Уляна Світанко

Сторінки (1/5):  « 1»

Амулет щастя

Пробач  масковану  підступність,
Ніким  невпізнанну  печаль,
Безпечних  вибачень  доступність,
Цей  божевільний  фестиваль.

Моє  відчуження  від  світу,
Сліпе  поводження  з  вогнем,
Химерно  привидом  зігрітись,
Щоб  заблукати  між  імен.

Отак,  невидимо  розтану,
Розвіюсь  попелом  з  душі,
Повірю  в  казку,  у  оману,
Та  не  прийму,  що  ми  чужі!

15.05.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2013


За лаштунками

Не  вір  мені  –  усе  слова,  брехня,
Усе  пастки  досвідченої  стерви.
Втікай  вночі,  не  встигнеш  серед  дня,
лиш  так  ти  збережеш  і  душу,  й  нерви.  

Тепер  відкриюсь:  слово  і  краса,
Могутня  зброя  в  мому  арсеналі,
Вартуй  себе,  завчасно  не  згасай,
бо  буде  happy  end  у  серіалі.

В  актриси  все  продумано  давно,
Усі  любовні  сцени  –  клоунада.
Досхочу  я  награлась...Все  одно
Тебе  люблю–у  цьому  лише  правда!

23.09.2012  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2013


Шматок поеми про кохання

[i][quote](...Не  маю  зла  на  тебе  і  на  неї.
Так  сталося,  і  я  тепер  одна.
Але  я  з  церкви  йшла  на  Маковея,
і  засміялась  вслід  мені  вона...
"Маруся  Чурай"  Ліна  Костенко)[/quote][/i]

Прибігла  сирота  на  променад,
забути  щоб  недоленьку  недбалу,
крокуючи  спокійно  між  принад,
лиш  вивернула  душу  на  поталу.
Промінчик  слизько  ляже  між  грудей,
мовчать  тривожно  важкі  литаври,
німа  і  квола  стала  до  людей,
на  суд  прийшла,  не  заради  слави.
Повіки  вгору,  там  -  ані  сльози,
рубці  підсохли,  рани  почорніли
і  ледь  жива  присіла  до  лози:
„...за  щó  судить,  за  тé,  що  так  любили?
Невже  кохання  спинять  перешкоди?
„Любить  до  смерті”  –  це  мене  чекає?!
На  шию  камінь  -  викиньте  у  воду...
А  я  була  щаслива!  Хтось  це  знає?
Як  я  шептала,  що  "люблю"  постійно,
як  віддавалася  рукам  кремезним,
і  губ  торкатися  солодкомрійно,
як  підкоряли  небеса  безмежні...”
Та  стрáшний  вирок:  Стратить  цю  повію!  –
за  ті  п’янкі  вуста,  за  справжні  царські  ночі,
а  я  давно  про  смерть  без  тебе  мрію...
Сокиру  кат  підняв:  Усе...  закрила  очі...

28.05.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2013


Срібновідзвонно

Зорями  танго  танцюєш,
біло-плямисту  вуаль
легку  тріпотно  відчуєш,
чаром  сплетеш  пектораль.

Родимок  свіже  сузір’я,
губи  –  фіалковий  смак,
сорому  зірвеш  ганчір’я,
срібновідзвонний  цей  такт.

Танець  мов  з  давньої  фрески,
снів  вознесіння  кульбаб,
рухи  –  ескіз  арабески,
дотиків  райдужних  раб.

Раб  добровільного  танго,
танго  як  відкуп  любого...

03.11.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422251
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.05.2013


Такий цей світ, таке моє життя

Такий  цей  світ,  таке  моє  життя,
незаймані  дещицю  перелюби.
Я  не  скорюся,  серденько,  затям!
Поки  жива,  поки  тріпочуть  груди!

Не  очі  переможні  у  дзеркалах:
від  себе  не  сховатись,  не  втекти,
вдихати  почала  лиш...  і  зв’язала
свої  вуста  мовчанням:  я  і  ти...

01.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419081
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.04.2013