Лорелей

Сторінки (1/2):  « 1»

veil

я  зійшла  зі  своєї  орбіти
натягнула  давно  покинуту  чорну  вуаль
зісохли  зігнили  наші  волошки  -  квіти
котрі  ми  збирали  у  танці
обсохлі  кров*яні  губи  більше  не  зігріти
вуаль  болюча  бридка  гидотна
ніч  вічна  колюча  як  терен
квітка  в  волоссі  стала  болотна
параноїдальність  думок  стала  паразитна
де  ж  ця  теплота  рідна  оксамитна

говори  зі  мною  не  бачачи  очей  через  вуаль
говори  про  себе  про  турботи  життя
лиш  я  тебе  не  чую  у  мене  тепер  глухота
позбав  нас  цього  непотрібного  сміття
воно  закупорило  кожну  нашу  клітину  тіла
тепер  ми  не  можем  радіти  тому  чого  нема
ти  знищив  в  мені  сталь
зірви  тепер  мою  вуаль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014


autumn

осіння  меланхолія  застала  нас
кришталевість  погляду  тепер  ніщо
наші  сплетені  пальці  танцювали  вальс
щовечора  осінь  збільшувала  імпульс
хронічними  стали  обпечені  рани
твоя  шкідливість  утворює  в  душі  озонові  діри
заповни  їх  теплом  у  кришталевості
подолай  цей  синдром  сльозливості

бачив  все  ніби  вчора
моя  координація  рухів  тепер  хвора
так  піднімались  угору  щоб  впасти  
і  до  ран  поцілунок  не  прикласти
сповняючи  ілюзіями  вірив  б  у  сон
обнімаючись  з  прострацією  і  померти
не  співаючи  тобі  більше  ці  сонети
ніколи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2014