Юрій Бондар

Сторінки (1/97):  « 1»

Мій дім – центр Європи

Мій  дім  –  центр  Європи,
Мій  дім  –  родюча  земля.
Степи,  Карпатські  висоти,
Глибокі,  сині  моря.

Старі  споруди  у  Львові,
Над  Бугом  Вінниці  фонтан.  
Усе  мені  рідне  по  крові,
Нізащо  цього  не  продам.

Здобуту  в  бою  незалежність,
Гартували  не  рік,  і  не  два,
Тому  проявіть  обережність,
Не  пускайте  злодюг  до  керма.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781273
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.03.2018


Преданность без слов

Один  небрежно,  скажет  собака
Другой,  с  безразличием  –  пёс.
Кто-то,  с  ухмылкой  –  дворняга,
И  ногой  безжалостно  пнёт.

Но  никто,  не  подумал  о  том,
От  чего,  видно  грусть  в  глазах,
И  кого,  так  с  надеждою  ждёт.
Терпит  голод,  дожди,  холода.

Нет  вины  его.  Им  наигрались,
Не  понравился  чьей-то  жене
Был  щенком,  тогда  забавлялись
А  теперь  –  предоставлен  себе.

Хотели,  чтоб  был  с  родословной,
Без  неё,  не  оценят  друзья.
А  он  прост,  такой  от  природы
Но  зато,  с  породой  душа.

Перед  тем,  как  ударите  снова,
И  бедняга  начнёт  скулить.
Знайте  то,  даже  ваша  жестокость,
Не  убьёт  в  нём  уменье  любить.

Для  вас,  он  всего  лишь  частичка,
Жизни  той,  что  различно  бурлит,
Может  это  звучит  иронично:
Для  него  же    –  вы  вся  его  жизнь.

В  строка́х  последних,  подведу  итог,
Что  в  них,  изъянов  просто  нету.
Подумав  всё  же,  напишу  одно:
"Они  излишне  доверяют  человеку!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781270
рубрика: Поезія, Стихи о животных
дата поступления 09.03.2018


ЗОЖ

Что  за  время  пошло?
Почему  столько  быдла?
Алкоголь  потребляют,
И  ни  капли  не  стыдно.

Курят  план,  сигареты,
И  плюют,  где  попало.
До  чего  ж  имбецилы,
Как  же  всё  задолбало.

Так  считают  за  норму.
Посидеть,  выпить  пива.
И  совсем  не  волнует,
Эта  жизни  тоскливость.

И  остро́  типа  шутят,
Там  про  спорт,  «литрбол».
«Да  кому  это  нужно,
Муай  тай  и  футбол?»

Вечерок.Стадион.
Выйдут  только  бухнуть,
«Да  какие  пробежки  ?
Дай  людя́м  отдохнуть!»

Соревнуетесь  в  том:
выпить  много,  не  сдуться.
Так  иди  на  турник,
больше  всех  подтянуться.

Ни  морали,  ни  чести,
Процветает  разврат  .
Ты  пойди  лучше  в  зал,
Ощути  другой  мат.

Почему,  скот  пропащий,
Тебе  сложно  понять  ?
Дозы  нет  безопасной,
Хватит  мозг  убивать.

Будут  руки  трястись,
Но  по  разным  причинам.
От  бутылки  в  шпаны,
И  от  штанги  –  в  мужчины.

Раз  хоть  выйди  на  ринг,
Ощути  чувство  схватки,
А  не  корчись  в  подъезде,
Наркоман,  от  припадков.

Если  праздник  какой,
То  бутылку  на  стол,
Кто  же  это  придумал?
Что  за    глупый  осёл  ?
 
«Если  я  откажусь,
Что  подумают  люди  ?»
Да  отбейся  от  стада,
Может  толк  ещё  будет.

В  голове  своей  те́сной,
Сочинили  закон.
«Алкоголь  –  это  норма,
Ну  а  спорт  –  для  понтов».

Хочешь  пить,  ну  так  пей:
сок,  компот,  молоко.
Всё  для  пользы  здоровья,
Не  спускайся  на  дно.

Возьми  книгу,  открой,
Почитай  на  досуге.
Подружись  с  головой
Может  глупость  убудет.

Не  груби  людям  старше,
Отца,  мать  –    уважай.
Сохраняй  веру  в  Бога,
Пример  детям  подай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734476
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.05.2017


Не стоит забывать мечты

Задумайтесь  над  детскими  мечтами,
Какие  по  ночам  смотрели  сны.
Забот  по  жизни,  мы  не  замечали,
Казалось,  будто  были  все  равны.

Не  думали:  «А  что  же  скажут  люди?»
Не  знали  слов:  «предательство»  и  «месть»,
Теперь  же,  за  изъяны  строго  судим,
Прикрывшись  неведо́мым  словом    «честь».

Утратив  жизнь,  в  унылых,  серых  буднях
Рискуем  раствориться  в  пустоте.
И  каждый  день,  проводим  безрассудно
В  нажитой,  социальной  суете.

Я  понимаю,  взрослость  неизбежна:
семья,  работа,  отпуск,  выходной.
Перед  начальством  стелетесь  прилежно,
Только  задумайтесь  всерьёз:  «А  что  потом?»  

Мигрени,  стрессы  –  это  всё  обычно?
Очнись  уже,  и  цепь  свою  сними!
Себя  спроси:  «А  где  же  моя  личность?»
Ответ  простой:  «Ты  вспомни  про  мечты».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727385
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.04.2017


Женский праздник

Восьмое  марта,  женский  праздник
Не  надо  впутывать  мужчин
Не  надо  ждать  подарков,  страсти,
Скандалы  делать  без  причин.

Восьмое  марта,  день  обычный.
Зачем  его  так  возвышать?
Цветы  по  ценам  неприличным,
Берёш  одну,  а  будто  -  пять.

На  день  восьмой,  в  весенний  месяц
Хотят  заботы  и  тепла.
Чтобы  не  просто  скучный  вечер,
А  чувство  было,  что  нужна.

Чтоб  даже  в  строгих,  нерушимых
Вздрогались  с  трепетом  уста.
Слова  любви  растопят  чувства,
Приносит  искренность  весна.

Писать  могу  довольно  много,
Зачем  тут  лишние  слова  ?
Зачем  впустую  возмущаться  ?
Скажу:  "Спасибо!".  Приклонясь.

Слова  мои,  имеют  смысл.
Для  мамы,  бабушки,  сестры,
Для  дочки,  маленькой  малышки,
Любимой,  в  будущем  -  жены.

"Спасибо",  каждому  своё.
Ведь  жизнь,  подобна  пазлу  счастья.
Тут  важен,  каждый  элемент,
Своё  есть  место,  и  участье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722311
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 08.03.2017


Ніщо не вічне

Час  летить  стрімким  потоком,
Розділяючи  всіх  нас.
Так  проходить  рік  за  роком,
Не  пове́рнешся  назад.

Забуваєш  близьких  друзів,  
Хоч  здавалось,  що  навік,
Ра́зом  по  життєвій  смузі
Дружба  захистить  від  бід.

Із  чужими  став  рідніше
Спільне  в  со́бі  віднайшли,
В  думці  й  не  було  раніше,  
Що  будем  такими  ми.

Минуле  вже  не  повернути.
Змирись  із  цим,  іди  вперед.
Бо  треба  жити,  не  чекати,
Той  самий,  ключовий  момент.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2016


Дешёвые …

Дешёвых  девушек  не  надо,
Таких  уже,  полным-полно.
Они  не  да́рят  тёплых  взглядов.
Без  чувств.  Им  просто  всё  равно.

Они  не  будут  ждать  вас  дома,
Готовить  у  плиты  обед.
Не  ценят  брачного  закона:
«Беречь  от  зла,    и  подлых  бед.»

В  пустых  обе́тах,  нету  правды,
Верны  вам,  только  на  словах.
И  даже  мелкие  преграды,
На  тварей  нагоняют  страх.

В  их  жизни  –  ничего  святого.
Поклясться  могут,  на  любом.
На  их  устах,  гнилое  слово,
И  только  мерзости  кругом.

Такие  –  счастья  не  приносят,
Ну  разве  только,  как  вуаль.
Преда́ли  раз,  прощенья  просят,
Но  вы  не  верьте.  Им  не  жаль.

Такие  –  в  ангельских  обличьях,
И  как  сирены,  все  хитры.
Но  нету  истины  в  наличье.  
Сердца  и  души,  сплошь  черны.  

Им  в  жизни,  сложно  не  поверить,
Скромны́.  Ну  просто  на  подбор,
Души  своей,  вскрываешь  двери.
Подумай  :  «Стоит  ли  того?»  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579854
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.05.2015


Жалкие твари

Ничтожества  себя  жалеют,
Твердят  всё  время  об  одном.
Что  трудно  им,  никто  не  греет.
Только  невежество  кругом.

Они  не  видят,  что  творится,
Вокруг.  Повсюду.  Каждый  день.
В  них  чёрствые,  пустые  лица.
Прикрыла  их  гордыни  тень.

Труда́  других,  они  не  ценят,
Трясутся  только  над  своим.
И  даже  мыслей  не  имеют,
Что  мир,  не  должен  что-то  им.

Когда  случилось  непростое,
В  тот  час,  проблемою  зовут
На  самом  деле,  то  не  горе,
А  просто  неприятность,  чушь.

Вы  тварей  тех,  остерегайтесь.
Ведь  злобу,  зависть  принесут.
Людьми  при  этом  оставайтесь,
И  в  доброте  найдёте  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574573
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.04.2015


Разреши мне …

Разреши  мне,  в  тебе  раствориться.
Чтоб  совсем.  Без  остатка  следа.
И  сполна  чтобы  мог  насладиться.
Обещаю:  «Не  будет  вреда́».

Разреши  мне,  к  тебе  прикоснуться.
Подарить  теплоту  моих  чувств.
Без  раздумий,  в  твои  окунуться  ,
И  вне  страха  позволь  утонуть  .

Разреши  мне,  тревожить  вопросом:
«Ты  пое́ла?  Оде́лась  тепло́?»
И  поверь  –  быть  счастливой  возможно  !
Только  счастье  принять  нелегко.  

Разреши  мне,  к  тебе  прижиматься.
По  утрам,  когда  зя́бко  лежать.
Хотя  любишь  сама  обниматься.
Прислоняться  к  груди.  Засыпать.

Я  хочу,  провожать  тебя  взглядом.
Предо  мною  себя  раствори.  
От  других,  прикасаний    не  надо,  
Ты  себя,  только  мне  разреши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573987
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 13.04.2015


Карамелька

(  Кавер  на  песню  "Жуки  -  Батарейка"  )


Горячий  кофе  и  чай  я  приносил  под  утро
Раньше  была  ангелок,  теперь  жутко  змеюка  
Хотя  женаты  с  тобой  всего  одну  недельку
Ты  заслужила  едва  просто  карамельку.

О-оу-и-я-и-ё!  Карамельку
О-оу-и-я-и-ё!  Карамельку

От  счастья  был  не  в  себе,  когда  ты  уходила,
Ведь  только  нервы  и  боль  так  часто  мне  дарила,
Но  несмотря  на  всё  то,  я  приносил  в  постельку
Уже  не  много  чего,  только  карамельку

О-оу-и-я-и-ё!  Карамельку
О-оу-и-я-и-ё!  Карамельку

И  вроде  как  раньше  всё  :  все  те  же  взгляды-губы,
Всё  те  же  сладки  уста,    теперь  отвратно  грубы.
И  без  сомнений  скажу,  ты  мастер  чувств  подделки
Но  обойдёшься  теперь,  даже  без  карамельки.

О-оу-и-я-и-ё!  Карамельки
О-оу-и-я-и-ё!  Карамальки

О-оу-и-я-и-ё!  Карамельки
О-оу-и-я-и-ё!  Карамальки





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573829
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.04.2015


Тебя я искал …

Тебя  я  искал,  во  всех  сторонах  мира,
Пытался  понять,  отчего  одинок.
Почему  на  душе,  так  ту́скло  и  сы́ро?
И  столь  явный  ответ,  отыскать  всё  не  мог.

Тебя  я  искал,  в  каждом  времени  суток,
И  боялся  пройти,  у  закрытых  дверей,
Не  терял  ни  недель,  ни  часов,  ни  минуток
Жаждал  ключик  один,  среди  тысяч  ключей.

Тебя  я  искал,  в  каждом  взгляде  холодном
Решительно  думал:  «Тепла  не  найти».
С  одной  стороны  –  совершенно  свободен.
С  другой  –  «Одиноким  останусь  в  пути».

Тебя  я  искал,  в  каждой  мысли,  мечтаньях.
Хотел  уж  забыть,  но  непросто.  Увы.
Как  будто  начёртано,  в  старых  преданьях
«Далёкую  грёзу,  увидеть  вблизи».

Тебя  я  искал,  мой  изнеженный  ангел,
Не  жалею  о  том,  что  осталось  за  мной.
Может  в  жизни  у  нас,  несовместные  ранги,
Какова  в  этом  суть,  если  манит  душой  ?

Свет  улыбки  твоей  –  затмевает  луч  солнца.
Нежный  голос  сирены.  О  нём  я  мечтал.
Глаза  сводят  с  ума,  и  чисты,  как  озёрца.
Могу  твёрдо  сказать,  что  тебя  я  искал  !
                                                                                                           



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573794
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.04.2015


Жизнь коротка́

Людей  цените,  а  не  вещи
И  вовсе,  не  наоборот.
Ни  слов  пустых,  ни  грубой  лести
Чтоб  избежать  простых  забот.

Не  тратьте  время  на  «пусты́шки»,
Ведь  вспять,  его  не  повернуть.
Такие  глупые  людишки,
Избрали  вы  неверный  путь.

Живём  в  «продви́нутой»  эпохе.
Тут  даже  спорить  ни  о  чё́м,
Но  в  повседневной  суматохе
Без  га́джета  –  уже  «облом».  

Вам  стыдно  жить  без  телефона,
Чтоб  мощный  был,  хоть  два  ядра́.
Но  всё  равно  на  тех,  кто  дома,
У  вас  же  важные  дела.

Пойти  в  «мага́з»,  и  выбрать  шмотки,
Но  не  простые,  только  бренд.
Тут  сразу  счастье  от  находки  
Барьер  от  всех  земных  проблем.

В  любви,  всё  та  же  обстановка.
Здесь  можно  чувства  оценить,
Но  не  подумайте,  что  просто.
Сначала  нужно  заплатить.

Хоть  много  подвигов  не  надо.
Не  хочет  звёздочку  с  небес.
Ей  туфли  «гуччи»,  сумку  «прада»,
Отлично  бы    «I-phone  6s».

В  тени  вещей,  те  люди  куклы
Для  них,  последняя  строка.
Любовь  –  есть  дар,  целуйте  губы.
И  помните:  «  Жизнь  коротка́!».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571803
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.04.2015


Близость на расстоянии

Как  начать  эти  строки,  не  знаю.
Хотя,  стоп!  Уже  две  написал,
Не  в  сети  я  сейчас.  Пропадаю.
Но  по  клавишам  пальцы  стучат.

Очень  сложно  писать  человеку,
Коль  не  знаешь,  зачем  ты  ему
Но  сложнее,  найти  те  ответы,
Что  заполнят  души  пустоту.

Знаю  сам,  эти  строки  «ванильны»,
Но  сейчас,  позабыв  обо  всём,
Понадеюсь  на  мысли  обильны  
Осуждать  мы  не  будем  за  то?

Человек  я  по  сути  не  гордый,
Даже  прост  по  натуре  своей
Говорят:  «Одинок,  а  не  вольный»
И  прожил  много  ветреных  дней.

Если  верить  тебе,  ты  свободна
Доверяться  не  хочешь  любви,
Как  по  мне,  так  закрытая  просто,
Тебе  верность  держать  не  смогли.

Может  в  чём-то  с  тобой  и  похожи,
Пару  слов,  плюс  два  смайла  Вк
Только  финиш  устойчиво  тот  же.
Снов  приятних,  и  сладких.  Пока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571457
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2015


Чужий борг

Рідненький  мій,  на  Схід  не  йди.
Тебе  прошу́.
Я  ж  обійму́  з  любов’ю,  ніжно.
Не  відпущу́.

Хорошого  немає  там  нічого.
Лиш  війна.
Забрала  батька.  Ти  ідеш,
А  я  одна.

Нестерпні  муки.  Люди  гинуть.
Смерть  пуста.
Зажерна  влада  віддає  накази,
Ви  –  життя.  

Нема  різниці:  батько,  син  чи  брат,
Іди  служи.
Загинуть  ті,  призвуть  іще.
Для  них  раби.

Загиблим  слава  й  честь.
Дадуть  медаль,
А  сльози  рідних,  то  вода.
Проста  вуаль  .

Своїх  сховали,  захистили.
«Молодці».
А  люд  простий  хай  гине,
То  ж  дурні́.

Віддати  борг  державі?
Це  ж  чому  ?
Майже  пів  тисячі  тварюк,
То  є  кому.  

Здоров’я,  одяг,  та  навчання.  
Все  батьки!
У  вас  кишені  й  пики  зажирілися,
Дядьки!


Все  буде  по  заслугах.
Прийде  час.
А  ви  жеріть  і  лусніть.
Втіште  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563835
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.03.2015


Вічно молодий …

Свист  кулі  пролунав,  як  колискова,
Яку  почув  за  мить  до  сновидінь.
Солдат  упав,  притихла  його  мова,
В  прицілі  снайпера  поникла  сіра  тінь.

Пробачте,  рідні  ,  що  пішов  у  вічність.
Простіть  мене.  Подався  в  дрімоту.
Скалічив  вас,    але  забудьте  грішність  ,
Хоч  не  святий,  та  спокій  віднайду.  

Я  не  один.  Зі  мною  вірні  браття,
Сміливі,  чесні,  вічно  молоді.
В  нас  тіл  нема,  одні  лиш  шма́ття,
І  душі  змучені  жевріють  в  темноті.

Мій  новий  дім,  є  зовсім  непросторий
Тісний,  холодний,  не  такий  як  був.
Просочена  земля,  солоним  морем.
Батьки,  не  плачте,  я  уже  заснув.

Немає  стра́ху,  лиш  пуста  тривога,
Яка  вбиває  пам’ять…  день,  за  днем  .
Гвозди́ками  в  ногах,  устелена  дорога,
Що  загартована  нега́снучим  вогнем.

До  себе  пригорніть  останній  раз,
Але  в  обіймах  буде  тільки  холод.
Ваш  син  замовк,  як  свічечка  погас,
Водитиме  усюди  його  мо́рок.  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560514
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.02.2015


Истинный страх …

Умереть  –  не  страшно.Страшно    жить  во  мраке,
Быть  никчёмной  тварью,  в  грешной  суете.
Подставляться  пешкой,  каждой  милой  даме,
Забывать  о  чести,  и  не  жить  вообще.

Люди  меркантильны.  Гонятся  за  властью.
И  для  них,  как  подвиг,гнусность  совершить.
Непреложно  ищут,    мировую  славу
Но  при  этом  сложно,  душу  сохранить.

Можете  не  слушать,  искренних  советов
И  не  верить  в  честность,  непритворных  дел
Но  поймёте  всё  же,  сыщите  ответы,
А  пока  создали,  мёртвый  беспредел.

Бойтесь  не  ошибок,  а  своих  бездействий,
Вас  они  лишают,  радости  побед
Не  ищите  сущность,  в  столь  жестокой  мести
Ей  затмить  не  сложно,  самый  яркий  свет.

Не  ищите  счастье,  в  деньгах  и  машинах
Может  с  ними  легче,  но  не  в  этом  суть.
Не  живите  с  целью;  ,,Дом,  или  квартира".
Жизнь  –  вещей  дороже.Это  вечный  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557925
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.02.2015


Преданность Зоне ( С. Т. А. Л. К. Е. Р. )

Холодный  рассудок,  горячее  сердце,
В  одной  руке  болт*,а  в  другой  автомат.
Ни  за  что  не  согнется,  пред  обличием  смерти
И  не  хочет  за  мужество,  громких  наград.

Он  по  сути  герой,  и  душа,  как  броня  
Не  пропустит  ни  капельки  страха.
Не  боится  бандитов,иного  зверья,
А  других  людей  там  и  не  надо.

Он  кидает  свой  взгляд,на  все  стороны  Зоны
И  стремится  найти,  дорогой  артефакт.
Так  небрежно  с  пыли,  поднимает  патроны
А  находке,  как  компас*,  безмерно  здесь  рад.

Не  страшат  кровососы*,  рентгены*,  фантомы*.
Тут  их  больше  встречал,  чем  обычных  людей
И  дозиметр*  шкалит*,  у  каждого  дома
Слышны  резкие  стоны,  из-под  забитых  дверей.

Его  честь  нерушима,  вся  напитана  кровью.
И  не  только  врагов,  но  и  верных  друзей.
Сталкер  знает  свой  долг,  потому  предан  Зоне,
Хоть  не  знает  спокойных  ни  дней,  ни  ночей.



[b]Болт[/b]  —  обычный  ржавый  болт.  Используется  сталкерами  для  проверки  местности  на  присутствие  аномалий.
[b]Компас[/b]  —  легендарный  артефакт.  Многие  попросту  не  верят  в  его  существование.  Находили  его  только  единицы.  Любой,  нашедший  его  сейчас,  может  стать  богачом.  Своё  название  получил  из-за  недоказанного  и  основанного  на  слухах  свойства  —  показывать  «чистый»  путь  в  поле  некоторых  аномалий.
[b]Кровосос[/b]  —  легендарный  мутант  Зоны.  Известен  своей  способностью  становиться  невидимым.
[b]Рентген[/b]  —  единица  измерения  дозы  рентгеновского  или  гамма  -  облучения  
(  радиации  )  .
[b]Фантомы[/b]  —сущности,  являющиеся  призрачными,  иллюзионными  отображениями  реальных  живых  существ.  В  Зоне  встречаются  два  вида.  Одни  представляют  собой  бесплотные  образования,  являющиеся  бесцветными,  полупрозрачными  отображениями  реальных  существ  (в  основном,  монстров  Зоны),  по  прямой  линии  стремящиеся  к  чужеродному  объекту,  при  соприкосновении  с  ним  дематериализуются.
[b]Дозиметр[/b]  —  это  устройство,  которое  применяется  для  измерения  мощности  дозы  имеющегося  ионизирующего  излучения  (радиации)  .
[b]Шкалит[/b]  —    "  зашкаливает  "  .  Понятие  более  используется  при  разговоре  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552156
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.01.2015


Прощение, сильнее всех побед …

Простите  те,  кого  пришлось  обидеть
Простите  те,  кого  не  понимал.
Души  моей,  вам  сущность  не  увидеть
Её  прикрыл,ветров  пустынных  шквал.

Простите  всё.  Хорошее,  и  злое.
Простите  там,  где  сложно  позабыть.
Оставьте  в  памяти  своей,  совсем  другое
Ведь  злобу  на  века,  непросто  скрыть.

Прощайте  всем,    и  нищим,  и  богатым
Пускай  они,  не  очень  и  добры
Размер  души,  есть  крайне  необъятным  ,
Когда  присутствует  искусство  простоты.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551840
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.01.2015


Про́клятий коханням …

Заліз  до  тебе  у  вікно,  хотів  сюрприз  зробити
Ти  зовсім  сонна,  з  криками,  почала  мене  бити.
Зламала  три  ребра,  ще  й  голову  розбила
І  чим  же  ж  заслужив,  кохана  моя,  мила  ?

Романтики  хотіла,  квітів,  подарунків.
Казала,  що  втомилась,  від  нудних  стосунків.
Тобі  я  підіграв,  зробився  Дон  Жуаном,
А  ти  така  невдячна  –  комодським  злим  вараном.

Зміюка  підколодна,  сичиш,  плюєшся  ядом
І  не  знайти  у  серці,  твоїм,  мені  відради.
Моє  ж,  як  сонце  гріє,  промінням  обіймає,
До  тебе,  моя  відьмо,  кохання  окриляє.  

Мене  ж  ти  напоїла,  тим  приворотним  зіллям
Наповнила  думки,  про  марення  весіллям
Та  ти  із  серця  мого,  як  пташка  полетиш
І  я  тобі  не  здамся,  у  вогнищі  згориш.


́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2015


Маленький мальчик (Чёрный юмор)

Маленький  мальчик  встречал  Новый  год,
Стол  накрывал,  но  мешал  ему  кот.
Был  тот  парниша  совсем  не  в  себе
Хвост  и  два  уха  нашли  в  оливье.

***
Маленький  мальчик  рыбачить  ушёл,
Место  удобное  вроде  нашел
Парни  туда  же  пошли  на  охоту  
Выстрел.И  с  дробью  он  плюхнулся    в  воду.

***

Маленький  мальчик  улей  открыл,
На  пчел  аллергию  свою  позабыл.
Он  от  жала  резко  задыхался  .
Так  в  морге  неопознаным  остался.

***
Маленький  мальчик  в  лесу  очутился,
Темно  уже  было,  и  он  заблудился.
Хорошие  мишки  ему  помогли
Кусочек  от  ножки  в  берлоге  нашли.

***
Маленький  мальчик    Вконтакте  сидел,
Девчонку  искал,  встречаться  хотел.
Маньяк  ему  искустно  подыграл
Мальчишка  бедный,  сам  девчонкой  стал.

***
Маленький  мальчик  в  мазут  загрязнился,
Канистру  он  взял,  и  хотел  весь  помыться.
Мораль  такова  для  немытых  детей:
Кислотный  раствор  моет  всё,  до  костей.

***
Маленький  мальчик  купаться  пошёл
Немецкий  снаряд  на  дне  речки  нашёл.
Если  б  его  он  не  на́чал  пилить  ,
То  не  пришлось  бы  мальца  хоронить.

***
[b]А)[/b]  Братишка  хотел  над  сестрой  подшутить
Конфетку  петардой  решил  подсластить
Так  и  скончалась  в  саду,  на  скамье
Остался  одним  он  ребёнком  в  семье.

[b]Б)[/b]  Братишка  хотел  на  сестрой  подшутить
Конфетку  петардой  решил  подсластить
«Паренёк  виноват».  Так  решили  в  суде.
И  остался  одним  он  ребёнком  в  семье.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549548
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 07.01.2015


Река под названием «Жизнь»

Проходит  жизнь,  проходят  люди,
Идут  недели,  и  года.
Мы  прежними  уже  не  будем,
И  наша  сущность,  как  вода.

Несёт  кого-то  по  теченью,
Заранее  известен  путь,
И  чтоб  не  ведать    вкус  мученья
Легли  сначала,  ну  и  пусть.

Другие  ,  борются  с  волнами
Пытаясь  не  хлебнуть  воды,
Благословенны  небесами,
И  не  страшатся  злой  беды.

Одни  дрейфуют,  где  помельче
Кого-то  манит  глубина,
И  зубы  зажимая  крепче
Пытаются  достигнуть  дна.

Кто  послабее,  ищет  лёгкий  путь
С  чистой  водой,  и  минимум  преград
Есть  страх  в  глазах,  боится  утонуть.
Таким  не  видеть,  жизненных  наград.

Но  есть  и  сильные,  такие  твёрже  стали.
Имеют  цель,  с  наличием  помех,
И  непреложным  будет  то  ,  о  чем  мечтали,
Сомнений  нет,  им  предстоит  успех.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548498
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.01.2015


У страху очі великі

Тепленьким  був  той  літній  ранок,
Світило  сонечко  згори,
Чистеньке  небо,  все  без  хмарок,
Сіренький  виліз  із  нори.

Навколо  глянув,  все  спокійно
Повітря  свіже  проковтнув
Побіг  у  поле,  швидше  вітру
Лиш  слід  в  травичці  промайнув.

Пройшло  не  більше  пів  хвилинки,
Як  зайчик  наш  у  ліс  забрів,
Шукав  він  ягоди  малинки,
Бо  дуже  їсточки  хотів.

Знайшов  кущі,  та  засмутився
Лиш  листячко  на  них  узрів,
Але  на  тому  не  спинився,
Нічого  ж  так  давно  не  їв.

Забрався  вглиб,  у  темні  хащі
Хоч  боягузом  трохи  був,
Та  все  ж,  далеко  не  ледащо,
Та  серця  стукіт  свого  чув  .

Куценький  носиком  шукав,
Травичку,  ягоди  смачні
На  інших  він  не  полював,
Бо  ж  зайці,  то  не  хижаки.

Втомився  пострибайчик  враз,
Колючки,  горбики,  ямки.
І  голод  трішечки  погас,
Але  про  нього  є  думки.

Пізніш  галявину  знайшов
І  думав:  «Тут  вже  пощастить»
Не  да́рма  шлях  весь  поборов,
Чекав  він  цю  жада́ну  мить.

Поглянув.  Дійсно,  їжа  є.
Грибочків,  і  ягі́д  багато,
«Я  віднайшов,  усе  моє.
Зберу,  і  буду  повертати».

Та  тут  з-за  дуба,  грубий  бас
«Ти  що  ,косий,    забув  в  цім  лісі?
На  всіх  я  наганяю  страх
А  хто  не  слухає  –  калічу!»

В  малого  вушка  затрусились,
Чкурнув  скоріш,  як  тільки  міг
Він  же  не  знав,  що  той  ведмедик,
Не  злий,  а  просто  жартівник.

Так  швидко  мчав,  гілки  тріщали,
Подумав:  «Все!  Мені  не  жить».
Лиш  сльози  на  очах  блищали,
Допоки  не  узрів  блакить.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544579
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.12.2014


Душа, яка не спить…

Поглянув  на  годинник,  третя  ночі.
Чому  не  сплю?  Дивлюсь  я  у  вікно.
Вже  ранок  скоро  прийде,  сонні  очі
А  я  сиджу,  і  слухаю  кіно.

І  чай  гарячий,  в  чашці  на  столі,
І  ковдра  так  комфортно  обіймає.
А  я  не  сплю,  римую  знов  вірші
Та  їх  не  розуміють,  не  сприймають.

Безсоння  незвичайне.  На  душі.
Що  не  лишає  в  спокої  і  тіло,
Допоки  не  закінчу  ці  рядки,
І  я́кби  сильно  спати  не  кортіло.

Та  частий  стукіт  клавіш  у  кімнаті
Втрачає  ритм,  сповільнює  свій  темп
Думки  мої,  словами  розіп’яті,
Не  зможуть  влаштувати  свій  тандем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536359
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2014


Исповедь студента …

Какой  сегодня  день  недели?
Хотя  конечно  все  равно,
Среда,  суббота  ,  понедельник
Отличия  ни  одного.

Будильник  вечно  раздражает,
Кричит  столь  резво  на  столе
Ещё  по  сути  досыпаю,
А  настроенье  на  нуле.

Как  только  на  пол  из  дивана,
Спустилась  левая  нога
Хочу  опять  в  свою  нирвану,
Подушка,    ты  мне  дорога́.

Не  будем  дальше  углубляться:
Маршрутка,  пары,  универ
Домой  охота  возвращаться
Студент  голодный,  это  зверь.

Упустим  снова  все  детали
Не  будем  мысли  усложнять,
Скажу  открыто:  «Вы  достали!»
Меня  тут  сложно  не  понять.

Бывала  радость  с  нами,  грусть
Случались  разные  моменты,
Но  не  понять  вам  нашу  суть,
Ведь  мы  не  люди,  а  студенты!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533806
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2014


Нехай цей сон триває вічно

Надобраніч,  спокійної  ночі
Хай  насняться  коханої  очі.
Як  на  небі  нічнім  зорі  ясні
Чарівні,  незрівнянні,  прекрасні.

Хай  насняться    її  ніжні  руки,
Що  тендітно  мене  обіймають,
І  медові,солодкії  губи
Ще  цнотливі,  гріха  уникають.

Хай  насниться  її  рідний  погляд,
Що  дарує  широкії  крила,
Відчуття  керуватимуть  мною
,,Своє  серце  мені  залишила."

Відчуваю  її  теплий  дотик,
На  секунду  не  хоче  пустить
А  мені  наголошують:,,Досить!
Прокидайся,життя  пролетить!".

Як  це  сон,то  не  хочу  без  нього
Повертатись  в  реалії  сірі
Залишусь  краще  там,  біля  сонця,
Яке  душу  мою  освітило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2014


Люб'язна дружина

Навари  мені,  дружино
Вареничків  з  сиром
І  додай  до  них  сметанки
Не  жалій,  а  щиро.

Ти  ж,  мій  любий  чоловіче,
Сам  як  той  вареник
З-під  сорочки  тісто  видно
Й  не  пролазиш  в  двері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532448
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.10.2014


Город, которого нет

Промчали  годы  во́льной  птицей,
Но  не  забыта  нами  боль.
Внесла́  в  историю  страницу,
Чернобыль,  город  неживой.

Хоть  ранее  и  был  прекрасен,
Людьми  насы́щен,  и  богат,
Известен  был.  Теперь  опасен.
Поставил  миру  шах,  и  мат.

Обычным  был  рабочий  день,
И  вдруг,  рвануло  на  четвёртом,
Над  городом  нависла  тень,
Стал  обречён,  проклятый  чё́ртом.

Пронзило  паникой  дома,
И  длинные  просветы  улиц.
Настигла  страшная  чума,
Пред  взрывом,  судьбы  обернулись.

Изорвана  до  кости  плоть,
Сводила  с  разума  мгновенно.
И    в  жилах,  застывала  кровь,
Смерть  наступала  постепенно.

Пустел  тот  город,  день  за  днём.
Бежали  люди  .  Погибали.
Как  будто  выжженный  огнём,
Не  будет  жизни  даже  твари.

Теперь  он  застыл.  Ожидает,
Над  собою  узреть  яркий  свет,
Но  напрасно,  ведь  все  понимают
Это  город,  которого  нет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532444
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.10.2014


Грешна́́я сущность

Холодным  не  бывает  сердце,
Когда  стучит  в  груди,  у  существа.
Не  нужно  разрушать  замки  на  дверцах,
Ими  прикрыта,  чистая  душа.

Не  человека  мы  ввиду  имеем,  нет.
Душа  его,  грязнее  талой  льдины.
И  еле-еле,  в  глубине,  тускнеет  свет,
Скорее  он  погаснет  чем  в  скотины.

Везде  гнилые  люди,    хуже  тварей
Справляют  страстно,  пошлую  нужду.
Пусть  не  найдут  они  себе  по  паре,
И  не  умножат  численность  свою.

Не  будут  лгать,  не  будут  улыбаться
У  ваших  бед,  и  горьких  неудач.
Им  всё  равно,  не  будут  напрягаться
Каждый  из  них,  есть  сам  себе  палач.  

Любой  же  грех,  приносит  в  душу  раны
Которые  не  вылечить  ничем
И  ядовитые  по  сути,  как  вара́́ны,
Спиной  к  ним  стань,  и  ожидай  проблем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531034
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2014


Банально, но правда …

Твои  глаза,  как  голубое  море
Твоя  душа,  добрее  всех
И  если  не  увижу  их  я  вскоре
Не  будет  милым  мне  и  солнца  свет.

Хочу  встречать  с  тобою  утро,
Хочу  твой  нежный  поцелуй,
Хоть  иногда  бывает  чудно,
Но  без  тебя  не  мил  покой.  

Желаю  быть  в  твоих  объятьях,
Сильнее  вдвое  обнимать
И  день  считается  проклятьем,
Коль  не  могу  тебя  ласка́ть.

Пойду  с  тобой  в  огонь,  и  воду
Своею  жизнью  защищу
Пожертвую  свою  свободу
И  никуда  не  отпущу.

Банальными    считаешь  эти  строки
Сказал  как  есть,  и  ничего  не  скрыл.
Ещё  чуть-чуть,  поставлю  точку,
Я  в  жизни  никого  так  не  любил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2014


Чарівна травичка

В  молоді  свої  роки,
Я  знайшов  насіння
Під  віконце  посадив,
Те  чарівне  сі́м’я.  

Швидко  так  воно  росло,
І  сонечком  грілось
Прийшов  день,  така  пора
Та  й  воно  доспіло.

Не  знайшлося  там  плодів
Лиш  широке  листя.
Вогник  взяв,  і  запалив
Щоб  прибрати  швидко.

Запалала  та  трава
І  дим  був  усюди,
Без  причини,  цілий  тиждень
Сміялися  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523693
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.09.2014


Сумнівна пропозиція

А  я  гарна  дівчи́нонька,  
І  люблю  співати
А  якщо  заграєш  добре,
Можу  й  станцювати.

Ой  заграй  же  козаченьку,
Веселую  пісню
Грай  же  серцем,  і  душею,
Та  й  за  тебе  вийду.

Розігрався  молоденький
Лиш  лунають  струни
В  голові  ж  його  панують
Нескінченно  думи:
«Як  одружиться  зі  мною,
То  буде́  дружина,
Й  перед  тещею  своєю  
Буду  гнути  спину.»

Посміхнувся  той  хитрюга
Й  швидко  до  калитки,
І  лиш  блискав  чобітками,
Скільки  було  видко.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523691
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.09.2014


Небесний янгол…

Я  п'яним  є,хоча  й  не    п'ю,
Не  алкоголь  тому  причина,
А  все  тому,що  полюбив,
Думки  ж  мої  до  тебе  линуть.

Мене  несуть  під  небеса,
Зривають  із  землі  поривом.
Тендітна  й  ніжна  та  краса,
Хоч  серце  міцно  захопила.

Твоя  усмі́шка    –    промінь  сонця
Невинна,  загадкова,  чарівна,
А  погляд  твій  –  ковток  повітря,
Це  все,  що  треба  для  життя.

Небесним  янголом  явилась  на  землі,
Твій  аромат  Божественний,  прекрасний
Бажання  жити  він  дає  мені
І  день  без  тебе  хмурим  є,  неясним.

Як  друга  ти  сприймаєш,  несерйозно,
Та  знай,  що  не  байдужа.  Пам'ятай!
Коли  тебе  немає,  так  тривожно.
Будь  ласка,  без  насмішки  прочитай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2014


Він не твоїм є …

Не  забирай  його,  будь  ласочка,  не  треба.
Він  не  твоїм  є,  прошу,  відпусти!
Змарніла  мати,  дивлячись  на  небо,
Вернути  сина  хоче  ,  й  мовить  до  війни.  

Моя  то  кров,  твоїм  є  не  по  праву
Розкрий  тугі  обі́йми,  із  вічної  пітьми
І  суть  твоя  пуста,  не  ціниш  ти  відвагу
Нічого  не  розкрила,  крім  шпа́ркої  біди.

Із  перших  днів,  його  оберігала
Ростила  в  ньому:  чесність,    доброту.
В  усяку  мить,  життя  своє  віддала  б
Аби    не  відійшов,  в  холодну  темноту.  

Ти  супостат,  ти  робиш  з  нього  звіра
Він  вже  не  той,  яким  ще  був  колись
Із  автоматом  спить,  не  знає  страху,  смілий
Хоч  на  плечі  синець,  безумно  так  болить.

Піду  до  церкви,  та  поставлю  свічку
Поставлю  за  здоров’я,  не  покій,
І  Господа  молити  буду  вічно,
Верни  синочка  !  Він  же  ж  ще  живий  ?









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014


Накази не обговорюються …

Я  хочу  захищати  Україну,
Не  здурманілу  ж  владу  на  чолі.
Бажаю  зберегти  її  єдину,
Допоки  не  вхлину́лась  у  крові.  

Не  хочу  бачити  ті  зажирі́лі  пики,
Нахабної  не  чути  їх  брехні
Країною  керують  звірі  дикі
І  граються  людьми,  немов  малі.

Кишені  їхні,  розпирають  гроші,
Украдені  у  совісних  людей
«Ви  вірте  нам,  ми  є  хороші»
Твердять  з-під  позолочених  дверей.

Їм  всеодно,  на  материнські  сльози
Що  проливаються  щоночі,  і  щодня
У  кожного  із  них  свої  курйози,
Аби  побільше  влади  і  бабла.

В  них  бізнес  свій,  який  вони  цінують
Війна  дає  дохід,  і  розуміють  це
З  ентузіазмом  грошики  рахують,
А  смерть  людей,  не  створює  проблем.

І  в  тому  парадокс,  що  хлопці  воювали  б,
Тиснули  б  ворога  із  рідної  землі.
Та  в  них  наказ.  Стрілять  не  дозволяли,
Тепер  же  спочивають,  всі  німі.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518534
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.08.2014


Разговор с несчастьем

(  Кавер  на  песню  "Разговор  со  счастьем"  )


Что-то  вдруг,  в  темноте,  постучалось  в  двери
Неужель,  я  совсем    ,скрыться  не  сумею!
Падал  с  ног,  но  стерпел  ,в  уголку  квартиры
Военком,лысый  чёрт  ,  сразу  помутило  !

Вдруг  на  стрёме  скрипнула  дверь
Плохо  мне  уж  стало  теперь
Столько  лет  я  спорил  с  судьбой
Избежать  чтоб  встречи  с  тобой!

Я  скрывался,  шёл  в  универ
Бес  ты  лысый,  только  поверь
Это  было,  было  поверь  ,  знай  же  лысый  зверь!

Ты  пришёл,  ты  нашёл  ,но  не  жди  ответа
Без  тебя,  мне  жилось,  хорошо  на  свете!
Но  ты  ждёш  —  все  снесёш,  как  бы    не  таился
Лишь  бы  всё,  это  всё  ,так  и  дальше  было!

Вдруг  на  стрёме  скрипнула  дверь
Плохо  мне  уж  стало  теперь
Столько  лет  я  спорил  с  судьбой
Избежать  чтоб  встречи  с  тобой!

Я  скрывался,  шёл  в  универ
Бес  ты  лысый,  только  поверь
Это  было,  было  поверь  ,  знай  же  лысый  зверь!

Но  пришла,  мне  пора,  натянуть  военку
Я  служу,  я  солдат,  без  гражданской  сменки!
Год  пройдёт,  я  вернусь,  загуляю  смело
Отслужил,  долг  отдал,  воевать  умею.

Берегитесь  девки  меня
Всё  скажу  ничего  не  тая
Целый  год  я  держал  автомат
Вам  без  грани,  ве́сьма  я  рад.

Обниму  я,  эту  и  ту,
Поцелую,  крепко  сожму,
Поцелую,  крепко  сожму,  всех  я  вас  люблю  !






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517264
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.08.2014


Песенка кредиторов

(  Кавер  на  песню  "Если  у  вас  нету  тёти"  )


Если  у  вас  нету  денег,  возьмите  скорее  кредит
Дадим  мы  его  под  проценты
Если  у  вас,  если  у  вас
Если  у  вас  денег  нет
Денежек  нет.

Если  у  вас  нет  квартиры,  у  вас  её  не  отберут
Сойдёт  дорога  машина
Если  у  вас,  если  у  вас
Если  у  вас  дома  нет
Домика  нет.

Колектор  гремит  ключами
Залога  открывает  дверь
Думаем  сами,  решаем  сами
На  сколько,  вам  можно,  влететь.

Если  у  вас  нету  денег,  идите  уверенно  в  банк
Восполнив  свои  потери,
Сказано  вам,  сказано  вам,
Сказано  не  исчезать
Не  исчезать.

Если  у  вас  нет  проблемы,  решить    это  можно  на  раз
Полу́чите  в  долг  вы  денег
А  мы  сидим,  а  мы  сидим
Считаем  проценты  для  вас,
Проценты  для  вас.

Колектор  гремит  кастетом
Зубы  летят  изо  рта
Думаем  сами,  решаем  сами
На  сколько,  большая,  беда
И,  так,  всегда.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517260
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.08.2014


Putler kaput

Ніхто  не  думав,  що  в  наш  час
Війна  буде  на  українських  землях.
Ніхто  не  вірив,  що  на  нас
Наскочить  це  звіряче  плем’я.

Не  було  б  все  погано  так,
Не  було  б  жертв,  тих  сотень,  тисяч.
Якби  в  їх  вожака,  у  голові,  не  був  бардак
Шиза́  там  мізки  попалила.

Ми  жили  дружно,  в  НАШІЙ  Україні,
Лиш  Яника  забрали  від  керма,
Надіялись  усі,  що  буде  мирно
Та  вскочила  до  нас  страшна  чума.

Чому  ж  прийшли  ви,  браття-окупанти?
І  що  ж  забули  на  чужій  землі?
Порядок  наведіть  в  своїй  Росії!
Там  території  бідують  немалі.

Чого  бойовиків  своїх  прислали?!
Для  чого  техніку  пригнали  ви  сюди?!
Стільки  людей  же  мирних  обстріляли,
В  життя  їх  стільки  всипали  біди.

Вже  хлопці  молоді,  у  двадцять  років,
Поранені  лежать,  без  ніг,  без  рук,
За  що  скалічені,  для  чого?
Лишився  лиш  незламний  дух!

Достатньо  гратися  уже,  не  треба  сили
Де  ваш  здоровий  глузд?!  Ідіть  назад.
Немов  сирени  крик,  то  мати  на  могилі
Синочка  будить,  він  же  був  солдат.

А  він  лежить  спокійно,  незворушно
Закриті  очі,  руки  занімілі
На  сході  було  досить  душно,
Тепер  же,  прохолодно  буде  тілу.

Пролито  сліз  уже  немало,
Пішли  батьки  в  один  кінець
І  лиш  в  думках  у  них  лунало
Ми  є  щитом  ваши́х  сердець.

Невже  замало  було  Криму,
І  скільки  ще  вам  треба  міст?
Які  ж  бездумні  ви  тварини  
Лиш  грає  вами  КДБіст.

Слова  він  Гітлера  так  палко  повторяє,
Війна,  одна  з  улюблених  для  нього  тем,
Ні  совісті,  ні  честі  геть  не  знає,
Нічого  не  приносить  крім  проблем.

Життя  людське  не  варт  нічого
Бо  є  у  нього  свій  тандем.
Він  ГРАДами  руйнує  долі
Добавив  ще  й  сюди  БУК-М.

Він  хоче  знищити  країну,
Яка  для  нас  є  дорога.
І  тягне  час,  немов  резину,
Його  ж  натура  вся  гнила.

Не  вірте  обіцянкам  пустотілим,
Донецьк,  Луганськ,  за  що  ви  продались  ?!
Вас  українці  захищають  сміло,
А  Путлер  все  будує  на  крові́.

Будинки  знищені,  і  діти  поміж  них
Кричать  і  плачуть,  боляче  і  страшно.
Взяла  їх  смерть,  таких  іще  малих
І  навіть  для  дорослого  усе  це  лячно.

Та  буде  день,  радітиме  країна,
Радітиме  і  небо,  і  земля,
Буде́  єдина,  в  щасті  Україна
Ноги  не  буде,  в  краю  ріднім,  москаля  !



















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512879
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.07.2014


Псевдопочуття

Бажаю  часу,  і  уваги.
Розкішних  квітів,  подарунків,
Роби  для  мене  якійсь  вчинки,
Бо  хочу  вартих  я  стосунків.

Повинен  слухати  у  всьому,
Питати:  «Що?  Коли?  І  як?»
Не  відмовляти  ні  у  чому,
Й  не  виглядати,  як  простак.

Радіти,  що  іду  з  тобою
Пишатись  мною  повсякчас,
Кохати  так,  немов  весною
Створилось  почуття  у  нас.

Не  віддавайся  тренуванням!
Невже  вони  тобі  дорожчі?
Послухай  всі  мої  зітхання,
І  з  пристрастю  дивися  в  очі.

На  першому  я  буду  місці
Для  тебе,  і  про  всіх  забудь!
Не    треба  друзів,  і  родини
Лише  зі  мною  твоя  суть.

Ну  а  тепер,  для  всіх  поя́сню
Що  за  рядки  читали  Ви.
Слова,  то  певної  дівчи́ни,
Яку  не  стерплю  у  житті.

І  їх,  в  наш  час,  велика  кількість,
На  жаль,  чомусь  так  повелось.
Вони  не  знають  слова  «вірність»
А  лиш  корисність  та  інтим,
Яку  вони  зовуть  «Любов».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2014


Вітаю тебе, мамо !!…

Моя  рідненька,  найдорожча,
Тебе  вітаю  у  цей  день!
Будь  завжди  добра  і  хороша,
Не  знай  відсутності  натхнень.

Банально  побажаю  щастя,
Удачі,  успіхів,  терпіння
У  друзях  вірності  твердої
Від  всіх  чіткого  розуміння.

Щоб  на  роботі  без  проблем,
Захоплення  від  тебе  мали,
І  не  в  словах,не  просто  так,
А  щедру  премію  давали.

Удома  затишку  м'якого
Без  сварок,  непорозумінь.
Я  вдячний  за  твою  турботу
У  захваті  від  всіх  умінь.

В  коханні  -  пристрасті  палкої,
Світлих  усмі́шок,  почуттів
Не  знаючи  при  цьому  втоми,
Бажаю  безліч  спільних  днів.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508086
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.06.2014


Безкорисливі почуття

Рокі́в  багато  пройде,  довгих  літ
А  мати  все  чекає,  стоїть  біля  воріт
Не  дивиться  на  пору,  чи  то  зима,  весна,
Стоїть  самотня  й  плаче.  Її  душа  сумна.

Любов  же  материнська  –  безмежна,  просто  так
Освітлить  життя  всюди,  завжди  і  повсякчас.
Не  знає  перешкод,  ні  втоми,  ні  знемоги
Готова  на  усе,  надасть  Вам  допомогу.

Не  будьте  безсердечні,  жорстокі  і  черстві,
Даруйте  вдячність  вчасно,  у  кожнім  світлім  дні.
Своїх  же  матерів,  повинні  цінувати,
Ви  є  життям  для  них,  це  треба  пам’ятати.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504111
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.06.2014


Історія одного хлопчини …

[b]І.  Перша  осінь  [/b]

Новонароджений  хлопчина,
У  світ  прийшов  цей  восени.
Батьки  життя  йому  дарили,
А  сенс  його,  мав  сам  найти.

Доволі  був  звичайним  хлопчик
Сміявся,  плакав,  верещав.
Раділи  рідні  тому  щастю
Та  долі  все  ж  ніхто  не  знав.

Що  буде  з  ним,  і  що  побачить
Як  жити  буде?  Де,  і  з  ким?
Чи  кимось  Бог  його  призначить
Щоб  суть  тверда  була.  Не  дим.

[b]ІІ.  Ранній  прояв  характеру[/b]

Хоч  був  ще  зовсім  немовля,
Та  показав  себе  як  міг.
У  сутності  своїй  –  дитя,
І  все  ж  стандарти  переміг.

Не  в  тому  річ,  що  невсидючий  
І  не  вважайте,  що  пустун
Але  характер  мав  пекучий
І  нездоланний,  чистий  дух.

Наперекір  усе  робив,
Хоча  чимало  ще  й  не  знав
За  вчинки  ті,  малий  платив
І  те  –  одразу  завбачав.

Та  не  було  йому  гріха,
Бо  ж  діти  –  ангели  святі
Їм  пробачають  небеса,
Поки  думки  не  в  темноті.

Батьки  любов’ю  наділили
Добро,  турботу,  розуміння
Заклали  у  його  свідомість
І  розвивали  як  насіння.


[b]ІІІ.  «Сестринський»  внесок  в  розвиток  особистості[/b]

Не  було  рідних:  брата  і  сестри
Казали  всі,  що  буде  егоїстом
Але  двою́рідна  сестричка  із  Москви,
Могла  б  перетворити  в  альтруїста.

Хоч  старшою  була  не  набагато,
Усе  ж  свідомість  мала  повнолітню
Різноманітні  речі  вчила  вона  брата
Не  бу́ло  днів  в  дітей  одноманітних.

І  згодом,  хлопчик  став  робити  шкоду,
Не  так  щоб  дуже,  по  дитячому  творив
Та  за  шкідливість  вчинків  тих,  свободу,
З  достоїнством  і  чесністю  цінив.

Тоді  ж  сестра  і  спокою  не  мала,
Як  покарання  бачила  для  нього
Паскудство  особисто  витворяла
Для  того,  щоб  підставити  малого.

Помітили  ж  підступну  ту  хитрюгу
І  зрозуміти  дали:  «Так  не  гарно.
Тебе  душею,  і  всім  серцем  любить
А  помисли  твої,  як  у  Гекати».

Задумалась  пізніше  над  словами
Погрішність  хиби  оцінила  цілковито,
Не  захотіла  так  робити  далі
Негоже  із  ріднею  так  чинити.  

[b]IV.  Навчання.  Покарання  чи  захоплення?[/b]

Минули  жарти,  ігри,  пустування
Трохи  підріс,  складемо  індивід.
Прийшов  момент,  іти  в  навчання
І  зрозуміти  непізна́нний  світ.

Та  є  момент,  який  не  уточнив  я
Постала  складність,  як  добрались  до  письма  
Як  тільки  ручку,  дали  у  правицю
Дав  чітко  зрозуміти,  що  шульга.

Довгенько  з  цим  боролась  його  мама
По  пальцях  била,  щоб  у  лівій  не  тримав
Сльози  в  очах,  хотіли  знать  причину
«За  що?  Все  ж  правильно  писав»  .

Із  кожним  днем,  все  більше  тренувався
Писати  правою,  щоб  було  все  відмінно
Зробити  так,  як  треба,  намагався
І  не  дарма.  Писати  перевчився.

Завдання  нове  стало  перед  ним  
«Табличка  множення.  На  вісім,  і  на  дев’ять»
До  класу  першого,  лишався  цілий  рік
А  вже  читав  поезію,  поеми.

Коли  ж  настав,  осінній  день  у  школі,
Що  першим  був,  тому,зовсім  чужий
Приніс  в  життя  дітей  таку  обнову,
Яка  карбується  у  кожному  житті.

Хлопчина,  швидко  звик  до  того  всього
Із  радістю  ходив,  і  кожен  день
Раненько  прокидався  без  відмовок,
Спішив  до  них:  уроків,  і  дітей  .

Так  розвивався  більше  з  кожним  роком,
Хотів  багато  знати,  може  й  все.
Навчання  просто  стало  його  хобі
І  лиш  утіху  радісну  несе.

Оті  всі  дні,  не  були  марні
Листи  похвальні  заробляв
Батькам  дарив  свої  старання
Від  них  подяку  завжди  мав.

З  відзнакою  закінчив  рідну  школу,
Гордились  ним  і  рідні,  й  вчителі
В  життя  доросле,  виклали  дорогу
А  далі  самостійно  треба  йти.

Що  хочеш  по  життю,  рішити  треба
Зробив  той  вибір,  далі  процвітай
Бери  знання,  акумулюй  їх  в  себе
Та  він  є  твій,  і  це  не  забувай.

[b]V.    Як  не  помилитися  ?[/b]

Розглянувши  багато  варіантів
Куди  іти,  ким  бути  по  життю  ?
Свій  погляд  зосередив  на  фінансах
І  так  обрав  професію  свою.

Потім,  знайшов  навчальний  заклад,
Предмети  вчив,  і  поступив
Старань  потрібно  тут  не  мало,
Всього  себе  він  присвятив.

Значними  зміни  були  у  житті,
Змінив  знайомих,  місце  проживання
Хоч  складно  було,  важко  на  душі
Болючими  були  усі  зітхання.

Всього  себе,  науці  приділяв
Ночами  й  днями,  вчив,  писав  ті  пари
Упевнено  і  твердо  завжди    знав,
Нічого  не  отримується  даром.

Себе,  щоб  розвивати  на  всяк  бік,
Займатися  почав  серйозно  спортом
В  той  час  ніхто  йому  не  допоміг
Сміялись  лиш,  вважали  ілюзорним.

Та  всім  довів,  собі  ж  у  першу  чергу
Що  не  пустий,  і  має  ціль  в  житті
У  поглядах  своїх  цілком  відвертий
Не  здасть  позиції  в  досягненні  мети.

[b]VI.    Підтвердження  очікувань[/b]

Пройшло  три  роки,  хлопець  розвивався
Фізично  ріс,  духовно  повсякчас  .
В  досягненнях  своїх  не  зазнавався,
Хоч  їх  було  не  одиниці  раз.

В  період  цей,  і  досвіду  набрався,
Щодо  кохання,  друзів  «назавжди»
Багато  в  ко́му,  геть  розчарувався
Тому  життєвий  шлях,  один  рішив  пройти.

Та  все  ж,  побачив  друзів,  що  не  зрадять
Розкрив  кохання,  що  було  в  тіні́.
І  стало  ясно,  що  чужим  старався
Відкрити  душу,  щастя  віднайти.

В  останній  день,  що  разом  святкували
Помітив  тих,  що  добрими  були
Він  вдячний  їм,  вони  його  признали
І  знає:  «Не  залишать  у  біді».

І  тут  батьки,  пишалися  студентом
Їх  не  підвів,  завдячує  життям!
Так  з  кожним  цінним,  трепетним  моментом
Обличчя  втомлене,  їм  змочує  сльоза.

Хлопчина  ж  той,  у  день  відомий
Сказати  хоче  ці  слова:
«Я  вдячний  за  щасливу  долю!
Вам  вдячний,  рідні,  за  життя!»















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502354
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 31.05.2014


Просто хорошій людині …

[b]І[/b]ндивід  твій  твердий,  відчувається  стержень
[b]Г[/b]овіркий  не  до  всіх,  і  не  дуже  відвертий.
[b]О[/b]днозначно  розумний,  і  кмітливий  хлопчина
[b]Р[/b]озповім  їм  усім:  «Ти  хороша  людина».

[b]Ф[/b]ундамент  твоїх  знань,  твердішим  є  за  камінь
[b]Е[/b]нтузіазм  в  очах,  пекучий,  як  вогонь
[b]Д[/b]оволі  добре  серце,  на  сто  відсотків  знаю,
[b]О[/b]днак  і  без  тепла,  при  дотику  долонь.
[b]Р[/b]озкрити  можеш  очі,  на  всіх  підступних  гадів
[b]О[/b]бману  не  даси,  себе  занапастить    
[b]В[/b]іддам  тобі  належне:  «Ти,  друже,  не  чужий!».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502276
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 30.05.2014


Життя продовжується…

Дощем  пронизане  повітря,
І  в  хмарах  криється  гроза.
Тихо  навкруг,  немає  вітру
Радіє  втомлена  душа.

Як  буде  дощ,то  змиє  смуток,
Що  серце  й  волю  пригнітав.
В  незнану  даль,  підуть  причини
Через  які  я  так  страждав.

Він  зірве  все,  нещастя  й  горе
Зруйнує  заздрість  і  обман,
Прояснить  всі  небесні  зорі
Облудний  винищить  дурман.

Життя  оновиться  раптово,
Зітру  ті  спогади  у  пил
Надам  увагу,  всім  обновам
Забуду  тих,  кого  цінив.

Буття  моє,  яскравим  стане,
Немов  веселка  з-під  небес
Знайти  зали́шилось  «ту  саму»,  
Що  буде  чудом  із  чудес  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501863
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2014


Почуття дитинства

[b]О[/b]дна  лиш  ти,  подобалась  в  дитинстві,
[b]Л[/b]юбив  тебе,  із  самих  ранніх  літ
[b]Е[/b]нергія  між  нами  була  чиста,
[b]Н[/b]айкращим  другом  ти  була  із  них  усіх.
[b]А[/b]ктивно  час  проводили  щодня  ми,

[b]К[/b]ругом  веселий  настрій,  і  добро
[b]Л[/b]аскавою  ти  і  сьогодні  стала
[b]Ю[/b]на  красуня,  яка  несе  тепло.
[b]С[/b]естричка,  ти  чудова,  і  прекрасна,
[b]А[/b]  я  бажаю  вірності  і  щастя  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499873
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 18.05.2014


Залишки душі …

Мені  ніхто  не  вірить,  ніхто  не  розуміє
Чому  сумніють  очі,  і  посмішки  нема
Чому  ховаю  серце,  і  душу  не  відкрию
А  знаєте  чому  ?  Людська  істота    —  зла!

Старався  бути  добрим,  веселим  і  відкритим
Від  всього  захищав,хотів  допомогти
Старань  не  оцінили,сказали,що  є  дивним
Свою  людину  в  світі,мені  не  віднайти.

Бувало    —  насміхались,  і  навіть  обминали
Образити  хотіли,  та  так  і  не  змогли
На  зло  усе  робили,  старалися  зламати,
Та  сильна  рука  друга,  все  ж  витягла  з  біди.

На  мене  вже  був  наклеп,казали,що  жорстокий
І  совісті  немає,а  лиш  тверда  душа
Для  чого  ж  так  робити,  і  правду  обминати,
Вона  не  є  такою,  а  ваша  —  вся  гнила.

Я  думав,  маю  друзів,  їм  можна  довіряти
Гадав  не  буде  зради,  ніколи  і  ніде
Та  все  ж  розчарувався,  і  став  спостерігати
Як  кожен  з  них  у  спину,  ножі  свої  введе.

Не  стало  і  кохання,  яке  було  ,,назавжди"
Знайшла  собі  і  зрада,затишне  місце  тут
Рішили,що  замало,  мене  вже  підставляли
З'єдналися  тілами  ,,кохана  моя"  й  ,,друг".

Найменшого  права  не  мали,  судити  мене  й  дорікати
В  самих  лише  були  думки  ,,Скоріш  його  б  вже  не  було"
І  боляче  до  крику,  було  спостерігати
У  відповідь  на  добре,отримувати  зло.

Душа  моя  самотня,  її  ж  тут  не  сприймають
Не  знає  де  подітись,  ну  і  куди  піти
І  навіть  рідні  люди,  мені  не  довіряють
Життя  несправедливе,тут  правди  не  знайти.

Себе  я  віддавав,всім  тілом  і  душею
Та  зрозумів  ,,Дарма,поми́лок  наробив"  
Усе  як  має  бути,  нічого  вже  не  склею
Чому  ж  ви  як  ті  звірі?  По  правді  завжди  жив.

Хотів  як  завжди  краще,не  більше,  і  не  менше
Приносив  усім  вірність,  і  повністю  себе
І  знайте  наостанок,  запам'ятайте  дещо.
Не  бачити  вам  щастя,  і  Суд  не  омине!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2014


Зустріч не буває випадкова …

В  моїм  житті,  з’явилась  випадково,
Хоч  були  ми  знайомі  ще  з  дитинства,
І  радісно  сіяло  все  навколо,
На  все  ти  дивишся,  доволі  позитивно.

Душа  велика,  мініатюрне  тіло
І  щира  посмішка,  із  добрими  очима
Сказати  все,  ти  прямо  можеш,  сміло
Сама  ж  по  суті,  досить  нескорима.

В  твоїх  словах,  почув  я  хвилювання,
В  твоїх  устах,  побачив  чистоту
Неначе  ангел  із  небес,  самого  раю
Осві́тлив  всю,  Божественну  красу.

Мене  підтримала,  коли  потребував
Казала,  що  все  добре,  тільки  дружба
Та  я  все  зрозумів,  і  добре  знав
Тримати  почуття,  то  є  натужно.

Між  нами  що  буде́,  в  майбутньому  не  знаєм.
На  все  що  станеться,  існує  Божа  воля
Та  в  даний  час,  прекрасно  відчуваєм
Що  власними  руками,  лаштуєм  свою  долю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014


Каяття прийде, але занадто пізно …

Горить  душа,  марніють  очі.
Немов  руйнує  щось  мене
Не  можу  спати  я  щоночі
Коли  ж  це  все  вже  промине?

Життя  так  різко  вкрай  змінилось,
Багато  друзів  полягло.
Тіла  то  їхні  залишились,
А  з  душами  –  ні  одного́.

І  що  робити,  точно  я  не  знаю
Самому  жити,  чи  тягнутись  до  людей  
Бо  кожну  мить,  я  людяність  втрачаю
Закриюся  за  сотнями,  непробивних  дверей.  

Якщо  піду  туди,  то  вже  не  повернусь
Бо  честь  і  доброту  ,  вони  ціни́ть  не  в  змозі.
Лиш  Бог  сказати  може,  чого  я  цим  доб’юсь
Чи  досить  в  мене  сил,  не  впасти  по  дорозі.

Ви  скажете,  що  хворий,    говорю  лиш  дурниці
Пишу  ці  всі  слова,  бо  справжнє  ще  дитя.
Я  знаю,  що  здоровий,  людці  ви  блідолиці  
Можливо  і  не  мудрий,  та  вчуся  у  життя.

Відкрив  на  повну,  серце  й  душу,
Правдиві  говорив  слова
Останки  їх  сховати  мушу
Хоч  може  бути,  вже  й  нема.

Буду  жорстоким,  безсердечним.
Замучу  всіх,  хто  заслужив
Ненависть  у  собі  розкрию
І  знайте  всі:  «Я  чесно  жив!».






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498055
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.05.2014


Сестрёнка

[b]Ю[/b]морная  девчёнка,  смешная.
[b]Л[/b]юбит  сладости,  немного  шалить.
[b]И[/b]  хоть  сестрёнка  ты  мне  не  родная
[b]Я[/b]  как  родную  буду  любить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497863
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 09.05.2014


Уроки життя …

Пізнав  я  зраду,  в  дружбі  і  коханні.
Пізнав  уже  ненависть,  розчарування  й  гнів
Лишилось  на  душі,  якесь  важке  зітхання
Побачив  сенс  у  всьому,  у  кожнім  сірім  дні.

Почав  цінити  те,  що  сперш  і  не  помітив.
Почав  дивитись  в  очі,  всім  сумнівам  й  страхам
Я  всіх  переконаю,  примушу  зрозуміти,
Моє  життя  –  не  ваше,  нікому  не  віддам  !

Пізнаю  я  самотність,  і  чудодійність  тиші
Пізнаю,  що  в  житті,  я  маю  віднайти.
Своїх  я  не  покину,  нікого  не  залишу
Зроблю́  усе,  що  зможу  і  витягну  з  біди.

Мені  ніхто  не  вірив,  винили  у  брехні
Казали  що  жорстокий,  і  що  не  вмію  жити
Та  я  їм  не  піддався,  і  клятву  дав  собі
Не  буду  вірить  людям,  не  вам  мене  судити  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2014


Кров сина, то батькі́вські сльози…

Одного  теплого,  літнього  дня.
Малеча  гралась  в  садочку  над  річкою.
Сонце  пекло,  спрага,  жара,
Не  рятувала  навіть  тінь  та  під  дичкою.

Не  обдумавши,  крикнув  маленький  хлопчак
«Давайте  скупаємось.  Позбавимось  поту»
Та  заперечило  йому  дівча:
«Старших  нема,  не  можна  в  воду!».

З  презирством  посмішка  з’явилась  на  устах
Махнув  рукою,  і  штовхнув  у  бік:
«Боїшся  ти,  дурненька  і  мала»
Хоч  старшим  був  всього  на  рік.

До  краю  берега  бешкетник  підійшов
І  глянув  вниз,  чи  ви́соко  стрибати
З  розбігу  стрімко,  він  сягнув  туди.
П’ять  метрів  вниз,  не  важко  подолати.

Та  не  помітив  каменя  в  воді
Якого  край,  під  хвилями  ховався
А  сам  же  він,  спинивсь  на  глибині
Перший  стрибок,  останнім  показався  .

Чекали  діти,  може  з'явиться  з  води
Кричали,  плакали,  і  Господа  благали
Рішили  все  ж,  врятують  лиш  батьки
І  стрімголов  додому  всі  помчали.

Коли  ж  до  річки,  всі  в  істериці  прибігли.
Знайшли  те  місце,  камінь  у  крові.
Збагнули  всі:  «Занадто  пізно».
Батькі́вські  сльози,  розчинились  у  воді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496628
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.05.2014


Брат не по крові, але брат по душі …

[b]С[/b]ильний  душею,  серцем  хлопець,
[b]Е[/b]нтузіазму  повний,  каяття.
[b]Р[/b]озумним  є,  веселим,  добрим.
[b]Г[/b]ірким  буває  все-таки  життя.
[b]І[/b]  він  не  виняток,  але  тримає  віру  в  Бога
[b]Й[/b]ого  врятує  це.  Отримає  блаженне  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496147
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 01.05.2014


Змішані почуття

Як  відрізнити  дружбу  від  кохання?
Де  та  межа,  яка  є  тонше  леза,
Як  розуміти  на  душі  важке  зітхання?
І  мислення  цілком  вже  не  тверезе.

Коли  вона  не  поруч,  серцебиття  спокійне,
А  тільки  її  бачиш,  прискорюється  пульс
І  серце  вилітає  –  це  почуття  всесильне.
Лиш  хочу  бути  з  нею,  і  в  цьому  моя  суть.

Що  твориться  з  душею,  ніхто  мені  не  скаже.
І  що  робити  далі,  я  маю  знати  сам.
Мовлю́  лише,  що  клятву,  собі  я  дав  відважно.
Її  не  розчарую  і  вірність  не  продам.

Когось  я  цим  дивую,  а  хтось  не  розуміє
Чому  всю  міць  кохання,  на  повну  не  розкрию.
Зробити  я  це  можу,  і  хочу  повсякчас
Та  знаю,  що  зруйную,  ту  дружбу,  що  є  в  нас.

Для  неї  роблю  все,  що  лиш  просила,  й  просить,
Потрібна  допомога,  в  ту  ж  мить  уже  примчу.
З  насмішкою  хтось  скаже:  «Принижуватись  досить»,
Та  в  нас  же  просто  дружба,  а  може  я  люблю́  ?...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2014


Жизнь — это книга

Жизнь  —  это  книга.  Прочитанные  страницы,  ещё  можно  перечитать,  но  нового  ничего  не  узнаете  ...  Страницы  впереди,  в  принципе,  можно  посмотреть,  но  толку  будет  мало,  так  как  они  будут  считаться  вырванными  из  контекста  ...  Поэтому  помните  то,  что  прошли,  чтобы  не  потерять  сути,  читайте  все  внимательно,  за  подрядом,  по  возможности  находите  смысл  между  строками  ...  И  не  забывайте,  сколько  бы  томов  не  имела  книга,  а  когда-нибудь  она  все  равно  закончится  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495612
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 29.04.2014


Віра незламна !

Зламати  всі  мене  хотіли.  -  Не  зламали!
Хотіли  душу  закувати  в  кайдани,
І  навіть  серце  вирвати  з  грудей,  же  як  старались,
Та  віру  в  Бога  подолати  не  змогли!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2014


Глаза родные …

Глаза  родные,нас  не  оставляют
И  очень  преданно  глядят  с  небес.
Сердца  и  души  наши  знают,
Благословением  же  будет  свет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495405
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.04.2014


Просто по́друга … і більшого не треба…

[b]В[/b]исока  дівчина,  струнка
[b]І[/b]скристі  очі  і  усмі́шка.
[b]К[/b]оли  побачив  тебе  я
[b]Т[/b]ой  день,  запам'ятав  навічно.
[b]О[/b]дна  з  усіх,  ти  була  добра
[b]Р[/b]обила  все,  щоб  помогти,
[b]І[/b]  не  було  між  нами  злості
[b]Я[/b]сни́ми  наміри  були.

[b]В[/b]они  ж  тебе  не  зрозуміли,
[b]О[/b]бразили  і  підвели.
[b]В[/b]ідмовим  їм  у  дружбі  сміло,
[b]К[/b]оли  б  цінили,  не  змогли  б.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495404
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.04.2014


Для матері …

[b]Л[/b]юблю,  ціную,  поважаю,
[b]А[/b]  якщо  треба  —  захищу.
[b]Р[/b]озумного  в  житті  навчаєш
[b]И/І[/b]  від  нещасть  всіх  заступаєш
[b]С[/b]воїм  гарячим  серцем  і  душею,
[b]А[/b]  я  віддам  добром,  і  сутністю  своєю  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495296
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 27.04.2014


Для батька …

[b]А[/b]ктивним  є  твоє  життя
[b]Н[/b]авчив  всього,  що  знав  і  знаєш
[b]А[/b]вторитетними  для  мене,  є  твої  знання
[b]Т[/b]ому  що  зла  мені,  ніколи  не  бажаєш.
[b]О[/b]дин  з  важливих  вчи́телів  в  житті,
[b]Л[/b]егко  поясниш  все  незрозуміле
[b]І[/b]  ясність  ти  внесеш,  у  темрявім  бутті
[b]Й[/b]ого  переді  мною,  на  всяк  бік  розкриєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495294
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 27.04.2014


Тобі до ніг, я небо прихилю …

Тобі  до  ніг,  я  небо  прихилю́,
І  як  захочеш,то  розкрию  душу,
Не  є  пустою  фраза  ,,Я  люблю́"
Всі  дані  обіцянки  не  порушу.

Буду  кохати,  в  радості,  і  в  горі,
Чекатиму  у  щасті,  і  в  біді
Дивись  на  небо,  бачиш  зорі?
Ти  ж,  ясна  зіронька,  в  моїм  житті.

Сяйво  твоєї  посмішки  всесильне,
Дарує  чіткий  ритм  моєму  серцю.
Хочу́  ж  я  не  насильно,  добровільно  
У  храм  об'єднання  сердець  тебе  привести.

Коли  побачу  білосніжне  плаття,
Довгу  фату,  і  над  лицем  вуаль,
Єдина  думка  промайне  ,,Ти  є  прекрасна"
І  сумніви  останні  підуть  вдаль.

Неначе  янгола  візьму  тебе    за  руку,
Йтиму  вперед,  і  на  душі  буде  бардак
Не  буде  спо́кою,допоки  не  почую
Із  вуст  твоїх,  таке  омріяне,  і  ніжне  ,,Так!".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2014


Живу з Богом …

Я  буду  землю  гризти,
Руками  шкіру  рвати
І  хочу  щоби  знали
Мене  вам,  не  здолати!

Один  я  буду  жити  ,
Не  знаючи  тривоги,
Не  треба  нічиєї,
Мені  вже  допомоги.

Можливо  буде  важко,
Місцями  навіть  дуже
Та  краще  нехай  так,
Аніж  зрадливе  ,,Друже".

І  чув  не  від  одного,
,,Не  зможеш  жити  сам"
Та  я  вас  розчарую
І  принципи  не  здам!

Тим  більше  не  самотність,
Приносить  людям  біль
А  лиш  людська  істота,
То  найстрашніший  звір.

Мене  ж  не  налякають,
Суворі,сірі  будні
Прорвусь  до  всього  сам,
Хоча  і  важко  буде.

Хтось  скаже  ,,Егоїст",
А  хтось,що  я  холерик
Та  запевняю  вас,
Що  ви  самі  химери.

Нехай  я  буду  дивним,
Таким,  як  не  всі  люди
Та  це  моя  є  сутність,
Ну  й  іншим,  я  не  буду.

Не  хочу  бути  лицеміром,
В  житті-театрі  грати,
Робити  все  по  тексту,
І  дії  не  зривати.

У  мене  своя  думка,
Яку  я  обґрунтую,
Я  знаю  кодекс  честі
І  він  мене  рятує.

Сказати  ж  наостанок,
Люди,  хочу  вам
Не  ваша  зовсім  справа,
Що  житиму  я  сам.

Ну  а  якщо  ж  вночі,
Заснути  хтось  не  зможе,
То  знайте,  що  не  сам,
Живу  я  завжди  з  Богом  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491136
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2014


Чи є моя вина ?

Чи  є  моя  вина,  що  не  кохаю  ?
І  що  не  можу  душу  розгорнути,
Тебе  не  перший  день  уже  я  знаю
Повір  у  те,  не  зможу  позабути.

Байдужим  став,  той  ніжний  дотик,
Який  до  серця,  проникав  за  мить.
Пустим  вже  погляд  обернувся,
Який  ріднішим  був  за  все  в  житті.

Не  можу  знати,  що  зі  мною  сталось,
Чи  то  душа  із  тіла  вирвалась  на  геть,
Чи  то  мені  терпіння  увірвалось,
Яке  гарячим  було  кожний  день.

Тебе  кохав,  любив  я,  захищав  
І  думав,що  буде  так  вічно.
Якби  ж  тоді,  ще  при  знайомстві  знав,
Що  за  два  роки,  серце  покалічу.

Було  в  нас  все,  і  пристрасть,  і  любов,
Безсонні  ночі  і  гарячі  ранки.
В  юних  тілах,  бурлила  тепла  кров,
Тепер  один,  холодним  стану  до  світанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2014


Люди гинуть за метал …

Люди  гинуть  за  метал,
І  самі  того  не  знають.
Душу  продають  чортам,
Про  духовність  забувають.

Підгниває  наш  народ,
Моральні  цінності,  змінив  на  речові,
Не  знає  більших  насолод,
Аніж  багатство,  гроші  в  кожнім  дні.

Не  знає,  що  таке  є  совість,
Добро,  довіра  і  любов.
Фінансових  лиш  хоче  коштів,
За  все  це  проливає  кров.

Нема  ні  друзів,  ні  коханих
Сім’ї  немає,  і  дітей
Є  лиш  авто,  капризні  дами,
У  спільності  дурних  людей.

У  голові  хитрують  думи
У  грудях  серце  кам’яне.
Коли  ж  будуть  великі  суми,
І  криза  швидше  промине.

Коли  ж  ці  акції  продам,
По  вартості,  що  вища  за  ринкову
Що  ж  то  обрати,  ф’ючерс  чи  варант,
Потрібно  розібратись  додатково.

Ганяються  голодні  бюрократи,
За  надприбутком,  все  своє  життя
Готові  все,  і  кожну  мить  віддати
Вбачаючи    заможне  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014


Дідусь пішов …

Дідусь  пішов.  Його  нема́.
Лишились  думи,  і  слова.
Зостався  біль  на  серці,  туга,
За  ним  страждати,  завжди  буду.

З  дитинства  був  до  мене  добрий,
Любив,  постійно  помагав.
Я  точно  знав,  що  за  потреби,
Життя  б  своє  мені  віддав.

Коли  хотів,  у  ві́йни  грались.
Усе  робив,  як  попрошу.
В  душі  його,  не  було  злості.
І  в  пам’яті,  не  відпущу.

Ти  мій  діду́лька,  дід  мій  рідний.
Чому  ж  так  сталося,  скажи.
Здоровий  був,веселий,свіжий
Недуги  ж,  не  було  на  видноті.

Настав  посутенілий,  печалі  повний  день,
Життя  твоє,  тут  в  мить  призупинилось.
Нестерпно  важко,  смерті  опирався
Охляле  серце,  до  сконання  билось.

Тепер  ти  ангелом  з  небес,
Спускаєшся,  і  нас  оберігаєш,
Можливо  плоть  твою,  земля  взяла,
Та  вічною  душа  є,  знаєш.

Коли  захочеш  поміч  свою  дати,
Щоб  важкості  не  було  анітрохи,
То  образ  свій,  не  будеш  підмічати
Навідаєш  мене,  в  усяку  хвильку  дня  і  ночі.










адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484440
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2014


Твої почуття… то є міф, чи реальність ??…

На  серці  стелиться  туман,
І  що  мені  робити,  я  не  знаю,
Чи  то  все  був,  ясни́й  обман,
Сказала  мені:,,Не  кохаю".

Неначе  сонце  рухнуло  на  землю,
І  дужий  вітер,  почуття  розвіяв  вщент
Я  ж  був  з  тобою,  кожну  мить  відвертий
А  ти  так  прямо  й  безсердечно:,,Геть!"

Не  витримав  твердий,суворий  погляд,
Хотів  до  тіла  вогняно́го  пригорнуть,
Та  зрозумів  без  слів,  що  болю  досить,
Піду  вже  назавжди,не  повернусь.

Мені  сказала  гордо:  «Зупинись,
Не  хочу  щоб  ішов  ти,не  потрібно
І  будем  друзями  з  тобою,  як  колись    
Чи  то  є  темрява  в  житті,чи  то  є  світло.  »

Здалось  мені,що  так  пожартувала
В  легенях  придушив  болючий  подих,
Я  хочу,щоб  і  вірила,  і  знала,
Рішуче  нездійсненного  ти  хочеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2014


Небесні почуття

Миле  обличчя,розкішне  волосся,
Ти  ангел  з  небес.
І  мені  не  здалося.
Душа  твоя  світлом  наповнена  вкрай,
Будь  ласка,послухай
Серйозно  сприймай.
Ти  краща  із  тих,що  були
І  ще  будуть,
Найкраща  з  усіх.  
І  цього  не  забуду.
Тебе  не  ображу,  
Не  буду  кричати
До  смерті,і  після,  буду  кохати.
Можливо  подумаєш:
,,Смішний  ти...кумедний.
Місцями  упертий,а  іноді  вредний"
Скажу  лиш  у  відповідь:
,,І  ти  смішне,чудо.
Чого  не  захочеш,
Того  і  не  буде."
Розмова  з  тобою,
Захоплива  гра,
Відкрито  ти  не  можеш  говорити.
Ловлю  твій  погляд.
Сумнівів  нема,одразу  очі  хочеш  опустити.
Мені  це  імпонує,  ти  цікава,
Невинна,загадкова,чарівна
З  тобою  я  пізнав  земне  кохання.
Збудила  ти  в  мені,  небесні  почуття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2014


Верніть всіх рідних …

Верніть  всіх  рідних,  що  забрали  небеса
Усіх  верніть,  нехай  подивлюсь  в  очі.
Нехай  вночі  навідають  у  снах
Боятись  не  потрібно,  не  стривожать.

Життя  біжить,летять  роки,
І  їх  потік  стрімкий  не  зупинити.
Дідусь  пішов,  дядьків  уже  нема
Хоч  сльози  на  очах,  та    треба  жити.

Живем  з  надією,що  завтра  буде  легше
Не  будем  рвати  душі  і  серця,
Що  зможем  спокій  істинний  принести
Та  все  ж...  Вони  пішли  у  небуття.

Лишили  слід,  у  спогадах,думках
Який  ні  приховаєм,ні  забудем
Можливо  біль,  втамується  в  роках
Але  не  в  цих  суворих,сірих  буднях.

Коли  ж  відчую  на  душі,  гарячий  дотик.
Пізнаю  я  не  страх,а  каяття,
Чому  ,,Люблю",сказав  лиш  на  могилі
Не  мовив  їх,  за  вашого  життя.  
                                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2014


Рідний батько мій

Впродовж  життя,    вчив  мужності,і  честі,
Коли  потрібно  -  ніжності  й  жалю,
Казав,  що  в  світ,  добро  лиш  маю  нести,
Не  датись  підлості  людській,  звабному  злу.  

Тобі  я  вірю,сумнівів  не  маю,
На  праведний  мене  наставиш  шлях
Більш  ніж  собі,душею  довіряю
Іду  вперед,щезаю  в  млосних  днях.

Реального  життя,  створив  в  мені  фундамент,
Вказав  на  ціль,що  маю  досягти
Та  все  для  кожного,  є  свій  регламент
Що  дозволяє  долю  віднайти.

Тебе  не  проміняю  ні  на  кого,
Ні  олігарх  не  треба,  ні  магнат
Ти  кращий  з  тих,  хто  був  колись,  і  буде,
Не  в  одиниці  ,а  у  безліч  раз.

Ти  мій  учитель,ідол  та  наставник,
Що  істинно  живе,не  знаючи  брехні,
З  насмішкою  хтось  грубо  скаже:  ,,Папа"
Для  мене  ж  тато,  рідний  батько  мій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014


Туманне … але вічне …

Надво́рі,  день  Святого  Валентина,
Дарують  квіти  всім,серця.
А  на  душі,  тягар  і  туга,
Незрозумілим  є  життя.

Знайшов,здається,вже  кохання
Турботу,вірність,доброту.
Та  все  ж  присутнім,  є  зітхання
Чому?  Кохаю  ж  лиш  одну!

Пізнати  хочу,що  то  за  чуття,
Яке  в  душі  так  тихо  притаїлось
Чи  то  думки,  про  щастя,майбуття,
Чи  то  розчарування  зажевріло.

Можливо  все.  І  добре,і  не  дуже
Щось  трепетливе,трохи  клопітке
Сумління  мою  шию  душить,
Чіпляючись  болючим,  за  живе.

Хотів  відчути,  твій  гарячий  подих,
Хотів  побачить  іскру  у  чужих  очах.
Все  було  марно,душу  віддам  Богу
Кохання  вічне,  збережу  на  небесах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2014


Доля

Живеш…  живеш…  життю  радієш,
І  думаєш,  що  буде  так  завжди
Плекаєш  в  серці,  заповітні  мрії
Шукаєш  сенс  у  кожнім  дні.

І  раптом  наступає  мить  вагома,
Яка  зміня́є  все,  не  так  як  думав  ти,
З’являється  важка  духовна  втома
І  кардинально  щось  міняється  в  бутті.

Ти  сподіваєшся,  що  все  ще  повернеться,
І  жити  будеш,  як  колись.
І  що  б  там  не  було,  перед  нещастям  гнешся  
Собі  лиш  кажеш:  «З  долею  змирись!»


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444252
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2013


Праця - це життя

Прокинулись    ми  з  батьком,    в  четвертій  тридцять  ранку,  
Вийшли  надвір,  ще  сонце  не  зійшло
Взяли  брусок,  і  наточили  ко́су,
Пішли  у  поле...  хоч  і  бажання  спати  все  ж  було.
Зняли́  соро́чки...  Узя́ли  ко́си  в  руки,
Давай  косить...  косить  траву  !
Пішла  робота,  не  проста  ця  штука,
Коси  насвитують  мелодію  одну.
Батько  вперід,  а  я  на  пару  метрів  ззаду,
Підкошуєм  стеблинки  у  росі,
А  ті  краплинки,  падають  додолу,
І  прикрашають  наші  чобітки.
За  нами  вслід,  як  на  гітарі  струни,
Лежать  покоси,  рівненько  всі,  один  в  один
Лунають  в  голові,  такі  лиш  думи,
Що  поки  ми  працюєм  –  ми,    живі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013


Лист до Татьяни ( За Євгенієм Онєгіним )

Цей  лист  пишу  я  через  силу,
Бо  ви,  сподобались  мені.
Згадаю  ваше  личко  миле,
Щемить  душа  у  глибині.
Випадком  вас  колись  зустрівши,
З  тих  пір  уже  не  забував,
Що  вас  колись  побачу  знову,
Завжди  надію  в  серці  мав.
Коли  б  ви  знали  як  жахливо,
Кохання  пристрасне  таїть.
Страшно  подумати,  що  вас,
Я  відпущу  хоча  б  на  мить.
Мені  здавалось  спокій,  воля,
Це  справжнє  щастя  у  житті,
Та  коли  мене  знайшла  доля,
Неначе  світ  прозрів  мені.
Писавши  про  своє  кохання,
Я  вас  мов  ангела  хвалив,
На  мить,  забув  я  про  страждання,
Та  ті  вірші,  усі  спалив.
Кожна  людина,  має  свій  гріх
І  я,  звичайно,  не  кращий  за  всіх.
Винний  у  тому,  що  вас  покохав
І  сильного  болю  колись  вам  завдав.
Хоч  і  часу  пройшло  вже  не  мало,
Та  цього  не  забули  ще  ви,
Може  другого  покохали
Хоч  і  глибоко,  в  душі  надію  мали,
Що  колись  разом  будемо  ми.
Смерть  Ленського,  вас  дуже  засмутила,
Я  знаю,  що  неправильно  зробив,
Та  ваше  серце,  того  полюбило,
Хто  йому  життя  укоротив.
Не  знаю,  що  я  можу  ще  сказати
Доручаю  рішення  вам.
Чи  зможете  своє  серце,  мені  довіряти,
Чи  щось  може  завадити  нам?..
Кінець!  Перечитать  боюсь...
На  серці  біль,  кохання,  мука...
Але  ні  з  чим  я  не  таюсь,
І  ваша  краса  мені  порука...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2013


Хочу забути… нехай і на єдину мить …

Батьки  з  дитинства,  вчили  щирим  бути,
Казали,  що  прийде  той  час,
Коли  добро,  яке  ти  зробиш  людям
Повернеться…  примножене  в  десятки  раз.

Я  вірив  в  це.  Робив  все  справедливо,
Коли  потрібно,  людям  помагав
Та  все  ж,  не  кожен  зміг  це  оцінити
І  з  кожним  днем,  надію  утрачав.

Казали,  що  потрібний  всім  хороший,
Що  лиш  порядний  матиме  тала́н,
Тому  прийшлося  нести  ношу,
Яка  ускладнила  душевний  стан.

Але  коли  у  світ  реальний  вийшов,
Свідомість  перевтілилась  навік,
Упевненість    свою  вчував  лиш  в  тиші
І  мучився  оттак,  за  роком,  рік.

Коли  ж  узнав,  що  ти  поганців  любиш
І  не  одно́му  віддалась  колись,
Для  мене  світ,  в  ту  ж  мить  перевернувся
Здалось…  душа  в  безодню  полетить.

Кричав  у  снах,  а  наяву  ходив  похмурий,
Хотів  віддати  душу  сатані.
Щоб  лиш  на  мить  забути,  про  твоє  минуле
Прожити  в  спокої,  свої  останні  дні.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013


Кохання

Що  таке  кохання?
Хто  дасть  відповідь  на  це  запитання?
Ніхто  одразу  не  розкриє  це  поняття.
Щоб  це  зрозуміти  потрібне  все  життя.

Це  почуття  тоді  тільки  пізнаєш,
Коли  по-справжньому  ти  покохаєш.
Тоді  може  й  зрозумієш,
Що  справжню  його  сутність  не  розкриєш.

Тому  що  це  щастя  і  мука,
Це  біль  і  розлука.
Жертви  кохання  часто  страждають.
Але  завжди  надію  в  серці  мають,

Що  настане  та  жадана  хвилина,
І  їхня  душа  до  коханого  полине.
Тому  для  того  щоб  щастя  мати,
Хоч  раз  в  житті  потрібно  покохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2013


Друг

Кожен  на  світі  повинен  друга  мати,
Але  щоб  він  у  когось  був,
Його  потрібно  цінувати.
Коли  ти  будеш  у  біді,
На  поміч  прийде  він  тобі.
А  попросиш  допомоги,
Відразу  прийде  на  підмогу.
Ну  якщо  ти  захворів
І  не  можеш  з  ліжка  встати,
То  він  зараз  же  примчить
Й  буде  тебе  лікувати.
Таких  товаришів  в  наш  час
Лишилось  дуже  мало,
Отже  будь  таким  же  сам,
Щоб  хороше  на  серці  стало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2013


Весна

Прийшла  весна...
Гірський  струмок  біжить.
І  синя  хмара,  наче  кит
Пливе  по  небі  голубім.

Пташки  співають  на  деревах
І  квітнуть  квіти  попід  них.
А  запахи  рослин  зелених
Розносить  вітер  по  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439438
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2013


Горді хлопці

Весна,  сонце,  ліс,  ромашки,
Вилізають  дві  комашки.
„Ой  як  добре,  який  день!”
Пробігає  тут  олень,
Відштовхнув  їх  прямо  в  пень.
А  вони  і  кажуть:  „Зрозуміло,  це  наш  дім,
Та  річ  зовсім  тут  не  в  тім.
Хоч  не  привітався  з  нами,
Та  навіщо  таких  хлопців
Прямо  в  груди  копитами.”


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439435
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.07.2013


Прошлое

Прошлое  не  забывается  ...  просто  некоторое  время  мы  его  не  вспоминаем  ...  но  рано  или  поздно,  оно  наносит  свой  удар,  который  с  каждым  разом  все  сильнее  и  сильнее  ...  жгучая  боль  которая  разрывает  нас  изнутри,  затмевает  наш  разум  ...  ничто  и  никогда  не  поможет  его  забыть  ...  мы  понимаем  что  прошлое  изменить  невозможно  ...  понимаем,  что  каждый  из  нас  делает  ошибки  ...  но  это  делает  нам  еще  больнее  и  мучительнее  ...
Да  ...  мы  улыбаемся,  радуемся  жизни,  но  это  только  снаружи,  а  внутри  нас  происходит  такое,  что  нельзя  ничем  выразить  ...  и  мы  с  самого  начала  знаем,  вечно  мы  терпеть  этого  не  будем  ...  придет  такой  день,  когда  прошлое  выжжет  всю  нашу  душу  и  терпение,  до  последней  капли  нашей  человечности  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439149
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 24.07.2013


Ваша жизнь

Вот  вы,  люди,  говорите:  "У  меня  в  жизни  просто  был  такой  период  ...  я  поступал  (а)  так  или  иначе  потому,  что  у  меня  не  было  выбора  ...  я  не  хотел  (а)  этого  делать,  но  так  получилось  и  я  об  этом  очень  сожалею  "...  В  жизни  спады  и  взлёты  сами  по  себе  не  бывают  ...  все  зависит  от  вас  и  выбора,  который  вы  для  себя  сделаете  ...  во  всем,  что  происходило  с  вами,  хорошем  и  плохом,  и  замечательному  и  ужасном,  в  том  что  хочется  забыть,  и  в  том  что  хочется  помнить  всегда  можно  винить  или  благодарить  только  себя  ...  и  помните,  если  вы  говорите:  "Я  не  знаю  зачем  это  сделал  (а),  почему  так  сделал  (а),  я  сожалею  об  этом"  -  это  лишь  пустые  слова,  которые  ничего  не  значат  потому,  что  вы  знаете  почему  вы  это  делали,  для  чего,  вы  хотели  этого,  и  в  ваших,  так  называемых  нежелательных  ситуациях,  в  любом  случае,  есть  даже  сотая  часть  вашего  желания  ...  своей  жизнью  управляете  только  вы,  и  не  нужно  перебрасывать  вину  или  случаи  которые  с  вами  происходили,  на  других  ...  и  отвечать  за  все,  что  с  вами  было,  должны  только  ВЫ  !!  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439146
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 24.07.2013


Філософія життя

Життя.  Дивна  річ.  Тут  воно  є,
А  там  вже  й  нема.
Тільки  була  щаслива  жінка,  а  тепер  сумна  вдова,
Батьки  вчать  дітей,  все  життя  йти  до  мети,
А  тут  одна  мить,  і  діти  сироти.
Чому  воно  таке  несправедливе?
Адже  дитинство  в  них  було  щасливе.
В  одну  ту  мить  батьки  пішли  у  небуття
А  у  дітей  обірвалося  усе  життя.
Тепер  вони  підуть  по  дитбудинках,
Надіючись  найти  собі  прихистку,
Може  їх  хтось  всиновить  і  вдочерить
Намагаючись  їм  дати  життя  з  казки,
Але  ніщо  їм  не  замінить  батьківської  ласки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439086
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2013


Спокутування гріхів

Кожна  людина  має  свій  гріх,
Але  думає  що  краща  за  усіх
Та  коли  прийде  час  за  них  відповідати
Навіть  найхитріший  не  зуміє  їх  сховати.

Будуть  ті  платити  муками  своїми,
Хто  за  життя  тішився  втратами  чужими.
Хто  ніколи  правди  не  казав,  лише  брехав
Себе  хвалив,  слова  на  вітер  випускав.

День  останній  прийде  до  усіх
Навіть  до  тих,  хто  Бога  прославляв  у  молитвах  пустих
Думавши,  що  купить  місце  у  раю.  Казав:
„Своє  життя  за  когось  віддаю”.

Та  все  так  просто  не  можна  зробити
Потрібно  чесно  і  правдиво  жити
Щоб  не  страждати  потім  у  пеклі,
Завжди  тримай  Бога  в  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2013


Україна – моя Батьківщина !

Моя  Україно!  Моя  Батьківщино!
Ніколи  тебе  не  забуду,
Куди  б  не  пішов  я,  куди  б  не  поїхав
Завжди  пам`ятатиму    всюди.

Мені  ти  як  ненька  рідненька,
Ростила  почування  мої,
Від  тих  пір  коли  був  я  маленький
Цінував  я  багатства  твої.

Цінностей  твоїх  ніколи  не  злічити,
Тому  що  в  цьому  вся  краса  твоя,
Але  людей  напевне  зможеш  врозумити
Що  кращої  країни  на  світі  нема.

Значущостям  твоїм  ціни  немає,
Цей  факт  чим  хочеш  можна  довести
Природа  твого  краю  знає,
Як  можна  рівновагу  віднайти.

Як  тільки  перший  промінь  сонця  засіяє
Всі  думають,  що  це  лише  світає,
Але  це  є  початок  дня  нового,
Він  принесе  всім  радість  і  обнову.

Яка  б  на  вулиці  не  була  пора  року
Чи  то  сніги,  чи  то  жарінь,
Красу  твою  не  зіпсує  нічого
Навіть  страшного  лиха  тінь.

Хочу  тебе  оповістити,
Що  буду  тобі  вірний  все  життя.
Ніхто  мене  не  зможе  підкупити
За  честь  твою  я  піду  до  кінця!

Коли  поля  твої  безкраї,  
Прозорі  води  рік  твоїх,
Донесуть  до  мене  цілину  рідного  краю
На  допомогу  прийду  я  до  них!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438890
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.07.2013


Наївний чужинець

Якось  вранці,  у  місто  чужинець  прибув,
На  вигляд  звичайним,  довірливим  був
Не  гаючи  часу,  до  нього  юнак  підібрався
У  темний  провулок  заманить  намагався.

І  той  наївності  своїй  піддався,
Пішов  за  ним,  не  знаючи  куди,
А  вже  коли  в  чім  справа  догадався,
То  був  хлопчина  не  один,  а  цілих  три.

Коли  ж  хотів  він  звідти  утікати,
Ніхто  не  дав  йому  цього  зробити
Для  цього  розуму  їм  не  потрібно
Відразу  стали  по  обличчю  бити.

Коли  закінчили  брудну  цю  справу,
Пограбували  і  втекли.
А  чолов`яга  бідний  все  ж  піднявся,
Науку  маючи  на  все  життя.

Не  варто  незнайомцям  довіряти
Робити  все,  що  з  їхніх  вуст  злетить,
А  коли  станеш  про  це  забувати
Згадай  цю  байку,  хоч  на  єдину  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438887
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.07.2013


Святе слово

Із  дитинства,  у  колисці
Чув  ти  слово  ненька,
Найцінніша  вона  в  світі,
Матінка  рідненька.

Коли  ж  згоди  з  цим  не  маєш,
Її  не  цінуєш,
То  зазнаєш  горя  й  лиха
Й  ніщо  не  врятує.

Якщо  ж  ти  її  образив,
Вимоли  прощення,
Та  тоді  дарма  вже  жити
Знай  це  з  тогодення.

Щоб  не  сталося  з  тобою,
Її  серце  чує,
Прилетить  в  цю  мить  на  крилах
Й  тебе  порятує.

Куди  б  не  пішов  і  куди  б  не  поїхав
Її  пам’ятай  ти  усюди,
Але  як  забудеш  про  матінку  рідну
Прощення  тобі  вже  не  буде.

Можливо  тебе  у  житті  хтось  кохає,
Можливо  сумує  ночами,
Проте  турбуватись,  ніхто  так  не  буде
Як  образ  рідненької  мами.

Кращої  від  нені,  
Не  знайдеш  ти  в  світі
Тримай  її  повік  в  серці
Й  буде  легше  жити.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013


Рідна мова

Кожен  має  свою  рідну  мову
Але  не  кожен  розуміє  її  суть.
І  коли  хтось  веде  з  кимсь  розмову
Використовує  її  красу.

Рідна  мова,  наче  спів  солов’їний,
Що  роздається  весною  в  саду.
Рідна  мова,  наче  дзюркіт  струмочка,
Що  показує  свою  чистоту.

Багато  років  її  шліфували,
Великі  поети-письменники,  Шевченко  й  Франко
І  жодна  людина  достоту  не  знала
Як  у  житті  їм  важко  було.

Але  нині  розцвіла  наша  мова,
Як  синя  волошка  на  зеленому  полі
І  тепер  вона  буде  довіку  
Частинкою  людської  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438170
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.07.2013


Чорний тюльпан

Пробігли  ро́ки  „Чорного  тюльпану”
Та  не  вдалось  забути  жодній  мамі,
Той  день,  коли  синів  віддали  на  війну.
І  вже  вони  усі  напевне  знали,
Що  їх  навіки  відпускали.
І  все.  Афган.  Страшна  країна,
Своє  життя  лишив  тут  не  один  хлопчина.
Воювали  вони  завжди  без  зупинку  ,
І  потім  відправлялися  додому  в  цинку.
Що  далі?  Невідомо.
Матір  отримавши  звістку  про  смерть,
Думала,  для  чого  їй  жити?
Що  на  білому  світі  робити?
Адже  надія  яка  в  серці  жила
Разом  із  сином  в  могилу  лягла.
Багато  вже  часу  пройшло  від  тих  днів
Коли  матері  повтрачали  синів.
Та  жодного  часу  не  досить  для  того,
Щоб  позбавити  матерів  їхнього  болю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437987
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.07.2013


Безжальна рука Афганістану

Війна  в  Афганістані  вже  пройшла,
Та  спогад  свій  навічно  залишила.
І  в  матерів  які  синів  чека,
Волосся  ще  із  рання  посивіло.

Ніхто  ще  не  думав  про  славу,
Та  раптом  прийшов  їм  наказ.
І  дума  про  немічну  матір
У  серці  жевріла  не  раз.

Можливо  і  дали  б  відмову,
Та  що  про  них  скаже  держава
Практично,  се  було  не  примусово
І  все  ж  це  зважили,  як  славну  справу.

Останній  вибір  ярих  хлопчаків,  був  зроблений.                                          
Назад  шляху  катма.
Заключний  крок  із  кревної  землі
Неначе  серце  кожному  стиска.

І  все.  Афган.  Чужа  країна,
Життя  хлопчини  не  одного  він  змінив,
Бо  тут  розваги  не  сумісні,
А  хто  це  забував  життям  платив.

Під  зливами  куль,  не  лякаючись
В  атаку  всі  мужньо  ішли,
На  міни  плоттю  лягаючи
За  побратимів  життя  віддали.

Тверезо  кожний  розумів,                                                                    
Що  додому  усі  не  повернуться,
Та  воювати  ніхто  не  припинив
Під  пильним  наглядом  смерті.

Полягло  багато  хлопців,
Прямо  серед  бою,
Їхні  трупи  в  трунах  з  цинку
Вислали  додому.

Тільки  мати  дізнавалась,
Цей  страшний  переліг
То  відразу  зомлівала
Просячись  умерти.

Чимало  пройшло  уже  років,
Та  туга  за  ними  не  згасла,
І  кожна  матір  благає,
Щоб  з  її  сином  такого  не  сталось.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437986
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.07.2013


Моє сонце

Моє  ти  сонце,  я  люблю  тебе  без  тями,
Не  знаю  як  я  сам  на  світі  буду  жити,
Коли  тебе  немає  поруч  мене
Душа  моя  не  може  не  тужити.

Без  тебе,  дні  мого  життя,  не  мають  сенсу,
А  ночі  взагалі  живу  у  тьмі.
Глибоко  ти  запала  мені  в  серце,
Твоя  усмішка  і  вуста  тонкі.

Можливо  не  повіриш  ти  мені,
В  моїх  думках  лиш  ти  єдина,
Коли  ж  я  бачу  тебе  в  сні,
Для  мене  щастям  кожна  є  хвилина.

Усе  що  в  дівчині  шукав  я  ,
Утілено  в  тобі,  і  навіть  більше…
Пробач  мені,  за  те,  що  покохав
Скажу:  «Бувай»  лиш,  а  то  буде  гірше  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2013


Людська доля

Життя  давати,  має  здатність  Бог
Але  й  звичайно,  може  й  забирати
Тому  це  право  треба  заслужить,
Щоб  долю  не  тернисту  мати.

Випробувань  в  житті  немає  більше,
Ніж  може  винести  людська  істота,
А  шлях  життєвий  дойде  до  кінця
Якщо  правдивим  будеш  ти  достоту.

Бог  випробовує  людину  тим,
Що  забирає  в  неї  найдорожче,
Ну  а  диявол,  навпаки
Дає  їй  все,  що  лиш  вона  захоче.

І  це  є  правдою  життя,
Ніхто  не  може  з  цим  посперечатись.
Усі  ми  знаєм,  що  прийде  той  час
Коли  прихований  гріх  тут,  там  стане  явним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2013


Поети

Через  те,  що  поети  складають  і  пишуть  вірші
Вони  не  такі  люди  як  усі.
Звичайна  людина,  свої  думки  і  почуття
Тримає  у  серці  все  життя.

А  в  них  як  тільки  дума  зажевріє
То  відразу  й  на  папері  зріє.
Усі  погані  помисли  зникають,
І  через  мить,  чудові  твори  мають.                        

Щоб  стати  одним  із  цих  творчих  персон
Серця  у  вас  повинні  битись  з  ними  в  унісон  .
І  той  хто  не  має  таланту  віршувати,
Успіху  в  поетиці  не  буде  мати.

Всі  хто  думає,  що  легко  це  зробити,
Своїми  творами  не  зможе  нікого  навчити,
Адже  ці  люди  не  просто  римують  слова,
А  викладають  те,  чим  в  них  забита  голова.

Із  давніх-давен,  ці  люди  страждали,
Хоча  тоді  можливість  мали,
Про  все  що  завдало  страждань  їм  і  болю
Вивести  на  папері  і  викласти  свою  долю.

Поет,  не  професія!  Поет  не  і’мя  !
Поет  –  це  покликання,  можливо  й  звання.
Через  те,  хто  віршує  для  вигоди  й  слави
Ніколи  не  матиме  щастя  і  хвали.  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


Весняна пора

Весна  –  прекрасна  пора  року,
Чим  хоч  цю  думку  можна  довести.
Адже  тоді  природа  вимічає
Різноманіття  гарної  краси.

Куди  не  глянь,  усюди  ніби  казка,
Ліси,  луги,  гаї,  поля.
Покрилась  розмаїтим  покривалом
Уся  рідненька  матінка-земля.

Дерева  квітнуть,  квіти  на  ланах,
Усе  немов  би  знов  переродилось,
Пливуть  блакитні  хмари  в  небесах,
Неначе  хвилі  в  морі  синім.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


Хороший вчинок

Там  у  лісі,  за  горбочком,
В  зелененькому  садочку,  яблуня  цвіте.
Маленький  хлопчик  з  дідусем  проходили  повз  місце  те.
Тут  хлопчина  оглянувся  й  радісно  спитав:
„  Де  цей  сад  таку  красуню  у  наш  час  узяв?  „
Ну  а  дід  запалив  люльку,  ще  й  пощупав  вуса,
Відповів:  „Сідай  он  там  і  уважно  слухай.
Дерево  це  особливе,  його  ще  я  садив,
І  від  всяких  напастей  в  свій  час  захистив.
Кожен  день,  в  спекотне  літо,  сюди  мандрував,
Воду  свіжу,  прохолодну,  йому  дарував,
А  коли  почали  зайці,  йому  докучати
То  прийшлося  огорожу  навкруги  збивати.
Та  за  всі  мої  турботи  вона  відплатила.”
–  „Ну  а  як  же  мій  дідусю  вона  це  зробила?”
–  „Кожен  рік,  в  ту  саму  пору  до  неї  я  йду,
         І  по  три  мішечків  яблук  за́вжди  беру.”
–  „От  тепер  я  зрозумів,
         Що  за  зроблений  твій  вчинок,
         Отримав  собі  ти  відпочинок.”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2013


Сон

Одного  разу  сон  приснивсь  мені
В  якім  побачив  дівчину  прекрасну,
Не  знав  краси  такої  у  житті
Вона  була  неначе  сонце  ясне.

Безповоротно  в  неї  закохався,
Немов  би  доля  так  мені  веліла  
І  почуття,  які  в  душі  тримав  я
Відразу  моє  серце  розгнітили.    

Краса  її  навкруг  все  осявала  
Неначе  янгол,  що  спустивсь  з  небес,
Тепло  душі  своєї  дарувала,
Бо  має  найщиріше  серце,  із  усіх  сердець.  

Вона,  як  квітка  гарна  навесні,
Духмяна,  радісна,  цнотлива
Сором’язливо  так  всміхнулася  мені
Подарувала  ніжно  дотик  свій  щасливий.  

Ні  на  секунду  я  не  міг  її  забути
Лише  про  неї  думав  повсякчас
В  житті  це  були  найстрашніші  муки
Та  все  ж  я  вірю,  душ  наших  об’єднання,  прийде  час.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2013


Зачем ?

Люди,  зачем  вы  врëте  ??...  зачем  говорите  то,  чего  не  сущевствует  ??...  зачем  обещаете  то,  чего  даже  и  не  думали  выполнять  ??...
Разве  вы  не  понимаете,  что  своими  действиями  причиняете  боль  и  страдание  другим  людям...  Вам  может  показаться,  что  это  всего  лиш  безобидная  ложь,  но  вы  глубоко  ошибаетесь...
Это  то,  что  ,,разрывает"  человека  из  нутри...  создаëт  чувство  невыносимой  злости  и  гнева,  который  выжигает  наш  разум  и  душу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437202
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 14.07.2013


Я счастлив …

Да...  у  меня  нет  много  денег,  дорогих  машин  и  квартиры  в  центре  города...  я  не  гуляю  по  ночам  в  крутых  ночных  клубах  переполненых  гламуром  и  пафосом...
Я  простой  парень,  который  после  учëбы  идëт  на  тренировку,  ставит  перед  собой  цель  и  достигает  еë...  
У  меня  нет  большого  количества  богатых  и  влиятельных  друзей,  нет  девушек  которые  всë  время  будут  говорить  какой  я  классный  и  красивый,  нет  родителей  которые  решат  любые  мои  проблемы  и  устроят  мою  жизнь  так,  как  я  хочу...  
Да...  действительно...  этого  всего  у  меня  нет...  У  меня  есть  несколько  друзей,  которые  в  самый  трудный  момент  не  задумываясь  скажут  ,,Мы  с  тобой,  Брат  !!..."  
У  меня  есть  любимая  девушка,  которая  любит  меня  таким,  какой  я  есть...  бедный  студент,  уставший  после  тренировки  и  который  безумно  любит  еë  ...
У  меня  есть  родители  которые  дали  мне  самое  главное  -  жизнь,  и  наполнили  еë  заботой,  поддержкой  и  любовью...  их  я  не  променяю  ни  на  что  на  свете...
Я  благодарен  Богу  за  всë  что  он  мне  дал  ...
Спасибо,  я  СЧАСТЛИВ  !!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437201
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 14.07.2013


Кохаю …

КОХАЮ...  слово  яке  може  прискорити  серцебиття,  а  може    зупинити  його...  стільки  сенсу  і  почуттів  лише  в  п'яти  літерах  ...  кохана  людина  це  та,  яку  ви  кохаєте  не  за  щось,  а  не  дивлячись  ні  на  що...  та,  з  якою  хочете  бути  кожну  мить  свого  життя...  відчувати  її  дотик,  дарувати  свої  поцілунки  і  ніколи-ніколи  не  відпускати  зі  своїх  обіймів...  коли  кохані  люди  разом  -  час  не  має  ніякого  сенсу  для  них  тому,  що  у  них  є  все  що  потрібно  для  щастя,  але  коли  між  ними  відстань,  то  час  зупиняється  і  кожен  день  здається  вічністю...  кілометри  розділяють  наші  тіла,  але  не  наші  серця  і  душі  які  навіки  разом  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437004
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.07.2013


Люблю я …

Люблю  я  теплий  дощ  у  літню  днину,
Люблю  його  краплини  на  траві,
Неначі  зорі  ясні  з  неба  линуть,
І  стеляться  на  Матінці-Землі
 
Люблю  повітря  свіже  у  цю  пору,
Люблю  блакитні  хмари  в  небесах,  
Які  неначе,  як  те  чисте  море,
Показують,  що  це  Божественна  краса.
 
Люблю  босо́ніж  вийти  у  зелене  поле,
Люблю  іти  я,  по  мокрій  траві,
І  неважливо,  що  намо́чу  ноги,
Частинку  неба,  все-таки,  відчую  на  собі.

Коли  після  дощу  веселка    засіяє,
На  висоті,  під  сонцем  заблищить,
Побачуть  всі,  частинку  раю,
І  зрозуміють,  як  це  чудово,  просто  жить  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436735
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2013


Батьки

Батьківська  турбота,  б́атьківське  крило,
З  вами  увік  буде,  що  б  то  не  було
Значення  не  має,  в  якому  ви  стані
Батьки  допоможуть,  вони  завжди  з  вами.

Найважчі  проблеми,  їх  не  злякають,
Тому  що  душу  й  серце  щире  мають,
Щоб  витягнути  з  лиха  рідне  дитя
Не  пошкодують  навіть  і  свого́  життя.

Материнське  серце,  батьківська  душа,
Образи  пробачати  мають  здатність,
Але  образивши  їх  раз  коли-небудь,
Навік  про  свою  людяність  забудь.
 
Якщо  не  цінуєш  своїх  батьків,
Зазнаєш  на  собі  великий  Божий  гнів,
Не  знатимеш  ніколи  щастя  у  житті,
Завинивши  перед  ними  ти.

Найрідніша  в  світі,  отча  сторона,
В  будь-якої  людини,  вона  лише  одна,
Який  би  у  житті  не  вибрав  собі  шлях  
Її  пам’ятатимеш  й  повернеш  назад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013