| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
В мені немає жалю,болей
в мені лиш скарлупа
твоїх долоней,
пошарпаних холодною зимою,
розкришених на лід переді мною.
І лід такий, що зразу бачиш
небо
як тільки подумки звертаєшся
до тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2013
Від тихого подиху сколишеться світ
Від звуку, що лине з-під ребер.
Як дивно, що його уже цілий вік
Хоронить теплом своїм цербер.
Та що те тепло та вірність повічні,
Як за ними ховається те,
Від чого тікаєш, та завше знаходиш.
Що приходить і так просто не йде.
Самотній не той, хто щастя утратив,
Не той, хто собі так вважає.
Самотній лиш той, хто людей на свободу
З чистим серцем та душей проміняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413960
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2013
Утопаючи в твоєму погляді
Я відчуваю тий запах горя.
Він покриває мене лавиною
Або ж палить хвилею моря.
Для серця тепер, як сонце мені
Те світло, що від посмішки лине.
І все раптом помирає в пітьмі,
І пітьма вже ось-ось тут загине.
Я ношу своє серце в кишені
Щоб часом його не згубити.
Воно ж совсім дике,шалене,
Та жаль його зараз ще вбити.
Хочу серцю я вуха пришити
Щоб почуло думки в голові:
" Він дивився не на тебе далеко,
Та й всміхавсь він геть не тобі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Останній лист із дерева зриває
Ций ненаситний буревій.
Скажіть, хіба ж то так буває?
Але ж це дерево надій.
Ніхто не бачив,як з’явилось,
Ніхто не бачив, як росло.
Воно далеко народилось
Й коріння глибоко було.
Дивись, у нього є і шрами,
Подряпини, порізи та рубці.
По ньому вже й пройшлись ногами,
Та це помітиш лиш в кінці.
І як би сонце не світило,
І як би холод не проймав,
Те гілля все йому простило.
Ніхто образи не тримав.
Квітучим домом сновидінь
І затишком було пташкам.
Куди б не йшов - нікуди не подінь.
В собі це дерево виростив ти сам.
Воно живилось не водою
І не повітрям, не було у ґрунті.
Це дерево завжди було з тобою.
В житті і будь-якому пункті.
І це все листя, що злітає,
Його ж то тягне буревій.
Це дерево…воно вмирає.
Вмирає дерево твоїх надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012