| Сторінки (10/903): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Повернуся, подивлюсь, сяду тай заплачу.
Гірко в небо помолюсь, та воно не зряче.
Скажи боже де ти є, й ангелів не бачу.
Болить серденько моє, дарма сили трачу.
Воно мабуть не живе, лише ворон кряче.
Видно бога там нема, раз відтіль не бачить.
Дніпр широкий не реве, де ти є козаче?
Бо вже в дерево криве, навіть кози скачуть.
Стрепенуся, оглянусь, соколом озвуся.
В небі з хмарами зіллюсь, гучно засміюся…
Спати досить в мертвім сні, сподобились «туркам».
Вже й попона на коні, пора гнати урка.
Вийшли ріки в береги, потекли в розлоги.
З ними ангели й боги, як в Січі залоги.
Глянь в Майданах вже стоять, виросли від болю.
В майбуття вже коні мчать, топчуть гірку долю.
Не спинити ворогам, вже й не зупинити.
Пора зеку й холуям, каятись – тремтіти…!
Сядем дома за столом, наллємо горілки,
Медовухи прибуло, тож не буде гірко.
Гримнуть дзвони із церков, випємо за вдачу,
За вбієнних і за кров, нехай жид заплаче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472498
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2014
Не можу вільно дихати і жити,
Не можу в серці бога прогнівить.
Коли її опльовують бандити,
Коли вона, розтерзана лежить.
Їй не жалкую небо прихилити,
В часи сумні, коли їй так болить.
Не дам кохану, матір погубити,
Допоки простір язвою ятрить.
Моя Вкраїно люба незборенна,
Трипілля вічність в пісні соловїв.
Для ворогів ти досі не збагненна,
Хоч не була, пещенцем у богів.
Гієни дикі жили твої рвали,
Від крові плакав по заплавах брід.
Це ж, як хорти зацьковані кусали,
Коли на землю, падав й небовид.
Та не змогли, ні знищить ні убити,
Замало стріл та зброї у горил.
Отож живеш і далі будеш жити,
Благословили, предки із могил.
Зникали орди, гинули народи,
Пішли назавше в сутінки віків.
А ти, кипуча й досі повновода,
Як глиба в річці, серед ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471792
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2014
Довкруж тріпочуть, стяги жовто – сині,
Знімілі руки, вирвались з вериг.
Козацьку славу кличуть з домовини,
Збуяли цвітом в душах молодих.
Моя повстала, ненька Україна.
Дійшли до бога, предків молитви.
В тілах восстала, ятренна руїна,
Скупа злетіла болем з тятиви.
То доля наша, гірка і полинна,
З небес упала, крильми навзнаки.
А Матір Божа, чиста і нетлінна,
До нас прийшла у вічність навпрошки.
Майдани сірі, скупані в любові,
В колишній славі, знову загули.
Їм в путь світили, зорі вечорові,
Частинку Раю з неба подали!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471149
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2014
Клич лелечий над тернами,
Серед злоби і чужих.
Добирався манівцями,
Вже на конях вороних!
Хати рідної долинув,
До Різдва, неначе грім.
Над ланами криком лине,
Вже заходить в кожен дім.
Вас вітає із святами,
Зве Майдани до звитяг.
Скинув крила рушниками,
На доріжку наче маг.
Щоб родило в полі жито,
Мали в хаті й за столом.
Все що було пережито,
Аби зникло, як фантом.
Дай вам даченьку дубову,
Щоб світилась, як вігвам,
Для воріт машину нову,
Щоб не спалося врагам.
Щоби в будні і святкові,
Могли випити сто грам.
До сто літ були здорові,
Й дорожили щоб життям.
Щоби все на світі мали,
Щоб закінчився бедлам.
Щоб жилося у любові,
Щоб кохались до безтям.
Щоб звучала наша мова,
Щоб вклонялися гаям.
Щоб в господі і діброві,
Знов співалось соловям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470915
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.01.2014
Сичі в Діброві стомлені кричали,
В пітьмі рипіли клени й ясени.
Асфальти вмиті кровію харчали,
І духом предків плакали з труни.
На віче сиві кликали Майдани,
Побив кийками в темряві дикун.
Скував бандюга душу у кайдани,
Прогнав по честі й гідності табун.
У храмах божих сонячно світало,
День зарождався новий із пітьми.
Терпіти досить ворога престало,
Зметем ординців виплодків чуми.
В Дніпрові кручі сутінки втікають,
Стікають сльози хвилями в яри.
Та вже відкрили ангели портали.
Благословили крильмИ із гори.
Отож женімо прийшлих з каганату.
Щоб не знайшли дороги вже назад.
У пеклі місце жиду й супостату,
Хай там будують в батька паханат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470483
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2014
Учора була мрія,
Та виріс вже козак.
Заклякли в норах змії,
Хладнокровним знак.
Майдани загуділи,
До мрії один крок.
"Печери" посіріли,
Готують некролог.
Збудились Оріяни,
Підняв прадавній дух.
Зродилися титани,
Від предків одчайдух.
Во Славу України,
Зявився Кармелюк.
Ілля наш, із билини,
Хмельницького онук.
Ми звершену подію,
Піднімем до зірок.
Попереду надії,
Олежка, Тягнибок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469871
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2014
Принесе хай чарівник
в кожну хату свято.
Всім бажаю в новий Рік,
рибку упіймати.
І хай рибка золота:
Не з тундри ж Мотрона...
Наллє нам на шармака,
і спакує Дона.
Нехай Яник у тюрмі,
часу не марнує.
Вже тепера по весні,
в зеків колядує.
І не довго у рідні,
Нехай там панує.
Хочем бачити в труні,
черви хай годує.
Щоб впокоївся шахрай,
десь у териконі.
Щоб не вилізло лишай,
бидло у законі.
Щоби він там "задрімав",
покладем яєчко.
Щоби нас не забував,
кладем недалечко.
Щоб скрутило у гробу,
Й там собаки сцяли.
А могилку у степу,
Коні розтоптали.
Царство зека помянем,
як у сні страшному.
Не дай боже цей екстрим,
й ворогу й чужому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469577
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2013
Розвій вітре сонні мари,
повій на Вкраїну.
деруть шкіру янучари,
мітять домовину.
Зїли серце в рідній хаті,
бісяться собаки.
озвіріли волохаті,
наче вурдулаки.
Доли й гори посіріли,
хмарами сповиті.
І Діброви почорніли
в гореньку умиті.
Хватить чуєш нести кару,
пити чужі кпини.
Порозгонь же вітре хмару,
у лиху годину.
Нагадай чийого роду,
козацькії діти.
Щоби гнали геть заброду,
досить вже терпіти.
Скільки можна в пеклі скніти,
від чужого бога.
Повернімось до родини,
Лади і Сварога.
Щоб в душі знайти злагоду,
діток колихати.
Щоб від заходу до сходу,
зникли супостати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469276
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2013
Недарма знаю кров була пролита,
Народний гнів вселивсь у новий день.
Без вовкодава - злодія – бандита,
Ще заспіваєм радісних пісень.
Прийде ще вірю в темряву світанок,
На землю предків Аріїв святих.
Назустріч долі ступимо у ранок,
Вже на підході коник – Вороник.
Я вірю буде горе й гріх забуто,
Не розіллються більше з берегів.
Кайдани буде гідності розкуто,
В Дніпро зметемо юдо - ворогів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468606
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2013
В небі котяться зірки в предковічність дужу,
Віки зболені в віках, падають у душу.
Плачуть доли і луги, випили цикуту.
За які ж іще гріхи нести нам спокуту?
Повилазили з нори звірі знахаблілі.
З крові тішаться тхори в тілі імлілім .
Деж ти Боже забаривсь, серед дня смеркає.
Світ в печалі зупинивсь, а тебе немає.
Гей козаче потерпи, доля виглядає.
Кінь стоїть біля воріт, нічка вже минає.
Ангел небо прихилив, розпалив лампадку,
Путь - дорогу розстелив рушниками кладку.
Промінь сонячний згори, опалив серпанок.
Вже Майдани в кольорах оживили ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2013
Гей Вкраїнонько вставай,
навкруги світає.
Вмитий кровію Майдан
і Дніпро гукає.
Сич із кручі зазива,
сплакались заграви.
Нічка степом догоря,
просять нас до справи.
Котивсь хвилями туман,
півні прокидались.
Коня свиснув отаман
у похід збирались.
Оглянувся з рундука,
списа витяг з стріхи.
Клав у торбу образка,
люльку для утіхи.
Місяць в небі молодий,
зорі колихає.
Нетерпляче Вороний,
козака чекає.
Воріженьку начувайсь:
Досить вже терпіти.
Гей чужинцю забирайсь
ох і будем бити.
Піднялося на крило
посивіле горе.
Змітав хвилями Дніпро,
нечисть в синє море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467544
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2013
Душею й тілом в геморої,
ШулІки з поночі сліпі.
Кому ви служите «герої»?
Клінічні виплодки тупі.
Підняли руку на Вкраїну,
Встромили в серце пазурі.
Служиві сволочі кретина
Із ночі вилізли щурі.
Такі жидам потрібні гої,
Бездушні роботи й вужі.
Орди тайожної херої,
Безкрилі виродки чужі.
Летіти вам із крутосхилу
І здохнуть в пеклі холуї.
Не принесуть вам на могилу,
І не заплачуть кобзарі.
Не буде ненька під п’ятою
Тупі вже гостримо мечі.
Візьмемо міцно в руки зброю,
Гетьмани кличуть із Січі.
Майдану зорі запалили
З пітьми душею ліхтарі.
Зимою небо розвесніло,
Цілує поросль по весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466084
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.12.2013
Будітесь сліпці необлизані
З народження сірі й німі.
Бо завтра проснетеся олені
На радість пігмеям в ярмі.
В печінках іудо – покращення,
Дістали москало – жиди.
Тож вийдіть онуки нескоренні
На січу супроти орди.
Страждає Вкраїнонька в творені
Аж гнів полихає в вогні.
А ви чого там запроторились,
Забули потомки чиї?
Вже плачуть кургани розорені.
З них кличуть: «Вставай», - кобзарі.
Їх душі у вічності зболені
В майбуття несіть на хресті.
Ідіте сини за Майданами
Тут предків посили святі.
Вже в крилах орли неоперені,
Погляньте вже світить в горі !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465832
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 13.12.2013
Дніпро ревучий річка повновода
Вже знову й знов виходить з берегів.
В віконце вузьке стукає нагода,
Прийшла в свитині сплакана з віків.
А дні такі знеможені і сірі,
Майдани з ночі вмиті у крові.
ДітОк побили люті дикі звірі
Нема сволоті в підлості межі.
Буремний час прокинулись герої,
Які згадали, що не холуї.
Тож дай їм Боже випити левкої
Щоб не розлити спокій в сулії.
Точити досить байки – баляндраси,
Балачки лишні зараз вже пусті.
Вилазять знову з льоха Піде Раси
Й плюють на наші заклики пусті.
І не можливо з бидлом говорити,
Глухі пани не чують в хаті грім.
Взяли за право вдома нас ганьбити,
Як хазяї заходять в хату - дім.
Це ж ми були, були колись народом
Куди поділась ваша честь і гнів.
Тож скільки можна "тішитись" уродом
Хіба не сором бавитись в рабів.
Щоби вони дорогою загнулись,
Щоб їх здійняло небо на палі.
В цім світі більш ніколи не проснулись,
Бо їм немає місця на землі.
Геть резидента, виплодка болота.
Нехай зіллє нечиста у відстій.
Щоб в потойбіччі виринув заброда
В кублі поганців виродків - повій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464142
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2013
Вставай Вкраїна вже гуде:
Дніпро великий.
Майдан заплакав - нас веде,
Твоєю кров"ю вмитий!
Молились душі до небес
У куполах сповиті.
Козацький дух з пітьми воскрес
В Михайлівському скиті.
З курганів виймемо мечі
Для нас зариті.
Візьмімо гідності ключі,
Цієї ж миті.
То Всевишній дав згори,
Як своїй дитині.
Вже підняті прапори,
Предків сонце – сині!
Ми їх закалимо вогнем
Наш оберіг в блакиті.
І у майбутнє понесем
Хай гріють внукам в світі.
Вставай Вкраїна вже гуде:
Дніпро великий.
Майдан заплакав - нас веде
Твоєю кров"ю вмитий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Зі сходу суне чорна хмара,
Мара нависла за Дніпрем.
Не видна сонця. Божа кара
У кручах світиться вогнем.
Служиві Ірода - примати
вже точать ножички тихцем.
Вночі прокралися до хати
щоб знищить нас зараз живцем.
Веде їх виводок рогатий,
прокрався виплодок тихцем.
У потойбіччі був зачатий,
як Янек вмазаний яйцем.
Пора з гадюки скальп здійняти,
а то прикинувся вужем.
Та на кацапів їм начхати,
іїх перших випалять вогнем.
І будем гнати біснуватих,
манкуртів, бидло і нікчем.
Бо озвіріли супостати,
Це значить вже перед кінцем.
Терпіти досить бидло, годі.
Ми їх полишимо "проблем".
Вже в потойбіччі вас заброди.
Чекають рідних з калачем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Печаль котилась сива над Дніпром
В хрестах церковних з дзвоном гомоніла.
То доля наша раненим крилом
В нащадках пам'ять приспану будила.
Спадала долу свічами сльоза,
Скупа й гірка дістала у глибини.
Як у пустелі спаленій роса,
Живила кров’ю вени України.
Майбуть з подачі Божої руки,
Висів над схилом Ангел рукокрилий.
Тут тисячами плакали свічки,
Єднання в душу з неба струменіло.
Розтав в порогах стомлений туман
В яру в скорботі з нами помолився.
Щоби проснувся в кожному Богдан
Щоби у кожнім серці оселився.
Щоб геть ішли хазарики люті
Не сміли нам розказувать, як жити.
В тайожний з ними нам не по путі
Там європейцям нічого робити.
Нехай збирає речі окупант,
Спакуймо бидлу яйця й апельсини.
Нема гаранта - просто квартирант
Для нього вже закічились гостини.
Уже проснувсь нескорений народ
Він був і є і буде незнищенний.
Бо на шляху страждання й перешкод
Він з пуповини Богом бережений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462305
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2013
Шумить на дворі дощ осінній
по гіллі котиться плачем.
Останні схлипи журавлині
в душі звиваються вужем.
Пливуть думки за горизонти
вже дні такі сумні й малі.
Схилили небо мастодонти
звисають клоччям до землі.
Поникли приспані тривоги
замовкла пісня у гаю.
Вже сниться літо у чертоги
і теплий дощик у маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461464
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2013
ТРІСКУН вгорі у дуду грає
В гаю парад розпочинає.
Крупою сніжною січе
Аж личко білеє пече.
Ой Леле – Тату не суди,
Дитятко - сина з череди.
Дванадцять їх в тебе синів
Для різних пір і почуттів.
А ось і КРУТЕНЬ виглядає,
Діброву в бурки озуває
Зявився білий у халаті,
Сніжинки сипле волохаті.
*
КАПІЖНИК з досвідку гуляє,
Дівчат за пальчики хапає.
З струмка вина майбуть напився
В гаю з дівчатками дражнився.
*
ПУСТУН струмочком вилітає
В крамниці бутлі замовляє.
З берізок краплі наливні,
Дарує діткам і мені.
*
Смакує вранішня роса,
Худібці краще від вівса.
Посіяв ПРОЛІТЕНЬ лукою,
Скропив водою дощовою.
*
З туману вистрибнув РУМЯНЕЦЬ,
Як циган кинувся у танець.
Навкруж буяє - зелениться,
Зерном у полі колоситься.
*
З косою вийшов в поле СТРАДНИК,
Найліпший в батечка доладник.
Щоби було в дворі не пусто,
Кладе покоси жирно й густо.
*
Вже й ПРИПАСАХА тут, як тут,
Вдягає конику хомут.
Якщо господар не лінився
На ниві щедро завруниться.
*
Прийшов у гості ВЕЧІР РОКУ
З – за спини вигулькнув нівроку.
Качає теплі стільники,
Зібрали бджілки з толоки.
*
Птахів зібрав ВЕСІЛЬНИК в зграю
На зиму вигнав їх із раю.
Знудився бідний під тернами
І плаче жовтими сльозами.
*
КОВАЛИК з клена на льоту,
Зірвав попону золоту.
Купив підкови для коня,
Й махнув по долах навмання.
*
СТУЖАЙЛО виринув з туману,
Скував у кайдани.
Зібрав у вирій чемодан
І зник за обрієм шайтан.
Ой Леле – Тату не суди
Дитятко - сина з череди.
Дванадцять їх в тебе синів
Для різних пір і почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460792
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2013
Нема тебе вже тілом відійшов.
Пішла душа до Бога небокраєм.
Звідтіль ніхто до нас ще не прийшов
бо звідтіля ніхто не повертає...
Прости мій друже, що не вберегли...
можливо слово гірке десь сказали.
Коли бувало в чімсь не помогли
і подзвонити часом забували...
Коли тобі не легко вже було,
а ти чекав і сердився, - бувало...
Бо вже тоді підрізане крило,
боліло мабуть, плакало й мовчало.
Гарячі сльози згорнуті клубком,
здавили груди, ниють без пощади.
Матуся сива плаче за столом:
Немає Мамі ліків від розради.
А надворі синичка за вікном
щілинку в хату знАдвору шукає.
Душа у шибку стукає крилом:
Не плач Матусю просить і благає.
Я тут іще, - іще не відійшов.
Душа моя у просторі блукає.
Хоча домівку Бог уже знайшов,
Та горе ваше в ирій не пускає.
У другім світі я без ваших крил.
Ой, як мені отут вас не хватає.
Та застилає очі дим і пил.
і на землі для мене вже смеркає...
Я бачу вас у плоскості земній,
Підняв мене мій Ангел яснокрилий.
Тож підніміте чарку за впокій,
для вас лишаю память у могилі.
Невільний я – тож мушу відійти.
Моєї долі випита цикута...
Хай бережуть вас спалені мости
Моєї долі згублена спокута!
13.11.2013.
Микола Годунок (Дід Миколай).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2013
Ковалик двері відчиняє,
Змітає листячко в саду.
Довкруж діброву напуває,
Духмяним соком на меду.
Мудрагель вітер на осонні,
Майструє флейту з кураю.
Вмиває кетяги червоні,
Вином гранатовим в гаю.
Діброва вбралася у шати:
Убрали в церкву молоду.
Звучать у дощику сонати,
Втікають в осінь золоту.
Мені б їх впору перейняти:
Ступлю назустріч втікачу.
Щоби не скинули агати,
В багрянім лиску кумачу.
Пр: Льодовий ковалик - древня назва листопада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459436
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2013
Листки падають в долоні
теплі пурпурові.
Вітер в кленах, як на троні,
грає на гармоні.
Слід - доріженьку в діброві
пора замітати.
Грудкотрус напоготові
доню зустрічати.
Та десь коні ще в полоні:
Стоять на припоні.
Рвуть вудила, як з картоні,
застоялись в схроні.
Білі яблуньки в обнові,
що там тії шати.
Пора солоди медові
з осені черпати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Я не сприймаю вас , як українців.
Не дозволяє гідність мені й гнів.
Підстилка ви нещасні у чужинців.
Не розбудити вас від холуїв?
Із потойбіччя плаче стара мати.
Застигли клени, липи в молитвах.
З поклону просять рідні ваші встати
щоб нести славу предків по світах.
Адже усі ми скупані в Сов-зіллі.
Усім зсотала мізки "омела".
Лиш душі ваші зрощені в бациллі
в безвольних діях мислі і тіла.
Зіграй на струнах отче бандуристе.
Позбав їх в думах навиків чужих.
Нехай розчулить музика їх грішних
щоб навернути наймитів дурних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458172
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 02.11.2013
Коли бикують злодії - бандити,
коли жирує в нас жидомоскаль.
Не можу я миритися терпіти.
Не дасть мені ні совість ні мораль.
Піду в пороги Богу помолюся,
впаду в Дніпро пощербленим мечем.
У хвилях синіх болем розіллюся,
дістану з дна намолений тотем.
Дадуть його наставники суворі,
щоби позбутись каїнів - щурів.
Почну карати суддів - прокурорів,
ментів собачих - "птичок" холуїв.
Хіба Вкраїні служите паскуди,
катам чужим одвічним ворогам.
Бо ж не її ви любите іуди,
продАли душу виплодки жидам.
Прим. птичка - Беркутом зоветься
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457759
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.10.2013
В яру зсубочена хатина,
повисла ганком на поріг.
Снопами стежку підмітає,
чекає блудника з доріг.
Іду назустріч у долину,
як та пір'їночка лечу.
Зіткала осінь скатертину,
вдяга Околишню в парчу.
В дорозі клену пожурився.
Нехай звучить в гілках струна.
Душею в молодість розлився
аж вдалеч котиться луна.
Солодким маревом у танці,
бурштином сіється жура.
У роки вмокнуті в багр"янці,
втікає з осені пора.
Дозрілі кетяги в калинні,
тривожать сум не обійти.
Сховатись хочеться в затинні
в затишок хати утікти.
...води джерельної напюся
і захмелію від вина.
З дитинства досвідку всміхнуся.
Й зорі ранковій із вікна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456942
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.10.2013
Вовняні хмари вкрадені у Мари
Цитрину клали у небесну гладь.
В долину соком бризнули із чари,
Благословили Божу благодать.
Зійшли в Діброву вдягнуті у шати,
Злягли спокоєм в тиші почуттів.
На землю впали з дива аромати,
Повіяв спокій затишком ів.
Та сум чомусь тривогою кружляє.
Уже не гріє серденько теплом.
Опале листя в смуткові блукає
В душі лоскоче стомленим крилом.
На плечі клени голови поклали,
Вже не шумлять, не сила йти у бій.
Стрижалі з хмар в даруночок дістали,
Малюють настрій осені рудій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455595
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2013
Регенерати учорашні вилізли з баюри
Рвуть Вкраїну на частини ПідеРи і ТУРи.
Під ногами не ступити, змії – каракурти
Відгодовані із пекла Братчики й манкурти.
Повилазили з нікуди вОСики й іуди
Як собаки по команді гавкають із буди.
У нашийнику юдейськім «Харчеки - Циперди»
Ненаситні в своїй злобі ладні матір зжерти.
Схаменітеся: "фашисти – краснозаді урки"
Вам лишилося недовго заспівати Мурки.
Вже проснувся наш Славутич у своєму реві
Рве гадючу павутину - кайданИ сталеві.
Гнів наш в кару яничари, виросте паскуди
Не сховаєтесь продажні вас дістанем всюди.
Зникне наймит – пустоцвіти, зайди і заброди
Підем разом у майбутнє стежкою Свободи!
Вода змиє гріх і сором понесе у море
Вітер безтолоч розвіє степом неозорим.
Заспівають соловейки у саду вишневім
Будуть кручі усміхатись й дякувать співцеві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455027
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2013
У дитинство знову повернуся
тут колись ходили ми дітьми.
Над полями пам’яттю здіймуся
хай лоскочуть ластівки крильми.
Гляну вниз навколо оглянуся
хай не тужать клени і льони.
Я для них в любові признаюся
йду до них, додому із зими.
Тут коріння наше і матуся,
звідси в світ виходили людьми.
Я вже тут, отож не заблуджуся
ой, як легко дишеться грудьми.
Упаду у трави – притулюся
їх впою солодкими слізьми.
І назавше дома залишуся.
Накінець. Я в Бога за дверми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452780
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.10.2013
Колись усі підемо в небуття,
все тлінне тут, людина помирає.
Та ми не хочем мати забуття,
бо ж там похвал і памяті немає.
Вже в другий світ готується душа,
життя пройшло у роздумах і муках.
Але одне нас грішних утіша,
залишаться тут правнуки і внуки.
Тож покидаєм совість і любов,
думки свої оманливі, як діти.
Ой, скільки ж булО рубано тут дров
і скільки було яду нами спито.
Прости нам Отче вибач і прости,
за те, що ми ослухатися сміли.
Прости, як зможеш, гріх нам відпусти,
за все, що в цьому світі наробили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452458
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.10.2013
На руки тишу вітер взяв,
підняв пір'їну.
В гілках вербових цілував,
свою єдину.
Приспів:
Сичі шептались у гаю.
В гілках ялинових молились.
Вкушали гріх ми у Раю.
В чарун - водиці вмились.
В долину вечір утікав,
напнув вітрило.
Кохання в сутінках ховав
щоб не згоріло.
Приспів
А Місяць зорі висипав,
чомусь не вміло.
Сьогодні він не докоряв,
хоча кортіло.
Приспів
В зіницях блиснула сльоза,
якась не сміла.
В росі незаймана краса,
як лист тремтіла.
Приспів:
Сичі шептались у гаю.
В гілках ялинових молились.
Вкушали гріх ми у Раю.
В чарун - водиці вмились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2013
Напій рубіну в скатерці розлито,
розлив у долині Грязник - чарівник.
Укрив гаї Весільник оксамитом
й поніс у доли вишитий рушник.
Малює осінь пензлем краєвиди,
вмокає грона й кетяги в бурштин.
Милують око чари миловиді,
Лежать сновиди розсипом перлин.
Застигла в сні наситилась Діброва,
летять в тумани знову журавлі.
Про щось в журавок точиться розмова,
кур...ли лунає й котиться в імлі.
Курінь холодна точиться і з гаю,
манить мене у вирій голубінь.
Як журавель, я спокою немаю,
несе мене думками в височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452117
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2013
В гаю розвіяв Багрянець,
листки у охрі сиплються з беріз.
Мідяно – жовті падають у танець,
в останній свій, із осені каприз…
Руєн захмарив небо, задощило,
сонатом вітер з гаю затужив.
Заскочив серце, наче заніміло,
осінню тугу долами розлив.
Холодний Хмурень диха йому в спину,
озвалась чайка з плачем.
А дощ надворі пряжить без зупину,
змива осіннє плачем.
…Не падай в душу Осене - завіє,
не залиши у річці без весла.
Не напувай на дворі ностальгію,
лиши для мене часточку тепла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450683
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2013
Нехай віками святиться калина,
Не рвати цвіту клятим ворогам.
Єдиний Бог, для мене Україна,
Я їй одній завдячую життям!
Ні пам'ять нашу вам не погубити.
Хоч і важкий в Вкраїни жереб – шлях.
Ви не змогли в крові її втопити,
Тож українці вам не по зубах!
Заграви й війни з досвідком зникають,
І небо чисте зранку наче скло.
Та в душах чистих пам'ять полишають,
Та пам'ять живить наше джерело.
Те джерело, що зветься Україна,
З розчарування, сумнівів, падінь.
Те, що не стало звично на коліна,
Лежить в могилах цвітом поколінь.
Схилюсь в поклоні, тихо помолюся,
За пережиті бурі лихоліть.
Даю Вкраїні слово не зігнуся,
Якщо загину, в неї для воріт!
Бо докір наш в насипаних курганах,
В тисячолітнім вирі розмаїть.
Лежить в рубцях розорений у рани,
Як незнищенні докази століть.
Вам не сховати злочинів, не в змозі,
Закарбувались в памяті століть.
Не відбілити прощу в синагозі,
Бо й крокви в неї наскрізь у крові.
Отож проснітесь гідри і лахундри,
Збирайте речі й далі від воріт…
Вас виглядають олЕні із тундри,
На пару з ними бавтесь в гамбіт…
Ми поважаєм предків заповіти,
А вам здалося гідність наша спить?
… ну як же вам безрідним зрозуміти,
Що Батьківщину можна так любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450413
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.09.2013
Пливе човник річкою,
В човні перепілки.
Розговілись чічкою,
Дідусеві бджілки.
В човні під вербою,
Наче три лілеї.
Дражняться зі мною,
Ой, красульки - феї.
Із води Дніпрової,
Вигулькнуло диво.
Виткалось за обрієм,
Як у ночі сниво.
Чудо тепле радісно,
З лісу виглядало.
Із лиману жадібну,
Хмарку напувало.
Усміхнулось Сонечко,
Блиснуло в обнові.
Вийняло з віконечка,
Промені казкові.
Стежечка веселкова,
Скупана в любові.
Розчинилась барвами.
Зникла у діброві.
Розгойдала човника,
Зачерпнув водиці.
Замочили ніженьки,
Мої білі птиці.
Та про що малечі ці,
Барви - хитавиці...
На колінах в Діда всі,
Внученьки - сестриці.
Пливе човник річкою,
В човні перепілки.
Розговілись чічкою,
Дідусеві бджілки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Ну ось і вересень на дворі,
Золотоцвіт, Ревун, Руєн...
Багряний колір апріорі
в цього художника здавен.
В гаях малює гобелени,
зберіг для осені кураж.
Золотить верби в полі, клени,
кладе в незайманий пейзаж.
Довкруж багрянець одягає
одухотворена Душа.
Сади й діброви прикрашає,
біжить удаль краса, вража.
У грудях серденько тріпоче,
єлеєм музика звучить.
Милує око і лоскоче,
піднятись пташкою велить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446738
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2013
Не можу "ящика" включити:
Куди не глянь масони пруть...
Чергові паряться сновиди,
в жовтушнім мареві облудь.
З параши лізуть таракани,
нема просвітку просто жуть.
Знов мітять жида в Отамани,
спасіння вкотре нам несуть.
Та досить нам вас, - Робін-Гудів
із лицемірів і вовків.
Пророків ваших із Талмудів,
та моісейчиків - царів.
Ідіть, вас просимо ординці,
допоки просимо, ідіть!
Розперезалися чужинці.
І ваше шобло, заберіть.
Щоб не лишилося і сліду:
Розтав, як з глини Вавілон.
По вас відправим панахиду,
щоби забуть, як страшний сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446601
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2013
Вином по край наповнені стопари,
Жадані гості всілись за столом.
Знялася пісня сферами за хмари,
Торкнула душу сонячним крилом.
Раптово все в окрузі захмеліло,
Запахли диво - медом полини.
Проміння п"янно небо прихилило,
В лугах замовкли птахи й цвіркуни.
Душа сердешна вирвалась на волю,
Як те лоша із стайні молоде.
Луна удалеч, котиться по полю,
Гуля село... - Весілля золоте!
Лілеї зорі в заводі зібрали,
Вже ніс у гості Місяць миріжком.
Клени вхмелілі спати не лягали,
Лунало : - " Гір -рко" стомленим селом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2013
За Дніпром у степах і лісах,
мій народ звоював свою долю.
Слава предків моїх у віках,
бо боролись Вкраїнці за волю.
У Вселенському морі Мудрець,
зберіг гідність в пекельному колі.
Не розтратив любові сердець,
у відведеній Господом ролі.
Бо відвагу цінили в житті,
в ній дорогу свою торували.
Не бажали чужого в бутті,
тож тріумфи в путі обминали.
Не вдягали ми лаврів чужих,
щоби лаври ті нас не кусали.
Але гнали паскудів лихих,
коли в нашу водицю плювали.
Знов скажені безпривязні пси,
шаленіють вкруг нашої хати.
За шматок, від жидви, ковбаси,
на Вкраїну цим діткам начхати.
Криком плачуть на схилах сурмИ,
ой, загралися ж ви, - демократи.
Щож не хтіли ви бути гістьми,
будем бидло за шиворот брати.
Були завше у мами сини,
не всі дітки Вкраїни поснули.
Тож міцніше тримайте штани
вурдулаки, ми честь не забули!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444642
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2013
Літа наші, коні
розгнуздані кляті.
На стомлені скроні,
вляглися крилаті.
В дорогу далеку,
слідами ходили.
В морози і спеку
нас гріли, укрили...
Сповиті думками,
окроплені в поті.
Омиті роками,
посріблені в злоті.
Два крильцЯ любові,
як радість і смуток.
Як страсті Христові,
гіркОта й здобуток.
Печалі й оази,
в роках «відболіли».
На втомлених скронях
у мудрість дозріли..!
Присвячую В. Назаруку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441948
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2013
Із - за стодоли визирнув світанок,
веселий промінь мило дарував.
Туман ранковий вкотре наостанок,
у буйнотрав'ї квіти вишивав.
Сова ховалась блудниця в діброві,
у нетрі дикі сутінки вела.
Назустріч нашій скупаній любові,
Лебідка біла в човнику пливла.
В гаю Зозулька сива закувала,
тулила в небо сонячну блакить.
Роки в майбуття наші рахувала.
Замовкла враз. І то на мить.
Зібрав Густар проміннячко у кринку,
вмивав в росі в долині серпантин.
Підняв веселку сонячну на спинку,
і кинув в річку, ніжно через тин.
Цнота безмежно Душу полонила,
ступила навстріч з гаю на моріг.
Нам дарувала сонячні вітрила:
З веселки перли кинула до ніг.
Тримав тебе закохану за руку,
в жменях дарунок Божий цілував.
Затихло все, ні шороху, ні звуку.
Зорів в любові тишу зберігав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440899
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.08.2013
Цвіркун на дворі шпарив безугав.
Розносив спів левадами, - сонати.
Жагучі ноти сипались з октав,
Дівчат жигун запрошував до хати!
Лягали спати стомлені бджілки.
Їм з квітів снилось у Нірвані.
Вхмелілим медом з пасік стільники,
навкруг стелили запахи духмяні.
А Вечір йшов намоленим шляхом
із літом в Липця скінчились дебати.
Збирав пожитки Страдник за ставком.
В покої йшов, - у Ніч відпочивати.
Як Равлик Місяць витягнув ріжки,
знайшов вчергове чим подивувати.
Будив у хмарах заспані зірки,
щоби у шати нічку наряджати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Твоє незгасиме кохання,
Вогонь розпалило, горить.
Розбурхало річку чекання,
Як чайка над плесом кричить.
Цілує краплинки в долонях,
Думками безумними снить.
Скропило дощем сподівання,
Струмочком весняним біжить.
На дні у душі розвидніло,
Вулканиться кров, клекотить.
Сердечко у небо злетіло,
Як птаха в небесну блакить.
Торкнуся рукою до скроні.
А в венах пульсує тремтить.
Заглянути б в очі бездонні,
І в них, розчинитись за мить!
Візьми на крилята лелеко,
Візьми тебе прошу візьми.
Ой, як же ти долю далеко,
Хоч крильМи прошу обніми,
Я прошу обійми..!
Присвячую Валентині Ланевич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2013
Слуга Содомський – батюшка Гоморський
В гріхах по вуха, виваляв в лайні
Мою Вкраїну, виплодок московський:
Ой, як же Боже боляче мені.
В Дніпрі сьогодні гідність потопили,
ПідеРи – зайди, хлопи – холуї.
В поклоні стадо, голови хилили:
Горби Печерські плакали в журбі.
І честь і совість на віки зганьбили,
Звитягу предків нищили, слабі..!
Московську нечисть славили, зустріли:
Попи – іуди з вами, й голубі.
Горіли в злобі очі біснуваті,
Із потойбіччя блимали скляні.
Плювались ядом Змії в нашій хаті:
Бодай би вас побачить у труні.
Як остогидли біси ви прокляті,
Знов обкурились зранку коноплі.
Ми не просили в гості вас пархаті:
Летіти б вам у пекло на мітлі.
Та вже напроти Ангели крилаті,
Гніздо будують в хмарах у пітьмі.
Щоби розвіять сутінки патлаті:
НАМ, освятити наміри святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2013
Ніч в гущавині вже задрімала,
Чорну ковдру сховала свою.
Паволока в долину тікала,
Змалювавши узори в гаю.
Впав у груди діброві серпанок,
Під ногами росу цілував.
Зустрічав у левадах світанок,
В дивовижжі пташиних октав.
В верболозах Зозулька кувала,
Обізвавсь в очеретах Бекас.
Крячка діток в ставочку купала,
Готувала малих в перший клас.
День на дворі новий розгорявся,
Грозівник по долині гуляв.
Я закохано в щасті купався,
Зачарований світ дивував.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439503
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2013
Упали нижче вигрібної,
У ямі зникли десь сліди.
Помиї ллють, валяють в гної,
Вчорашні вихідці з Орди.
Отож, як чую - "Хата скраю",
У грудях рветься і кипить.
Та не сховаєтесь в сараї,
Бо крайня першою горить.
На черзі завтра ваші дітки,
Їх розпинатиме режим.
Ну скільки ж можна вже терпіти,
Та піднімайтеся з колін !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2013
Жаль мені вас хохломони,
Бідні ви поганці.
Гідність вкрали в вас масони,
бо спите засран.. .
Боже, як же залякали,
Як стравили душу.
Мужність чоботом стоптали,
Витрясли, як грушу.
Де ж це видно щоб господар,
ворога боявся.
Зайді - гаспиду свідомо,
Під ногами слався.
Схаменись прошу, незрячий,
В писок дай вражині.
Не принижуй честь козачу,
Предків в домовині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2013
Тулубгюген у Черкасах майстер – клас гонив у масах.
«Бий жидів» - кричало з майки око вилупня з лушпайки.
А на спині -"Чуш з города",і наляпано, - «Свабода».
Об’єктив наш поміча, хтось керує ним з корча.
Виглядає, тю маланець, а забрав би його пранець.
Вдів на плечі геям шлеї, що візьмеш ти з них, плебеї.
Дума стадо, що породні: Їм звання дають «народні».
Он візьміть Гаврилюка, слів нема без є.ука.
О, натура. – широта, як Мотрона, що свята.
Але, що вам тут казати, є ж у кого приклад брати.
На Вкраїні прєзідєнт, - міжнародний Резидєнт.
Тож співають під куранти й досі зайди – окупанти.
Бач засиділись мутанти, тому в нас аж два Гаранти.
Є гарантик – «захисник», той що в рамочці - «блудник».
Що не включиш Бузина, морда Вітьчина дурна.
Чи Муратова Марія, «Боротьбистка».., мама – мія.
З об’єктива, як звірюшка, виглядає Джан – Гірюшка.
Чеше й гонить по вушах, бє «Фашистів» в пух і прах.
Скрізь «курносенькі» гляди, пракурор, СБ, суди.
Обнагліли геть хорти, як об’їлись блекоти.
В них давно вже свій устав, хто їх кровник той і прав.
Галасують в Тель – Авіві, демократи, ЛіБрі, ліві.
Як безпривязнії коні, заіржали в Вашингтоні.
Краснозаді, Пі.. Ра.., теж одної з ними раси.
Як в пустині із сулії, на Вкраїну ллють помиї...
Що в Москов'ї, що в Польщі, загуділи, як хрущі.
Треба ж так поринуть в мрії, що - «фашисти чинять дії».
Кричить злодій. Стид і срам. Ба прикинулось ягням.
Куди дітися від згуби, схаменітесь, душогуби.
Наче ми у вашій хаті, ой дістали ж ви пархаті...
Та почуйте гуркіт грому: йшли б шановні ви додому.
В демократію не грайтесь, якнайскорше забирайтесь.
Остогидли нам розводи, подамо ми вам підводи.
В вас немає в серці Бога, отож, - скатертю дорога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437701
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2013
Розтали в ілюзіях мрії, як хмари,
Коли були рівні посли й кочегари.
Сліпих ще багато сказати Вам мушу,
Тож досі хозари плюють в нашу душу.
Не ми ті вали величезні поклали,
Дорогу у "світле" - кістьми вистилали.
І ті міліони , Вкраїни сини,
Лежать в Колимах не з моєї вини.
Тож поряд Русі не поставлю Орду,
Народ мій в "єдіной" пожив на біду.
Одна в мене Мати,- ні теща ні тесть.
Любити Вкраїну, я маю за честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2013
Смердить скрізь запахом козлячим.
Менти пропахли і суди.
При владі виплодки собачі:
Куди не глянь, - одні жиди!
Впилися владою шакали,
як сарана в землі чужій.
Мою Вкраїну розікрали,
потомки злодіїв, повій.
Пора по писку дать ординцям,
по шиї нечисті брудній.
За грати проситесь злочинці,
тож в злобі біситесь тупій.
Щоби не сумно "там" ночами,
разом «впакуємо» ментів…
Щоб турбувалися за вами.
Ну як без геїв - холуїв.
Щоб вірно вам і там служили,
грифони, беркути, козли…
За вами горщики носили
й смоли без черги подали.
Ми на Вкраїні Богом даній.
В своїй чужинці, стороні.
Терпіть не будем басурманів,
бож скільки жити у лайні!
Спітніли стомлені долоні,
у піхви сховані мечі.
Стоять осідланими коні,
лунають дзвони із Січі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2013
Чумацький шлях світився у дозорі,
Щем розливався медом на вустах.
"Люблю" - шептали губи у покорі,
Купальська ніч кохалася в вогнях.
І з неба в річку падали етюди,
Сонети білі сипались з фати.
З зірок зривались трепетом у груди,
Молився Місяць з дива до води.
Гріхи русалки в чарах розчинили,
Пекучий сумнів в пута одягли.
В полон благенький спротив причинили,
Тверезий розум в трунку сповили.
…Скипіла кров застояна у венах,
Рвонула навстіж тілом навмання.
Жагуча пристрасть схована у генах,
Блаженну похіть гріла в почуттях.
Тепер не вміють щиро так любити,
Тепер так небо в зорях не горить.
Це ми могли колись його обняти
І пристрастю своєю розтопить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Скажи, мій сину, чом покинув Україну,
своїх батьків, свою рідню?
Невже не чуєш, як мольба до тебе лине:
"Вернись! Зерном засій ріллю!"
Тебе чекає обездолена Вітчизна,
дивись - блищить сльоза в її очах!
То ж не очікуй її тризни,
будь сином їй не на словах -
в повітрі порох знов запах!
Прошу :"Вернися, сину рідний мій, додому,
душа моя горить вогнем!
Води напийся з мами рук, з її шолома,
вже досить бути холуєм!"
Калина в лузі знову виросте здорова,
в гірке минуле піде листопад...
Країна встане у обновах
і заквітує, ніби сад!
Як дивний заквітує сад!
Скажи, мій сину, чом покинув Україну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435190
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2013
В полудреме в полутьме,
Жизнь свою я прожил.
Видно надобно судьбе,
Что ее я пропил.
Ни кола мне ни двора,
Бог с небес не сбросил.
В кабаках и бардаках,
Я их "проматросил".
Женский пол, я ублажал,
Не заметил осень.
Брал у жизни все подряд:
В шевелюре проседь.
Ой кручинушка судьба,
Что так развернулась.
Сниходительной была́,
Б́ы́ла, - отвернулась!
́
Приткий баловень судьби,
Вдоволь "вкарулесил".
По дороге "растрепался",
Потерялся весел.
Дико, пустошь на душе,
Серим волком воет.
Смерть тоскливо при Луне,
Мне могилу роет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434769
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.07.2013
Губи - маку пелюстки,
Носик огірочком.
Очі в лузі квіточки,
Брівоньки - шнурочком.
Щічки в травах маків цвіт,
Ягідки червоні.
Щирий посміх - первоцвіт,
Гріється в осонні.
Миле Сонечко моє,
В ночі Місяченько.
Дяку Богу, що ти є,
Внученько маленька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434593
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 01.07.2013
У шибці грілися ,
в промінні гномики.
Будили чемно день,
для внучки Сонечки.
Відкрились оченьки,
як сині дзвоники.
В них дивні бісики,
як в лузі коники.
Вклонімось в день простий,
низенько Сонечку.
Хрестити будемо,
сьогодні донечку.
Їй милий Боже дай,
зрости щасливою.
Добро у серці хай,
спливає зливою.
Любові Боже дай,
за привілей.
Господа завше хай,
стріча гостей.
Хай буде щедрою,
як маків цвіт.
Хай приголубиться,
їй цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434562
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 30.06.2013
Я закохався в тебе місто,
В чудес - намисто твоїх хат.
Де з чудних вуличок, як з сита,
Скрізь віє спокій й благодать.
Всі барви сонячні із неба,
Зібрав в єдино чарівник.
Всі квіти Раю і дерева,
Розсипав в Бучі івник.
Садиби в мальвах і барвінку,
Проспект - суціль висячий сад.
Цілують шавлії стежинки,
Тече з балконів виноград.
Химерні клумби із петуній,
В подвірях айстри й нагідки.
Стрункі ялинки, - ой красуні,
Привітні діти і жінки.
Буркун і чаполоч вухасті,
В дворах чатують на межі.
Горять вогнем троянди навстіж,
Вселилися намертво в душі.
Відняти настрою несила,
Нуртує в грудях, не спинить.
Щось підняло мене на крила,
Струмочком в серденьку бринить.
Лунають звуки звідусюди,
Висить вчарована блакить.
Злетілись всі птахи з округи,
В дібровах листя їм вторить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434521
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2013
Хмаринки поруч з вікнами летять,
Несуть з собою спогади в чуприні.
Думки поперед поїзда біжать,
Щоби зустріть волошки мої сині.
Приспів:
Ритмічним стуком полонез,
Лягає в шпали під колеса.
То сі бемоль то до дієз,
Лунає рельсами експреса.
Медовий стук лунає з-під коліс,
Розлука сива губиться в долині.
Обіч дороги стелеться рушник,
З волошок диких рідної Волині.
Пр.
В озерах синь, у долах, у житах,
В волошках поле, небо в серпантині.
В дівчат чарівних бісики в очах,
Лежать, як хвилі Стиру та Горині.
Пр.
Душі проскурка в нашому раю,
Частинка серця виткана з розмаю.
Волошки сині в древньому краю,
Як син Волині, вас не забуваю!
Пр.
Ритмічним стуком полонез,
Лягає в шпали під колеса.
То сі бемоль то до дієз,
Лунає рельсами експреса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433426
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2013
Мальви білії зранку кохались в траві,
Пелюстки розпускали лапаті.
Цілували їх джмелики в губи й бджілки,
Гріли ніжки свої у пилку волохаті.
Під капличкою липа стара, в молоці,
Скільки років їй сивих, не знати.
Квітом сипляться світлії очі її,
Притулилась щокою до рідної хати.
На траву біля неї щасливий приліг,
Ой, як пахне ж цей цвіт медунковий.
Блимнув зайчиком промінь на мамин поріг,
Полетів у дитинство метелик ранковий.
Щем розлився солодкий в дитячій душі,
Я думками за ними полинув.
Тут колись цілували мене спориші,
Паничі колихали, як рідну дитину.
Соловейко затьохкав, струною збринів,
Спив з округи красу світанкову.
Здарував бурлакові, беріг він мені,
Заховав до пори у своєму смичкові.
Полетіла удалеч, як пісня душа,
Щойно випила зайвого рому.
Било серденько в грудях маленьке пташа,
Повернулось нарешті, до рідного дому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433351
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2013
Жарить сонце як в печі
Ніде тінь сховати,
Заховався я в покліт
Віршика писати.
Квочка Дуся на зорі
Вивела курчата ,
До обіда надворі
Пасли онучата.
У сусіда, що навпроти
Тявкали сучата,
Три дні саме перед цим
Вивелись малята.
Закінчилось молоко
У сучки Федори,
Сусід п’яний як дручок
Вигнав її з двору.
Носаком їй під хвоста
Як зарвав , зацідив,
Полетіла як скажена
По дворах сусідів.
Чом ти сука не котяра,
Мишку йди впіймати.
Маю вдома своїх троє,
Нічим годувати.
Як собачки їсти хочуть
Не приходить спати.
Тож навіщо сучці миші
Коли є курчата….
Верещала квочка Дуся,
Здалася без бою.
За хвилину зозулястих
Лишилося двоє.
На колінах Сашка лазив,
Песики мурчали.
Зодоволені усі,
“ Федю” цілували.
Дядько ж Яша приловив
Біля будки Сашку.
Сучка зникла десь у мить
Жалько бідолашку……
Мабуть бідна утопилась.
Став кульгати Сашка
Квочка Дуся дяді Яши,
Знову кудкудаче……
Отака вона мораль
Хай господь пробаче.
Жаль Федору і діток,
- Бо життя собаче !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Вже три десятки, як пішов з життя,
Це пів дороги пройдених по суті.
Немає звідти в світ наш вороття,
Тебе не можем звідти ми почути...
Стоїть в покутті рамочка твоя,
Усмішка щира світиться журбою.
Ти мабуть з неба дивишся здаля,
Махаєш діткам рідною рукою.
Якби ж ти міг обняти онучків,
Рідненьку кров свою поцілувати.
В пориві довго жданих почуттів,
Усю любов гарячу їм віддати.
На жаль без тебе виросли сини,
І Тато наш пішли вже за тобою.
Ростуть на Ваших стежках полини,
Лежать у нашім серденьку журбою.
Вас памятають клени і рідня,
І тужать в Бога Янголи крилаті.
Пішли у світ той криком журавля:
Так часто плаче наша мама в хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429456
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 05.06.2013
Я у травах шовкових на лузі засну.
Як лелека у спогади злину.
Щоб знайти там сліди, ту далеку весну,
Яка часто так сниться й донині.
У бурштин пелюстки пеленав іван-чай,
Готувався кудись на виставу.
По стежині вузькій через весь дивогай,
Світлозір вів тебе наче паву.
Соловейко затьохкав прилинув у рай,
Закохався в зелену діброву.
З ставу знов водограй діставав небокрай,
Через косу свою веселкову.
В шовкотравах лебідка до мене пливла,
Цілувала красу барвінкову.
Ой, яка ж ти в тім віці ще юна була,
Як росинку спивав світанкову.
ійшлися дороги, у болі думки,
В білій ружі застигли край ставу.
Їм у грудях і досі чомусь невтямки,
Й серце бється чомусь безугаву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2013
Поглянь цвіте волошка в житі,
в тополі вивільга співа,
Та в душах коїться скорбота,
та їсть з середини журба.
Біблійні воші - козопаси,
істоти Щедрого Життя,
Зажрате кодло – Піде Раси,
вже нас вважають за сміття.
Ну схаменітеся небриті,
вже затремтіла булава.
Вам зад здійняти хватить миті,
тремтить в руці давно, жива.
Знамення світиться в блакиті,
і буйний вітер завива.
Недовго лишилОся гниді,
вже безволоса голова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428805
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2013
Вкраїнонька мила, голубонько щира,
Зневажена в полі лежить.
В яругах і долах, в твоїх синіх горах,
Зґвалтована чайка кричить.
Ой, матінко рідна, ти горличко сиза,
За що розп’яли вороги.
Невже так приспав тебе ворог й лакиза,
Чи встати не маєш снаги?
Ой, де твої дітоньки, де ті соколи,
Чи вже тебе знов продали.
А може могилами ходять довкола,
Чи може ми їх прокляли.
Із страшного сну, я прошу ти проснися,
Глибоким корінням з журби.
Хозарським бандитам в поклін не схилися,
Пора їм ламати хребти.
Ген хвилі глибокі, Дніпро піднімає,
У гнів вилива з берегів.
Поглянь за порогами знову світає,
Вже виросли внуки в синів.
В яругах і долах, вже гомін лунає,
Заснулих пробуджує в сні.
Лакеїв й бандитів вже дріж пробиває,
Закалена зброя в огні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2013
Зацілував упевнено й зухвало.
Враз опинилась кофта на гіллі.
Сердечко в грудях дзвоном калатало,
твої стояли руки на землі.
В угарі дива ноги затремтіли,
як у шістнадцять скочив у сідло.
Штурвал направив ув твої овали,
в пенал влетіло скресле чересло.
Вітри нам тепле небо прихилили,
погнали вдалеч сумніви в гаї.
В пориві вітру похоть розчинилась,
в яру співали мило соловї.
Роки в траві здивовано мовчали,
всміхався Місяць щирий до зорі.
Клени про щось закохано шептали,
втікали геть трикляті комарі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2013
Вишиваночку краплю сонечка,
я на вулицю одягну.
Її вишила моя донечка.
Мліє серденько, як в раю.
Із Поліського сонця – каменю,
завиточками із вогню.
З країв Лесиних чисті спомини:
Душу виклала з бурштину.
В’ється ниточка тай до ниточки,
я красу твою понесу...
Двоє діточок, як ті квіточки.
Що ти є в мене, Слава Йсу.
Я любов твою в серці вигрію,
ласку виперу в спориші.
Ніжність вимрію в теплім вирії,
я в руках її сколишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2013
У вербах білих заледве зоріло,
Курносий Місяць зорі цілувавав,
В обіймах вітру плесо захмеліло,
В небесні шати любий пеленав.
Затихла пісня раптом на півслові,
Як угорілий хтось зареготав.
Блакитне око блимнуло в діброві,
Мабуть Чугайстер Мавку проводжав.
Всю ніч хрущі над вишнями гуділи.
В гаю писали пісню соловї,
У небі зорі спати не хотіли.
Купала втому скрипка вдалині,
Надворі вечір вмився дивиною,
У вербах Місяць тихо задрімав.
Стояли двоє вражені красою,
В гаю Росяник трави пеленав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425697
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.05.2013
Звичайно в світі найрідніша Мати,
у всіх народів і у всіх часів .
І незбагненно факт цей подолати,
бо заслужила більшість почуттів.
А я за Батька хочу теж сказати,
для мене завше, «висновки» - чужі.
Навчився в нього свою думку мати:
Лежить указом в зраненій душі.
Як в полотні пелюстками фіалки,
в моєму серці жилками на тлі.
Частинки сонця, - місячні агати,
у спраглім серці росами лягли.
А на дворі залишилися скалки,
як роси зранку стомлені у склі.
Я йшов за батьком, як ті йолки-палки.
Чуття з любові визріли в імлі.
На руки Батько брав мене до себе,
до Жайворонка в небо піднімав.
Ховав в долонях промені із неба.
мене й Матусю в пальцях зігрівав.
Уже років нам тих не наздогнати,
десь полетіли вдалеч в чужину.
А Мати й досі мусить ревнувати,
і часто ставить спогади в вину!
Роки у тім майбуть не винуваті,
зберіг скалки ці смуток почуттів.
В душевних ризах сховані цибаті.
Чи може вічні, в пірї журавлів..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424414
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.05.2013
Пошану вкутано у грати,
скрізь беззаконня в куражі.
Давно ніхто ім Батько – Мати,
колишні дітки вже чужі.
Згубили совість за червінці,
живуть паскуди одним днем.
Отруту випили по вінця,
лежить в окрузі полинем.
Навчили їх іуди жити,
забрали душу міражі.
Тож розучилися любити:
В повазі гріються вужі.
Куди йдете ви вуркаїнці,
що навчитеся у гієн?
У котрих злодій, як Патрицій,
а сам Диявол, - Сюзерен.
У хаті плачуть Батько – Мати,
у полинах, пече нутро.
Ні, не таку Вкраїну кляті,
Душа чекала і Дніпро.
Щож гнів закушує вудила,
виводить коника з віків.
Здійняв Дніпро до неба хвилі,
карати будем ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424351
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 12.05.2013
Схилим голови низько в журбі,
за діток твоїх мила Вкраїно.
Ні не тих що стріляли у спину тобі,
в тих , що вірили в тебе до згину.
Як буває завжди на війні,
кожен йшов за свої ідели,
Що брат брата зневинно вбивав у борні,
вороги винуваті, - шакали!
Згиньте ж гади, як роси в траві,
не зацьковуйте нас, не займайте.
Розберемось ми самі, не лізьте «святі»,
вічну пам'ять ви їх не чіпайте.
Встаньте юні герої з могил,
ви ж за Неньку померли згадайте.
Із холодних бетонних гранітних могил,
один одному руку подайте.
На Волині й де річка Дунай,
з смертю славу свою повінчали.
Кровю воїв горить при гаях Іван-чай.
Як героїв вас скрізь зустрічали.
Остогидли промови пусті,
щоби їм язики їх в огні повсихали.
На цім світі давно вже лишилися ті,
що за вами в «загрядах» стояли.
Тож не будемо: «В помпи гудіть»,
нам нема від чогО веселиться.
Помянімо ж брати і ми воїв своїх,
помянімо, як в світі годиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423768
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.05.2013
Весняний вечір сповнений любові,
солодку память з шпарочки дістав.
Злітали в небо зорі вечорові:
Тебе кохану в човнику чекав.
В гаю Співака шпарив безугаву,
у плесо з Раю Ангел заглядав.
Злетіла боса лебедем до ставу:
Їй ненаситний груди цілував.
Застигли в чаті лілії в гаремі,
спадало ситцем марево з уяв.
Горіло страстю полум’я в Богемі,
ставочок в вербах сором свій ховав.
Розсипав зорі Місяць з діадеми:
Скалками з неба випали з оправ.
Неначе феї щойно у в Едемі,
світанком тихим визирнули з трав.
Зникали в небі сутінки червленні,
Росяник хмарки сині пеленав.
Своїй подружці - ніченьці коханій,
вгорі небесні шати лаштувавав.
Вже й Соловейко виринув з октави,
в діброві десь Пустунище розтав.
Блаженством білим сипало під ноги,
над нами кущ черемухи збуяв.
Коротка нічка прагнула в покої.
Ховав Пролітень люльку у рукав.
Твої ж вуста тремтіли у покорі,
Босяк з тобою нас не відпускав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2013
Біля призьби де вітер приліг,
цілував пелюстки пурпурові.
Падав цвіт яблуневий до ніг,
миріжок хизувався в обнові.
Й я сьогодні напевно спірит,
геть загрався у маговій ролі.
Посадив свою внучку на пліт,
як у Бога в раю на престолі.
Звився вітер, ступив за поріг,
жайворонком озвався у полі.
Лунав долами радісний сміх,
моя внучка сміялась у хорі.
Спалахнув горицвітом квітник,
бджілки тепло гуділи на дворі.
Сипав перли з гори Росяник
пелюстками - небеснії зорі.
Застиг в квітах божественний лик,
дмухав бджілкам у крила – долоні.
Вишив Ангел з бурштину рушник,
приліг спатки в траві на осонні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423105
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2013
Благословенний той котрий навчається,
живе у вірі завше та постить.
Бог милосердний, коли щиро каєшся,
готовий всі гріхи твої простить.
Тож віра справді на Землі безцінна,
готує спокій нам на небесах.
Бо тут в оковах душу безневинну,
тримає тіло завше у гріхах.
У цьому світі важко однозначно,
життя пекельне сиве від журби.
В пошані бидло, - виродки собачі,
при владі наскрізь хрещені жиди.
Знов вороги зі всіх боків обсіли.
та вже стають потомки на крило.
То ж хай тремтять горили знавіснілі,
Буяє в травах висохше зело.
Від предків маю я спокійну вдачу,
Ще від трипільців гідність приберіг.
тому й давали завше вповні здачі,
в тисячоліттях нас Господь беріг.
В борні ми часом духом знемагали,
свій хрест Голгофі знову несемо.
Та наші душі вже вогнем спалали,
за волю ж тіло й дарма віддамо.
Нарід мій не підставить бидлу"рило",
і задарма не кинеться яйцем.
не дозволяв він там де вівся щиро,
аби іуди плюнули в лице!
Я вірю буде мій народ для Бога,
хреста не дарма довго так несли.
Стражденні сядуть в нього для порога,
вже споришем дороги поросли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423029
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 06.05.2013
Алея дивом в свічечках горіла,
світилась в зорях піднебесна гладь.
У буйнім квіті, наче розімліло...
Лежала ніжним смутком благодать.
Молитва щиро з паперті лунала,
а на дворі співали солов'ї.
В озонні краплі до небес шептали,
єлеєм в серце падали в раю.
Христос воскрес, воістину зродився,
своєю смертю нашу подолав.
В спокусах тіла духом не зломився,
За віру в Бога - Батька постраждав.
А солов'ї у гАю не вгавали,
в вербових вітах Ангел колихав.
Пелюстки квіту білого кружляли,
їх вітер ніжно в губи цілував.
...На небесах неначе опинився.
Таке щось ніжне снило в торжестві.
Надворі час раптово зупинився.
Христосались, знайомі і чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422905
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 05.05.2013
Проснувсь цвіркун в горищі на хатині,
в різноголоссі виринув з октав.
То ВереднИк примчав із часоплину,
з хмаринок синіх Землю оглядав.
Весна дістала гребеня із скрині,
вже павучок кужельку свою пряв.
Росяник теплий з матері – Богині,
у виднокрузі квіти малював.
Зозулька сиза з гаю закувала,
буяла квітом травонька густа.
Вербі плакучій коси розплітала,
у переддень на вербнії свята.
Весняний вітер тішився косою,
В ставочку диво промінь не вгавав.
Вербові віти плакали росою,
ставочок з плеса срібло діставав.
Хрущі пелюстки в вишні цілували,
у в захмелілі пещені вуста.
Лягали зорі тихо у перлину,
з безодні раю Місяць подавав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.04.2013
Весна на дворі з вітром шепотіла,
в росі ранковій начебто і з скла
комусь в майбУття долю ворожила,
а під вікном черемуха цвіла.
Весна буяла, жити так хотілось,
пливли приємні помисли з уяв.
Щось тепле й миле серденьку наснилось,
я під роддомом з квітами дрімав.
Та раптом хмари стали наді мною,
в черемхи цвіт неначе посивів…
Ваш син помер котилося луною.
Жаль, персонал зарадить не зумів.
Горів в вогні поранений Чорнобиль,
поніс отруту світом вдалину.
Розвіяв пекло з вовчої утроби,
то спалахнула квітка з Полину.
Пішли в безсмертя воїни - герої,
грудьми спинили кляту Сатану.
Щоб нам світило сонечко з тобою,
зозулька щоб кувала у бору.
А на дворі весною знов буяє…
Внучку нараз чотирнадцять рочків.
Знов, як колись на обрії світає,
летить удалеч гомін журавлів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421053
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 26.04.2013
Душили нас, як звірі шматували,
палили нас в пекельному вогні,
А ми , як Фенікс знову виживали,
хоч їм здавалось , знову у труні.
Скипіла кров у незнищенних генах,
рве душу й серце болем на шматки.
Вже відгунулись їм відкриті рани,
круки смакують їхні печінки.
Гризуться в плоті вихідці Аїди,
жадоба точить виплодків чуми.
Як ті щурі в предсмерті, - самоїди,
за падло бються виродки пітьми.
Давно людьми ви прокляті Гієни,
чирки на тілі, - кляті гендлярі.
Ідіть до батька в пекло шарлатани,
вам буть іуди в Бога на суді.
Це скільки нас в могилу положили,
на кручах сивих дома, в Колимі.
В віках залізом голодом морили,
ой, Боже щирий, - холодно мені.
Ні не дарма стояли на Майдані,
лиш закалили душу у в огні.
Тож не діждетесь гибелі погані,
бо не втопити віру у брехні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420865
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 25.04.2013
Озвалась музика луною,
кудись над річкою біжить.
Встеляє килим дивиною,
мольбертом в променях лежить.
З трави Івасики пробились,
світивсь закохано Нарцис.
Сестрички й братики зустрілись,
під ноги вибився сюрприз.
Забавно вітер на басолі,
озув Кульбабки в сап’янці.
Як ті хмаринки в синім полі,
пливуть над лугом в манівці.
Етюди повняться запоєм,
впились водицею з чудес.
Запупянілися весною,
крутій в мелодіях воскрес.
Дріма навкруг солодка втома,
кружляють ластівки вгорі.
Лише в дворі, як в тім дурдомі,
калюжки сушать горобці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420180
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 22.04.2013
Яка ж це розкіш натомитись,
махнути чарку на дворі.
Роси з берізоньки напитись,
розкинуть руки на траві.
Ген джмелик крильцями махає,
зелені чеше миріжки.
В траві солодощі шукає,
цілує в очки квіточки.
... - Зявилось диво синьооке,
таке малюсеньке стримить.
В серденьку тьохнуло глибоко,
нервовим дотиком бринить.
В саду метелики лапаті,
ганяють вітер в толоці.
Життя буяє в благодаті,
\"дуріють\" в вишнях горобці.
На крилах ластівки хмаринку,
кудись у синю даль несли.
Й мене підняли, як стеблинку:
\"Змалів\", я мабуть від весни.
З хмаринки сонечка торкнувся,
веселку з обрію обняв.
В промінні сонечка умився,
в краплинках росяних розтав.
Солодка розкіш , натомитись,
залишить втому на Землі.
З хмаринки небо прихилити,
й розтати з розкоші в імлі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2013
Застиг в пірїнці журавля,
до тебе мамо рідна лину.
Хтось в лузі скатерть застеля,
розсипав Пролітень перлини.
Буяють в зелені гаї,
на струнах арф веселка грає.
І живлять землю ручаї,
життя в красі відпочиває.
.
Душа додому поспіша,
лечу в хмаринках на світлину.
Волинь моя, моя душа,
люблю тебе я до загину.
Зачахне річка без джерел,
і сохнуть віти без коріння.
Коли я дома, - я орел,
бо я тут виріс із насіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2013
Вийняв сутінки вечір з кисета.
Спалахнули вгорі ліхтарі.
Цвіркун ноту ушпарив фальцетом,
Страсть жагучу розбавив в крові.
А спокуса вже брала за плечі,
Й затремтіли тіла молоді.
Почуття , що з вогню молодечі,
Розтопились єлєєм в мені.
Як заглянув в її сині очі,
Тай потонув зопалу, звихнів.
Як та буря у сні поторочі,
Наче осінь, кохану роздів.
Цілував тії губи жагучі,
Закипали думки в голові.
Феромони зірвались пекучі,
Мабуть вітер в гаю ошалів.
Впав у пахощі дикі волосся,
Понесло в пружні перса шрапнель.
То блаженство в єдино злилося,
Наче в небі я десь, журавель.
Впав додолу затомлений вітер,
Скраю греблі у хвилях завмер.
Чулись юні притишені схлипи,
Озиваючись болем й тепер.
У садочку завмерли дерева,
В срібнім сяйві затихли ліси.
Із хмаринок вечірнього неба,
Сипав місяць в долоні зірки.
Я у милої слізоньки витер,
Шептав ніжність в гаю весняник.
Шелестіли закохано віти,
Вибачав нашу юнь молодик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418922
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.04.2013
Не ми плануєм свою долю,
щось вище угорі.
Ми лиш билиночка у полі,
на небесах царі.
Життя нам пише мемуари,
пакує їх в томи.
В давно розписаний сценарій,
за нашими дверми.
В полоні похоті розпуства,
по вуха у лайні.
Вкусили яблучка облудства,
тож маєм від змії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418869
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2013
На подвір’ячко до хати буслики летіли,
Біля ганочку під вечір крильми лопотіли.
Із кубелечка на землю впало перевесло,
Онучатко до господи в дзьобику принесли.
Діставайте вже скоріше з кухрика кожуха,
Буде Вам дідусю й бабо ще одна крикуха.
Наливайте горілочки по самії вушка,
Баранесса народилась, третя цокотушка,
Доля сіяла синочку стежечку з левкою,
Щоб і їй принесли бусли донечку весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418635
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.04.2013
Втомився я - їй бо втомився, даремні ревнощі терпіти.
Куди ж раніше я дивився, не вмієш мабуть ти цінити.
Я ж бо нікому не зміняв, окрім дружини добре знаєш.
Й тебе у мужа не відняв, хоч знав як сильно ти кохаєш.
У нас у кожного сімя, для них ми також мусим жити.
Любов до рідних так трима, що часом хочеться завити.
Не смій перечити зважай – я не поліно щоби тліти.
У почуттях як водограй, бо Овен я – мені горіти.
Кохання щире не займай, не смій в сміття його топити.
Моя любов як той ручай, не може в повені зміліти.
Отож іди я відпустив, не дістають до серця стріли.
В душі тебе мабуть звільнив, на згадку сумніви лишились.
Звела все в мінімум прощай, цю правду гірку ніде діти.
Хоч знаю буде ще не раз, у грудях серденько щеміти.
Ти ж ще знайдеш бо молода, іще весною будеш мліти.
Мене ж несе у даль вода , я буду пам’яттю зоріти.
За що ж ти доле така зла, чому зі мною таке чиниш.
По «бурчаках» у світ вела: в пітьмі ж щасливчикам відчиниш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417981
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.04.2013
О Боже, бачив дивний сон, - з асфальту сонечко зоріло.
Відкрили очки пелюстки і на асфальті потепліло...
То від краси розтав бетон, - туди на землю сонце сіло.
Розкинув рученьки бутон, щоби на дворі проясніло.
В легенях лоскотом озон, - затьмарив розум захмеліло.
Став на коліна залюбки, і цілував їх очманіло.
Серденька бились в унісон, - з бетону диво пломеніло.
Моливсь, як в церкві до ікон, свічею сонечко горіло.
Пробіг платформою неон, - упав кульбабками по схилу.
То жовті чудо - квіточки, порозбігались яснокрилі.
Злетіла яв в чарівний сон, - у грудях досі струменіло.
Світився в променях перон, надворі тихо вечоріло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417772
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2013
Прокинувсь легінь на світанку,
всміхнувся з променя весні.
Вдягнув Вередник вишиванку,
розкинув руки в далині.
Озвався пугач запізнілий,
неквапом крильми потрусив.
Тай полетів десь буркотливий,
мо був йому в тому мотив.
Серпанком далеч струменіла,
світився Досвідок з доріг.
Розправив міцні свої крила,
ступав в Господі на поріг.
До мене міцно притулилась..,
буяла в пролісках весна.
Нас розлучити не хотіла
з частинки променя струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2013
Серденько тьохнуло в грудях,
й від хвилювання заходилось.
Там десь глибоко у душі,
таке близьке щось народилось.
То не розтрачені слова,
в мені щербетом розчинились.
Теплом насичені вірші,
в джерель - водиці вмились.
В рядочках нитка пролягла,
торкає щемом дивна сила.
Кому цю ніжність зберегла,
чи в Бога лишню попросила?
Чарує дивне відчуття,
тепло в грудЯх заструменіло.
Аж навстіж рвуться пречуття,
сердечко мабуть очманіло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417528
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2013
Співуча мово, гаю калиновий,
блаженний край, мальованих хатин.
Тепло і ласка, з’єднані у слові,
то край мій, зітканий з перлин.
Люблю тебе, я зараз як ніколи,
бо в підворітті, клятий вуркаган.
Впіймав дівчину, - Україну голу,
з мошни паскуда, витяг ятаган…
Я зготувався, ворога зустріти,
мене не трусить, з помаху яйцем..
Вогонь я - Овен, тож не можу тліти,
і не впаду , до ДауНів лицем…
Бо не хохол, - безформенна амеба.
Я українець, - коренем з століть…
Можливо завтра, виникне потреба.
Віддам життя, без сумніву, за мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417060
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2013
Весна агати в долах розтрусила,
життя збриніло ген за виднокрай.
В гаях і долах барви пломеніли,
сміявся в хвилях мило водограй.
До лісу схилом проліски пробігли,
вдягнув в кошулю Землю чарівник.
Зело тяглось зі схованок зраділо,
ступав у право легінь– Вередник.
З гори в долину наче ошалілий,
збігав веселим шумом потічок.
У груди падав мамі розімлілий,
розносив вдалеч гомін із річок.
Зірки в Господі Божій гомоніли…
Овен вродився, - ще один Сірник!
Від Сонця хмарки свічку запалили,
у сповитку приніс БлаговІсник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416748
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 08.04.2013
Лежить тугою смуток у мені,
куди не гляну глибоченна рана.
Супроти волі Бога у вогні,
горить клеймо Диявола тирана.
То розтопили звірі й холуї,
людські страждання кровю й запалили.
У дикім пеклі холодно мені,
о сучі діти, що ж ви наробили.
Зболіло тіло в «пеклі» від образ,
воно ні в чім було, не винувате.
Розпяли гідність в кожному із нас,
пече душа стражданнями проклята.
Торгують честю прямо з – під поли,
вдягли давно нехрещені сутани.
Шайтани топчуть наші образи,
втоптали душу в краплені кайдани.
Давно людську подобу пропили,
за срібняки прокляті вуркагани.
Любов до Бога й віру продали,
тож хай ідуть у пекло шарлатани.
Лежить тугою смуток на вогні,
куди не гляну глибоченна рана.
У дикім пеклі холодно мені.
Гукає розум Гетьмана Богдана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415930
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2013
Трамвайчик повз.., закапало мастило,
світились страхом латані боки.
Від щему й смутку наче звечоріло,
в строфу лягали зболені рядки.
Котився в далеч сумом здичавілим.
Трусився гірко в клаптях потрухи.
Відро на крюці тіпало кадилом,
туберкульозом чихало в дірки.
"Швидкий трамвай "пакращенє вродило.
Ну де ж воно, самому невтямки.
О, Боже милий, як осточортіло,
та це ж в ПідеРи, лише квіточки.
Щоб від жадоби вас було сказило,
щоб ви жували лише «квіточки».
Щоб ви пили з пакращеня мастило,
щоб вас сточили наші болячки.
Аби лиха за вами десь сходила,
як терикони , лишила кучки:
Крий Бог лихе насіннячко зродило,
щоб не "зригнули" ядом ягідки.
Щоб вас біда в трамвайчик посадила,
щоб вас в Дніпрі втопили балачки.
Щоб ваш трамвай у пеклі заклинило.
Летіли слідом лайка й матюки.
Пора виймать на збоченців зубило,
щоби себе очистить від «луски».
Щоб скорше взяти лома за правило,
щоб з них лишились клапті і друзки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.04.2013
Моє серце печаль огорнула,
прилетіла журавка - в маю.
Подивилась навкруг й затужила,
від розрухи в колишнім раю.
Скаламутили «воду» паскуди,
джерел чистих, що били із скель.
Ті кладки, що і Богу служили,
опинились в полоні пустель.
Так в століттях й думками не крали:
Із пітьми спарувався гудрон..!
Що не в силі ковтнути шакали,
проковтнув «Амазонський» пітон.
Що ж візьмете ви з Старця чужого,
дбає ворог рідненькій сімї.
Не лишилось Вкраїні нічого,
навіть сланцевий газ «у трубі».
Ой ви думи мої не журіте,
не ятріте Ви душу мою.
Ви журавлики далі летіте.
будьте рідкі, як дощ у маю…
Та колотиться тіло фізичне,
злив в єдино струмки Водорий.
І озвалось, дзюркоче заклично,
просинайся потомку німий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415618
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 04.04.2013
З ароматів прадавніх левкою,
крізь сльозинки солодких беріз.
В Божий місяць води гомінкої,
мене Ангел в струмочку приніс.
Не скажу, що святим народився,
хай підтвердить веснянець Крутій.
Овен перший з рук Бога умився,
тому в нього й надмір почуттів.
Тож терпіть це нещастя Господнє,
що кидається першим в бій.
Хай розтоплює брили холодні,
бо ж Овна народив Весногрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415518
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2013
Хочу з внучком тебе привітати.
що журавлик приніс з майбуття.
Хай постеле барвінок хрещатий,
йому долю щасливу в життя.
Перше квітня, з весною родився,
тож нащадку твоєму всіх благ.
Хтось на небі мабуть помолився.
щоб малюк у житті, щось досяг.
Хай Олекса змайструє колиску,
теплі днини зіллє в почуття.
Покупає в чарівнім любистку,
щоб не збився в дорозі з пуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414696
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.04.2013
Весна до гаю завернула,
принесла ноти в рундуці.
Струмки піснями забриніли,
річки скупались в молоці.
Вільха сереженьки оділа,
прийшов у гості дивосвіт.
Позалицявсь до дівки мило,
посіяв в долах первоцвіт.
В хмаринок личко проясніло,
пробіг Вередник озерцем, -
Пустун підняв до неба крила,
синичку втішив промінцем.
Весна у пензлики вмокала,
із неба синього блакить.
В хмільній мелодії розтала,
солодким маревом лежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414665
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2013
В кабміні в розпалі дєбаті:
Откудаль можно ще ворваті.
Внучаті зайди від чуми
із відголосків Колими
сховались бидло "за дверми".
Злодва вирєшує дє взяті,
щоб не згубіть електораті.
Та палучілас, как всягда.
Давно вжє виряшів Раджа.
Хіба кабмін там шось ріша?
Даняцкім болше па нуждє,
трімаць іх вигадно в уздє.
Тож трєба ім на павадок,
отдать усьо, не будя впрок:
Там нарасуйтє между строк.
Їх так «Свабодай» залякалі
Шо, «як калісь галасували».
За дрянь, за виродків змії.
Сміялись доли і гаї,
ба ім сказалі, то сваї.
«Данєцкі» в члєнах шо там жаль.
Падбросів Ющ і проча шваль.
Хто проті був їм нє указ
Братки в дільницях на показ,
всєх клалі рилом в унятаз,
Упала дур у смертогріх,
«Обрали» знов Донецьких бліх.
Радная мама нє гаруй
бо всєядно палучіш .уй.
Папробуй шось патом зясуй.
Плювати хочуть «епатажні».
Суди і власть давно прадажні.
Наскрізь Садомма і Гоморра.
На піяніно апріорі,
ганяють «Мурку» пракурори.
Чужинець знов «Гаспідар» в хаті.
Ординців вибрали кастраті.
Ну скільки можна вже дрімати,
чи не пора з колін вам встати.
Вкраїнця дома обирати..!
Пора вже брать за петельки,
брехня втомила й матюки.
Шабельки з піховок виймати,
І вишиванки одягати.
Вкраїна просить Батько й Мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414349
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 31.03.2013
Повзуть струмки в долину наче змії.
Під снігом проліски вовтузяться, як рій.
Утерлись схили сонячні від слізок,
втікав з водою світлоокий лід.
Поїв в дорозі гамірних берізок,
лакаво промінь блимав йому в слід.
Як з казки зайчик по дорозі грався,
ішов до хати теплий Олексій.
Новий Господар довго не цурався,
бравсь за роботу дядько - весногрій.
В сосновім лісі схилик розговівся,
від почуття на хвильку захмелів.
У сон – траві закоханий проснувся,
у синіх барвах парубок розцвів.
Бджоляр в землі вирубував дернинки,
печатав тричі в вуликах рої.
Щоби в запалі бджілки трудівниці,
не повтікали в вулики чужі.
В ставу щупака кригу розбивала,
молила в Бога швидкий льодохід.
Вівсянка щиро пісеньку співала.
Ішов «на пристань» посірілий лід.
Курли – курли у просторі лунало.
з полону царства у дивах вогнів.
Вже журавлі до дому повертали,
Пустун - Вередник Раєм завеснів
Від свічки з дива запалив горнило,
пробивсь до світла наче дивосил.
Небесні птахи принесли на крилах,
тепла частинку з сонячних вітрил.
Повзуть струмки в долину наче змії.
Під снігом проліски вовтузяться, як рій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413719
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2013
Вчора ввечері якось раптово
пролунав, як зірвався дзвінок.
Обірвався в плачі на півслові.
Забриніло в душі від думок.
Обізвися матусю, ну що там.
Абонент як проклятий мовчав.
Я знервовано наче по нотах,
знову й знову його набирав.
Обізвалась. Добридень Микола.
Ой, в біді наші бусли синок.
Намело кучугури метрові,
замело вщерть долини й місток.
Зима вділась у свиту звірину,
по усюдах ощірям лежить.
Край ставочка зібрала пташину,
моє серце від жалю болить.
Прилетіло їх девять, згубився
десь один чи пропав в чужині.
Чи в лихую годину вродився.
Як за тебе, печалить мені…
Дяку Господи маєш родину,
Дай їм боже в поповненні змін
й виглядає удома дружина,
У Борисполі внучків, чирін.
Залишився ти в мене одненький,
Полетів, як той буслик у світ.
Бережи себе синку рідненький,
Теж чекаю тебе край воріт.
Дзвонять братові хлопці із дому.
Дядьку Коля, ну як там у вас?
В нас, як завше порядок в усьому.
Відігрілися буслики в нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Промайнула журба за вікном,
полетіла туди де родився.
По стежині лягла рушником,
у хатину де Тато наснився.
Приспів:
Ой, село моє – рідне село.
У душі моїй стиглим зелом,
в моїм серці тугою донині.
Лежать пахощі трунком, вином
із струмочків моєї Волині.
Затремтіло у грудях крило,
Журба бігла до хати в долині.
Скраю снігом рушник замело, -
Моє рідне село на Волині.
Приспів:
*
Наче в мареві тихо кругом,
зачарований сів відпочити.
До одвірка втулився чолом,
як би міг тебе в серце втулити.
Приспів:
*
Все що можу для тебе роблю.
Ну, а можу єдине, творити.
Щоби мальви цвіли за вікном,
Як же рідне тебе не любити…
Приспів:
Ой, село моє – рідне село.
У душі моїй стиглим зелом,
в моїм серці тугою донині.
Лежать пахощі трунком, вином
із струмочків моєї Волині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
В борні застигли змучені трамваї.
Автобус змерз, бідняка в личаках.
Обіч дороги ДАФИ злі по краю,
немов з Луни пришельці в риштаках.
З Кабміна чмо "курносєнькє" вищало.
Штаб дєнь і ноччу боріца со злом.
Так чеше пад.., сквозняки ганяє,
аж образи «танцюють» за столом.
Борба с стюхіяй пяцій дянь траває.
Змаріліс «слугі» спляц бля.. на нагах.
Лапшу чехвостить соловєм співає,
по всіх каналах засланий варяг.
Щоб ти в дорозі був десь зачепився.
Щоб послизнувся клятий фарафон.
І сам в гам.. пакращеня втапівса,
щоб вас сховав Данєцкій терикон!
Скрізь по дорозі бампери літають.
Стоїть в снігу закопаний трамвай.
І з каждим дньом пакращенє тріває,
співав вчергове дурникам шахрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413028
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 27.03.2013
Звабливим ніжним поцілунком,
прийшли у гості чудеса.
Зустріла вранці подарунком,
пелюсток кручених краса.
Через поріг ступив навшпиньки.
О Боже, що це вигляда?
У очі дивляться тичинки.
Мабуть мене хтось сповіда.
Злетіли з пензля пелюстинки,
з шпаринок промінь визирав.
Торкнувся ничком до стеблинки,
у в губенятка цілував.
В мені побачив конкурента,
знічев’я знітився притих.
Втомився трішки в компліментах,
з леліток вроджений жених.
Пробило струмом до судинки,
завороживши дрож пройняв.
Немає жодної клітинки,
яку б глибоку не дістав.
О диво, ніжносте кохана.
з росинки зрощена сльоза.
Умита в свіжості весняній,
благословенна в небесах.
Від чуда, квітонька манюня.
Горять пелюстоньки в огні.
В мою закоханий красуню,
хмеліє й полудень в вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412722
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 26.03.2013
В "Меморіал " аж кидало у жар,
бабулька стежку щиро прочищала.
Вовки – боввани блимали з кошар.
Із потойбіччя ворони кричали.
А у кущах червоний сербернар,
пурячив в ноги зайді збайдужіло..
Дивився з парку вдалеч пролетар,
із постаменту гордо й захмеліло!
Сміявсь в долині аж трусився яр,
це ж як сліпих ідеєю сказило?
Собачим пійлом згОнило в бульвар,
а щоб воно скоріш було сколіло.
Куди ж ти падло прямо на вівтар:
Бабулю милу змієм колотило.
То лаштувався в пекло перегар,
поставив крапку мертвому й кадило.
Із СТО курів свищем димар.
За три версти прокуреним воняло.
Гойдавсь на дроті зірваний ліхтар,
із парку Слави світлим ідеалом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412336
рубрика: Поезія, Панегірик
дата поступления 25.03.2013