IvaSens

Сторінки (1/6):  « 1»

Чувак, обирай дівчинку собі по нутру.

Чувак,  обирай  дівчинку  собі  по  нутру.
Не  треба  гратися,  а  потім  викидати.
Чувак,  не  шукай  сотень,  а  шукай  одну,
Яка  не  стане  з  середини  тебе  руйнувати.
Чувак,  шукай  дівчинку,  яку  кохатимеш  лиш  ти.
І  шукай  ту,  яка  зможе  тебе  покохати.
Ту,  в  якій  не  побачиш  ти  дешевенькі  понти.
Ту,  яка  зможе  твоє  серце  лікувати
Чувак,  обирай  дівчинку  собі  із  небес,
По  рум*янцю.  по  рисах,  по  крилах.
Ти  ж  знаєш  -  кохання  з  середини  руйнує  тебе,
Якщо  не  зовсім  зганяє  в  могилу.
Чувак,  обирай  дівчинку  єдину  й  кохану,
А  не  ту,  яка  на  одну  ніч.
І  начхати  вже  на  те,  що  твоє  серце  із  металу.
Запам*ятай,  будь  ласка,  дивну  річ  :
Не  завжди  коханим  будеш  ти,  чувак,
Не  кожна  дівчинка  спроможна  покохати.
Проте,  як  би  там  не  було,  однак
Знайдеться  та,  яка  іще  спроможна  відчувати.
Чувак,  живи  своїм  життям  нарешті,
Чувак,  прокинься  з  банального  сну.
Чувак,  твоя  душа  постраждала  при  арешті.
Чувак,  шукай  дівчинку  собі  по  нутру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014


Всем тем, кто любит до последнего вздоха.

Ну  как  тебе  там,  моя  слабость?
Ты  счастлива?  Я  вроде  нормально.
Да,  жизнь  без  тебя  -  не  сладость.
Все  остальное  -  формально.
Сейчас  ночь.  Мне  холодно.
Ты  грела  меня,  как  костер.
Нам  и  худо  было,  и  голодно,
Воспоминания  о  тебе  я  не  стер.
Посмотри,  моя  жизнь,  на  столе
До  сих  пор  две  тарелки  и  кружки.
Я  думаю  всегда  о  тебе.
И  надеюсь,  что  вот-вот  ты  придешь  от  подружки.
Мне  без  тебя,  любимая,  плохо.
Мне  плохо  со  дня  похорон.
Я  скучаю  даже  по  вздохах,
Когда  покупал  я  черствый  батон.
Я  скучаю  по  твоим  истерикам,
По  крикам  и  нашим  скандалам.
Ты  хотела  увидеть  Америку..
Даже  вещи  уже  собирала.
И  даже  в  шестьдесят  лет,
Когда  мы  уже  постарели,
Тебе  нравился  весь  этот  бред,
Который  с  утра  бормотал  я  в  постели.
Ты  любила  мою  седину,
Ты  чай  мне  варила  с  малиной.
Ты  любила  меня,  старину,
Ну  а  я  тебя  звал  лишь  любимой.
Прости  меня,  моя  старушка.
Я  пережил  тебя  всего  на  пару  лет.
Смотри,  милая,  твоя  подушка,
Посмотри,  милая,  вот  твой  плед.
Эта  комната  до  сих  пор  наша.
Сюда  не  заходит  никто.
О,  ты  знаешь  о  нашей  старшей?
Она  родила  уже  трех.
Последняя  внучка  -  прям  ты.
И  улыбка,  и  волосы  к  плечам.
Твои  в  этом  чуде  черты.
Я  ей  сказки  читаю  весь  вечер.

Моя  слабость,  старушка  моя.
Мне  тебя  не  хватает,  честно.
О  тебе  вспоминаю,  любя.
Я  скучаю,  без  тебя  мне  и  жить  стало  пресно.
Моя  милость.  Моя  ты  частица.
Обо  мне  вспоминаешь  порой?
Улетела  ты  робкою  птицей,
Хоть  тебя  вновь  жду  я  домой.
Я  надеюсь,  что  скоро  умру.
Я  жду  смерти,  потому  что  я  знаю,
Я  вовек  никого  не  взлюблю,
Так,  как  тебя  обожаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493878
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2014


Давай, дорослішай. .

Наше  дитинство  залишилось  на  зачитаних  сторінках  Поттера,
Ми  більше  не  віримо,  що  колись  перетворимось  в  птахів.
Ми  сидимо  на  висотках,  п'яніючи  від  алкогольного  портера,
І  мріємо  ще  колись  файно  упасти  з  цих  дахів.

Наше  дитинство  залишилось  у  мультиках  про  Капітошку.
Про  Петрика  П'яточкіна  чи  десь  там,  у  Тома  і  Джері.
Наші  мрії  руйнуються,  нагадуючи  по-трошки,
Що  хоч  йдем  до  кінця,  та  не  бачимо  світла  в  тунелі.  

Всі  пропили  дитинство,  сп'яну  забули  у  барі.
Всі  забули  про  нього,  бо  усі,  мов  цапи,  уперті.
Прокурили,  згубили,  не  чуючи  в  серця  ударі
Слова  "Якщо  ти  не  дитина,  то  ти  поспішаєш  до  смерті".

Ви  забули  дитинство!  Вбили,  втопили,  розп'яли!
Страшними  муками  змусили  зникнуть  кудись!
Квіти  на  його  кладовищі  давно  вже  зів'яли.
Хотів  бути  дорослим?  Що  ж.  Ти  є  ним.  Дивись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014


Пора у осінь.

Ненавиджу  літо.  Разом  у  осінь?
Тримати  хмари  руками,  поки  йде  дощ.
Людей  обіймати  (якщо  попросять).
І  жити,  сховавшись  від  гамірних  площ.

Тьмарити  сонце,  віяти  вітром.
Гріти  теплим  горнятком  із  чаєм.
Ховати  істину  лише  у  титрах.
Ми  ж  бо  її  не  завжди  помічаєм.

Атмосфера  Шекспіра,  Фредеріка  Шопена.
Коли  дощ,  я  завжди  про  них  пам'ятаю.
Я  ненавиджу  цю  показуху  і  сцену.
У  шафці  є  крила,  які  не  літають.

Йдем  разом  у  осінь?  Залиш  парасолю.
І  рука  хай  не  тягнеться  до  полички  з  плащем.
Мені  би  взаємності..  І  трішки  волі.
Йдемо  разом  танцювати  з  дощем?

Ковтнути  повітря,  умитись  росою.
Себе  не  любити  іще  кілька  днів.
Ховати  серця  за  стіною  німою
І  тікати,  тікати  від  зимових  снігів.

Я  ненавиджу  зиму.  Назад  у  осінь?
Тримати  хмари  руками,  поки  йде  дощ.
Людей  обіймати  (якщо  попросять).
І  жити,  сховавшись  від  гамірних  площ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014


Ти, мабуть, її кохаєш.

Якщо  ти  можеш  тримати  її  за  руку,
Якщо  ти  можеш  в  обіймах  стискати  її,
якщо  ти  знаєш,  що  важко  -  розлука  ,
І  в  очах  неможливих  сльози  німі,
Якщо  ти  знаєш,  що  вона  любить,
якщо  ти  знаєш,  що  їй  насниться,
І  які  біля  неї  люди,  
І  від  чого  душа  іскриться,
Якщо  ти  знаєш,  який  в  неї  голос,
Якщо  ти  знаєш,  чому  вона  плаче,
Якщо  ти  любиш  її  світлий  волос,
І  її  серце  криваво  гаряче,
Якщо  ти  любиш  її  слова,
Якщо  ти  любиш  її  відбиток,
Там,  де  зів'яла  трава,
Зіткане  з  сотні  ниток,
Твоє  кохання,  її  тепло,
Її  сльози,  і  щастя,  і  сміх,
Що,  де  й  коли  із  нею  було,
Чому  вона  любить  сніг,
Чому  вона  плакала  вчора,
І  як  одягнеться  вранці,
Що  за  пісня  будЕ  на  повторі,
Яким  кольором  малюватиме  пальці,
Які  книги  читала  торік,
З  ким  щаслива  була  до  нестями,
Які  душі  в  її  повік,
Які  очі  у  її  мами,
Якщо  ти  їй  лише  віриш,
Якщо  ти  її  тримаєш,
То  в  тебе  мурашки  по  шкірі,
Ти,  мабуть,  її  кохаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2014


Ховайся і далі.

ти  ховаєшся  в  нірці
ти  ховаєшся  в  со́бі
ти  ховаєшся  в  нішах
ховаєшся  в  сході
сонця  і  місяця
кожного  дня
всі  пори  року
і  весна  ця
то  твоя  мантра
то  твої  руки
то  твоє  серце
і  його  стукіт
це  його  пісня
це  його  мова
година  вже  пізня
знову  по  колу
ти  не  кохаєш.
я  не  вимагаю.
ти  помираєш.
я  перемагаю.
бо  я  не  здамся
бо  не  встане  сонце
поки  не  побачу
свого  незнайомця
його  нарекли  колись
твоїм  ім'ям
із  шести  букв
з  початковою  "А"
далі  ховайся
бо  я  -  ніхто
коли  прокинешся  зранку
поглянь  у  вікно
там  палитиме  літо
твої  теплі  ніші
і  твоє  серце
і  обійми  тепліші
Тебе  не  врятує  
Ні  твоя  нірка,
Ні  твої  руки,
Ні  твоя  зірка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014