| Сторінки (5/496): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Лютнева ніч була і справді лютою.
Від злості побіліла на виду.
Злигала сніг із вітром.
Потім спутала,
Щоб не втекли.
І почала чимдуж
Шмагати їх.
Але за що, навіщо?
Усе навкруг пручалось і ревло.
І хата борсалась в капкані хвищі,
Як у міцному неводі – улов.
Боялася на суші потонути.
Відчувши страх цей,
Ясен молодий
Став проти вітру
Невід той тягнути.
Подалі.
Сам не знаючи куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
І день, і ніч, і знову день
Зима крупчатку сіє.
Півсвіту, мабуть, в гості жде,
Затіявши весілля.
Діжа на весь холодний рід
З верхом. Пора місити,
Але танцює десь вгорі
Густе гігантське сито –
І пух пшеничний через край
Летить куди попало.
Вже, як старий мірошник, гай
Покректує в завалах.
Шляхи сховались від коліс,
В муку вростають хати.
Здається, скоро в цій імлі
Все буде волохатим.
І гострі зітруться кути
Під гримом борошняним…
Коли ж збирається пекти
Зима шишки рум’яні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2015
Не упізнати вишеньки в саду.
Убрані в іній віти кучеряві.
Та шкода, що мереживну фату
Подарував їй січень, а не травень.
Вона ж різниці ще не поміча.
Усім єством примарне щастя ловить.
Як нерозумне молоде дівча,
За цвіт приймає крижану обнову.
Не відає, що з тої дивини
Червоних влітку ягідок не буде,
Що хтось, її шукаючи вини,
Зловтішно за довірливість осудить…
Навколо ходить свахою зима.
На вишеньці сріблить пухнастий іній.
А я молюсь, щоб доля жартома
Не вразила отак мою дитину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2015
Мені зима нагадує ромашку –
Крохмальні дев’яносто пелюсток
Без аромату
Напівсонно й важко
Поумерзали в сонячний жовток.
І я не жду, коли вони відтануть,
Висмикую по черзі без жалю,
Без «любить» чи «не любить» мій коханий.
Я штучності цього не довіряю –
Вона не скаже правди, бо не знає.
Не може знати, що таке – люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Вона була ще вчора не така.
Скидалася на безпритульну жінку:
Зів’ялий силует не по роках
І на плечах посічена косинка.
А вранці підмінили ніби стан.
У захваті сама природа сліпла –
Висвічувався різьблений фонтан
Тендітними струмінчиками срібла.
Завмерли в зачарованому сні
В граційних па гілок пружні каскади.
І натяку найменшого на вади
Буть не могло у ніжній таїні.
Їй не потрібно жодної з прикрас.
Тут мовить сила, що любові рівня.
Любов…
Якщо захоче, й кожну з нас
Вона оберне в сяючу царівну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Сніг цілу ніч не тільки на землі,
А й на гілках дерев мостився спати.
Де широко було, там зручно ліг,
А на плечах кленкових – вузькувато.
Уранці клену-батькові здалось,
Що курить син від нього по секрету,
Бо час від часу струшує срібло,
Як сивуватий попіл з сигарети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2015
Зелена брошечка трави
В зими на платті срібно-білім.
Звідкіль така у грудня сила,
Що раптом цей смарагд з’явивсь?
А чесно – просто бур’янець.
Чого ж його рівняю з дивом?..
На чужині отак, можливо,
Лице знайоме промайне –
Не схожий хтось на божество,
Не знаєш навіть, як і звати,
А вже готовий обійняти,
Як цю весну перед Різдвом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2015
Одягла білокору самітницю
По-святковому холоднеча.
Щоб засватав хтось.
А під вечір
Віддала на розглядини Місяцю.
Хай милується дивом-берізкою,
Адже врода близька ідеалу.
А за те, як сукенка поблискує,
І її, холоднечу, похвалить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2015
Граційні витіваючи ходи,
Рідкі сніжинки не спішать упасти.
Немов снують прелюдію до щастя
Чи, може, до нежданої біди?
То спиняться.
То раптом – перебіжки.
Страшать
Чи заворожують танком?
Так підкрадається
Красива кішка
Перед безпрограшним стрибком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2015
Перший сніг не простинею ліг,
А м’якими срібними монетами.
Копійки ці, начебто, приметані
Нашвидку до чорної землі.
Щоб міцніш тримались.
Осінь хай
Бачить, що до неї з щедрим викупом
Йде зима.
І щоб до думки звикнула –
Зміна їй не надто вже й лиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2015
З шовку сірого, м’яких пушинок
Осінь ковдру для землі пошила.
І не день, не два, а час тривалий,
Сон прогнавши, сторожко тримала
На руках розгорнених цю ковдру,
Щоб вночі зірки холодні й горді
Не зуміли справдити погрози –
Поглядами землю заморозити.
Осінь – проти. Руки хоч і терпнуть,
Там, внизу, поки що буде тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Хтось, мабуть, розгнівив патлату хвищу.
Обличчям припадає до вікна.
І тарабанить пальцями, і свище –
Згодилась би й сорочка гамівна…
А може, десь біда? І сива хвища –
Єдиний свідок. SOS передає?
Вслухаюсь. До вікна підходжу ближче.
А раптом в цьому здогаді щось є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
Вже котрий день погода на нулі,
Бо у зимі блукає пізня осінь.
Низенькі дні шукають безголосо
Тепла у прохололій вже золі.
Отак і ми шукаємо, бува,
У почуттях непевних зоряниці.
Чи осінь, чи зима – яка різниця,
Коли в душі погода нульова?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Пустився сніг –
Мільярди білих стебел.
Тонких-тонких –
Всього у півструни!
Здавалося –
Десь високо у небі
Схилилась хмара,
Дивлячись униз.
І шовк сріблястий
Пишного волосся
Грайливо діставав
Аж до землі.
А вітерець
Чесав його й відносив
Убік.
І нові пасма звіддалі
Ловив любовно
На прозорий гребінь.
Погладжував
І солодко тремтів.
І знов чесав.
І пригортав до себе.
А заплітати в коси
Не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2015
Дощ монотонний –
П’яничка в фуфаєчці –
Знову чіпляється до перехожих.
Мимрить своє щось,
Набридливо кається.
Просить подати копійку,
Хто може.
Дибає далі.
Тремтить.
Розсипається.
І вже розтрушеного не зібрати.
Ноги чужі ніби.
Сперся на палицю.
Думка малює
Похмілля як свято.
Дому нема в нього.
Мусить бродяжити.
Це як довічне прокляття.
Чи звичка?
Дощ затяжний,
Шарудливий,
Небажаний
Переминається, наче п’яничка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015
Соромиться старенький листопад
І бідності своєї, і безсилля.
У нього все виходить невпопад.
Сьогодні люди сонечка просили,
А він його не вилущив із хмар,
Хоч довго порпався в небесній скрині.
Не вгледів. Бо вже очі не орлині.
Та й заважала пошукам зима –
Сусідка. Отже, знову не вгодив.
Тож люди поховалися по хатах.
Від нього. Їм тепла потрібно, див.
І листопад заплакав винувато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2015
Листопад – старий, розумний пес
Голову руду поклав на лапи.
Ніс лоскоче дим. Журливий запах
Тягнеться поближче до небес.
А якщо точніше – до гілок,
Де недавно був цей дим листками,
Обійнятись хоче з вишняками.
Хоч прощальне їм вернуть тепло.
І в людей леткий зелений вік.
Жовтий теж неначе тане в висі…
Листопад в багаття задивився
Й лапу несподівано припік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Немовби вчора осінь у дворі
Черешню роздягала, щоб скупати.
І споглядав це зелено горіх,
Не міг очей цікавих відірвати.
А нині перелесниця-зима
Черешню дурить метушливим цвітом.
Але в горіха подиву нема –
Старий і сірий…
Навіть не помітив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015
Пік величі святкує нині осінь
По-крезівськи багата і красива.
Завмерла в королівській гордій позі,
Немовби перед фотооб’єктивом.
Їй хочеться, щоб кожен її бачив,
Щоб кожен мав такий портрет на пам’ять,
Бо врода, статки – вітряні.
А значить,
Скарби на плечах можуть стати рам’ям.
До того ж, мулить думка неприємна:
Всі знають, як те золото нажито –
Не нею. Ні.
Вона лиш – спадкоємниця,
А справдішні творці – весна і літо.
Тож хоч недовго хай блищать розкоші,
А потім осінь задум розсекретить –
Вона роздасть усі шалені гроші
Без ліку.
До останньої монети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2015
Осінь – казкова лань
Б’є чарівним копитцем.
Золота, де не глянь,
Хоч нагрібай копиці!
Злитки на всі смаки,
Різної форми й проби,
Та мені невтямки:
Щедрість це чи жадоба?
Мабуть-таки, візьмусь
В осені розпитати:
За що вона й кому
Так відчайдушно платить?
Має життя чи смерть
Вартість таку високу?..
Золота хижий смерч
Краще, ніж бідний спокій?..
Жаль, не відповіла.
І не могла спиниться…
Ніби казкова лань,
Б’є чарівним копитцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
Дощ нічний –
Марафонець зі стажем.
Чи біжить, чи так швидко іде?
І хоч світла немає ніде,
Крок упевнений, урівноважений.
Певно, задану вивчив дистанцію –
До осінніх полів його путь.
Там зернята-фанатики ждуть
І готують зелену овацію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2015
Знак Зодіаку у вересня
Інший, аніж у людей.
Не в піднебесся занесений –
З ним він городами йде.
Сипле рясними сузір’ями.
Обрис?
Де – птаха, де – звір,
Де – бозна-що…
Надвечір’ям
Зносить зірки ці у двір.
Далі світить їм у… погребі.
Скучимо – нагребемо!
Знак вересневий – картопля.
Всі ми під ним живемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Моторний вітер з-за морів
Назносив хмар чимало.
І в небі нашому беріг –
В прозорому чувалі.
Притягне тучу, впхне в чувал
І знов його зав’яже.
Давно вже втупилась трава
В цю вітрову поклажу.
Та так дивилась, ледь жива,
Що жаль пройняв ялини.
Проткнули списами чувал –
І дощ на землю хлинув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015
Сіють озимину,
Даль же не пахне радістю…
Світ до нас повернувсь
Знову на тридцять градусів.
Інша з’явилась грань –
Рівно одна з дванадцяти.
Що на ній? Час прощань,
Мудрості тиха грація.
Тягнеться літа шлейф
Срібною павутиною,
Тільки воно вже блеф.
Вже і душею стигну я.
Осінь і я – чужі.
В золоті чи в іржі
Йде вона королевою.
Тепло. А я дрижу
І для думок прошу
Холоду березневого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015
Мовчать тополі в сонячних осколках
І дивляться під хмари на співців
Журливих.
З них найперший, ніби голка.
А позад неї – нитка в два кінці.
І вітер ті кінці все підправляє,
Заплутатись, з’єднатись не дає.
Надіється, що в просторі безкраїм
Зірок на нитку голка назбирає
І місяць, як віночком, обів’є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Земля – немовби з печі сковорідка.
Якщо босоніж, мабуть, зашкварчить.
Весною дощ навідувався рідко,
А нині, схоже, має сто причин,
Щоб зовсім не приходити у гості.
Образився? Чи втратив інтерес?
І всі думки землі тепер – урозтіч.
Блукає зором в пустощі небес.
Але ні цятки на тій стелі круглій,
Лиш сонце-люстра – невмолимий кат.
Садам, городам хоч давай пілюлі –
Температурять – аж до сорока!
А день, мов рік.
Нема хвилинам ліку.
Спасибі ночі –
Легше трішки хоч.
Монахиня, вона втішає тільки.
А тут уже потрібен лікар – дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Гроза плечем гойднула і пішла.
Услід їй ліс сердито забалакав:
«За віщо знов сварилась, облила?!»
Мокрющий, обтрусився, як собака.
Зелену шерсть підставив під вітрець.
Щоб сохла. І продовжував бурчати:
«А ніби ж залицялась…
Хай їй грець!..
Такі вони і є, оці дівчата…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015
Мов тісто перестояне, спекота
Осілася. І серпень на Ілька
Вже навіть сонце пробує на дотик,
Неначе спілу диню на грядках.
Це в полудень, як зводиться навшпиньки
І тягнеться руками у зеніт,
Аби додати небу трохи синьки,
Бо вицвіло. На степ у полині
Скидається. Та й на землі прочахла
Яскравість, ніби врода в сорок літ.
А треба ж, щоб цвіла і навіть пахла!
Щоб юності угадувався слід.
І серпень тут і там ховає вади –
Лакує зелень кучерів дощем,
Дарує пишним яблуням помаду,
Щоб літо захищало свою владу
Червоногубо ще, іще, іще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2015
Луги біля Ворскли, неначе савана:
Така ж, як і в Африці, пишна трава,
І верб острови, мов гайочки бананові.
Різниця – бананів самих не бува.
Зате ціле літо не сліпнуть озерця –
Синіють очима з-під вій осоки.
А скільки всього тут стрибає, пасеться!
Не згірш, як у Африці, сіють зірки
Ночами з підситка незвідані тайни.
А вранці з туману, як з маревних снів,
Здалось би, що дикий табун вилітає,
Якби не хлоп’я – реп’яшком на коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2015
Напрочуд фаворитка гарна в липня.
Жовто-зелене вишукане плаття –
Його дарунок…
Він, звичайно, платить
І за парфуми…
Всяк до неї липне,
Всяк норовить обмацати очима.
А вітер гладить, як літає мимо
І бджоли обціловують як диво,
Бо ніжна.
Бо кохана.
Бо красива…
Так думає, напевне, все узлісся
Про липу.
У її медовий місяць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015
Дощ наскочив – смугастий півень,
Задерикувата голова.
Розходився управо, вліво –
Усе чисто переклював.
Тільки диво: немає шкоди!
Де пройшовся – вища трава,
Цвіт голівки скоріш підводить,
Листя сяйво перелива.
От так дощ! Не півень – а лебідь!
Змах крила – і далі помчав.
Лиш красу та коромисло в небі
Залишив для чийогось плеча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2015
Усмішка у неба на вустах
Зайнялась рожево і невинно.
Проявила звичну вже картину,
Де залізний кланяється птах
Пшеницям розкішним без упину.
Це за те, що стережуть в глибинах
Нафту в чудернацьких погребах.
Птах не зрушить з п’ятачка цього,
До зірок високих не полине,
Бо тоненька шворочка-стежина
До ноги прив’язана його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Ходять по хмарах важкі ведмедиці,
Ходять Мала і Велика.
Ніби не знають, що це не годиться –
Так недалеко й до лиха.
Хмари вгинаються, тоншають, рвуться.
Стали, як ковдри дірчасті,
Тільки ті звірі засліплені буцім
І не бояться упасти.
Що вони там, навіжені, надумали?
Чим не вгодило їм небо?
Туга яка їхні голови мулить?
Ягід чи меду їм треба?
Може, в барлоги потрапити хочуть,
Вбрані в ялинові шати,
Теплі, щоб можна було хоч разочок
Вивести в них ведмежаток?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2015
Злива сердилась, аж тупотіла.
Батогами шмагала траву.
І, зігнувшись, трава наче бігла
Навмання, через гладь лугову.
Ляском злива жахала і коней,
Щоб рвонули, чимдуж понесли!
А вони скубли щось монотонно.
Паслись. Просто спокійно жили.
Знали, мабуть, – це скоро мине.
Нетривка тимчасовості сила.
Все крикливе насправді – дрібне.
І це зливу, напевно, бісило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
У червня великий картуз,
Пошитий з кленового листя.
Він ходить у ньому, як туз –
Усміхнений і запашистий.
Та раптом спинивсь на грядках,
Червоне угледівши дещо.
Сама потяглася рука
До… в жовтих мачинах сердечок.
Завбачливо розперезавсь,
Аби їх вмістилося більше.
А потім ще й зняв картуза –
Збирає гостинець для інших.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Де село збігає за горби,
Де гаї зелені ловлять спеку,
Капелюх змостили для верби
Нові родичі її – лелеки.
Так здається знизу, а згори
Це – аеродром в мініатюрі,
Круглий стіл дзьобатій дітворі
І можливо забавка для бурі.
Рання зірка шапку на вербі
Променем, як пальчиком, торкає:
Отаку придбати б і собі,
Щоб жива була. І разом з гаєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2015
Як символ таємничості і зваби,
Плив гордий Місяць в напрямку села.
А вітрові здавалось, то – кульбаба
В лугах небесних щойно відцвіла.
Вважав, що досить толком розігнатись
Та підстрибнути – й кулька у руці!
Він обскубе пушок той сивуватий,
Міжзоряні засіє путівці.
Нехай насіння пророста обабіч,
Хай обживе незайняті місця.
Нехай біліють велетні-кульбаби,
Але спочатку будуть з них – Сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2015
1
Пихатий червень річку перебрів,
Узявся в боки й луг почав сварити:
- Он як заріс! А ще ж і не старий ти!
Уже не видно ні очей, ні брів!
А Ворсклі все нашіптуєш: «Люб-лю-ю».
Я чув. Але навіщо ти їй здався?
Жінки скоріш помітять ловеласів,
Аніж таких… Давай-но поголю!
Луг мовчки слухав про свої гріхи
А потім невдоволено промовив:
- Ну, досить… Брий усе понаднормове,
Але зостав хоч вуса з лепехи.
2
Весь луг тепер одеколонний.
Утратив патли й не розкис.
І вітер падає з розгону,
Мов на перину, - на покіс.
Не тільки голову, а й ноги
Усім показує лоза.
Гнучка, ображена дорога
Із забуття вже виліза.
Везуть, везуть духмяні тонни
В селянські збуджені двори
Не тільки різні трактори
Чи ГАЗи, а й звичайні коні.
Вони тут – рівня. Не віджилі.
А може, навіть – головні,
Бо саме їхні, кінські сили
В залізних цих здорованів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015
Стежина і недовга, і вузька.
Та знана.
Часто не бува порожньою.
Краї, немов колись в носовичка,
Обплетені веселим подорожником.
Він – із людьми.
І в радості, й журбі:
А раптом, трапиться,
Тут хтось заойкає?
Він завжди – поруч.
І пришльопне біль
Ласкавою зеленою долонькою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Світ на весну благоговійно молиться,
Бо знов радіє сонцю, ожива.
В хоралі цьому і сільська околиця
По-своєму проказує слова.
Вони злітають з вуст-листочків яблуні.
Їх річечка плюскоче-вимовля.
І невсипущі бджоли, цвітом зваблені,
Кладуть їх на мелодію крилят.
Та ось, неначе з серця того шепоту, -
Бельканто солов’їних голосів!
І піднеслась до неба вільно й трепетно
Вже не мольба весні, а гімн – красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596559
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2015
Я ладна з травнем всі стежки пройти
І вірю, що могла б за ним угнаться,
Бо коли поряд він, мені – сімнадцять.
Є сумнів? Ну, не більше двадцяти!..
Так пахне зеленню його ім’я!
Так солодко з ним бути наодинці!
Плекаю мрію врешті роздивиться,
Які він чари сипле солов’ям
У келишки конвалії з росою.
Ніяк перед цікавістю не встою…
У травня стільки див! І я повинна
Спіймати невловимі ті хвилини,
Коли він краде в поля свиту чорну,
А листя випускає із полону.
Черкне в яку секунду сірником
Над гнотиками юних свіч тюльпанів?
І глечик переверне з молоком
Над грушами старими над ставком?
І теплий вітер виведе зі стайні?..
А може, травня я приколишу
Під вишнями у нашому садочку?
Приміряю тоді його сорочку,
А як удасться, трішки й поношу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2015
Слухаю ніч,
Що мій сон затулила собою.
Це їй не важко,
Бо надто широка в плечах.
Треться, мов кішка,
Об шибку щокою рябою,
Змовницьким шепотом
Знову і знов улеща.
З хати виманює.
Що їй від мене потрібно?
Може, нема з ким порадитись,
Погомоніть?
Забарабанила пальцями
Дощику дрібно.
Мабуть, таємне щось
Хоче повідать мені.
Вийшла.
Та ніч якось враз
Підозріло замовкла.
Перед порогом стояла
Бузковим кущем –
Буйно розквітлим, пахучим
І радісно мокрим!..
Ось і причина.
Чого ж мені треба іще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015
Із чужини вертають дикі гуси.
Домотують на крила дальню путь.
Про все забувши, трепетно дивлюся,
Як сірі цятки ближчають, ростуть.
Немов несуть із краю в край по небу
Над полем, над мозаїкою сел.
Живим пунктиром виписаний ребус –
Магічний знак у формі букви «Л».
Що він таїть? Що можна ним сказати
Лугам, озерам, розкоші дібров?
У нашій мові слів на «Л» багато,
Але найкраще, мабуть, з них – любов.
Авжеж, любов! Така проста розгадка.
Любов – солодкий, пломінкий магніт.
До нього плинуть сліпо, без оглядки,
Бо він – всесильний. Надто повесні.
Бо навесні, крім сили, й чари ловить
В глибинах засекречених джерел…
Тріпоче птахом в серці моїм слово,
Оте, що починається на «Л».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
Мій квітень – вічно юний, безшабашний
Позгонив з неба обважнілі хмари,
Немов корів.
Під сонячні фанфари
Зчепився з холодами врукопашну.
А потім як законний переможець
Він оживив природи коліщата,
Тепло на дощ красиво перемножив
І легко став смарагдовим магнатом.
Мій квітень – неслух, маг,
Коротше – Овен.
В мені його нев’янучий характер.
Сідаю з квітнем у новенький човен,
Пливу в незвідане – у завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Весна. Оновлення пора.
Над світом владарює дух романтики.
І навіть яблуня стара
За ніч мільйон білорожевих бантиків
Нашила потай на вбранні.
І ось не зна – радіти чи соромитись.
Що скажуть юні, видатні
На це її нащадки без оскомисті?
А ті до самозабуття
За бджолами спостерігають заздрісно,
Як мимо них вони летять
До пепінки, за материнським адресом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
Стояло сонце, мов руде лоша,
І видивлялось пашу по байраках.
А сніг, до річки звезений, лежав,
Як бегемот старий, і тихо плакав.
Ніяк не міг дістатись до води.
Горбатилось його землисте тіло.
Не слухалось. Залишився один.
Втікаючи, рідня віддзюркотіла.
Його не розуміє тут ніхто,
Світ якось не по-білому говорить.
Що не травина, то уже й – роток,
Охочий до смарагдових риторик.
Нарешті цю химерну дичину
Уздріло сонце й тицьнуло у груди:
– Не побивайся так. Ось трохи схуднеш,
– А я подужчаю. Тоді й попхну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015
Холод під гомін залітніх пташок
Нехотя з саду вужем виповзає.
Сперся на вила похудлий стіжок,
Наче замріяний мудрий хазяїн.
Вже залюбки на сухих п’ятачках
Кури розчісують жовту ще травку.
Хмарками дрібно танцює мошка.
Вперше за двір дід прочовгав на лавку.
Дзенькнув будильник для соку в гілках.
Навіть на сонці не спиться котові…
Скрізь, де не глянь, світ весну виклика,
В неї пірнуть з головою готовий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2015
Весна в селі з’явилася дощем.
В руці пучечок пролісків тримала.
Зайшлася вільним, радісним плачем,
Обнявши, довго землю цілувала.
Немов дочка, з чужої чужини
Вернулася до рідного подвір’я,
Нарешті усвідомивши безмір’я
Своєї туги. Туги і вини.
Ну як вона посміла, як могла
Залишити цей край напризволяще?!
Он як змарнів без ласки, без тепла,
І скрізь сумне, обкрадене гілляччя.
Мерщій до діла! А воно – просте.
Весна відмінить всі закони сонні.
І знов крізь напівтраур проросте
Краса, що гідна марша Мендельсона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2015
Весела стежечка за ворітьми
На сонці молодому гріє спинку.
Була ще вчора власністю зими,
А нині хвацький березень в новинку
По ній пробігся.
Кригу, мов луску,
Зчесав. І залишив свої печаті –
Завірив не відлигу там якусь,
А, мабуть, справжнього тепла початок..
Вилискують протоптані сліди.
Мене, здається, за собою кличуть.
І я піду. Нехай ведуть кудись
До ніжності весняної поближче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
Черемуха у нашому дворі
Поміж дерев, як та людина-жайвір.
Ледь березень доріжки одігрів,
Вона боїться вже проспати зайве.
Прокинулась – і радісні бруньки
Мерщій повисували язички:
- Весна! Весна! – кричать зелене слово.
- Невже?..
І далі сплять дерева-сови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
Сусід затямив: «Нєт зємєль плохіх…» -
Це в нас. – Дають завжди на хліб із маслом,
Але, на жаль, недбалі пастухи,
Немов корову, Крим уже пропасли.
«Корова» та на прив’язі весь час.
Не може коло моря пастись вільно.
А злодій ніби ще й не поміча,
«Што худо єй» - голодна і не тільна.
У нього інше в голові уже:
Донбас облудно заманив на бойню.
Гарцює з закривавленим ножем,
Щоб ран завдати майже незагойних.
Щодня ширяє. А Донбас живий.
Живий! І вірить: хай і вирви зяють,
Та м’яснику з «братерської» Москви
Управить мізки ще народ-хазяїн.
І ліків дасть для тіла і душі,
Бо землі наші – то не дійне стадо
Для «рідних» ворогів, котрі при владі
Не раз були. І тих – із-за межі,
Хто Україну хижо уподобав.
Віділлються їм лютими слізьми
Прострелені серця, розп’ятий мир
І кримська, і донбасівська «худоба».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2015
Дві цифри: 41-й – 45-й
Щотравня переможно ми повторюєм.
Вже наче біль від них вдалось приспати,
Перетворили їх в священні дати
І урочисто віддали історії.
Та зараз, в час мобілок і комп’ютерів,
Коли, здавалось, торжествує розум,
Над Україною ті ж самі грози.
І в місті кожнім, і в найменшім хуторі
В сучасних матерів – тодішні сльози.
Горить Донбас, кривавим пеклом змучений.
Війна дітей сирітством щедро мітить,
Бо нині рідко день який не змушений
На чийсь поріг покласти чорні квіти.
Горить Донбас. Кому могло увіриться,
Що катом доведеться називати
Того, хто нас божився захищати.
І вчора ще вважався старшим братом?!
Хто знав, що «брат» з сокирою увірветься?!
[i]Травень 2015 р.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
Весна з ріллі, як зі шкільної дошки,
Стирає крейди залишки сирі
І на палітрі власній вже колошка
Найкращі фарби ніжних кольорів.
Всерйоз ніхто сваритися не буде
За знищені полотна. А зимі –
Художниці – тепер не до етюдів:
Хоча б вдалося уціліть самій.
Задкує наполохано по полю,
Відлежується в темінь по ярках
І знов бреде у напрямі на полюс,
І помсту виколихує в думках.
Але весна того не хоче знати –
Грунтує для картини чорнозем
І рогозу торішню, й саду клаптик…
Щоб захлинулось зеленню усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015
Маленьку річечку – дитину верб
Збудив зарано березень-невіглас.-
І тут, і там підрив її, як вепр.
І річечка налякана побігла.
Але не так рівненько, як завжди –
Не вчула берегів своїх спросоння.
Захвилювались верби: «Не туди!
Ой, не туди! Не на всі боки, доню!»
Вони руками голими – гіллям
Ловили бистру воду, переймали.
А річка утікала і здаля
Верб посмутнілих за собою звала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2015
Мов сусіди біля межі,
Сперечаються лютий з березнем.
Звична лінія вже розмерзлась. –
Де свої сліди, де чужі?!
Цілий тиждень злітають з губ
То прозорі слова, то білі,
Але люди вже зрозуміли,
Хто з них істинний правдолюб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2015
Дивуйтесь травині-голочці,
Що гнів зими проколола
І не прирученій смолці,
Яка ще гостює в полі,
Житам, прихопленим стиглістю,
Струмку, що живий і в холод,
Дзвінкому таланту щиглика.
А ще не миніть ніколи
Захопленим, вдячним поглядом
Лісів зеленавий присмерк
І мудрі бджолині клопоти,
Дощу кришталеві бризки
І луг, обласканий повінню,
Й пінисту перуку моря,
І горді гірські крутовини,
Й нічні самоцвіти-зорі.
Дивуйтесь щедротам сонячним,
В садах – весняному буйству.
Дивуйтесь, все це боронячи.
З добром у душі дивуйтесь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
Їх шелест повільну ріку
Нагадує в полі гарячім.
Сміються вони у вінку
На світлій голівці дитячій.
А зараз такі ж колоски
Я бачу на братській могилі.
Безмовні вони, як думки,
Та стільки в мовчанні тім сили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2015
На землю вечір синьогривий
Впустив росисті поводи.
Солодку втому й запах жнива
Несе з роботи бригадир.
Молодичок дорогу світить,
За день нагріту, ніби піч.
І колоски, неначе діти,
Йому рівняються до пліч.
Йде син землі високочолий
Крізь лан, мов крізь любов саму.
Віч-на-віч бути з рідним полем
Не соромно йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2015
Доки житиму, будуть милими
Рідні далі, де хліб шумить…
Наймирнішими в світі стрілами
Жито цілиться у блакить.
Скільки стріл цих, тугих, нескорених!
Ледь торкни – і неначе злетять.
Наконенчники їх напоєні
Не отрутою, а життям.
Лину думкою в дні майбутнього,
Де б не правило світом зло,
Й крім цієї зброї могутньої,
Більш ніякої не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2015
Неначе в храм, заходимо в жнива –
У царство мудрих і простих законів –
І очі зводим на святу ікону,
Що сонцем зветься і творить дива.
Без слів, самі не знаючи того,
Ми молимось на неї підсвідомо.
Не так багато й просимо – всього,
Щоб віддалік од нас ходила втома
І зливу десь припнули небеса
Ще й спутали, бо надто норовиста.
Хай потрясає гривою над містом.
А тут – не треба. Тут лише роса
Нехай вмиває колоскові личка…
Небесну даль пронизує мольба.
А поруч, аж до обрію, хліба
В намисті із солом’яних копичок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2015
Коли у полі в’яжуть перший сніп,
Відразу літо котиться під гору.
Але якраз в оцю величну пору
Підносять на вершину праці хліб.
І там він сяє навіть уночі,
Бо в жниварів і в сні перед очима
Пливе колосся й дзвонить невловимо.
І в нотах цих само життя звучить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015
Дзвіночком жайвір у височині
Разки мелодій розсіва над полем.
А поруч у глибокій борозні
Увесь в іржі, як у крові, – осколок.
Тут бій гримів. Чорніла зелень трав.
Сини вмирали за Вітчизну нашу.
І, може, й цей осколок просичав,
Життя чийогось нитку обірвавши.
У грунті він пролежав стільки літ!
Нестерпно стало матері-землі –
І викинула геть із свого лона.
Здавалось їй, що всі оці роки
Над ним росли пшеничні колоски
Гіркі, як горе, й, ніби кров, солоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Перепел віщує косовицю.
Скоро згублять день і ніч межу.
Сонцем зацілована пшениця
Подарує свій прощальний шум.
І полине золоте колосся
В руки тих, хто сіяв і ростив.
Буде півземлі в рясних покосах,
Ніби в паралелях золотих.
Прийде до людей красива втома.
Буде танець і коліс, і ніг.
І ніхто не поспішить додому
З жниварів засмаглої рідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015
Повів пшеницю обрій в синю даль.
Шепоче їй щось лагідне, хороше.
А на обніжку з листя вигляда
Рожевим личком запашний горошок.
Чи не зоря дала тобі красу,
Перлинко поля, ніжна, дикувата?
Зриваю квітку трішки винувато
І біля серця бережно несу.
Гублю помалу сум на путівці.
Він брів попереду, а зараз – тане.
І довго-довго у моїй руці
Пахучий вогник світиться, не в’яне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2015
Вслухаюся у жайворонка соло,
Та радість не проб’ється до душі,
Бо під піснями в кротовинах поле,
Мов ланцюгами зв’язане, лежить.
Не ворухнеться. Скривджене і хворе.
Думки болять йому: мала, сліпа,
Нікчемна сила нагортає горе
Справжнісіньке! На молоді хліба…
Невпинно. Вздовж і впоперек, і навхрест
Повзуть крапчасті чорні мотузки
По тілу поля. Зморщилися паростки,
Яким вже не тримати колоски.
Вслухаюсь.
Не співає жайвір. Плаче.
В тривозі над гніздечком знемага:
Й до нього можуть дотягтись бродячі,
Байдужі метастази ланцюга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Як вечорами в далечінь дивиться,
Помітиш: сонце, мов червоний птах,
Сідає в пишні гребені пшениці
І розчиняється у колосках.
Зерну дарує і тепло, і колір,
І силу по краплині віддає.
Тому-то навіть сутінками в полі
Від хліба тепло й сонячно стає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015
Є щось магічне в молодого жита
Повз лан такий байдуже не пройти.
В кінці весни і на початку літа
Він має вищий ступінь красоти.
Одне в одне стебельця величаві,
Розчесані на совість вітерцем.
І кожне з них життя натхненно славить
Із високо піднесеним лицем.
А кольори! Це незбагненна ніжність:
Між колосків пірнає в зелень синь
І витинає піруети різні –
Збирає перли райдужні роси.
Розбовтала, як воду, зверху, знизу
Та й розметалась в зелені сама –
І народилось диво світло-сизе,
Що погляд мій і серце перейма.
Я набираюся від нього сили,
Любові до землі своїх батьків…
Лежить у поля на долівці килим
З розкішним ворсом житніх колосків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Озимина у травні – ще не хліб.
А лиш трава. Але яка красива!
У ній відчутна богатирська сила,
Що струменить від матері-землі.
Ця сила, тільки дні весни злетять,
Траву оберне в молоду пшеницю
І їй у кожен колосок по вінця
Наллє нечутно крапелин життя.
І бережно триматиме цей дар.
Проситиме для нього в сонця гарту.
Ласкавого. І ніжності – у хмар.
І щоб, як батько, мудрим був жнивар…
Ви бачили, як хліб наш визріва?
Уже для цього народитись варто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2015
Іде весна. І знову ярі сіють.
Парує баранцями чиста даль.
Дивлюсь на поле і в душі радію,
Що чорний колір не завжди – печаль.
Ця темна гладь, мов щедра скатертина
Із бахромою сосен. Прийде строк –
І вся могутня армія зернинок
До сонця зробить свій зелений крок.
І колоски тугі заполовіють,
Поллється в бункер золотий ручай…
Дивлюсь на поле і в душі радію,
Що чорний колір не завжди – печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Оця зима така свинцево-сіра
І, як свинець, бездушна і важка.
Її долоня, мов пудова гиря,
Давно лежить у мене на думках.
Причому не на всіх,
А лиш – найкращих.
Не висмикну ніяк з-під п’ятерні.
Гіркі ж – снують навколо, як по хащах,
І вже не підкоряються мені.
Тікають. А здаля ще й корчать міни.
Ловлю в Донбасі серед вояків.
Чи як заклякнуть, глянувши на ціни,
Або тоді, як лічать копійки.
Ловлю думки. Та в них безоста шкіра.
Щоразу вислизають, як в’юни…
Така важка зима – свинцево-сіра.
І так іще неблизько до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015
За горою тихе сільце.
(А тутешні всі кажуть – хутір).
В повоєнних роках забуте.
В саморобні бурки узуте
Сушить козам дике сінце.
Вислизають із рук граблі
Дерев’яні, теж саморобні.
Хоч трава легка, ніби вовна,
Але старість невиліковна
Жарти з пальцями робить злі.
Обіперлося на держак
І всміхнулося, аж на кутні.
Задивилося у майбутнє.
Чи в минуле. У незабутнє.
Не діждалось нічого путнього.
А було ж, здається, не трутнем…
Як же далі борсатись? Як?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Плакучі верби, ніби матері,
Могилу братську щільно обступили.
Мов бережуть її від гаму й пилу,
Від злого ока, від лихих вітрів.
Підтримують хоч так домашній лад.
Думками ж ходять в сорокових далях.
І все не зважиться з них листопад
Зелено-жовті познімати шалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
Все обережніш кличе в путь
Старих солдатів свято.
Але вони уперто йдуть
Крізь день оцей дев’ятий.
Терпкої пам’яті вантаж.
Несуть як честь і… докір.
Чуткий приладжується марш
До їх нерівних кроків.
І ловлять сонце ордени
В запас на рік чи й вічність…
Нема їм справжньої ціни,
Бо сажень історичний
Не зна, як виміряють пеню
За дійсність безталанну…
Як в бризках вічного вогню,
Вся вулиця в тюльпанах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Покришила зуби об біду,
Роздала рокам надій прозорість,
А вони по жменьці їй – нужду…
Ну яка від баби світу користь?
Журиться, що, мабуть, вже не варт
У життєвім борсатися мулі.
І питає у благеньких карт
Відповіді на невдалий жарт:
Доки буде «приятель»-інфаркт
Ставить їй на цвинтарі прогули?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015
[i]Світлій пам’яті
Р.К.РАПІЯ[/i]
Він стояв на краєчку весни
І не знав, що за крок – від безодні.
Вся Охтирка в жалобі сьогодні.
З її кіс ручаї сивини
Потекли. Ой кому ж неугодний
Був її найдостойніший син?!
Погубили?.. Ще й згас не один –
Аж дві пари несли домовин!
Де узнать, з-під якої колоди
Виповзав кровожерливий змій?!
Ціпеніє в скорботі німій
Сиротиною мати-Охтирка.
Золота, найяскравіша зірка
Вже не сяє у небі її.
У незнані, болючі краї
Закотилась. І тільки сліди
Помічали гвоздики туди.
Нафтові пожурилися вежі
І лани у печальній одежі,
І собор, стадіонне мереживо…
А біди ще не встоялись межі.
Роздадуться і вшир, і углиб…
Ми його вберегти не змогли
І його сподівань благородних –
Мрій найпершої величини…
Він стояв на краєчку весни
І не знав, що за крок – від безодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015
Афганістан. Це, ніби… в дьогті квач.
Я ним думки грунтую для картини.
Які відтінки фарб лягти повинні
На ній, щоб і в німому чувся плач?
Громаддя гір, неначе бите скло.
Звичайно ж, чорне. Іншим буть не може.
І небо чорне. Хоч без хмар. Вороже.
І вітер, мов наждак!.. Суцільне зло
Мазками темними картину лиже.
І я безсила. Бо непросто вижать
З душі, не з тюбика, тональність свіжу.
Тому-то між малюнками і тлом
Межі нема… Хоча далекі гори
Не винні в тім. Бо вивергнути горе
Примусила їх сила ще чорніша
Й безглузда. На бездушності замішана.
Вона, як лава (знову ж таки чорна),
Дістала й нас. Ті бризки, в цинк загорнені,
Посіялись у землю не зерном,
А молодим, закам’янілим сном…
Думки мої киплять в афганськім вирі.
Така й картина вийшла – біль і гнів.
Дивлюсь на лик її серцями сиріт –
Невтішних українських матерів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
Край Хухри (як в Лутище йти) – не вулиця.
А слід її. Ліворуч шляху тулиться.
Вітрами лизаний, дощами довбаний,
Немов скелет людини не похований.
Печища хат хребцями випираються,
Хоч став покійних дворищ нумерацію.
Тополі від жари й від гуркотнечі
Тілами заступають їх старечими.
Вони, життя далекого ровесниці,
Думками тонуть в ньому й не шелеснуться.
Або ж гудуть. Одна немовби свариться
Сухою гілкою, як мертвим пальцем…
Літа, літа… Як ті коржі розкачані.
А слід все горбиться. А слід – гарячий!
На ньому трави сохнуть. Мов пострижені.
Й повітря, ніби зморшками побрижене
Від болю, що ввіходить у безсмертя,
А витікає й досі з… тридцять третього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Хижа дійсність велить
По боках оглядатись пильніше,
На три ходи вперед
Посилати спочатку думки
Й навіть зуби кувать,
Бо дедалі «горішки» твердіші,
І вдавати сліпих,
І вважати за правду байки.
Ми, неначе в’юни
У болітцях, в липкому намулі.
Поневолі – в’юни!
Щоб не кожен зумів ухопить.
Гнучкість. Виверти. Слиз.
Й прісноводні пихаті акули…
Колотнеча життя
В казанах поцейбічних кипить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
З’явилася нахабна квартирантка
На яблуні в покинутім саду –
За віщось доля, вже немолоду,
Її отак надумала карати.
У гніві сипонула на гілляОцю зубату, хижу пухирчатку
І скоса поглядає іздаля:
Чи таки й справді в неї мертва хватка?
Впинаються у кору глибше й глибше,
Щоб пити кров. Од ситості тріщить
Ядуча зелень… Вже вітри колишуть
Зсередини поморщені гілки.
Уже верхівка яблуні в жалобі.
А доля все ще дивиться спідлоба,
Руками взявшись у круті боки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Ні, не тільки дерева в шеренгах веселих
Вздовж доріг демонструють сезонний убір.
Обживають шляхи і журні новосели,
Об які все частіш спотикається зір.
Вони кидають якір біди на узбіччі
І на хвилях немислимої частоти
Чийсь пронизливий біль і незміряний відчай
Посилають в ефір і в душевні світи.
Ті сигнали вриваються в дум наших плеса –
І миттєво у шторм обертається штиль,
І, немовби живі, тверезіють колеса,
Як зрина край асфальту малесенький шпиль.
Не означено – хто. Не означено – звідки
Тут, як промінь останній, ковзнув по землі…
До цятинки печалі схилилася квітка.
Набирає нектар полинових жалів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Контейнери, оброслі бозна-чим,
Віддалено складаються на соти,
Але не з медом, а з таким екзотом,
Що не берусь шукать до нього рим.
Вагітні відра час від часу тут
В руках чиїхсь розроджуються тим же,
Та й геть спішать, щоб не ронять престижу
Хазяїна (як вдень оцей маршрут).
А уночі… Вдові одній не спиться.
Сон розпинають старість, голод, біль.
Тож дрібно човгає, страшна й собі,
До смітника в надії поживиться.
В порожньому відрі несе біду,
Щоб обміняти на якісь огризки.
Ще кілька метрів… Уже зовсім близько
Із сот залізних «рятівничий» дух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015
Життя, мов танк, оброслий шпичаками,
Похмуро й сліпо сунеться кудись.
Під гусеницями – бугри і ями:
Чи то водій-механік заблудивсь,
Чи, може, зовсім в техніці не тямить.
І тіпає усіх при тій їзді.
Уже не лічимо синці і гулі.
Хапаємось в тривозі за пілюлі,
Однак не покоряємось біді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2015
Вздовж насипу розпухли смітники,
Як вздовж хребта людини – чиряки.
Вчувають рейки нервами старими,
Як сіпають безсонно ці нариви.
І берег річки стогне. І ліси
Вже нагулись – охрипли голоси.
Їм теж болять плоди такого ж сім’я
З верхами багатьма, як суче вим’я.
З цих кучугур в глухих кутках й не дуже
Банок всіляких скривлені роти
Нам викладають мову страмоти
І мову, що сповідує байдужість.
Пакет із плівки, мов підбитий птах,
В агонії крильми об землю б’ється.
Але ніяк сконати не вдається,
Бо нехтує ним всемогутній прах.
То й котиться, підскакуючи, геть
В надії, що десь змилується смерть…
Жаль слів, душі, щоб про сміття писати,
Та, мабуть, гріх того не помічати,
Як плодиться повсюди ця короста.
Хай вибачать умілі діагности,
Коли не так хворобу цю назву.
Ми нею обростаєм наяву,
Хоч знаємо усі, як лікувати.
І скальпель є. Під іменем – лопата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Базар, мов розтривожений мурашник,
Барвисто лабіринтами тече
І вчительку, неначе день вчорашній,
Підштовхує байдуже у плече.
Бо зайва тут, як у саду кислиця.
Хоч сумочка повисла на руці,
Відомо, що давно вже не годиться
Вона ні в продавці, ні в покупці.
Куценьке пальтечко з великим стажем
І чобітки покривлені в літах,
І капелюшка в’язаного пряжа
Із модою відверто не в ладах.
Коли стареньку не ковтає натовп,
Вона спиняє десь непевний крок,
Прицінюється тихо й винувато,
Куштує почеревину, сирок.
Щось промовляє. Хвалить, а чи гудить?
Навіщо прислухатися до слів?
І так все ясно – купувать не буде…
Душа, як та криниця, повна сліз.
Рука тремтить, немов багном облита,
І знов «спектакль» задуманий псує…
А може, далі вдасться? Бо просити
Інтелігентність клята не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Сьогодні чорне свято у селі –
Стара Клемчиха не схотіла жити.
Але не сліпнуть родичі від сліз.
Їх просто вже нема на цьому світі.
Нікого втрати біль не полоснув.
Колгоспні теслі сердяться з похмілля,
Бо мусять з чогось лагодить труну
І баба зіпсувала їм неділю.
Переступають з острахом поріг,
Тихцем перемовляючись сусіди:
«Відмучилась…», «Взяла на себе гріх…»,
«Замовкли разом в зашморгу всі біди…»,
«Чи гідна раювать її душа?..» -
Слова злітають, ніби сонні оси.
І не збагнуть, що в них переважа –
Глуха байдужість, щирий жаль чи осуд.
Під образами скляночка зерна,
Куди у корчах осідає свічка.
Здалось, не Матір Божа, а вона –
Клемчиха людям дивиться у вічі.
І нібито силкується сказать
Їм щось таке, чого живі не знають,
До чого не прокапує сльоза
Й чому пояснень не було й немає…
Але не дотяглася ця журба
До зморщеної купки біля гробу,
Яка переминала на губах
Свої й чужі нещастя і хвороби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
Приречено в небесну вись
Колодязь каламутним оком,
Як хворий парубок, дививсь.
Ледь борсалась душа глибока
В паралізованій воді…
Жалівсь колодязь вогким хмарам,
Що подарований біді.
І знову марив, знову марив…
Здавалося, відро ловив,
Купав його й від щастя фиркав…
Хтось цілував чи навіть пив
Водичку… Та чому ж так гірко?
Невже солодша всім ота,
Іржава, загнана у труби?..
Невже тепер його вода
Зцілять не може – тільки губить?..
Отямився і заволав,
Благаючи про смерть чи ліки.
Та лиш застояна імла
Вслухалася в цей хрип каліки…
Нарешті кроки звіддаля.
Принишк. І дихав в такт із ними…
І ледве стримав шквал проклять,
Бо знову мимо, знову мимо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015
Гарні сорочки були у ниви:
Чорна і зелена, й золота…
Нині ж дві лишилось – біла й сива,
Та до серця їй не припада
Ані перша, бо холодна дуже,
Ні тим паче друга, бо сумна.
Дихати в ній важко. Тисне душу.
Але знов такого ж полотна
Відміря весна їй для обнови
І про згоду навіть не пита.
Шитиме сорочку полинову,
Хоч і личить більше золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015
До Чорнобильської трагедії
Чорнобиль… А в уяві чорний біль,
Невидиме страховище між нами
З шипами на жахливому горбі,
З потворними, як щупальці, руками.
Давно повзе наосліп цей мутант
І навіть не приховує жадобу:
Якщо когось відразу не ковта,
То мітить про запас для себе здобич.
І все частіш впинається клеймо
У світ живий, аж смалятину чути
За сотні верст. І бідний люд промок
Від сліз по тих, кого не повернути.
Чорнобиль… А в уяві чорний біль
І атомні мікроскопічні ядра,
Що землю перетворюють в утиль
І дико угризаються у завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015
Іздалека поглянути: село
На сонці гріється, а як поближче…
Змостила пустка тут собі кубло,
Так схоже на забуте кладовище.
Хоча в рядах тісняться не гробки
З хрестами й без, а домовини-хати,
Які прошили наглухо гвіздки,
Але які не встигли поховати.
І владарює всюди тлінний дух,
Бо сушаться з тепла людського мощі.
І варта на незмінному посту
Завмерла – з лободи та нехворощі.
Ніхто на кладовищі цім давно
Не прибирає під Великдень навіть.
Лиш пустка поминальне п’ю вино,
Підморгуючи бовдурам лукаво.
А люди – порошинки у світах
Вже тільки в снах навідуються часто,
Щоб з тугою гіркою на вустах
До днів колишніх солодко припасти.
Тоді для кого ж яблуні цвітуть
У мертвій тиші, бо бджоли не чути?
Весна для кого вибухає тут
Зеленим, обнадійливим салютом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015
Простим життям окрайок міста дише.
Тут правила такі ж, як і в селі.
І голос тут підвищують на тишу
Всі, хто бажає, всі, кому не лінь.
Бере, наприклад, гору горлом півень.
Бува, корова сердиться: «Чом-му-у
Сінця ніхто не дасть а хоч би пійла?!»
Пес огризнеться: «Де я їх візьму?!»
Десь дід кахикне,
Діти сміхом приснуть.
Все – звичне.
Все – устояне в віках.
Та часом приголомшить
Дивна пісня –
Пронизлива – І-а! І-а! І-ах!
Її у нас не чуло жодне стадо.
Це – ніби глас чужого сироти…
І тиша знову при недовгій владі,
Бо раптом всі стуляються роти.
А потім ще почується цей оклик,
Додасть зачудувань новому дню.
Взнаватимуть усі –
Звичайно ж – ослик!
Та де він тут знайшов собі рідню?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015
Ні, не сяяла сріблом
в небі Полин.
Лик її, мабуть, зроду
був чорнішим смоли.
І в душі, як у відьми,
клубочилась пітьма…
Кажуть, небо тримало
за дверми сімома
Цю нечистую силу.
Тільки не встерегло –
Впало прямо на Землю
павуком люте зло.
На Вкраїні вляглося,
мов на грудях кольє,
І тепер смертоносну
павутину снує:
Метастази вузляться,
ніби ждуть похвали…
Забери у нас, небо,
свою зірку Полин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015
Втомився воїн кам’яний стояти.
Не чує занімілого плеча
Від ременя важкого автомата.
І в погляді густішає печаль.
Колись для матерів осиротілих
Він сином був. І не одна сльоза
На квітах поминальних закипіла
Тут, біля нього, але час вказав
Страждальницям дорогу зовсім іншу,
Звідкіль не подивитись, ні гукнуть…
А сестри і брати приходять рідше…
Пішов би сам, та ноги не несуть…
В селі йому, здається вже не раді.
Родинність згасла на якійсь межі…
Тепер він для найменших ніби прадід,
Але незрозумілий і чужий…
Од ветхості сповзає шинелина,
І чоботи давно вже не нові.
Проте на них не кожен очі спинить,
Бо, мабуть, не багатші і живі,
Ті, що лишились, - горсточка солдатів…
На чомусь таки держиться їх дух…
Вислухує ці думи винувато
Торішній насторожений лопух.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Заселився хрестами сільський косогір.
Вже новіші не втиснуться скоро.
Сорок соток колись наділяли на двір.
І сюди відвели – рівно сорок.
Та, як гляну збоку –
Тіснява не скрізь.
Зовсім порожньо ближче до річки –
Неприкаяний клапоть
Травою заріс.
Стереже його вишня-калічка.
Найчастіше тут ходять прозорі дощі.
Вітер хилить сокирки додолу.
Та ще бачили
Привиди діток вночі,
Бо сюди поназносив їх голод.
Тут, під травами, їхній
Гуртожиток – дім
Вічний.
Сповнений доль непрожитих,
І виходять, бува,
Молоді-молоді,
Щоб хоч так
На зірки подивитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Недобру вість приніс
Липневий ранок –
У баби Євдокимихи – біда!
Нашестя на город.
Якась орда
Товклася там.
І місцеві хуторяни
Мерщій тупочуть на свої грядки –
Чи теж розтерзані, а чи вціліли
На цей раз?
Бо грозить погром такий
Лише початком звичного свавілля…
Полегшено зітхають іздаля
І йдуть до баби.
Як до героїні.
Трагічної.
Для всіх її земля
Сьогодні – центр болючого тяжіння.
Бо випещений рай тут за ніч зник –
Де лан картоплі був – саме ботвиння.
Цибуля щезла.
Там, де ріс часник,
Теж ніби поралися дикі свині.
Міліція?
Там кажуть: «Ця біда
Серйозного не варта караула,
Машини он зникають без сліда,
А тут – якась картопля
Чи цибуля».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Я серцем, п’яним від любові,
Розмову нашу перечитую.
І кожне слово, кожне слово
Кроплю солодкою і чистою
Сльозою. І обводжу щастям,
Як німбом. В тон зорі ранкової…
О ця, закоханих фантастика!
І талісмани їх – підкови!
Чи довгий вік ваш? Чи терплячий?
Не дуже…
Тільки я захлинисто
Слова, що так багато значать,
Тобою мовлені, гарячі,
Читаю зараз, сон неначе,
Читаю майже по-дитячі,
Читаю серцем, що незряче,
Й ніяких там «але» не бачу,
Щоб на поля, як острах, винести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Це вітер винен. Вітер, а не ми.
Він прилетів сюди з країни весен.
Він обійняв нас теплими крильми
І в човен посадив, не давши весел.
Від берега штовхнув на бистрину.
Ним бавилась вода, чимдуж гойдала,
А ми цього чомусь не помічали,
Ми слухали із юності струну.
Ой, вітре, вітре,
Що ж це ти замислив?!
Чому тобі не спиться між дібров?
Навіщо нас ти знову звів навмисно
І будиш недоспівану любов?!
Для нас бентежний вітер вигравав.
Не вигравав, а солодко так мучив
І обіцяв нам кару неминучу.
Але за що? За те, що ожива
У щасті скупана далека мить?
Як надто щедро це, нехай карає.
Та, сам призвівши, хай не відлітає.
Це вітер винен. Вітер, а не ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Загусла тінь дерев,
І скоро все замре.
В хоромах ночі скриється від спеки.
Моя рука в твоїй.
Чуттів п’янкий прибій.
І зовсім близько всі зірки далекі.
Подивись! Подивись! – дві зорі
Усміхаються мрійно із висі.
Поруч сяють-цвітуть угорі
І промінням, як ми, обнялися.
Здається, аж запах
Медком Чумацький шлях,
Бо схожий на квітучу гілку вишні.
Не в’янучи, цвіте…
Якби й кохання теж
Ніколи не ставало в нас колишнім.
Отак якби й було –
Твоїх очей тепло
Щоб вистудити роки не зуміли.
Тоді принишк би час.
Біля твого плеча
Я б довго-довго вишнею біліла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Пішов…
Як лист, кохання розірвав.
І двері гаркнули на повну силу.
І довго ще літали злі слова
Навколо мене. І об стіни бились.
Прийшов…
Загуслий погляд, ніби клей.
Шукав любові скривджені шматочки.
І двері писнули щеням. Але
Дивилася на нас кімната мовчки.
Вона ледь втихомирила слова
Ті, що літали, як отруйні стріли.
Нових боялась. Мов коси, трава.
І тих, старих, будити не хотіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015
У гаю стежина є
Не усім помітна.
Там калиновим вогнем
Наша юність квітне.
Нас на крилах час несе.
З нами доля грається.
Все минає, та не все
Нами забувається.
Владно спомин ожива.
З ним по стежці рушу.
По ногах б’є кропива –
Біль же крає душу.
Вже доходить до плачу.
Нащо себе мучить?!
От візьму і потопчу
Зілля це жалюче.
Поновлю, щоб не згубить,
Стежку непомітну.
Бо калина пломенить –
Наче юність, квітне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Мов крильце – в інеї брова,
Рум’янець на щоці.
Долоньку хлопчик зігріва
У батьковій руці.
Малому затишно було
В надійному теплі,
Яке, здавалося, текло
І від шовкових слів.
Воно і в погляді цвіло,
Як мальви золоті.
Мороз відняти це тепло
Не міг і не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014