| Сторінки (3/260): | « | 1 2 3 | » |
Чорнобаївка не місто а культурна зона.
Там записуються орки на концерт Кобзона.
Чаклували в Конотопі жінки а що з того?
В москаляки на дзигарку завжди " пол шестого"!
Окопались дурні орки у Рудому лісі
Тепер світяться ночами, як жарівка в стрісі.
Потрощили москалихи айпади й айфони.
А доношують за нами труси і ліфони!)))
Ой не чекай москалихо. Дочекалась тризни.
Наші бджоли твого орка до смерті загризли.
Валентина Дацко/ Урода
04/05/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Соромітницькі коломийки (на прохання військових)
Як війнонька почалася Зміїний лякали
А ми орків руским матом тай на#уй послали.
Роз'ї#али наші їхніх як сіль в вінігреті
А у танку сидів Чмоня тай на табуреті.
Ой тікали москалики у хащі й болоті
Нє#уй шастать !" -всюди пише москальській сволоті.
Зачаїлися цигани, що то за бляшанка?
Було ваше - стало наше, та й сп#здили танка.
Ой кувала зозуленька:" В небі байрактари!"
А ті орки собі в спідні зі страху насрали.
Сухпайок москаль взяв в руки там пише : со смаком...
Скуштував і зразу поняв- якась фуйня з маком.
Москалі ,як в сорок першім, крадуть яйці й водку.
Під мундиром - труси бабські й жіночі колготки.
Здохни орку, згинь проклятий, хай ті копне качка.
Джавеліна в стрісі маю. Ось така заначка!
З колорадськими стрічками солдат - чупакабра.
А у крейсера ніколи не виростуть жабра!
Залишились москалики землю удобряти.
На їх місці унітази повезли буряти.
Утікала від москаля з переляку кітка.
З'їв Сірка, то й Мурку зможе, бо голод не тітка.
Жириновський до# издівся, ой почув тя Бог.
Еслі ми не победім мол , то чтоби я здох!
Піють півні в Україні на росії - кури.
Інстаграмні дівки плачуть... Ой, які ж ви дури!
Накрадене в Україні орки відправляють.
Ілон Маск із гучномовця:" Чіз, бо вас знімають!"
Валентина Дацко/Урода
3/05/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Чула, бабо? На Росії флешмоб учинили.
Усі " вражескі"гаджети на дзузьки побили!
Я сиджу собі тихенько і думку гадаю:
А що в хаті росіянське я з тобою маю?
Так би хтів я чимсь москальським тріснуть об підлогу!
Та не маю ніц у хаті. Хоч шукав! Їй Богу!
Маю гріх. Схопив матрьошку. Радів, як дитина.
А там надпис... Як послали! Ось - "Маде ін Чина"!
Мацав килим - ні, не їхнє! Лижі, капці, шафу...
Пересунув від стіни я картату канапу.
Тих єрогліфів москальський немає ні сліду...
Що ж робити? Чим же ж тріснуть?Каже баба діду:
" Не мороч вже голови мі " - й дала по спині.
Наварю російських щі я... а ти дай свині!
Валентина Дацко /Урода
29/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Я тебе так чекаю... Живи!
Син заснув, обійнявши твій светр.
Лиш хвилиночку знайдеш - пиши,
SMS твій - неначе сонет.
Аж не віриться, ти так далеко...
Наче в фільмах колись:" На війні..."
Чуєш клекіт? Це наші лелеки.
Пам'ятаєш?:"Ти любиш чи ні?".
Наш синочок гукав тебе: " Тату!",
Трохи плакав і врешті заснув.
Із хлоп'ятами грався в солдати,
То сказав - піде теж на війну!
Знов сирени гудуть, знов тривога...
Я молюся за тебе щодня
І прошу всіх святих, прошу Бога
А молитва... вона ж як броня.
Я не плачу, тобі так здалося...
Якщо чесно... то бракне вже сліз.
З горя вже посивіло волосся.
Чув по радіо щось про ленд- ліз?
Знов про Бучу дивилась. Від свідків.
Справжні орки! Якась сатана!
Звідки стільки жорстокості? Звідки?!
Двадцять перше століття... війна.
Я тебе так кохаю...Живи!
Перемогу зустрінем в родині!
Будем жити всі після війни
В незалежній і вільній країні.
Я тебе дочекаюсь. Живим!
Валентина Дацко/ Урода
29/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Як ти, дідусю, там, на тому світі?
Я знаю, добрі потрапляють в Рай.
У нас війна, здається у зеніті.
Якщо ти можеш - теж нам помагай.
Москаль на нас напав. Ти не повіриш.
Ти пам'ятаєш як казав колись на Трійцю
- Була війна - жорстокості не зміриш.
Але москаль знущавсь не гірше німця.
Як там бабуся? Ми вас пам'ятаєм.
Роки минули вже...а ніби вчора.
Моє дитинство було з вами раєм.
За вами плачу й що в країні - горе...
А ваші ангели, що роблять у раю?
Нехай летять захисники до нас! А Пародіз
Ще зачекає. Всім скажи: " Люблю"
І згадувать не можу вас без сліз.
Валентина Дацко/Урода
24/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Маріуполь. На руїнах зчорнілих домів
Голосочок дитячий щось промовив й одразу зомлів.
Не просив він ні паски, а ні зі свяченим борщу,
Просила дитина водички... - Дай , Боже, дощу!
Промовляла згорьована мати. Прокляну! Не прощу!
Ворогам за страждання дитяти!
Били дзвони в церквах а навколо стріляли гармати.
Ішов дощ... І поїла дитя, із долонь своїх, мати...
Валентина Дацко/Урода 23/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Чи ти спекла вже свою паску, москалихо?
Твій син воює в Україні. Несе лихо!
Жінок, дітей гвалтує, немовлят.
Вівтар жертовний - возик янголят.
Чи ти, антихристко, яєць нафарбувала?
Я чула, ти його вбивати намовляла?!
Мовляв, ті українці то бандерівці, не люди.
Та в тебе на очах... та й в серці вже полуди!
І зетку малювала, як годиться
У рашці. А ночами тобі спиться?
Не дочекаєшся свого убивцю! Стигне кров?!
Бо Z від сатани. А Бог- любов.
Валентина Урода/Дацко
22/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
- Розстріляти! Крикнув хрипло кат
І відлуння вдарило в руїни.
Знов і знов тріщав злий автомат,
Хтів поставить мрію на коліна...
Та вона була там не одна.
Поруч із надією стояла.
А над ними плакала весна.
Й смерть, немов гієна, реготала.
Там іще стояла пелена
Від розривів бомб, криваво - сіра
А в повітрі крик завис :"Війна!!!"
А іще із ними була віра.
Вижили усі. І будуть жить!
В ранах лиш... Обпечені війною.
Україно, не здавайся! Ні на мить!
Надія, віра й мрії всі з тобою!
Валентина Дацко /Урода
17/04/2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Чиїсь сліди...Впізнала! Твої, осене!
Під вітру музику ти танцювала тут чечітку.
Руда красуня, із розплетеними косами.
Тут кожне " па" твоє виблискує леліткою.
А ось вже інший візерунок...Знов сліди.
Із легкістю й завзяттям вітерець їй виграває.
Вже осінь в ритмі вальсу: раз, два, три...
Й стрибок уверх, у небо, що безкрає.
Знов музика змінилась, ритм чіткий.
Це ж танго! Танцювати без партнера?!
Під ніжками паркет рудий, слизький...
І раптом вітер:" Дайте руку кавалеру!"
І підхопив її так пристрасно, як міг.
І цілував... Так лиш закохані цілують!
Зривав пелюстки із троянд, кидав до ніг...
- Кохана, танго в парі лиш танцюють!
Валентина Урода/ Дацко
14/11/2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
Дивилася в дзеркало жінка. Усмішка,
Ледь втомлені очі, хитринка мов в кішки
І зморшки в куточках, мов лапки пташині
Зробили розмітку, мов руки кравчині...
Уже не палають на личку рум'янці
А жінка ще хоче кружляти у танці!
Весною ловити рожеві пелюстки,
Сховати до старості десь перепустку...
Розбризкувать воду ногами у спеку,
Немов тая старість іще десь далеко...
Кружляти у танці з осіннім листком,
Всміхатись до сонця з кульбабок вінком.
Голілиць упасти в замет з білим снігом
Неначе дівчисько заходитись сміхом.
Збирати волошки і маки у житі,
Любити, надіятись і просто ЖИТИ!
Valentyna Uroda/Datsko
13/05/2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Сорокарічний чоловік постукав в браму,
- Панотче, змилуйтесь! Пустіть мене до храму!
-На службі ж був... Чому ж до мене знов?...
- Благословити хочу прОкляту любов...
- А хто ж її прокляв?
- Дружина й діти...
Мов кинув їх... на розтерзання світу...
Але ж у чім була моя вина?
Нове кохання... Бог чи сатана?
Нова любов - загибель чи спасіння?..
Надія жевріє... Прошу благословіння!
- Якби ж я міг...А діток в тебе скільки?
- Синів, на мене схожих, в мене трійко.
-Не плач, ти маєш шанс ще на спасення.
В своїх синів проси благословення!
Проси у них, вимолюй там прощЕння
І проклятій, отій - благословення...
І він прийшов просить свою родину...
Звернувсь до старшого: " Благослови, мій сину...
Так сталося... Зустрів... Буває часом..."
Та син зажурено промовив йому басом:
- Не дам благословення на любов твою проклЯту!
Лишайся з нами...І заплакав... -Тату...
До середущого звернувся. Знов зітхання.
- Благослови, синочку, прокляте кохання!
І тупцював, неначе босий по стерні,
Та з болем син промовив:"Тату! Ні!"
Тоді найменшому почав він щось казати
На руки взяв, став сльози витирати
Маленькому. Той пригорнувсь до тата
І теж, як інші, не хотів пускати.
І усміхнувсь...
Здавалось, зможе ту любов благословити,
Та був маленький і не міг ще говорити...
Валентина Урода/Дацко
17/03/2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021
Масажуємо дитинку,
Тремо ручки, ніжки, спинку .
Розітрем маленьке тіло,
Щоб хворіти не посміло!
Їхав полем старий віз,
Дід на ньому зерно віз.
На мішку сиділа мишка,
З воза сипалося трішки...
Горобчики прилетіли
І на спинку твою сіли.
Позбігалися курчата,
Почали зерно клювати.
Клюють зерна - насінинки,
Оздоровлюють дитинку.
Прийшли малі гусенята,
Почали ось так щіпати.
Прийшли з лісу слоненята,
А за ними - їхній тато.
Тупу - тупу, тупотіли,
Розганяли кров по тілу.
І лисичка тут. Прийшла,
Назмітала борошна.
Замісила тісто.
Смачно будуть їсти!
-Я качаю варениці
З зерна ярої пшениці.
Прийшов бусол помагати,
На цимбалах вигравати.
Тук, тук, тук - цимбали грають
Тобі спинку розтирають.
Прийшов котик теж до гурту,
І привів ще кицю Мурку.
Варенички наминають,
Сметанкою запивають.
Гладим кицю й котика.
Чуєш тепло дотику?
Після цього прибирали.
Скатертину витирали.
Потім її- жмак!
І в сміттєвий бак.))
05/06/2020
Валентина Урода/Дацко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Йшов ведмедик клишоногий,
Вліво, вправо ставив ноги.
В лісі тихо... Туп, туп, туп!
Раптом шишка в лоба - гуп!
Налякалось ведмежатко.
-Рятуй, мамо! Рятуй, татку!
Глянув він на гілочку,
Там - маленька білочка!
Сидить, усміхається,
На гіллі гойдається.
- Не хотіла так вчинити...
Вибач... А давай дружити!
Валентина Урода / Дацко
04/06/2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Поглянь в дзеркало, Андрійку!
Так - один ти, так - вас двійко!
В того теж кирпатий ніс,
Як у тебе в нього зріст...
Такі ж сірі оченятка
І усмішка, як у татка.
Тупни ти йому ногами-
Тупне він тобі так само.
Покиваєш йому " Так",
Покиває і він, в такт.
Дзеркало - екран без звуку,
Відображення наука.
Можеш з ним ти забавлятись,
І сміятись і кривлятись.
Нарікати лиш не самій,
Бо характер в нього - твій!
Валентина Урода/Дацко
04/06/2020р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Від тепла проснувся котик,
Бо відчув сонечка дотик.
Потягнувся він гарненько
І пішов шукати неньку.
Вийшов Мурчик наш на ґанок
Зирк - а на столі сніданок.
Смачно мама всіх годує,
В кухлях молочко парує,
На тарілочці - млинці.
-Киш, не заздріть, горобці!
Ось, на таці, ще канапки.
- Мурчику, а ти мив лапки?
-Я помию їх охоче,
Бо животик їсти хоче!
Котик вмив старанно лапки
Біля вусиків всі крапки,
Сполоснув рожевий носик
І пухнастий рудий хвостик.
- Вже, матусю, я чистенький,
Усміхнувся він до неньки.
- То сідай і їж хутенько,
Поки молочко тепленьке.
А свіжесенькі млинці
Не склювали горобці.
Валентина Урода / Дацко
01/06/2020р.
Вітаю усіх з Міжнародним днем захисту дітей!
Діти це наше майбутнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Заслужили, то й маємо кару!
Не торкаємось навіть весни...
Лише носа висовуєм в шпару:
-Чи нарциси уже зацвіли?
Пишем в неті про щось другорядне,
Постимо непокору і гнів.
Перед постом : "Простіть!" - мов порядні
А у піст? Добираємо слів?
Про чиїсь бумеранги згадали...
А як нам, в черепок? То :"За що?!"
Ми й до тіла свого - мов вандали!
А це ж храм! Божий храм! Казна що...
Якби букви уміли гарчати
Чи шипіти, мов змії в кублі,
Всі б від страху втомились кричати,
Бо в фейсбуці, немов у вогні.
І не гасять вогонь цей сердечка...
Й фото розсипів квітів в полях.
Бо ліса всі горять і гніздечка.
Що ж зробив нам поганого птах?
Бог - любов а лукавий - ненависть.
...А про душу... Лиш: " Боже, прости..."
Аби паска вдалася на зависть
Й посвятити кільце ковбаси?...
Карантин... А згадаймо всі Ноя!
Він молився а міг просто нити.
Всі сиділи в ковчезі, по двоє,
Щоби далі, в майбутньому, жити.
Чиїсь ангели, чули, втомились?
Доля інших - іще невідома...
Щоби наші за нас не журились,
Залишаймося вдома!
Валентина Урода-Дацко
10/04/2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
Люлі, люлі - колисаночка,
Спи Андрійку, спи Богданочко.
Вже поснули мишки в сіні,
Павучок - на волосіні
І ви теж часу не гайте,
Як найшвидше засинайте!
Вам присняться сни казкові,
Міцно спіть, ростіть здорові!
Котик Мурчик спить - муркоче,
Ніби хтось його лоскоче.
Закривай, Андрійку, очі
Бо й Богданка спатки хоче!
За вікном вже ніч з зірками,
Спати хочуть тато й мама.
Позіхає вітер в лузі,
Сплять уже всі ваші друзі
Міцно закривайте очі,
Зійде сонце після ночі.
Валентина Урода- Дацко
16/04/2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
Де дерева - велетні і біла хата...
Стільки часу відтоді спливло з водою...
Залишивсь ти , посміхнувшись винувато,
А я стала, раптом, напівсиротою.
І змиритись довго не могла із горем...
Доле, чом на вік забрала в мене тата?
І не раз ті сльози, наче хвилі морем...
Біль душевний прагнув душу розіп'яти.
Чи співають ангели тобі у небі?
Віриш? Так хотілося на руки...
І щоб , як колись, узяв ти гребінь,
Розчесав волоссячко моє... О, муки!
Рибку золоту ти маєш пам'ятати.
Подарунок твій. Її просила
-Забирай що хочеш, поверни лиш тата!
Та вона маленька... Їй забракло сили...
І росла я однокрилим голубятком,
І щоночі задивлялася на небо.
- Розкажи мені, матусю, знов про татка,
Тільки прошу тебе, плакати не треба...
Плине час і знов міняються сезони,
Та не заживляє він старої рани.
Плаче, мов дитя, біля ікони
Жінка у душі якої - шрами...
-Я - дитина, хоч ростуть вже онучата.
Не зігрієш вже теплом мої долоні...
Не скажу уже ніколи :" Здрастуй, тату!"
Не почую більше тепле: "Як ти, доню?"
Валентина Дацко - Урода
17/10/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2018
Снилось Львівське шосе і "десятка" з людьми у салоні.
Наче рідні усі... До кондуктора: " Прошу квиток!"
Вже позаду Хмельницький. Катіон - ми немов на кордоні...
А які то часи? Мабуть юності перший виток...
Ні бігбордів, ні МАФів не видно ніде а житами
Колосяться поля, по два боки до мого села.
А над житом у небі прокладений шлях журавлями,
І веселка яскрава пів світу немов обняла...
- Я тут вийду, будь - ласка спиніться, пройдуся житами...
Нарву синіх волошок, ромашки у косу вплету.
Там, за полем - село і уже зачекалася мама.
Я поїхала в світ, коли сад її був ще в цвіту...
Зупинився автобус. Так різко, що я аж проснулась.
Із автобуса вийшла. Ні жита, ні поля нема...
Подивилась навколо здивовано я, озирнулась,
Пошматована кимось, розділена стогне земля...
Плачуть нові хати і благально плакати з віконниць
Мов кричать страшним криком по білому чорним : "Продам!"
Час із ними - немов той газда на базарі невольниць:
Батогом всіх шмагає й кричить : "Усміхайся, мадам!"
Валентина Дацко - Урода
14/10/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018
Ми запускаєм бумеранг з надією - не вцілить.
Якщо ж про когось ці думки - у нас пророчий дар.
Бог знає правила життя: на нуль гріхи не ділить!
Іще ніхто, ніде й ніколи Йому не дав хабар.
Бодай хоч раз, та кожен з нас хотів задобрить Бога.
І часом з ним не вівці ми а справжні торгаші.
На лику Господа не раз з'являється тривога,
Немов в молитві а насправді - рахуєм бариші...
Ми корегуєм волю й дію всі нашого Творця.
Хоч робимо це, ніби во ім'я і Сина, і Отця...
Шукаємо ваду, сумно, правда... у чистого взірця,
Натомість маєм лиш благати:"Заблудша я вівця..."
Валентина Дацко - Урода
13/10/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018
Нічка осіння заварює чай з полинами,
Вип'єш мов ліки, залишиш на дні трохи смутку...
Десь загубилась подушка маленька зі снами.
Тихо, самотність сопе лише чорна в закутку.
Знов, як і вчора, змішаєш молитви з сльозами,
Рясно окропиш ти ними і серце і душу.
І прикладатимеш ти до грудей з образами,
Миле таке... ведмежатко стареньке із плюшу.
Знову гортатимеш фото в дитячих альбомах
І проживатимеш заново ціле життя.
Вкотре душа буде мучитись, мов у судомах,
Благатиме сну для відновлення серцебиття.
Нічка осіння заварює чай з полинами.
Місяць з'явився і зірочка, мов з бурштину.
Грішна я, Боже... Згрішила самотністю мами...
Старість зустріла її на порозі одну...
Валентина Дацко - Урода
11/10/2018
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018
Тебе впізнаю: з добрими очима
І зморшки випромінюють тепло.
...І мудрості валіза за плечима,
Блаженністю освячене чоло...
Зустрінемось колись, іще не зараз.
Я кладку через зрілість перейду.
Прошу тебе, чекай на мене, старосте,
Якщо Господь дозволить, я прийду...
Валентина Дацко - Урода
05/10/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018
Я минуся колись... Хтось ітиме моїми стежками,
Перегорне Творець мій доробок з п'яти сторінок...
Хай і так ... Все ж буду спілкуватися з вами,
Бо паперу не скажеш щоби він навіки замовк.
Хай по собі залишу лише спориші на папері.
Бідний спадок... Спитаєте де заповіт?
Зашифрую у віршах спадкоємців ім'я. У партері
Сама сяду й дивитимусь я на весь світ.
Чи знайдеться хоч хтось, хто шукатиме ключ мого спадку?
Чи лиш міль заглядатиме в душу римованих фраз? ...
Я пишу "як для себе", чи колись прочитають нащадки?
Чи проженуть ту міль, візьмуть книгу з полиці хоч раз?...
Валентина Дацко - Урода
03 / 10 / 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2018
Я - подолянка а в мені "мазурка"
У ритмі танцю зігріває кров
Немов би від Шопена поцілунку
До Вісли й Сяну жевріє любов.
Як сумно то нутрує куявяком,
А радісно - вирує оберек...
В моє життя ці ноти впали маком,
Посіяні мов справжній оберег.
Мазурка я! Сміюся у вирі танцю.
Гопак завзятий зігріває кров.
А Лесі слово на паперу глянці
Мережкою шепоче про любов...
Ні, не забула, Лесю, я Подолля,
Та пам'ять предків зрадить не посміла.
Моя любов розділена на двоє.
Душа ж моя від того не збідніла...
Валентина Дацко - Урода
03/10/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2018
Життя промчало... Не збагнути досі...
Немов би вихор вирвав нас з весни
Й раптово переніс усіх у осінь
І озираємось збентежено: "Де ми?!"
Шукаємо у натовпі нам близьких
І рідних. Не знаходимо людей...
Від розпачі схиляємося низько
Тамуючи у собі біль з грудей.
Ще вчора милувались яблунь цвітом...
От тільки в осінь ми потрапили не всі...
Когось залишило у себе тепле літо,
А хтось назавжди залишився у весні...
Валентина Дацко - Урода
30/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018
На ній доля звисала неначе з чужого плеча,
І не раз вона бідами була своїми розп'ята.
Причащалася болем душевним, немов би з Ковша.
На лиці ж - завжди маска, яку приміряла на свято.
Та якось збунтувалась вона, бо життя лиш одне.
І пішла на край світу вона, свою долю ладнати...
- Вшийте долю по мірках, бо вітер безжально так дме...
Там де порвана прошу поставити з бархату лати..
І зладнали, нарешті. Тепер вже вона - не вона ...
Має долю свою і по крою пошиту й по мірках.
Та якщо придивитись до неї уважно зблизька -
З мішковини вона... Лише бархатні латки.
Аж гірко...
Валентина Дацко - Урода
29/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Вслухаюсь в мелодію осені,
У фугу дрібного дощу...
Із рук голубів набурмосених,
Французьким батоном гощу.
Вслухаюсь в мелодію осені...
В дуети закоханих пар.
Ледь - чутно ідучих, мов босих,
Під кленів пожовклих вівтар...
Вслухаюсь в мелодію осені...
У вітру причудливе скерцо,
Що клена листочками кОсими
Малює мелодію серця...
29/09/2018
Валентина Дацко - Урода
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Поговори зі мною, мамо, як колись...
Ми не ведем сердечної розмови
Вже так давно... Усе жбурляєм слово
Важке, безкриле, що не може знятись ввись.
Поговори зі мною, мамо, як колись...
Щоб не стискав від слів тих біль за горло,
Сховай, хоча б на мить, свою погорду.
Я виросла уже давно... Змирись!
Поговори зі мною ніжно, як колись...
Давно, в дитинстві... Не прошусь уже на руки,
Та без тепла батьківського - то муки...
Скажи, хоч слово, щоб летіли ввись!
Мов кошеня мале я трусь до ніг,
Та старість- злодійка вдягла на тебе пута,
Душа твоя мов в кайдани закута
А я благославляю твій поріг...
Валентина Дацко - Урода
26/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
А Ейфеля вежа холодна на дотик...
Мовчить, не питає ні звідки, ні хто ти...
Впритул підійшла якось:""Доброго ранку!",
Хотілось кричати їй :" Я - подолянка! "
Хотілось мені про наш край розповісти,
Про сонце і зорі, веселку над містом...
Та крикнути їй я так і не посміла,
Натомість молитвою лиш шепотіла:
"Я землю чужу не кляла і не буду,
Усюди і злі є , і добрі є люди."
І хоч і душа моя наче в неволі,
Змінити не може ніхто свої долі...
Валентина Дацко - Урода
24/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Змиває дощ слова раніше сказані
І падають вони додолу фразами...
На мокрі трави, на багряне листя.
Думки вмиває... Кришталево - чисті
Вони не хочуть під картату парасолю.
Тікають, не біда, що дощ, на волю...
Валентина Дацко - Урода 23/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018
Ти хотів щоби я не жила,
Чи страждала, самотня, в муках...
Мені янгол підносив крила,
Була в розпачі - брав на руки...
Ти хотів мене розтоптати,
На ненависті вогнище дмухав....
А я встОяла! Що сказати?
Видно Бог тебе не послухав...
Валентина Дацко - Урода
21/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018
Мій швагро - інтелігент... Все на світі знає.
Каже, жінка із ребра... І тим дорікає!
Не мені. Моїй сестрі! А та, бідна, плаче...
Й кепкування у сім^ї, всі зносить терпляче.
А учора попросила у мене поради...
Вже ті жарти допекли, що немає ради!
- В мене з твоїм чоловіком коротенька мова,
Що раніш? Яйце чи курка? Про півня - ні слова!
Валентина Дацко - Урода
21/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018
А та жінка - неначе верба.
Чом плакуча? Така її доля...
Не додало життя їй тепла,
Бо душа потрапляла в неволю.
І щораз, як ятрив її біль,
А за горло стискали напасті,
Шепотіла вона:"Боже мій,
Дай мені, хоч краплиночку, щастя..."
І укотре, немов та верба,
Гнула віти, землиці торкалась
Але сказано - Жінка вона.
Не здалася вона... Не зламалась!
Валентина Дацко - Урода
19/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018
Я тебе не чекала, осене...
І, здається, іще й не жила`...
Ніби вчора, з ногами босими
Маки рвала я, край села.
Я тебе не чекала, осене...
Заблудилось у веснах кохання,
Десь у травах зелених з росами.
Залишилась любов. Остання.
Ніби вчора уперше брала
Я синочків своїх на руки...
Та й з тобою від щастя сяю я,
Лише осінь дарує внуків...
Я тебе не чекала, осене...
Чи то всім така осінь дивна?
Розпрощалась з русявими косами,
А душа посивіть не встигла...
Валентина Дацко / Урода
18/09/ 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018
У кожного своя правда!
І віра... У всіх своя.
Хтось вірить в Отця і Сина...
А хтось лише в своє "Я".
Валентина Дацко - Урода
06/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018
Пише осінь листа сакрального,
На бруківці, пожовклим листом.
Урочистого, трохи печального,
З загадковим, таємним змістом...
Валентина Дацко - Урода
01/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
Я тобі погадаю, осене..
По листку, мов долоні, з клена.
Літо бабине вплела в коси ти ,
Сивина у волоссі в мене...
Проведу, обережно торкаючись,
По листочку своєю рукою.
По життю ти ішла спотикаючись...
Наче в ногу ішла зі мною...
В нас з тобою знов схожі лінії...
Бачиш, ось, наче терном ведена.
Закрутилась пелюсткою лілії,
Ти сестра наче моя... зведена.
Я тобі погадаю, осене...
На простому листочку з липи.
Не ворожка, та бачу...Досить вже!
Усе добре буде! Чом схлипуєш?!
Валентина Дацко /Урода
02/09/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018
Усміхнись, це як бронежилет.
Неважливо чи радість, для фото...
Лиш життя, наче справжній експерт,
Знає долю твою і хто ти...
Усміхнись, штучний блиск в очах...
Мов недопалок, що догорає.
А на серці що? По ночах,
Хай лиш подушка правду знає...
Усміхнись, скажи просто " чіз!"
Ну і що, як на серці гірко?!
Бо душа просить вкотре : "Пліз!
Не оголюй мене, жінко! "
Валентина Дацко /Урода
03/06/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018
Сон, наче хижий вурдалак,
Стоїть із ліжком поруч, зуби скалить...
Я стисну із промічником кулак,
Даремно він про мене марить.
Коротка ніч...Хіба мені до сну?
Коли ж я буду думи колисати?
Мої хороші, любі... Люлі - лю...
Я буду вас леліяти, плекати...
На столику годинник все ,, Тік - так,, ...
Думки спішать, бо скільки тої ночі?
З за шибки місяць заглядає, мов п'ятак,
І пристально так... дивитися у очі.
А що йому? Ні хати, ні дітей...
І чом не спить? Напевно спав опівдні...
Вже цить, думки! І досить вже ідей!
Ку - ку - рі - ку! Уже співають півні...
Valentyna Datsko / Uroda 15 /04/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
А нашого цвіту та по всьому світу:
Рим, Париж, Варшава, Прага, Тель -а- Вів...
Наче пух кульбаби полетіли з вітром...
Земляки, ви звідки? Київ! Харків! Львів!
Розлучила доля нас з батьками й дітьми.
Ми в відпустку - наче з вирію птахи...
- Залишайтесь, діти! Може вже не їдьте?!
Може уже годі міряти шляхи?...
А нашого цвіту - та по всій планеті:
Анкара, Стокгольм, Нью - Йорк, Берлін, Туніс...
А любов у серці - наче ямб в сонеті:
Станіслав, Хмельницький, Вінниця... Без сліз!
А мені ночами сняться лелечата,
Що летять уперше над моїм селом.
Квіти біля тину, сад і рідна хата...
Так, ніби розлук між нами не було...
Валентина Урода /Дацко
10/05/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2018
Вже волосся посивіло, зуби вилітають,
А я все ще не бабуся, онуків немаю.
Задивляюсь у люстерко, до себе сміюся,
Всі ознаки уже маю... А ще не бабуся!
Як же бути? Що робити? Ріже думка мозок.
А я б так уже хотіла взяти з малям возик...
Щоб агукало, сміялось... Я б його любила
І щодня за нього в Бога здоров'я просила!
Що не так? Є зморшки, втома, друге підборіддя,
В вихідні сиджу удома, соплю по обіді.
Вже цікавлюся що в світі, дивлюся новини...
А чому нема онуків? Скажи мені, сину?!
Лікар виписав недавно нові окуляри.
На ногах вже, як на мапі - видно капіляри.
Сплю погано, ноги ниють, в спині ріже й коле,
А онуків ще немає. Горе мені, горе!
Бачу зблизька вже погано, а добре - здалека.
Вже весна... Не прилетіла ще до вас лелека?
Може вибити ті зуби, що в роті лишились?
В тім, можливо, перешкода - внуки забарились?
Взяла вчора каменюку і у рота цілюсь.
Ради щастя мати внуків, вибити осмілюсь!
Раптом - звуки телефону, задрижала хата.
Ало? Що?! Я вже бабуся?! О, Боже, ти - тато!
Хто родився? І о котрій? Що кажеш? Вітати?
Уціліли мої зуби... Та невже?! Двійнята!
Вже не викину.Звершилось! Ні мишці, ні Жучці!
Ними гризтиму горіхи, онукові й внучці!
Валентина Урода/ Дацко
26 /04/2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Ой, людоньки! Що за диво?!
Чи повірить хто?
Під землею їздить поїзд!
А зветься... метро!
Все життя жила я вдома,
А дім- у селі.
Вибрик долі... Вам знайомо?
Метро... Я в сідлі.
Та почну усе спочатку...
Усе було так.
В паспорт гепнули печатку,
Сіла на літак.
Лечу, значить, вежу виджу.
Валю, ти не спиш?
Йой! У кріслі вже не всиджу
-Б'єнвеню! Париж!
Зійшла з трапу, хап валізу
І в метро, хутенько.
Ескалатор... не залізу!
Страх бере. Ой, ненько!
Всілась, їду. Придивляюсь
До свого сусіда.
- Прошу пана...
Я звиняюсь... А куди ми їдем?
"Пан"підняв на лоба вгору
Шоколадні брови
І дав знати ( який сором!)
Він не знає мови!
Я згадала про "язИка",
Що "могучим" зветься
Та він лиш очима кліпа.
- Лонг франсез! Сміється.
Контингент тут - складні вензлі...
Мов салат в тарелі!
Наче Бог взяв в руки пензля,
Макнув в акварелі...
Раптом - звук аккордеона
І ллється шансон
Мій сусід дістав зі схрону
Французький батон...
Всмак жує, застрягла зелень
У міцних зубах.
Пахне шинкою...
Ой, леле! Я не при ділах...
Маю сало у валізі,
Здається на дні...
В мене нерви не залізні!
Хочеться й мені!
З права всілася сусідка,
Дістає помади...
В дзеркальце сує борідку,
Замазує вади.
Модна пані в капелюшку
Масажує руки.
Кремом змащує палЮшки
Під шансона звуки.
Гарна пара ось, вуркоче...
Цілуються в смак,
Шансон'є вже грошей хоче
І просить пятак.
Зліва сів пристойний дядько,
Закачав штанину...
Гель дістав й немов безхатько
Маже колінИну!
Я, від того феєрверку
Запахів і звуків,
Пам'ятаю, як теперки,
Ледь не склала руки!
Чую я - моя зупинка!
Мерсі! Богу вдячна!
Дякую за всі "перлинки"
Було трохи лячно...
Завтра знов в метро поїду.
Візьму шматок сала,
Крем, помаду, гель як в діда...
Іще щось? Згадала!
Лак для нігтів! І кусачки!
Не треба нагана.
Педикюром, навкарачки
Вцілю в того пана!
25/04/2018 Valentyna Datsko
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Навіщо бити у церквах поклони,
Немаючи у серці доброти?
Прислухайся, про що співають дзвони?
Вони питають в тебе :" Хто є ти?"
Навіщо святкувати Воскресіння,
Вбиваючи людину, не ягня!
Чи ти у Бога вимолиш спасіння,
Якщо ікона в тебе - твоє "Я"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016
Ти - бабуся! Маєш внука!
Чорнявий, 3.100.
В порівнянні з щастям, муки
Породіль - ніщо!
Нас аж сім в палаті, знаєш?
А в сусідній шість.
В усіх хлопці, уявляєш?
Добре... добре їсть!
Що ти, мамо?Що з тобою?
Сльози на очах...
Знов піде на нас війною
Новий Гітлер? Жах!
Забобони, мамо, все це!
Вірити не гоже!
- Ой! Недобре чує серце...
Хай Бог допоможе!
То були роки далекі...
Чи ж тоді хто знав,
Що цар - Ірод носить теку
Вже у Собчака...
Valentyna Uroda 15/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Я жінка не бальзаківського віку.
Мені, на жаль, чи щастя, трохи за...
Біди зазнала й клопоту без ліку.
І виїла вже зморщечку сльоза.
А другу, поруч, змайструвала радість.
Усмішку щастя закріпило на вустах.
Я не боюсь зустріти свою старість,
Принесену на зрілості вітрах.
Вже осінь, мов сестра моя молочна,
Вчить як у вересні зостатися красивою.
Водночас я і грішна й непорочна...
І хочу бути як усі - щасливою!
Я пригублю з Господніх рук щедрот без ліку.
Життя настане, мов прекрасний сон.
У жінки не бальзаківського віку
В житті ще буде оксамитовий сезон!
Valentyna Uroda 15/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015
Осінь хмари витрушує. Мряка.
Небо сіре в крикливих воронах.
Не ховаються. Миючись каркають.
Одна біла уже. Була чорна...
Вже і листя є жовте з багрянцем...
Круп'є - вітер скидає до долу...
Гральні карти немовби, пас'янсом.
Ще станцюють вони рок- н -ролом.
Коли вітер на сонці заграє
В срібну флейту, натерту до блиску.
Іще літо до нас завітає...
Хоч і бабине, любе до писку!
Valentyna Uroda 13/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
- Вже написано все. Ще до тебе!
В ступі воду навіщо товкти?
Зупинись! Не пиши вже, не треба!
Бо ж тих літер лише 33...
- Не цікаво? Це ж не примусово!
Хоч затратно, доступно усім.
Як мозаїка...Літера...Слово...
В композитора нот лише 7!
А художнику дай лиш три фарби,
Намалює він ними весь світ!
Живописні Карпати і Татри,
Синє море і сакури цвіт.
Мов зміюка шипляча шипить.
Ця - муркоче, а та он - співає...
Як багато, цілих 33!
І три крапки...Німої ж немає!
Я засиплю всі в калейдоскоп.
Чом затратно? Бо душу вкладаю...
Роздратовано скаже хтось: "Стоп!"
- Не турбуйте! Я часу не маю!
Valentyna Uroda 12/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
Скоро Осінь... О, ти вже тут?!
Я чекала...Заходь на каву!
Що, відкрила сезон? В добру путь!
Я не чемна...Ой! Будьте ласкаві!
Моя пані! Ні... Ваша Величносте!
Перший клас... Наче я біля дошки.
Любий, чуєш?! Поклич гостей!
...То вина пригубіть, хоч трошки!
Ні? Не треба на " ви"? Не буду!
Справи як? Де блукала? Розказуй!
Ти, мов кішка, так кажуть люди.
Кон'ячку?! Ну от, так би й зразу!
Чому кішка? Сама по собі...
Та й руда. Подивись в люстерко!
І очиська зелені...Що в тобі?
Нафарбована...Жах! Може стерти?
А тепер вже по каві можна...
В тебе щоки уже рум'яні.
П'ять зірок...І моргає кожна...
Прийдуть гості, а ми вже п'яні?!
Гості в хату... Я вам так рада!
Всі до столу! Ласкаво просимо!
Все по дружньому, без параду.
Познайомтесь, будь ласка, з Осінню!
Valentyna Uroda 04/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Вже вечір сонце сповиває.
Зірки, мов пір'я із перини...
На землю місяць поглядає
Неначе хлопець на дівчину.
Вже їдуть сни Чумацьким Шляхом,
Вляглись на возі, що рипить.
Поглянь, підкова, з мідним цвяхом
На стежці місячній блищить.
Туманом вкрилися долини,
Ліси затихли. У гаю
Щепоче вітер до калини:
"Засни, кохана. Люлі - лю...".
Всміхнувся в сиві вуса вечір:
"Тихенько, сонце не збудіть!"
Сни обіймають нас за плечі
З солодко- гіпнотичним: "Спіть!"
Valentyna Uroda 06/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
Може це незвично, може це комічно...
Що у тій калюжі, щоби любуватись?
Нащо дарувати їй слово поетичне?
Та... і нею можна просто милуватись.
Намалюй калюжу! Я малюю небо...
Наче на екрані хмарки - баранці.
Золотого, жовтого ще додати треба.
Хай у ній купаються сонця промінці.
Поганяє хмари, мов отару, вітер.
Наче кадри фільму. Ледь екран дрижить.
Там і полонини, й вишукані квіти,
Едельвейс з лавандою, аметист лежить.
Це немов малесеньке крихітне озерце...
Хтось мене зупинить: "Де краса в багні?"
Світ усі сприймаємо через призму серця...
Взяли чорну фарбу? Я, на щастя, ні.
Valentyna Uroda 08/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Яке село найкраще на землі?
Для мене - моя рідна Шаровечка.
Тримаю фото. Літо, ми малі.
Жаль чорно - біле...Льон цвіте і гречка.
Велосипед застиг на фото в русі.
На фоні вуликів. Ви чуєте? Гудуть!
А ми засмаглі , як один, і світло - русі
Дивилися як наречена й дружки йдуть.
Просили на весілля в кожній хаті,
І в кожній хаті їх благословили.
На щастя - долю, щоб були багаті,
І щоб дітей здорових народили.
Моя Шкільна...Вишнева і Центральна,
Вклонюся вам, як наречена з фото...
Тут чепурненька кожна хата, файна.
В віконечко: "Тук-тук!" Почую:"Хто там?!"
Це я , матусю! Швидше відкривай!
Дістань альбом, де фотографій - море!
Ось школа...Теж, мов вулик...Дітям рай.
А то ми в лісі, де гречанське поле.
А ось на фоні райдуги що п'є
Солодку воду що в Південнім Бузі.
А ось теля бабусине...Моє!
Бо в снах іще пасу його у лузі...
Світлини знову. Я на Сапунова.
Сестри дві, тітка.Дядька вже нема...
Я не блудила, хата різнокольорова.
Така весела...Хоч живе вдова...
Наступне фото...Очерет...Берегова.
Весна і жаби кумкають, здається...
На щеплення я сина привела
В медпункт. Він ще не знає і сміється...
Світлини чорно - білі...Я на Миру.
Зі мною друзі. Поміч волонтерська...
Струмок дзюрчить...Про що ця пісня щира?
П'ять однокласниць, і усі ми тезки!
На Гайдара...у Наді на весіллі...
Зима... Намет...І чути крики : "Гірко!"
На Пушкіна... Там небо синє- синє!
Островського...Гукають когось: "Ірко!"
Ось вулиця сумна...9 травня.
Меморіал.З сльозами ветерани...
А поруч цвинтар, що ховає здавна
Близьких, що відійшли. На серці рани...
На Лесі Українки завітаю.
Ми святкували випускний там в новій хаті.
Випускники...Ну як же, пам'ятаю!
Веселі всі і мріями багаті.
Знов на світлинах поле і городи...
І я, щаслива, аж дивитись лячно!
Пасу корову.З книжкою. Свобода!
А зараз Будівельна там і Дачна...
Село росте. Хати нові з садками.
Нові адреси: Кольби, Заводська,
Грушевського, Північна і Південна,
Весела, я не знала...Є й така!
Скажіть мені, де Сонячна? - Отам!
На пагорбі, де буряки сапали...
Ти пам'ятаєш оце фото, мам?!
Тоді на школу мішок цукру дали.
Міцкевича...Дерева, квітники...
І соняшник схилив до долу чуба.
Моє село рідненьке...Земляки...
Маленька Батьківщина моя люба!
Я знов пройдусь по вулицях села,
Постукаю у двері до бабусі...
Там, на Центральній...Здрастуй, як жила?
Мене не було довго...Й посміхнуся.
Ми кольорове фото зробим вже...
На гілці з памороззю сфокусуєм погляд.
Весною вона знову зацвіте
Біля костьолу. Що ж, знімай, фотограф!
Valentyna Uroda 10/09/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
Ще сни ховаються в скуйовдженому ліжку,
А за вікном вже б\'ють церковні дзвони.
Неділя. Я потягуюсь, мов кішка.
Будильник спить і стрілки звісив сонні.
Щасливий вечір, із любов\'ю в кожній фразі
Був випитий учора... і до дна.
Розлігся виноград в фруктовій вазі
І келихи ще п\'яні від вина...
Троянди за ніч змучились. Не дивно...
Вина не пили, а неначе захмеліли.
Вже серпень, наче яблуко достигле.
Не пив дощу, бо хмари обміліли...
Ще сни ховаються в скуйовдженому ліжку.
Затихли за вікном церковні дзвони.
Неділя. Я потягуюсь як кішка...
Будильник спить, і звісив стрілки сонні...
16/08/2015 Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Розлігся серпень в яблуневому саду.
Видать втомився... І не дивно, спека...
Гука до нічки - Де ти?! - Йду я , йду!
Мов на цимбалах виграє лелека...
Вже смерклось. Гуп! Це яблуко медове.
Злякався коник у траві й замовк.
Їжак не забарився. Все, готово!
І на спині вже цілий натюрморт.
Десь чути сміх закоханої пари.
Вітрець розносить запах матіоли,
Нудної пісеньки пищить собі комарик.
Мабуть голодний і від того кволий...
Заснув в садочку серпень горілиць,
Під звук цілунків молодої пари.
Знов той комар...Ну, досить уже! Циць!
Не розганяй дзищанням нічні чари...
Valentyna Uroda 13/08/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Розмова про щастя
Оптиміст:
Вірю, вірю, прийде щастя!
Наче сад розквітне!
Розжене усі напасті,
Життя стане світле!
Мов метелик кольоровий,
Зверху сяде, гарний!
Так буде, обов'язково!
Бо я цього вартий!
Песиміст:
Може й прийде, та десь лазить,
А може й літає...
Осінь вже. Капусту квасять.
Де воно сідає?
Зацвіте життя казково?
Хоч би то не цвіль...
Я зрадію. Даю слово.
А якщо це міль?...
Valentyna Uroda 29/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Я тепер йду в ногу з часом, сиджу в інтернеті...
Подивилася рекламу "Користь амулетів".
Розказали там доступно: що, куди й по чому.
От одразу й замовила. Для себе й для дому.
Щоб прогнати все погане, а добро щоб в дім, Якісь віники узяла... Штук, здається, сім.
Почепила над дверима , у кожній кімнаті,
Хай нечистого лякають.Не впустять кошлаті.
Над вхідними почепила, зо п'ять кіл... підкову.
Чоловік мій як побачив, аж відняло мову.
В залі купа камінців, всі по Зодіаку,
І інструкція присутня, для кожного знаку!
В почивальні зняла килим, вовків причепила.
Це для вірності казали. Супер просто! Сила!
Ще якісь шнурки на шию, ікла і браслети...
Щоб достаток мали в домі, магічні предмети.
Від пристріту скляні яйця і шерсть із корою...
Якісь вузлики із сіном, пляшки з рідиною...
Все на місці.З смаком, з толком.Майже по феншую!
Та щось милий зирка вовком.Бачу що нервує...
Куди я поділа гроші? Вже й міцне слівце...
Мої подруги, хороші, куди ж діть все це?
Бо то дідька інструменти. Розлад не спроста!
Нема в світі оберега сильніше хреста!
04/08/2015 Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2015
Ранкова тиша. Кволий дощ по підвіконню...
Звук шепотіння річки й очерету...
Десь голуби... Похнюплені і сонні
Угукають вже завчені куплети.
На вулиці немає ні душі,
Лякає тишу, інколи, автобус...
Неділя. Спочивають два ключі
І розпластався в карту навіть глобус.
Він, медитуючи, розлігся на столі,
Упав до ніг трояндам, що у вазі.
Тут книжка... В неї ж нерви не стальні!
Нічник не дав розвитись новій фразі...
"Ще сплять?" - ковзАє дощ по шибці.
Гойдається легесенько фіранка.
Немов когут, будильник на полиці:
"Гей, прокидайтеся всі! З добрим ранком!"
Valentyna Uroda 09/08/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Чом душа болить, словом зранена?
Як табун коней стреси... стреси...
І на серце щось лягло каменем,
Не поможе ні йод, ні компреси.
Чому біль така? Хоч би пережить...
Душе - душенько, невагомая...
Гостре слово - ніж... Ось, одна лиш мить,
І вже колос ти, вітром зломаний.
Не хворій моя душе - душенько,
На сухі ліси, біль, іди.
Знак хреста клади, моя рученько...
Всемогутній, спаси й захисти!
08/08/2015 Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Вона така ще молода...
Буває так...Не склалося...
А доля... Мабуть що "не та"...
Втекла, лиш привіталася.
Лишився син, білявий чуб,
І очі, як у тата...
В саду намріяному зруб...
Усе війна проклята...
Їх роз'єднав, навік, кордон...
Поріг...Оглухші двері...
Наче розбитий патефон:
Бенде...Бендер...Бендери!...
-То не Бандера, то наш син!
Лиш вишита сорочка!
Та... Пропаганда вбила клин.
...Ще планували дочку...
Вона така ще молода...
А вже дитя без тата...
І вишиваночка нова...
Вдягав лиш раз. На свято.
Червона нитка - ружі цвіт.
Син горнеться до мами...
Сказав Шевченко: доки світ,
...Лише не з москалями!
Valentyna Uroda 27/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Ну як ти, синку? Я скучаю.
Йде дощ... у сумці парасоля.
Зайду в кав"ярню...Вип'ю чаю.
Як там дружина твоя, Оля?
Тут Сена з чорною водою,
Аж стогне поміж берегами.
Знов ностальгія. Що зі мною?
...Давно не чула тихе:"Мамо... "
Щодня гучне: "Ти мене чуєш?!"
У інтернету павутинні...
Зірвався вітер. В спину дує...
Дрібниці це... Я жінка сильна.
І чай не пила...Дощ вщухає.
Тече, розбавлений сльозами...
У вас все добре? Знаю...Знаю...
Лиш хочу чути тихе: "Мамо..."
Таке просте моє бажання:
Коротку гладити чуприну,
Ще пригорнутись при вітанні
І шепотіти тихо: "Сину..."
Valentyna Uroda 27 / 07 / 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
-Стільки років... Ні цвіту, ні плоду...
Я не зміг тебе досі забути.
Бачив фото. Не втратила вроди...
-А для мене минуле - отрута.
-Ти в он-лайні блакитним моргаєш,
І я теж. Значить оба мобільні...
Інформації нуль в тебе. Знаєш...
Сподіваюсь на краще. Ти вільна?
Старість скоро. Здоров'я ні в біса...
Маю хату, є бізнес, машина.
Та самотньо...Живу біля лісу.
Як ніколи потрібна дружина...
Я по справах приїхав в столицю.
Зараз їду в метро...Розірве...
Де ти є? Я так хочу зустрітись!
- Не спитаєш як син наш живе?
- То все нерви. Мабуть вже дорослий?
Ой! Та що я? Ну так, 26...
Подарунки не куплені...Тости...
Мій характер ти знаєш. Це злість.
Ти, напевно, навчилась прощати?
То не зрада. В душі ж була ти!
Якби знав де солому кидати...
Та й не можна ж палить всі мости!
- Я також у столиці...- Та що ти?!
Доля це! Ми повинні зустрітись!
Хочу бачити! Тішуся...Чути!
Ми ще зможемо порозумітись!
Ти мені напиши. Де? Хрещатик?
Там кав'ярня є, поруч Майдану...
- Я щаслива дружина і мати.
У Парижі. Кохаю й кохана.
- ...
Valentyna Uroda 02/ 08/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Привіт, солдате! Як ти в тому пеклі,
Що чудернацько називають всі АТО?
Я чула йдуть бої весь час запеклі...
Із земляків моїх ще пише тобі хто?
Я перечитую твої листи і плачу.
Ти скажеш забобонна, та...Не треба,
Не смій писать про смерть! Інакше...
Словами ти відкриєш браму неба!
А ти потрібен нам тут , на землі!
Пиши , рідненький, краще про кохання.
І не прощайся з нами...Боже, ні!
Прислухайся, почуй мої благання!
Бувай, рідненький, хай вас Бог рятує!
Ти про майбутнє, хоч й під кулями, пиши.
Ще мир і спокій в Україні запанує!
Живи, солдате, хай пропадуть вороги!
30/07/2015 Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Живу в окупації. Вити хочеться...
Нас визволять, знаю! Хоч не пророчиця...
Німецькі фашисти у фільмах.Крайність...
Сучасні , рашисти, не кращі. Реальність...
А карлик - антихрист єхидно зиркає.
Здалека, мов кобра, ядом цвиркає.
Я тут не одна. Таких багато...
Маленькі діти, лежачий тато...
Блакитне небо...Сонце жовто-гаряче...
У розпачі батько. Ночами плаче...
Живу у неволі...Хочу вити.
Душа моя в'яне, та мушу жити.
Тут жовто- блакитне лиш сонце і небо...
Якби не діти... вогонь на себе !
Valentyna Uroda 19/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Хороші ролі... Погані актори.
В сесійній залі кричать всі хором.
Їдять черешні і лижуть " ріжки"
Дали б народу, ну хоч би трішки...
Кого захищають і що лабіюють?
За три дні "бідні" "Skoda" купують!
На сході хлопці щодня вмирають,
А "слуги" в Раді у "дурня" грають.
Закони, кляті, під себе пишуть...
Бандит бандита в біді не лишить!
Усім злочинцям подали руки...
Хабарник взятий вже на поруки.
Річки вже їхні, ліси... там вілли...
А нам, народу?! Терпіння й сили...
Мільйон застави за банду вносять,
А наші хлопці воюють босі?!
Обранці наші, хай Бог вас суде!
На тому світі застав не буде!
Valentyna Uroda 18/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Ніч... Ти не спиш, солдатику... В траві
Цвіркун мелодію, таку тужливу, грає...
З родиною весь час думки твої,
Дитя дружина спать, твоя, вкладає.
Над люлькою схилилася вона,
Молитву Богові, довірливо, шепоче.
Така ще юна... Що це?! Сивина...
Солона повінь затопила очі.
Ще трохи часу є для твоїх мрій.
А далі що? Нам знати не дано...
Почалося...стріляють. Буде бій.
Вже сіється свинець, немов зерно.
-Молись, кохана, й Бог поможе нам!
Ми ще поїдемо весною у Карпати,
Підставим груди молодим вітрам,
І син обов"язково скаже:" Тату!"
Цвіркун замовк. Сховався у траві,
Від полум"я і диму відсахнувся.
Чуть командира голос :"Всі живі?!"
- Натільний хрест, від кулі, лиш зігнувся!
Valentyna Uroda 15/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Моргає зірка бурштинова,
Спада серпанком втома з пліч,
Лунає тихо колискова ...
До нас прийшла циганка - ніч.
Курить туман, зірками брязка,
Гада у снах на долю знову.
І обіця життя, як казку...
Козирний туз, король піковий...
Кропить парфуми собі, роси,
Ступає тихою ходою...
Вколола місяць собі в коси.
В ставку милується собою.
Моргає зірка бурштинова,
Спада серпанком втома з пліч.
Лунає тихо колискова.
До нас прийшла циганка - ніч...
Valentyna Uroda 12 / 07 / 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Прохолодний недільний ранок.
Кава ще й поцілунки сплять.
Визирає з - за хмар світанок,
І птахи вже про щось гомонять.
А фіранку вітрець коливає,
І годинник настінний: "Тік- так..."
Із люстерка вже хтось виглядає...
На столі лиш волошки та мак.
На плафоні заснула втома,
Ледь гойдається...Вікна...протяг.
Почувається як в себе вдома
Холодильник. Гуде як потяг.
Капці всілися біля ліжка.
Чорні й білі, неначе коти.
Прикидаюсь що сплю.Усмішка...
Нині каву готуєш ти!
Valentyna Uroda 12/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
Однокласниці, однокласники...
Як це було недавно й давно...
Ми в дитинстві всі грались у класики,
Шахи, шашки і доміно.
Там лишили в клітинку ми зошити,
За ким " п'ять" за ким двійка скуча...
І несе уже з досвідом кошики,
Те хлоп'ятко маленьке й дівча.
Зараз смішно, кляли Піфагора!
Нащо стільки йому теорем?
І співали, не в такт трохи, хором,
Не було ще дорослих проблем...
Ми боялись у шафі скелета
( Він там досі лишивсь, по цей час),
Скажу я вам усім по секрету,
Мабуть весь наш четвертий клас!
Малювали до свят ми стіннівки,
Грали в сніжки зимою, не раз.
І до свят купували листівки
" ...Дорога, ми вітаєм Вас! "
А вона дорога й після років...
Наша рідна... За вами скучаєм...
Залишала нас після уроків,
А в походах поїла всіх чаєм...
Однокласниці, однокласники...
Шкільні роки, немов у кіно.
Залишились на стінах ті ж класики,
Ми дорослими стали давно...
Valentyna Uroda 12 / 07 / 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015
Якби тата колись зустріла,
Чи сказати б я щось змогла?
Вже волосся твоє посивіло...
Було важко без твого тепла...
У світлини твої вдивлялася.
Мої очі... моє чоло...
Як біда непомітно підкралася.
Ти пропав, наче й не було.
Усі діти - до сонця руки,
А у мене ж також їх дві!
Ліву мамі дала... О муки!
Права звисла вниз, до землі...
А сусідки - ворони крякали,
Де дівсь татко, питали, твій?
І не раз я від болю плакала...
Ненавиджу з дитинства хміль.
Не було тебе в мене на сватанні,
Як хрестила дітей - не було.
Полетів з янголами крилатими,
Чи пропав просто - загуло?
Помолитись за тебе, тату,
Дуже хочу, незнаний мій...
На колінах в костелі стати...
За здоров"я, чи упокій?...
Valentyna Uroda 11/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015
Посріблило життя, мамо, скроні твої...
Із років - не коротке намисто.
Відлетіли у вирій літа молоді,
Лиш світлини лишили. Навмисно.
Щоб навіяти тугу, чи смуток, чи біль
За рум"янцем на личку й косою.
І у сірих очах розпустити щоб сіль,
Зняти бурю, як перед грозою...
Ти не зрадила своїм прожитим літам.
Скроні фарбами не золотила.
-Все на світі за вас, мої діти, віддам,
Тільки б Бог іще дав мені сили!
Я занурюся, мамо, в долоні твої,
І вдихну райський цвіт твого саду
Як приїду до тебе колись, навесні.
Ти в молитвах мене лише згадуй.
Бо молитва твоя - як цілюща вода,
Як чар - зілля, що рани всі гоїть .
Ти за мене молись, коли сонце сіда,
Чи росою Господь землю поїть...
Valentyna Uroda 10/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
А куля не знає, де свій, де чужий...
Свистить собі, шапки збиває...
І найманець, вчувши команду " У бій!"
Не завжди в " десятку" стріляє.
Хотів він, чи ні... Та душа вже парить
Над містом, селом, чи полями...
І злякано в розпачі з неба кричить:
" Я хочу до дому, до мами!" .
Згадала, маленька, коротке життя...
Садочок, всіх рідних і друзів...
Побачила батька... він теж, навмання,
Стріля... Зараз буде хтось в тузі.
Життя прокрутилося, наче в кіно...
Ось, бантик смугастий в крові...
Легенький, та все ж зміг штовхнуть "доміно"...
Та хто ж мене, Боже? - Свої!
Ой, батечку... Батьку, поганий циган!
Скучатиму, рідний, без тебе.
Ті гроші, що дав тобі "антимайдан"
Мені не потрібні на небі...
Valentyna Uroda 09/07/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2015
Туман клубиться... Ось... Світанок...
З за річки сходить кругле сонце.
В шпаків - черешні на сніданок,
Вуркоче голуб край віконця.
Поклала в ясла трохи гички,
Бабуся в хустці "на чоло"
Ось мить - фонтаном б"є в дійничку
Парне, від Лиски, молоко.
Теличка дуцає в оборі,
Тут - кіт, сніданок не проспить!
А півні, мов артисти в хорі
Усіх вже встигли побудить!
Дідусь клепа на рейці косу,
А в черзі сапки ще стоять,
Мене побачив : смішну, босу
- Привіт! Проснулася? Дай п"ять!
Проснувся вуйко, ще безвусий...
До перекладини, скоріш.
Стрункий, від сонця світло - русий.
До півня заспано так: киш!
Тріщить приймач, щось ловить в сіті...
Знялась мелодія над дахом!
Заплуталась у липи цвіті,
А то б втекла , Чумацьким шляхом!
Ще роси трави колихають
Тріщить ланцюг, це пес... із буди.
То спогади, що не зникають,
Хоч зникли титри: "Далі буде" ...
Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
Я народилася в селі,
Що на Поділлі, понад Бугом.
Не гублю спогади свої.
Весна, дідусь мій оре плугом...
Так норовливо коні били
Копитом скиби чорнозему...
Там в спеку з відер воду пили,
І Богу кланялись доземно.
А влітку я корову пасла,
Під руткою, що за селом.
Ще й бабця кидала у ясла
(Це щоби молоко було).
-А як, дідусю, мені взнати,
Гукну, побачивши пороги,
Чи Лиску вже додому гнати?
-Як сита вже, то тверді роги!
Я бігала, як всі, босоніж,
По стежках, вкритих споришами,
А потім, ввечері, на поміч,
Виймати скалочки- до мами.
А за селом пшеничне поле
Улітку волошково квітло.
Колосся золоте довкола
Гойдалось хвилями привітно.
І пахло сонечком і хлібом,
Ще трошки- терпким полином
І жайворонка солоспівом.
Ой, як давно все це було!
Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015
Є в серці місце потаємне,
У нім живе любов до Тебе.
Не сумніваюся, взаємна.
Вона дана нам Богом з неба.
Вона з'явилась з першим криком,
Із першим вдохом немовляти.
Що лиш від дотику затихло,
Я знала вже, що поруч - Мати.
Ти , пам'ятаю , жартувала,
Для мене був той жарт, як муки,
-"Уся у батька! Так! " - казала."
-"Мої у тебе лише руки".
Ти була поруч, моя нене,
В життєві бурі, завірюхи...
Тепер одна, уже без мене,
Страждаєш, знаю, від розлуки.
Любові відстань не завада.
Цілуйте , діточки, бабусю!
Ало?! Все добре?!Дуже рада!
Я так люблю Тебе, Матусю!
Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Воно з нами живе у квартирі,
Просинається разом з цілунком.
Не встигаєм сказать: " ... три, чотири!"
Воно мчить за кавовим трунком.
Таке ніжне, легке, невагоме...
На краю філіжанки всілось...
Воно просто у себе вдома,
Де раніше самотність тліла...
Ми не разом усі заселились.
Знаю точно: воно останнє.
За самотністю двері закрились .
Панувати почало кохання.
Хоч сміємося: нам "за сорок"!
По старечому ще не зітхати.
Знов пустує! З шампанського корок!
Будем знову утрьох святкувати!
Воно з нами живе у квартирі,
У вікні знов фіранку гойдає.
Ми з роботи чимдуж: "...три, чотири!"
Бо нас вдома кохання чекає.
Valentyna Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Ми ні разу не брались за руки,
І не було в нас спільних ночей.
То чому ж болить серце від муки,
Течуть річкою сльози з очей?
Я не знаю, чи вмер ти у муках,
Чи раптово тебе смерть скосила?...
Ти до Бога у двері постукав...
Я в жалобі, нема уже сили
Тобі в очі дивитись на фото,
На щасливу усмішку, обличчя...
Чийсь ти син, чоловік, батько?... Хто ти?
В горі мати... Весь час тебе кличе,
Свого сина, і гірко ридає...
Лиш на фото усмішка не гасне...
Не обняти тебе... Вже немає...
Через раз б"ється серце нещасне.
Ми в житті не стрічались ніколи.
Не моя ти недоспана нічка
На усмішку твою дивлюсь з болем,
І ллє сльози в руках моїх свічка.
Валентина Масалига *Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Весна прийшла! Бездонним стало небо,
Злякались хмари крил міцних лелеки.
В затІнку снігу ...ніби хтось нажебрав.
І випускають кігтики смереки.
Вона прийшла, і принесла надію.
Нарешті вже на річці крига скресне!
Як діти всі...Чекаємо неділю,
Коли Христос, а з ним життя, воскресне!
Валентина Масалига *Uroda
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015
Спасибі, Господи, що янголи не сплять
Мої, а помагають мені жити!
Роки, немов птахи : летять, летять, летять,
Не повертаючись у гнізда уже звиті...
То дзеркала, гадаю, постаріли...
Не відчуваю віку... А ні трошки!
Так, дзеркала... поблякли і змарніли...
Немов мороз в вікні, малюють зморшки.
Моїм люстеркам нині 45...
А я... не юна, та ще молода!
Спасибі, Господи, що янголи не сплять,
І прикрашає усмішка вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Різдво. Камелії розквітли
І в парках туляться до тину.
Братки здивовано й привітно
Вітають Господа - дитину.
А дощ гойдається на дзвонах
Костельних, й навіть не шумить...
Пташки собі сидять у схронах,
Весь світ затих: дитина спить!
В вітринах дивні манекени
Незграбно топчуть штучний сніг...
Антракт. Та не ідуть зі сцени,
Хоч працювать сьогодні гріх!
Зі Сходу вітер...Ностальгія
На ноги взула довгі лижі...
В снігу калина - то лиш мрія...
В Різдво камелія ... в Парижі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Десь сон заблудився в осіннім тумані,
Сумну колискову співає дрімота.
Знов рипнули двері, вже вкотре ногами,
Відкрили у душу. Моє тихе:" Хто там?"
А відповідь глухо розбилась об стіни...
Це знов чиєсь ЕГО, з люстерком в руці.
Що навіть не зняло брудні капці в сінях,
Сліди, що від бруду, неначе синці...
Знов сум заснував у душі всі куточки,
І вкотре на смак вже солоне повітря,
Товчуть знов по серцю образи кілочки.
І змерзла душа, хоч дме вітер із Півдня...
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014
Не встигло сонце заховатися за тин,
Спурхнули зірочки, немов курчатка.
Склювали із Ковша небесну синь,
І обступили Місяць, свого татка.
Снують там в небесах, туди - сюди,
Жартують, одна одну доганяють.
І щоб напитися цілющої води
В Дніпрові води інколи пірнають.
А ви дивилися вночі на водне плесо?
Нема там суму і немає самоти
Там спокій і краса, і так чудесно!
Поміж лататтям плавають зірки...
Валентина Масалига(Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
Сьогодні я забуду всі печалі,
Вечірнім небом милуватись з дому вийду.
А мрія десь літатиме у далі,
Для мене - золото, комусь - горобчик, з виду...
І буду я вночі спостерігати
Як місяць зіроньку до себе пригортає...
Годинник мене кликатиме спати,
А я чекатиму, чи скаже що кохає?
Так хочеться, щоб наші всі печалі
Забрала ніч та й повезла Чумацьким шляхом !
Ще й підморгнула нам, з нічного неба далі
І на майбутнє це щоб було добрим знаком!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
-- Ти від мене далеко... Чи любиш?
Чи стискається серце від болю,
Бо в розлуці? Чи іншу голубиш?
Вона ж поруч десь там із тобою...
Я донести до тебе не можу
Тихий шепіт в рум"янці калини
Та його і почує не кожен...
І той лИше, хто скаже: "Єдина!"
Кожен день я тебе виглядаю,
На пероні, в порту, злітній смузі,
Квітом рясно тобі розквітаю
У вишневих садах і на лузі.
--Ні, не зраджу тобі я, рідненька!
Я приїду, кохана, весною.
Україно, моя дорогенька,
Я душею і серцем з тобою!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Пройдут года... Никто не вечен...
И станешь ты пред Ним... смиренно?
И молвишь: " Рай мне обеспечен?
Здесь заживу я , непременно!
Тебя, Всевышний, не предал,
А иногда иконы в храме
Я с любопытством созерцал,
Поклоны бил с Младенцем Даме.
Всю жизнь молился я на славу,
И " Отче наш" могу, без сбоя ,
И ненавидел я , по праву,
И, ты же знаешь, умер стоя!
ОН выслушает не перебивая.
Уставшим голосом:" У монитора ? А! Да... Да...
2014 год? Припоминаю...
В Москве марш Мира... Будто бы вчера...
Когда ты после марша мыл дорогу,
Что бы унизить тех, кто шел за мир,
Неужто думал ты, что служишь Богу?
Потом сие ты на компе постил...
Я с ними шел... Держа в ладони
Листок, кричащий : "Я - за МИР!!!"
Ты не узнал? Теперь ты понял,
После меня асфальт ты мыл...
Я все ж пришел к тебе в тот вечер,
Уставший, выслушать готов...
И руки положа на плечи
Я покаяния ждал слов.
Но ты стучал, стучал по буквам,
Писал:" фашист ты", "тварь", "убогий"...
И я ушел, поддавшись чувствам.
Захлопнул дверь... и вытер ноги.
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Чекає мати сина у сльозах...
Минуло літо, осінь листя топче.
Молитви зайняли у небесах
Весь простір. Ти живим вернися, хлопче!
Здається смерть за рогом вже чатує?
І чорні янголи , як коршуни, літають?
Ти не здавайся, Бог тебе врятує!
...І знай, що тебе люблять і чекають!
Якщо вже в тіло вп"ялись пазурами,
Ти все ж борись, солдатику, й побореш!
Прийдеш живим, і витреш сльози в мами...
Ти - захисник, не пустиш в хату горе.
І там, на дикім полі, після бою,
Буде розкидане те чорне вороння.
Тримайся! Україна вся з тобою!
Ми переможем чорних круків із кремля!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014
Ніч вишиває хрестиком зірки,
Канвою чорною звиса осіннє небо...
На місячній доріжці - молитви
Землі слугують справжнім оберегом.
Ось хрестики - яскраво-золоті,
А інші - мерехтять голубизною...
Немов сказати мала на меті:
"Тримайся, Україно, я з тобою!"
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
Кружляє Осінь з Вереснем у танці,
Із пристрастю виконуючи па.
З жоржинами в волоссі, в вишиванці,
Хоч доля в неї надто не проста...
Так, ніби не торкнулось горе й втома,
Хай ворог думає, що на очах - роса...
Легка у танці, просто невагома,
А Вересень милується: "Краса!"
Кружляє Осінь з Вереснем у танці,
Ледь - ледь торкаючись стражденної землі,
І стелить листя у сирій землянці...
"Хто там?"- юнацький голос. "Ми, свої..."
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Чорнобривцями пахнуть сьогоднішні сни...
Колисала їх ніч в Україні.
У садочку, в матусі. Там квіти цвіли,
Й сонця промінь сховався у сіні...
Там ще осінь хмеліла садовим вином,
І не спали закохані пари.
Мої сни колисались в зірках, над селом,
Де серпом місяць жав буйні хмари...
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Осіннє листя пахне терпким сумом,
Під парасолею сховався рій думок
І вітер.Від дощу утік із шумом.
Та...відчуваю - пізно, вже промок.
Він теж відчув це, мабуть, і у далі
Подався волю знов наздоганяти...
Земля клубком згорнулась.Про печалі
Хоча б на мить забути хоче й спати...
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
А про кохання не кричать... шепочуть.
Слова ці з вуст - немов кульбаби пух...
Що зігрівають ніжним дотиком, лоскочуть...
Це - серця пісня, а не просто звук...
Так...про кохання не кричать - співають.
Лише удвох...і обійнявшись...У дуеті.
І від чужого погляду ховають
Слова і музику улюблених куплетів.
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Крим наш! Крим наш! Кричало вороння весною.
"Кримнаш" , "кримнаш"- діагноз ставлять лікарі...
Мов ненька і дитя пуповиною
Ти був приєднаний до нашої землі.
Рубнули не подумавши, з плеча.
Тепер ти - острів... Гімн : "Шумел камышь".
Три пори року. На завжди? Без вороття?
Ворони у пів-голоса: " Нам крыш..."
Валентина Масалига (URODA)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2014
Ми п\"ємо каву втрьох. Я не ревную...
У неї шарм, з серпанком у дощах...
Нахабно скроні при мені цілує,
Тобі, коханий, в мене на очах.
Кавовий аромат втік з філіжанки,
Заплутався у бабиному літі...
Ми п\"ємо каву втрьох, кожного ранку.
Немов ми тільки втрьох ...в цілому світі...
У телефонній черзі наші гості
В \"Сонату місячну\" вслухаються. На ганку
Ми п\"ємо каву втрьох... Я, Ти і ...Осінь,
І зустрічаємо утрьох світанки.
Валентина Масалига ( Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014
А чужина Вітчизною не пахне...
Шукаю я поміж чужих - знайомі запахи і звуки...
Душа тут, наче птаха в клітці: чахне,
Бо з Батьківщиною розлука - справжні муки...
Тут все не так... Від мови - до погоди...
Снують тут люди, хоч привітні, та чужі.
Годинник теж чужий... Взяв собі моду,
З запізненням рахує сни мої...
Я в овочевому затрималась... Любисток!
Розчарування...то селера... Домом пахне...
З рум"янку й м"яти чай варю. Навмисно...
Душі. На чужині щоб не зачахла...
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
День Незалежності...сумне сьогодні свято,
Бо нашу землю топче чобіт окупанта.
Парад. Взнаю обличчя сина, брата...
Святкуй, Вітчизно, ти ж бо цього варта!
Хай ворог знає: ти не стала на коліна!
Не зрозуміть йому слова "свідомі громадяни"...
З Днем Незалежності, кохана Україна!
Ми -патріоти, тебе любим, до нестями!
Сьогодні ти оділа вишиванку,
Жовто-блакитні сяють кольори...
Святково сонце сяяло нам зранку,
В обід святило дощиком: "Живи!"
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014
Не затопчеш ти, враже, наш Прапор!
Глянь у небо - він там майорить!
Над Вкраїною нашою - птахом
Сонця золото й неба блакить!
Не затопчеш наш прапор, чужинцю!
Гімн - країна співає, не хор!
Синє небо й колосся пшениці -
Не якийсь там тобі "триколор"!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014
Ти для історії залишишся солдатом...
На жаль, полеглим... Так, не вберегли...
Коханим чоловіком, сином, татом.
Любили друзі і боялись вороги.
Ти просто жив, любив свій рідний край,
Вітчизну не ділив на регіони.
Ще не розвіялось в повітрі: "Не скучай!",
А за тобою плачуть вже мільйони.
Ти для історії залишишся солдатом...
Ножем по нервах, сил нема терпіть!
Для мене ти, солдатику, став братом...
Захисники, у вічність не ідіть!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Ми вже втомились від новин...
Щодня оплакуєм солдатів.
Щодня на сході Божий син
Вмира під дулом автоматів.
Ми вже втомились від брехні,
Що публікує " фірма" Racha"...
В ці дні кується у вогні
Країні нашій доля краща!
Ми вже втомилися від зла.
Від слів і дій зі сходу "брата"...
На цапа схожий... Ні, козла!
( Щоб зміг хтось з їхніх розібрати.)
Ми всі втомились від війни...
Від кулеметів, "градів", "буків"...
Господь, дай Янгола з крильми,
І збережи дітей і внуків.
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Добридень, мамо. Так не звично... Я на війні...
Кожну ніч донечка дворічна сниться мені.
Які тут ночі? Безсоння... Дрімота лиш.
Щодня ти плачеш... Не треба. Облиш...
Ми тут на полі пшеничнім, село.
Колосся плаче...Незвично... Зерно
Як сльози - краплі, на землю кап, кап...
В скорботі... Друг мій загинув. Юнак...
То вчора хмара зі сходу, і " град" .
Я чув - татусь посивів? Як наш сад?
Ти коли сонце пече - підливай...
Не плач, повернусь! Лиш серце не край...
Ми переможем! Почекай... Усміхнись...
Знов " град" зі сходу, матусю... Молись!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
А ми кохання зустріли
На перехресті думок...
В той день дощ падав несміло
І ти весь змок.
Мрії літали грайливо,
Торкались пліч.
Обійняла нас красива
Паризька ніч...
Кружляв лист клена з зітханням,
Бо осінь вже...
Замість вітання - питання:
"Невже?..."
А ми кохання зустріли
В обіймах мрій
Вчимось казати несміло:
" Моя" і "Мій".
Ми над роками сміємось
Немов дитя...
За сорок вже? Не здаємось!
Життя...
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014
Привіт, солдатику рідненький.
Ти у шпиталі...Так, я знаю...
Я хоч тобі не рідна ненька,
За тебе теж переживаю!
Хай гояться скоріше рани.
Де ж взять цілющої води?
Я в унісон з вустами мами
Молитву шепочу...Живи!
У ній прошу здоров"я в Бога,
Хай забере у тебе біль.
Хоч не легка твоя дорога,
Тримайсь! Здаватися не смій!
Синочку, братику, одужуй!
Ми всі з тобою, рідний, знай!
За тебе я молюсь, мій друже.
За мужність дякую. Бувай!
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2014
Ви скажете,жорстоко? Може й так.
Та я вдивляюсь в біженців обличчя...
Ні, не в дітей! На них - ще божий знак.
Їх матерів й бабусь. Не кличеш?
Це ж ти покликала війну у хату!
І через тебе вбили тих дітей...
Чиїхсь синів ти сміла добивати
Лише за суть патріотичну їх ідей.
Я не забула ще і не забуду,
Як ти топтала український стяг...
Не всі звичайно, та були "Іуди",
Що окупантів вихваляли в "Новостях".
Уже не кличеш ворога до дому?
Шукаєш захисту і прихистку в бандер?
А ти згадай... Лише пів року тому
Їх проклинала... Що змінилося тепер?
Мабуть відчула ти обійми свого " брата"
Впиваються у тіло пазурі?
Згадала врешті: ти бабуся , мати.
Не хочеш втратити дитину на війні?...
Ви скажете, жорстоко? Може й так...
Та в біженців обличчя я вдивляюсь.
У декого на лобі кров"ю - знак...
Загиблі не оцінять ваше: "Каюсь..."
Валентина Масалига (Uroda)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014