Гонорова пані

Сторінки (3/222):  « 1 2 3 »

Безсонна ніч

Сон,  наче  хижий  вурдалак,
Стоїть  із  ліжком  поруч,  зуби  скалить...
Я  стисну  із  промічником  кулак,
Даремно  він  про  мене  марить.  

Коротка  ніч...Хіба  мені  до  сну?
Коли  ж  я  буду  думи  колисати?  
Мої  хороші,  любі...  Люлі  -  лю...
Я  буду  вас  леліяти,    плекати...

На  столику  годинник  все  ,,  Тік  -  так,,  ...
Думки  спішать,  бо  скільки  тої  ночі?
З  за  шибки  місяць  заглядає,  мов  п'ятак,  
І  пристально  так...  дивитися  у  очі.

А  що  йому?  Ні  хати,  ні  дітей...
І  чом  не  спить?    Напевно  спав  опівдні...
Вже  цить,    думки!  І  досить  вже  ідей!
Ку  -  ку  -  рі  -  ку!  Уже  співають  півні...
 
Valentyna  Datsko    /  Uroda    15  /04/2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018


А нашого цвіту

А  нашого  цвіту  та  по  всьому  світу:
Рим,  Париж,  Варшава,  Прага,  Тель  -а-  Вів...
Наче  пух  кульбаби  полетіли  з  вітром...
Земляки,  ви  звідки?  Київ!  Харків!  Львів!

Розлучила  доля  нас  з  батьками  й  дітьми.
Ми  в  відпустку  -  наче  з  вирію  птахи...
-  Залишайтесь,  діти!  Може  вже  не  їдьте?!
Може  уже  годі  міряти  шляхи?...

А  нашого  цвіту  -  та  по  всій  планеті:
Анкара,  Стокгольм,  Нью  -  Йорк,  Берлін,  Туніс...
А  любов  у  серці  -  наче  ямб  в  сонеті:
Станіслав,  Хмельницький,  Вінниця...  Без  сліз!

А  мені  ночами  сняться  лелечата,  
Що  летять  уперше  над  моїм  селом.
Квіти  біля  тину,    сад  і  рідна  хата...
Так,  ніби  розлук  між  нами  не  було...

Валентина  Урода  /Дацко
10/05/2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018


Бабуся

Вже  волосся  посивіло,    зуби  вилітають,
А  я  все  ще  не  бабуся,  онуків  немаю.  
Задивляюсь  у  люстерко,  до  себе  сміюся,  
Всі  ознаки  уже  маю...  А  ще  не  бабуся!  
Як  же  бути?  Що  робити?  Ріже  думка  мозок.
А  я  б  так  уже  хотіла  взяти  з  малям  возик...
Щоб  агукало,  сміялось...  Я  б  його  любила
І  щодня  за  нього  в  Бога  здоров'я  просила!
Що  не  так?  Є  зморшки,  втома,  друге  підборіддя,
В  вихідні  сиджу  удома,  соплю  по  обіді.
Вже  цікавлюся  що  в  світі,  дивлюся  новини...
А  чому  нема  онуків?  Скажи  мені,  сину?!
Лікар  виписав  недавно  нові  окуляри.
На  ногах  вже,  як  на  мапі    -  видно  капіляри.
Сплю  погано,  ноги  ниють,  в  спині  ріже  й  коле,
А  онуків  ще  немає.  Горе  мені,  горе!
Бачу  зблизька  вже  погано,  а  добре  -  здалека.
Вже  весна...  Не  прилетіла  ще  до  вас  лелека?
Може  вибити  ті  зуби,  що  в  роті  лишились?  
В  тім,  можливо,  перешкода  -  внуки  забарились?  
Взяла  вчора  каменюку  і  у  рота  цілюсь.
Ради  щастя  мати  внуків,  вибити  осмілюсь!  
Раптом  -  звуки  телефону,  задрижала  хата.
Ало?  Що?!  Я  вже  бабуся?!  О,  Боже,  ти  -  тато!
Хто  родився?  І  о  котрій?  Що  кажеш?  Вітати?
Уціліли  мої  зуби...  Та  невже?!  Двійнята!
Вже  не  викину.Звершилось!  Ні  мишці,    ні  Жучці!  
Ними  гризтиму  горіхи,  онукові  й  внучці!  

Валентина  Урода/  Дацко
26  /04/2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018


У паризькому метро

Ой,  людоньки!  Що  за  диво?!  
Чи  повірить  хто?  
Під  землею  їздить  поїзд!  
А  зветься...  метро!  

Все  життя  жила  я  вдома,
А  дім-  у  селі.  
Вибрик  долі...  Вам  знайомо?  
Метро...  Я  в  сідлі.

Та  почну  усе  спочатку...  
Усе  було  так.
В  паспорт  гепнули  печатку,  
Сіла  на  літак.  

Лечу,  значить,  вежу  виджу.
Валю,  ти  не  спиш?
Йой!  У  кріслі  вже  не  всиджу  
-Б'єнвеню!  Париж!  

Зійшла  з  трапу,  хап  валізу  
І  в  метро,  хутенько.  
Ескалатор...  не  залізу!  
Страх  бере.  Ой,  ненько!  

Всілась,  їду.  Придивляюсь  
До  свого  сусіда.
 -  Прошу  пана...  
Я  звиняюсь...  А  куди  ми  їдем?  

"Пан"підняв  на  лоба  вгору  
Шоколадні  брови
І  дав  знати  (  який  сором!)  
Він  не  знає  мови!  

Я  згадала  про  "язИка",  
Що  "могучим"  зветься  
Та  він  лиш  очима  кліпа.  
-  Лонг  франсез!  Сміється.  

Контингент  тут  -  складні  вензлі...
Мов  салат  в  тарелі!  
Наче  Бог  взяв  в  руки  пензля,  
Макнув  в  акварелі...  

Раптом  -  звук  аккордеона
І  ллється  шансон  
Мій  сусід  дістав  зі  схрону  
Французький  батон...

Всмак  жує,  застрягла  зелень  
У  міцних  зубах.  
Пахне  шинкою...  
Ой,  леле!  Я  не  при  ділах...  

Маю  сало  у  валізі,  
Здається  на  дні...  
В  мене  нерви  не  залізні!  
Хочеться  й  мені!  

З  права  всілася  сусідка,  
Дістає  помади...  
В  дзеркальце  сує  борідку,  
Замазує  вади.  

Модна  пані  в  капелюшку  
Масажує  руки.  
Кремом  змащує  палЮшки  
Під  шансона  звуки.  

Гарна  пара  ось,  вуркоче...  
Цілуються  в  смак,  
Шансон'є  вже  грошей  хоче  
І  просить  пятак.  

Зліва  сів  пристойний  дядько,  
Закачав  штанину...  
Гель  дістав  й  немов  безхатько
Маже  колінИну!  

Я,  від  того  феєрверку  
Запахів  і  звуків,
Пам'ятаю,  як  теперки,  
Ледь  не  склала  руки!  

Чую  я  -  моя  зупинка!  
Мерсі!  Богу  вдячна!  
Дякую  за  всі  "перлинки"  
Було  трохи  лячно...  

Завтра  знов  в  метро  поїду.  
Візьму  шматок  сала,  
Крем,  помаду,  гель  як  в  діда...  
Іще  щось?  Згадала!  

Лак  для  нігтів!  І  кусачки!  
Не  треба  нагана.  
Педикюром,  навкарачки  
Вцілю  в  того  пана!  

25/04/2018  Valentyna  Datsko

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018


Навіщо бити у церквах поклони?

Навіщо  бити  у  церквах  поклони,
Немаючи  у  серці  доброти?
Прислухайся,  про  що  співають  дзвони?
Вони  питають  в  тебе  :"  Хто  є  ти?"

Навіщо  святкувати  Воскресіння,  
Вбиваючи  людину,  не  ягня!
Чи  ти  у  Бога  вимолиш  спасіння,  
Якщо  ікона  в  тебе  -  твоє  "Я"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Ти - бабуся! Маєш внука!

Ти  -  бабуся!  Маєш  внука!
Чорнявий,  3.100.
В  порівнянні  з  щастям,  муки
Породіль  -  ніщо!
Нас  аж  сім  в  палаті,  знаєш?
А  в  сусідній  шість.
В  усіх  хлопці,  уявляєш?
Добре...  добре  їсть!
Що  ти,  мамо?Що  з  тобою?
Сльози  на  очах...
Знов  піде  на  нас  війною
Новий  Гітлер?  Жах!
Забобони,  мамо,  все  це!  
Вірити  не  гоже!
-  Ой!  Недобре  чує  серце...
Хай  Бог  допоможе!
То  були  роки  далекі...
Чи  ж  тоді  хто  знав,  
Що  цар  -  Ірод  носить  теку
Вже  у  Собчака...

Valentyna  Uroda  15/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


Я жінка не бальзаківського віку

Я  жінка  не  бальзаківського  віку.
Мені,  на  жаль,  чи  щастя,  трохи  за...
Біди  зазнала  й  клопоту  без  ліку.
І  виїла  вже  зморщечку  сльоза.

А  другу,  поруч,  змайструвала  радість.
Усмішку  щастя  закріпило  на  вустах.
Я  не  боюсь  зустріти  свою  старість,
Принесену  на  зрілості  вітрах.

Вже  осінь,  мов  сестра  моя  молочна,
Вчить  як  у  вересні  зостатися  красивою.
Водночас  я  і  грішна  й  непорочна...
І  хочу  бути  як  усі  -  щасливою!

Я  пригублю  з  Господніх  рук  щедрот  без  ліку.
Життя  настане,    мов  прекрасний  сон.
У  жінки  не  бальзаківського  віку
В  житті  ще  буде  оксамитовий  сезон!

Valentyna  Uroda  15/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


Осінь хмари витрушує

Осінь  хмари  витрушує.  Мряка.
Небо  сіре  в  крикливих  воронах.
Не  ховаються.  Миючись  каркають.
Одна  біла  уже.  Була  чорна...

Вже  і  листя  є  жовте  з  багрянцем...
Круп'є  -  вітер  скидає  до  долу...
Гральні  карти  немовби,  пас'янсом.
Ще  станцюють  вони  рок-  н  -ролом.

Коли  вітер  на  сонці  заграє
В  срібну  флейту,  натерту  до  блиску.
Іще  літо  до  нас  завітає...
Хоч  і  бабине,  любе  до  писку!

Valentyna  Uroda  13/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


Не турбуйте

-  Вже  написано  все.  Ще  до  тебе!
В  ступі  воду  навіщо  товкти?
Зупинись!  Не  пиши  вже,  не  треба!
Бо  ж  тих  літер  лише  33...

-  Не  цікаво?  Це  ж  не  примусово!
Хоч  затратно,  доступно  усім.
Як  мозаїка...Літера...Слово...
В  композитора  нот  лише  7!

А  художнику  дай  лиш  три  фарби,
Намалює  він  ними  весь  світ!
Живописні    Карпати  і  Татри,
Синє  море  і  сакури  цвіт.

Мов  зміюка  шипляча  шипить.
Ця  -  муркоче,  а  та  он  -  співає...
Як  багато,  цілих  33!
І  три  крапки...Німої  ж  немає!

Я  засиплю  всі  в  калейдоскоп.
Чом  затратно?  Бо  душу  вкладаю...
Роздратовано  скаже  хтось:  "Стоп!"
-  Не  турбуйте!  Я  часу  не  маю!

Valentyna  Uroda  12/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


Скоро Осінь… О, ти вже тут?!

Скоро    Осінь...  О,  ти  вже  тут?!
Я  чекала...Заходь  на  каву!
Що,  відкрила  сезон?  В  добру  путь!
Я  не  чемна...Ой!  Будьте  ласкаві!

Моя  пані!  Ні...  Ваша  Величносте!
Перший  клас...  Наче  я  біля  дошки.
Любий,  чуєш?!  Поклич  гостей!
...То  вина  пригубіть,  хоч  трошки!

Ні?  Не  треба  на  "  ви"?  Не  буду!
Справи  як?  Де  блукала?  Розказуй!
Ти,  мов  кішка,  так  кажуть  люди.
Кон'ячку?!  Ну  от,  так  би  й  зразу!

Чому  кішка?  Сама  по  собі...
Та  й  руда.  Подивись  в  люстерко!
І  очиська  зелені...Що  в  тобі?
Нафарбована...Жах!  Може  стерти?

А  тепер  вже  по  каві  можна...
В  тебе  щоки  уже  рум'яні.
П'ять  зірок...І  моргає  кожна...
Прийдуть  гості,  а  ми  вже  п'яні?!

Гості  в  хату...  Я  вам  так  рада!
Всі  до  столу!  Ласкаво  просимо!
Все  по  дружньому,  без  параду.
Познайомтесь,  будь  ласка,  з    Осінню!

Valentyna  Uroda  04/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


Вже вечір сонце сповиває

Вже  вечір  сонце  сповиває.
Зірки,  мов  пір'я  із  перини...
На  землю  місяць  поглядає
Неначе  хлопець  на  дівчину.

Вже  їдуть  сни  Чумацьким  Шляхом,  
Вляглись  на  возі,  що  рипить.
Поглянь,  підкова,  з  мідним  цвяхом
На  стежці  місячній  блищить.

Туманом  вкрилися  долини,
Ліси  затихли.  У  гаю
Щепоче  вітер  до  калини:
"Засни,  кохана.  Люлі  -  лю...".

Всміхнувся  в  сиві  вуса  вечір:
"Тихенько,  сонце  не  збудіть!"
Сни  обіймають  нас  за  плечі
З  солодко-  гіпнотичним:  "Спіть!"

Valentyna  Uroda  06/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


Вірш про калюжу

Може  це  незвично,  може  це  комічно...
Що  у  тій  калюжі,  щоби  любуватись?
Нащо  дарувати  їй  слово  поетичне?
Та...  і  нею  можна  просто  милуватись.

Намалюй  калюжу!  Я  малюю  небо...
Наче  на  екрані  хмарки  -  баранці.
Золотого,  жовтого  ще  додати  треба.
Хай  у  ній  купаються  сонця  промінці.

Поганяє  хмари,  мов  отару,  вітер.
Наче  кадри  фільму.  Ледь  екран  дрижить.
Там  і  полонини,  й  вишукані  квіти,
Едельвейс  з  лавандою,  аметист  лежить.

Це  немов  малесеньке  крихітне  озерце...
Хтось  мене  зупинить:  "Де  краса  в  багні?"
Світ  усі  сприймаємо  через  призму  серця...
Взяли  чорну  фарбу?  Я,  на  щастя,  ні.

Valentyna  Uroda  08/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015


Яке село найкраще на землі?

Яке  село  найкраще  на  землі?
Для  мене  -  моя  рідна  Шаровечка.
Тримаю  фото.  Літо,  ми  малі.
Жаль  чорно  -  біле...Льон    цвіте  і  гречка.
Велосипед  застиг  на  фото  в  русі.
На  фоні  вуликів.  Ви  чуєте?  Гудуть!
А  ми  засмаглі  ,  як  один,  і  світло  -  русі
Дивилися  як  наречена  й  дружки  йдуть.
Просили  на  весілля    в  кожній  хаті,
І  в  кожній  хаті  їх  благословили.
На  щастя  -  долю,  щоб  були  багаті,  
І  щоб  дітей  здорових  народили.
Моя  Шкільна...Вишнева  і  Центральна,
Вклонюся  вам,  як  наречена  з  фото...
Тут  чепурненька  кожна  хата,  файна.
В  віконечко:  "Тук-тук!"  Почую:"Хто  там?!"
Це  я  ,  матусю!  Швидше  відкривай!
Дістань  альбом,  де  фотографій  -  море!
Ось  школа...Теж,  мов  вулик...Дітям  рай.
А  то  ми  в  лісі,  де  гречанське  поле.
А  ось  на  фоні  райдуги  що  п'є
Солодку  воду  що  в  Південнім  Бузі.
А  ось  теля  бабусине...Моє!
Бо  в  снах  іще  пасу  його  у  лузі...
Світлини  знову.  Я  на  Сапунова.
Сестри  дві,  тітка.Дядька  вже  нема...
Я  не  блудила,  хата  різнокольорова.
Така  весела...Хоч  живе  вдова...
Наступне  фото...Очерет...Берегова.
Весна  і  жаби  кумкають,  здається...
На  щеплення  я  сина  привела  
В  медпункт.  Він  ще  не  знає  і  сміється...
Світлини  чорно  -  білі...Я  на  Миру.
Зі  мною  друзі.  Поміч  волонтерська...
Струмок  дзюрчить...Про  що  ця  пісня  щира?
П'ять  однокласниць,  і  усі  ми  тезки!
На  Гайдара...у  Наді  на  весіллі...
Зима...  Намет...І  чути  крики  :  "Гірко!"
На  Пушкіна...  Там  небо  синє-  синє!
Островського...Гукають  когось:  "Ірко!"
Ось  вулиця  сумна...9  травня.
Меморіал.З  сльозами  ветерани...
А  поруч  цвинтар,  що  ховає  здавна
Близьких,  що  відійшли.  На  серці  рани...
На  Лесі  Українки  завітаю.
Ми  святкували  випускний  там  в  новій  хаті.
Випускники...Ну  як  же,  пам'ятаю!
Веселі  всі  і  мріями  багаті.
Знов  на  світлинах  поле  і  городи...
І  я,  щаслива,  аж  дивитись  лячно!
Пасу  корову.З  книжкою.  Свобода!  
А  зараз  Будівельна  там  і  Дачна...
Село  росте.  Хати  нові  з  садками.
Нові  адреси:  Кольби,  Заводська,
Грушевського,  Північна  і  Південна,
Весела,  я  не  знала...Є  й  така!
Скажіть  мені,  де  Сонячна?  -  Отам!
На  пагорбі,  де  буряки  сапали...
Ти  пам'ятаєш  оце  фото,  мам?!
Тоді  на  школу  мішок  цукру  дали.
Міцкевича...Дерева,  квітники...
І  соняшник  схилив  до  долу  чуба.
Моє  село  рідненьке...Земляки...
Маленька  Батьківщина    моя  люба!
Я  знов  пройдусь  по  вулицях  села,  
Постукаю  у  двері  до  бабусі...
Там,  на  Центральній...Здрастуй,  як  жила?
Мене  не  було  довго...Й  посміхнуся.
Ми  кольорове  фото  зробим  вже...
На  гілці  з  памороззю  сфокусуєм  погляд.
Весною  вона  знову  зацвіте
Біля  костьолу.  Що  ж,  знімай,  фотограф!

Valentyna  Uroda  10/09/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015


Ще сни ховаються в скуйовдженому ліжку

Ще  сни  ховаються  в  скуйовдженому  ліжку,  
А  за  вікном  вже  б\'ють  церковні  дзвони.
Неділя.  Я  потягуюсь,  мов  кішка.
Будильник  спить  і  стрілки  звісив  сонні.
Щасливий  вечір,  із  любов\'ю  в  кожній  фразі
Був  випитий  учора...  і  до  дна.
Розлігся  виноград  в  фруктовій  вазі
І  келихи  ще  п\'яні  від  вина...
Троянди  за  ніч  змучились.  Не  дивно...
Вина  не  пили,  а  неначе  захмеліли.
Вже  серпень,  наче  яблуко  достигле.
Не  пив  дощу,  бо  хмари  обміліли...
Ще  сни  ховаються  в  скуйовдженому  ліжку.
Затихли  за  вікном  церковні  дзвони.
Неділя.  Я  потягуюсь  як  кішка...
Будильник  спить,  і  звісив  стрілки  сонні...
16/08/2015  Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015


Розлігся серпень в яблуневому саду

Розлігся  серпень  в  яблуневому  саду.  
Видать  втомився...  І  не  дивно,  спека...
Гука  до  нічки    -  Де  ти?!    -  Йду  я  ,  йду!
Мов  на  цимбалах  виграє  лелека...
Вже  смерклось.  Гуп!  Це  яблуко  медове.
Злякався  коник  у  траві  й  замовк.
Їжак  не  забарився.  Все,  готово!
І  на  спині  вже  цілий  натюрморт.
Десь  чути  сміх  закоханої  пари.  
Вітрець  розносить  запах  матіоли,
Нудної  пісеньки  пищить  собі  комарик.
Мабуть  голодний  і  від  того  кволий...
Заснув  в  садочку  серпень  горілиць,
Під  звук  цілунків  молодої  пари.
Знов  той  комар...Ну,  досить  уже!  Циць!
Не  розганяй  дзищанням  нічні  чари...
Valentyna  Uroda  13/08/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015


Розмова про щастя

Розмова  про  щастя

Оптиміст:

Вірю,  вірю,  прийде  щастя!
Наче  сад  розквітне!
Розжене  усі  напасті,
Життя  стане  світле!
Мов  метелик  кольоровий,
Зверху  сяде,  гарний!  
Так  буде,  обов'язково!
Бо  я  цього  вартий!

Песиміст:

Може  й  прийде,  та  десь  лазить,
А  може  й  літає...
Осінь  вже.  Капусту  квасять.
Де  воно  сідає?
Зацвіте  життя  казково?
Хоч  би  то  не  цвіль...
Я  зрадію.  Даю  слово.
А  якщо  це  міль?...
Valentyna  Uroda  29/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015


Користь амулетів

Я  тепер  йду  в  ногу  з  часом,  сиджу  в  інтернеті...
Подивилася  рекламу  "Користь  амулетів".
Розказали  там  доступно:  що,  куди  й  по  чому.
От  одразу  й  замовила.  Для  себе  й  для  дому.
Щоб  прогнати  все  погане,  а  добро  щоб  в  дім,  Якісь  віники  узяла...  Штук,  здається,  сім.
Почепила  над  дверима  ,  у  кожній  кімнаті,
Хай  нечистого  лякають.Не  впустять  кошлаті.
Над  вхідними  почепила,  зо  п'ять  кіл...  підкову.
Чоловік  мій  як  побачив,  аж  відняло  мову.
В  залі  купа  камінців,  всі  по  Зодіаку,  
І  інструкція  присутня,  для  кожного  знаку!
В  почивальні  зняла  килим,  вовків  причепила.
Це  для  вірності  казали.  Супер  просто!  Сила!
Ще  якісь  шнурки  на  шию,  ікла  і  браслети...
Щоб  достаток  мали  в  домі,  магічні  предмети.
Від  пристріту  скляні  яйця  і  шерсть  із  корою...
Якісь  вузлики  із  сіном,  пляшки  з  рідиною...
Все  на  місці.З  смаком,  з  толком.Майже  по  феншую!
Та  щось  милий  зирка  вовком.Бачу  що  нервує...
Куди  я  поділа  гроші?  Вже  й  міцне  слівце...
Мої  подруги,  хороші,  куди  ж  діть  все  це?
Бо  то  дідька  інструменти.  Розлад  не  спроста!
Нема  в  світі  оберега  сильніше  хреста!
04/08/2015  Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015


З добрим ранком!

Ранкова  тиша.  Кволий  дощ  по  підвіконню...
Звук  шепотіння  річки  й  очерету...
Десь  голуби...  Похнюплені  і  сонні
Угукають  вже  завчені  куплети.
На  вулиці  немає  ні  душі,
Лякає  тишу,  інколи,  автобус...
Неділя.  Спочивають  два  ключі
І  розпластався  в  карту  навіть  глобус.
Він,  медитуючи,  розлігся  на  столі,
Упав  до  ніг  трояндам,  що  у  вазі.
Тут  книжка...  В  неї  ж  нерви  не  стальні!
Нічник  не  дав  розвитись  новій  фразі...
"Ще  сплять?"  -  ковзАє  дощ    по  шибці.
Гойдається  легесенько  фіранка.
Немов  когут,  будильник  на  полиці:
"Гей,  прокидайтеся  всі!  З  добрим  ранком!"
Valentyna  Uroda  09/08/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


Чом душа болить, словом зранена?

Чом  душа  болить,  словом  зранена?
Як  табун  коней  стреси...  стреси...
І  на  серце  щось  лягло  каменем,  
Не  поможе  ні  йод,  ні  компреси.
Чому  біль  така?  Хоч  би  пережить...
Душе  -  душенько,  невагомая...
Гостре  слово  -  ніж...  Ось,  одна  лиш  мить,  
І  вже  колос  ти,  вітром  зломаний.
Не  хворій  моя  душе  -  душенько,  
На  сухі  ліси,  біль,  іди.
Знак  хреста  клади,  моя  рученько...
Всемогутній,  спаси  й  захисти!
08/08/2015  Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015


Вона така ще молода…

Вона  така  ще  молода...
Буває  так...Не  склалося...
А  доля...  Мабуть  що  "не  та"...
Втекла,  лиш  привіталася.
Лишився  син,  білявий  чуб,  
І  очі,  як  у  тата...
В  саду  намріяному  зруб...
Усе  війна  проклята...
Їх  роз'єднав,  навік,  кордон...
Поріг...Оглухші  двері...
Наче  розбитий  патефон:
Бенде...Бендер...Бендери!...
-То  не  Бандера,  то  наш  син!
Лиш  вишита  сорочка!
Та...  Пропаганда  вбила  клин.
...Ще  планували  дочку...
Вона  така  ще  молода...
А  вже  дитя  без  тата...
І  вишиваночка  нова...
Вдягав  лиш  раз.  На  свято.
Червона  нитка  -  ружі  цвіт.
Син  горнеться  до  мами...  
Сказав  Шевченко:  доки  світ,  
...Лише  не  з  москалями!
Valentyna  Uroda  27/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015


Лиш хочу чути тихе: "Мамо…"

Ну  як  ти,  синку?  Я  скучаю.
Йде  дощ...  у  сумці  парасоля.
Зайду  в  кав"ярню...Вип'ю  чаю.
Як  там  дружина  твоя,  Оля?
Тут  Сена  з  чорною  водою,  
Аж  стогне  поміж  берегами.
Знов  ностальгія.  Що  зі  мною?
...Давно  не  чула  тихе:"Мамо...  "
Щодня  гучне:  "Ти  мене  чуєш?!"
У  інтернету  павутинні...
Зірвався  вітер.  В  спину  дує...
Дрібниці  це...  Я  жінка  сильна.
І  чай  не  пила...Дощ  вщухає.
Тече,  розбавлений  сльозами...
У  вас  все  добре?  Знаю...Знаю...
Лиш  хочу  чути  тихе:  "Мамо..."
Таке  просте  моє  бажання:
Коротку  гладити  чуприну,  
Ще  пригорнутись  при  вітанні
І  шепотіти  тихо:  "Сину..."
 Valentyna  Uroda  27  /  07  /  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015


Розминулися

-Стільки  років...  Ні  цвіту,  ні  плоду...
Я  не  зміг  тебе  досі  забути.
Бачив  фото.  Не  втратила  вроди...
-А  для  мене  минуле  -  отрута.
-Ти  в  он-лайні  блакитним  моргаєш,
І  я  теж.  Значить  оба  мобільні...
Інформації  нуль  в  тебе.  Знаєш...
Сподіваюсь  на  краще.  Ти  вільна?
Старість  скоро.  Здоров'я  ні  в  біса...
Маю  хату,  є  бізнес,  машина.
Та  самотньо...Живу  біля  лісу.
Як  ніколи  потрібна  дружина...
Я  по  справах  приїхав  в  столицю.
Зараз  їду  в  метро...Розірве...
Де  ти  є?  Я  так  хочу  зустрітись!
-  Не  спитаєш  як  син  наш  живе?
-  То  все  нерви.  Мабуть  вже  дорослий?
Ой!  Та  що  я?  Ну  так,  26...
Подарунки  не  куплені...Тости...
Мій  характер  ти  знаєш.  Це  злість.
Ти,    напевно,  навчилась  прощати?
То  не  зрада.  В  душі  ж  була  ти!
Якби  знав  де  солому  кидати...
Та  й  не  можна  ж  палить  всі  мости!
-  Я  також  у  столиці...-  Та  що  ти?!
Доля  це!  Ми  повинні  зустрітись!
Хочу  бачити!    Тішуся...Чути!
Ми  ще  зможемо  порозумітись!
Ти  мені  напиши.  Де?  Хрещатик?
Там  кав'ярня  є,  поруч  Майдану...
-  Я  щаслива  дружина  і  мати.
У  Парижі.  Кохаю  й  кохана.
-  ...
Valentyna  Uroda  02/  08/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


Привіт, солдате!

Привіт,  солдате!  Як  ти  в  тому  пеклі,
Що  чудернацько  називають  всі  АТО?
Я  чула  йдуть  бої  весь  час  запеклі...
Із  земляків  моїх  ще  пише  тобі  хто?
Я  перечитую  твої  листи  і  плачу.
Ти  скажеш  забобонна,  та...Не  треба,  
Не  смій  писать  про  смерть!  Інакше...
Словами  ти  відкриєш  браму  неба!
А  ти  потрібен  нам  тут  ,  на  землі!  
Пиши  ,  рідненький,  краще  про  кохання.
І  не  прощайся  з  нами...Боже,  ні!
Прислухайся,  почуй  мої  благання!
Бувай,  рідненький,  хай  вас  Бог  рятує!
Ти  про  майбутнє,  хоч  й  під  кулями,  пиши.
Ще  мир  і  спокій  в  Україні  запанує!
Живи,  солдате,  хай  пропадуть  вороги!

30/07/2015  Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


Живу в окупації…

Живу  в  окупації.  Вити  хочеться...
Нас  визволять,  знаю!  Хоч  не  пророчиця...
Німецькі  фашисти  у  фільмах.Крайність...  
Сучасні  ,  рашисти,  не  кращі.  Реальність...
А  карлик  -  антихрист  єхидно  зиркає.
Здалека,  мов  кобра,  ядом  цвиркає.  
Я  тут  не  одна.  Таких  багато...
Маленькі  діти,  лежачий  тато...  
Блакитне  небо...Сонце  жовто-гаряче...
У  розпачі  батько.  Ночами  плаче...
Живу  у  неволі...Хочу  вити.
Душа  моя  в'яне,  та  мушу  жити.  
Тут  жовто-  блакитне  лиш  сонце  і  небо...
Якби  не  діти...    вогонь  на  себе  !
 Valentyna  Uroda  19/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015


Хороші ролі…Погані актори.

Хороші  ролі...  Погані  актори.
В  сесійній  залі  кричать  всі  хором.
Їдять  черешні  і  лижуть  "  ріжки"
Дали  б  народу,  ну  хоч  би  трішки...  
Кого  захищають  і  що  лабіюють?
За  три  дні  "бідні"  "Skoda"  купують!
На  сході  хлопці  щодня  вмирають,
А  "слуги"  в  Раді  у  "дурня"  грають.
Закони,  кляті,  під  себе  пишуть...
Бандит  бандита  в  біді  не  лишить!  
Усім  злочинцям  подали  руки...
Хабарник  взятий  вже  на  поруки.  
Річки  вже  їхні,  ліси...  там  вілли...
А  нам,  народу?!  Терпіння  й  сили...  
Мільйон  застави  за  банду  вносять,  
А  наші  хлопці  воюють  босі?!
Обранці  наші,  хай  Бог  вас  суде!
На  тому  світі  застав  не  буде!
Valentyna  Uroda  18/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015


Ніч…Ти не спиш…

Ніч...  Ти  не  спиш,  солдатику...  В  траві
Цвіркун  мелодію,  таку  тужливу,  грає...
З  родиною  весь  час  думки  твої,
Дитя  дружина  спать,  твоя,  вкладає.
Над  люлькою  схилилася  вона,
Молитву  Богові,  довірливо,  шепоче.
Така  ще  юна...  Що  це?!  Сивина...  
Солона  повінь  затопила  очі.
Ще  трохи  часу  є  для  твоїх  мрій.  
А  далі  що?  Нам  знати  не  дано...  
Почалося...стріляють.  Буде  бій.  
Вже  сіється  свинець,  немов  зерно.
-Молись,  кохана,  й  Бог  поможе  нам!  
Ми  ще  поїдемо  весною  у  Карпати,  
Підставим  груди  молодим  вітрам,
І  син  обов"язково  скаже:"  Тату!"
Цвіркун  замовк.  Сховався  у  траві,
Від  полум"я  і  диму  відсахнувся.  
Чуть  командира  голос  :"Всі  живі?!"
-  Натільний  хрест,  від  кулі,  лиш  зігнувся!
Valentyna  Uroda  15/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015


Моргає зірка бурштинова

Моргає  зірка  бурштинова,
Спада  серпанком  втома  з  пліч,  
Лунає  тихо  колискова  ...  
До  нас  прийшла  циганка  -  ніч.  
Курить  туман,  зірками  брязка,
Гада  у  снах  на  долю  знову.
І  обіця  життя,  як  казку...  
Козирний  туз,  король  піковий...  
Кропить  парфуми  собі,  роси,  
Ступає  тихою  ходою...  
Вколола  місяць  собі  в  коси.  
В  ставку  милується  собою.  
Моргає  зірка  бурштинова,  
Спада  серпанком  втома  з  пліч.
Лунає  тихо  колискова.  
До  нас  прийшла  циганка  -  ніч...  
Valentyna  Uroda    12  /  07  /  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015


Недільний ранок

Прохолодний  недільний  ранок.
Кава  ще  й  поцілунки  сплять.
Визирає  з  -  за  хмар  світанок,  
І  птахи  вже  про  щось  гомонять.
А  фіранку  вітрець  коливає,
І  годинник  настінний:  "Тік-  так..."
Із  люстерка  вже  хтось  виглядає...
На  столі  лиш  волошки  та  мак.  
На  плафоні  заснула  втома,
Ледь  гойдається...Вікна...протяг.
Почувається  як  в  себе  вдома
Холодильник.  Гуде  як  потяг.
Капці  всілися  біля  ліжка.
Чорні  й  білі,  неначе  коти.
Прикидаюсь  що  сплю.Усмішка...
Нині  каву  готуєш  ти!  
Valentyna  Uroda  12/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015


Однокласниці, однокласники…

Однокласниці,  однокласники...  
Як  це  було  недавно  й  давно...
Ми  в  дитинстві  всі  грались  у  класики,
Шахи,  шашки  і  доміно.
Там  лишили  в  клітинку  ми  зошити,  
За  ким  "  п'ять"  за  ким  двійка  скуча...
І  несе  уже  з  досвідом  кошики,
Те  хлоп'ятко  маленьке  й  дівча.
Зараз  смішно,  кляли  Піфагора!  
Нащо  стільки  йому  теорем?
І  співали,  не  в  такт  трохи,  хором,  
Не  було  ще  дорослих  проблем...
Ми  боялись  у  шафі  скелета
(  Він  там  досі  лишивсь,  по  цей  час),
Скажу  я  вам  усім  по  секрету,
Мабуть  весь  наш  четвертий  клас!  
Малювали  до  свят  ми  стіннівки,
Грали  в  сніжки  зимою,  не  раз.
І  до  свят  купували  листівки
"  ...Дорога,  ми  вітаєм  Вас!  "  
А  вона  дорога  й  після  років...
Наша  рідна...  За  вами  скучаєм...
Залишала  нас  після  уроків,  
А  в  походах  поїла  всіх  чаєм...
Однокласниці,  однокласники...  
Шкільні  роки,  немов  у  кіно.  
Залишились  на  стінах  ті  ж  класики,
Ми  дорослими  стали  давно...
Valentyna  Uroda  12  /  07  /  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015


Татові

Якби  тата  колись  зустріла,  
Чи  сказати  б  я  щось  змогла?
Вже  волосся  твоє  посивіло...  
Було  важко  без  твого  тепла...  
У  світлини  твої  вдивлялася.
Мої  очі...  моє  чоло...  
Як  біда  непомітно  підкралася.  
Ти  пропав,  наче  й  не  було.  
Усі  діти  -  до  сонця  руки,  
А  у  мене  ж  також  їх  дві!  
Ліву  мамі  дала...  О  муки!
Права  звисла  вниз,  до  землі...
А  сусідки  -  ворони  крякали,  
Де  дівсь  татко,  питали,  твій?
І  не  раз  я  від  болю  плакала...  
Ненавиджу  з  дитинства  хміль.  
Не  було  тебе  в  мене  на  сватанні,  
Як  хрестила  дітей  -  не  було.  
Полетів  з  янголами  крилатими,  
Чи  пропав  просто  -  загуло?    
Помолитись  за  тебе,  тату,  
Дуже  хочу,  незнаний  мій...
На  колінах  в  костелі  стати...  
За  здоров"я,  чи  упокій?...  
Valentyna  Uroda  11/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015


Посріблило життя, мамо, скроні твої…

Посріблило  життя,  мамо,  скроні  твої...  
Із  років  -  не  коротке  намисто.  
Відлетіли  у  вирій  літа  молоді,  
Лиш  світлини  лишили.  Навмисно.  
Щоб  навіяти  тугу,  чи  смуток,  чи  біль  
За  рум"янцем  на  личку  й  косою.  
І  у  сірих  очах  розпустити  щоб  сіль,  
Зняти  бурю,  як  перед  грозою...
Ти  не  зрадила  своїм  прожитим  літам.  
Скроні  фарбами  не  золотила.  
-Все  на  світі  за  вас,  мої  діти,  віддам,  
Тільки  б  Бог  іще  дав  мені  сили!  
Я  занурюся,  мамо,  в  долоні  твої,  
І  вдихну  райський  цвіт  твого  саду  
Як  приїду  до  тебе  колись,  навесні.
Ти  в  молитвах  мене  лише  згадуй.
Бо  молитва  твоя  -  як  цілюща  вода,  
Як  чар  -  зілля,  що  рани  всі  гоїть  .  
Ти  за  мене  молись,  коли  сонце  сіда,
Чи  росою  Господь  землю  поїть...  
Valentyna  Uroda    10/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


А куля не знає, де свій, де чужий…

А  куля  не  знає,  де  свій,  де  чужий...  
Свистить  собі,  шапки  збиває...  
І  найманець,  вчувши  команду  "  У  бій!"  
Не  завжди  в  "  десятку"  стріляє.
Хотів  він,  чи  ні...  Та  душа  вже  парить  
Над  містом,  селом,  чи  полями...  
І  злякано  в  розпачі  з  неба  кричить:
"  Я  хочу  до  дому,  до  мами!"  .
Згадала,  маленька,  коротке  життя...  
Садочок,  всіх  рідних  і  друзів...  
Побачила  батька...  він  теж,  навмання,
Стріля...  Зараз  буде  хтось  в  тузі.  
Життя  прокрутилося,  наче  в  кіно...  
Ось,  бантик  смугастий  в  крові...  
Легенький,  та  все  ж  зміг  штовхнуть  "доміно"...  
Та  хто  ж  мене,  Боже?  -  Свої!    
Ой,  батечку...  Батьку,  поганий  циган!  
Скучатиму,  рідний,  без  тебе.
Ті  гроші,  що  дав  тобі  "антимайдан"  
Мені  не  потрібні  на  небі...
Valentyna  Uroda    09/07/2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015


Спогади

Туман  клубиться...  Ось...  Світанок...
З  за  річки  сходить  кругле  сонце.
В  шпаків  -  черешні  на  сніданок,
Вуркоче  голуб  край  віконця.
Поклала  в  ясла  трохи  гички,
Бабуся  в  хустці  "на  чоло"  
Ось  мить  -  фонтаном  б"є  в  дійничку  
Парне,  від  Лиски,  молоко.
Теличка  дуцає  в  оборі,  
Тут  -  кіт,  сніданок  не  проспить!  
А  півні,  мов  артисти  в  хорі  
Усіх  вже  встигли  побудить!  
Дідусь  клепа  на  рейці  косу,
А  в  черзі  сапки  ще  стоять,
Мене  побачив  :  смішну,  босу
-  Привіт!  Проснулася?  Дай  п"ять!  
Проснувся  вуйко,  ще  безвусий...  
До  перекладини,  скоріш.  
Стрункий,  від  сонця    світло  -  русий.  
До  півня  заспано  так:  киш!  
Тріщить  приймач,  щось  ловить  в  сіті...
Знялась  мелодія  над  дахом!  
Заплуталась  у  липи  цвіті,  
А  то  б  втекла  ,  Чумацьким  шляхом!  
Ще  роси  трави  колихають  
Тріщить  ланцюг,  це  пес...  із  буди.  
То  спогади,  що  не  зникають,
Хоч  зникли  титри:  "Далі  буде"  ...
Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015


Я народилася в селі

Я  народилася  в  селі,  
Що  на  Поділлі,  понад  Бугом.  
Не  гублю  спогади  свої.
Весна,  дідусь  мій  оре  плугом...
Так  норовливо  коні  били  
Копитом  скиби  чорнозему...  
Там  в  спеку  з  відер  воду  пили,
І  Богу  кланялись  доземно.  
А  влітку  я  корову  пасла,  
Під  руткою,  що  за  селом.
Ще  й  бабця  кидала  у  ясла  
(Це  щоби  молоко  було).
-А  як,  дідусю,  мені  взнати,
Гукну,  побачивши  пороги,  
Чи  Лиску  вже  додому    гнати?
-Як  сита  вже,  то  тверді  роги!  
Я  бігала,  як  всі,  босоніж,
По  стежках,  вкритих  споришами,  
А  потім,  ввечері,  на  поміч,  
Виймати  скалочки-  до  мами.  
А  за  селом  пшеничне  поле  
Улітку  волошково  квітло.  
Колосся  золоте  довкола  
Гойдалось  хвилями  привітно.
І  пахло  сонечком  і  хлібом,  
Ще  трошки-  терпким  полином
І  жайворонка  солоспівом.
Ой,  як  давно  все  це  було!
Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015


Мамі

Є  в  серці  місце  потаємне,  
У  нім  живе  любов  до  Тебе.
Не  сумніваюся,  взаємна.  
Вона  дана  нам  Богом  з  неба.
Вона  з'явилась  з  першим  криком,
 Із  першим  вдохом  немовляти.  
Що  лиш  від  дотику  затихло,  
Я  знала  вже,  що  поруч  -  Мати.
Ти  ,  пам'ятаю  ,  жартувала,  
Для  мене  був  той  жарт,  як  муки,
 -"Уся  у  батька!  Так!  "  -  казала."
 -"Мої  у  тебе  лише  руки".
Ти  була  поруч,  моя  нене,
В  життєві  бурі,  завірюхи...
Тепер  одна,  уже  без  мене,  
Страждаєш,  знаю,  від  розлуки.  
Любові  відстань  не  завада.  
Цілуйте  ,  діточки,  бабусю!  
Ало?!  Все  добре?!Дуже  рада!
Я  так  люблю  Тебе,  Матусю!
Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015


Воно просто у себе вдома

Воно  з  нами  живе  у  квартирі,  
Просинається  разом  з  цілунком.  
Не  встигаєм  сказать:  "  ...  три,  чотири!"
Воно  мчить  за  кавовим  трунком.  
Таке  ніжне,  легке,  невагоме...  
На  краю  філіжанки  всілось...  
Воно  просто  у  себе  вдома,  
Де  раніше  самотність  тліла...  
Ми  не  разом  усі  заселились.  
Знаю  точно:  воно  останнє.
За  самотністю  двері  закрились  .  
Панувати  почало  кохання.  
Хоч  сміємося:  нам  "за  сорок"!  
По  старечому  ще  не  зітхати.  
Знов  пустує!  З  шампанського  корок!
Будем  знову  утрьох  святкувати!  
Воно  з  нами  живе  у  квартирі,  
У  вікні  знов  фіранку  гойдає.
Ми  з  роботи  чимдуж:  "...три,  чотири!"
Бо  нас  вдома  кохання  чекає.
Valentyna  Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015


Ми ні разу не брались за руки

Ми  ні  разу  не  брались  за  руки,
І  не  було  в  нас  спільних  ночей.  
То  чому  ж  болить  серце  від  муки,  
Течуть  річкою  сльози  з  очей?  
Я  не  знаю,  чи  вмер  ти  у  муках,
Чи  раптово  тебе  смерть  скосила?...  
Ти  до  Бога  у  двері  постукав...  
Я  в  жалобі,  нема  уже  сили  
Тобі  в  очі  дивитись  на  фото,  
На  щасливу  усмішку,  обличчя...  
Чийсь  ти  син,  чоловік,  батько?...  Хто  ти?  
В  горі  мати...  Весь  час  тебе  кличе,
Свого  сина,  і  гірко  ридає...
Лиш  на  фото  усмішка  не  гасне...  
Не  обняти  тебе...  Вже  немає...
Через  раз  б"ється  серце  нещасне.
Ми  в  житті  не    стрічались  ніколи.  
Не  моя  ти  недоспана  нічка
На  усмішку  твою  дивлюсь  з  болем,
І  ллє  сльози  в  руках  моїх  свічка.

Валентина  Масалига  *Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


Весна прийшла

Весна  прийшла!  Бездонним  стало  небо,  
Злякались  хмари  крил  міцних  лелеки.
В  затІнку  снігу  ...ніби  хтось  нажебрав.
І  випускають  кігтики  смереки.  
Вона  прийшла,  і  принесла  надію.  
Нарешті  вже  на  річці  крига  скресне!  
Як  діти  всі...Чекаємо  неділю,
Коли  Христос,  а  з  ним  життя,  воскресне!

Валентина  Масалига  *Uroda

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


45 …

Спасибі,  Господи,  що  янголи  не  сплять
 Мої,  а  помагають  мені  жити!  
Роки,  немов  птахи  :  летять,  летять,  летять,  
Не  повертаючись  у  гнізда  уже  звиті...  
То  дзеркала,  гадаю,  постаріли...  
Не  відчуваю  віку...  А  ні  трошки!  
Так,  дзеркала...    поблякли  і  змарніли...
 Немов  мороз  в  вікні,  малюють  зморшки.
 Моїм  люстеркам  нині  45...
 А  я...  не  юна,    та  ще  молода!
Спасибі,  Господи,  що  янголи  не  сплять,
І  прикрашає  усмішка    вуста.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015


Різдво в Парижі

Різдво.  Камелії  розквітли  
І  в  парках  туляться  до  тину.
Братки  здивовано  й  привітно
Вітають  Господа  -  дитину.  
А  дощ  гойдається  на  дзвонах  
Костельних,  й  навіть  не  шумить...  
Пташки  собі  сидять  у  схронах,
Весь  світ  затих:  дитина  спить!  
В  вітринах  дивні  манекени  
Незграбно  топчуть  штучний  сніг...
Антракт.  Та  не  ідуть  зі  сцени,
Хоч  працювать  сьогодні  гріх!  
Зі  Сходу  вітер...Ностальгія
На  ноги  взула  довгі  лижі...
В  снігу  калина  -  то  лиш  мрія...
В  Різдво  камелія  ...  в  Парижі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015


Непроханий гість

Десь  сон  заблудився  в  осіннім  тумані,  
Сумну  колискову  співає  дрімота.
Знов  рипнули  двері,  вже  вкотре  ногами,  
Відкрили  у  душу.  Моє  тихе:"  Хто  там?"
А  відповідь  глухо  розбилась  об  стіни...
Це  знов  чиєсь  ЕГО,  з  люстерком  в  руці.  
Що  навіть  не  зняло  брудні  капці  в  сінях,
Сліди,  що  від  бруду,  неначе  синці...  
Знов  сум  заснував  у  душі  всі  куточки,  
І  вкотре  на  смак  вже  солоне    повітря,  
Товчуть  знов  по  серцю  образи  кілочки.
І  змерзла  душа,  хоч  дме  вітер  із  Півдня...

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


Зірки

Не  встигло  сонце  заховатися  за  тин,
Спурхнули  зірочки,  немов  курчатка.  
Склювали    із  Ковша  небесну  синь,
І  обступили  Місяць,  свого  татка.  
Снують  там  в  небесах,  туди  -  сюди,  
Жартують,  одна  одну  доганяють.
І  щоб  напитися  цілющої  води    
В  Дніпрові  води  інколи  пірнають.  
А  ви  дивилися  вночі  на  водне  плесо?
Нема  там  суму  і  немає    самоти  
Там  спокій  і  краса,  і  так  чудесно!
Поміж  лататтям  плавають  зірки...

Валентина  Масалига(Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014


Сьогодні я забуду всі печалі

Сьогодні  я  забуду    всі  печалі,
Вечірнім  небом  милуватись  з  дому  вийду.  
А  мрія  десь  літатиме  у  далі,
Для  мене  -  золото,  комусь  -  горобчик,  з  виду...
І  буду  я  вночі  спостерігати  
Як  місяць  зіроньку  до  себе  пригортає...  
Годинник  мене  кликатиме  спати,
А  я  чекатиму,  чи  скаже  що  кохає?
Так  хочеться,  щоб  наші  всі  печалі  
Забрала  ніч  та  й  повезла  Чумацьким  шляхом  !
Ще  й  підморгнула  нам,  з  нічного  неба  далі  
І  на  майбутнє  це  щоб  було  добрим  знаком!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


Єдина

--  Ти  від  мене  далеко...  Чи  любиш?  
Чи  стискається  серце  від  болю,
Бо  в  розлуці?  Чи  іншу  голубиш?
Вона  ж  поруч  десь  там  із  тобою...
Я  донести  до  тебе  не  можу  
Тихий  шепіт  в  рум"янці  калини  
Та  його  і  почує  не  кожен...  
І  той  лИше,  хто  скаже:  "Єдина!"
Кожен  день  я  тебе  виглядаю,  
На  пероні,  в  порту,  злітній  смузі,
Квітом  рясно  тобі  розквітаю  
У  вишневих  садах  і  на  лузі.
--Ні,  не  зраджу  тобі  я,  рідненька!  
Я  приїду,  кохана,  весною.
Україно,  моя  дорогенька,
Я  душею  і  серцем  з  тобою!  

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014


Захлопнул дверь…и вытер ноги…

Пройдут  года...  Никто  не  вечен...  
И  станешь  ты  пред  Ним...  смиренно?
И  молвишь:  "  Рай  мне  обеспечен?
Здесь  заживу  я  ,  непременно!  
Тебя,  Всевышний,  не  предал,  
А  иногда  иконы  в  храме  
Я  с  любопытством  созерцал,
Поклоны  бил  с  Младенцем  Даме.  
Всю  жизнь  молился  я  на  славу,  
И  "  Отче  наш"  могу,  без  сбоя  ,  
И  ненавидел  я  ,  по  праву,  
И,  ты  же  знаешь,  умер  стоя!  
ОН  выслушает    не  перебивая.  
Уставшим  голосом:"  У  монитора  ?  А!  Да...  Да...
2014  год?  Припоминаю...  
В  Москве  марш  Мира...  Будто  бы  вчера...
Когда  ты  после  марша  мыл  дорогу,
Что  бы  унизить  тех,  кто  шел  за  мир,  
Неужто  думал  ты,  что  служишь  Богу?
Потом  сие  ты  на  компе  постил...
Я  с  ними  шел...  Держа  в  ладони  
Листок,  кричащий  :  "Я  -  за  МИР!!!"
Ты  не  узнал?  Теперь  ты  понял,  
После  меня  асфальт  ты  мыл...  
Я  все  ж  пришел  к  тебе  в  тот  вечер,  
Уставший,  выслушать  готов...  
И  руки  положа  на  плечи  
Я  покаяния  ждал    слов.  
Но  ты  стучал,  стучал  по  буквам,
Писал:"  фашист  ты",  "тварь",  "убогий"...  
И  я  ушел,  поддавшись  чувствам.  
Захлопнул  дверь...  и  вытер  ноги.

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Чекає мати сина у сльозах

Чекає  мати  сина  у  сльозах...
Минуло  літо,  осінь  листя  топче.
Молитви  зайняли  у  небесах  
Весь  простір.  Ти  живим  вернися,  хлопче!  
Здається  смерть  за  рогом  вже  чатує?  
І  чорні  янголи  ,  як  коршуни,  літають?  
Ти  не  здавайся,  Бог  тебе  врятує!
...І  знай,  що  тебе  люблять  і  чекають!  
 Якщо  вже  в  тіло  вп"ялись  пазурами,  
Ти  все  ж  борись,  солдатику,  й  побореш!
Прийдеш  живим,  і  витреш  сльози  в  мами...  
Ти  -  захисник,  не  пустиш  в  хату  горе.  
І  там,  на  дикім  полі,  після  бою,  
Буде  розкидане    те  чорне  вороння.  
Тримайся!  Україна  вся    з  тобою!  
Ми  переможем    чорних  круків  із  кремля!  

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014


Ніч вишивала хрестиком зірки…

Ніч  вишиває  хрестиком  зірки,  
Канвою  чорною  звиса  осіннє  небо...
На  місячній  доріжці  -  молитви
Землі  слугують  справжнім  оберегом.  
Ось  хрестики  -  яскраво-золоті,
А  інші  -  мерехтять  голубизною...
Немов  сказати  мала  на  меті:
"Тримайся,  Україно,  я    з  тобою!"

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014


Ми, свої…

Кружляє  Осінь  з  Вереснем  у  танці,
Із  пристрастю  виконуючи  па.  
З  жоржинами  в  волоссі,  в  вишиванці,
Хоч  доля  в  неї  надто  не  проста...
Так,  ніби  не  торкнулось  горе  й  втома,  
Хай  ворог  думає,  що  на  очах  -  роса...  
Легка  у  танці,  просто  невагома,  
А  Вересень  милується:  "Краса!"  
Кружляє  Осінь  з  Вереснем  у  танці,  
Ледь  -  ледь  торкаючись  стражденної  землі,
І  стелить  листя  у  сирій  землянці...
"Хто  там?"-  юнацький  голос.  "Ми,  свої..."  

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014


Чорнобривцями пахнуть сьогоднішні сни…

Чорнобривцями  пахнуть  сьогоднішні  сни...
Колисала  їх  ніч  в  Україні.  
У  садочку,  в  матусі.  Там  квіти  цвіли,
Й  сонця  промінь  сховався  у  сіні...  
Там  ще  осінь  хмеліла  садовим  вином,
І  не  спали  закохані  пари.
Мої  сни  колисались  в  зірках,  над  селом,  
Де  серпом  місяць  жав  буйні  хмари...

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014


Печальна осінь

Осіннє  листя  пахне  терпким  сумом,
Під  парасолею  сховався  рій  думок
І  вітер.Від  дощу  утік  із  шумом.
Та...відчуваю  -  пізно,  вже  промок.
Він  теж  відчув  це,  мабуть,  і  у  далі
Подався  волю  знов  наздоганяти...
Земля  клубком  згорнулась.Про  печалі
Хоча  б  на  мить  забути  хоче  й  спати...

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014


А про кохання…

А  про  кохання  не  кричать...  шепочуть.  
Слова  ці  з  вуст  -  немов  кульбаби  пух...
Що  зігрівають  ніжним  дотиком,  лоскочуть...  
Це  -  серця  пісня,  а  не  просто  звук...  
Так...про  кохання  не  кричать  -  співають.
Лише  удвох...і  обійнявшись...У  дуеті.
І  від  чужого  погляду  ховають
Слова  і  музику  улюблених  куплетів.

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014


Крим наш…?

Крим  наш!  Крим  наш!  Кричало  вороння  весною.
"Кримнаш"  ,  "кримнаш"-  діагноз  ставлять  лікарі...  
Мов  ненька    і  дитя  пуповиною  
Ти  був  приєднаний  до  нашої  землі.
Рубнули  не  подумавши,  з  плеча.
Тепер  ти  -  острів...  Гімн  :  "Шумел  камышь".  
Три  пори  року.  На  завжди?  Без  вороття?
Ворони  у  пів-голоса:  "  Нам  крыш..."

Валентина  Масалига  (URODA)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014


Ми п"ємо каву втрьох…

Ми  п\"ємо  каву  втрьох.  Я  не  ревную...
У  неї  шарм,  з  серпанком  у  дощах...  
Нахабно  скроні  при  мені  цілує,    
Тобі,  коханий,  в  мене  на  очах.
Кавовий  аромат  втік  з  філіжанки,  
Заплутався  у  бабиному  літі...
Ми  п\"ємо  каву  втрьох,  кожного  ранку.  
Немов  ми  тільки  втрьох  ...в  цілому  світі...  
У  телефонній  черзі  наші  гості
В  \"Сонату  місячну\"  вслухаються.  На  ганку
Ми  п\"ємо  каву  втрьох...  Я,  Ти  і  ...Осінь,
І  зустрічаємо  утрьох  світанки.  

Валентина  Масалига  (  Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014


А чужина Вітчизною не пахне…

А  чужина  Вітчизною  не  пахне...
Шукаю  я  поміж  чужих  -  знайомі  запахи  і  звуки...  
Душа  тут,  наче  птаха  в  клітці:  чахне,
Бо  з  Батьківщиною  розлука  -  справжні  муки...  
Тут  все  не  так...  Від  мови  -  до  погоди...  
Снують  тут  люди,  хоч  привітні,  та  чужі.  
Годинник    теж  чужий...  Взяв  собі  моду,
З  запізненням  рахує  сни  мої...
Я  в  овочевому  затрималась...  Любисток!
Розчарування...то  селера...  Домом  пахне...
З  рум"янку  й  м"яти  чай  варю.  Навмисно...  
Душі.  На  чужині  щоб  не  зачахла...  

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014


День Незалежності…

День  Незалежності...сумне  сьогодні  свято,
Бо  нашу  землю  топче  чобіт  окупанта.  
Парад.  Взнаю  обличчя  сина,  брата...
Святкуй,  Вітчизно,  ти  ж  бо  цього  варта!
Хай  ворог  знає:  ти  не  стала  на  коліна!  
Не  зрозуміть  йому  слова  "свідомі  громадяни"...  
З  Днем  Незалежності,  кохана  Україна!
Ми  -патріоти,  тебе  любим,  до  нестями!  
Сьогодні  ти  оділа  вишиванку,  
Жовто-блакитні  сяють  кольори...  
Святково  сонце  сяяло  нам  зранку,  
В  обід  святило  дощиком:  "Живи!"

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014


Не затопчеш ти, враже, наш Прапор!

Не  затопчеш  ти,  враже,  наш  Прапор!
Глянь  у  небо  -  він  там  майорить!
Над  Вкраїною  нашою  -  птахом
Сонця  золото  й  неба  блакить!
Не  затопчеш  наш  прапор,  чужинцю!
Гімн  -  країна  співає,  не  хор!
Синє  небо  й  колосся  пшениці  -  
Не  якийсь  там  тобі    "триколор"!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014


Ти для історії залишишся солдатом…

Ти  для  історії  залишишся  солдатом...  
На  жаль,  полеглим...  Так,  не  вберегли...  
Коханим  чоловіком,  сином,  татом.
Любили  друзі  і  боялись  вороги.
Ти  просто  жив,  любив  свій  рідний  край,
Вітчизну  не  ділив  на  регіони.  
Ще  не  розвіялось  в  повітрі:  "Не  скучай!",
А  за  тобою  плачуть  вже  мільйони.  
Ти  для  історії  залишишся  солдатом...
Ножем  по  нервах,  сил  нема  терпіть!
Для  мене  ти,  солдатику,  став  братом...  
Захисники,  у  вічність  не  ідіть!

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014


Ми вже втомились від новин…

Ми  вже  втомились  від  новин...
Щодня  оплакуєм  солдатів.  
Щодня  на  сході  Божий  син  
Вмира  під  дулом  автоматів.
Ми  вже  втомились  від  брехні,
Що  публікує  "  фірма"  Racha"...  
В  ці  дні  кується  у  вогні  
Країні  нашій  доля  краща!  
Ми  вже  втомилися  від  зла.
Від    слів  і  дій  зі  сходу    "брата"...  
На  цапа  схожий...  Ні,  козла!  
(  Щоб  зміг  хтось  з  їхніх  розібрати.)
Ми  всі  втомились  від  війни...  
Від  кулеметів,  "градів",  "буків"...  
Господь,  дай  Янгола  з  крильми,
І  збережи    дітей  і  внуків.

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014


Я на війні…

Добридень,  мамо.  Так  не  звично...  Я  на  війні...  
Кожну  ніч  донечка  дворічна  сниться  мені.  
Які  тут  ночі?  Безсоння...  Дрімота  лиш.  
Щодня  ти  плачеш...  Не  треба.  Облиш...
Ми  тут  на  полі  пшеничнім,  село.    
Колосся  плаче...Незвично...  Зерно
Як  сльози  -  краплі,  на  землю  кап,  кап...  
В  скорботі...  Друг  мій  загинув.  Юнак...
То  вчора  хмара  зі  сходу,  і  "  град"  .  
Я  чув  -  татусь  посивів?  Як  наш  сад?
Ти  коли  сонце  пече  -  підливай...
Не  плач,  повернусь!  Лиш  серце  не  край...
Ми  переможем!  Почекай...  Усміхнись...  
Знов  "  град"  зі  сходу,  матусю...  Молись!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014


А ми кохання зустріли

А  ми  кохання  зустріли
На  перехресті  думок...
В  той  день  дощ  падав  несміло  
І  ти  весь  змок.
Мрії  літали  грайливо,  
Торкались  пліч.
Обійняла  нас  красива
Паризька  ніч...
Кружляв  лист  клена  з  зітханням,
Бо  осінь  вже...  
Замість  вітання  -  питання:
"Невже?..."
А  ми  кохання  зустріли
В  обіймах  мрій
Вчимось  казати  несміло:
"  Моя"  і  "Мій".
Ми  над  роками  сміємось  
Немов  дитя...  
За  сорок  вже?  Не  здаємось!  
Життя...  

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014


Лист солдатові

Привіт,  солдатику  рідненький.
Ти  у  шпиталі...Так,  я  знаю...  
Я  хоч  тобі  не  рідна  ненька,  
За  тебе  теж  переживаю!
Хай  гояться  скоріше  рани.  
Де  ж  взять  цілющої  води?
Я  в  унісон  з  вустами  мами  
Молитву  шепочу...Живи!
У  ній  прошу  здоров"я  в  Бога,  
Хай  забере  у  тебе  біль.  
Хоч  не  легка  твоя  дорога,  
Тримайсь!  Здаватися  не  смій!  
Синочку,  братику,  одужуй!  
Ми  всі  з  тобою,  рідний,  знай!
За  тебе  я  молюсь,  мій  друже.  
За  мужність  дякую.  Бувай!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014


Ви скажете, жорстоко? Може й так…

Ви  скажете,жорстоко?  Може  й  так.
Та  я  вдивляюсь  в  біженців  обличчя...
Ні,  не  в  дітей!  На  них  -  ще  божий  знак.
Їх  матерів  й  бабусь.  Не  кличеш?
Це  ж  ти  покликала  війну  у  хату!
І  через  тебе  вбили  тих  дітей...
Чиїхсь  синів  ти  сміла  добивати  
Лише  за  суть  патріотичну  їх  ідей.
Я  не  забула  ще  і  не  забуду,  
Як  ти  топтала  український  стяг...  
Не  всі  звичайно,  та  були  "Іуди",
Що  окупантів  вихваляли  в  "Новостях".  
Уже  не  кличеш  ворога  до  дому?
Шукаєш  захисту  і  прихистку  в  бандер?                                                              
А  ти  згадай...  Лише  пів  року  тому
Їх  проклинала...  Що  змінилося  тепер?
Мабуть  відчула  ти  обійми  свого  "  брата"  
Впиваються  у  тіло  пазурі?  
Згадала  врешті:  ти  бабуся  ,  мати.
Не  хочеш  втратити  дитину  на  війні?...  
Ви  скажете,  жорстоко?  Може  й  так...  
Та  в  біженців  обличчя  я  вдивляюсь.
У  декого  на  лобі  кров"ю  -    знак...  
Загиблі  не  оцінять  ваше:  "Каюсь..."

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


Я молюся за тебе, солдате…

Я  молЮся  за  тебе,  солдате,
Починаю  свій  день  із  новин...
Сину,  друже  відважний  мій,  брате,  
Мій  земляче,  ти  там  -  не  один...
Хай  не  вцілить  у  тебе  наш  ворог,
І  засліпить  йому  сонце  очі,
А  земля  хай  у  них  сипле  порох.  
Я  молитву  до  Бога  шепочу...  
Щоб  ніякий  "  Іуда"  не  зрадив,
І  удача  завжди  поруч  була...  
Ти  вцілій,  я  прошу,  Бога  ради...  
Хай  молитва  зігне  вражі  дула!  
Знаю  я  -  не  вмирають  герої,  
Та  прошу  я  у  Бога:  "  Вцілій!"
Україна  в  молитві,  з  тобою!
Переможцем  вернися,  живий!
Я  молЮся  за  тебе,  солдате,
Щоб  не  влучило  військо  вороже.
Сину,  друже  відважний  мій,  брате,  
Мій  земляк...  Бережи,  Тебе,  Боже!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014


Чи в янголів буває сивина?

Чи  в  янголів  буває  сивина?
Навіть  вони  перейнялися  горем.
"  Чому?!  За  що?!  Не  наша  ця  війна!",
Кричали  душі  над  пшеничним  полем.
І  стих  весь  світ...  І  жайвір  замовчав,
Спостерігаючи  за  падаючим  "птахом  ".
Лиш  нелюд  в  телефон  кричав  :  "  Попав!"
Горіли  очі  радістю,  не  жахом.
...А  потім  на  полях  збирав  трофей...
Перебирав  дитячі  речі  у  валізі...
Не  закриваючи  скляних  уже  очей  
Тілам  дитячим,  що  дивились  слізно.  
А  душі  плачуть?  Ні.  Мабуть  що  ні...
Бо  де  пшениця,  там  було  би  море!
Смерть  косить,  не  лишаючи  стерні...  
Війна...  У  Україні  знову  горе.
І  в  янголів  буває  сивина!
Навіть  вони  перейнялися  горем!
"Чому?!  За  що?!    Не  наша  ця  війна!"
Кричали  душі  над  пшеничним  полем...

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2014


А пам"ятаєш, ти казав що я - найкраща?

А  пам"ятаєш,  ти  казав  що  я  -  найкраща?
І  міцно  цілував  і  обнімав...
"Тебе  не  залишу  ніколи,  і  ні  за  що!"  
Так  щиро  вірив  сам  в  те,  що  казав.
Пройшли  роки  і  раптом...  що  я  чую:
 "Вона  на  тебе  схожа...дуже-  дуже."?!
Мене  спитали,  чи  я  не  ревную?
А  мала  би?  Та  ні...  Хоч  не  байдуже.
Закрию  очі  й  бачу  цю  картину:
Тепер  ти  їй  даруєш  ласку  й  квіти...
Спасибі  ,  що  на  мене  схожа,  СИНУ!  
Дай  Боже  щастя  вам,  кохані  діти!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014


Синові

Пожовкле  фото...  Сонце  постаралось...
Маленький  ТИ...  У  китицях  сорочка.
Хлоп"я  чорняве  весело  сміялось.
Щаслива  обіймала  я  синочка.
І  щовесни  зозулі  прилітали...
Нашим  рокам  сумлінно  лік  вели..  
Тобі-  чверть  віку  ,  синку,  накували...
І  старший  вже,  ніж  я  на  фото  -  ти...  
Я  досі  зберігаю  твій  браслет,  
З  таким  змістовним  написом  "3.100"...  
Зізнаюсь  синку  (  це  вже  не  секрет)  
Мені  з  тобою  справді  повезло!
Стареньке  фото,  вицвіле  з  роками,
Не  проміняю  на  усі  картини!
І  досі,    в  снах,  я  чую  тихе:  "  Мамо!"
І  прокидаюсь,  щоб  на  поміч  бігти,  Сину!

 Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014


Відпусти вже з обіймів, Росіє…

Відпусти  вже  з  обіймів,  Росіє!  
Вже  відчула  їх  силу  ,  мій  "брате"...  
Ти  подумав  життя  ледь  жевріє?  
Я  -  живуча!  Не  стану  вмирати!
Ще  сильніші  стають  мої  діти,  
Хоч  щоночі  нам  всім  не  до  сну...
Визнаю,  ну  куди  правду  діти?  
Ти  украв  в  мене,  "брате",  весну!
Чи  все  в  тебе  такого  ж  гатунку?  
Чи  усі  такі  весни  російські?  
Дарував  нам  Іуди  цілунки...  
Засилав  до  нас  ряжені  війська...
Українською  не  розумієш?  
То  порада  -  вклонись  словникам!    
Ти  -  Весну  в  мене  вкрала,  Росіє...  
Наше  літо  тобі  не  віддам!

Валентина  Масалига  (Uroda)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2014


АТО

Алло?!  Галя?!  Як  ся  маєш?  Чула  новину?
Там,  на  Сході,  набирають  жінок  на  війну!  
Закликають  нас  вступати  в  бабський  батальйон...
Може  б  ми  з  тобою?...  Раптом  нам  дадуть  мільйон?
Ми  місцевість  добре  знаєм,  щороку  моря...
Вже  і  сонце  припікає  лист  календаря...  
А  яке  сьогодні  море,  як  без  автомата?  
Там  стрілок  якийсь,  говорить  ,  буде  видавати!
Цілий  вечір  вчора,  Галю,  я  метикувала.  
А  сьогодні,  ось,  прозріла,  тільки  з  ліжка  встала.
Нам  дадуть  в  тім  батальйоні  справжній  кулемет.  
Ми  -  комерцію  влаштуєм.  Зразу  ж  !  В  той  момент!  
Ну  навіщо  нам  літати  за  якісь  кордони,
Як  під  носом  заробити  можна  тут  мільйони.
Я  собі  рішила,  Галю,  кулемета  взяти,  
Як  дадуть  аванс,  по  тому,  вусаня  звязати.    
Він  не  наш,  москаль,  казали,  то  мені  не  шкода...
А  народ    "  Спасибі!"  -скаже.  Видохне:  "Свобода!"
Провернем  з  тобою,  Галю,  ми  самі  АТО!
Вдінемося  по  простому,  не  бери  манто!
Якісь  капці  на  низькому...  а  чи  маєш  ти?  
Бо  того  "бійця"  в  ряднині  нам  обом  нести!
Ми  властям  здамо,  за  те  нам  премію  дадуть.
Макіяж?!  Ні!  Не  змиваєм!  Галю,  в  добру  путь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014


Моє дитинство

Моє  дитинство    в  ситцевому  платті...  
Чому  втекло?...  Навіщо  і  куди?
Сьогодні  ним  лиш  спогади  багаті.  
Не  повернутися  ніколи  вже  туди...  
Воно  цвіло  кумедним  ластовинням,
Стрічок  веселки  диво  -  кольорами.
І  незабудок  цвітом  ніжно  -  синім...
Спурхнуло  бантиком  -  метеликом  з  рук  мами.
Моє  дитинство  пахло  карамеллю,
Росою  в  травах,  і  на  полі  громом...
Там  мамин  голос    мелодійно  треллю:
"  Біжи  вже,  донечко,  до  дому!"
Було  ж  солодке,    з  смаком  карамелі...
І  щирою  усмішкою  на  личку.  
Побігло  в  даль,  не  зачинивши  двері.
Без  поцілунку  на  прощання  в  щічку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014


Не плач, ветеране!

Не  плач,  ветеране...Ми  знов  переможем!
Бо  знов  Україну  плюндрують  фашисти.
Ми  будем  хоробрі.  Як  ти!  Бо  не  гоже
Щоби  захопили  якісь  нас  "  рашисти".
Не  плач,  ветеране...  Ми  знов  переможем!
Бо  знов,  як  тоді,  оголошень  не  було...  
Знов  гинуть  солдати...  Що  діється,  Боже!
Тепер  вже  зі  Сходу  "  калашника"  дуло...
Не  плач,  ветеране!  Живи  до  ста  років!
А  може  ще  довше  зозуля  кує.
Ми    хочемо    чути  ще  звук  твоїх  кроків,
Й  обличчя  усміхнене  бачить  твоє!
Не  плач,  ветеране.  Вкраїна  з  тобою!
Живи!  Ще  не  час  у  далеку  дорогу...  
Так,  тяжко  тобі  знову  чути:  "  До  бою!"
Живи!  Щоб  побачити  знов  Перемогу!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014


Так, я відмовилась від стрічки!

Так,  я  відмовилась  від  стрічки!  
Хоча,  мабуть  прийняла  б  рік  тому.
Бо  в  Україні  з  нею  чинять  звірства!
Братів  моїх  вбивають!  Ось  чому!
Ви  бачили,  як  плаче  ветеран?
Над  тілом  внука,  що  загинув  від  рук  "  брата"?
Болить  у  нього  серце  не  від  ран...
Від  розпачі.  Бо  ворог  -  знов  у  хату!
Ще  рік  тому  я  б  прийняла  її.
Та  зараз-  ні!  Не  варто  дарувати!
Загиблим  в  Другій  Світовій  війні  
Щороку  маки  будуть  розквітати!
Зкомпроментована  вона...  Чого  вже  варта?
Для  українців  це  -  лиш  символ  окупанта.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Бандерівка

Що  ж  це  діється  у  світі,  мамцю  моя  мила?!
Вже  сама  бажання  маю  взяти  в  руки  вила!
Від  "бандер"  нас  рятувати?  Що,  землі  вам  мало?
Окупанти,  щоб  вас  в  пеклі  чорти  рятували!
Хто  бандерівець  ти  знаєш,  невіглас,  вражина?
Хто  Вкраїну  свою  любить!Від  батька  до  сина!
Першим  признаком  "  бандери"  -  вишита  сорочка.
Підпадає  у  родині  -  бабця,  мати  й  дочка...  
А  якщо  ще  заспіває  гімн  наш  патріот,
То  в  "  братів"  наших  на  сході  -  піни  повен  рот!
Донедавна  розмовляла  російською  теж...
Я  гадала  -  знати  мови,  тоді  світ  без  меж!
А  тепер  мовчу,  й  до  себе  я  сама  сміюся.
Хотів  Утін  зробить  краще?!  "Языка"  боюся!
Я  в  центральній  Україні  живу,  й  моя  мати.
Що,  як  там,  в  кремлі,  почують,  й  прийдуть  "рятувати"?!
Вчора  син  прийшов  зі  школи,  й  шепоче    дитина:
"Там  береза  сік  вже  точить."(  Щоб  не  вчув,  вражина!)
Бо  боюся,  як  почує,  прийде  з  автоматом...
Русская  береза?  !(  Мої  слова  -  матом...  )
Якщо  я  не  так  сказала...  каюся.  Звиняйте.
Та...  весна  прийшла!  В  садочку  КАЛИНУ  саджайте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014


Париж…

На  вікнах  -    ковані  вуалі,
Будинки,  наче  від    Шанель...
Бонжур  мадам!  (Добридень  пані!)
Ловлю  усмішки  від  людей...  
Так  романтично...Всюди  квіти...
В  руках,  на  клумбах,  в  магазинах...
Люб"язні  всі  (  де  правду  діти?)
І  мода  "  от  кутюр"  в  вітринах...
Такі  всі  різні...  на  підборах,  й  без  них...
Хто  -  в  чому...в  туфлях,  кедах...
А  в  церквах  -  віковічний  порох...
В  метро  -  безхатьки  ,  в  теплих  пледах.
Тут  вежа  -  тягнеться  до  неба,  
Під  схвальні  вигуки  туристів...
Їм  фото  всюди  зробить  треба!
У  відео  -  їм    роль  артистів!
Париж  велично  злотом  сяє,
У  бронзі  пам"ятки  стоять.
Щодня  тут  дощик  накрапає.  
Чи  то  парфуми?  ..."  ...№  5"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014


Вже сорок днів я усміхаюсь вам із фото…

Вже  сорок  днів  я  усміхаюсь  вам  із  фото...  
Сорок  ночей  засвічую  вам  зорі....  
Та  куля  несподівана...  Мить...  Що  то?!  
В  Небесній  Сотні.  З  побратимами.  Вам  -  горе...  
Вже  сорок  днів,  як  плачеш  ти,  кохана...
Сорок  ночей,  як  я  вже  не  з  тобою...  
Це  через  мене  в  серці  твоїм  рана...
Від  сліз  солоні  ріки  із  росою...  
Вже  сорок  днів  звуть  сина    -  сиротою...
Сорок  ночей    з  плачем  він  кличе:  "  Тату!"  
Кохана,  поруч  я,  хоч  звуть  тебе  -  вдовою...
Я  -  янгол  ваш.  Умію  вже  літати...
Не  плачте,  мамо...  Землю  час  орати.
Весна  прийшла.  Дніпро  повен  водою.
Пробачте.    Я  на  небі...  Кличте  брата...  
Хай  поле  сіє.  І  душі  не  рвіть  за  мною...  
Вже  сорок  днів  за  мною  плачуть  люди...
Колись  -  чужі,  тепер  -  на  віки  рідні.  
Ми  переможем!  Знаю.  Так  і  буде!  
А  Україна  -  наче  сад  розквітне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014


Мій Господи, ти учням ноги мив…

Мій  Господи,  ти  учням  ноги  мив.
Хоч  знав  -  один  із  них  -  то  зрадник  твій  і  ворог.
Та...перед  ним  ти  голову  схилив...
Хоч  стерти  міг  тоді  його  на  порох!
Моя  Вкраїно,  в  тебе  стане  сил!  
Хоч  на  щоці  твоїй  цілунок  вже  Іуди  ,  
Моя  Голубко,  ти  не  складеш  крил!  
Тебе  любов"ю  напувають  люди!
Де  правда  -  там  і  Бог!  Не  забувай!
А  хто  до  нас  з  мечем...  Згадала?  
Бог  бачить  все!  А  ти  не  проклинай!  
Ще  буде  так:  їм  стане  місця  мало!
За  ворога    ще  зранку  помолилась...
Собі  хай  в  пеклі  місце  не  бронює...
Де  була  правда,  там  і  залишилась!
Хай  вас  Іуда,  друзі,  не  цілує!

 Валентина  Масалига  (Uroda  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014


Колискова

Чолом  до  віконця  нічка  притулилась.
Зорі  повмикала,  місяць...  і  втомилась.  
Із  Ковша  смакує  тишу  із  небес.  
Серпика  пильнує,  щоб  бува  не  щез.
Зірочки  рахує...три,  чотири,  п"ять...  
Позіхає.  Мабуть  хоче  уже  спать...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013


Залоскочу словами ніжними

Залоскочу  словами  ніжними,
Приголублю  погляду  дотиком.
В  ейфорію  закутаю  нічками,
І  зігрію  своїм  подихом...  
Пригублю  поцілунок  вранішній,
А  у  ньому  -  кохання  хміль...
"  Ти  моя!"  -  скажеш  ти  радісний,  
Прошепочу  тобі:  "  Ти  мій..."  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013


Заворожила осінь нас

Ще  такої  осені  не  було,
Ще  такої  осені  не  знала...
Бо  про  все  на  світі  я  забула,
Бо  тебе,  мій  милий,  покохала.

Задивляюсь  в  твої  карі  очі,
Заслухаюсь  ніжним  твоїм  словом,
Ой  ви  нічки,  ніченьки  дівочі,
Відібрали  сон  мій,  так  раптово.

Не  співай  мій  вітре  грубим  басом,
Дай  почути  осені  зітхання...
Щоб  не  заглушив  ти  ,  буйний,  часом
Слів  солодких,  ніжних,  про  кохання.

Приспів
Заворожила  осінь  нас,  заворожила.
Подарувала  нам  на  двох  кохання  крила.
Кленовий  лист,  кленовий  лист  ловлю  в  польоті.
Тобі  я  вдячна  за  любов,  сестричко  -  осінь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013


Щасливий квиток

Те  листя...  як  квитки  пожовклі.
З  минулого.  За    день,  хвилину,  мить...  
Вже  не  потрібні  вони  Жовтню,  
Бо  у  майбутнє  він  спішить.
А  вітер  шарудить,  нащось  перебирає.
З  деревами  про  вічність  гомонить.  
Собі  квиток  щасливий  він  шукає...  
Уже  знайшов...  Схопив    його  й  летить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013


Жало

Ужалив  словом...  Не  за  себе  переймаюсь.
Від  жала  хоч  болить,  та  не  помру.
Аби  тобі  не  довелось  кричати  :"  Каюсь!"  
За  душу  не  спокійна    я  твою...
Бджола  комусь  як  жало  запихає,
То  і  сама,  на  жаль,  не  виживає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2013


І не подумаю змінити віру!

І  не  подумаю  змінити  віру!  
Це  був  би  кровообіг  не  від  серця,  а  від  п"ят.  
Я  -  Християнка!  І  залишусь  нею.  Щиро.  
За  мене  у  Ісуса  рани  ще  болять...  
Не  зрадниця  я!  Ні!  Не  сподівайся...
Лише  до  Господа  я  молюся  вночі.  
А  ти  б  змінив  свою?  Зізнайся.  
Це  як  від  Раю  викинуть  ключі!

 (  Валентина  Масалига  Uroda  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2013


Ліки від стресу

Літній  жінці  довелося  в  літаку  летіти.
За  кордон  свою  матусю  запросили  діти.  
Всілась,  бідна,  з  переляку  кличе  стюардесу:  
Дайте  щось,  мені  ,  будь  ласка,  щоб  позбутись  стресу!"
Та  хутенько  повернулась,  "  ліки"  принесла.  
Жінка  випила...й  забула,  де  вона  була!
Анекдот  сусіду  хоче  вона  розказать.
Та  сусід  той  -  іноземець:  "  Я  не  понімать...
Жінка  каже:  "Вже  до  дому  певно  я  піду.
Зупиніть  мені,  будь  ласка!  Я  уже  зійду!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013


Чоловіча дієта

На  дієту  жінка  сіла.  В  хаті  чути  крик.
Бо  нервується,  сердешна...ніби  їй  -  гаплик.
Чом,  кажу,  така  нервова?  Не  лякай  дитини!
Не  відновлюються,  чув  я,  нервові  клітини.
Це  мені  вже  плакать  треба.  Не  протягну  я...
Бо  лиш  моркву  і  петрушку  з  нею  їм  щодня!
Хоч  і  зайвої  немає  у  мене  ваги,
Вона  вірить,  що  дієта  мені  до  снаги.
Знов  протягує  морквину...  хай  рука  їй  всохне!
Поки  жінка  моя  схудне,  то  я,  мабуть,  здохну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013


Дієта

На  дієту  захотілось  сісти  вже  мені.  
Щоби  талія  -  осина,  і  ноги  стрункі.  
Почала  вже  собі  мріять  про  міні  -  спідниці...
Ляжу  вночі,  булку  їм...аж  мені  не  спиться.
І  придумала!  Напишу  я  девіз  собі:
"  Ще  сьогодні  їсти  буду,  а  завтра  вже  -  ні!"  
Перед  ліжком  на  стіні  аркуш  почепила.  
А  тим  часом  напекла  собі,  наварила.
Повечеряла  у  смак  ,  під  саму  зав"язку!
Бо  ж  на  завтра  та  дієта...Організму  стряска!  
А  на  ранок,  ледь  проснулась  -  зирк  на  той  девіз.  
Заспокоївся  одразу  весь  мій  організм!  
Бо  там  пише,  як  писало  і  вчора  мені:
"  Ще  сьогодні  їсти  буду,  а  завтра  вже  -  ні!"

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2013


Які заслужив…

Чоловік  вареничків  вчора  захотів.
Хоч  недавно  я  робила,  сказав,  знов  би  з"їв.  
Я  картоплі  наварила,  замісила  тісто,
І  маленьких  наліпила,  щоб  приємно  їсти.  
Як  зварились  то  скоренько  вкинула  у  миску  ,
А  тим  часом  на  пательні  смалець  з  шкварок  бризкав.  
Подала  до  столу  гарно,  як  у  ресторані...  
Варенички  у  тій  мисці  розляглись,  мов  п"яні.
Шкварки  зверху  полягали.  Рум"яні,  красиві.
І  сметана  розляглася  в  кухлику  звабливо.  
"Натюрморт"  цей  суджений  мій  не  оцінив.
Був  хмурний  і  збуджений,  хтось  вже  розізлив.
"Що  оце  за  стиль  такий?  Теж  мені  дизайнер!  
Бач  я  легінь,  хоч  куди!  Не  худий  і  гарний!  
Наварила  дрібноти,  як  малій  дитині.  
Всі  маленькі,  як  один.  Хай  їдять  їх  свині!"
Посварився,  облизнувся...  і  хутенько    з"їв.
"І  вари  великі,  гарні!  Які  заслужив!"
Знов  варенички  сьогодні  в  мене  у  меню.  
Подала  під  кришкою.  Стала  і  стою.  
Чоловік  з  цікавістю:  "  Що,  вже  не  дитячі?"
Я  ледь  сміх  свій  стримую,  вже  ось  -  ось  заплачу.  
Як  відкрив  він  і  побачив...  Таке  слово  вшкварив!  
Там  один  був  ...на  всю  миску.  Весь  йому  до  пари!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013


Категорії людей

Коли  рожеві  окуляри  знять  з  очей,
То  видно  різні  категорії  людей.  
Для  себе  поділяю  лиш  на  дві:
Це  добрі  люди  і  людиська  злі...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2013


Автобіографія…


Народилась.  В  любові  зростала.  
Школа.  Друзі.  Уроки  шкільні.
Рік  за  роком  жила,  підростала.
Випускний.  Сльози.  Сміх.  Вчителі.
Знов  уроки.  Лінійки,  лекала.
Поцілунки  при  зорях  вночі.
Біла  сукня.  Рушник.  Два  бокала.  
Від  чужого  будинку  ключі.  
Сльози.  Біль.  А  під  серцем  -  надія.
Рідний  дім,    янголятко  -  маля.  
Мій  синочок!  Життя!  Світло!  Мрія!  
Сонце!  Щастя!  Кровинка  моя!
Колискові.  Казки.  Перші  кроки.  
Знову  школа,  та  вчуся  не  я.
Рояль  чорний  і  флейта.  Уроки.  
Знов  колиска  і  радість  моя!  
Зала.  Сцена.  Аплодисменти.  
Аплодую  у  залі  я.  
Синам  своїм.Щасливі  моменти.  
Я  і  діти  .  Родина.  Сім"я.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2013


Є людина, як цукор

Є  людина,  як  цукор.  
Є  людина,  як  сіль.  
Є  така...  як  полин,  гірка.
В  тобі  плещеться  гумор.  
Хоч  глибоко  десь  -  біль...  
Ти  такий...  як  жива  вода!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013


Так буває…

Так  буває...  Немає  ні  теми,  ні  задуму.
А  художник  бере  пензля  в  руки...
Штрих...  ще  кілька...  і  око  радує.  
Народилась  картина.  Без  муки.  
Так  буває...  Перо  лиш  поскрипує...  
Прислухається:  що  на  душі?
А  вона  -  то  сміється,  то  схлипує.  
Так  поет  пише  свої  вірші...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2013


Та що той вік?

Та  що  той  вік?  Хіба  "за  сорок"  -  це  роки?...  
Дорослі  діти  стали,  самостійні.  
А  вслід  ще  обертаються  чоловіки...
Дівчата,  ще  не  все  в  нас  безнадійно!  
Та  що  той  вік?  Хіба  про  старість  вже  пора
Нам  думати  і  на  печі  сидіти?  
Ми  у  душі  іще  -  як  справжня  дітвора.  
Давайте  кожен  день  життю  радіти!  
Та  що  наш  вік?  Нам  заздрять  молоді!
Вже  не  дівчиська,  а  жінки  із  шармом.
І  що  б  коли  не  трапилось  в  житті  -
Ми  чиньмо  мудро  й  виглядаймо  -  гарно!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013


Ти наснився мені у цю ніч…

Ти  наснився  мені  у  цю  ніч.
Хоч  далеко,  а  в  сні  віч  -  на  -  віч  
Ми  купались  у  зоряних  росах
І  ховались  в  вербиченьки  косах.
Не  буди  мене,  ранку,  не  треба.
Не  жени    вогні  -  зірочки  з  неба.
Не  даруй  повсякдення  банальність.
Не  свідомість  втрачаю  -  реальність...
Ти  побачення  в  снах  призначаєш  
І  шепочеш  мені,  що  кохаєш.
Подрімай  іще,  сонечко  ясне,  
Хай  у  сні  ще  кохання  не  гасне.
У  цю  ніч  ти  наснився  мені...
Нам  співали  вночі  солов"ї.
Це  тривало  не  лише  до  ранку.
Розбудив  ти  мене  на  світанку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2013


Куди подіти ніжність нерозтрачену?

Куди  подіти  ніжність  нерозтрачену?
Слова...  з  яких  парує  ще  тепло?
Кому  сказать:  "  Бери,  за  все  заплачено!"  
Чи  хтось  її  ще  потребує?  Хто?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013


Не вбивай рідне слово

Не  вбивай  рідне  слово...
Навпаки  -  воскреси!
Збережи  чисту  мову,
Щоб  з  води  та  роси.
Нащо  суржик  з  калюжі?  
Пий  з  глибоких  джерел!  
Народ  з  мовою  -  дужий,
А  забув  -  вважай  вмер...  

(  Валентина  Масалига  Uroda  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013


Ой, як важко працювати на педагогічній ниві…

Ой,  як  важко    працювати  на  педагогічній  ниві...
Вчителі  все  мають  знати,  й  щоб  завжди  -  красиві.
Учні  зараз  всі  такі...  фальші  не  пропустять.  
Пальця  в  рот  їм  не  клади,  бо  гляди  -  відкусять!
І  сидить  собі  Іванко,  на      парті  останній.  
Придивляється  і  каже:  "  Щось  ви  дуже  гарні!"  
А  як  гарною  не  бути?  Хоч  мала  зарплата,  
Треба  ж  платтячко  купити  й  губи  малювати...
Хай  воно  не  від  Кардена,  хай  не  той  "  кутюр".
Та  пристойне...  продавщиця  каже  це  -  велюр.
Я  сама  собі  раненько  зроблю  макіяж.  
Від  чорнила  на  роботі  -  всюди  татуаж...
На  концерті  вчора  була.  Знов  ця  криза  клята!
Вибачалось  керівництво,  що  мала  зарплата...
Так!  Яке  ж  то  неподобство  (  напишу  в  газету).
Що  професія  -від  Бога,  зарплата  -  з  бюджету!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013


Учителю… звідкіль черпаєш доброту ?

Учителю...  звідкіль  черпаєш  доброту,  
Яку  даруєш  на  уроках  дітям?
Їх  душ  незайманість  оберігаєш,  чистоту,  
У  цьому  заплямованому  світі...  
Ти  вмієш  стерти  гострі  всі  кути,
Щоби  не  ранити  дитячі  душі.  
Для  них  слугуєш  еталоном  чистоти,  
Хоч  інколи  реальність  тебе  мучить...  
Учителю...ти  вмієш  добре  відділити
Ті  зерна  мудрості  життя  -  від  пилу...  
Бажаю  щоб  достойно  ти  міг  жити,
І  до  ста  років  мав  натхнення  й  силу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2013


Я поїду за тобою на край світу…

Я  поїду  за  тобою  на  край  світу...  
Не  вражає?  В  небеса,  Чумацьким  Шляхом!  
Лиш  нехай  кохання  зірка  світить
Світлом  ніжним...  лагідно  і  м"яко.  
Я  піду  вслід  за  тобою  по  стежині.  
Тільки  руку  протягни  мені,  так  треба...
Уночі,  десь  там,  на  вигоні,  в  долині  -  
Стежка  місячна.  Лише  для  двох.  До  неба...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2013


Хіба ж це сльози?

Хіба  ж  це  сльози?  Це  повінь  в  душі...  
Солоні  ріки  не  мають  межі.  
І  де  береться  гірка  та  вода?
І  ллється,  ллється  неспинно  вона...  
Це  серце  тане  і  капає  лід,  
Та  чом  ті  краплі  колючі,  мов  глід?
Бо  серце  стати  гарячим  змогло...
Окріп  на  душу...  навіщо?  За  що?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


Пробач, що від сліз вже вологі слова…

Пробач,  що  від  сліз  вже  вологі  слова...  
Душа  заховалась  під  стріху.
На  небі  -  ні  хмарки,  та  сонця  нема.  
В  полоні  печалі.  Зі  сміхом.
Вже  осінь  холодна,  я  хочу  тепла.  
У  світ  ластівки  полетіли.  
Чи  люта  буде  цього  року  зима?
Турбуюсь  про  душу...  не  тіло.  
Душа  десь  притулку  шукала  собі,  
І  гнізда  знайшла  ластів"ячі  .
Весною  вона  заспіває  пісні.  
А  зараз...  замерзла  і  плаче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


А я щастя собі напророчу

А  я  щастя  собі  напророчу.  
Хай  все  станеться  так,  як  хочу!  
І  буде  саме  так,  я  знаю.
Стільки  літ  не  даремно  чекаю!
А  я  щастя  собі  намрію.
Не  одну  ще  хорошу  подію!
Приховати  не  зможу    радість.
Усміхнусь  і  скажу:  "  Не  заздріть!"
А  я  щастя  своє  плекаю.
Я  почую  іще  "  Кохаю".  
Я  кохання  собі  напророчу.  
Буде  так  все,  як  я  захочу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013


Ми так далеко, між нами світи…

Ми  так  далеко,  між  нами  світи...  
Та  хочу  милий,  щоб  поруч  був  ти.  
Крильми  своїми  мене  пригорни,
І  в  небо  синє  зі  мною  лети!

Наше  кохання  здолає  усе,
Бо  понад  хмари  у  мріях  несе  ...  
Я  буду  вірна  тобі,  я  скажу.  
Любов  у  серці  навік  збережу.
 
А  ми  в  польоті  -  крило  до  крила.  
Я  не  даремно  у  мріях  жила...  
Тебе  чекала  багато  я  літ,  
Нарешті  разом,  барвистим  став  світ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2013