| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
Це про біль хочеться кричати,
А про щастя говорять тихо.
Майже пошепки.
Бо це надто рідкісна птаха.
Її не посадиш за грати.
І так легко злякати.
Але сьогодні так модно волати.
Пестити словами, вигадувати
Таке невагоме щастя. Марно!
Це не дешеві шпальти.
Не помаранчевими фарбами.
Не гамірно.
Це коли щось причаїлось в кишені,
Сидить мовчки.
Їсть твоє улюблене печиво
І гріє. Не тільки тіло.
Це коли до емоційних зривів
Роздирає, а потім лікує.
Тремтить осіннім листком на папері,
І фальшивою нотою в струнах.
Це щось таке незграбно справжнє.
Коли в поцілунку б’ються словами.
Гріють руки попід светри і душі.
Й впритул діляться снами.
Це коли перепрошують
Всіма фібрами душі.
Переймаються, божеволіють.
Коли сідають поряд і прихиляють
Сонячні промені.
Лиш би тобі було тепло.
Тільки би нутро твоє не тривожилось.
Це коли до наготи відверто.
А ви все про яскраво змальовано,
Театрально…
Коли щастя насправді в кишені.
Коли ти боїшся його загубити.
Ти говоритимеш про це пошепки.
Ти щиро до щему хотітимеш,
У темній кімнаті перед сном цілувати.
Й мовчати!
Сердечно дякувати Господу…
І просто знати –
Ти маєш для чого дихати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2013
Не має рецепту від душевного болю.
Ні, не має. Розмови з близькими,
Навіть коли до кісток нутро оголю.
Лиш тільки на мить залишаться з ними.
А потім повернеться тихо вночі,
Присяде на ліжко й безжалісно стане тулитись.
Так вправно тиснутиме на самі болючі сліди,
Яким ще й досі не вдалось загоїтись.
Тай марно, ця біль хронічно назавжди.
Спонукує мислити глибоко сердечними фібрами.
Гостро відчувати смак смертельної самоти,
Коли навколо сотні таких (здавалось би) живих атомів.
І певне не варто, шукати черговий рецепт.
Ми всі задля цього, вміщаємо тонни болю.
І я захищатиму цю біль, як щирий адепт.
Бо дякую Богу, за можливість почуватись живою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2013
Він завжди вдавав цинічність. Ні, він не був циніком.
Але носив цю дурну байдужу усмішку, як дорогий годинник.
Пришивав до себе кожного ранку презирство. Зростався з ним.
У заштореній від сонця й натовпу кімнаті лишався сам, серед сотень книг.
Носив під серцем безліч недописаних ідей, думок і рим.
Часами вірив, що це справжність. Часами думав, що вже звик.
Виходив в натовп завжди модним, байдужим, черствим й мовчазним.
Та на одинці ковтав сльози й нестерпний дикий, справжній крик.
Він довго гратиме ці ролі. Так легше йти шляхом тернистим.
Та тільки б не зламати волі. Самотнім ранком не стягнути б зашморг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408423
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2013
Життя таке – вокзали і мости,
Старий рюкзак, потерті джинси.
Я рву мінорні ноти на шматки
І на пероні я залишу сни
В яких приходив ти
Замучений і змерзлий.
А за вікном вагону слайдами.
Прожитті треки кілогерцами.
Туманні ранки, вечори сліпі
І дихання в притул, таке відверте.
Я прокидатимусь думками у ті ночі.
І милуватимусь твоїми невагомими,
Ще десь незайманими мріями, ідеями.
Це так не важно, що мені говорять.
Та так важливо коли кажеш мені ти.
Тож говори впритул, у скроню, навстіж…
Ні…залиш слова глибоко у мені.
А я нестиму, як інфекцію в собі
Оцю любов невиліковно хвору. Отож
Життя таке - перони, поїзди,
Залізні колії холодні і нестерпні.
Вуста мої горять коли цілуєш ти.
І без твоїх долонь мої долоні змерзлі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2013
Якоюсь крихтою душі я би хотіла бути простішою.
Щоб цей весь натовп мене розумів,
Коли говорю власною мовою.
Коли думки всі шиті цитатами снів,
Метафори вічності разом з буденністю…
Щоб вся ця ілюзія преферентних світів
Залишилась за кадром чужого сценарію.
Але розумієш моя душа чомусь до безумства
снами заповнена.
Це, знаєш, коли відкриваєш до шафи дверцята,
А там замість одягу ціла Вселена вміщається.
Бо разом із чаєм я п’ю всі слова
Відомих людей і просто прохожих.
Це мабуть тому, що ніхто серед нас
Не буде повторенням іншого…схожого…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2013
Іноді, я п’ю свою самотність, як дещо солодше за Бейліс.
П’янію, божеволію. Зречевлюю ваші поняття.
І в цьому є свій кайф. Адже я людина,
І мені притаманно падати та помилятись.
Буває думаю: нехай все котиться під три чорти, зі всім біс…
Розуміючи, що вся праведність – це набути значення.
Мати форму своєї субстанції, і перш за все власного «Я»!
Але найважче в своєму власному хаосі - чекати…
І не важливо чого, весни чи його дзвінка.
Питання завжди буде в тому, щоби все ж таки - дочекатися.
Розібратись в собі, скласти всі зруйновані літери
Знову в красиві та надихаючі для себе речення.
Іноді я п’янію від свого самозречення,
Нікого не впускаючи за пазуху власного єства.
Знову вдаю бездушність, а найгірше байдужість.
Головне не перейти кордон між тим щоб вдавати.
Напиватись в самотності м’ятного чаю, чекати…
Бути справжньою з собою, не глушити грубість.
Іноді так хочеться в порожнечу кричати.
Іноді так варто знати й мовчати…
Перефільтровувати себе саму і всю цю масовість.
Ставати кращою ніж була вчора.
Шукати між власних рядків своє правдиве призначення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2013
Цими холодними сирими вечорами,
Хочеться гріти на твоїх зап’ястях руки.
Проникати під шкіру своїми рядками,
Ніжність прописувати в пульс перестуки.
Зв’язати би стрічками атласними, чорними
Безпритульні страхи твої щільно на серці.
На картах прокласти нові маршрути.
Аби ти забув до самотньої вічності двері.
Щоб ти не заварював чай несподіваній смерті.
Яка в твої сни щоночі без сорому й стуку.
Поглянь на виткане зорями небо,
А на Землі дай, дорогий, мені руку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2013
Ти завжди цілуєш мене просто в серце,
Розтинаючи плоть пекучими вустами.
Слова твої по венам скельцем
Й думки римовані - шаленими вітрами.
Твоя заточена до блискучих граней манірність.
Твій завжди для мене ввімкнений сон.
Хочу проникнути в твою безкінечність.
Відрізати всіх минулих персон.
Подаруй мені ножиці, великі садові.
Й цілуй мою душу і мої слова.
Я ніжно різатиму твою/свою совість.
Та тільки для тебе я знову жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2013
Як крихти скла, слова застряють у горлі, ріжучи почуття та значення.
Та чи варто провокувати совість, простіше обрати самозречення.
Легше зав’яти собі/тобі правду. Зректись божевільної ейфорії та марення.
Мокрими вулицями актуальніше самотньо шукати пробачення
У себе самого, долі чи не існуючого для тебе Бога. Питання
Ніколи не закінчаться. Допоки кисень потраплятиме в твої легені і дихання
Оживлятиме твоє вже до дір зношене серце. Але натхнення
Завжди лежить на поверхні вже затертих сторінок терпіння.
Адже неіснуючий для тебе Бог дарує тобі Своє благословення
Незалежно від твоєї віри, благодійності чи доброго поводження.
Адже не має такої ціни аби на аукціоні сердець купити собі трохи кохання.
Нехай слова не ріжуть твоїх ніжних і ще так мало/щиро цілованих вуст шепотіння.
Не стримуй в собі догмати істин, любові, свободи від більшості, божевілля.
Можеш замочити в медові метафори всі слова свого мовчання.
Але не ковтай щирих слів та свого істинного призначення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2013
Коли я побачила твої очі здалось, що ми вже довго знайомі.
Що ти поглядом проник в мій мозок, знайшовши все те, що я б приховала.
Я так хотіла би закохатися знову. Щиро, палко, як вперше кохала.
Не вимірювати унціями твою совість, дивитись у очі соромлячись…
Не видавати свого серцебиття яке ось-ось опиниться в роті
Плутаючи слова. Відчувати, як пітніють руки коли ти поруч.
Розуміти, що ти також не спиш по ночам. Любиш: провокувати
Людську свідомість, каву прогірклу, і пошук сенсу буття.
Наливати тобі м’ятного чаю і розділяти беззмістовні розмови.
Але знаходити зміст на дні кожної допитої чашки…хтозна,
Між нами доволі великі простори зранених сердець,
Недоведених алгоритмів «люблю» і зламаних сподівань.
Але можливо колись ти подивишся в очі й розтопиш
Як шоколадні цукерки на вже холодному фондю всі необґрунтовані
Страхи. Можливо ще є люди яким важлива любов у цьому світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2013
Я страшенно складна, і ніколи не буду простішою.
З протиріч навіть тіло моє, не те щоб душа.
Я не хочу бути для тебе, чи когось, іншою,
Бо це буде хтось, можливо кращий – але не я.
Бо я прагну свободи, бунту і десь навіть крайнощів.
Я готова стояти на принципах честі, волі й добра.
Я бажаю і л ю з і ї незалежності, вільності, преференції …
Будь розумником, дай мені цього сповна.
І будь впевненим, я неодмінно повернуся!
Й коли гримну дверима дому чи навіть душі.
Я не зраджу твоєї/своєї гідності.
Коли нерви і ніжність закінчиться,.. навіть тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2013
Если ты здесь, на этой планете,
Значит ты избранный, значит так надо.
Значит ты за кого-то в ответе,
Прежде всего, за себя и за правду.
Мысли твои как зерна граната
Сладкие, но горчит послевкусие.
Сколько в пути иллюминатов,
И каждый внесет в твою жизнь разногласье.
Каждый второй рафинирует правду,
Даже не думая, что это ложь.
Друг или враг, не знаешь кто лучше.
Близкий, далекий, а в спину нож…
Но если ты здесь, будь справедливым,
Честным, уверенным, смелым и в бой.
Всякий твой день будет сраженьем.
Но если награда – это любовь?!
То пусть не терзают тебя сомненья.
Ты не верь людям, верь Небесам.
Пускай жизнь война, но ты знаешь где, правда.
Рафинируй друзей, прощай и врагам…
И только не стой…Дорога – идущему!
Действуй, стремись несмотря ни на что.
Не жди в тихой гавани ветра попутного,
Ветер внутри, правда с тобой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392647
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.01.2013
Безнадійно зношена,
До секретів вицвівша.
Ще без цвіту скошена,
Лиш росою вмита.
На чужих обличчях
Зморшками пропалена.
На своєму втрачена.
Ролями пройшла.
Дорогими фарбами.
Брошки. Шпильки. Платтячка.
За манірним поглядом
Подумки налякана.
Літри болю стримала
Й безпричинно плакала.
В твоє серце кидала,
Як в фонтан слова.
Коли сонце зійде знов
Загадаю знов любов.
І нехай поношена,
Як жорнами змелена…
Як об цвяхи зранена
Об чужі слова.
Та я шита мріями
Божевільно вірячи
Янголи не баряться.
Янголами виткана.
Небом нам дарована
Та Любов Свята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2013
Мені б хотілось виткати свої думки щирою мовою.
Не цукровою пудрою посипати вуста.
Але за простою розмовою пояснити для чого я тут, і чому я прийшла.
Та це важко. Я не вмію, як кішка вдаватись до хитрощів
Вигинаючи спину проходити поруч так ніби я й не сюди йшла.
Дивитись у очі запихаючи в твій рот фальшиві слова
Й коли треба тертись об ноги… ні, я не та…
Не вмію такого й не хочу вчитись молоти промови,
Погляди, жести, ніжності… як каву мілко-мілко, щоб швидше скипіла
Твоя кров чи ще якась речовина…
Не з таких я жінок, що фарбують своїми вустами мало не душу
Влазячи глибоко за комір розкритого серця.
Але мені б дуже хотілось бачити тебе і розуміти,
Що для тебе важлива й зрозуміла десь божевільна,
Але щира, проста…та частина душі, що для тебе відкрита.
В якій ти вписуєш, як в щоденник свої власні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2013
Божевілля стільки, що вистачило б на геніальність…
Але натомість завжди вибираю – «нормальність».
Адже не прийнято в нашому супермаркеті курити.
Чужі душі залюбки…але не цигарки – це дико!
Продавати істину? Плітки? Чи чужі обличчя…
У нашому шопінг-центрі все на полицях!
Гортаючи слабкі уми, як модний глянець.
Вибираєш стандарти нових обранець.
Або навіть власної совісті…ось так – дуже просто!
Дев’яносто – шістдесят – дев’яносто,
А решта не в моді…
Ковтаючи не вишукані таблетки від болю
Ти з дня на день забуваєш, як бути собою.
Та головне щоб душа струнка й на підборах.
Все інше не важно…все інше не в моді…
Ступаєш невпевнено, але ніхто ж не пізнає.
Подіум з кісток чужих мрій, та значення це немає.
Головне б до цілі, і бути «нормальним»!
На розпродажі купити справжності - було б геніальним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2012
Полусумрак, полумрак…
Резкость…
Режет голос твой меня
Словно жалость…
Мой рассудок мне как враг…
Где же верность?
Предала себя сама…
Мысли в тленность…
Кто поставит в нашем вдохе
Многоточие?
В поле, в лес бежать…
Все равно уже…
Я безумна уж давно
Миру этому…
Кто сказал, что ты поймешь?
Нерадивому…
Безнадежная душа
Все надеется.
Отпусти меня скорей, а то мается.
Колит сердце изнутри
Да и иголками…
Помоги же мне собой…
Ведь без толку все…
Смысл есть только тогда,
Когда любится…
Когда нужен ты кому-то,
Тогда трудится…
Отпусти же ты меня
Если все не так…
Ну, а если же отпустишь
То рассудок мне мой враг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380500
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2012
Ти наче шматок моєї душі, моєї плоті…
Рідний, до болі знайомий. Мій…
І скільки б в житті не було поворотів,
За кожним із них хтось буде чужий.
Але не ти. Хоч давно запакована осінь
В книги, конверти й прострочені сни.
На кожній листівці я писатиму душу
Тільки для тебе, і тільки тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2012
И заходят к тебе другие.
И едят твои мысли жадно.
И смакуют тебя отныне.
И даешься ты им безотрадно.
И фантазии чьи-то, греешь.
И тебя внимательно знают.
И как стол себя накрываешь.
И уходишь ни с кем, не прощаясь.
И теряешь ко всем свою пылкость.
И книг давно не читаешь.
И давно уж со всеми другими
В бесчувственность славно играешь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375601
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2012
Мы все приходим в этот мир нагими.
Ведь у души карманов нет.
Хоть много вас останется глухими.
Хоть есть глаза, а истины в вас нет.
Зачем же ищете себе раскаянье.
Мирские дни для вечности не в счёт.
Всю вашу жизнь вы погружаетесь в отчаянье.
Счастливых дней скупой круговорот.
Ведь что такое счастье? Деньги? Слава?
О, как бедна ваша душа и жизнь.
Ведь эта жизнь всего лишь переправа
На берег тот, где счастья вечный штиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374160
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.10.2012
Довгими віяними я приховую душу.
І краще тобі не дізнатись ніколи,
Що носити під серцем я мушу.
Про що мовчатимуть вуста нафарбовані.
Я завжди буду трохи цинічною.
Знаєш, гордості вчать образи та підлість.
Можливо вважатимеш мене істеричною.
Та довіряти треба знову навчитись.
І краще не знати тобі мого печалю.
Я постараюсь. Я вчитимусь знову.
Вдягати у брендові речі совість.
І вирушати на зустріч розмаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371699
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2012
Я хочу встать на цыпочки.
Потянутся к тебе всем станом.
Я хочу целовать твои родинки
Обещать, что твоей стану.
Я хочу обнимать за шею
Нежно-нежно шептать:
Сумею…
Все смогу. Преодолею.
Если будешь рядом в потерях.
Даже если я вдруг заболею…
Даже если я злюсь. Черствею.
Если прижмешь меня к себе.
Все смогу… Все сумею…
Я хочу встать на цыпочки.
Слышать, как ты дышишь любовью.
Свесив ноги с высокой крыши
Не боятся упасть с тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371698
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.10.2012
Мені так хочеться знову відчути твій запах.
Такий давно знайомий, солодко-гарячий.
Коли обіймаєш так міцно, що хочеться кричати.
Коли в душі тісно але можеться літати.
Мені так хочеться твого тепла.
Відчути на дотик, на смак…пригорнутись.
Забутись з тобою про все, як дитя.
Побігти за край й до неба торкнутись.
Мені так хочеться почути твій голос
Та не у слухавку…поруч, щоб дихання
Лоскотало мої нерви. І серце, як молот
Відстукувало ім’я твоє наче з похмілля.
Мені так хочеться відчути твій запах.
Як пахнуть твої руки, обличчя і губи.
Я хочу хотіти тебе цілувати…
Хворіти тобою наче застудою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
Я так хотела бы
По голой пристани
Вдоль тропами старыми…
Чтоб кто-то выстрелил.
И вновь неистово
С душой и мыслями.
Во что-то липкое…
И так бессмысленно,
Но обрести покой.
Безумной гавани
Не так отчаянно
Как было до сих пор,
Но все же искренне.
Как волны чистые.
Песком бесчисленным.
Засыпать мысли все…
Самой нажать курок.
И во все тяжкие.
Лечить безумие.
Глотать признание
И умирать…
Но вновь воскреснуть
От прикосновения.
От луча нежности
И страсти…вечности…
И обрести в этом безумии
Свой личный смысл.
И свой покой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365168
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.09.2012
Що робити, коли серце
Розбивається на друзки?
Наче зронений із розпачу бокал.
Той бокал був переповнений коханням.
Любов без міри в мене ти вливав.
Ти пестив мої думи і бажання,
Ти зрощував мене як первоцвіт…
Та не дізнався, що у серці я тримала,
Про що я думаю і з чим прийшла у світ.
Як сказати все тобі я маю,
Якщо про мене все ти сам собі сказав?!
Ти минуле сам собі придумав,
А майбутнє за обох намалював.
А я до тебе день за днем звикаю,
Мовчу про те, що не почуєш ти.
Мене ти справжню мабуть й не пізнаєш,
Мені пора, мені вже треба йти…
Але стою й з тобою залишаюсь.
Себе обманюю й не знаєш правди ти.
Мені пора, а ти мене тримаєш…
Тримай сильніше або ж відпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2012
Я с тобою справжня.
Ніжна, солодка, трохи п’янка.
Я з тобою така, яку знають одиниці.
Відкриваюсь тобі, як стара таємниця.
Що припала пилом десь на полицях.
Така, яку би хотів розгадати кожен,
Уже давно шукаючи ключі.
Але тобі я відкриваюсь по волі.
Сама відкриваю секрети душі.
Я з тобою шалена, нестримна, трохи дитяча.
Беззмістовно шепочу якісь слова.
Мабуть хочу щоб ти відчув трохи щастя.
Тоді, коли по справжньому цілують
Без підступності, підлості. Не як Юда…
Не як той чи та…
Коли не порівнюють ні з ким і ніколи.
Коли тільки зараз й тепер.
Коли я від тебе не хочу нічого…
Лиш обіймати тебе за плече.
Може трохи забратись у душу.
Та я обережно знявши взуття.
Ти до більшого мене не примушуй.
Бо я й сама того не знавши
Тобі як нікому вже все віддала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2012
Аморфные души. Аморфные.
Пальцы холодные.
Чувства безликие.
Тела пленность - забытье.
Как пантомима
На чужом полотне.
Мысли жемчужные
Так обесценены.
Чувства тревожные
Никому ведь не нужные.
Признания нежные…
Голоса уж простужены.
Души аморфные
В надменность погружены.
Проданы души.
Хоть болью пропитаны,
Но так давно другими испитые.
Аморфные личности.
Фальшивые души.
Любовь обесценили.
Жертвенность спутали
С эгоизмом, иронией,
Цинизмом и фальшью.
Глупые люди –
Вперед! Разрушайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364102
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.09.2012
Мне кажется мое сердце
Растянулось как изношенный свитер.
Истрёпанный, выцветший,
Но еще любимый.
Растянулись нитки, принципы.
Отлетели пайетки, пуговицы, бисер.
Потеряло форму, изысканность…
Осталась лишь искренность.
И так много ее, прям душит излишеством.
Но уже не подпускает чужие,
Дерзкие и не умелые лики…
Ведь легко порвать, испортить, разрушить.
Особенно когда знаешь как больно.
Когда воешь от скуки,
Но остаешься свободным.
Вольным как птица.
Ибо твое сердце – изношенный свитер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364100
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2012