіла,
... У дітей - янголяток
Раптом виросли крила.
Що й не встигли збагнути,
Полетіли до Бога.
Їм хотілося жити,
Обірвалась дорога...
Та, німі не говорять,
А сліпі не побачать.
І глухі не почують...
Їм ніхто не пробачить.
В середині Європи
Цю війну, ці руїни.
На очах всього світу
Геноцид України.
Замість того, щоб стати
Разом всім до двобою,
Почали танцювати
Вашингтон із м@сквою.
І чомусь їм здається,
Що вогонь припинили.
Україна ж все б'ється.
Із останньої сили.
І боротися буде
За життя! Не загине!
Боже! моляться люди,
Збережи Україну!
Порятуй наших діток,
Зупини наші втрати.
Ворогам недобитим
Дай найбільшу розплату.
За свавілля й безчинства
Покарай по заслузі.
Мир пошли, і цвістиме
Знов калина у лузі.
У майбутнє збудуєм
Без вагання дорогу.
...Ну, а поки воюєм -
За життя й перемогу!
Кривий Ріг
04.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Де ж та радість, що несла весна?
Всі надії вороги розбили...
Скільки діток знищила війна,
Ангели забрали їх на крила..
Сталося - в одну єдину мить,
Душечки полинули до раю.
Де ти, Боже?! Як же це болить?
Нащо цвіт дитячий обриваєш?
Крик душі!.. його не чує світ,
Зволікають, радяться, торгують...
Піднялися ангели в політ ,
Та, самі вони нас не врятують.
В просторі витає люте зло,
Чом ніхто цей дикий шал не спинить?
Трамп тріумфу прагне, а пу&ло.
Нищить і руйнує Україну.
Люди світу! Станьте , як стіна.
Зупиніть цих монстрів божевільних .
Ваша воля... й ваша в тім вина,
То ж і кара вас чекає спільна.
Не зуміли і не спромоглись,
Дике плем'я із боліт спинити...
Україно! Матінко - борись!
Гідна ти у вільнім світі жити!
Кривий Ріг
04.04.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Які ж близькі ми, і які далекі...
Нестримно в душі стукає весна.
А дні, немов поранені лелеки,
Летять так важко й низько... бо війна.
Довкола стільки пролісків і цвіту,
Під синім небом ще й земна блакить.
Краси цієї досить на півсвіту,
А в Україні так вона болить.
Щоніч - тривога, вибухи, сирени,
Немає їм ні краю, ні кінця.
Цей сірий світ, що був колись зелений,
Стискає болем стомлені серця...
Спасибі, весно, що настала знову,
Даруєш щедро світло і тепло.
Щоб кожне серце з променем любові
В майбутнє віру ще раз віднайшло.
Дай Боже, сили цій весні зрадіти,
Садити квіти, сіяти поля.
Щоб знов сміялись безтурботно діти,
І вільним щастям дихала земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Ой, барвінку зелененький,
Квіточки блакитні.
Завжди стелишся рівненько,
А цвітеш у квітні.
Задивляються у небо
Оченята сині.
Просять Бога - миру треба
Нашій Україні.
Бо весна така ж гаряча,
Вже й четверте літо.
Як над нами ворон кряче
І згорає жито.
... Застеляєш в холодочку
Зеленню дорогу.
... Цвіти, цвіти, барвіночку,
Нам на перемогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Яка жорстока ця війна,
Нестерпна, люта і гаряча.
Згорає в полум'ї весна,
А світ не чує і не бачить.
У Бога тісно вже в раю
Від душ дитячих і невинних.
Коли ж співати солов'ю,
Якщо горить вся України?
Ці квіти щойно розцвіли,
А вже від попелу сивіють...
Лелеки гнізда не знайшли,
Там замість хат - руїни тліють.
Од вітру спалені сади
Більш не шумітимуть ніколи.
Бо тіні чорної біди
Сягнули ген, за видноколи.
... Колись і ця війна мине,
Як все на світі проминає.
Та, пам'ять в серці не засне,
Прощення ворогам немає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
Якби ж ми вміли, та якби могли ,
Всесвітній хаос хоч на мить спинити .
На мирний час ми б все перевели ,
На перемогу - щоб спокійно жити.
Щоб відвести страждання і біду,
Громів не чути, і виття сирени...
А милуватись квітами в саду,
І цілувати листячко зелене.
Над хатою вітати журавля,
Захоплено лелеку зустрічати .
І слухати, як дихає земля,
Теплом і щастям, наша рідна мати.
Якби могли ми час перевести...
Переведемо, так воно і буде!
Зуміймо зрозуміти й зберегти,
Скарби безцінні - українські люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
А серцю хочеться весни!..
І в світлий ранок на осонні,
Щасливі і короткі сни
Ще мить потримати в долоні.
А серцю хочеться тепла,
Рожевих мрій, краплинок тиші.
Де промінь кожного стебла
Росу, як білий світ колише.
А серцю хочеться бажань,
Сміятись, вірити й любити!
Без сліз і горя, без страждань,
Хвилини радості прожити.
Щоб день новий, немов дитя,
Міг дивувати і творити.
... А серцю хочеться життя,
Це ж так прекрасно - просто жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Весна у думах, в серці й на землі,
Радіє, тішить, квітне і буяє!
... Лелеки прилетіли й журавлі,
І цілий світ оновлення чекає.
Хай буде так, як Бог того хотів,
Хай буде сонце, і тепло, і квіти!
... Як на землі не буде мо₴k@лiв,
Тоді і буде цілий світ радіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Я розгубила оптимізм
Поміж атаками шахедів.
Та хочу, щоб печальних сліз,
В моїх очах ніхто не вгледів.
Бо знаю, що не я одна,
Сьогодні втомлена війною.
Бринить надірвана струна,
Щоб серце зцілити весною.
Лелеки, гуси, журавлі
Над Україною кружляють.
Розквітне квітень на землі,
І соловейки заспівають.
Я вірю у пророчі сни,
Так хочу вірити і в чудо!
В обіймах мирної весни,
Надію горе не остудить .
Щоб діти грались і росли,
Серед добра, любові й тиші.
Щоб люди біль пережили,
І стали трохи щасливіші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
З тобою ми зустрілися у квітні,
Мабуть, що більш, ніж двадцять літ назад.
У Києві магнолії розквітли,
Став райським садом Ботанічний сад.
Весна дзвеніла ніжною струною,
В моєму серці прокидалась знов,
Мов хвилею накрила з головою
Неждана і непрохана любов.
Куди несли нас ті стрімкі потоки,
Самі й не знали, загубили час.
Та все минуло...негаразди й роки
Якось раптово роз'єднали нас.
Тепер ми й далі по життю пливемо,
А спогади, мов зорі, десь на дні...
Ми все ще вперто веслами гребемо,
Та кожен у окремому човні ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Вітаймо цей день золотий,
Настала квітнева пора.
Цей місяць - завжди молодий,
Радіє йому дітвора.
Весняний струмок жебонить,
На хвильках блищать промінці.
Маленьке дівчатко біжить
З кульбабкою в кожній руці.
І пісня звучить голосна,
Щебечуть в саду. солов'ї .
- Дивися, матусю, весна!
Сьогодні я стріла її!
А мама сама, як весна,
Сплітає віночок із мрій.
Хай буде щаслива вона
Хай щастя всміхається їй.
У ночі короткі, без сну,
Купаються зорі в ріці.
Хай діти стрічають весну,
З кульбабкою в кожній руці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Що ти хочеш сказати для мене?
Тут не можна на двоє гадать...
Ти ж не чув, як волають сирени,
Як шахеди щоночі летять.
Ти не знаєш, як гучно гармати
За вікном, майже поруч ревуть,
Що ти можеш мені розказати,
Про уламки, що горе несуть.
Про страждання людські, про пожежі ,
Про руїни із каменю й скла
Розкажи, чи в свавілля є межі,
Чи існує теорія зла?
А не знаєш? То краще не треба,
Говорити порожні слова.
Побажай мені мирного неба,
Щоб надія лишилась жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Весна! Дзвенить пташиний спів,
І сонце пестить первоцвіти.
Війна... тому бракує слів,
Аби навчитись знов радіти .
Летять зловіщі, мов круки,
Щоніч, щодень смертельні дрони,
Кричать стривожені шпаки,
І люто каркають ворони.
Весна ж скликає солов'їв,
Щоб вечори підсолодити.
Душа тамує біль і гнів,
А серцю хочеться любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Хоча й буває часом дуже важко,
Та вітер теплий струнами бринить.
Летить до квітки-бруньочки комашка,
Аби нову весну благословить.
А небо синє, чисте і прозоре,
Вбирає очі сонячна блакить.
На мить забудеш про війну і горе,
І наче й серце вже не так болить.
Ми сподівались і молились Богу!
З надією і вірою жили.
І попри всі печалі і тривоги,
Весна прийшла, і квіти зацвіли .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Іди вперед, та не дивись під ноги,
Коли позаду все горить в вогні.
Коли в провалля падають дороги,
І ти летиш у прірву, мов вві сні.
Стиснулось серце і не завмирає,
Вона давно перетворилось в лід.
Спинився час, майбутнього немає,
Таким тепер зробився цілий світ.
... Коли ж почуєш, як сміються діти,
І вирине свідомість з
небуття.
Душа несміло спробує зрадіти,
Відчувши теплу іскорку життя.
Іди вперед, і не дивись під ноги,
Поглянь увись - побачиш небеса!
Забудь на мить печалі і тривоги,
Врятує світ надія і краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Промовчу. Бо такий тепер світ.
Часом, словом не в лад попадеш.
І плюватимуть люто услід,
Що й на рівній дорозі впадеш.
Промовчу, бо дорожче собі,
Говорити про вдачу людську.
Краще бути самотнім в журбі,
І тримати слова на замку.
Не скажу я ні так, або ні,
І піду собі стежкою вдаль.
Буду тихо радіти весні,
Розділяючи з нею печаль.
Як багато не сказаних слів,
Як багато не зроблених справ...
...Є про що жалкувати в кінці,
Коли слово своє не сказав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Слова перекуємо на мечі,
Які колись кували на орала.
Бо споконвіку думи і вірші
Наснаги й віри людям додавали.
Поезія - це криця, зброя і броня,
Вона несе в собі незмірну силу.
Її ніякий ворог не спиня,
І найгосртіші списи не зломили.
Вона живе, міцніє і росте.
Підтримує і зцілює, мов ліки.
Поезія - це слово золоте,
Яке живе і житиме вовіки.
... Летить над світом слово, наче птах,
Зерном цілющим землю засіває.
І наших мріях, душах і серцях,
Народну мудрість свято зберігає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Вірю я, скоро згине війна..
Сніг струмком побіжить до річки.
У квітучих садах весна
Жовто-сині розвісить стрічки.
Візерунком лягає тінь,
Щоб навік на землі написати
Для майбутніх усіх поколінь -
- Ворогів треба перемагати! ..
Ні тепер, ні в прийдешньому дні
Не прощу, бо прощати не вмію...
.. Я сьогодні вклоняюсь весні,
Що прийшла і принесла надію.
20.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Не думаю, що буде далі,
Згубила сенс...чи ж хтось знайшов?
Мовчу, немов би на вокзалі,
А поїзд мій давно пішов.
Отак, лише спостерігаю
За виром буднів суєти.
І до мети не поспішаю
Бо вже давно - нема мети.
Кудись поділись плани, мрії,
Змішались в сіре ночі й дні.
Маленьку іскорку надії
Хтось лишить в попелі мені?
Нікого не наздоганяю,
Нема ні втіхи, ні проблем
Та добре знаю - все минає,
І ми безслідно проминем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Сьогодні був такий чудовий вечір
Купався місяць в келиху вина.
Незвична тиша огортала плечі,
І теплим вітром дихала весна.
Горіла свічка, полум'я тремтіло,
Відпочивали стомлені думки.
І вже нікуди мрії не летіли,
Пір'їнками торкаючись руки.
Гойдався тіней дивний візерунок,
Химерно так, аби зловити сни.
А в келиху з вином, мабуть, був трунок,
Бо серце захмеліло од весни!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Думки летять в село - до мами й тата...
Над ставом верби в котиках - весна!
Там до цих пір стоїть старенька хата,
Вона маленька, але не тісна.
Було дітей в ній, мов отих зерняток,
У соняшнику або в колоску.
Уміла мама кожного обняти,
І втішити в годиноньку гірку.
Велике небо сонячно сіяло,
Літа, мов зорі, сипались згори.
Нас лоно річки в купелі гойдало,
І колисали вічні явори.
В садочку вишні й сливи край городу,
Як Божий дар нам, щовесни цвіли.
А ми носили із криниці воду,
Були щасливі! І росли, росли...
І виросли, розбіглися дороги,
... Та де б я в цьому світі не була,
Прийду туди, до рідного порогу,
Де стежка долі ще не заросла.
Вклонюся вербам, церкві і криниці,
Десь тут мій човник з золотим веслом.
... Летять роки, мов перелітні птиці,
Та все кружляють над моїм селом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Де та весна, яку ми так чекали?
Де та любов, що згасла від образ?
Якби могли... або якби ж ми знали,
Що юність розцвітає тільки раз.
Весна така квітуча й швидкоплинна,
Неначе вічність та коротка мить.
Здається, ще ідеш до середини,
А вже згори життя твоє біжить.
... Збираю свій букетик первоцвітів,
Що пахнуть вітром, сонцем і дощем...
Прекрасний день, один з найкращих в світі,
В якому ми на цій землі живем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Мій прозорий березовий раю,
Я з Весною до тебе прийшла!
В твоїм храмі я дива чекаю,
Та найбільше - любові й тепла!
Сонця промінь пронизує вени,
Дивним світлом наповнює кров!
Колір світу зробився зеленим,
І веселкою грає любов!
Гарно, сонячно, ясно, весняно!
Повні пригорщі світла й тепла!
Весно-красна! Привіт, моя Панно!
Світ святкує - ти, врешті, прийшла!
07.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Весна, наче дівчина, йде через луки,
До сонця натхненно здіймаючи руки.
Ось-ось і у мрії свої полетить ,
Її обіймає небесна блакить.
Щасливі і світлі далекі дороги,
І стеляться квіти барвисті під ноги.
Вона ж, як пір'їнка , легенько ступає.
І сонячні промені в коси вплітає.
Дзюрчать березневі веселі струмочки,
Ясні первоцвіти сплелись у віночки.
Радіє земля кожній новій стеблині,
Хай мир принесе ця весна Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Три сонця, райдуга зимою,
Північне сяйво, і гало...
Що з атмосферою земною?
Раніш так часто не було.
Тих катаклізмів не властивих,
Де пори року дали збій.
Помилуй Землю, Боже милий,
Врятуй, добром своїм засій..
Померкло світло, тьма накрила,
Весь світ у хаосі і злі.
Багато горя наробили,
Пекельні слуги на землі.
Для радості нема й хвилини,
Ніхто не тішиться весні.
Помилуй, Боже, Україну,
Скажи нарешті ні - війні!
Нехай земля відпочиває,
Хай ера воєн промине.
І сонце в небесах засяє,
Але - одне, для всіх - одне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Пасмами диму, імли чи туману,
Річка сповилася між берегів.
Земле моя, залікуй свої рани,
Зіллям весняним, сам Бог так велів...
Вітер остудить і час зарівняє,
Шрами глибокі, пекучі сліди.
Кожен сьогодні цей біль відчуває,
Наслідки дій і свавілля орди.
Тільки самі ми собі допоможемо,
Перекуємо плуги на мечі.
Ми не зламаємось, ми переможемо!
В небі дзвенять журавлині ключі...
Линуть птахи, їх війна не лякає,
Іскру надії несуть з далини.
Мов первоцвіти, з землі проростає
Віра в закінчення ери війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Колись жила в маленькому раю,
Квітки збирала і пісні співала.
Тепер сама себе не впізнаю,
Мов цвіт без сонця в чужині зів'яла.
І радості нема, одна печаль
Гнітить в душі і очі заступає.
Щодня вдивляюь в невідому даль,
Чи ж є там щастя?..та його немає.
Весна дарує квіти осяйні,
Її краса чарівна й швидкоплинна.
В бентежні ночі мариться мені,
Така прекрасна й рідна Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Вечір прекрасний - від Бога,
Красить природу весна.
В серці неспокій, тривога,
Бо в Україні війна.
Сонце за хмарами сіло,
Враз потемніли поля.
Ніби круки налетіли
На чорноземні поля.
Ворони чорні літають,
Люди щоночі без сну,
Діти не плачуть... чекають,
Сонце пошле їм весну.
Теплу, прекрасну і тиху,
Без сумнозвісних сирен.
Небо поверне все лихо
Тим, хто приходить з мечем.
Той від меча і загине,
Попіл засипле їх слід.
І збереже Україна,
Мужній козацький свій рід!
Вечір прекрасний...а ночі
Гонять людей в укриття.
Молиться кожен, бо хоче
Мирних світанків життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Ти не шукай мене в коротких снах
І не питай в далеких перехожих.
Я тут, живу в заквітчаних садах,
В рожевих мріях, ні на що не схожих.
На відстані простертої руки,
Мої сліди встеляють рясно квіти.
І вуст моїх рожеві пелюстки,
Пісні про щастя будуть шепотіти.
Поглянь довкола, як весна сія,
Відчуй у грудях теплий подих вітру.
Весна прийшла, а разом з нею я,
Тобі прислала з юності привіти.
В травневу ніч, як серце защемить,
Коли обнімуть пахощі бузкові.
Настане знов та неповторна мить,
Прекрасної і вічної любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Вже наяву, не тільки в мріях - снах,
Весняний легіт над землею лине...
В які квітки вбирається весна,
Коли вона приходить в Україну?
Від криги вивільняються річки,
Вода так спрагло набирає сИні.
Найкращі, найбарвистіші стрічки,
Весна дарує щедро Україні.
А вже які невидані зірки,
В траві зеленій рясно розцвітають.
І птахи стоголосі залюбки
Весняний день у співах прославляють.
На квітах сяє перлами роса,
Сто кольорів у кожній намистині!
Спасибі, земле! Хай твоя краса
Дарує мир і спокій Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Забриніли вітром котики вербові,
Відчинили вікна сині небеса.
І забилось серце, сповнене любові,
Боже, світе ясний! Це ж яка краса!
Брунька зеленіє, пролісок, підсніжник,
Мов краплинки сонця у траві - жовтець.
Березень заходить трепетно і ніжно,
Радості початок, і біді - кінець.
І немов вітрила підіймають крила,
У гаю дерева, і летять увись.
А весна ступає - світла, гарна й мила,
Промінцем торкає - нумо, усміхнись!
Враз кудись зникають сумніви й тривоги,
Юність пригадалась, і дзвінкі пісні.
До надії знову стеляться дороги,
Хоч на мить коротку - віримо весні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Планета хитається від перемін,
Пульсує, гримить, вибухає.
Хоч з розуму сходить лише хтось один,
В мільйонів же згоди немає.
Колись ще Ейнштейн про таке говорив,
Питання було сокровенне ...
- Чи я лиш один в цьому світі здурів?
Чи світ помішався круг мене?
Відверто ніхто вам і не відповість.
Слабкі , неспроможні, безсилі .
Бо кожен тремтить, наче заячий хвіст,
Аби його не прищемили...
Безладдя, розгубленість, в п'ятах душа
Така вже сьогодні "еліта ".
Скандують - "віват, хай живе СеШеА"!
Раби божевільного світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Ледве прокидаються гаї,
Вітерець шумить у верховітті.
Ще не прилетіли солов'ї,
І нові гніздечка ще не звиті.
Сонце шле проміння золоте,
І блакиті небо набирає.
На осонні пролісок цвіте,
Він весну найперший зустрічає.
А синичка дзвоником дзвенить,
Щире - дзінь! немов кришталь озветься.
Настає ота прекрасна мить,
Як душа весняно посміхнеться!
Березневі струни вже бринять,
Їх весна так лагідно торкає.
Серце знову вірить в благодать,
І радіє, що життя триває!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Ми втомлені від світових подій,
Ми зморені кривавою війною.
В молитві кожен просить - Боже мій!
Дай Україні миру і спокою.
Зітри сльозу із кожного лиця,
Утіш в скорботі матір і дитину.
Хай ця війна вже добіжить кінця,
Щоб ми відбудували Україну.
Додай нам, Боже, мудрості і сил,
Всі негаразди зможем подолати .
Щоб окупант ніколи більш не смів
На нашу землю звільнену ступати.
Записано у Книзі - "аз воздам",
На ці слова великі сподівання.
Що буде справжнє пекло ворогам,
А Україні - мир і процвітання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Сто літ, сто зим, і так багато весен,
Без ліку днів я вдома не була.
Сьогодні тугу я свою принесла
У рідний край, до рідного села.
Я ненадовго - вибач рідна хато!
Я так хотіла, але не могла.
Мене вже не чекають мама й тато,
І стежка до порогу заросла.
Зайшла, стою...не знаю, що й казати,
Аж наче чую рідні голоси.
Обплакала усі куточки хати,
Обцілувала вікна й образи.
Втираю сльози, не скажу нікому,
Бо й так відомо кожному і всім,
Чому не повертаюся додому,
Чого блукаю у краю чужім.
Не я одна, а нас таких багато,
Розніс по світу лютий смерч війни.
За кожним з нас сумує рідна хата,
З надією очікує весни.
Вона ж настане, прилетить, прилине,
Її несуть лелеки на крилі.
А я тобі вклоняюсь, Україно,
З повагою - до самої землі!
Бо ти найкраща, мужня і єдина,
Тобі судилась доля непроста...
І визнав ще раз світ, що Україна,
Нескорена, незламна і свята.
@ Марія Зубрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Ще не лунають співи голосні,
Пташки лишень вертаються додому.
Весна іде - наперекір війні,
Несе надію, забирає втому.
Промінням доторкається землі,
І навстіж в небі відчиня віконця.
Несуть на крилах перші журавлі.
Весняну радість - подарунок сонця!
І відступають темні сірі дні,
І мрії оживають кольорові.
Душа так хоче вірити весні,
А серце прагне ніжності й любові!
Весна прийшла! ведуть її сліди,
В гаї, в сади, до кожного порогу.
... Так хочеться, щоб місяць молодий,
Приніс нам щастя, мир і перемогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
Весна відкриє двері в храм
Сирени не заглушать дзвони.
Куди летіти журавлям,
Як небо захопили дрони?
Лелекам, втомленим з доріг,
Тепер над пусткою кружляти?
Зелений стелиться моріг,
Але чому ж немає хати?
Куди летіти ластівкам,
Коли кругом розбиті села?
І де співати солов'ям?
Весна цьогоріч невесела...
Та, все одно, вона прийшла,
Щоб дні похмурі оживити.
Тепло і квіти принесла,
Бо треба вірити і жити!
Назло, наперекір війні,
Весна заквітчує руїни.
Несуть пташки свої пісні,
Для нас, для щастя України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Змарніло личко і вуста зів'яли,
Мов сивий попіл коси притрусив.
У перший рік ворожої навали
Її коханий голову зложив.
Сама одна лишилась, і не знає,
Навіщо до цих пір вона жива?
Душа болить, і серце пам'ятає,
Але вона вже - молода вдова.
І жаль невтішний, що нема дитини,
Руйнує біль, мов повінь береги.
А так хотіли, це не їх провина,
Не встигли, бо напали вороги...
Що тут сказати - боляче і гірко.
Як втішити, коли бракує слів?
Тьмяніє доля, мов згасає зірка.
А скільки зараз в Україні вдів?
А скільки сиріт не побачать тата,
Кому іще нерадісна весна.
Нехай згорить у пеклі ця проклята,
К@ц@пами розпалена війна.
І разом вся московія хай згине,
Щоб сліду не лишилося від них.
... Ніколи не забуде Україна,
Своїх синів - Героїв і святих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Весна іде, бо їй пора іти.
В календарях зазначені всі дати.
Хоч може ще дорогу замести,
Та сніг весну не може скасувати.
Підсніжник ловить перші промінці,
Голубить вітер чарівні дзвіночки.
Рум'янцем ніжним грає на щоці,
І так пісенно жебонять струмочки.
Щораз нове і древнє відкриття -
Всі на землі повинні жить щасливо!
З маленьких див складається життя,
Яке і є оте найбільше диво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
На цій планеті все таке мінливе,
Такий складний і загадковий світ,
То світить сонце, то раптова злива
Летить, мов шквал і обриває цвіт.
І мчать шалені весняні потоки,
В долину до великої ріки.
А потім знову наступає спокій,
І вишні розправляють пелюстки.
А вже цвітуть, так білосніжно рясно,
Лоскочуть бджілки квіточки малі.
І відчуває серце , як прекрасно,
Квітневий день стрічати на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Вишивала мама, вишивала,
Ниточку до ниточки - в рядок.
І мене в колисочці гойдала,
Щоб летіла в мріях до зірок.
Білі вишні осипались цвітом,
Колискова мамина сумна,
І вона стелилась понад світом,
Мов сувій тонкого полотна.
А тепер я квіти вишиваю,
Що мені привиділись вві сні.
До зірок давно вже не літаю,
Та радію сонцю і весні.
Вірю я, настане та година,
Не згорять скарби у цій війні.
Оживе й розквітне Україна,
На землі, й на білім полотні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Розцвіла калина, жито колоситься,
Літо відкриває небо з краю в край.
Хай у кожній хаті буде паляниця,
І весільний пишний диво-коровай.
Я вам всім бажаю спокою і раю,
Радості і втіхи, миру і добра.
Всі найкращі квіти у вінок збираю,
Щоб щаслива згадка у душі жила
Як зберуть обжинки золоту солому,
Зацвітуть ромашки ще раз на стерні.
Всі, хто забажає, хай прийдуть додому,
Щоб не загубитись десь, у чужині.
Радо вас зустрінуть мальви біля тину,
Соняшник, мов сонце, гляне з висоти.
Той, хто в своїм серці має Україну.
Завжди зможе стежку в рідний край знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Зелені верби і стрункі тополі,
Мені так часто сняться уві сні .
Коли немає подарунків долі,
Я вишию собі на полотні.
Найкращі ружі, листячко зелене ,
І хрестиком тоненький бережок.
Маленьке свято зазирне до мене,
У світ моїх намріяних квіток.
Тут є барвінок, мальви і калина,
Червоні маки і волошок синь.
Отак барвисто квітне Україна,
Від Сходу до Карпат, і по Волинь.
І кожен з нас, з дитинства добре знає,
Що вишиванка - роду оберіг.
Ніде нічого кращого немає,
Як рідний край і батьківський поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
Ой, не плугом це поле орали,
Міни рвались, і танки ішли.
Чорні ворони низько літали
Там де маки червоні цвіли .
З неба ясного не блискавиці,
А шахеди й смертельні громи.
Це жахіття насправді не сниться
Застеляють свідомість дими.
Хоч земля заліковує рани,
Біль і гнів відчуває вона.
А весна все ніяк не настане,
Бо у серці лютує війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
Дівчино в терновому вінку,
Кров стікає на твоє волосся.
Долю тобі вибрали гірку,
В лютий холод ти ступаєш боса.
І ніхто не може захистить,
Чи не хоче... хтось спостерігає.
І не бачить, як тобі болить,
Відчаю твого не відчуває.
Той хто міг, і брався помогти,
Показав нутро своє лукаве.
Непосильні дав тобі хрести,
Щоб собі заполучити слави.
Ти ж у світі цілому - одна!
Непокірна, сильна і єдина .
Чашу горя випила до дна,
Не здавайся, рідна Україно!
Є у тебе доньки і сини,
Горді, мужні, нездоланні люди!
З нами правда. А кінець війни
Й перемога - неодмінно буде!
@Марія Зубрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
У березневому півсні
Пливуть сонети у човні.
З високих пагорбів до них
збігають квіти.
І линуть звуки чарівні,
Весняні сонячні пісні,
Струмочком став останній сніг,
щоб жебоніти.
Про небо, сонце і красу,
Про спів пташиний, і росу
На ніжних пролісках весни,
на перших травах.
В своєму серці пронесу,
Я ту мелодію ясну.
Яка навіювала сни
на всіх октавах.
Звучать береза і сосна,
В них кожна гілочка - струна ,
І вітер, наче контрабас,
хвилює серце.
Природа світла й осяйна,
Підтверджує, що йде весна!
Й щораз виконує для нас
весняне скерцо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
Приємний спогад - тюльпани, кава...
Було недавно, і так давно.
Дивилась ніжно весна ласкава,
Мов у люстерко, в моє вікно.
Південний вітер, що ніс надію,
Цілунком теплим торкнувся скла.
Я відпускала у небо мрію,
Яка у серці моїм жила.
Вона так легко тоді летіла ,
Торкала струни, мов промінці.
І я безмежно весь світ любила,
І первоцвіти несла в руці.
Приємний спогад, мов сон - тюльпани,
Далека мрія у вишині.
Весна іде, і будує плани,
Дарує віру - тобі й мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
Темні часи втомили,
Але весна не спить...
Сонце дарує сили
У найскрутнішу мить.
Як первоцвіт розквітне,
Радістю забринить.
Сонце дарує світло,
У найтемнішу мить.
Вітер південний віє,
Змінює ритм життя.
Сонце нам шле надію,
Й віру у майбуття !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
Де ходила, що робила,
З ким, коли я говорила?..
Хочуть знати "добрі" люди,
Але свята їм не буде.
Не скажу, і не признаюсь,
Обійду, не привітаюсь.
І хвалитись я не буду,
спіть спокійно "добрі" люди.
Хай вас заздрість не з"їдає,
Хай іржа вас не згризає.
Жаба того не задушить,
Хто від зла очистить душу.
Усміхайтесь, веселіться,
Та, на себе подивіться!
Кожен має, що бажає,
А життя... воно - минає!..
11.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Я попрощалась з літом восени,
Бо зрозуміла - нам не по дорозі.
Схилились у зажурі ясени,
І побіліли крони на морозі.
Аж холодом повіяло з душі,
Думки, мов листя, розмітає вітер...
Та, як же я писатиму вірші,
Коли не зможу вірити й любити?
Все відкладала мрії - до весни,
На потім, на колись... я почекаю...
Я попрощалась з літом восени,
А що робити з серцем - я не знаю.
... Зима подарувала перший сніг,
І засвітила вогники калини.
У сірі дні - яскравий оберіг,
Вітання, сум, і спогад з України.
Минає все, і туга відійде.
Розтане сніг, а з ним і всі печалі.
А хто шукає щастя, той знайде!
Для цього треба рухатися далі.
... Я попрощалась з літом восени,
Зневірилась... душа відчула втому.
Але сьогодні, з подихом весни,
Я вірю в те, що повернусь додому!
29.01.2017 - 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Шлях життєвий скеровує небо,
Стелить різно дороги земні.
Все життя я хотіла до тебе,
Але доля вирішує - ні.
Так людина живе і не знає,
Що насправді судилося їй?
Час летить, сторінки гортає,
Видаляє уривки мрій.
І не босий ідеш, не взутий,
То по килиму, то по стерні.
Часом хочеш про все забути,
Але пам'ять підказує - ні.
Я навчилась в житті не тужити,
Проганяючи думи сумні.
Перестала тебе любити?
Але серце противиться - ні!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Ставок...Завадівка... село.
А збоку - млин, його не видко.
Легенько снігом замело,
Та він розтане дуже швидко.
Коротка, тиха, світла мить,
Зима стрічається з весною.
І сонце іскрами блищить
Над життєдайною водою.
Стоїть замріяна верба,
Зелені коси розплітає.
Вже прокидатися пора -
Весна іде! Весь світ чекає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Коли народиться дитя,
Співає Ангел колискові.
Де є любов, там є життя -
Все починається з любові!
Все ближче небо до весни
Блакитні відчиня віконця.
І подих мрій, щасливі сни,
Чекають див і свято сонця.
Вже й перший пролісок бринить
Його морози не лякають.
Лелека з вирію летить,
Сильніші всіх перемагають.
Настане той жаданий час,.
І буде день, і тиша буде.
З любов'ю я вітаю вас,
Мої найкращі в світі люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Я на Вас не гніваюсь, їй Богу!
Тих емоцій вже давно нема.
Не шукаю у снігах дорогу,
Бо її засипала зима...
Та й на кого сердитись - на долю?
Маю вдосталь радості й біди.
По життю іду, немов по полю,
І збираю дій своїх плоди.
Що колись посіяла, те й маю,
Що тепер посію, те й пожну.
...Я надії квіти не зриваю,
Почекаю ще одну весну.
А вона уже й не за горами,
Крапельками сяє на вікні...
Та її зустріну я не з Вами!
Я на Вас не гніваюсь...О, ні!...
10.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Життєва закрутила течія,
І понесла човни у різні боки.
Де ти живеш, тепер не знаю я,
І не питаю, зберігаю спокій.
Хоч літечко було в нас золоте,
Та ми з тобою вже давно не друзі.
Та вірю я - ще рясно зацвіте,
Той кущ калини у травневім лузі .
В своєму серці не тримаю зла,
Хоча й не вмію так, як ти - забути.
Якщо нам доля щастя не дала,
Так мало бути, просто - мало бути.
Мов дивний сон,той спогад промайнув,
Його із вітром в поле відпускаю.
... Я дякую за день, який минув,
І мирну ніч в душі благословляю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Така ти гарна й молода!
Скажи мені - чому сумуєш?
Яка ж бо сталася біда,
Що ти весни в душі не чуєш?
Немає сліз, немає слів...
Твій погляд схований вуаллю.
Скажи мені - це хто ж посмів
Його затьмарити печаллю?
Ні, ти не скажеш... ти така!
Сама в собі все перебореш.
Ця довга ніч така гірка,
Ти ж тільки з зорями говориш.
... Весняна відшумить вода,
Прийде на землю літній спокій.
Яка ж ти гарна! молода!
А мудрості - на сотні років!
01.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Хоч лютий ще зганяє хмари,
Мов гурт нестрижених овець.
Біжать до обрію отари
І зиму зводять нанівець.
Що діється - не зрозуміло,
Вона - була чи не була?
Мороз легенький, не сніжило,
Але, без радості й тепла.
А може й краще, там в окопах,
Цю зиму легше перешли.
Дай Боже, сили нашим хлопцям,
Щоб ворога перемогли!
... Бринять ліщинові сережки,
Лоскоче теплий вітерець.
Підсохла на осонні стежка,
Де їй початок, де кінець?
Вже й свято сонця недалеко,
Лиш схід затьмарює війна...
... Несе галузочку лелека,
Гніздо майструє, бо весна!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Кричав солдат і кидався до бою,
- Я йду до тебе, друже, зачекай!...
Шепоче мати - Синку, з тобою,
Ти будеш жити, не переживай.
Поранений... ці перші дні і ночі,
Метався в лихоманці, як в бою.
А поруч - мати, не зімкнувши очі,
Стелила пухом душечку свою.
Не розрізнити - вечір це чи ранок,
Вогнем палило, у душі пеклО...
... Молитва тиха зцілювала рани,
І мамина турбота і тепло.
Йому боліло, Боже, як боліло,
Він рвався рятувати, та не зміг...
Посічене осколками все тіло,
Не відчуває перебитих ніг.
Не всі, не всі одужали в палаті,
Герої відлітали в небеса...
А він прийшов до тями в рідній хаті,
Бо вдома й стіни творять чудеса.
Піднявся воїн, і почав ходити,
На руки взяти зміг своє дитя.
Тепер він знає, як йому прожити
У смерті відвойоване життя.
05.01.2025
Василю Бондару, присвячується
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
В дитинстві я зробила відкриття -
Нічого випадково не буває.
В насіннячку закладено життя,
І в слушну мить зернина проростає.
Земля і сонце їй дають посил,
Весна колиску лагідно гойдає.
Все разом додає бажання й сил,
Вона живе! росте і розцвітає.
У купілі небесної води
Наснагу і енергію черпає .
Дарує світу золоті плоди,
І впевнено продовження чекає.
Цей кругообіг сталий повсякчас,
І диво відкривається дитині...
Нехай воно продовжиться для нас,
У нашій мирній, вільній Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Скільки в душі бажання,
Стільки на небі зір.
Зустрічі і прощання,
Де той орієнтир?
Серед доріг незнаних,
В хаосі суєти .
Переживаєм драми,
Палимо всі мости.
Сумніви, ейфорії,
Перебирає час...
Чи ж нездійсненні мрії
Все ще чекають нас?
Вірити в таємниці,
І виглядати злет?
Хочеться зупинитись? -
... Треба іти вперед!
Переступи провалля
Страху і каяття.
... Мужньо крокуєш далі -
Рух - це і є життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Сніг, негода, яка погода?
Знов над світом сніжить, сніжить.
Впало небо на біле поле,
і не знає, куди біжить.
Завірюха у вікна дмуха,
Ці метелики крижані ,
Залітають і в рот, і в вуха,
І танцюють в очах мені.
Але я не спішу до хати,
Хоч лякає мороз - дарма!
Буду мати, про що згадати,
Бо нарешті прийшла зима.
Десь так довго вона барилась,
Прогуляла січневі дні,
Біла квіточка розпустилась,
Посилає привіт весні.
А весна вже не за горами,
З журавлями до нас летить.
... Ну, а поки що, над полями,
Лютий віхолою сніжить.
31.01.2022 - 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Темні вікна у моєму домі,
Вишня похилилася сумна.
Де ви друзі, родичі, знайомі?
По світах погнала всіх війна.
... Не судіть, якщо вам невідомо,
Солодко чи гірко в чужині?
Бо душа, відірвана від дому,
Рани не загояться, о, ні.
Буде завжди снитись рідна хата,
І садок, і стежка в ті часи.
Де жили, й могли не помічати,
Щастя, сонця, радості й краси.
Тугу я від серця проганяю,
Маю дім, і світло у вікні.
Розумію всіх, бо добре знаю,
Як живеться людям в чужині.
Заздрити нікому тут не треба,
Теми різні, долі непрості.
Світить сонце, є земля і небо,
В кожного із нас свої путі.
Я пройду сама свою дорогу,
Кожен крок надію принесе.
Вірю Бога, в мир і перемогу,
В Україну вірю - над усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Добрий вечір, мій дім. Я прийшла із далекого краю.
Темні вікна твої, хоч я знаю - вони ще не сплять .
Я стою край воріт, де на мене ніхто не чекає.
Тільки вишні старі похилились на тин і скриплять.
Наче докір мені, що давно я вже тут не ходила,
Споришом до дверей навіть стежка моя заросла .
Мої квіти в саду, я їх сіяла й щиро любила,
Знову будуть цвісти, дочекаємось лишень тепла.
Прилетіла, мов птах, до порогу, до рідного дому,
І, якраз в небесах пролітають ключем журавлі.
Я забула про все - про літа, негаразди і втому,
Доторкнулась чолом до своєї святої землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Вже вистигла кава, на жаль...
Сховалося сонце за хмари.
Якась невловима печаль
Розвіяла свято і чари.
Ідуть новорічні дощі,
Ні снігу, ні сміху, ні щастя..
Іскринка надії в душі -
А може щось зміниться? Вдасться?
І біла сніжинка впаде
Пір'їнкою ніжно на вії.
І Ангел невтомний знайде
Малесенькі крила для мрії...
31.01.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
А весна не така вже й далека,
Первоцвіти під снігом не сплять...
...Чи впізнають цю землю лелеки,
Що з далеких країв прилетять?
Як побачать руїни Полтави
Із високих небес журавлі?
Чи зігріє проміння ласкаве
Рани в серці, в душі й на землі?
Запоріжжя, і Харків. Одеса...
І маленькі міста, і село....
Скільки жертв, і ніхто не воскресне
І не буде вже так, як було.
Діти - квіти, безвинно убиті,
Хто розкаже - а в чім їх вина?
Як постукає в двері відкриті,
Неповинна ні в чому весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Я сидітиму біля моря,
І дивитись буду на хвилі .
І не буде на світі горя,
Тільки чайки і хмари білі.
Мрій рожевих мені не треба,
Поспішати не треба нікуди...
Аби мирним лишалось небо,
І спокійними стали люди.
Щоб загоїлись в серці рани,
Заросли на землі руїни.
Щоб нарешті скінчилась драма,
І трагедія України.
А коли вже настане тиша,
Мов нірвана, або причастя.
Бог у Книзі своїй запише -
За печалі - дарую щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
Чай заварила з чебрецями,
Щоб спати солодко вночі.
Так затишно було у мами,
Або - в бабусі на печі.
Ще всі здорові- - мама й тато,
Брати і сестри, вся рідня.
І дихала маленька хата
Добром і радістю щодня.
Зимою на вікні узори,,
А влітку мальви за вікном.
Осінні айстри, наче зорі,
Город встеляли килимком.
Не осягали того раю,
Що Бог нам щедро дарував,
... За часом нині не встигаю
А час тоді не поспішав
Тому, не треба сумувати,
Найкращі роки пригадай.
Добав у чай листочок м'яти,
І - пий, смакуй, відпочивай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
І що тепер? І де ті крила,
Які летіли в височінь,
Війна жорстоко їх спалила,
Лишився попіл, біль і тінь.
І що тепер? Як далі жити?
Коли, здається - сил нема...
Весна прийде, пора любити,
А в серці - лютий і зима.
І що тепер? Маленька мрія
З під снігу цвітом проросте!
І подарує вам надію
На мирне літо золоте.
І залікує час руїни,
Розвіє вітер сивий дим.
Живи - майбутнє України!
Найважче зараз молодим...
Війна забрала їхнє щастя,
Найкращі дні - життя весну.
Тримайтесь, вірте! Хай вам вдасться
Перебороти цю війну.
Важкі для вас путі - дороги.
Але ж - закінчиться війна!
І буде свято перемоги,
І мир, і радість, і весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025
Ще буде сніг... невчасно і не в пору,
Прийде тоді, коли його не ждуть.
Коли вже сонце підніметься вгору,
Або й тюльпани в квітні зацвітуть.
Таке бувало...так, таке буває,
У цьому світі, і не перший раз.
Коли природа, мов попереджає,
Вона - втомилась, і зламався час.
Щось діється у небі й на планеті,
Чи ще комусь незатишно в душі?
Бо люди загубились в інтернеті,
І моляться новому богу - ші...
І сумно, і печально, і тривожно,
В прогресі некерований розбіг...
Усе змінилось, і чекати можна
Зимою - квіти, серед літа - сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Схилилась над ставом верба,
Милується - бо найгарніша.
А в нашій криниці вода,
Повірте мені - найсмачніша!
Розкішні сади і гаї,
І річка в обіймах долини.
Найкращі дзвінкі солов'ї
Співають на вітах калини.
Барвінок блакитний цвіте,
І соняшник дивиться в небо,
Тут все - дороге і святе,
Для щастя тут є все, що треба.
Багата і щедра земля,
Потішить весь світ врожаями.
А душу народ звеселя
Народними диво-піснями.
У серці своїм збережіть,
Скарби, що ніколи не згинуть.
Дітей своїх мови навчіть,
Бо в мові живе Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Вікна на південь, двері на схід ,
Де ти тепер, моя хато?
Пам'ять затерпла, серце як лід,
Як мені з цим зимувати?
Поїзд - на захід, вітер на схід ,
Кину на щастя монету.
Стелиться стежка та губиться слід ,
Спогади котяться в Лету.
Де ви сьогодні, мої земляки?
Скільки вас в світі блукає?
Хліб чужини і важкий, і гіркий.
Іншого просто немає...
Туга - на захід, думка - на схід
Білою чайкою лине.
Скільки ще болю, горя і бід
Вмістить в собі Україна?
В хаосі, серед руїн і пітьми,
Кожен дорогу шукає...
Люди, завжди залишайтесь людьми,
Іншої ради немає.
Може, колись через довгі роки,
Внуки посадять калину.
І нагадає той кущик палкий,
Рідну мою Україну.
Степу простори, ліси і поля,
Гори, озера й долини.
Вірю, що вільною буде земля
З гордим ім'ям - Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
Цей дивний світ наївного мистецтва,
Фантазії - яскраві кольори.
Минуле поєдналося з прийдешнім,
І райські птахи дивляться згори.
Куди вони летять - ніхто не знає,
Кудись до сонця, в небі поміж зір.
Ця невідомість вабить і тримає
Всіх насторожі, мов казковий звір.
Який у квітах дивних опинився,
Сам дивовижний, але не страшний.
У барвах час невпинний зупинився,
І оживає інший світ - новий.
В нім - синя чайка, чарівна жар птиця,
І соняшники на зеленім тлі .
Вже й не вгадаєш - диво тобі сниться?
Чи так буває справді на землі.
Маленька радість - ці прості картини,
Як промінь сонця у буремні дні.
Скарби, таланти, гордість України,
Сьогодні подаровані мені!
@ Марія Зубрій
25.01.2025
Виставка картин
Марії Приймаченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025