| Сторінки (31/3071): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Хіба забудеш,
Як піють ластівки,
Що вили гнізда у оселі нашій?
Хоч відлетіло у життя подальше,
Неначе вже пройшли
Віків віки…
Приспів:
Околиці, околиці –
Так серцю дорогі,
У майбуття тут сходинці,
А шляхом – вороні…
Так швидко відлетіли дні,
Як пам’ятні тепер,
Немов у Божій дивній грі
Світ райдужних прем’єр.
Родини там
Гніздо. До щастя тин.
Матусине тепло найласкавіше,
Сердечність слів, чи підбереш у вірші –
Душі доторк,
Кореневищ святинь…
Приспів:
Околиці, околиці –
Так серцю дорогі,
У майбуття тут сходинці,
А шляхом – вороні…
Так швидко відлетіли дні,
Як пам’ятні тепер,
Немов у Божій дивній грі
Світ райдужних прем’єр.
В’ячеслав Шикалович
22.06.2023р. – 25.06.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2025
Сопілку взяв, тут ніжний сад,
ласкаве сонечко вже світить,
розкрило в мить чарівність карт,
чи у листо́пад, чи у квітень,
тієї казки таїн двір –
так манить у бузкові далі,
у кришталевий світ повір,
пісні там з піднебесся звали...
Душа співала в унісон,
вже світло ллялось, що лікує –
летіло в мозаїчність крон
в сердечність світу, ось квітує.
З природою, з серцями Нень,
у цім пташинім щебетанні –
новий народжувався день,
і вальс кружляв в життєвім танці...
Тремтить сопілка у руках,
мелодію співає, серця.
Любові хвиля все гука –
гліссандо переходить в скерцо...
Як не почути пісню цю
в селі, а чи у міст мережі?
Для Вас співаю, люди, тут –
в снах осені, чи в днях капежу...
В’ячеслав Шикалович
27.01.2018 р. – 06.07.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Но ведь это было, было –
Ярких дней,… страниц…
А теперь куда-то скрылось
Краткой вспышкой блиц…
Скрылось ли, иль существует
В таинстве времён?
И времён ли – время всюду
Всё одно, что сон…
Припев:
Ожидание чуда –
Воскресить миги дней!
О, любимые люди,
Гляньте из-за дверей –
Улыбнитесь, как прежде,
Как вы дороги мне,
Подарите надежду,
Взглядом в этом окне…
Разверни минут картины
И возникнут дни,
А за ними синий иней –
Нарисуй, вернись…
Льётся лентой подвенечной
Быль,… уж позади…
Вздрогнешь – как же мы беспечны.
После: «Ну, приди!»
Припев:
Ожидание чуда –
Воскресить миги дней!
О, любимые люди,
Гляньте из-за дверей –
Улыбнитесь, как прежде,
Как вы дороги мне,
Подарите надежду,
Взглядом в этом окне…
И впорхнёт воспоминаньем –
ГрУсти,… давний ключ…
Как ценить сегодня грани,
Краткой жизни луч?
Быстротечных знаков счастье,
Как дрожащий лист
Ощущать. Лелеять в чаше
Сердца миг лучист…
Припев:
Ожидание чуда –
Воскресить миги дней!
О, любимые люди,
Гляньте из-за дверей –
Улыбнитесь, как прежде,
Как вы дороги мне,
Подарите надежду,
Взглядом в этом окне…
Вячеслав Шикалович
30.04.2009г. – 29.06.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Дивився перепел на світ –
Ще вчора був такий знайомий
І зверху люди, мов би гноми,
Все будували стільки літ
Свої хатинки і двори –
Дахи у різні кольори...
Приспів:
Яка ж мала кулька –
У небі Земля,
А скільки ж на ній вже
Країн і землян?
Як лебідь і щука –
У різні боки,
А часто не можуть
Й подати руки.
За ручки взявшись дітки йшли,
Один до одного, привіт!
Тепер вогонь і дим навкруг,
Дивуються Дніпро і Буг –
Дружили ж вік земля і плуг?
До Неба руки з поміж віт...
Приспів:
Яка ж мала кулька –
У небі Земля,
А скільки ж на ній вже
Країн і землян?
Як лебідь і щука –
У різні боки,
А часто не можуть
Й подати руки.
В’ячеслав Шикалович
10.03.2022р. – 30.06.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
А час, як на крилах летить, не повернеш,
Бо він незворотний – про тебе й про мене…
Саксофон й акордеон
романс
Саксофон й акордеон
Тут, на Пушкінській, де липи,
Тихо грають, наче схлипи –
Душ їх, піднебесний сон.
Приспів:
О, де ви, юності літа,мої й твої?
Я стрів тебе там, мов бутон, так яснооку
І весь там світ здавався парком нам, чаїр,
А для дощу не знадобилась парасолька…
Так світ приязний – саксофон й акордеон –
В вухах звучать і досі, милих днів сюїта,
Той незабутній почуттів діапазон,
З Зими гуляли ми по місту, аж до літа…
Десь далеко відлетів
Час – топтав ці тротуари,
Лиш писати мемуари –
Про реальність в війську днів…
Приспів:
О, де ви, юності літа,мої й твої?
Я стрів тебе там, мов бутон, так яснооку
І весь там світ здавався парком нам, чаїр,
А для дощу не знадобилась парасолька…
Так світ приязний – саксофон й акордеон –
В вухах звучать і досі, милих днів сюїта,
Той незабутній почуттів діапазон,
З Зими гуляли ми по місту, аж до літа…
… А було лиш двадцять два.
В цьому Домі офіцерів,
Шістдесятих ще, в манері,
Я на сцені тут співав…
Приспів:
О, де ви, юності літа,мої й твої?
Я стрів тебе там, мов бутон, так яснооку
І весь там світ здавався парком нам, чаїр,
А для дощу не знадобилась парасолька…
Так світ приязний – саксофон й акордеон –
В вухах звучать і досі, милих днів сюїта,
Той незабутній почуттів діапазон,
З Зими гуляли ми по місту, аж до літа…
Воля й мужність на зорі,
Службу як назвати раєм?
В підсвідомості, за краєм,
Саксофона плач у грі…
Приспів:
О, де ви, юності літа,мої й твої?
Я стрів тебе там, мов бутон, так яснооку
І весь там світ здавався парком нам, чаїр,
А для дощу не знадобилась парасолька…
Так світ приязний – саксофон й акордеон –
В вухах звучать і досі, милих днів сюїта,
Той незабутній почуттів діапазон,
З Зими гуляли ми по місту, аж до літа…
В’ячеслав Шикалович
14.07.2011р.– 10.06.2025р.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025
Лебедина пісня, лебедина –
Є початок в неї, є кінець…
Як весняна кольорова днина
І таємний на коні гонець…
Хто ж це знає наперед про долю?
Розпласталася над всім – крилом,
Все в небесній у Господній волі,
Нам пройти життя той бурелом.
Приспів:
Встає зоря над Небокраєм –
Душа з любов’ю хоче проспівать,
Їй чорную біду б не зустрічать,
Щоб радості життя лише спізнать.
Господній шлях не стрінула б вина,
Прожити щоб, в земнім щасливім раї…
Лебедина пісня, лебедина,
З юних літ шлях кожен спізнає,
Як же минути лиху годину,
Не минути щастя – Бог дає…
Зорі в небі – так про що ваш шепіт?
На Землі так не просте життя?
Всесвіту з очей таємний трепіт –
Може як у нас серцебиття?
Приспів:
Встає зоря над Небокраєм –
Душа з любов’ю хоче проспівать,
Їй чорную біду б не зустрічать,
Щоб радості життя лише спізнать.
Господній шлях не стрінула б вина,
Прожити щоб, в земнім щасливім раї…
В’ячеслав Шикалович
01.04.2023р. – 17.06.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Та сердечна кипінь,
І чекання каприз,
І надій тиха синь –
Сон чи лишень ескіз...
А в очах небеса,
Кришталю чистоти,
Ще спадала коса
Із ниток золотих.
Приспів:
Мадонну юну, сонця промінь,
Намалював на всі віки –
В що мріють щовесни квітки.
Струнка фігурка, та метка,
ХодА, немов політ легка,
Привабливість очей і млосність…
Губ вишневих магніт,
Притягання політ,
І душею лиш зліт,
Пуп'янок ще у світ –
Надбання для картин,
Для музеїв вітрин,
Будь і знов помани
В ті бузкові вітри...
Приспів:
Мадонну юну, сонця промінь,
Намалював на всі віки –
В що мріють щовесни квітки.
Струнка фігурка, та метка,
ХодА, немов політ легка,
Привабливість очей і млосність…
Берег пам'яті наш
І любові сади,
Заповітний багаж
Назавжди, назавжди...
Приспів:
Мадонну юну, сонця промінь,
Намалював на всі віки –
В що мріють щовесни квітки.
Струнка фігурка, та метка,
ХодА, немов політ легка,
Привабливість очей і млосність…
В’ячеслав Шикалович
23.07.2022 р. – 18.06.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Жизнь похожая на сказку
ноктюрн
Лето было, было, было,
Жарким, знойным нам судилось –
Ночью спать невмоготу,
Изнываешь весь в поту.
Но ушло в воспоминанья,
Вот и осень утром ранним.
Ласточки ещё на взлёте,
Журавли – прощай красоты…
Припев:
Улетает, улетает, улетает –
Каруселью жизни дней земных полёт
В завитки Галактик, звёзды, где сверкают,
Сказка радости, любви лишь нас спасёт.
Ретро-мельница крылами
Нам помашет, вечерами…
…Вспомним с грустью о былом,
О закатах за селом.
Я и пёсик, босоног,
Быстро взвились за порог…
…Вёсны, осени мелькали –
Всё душа куда-то звала…
Припев:
Улетает, улетает, улетает –
Каруселью жизни дней земных полёт
В завитки Галактик, звёзды, где сверкают,
Сказка радости, любви лишь нас спасёт.
Жизнь похожая на сказку,
Чаще помнится нам ласка…
…Так обнимемся в Земном –
Живы будем – не помрём!
Припев:
Улетает, улетает, улетает –
Каруселью жизни дней земных полёт
В завитки Галактик, звёзды, где сверкают,
Сказка радости, любви лишь нас спасёт.
Вячеслав Шикалович
05.09.2023г. – 03.06.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Утонуть бы в тебе – луг в цветах первозданных,
Позабыть обо всём, что тревожит, гнетёт;
Ощутить твоих чувств, что зовут нас в свой танец,
В ярких красках твоих пусть душа отдохнёт…
Припев:
О, жизнь – как неохватен глобус,
Галактика и дальний круг,
Спирали в бесконечность – конус
И сброс невежества кольчуг.
В мир квантовый есть Света путь,
Души не познанная Вечность –
Творцу хвала, Любви сердечность,
Познанья, радость почерпнуть!
Пусть припомнит все дни, так наполнены светом,
Бескорыстной любовью, кто жизнь подарил
И кто в сердце твоём – к тебе с вечным приветом,
Осознанье всё ждёт, ведь бессмертье Явил…
Припев:
О, жизнь – как неохватен глобус,
Галактика и дальний круг,
Спирали в бесконечность – конус
И сброс невежества кольчуг.
В мир квантовый есть Света путь,
Души не познанная Вечность –
Творцу хвала, Любви сердечность,
Познанья, радость почерпнуть!
Вячеслав Шикалович
11.02.2024г. – 25.05.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Я малесенька билинка
В полі піднебеснім –
В очі тихо радість лине,
В пам’яті так давній…
А рядком мій кіт Василько
І Нальот, собачка;
Я люблю їх сильно, сильно,
Бо життя що казка.
Приспів:
До серця там ластиться Небо,
Гаряча земля – йду босоніж,
Лелека підходить в потребі,
Погладити – м’яко в долоні…
В гнізді ластів’ята нуртують,
Там одуд красивий на гілці,
Зозуля роки все кукує.
Ой же – не сидиться на місці.
Сонце сходило з-за клену,
Ліз я на драбину
Виглядати хмарку темну,
Дощику взнать ціну.
За Юрківську дальню гору,
Де земля кінчалась –
Як я мало знав в ту пору…
…О, мої причали…
Приспів:
До серця там ластиться Небо,
Гаряча земля – йду босоніж,
Лелека підходить в потребі,
Погладити – м’яко в долоні…
В гнізді ластів’ята нуртують,
Там одуд красивий на гілці,
Зозуля роки все кукує.
Ой же – не сидиться на місці.
Вячеслав Шикалович
20.02.2024р. – 25.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Майский дождь шелестит,
щедро поит пред летом
И от счастья на розах
слезинки блестят…
Белый май здесь откружит
лепестковым весь, светом
И куплеты весны
до поры улетят…
Припев:
Вы простите, Божественны розы –
Приземлённый Земной мир пока
И живёт без любви, в серой прозе,
Ведь привычна ещё здесь война.
Как и всё в быстрине
так нежданных событий.
Судеб накоротке
написаньем пера.
Повторяется вновь
жертва кровопролитий
И в окопах, как встарь,
жизнь – в рулетку игра.
Припев:
Вы простите, Божественны розы –
Приземлённый Земной мир пока
И живёт без любви, в серой прозе,
Ведь привычна ещё здесь война.
Так от счастья ли розы
плачут, слёзы роняя,
Не дожди – реки слёз
матерей о сынах?
Все дождёмся ли время,
здесь умом воссияя,
Без сражений на веки
жить, как где-то, в мирах?
Припев:
Вы простите, Божественны розы –
Приземлённый Земной мир пока
И живёт без любви, в серой прозе,
Ведь привычна ещё здесь война.
Вячеслав Шикалович
31.05. 2023г. – 24.05.2025г.
Мелодия на слова песни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Я тебе не забуду ніколи –
О, моя благодатная школа,
Мої друзі, розбіглись по світу,
Щоб окремо, як свічка згоріти.
Іскри лишень – онуки та діти,
Сім’я наше – від щастя кредити.
О, життя, що все стелиться в днині,
В радість ждану, частіше в полині…
Доброту і любов встигнуть стрінуть
І її, Божу Віру, най вірну…
Приспів:
Твоє тепло до нас, до поколінь,
Так віддане, з безмежної любові.
Низький учителям від нас уклін,
В серцях віддячити, за доброту, готові.
Вчителі – вдарували нам серце,
Вже давно ви на небі ой, де це?
Пошлемо хоч туди їм спасибі,
Бо частіше були з ними хибні.
Чом людська мудрість пізно приходиш,
Ось коли й каяття наше родиш…
Що раніше, як вітер злітало,
Мої любі – тепер не проспали б…
Доброту і любов встигнуть стрінуть
І її, Божу Віру, най вірну…
Приспів:
Твоє тепло до нас, до поколінь,
Так віддане, з безмежної любові.
Низький учителям від нас уклін,
В серцях віддячити, за доброту, готові.
В’ячеслав Шикалович
14.12.2023р. – 12.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Я тебе не забуду ніколи –
О, моя благодатная школа,
Мої друзі, розбіглись по світу,
Щоб окремо, як свічка згоріти.
Іскри лишень – онуки та діти,
Сім’я наше – від щастя кредити.
О, життя, що все стелиться в днині,
В радість ждану, частіше в полині…
Доброту і любов встигнуть стрінуть
І її, Божу Віру, най вірну…
Приспів:
Твоє тепло до нас, до поколінь,
Так віддане, з безмежної любові.
Низький учителям від нас уклін,
В серцях віддячити, за доброту, готові.
Вчителі – вдарували нам серце,
Вже давно ви на небі ой, де це?
Пошлемо хоч туди їм спасибі,
Бо частіше були з ними хибні.
Чом людська мудрість пізно приходиш,
Ось коли й каяття наше родиш…
Що раніше, як вітер злітало,
Мої любі – тепер не проспали б…
Доброту і любов встигнуть стрінуть
І її, Божу Віру, най вірну…
Приспів:
Твоє тепло до нас, до поколінь,
Так віддане, з безмежної любові.
Низький учителям від нас уклін,
В серцях віддячити, за доброту, готові.
В’ячеслав Шикалович
14.12.2023р. – 12.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Повернися, та без ліку –
поволока мого віку
в цей осінній слід ковилу,
що весна колись сповила...
Пісня краю спить в тумані,
як життя ось в цій омані –
о, моя фата-моргана,
за світанком,... захід ранній.
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
Ось протяжна пісня в лузі,
хтось так болісно мов тужить –
щем і серце, й душу будить,
мої любі,... мої друзі...
Що ж нам світить, що тримає
в цій ілюзії без краю ?
– Час, де виростали крила
і любов, що нас сповила...
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
Так снується поволока –
доля й хрест тут наш до строку.
Сніп життя несем до току,
в зерня правди від Пророка...
Приспів:
То ж веди, веди – стежина мила,
Де горить жариною калина,
Вогник далей до надій душі,
Лишень, друг сердечний, не спіши…
В’ячеслав Шикалович
27.09.2015р. – 06.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Где ты, гнёздышко для сердца,
Лёгенькое, как пушинка,
Ласковое и безвинно –
Дней прошедших череда…
Где-то в том краю по венцы
Дом и сад, течёт там речка,
В огороде ждёт криничка,
Не пришла ещё беда.
Припев:
В сердце, как любови якорь,
Как причал души, навеки –
Там начала, что присяга
И к добру твои забеги.
Травы там, цветы, деревья –
Тянут руки, обнимают
И росой где омывают,
Ведь любовь, она легка…
Там остались устремленья,
Милые с добром все души,
А святыни сердце кружат
С вышитого рушника…
Припев:
В сердце, как любови якорь,
Как причал души, навеки –
Там начала, что присяга
И к добру твои забеги.
Перещупана землица,
Есть кормилица Господня,
Ведь надёжна, благородна –
Нам подарена навек.
Край родной, души светлица,
Предков грань есть там с крестами.
Небо тянется перстами,
Звёзды светят из-под век…
Припев:
В сердце, как любови якорь,
Как причал души, навеки –
Там начала, что присяга
И к добру твои забеги.
Вячеслав Шикалович
13.09.2023г. – 18.05.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Замилувався
Туманами синіми –
Мов, люба, очі твої...
Там над світанками
В цвіті вишневому
Доленька наша стоїть.
Приспів:
Милая, любая, голубоокая –
Небо звело на Землі нас тоді,
Плинуть літа, що латаття в воді.
Наші світанки і заходи котяться,
Душі й серця наші й досі закохані –
Хай же біжать щастя нашого дні.
Стиха до нас
Загадково всміхається
Злотом Божественних снів...
Там в безкінечність
Стежинонька встелена
Серед похилених жнив...
Приспів:
Милая, любая, голубоокая –
Небо звело на Землі нас тоді,
Плинуть літа, що латаття в воді.
Наші світанки і заходи котяться,
Душі й серця наші й досі закохані –
Хай же біжать щастя нашого дні.
О, моя милая,
Йдемо, коханая
В ласку дарованих днів.
Зорі освітять той
Явір зчарований
В грона бузку запашні...
Приспів:
Милая, любая, голубоокая –
Небо звело на Землі нас тоді,
Плинуть літа, що латаття в воді.
Наші світанки і заходи котяться,
Душі й серця наші й досі закохані –
Хай же біжать щастя нашого дні.
Сива землиця
З туманами синіми –
Птахою в небі летиш...
Наші життя
Сповиваєш най дивними,
Стелеш під ноги спориш...
Приспів:
Милая, любая, голубоокая –
Небо звело на Землі нас тоді,
Плинуть літа, що латаття в воді.
Наші світанки і заходи котяться,
Душі й серця наші й досі закохані –
Хай же біжать щастя нашого дні.
В’ячеслав Шикалович
26.04.2016р. – 10.05.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Які ж це золотії дні,
ця осінь у мені й природі –
життя немовби уві сні,
воно було і є в ціні,
летить лелекою, та й годі...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
А нам, безкрилим на землі,
як маврам, що звершили справи,
але зверх справ є Дух велінь –
збороти зло і чорну тлінь
в серцях людей, біду-потраву...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
Цю Світла Божу благодать
засіяти в днях безнадії.
Веселка Неба й зір воздасть –
хто совість й правду не продасть,
та віру у первинну мрію.
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
Які ж це золотії дні –
цей ніжний шелест..., утікають...
О, як же встигнути мені
у душах запалить вогні,
та й впасти на коліна, каюсь...
Приспів:
О, золотом своїм все зве з Любов’ю стрітись,
Забути зла слід віковий
І збудувати вік новий –
Душі теплом на цій Планеті всім зігрітись.
В’ячеслав Шикалович
26.11.2019р. – 30.04.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Луна моя, мой спутник милый,
Твои лазурные глаза –
Ведь, словно моря бирюза
И счастье солнечное, лилий.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Не унывай же никогда –
Весна уже к нам постучалась,
Сиренью мы залюбовались
И от зимы уж нет следа.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Нам не остановить года –
Всё, убыстряясь, мчатся птицей,
Улыбку нам сберечь на лицах,
Моя любимая звезда.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Вячеслав Шикалович
28.04.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Луна моя, мой спутник милый,
Твои лазурные глаза –
Ведь, словно моря бирюза
И счастье солнечное, лилий.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Не унывай же никогда –
Весна уже к нам постучалась,
Сиренью мы залюбовались
И от зимы уж нет следа.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Нам не остановить года –
Всё, убыстряясь, мчатся птицей,
Улыбку нам сберечь на лицах,
Моя любимая звезда.
Припев:
Нам никогда не надоест
Друг другом любоваться,
Хоть женихов нам и невест
Роль, как ты не старайся…
В фотоальбоме, разве что –
Какое время было!
Теперь иное шапито,
Лишь отблеск белокрылый…
За тем, что нет, нам не жалеть,
Закрыв глаза – ты, юной
Смеёшься, сердце веселишь,
Свет вечеров подлунных…
Вячеслав Шикалович
28.04.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
О, весна, опять весна,
Как же ты в цвету, красна,
Пасхою, окрещена –
Свет ясна.
Всех улыбкою даришь,
Лепестками сыплешь с крыш,
Скоро людям всем велишь
Мир свершить.
Припев:
О, как же прекрасно из звёздных цветов –
Плетение рифм, как космический шёлк,
О радости встреч и о запахе снов,
Нам в дар галактический шёпот, что долг.
Всем Планету бы сберечь,
На Природе больше встреч
И подальше спрятать меч
Да картечь.
Дни бегут все чередой,
Разминуться бы с бедой,
С давней встретиться мечтой
Нам с тобой.
Припев:
О, как же прекрасно из звёздных цветов –
Плетение рифм, как космический шёлк,
О радости встреч и о запахе снов,
Нам в дар галактический шёпот, что долг.
Счастье всем обречь, покой –
Облачить всё новизной,
Чтобы мир стал всем родной
И с душой.
О, сердечная Земля,
Спят холмы все в ковылях,
Ветры буйные в степях
И морях.
Припев:
О, как же прекрасно из звёздных цветов –
Плетение рифм, как космический шёлк,
О радости встреч и о запахе снов,
Нам в дар галактический шёпот, что долг.
Человечество, проснись,
Ты Вселенной отзовись –
Там давно ждут, повернись,
Верь, очнись!
Вячеслав Шикалович
26.04.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
У долині – там де річка
Миє береги,
Ген село сховалось в нічку,
Тихо сплять луги.
Зорі – в них ні дня ні ночі,
Гомонять собі;
Місяченько теж охочий,
На гіллі верби.
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
У хатині самій крайній
Світиться вогонь –
Там поет життя реальне
Пише, котик в сон;
Під пером – Земля жадає
Миру і тепла.
Людство вже давно не знає
Спокою від зла.
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
Чи не тому казку пишуть,
У якій є рай.
Тут – громи насправді, лишень,
Потерпає край.
З уст молитви відлітають
В Божі небеса,
Як же Матері бажають
Збутись чудесам…
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
Вячеслав Шикалович
05.12.2023г. – 20.04.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
У долині – там де річка
Миє береги,
Ген село сховалось в нічку,
Тихо сплять луги.
Зорі – в них ні дня ні ночі,
Гомонять собі;
Місяченько теж охочий,
На гіллі верби.
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
У хатині самій крайній
Світиться вогонь –
Там поет життя реальне
Пише, котик в сон;
Під пером – Земля жадає
Миру і тепла.
Людство вже давно не знає
Спокою від зла.
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
Чи не тому казку пишуть,
У якій є рай.
Тут – громи насправді, лишень,
Потерпає край.
З уст молитви відлітають
В Божі небеса,
Як же Матері бажають
Збутись чудесам…
Приспів:
То яблука на Спаса,
То падолист у днях,
То весен знов прикраса,
То все стоїть в снігах.
Життям веде нас доля,
Дай радість, Боже, всім –
Твоя і наша воля,
То ж менше б гримав грім.
Вячеслав Шикалович
05.12.2023г. – 20.04.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Переплетене тетине – то моє життя
елегія
Переплетене тетине –
то моє життя.
Ти, натягнута тятива,
стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому,
ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми
до уболівав.
То ж не стрілося диво те –
в сні я увидав,
І не всім отим зіронькам,
серця світло дав.
А людей стільки добрих ще
я не зміг спізнать;
Птахом білим я не злітав,
щастя наздогнать.
Стільки ще таємниць чудних
Бог нам віддає,
А ми хочемо лиш дрібниць –
гріх-бо повстає.
Всесвіт кличе нас, хоче знать –
як німі – мовчать...
То ж чудні ми є, не такі –
душі ж в нас людські.
Переплетене тетине –
то моє життя.
Ти, натягнута тятива,
стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому,
ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми
до уболівав.
В’ячеслав Шикалович
16.06.2001р. – 19.04.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Светлого Христового Воскресения
Звон колоколов пусть расколдует
ноктюрн
Донести тепло бы друг для друга –
Не в лукошке, а в ладонях просто
И улыбку чувствовать пичуги,
Что поёт на веточках и в гнёздах.
И забыть, что всё вокруг не чудо,
Почему-то так бывает нынче?
В дождь и в снег бывает многолюдно,
А любовь и искренность не сыщешь.
Припев:
Воробей бежит вприпрыжку,
Белка с веточки на ветку.
Самокат и мальчик рыжий –
Телефон звонит в барсетке.
Век компьютеров, смартфонов,
Приближая – отдаляют.
Бури солнечной короны
Нам о чём-то сердце жалят.
Сердце за сердечностью скучает,
Мчит собачка Бим к тебе за лаской.
Хоть в автобусе друг к другу близко,
Но боимся поделиться сказкой.
Солнышко, весна, сирень, тюльпаны –
Расточают Небеса нам радость.
Мы давно душа душою званы,
Вы согласны – ближе быть нам надо.
Припев:
Воробей бежит вприпрыжку,
Белка с веточки на ветку.
Самокат и мальчик рыжий –
Телефон звонит в барсетке.
Век компьютеров, смартфонов,
Приближая – отдаляют.
Бури солнечной короны
Нам о чём-то сердце жалят.
Правду, совесть вынуть вновь с потаю,
Развернуть нам доброты скатёрку,
Улыбнуться птиц поющей стае
И открыть пошире окон штору.
Звон колоколов медноголосых
Пусть нас расколдует непременно –
Радует весна, грустит ли осень,
Души вечны, нощно или денно.
Припев:
Воробей бежит вприпрыжку,
Белка с веточки на ветку.
Самокат и мальчик рыжий –
Телефон звонит в барсетке.
Век компьютеров, смартфонов,
Приближая – отдаляют.
Бури солнечной короны
Нам о чём-то сердце жалят.
Вячеслав Шикалович
20.04.2025г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Відчайдушно бивсь за правду –
Україну, милий край;
То ж за Матір, не за владу
Для Душі ладнав Ти рай.
Ти черпав свою наснагу
З Тиші – знався краще нас;
Ніс Красу й духовну спрагу
У Світи і нам в той час.
Час, коли тупе свавілля
Крила гнуло до землі,
Ти ж злітав і вкотре – вільно
Нам світив у тій імлі.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ти очима із екрану
Звав серця – було причин,…
Бо твою ятрили рану.
Нас Добру й Любові вчив.
У майбутні далі кликав,
Де би вільно дихав люд,
І ніхто вже б їх не смикав,
Не топтав..., не славив блуд.
З висоти далеко бачив:
Простір, зорі і Світи –
Рідний наш, такий гарячий,
Самобутній і простий.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ждуть часи – жадані, слушні –
В піднебесній тиші снів,
Бо єднає наші Душі
Дух святий, натхнення спів...
В’ячеслав Шикалович
15.06.2004г. – 26.02.2025р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
Весна, твоя таємна сила
Несе в шкільні літа мої,
Де незабутня і щаслива
Пора зростань душі, стоїть…
Приспів:
Там парта чорна, стільки літ,
А скільки ж поколінь ти вчила?
Із лялечки – метеликом в політ,
Яка ж в душі твоїй життєва сила.
Життя сприймалося, як квітка,
Що розквітає на віки –
Бо ж за весною дивне літо
Із прохолодою ріки…
Приспів:
Там парта чорна, стільки літ,
А скільки ж поколінь ти вчила?
Із лялечки – метеликом в політ,
Яка ж в душі твоїй життєва сила.
Несе туди бузковий запах,
Вишневий, яблуневий цвіт…
І дні, що зовсім вас не кваплять,
Бо ще попереду весь світ…
Приспів:
Там парта чорна, стільки літ,
А скільки ж поколінь ти вчила?
Із лялечки – метеликом в політ,
Яка ж в душі твоїй життєва сила.
І вереснева зустріч друзів,
Свята ці незабутні знов…
Роки чудесні в світла крузі,
Що й досі непокоять кров…
Приспів:
Там парта чорна, стільки літ,
А скільки ж поколінь ти вчила?
Із лялечки – метеликом в політ,
Яка ж в душі твоїй життєва сила.
Весна святіша і остання
Шкільна, десята промайне,
Як слід найпершого кохання –
Надій майбутніх трепет жне…
В’ячеслав Шикалович
23.04.2009р. – 07.12.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
В кожнім віконці, в кожній хатині –
Мрія про щастя завжди й віднині.
Є в кожнім серці, в кожній людині
Неба у дар нам – жага любити…
Тож коли разом без нарікання,
Вже як зі сну ви та й на світанні –
Сонце в віконце в самого рання,
Жити у світі, радість й кохання…
Приспів:
Серце радіє тоді в нашім домі,
Настрій порине у радості гомін.
Мирнеє Небо всіх нас зрозуміє –
Море пшениці теж згодою віє.
Як це прекрасно – коло є друзів,
Є інтереси в єдності прузі;
Мир і робота, все без ілюзій.
Зверху багато гнізд чорногузів.
З Господом в серці. Навіть дерева
Щось гомонять всім – вам й вашій Єві.
Дітки веселі, щічки рожеві –
Осінь надворі? Літо червневе?
Приспів:
Серце радіє тоді в нашім домі,
Настрій порине у радості гомін.
Мирнеє Небо всіх нас зрозуміє –
Море пшениці теж згодою віє.
В’ячеслав Шикалович
23.02.2023г. – 04.12.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
Клює синиця з абрикоси Місяць.
Квітковий дух в обійми нас, одраз.
І казка ця земна, чи Божа, сниться,
Бо здавна всім відписана зоря.
В вікно жбурляє вітер пелюстками –
Із вічного повтору каламбур.
І п’є весна завареної кави
З пісень своїх розквітчаних бандур.
Приспів:
О, Весно біла – що ти з серцем робиш?
Воно від щастя мліє й закіпа;
Душа над всім злітає так хоробро –
Внизу в бузку і квітах цвіту, парк.
На вороному конику – гей, вітер
Так пустотливо на сопілці гра.
Стріляють зорі, чи амур, крізь віти.
В цю райську ніч п’янить люба пора.
Клює синиця з абрикоси Місяць.
Несе в зелений квітень білий дим…
Кульбаби килим у роси водиці…
На плечах ранок з Сонцем – в злоті рим.
Приспів:
О, Весно біла – що ти з серцем робиш?
Воно від щастя мліє й закіпа;
Душа над всім злітає так хоробро –
Внизу в бузку і квітах цвіту, парк.
В’ячеслав Шикалович
04.12.2024р.
Мелодія на слова пісні:
КлюЄ синИця з абрикОси МІсяць.
КвіткОвий дух в обІйми нас, одрАз.
І кАзка ця зЕмна, чи Божа, снИться,
Бо здАвна всім відпИсана зорЯ.
В вІкно жбурлЯє вІтер пелюсткАми –
Із вІчного повтОру каламбУр.
І п’є веснА завАреної кАви
З пісЕнь своЇх розквІтчаних бандУр.
Приспів:
О, ВЕсно бІла – що ти з сЕрцем рОбиш?
ВонО від щАстя млІє й закіпА;
ДушА над всім злітАє так хорОбро –
ВнизУ в бузку і квІтах цвІту, парк.
На воронОму кОнику – гей, вІтер
Так пустотлИво на сопІлці гра.
СтрілЯють зОрі, чи амур, крізь вІти.
В цю рАйську ніч п’янИть любА порА.
КлюЄ синИця з абрикОси МІсяць.
НесЕ в зелЕний квІтень бІлий дим…
КульбАби кИлим у росИ водИці…
На плЕчах рАнок з СОнцем – в злОті рим.
Приспів:
О, Весно біла – що ти з серцем робиш?
Воно від щастя мліє й закіпа;
Душа над всім злітає так хоробро –
Внизу в бузку і квітах цвіту, парк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
На телефонний дзвінок
товариша незабутньої юності
Валентина Костюченка
балада
Колись в роки далекі, юні
У зорях світ палахкотів,
Несли гривасті білі коні
Через сердець, поля хотінь...
Ті дні твого й мого злітання –
Душею трепетних сприймань;
І чистий сніг, як перший танок,
Ще біле поле, без примар...
Іскристий погляд без хмарини,
Безмежний край святих надій –
Ганнусі милі і Галини...
Життя початок був тоді...
Тримала крига, ще тоненька –
Основи вперто брали ми.
Ще моложаві Татко й Ненька
І радість – маків килими...
То ж незабутнє все й зосталось,
Бо з нами завше у душі –
Хоч сторінки, життя гортає:
Десятків більше, ніж по шість...
Та світ, як ми – спіраллю лине,
Зірковий мудрий шлях – життя.
Немає меду без полину...
Земна колиска,... з вороттям...
Тонке, чарівне поле Бога,
Творця фантазій неземних,
Про нас все знає, ще з порога.
Святая Віра – віщі сни...
Жде мудрості зіркове Лоно,
Бо світло сяє в серці в нас.
Усі життя – то ціле гроно:
То там, то тут,... щораз,... щораз...
То й ми в повторах нерозлучні,
Крізь Божі іспити – вперед!
Ще зміни прийдуть, і разючі
Мій друже, капітане Грей!
В’ячеслав Шикалович
15.01.2009р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
Завмерло все. Стояла тиша
і красень ліс осінній спав,...
з височини хмаринка лишень
несла рожевий Сонця сплав.
Багряний захід золотився,
Переливався кожну мить...
Цим видноколом світ напився.
Там журавель вдогін летить...
Приспів:
Вертає череда в село –
Курить дорога в злотім пилу.
Вздовж явори – таке все миле,
Корови мукають в двори,
Галява повна дітвори.
І все ж до сутінок все йшло,
Останній промінь блиснув в скло…
Неначе хоче зупинити
плин щовечірньої зорі –
та ні... не заплатити мита,
день вже згасає на одрі.
Палало в тиші повечірній
кружало Сонця золоте...
ліс спав і вже згущались тіні,
ніч поспішала навпростець.
Приспів:
Вертає череда в село –
Курить дорога в злотім пилу.
Вздовж явори – таке все миле,
Корови мукають в двори,
Галява повна дітвори.
І все ж до сутінок все йшло,
Останній промінь блиснув в скло…
В’ячеслав Шикалович
13.10.05р. – 16.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Час прийшов прощатись, осені голуба,
Птаха перелітна, так з тобою любо,
По стежині лісом – вже простоволоса,
Роздаєш гостинці у калини косах.
Приспів:
Інколи заплаче дощик разом з снігом,
Що малює білим з розвеселим вітром.
Дід Мороз до влади в санях примостився,
У кришталь калюжі – в котре захопився.
Від ходи по листу, памороззю вкритім,
Грудню передача, просто так, без мита;
В горах вже сніжило, зимно, холоднеча
І листи останні – одіж мов чернеча.
Приспів:
Інколи заплаче дощик разом з снігом,
Що малює білим з розвеселим вітром.
Дід Мороз до влади в санях примостився,
У кришталь калюжі – в котре захопився.
Все в природі вчасно, не змінити графік –
Журавлі останні у ключі злетіли.
Осінь здала зміну і останній залік,
Хоч кущі в бурштині, ще не догоріли.
Приспів:
Інколи заплаче дощик разом з снігом,
Що малює білим з розвеселим вітром.
Дід Мороз до влади в санях примостився,
У кришталь калюжі – в котре захопився.
В’ячеслав Шикалович
30.11. – 01.12.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
О літа, літа мої ви, прихиліть голівку –
Такі милі та рідненькі, хоч цілуй долівку
Бабці Полі в старій хаті, де колись родився;
Повзав де по ній, пізніше там й ходить навчився.
Припев:
Майка – милая корівка, з журавлем колодязь,
Шарик, що до Жучки бігав у нову вже хату.
З сестринятком стежечкою по молочку, годі.
Наче вчора – журавлиних літ пройшло багато…
Соняхи та кукурудза, гарбузи з баштаном
По стежині аж до низу, де криничка в лані,
А за ним старе річище, кладка, пасовище,
Де корівок всі доїли з сонечком найвищим…
Припев:
Майка – милая корівка, з журавлем колодязь,
Шарик, що до Жучки бігав у нову вже хату.
З сестринятком стежечкою по молочку, годі.
Наче вчора – журавлиних літ пройшло багато…
А на вербну всю неділю уквітчали хату –
Сіни, кухню, так пахуче і усі кімнати…
О літа – куди ж ви милі в небеса злетіли?
Журавлями понад верби, ставом розговілись…
Припев:
Майка – милая корівка, з журавлем колодязь,
Шарик, що до Жучки бігав у нову вже хату.
З сестринятком стежечкою по молочку, годі.
Наче вчора – журавлиних літ пройшло багато…
В’ячеслав Шикалович
12.02.2023р. – 30.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Прощається осінь – в відкриту кватирку
Вона заглядає, з цього дня і здавна;
Іще ясноока, іще чорноброва,
В яскравій ще сукні, калинові щоки.
Приспів:
Поговори зі мною, осінь,
Ти краще всіх мене почуєш –
З тобою разом народився
І журавлем лечу з тобою…
О, світ людей, а ще лелечий,
З роками всі ми поріднились.
Як МИР разом налаштувати?
Давно сказав Бог – дослухатись…
По дереву білка до неба у хмарах.
Сховалося Сонце, розтоплює пічку.
Ще осінь танцює, хоч іній на листу.
Їжак бігцем, нишком. Олень на узбіччі.
Приспів:
Поговори зі мною, осінь,
Ти краще всіх мене почуєш –
З тобою разом народився
І журавлем лечу з тобою…
О, світ людей, а ще лелечий,
З роками всі ми поріднились.
Як МИР разом налаштувати?
Давно сказав Бог – дослухатись…
Вовчиха сіренька ховає малечу.
А вітер зриває останні листочки –
Дерева голіють, від холоду мліють.
Якісь подорожні на березі річки.
Приспів:
Поговори зі мною, осінь,
Ти краще всіх мене почуєш –
З тобою разом народився
І журавлем лечу з тобою…
О, світ людей, а ще лелечий,
З роками всі ми поріднились.
Як МИР разом налаштувати?
Давно сказав Бог – дослухатись…
Багаття розводять, дим віється вгору.
А за очеретом скидається риба,
Щось хвилька лопоче і думку гадає…
Як меланхолічно прощається осінь…
Приспів:
Поговори зі мною, осінь,
Ти краще всіх мене почуєш –
З тобою разом народився
І журавлем лечу з тобою…
О, світ людей, а ще лелечий,
З роками всі ми поріднились.
Як МИР разом налаштувати?
Давно сказав Бог – дослухатись…
В’ячеслав Шикалович
29.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Тиша, молюся – тополям вклонюся,
Там, у тумані долина лягла;
На край цей рідний та й не надивлюся,
Доля шляхами у даль завела…
Приспів:
О, Небеса, подивіться на Землю –
Скільки ще нам підійматись увись?
Знаю, Прощаєш, не дивишся зверхню,
Людська свідомість – колись, та збудись!
Серця частина в тобі полишилась
Зве тепер через ці далі земні –
О Боже, дай мені, дай мені крила,
Або дай змогу побачити в сні
Приспів:
О, Небеса, подивіться на Землю –
Скільки ще нам підійматись увись?
Знаю, Прощаєш, не дивишся зверхню,
Людська свідомість – колись, та збудись!
Сад у духмяному білому цвіті,
Ласки повнісінький погляд Батьків,
Хату під кленами в їх заповіті –
З тих незабутніх і спільних років
Приспів:
О, Небеса, подивіться на Землю –
Скільки ще нам підійматись увись?
Знаю, Прощаєш, не дивишся зверхню,
Людська свідомість – колись, та збудись!
Тиша, молюся і небу вклонюся –
Життя прожити, не полем пройти…
Знаю, в той час я вже не повернуся,
Як рівновагу для серця знайти?
Приспів:
О, Небеса, подивіться на Землю –
Скільки ще нам підійматись увись?
Знаю, Прощаєш, не дивишся зверхню,
Людська свідомість – колись, та збудись!
В’ячеслав Шикалович
09.11.2022р. – 27.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2024
Чарівна земле – ще й у золоті пшеничнім –
Ви у душі моїй навіки, назавжди
І серця струнами я чую, край, фізично,
Бо там зосталися від ніг мої сліди…
Приспів:
О, краю мій сердешний, незабутній –
До тебе серце лине раз по раз,
Там пісня Мами у душевнім блюзі,
В бузкову синь магніт-дороговказ…
На чарах, на твоїх – моє життя злетіло
У серпантині верб, в бузкову заметіль,
Із простору думок вже невагоме тіло
Спускається, немов у запашну постіль…
Приспів:
О, краю мій сердешний, незабутній –
До тебе серце лине раз по раз,
Там пісня Мами у душевнім блюзі,
В бузкову синь магніт-дороговказ…
І, де б я не бував в земних дорогах дальніх –
Завжди в душі моїй злотавії поля…
На підвіконні мну листочок від герані,
А чую вдалині шепочуть тополя…
Приспів:
О, краю мій сердешний, незабутній –
До тебе серце лине раз по раз,
Там пісня Мами у душевнім блюзі,
В бузкову синь магніт-дороговказ…
В’ячеслав Шикалович
24.12.2022р. – 27.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Наш загадковий Дід Оксентій,
Був Матусі батьком він.
Збереглося з «документів» –
Хата, сад, город і хлів...
А вже після, папірець той
Реабілітації...
Де могилка? Чи є хрест там?
Горе нашій нації...
Припев:
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…
Поріднила всіх могила,
Обмовлянь покрила тінь –
Розговілась чорна сила...
Чи ж піднімемось з колін?
Отаке страждання дике
І йому й сім’ї – за що?
До трудів кривавих звикли...
Не судилося,... пішов...
Припев:
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…
Був чи ні іще страшнішим
Час, де жити довелось?...
Доле, доле – темна нічка...
Ангел може скаже щось?
Тріпоче й рветься серце в грудях –
Так кожну хвильку, кожну мить…
Стражденний і безвинний люде…
Хоч не зарікаймося суми…
Припев:
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…
Душа моя, зболіла птахо,
Злітай туди тай подивись –
Там тихо в’ється сум над дахом,
Де щастя ллялося колись…
Там небо в зорях, коло хати
Сім’я вечеряє моя
І діточки, і їхня мати –
Мене ж відтяли… і гноять…
Припев:
Родина ти моя небесна,
Як тяжко… мучуся без вас –
Лиш в пам’яті вже стільки весен.
Думки у рідний край щораз…
Хриплю, терплю – собі: «Оксентій,
Христос все витримав за нас…
То може й це в Господнім сенсі,
Знаття б – в чім наша є вина?
Мужам тут сльози лить негоже,
То ж не кляну нікого, Боже –
Прости й допоможи сім’ї,
Життя їх – то мій світ в імлі…»
Вячеслав Шикалович
Муз. композиція Білозуб Геннадій
14.02.2009р. – 25.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2024
Ещё не сбросили листы:
Сад – груша, слива.
Весь день сегодня так дождливо,
Густые капли торопливо
На распростертые персты…
Припев:
Осенний дождь
Вернул заботы –
Всё лето был ты без работы,
Теперь достал минора ноты,
Дорогою ручьём течёшь.
Донельзя тусклый день остыл.
Зонты достали –
В шкафу так долго отдыхали,
Дождаться дождика устали.
А кот за каплями следил.
Припев:
Осенний дождь
Вернул заботы –
Всё лето был ты без работы,
Теперь достал минора ноты,
Дорогою ручьём течёшь.
Субботний день –
Все по квартирам.
Стрельба по крышам, словно в тире.
Мы в серо-буром антимире
И в окнах словно полутень.
Припев:
Осенний дождь
Вернул заботы –
Всё лето был ты без работы,
Теперь достал минора ноты,
Дорогою ручьём течёшь.
Цените Солнышко, друзья –
Тепло и сухо.
Расцветших поздних роз понюхать,
Уж тут как тут явилась муха.
Пролётом стайка воронья.
Припев:
Осенний дождь
Вернул заботы –
Всё лето был ты без работы,
Теперь достал минора ноты,
Дорогою ручьём течёшь.
Вячеслав Шикалович
24.11.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024
Птица певчая – той любови дар,
Цвет вербы зелёной и вёсен цвет,
А в сердцах зажёгся такой пожар,
Да не тухнет сам... Соловьём воспет.
Да не тухнет сам, да не тухнет сам,
Знать недаром он соловьём воспет...
Звёзды молятся да за нас с тобой
И в твоих глазах отражаются,
А в объятиях небывалый зной –
В водопаде чувств ночь купается...
В водопаде чувств, в водопаде чувств,
Ночка тёмная да купается...
Где тот вербный цвет, лепестковый дождь,
Дух сиреневый и сердец рассвет,
И твой тонкий стан, глаз не отведёшь –
Где ты, где любовь, эха лишь ответ...
Где ты где любовь, где ты где любовь,
На закате дня эха лишь ответ...
Вячеслав Шикалович
11.06.2021г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
На білій, білій вишні зозуленька кувала...
У цій злотАвій днині душа лиш цінувАла –
і Одуда той погляд, для ластів'ят гніздечко,
тополю серед поля, коня, що без вуздЕчки...
Приспів:
КолОдязь з журавлЕм там
ЗостАвся сиротою;
ЛелЕки ждуть все літа…
…Не вІзьмеш дім з собою.
Шляхи ці пересІчні їй мАряться і досі:
листоОпади чи сІчні, в жаркОму літі – босі
ми бігли, знали б, в щасті та безкінЕчнім світлі,
у найдорОжчім часі і найсвятІшім світі...
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
В дворі, де білі вишні пелюЮстки говірлИві
на білій скатертині – послАння нам щасливі
випИсували, стиха, рядочки слів так ніжних...
ЗдувАли їх – о, лихо, ще й сміючись, на ближніх.
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
Котились дні безцІнні в сімейнім крУзі брАтнім,
а ми – такі наївні в дитячій білій стАйні...
... У юність перебігли – все в далеч легко мчали...
Родину, вишню білу – навік запам'ятАли...
Приспів:
Колодязь з журавлем там
Зостався сиротою;
Лелеки ждуть все літа…
…Не візьмеш дім з собою.
В’ячеслав Шикалович
30.01.2019р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Вийду за тином, де шлях є піщаний,
Там соняхів очі радує плин;
Скільки раніш тут ходили прочани,
Далі в тополях – очима окинь...
Приспів:
Сонце промінчиком вас приласкає
І зі світанком засвітиться день –
Край весь, улюблений, серце кохає.
Дякую, Боже – до ладу ведеш.
По своїй волі збиваємось з шляху,
Та оправдання шукаємо слід.
Пісню про мир, вже не чуємо Птаху
І у відносинах стверджуєм лід.
О панИч кручений тче парасольки –
Тин уквітчали й бузок біля хат,
Так життєдайні ви шлете нам токи,
А різноцвіттям нам шепіт: "Віват!"
Приспів:
Сонце промінчиком вас приласкає
І зі світанком засвітиться день –
Край весь, улюблений, серце кохає.
Дякую, Боже – до ладу ведеш.
По своїй волі збиваємось з шляху,
Та оправдання шукаємо слід.
Пісню про мир, вже не чуємо Птаху
І у відносинах стверджуєм лід.
Пес й кошенята за мною по стежці,
Труться об ноги: "Лише нас погладь!"
Літо так миле в зеленій одежі –
Всім до вподоби у мирі є лад...
В’ячеслав Шикалович
31.03.2022р. – 29.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Життя – ти котишся так швидко,
Та не спіши ж бо, не гони –
Хоч горизонту ще не видко,
Душі і серця пригорнись.
Приспів:
Любові поле серед маків
І льону голубінь Небес;
О, людоньки, давно шлють знаки:
Звідтіль й Земля, збудить тебе.
Ця осінь золотава лине,
Бурштинний лист шепоче в лет:
«Все пройде, знаю – мине, мине»…
Бог компостує всім білет.
Приспів:
Любові поле серед маків
І льону голубінь Небес;
О, людоньки, давно шлють знаки:
Звідтіль й Земля, збудить тебе.
І доки тут ще ми блукаєм,
Троянди пізні усміх шлють,
Ласкаве Сонечко світає –
Тож кожен день нам шле салют.
Приспів:
Любові поле серед маків
І льону голубінь Небес;
О, людоньки, давно шлють знаки:
Звідтіль й Земля, збудить тебе.
Повинні всіх ми цілувати,
Слова найкращі відшукать,
А егоїзм з душі і з хати –
Любов давно вже нас гука.
Приспів:
Любові поле серед маків
І льону голубінь Небес;
О, людоньки, давно шлють знаки:
Звідтіль й Земля, збудить тебе.
В’ячеслав Шикалович
19.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
І льону голубінь Небес;
О, людоньки, давно шлють знаки:
Звідтіль й Земля, збудить тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
На телефонний дзвінок
товариша незабутньої юності
Валентина Костюченка
балада
Колись в роки далекі, юні
У зорях світ палахкотів,
Несли гривасті білі коні
Через сердець, поля хотінь...
Ті дні твого й мого злітання –
Душею трепетних сприймань;
І чистий сніг, як перший танок,
Ще біле поле, без примар...
Іскристий погляд без хмарини,
Безмежний край святих надій –
Ганнусі милі і Галини...
Життя початок був тоді...
Тримала крига, ще тоненька –
Основи вперто брали ми.
Ще моложаві Татко й Ненька
І радість – маків килими...
То ж незабутнє все й зосталось,
Бо з нами завше у душі –
Хоч сторінки, життя гортає:
Десятків більше, ніж по шість...
Та світ, як ми – спіраллю лине,
Зірковий мудрий шлях – життя.
Немає меду без полину...
Земна колиска,... з вороттям...
Тонке, чарівне поле Бога,
Творця фантазій неземних,
Про нас все знає, ще з порога.
Святая Віра – віщі сни...
Жде мудрості зіркове Лоно,
Бо світло сяє в серці в нас.
Усі життя – то ціле гроно:
То там, то тут,... щораз,... щораз...
То й ми в повторах нерозлучні,
Крізь Божі іспити – вперед!
Ще зміни прийдуть, і разючі
Мій друже, капітане Грей!
В’ячеслав Шикалович
15.01.2009р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Ой, хмариночка рідна,
де була, де витала?
Через край мій далекий
часом не пролітала?
Де чарівні красоти,
вітри чисті і роси –
Сплеск щасливої миті
дав життя мені в світі...
Ой, хмариночка рідна,
ти мене б запитала:
„ Чому все пам’ятаєш?
Чом жура не розтала?
Чому світяться очі
від часів тих далеких?
Чому сняться і досі
на стовпі дві лелеки?”
„ Бо, сказав би тобі я,
хоч стежинки й змінились
І дерева посохли
та тини похилились,
В вікнах скло помутніло;
захололо,... що гріло –
Та не Серце забуде
днів, душею зболілих... ”
В’ячеслав Шикалович
28.07.05р.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
КраЇ моЇ,
Де сЕрця стрУни
ЗагрАють, лИше приторкнИсь;
Де тлять дитячих
Літ відлУння,
РожЕва, Батьківщини вись.
Там найсвятІші
НародИни,
Душі, причЕтної землі
І перший крок
Під нЕбом сИнім,
Іще незвІданих велІнь.
Приспів:
БаЯн там стане другом серця
На все тепЕр моє життЯ,
Пісні – душі відкрИють двЕрці.
На жаль туди, без вороттЯ.
Роса в криштАлі,
ПрОмінь сонця,
Крик пІвня в світанкОву рань
І погляд Нені
У вікОнці,
Та ластівОк пісЕнна дань.
Суть майбуттЯ
У рОсті крИлець,
ЖиттЄвих схИльність, подолАнь.
ПорІг БатькІвський,
Де навчИлись
Любити край, куди не глянь.
Приспів:
Баян там стане другом серця
На все тепер моє життя,
Пісні – душі відкриють дверці.
На жаль туди, без вороття.
Те все в тобІ,
Як вдих і видих,
Що пронесЕш в своїм життІ
І лИця всі,
ОкОлиць вИди.
За бОлі й рАдість, заплатІть.
Приспів:
Баян там стане другом серця
На все тепер моє життя,
Пісні – душі відкриють дверці.
На жаль туди, без вороття.
Вячеслав Шикалович
14.09.2021р. – 21.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
Завмерло все. Стояла тиша
і красень ліс осінній спав,...
з височини хмаринка лишень
несла рожевий Сонця сплав.
Багряний захід золотився,
Переливався кожну мить...
Цим видноколом світ напився.
Там журавель вдогін летить...
Приспів:
Вертає череда в село –
Курить дорога в злотім пилу.
Вздовж явори – таке все миле,
Корови мукають в двори,
Галява повна дітвори.
І все ж до сутінок все йшло,
Останній промінь блиснув в скло…
Неначе хоче зупинити
плин щовечірньої зорі –
та ні... не заплатити мита,
день вже згасає на одрі.
Палало в тиші повечірній
кружало Сонця золоте...
ліс спав і вже згущались тіні,
ніч поспішала навпростець.
Приспів:
Вертає череда в село –
Курить дорога в злотім пилу.
Вздовж явори – таке все миле,
Корови мукають в двори,
Галява повна дітвори.
І все ж до сутінок все йшло,
Останній промінь блиснув в скло…
В’ячеслав Шикалович
13.10.05р. – 16.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
За пеленою, этой суетою –
летела жизнь, как облачко мечты;
и хоть плыла такою непростою,
к ней наши помыслы всегда чисты.
Жизнь махаона, так короткой сказкой,
лишь три недели – надо всё успеть...
Какие крылья – яркая раскраска,
нектар цветочный, махаона снедь...
Припев:
Мы сочиняем жизнь – она же нас,
Вот так втянула всех в свою воронку,
И мы помчались в миг за ней вдогонку,
Гремел на перекрестках тарантас…
Порой нас увлекал салютов вид,
Аплодисменты покорЁнных залов…
Уж сами в залах вдруг среди хоралов,
Или в восторге от потока персеид.
...А как во взрослость мы тогда спешили,
чтоб заглянуть, как будет впереди...
Прости нас жизнь – тебя мы насмешили?
Как быстро оказались посреди...
И стали дни ценить уж по-другому –
теперь как миги, ой как коротки,
несли верстами к мудрости парому,
да с месяцами наперегонки...
Припев:
Мы сочиняем жизнь – она же нас,
Вот так втянула всех в свою воронку,
И мы помчались в миг за ней вдогонку,
Гремел на перекрестках тарантас…
Порой нас увлекал салютов вид,
Аплодисменты покорЁнных залов…
Уж сами в залах вдруг среди хоралов,
Или в восторге от потока персеид.
И оказалось, что цена момента –
неповторима, очень высока,
остались там твои аплодисменты.
Что не сбылось – глядит издалека...
За пеленою, пряди сединою –
картины памяти, как сериал...
Ой ли, оценишь, да ещё весною –
как жизнь свою когда-то сочинял...
Припев:
Мы сочиняем жизнь – она же нас,
Вот так втянула всех в свою воронку,
И мы помчались в миг за ней вдогонку,
Гремел на перекрестках тарантас…
Порой нас увлекал салютов вид,
Аплодисменты покорЁнных залов…
Уж сами в залах вдруг среди хоралов,
Или в восторге от потока персеид.
Вячеслав Шикалович
24.03.2017г. – 15.11.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Серед жита твої очі,
Серед неба стан дівочій;
Серед сну й планид польоту,
Вздовж часу життя сколотин.
Приспів:
Синє небо, сине море, сині очі,
В листопадові доріжки сіє листя.
А нам зустріч наша перша й досі сниться,
Бо ти є моя любов, моя Богиня.
Хай роки летять крізь дні і в зорях ночі –
До життя з дітьми й онуками охочі.
Межи щастя і нещастя
Летимо в своє причастя;
Через сум й первинну радість
Нам Любов свою не зрадить.
Приспів:
Синє небо, сине море, сині очі,
В листопадові доріжки сіє листя.
А нам зустріч наша перша й досі сниться,
Бо ти є моя любов, моя Богиня.
Хай роки летять крізь дні і в зорях ночі –
До життя з дітьми й онуками охочі.
Твої очі вдень і вночі
Серце видіти так хоче –
Їх дивуюсь глибиною...
Все любуюся Тобою.
Приспів:
Синє небо, сине море, сині очі,
В листопадові доріжки сіє листя.
А нам зустріч наша перша й досі сниться,
Бо ти є моя любов, моя Богиня.
Хай роки летять крізь дні і в зорях ночі –
До життя з дітьми й онуками охочі.
В’ячеслав Шикалович
23.09.05р. – 14.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Ой під вітром гнуться верби,
Ставом хвиля шле привіт...
Моя мила серце вабить,
Я у ньому чую гніт:
І по личку чорнобровім,
По ході привабливій,
По статурі і по мові,
По розльоту довгих вій.
Ой під вітром гнуться верби,
Я під тим уже вікном –
Чи пусти, чи просто неба,
Як з тобою – все одно.
Серед трав таких шовкових –
Серед квітів польових –
Цілувати знову й знову
Всю тебе – від губ до ніг...
Ой під вітром гнуться верби,
Ставом хвиля шле привіт...
Моя мила серце вабить...
Я люблю весь білий Світ!
В’ячеслав Шикалович
18.11.2004р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Сентиментальний вальс
З пам’яті, де була весна.
Скрипка і контрабас,
Акордеон в мінорних снах
Тихо кружляє нас,
А мелодійна розповідь
Душу вже зве у час,
Де падолисту гріла мідь…
Приспів:
Осінь прощань…
Чую: «Прости,
Може зустрінемось
Десь я і ти? –
Там на краю зітхань,
Там де краї кохань…»
Айстр довгождана грань
В серці спить…
Там на краю зітхань,
Там де краї кохань…»
Айстр довгождана грань
В серці спить…
Сентиментальний вальс,
Місяцем повним суджений,
Не покидають нас
Звуки баяну, збуджені.
Легко кружляєм знов,
Мріями зачаровані.
Збудеться, ні – любов
В пломені мальв, змальована?…
Приспів:
Осінь прощань…
Чую: «Прости,
Може зустрінемось
Десь я і ти? –
Там на краю зітхань,
Там де краї кохань…»
Айстр довгождана грань
В серці спить…
Там на краю зітхань,
Там де краї кохань…»
Айстр довгождана грань
В серці спить…
В’ячеслав Шикалович
03.08.2013р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
У долині вздовж туману
Стежинонька в’ється –
Там дівчи'на з короми'слом,
Що танцює й гнеться.
Приспів:
Ой люлі, люлі,
Що куєш зозуля,
Небеса що скажуть,
Ось про долю нашу?
Може доля, та дівчина,
Побіжу на поміч.
Мрію в ноги – доганяю:
«Бути щастю в домі.»
Приспів:
Ой люлі, люлі,
Що куєш зозуля,
Небеса що скажуть,
Ось про долю нашу?
А дівчина хлопцю каже:
«Донесу сама я –
Моя хата ось рядочком
Із самого краю.»
Приспів:
Ой люлі, люлі,
Що куєш зозуля,
Небеса що скажуть,
Ось про долю нашу?
«А у мене у сусіднім
Селі теж у краї
Хата біла без господи –
Будьмо разом в раї.»
Приспів:
Ой люлі, люлі,
Що куєш зозуля,
Небеса що скажуть,
Ось про долю нашу?
Посміхнулася дівчина:
«Ой, який же бистрий…»
В ноги їм шовкові трави,
Сонячний любисток…
Приспів:
Ой люлі, люлі,
Що куєш зозуля,
Небеса що скажуть,
Ось про долю нашу?
…Так буває… Дід й Бабуся –
В споминах на призьбі…
Дні знайомства, дні весільні,
Все життя, як в книзі…
В’ячеслав Шикалович
Покро'ва
14.10.2013р. – 04.08.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Обычный день, ни холодно, ни жарко –
Всё как всегда – но необычно всё ж;
Не выспавшись, зевается так сладко
И в сердце что-то ждущее несёшь…
Так что же это? – Радость, море Света;
Да, День рожденья… ласковость цветов;
И столько песен будет ещё спето,
В календаре верстать ещё листов.
Но этот день – принёс то, что принёс
И понят так, как понимаешь Ты;
Ценою лет, взобравшись на утёс,
Там рассмотри надежды и мечты.
Обычный день, похож на предыдущий –
Увидеть в нём непросто Света новь,
Пусть Солнца Луч, в глаз радугу несущий
Дух вознесёт, превыше громких слов.
Благословен тот День, когда родился
И Бог Надежду в Сердце поселил;
Там свет Звезды до часу озарился,
Чтоб миг Любви когда-то наступил.
Что за волненье? – День рожденья это,
Родные лица близких и друзей;
И столько песен будет ещё спето…
И дней, летящих стаей журавлей…
Но этот День принёс, что произнёс –
И понят так, как понимаешь Ты;
А Тайна вся, что в нас Господь привнёс –
Всем в Мире Ты – Надежда и мечты!
Вячеслав Шикалович
Август 2002г. – 27.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Мов би злетів від краю хати,
Ця зачудована мета –
Хотів бо крила, Боже, мати,
Хотів злетіти до Христа…
Але ж земне таке липуче,
Тримає чіпко – як злетіть?
На краї майже, висне круча –
Залишить як життєву квіть?
Приспів:
Для всього є в цім світі – час,
Стежина до любові Бога.
Усіх релігій й Людства, рас –
Земна, в колізіях, дорога…
Та розумієш – все умовне
На цій життєвій бистрині,
Земнеє і небесне лоно
Давно даровано мені…
Через ось цю таємну призму
Летять в нас райдужні світи
Й Христа свята Любов-харизма,
Що будить людяність знайти…
Приспів:
Для всього є в цім світі – час,
Стежина до любові Бога.
Усіх релігій й Людства, рас –
Земна, в колізіях, дорога…
З Любов’ю обійняти Землю,
Бо ж Матір є одна усім:
І з Космосу голубо-зелу,
Й нам старт у сім світів по сім…
Приспів:
Для всього є в цім світі – час,
Стежина до любові Бога.
Усіх релігій й Людства, рас –
Земна, в колізіях, дорога…
В’ячеслав Шикалович
03.04.2012р. – 03.11.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
А небеса летять , летять
В свої краї, в свої літа
І де мені їх волю взять
Із їх заграв, із їх світань...
Душа – пір'їночко моя,
Думки твої й мої роять
Над оксамитом майбуття
І днями плинного життя.
Приспів:
А Місяченько – свідок наш,
Добра й любові ніжний плин,
Звеш у дитинства той колаж.
Лиш виглядаєте з світлин,
Татусь й Матуся – усмішки,
Так рідні нам і пам’ятні,
Що вдень, в ласкаві сутінки.
О, як завжди нам бажані.
Ця, нам дарована любов,
Кораблик в цілім Всесвіті –
Крізь всі шторми пливемо знов,
Тож Місяць й зорі нам світіть.
Світ чорнобривців рідних хат,
Духмяний, білий – вишень сад
Й поріг, з якого ми пішли:
О доленько, о журавлі...
Приспів:
А Місяченько – свідок наш,
Добра й любові ніжний плин,
Звеш у дитинства той колаж.
Лиш виглядаєте з світлин,
Татусь й Матуся – усмішки,
Так рідні нам і пам’ятні,
Що вдень, в ласкаві сутінки.
О, як завжди нам бажані.
В’ячеслав Шикалович
20.04.2021р. – 02.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Чи розбудить в когось поле
Стільки серця й почуттів,
Простір рідний – доле, доле,
Стільки жайворона слів...
Стільки запахів й розлуки,
Радість зустрічі із ним
І нестримні серця стуки
Від весни, і до весни...
Заспіває і заплаче
Ця жива роса в цвіту,
Не буває в світі краще,
Як в безкрайої ось тут...
...Де ще прадідів полями
Коники тягли вози
З Криму, з сіллю, чумаками –
Дальніх за світів призи...
Признаюсь тобі в любові –
Степ таврійський, хлібний стіл,
Тут дівчата чорноброві
Й козаки в цвітінні сил.
Аж за овид в даль туманну
Турмалінових світань,
В романтичну юність ранню
Я злітав за Божу грань...
Поле, поле несказанне,
Під тополі шелест віт –
Ти душі моїй, бажане,
Піснею лелечих літ...
В’ячеслав Шикалович
09.02.2022р. – 31.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Ось, за пагорбом дорога
Через степ в душевний краю,
Весь в передчутті тривоги –
Там сім'я лелек киває
І акації з під неба
Придивляються – признають?
Любі, я ж іду до себе,
Все ж – околиці впізнаю?...
Край села, що звався Кряків,
Жаб, піснями знаменитий...
В річечці плотва і раки,
Берег сонцем перемитий...
Там жили ласкаві люди,
Бабусі́ в неділю, в свято,
На стільцях в хустинах всюди –
У роки п'ятидесяті.
А Дід Курський – швець й рибалка,
Зрання з вудкою до річки,
Де городи через балку,
На бригаду з сіном бричка...
Розігнавшись битим шляхом,
Пісня шин велосипедних,
Вже лечу подібно птахам –
Край батьківський, заповідний...
О, стежини вірні й рідні,
Через сотні кілометрів
Обійму – вас... й пірамідний
Світ тополь, на шелест щедрий...
...Побувавши віртуально
Там, де Божий дар для серця,
Я з тобою, сповідальна,
Туя – де могилки, в'єшся...
Тож простіть мене, небогу,
Душі, що літають в небі –
З вами вічно в діалогу...
Боже, стрінемося в Тебе.
Вячеслав Шикалович
15.10.2021р. – 29.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Десь далеко в синіх сутінках завіси пам'ять шепче…
У вікно відкрите вітер студить…. Постаті мінливі
Всі кудись спішать. Зоря вечірня пломеніє – ще й ще,
Нижче й нижче, за дахами у шатрі червоні зливи…
Денце дня іще одного в сірий вечір поринає…
Настрій дивний, як димок від сигарети – був й немає.
Вже ліхтар на розі зойкнув, розігрівся й світить тьмяно.
Жде сюжет любовна пара на тій лавці для роману.
Край Землі й небес зійшлися – лиш повітрям відділились.
Ніч не лякана у місто увійшла легким туманом.
У домівці, що навпроти, дошка шахова зсвітилась –
Чорне й біле – все упоміш, як життя чудна омана…
Це вікно… збіднів екран… і кава встигла прохолонуть;
Щось тролейбус проспівав з жалем – неквапно з завороту.
В чорнім зорянім, красивім покривалі Неба лоно –
То ж вистава Божа, мила і чарівна – сну є спротив…
В’ячеслав Шикалович
21.06.2010р. – 29.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Деревенька моя – не забыла ль меня?
Острой бритвою чувств мою душу, пленя…
Как тебя мне обнять, с расстояний земных –
Юных дней незабытых, подлунных, хмельных.
Припев:
Как за руку тогда ты меня повела –
Дух сирени, потом ежевика цвела;
От глубин звёзд ночных озарился покров,
Там нашел я свою и влюбился без слов.
Край мой, где тополя аж до самых небес,
Моя Хата вся в кленах, что сказка чудес.
Будто Бог в этом рае меня поселил,
Детства годы навек в памяти сохранил.
О, любимый простор, им пленен я навек,
Ты загадка моя, сердца свет-оберег…
…Коли сможешь, прости, что не взял я с собой
Горсть землицы святой, где грустит зверобой…
Припев:
Как за руку тогда ты меня повела –
Дух сирени, потом ежевика цвела;
От глубин звёзд ночных озарился покров,
Там нашел я свою и влюбился без слов.
Край мой, где тополя аж до самых небес,
Моя Хата вся в кленах, что сказка чудес.
Будто Бог в этом рае меня поселил,
Детства годы навек в памяти сохранил.
Вячеслав Шикалович
14.10.2022г. – 28.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Земні тривоги
Як круки чорні
Все заплітають шляхи мої
Орлині крила
Святії горні
Знесіть у храм що в горі стоїть
Приспів:
Хата моя хата
Простягаєш руки
Звеш і вдень і вночі
Серця мого муки
Все я розумію
Не вернуть пройдешнє
Жиє в сьогодені
Лиш душа безмежна
Знайдіте радість
Польоту й світла
Верніть первинний той вдих життя
Де горне хвилі
Злотаве літо
Де перші миті душі летять
Приспів:
Хата моя хата
Простягаєш руки
Звеш і вдень і вночі
Серця мого муки
Все я розумію
Не вернуть пройдешнє
Жиє в сьогодені
Лиш душа безмежна
Де перша зустріч
Аж серце в небо
Ромашки полем барвистий світ
Моя колиска
Я мчу до тебе
У тінь від хати й кленових віт
Приспів:
Хата моя хата
Простягаєш руки
Звеш і вдень і вночі
Серця мого муки
Все я розумію
Не вернуть пройдешнє
Жиє в сьогодені
Лиш душа безмежна
В’ячеслав Шикалович
11.03.2013р. – 28.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Не відпускаєш,
Чорний кречете,
Не відпускаєш, чорнозем.
Там звала Неня
Йти вечеряти,
А думка вдаль
Кудись везе.
Приспів:
Де не скитайся, не мандруй –
Душа все ніжна пам’ятає,
І тин і хату розпізнає
На невисокому юру.
А серце каже: «Ти вернись
Й подвір’ю любому всміхнись,
Там злота юнь твоя промчала
І радощі, й німі печалі».
Таки призвала даль
У далину –
Не відпускали, хоч
Піски,
Та все вертає серце
В давнину
Мого життя,
Які віки.
Приспів:
Де не скитайся, не мандруй –
Душа все ніжна пам’ятає,
І тин і хату розпізнає
На невисокому юру.
А серце каже: «Ти вернись
Й подвір’ю любому всміхнись,
Там злота юнь твоя промчала
І радощі, й німі печалі».
О, сизий терен,
Ти прости мене,
Ожина синя,
Не сумуй.
Все найсвятіше
В небуття майне,
Де не скитайся
Не мандруй.
Приспів:
Де не скитайся, не мандруй –
Душа все ніжна пам’ятає,
І тин і хату розпізнає
На невисокому юру.
А серце каже: «Ти вернись
Й подвір’ю любому всміхнись,
Там злота юнь твоя промчала
І радощі, й німі печалі».
Маленький цвинтар,
А зібрав усіх
Під тополину
Мудрість днів.
Лунає здалеку
Дитячий сміх
І Божа посмішка
Як в сні…
Приспів:
Де не скитайся, не мандруй –
Душа все ніжна пам’ятає,
І тин і хату розпізнає
На невисокому юру.
А серце каже: «Ти вернись
Й подвір’ю любому всміхнись,
Там злота юнь твоя промчала
І радощі, й німі печалі».
В’ячеслав Шикалович
11.08.2014р. – 16.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Гайнемо в ліс
Стежиною угору
Де вікова
Є башта світ прозорий
Земля жива
У первоцвітів очі
Такі яскраві
Й до життя охочі
Картини ці
Так западають в душу
Хоч і мовчать
Все ж чути їх я мушу
А башта ця
Стоїть кордоном в часі
Якийсь монах
Там може жив у рясі
Дививсь в вікно
В це саме різне небо
Про щось як ми
Замріявся в потребі
І проліски
На нього задивлялись
Він споминав
Дитинство в річці ялик
А зорі в ніч котилися в пів неба
Він точно знав
Від ялика лиш ребра
Матусі ніц
І Татуся немає
У зорях десь
Господь про все лиш знає
Я спохвативсь
Усі за башту зникли
Повторне все
Як і життєві цикли
В’ячеслав Шикалович
28.03.2021р. – 22.10.2024г.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Я рад тому, что Солнца полон
День, в осень канувший совсем –
Герани шлют улыбку с окон,
В садах цветенье хризантем.
Я рад, что кот мурлычет рядом,
Что пёс навстречу мне бежит;
Сад обновляется нарядом,
Под ветром жёлтый лист дрожит.
Припев:
Осенний день – подарок года,
Им насладимся же, в сей час –
Мелодии поёт Природа,
Рассвет блистает с небосвода;
Запечатлеем эпизоды –
Янтарный сей иконостас.
Я рад синичке в винограде,
На ветках танец – прыг да скок
И воробьи: «Жив-жив» наградой,
А по траве ползёт жучок.
Я рад пожать соседу руку,
А миру пожелать добра!
И, что не одолела скука,
Да внук зачёт сдал на ура.
Припев:
Осенний день – подарок года,
Им насладимся же, в сей час –
Мелодии поёт Природа,
Рассвет блистает с небосвода;
Запечатлеем эпизоды –
Янтарный сей иконостас.
Я рад друзьям на телефоне,
Вновь песней новой одарить,
Творить ещё в одном сезоне,
Всех с грусти мудро выводить.
Припев:
Осенний день – подарок года,
Им насладимся же, в сей час –
Мелодии поёт Природа,
Рассвет блистает с небосвода;
Запечатлеем эпизоды –
Янтарный сей иконостас.
Вячеслав Шикалович
7 апреля 1908г – 23.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Крики чаек над скалою,
Моря тёплого волна –
Всё ещё в душе со мною
Лета лишь юдоль одна...
О какое ж ты родное
И прощаться не велишь,
Свежей пеною седою
Тихо время шевелишь...
Припев:
Окружают кипарисы и цветущие кусты,
И чинары, и каштаны – у конечной, у черты;
Берег всё пустей и звонче, в небе солнце высоко.
От тебя, прощай, уеду – далеко я, далеко…
Ты и я, что тот философ,
ни объять, ни объяснить –
Горизонт, где альбатросы,
Небесам благодарить...
Вместе – море, мы в обнимку,
Отключившись от сует,
С переменною картинкой
Плыли в ультрафиолет...
Припев:
Окружают кипарисы и цветущие кусты,
И чинары, и каштаны – у конечной, у черты;
Берег всё пустей и звонче, в небе солнце высоко.
От тебя, прощай, уеду – далеко я, далеко…
Заберу себе я в память
Цвет твоей морской волны.
Маяка мигает пламя...
Море – нет тебе цены!
Припев:
Окружают кипарисы и цветущие кусты,
И чинары, и каштаны – у конечной, у черты;
Берег всё пустей и звонче, в небе солнце высоко.
От тебя, прощай, уеду – далеко я, далеко…
Вячеслав Шикалович
31 августа 2021г. – 22.10.2024г.
Последний день отпуска.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Не кажется,
А было с нами всё –
Как этих звёзд свеченье-предсказанье
И наших чувств
Вальс тихий, невесом,
Да жизни будущей повествованье?
Припев:
И этот бриз,
И ласковость волны;
Прохлада и глубокая прозрачность
Осенних гор –
Свет тучек, белизны.
Одновременно тайна и реальность.
И клёна лист
Шлёт шёпот, словно сон,
Что слал на небеса за нас молитву.
Нам так светло,
Ведь души в унисон
Вплетались нежно в танго Кумпарсита.
Припев:
И этот бриз,
И ласковость волны;
Прохлада и глубокая прозрачность
Осенних гор –
Свет тучек, белизны.
Одновременно тайна и реальность.
Как облако,
Растаяв, убежит
За горизонт вдогонку новой тайне...
Осенний лист
Так красочно кружит –
Земных дорог в туманности бескрайней.
Припев:
И этот бриз,
И ласковость волны;
Прохлада и глубокая прозрачность
Осенних гор –
Свет тучек, белизны.
Одновременно тайна и реальность.
Вячеслав Шикалович
23.03.2021г. – 21.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Роки з долонь, як той пісок
під очерету шепіт милий,
та ще Господь дає нам сили,
в душі святійший закуток.
Осінній час осінніх дум
в неперевершеній мережці,
в моєму і твоєму серці
струну так ніжну я знайду.
Приспів:
То плаче, то співає саксофон,
А осінь мов сідає на коліна
І обійма, любові тінь, безвинна –
Немов впадаєш тут у напів сон.
Над морем чайки, хвилька шепотить
І віє вітер берега пісками –
Час відгукнувся, сонними віками.
Лист злотий знов піднявся і летить.
Цей обрій, як архів віків.
Біліє парус одинакий.
Шлють небеса таємні знаки.
Заполоняє теплота
і доля виткана встає
зорею днів над небосхилом,
а скрики чайок білокрилих,
мелодією шансоньє.
Приспів:
То плаче, то співає саксофон,
А осінь мов сідає на коліна
І обійма, любові тінь, безвинна –
Немов впадаєш тут у на пів сон.
Над морем чайки, хвилька шепотить
І віє вітер берега пісками –
Час відгукнувся, сонними віками.
Лист злотий знов піднявся і летить.
Вячеслав Шикалович
08.10.2021р. – 20.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Я прийду до тебе, та й під вечір –
до верби, що біля річки в зорях,
обійму в духмянні трав безпечних,
хай любов всі сумніви поборе.
Щоб моя лебідонька щаслива
та й була б у цім нелегкім світі;
щоб збулось для нас тут Боже диво
у безсмертнику і горицвіті...
Місяченько - свідок мовчазливий
з-за хмарини дивишся... й смієшся –
схованка твоя, що чорна грива,
а верба під вітерцем все гнеться...
Перса твої пружні і здорові,
та й волосся шовкове лоскоче,
губи притягальні і медові,
в ласках відчувати тіло хоче...
Зустріч все ж кінчається... й поночі...
Місяченьку – підсвіти ж нам знову...
Вячеслав Шикалович
17.08.2015р. – 20.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
В вікнах сизий плин
Тінями хмарин
І журливу пісню піє осінь–
Де старенький тин,
Не скрипить вже млин,
Лише стіни все сіріють й досі.
Приспів:
Закружляй мене, осінь матінко,
Щоб забув журу і печалі.
Ще вечірняя в листі зіронька –
Йди, станцюємо в карнавалі.
Хочеться й мені
Підспівать в вікні –
Ранок віддзеркалюється в росах.
Чи життя, чи в сні
Дні оті, шепніть.
З прадідів снопів пучок колосся.
Приспів:
Закружляй мене, осінь матінко,
Щоб забув журу і печалі.
Ще вечірняя в листі зіронька –
Йди, станцюємо в карнавалі.
Ось стежина таж
Й річки берег наш,
Де ми з очеретом гомоніли;
Дзюркотить вода,
Каже не біда –
Осінь закотилась в душу, мила.
Приспів:
Закружляй мене, осінь матінко,
Щоб забув журу і печалі.
Ще вечірняя в листі зіронька –
Йди, станцюємо в карнавалі.
Двох лелек з гнізда
Осінь зве, руда –
З річкою життя і їхня пісня;
В вирій вже тепер,
Рідний край завмер,
Кличе золотава осінь, пізня.
Приспів:
Закружляй мене, осінь матінко,
Щоб забув журу і печалі.
Ще вечірняя в листі зіронька –
Йди, станцюємо в карнавалі.
В’ячеслав Шикалович
09.11.2020р. – 18.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Моє близьке, моє далеке –
Сердечне, ніжне і просте…
В мої гаї, де сплять лелеки,
Стежина ні – не заросте.
Приспів:
Душа, тож гімн ти заспівай життю –
Воно ж бо чисте і прозоре,
У ньому щастя є і горе,
Перед його величністю схилюсь.
Все пережите як забути нам?
Та сьогоденням тішимося з вами,
Терпінню Бога дивимось роками,
Він знає, що й на Сонці не без плям.
Не заросте, бо вже навіки
Бузок і клен, та ластівки –
Щонайдорожчі серцю ліки
У плин життєвої ріки…
Приспів:
Душа, тож гімн ти заспівай життю –
Воно ж бо чисте і прозоре,
У ньому щастя є і горе,
Перед його величністю схилюсь.
Все пережите як забути нам?
Та сьогоденням тішимося з вами,
Терпінню Бога дивимось роками,
Він знає, що й на Сонці не без плям.
Як погляд Нені біля хати,
Де чорнобривці шлють уклін.
Я щастя йшов кудись шукати –
Воно ж дивилося услід…
Приспів:
Душа, тож гімн ти заспівай життю –
Воно ж бо чисте і прозоре,
У ньому щастя є і горе,
Перед його величністю схилюсь.
Все пережите як забути нам?
Та сьогоденням тішимося з вами,
Терпінню Бога дивимось роками,
Він знає, що й на Сонці не без плям.
В’ячеслав Шикалович
01.08.2012г. – 17.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Татусь... завжди снував при ділі,
Бо майстром на всі руки був.
Чи збудувати дітям дім свій –
Копать колодязь, хоч добу...
До всіх професій мав він нахил,
Секрети й тонкощі пізнав.
Ходив по даху наче птаха
Й землиці запах полюбляв...
Там виноград – сортів багацько –
Ростив на радість нам усім...
А біля вуликів як хвацько
Вправлявся... в соняхів красі...
Та й вечорами шив шкатулки
Красиві, з фото... в кольорах;
З ниток в’язав рибацькі „ штучки ”:
Нічний рибалка при зорях...
На мотоциклі мчав у леті,
В селі – не треба й мерседес!
І тесля й столяр, і електрик –
В лиці однім – сто сім чудес!
В більярді жоден супротивник
Не міг його здолати в лад;
Як в доміно – якимось дивом
Перемагав усіх підряд!
В майстерні, з самого дитинства,
Моїм рукам натхнення дав.
Татусь мій рідний, Боже диво,
Ти всім добра лише жадав...
Завжди в мозолях робітничих
Долоні, жорсткі і тверді;
Кремезний, сильний, доброзичний –
Він був, а не чекав надій...
З відкритим поглядом блакитним,
Димів й чарчини не цуравсь –
Був оптимістом сміхотливим,
Всім любий, зо всіма він знавсь.
Життя нелегке й небагате,
Не видатне, просте людське...
Я не забуду тебе, Тато,
Серденько любе,... дороге...
В’ячеслав Шикалович
02.04.2006р. – 14.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Татусь... завжди снував при ділі,
Бо майстром на всі руки був.
Чи збудувати дітям дім свій –
Копать колодязь, хоч добу...
До всіх професій мав він нахил,
Секрети й тонкощі пізнав.
Ходив по даху наче птаха
Й землиці запах полюбляв...
Там виноград – сортів багацько –
Ростив на радість нам усім...
А біля вуликів як хвацько
Вправлявся... в соняхів красі...
Та й вечорами шив шкатулки
Красиві, з фото... в кольорах;
З ниток в’язав рибацькі „ штучки ”:
Нічний рибалка при зорях...
На мотоциклі мчав у леті,
В селі – не треба й мерседес!
І тесля й столяр, і електрик –
В лиці однім – сто сім чудес!
В більярді жоден супротивник
Не міг його здолати в лад;
Як в доміно – якимось дивом
Перемагав усіх підряд!
В майстерні, з самого дитинства,
Моїм рукам натхнення дав.
Татусь мій рідний, Боже диво,
Ти всім добра лише жадав...
Завжди в мозолях робітничих
Долоні, жорсткі і тверді;
Кремезний, сильний, доброзичний –
Він був, а не чекав надій...
З відкритим поглядом блакитним,
Димів й чарчини не цуравсь –
Був оптимістом сміхотливим,
Всім любий, зо всіма він знавсь.
Життя нелегке й небагате,
Не видатне, просте людське...
Я не забуду тебе, Тато,
Серденько любе,... дороге...
В’ячеслав Шикалович
02.04.2006р. – 14.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Птахо, моя любая птахо,
Скоро вирій покличе
в перелітні краї...
Змахом, білих крилець
тим змахом –
В кришталево-прозорі,
ті небесні гаї...
Птахо, перелітная птахо,
На Землі побувавши,
міражу де раї...
В сизім, за хмаринкою-дахом
Небі, місяць плекає
ті надії мої.
Приспів:
У обіймах, в Любові,
Пролітає життя –
Дні короткі і довгі,
Земне й неба шиття.
Дороге й неповторне
У задумі Творця.
Радість хай нас пригорне,
Що тобі до лиця.
Птахо, перелітная птахо,
Ми з тобою напевне
поріднились давно,
Щоб з медово-полинним
цим наївності прахом,
Розпрощатись без кривди,
як з погаслим горном...
Птахо, перелітная птахо,
Цими снами з тобою
найщасливіший всіх;
Так хотів, щоб життя це
коротесеньке – стало,
Як перлина в волоссі,
як твій радісний сміх...
Приспів:
У обіймах, в Любові,
Пролітає життя –
Дні короткі і довгі,
Земне й неба шиття.
Дороге й неповторне
У задумі Творця.
Радість хай нас пригорне,
Що тобі до лиця.
Птахо, моя любая птахо,
Скоро вирій покличе
в перелітні краї...
Змахом, білих крилець
тим змахом –
В кришталево-прозорі,
ті небесні гаї...
Приспів:
У обіймах, в Любові,
Пролітає життя –
Дні короткі і довгі,
Земне й неба шиття.
Дороге й неповторне
У задумі Творця.
Радість хай нас пригорне,
Що тобі до лиця.
В’ячеслав Шикалович
28 квітня 2006г. – 13.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
А за окном Луна
повисла на ветвях –
Ей листопад не листопад,
Нам с ней вечерний променад.
Да Солнышко шалит,
сколь дней мы на бровях,
Магнитных бурь ведь частокол –
Кто создаёт им протокол?
Припев:
От прозы жизни не уйдёшь,
Себя в ней каждый миг найдёшь.
Летим сквозь миги наших лет,
Как мотыльки на белый свет.
Мы с Истиной вперегонки –
Её попробуй, извлеки.
Всё норовим под Мудреца –
Мы ль не загадка для Творца?
Засыпал север снег,
нежданный белый брег.
Уж зашумели журавли,
Их голоса к нам донеслись.
Известен ежегодный сленг,
в край тёплый предстоит побег.
Готовьтесь, братцы, к холодам,
Тепло же душам и сердцам.
Припев:
От прозы жизни не уйдёшь,
Себя в ней каждый миг найдёшь.
Летим сквозь миги наших лет,
Как мотыльки на белый свет.
Мы с Истиной вперегонки –
Её попробуй, извлеки.
Всё норовим под Мудреца –
Мы ль не загадка для Творца?
О, якорь наш земной,
не ждёт с тобой покой.
А леса тонкое чутьё,
Собралось в стайку вороньё.
На море редко штиль –
о скалы бьет прибой.
Надежда, Вера и Любовь –
Сюжет, любимый для стихов.
Но миру ведь претит покой,
Бурленье унесёт рекой
И через это нам пройти –
Любви, Добра нам путь найти.
Припев:
От прозы жизни не уйдёшь,
Себя в ней каждый миг найдёшь.
Летим сквозь миги наших лет,
Как мотыльки на белый свет.
Мы с Истиной вперегонки –
Её попробуй, извлеки.
Всё норовим под Мудреца –
Мы ль не загадка для Творца?
Вячеслав Шикалович
11.10.2024 г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору,
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Й живемо Тобі заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
В’ячеслав Шикалович
20.02.2005г. – 10.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2024
День, словно вечер,
Хоть всё в нём едино,
Дождиком мечен.
Давно Буратино –
В книжке живёт, что
В тех, с детства картинках,
В памяти почте,
В прозрачных днях-льдинках…
Припев:
Динь-динь, прервалась наша мысль,
Другие, что б нарушить штиль,
Явились, расцвели уж садом –
Жизнь, вновь установилась ладом.
С Луною Солнце целовалось
И с грустью весело, прощалось.
Жизнь тоже книжка:
Страница, страница…
Вновь воробьишки
Пришли к ней прибиться.
Кошечка дремлет,
Сны тоже ей снятся,
Вот-вот проснётся
И мысли развеет.
Припев:
Динь-динь, прервалась наша мысль,
Другие, что б нарушить штиль,
Явились, расцвели уж садом –
Жизнь, вновь установилась ладом.
С Луною Солнце целовалось
И с грустью весело, прощалось.
Солнышко взглянет
И день улыбнётся.
Здрасьте, земляне –
Жизнь вновь задаётся.
И телефоны
Не зря под рукою,
В них электроны
Нам с нужной игрою.
Припев:
Динь-динь, прервалась наша мысль,
Другие, что б нарушить штиль,
Явились, расцвели уж садом –
Жизнь, вновь установилась ладом.
С Луною Солнце целовалось
И с грустью весело, прощалось.
Трудно представить,
Без них обходились?
А надо восславить,
Кто их сотворили.
Припев:
Динь-динь, прервалась наша мысль,
Другие, что б нарушить штиль,
Явились, расцвели уж садом –
Жизнь, вновь установилась ладом.
С Луною Солнце целовалось
И с грустью весело, прощалось.
Вячеслав Шикалович
06.02.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
Синий вечер, синий вечер –
Отражение огней…
И печаль меня не лечит,
Неуютно как-то с ней…
А душа во чисто поле
Улетает журавлём –
Хорошо то, как на воле,
С тишиною поживём…
Припев:
В окруженье звёзд янтарних
И в глицинии цветах,
Вдоль скамеечек бульварних –
Отблеск плиток тротуарных
И неясних так, мечтах…
Поживём ли, покочуем
Средь земных дорог, мой свет,
Под звездами обниму я –
Сколько зим… и сколько лет…?
Синий вечер, синий вечер,
Над закатом прядь волос…
Тишина – дарует встречу,
Продолжение – вопрос…
Припев:
В окруженье звёзд янтарних
И в глицинии цветах,
Вдоль скамеечек бульварних –
Отблеск плиток тротуарных
И неясних так, мечтах…
Вячеслав Шикалович
23.08.2011г. – 04.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Ой поведІть мене шляхАми
ЛілЕї білі на воді,
Де розквітАли над хатАми
У цвіті яблунЕвім дні…
В тім незабУтнім йшов вишнЕвім,
СердЕшнім і прадАвнім сні
В омрІяну свящЕнну нЕвідь,
Що лЮдям снИлася… й менІ…
Приспів:
О, Божі стрУни, чи звУки литАври
З НебЕс лИнуть, в час одкровЕнь;
І сЕрце, і дУшу так мАнять стожАри,
Та спОвіді слОво, повЕрх.
І бОлісно так почувАюсь,
Що все те я колИсь згубИв.
Таке най спрАвжнє, щИре – знаю,
СпокУта нАйде, бо любИв.
Все пізнаЄться в порівнЯнні.
ПереосмИслювання час
В інтуїтИвні схОдить грані,
Де спОвіді горить свіча…
Приспів:
О, Божі струни, чи звуки литаври
З Небес линуть, в час одкровень;
І серце, і душу так манять стожАри,
Та сповіді слово, поверх.
Все ж проведІть мене шляхАми
ЛілЕї бІлі на воді,
Де в сЕрці квІтнуть й над хатАми
У цвіті яблунЕвім дні…
Приспів:
О, Божі струни, чи звуки литаври
З Небес линуть, в час одкровень;
І серце, і душу так манять стожАри,
Та сповіді слово, поверх.
Вячеслав Шикалович
30.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Тінь дитинства і
Небо ти моє,
Той рожевій шлях кровний.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Сонечком життя – сповни…
Є казкова даль –
промінь там ряхтить,
Вічного життя пісня…
Таїна віків
у душі дзвенить –
Жертвенне горіть вмінням…
У громах озвись,
туги скинь сльозу
Із дерев моїх весен…
Вітром приторкнись,
мов би наяву,
Просідей зі скронь, бесід…
Променем своїм
обігрій мене
І заглянь в мою душу,
Чи не я твій друг?
Хай печаль мине –
Чути лиш тебе мушу…
Не життя, як без –
Неба у Христі:
– чи прощання тче вирій,
– посмішку пошле
в краплі на листі
ніжних і земних лілій.
Тінь дитинства і
Небо ти моє –
Ви душі свята Совість.
Світанковий плин
хрещенням встає,
Ти життя мого – повість.
В’ячеслав Шикалович
03.10.1998р. – 05.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Что в школьном шуме он нашёл?
Куда спешит так рано?
К сердцам детей через глагол;
Знакомить с интегралом.
ПРИПЕВ:
Учитель: жертвенный огонь,
Любовь без сожаления –
Ребёнку подаёт ладонь
И сердца потепление...
Как выросли выпускники,
Коллегами уж стали...
Ну а теперь, мой друг, прикинь –
Как жизнь свою верстали?
Ведь честь по чести, в книгу дней
Мы детскость, взрослость в сумме,
Для воспитания ЛЮДЕЙ
В "раю" страстей и бума...
ПРИПЕВ:
Учитель: жертвенный огонь,
Любовь без сожаления –
Ребёнку подаёт ладонь
И сердца потепление...
Когда он спит? И ночью свет,
Средь книг, тетрадок – вечно,
Так до седин, десятки лет
Мечтам ребячьим, встречно.
Помолодеть уж не дано,
Но юность в сердце рядом –
Хоть было это так давно,
Но май ведь с нами... садом...
ПРИПЕВ:
Учитель: жертвенный огонь,
Любовь без сожаления –
Ребёнку подаёт ладонь
И сердца потепление...
Вячеслав Шикалович
октябрь 2016г. – 04.10.2024г.
Ко Дню учителя
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Не загаданы встречи и случай
Ни при чём, здесь, на жизни Пути;
Лучше Сердце свое ты послушай,
Лишь оно нам поможет найти
Все ответы под дивным восходом
И под Солнца лучом золотым,
Дня прекрасного радостным ходом,
Под закатом чудесно-хмельным.
И во взгляде твоем, мой прохожий,
Пылком, детском и мудром подчас –
Ты Душой на меня так похожий,
Я тебя уже где-то встречал…
Там где птиц за дубравою песни
И ромашек ковры под ногой,
И где колокол шлет свои Вести,
И где мысли мне шепчут: «Постой,
Не спеши, насмотрись, надивись же –
И с вершины на Мир погляди:
Для кого сотворён и что движет
Красотою? Себя в нем найди».
Потому не загаданы встречи
Кто душою друг другу открыт;
Нет, они предначертано-вещи,
Их полет Божьим Светом омыт.
Вячеслав Шикалович
22.12.2003г. – 03.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Не загаданы встречи и случай
Ни при чём, здесь, на жизни Пути;
Лучше Сердце свое ты послушай,
Лишь оно нам поможет найти
Все ответы под дивным восходом
И под Солнца лучом золотым,
Дня прекрасного радостным ходом,
Под закатом чудесно-хмельным.
И во взгляде твоем, мой прохожий,
Пылком, детском и мудром подчас –
Ты Душой на меня так похожий,
Я тебя уже где-то встречал…
Там где птиц за дубравою песни
И ромашек ковры под ногой,
И где колокол шлет свои Вести,
И где мысли мне шепчут: «Постой,
Не спеши, насмотрись, надивись же –
И с вершины на Мир погляди:
Для кого сотворён и что движет
Красотою? Себя в нем найди».
Потому не загаданы встречи
Кто душою друг другу открыт;
Нет, они предначертано-вещи,
Их полет Божьим Светом омыт.
Вячеслав Шикалович
22.12.2003г. – 03.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Он стоит всё также у дороги,
Под осенним золотым дождём
И хранит все сны твоей тревоги,
Отчий дом в берёзах под окном.
Русь любил ты буйно и широко –
Там, где свет ветвями был увит.
Знал, что будет путь твой одинокий,
Путь последний, тайною покрыт.
Знал, что будет путь твой одинокий,
Путь последний, тайною покрыт.
Припев:
Оттого так, то давнее раннее
Всё острее жжёт сердце сейчас…
Домик низенький с синими ставнями
Всё хранит в окнах взор твоих глаз.
Твоя юность, жизни бесшабашной,
Не пропала волнами реки,
Проросла на стихотворных пашнях
И на поле слова и строки.
Отозвалась в молодом роптанье,
В том весеннем ропоте берёз,
В той печали раннего страданья
И в любви – доверия и слёз.
В той печали раннего страданья
И в любви – доверия и слёз.
Припев:
Оттого так, то давнее раннее
Всё острее жжёт сердце сейчас…
Домик низенький с синими ставнями
Всё хранит в окнах взор твоих глаз.
Мне б сегодня многие сгодились
В сыновья, был в дедах бы скорей, –
Золотые кудри бы не вились,
Но в берёзах пел мне б соловей.
Я пою сегодня издалёка…
Жил бы, в Бога верил бы теперь.
Унесла меня река далёко,
Не открыть в то прежнее мне дверь.
Унесла меня река далёко,
Не открыть в то прежнее мне дверь.
Припев:
Оттого так, то давнее раннее
Всё острее жжёт сердце сейчас…
Домик низенький с синими ставнями
Всё хранит в окнах взор твоих глаз.
Вячеслав Шикалович
30.10.2021г. – 02.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Долгожданным ожиданьем
лето голубем влетело
И в открытое окошко
редкостной надежды луч...
Ведь в одной застывшей позе,
как скульптуре, грустно телу –
На Природу, на Природу –
в путь к морской волне, к теплу!
Припев:
Лето, сказочное лето,
Временем так быстро спето;
В блестках волн, в сиянье света
И в объятьях – ласк, приветы!
К букам в горы и не медля –
ствол обняв, щекою к коже;
Там... главою, близко неба,
неустанный шёпот шлёшь...
Мне бы ангельские крылья –
я наверх взлетел бы тоже,
Но и здесь твоей любви я
слышу трепетную дрожь...
Припев:
Лето, сказочное лето,
Временем так быстро спето;
В блестках волн, в сиянье света
И в объятьях – ласк, приветы!
Шаг ещё и можжевельник
за скалу зовёт вглядеться –
Ширь бескрайняя морская
захватила дух совсем!
Вдоль аллеи кипарисов –
никуда теперь не деться,
Цвет магнолии прекрасной,
к пенной пляжной полосе!
Припев:
Лето, сказочное лето,
Временем так быстро спето;
В блестках волн, в сиянье света
И в объятьях – ласк, приветы!
Принимай мою скульптуру,
гибким стать хочу с тобою,
Море в ласке так живое –
как соскучился, дружок!
Баттерфляем и в саженках
я в восторге над волною
И в прохладе здесь Нептуньей,
жди, мой жаркий бережок!
Припев:
Лето, сказочное лето,
Временем так быстро спето;
В блестках волн, в сиянье света
И в объятьях – ласк, приветы!
Вячеслав Шикалович
24.06.2020г. – 01.10.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Ой поведІть мене шляхАми
ЛілЕї білі на воді,
Де розквітАли над хатАми
У цвіті яблунЕвім дні…
В тім незабУтнім йшов вишнЕвім,
СердЕшнім і прадАвнім сні
В омрІяну свящЕнну нЕвідь,
Що лЮдям снИлася… й менІ…
Приспів:
О, Божі стрУни, чи звУки литАври
З НебЕс лИнуть, в час одкровЕнь;
І сЕрце, і дУшу так мАнять стожАри,
Та спОвіді слОво, повЕрх.
І бОлісно так почувАюсь,
Що все те я колИсь згубИв.
Таке най спрАвжнє, щИре – знаю,
СпокУта нАйде, бо любИв.
Все пізнаЄться в порівнЯнні.
ПереосмИслювання час
В інтуїтИвні схОдить грані,
Де спОвіді горить свіча…
Приспів:
О, Божі струни, чи звуки литаври
З Небес линуть, в час одкровень;
І серце, і душу так манять стожАри,
Та сповіді слово, поверх.
Все ж проведІть мене шляхАми
ЛілЕї бІлі на воді,
Де в сЕрці квІтнуть й над хатАми
У цвіті яблунЕвім дні…
Приспів:
О, Божі струни, чи звуки литаври
З Небес линуть, в час одкровень;
І серце, і душу так манять стожАри,
Та сповіді слово, поверх.
Вячеслав Шикалович
30.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
ХлЮпає КОнка крильмИ лебедИними,
Рідна моя, не спішИ…
В нІченьку теплу й спекОтними днИнами
Душу мою вколишИ…
Приспів:
Край мій лелЕчій, ковИлом посрІблений,
СЕрцем до тебе прирІс;
ВЕрби все бЕрегом, рІдним, усмІхненим,
Чим же ти долю прирІк?
Все повертАєшся в дні ненаглЯднії –
Де очерЕт шЕпче: «Мій
ХлОпчику, вИростеш, стрІнуться мАнії
ВсепоглинАючих мрій.
Приспів:
Край мій лелечій, ковилом посріблений,
Серцем до тебе приріс;
Верби все берегом, рідним, усміхненим,
Чим же ти долю прирік?
Край не забУдеш нікОли цей, в пАм’яті
ЗблИском вікОнця, сюдИ –
В дні найсвятІші, де сОвісті пАростки
В сЕрці, мов бджІлок медИ…»
Приспів:
Край мій лелечій, ковилом посріблений,
Серцем до тебе приріс;
Верби все берегом, рідним, усміхненим,
Чим же ти долю прирік?
Вячеслав Шикалович
23.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Распростерт пред Тобой я давно и вполне,
Ты читаешь меня, словно книгу.
Совершаю теперь я земное турне
Наподобие, под парусом, бригу.
Припев:
Что ж ты, ритм барабанный, так весел во дне,
Спрятав грусть в за кудыкину гору
И стучишь каблучками цыганской родне,
Весь минор, подаривши мажору.
Редко штиль составляет дорогу мою,
Океаном – поля и равнины,
Города и селенья, в предгорьях стою
На утёсе, в тумане долины.
Припев:
Что ж ты, ритм барабанный, так весел во дне,
Спрятав грусть в за кудыкину гору
И стучишь каблучками цыганской родне,
Весь минор, подаривши мажору.
На изломе дорог и, времён перемен,
С содроганьем немых потрясений,
Словно в жизненной теме подвижный джазмен
С листопадных теней в свет весенний.
Припев:
Что ж ты, ритм барабанный, так весел во дне,
Спрятав грусть в за кудыкину гору
И стучишь каблучками цыганской родне,
Весь минор, подаривши мажору.
Вячеслав Шикалович
28.09.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Тиха осінь
Думками мене обіймає...
Десь далеко,
Як тут в різнобарвному листі,
Час згасання
Такої ж музики владнає
І дістане,
Як та павутинка у леті...
Приспів:
Днів з тобою
І з поглядом милим замало
Вже до віку.
Прости мене, любая Мамо...
Так ласкаво
Давно не було в білім світі,
В журавлинім
Такім заколисанім небі –
Як у Божім
Сердешнім для всіх заповіті,
До якого
Святая приходить потреба.
Приспів:
Днів з тобою
І з поглядом милим замало
Вже до віку.
Прости мене, любая Мамо...
Тиха осінь,
Співай мені голосом Мами,
Що тоді
Серед золота кленів змахнула
На прощання
Й злетіла за красені хмари –
Знаю й досі
Як я, ти мене не забула...
Приспів:
Днів з тобою
І з поглядом милим замало
Вже до віку.
Прости мене, любая Мамо...
Вячеслав Шикалович
13.11.2006р. – 26.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
У листопАді народИвся
Мій перший день на цій землі –
Уранці, з Сонцем промінь-криця
СпалахкотІв, з Його велінь.
С тих пір напЕвно осінь стала,
Як талісмАн в душі моїй
І повелА, як обіцЯла,
У золотАвий плин гаїв.
Приспів:
Танцює листя падеспАнь,
ВівтАр бурштИнний тихо кличе,
А Небо зве все вище й вище,
Земне такОж: «Зі мнОю стань».
ВітрИ-музИки лоскотАли
БагрЯне листя на вітАх...
Мені завжди було замАло
ОсІнніх вАльсів і світАнь...
О, лІто бАбине зіткАне
Із павутИння і теплА,
Із тИші-казки про незнАне –
Змах журавлИного крила...
Приспів:
Танцює листя падеспань,
Вівтар бурштинний тихо кличе,
А Небо зве все вище й вище,
Земне також: «Зі мною стань».
Цей знак осінній в кожнім рОці,
Десь сЕрце клИче в НебесА,
Бо ми до ВІчності в дорОзі
З земнИх тривОжних зависАнь...
ТанцЮє лИстя падеспАнь...
Вячеслав Шикалович
06.10.2006р. – 26.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Возвращайся, милая, скорее
И к ромашкам нашим прикоснись…
Чувства в нас, с годами, все нежнее –
Мне опять, далекая, приснись.
Не летай в заоблачных обманах,
И в туманах, вновь не исчезай.
Буду ждать, чтоб поздно или рано
Белым цветом твой подкрался май.
Припев:
Ветер штору забирает в окна,
Всё зовёт на встречу вновь к тебе…
Ты мне снишься, так красива, сонна –
Лучик Солнца приласкал с Небес.
И оттуда, из весенних далей,
Белой птицей в Сердце мне впорхни;
Вспомни, как с тобою мы мечтали –
Как всегда, сейчас меня пойми.
…Плачет осень, горькими слезами,
И роняет в лужи желтый лист.
Грусть пройдет, порадует нас днями.
Радость встречи возблагодарит.
Припев:
Ветер штору забирает в окна,
Всё зовёт на встречу вновь к тебе…
Ты мне снишься, так красива, сонна –
Лучик Солнца приласкал с Небес.
Вячеслав Шикалович
15.11.2003г. – 19.09.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Вже зрання півні дзвонять в дзвони
Та Сонце радо усміх шле нам,
Корови в мукання коронах,
А вулиця зрослася в кленах…
Приспів:
Яке там небо, в зорях ночі,
Все неповторне і святеє,
Ці Нені вірні, ніжні очі…
Все так живе, хоча й пройдешнє.
П’янить фіалка коло хати,
Що в ній родились і зростали.
Стілець під призьбу – сіла мати
Й хустину білу пов’язала…
Приспів:
Яке там небо, в зорях ночі,
Все неповторне і святеє,
Ці Нені вірні, ніжні очі…
Все так живе, хоча й пройдешнє.
На грушу дивиться біляву,
В весільнім цвіті сняться серпні –
Коли на спаса будуть славить
Й плоди нести благословенні.
Приспів:
Яке там небо, в зорях ночі,
Все неповторне і святеє,
Ці Нені вірні, ніжні очі…
Все так живе, хоча й пройдешнє.
А на столі жде глечик повен
Вже зрання тим парним блаженством,
Пахучим хлібом з Божим словом
І хресним християнським жестом…
Приспів:
Яке там небо, в зорях ночі,
Все неповторне і святеє,
Ці Нені вірні, ніжні очі…
Все так живе, хоча й пройдешнє.
В’ячеслав Шикалович
30.05.2010р. – 23.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Пам’ятаєш, як були
Юні, молоді?
На світанні лугом йшли
В осінь й по весні…
Там хмарин рожевий спів
Супроводжував –
Сніг, чи дощ, всіх настрій грів,
Як шкільний той вальс…
Приспів:
Однокласники мої, однокласники –
Вашу усмішку в той час не забуду я.
Як розбіглись долі в нас передвісники…
Ось, зустрілись другий раз – посивілий ряд.
Вперше все – і в перший клас,…
І в останній клас…
Ті роки пройшли крізь нас,
В серці раз-по раз…
Защемить,… як лине час?
П’ять десятиліть!
Та горить іще свіча –
Вже онуки вслід…
Приспів:
Однокласники мої, однокласники –
Вашу усмішку, ось цю – незабуду я.
Що вкує зозуля нам – смуту, власне, кинь,
Бо ж, зустрілись в пізній час – все рідіє ряд…
Вячеслав Шикалович
12.04.2011р. – 23.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
КраЇ моЇ,
Де сЕрця стрУни
ЗагрАють, лИше приторкнИсь;
Там сплять мої
Дитячі лУни,
РожЕва, Батьківщини вись.
Там найсвятІші
НародИни,
Душі, причЕтної землі
І перший крок
Під нЕбом сИнім,
Іще незвІданих велІнь.
Приспів:
БаЯн там стане другом серця
На все тепЕр моє життЯ,
Пісні – душі відкрИють двЕрці.
На жаль туди, без вороттЯ.
Роса в криштАлі,
ПрОмінь сонця,
Крик пІвня в світанкОву рань
І погляд Нені
У вікОнці,
Та ластівОк пісЕнна дань.
Суть майбуттЯ
У рОсті крИлець,
ЖиттЄвих схИльність, подолАнь.
ПорІг БатькІвський,
Де навчИлись
Любити край, куди не глянь.
Приспів:
Баян там стане другом серця
На все тепер моє життя,
Пісні – душі відкриють дверці.
На жаль туди, без вороття.
Те все в тобІ,
Як вдих і видих,
Що пронесЕш в своїм життІ
І лИця всі,
ОкОлиць вИди.
За бОлі й рАдість, заплатІть.
Приспів:
Баян там стане другом серця
На все тепер моє життя,
Пісні – душі відкриють дверці.
На жаль туди, без вороття.
Вячеслав Шикалович
14.09.2021р. – 21.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Где учитель мой, Раевский,
Что маяк в края певуньи?...
Разноцветные петуньи –
Те года умчались вспять...
Ленкурсантов, словно Невский,
Словно сказочный подлунный,
Уносящий в дали юны –
Пред глазами встал опять...
Припев:
Друг седой мой, беззаветный,
Дарящий любовь, добро –
Судьбы словно пряный ветер,
Жизнь, дороги наши врозь…
Ах как мы расстались рано!
...Пел и даже из экрана.
Ваших заповедей главных
Смог ещё тогда понять –
Как держать мне диафрагму,
На опоре петь пиано,
Не следить за фортепьяно
И слова не забывать...
Припев:
Друг седой мой, беззаветный,
Дарящий любовь, добро –
Судьбы словно пряный ветер,
Жизнь, дороги наши врозь…
Хоть в душе остался молод,
Твоих улиц старых фрески
Представлял, прикрывши веки,
где событий череда...
Мой Орехов – дивный город,
За годами там Раевский
В старом Доме Пионерском –
Что со мною навсегда.
Припев:
Друг седой мой, беззаветный,
Дарящий любовь, добро –
Судьбы словно пряный ветер,
Жизнь, дороги наши врозь…
Вячеслав Шикалович
08.12.2020г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Вот радость бежит по свету
белый стих
Вот радость бежит по свету
И нам предлагает то же,
Поёт себе песенки нежно,
Настрой источает ласку.
И где б она не пробежала,
В прохожих улыбки рождает,
Они как цветы незабудки,
Всю прелесть несут по свету.
Волна за волною радость
Счастливит детей и взрослых,
И ширится круг надежды,
Что грусть это заблужденье.
Прямою – хромой походкой,
Болезнь побеждает радость,
И Солнышку любо с нами,
Земля перестала злиться.
И всем стало вдруг понятно –
Тоска, грусть есть заблужденье,
Что ненависть чужда миру,
А зло в людях, чисто вирус.
Пришло время измениться,
А жизнь превратить нам в сказку
И звёзды о том мигают,
Вселенная шлёт сигналы.
Вот радость бежит по свету
И нам предлагает то же,
Поёт себе песенки нежно,
Настрой источает ласку.
Вячеслав Шикалович
20.09.2024г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
О, ветра ночи дуновенье,
Души там, словно птицы пенье
И в лунном отблеске дыханья,
Вновь растворяются лобзанья.
Припев:
А человек, в подобье Бога,
Был сотворён с миров порога,
С бессмертною душой летящей,
В развитии все восходящем.
Вдруг тучка лёгкая, картиной,
То ль мягкою легла периной,
Летать ей небом не впервой.
Звёзд сонм не нарушал покой.
Припев:
А человек, в подобье Бога,
Был сотворён с миров порога,
С бессмертною душой летящей,
В развитии все восходящем.
Земля светилась городами,
С грехами люди, и с мечтами –
Кто засыпал, кто кофе пил.
Бог наблюдал и всех любил.
Припев:
А человек, в подобье Бога,
Был сотворён с миров порога,
С бессмертною душой летящей,
В развитии все восходящем.
Бог создал в одухотворение,
С красот земных, для удивления,
В счастливой жизни, умиления,
Над суетою вознесения.
Припев:
А человек, в подобье Бога,
Был сотворён с миров порога,
С бессмертною душой летящей,
В развитии все восходящем.
Вячеслав Шикалович
31.08.2024г. – 2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Тече річка невеличка,
Так чудова і жива,
СОнцем чисте вмите личко
Й задивилась на жнива.
Люди порають до ночі,
Щоб поспіти до дощу.
АметИстові їй очі,
Тож рядочком примощусь.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
НероздІльно, як ріднЯ.
ВОди ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не мінЯй.
ПогомонимО про давнє,
Зрозумієш мою біль –
Стала там пустою рано
ХАтонька, немає сил…
Скільки збігло вже водиці
До СлавУти, з тих часів.
ТАтка, НЕню і СестрИцю,
В Небеса, до всіх скарбів.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Розумієш, так буває –
Обіймай в свої часи,
Вік буття в сувІй згортає,
Їм цю біль мою знеси.
ОбіймЕмося з тобою,
Душі рідні, як не як,
ПоділИвся я журОю,
Тож тримАймось, твій землЯк.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Вячеслав Шикалович
27.07.2022р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Тече річка невеличка,
Так чудова і жива,
СОнцем чисте вмите личко
Й задивилась на жнива.
Люди порають до ночі,
Щоб поспіти до дощу.
АметИстові їй очі,
Тож рядочком примощусь.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
НероздІльно, як ріднЯ.
ВОди ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не мінЯй.
ПогомонимО про давнє,
Зрозумієш мою біль –
Стала там пустою рано
ХАтонька, немає сил…
Скільки збігло вже водиці
До СлавУти, з тих часів.
ТАтка, НЕню і СестрИцю,
В Небеса, до всіх скарбів.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Розумієш, так буває –
Обіймай в свої часи,
Вік буття в сувІй згортає,
Їм цю біль мою знеси.
ОбіймЕмося з тобою,
Душі рідні, як не як,
ПоділИвся я журОю,
Тож тримАймось, твій землЯк.
Приспів:
Вік душа твоя зі мною
Нероздільно, як рідня.
Води ллєш тут під горою,
Дружбу нашу не міняй.
Вячеслав Шикалович
27.07.2022р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Стоїш одна ти край дороги
Та ще й на березі ріки,
Життя твоє, як дяка Богу,
Мабуть що буде два віки...
Дитинства край, святий лелечий,
Все линеш в серце у думках;
Рукою Мамі, та за плечі –
Живий, ласкавий, нині в снах…
Сріблясте листя у маслини,
Плоди пахучі і терпкі –
Тече, як пригадаю, слина.
Той час сердешний і легкий...
Дитинства край, святий лелечий,
Все линеш в серце у думках;
Рукою Мамі, та за плечі –
Живий, ласкавий, нині в снах…
Тож при нагоді з шашликами
До неї в гості спішимо –
Побудь, гостинна Донно з нами,
Прощаючись, обіймемось...
Дитинства край, святий лелечий,
Все линеш в серце у думках;
Рукою Мамі, та за плечі –
Живий, ласкавий, нині в снах…
І пляж сільський: "Біля маслини"
Зостався з нами назавжди,
В краї журав час тихо лине –
Туману легкий білий дим...
Дитинства край, святий лелечий,
Все линеш в серце у думках;
Рукою Мамі, та за плечі –
Живий, ласкавий, нині в снах…
В’ячеслав Шикалович
25.01.2022р. – 17.08.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Пока земля ещё вертится…
Булат Окуджава
пісня
Ты вертишься, Земля моя,
Прелестны так твои края –
Рассвет сменяется в закат,
Людьми день втиснут в циферблат.
Да, на экваторе жара,
Где полюс – холод и ветра.
Ты для людей добра, щедра,
Хоть города, хоть хутора:
Припев:
Круг за кругом –
Млечный Путь,
Вспять уже не повернуть,
Лишь вперёд
Где свет Вершин,
К Правде жизни поспешим.
«Живите мирно, хватит всем –
Вода и хлеб есть без проблем;
С любовью, совестью дружить,
Сердца в объятья заключить,
Забыть все дрязги и раздор,
Улыбки, радость в разговор.
Вы погостить пришли сюда,
Где счастье не живёт, беда.
Припев:
Круг за кругом –
Млечный Путь,
Вспять уже не повернуть,
Лишь вперёд
Где свет Вершин,
К Правде жизни поспешим.
Старейшин СЛОВО – власти клад,
Среди людей настал бы лад.
Бог улыбнётся из небес,
Мир Человечества, воскрес»
Припев:
Круг за кругом –
Млечный Путь,
Вспять уже не повернуть,
Лишь вперёд
Где свет Вершин,
К Правде жизни поспешим.
Вячеслав Шикалович
11.10.2022г. – 13.09.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Не вернуть нам лето,
Жаль, но что поделать?
Соловьём пропето,
И не ждать ответа.
Дань осенних ветров –
Не сидеть без дела.
Припев:
Лето сказка, лето ласка…
Помнишь вечер у морской волны
И твои глаза, что без вины,
Где дорожки лунной в злате пляска.
Утром день с рассветом
Вспоминает лето,
Золотистым светом
Лучики крокетом.
Осень приодета,
Лето, лето – где ты?
Припев:
Лето сказка, лето ласка…
Помнишь вечер у морской волны
И твои глаза, что без вины,
Где дорожки лунной в злате пляска.
Тёплою волною
Помнится с тобою,
Милостью земною.
Берег полосою,
Жёлто медным цветом...
Не вернуть нам лето.
Припев:
Лето сказка, лето ласка…
Помнишь вечер у морской волны
И твои глаза, что без вины,
Где дорожки лунной в злате пляска.
Вячеслав Шикалович
13.09.2024г.
Мелодия на слова песни:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Ти скажи про серце й небеса
І про плач душі, мов скрипки голос...
Як без неї стало зовсім голо,
Це фіранка... не її коса...
Приспів:
Плаче скрипка, мов людська душа,
Місяць співчуває там на небі,
А її немає, всі слова в віршах,
І не знає, де подітись, вечір…
Так чому, чому буває так,
Що тепло взаємне відлітає –
Десь у вирії далекім тане
І навік уже без вороття?...
Приспів:
Плаче скрипка, мов людська душа,
Місяць співчуває там на небі,
А її немає, всі слова в віршах,
І не знає, де подітись, вечір…
Мліло й терпло серце в почуттях
І невідворотне танго стрімко
Все лилося, і лилося з диско,
Душу поглинало у грудях...
Приспів:
Плаче скрипка, мов людська душа,
Місяць співчуває там на небі,
А її немає, всі слова в віршах,
І не знає, де подітись, вечір…
Хоч і скажуть серце й небеса
Нам про плач душі, мов скрипки голос,
Де й коли проповз між нами полоз –
В різні боки ж розвела стезя...
Приспів:
Плаче скрипка, мов людська душа,
Місяць співчуває там на небі,
А її немає, всі слова в віршах,
І не знає, де подітись, вечір…
Вячеслав Шикалович
17.04.2022р.
За мотивами пісні:
Адріано Челентано, Ма-Перке.
(Чому не любиш)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
БАбине лІто тАне – минАє,
ЛИстя шепОче: „СкОро кінЕць...”
Що бУде зАвтра, – мАло хто знАє.
Ви посміхнЕтесь: мУдрість – вінЕць!
Осінь майнУла... ЛИстям шовкОвим
ЖОвті алЕї в сум одяглИсь...
Все вже сказАли пІснею й слОвом –
ВідшелестІли, в нОги ляглИ.
Приспів:
ЛИстя кружлЯє у вАльсі шовкОвім –
Серед журлИвих переплетІнь.
ВжЕ журавлІ відлітАти готОві,
Бо недалЕчко жде заметІль.
Вам віддаЮ я пАм’ть про вЕсну –
Ту, що сповИла Вас на вітАх;
ПАм’ять про лІто, пІсню небЕсну,
З щЕбетом птАхів, з сОнмом в вітрАх.
ЛИстя, щастИ Вам – там, в вАших мрІях
Хай оживЕ і засЯє красА,
Щоб вАші дІти сльОзи на вІях –
ПАм’ять про Вас – донеслИ в небесА...
Приспів:
ЛИстя кружлЯє у вАльсі шовкОвім –
Серед журлИвих переплетІнь.
ВжЕ журавлІ відлітАти готОві,
Бо недалЕчко жде заметІль.
БАбине лІто тАне – минАє,
ПрОйде все й прИйде знов – не кінЕць...
БУде ще зАвтра, Бог нас вітАє –
Тож посміхнІться: мУдрість – вінЕць!
Приспів:
ЛИстя кружлЯє у вАльсі шовкОвім –
Серед журлИвих переплетІнь.
ВжЕ журавлІ відлітАти готОві,
Бо недалЕчко жде заметІль.
В’ячеслав Шикалович
Жовтень 1998р. – 10.09.2024р.
Мелодія на слова пісні:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024