Микола Паламарчук

Дівоче кохання

Дівоче  кохання

Нащо  ти  смієшся,
Навіщо  глузуєш,
Біля  дівчат  в`єшся,
Як  відьмак  чаклуєш?
Я  тебе  голублю  -
Ти  мене  не  чуєш,
Без  пам'яті  люблю,
А  ти  все  жартуєш.

Приспів.

Я  тебе  кохаю,
На  тебе  чекаю,
Душеньку  караю,
Очі  проглядаю,
Очі  закриваю,
В  мріях  утопаю,
День  і  ніч  сумую,
Молодість  минає.

Розридалась  ліра,
Мої    очі  росить,
Полетіла  віра,
Судженого  просить.
Як  коханий  прийде,
Мене  приголубить,
Тоді  сонце  зійде,
І  сльози  засушить.

Приспів

Я  тебе  кохаю,
На  тебе  чекаю,
Душеньку  караю,
Очі  проглядаю,
Очі  закриваю,
В  мріях  утопаю,
День  і  ніч  сумую,
Молодість  минає.

21  грудня    2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2015

Все любов нагадує…

Все  любов  нагадує...

Все  любов  нагадує,
Душу  усе  радує.
Все  пов`язано  з  тобою,
Переплетено  журбою.
Тихі  ріки  і  моря,
І  дерева,  і  земля.

Приспів

Тут  мене  ти  чарувала,
Як  і  я,    мене  кохала...
Все  тебе  тут  пам`ятає...
Та,  нажаль,  тебе  немає.
Став  цей  дім  мені  сумою,
Вщерть  наповнений  тобою.

Ці  картини  на  стіні,
Ці  фіранки  на    вікні.                                                                                                                                                                                                    Цей  стілець  і  оцей  стіл…
Тут  сиділа,  тут  сидів,
Тут  ходила,  тут  стояла,
А  он  там  мене  кохала.

Приспів

Тут  мене  ти  чарувала,
Як  і  я,    мене  кохала...
Все  тебе  тут  пам`ятає...
Та,  нажаль,  тебе  немає.
Став  цей  дім  мені  сумою,
Вщерть  наповнений  тобою.

Поливал      ці  квітки                                                                                                                                                                                    
Та  взувала  чобітки.
Оцей  килим,  ця  підлога  -
Коротесенька  дорога.
Сотні  миль  ти  находила
Де  тебе  кохав  я  мила.

Приспів

Тут  мене  ти  чарувала,
Як  і  я,    мене  кохала...
Все  тебе  тут  пам`ятає...
Та,  нажаль,  тебе  немає.
Став  цей  дім  мені  сумою,
Вщерть  наповнений  тобою.

04  квітня  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2015

Бузкове кохання

Бузкове  кохання

Росте  бузок  біля  вікна,
Цвітуть  троянди  і  гвоздики,
І  м`ята  запашна,  хмільна
Полонить  чарами  навіки.
Схилився  місяць  до  вікна,
Коханим  казочки  шепоче,
Як  повні  келихи  вина,
Іскрять  вогнями  милі  очі.

Приспів

Засіяло  сонце,
Запалило  квіти,
Наповняє  душу  хмільний  аромат.
Захід,  як  заграва,
Поспішив  горіти,
Манить  на  вечірки  чарівних  дівчат.
Засвітився  місяць,
Зорі  запалали,
Серця  чарувати  в  небеса  пішли.
Вмить  все  засріблилось,
Барвами  заграло,
Почуття  сердечні,  любі  припливли.
Ніч  явилась  тихо,
Привела  надію,
В  шаленім  коханні  все  навкруг  злилось.
Народилась  віра
І  принесла  мрію,
Марення  весняне,  як  у  сні,  збулось.

В  утаємниченій  порі
Любисток  любощі  дарує,
До  світанкової  зорі
Кохання  радісно  мандрує.
Цвіте  бузок,  усе  цвіте
І  світить  німб  над  головою…
Палке  кохання,  золоте,
Мені  примарилось  весною.

Приспів

08  травня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2015

Двадцять років…

Двадцять  років…

Двадцять  років  і  пива  не  пив,
Не  гуляв,  щоб  вона  не  тужила.
І  хоч  як  на  руках  не  носив,
З  юнаком  мені  зрадила  мила.
Рвала  розум  і  душу  печаль,
Серце  билось,  мов  після  причастя,
Як  не  тяжко,  а  все-таки  жаль,
Що  згубила  вона  наше  щастя.

Приспів

Вся  змарніла  ураз,  вся  звелась,
Коли  вперше  його  десь  зустріла
Та  грайливо,  без  слів,  віддалась,
Від  спокуси  в  обіймах  згоріла.
Наплювала  на  все:  на  любов,
На  страждання,  на  віру,  на  душу
І  нуртує  у  відчаї  кров,
Бо  змиритися  з  долею  мушу.

Все  ще  пам`ять  ятрить  почуття…
Хто  направив  її  на  розлуку?
Та  не  буде  уже  вороття,
Аби  знову  прийнять  таку  муку.
Пройде  час,  всі  образи  зітру
І  вона  ще  повернеться,  знаю,
Але  сили  в  собі  віднайду,
Щоб  сказати:  „Я  іншу  кохаю!”

Приспів

18  червня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2015

Ти зажди, кохана

Ти  зажди,  кохана

Ти  сьогодні  зі  мною  прощалась,
Сумна  пісня  із  ночі    лилась
І  словами  зрадливо  так    гралась,
Мов  востаннє  знущалася  з  нас.
А  скрипаль  награвав  без  зупинку
І  без  жалю  серця  шматував,
Серед  ночі  оплакував  жінку,
Яку  я  назавжди  покохав.

Приспів

Я  прошу,  я  молю:  „Ти  –  зажди..,
Хоч  на  мить  ще  зі  мною  лишися,
Не  руйнуй  поміж  нами  мости,
Ну  не  йди…  Ну  не  йди…  Зупинися…“.
Я  прошу,  я  молю:  „Ти  –  зажди..,
Хоч  на  мить,  ще  зі  мною,  лишися,
Не  руйнуй,  поміж  нами  мости,
Ну  не  йди…  Ну  не  йди…  Зупинися…“.

Стали  раптом,  чомусь  незнайомі,
Вмерло  все    від  німої  туги,
Обірвались  думки  напівслові,
Серед  літа  упали  сніги.
Ще  сильніше  в  душі  защеміло,
Рвала  розум  безвихідь  нічна.
Мабуть  враз  все    повік  відболіло,
Як  на  серці  порвалась  струна…

Приспів

18  квітня  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2015

Юдо-змій

Юдо-змій

На  цим  світі  всіх  живій,
Двоголовий  юдо-змій,  
Прийде  весна,  потепліє
Й  він  під  сонцем  околіє.  

Як  годиться,  у  стіну
Замурують  сатану,
Заб’ють  кілля  із  осики,
Щоб  не  виліз  зроду-віку…

Перебродить  в  перегній,  
Виткнеться  наступник-змій,  
Не  заціпиться  верзіння,
Що  чудь  з  нашого  насіння.

Зі  слов’ян  іде  мордва,
Не  вгаватиме  Москва.
Що,  покотимось  по  кругу
До  чергової  наруги?  

Ще  такого  не  було,
Аби  правив  не  мурло,
Як  не  цар  –  то  держиморда,
І  всі  шлють  на  поміч  орди.

І  верзеться  маячня,
Що  азійці  нам  рідня,
Зріть  в  люстеречко  на  рожі,
На  кого  ці  рожі  схожі?

Для  мордви  немає  меж,
Їм  ніщо  не  доведеш…
В  них  давно  все  шито-крито,
Всі  люстерка  перебито.  

18  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567655
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2015

Без тебе

Без  тебе

Без  тебе  давно  не  радію,
Пісні  нещасливі  співаю,
Утратив  назавжди  надію,
Та  й  спокою  більше  не  маю.
Без  тебе,  кохана,  без  тебе,
Я  більш  не  живу,  а  марнію,
Верни  мені  сонце  і  небо  -
Без  тебе  шукатиму  мрію.

Приспів

Я  без  тебе  сумую,  я  без  тебе  не  можу,
А  тобі  все  одно,  все  одно.
Я  повік  не  стуляю  у  часи  ці  негожі,
Усе  валиться,  мов  доміно.
Я  без  тебе  не  вірю,  я  без  тебе  не  мрію
Та  надії  без  тебе  нема…
Вітер  з  півночі  віє,  ясний  день  вечоріє,
Наступає  без  тебе  пітьма.


Без  тебе  і  море  -  не  море,
Без  тебе  і  квіти  -  не  квіти,
І  гори  високі  -  не  гори,
Немає  любові  на  світі.
Ти  душу  навік  відібрала
І  серце  моє  полонила.
Кохання  чомусь  розтерзала,
Без  жалю  згубила,  згубила…

Приспів

20  липня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2015

Квітуча Укропія

Алі  Загинайко,  другині

Квітуча  Укропія  

Сонце  над  водою,
Золотом  сіяє,
Тихо  під  вербою
Промені  купає.

Біля  тину  в  біле
Вбралася  калина,
Яблуня  розцвіла  -
Чарівна  перлина.  

Одягла  віночки
Кучерява  слива,
Вишенька  в  садочку
Чепурна,  красива.

Трудівниця-бджілка
На  квітки  сідає,
Вощини-тарілки
Медом  наливає.  

Квіткові  настої  
У  бездонній  чарі…
Плинуть  мрії  мої
За  рожеві  хмари.

Небо  волошкове,
Заглядає  в  очі,
З  дум  злітає  слово,
Віршуватись  хоче…

17  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015

Твоє ім'я

Твоє  ім'я

В  безбарвні  дні  і  темні  ночі
Твоє  ім`я  я  повторяю,
Та  серце  вірити  не  хоче,
Що  вже  тебе  ніде  немає.
Що  ти  небачена,  неждана,
Мені  нечувано-жадана,
Я  кличу  знов  тебе  кохана,
А  ти  далека,  недосяжна.

Приспів

І  я  шепочу  твоє  ім`я,
Я  лиш  шепочу  твоє  ім`я,
Почути  серцем  мене  можеш.
Довкола  лиш  одна    пітьма….
А  ти  німа,  німа,  німа
І  відгукнутися  не  хочеш.
Я  лиш  шепчу  твоє  ім`я…
Тебе  нема,  тебе  нема.

Дивлюсь  у  темряву,  сумую,
Щоразу  тінь  в  пітьмі  шукаю
І  образ  твій  в  думках  малюю,
І  твоє  ім`я  вимовляю.
Проходять  дні,  шалені  ночі,
Навколо  все    не  розсвітає  -
Душа  повірити  не  хоче
І  твоє  ім`я  промовляє.

Приспів

10  березня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2015

Птахо-весно

Птахо-весно

Рідна  ластівко,  птахо  весняна
Принеси  світу  радісну  вість:  
Що  ординського  хижого  хана
Зашморгнула  загарбницька  злість.

Що  він  лопнув,  напившись  кровини,
І  бовваном  лежить  під  щитом,
Бог  молитву  почув  з  України
Й  указав  на  вампіра  перстом.  

Відступила  безбожна  орава,
Що  вчиняла  набіги  віки…
Скільки  згинуло  нас  за  державу?
Хто  полічить?!  Які  мудрики?!

Скільки  пролито  сліз?  Скільки  крові?
Є  мірило  для  міри  цих  бід?!
День-у-день  нас    довбли  двоголові,
Без  просвіти,  чотириста  літ.

Нас  карали,  а  ми  оживали,
Паростились  з  козацьких  могил,  
Зі  свободи  ми  мрії  черпали,
Тамували  роз'ятрену  біль…

Птахо-весно,  вертайся  додому,
Принеси  довгожданий  покій,
Аби  вись  лиш  гурчала  від  грому  
Та  вдавивсь  ненажерливий  змій.    
 
16  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567166
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2015

Богема у „Хрещатім Яру“

Богема  у  „Хрещатім  Яру“

У  „Хрещатім  Яру”  
дух  містичний  буяв,
Трьохсотлітня  гуляла  богема,
Хтось  співав,  хтось  писав,  
хтось  сльозливе  читав
Про  нещасне  кохання  поему.
Двохсотлітній  Тарас  
щось  Оксані  шептав,
Поруч  Пушкін  з  жінками  казився,
Там  у  дальнім  кутку
 тихо  Гоголь  куняв  -
Йому  біс  при  Вакулі  наснився.

Приспів

Прорізна,  Прорізна,
Наша  творча  весна,
Паніковський  чаклує  ночами.
Прорізна,  Прорізна,
Чарівна,  неземна,
Наречена,  покохана  нами.
Прорізна,  Прорізна,
Наша  творча  весна,
Паніковський  чаклує  ночами,
Прорізна,  Прорізна,
Чарівна,  неземна,
Наречена,  покохана  нами.

У  „Хрещатім  Яру”,
 у  богемнім    диму
Пропливала  кокетливо  Муза,
А  нескорений  Стус  
слав  вірші  в  Колиму,
На  хвилину  залишеним  друзям.

Паніковський  сліпий  
цілу  ніч  наливав,
Пригощав  батьків  Ільфа  й  Петрова,
У  думках  сивий  Рєпін
 усе  малював
Оселедця,  як  ніж,  козакові.

Приспів

У  „Хрещатім  яру”  
мирно  Врубель  сидить,
Хоч  давно  вже  немає  кав`ярні,
П`є    чаклунське  вино,  
щось  про  себе  бурчить,
Утопившись  по  вуха  в  коханні.

Приспів
12  серпня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566642
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 14.03.2015

Я по Хрещатику іду…

Я  по  Хрещатику  іду…

Я  по  Хрещатику  іду,
Майдан  піснями  зустрічає.
Я  тут  кохану  віднайду,
Вона  десь  поруч,  відчуваю.
Живуть  у  розпалі  свята,
Веселкою  весна  заграє,
Цвіте  дівоча  красота,
Але  на  тебе  я  чекаю.

Приспів

Я  вже  чую  рідні  кроки,
Я  кохаю,  як  в  ті  роки,
Відлітає  мить  розлуки,
Я  цілую  твої  руки.
Уста  ніжні,  калинові,
Твої    очі  волошкові…
Чую  тихі,  милі  кроки,
Як  в  ті  роки,  через  роки.
Уста  ніжні,  калинові,
Твої    очі  волошкові…
Чую  тихі,  милі  кроки,
Як  в  ті  роки,  через  роки.
Уста  ніжні,  калинові,
Твої    очі  волошкові…
Чую  тихі,  милі  кроки,
Як  в  ті  роки,  через  роки.

Тут  є  красуні  молоді,
Але  тебе  я  лиш  кохаю.
В  моєму  буйному  житті
Милішої  ніде  немає.
Я  по  Хрещатику  іду,
Майдан    радіє,  не  стихає.
Там  свою  милу  я  знайду,
Бо  серце  лиш  її  кохає.

Приспів

24  серпня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2015

Новорічний сніг

Євгенії  Пилипчук,  одногрупниці  моїй

Новорічний  сніг

Сніг  над  Києвом  вальсом  кружляє,
Новорічною    ковдрою  вкрив,
Зірочками  узор  вишиває
І  каштани  у  срібло  одів.
Ми  закохані  містом  гуляли,
Веселилася  юність  земна
І  сніжинки  на  вії  сідали  -
Королево  моя  чарівна.

Приспів

Сніг  літає,  сніг  кружляє,
В  гості  на  Різдво  спішить,
Я  коханій  обіцяю  -
Буду  вік  її  любить.
Сніг  стелиться,  стежки  в`яже,
Зупинись  чарівна  мить.
Моя  мила  мені  каже  -
Буде  вік  мене  любить.

Твої  очі,  як  перли,  сіяли,
Як  весна,  щастям  доля  цвіла,
Ми  колядки  веселі  співали,
Ти,  як  Либідь,  в  любові  пливла.
Сніг  над  Києвом  білим  літає,
Новорічна  чарує  краса,
Моя  мила  сьогодні  кохає,
Нам  дарують  любов  небеса.

Приспів

30  грудня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015

Рожеві мрії

Рожеві  мрії

Луки  нали̒ла  по  вінця
Буйними  водами  вéсна.
Скоро  у  висі  зірниця
Вогневим  дивом  воскресне.

Порозсипають  світóчі  
Іскри  по  рідному  краю,
Очі  засяють  дівочі,
Мрія  в  шалу  запалає.  

В  серці  буятимуть  чари,  
Не̒відь  якась  залоскоче,  
Зваблять  потайні  примари  –
Сни,  якусь  тайну,  пророчать…

Вéсна  явила  дівчині,
Досі  незнані  красоти,
Пісня  світанками  лине,
Золотом  ваблять  чесноти.

Пеститься  в  думах  надія,
В  мріях  рожевих  літає.  
Доля  –  рубльова  повія  -
Янголом  милий  злітає…

Вмилося  небо  пречисто,
На  небокраї  веселка,
Вбрався  садок  у  намисто.
Діток  розносить  лелека.

13  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2015

Весняна вісточка

Весняна  вісточка

Диявольська  війна
Гартує  нас,  мов  крицю,
Сідає  сивина
На  помужнілі  лиця.
Морщини  на  губах
 Усмішку  затулили,
Загублені  в  боях
Нам  добавляють  сили.
Весняні  солов’ї
Сумні  пісні  співають,
Зажурені  гаї
Закоханих  чекають.
Над  головою  синь
В  димовому  полоні,
Шепоче  піп  -  „амінь“
І  хреститься  іконі.
Донбаський  ветеран,
Хоч  стрельни,  не  йме  віри,
Як  може    свій  Іван
Піднять  війни  сокиру…
На  храмі  день-при-дні
По  хлопцях  дзвонять  дзвони,
В  бабусь  біля  труни
Тремтять  свічки  в  долонях.
А  на  дворі  весна
Ладнається  чекати
Щоб  скінчилась  війна,
Вернулися  солдати,
В  дитячий  щирий  спів
Наповнились  оселі,
А  батько  малюків
Гойдатиме  до  стелі…
Вертайтеся  живі,
Як  ворог  доконає…
Хай  блага  вість  з  Москви  
Серця  нам  звеселяє…

11  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565880
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.03.2015

Київські вулиці

Київські  вулиці

Я  закоханий  в  Київські  вулиці,
Материнські  колиски  добра,
Між  старими    будинками  туляться
І  ведуть  вони  всі    до  Дніпра.
Мимо  храмів  святих,  з  куполами,
Мимо  Князя  на  схилах,  з  хрестом,
І  біжать  на  схід  далі  містками,
Щоб  згубитися  десь  за  селом.

Приспів

Вулиці  -  скверики,
Провулочки  —  парки…
І  каштановим  цвітом  
Омита  земля.
Вулиці  -  скверики,
Провулочки  —  парки,
По  них  ходить  киянка
Красива  моя.

А  обабіч  зелені  алеї,
Парки,  сквери  -  квітучі  сади,
Звідкись  лине  запальне:  „Олеа",
Місяць  зирить  на  зорі  з  води.
Але  в  Києві  є  така  вулиця,
Без  якої  я  дня  не  живу,
Вона  близько  до  милої  тулиться,
Де  зустрів  я  кохану  мою.

Приспів

14  вересня  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2015

Пам’ятник волі

Пам’ятник  волі

Зацвіте  житами  поле,
Посапаєм  бур’яни…
Лиш  до  матінки  ніколи
Не  повернуться  сини.

Заспівають  пісню  птахи,
В  колисанках  малюки…
Довго  в  сни  ітимуть  жахи  –
Москалі  і  мамлюки…

Відбудуємо  з  руїни,
Храми,  школи  і  садки,
Відродяться  в  Україні
Волновахи  і  Піски…

Мирно  спатимуть  солдати,
Складуть  зброю  у  чохли…
Ненці  буде  не  хватати
Тих  синів,  що  полягли.  

Довго  мучитимуть  шрами
І  щемітимуть  серця…  
Не  простять  Росію  мами
Навіть  там,  в  миру  Отця…

Не  забудуть  покоління,
Славних  хлопців  всі  віки,
З  українського  коріння  
Зійдуть  справжні  козаки…

Не  втекти  від  злодіяння,  
Ні  Росії,  ні  кремлю…
Гнати  брехні-покаяння
Легковірних  я  молю.



Сто  разів  вони  брехали
І  клялися,  що  брати…
Сто  раз  підло  нападали,
Перевтілившись  в  кати…

Хтось  назначив  нам  сусіда,
Іновірця  у  хресті,
І  плодяться  там  гаспиди,
Щоб  до  пекла  нас  вести.  

За  півкроку  до  покою
В  бричці  скаче  сатана,  
Ще  лякає  світ  війною
І  стріляє  навмання…  

Зацвіте  житами  поле,
Покорчуєм  бур’яни,
Пам’ятник  зведемо  волі,
За  яку  лягли  сини.

10  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565660
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.03.2015

В кав’ярні на Пушкінській

В  кав’ярні  на  Пушкінській

В  кав’ярні,    на  Пушкінській,
 кожен  день  стрічались
І  міцную  каву  тут  у  двох  пили.
У  безмежних  мріях    до  снаги  кохались…
Та  чомусь  кохання    те  не  вберегли.
А  тепер,  за  звичай,  жадібно  очима
Скрізь  тебе  шукаю,  а  тебе  нема.
Повз  кав'ярню  нашу    ти  проходиш  мимо,
Наче  пролетіла  холодом  зима.

Приспів

Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Твої  ніжні,  блакитнії  очі.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Наші  зоряні,  літнії  ночі.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Твої  коси,  омиті  дощами.
Я  люблю,  я  люблю,  я  люблю
Те  кохання,  омріяне  нами.

Я  сюди  заходжу,  як  колись  бувало,
Тихо  сам  сумую,  сам  і  каву  п'ю.
Щось  в  моєму  світі  в  мить  одну  не  стало…  
Навіть  не  сказало    журливо    "  ад'ю  ".
Ми  в  кафе  на  Пушкінській    
в  любові  клялися
І  міцную  каву,  як  бальзам,  пили.
А  тепер  дороги  наші  розійшлися,
Ми  по  них  чужими  безвісті  пішли.

Приспів

06  листопада  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2015

Богом дана земля

Богом  дана  земля

Буйно  квітне  весна,
Стрімко  плине  Десна,
Поспішає  в  обійми  Славути.  
А  на  лузі  краса,
Як  перлини  роса
І  красу  цю  повік  не  забути.
Україно  моя,
Богом  дана  земля,
Гори,  ріки  і  землі  безкраї.
Батьківщино    моя,
Квітне  доля  твоя
І  веселка  нам  барвами  грає.

Несуть  хвилі  ріки
Твої    славні  віки
І  купають  червону  калину.
У  лілеях  ставки,
Мов  дівочі  вінки,
Вишивають  мою  Україну.
Україно  моя  -
Вишиванка-земля,
Чисте  небо  твоє  волошкове.
Рідна  мамо  моя,
Щедра  вдача  твоя,
Щира  пісня  матусь  колискова.

Линуть  ніжні  пісні,
Солов`ї  голосні,
Ген  навокіл  широкі  простори.
Нескінченні  степи,
Та    курганом  снопи
І  високі  Карпатськії  гори.

Україно  моя,
Богом  дана  земля,
Геніальний,  співучий  народе,
Міста,  села  твої,
Калинові  гаї
І  чарівна  дівочая  врода.

Україно  моя,
Богом  дана  земля...

05  травня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564944
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2015

Голосієво! Юність моя

 Галині  Єрмошко,  другині  
 студентських  років

Голосієво!  Юність  моя

Як  коли  я,  буває,  згадаю
Голосієво.  Ми  юнаки.
Знов  і  знов  все  в  душі  оживає,
Ті  далекі  і  близькі  роки.
День  і  ніч  солов'ї  тут  співали,
Нас  п’янили  травневі  квітки,
Ой,  як  ніжно  ми  милих  кохали,
Дарували  із  неба  зірки.

Приспів

Голосієво,  Голосієво,
Де  лепечуть  веселі  струмки,
Тут  коханням  земля  засіяна
І  знаходять  любов  юнаки.
Голосієво!  Верби,  калина,
Дуб  на  вухо  щось  вишні  шептав…
До  сих  пір  там  гуляє  дівчина,
Яку  я  донестями  кохав.

Нам  зозулі  тут  весни  кували
І  палали  серця  у  вогні.
Нас  на  щастя  боги  цілували  -
То  були  незабутнії  дні.
Як  згадаю,  то  щиро  радію…
Голосієво  -  наші  роки.
Тепер  інші  шукають  там  мрію,
Хай  щастить  вам  завжди,  юнаки!

Приспів

10  травня  2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2015

Київське „Динамо“

Київське  „Динамо“

Люблю  до  нестями
Київське  „Динамо“,
Я  з  ним  на  край  світу,
Зимою  і  літом.
Я  за  ним  сумую
І  завжди  віншую,
Мокну    під  дощами  -
Я  люблю  „Д  и  н  а  м  о“.

Приспів

Найвірніші  фани  -
Славетні  кияни.
Є  така  у  фанів  роль  -
Скандувати  завжди  „гол“.  Г  о  о  о  л  !
„Динамо“  –  арена,
Чарівна  сирена.
І  співає  дружно  хор:
Треба  гол,  треба  гол.  Гол!
Гол!  Гол!  Г  о  о  о  л!
Став  „Динамо“  жирну  крапку,
Забивай  на  Бессарабку  
Г  о  о  о  о  о  л!

У  „Динамо“  фани
Всюди  в  світі  знані,
Глушать  вувузели
Пісень  децибели.
Кольори  волошки,
Кольори  ромашки,
Барви  синьо-білі
Серцю  й  очам  милі.

Приспів


Нападають  наші,
Виграємо  в  „Раші“,
Нас  бояться  „Шваби“,
Європейські  „клаби“.
„Реал“  розбивали,
В  „Барси“  вигравали,
Гранди-італьяно,
Бійтеся  „Динамо“.

Приспів

18  серпня  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564504
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.03.2015

Древня свита

Древня  свита

Зацвіло  зелене  жито,
Наливається  пшениця…
Пхається  стара  еліта
До  смачної  годівниці.

Попереду  комуністи,
Невмирущі,  як  Кощії,
Закликають  активісти
У  краї,  де  гримлять  змії.

В    тісній  зв’язці  регіони,
Горлаї-комсомолята,
Підлаштовують  закони,
Під  струнку  колону  п’яту.

Б’ють  поклони  атеїсти,
Лижуть  праведні  ікони,
Прокремлівські  терористи  -
Новоспечені  Гапони…

Дружньо  вертиться  обслуга,
Прислуговує  народу,
Удає,  що  тягне  плуга,
Не  торкнувшись  його  зроду.

Все,  як  треба,  чин-по-чину,
Хто  спритніший  –  на  верхівці,
Ділять  статки  під  чарчину,
Вздовж  терен  обдерті  вівці.

Ллється  грізне  бекетання,
Летять  вигуки-прокльони,  
А  в  кремлі  регоче  Ваня,
Немов  дурень  у  пасльоні.  

Налилось  на  полі  жито,
Черга  гецає    в  напрузі…
Одягають  древню  свиту
Воріженьки  товстопузі…

05  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564501
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2015

Козаки, гудуть майдани

Козаки,  гудуть  майдани

Як  живеш,  мій  славетний  народе?
Ти  повсюди,  а  отже  –  ніде.
Стільки  літ  у  хороброго  роду,
Хтось  безкарно  звитягу  краде.
Тебе  гонять  віками  по  світу,
Хоч  своя,  Богом  дана  земля!
І  нікого  немає  в  отвіті,
За  заблукле  в  раю  немовля.

Приспів

Козаки,  козаки!
Пролітають  віки,
Пробудіться  і  коней  сідлайте.
Козаки,  козаки!
В  рабстві  діти,  жінки,
Просинайтесь,  ідіть,  визволяйте.
Козаки,  козаки!
Пролітають  роки,
Відвоюйте  утрачену  долю,
Козаки,  козаки!
Хай  швидкі  рисаки
Погарцюють  у  чистому  полі.

Ніхто  вкрадене  поле  не  оре
І  в  майбутнє  ніхто  не  веде.
Хто  не  бореться,  той  не  поборе  -
Скоро  знову  Майдан  загуде.
Загуде,  загримить  і  проснеться
Та  лавина,  що  в  душах  кипить,
По  просторах  вона  пронесеться,
Я  вже  чую,  як  гомін  летить.

Приспів
07  листопада    2009  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2015

Необорна

Посвята  Герою  України
Надії  Савченко

Необорна  

Плине  пісня  з  України  
Про  безстрашних  козаків,
Її  слухає  дівчина
В  казематах  москалів.  

Ятрить  серденько  дівоче,  
Клятву  шепотять    уста,  
Добротою  сяють  очі,
Як  в  розп’ятого  Христа.

Як  твердиня  необорна,
Непохитна,  як  скала.
Волелюбність  всенародна  
В  чудо-діві  розцвіла…

День  і  ніч  дзьобають  груди,
Ненажерливі  орли,
Обезбатчені  іуди,  
Запроданської  землі…

Лине  пісня  про  кохання,  
Рідна  вісточка  здаля…
Морок  впав,  ясне  світання
Окриляє  янголя  …

Убирається  калина
В  білі  квіточки-вінки,
Веселиця  в  небі  синім
Гладдю  вишила  стрічки.    

04  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564258
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2015

Весняні позирки

Весняні  позирки

Вигулькнуло  сонце,  вигулялось  небо,
Заспівала  птаха  у  ряснім  бузку,
Крається  серденько,  мається  потреба,  
Дівча  заглядає  в  очі  козаку.

Зовсім  розгнуздались  марення  весною,
Хмелить  гірка  м’ята,  як  старе  вино,
Розстилають  трави  ложе  під  вербою,  
Вертяться  уяви,  як  веретено.

Жар  хвилює  груди,  заховалась  тяма,
Спопеляють  душу  позирки-зірки,
Дівчинонька  шепоче  –  „Не  гнівися,  мамо,
Пристрасть    заманила  мене    у  жінки…“

Кружаться  у  висі  біленькі  хмарини,
Наче  янголята,  в  весільнім  танку…
“Станеш,  чарівнице,  мені  за  дружину?“  
„Так…“  –  пролопотала  радо  юнаку.

03  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2015

Посвята другу України Борису Нємцову Син Росії

Посвята  другу  України
Борису  Нємцову
Син  Росії

Явилася  лиха  пора
І  сатана  пальнув  у  спину…
Волають  покиді  „у-ра“,
Віншують  вбивство  свого  сина…

Ви,  нехристи,  зніміть  хрести    
І  не  біснуйтесь  на  іконі,  
Замащені  ваші  персти  
І  душі  в  чорному  полоні.

Хто  там  наступний?  Може  ти
Сидиш  на  мушці  в  душогуба?
Стріляють  кулі  з  темноти,
Життя  скирдуються  у  зруби…

Оця  земля  споконвіків
Роїть  скаженими  катами…
Як  син,  Росію  він  любив,
За  що  й  згубили…  Не  плач,  мамо…

На  трагедійному  мості,  
Мов  сироти,  сумують  квіти…
Прости  нас,  Господи…  Прости,
Що  не  змогли  його  прикрити…

Живе  у  пам’яті  Борис,
Герой  ніколи  не  вмирає…
Злетів,  мов  ангел,  в  Божу  вись
Й  здолати  морок    закликає.  


02  березня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015

Княжий тартар

Княжий  тартар

Шкодуєш,  княже  Довгорукий,
Що  звів  Москву  серед  боліт?
Не  відав,  що  тванюки-луки
Стануть  болотяних  плодить?

І  розповзалась  бісозграя,
Як  хвора  нагла,  сотні  літ,
Копитом  людяність  сапає
І  затуманює  весь  світ.

Біснують  невдячі  лукаві    
В  чортополошному  краю,
Купаються  у  чорній  славі,
Стерно  віддали  дерію.  

Горять  торф’яники  чортячі,
Як  в  пеклі,  дим  стоїть  стовпом,
Тиран-дерій    тривожно  кряче,
Назустріч  кирпа  йде  з  кілком.

Жалієш,  княже  Довгорукий,
Що  звів  тартар  на  болотах?
Розірвана  з  чортами  злука
Не  зв’яжеться  навіть  в  думках.

Москва,задимлене  болото,
Танцюють    біси  день-при-дні,
Цинічно  лається  гріхота,
Горить  гієна  у  вогні…

27  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562988
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.02.2015

Сусід

Сусід

На  кривавім  чеснім  слові
Порядкує  двоголовий.
Триколірне  знамено
В  крові  купане  давно.
У  тартарському  кремлі
Рулять  хворі  москалі.
Косить  Рашу  параноя:
Вата  в  довбні  –  в  руках  зброя.
Войовничі  козолупи,
Їм  життя  чуже  до  дупи.
Для  тамтешнього  народу.
Дають  пляшку  в  нагороду.
У  сусіднім  Оркостані
Правда  втоплена  стакані.
Хто  не  вміє  матюкати,
Не  пускають  воювати.
Із  народом  вояки  -
Власовці  і  казаки.
Є  така  на  світі  раса,
Що  являє  підарастів.
В  спини  снайпери-стрілки  –
Боягузи-лайнюки.
Оркостану  повезло,
Світить  сонцем  там  Лайло.
Лине  неслав  за  моря
Про  тартарського  царя.
Після  вистрелів  „Аврори“
Все  підкорено  терору.
Розіпнули  в  Кацапстані
Слабу  душу  на  обмані.
Оркам  щастя  привалило,
Кривить  Вольф  свиняче  рило.
Думу  вкрили  чорні  хмари  -
Відродилися  хазари.
У  Кобзона  з  парика
Не  впаде  і  волоска.
У  Тартарії  царі
До  ганьби  поводарі.
Раша  згорблена  каліка    –
Правлять  Рашею  безликі.
Орку  кращого  нема,
Пестить  орка  Колима.
До  цих  пір  совки-лакеї
Юрмляться  у  мавзолеї.
Москва  людна  і  велика  -
Ходять  юрбами  таджики.  
Оркам  вікна  до  Європи
Замуровують  укропи.
Всі  дороги  від  кремля
Ведуть  в  Київ  москаля.
Українці  оркам  раді,
Їх  вбивають  орські  „гради“.
Сумно,  правду  діти  ніде  -
Орки  нелюди-сусіди.
Видає  їм  цар  без  блату
Замість  мізків  чорну  вату.
Москалі  такі  могучі,
Аж  снарядами  їх  пучить.
Все  оце  колись  мине,
Як  в  тавлинку  біс  майне.

26  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562708
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.02.2015

Дзень-дзелень

Дзень-дзелень

Репетують,  мов  чорти,
Некастровані  коти.  
На  буксирі  кобелина,  
Тягне  сучку  біля  тину.
Буряковіє  кадик,
Як  індичку  жме  індик.
Півень  топче  нашвидку  
Зграю  курок  в  курнику.    
Гусак  човгає  гусиню,  
Як  бурлака  герцогиню.
Як  панок  до  заду  прачки,
Качур  моститься  до  качки.
Козел  кізок  ставить  в  чергу
І  по  черзі  їздить  зверху.
Жереб  скочив  на  кобилу  -
Заіржала,  що  є  сили.  
Надуваються  яя
В  мазохіста-бугая.
Раз  на  рік  реве  корова,
Така  ласка  бугайова,
Через  це  журливі  очі
У  корови  вдень  і  вночі.
Навіть  вівці  й  барани
На  весні  зняли  штани.
Кнур  товчеться  на  свині,
Свердло  витягнув  з  матні.
У  великого  слона
Чудернацька  дивина.
В  ішака  немає  ріг,
Зате  в  нього  є  п’ять  ніг,
Добре  цьому    ішаку
Царювати  в  кишлаку.
Окриляє  весна  шавку,
Навіть  миршаву  козятку.  
Пташка  тулиться  до  птаха,
Ну,  а  той  з  одного  маху…
Твердо  знає:  раніш  ляжеш,
Неодмінно  раніш  встанеш.
Все  так  само,  як  людина,
Полюбляє  і  тварина…

Всі  істоти  ніч  і  день
Витворяють  дзень-дзелень.
Все  живе  ось  так  радіє,
Особливо,  як  весніє.
Не  хвилюйтесь,  добрі  люди,
До  вас  радість  теж  прибуде.

25  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562450
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.02.2015

Квітка-чудо

Квітка-чудо

Всі  жінки  красиві  в  ліжку,
Коли  гладиш  ніжно  ніжки,  
Як  попестиш  білі  груди,
Розквітає  квітка-чудо…

Плоть  у  пристрасті  наллється,
В  очах  блискавка  проснеться,
Грім  кромсає,  рве  газони  -
Палка  пісня,  брейк-музони…

Від  канапи,  від  дивану
Линуть  стуки  барабану,
Грає  радісно  волинка,
Тягне  верхні  ноти  жінка.  

Навкруги  усе  волає,
І  сміється,  і  співає,
Не  кінчаються  приспіви,
Водограєм  бурлить  диво.

Догорів  хмільний  музика,
Ґеґнув  пал  –  стомилась  піка.  
Слава  ядернім  залізі  -
Вороженьку  сексокризі!

Хай  щебече  птаха  рання,
Кличе  милих  до  кохання!
Хай  співають  солов’ями
Всі  жінки  з  чоловіками!

Хай  повік  живе  Могло,
Та  не  учить  нас  Пуйло:
Як  кохатись,  де  кохати,
З  ким  лелеку  виглядати…

24  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2015

Невільниця Росія

Невільниця  Росія

Вставай,  невільнице  Росіє,
І  прозирни  за  всі  віки,
Тебе  заводить  лжемесія
Не  в  руській  мір,  а    на  гробки.  

Твій  люд  живе  в  сліпій  покорі,
Запально  б’є  чолом  брехні,    
Вже  двадцять  перший  вік  надворі,
А  він  в  кріпацькій  порохні.

Твої  думки  в  середньовіччі,
Де  лжецарі  глухонімі,
Лакеї  виснуть  на  узбіччі,
Раби  бубнять:  раби  не  ми…

Ти  в  мороці  на  білім  світі  -
Війна,  обман  –  обман,  війна.
Безглузді  бойні,  гинуть  діти  -
В  усіх  смертях  твоя  вина.

Плодиш  в  байдужості,  Росіє,
Жебрацьку  армію  калік.  
Що,  серце  зроду    не  німіє,
Як  чуєш  материнський  крик?

Сіяють  золотом  кайдани,
Хмеліють    клепані  уми,
Кричать  совєцькі  істукани:
Ми  не  раби  –  раби  не  ми.

Споконвіків  народ  Росії
Безбожно  мер  за  лжегоспод.
Орда  ніколи  не  прозріє
В  царині  звихнутих  чеснот.    

23  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2015

Вітчизняна Війна

Вітчизняна  Війна

Йде  Велика  Війна  Вітчизняна,
Як  при  Гітлеру,  крапка  в  краплині,
Колись  Ганси,  а  нині  Івани,
Убивають  народ  в  УКРАЇНІ.  

Ті  же  власовці,  ті  же  казаки,
Не  торкнули  епохи  природу,
Внуки  й  правнуки  ті  ж  посіпаки…
Вічні  зрадники  з  рабського  роду.    

І  не  мають,  ні  честі,  ні  віри,
Хрест  на  груди  чіпляють  для  моди,
Їхні  боги  на  лезі  сокири,  
Безнадійні,  жаскі  антиподи.

Сатана  створив  горе-сусіда,
Щоб  служив  українцям  за  ката,
І  приносив,  і  війни,  і  біди
В  світанкову  білесеньку  хату.

Вітчизняна  Війна  в  Україні,  
Вороженьки    повзуть    сараною,
Соловей  на  червоній  калині,
Закликає  звитяжців  до  бою…

20  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561122
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 20.02.2015

Гавкотіння

Гавкотіння  

Чорна  сотня  встає  рано,
Не  спить  навіть  уночі,
Як  пес  гавка  на  дивані,
Скалить  зуби,  мов  мечі.

Попереду  мчаться  тролі
На  кацапських  вороних,
Підсипають  в  рани  солі,
Вміло  ніж  сують  під  дих.

Дзявкотить  колона  п’ята,
Дзявки  в  неї  завдання.  
Хай  живе  московська  вата
І  кремлівська  маячня!  

На  дивані  чорна  сотня,
В  бруді  нидіє  земля,
Начолі  гебішний  ротний  
Із  ворожого  кремля.

Чорна  сотня  не  втихає,
Строчить  лай  на  знамені,  
У  москальську  дудку  грає,
Рідний  край  фабрить  в  лайні.

19  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560868
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.02.2015

Шістки-мамлюки

Шістки-мамлюки  

На  Донбасі  всі  царьки,
Злигалися  в  клани,  
Недоклепані  „зірки“,
Довбешки  ватяні.
Курять  жадно  „Бєломор“,  
Прикиди-тужурки,
Кремль  банкує    цих  потвор,
Служить  гімном  „Мурка“.
День  у  день  косячать  „дурь“,
З  ранку  п’ють  чарчину,
Заматючений  гламур  -
Тіні  Аль  Пачино
З  кобури  стирчить  наган,
Пушки  на  всі  смаки,
Усе  шле  з  Москви  братан  
Бігати  в  атаки.
За  ремесло  -  грабежі,
Скалять  матом  дині,
Беруть  бабцю  на  ножі,
Вправно  миють  скрині.
Нема  скрині,  сундуки
Обдеруть  до  нитки.
Прокремлівські  бандюки
Крисячать  пожитки.
Цапне  шістка  і  рядно,
Щоб  прикрити  „жопу“,
Коли  виперте  вікно,
Чи  гниє  в  окопі.
На  дурняк  щодня  гребуть  
В  лавці  оковиту.
Зажила  братва  чуть-чуть,
Кожний  при  кориті.
В  комунізм  ступнув  Донбас
Драною  ногою.
Проминув  дрімучий  час
Лазить  до  забою.
На  хрін  жидо-бандерлог
Далі  годувати,
А  з  Москви  ватян,  не  лох,
Любить  їх  стріляти…
Знають  добре  лайнюки
Хто  кого  годує…
Прокремлівські  мамлюки,
Ватники-холуї.
День  і  ніч  бурлить  Донбас
В  совковій  заквасці,
Докерманивсь  підараст
У  шахтарскій  масці.
Перебродить  це  багно
По  тюрмах  осяде.
А  поки  чуже  майно
Кремль  з  братками  краде.

18  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560672
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.02.2015

Батьківщина поета

Батьківщина  поета

Дебальцево,  земля  Сосюри
Горить  в  пекельному  вогні,
Виють,  як  біс,    снаряди-дури,
Стирають  все  до  порохні.

Дебальцево,  народні  маси  -
Зашеренгований  совок,
Змайстрована  кріпацька  раса
З  прищепленням  проти  думок.

Він  певне  плаче  на  тім  світі
За  свій  народ,  який  любив,
За  що  й  гнобили  московіти,
А  він  й  на  крок  не  відступив.

Ґвалтують  зайди  батьківщину,
Руйнує  ворог  рідний  край…
Як  він  благав  любить  Вкраїну:
Озера,  ріки,  поле,  гай…!

Отямтеся,  совки-нащадки,
Небесний  вітер  прошептав…
Все  нищить  недруг  по-порядку,
Де  геній  вірші  написав…

17  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560428
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.02.2015

Пекельна тишина

Пекельна  тишина

Жаска,  пекельна  тишина
І  бісом  вітер  завиває.
Вдає:  падлючий  сатана    
У  душу  звідкись  підглядає.

Примовкли  вражі  рубежі,  
Судомить  очі  від  напруги…
Господь,  дітей  побережи
Від  прокремлівської  наруги.

Пророч  їм  трисвяті  слова
І  прихисти  серця  юначі,  
Сотвори  диво,  хай  Москва
Над  ними  вороном  не  кряче.

Поміть  корсара  із  кремля,
Який  убійником  гуляє…  
Під  небесами  янголя
Над  Україною  літає.

Дзвенить  зловіще  тишина,  
У  вухах  відлунь  канонади.  
На  скронях  сяє  сивина,
Засріблена  від  бомбопаду.

16  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560211
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.02.2015

Параноя

Паранойя  

Сила  є  –  ума  не  треба!
Давлять  танки  на  землі,
Літаки  стріляють  з  неба,
З  моря  палять  кораблі.

Суне  ордами  піхота,
Край  мій  топче  чобітьми.
Йде  опущена  біднота,      
А  за  нею  царьок  –  Ми…

Має  ядерну  лякалку,  
Пустодзвонить  знищить  всіх.
Він  такий  давно,  ще  змалку,
З  пелюшок  діагноз:    псих.

Перед  ним  усі  по  струнці  -
Чисто  мумії  стоять,
Глянеш  –  люди,  а  безумці,
Й  не  важливо,  яка  стать.  

Є  наказ  бомбити  місто?
Як  два  пальці  об  асфальт.
Розстріляти  сотню,  триста?
Не  заціпить  автомат.

Отака  у  них  уява,
Отака  у  них  мораль.
Є  така  війна-держава,
Править  нею,  хто?  Москаль.

А  які  ж  вони  брехливі,
Цьому  вчать  із  колисок,
Брешуть  діти,  брешуть  сиві,
Глузд  злетів  із  котушок.  

Нащо  розум,  як  є  зброя?
Від  якої  це  чуми?
Поголовна  параноя…
Дай  їм,  Боже,  стать  людьми.  

12  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559183
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.02.2015

Співає птаха

Співає  птаха

Іще  мороз,  а  вже  співає  птаха
Весільну  у  задріманім  садку,  
Сповзає  сніг  на  сонечку  із  даху,
Зима  у  весну  мчить  на  повідку.  

Скоро  замети  утечуть  в  долини,  
Музиками  пограють  у  моря
І  посміхнеться  квіткою  калина,
Вінки  надіне  матінка-земля.

Прикраситься  в  осяйні  самоцвіти,
Як  дівчина  красна  на  виданні,
І    без  зупину  дремене  у  літо,
Як  вихор,  на  шаленому  коні.

На  небо  зійдуть  зірочки-перлини,
Чарівно  місяць  юні  підморгне,  
Затягне  колисанку  Україна,
На  повні  груди  радістю  дихне.

Іще  мороз,  а  вже  щебечуть  птахи
І  навіть  в  серці  тронулись  льоди…
Чаклунками  шепочуть  мрії-свахи:  
Кохайтеся  старі  і  молоді…

10  лютого  2015  року  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2015

Злочинці

Злочинці

Тишу  шматують  танки,
Гуркають  БеТееРи,
В  згарищах  втоплені  ранки,
Бісяться  людожери.

Справно  прасують  „гради“,
Гинуть  безвинні  люди,
А  московіти  раді,
Глузд  задихнувсь  в  облуді.  

Все  в  димовій  завісі,
Душі  кричать  дитячі,
А  Він  сховавсь  у  висі,
Вдав,  що  біди  не  бачить.

Як  Вам  в  Москві  живеться?
Кендюхи  повні?  Ситі?
Навіть  і  не  ікнеться,
Як  помирають  діти?

Десь  сидите  в  театрі?
Ятриться  серце  в  драмі?
Тяжко  тій  Клеопатрі..?
В  нас  же  сивіють  мами…

Де  ви  такі  взялися?
Як  хижаками  стали?
Мрії  Кремля  збулися,
Щоб  ви  народ  вбивали…

Знайте,  прийде  розплата
За  це  злочинне  горе…
Кремль  розгнуздав  гармату  
Й  поле,  як  варвар,  оре…

09  лютого  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558477
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.02.2015

Оборонці

Оборонці  

Українці  мої,  оборонці,
Стільки  вас  за  Вкраїну  лягло!
Являв  недруг,  як  плями  на  сонці…
А  тепер  ганьбить  Неньку  лайло.

Він  такий  же,  із  того  же  тіста,
Ті  же  умисли,  дії,  слова…
Смокчуть  соки  з  народу,  як  глисти,
Москалі,  яких  плодить  Москва.

Відродилися  древні  хазари,
Навіть  звички  лишились  старі…
В  них  за  свято  розбої  й  пожари    -
В  світлих  душах  масні  грабарі.

Шовіністи  -  цинізм,  лицемірство
Споконвіку  не  знають  межі,
В  них  за  правило  війни,  убивства  -
По  якій  не  ходили  б  стезі…

Ви  мільйони  понищили  люду
За  пройдешні  укупі  віки.
Українець  цей  глум  не  забуде,
Не  надійтесь,  нікчеми-братки.

Слава  ВАМ,  вояки-оборонці!
Простіть,  мами,  за  вбитих  в  бою…
Повстають  непідкорені  хлопці
Боронити  Вітчизну  свою.    

23  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554039
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.01.2015

Українські Кіборги

Українські  Кіборги  

Летовище  розбите
Бандитами  до  краю,
Земля  вогнями  вмита
Смертями  позіхає  …

Нечувані  звитяги  -
Нескорені  герої.
Про  вас  напишуть  саги
Співці  держави  мої.

Ви  злетите  в  сказаннях
В  глибоке  небо  синє.
Ви  бились  до  остання
За  рідну  Україну.  

Ви  кіборги  віднині
І  лицарі  навіки…
Захисники  країни
Від  хижого  шуліки.    

В  святинях  дзвонять  дзвони  
За  витязів,  що  впали…
Славетні  пантеони
Звитяжці  збудували.

Летовище  розбите,
На  злітних  смугах  вирви…
Ординці-московіти
За  хана  йдуть  до  прірви.

22  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553786
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.01.2015

Маячня

Маячня

Підло  брешеш,  вражий  сину,
Верзеш  повну  маячню,
Що  не  гониш  в  Україну
Недорізану  Чечню.

Посилаєш  банду,  зброю,  
Влаштував  кругом  терор,
Запишався  сам  собою  
Під  п’янкий  хвалебний  хор.

На  Донбасі  московіти
Мруть,  мов  мухи  у  мороз,
Матерям  везе  привіти
Потаємний  „труповоз“.

У  брехню  заліз  по  вуха,
Гавкотиш  на  увесь  світ,
Руській  мір  живе  під  „бухом“
У  безтямі  стільки  літ.

Що  вам  треба  росіяни?
В  чужій  вмерти  стороні?
Прохмеліться,  кров’ю  п’яні,
Вірні  нелюда  сини…

Вихмеліться,  поки  живі,
Як  є  думка  в  голові,
Ні,  не  мертві  ви  щасливі,
Як  верзуть  вам  у  Москві.

На  Донбасі  знов  стріляють,
Якісь  банди  неземні,
Ні,  в  Москві  таких  не  знають…
Стирчать  вуха  у  лайні…

21  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553501
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.01.2015

Весняні міражі

Весняні  міражі

Навертіло  круті  гори,
Заметелило  хати…    
Заяскравілось  надворі,  
Сяє  гладь  до  сліпоти.    

Піднялося  сонце  вгору,
Гарно,  тихо  навкруги.  
Теплінь  ніжно  зиму  боре,    
Свердлять  промені  сніги.

На  даху  висять  бурульки
І  на  призьбу  капотять,
Розцвірінькався  птах  лунко,  
Взявся  весну  закликать.    

Шал  роз’ятрює  весільна  -  
Чарівниця  у  вінку.
Як  у  казці  -  любо,  вільно
Мир  кохається  в  танку.

Світ  розставлено,  як  треба,
До  кінцевої  межі…
Сонце,  місяць,  зорі  в  небі  -
Думи  творять  міражі…  

Полонять  одвічні  мрії,
Вабить  жага  до  вінця…
В  серці  віра  і  надія  -
Дар  від  рідного  Отця.  

21  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2015

Квітковий килим

Квітковий  килим  

Сніг  з  землі  –  побігли  трави,
Бубнявіють  пишно  бруньки,
На  полях  квітки  яскраві
Вимальовують  малюнки.

Потягнулося  угору
Все  живе  на  цьому  світі.
Навесні  здається  й  зорі
Яскравій  взялись  горіти.  

На  Великдень*  сонце  вище,
Місяць  срібло  ллє  щедріше.
Соловейко  в  гаю  свище,
Про  кохання  пісню  пише.

До  безтями  пахнуть  луки,
Душу  таїнство  лоскоче,
Світ  обняти  прагнуть  руки,
Мрія  з  серденьком  шепоче.

Під  бузком  сховались  двоє
Аж  до  пізнього  світанку,
П’ють  цілункові  напої
До  краплини,  до  останку.

Сніг  з  землі  -    вкривають  квіти,
Немов  килимом,  простори.  
Нам  написано  любити
Землю,  сонце,  місяць,  зорі.

*-18  березня

15  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551852
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2015

Українське літо

Українське  літо

Стигне  нива  золотава,
Зацвіли  волошки  в  житі.
У  вінку  наша  держава,
Найчарівніша  на  світі.

Поряд  рясно  льон  синіє,
Далі  соняхи  веселі,
Під  селом  гайочок  мріє,
А  за  ним  білі  оселі.

Тече  річенька  здалека,
Як  в’юнок  поміж  хатами,
На  даху  живе  лелека,
Розмовляє  з  малюками.  

Спіють  яблука  на  вітах,
Пофарбились  в  сизе  сливи…
Українське  славне  літо  -  
До  небес  летять  повіви.

День  і  ніч  земля  ґаздує,
Все  ж  зима  не  за  горами,
Сонце  обручі  малює
Над  щедротними  полями…  

14  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551575
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2015

Новий рік

Новий  рік

Швидко  новий  рік  поїхав
По  засніженому  полю,
Ліс  густий  дрімає  тихо,
Не  шелехнуться  тополі.

Над  ставком  куняють  верби,
Променіють  сріблом  коси,
На  льоду  глибокі  щерби
Поховались  під  заноси.    

Сизий  дим  заліз  на  хати,
Задухмяніло  сосною,  
Бавиться  снігур  чубатий,
В  замет  плюхнув  з  головою.

Розспівалися  синиці,
Сонце  котиться  яскраве,  
А  сніжинки,  мов  зірниці,
Озорили  світ  на  славу.

Мороз  дужчає  щоночі,
В  небі  ясний  місяць  світить…
Сни  являються  пророчі,
Як  весна  вбереться  в  квіти…

Летять  з  вирію  лелеки,
Несуть  діток  у  родини…
Ці  часи  вже  недалеко  -
Рай  розквітне  в  Україні.

05  січня  2015  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549113
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2015

Пісанє в Кремль

 
Пісанє  в  Кремль

Здрасцє,  бацюшка  спаситєль.
Пішет  цєбє  Йванька  "Кіцєль",
Пріцяснёний  в  Бяларусі
До  фашістущєй  Марусі.

Хачу  ўсё  цєбє  павєдаць:
Нє  даёць  ана  абєдаць,
І  нє  ўльот  ста  грам  із  ранка,
У  няё  злєтєла  планка.

Єщє  горша  єё  мама,
На  мєня  варчит  так  сама,
На  чужой  варожєй  мовє,
Нэ  на  нашэй  вароновєй.

Капаць  бульбу  шлюць  на  полє,
Бровку  дзєці  учат  в  школє,
Ў  ніх  до  сєлє  Мінск  сталіца,
Крємль  їх  бацька  нє  боїца.

Ўсё  паюць  про  канюшину,
Хваляць  часта  Україну,
Гдзє  живуць  адні  бандери…
Нє  -  згубілі  сябри  вєру.

Строчу  в  Крємль  я  цєбє,  бацька,
Досталь  бавіца  у  цяцькі,
Войська  шлі  сюди  пабольшє,
А  то  станє  руськім  горьшє.

Тутай  ўжо  адні  фашисти,
Хунта,  гєї  і  нудисти,
Мєнє  ж  Пушкін    воспітал  -
Я  єго  в  Москвє  відал.

Дума  хай  закон  сфєрганіць,
Бульбашам  цім  ўсё  забаніць:
Молоко,  і  сир,  і  яйца,
Нє  потрєбно  їх  бояца.

Закоркуйцє  газ  на  рокі,
Нєхай  мёрзнуць  ляжибокі,
Прісілайцє  автомати
Будзєм  рускій  мір  збірати…

Доріпєл  останю  строчку,
А  в  канце  паставіл  точку,
Взял  на  грудзь  стакан  гарілки
І  панєс  пісанє  в  скріньку…

29  грудня  2014  року

Дума  прийняла  закон,  який  дозволяє  Путлєру  по  першому  зову  вати  вводити  війська  в  любу  країну,  яка  послабіша.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547377
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2014

Герою-айдарівцю Сергію Табалі „Севєрˮ

Герою-айдарівцю  Сергію  Табалі

„Севєрˮ

„Падає  небо…ʺ  -  „Сєвєрˮ  волав,
Вдерлося  пекло  за    межі,
Раненим  звіром  Київ  стогнав,
Вулиці  лижуть  пожежі.

Падає  небо..,  гуркіт,  стрільба,  
Снайпер  засів  на  горищі,
Поряд  на  злеті  упала  судьба,
Біси  регочуть  зловіще.

На  барикадах  лютує  смерть,
Кирпа  гуляє    з  косою,
Мир  засмоктала  глуха  жаховерть,  
Душі  забрала  з  собою…  

В  церкві  рядами  хлопці  лежать,
Немов    живі  на  спочину,
Безперестану  дзвони  дзвенять,
Плаче  монах,  мов  дитина…

Падає  небо,  степ  у  вогні,
Мізки  роздерті  думками…
„Сєвєрˮ  до  раю  злетів  на  війні
Й  зіркою  світить  над  нами…

„Падає  небо…  ˮ  -  „Сєвєрˮ  волав,
Чула  його  Україна…
„Нащо  ти,  Боже,  долю  забрав?  ˮ  -  
Корить  ікону  дівчина…  

23  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545919
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.12.2014

Валюта „Бля‟

Валюта  „Бля‟  

В  Кацапстані  диво  встало,
Дума  прийняла  ухвалу:
Замість  падлого  рубля
Завести  валюту  „бля“.
Стануть  всі  тоді  багаті  –
Бля  гуляє  в  кожній  хаті.
Бля  і  сіє,  бля  і  в’яже,
Бля  хабарника  підмаже,
Бля  пере,  рубає,  жарить,
Браги  діжечку  запарить,
Навіть  шию  на  скаку  
Бля  зломає    рисаку.
Стане  все  чин-чинарем,    
З  бля  вірніше  ніж  з  рублем.
Відійде  рублева  криза,
Бля  міцніша  за  залізо.
Устаканиться  і  такса:
Один  бля  -  півтора  „бакса“.
Бля  обсяде  всі  терени,
Її  знатимуть  й  бушмени,
У  тамтешньому  кущі,
Зручно  сьорбать  лаптем  щі.
У  Парижі  й  Хургані
Вона  герб  на  знамені,
А  в  Японії  і  в  Чілі
Намалюють  бля  на  тілі.
Ой,  як  добре  стане  жить,  
Бля  працює,  сім  лежить.
За  бля  можна  випить  пляшку,
На  похмілля  з’їсти  кашку,
Утопить  пожар  в  розсолі…
Бля  у  місті,  в    селі,  в  полі
Й  не  потрібно  гаманця,
Вигідна  валюта  ця.
З-за  бугра  попре  народ,
Враз  підскочить  оборот.
Застрибають  в  світі  квоти  -
Непочатий  край  роботи…
З  бля  не  так,  як  з  тим  рублем,
З  бля  ворожий  світ  зірвем.
Прибіжать  америкоси,
Європейські  жирні  боси,
Женишків  товпа,  аншлаг,
А  їх  хап  і  всіх  в  ГУЛаг,
Знатимуть  по  чим  фунт  лиха,
Там  спаде  миттєво  пиха,
Всі  клястимуть  навіть  маму,
Не  врятує  їх  й  Обама.
А  як  щось,  ядрьона  кнопка
Вмить  заткне  любому  глотку…
На  торгах  ростимуть  лоти,
Для  всіх  знайдеться  турбота.
На  Чукотці  і  в  Рязані
Щастя  вернеться  до  Вані.
Оттоді  із-за  бугра
Попре  всякого  добра!
У  Москву  підуть  айфони,
До  Самари  патефони.
Бля  позаздрять  самі  Штати  –  
Стануть  оди  їй  співати.
На  колінах  самурай
Приповзе  на  Кустанай,
Жалко  лишень  китайози
Стирчать  поряд,  мов  заноза…
З  ними  треба  сусі—пусі
Й  натруїти  на  індусів…
А  щоб  світ  лежав  на  дні,
Введе  Дума  трудодні,
Братимуть  за  все  в  натурі,
Всім  по  койці  дадуть  в  МУРі.
Там  робота  по  плечу,
Як  колись,  при  Іллічу.
При  жівішому  Володі
Не  потрібно  скиглить.  Годі!
Вова  мир  охороняє,
Ясним  сонечком  сіяє,
Світ  тримає  на  плечах,
Доброта  живе  в  очах.
Без  Володі  б  Рим  зачах,
Здраствуй  сонечко  в  парчах.
З  ним,  як  в  праведнім  раю,
Заживуть  в  земнім  краю…
А  без  Вови  все  загине,
І  піде  до  домовини.
А  ще  правди  діти  ніде
Кремль  обожнюють  сусіди…
Від  Кремля  до  Халкін-Ґола,
Хай  живуть  брати  монголи!

16  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544270
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.12.2014

…такі й діти

…такі  й  діти

Гумконвої  –  катафалки,
Автомати,  пушки,  танки,  
У  зворотне  вантаж  „двісті“,
З  України  летять  вісті.

Царелизи  -  плоть  от  плоті,
Покалічені  трьохсоті,
На  деревах  руки,  ноги,
Драні  голови,  убогі.

Лазарет,  периферія,
Квасять  брагу  за  месію,
В  сиротинках  одинокі
П’ють  оглушені,  безокі.

Загребуть,  коли  сконають,
Зроду-віку  не  згадають,
Брехню  меле  помело:
„На  війні  нас  не  було…“.

Захлинається  у  злобі,
Бреше  оркам  і  сам  собі,
Брешуть  всі  у  Кацапстані,
Локшина  висить  на  Вані…

Так  куються  хижі  орди,
Знищать  й  матінку  за  орден…
І  нема  де  правди  діти  –
Які  предки,  такі    й  діти!

12  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543291
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.12.2014

Схід

Схід

Палять  пушки,  як  попало,
Око  виколи  –  туман,
Наугад  когось  зірвало,    
Рублі  косить  наркоман.    

Поховались  в  нори  діти,
З  триколором  матері,
До  пивних  ідуть  радіти
За  Расею  шахтарі.

У  багаттях  горять  кирки,
Радості  повні  штани…
Животи    потрошить  Гіркін,
Веселяться  братани.

Щит  живий  -  пенсіонери,
Перед  пушками  жінки,
У  кацап  такі  манери  –
З  під  спідниці    вояки.  

Позалазили  в  окопи,
Так  надійно  воювать…
Не  посміють  же    „укропи“
У  простих  людей  стілять.

Ходять  гоголем  казаки,  
А  на  лацканах  жуки  -
Пронацистські  посіпаки,
Профашистські  яструбки…

Скільки  тут    з’явилось  зброду!
Здалось  збігся  Кацапстан.
Шахтарям  несуть  свободу,
В  скроню  дивиться  наган.

Гилять  пушки,  як  попало,
П’ють  горілку  східняки,
Доїдають  наше  сало
Із  кремлівської  руки…

10  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542862
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.12.2014

Орки на морозі

Орки  на  морозі

Мерзнуть  орки  голомозі
На  тріскучому  морозі,
В  довбню  лізе  маячня,
Щастям  видалась  Чечня.

На  вітру  чорніють  уші,
Закрутилися,  мов  суші,
Баклажаном  стирчить  ніс,
Кривлять  рила  -  виє  біс.

Стали  ноги,  мов    копита,
В’ється  черга  до  корита…
В  луґандоні  комунізм,
Безкоштовно  онанізм.

Вата  вариться  в  макітрі
Ллється  в  черево  півлітра.
Мов  квітник,  донецький  край!
Збудував  месія  рай.

Тут  для  орського  народу,
У  Кремлі  кують  свободу,
Оркостан  пайок  дає,
Що  поцупив,  все  твоє.

Москва  плеще  у  долоні,
Добре  жити  в  луґандоні.
Що  три  дні  пре  глум  конвой  -
Їде  орк  на  упокой.

Тирчать  пальці  грабельками,
Добре  ними  гребти  ями…
Дали  волю  у  Кремлі
Впасти  на  чужій  землі.  

Косоокі,  вузьколобі,
Клятва  в  вірності  до  гробу,
Іде  дикий  караван,
Пруться  орди  до  слов’ян.

По  Кремлю  фельдфебель  скаче,  
На  весь  світ  брехнею  кряче,  
Шле  казаків  ескадрон
Добивати  луґандон.  

09  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542635
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.12.2014

Тишина

Тишина  

Німа,  бентежна  тишина
Лиш  чути  серце  калатає…  
Ще  не  закінчилась  війна,
Стомився  ворог  й  не  стріляє.

Цвірінькнув  боязко  снігур,
Тихенько  нявкнув  кіт  в  траншеї,
Пушкар  -  дотепник-балагур,
Як  діву,  гладить  батарею.

Комбат    солдатам    анекдот,
Всміхаючись,  розповідає,
Водій  заскочив  на  капот,
На  склі  пробоїну  латає.

Парує  вирвана  земля,
Бушлат  ворожий  мирно  тліє…
Вродила  мати  москаля,
А  він  в  чужім  краю  коліє…

Бентежить  душу  тишина,
Чутно,  як  серце    торохкоче…
Кремлівська  зрадницька  війна
Навіть  сліпцям  прозріла  очі…

05  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541646
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.12.2014

Лісова громада (Від двох і плюс…)

Від    двох  і  плюс
Лісова  громада

Зайченя  проснулось,
Снігу  намело,
Пісню  затягнуло  –
Ла-ла-ла,  Ху*ло…
Сварить  зайку    тато,
Заступився  кіт  –
Та  які  ж  це  мати?
Це  ж  народний  хіт.
Висунула  носа
Білка  із  дупла,
Повторити  просить
Пісню  про  Ху*ла.
Гримнув  голос  строгий  -
Налякався  ліс,
 Кликнув  клишоногий  
Заспівать  „на  біс“.
Лісова  громада
Зрання  ожила,
Лине  пісня  радо
Про  Ла-ла  Ху*ла…

02    грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541056
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.12.2014

Зима 2014

Зима  2014

Я  дивлюсь  через  віконце,
Як  у  казці  надворі…
Сніг  виблискує  на  сонці,
Цілуються  снігурі.

В  садку  бавляться  синиці,  
Щось  щебечуть  горобці,  
Піп  підходить  до  каплиці,
Хрест  тримає  у  руці.

Чимчикує  по  дорозі  
Тихо  згорблений  дідок,
Зустрів  жіночку  на  розі,
Струнко  встав,  немов  дубок.

Біжить  підтюпцем  підвода,
Слідом  песик  гавкотить,
Набирає  бабця  воду,  
Біля  неї  кіт  мурчить.

У  дворі  сокочуть  кури,
Надувсь  півень,  мов  індик,  
Із-за  кам'яного  муру
Виплив  срібний  молодик…

Скрізь  здається  мирно,  тихо
І  ніде  нема  війни,
Стороною  ходить  лихо
І  не  падають  сини.

Умикаю  телевізор,
Може  справді  вже  покій…
Рашська  банда  нагло  лізе  -  
За  літовище  йде  бій…

Наче  круки  чорні  біди
Взялись  душу  шматувать…
Все  голосить  по  обіді  –
Несуть  воїна  ховать…

Я  дивлюсь  через  віконце,
Меркне  казка  надворі,
Червоніє  в  небі  сонце,
Крають  серце  пазурі…

01  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540756
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.12.2014

Кремлівський Мойсей

Кремлівський  Мойсей

Я  не  радуюсь  першому  снігу,
Бо  солдат  замітає  в  траншеї,
Із  Росії  ідуть    холодрига
Й  напівлюди  -  московські  лакеї.

Замело  закривавлені  вирви,
Замотало  сніжними  бинтами
І  до  краю  напружені  нерви,
Забриніли  сумними  піснями.

Заколіли  згорьовані  люди
На  слизькому,  як  скло,  попелищі,
А  ночами  кремлівський  приблуда,
По-бісівські  снарядами  свище.

Здичавілі  коти  і  собаки
Між  руїнами  ходять,  мов  п’яні,
На  них  учать  вбивати  казаки,
Одурманені,  хижі  Івани.  

Як  примара,  обіцяне  щастя:
На  череп’я  розтрощена  доля.
Догорає  дитина  у  трясці,
Гине  все  у  нестерпному  болі.  

Якийсь  йолопень  зовсім  без  тями,  
За  хабар  рве  горлянку:    „Расея!“
Три  каліки  стирчать  з  прапорами,  
Із  Кремля  караулять  Мойсея.

28  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540036
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.11.2014

Кремлівська Народна Республіка (КНР)

Кремлівська  Народна
 Республіка  (КНР)

Сниться  Вові  Акуліна,
Теща  з  Петрограду,
Буцім  пре  його  дружині
Танки,  пушки,  „гради…“.
Кулемети,  автомати,
Снайперські  гвинтівки,
Кулі,  міни  і  гранати,
„Буки“  на  автівках…
Ходять  слухи  у  народі,
Сісти  і  заплакать,
Ополченка  у  Володі  
 Марить  Кремль  захапать…  
Мотив:  Вова  притискає
Цілу  ніч  дружину…
Бреше,  совісті  не  має,
Клята  половина.
Ось  впродовж  якого  часу
Спить  він  наодинці,
Лиш  вділяє  „бакси“  з  каси,
І  носить  гостинці…
 Буцім,  що  вона  нещасна
Вік  його  годує,
А  він  робить  все  невчасно,
У  ліжку  махлює…
Вже  й  зове  його  садибу
Якимсь  КНРі,
Ставить  пам’ятники-глиби,
Як  при  СССРі.
А  у  тещі  нема  страму,
Не  рідня,  а  гембель,
Все  спирає  на  Обаму
І  на  фрау  Меркель…
Буцімто  оцю  країну
Визнав  дядько  Порох
І  попер  із  України
Гумконвоїв  сорок.
Спакував  туди  ковбаси,
Сало  і  цукерки,
А  з  шахтарського  Донбасу,
Чорта  з  табакерки.
І  назвався  цей    бандюга
Командор  Стріленко…
Прихватив  з  собою  друга,
Козака  Борделька…
Стільки  в  світі  появилось
Усякої  мразі
Й  не  гадано  очутилась
В  Кремлі  ця  зараза…
По  Москві  ходять  повстанці,
Стріляють  по  Думі,
Їх  підтримують  нанайці
Через  швендю  кума…
Уже  прапор  жовто-синій
На  кремлівській  вежі,
А  нескорена  дружина
Скрізь  будує  межі…
Аж  промокло  простирадло,
Спить  зопрілий  Вова…
Ще  й  державна  сука-падло
Українська  мова…  

Яке  сіло,  таке  й  встало…
Яке  спить,  таке  й  снить…
Знає  кіт  чиє  з’їв  сало…
Знає  біс,  що,  де  болить…

27  грудня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539854
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.11.2014

Сракопад

Сракопад  

Мряка  з  морозом,  лискають  гладі,  
Київ  проснувся  у  сракопаді.      
Трактор  на  ноги,  вправно  ступати,
Зліва  і  з  права  сиплються  мати.

Бабця  з  ковінькою,  дід  з  патичком,
Дівка-красуня  в  думах  з  дрючком,
Стрілка  в  колготках,  дірка  в  лосинах,
Руки  до  неба  і  на  колінах…

Жіночка  в  ражі  щось  репетує,  
Дядько  зігнувся,  зверху  чаклує,
Біля  метра  завищали  дівчата  –
Гальма,  бруківка,  репнули  скати.  

Як  бурякові,  збуджені  лиця,
Лопнула  пудра  на  молодиці,
Гепнувся  лисий,  клацнув  зубами,
Смачно  картає  служби  „богами…“.  

Місто-льодяник  у  листопаді,  
Крутиться,  вертиться  у  сракопаді…
І  винуватить  у  всьому  Штати,
Шоста  палата  -  колона  п’ята.

26  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539650
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.11.2014

З нами Правда

З  нами  Правда

Як  нам  триста  літ  жилося?
Що  хотілось  –  не  збулося.
Нас  лжерусичі-шайтани
Заганяли  у  кайдани.

Про  що  ми  віки  співали,
Як  за  волю  воювали?
Про  сумну  народну  долю,
Про  кургани  в  чистім  полі.  

Починав  кобзар  акорди
Про  монгольські  дикі  орди,
Про  звитяжців,  про  звитяги,
Про  кохання  до  наснаги…

Про  гайові  ніжні  квіти,
Про  жінок,  найкращих  в  світі,
Про  поломану  калину,
Рідну  серцю  Україну…

Як  жилося  нам  віками?
Ворог  нас  христив  шаблями,
Нас  косили,  нас  рубали,
Ми  із  мертвих  повставали…

Прозрій  оркам  очі  Боже:  
Нас  ніхто  не  переможе!
З  нами  Правда,  з  нами  Віра
І  для  недругів  сокира…

23  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539016
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2014

Двадцять перше листопада

Двадцять  перше  листопада

Сніг  пролітає,
Сиро  і  гидко,
Народ  співає,
Горя  не  видко.
Козацька  пісня
Ллється  Майданом,
Люду..,  аж  тісно  -
Стягами  вбрані.
Народ  ще  нині
Не  войовничий,
Слава  Вкраїні
Волає  тричі,
Героям  Слава  
Відповідає…
Бурлить  держава,
Правду  шукає…
Не  мали  й  гадки,
Що  це  начало.
Душать  порядки  -
Брехні  дістали…
Вже  недалеко
Розстріли,  сльози,
Мороз  і  спека,
Влада  –  заноза…
Усе  частіше
„Геть!“  залунало,  
Кремль  злобно  дише,
Вилупив  жало…  
Місто  „мінтами“
Набитим  стало…
Гилять  кийками
Кого  попало.
Палають  шини,
Стріляє  праща,
За  Україну,
За  життя  краще.
Смерті  за  волю,
Гасла  глибинні,
Долі  по  полю,
Маки  невинні.
Символом  стали
Червоні  квіти,
Кров’ю  упали
На  землю  діти…
В  небо  злетіли  
Всі  соколами
І  закружили
Душі  над  нами…
Б’ються  звитяжно
На  барикадах,
Зляться  продажні
Московські  гади...
Рвуться  гранати,
Стрелять  рушниці,
Бісяться  кати
В  бурній  столиці…
Сніг  пролітає,
Кружиться  радо…
Влада  сконає
В  зашморгу  зради…
Під  кінець  згасла…
Героям  Слава,  
Цвістимуть  рясно
Маки  в  державі.

21  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538557
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.11.2014

Жорстокий світ

Жорстокий  світ

Жорстокий  світ,  жаскі  тирани  -
Скажене  лихо  на  землі,
Катам  слугують  істукани…
Все  зло  копичиться  в  Кремлі.

Таємні  заговори,  війни…
Весь  бруд  із  хижої  Москви,
На  нас  вихлюпують  постійно
Нащадки  роду  Сатани.

Накоплення  гріха  і  злоби,
Хижацькі  душі  і  серця,
Убивці  у  людській  подобі,
Безвірні  покидьки  Отця.

Це  ж  неспроста:  Москва  –  болото…
Створив  диявол  в  давнині
Цю  заболочену    босоту,
У  тій  калюжній  стороні…

І  по  цей  день  той  бруд  хлюпоче,
І  трунком  дихає  земля,
І  кінець  світу  твань  пророчить…
Карга  з  косою  звідтіля…

19  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538069
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.11.2014

Мирне небо

Мирне  небо

Прийде  весна,  земля  розквітне,
Прозріє  неба  голубінь,
Пригріє  сонечко  привітне,
І  поясніє  війни  тінь.

Яскраві,  лагідні  усмішки  
Засяють  у  моїх  краян,
Солдати  спатимуть  у  ліжку,  
Замовкне  в  кобурі  наган.

Літами  мріяна  звитяга
Злікує  душі  і  серця,  
Відродиться  хмільна  наснага
У  чарівниці  й  молодця…

З  давніх-давен  війна  війною,
Ну,  а  кохання  понад  все…
Діток  щасливих  чередою
Лелека  в  хати  понесе.

Затягнуть  пісню  колисанки,  
Як  українські  співаки,  
Радітиме  мій  край  світанку,
І  миру,  як  у  всі  віки…

Вже  скоро  стане  все,  як  треба,
У  безвість  відійдуть  жахи,  
Укриється  блакиттю  небо
І  розщебечуться  птахи…

19  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2014

Перший сніг

Перший  сніг

Посипає  лапатий  сніжок,
Наче  ковдрою  вкрилося  місто,
Де-не-де  оксамит-моріжок,
Прикрашає  стежки,  мов  намисто.

Заспівали  синиці  дзвінкі,
Якась  радість  в  душі  розлилася,
Таємниче  гуляють  жінки,
Нарядившись  у  білі  прикраси.

Скоро  прийде  Святий  Миколай,
Принесе  чарівницям  гостинці…
Рідний  краю  мій,  гостя  стрічай,
Нехай  радість  тече  через  вінця.

Засвітились  в  саду  ліхтарі,
Закружлялись  сніжинки-зірниці…
Морозець  розпустив  пазурі
І  чіпає  за  щоки,  мов  киця…  

А  на  ранок  усе  замело,
Як  новенька  моя  Україна
І  на  думку  приходить  село,
Де  в  вінку  наречена-калина…

18  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014

Рани на снігу

Рани  на  снігу

На  снігу  червоні  рани,
Пошматовані  дороги,
Стирчать  пушки-істукани,
Наче  викручені  роги…

Клякнуть  танки  обгорілі,
На  бушлатах  тліє  вата,
До  нудоти  смердить  тіло,
Нерухомого  небрата.

У  будинках  чорні  діри,
Горять  вулиці  бездахі,
Снують  мешканці  без  віри
І  розгнуздані  невдахи.

Похилили  триколори,
Опустили  хижі  баньки,
Десь  поділися  гонори  -
Захлинулись  кров’ю  Ваньки…

Репетують  менш  –  „Расея‟,
Усе  більше  клянуть  Рашу..
Здравствуй,  „Сєвєрна  Корея“!
Здравствуй,  Путін,  пиха  наша!

На  снігу  червоні  рани,
Погибають  зомбі-люди…
Розгулялися  Івани,
Посланці  царя  Іуди…

17  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537580
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.11.2014

Солдатський сон

Солдатський  сон

У  окопі  між  боями
Солдат  солодко  дрімав
І  приснилась  йому  мама,
Дід  на  призьбі  щось  клепав.
В’яже  бабця  рукавиці,
Як-не-як  скоро  зима,
Йдуть  до  лавки  молодиці,
Всі  живі  –  війни  нема…
Живий  тато  щось  майструє,
Прийшов  з  пляшкою  сусід,
Братик  сонечко  малює
На  полотнищі  воріт…
Найчарівніша  сусідка
Соромливо  позира,
На  ставок  помчалась  швидко
Галаслива  дітвора…
Мимо  йдуть  однополчани,
У  цивільному…    Живі!
Сусід  з  пляшки  ллє  в  стакани,
Й  п’є  за  траур  у  Москві…
Радість  серце  наповняє
Що  війна,  то  був  лиш  сон,
Рашист  більше  не  стріляє,
Зник  примара,  Луґандон…
І  крізь  сон  чує  хлопчина:
„Гад  повзе,  вставай  солдат,
Станемо  за  Україну,
Підповзай  рашист-небрат…  ̋
„Я  вернуся,  чуєш,  мамо,  ̋  -  
Тихо  вимовив  солдат…
Встав  на  повний  зріс  у  ямі,
Стиснув  міцно  автомат…

16  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537347
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.11.2014

Соколята

Соколята  

Українські  мої  діти,
Славні  милі  соколята,
Вам  би  жити  ще  та  жити,
Але  кат  вас  йде  вбивати…

Хлопчики  мої  безвусі,
Неціловані  дівчата,
Горем  знищені  матусі
І  залиті  сумом  тати…

Ненароджені  нащадки,
Зрубані  квітки  в  бутоні,
Пошматовані  світанки…
Кровожерні  ескадрони.

Палахтять  вогнями  ночі,
Як  пекельною  зорею,
Рана  в  серці  кровоточить
Наболілою  душею…  

Розцвітають  в  степу  маки,
Де  упали  наші  діти..
Їх  згубили  посіпаки
Й  недолюдки-московіти…

Посіяла  мама  квіти,
Які  доненька  любила.
Ростуть  вони  лихом  вмиті,
В  сльозах  топиться  могила…

14  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536924
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.11.2014

Річниця

Річниця  

Революція,  річниця,
Як  тоді,  йде  дощ  і  сніг,
Живі  квіти  на  бруківці,  
Шана  тим,  хто  тут  поліг.

Біля  цього  переходу
Дітей  били  до  крові,
За  що  нашого  урода,
Похвалили  у  Москві...

На  Грушевського  водою
Нас  морозили  всі  дні,
Дим  від  шин  стояв  стіною,
Хлопці  грілись  на  вогні…

Їм  стріляє  прямо  в  очі
Одурманений  солдат    -
Серце  вірити  не  хоче,
Що  іде  на  брата  брат…

А  ось  тут  упав  Сергійко,
Там  його  дружок  Михась…
На  душі  нестерпно  гірко,
Хтось  вбиває  вічно  нас…

Інститутська,  без  пощади
Розстріляли  юнаків,
Зрадниця,  Верховна  Рада,
Нацькувала  своїх  псів…  

Скільки  діток  положили
Промосковські  снайпери…
О,  як  мами  голосили  –
Реготали  упирі…

Революція,  річниця,
Двадцять  перше,  падолист….
Кров  людську,  немов  водицю,
Проливає  кат-рашист…

Проливає  і  сміється,
Ось  така  ворожа  суть…
На  крові  воля  кується,
Дзенькіт  сталі  з  кузень  чуть...

Кращі  хлопці  України
На  Майдані  полягли
Й  піднялися    в  небо  синє,
Як  у  вирій  журавлі…


12  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536486
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.11.2014

Присвячення Юлії Веприцькій, українській поетесі Ліпота

Присвячення  Юлії  Веприцькій,
 українській  поетесі
Ліпота  

Ліпота  в  селі  весною,
Цвіте  сад,  гудуть  хрущі,
Ходять  пари  чередою,
Пахнуть  пристрастю  кущі…

Світять  зорі  таємниче,
Місяць  землю  посріблив…
Біс  в  душі  кохання  кличе,  
Блуд  уяву  полонив…  

В  голові  тайні  малюнки,
Як  шалені,  мерехтять,
А  в  траві  хмільні  цілунки  –
Аж  перетинки  дзвенять.

Біля  верби,  без  зупину,
Дівка  з  хлопцем  гомонять,
Сплелись  двоє  біля  тину
І,  як  вкопані,  стоять.

Щедрі,  радісні  зітхання,
Звідусіль  всю  ніч    летять…
Впало  росами  світання,
Пристрасть  стала  замовкать…

Красота  в  селі  весною,
В  чари  вбраний  рідний  край…
До  зорі  нема  покою  -
До  кохання  веде  плай  …  

07  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2014

Цирк на дроті

Цирк  на  дроті

Наплодилось  банд  в  законі,
Все  в  крові  на  лугандоні.
Хресний  батько  для  „братви“
Сам  керманич  із  Москви.
 Прирівняв  цих  ідіотів
До  рашистських    патріотів,
Щоб  навчались    убивати,
Прислав  армію  із  „вати“.
Крок  направо,  крок  наліво
Люд  розстрілюють  сміливо,
Немов  власовці  колись,
Як  Адольфу  продались.
Та  з  самого  кацапстану
Замутили  атамана:
Коронація,  ведмеді
При  нагані  перша  леді.
Люд  співає,  п’є  горілку,
На  удачу  б’ють  тарілку,  
Шапіто  і  балалайки,
Жупани,  косоворотки,
Від  пісень  похрипли  глотки,
Хор  в  кокошниках  співає,
Атамана  прославляє…
Після  дружнього  запою
Сумно  жить  без  мордобою,
Полетіли  масні  лайки:
П’ють-гуляють  Пєтьки,  Анки,
Салютують  пушки,  танки…
До  небес  бандит  піднявся,
Як  на  Біблії  поклявся.
Почорнілі  шахтарі
Честять  бандюка  з  нори:
Наросла  їм  славна  зміна,
Замість  кирки,  зброя  в  сина,
Шлють  до  укров  поспитати,  
Чом  не  платиться  зарплата…
А  з  Москви,  не  знають  страму,
Шле  еліта  телеграми,
Шлють  поети,  шлють  артисти  -
На  всю  голову  нудисти.  
Привітання  строчить  Дума,
І  старці,    і  товстосуми,
А  з  Ростова  і  Рязані
Шлють  хвалу  кишені  драні,
Перший  консул,  дід  Кобзон,
Теж  вітає  лугандон…
Навіть  біглий  президент
Украв  пушку  на  презент.  
Та  по-правді,  й  інші  були,
Що  крутили  тайно    дулі…
Як  в  совєцькім  анекдоті,
Все    пройшло,  мов  цирк  на  дроті.  
Як  втомилися,  попона
Затулила  сіру  зону….
 
Може  цирк  оцей  лиш  сниться?
Ліпше  б  снилась  молодиця,
Білолиця,  пишні  груди…
Ні,  не  сон  це,  добрі  люди,
Ллється  кров  на  лугандоні  ,
На  кремлівськім  полігоні…

05  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534956
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.11.2014

Первинність

Первинність  

Найперше  для  мене  Вкраїна,
А  поряд  матуся  і  тато,
Та  вся  українська  родина
Від  Дону  і  аж  за  Карпати.

І  слово,  і  казка,  і  пісня,  
І  думи,  легенди-сказання,
І  срібна  росинка  вранішня,
Віночок-веселка,  світання.  

Усміхнена  квітка  гайова
І  кущик  смачної  ожини,
І  небо  моє  волошкове,
І  сонце  моєї  країни.

Найперше  вкраїнські  звичаї:
У  радості  купані  діти,
Луги  в  золотім  молочаї
Та  убрані  тропи  у  квіти.

І  людяність  й  наші  щедроти,
Казкові  народні  толоки,
Усі  безкорисні  турботи,
До  помочі  впевнені  кроки…

Найперше  для  мене  Вкраїна,
У  волі  безмежній,  і  славі…
А  з  мирного  неба  хмарина
Всміхається  щедро  державі.

03  листопада  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534426
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.11.2014

Козацькому роду нема переводу

Козацькому  роду  нема  переводу

Я  надіну  вишиванку
І  пшеничного  бриля,
Стану  першим  на  фільварку,
Вдавить  жаба  москаля.

Начепив  косоворотку,
На  пеньок  натяг  картуз,
Тяпнув  зрання  браги  сотку  –
Й  ходить  мов  козирний  туз…

Відвертаються  дівчата
І  коцюбляться  баби,  
Гомонять  він  не  початий,
Шепчуть  ще  й  на  той  слабий.

Намащусь  одеколоном,
Розставляйте  кралі  ніс,
Стану  вмить  Ален  Делоном,
Візьму  приступом  Париж.

Нащо  мені  ті  Рязані,
Псков,  Ростов  чи  Вологда́,
Де  москальки  ходять  п’яні,
Пахне  брагою  муда.

Лишусь  ліпше  на  фільварку,
Вивернусь  на  черені,
Мов  циркачка,  моя  Галька  
Поскакає  на  мені.

Не  дівчина  –  громовиця,
Має  блискавку-станок,
Кавуни  тверді,  мов  криця,
А  моторна,  мов  в’юнок.

Нароблю  дітей  багато,
Слава  Богу  маю  чим,
Я  по  цьому  пішов  в  тата,
Тато  носить  відра  ним.

Часто  гарні  молодиці,
Його  кличуть  ладить  лаз,
Чи  повісити  полицю…
Все  чин-чином  кожний  раз.

Якось  їхав  до  столиці,
До  міністра  бить  чолом,
Хвилювались  молодиці,
Виряджали  всім  селом…

Так-що  я  кругом  у  тата,
Ну,  не  брешуть  же  жінки,
А  у  нас  жінок  багато,
Та  й  красиві,  мов  квітки.

31  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2014

Красуні-чарівниці

Красуні-чарівниці

Я  люблю  вас,  мої  чарівниці,
Як  дар  божий,  вас  пам'ять  рахує…
Сіновали,  пахучі  копиці,
В  верболозах  зозуля  кукує…  

Стелить  місяць  дорогу  за  хату,
Де  сховався  тапчан  у  малині,
Завелися  серця  калатати
На  квітчастій  старенькій  ряднині…

У  високій  розхристаній  клуні,
Як  русалка,  лоскоче  солома,
На  даху  ойойокають  луни,
А  під  ранок  полонить  утома.    

Солов’їні  пісні  і  розсвіти,
Росянисті,  таємні  стежини…
Синє  небо  упало  на  квіти,
І  забарвило  очі  дівчини.

На  повівах  настояні  луки,
В  царстві  раю  розсипані  зорі,
Поцілунки  і  ласкаві  руки,
Ніч  втопилась  в  медовій  покорі.  

Пам’ятаю  я  зчовгані  схили,
Усі  парки,  всі  сквери  й  садочки…
Тут  дівчата  без  сраму  любили  
Гратись  в  батька,  у    маму  і  в  дочку…

Я  люблю  вас,  чарівні  красуні,
За  кохання  –  гріхи  і  цілунки…  
В  серці  грають  натягнуті  струни
І  полонять  уявні  малюнки…

30  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533551
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 30.10.2014

Спогади

Спогади

В  полоні  дум  прогулююсь  Майданом,
Снує  народ  –  співає,  гомонить…
Тут  ще  недавно  била  кров  фонтаном,
Шептав  юнак:  „Матусю,  хочу  жить…“

Німа  бруківка  зцілиться  й  розкаже,  
На  ній  стогнало  зранене  дівча,  
Бабахкав  снайпер  у  кровавій  ражі,    
Хрипів  дідусь,  волав:  „Врача!  Врача!“

Тут  батько  впав  безсило  на  коліна,  
Як  голосив!  Все  Господа  благав,
Аби  не  брав  зі  світу  його  сина…
А  Бог  не  чув,  не  бачив  і  мовчав…

Немов  мурахи,  в  пеленах  бабусі,  
Тягнули  до  повстанців  камені,
Я,  круглий  грішник,  мислено  молюся…  
Щоб  недруг  спопелився  на  вогні…    

А  навкруги  твердині-загороди,
Палають  шини,  все    втопилось  в  млі,  
Зі  сцени  галасують  до  народу,
Бурлить  Майдан  в  пекельному  котлі…

Гуляю  по  Майдану  рано-вранці,
Якась  гіркота  всілася  в  мені  -
З’являються  герої-самозванці,
Що  грілися  в  той  час  на  черені…

Пройдуть  віки  і  правду,  як  сказання,
Я  знаю,  внукам  розповість  дідусь…
Звитяжцям  заспіває  птаха  рання…
За  Україну  я  молюсь…  Молюсь…

29  жовтня  2014    року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533335
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2014

Надія - життя

Надія  -  життя

Нема  надії  без  життя  -
Життя  немає  без  надії,
Струмуються  без  вороття
До  раювання  наші  мрії.

Надія  пестить  нам  серця,
Щасливі  з'явиська  малює,
Веде  кохання  до  вінця    -
Всевишній  узи  коронує.

У  царстві  потаємних  мрій,
В  ошаленілому  безкраї,
Ми  стверджуєм  –  Моя  чи  Мій,
Хоча  сам  Бог  цього  не  знає.

Надія  живиться  з  життя,
Коловоротить  сподівання,    
Несамовиті  почуття,  
Споїли  чарами  світання...  

Так  малося  у  всі  віки
І  в  майбутті  усе  так  буде,
Плетемо  мріяні    вінки,
В  блаженстві  маримо  на  чудо.

Ніхто  не  знає  допуття,
Коли  надія  покидає…
На  світ  явиться  дитя  –
У  висі  зіронька  палає…

28  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2014

Нездоланні

Нездоланні

На  віки  мій  народ  став  мудріший
За  пройдешній  розстріляний  рік…
В  чорні  стрічки  хати  кат    обвішав,
Посадив  на  дорогах  калік…

Перемішував  смуток  і  сльози,
Утопив  край  в  нечуване  зло,
Наряджав  смертоносні  обози,
Нищив  все,  що  у  душах  жило.

І  здавалось  нема  лиху  краю…
За  яку,  хто  розкаже,  вину,
Нас  безжально  Всевишній  карає,
Та  послав  проклятущу  війну?!

Через  смерть  гартувалася  воля
І  нескореним  гріла  серця,
Задихалась  свобода  від  болю,
Уявлялось,  що  жах  без  кінця…

Відродились  народні  толоки,
Мов  весна,  людність  знов  розцвіла,  
Волонтери  злилися  в  потоки,
На  устах  рідна  пісня  жила…

Все  гучніше  співають  вояки,
Як  бувало  колись  козаки…
Над  полеглими  виростуть  маки
І  красуні  вберуться  в  вінки…  

Непоборний,  мій  славний  народе,
Україна  міцніша  броні!
І  ніякому  ворогу  зроду
Не  здолати  нас  -  стверджую…  Ні!!!

27  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2014

Вибори

Вибори

В  древній  праведній  державі  
Карманують  хлопці  браві:
Комсомольці    ліві-праві  -
Постсовєцькі  кнопкодави,
Генетичні  хабарбрави
Й  вимушенці-хабардави
І  волає    „Геть“  та  „Слава“
Скаламбурена    ця  лава.

Ось  іде  колона  п’ята  
Що  колись  була  за  брата,
У  народі  зветься  „вата“,
За  плечима  автомати,
Винуватить  у  всім  Штати,
А  попереду,    по  блату,
Чимчикують    депутати,
Маснопикі  партократи.

Ось  лівацькі  популісти,
З  діда-прадіда  нудисти,
Передвиборні  локшисти,
Обіцянки  смачно  їсти…
Тут  затуркані  рашисти,
Вчать  де  стати  і  де  сісти,
Де  лизнуть,  куди  залізти  –
Невмирущі  комуністи…

Гримлять  танки  на  Донбасі,
Загребли  вугілля  в  Васі,
Обіцяють  ананаси,  
Вертять  дулю  Васі  в  касі…
Терорист  стоїть  на  трасі,
Промосковський  піп  у  рясі,
Вчитель  бродить  в  пустім  класі,
Рай  пророчать  темній  расі.

Снують  орди  по  країні,
Попандопало  в  малині,
Затуманеній  москвині
Шлють  гостинця  в  домовині…
Наречений  до    дівчини
Не  вернувся  з  України,
Заховали  на  чужині,
Ці  укропи  жовто-сині.

Брешуть  люду  кандидати,
За  кого  агітувати,
Обіцяють  всім  зарплати,
Не  потрібно  й  працювати.
„Гречкосії“,  ллються  мати…
Що  до  цього  ще  додати?
Прагнуть  Неньку  доконати,
Все  до  нитки  обідрати…

З  нас  знущалися  генсеки,
Потім  владу  взяли  зеки,
Навіть  білого  лелеку
Зачинили  в  іпотеку.
Почалось  усе    з  есдека,
І  цей  холод,  і  ця  спека,
Потім  другий  крав  і  мекав
Та  й  послав  усіх  далеко…

Знов  до  влади,  любі  друзі,
Лізуть  довбні  товстопузі,
Наш  народ  волає  в  тузі,
Не  порве  ніяк  ці  узи.
Сунемо  цидулки  в  лузи,
Як  привикли  при  Союзі,
Люди  піддані  нарузі,
Брехня  сіється  в  окру́зі…

Йде  нескорена  Свобода,
Валить  ворога-урода,
Прокладає  шлях  народу,  
Хто  б  якого  не  був  роду,
Вириває  рабські  коди,
На  погибель  антиподу…
Викорінює  заброду,  
Щоб  не  бовтав  чисту  воду

24  жовтня  2014  року



.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532198
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.10.2014

Пророчий сон

Пророчий  сон

Вже  впродовж  якої  ночі
Мені  сниться  сон  пророчий:
Біла  хата,  кущ  калини,
Бабця  в  вишитій  кофтині,
Пахне  м’ята  в  квітнику,
Шпак  виспівує  в  бузку,
Півень  куркам  щось  волає,
У  траві  цвіркун  співає,  
А  під  клунею,  в  дворі,
Лежить  песик  в  конурі,
У  світлиці,  на  віконці,
Кицька  гріється  на  сонці,
На  ослоні,  біля  тину,
У  вінку  сидить  дівчина,
На  когось  весь  день  чекає,
Раптом  наче  розквітає,
Виростає  з-за  горбка
Статна  постать  юнака.
За  городом    верболози,
Перебекуються  кози,  
По  болоту  ходить  дзьоба,
Із  води  тікає  здоба,
Як  красиві  молодиці,
На  лугу  стоять  копиці,
Пахне  скошена  трава,
Аж  хмеліє  голова,
Вітерець  хитає  квіти,
На  лану  зелене  жито…
На  пригірку  кладовище,
Де  ночами  дідько  свище,
Чорний  дим  стоїть  в  дірі  –
Тут  лежать  усі  царі,
З  діда-прадіда  потвори
Поховались  в  темні  нори,
Кажуть  всі  вони  в  тартарі
Гріють  душі  на  пожарі,
Тут  киплять  усі  месії
Із  хижацької  Росії,  
Тільки  смеркне  і  до  ранку
Топить  біс  цю  кочегарку,
Щоб  не  лізли  на  світ  білий,
За  ворота  служать  брили.
Всі  тирани  до  одного,
Підуть  в  пекло…  Слава  Богу…  
Заб`єм  кілля  із  осини
Всім  сатрапам  в  домовини,
Скоро  згасне  тут  зоря  –
Знак  останнього  царя…
Просипаюсь  на  світанку,
Бабця  в  чепчику  на  ґанку,
По  двору  сокочуть  кури,
Сновигає  півень  хмуро…
Що  ж  виходить  у  селі  я  –
Сон,  як  в  руку,  є  надія…
На  дворі  зелене  свято,  
Всюди  клечання  багато,
Так  я  точно  на  селі  -  
Самогонка  на  столі…  
Вже  впродовж  якої  ночі
Бачу  я  цей  сон  пророчий,
Я  скажу  вам,  браття  –  круто,
Ненависне  знищить  путо…

22  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2014

Україно моя

Україно  моя

Україно  моя,  Україно,
Я  вклоняюсь  тобі  сто  віків.
Ти  моя  світанкова  богиня,  
Колисанка  звитяжних  синів.

На  співанках  мережана  доля,  
Сріблом-золотом  витканий  край,
Сяйвом  шабель  виблискує  воля,
Промениться,  немов  сонцеграй.

Задушевна,  моя  чарівниця,    
Господиня  в  вінцю  запашнім,
Ти  єдина  на  світі,  царице,
Владарюєш  у  серці  моїм.

Предковічна,    незміренна  мрія,  
Моя  перша  й  остання  любов,  
У  мені  буйно  радість  леліє,
Що  ти  скинула  зашморг    заков.  

Україно,  моя  Україно  -
Чаклуном  зачарований  рай.
Просинайся,  красуне-дівчино,
І  веселкою  в  небі  заграй…

21  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531621
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2014

Байстрята

Байстрята  

По  вуха  втопилися  в  страмі
Безрідні  приблуди-байстрята.
Назвали  фашисткою  маму,
Нациста  приклеїли  тату.

Брехню  почепили  на  сина,
На  дочку  чіпляють  обмови,
Їм  муляє  наша  родина,
До  сказу  роз’ятрює  мова.

Витруюють  наші  звичаї,  
Прищеплюють  варварські  звички,
Вбивають  у  нашому  краї
Зелені,  гидкі  чоловічки…

Руйнують  хатини  біленькі,
Будують  хрести  край  дороги…  
Їх  бісить,  що  ми  любим  Неньку
Та  віримо  у  свого  Бога…

Наругу  вчиняють  віками,
Зав'язнули  в  дикій  сваволі…
Ви,  вродженні  жити  рабами,
Вам  зроду  не  бачити  волі.

Не  пити  вам  свіжого  вітру,
Замулені  ваші  джерела…
Туманить  хижацтво  макітру
І  лупає  душі  об  скелі.

Пливете  в  брехливій  отруті,
Безрідні  прибульці-бахури,
Осліплені,  в  стійло  закуті  –
Холопи  царя-самодура.

12  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2014

Сини

Сини

Стіною  встанемо  брати,
За  нашу  рідну  Україну,
Погляньте,  що  творять  кати,
Почуйте  -  степом  стогін  лине…

Терор,  сплюндровані  міста,
Стріляє  ворог  без  зупину  …
На  могилках,  біля  хреста,
Ридає  мама  без  спочину.  

Як  перст  зосталася  одна,
Вже  й  голосить  немає  сили,
Всі  сльози  витекли  до  дна
І  криком  впали  до  могили.

„  Синочку,  чуєш  ти,  чи  ні?“  
Лиш  пошепки  питає  сина…
„Співають  браття  в  далині
Про  нашу  славну  Україну“.    

10  жовтня2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529085
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2014

Варвари-потвори

Варвари-потвори

Квітом  встелені  простори
Палять    варвари-потвори.
Все  вбивають  москалі
На  українській  землі…
Діда,  бабу  і  дитину,
Тітку,  дядька  і  дівчину,
Як  колись  й  Петро  Великий,
Легко  стратять  і  каліку.
Нищать  хати,  рушать  храми  -
Не  дав  Боженько  їм  тями.
Тут  і  прихвостень  Кадир,
Розширяє  „Руській  мір…“,
Ріже  голову  з  плеча,
Твердолобе  собача.
У  могилі  Дудай  плаче,
Рветься  серденько  гаряче…
Усі  зайди  люті  звірі:
Закривавлені  сокири,
Перемащені  багнети,
Танки,  „Гради“,  кулемети,
Сунуть  курви  брудні  лапи  –
Неовласовці-гестапо.
Крадуть  фабрики,  заводи:
Вивезли  станки  уроди,
Приладнають  десь  в  Сибіру,
Щоб  клепали  зброю  звіру.
Напад  мовою  прикрили,
Брешуть,  що  заборонили.
Заливають  двоголові  –
Вона  ходить  і  у  Львові.
Де,  за  мову  й  хто  із  вас
Був  притиснутий  хоч  раз?
Всі  газети  і  канали
Все  життя  на  ній  брехали…
Тут  все  просто:  є  наказ,
Зруйнувати  наш  Донбас,
Український  славний  рур,
Мислить  лютий  самодур.  
Волелюбство  загубити,
До  свободи  не  пустити,
Бо  тоді  і  московіти
Вражий  Кремль  зітруть  зі  світу.
А  поки  вони  без  страму
За  царя  загублять  й  маму,
До  стіни  поставлять  тата,
Розстріляють  хвацьке  брата…
Як  хильнуть,  то  всі  герої,
На  одного  йдуть  по  троє…
Як  кінчаються  патрони,
То  паскудять  в  панталони.
Ніде  правдоньки  подіти,
Таких  гидко  навіть  вбити.
Запаскуджену  „братву“,
Краще  гнати  на  Москву,
Зустрічайте  „вантаж  двісті“,
Відстрілялися  рашисти.
Москва  думати  уміє?
Куди  вас  веде  месія?
На  тих  землях,  як  в  тюрмі,
Нидіють  раби  німі…
Сплять  щасливі  шахтарі
В  рабській  копанці-норі.
Лоскотяться  руки,  нерви,
Топче  рідну  землю  стерво…    
Термін  сплив  для  воріженьків,
Убороним  нашу  Неньку.
А  як  недруга  не  буде  -
Запануємо,  як  люди.

08  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2014

Срібне літо

Срібне  літо

В  трави  вплелося  бабине  літо,
Укрило  поле  зелене  жито,
Щебечуть  птахи  зимові  радо,
Помчалась  осінь  до  листопада.

Усе  частіше  біліють  ранки,
Сховали  сонце  хмари-фіранки,
Поснули  верби,  ліс  в  позолоті,
Зима  чатує  на  повороті.

Тихо  дрімають  повні  озера,
Злітають  з  дуба  буйні  кучері,
Гілки  безпері,  гнізда  самітні
В  мріях  чекають  виводків  літніх…

Вбрала    калина  красне  намисто,
Причепурилось,  як  свято,  місто.
Стрічає  зиму  моя  країна,
А  за  зимою  й  весна  приплине…
   
Бабине  літо  все  посріблило,
На  чорні  скроні  рясно  осіло.  
Радість  буває  засвітить  очі,
Серце  шалене  громом  грюкоче…

Усе  минає  на  білім  світі,
Замінять  смуток  веселі  квіти,
Та  й  посміхнеться  моя  Вкраїна  -
Не  за  горами  чарівна  днина.

06  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528225
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2014

Хода на Красній

Хода  на  Красній

Красна  площа,  йдуть  бояри,
Нарукавники  з  парчі,
Бувші  „красні“    комісари
І  дрібненькі  „стукачі…“

Йдуть  Володі,Вольфи,  Діми,
Йосип,  з  легкої  руки,
А  позаду  мами  Сіми…
Справжні  браття-русаки.

По  бокам  стоять  зіваки,
Все  втопилося  в    „Ура-а-а…“,
Всіх  режимів  посіпаки
Із  московського  двора…

Тут  красуються  поети
І  артисти  й  малярі,
А  в  правицях  амулети…
З  ясним  сонцем  трударі…

На  плакатах  цар  сіяє,
Цвіте  радістю  земля,
Кім    Чен  Ин  відпочиває
Перед    Духом  із  Кремля.

Всі  веселі  і  щасливі,
Треба  ж,  як  їм  повезло!
Депутати,  мужі  сиві  –
Чисті  руки,  немов  скло.

Гуде  власним  гімном  Дума,
Розширяє  руській  мір…
Запросили  з  Неньки  й  кума:
Прикрашать  кремлівський  двір….

Йдуть  служителі  народу,
До  комуни  веде  шлях,
Усі  руські  –  не  заброди,
Нехай  заздрить  вражий  лях…

Хай  біснується  Європа,
Що  ми  гарно  живемо,
Навіть  краще  ефіопа
У  блаженстві  біжимо…

А  за  сотню  верств  від  раю
Дудлять  брагу  батраки…
Ліпшого  ніде  не  має  –
Думають  сліпі  совки.

04  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527774
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2014

Мов дуби, козаки

Мов  дуби,  козаки

Сотні  літ  ми  живемо  без  волі,
Як  в  пустелі,  без  краплі  роси,
Немов  квіти  розчахнені  в  полі,
У  ґвалтованім  краю  краси.

Наче  марево  блимає  доля
В  запорошених  сяйвом  очах,
Губить  мрію  ворожа  сваволя,
Але  пломінь  в  серцях  не  зачах…

Розтікаються  думи,  як  пісня,  
Клекотять  у  хмільних  головах,
Споконвіку  в  неволі  нам  тісно,
Звіку-правіку  шабля  в  руках…

Нас  ніхто  не  здолає!  Ніколи!
Хай  затямлять  підступні  кати,
Ми  знесемо  нам  вчинені  болі,
Неодмінно  дійдем  до  мети…

А  ви  згинете,  недруги  люті,
Та  спливете,  як  сніг  навесні…
Ваші  злочини  нам  забути:
Жаскі  вчинки  -  криваві,  масні.

Ще  розквітне  моя  Україна,
І  закличуть  в  гаї  співаки,
Закохається  в  хлопця  дівчина,
Наростуть,  мов  дуби,козаки…

02  жовтня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527401
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2014

„Запорожець“

„Запорожець“

Закую  я  „Запорожця“  у  броню  -
Молодця  озую  в  міцні  шини,
Та  й  помчуся  воювати  на  війну,
Захищати  Неньку-Україну.  
Не  страшні  „Запору“  куля  і  снаряд,
Не  лякають  рашки  й  терористи,
Не  рятує  вороженька    лютий  „Град“…  
До  Москви    скирдують  „вантаж  двісті“.

Приспів  

Мчиться    „Запорожець“,  мов  рисак,
Визирають  звідусіль  гармати,
Утікають  власовець  й  казак
У  московські  тюрми-каземати.
Мов  туман  розвіялась  орда,
Над  землею  небо  голубіє,
Квітне  Україна  молода,
Солов’їним  ранком  калиніє.


Їх  закопують  в  канавах  без  хрестів,
Як  злодіїв,  без  сльози  і  шани…
Шовіністи  шлють  на  гибель  москалів,  
Їм  потрібні  мумії-Івани.
Обпаскудились  по  вуха  казачки,
Власовці  драпнули  з  триколором,  
А  в  Кремлі  енкаведісти-старички
Всю  Расею  створюють  дурдомом.

Приспів  

Мчиться    „Запорожець“,  мов  рисак,
Визирають  звідусіль  гармати,
Утікають  власовець  й  казак
У  московські  тюрми-каземати.
Мов  туман  розвіялась  орда,
Над  землею  небо  голубіє,
Квітне  Україна  молода,
Солов’їним  ранком  калиніє.

28  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014

Ганьба

Ганьба

Стріляєте,  вбиваєте,
Всі  правила  забуті…
За  що  Донбас  караєте?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.

Упав  юнак,  не  дихає,
Убили  рашки  люті…
Хіба  страшніше  лихо  є?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.

Ридають  й  Ваші  матері,  
В  труну  сини  закуті…
Невже  у  вас  тупі  царі?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.  

Керує  Вами  чорна  злість,
Замочена  в  отруті…
Де  ділась  Ваша  людяність?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.

Росію  насаджаєте
Нацистами  по  суті…
Ви  що,  про  це  не  знаєте?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.

Адольф  сьогодні  Ваш  кумир,
Ви  в  лати  його  взуті…  
Хіба  Москві  наскучив  мир?
Ганьба  Вам,  пане  Путін.

22  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2014

Кав’ярня на Майдані

Кав’ярня  на  Майдані

Заметіль  замела,
Засріблилась  на  скронях,
Голова  відцвіла,
Облітає,  як  сонях.

Відлетіли  літа
Вдалину  журавлями
І  спішить  красота
Розлучитися  з  нами.

У  прийдешні  віки
Солов`ї  поніміли
І  веселі  пташки
За  морями  осіли.

Скоро  красна  весна
Розцвіте  небесами
І  веселка  ясна
Попливе  над  річками.

Старики  у  кафе
Все  розписують  „пулю”
І  бува,  під  „шофе“,
Колупають  минуле.

Похітливих  дівок
Лиш  кохають  очами,
Як  крильми  голубок,
Все  махають  руками.

І  немає  кінця,
І  спочину  немає…
Посилають  гінця  -
Хай  шинкар  наливає.

01  грудня  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524944
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.09.2014

Мітла

Мітла

Біжать  нестямно  в  безвість  роки,
Летить  шалено  плиночас,
Лиш  не  міняються  пороки  -    
Незмінний  нелюд  йде  на  нас.  

Одні  і  ті  ж  хоругви-клики
Несуть  роз’ярені  орли,    
Хочуть  удертись  у  великі  -
Криваві  покидьки  малі.

Грядуть  нові  царі,  месії  –
В  серцях  і  в  душах  стара  суть:
У  них  за  пазухами  змії,
Трутівку  для  людей    несуть.

Валить  орда,  живе  вбиває,
Вганяє  світ  в  жаске  буття,  
Як  та  істота,  що  конає,
Приречена  -  без  вороття…

В  тартарі  мруть  зірки  червоні,    
Орли  запарені  в  смолі,  
Вмостився  лисий  біс  на  троні,
На  вже  розваленій  землі…

Цей  поступ  можна  зупинити,
Не  зруйнувати  ж  все  дотла…
Отямтесь  буйні  московіти  –
Вас  до  труни  мете  мітла…

21  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524940
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2014

Славні кавкарі - 26 вересня 2011 року

Славні  кавкарі

У  Світланиній  кав'ярні,
На  Майдані,  нагорі.
Бобирями,  непопарно,
Засідають  кавкарі,

Зачаровують  розмови,
Прислухаються  жінки,
Жадно  ловлять  кожне  слово
Заворожені  дівки.

Може  десь  між  ними  доля
Розцвіте  в  якійсь  душі…
Пензель  серце  рве  до  болю,
Ранять  кулями  вірші…

Наваяв  камчатські  гори
Петропавлівський  Петро,
Внизу  товпляться  помори,
Ділять  риб’яче  хутро.

Дочекались  на  Стратія,
Насміялися  навзрид:
Видав  Ігор  чудасію,
Що  Шевченків  батько  -  жид.

Тут  таке  тоді  знялося:
Одні  за,  а  інші  ні,
А  Стратій  скубе  волосся  -
Шле  усіх  до  Бузини.

Що  Підлуцький  -  син  Лужкова,
А  Лінчевський  -  брат  Ленча,
В  Литвина  про  Бога  мова,
Покохав  Чорній  дівча…

Що  не  так  Ляхевич  пише,
Бо  дизайнер  по  крові,
Ляхський  ген  у  ньому  дише,
Все  змішав  у  голові…

Що  молдавські  конокради,
Цуплять  коней  на  Січі,
Барановичі  при  владі…
Правлять  нами  партачі…

Хтось  сказав:  уже  по  троє
Чорну  каву  не  ковтнеш..,
Створять  з  Неньки  купу  гною,
Як  зірвуть  останній  кеш…  

Вже  заправлені  крилаті
На  летовищах  стоять,
Перші  двигнуть  депутати,
А  за  ними  вся  їх  рать…

Помахаємо  руками,
Пустимо  з  очей  сльозу
За  любимими  панами,
Що  лишили  нам  козу.

Не  на  Рейні,  не  на  Майні,
А  на  Київськім  дворі,
До  Світлани,  до  кав’ярні,
Ходять  славні  кавкарі.

Дудлять  каву,  веселяться,
Хвалять  владу  і  клянуть,
І  ніколи  не  бояться,
Що  в  кайданки  закують…

26  вересня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524070
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.09.2014

Маччо - Станіславу Чернію, фотохудожнику і новелісту

Станіславу  Чернію,  
фотохудожнику  і  новелісту

Маччо

По  Хрещатику  йде  маччо
В  вишиванці  та  брилі…
Вимальовує  удачу
Тиха  радість  на  чолі.

Як  видіння,  насолода
Зачаровує  дівчат,
Світиться  козацька  врода,
Сяють  очі  в  сто  карат.

До  небес  летять  фонтани,
Ллються  промені-струмки,
Бубонять  асфальт  каштани,  
Підтанцьовують  жінки.

По  Майдану  ходить  маччо,
З  діда-прадіда  козак,
Струмениться  кров  гаряча,
Витанцьовує  гопак…

Літо  в  вересень  мандрує,
Щодень  ближче  до  зими,
Павутиння  вже  фарбує
В  срібло  коси  на  кучмі,

По  Майдану  іде  маччо
У  незвідані  дива,
Дні  в  грядуще  швидко  скачуть…
В  серці  молодість  жива.

17  вересня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524069
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.09.2014

В Київськім Глобусі - 29 березня 2013 року

В  Київськім  Глобусі

В  Глобусі,  як  у  мурашнику…
Чарки  налито  по  вінця,
Дудлять  вино  баляндрасники,
Зваблює  циндря  чужинця.

Погляд  старого  малярика  
Діві  заголює  пузо,  
Сивий  співак  п’є  зі  шкалика,
Руки  розвів  мов  Карузо.  

Зранку  якісь  віршомази
Юрмляться  біля  фонтану,
Ловлять  статеві  зарази  -
Юрбами  ходять  путани…

Сьорбають  каву  актори,
Грають  сценічну  зав’язку,  
Юний  заспівувач  з  хору,
Зміг  назгрібати  на  пляшку.  

Тут  засідають  музики,
Віршами  строчать  поети,
П’ють  випадкові  базіки  -
На  язиках  амурети.

Ходить  сюди  на  притулок
Київська  кисла  еліта,  
Келих  розвіює  смуток
І  наближає  до  літа.

Сяють  вогнями  „бутіки“,
Смаженим  пахнуть  харчевні,
Ллються  горілчані  ріки,
В  мозки  впадають  напевне.

29  березня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523875
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.09.2014

Осінь - 08 жовтня 2012 року

Осінь

Собачий  вітер  дме  зі  сходу,
Мерзотна  мряка  дістає,
Тремтить  від  холоду  заброда,
Щось  жадно  в  підворітті  п'є.

На  розі  бучна  молодиця
Зове  відвідати  „примар“,
Розхристана  модель-дівиця
Спішить  на  службу  в  пивний  бар.

Сховались  в  лейбики  дівчата,
Подохли  перси  надувні,
Собака  скиглить  біснувато
За  ржавим  тином,  в  бур`яні.

Біжать  заляпані  прохожі,  
В  багнищі  хрюкає  взуття,
З  Москви  полізли  дні  негожі,
Катує  сум  -  таке  життя.

А  на  зупинці  добрі  люди
Штурмують  приступом  трамвай,
Куди  не  глянь,  ось  так  усюди,
Палахкотить  мій  рідний  край.

До  центру  пре  народ  з  району,
А  ввечором  пре  на  район…
І  по  неписанім  закону
Являє  в  маренні  мільйон.

08  жовтня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523872
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.09.2014

Вставай синок

Вставай  синок

Прокинься  синку,  встань,  не  помирай,
Благаю  українського  солдата.
Хто,  як  не  ти,  зборонить  рідний  край
Від  вічного  лихого  супостата?!

Тобі  ще  жить  та  й  жить  на  цій  землі,
Поглянь,  синок,  які  сади  співочі…
Без  тебе  недруг  втопить  все  у  млі
І  в  кабалі  засліпить  ясні  очі…  

Ти  ж  бачиш,  як  вчиняють  вороги:
Мов  варвари,  рубають  все  під  корінь,  
Борись  за  Україну  до  снаги,
Доки  у  серці  полихає  пломінь.    

Вставай,  синок,  і  пісню  заспівай,
Хай  заніміють  бісові  гармати,
Та  проторуй  свій  солов’їний  плай,
Туди,  де  зачекалась  внуків  мати.
 
Я  день  і  ніч  за  вояка  молюсь,
Щоб  горе  промайнуло  стороною,  
Та,  як  і  він,  не  скиглю,  не  здаюсь,
Обпалений  проклятою  війною…


15  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523659
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.09.2014

Мала Батьківщина

Мала  Батьківщина

Я  знайшовсь  в  селі  Мотижені,
У  капусті,  в  вольнім  полі,
Де  дуби  вітрами  стрижені,
За  хмарки  летять  тополі.

Де  озера,  мов  люстеречка,
Наче  небо,  сині-сині.
А  ромашки,  як    мережечки,
Опоясують  долини.

Де  сади  богами  саджені,
Гай  в  квітковому  полоні,
У  вінки  красуні  ряджені  -
Ясне  сонце  на  долоні…

Древні  русла  вкриті  лозами,
Літа  кукають  зигзиці,
Хлопці  сіно  косять  косами,
Зводять  тереми-копиці.

Там,  де  ніч  чарівно-зоряна
До  кохання  серце  кличе…
Земле  райська,  обітована,
Я  тобі  безсмертя  зичу.

13  серпня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523658
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2014

Моя родина - 31 липня 2012 року

Моя  родина

Моя  українська  родина:
Татусь  і  усміхнена  мама,
Мій  братик  і  сестри-богині  -  
Пошана  й  любов  поміж  нами.

Соломою  вкрита  хатина,
Мов  бабця  старезна  зігнута.
В  горідчику  квітне  калина,
Криниця  в  ряденце  запнута.

А  поряд  буслі  на  тополі
Вистукують  пісню  весільну,
Пасеться  теля  на  приколі
І  кури  сокочуть  щось  півню.  

На  нивах  колишеться  жито  -
Земля  колоски  наливає…
Здається  ще  б  жити  та  й  жити,
Що  тільки-но  все  розквітає…

Давно  вже  нема  тої  хати,
Зрубали  буслину  тополю,
Не  стало,  і  мами,  і  тата…
Стискається  серце  від  болю…  

31  липня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523432
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.09.2014

Збочення - 04 квітня 2012 року

Збочення

Колись  жили  гречкосії…
Шашлики-масовки…
Тепер  збоченці,  повії,
Мажори,  тусовки.

Колись  славились  піснями
Гнатюки,  Назарій…
А  тепер  ревуть  волами
На  сценах  бездари…

А  співали  як  дівчата?
Добили  до  ручки…
І  тепер  на  нашім  святі
Глумляться  „смердючки…“.

Були  колись  козаченьки
Міцні,  мов  дубочки…
Теперечки,  ледь  живенькі,
Дудлять  пиво  бочки…

А  які  були  кохані?
Цнотливі,  чарівні…
А  сьогодні  правлять  пані
За  кохання  гривні…

Научилися  чужому,
Звичаї  забули…
Зникла  людяність  із  дому,
Закрутились  дулі…  

Десь  поділися  толоки,
Сусіди  гостинні,          
Ми  удома  чужі,  збоку  -
Та  в  усьому  винні.

Були  колись  добрі  люди,
Праведна  громада…
Розділив  хтось  нас  в  облуді,
На  бездумні  стада…

Відродимо    наші  мрії,
Повернемо    віру…
Скоро  ранок  засіріє
На  гибель  вампіру…

04  квітня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523323
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2014

Моє слово

Моє  слово

Моє  слово  світиться  яскраво,
Коли  я  оспівую  життя,
Мріями  наповнена  уява,
Чарівне  являє  майбуття.

Думи  вириваються  на  волю,
Де  веселки  барвлять  небокрай,
Я  вдихаю  з  пахощами  долю,
Що  навіяв  солов’їний  гай.

Срібний  місяць  золотить  стежину,
Плаває  у  дзеркалі-ставку,  
Виглядає  молодця  дівчина  
Край  села,  в  квітучому  вінку...

Спалахнули    пристрастями  очі,
Хвилювання  крає  юнака…
Десь  у  луках  стрибунець  стрекоче,
Кличе  до  весільного  танка.

Моє  слово  світиться  яскраво,
Шлях  ясує  милим  до  вінця…
Палахтять  світанком,  мов  заграва,
Жагою  запалені  серця.
 
24  квітня    2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2014

Київ

Київ                                    

Не  було  Христа  й  в  спомині  –
А  наш  Київ  процвітав,
На  тодішній  Україні
Люд  з  богами  раював.

Яка  сила  тебе  звела?    
Скільки  Київ  тобі  літ?
Хтось  ранкові  вкрав  джерела,
Щоб  заплутати  твій  рід.  

Затуманить  чудо-ясу
Для  майбутніх  поколінь,
Очорнити  першу  расу,
Звести  оріїв  в  амінь.

Відаєм,  що  батько  Київ    
Є  начало  всіх  начал,  
По  землі  потомків  сіяв,
Колисанку    колихав.

Древні  праведні  писання
Вже  являються  з  глибин…
Недруг  знову,  як  востаннє,
Пхає  велич  до  руїн.

Височіють  мури-кручі
Над  Славутичем-Дніпром…
Скоро  воїни  могучі
Батьку  битимуть  чолом…

І  стоятимуть  на  стражі,
Як  у  ті  святі  віки…
Супостат  відчує  в  ражі  
Із  якої  ми  ріки.

28  травня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523139
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2014

Дурдон

Дурдон

Примовк  Майдан,  притихли  дзвони,
Що  кликали  до  боротьби,
До  Раші  двигнули  кондони,
Сумують  кинуті  раби.

Життя  не  тямлять  без  наруги  –
„Даёшь“  нових  ґвалтівників!“
Кричать  без  тями  вірні  слуги,
Наступники  німих  совків.

Мов  мухи  мруть  за  побрехеньки,
Немає  долі  без  лещат…
Ведуть  на  страту  рідну  Неньку  -
В  руках  ворожий  автомат.

Дурдом  розквітнув  на  Донбасі,
В  макітри  вліз  Наполеон,
Штовхає  край  мій  до  „параши“,
Де  зникнув  штопаний  „Кондон…“

Повзуть  конвоєм  до  Росії
В  новітнє  рабство  шахтарі…
Спаси  своїх  дітей,  Маріє,
Прозрій  їх,  Діво,  на  зорі…

Збудивсь  Майдан,  заграли    дзвони,  
Народ  піднявсь    до  боротьби…
Брешуть  про  рай  чужі  Гапони
У  царстві  зради  і  ганьби…

13  травня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523065
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2014

Вірші

Вірші

Живе  в  мені  одна  відрада:
У  вірші  душу  виливаю.  
У  риму  ллється  підло  „зрада“
І  кров  вампіром  випиває…

Хтось  посилає  серед  днини
Тяжке  журіння…  Як  узнати?
Я  чую  тихе  з  домовини:
„Борися,  синку“,  -  шепче  мати.

Невже,  ти  рідна,  звідти  чуєш,
Як  я,  розтерзаний,  ридаю?
Невже  звідтіль  мене  чатуєш?
…Прошепотіла:  „Я  все  знаю…“.

Спасибі,  люба  та  єдина,
Твоя  душа  і  там  страждає…
Журою  стогне  домовина,
Розбите  серце  дориває…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014