| Сторінки (4/359): | « | 1 2 3 4 | » |
***
Запилена трава,
зануджені паркани —
це липень догора —
в провінції моїй.
Несказані слова,
як невідкриті рани,
болітимуть щораз
безсонням із-під вій.
Це липень догора.
І не його провина
у тім, що не збулось,
а час — такий лихвар:
німіє, мов пора
холодна біло-синя,
щоб віршами у стос
лягти моїм словам.
Це липень догора
реальністю ясирів.
Зелених кольорів
зачовгані кліше...
І тільки Instagram,
знівелювавши сіре,
покаже, як горів
наш липень міражем.
липень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2016
***
Ця музика дозрілого дощу
по розпашілому, як тен, асфальту,
відтворює твій шепіт: “Не пущу...”, —
зірвавшись, ніби танець Есмеральди.
А струмені несуть жагу прощань,
розкреслюючи місто до вокзалу,
який таїть в собі мою печаль,
маскуючись за подорожнім шалом.
Залишить поїзд після себе хвіст,
новий відрощуючи з рейок через
усю країну, де на повний зріст
ідуть дощі, немов лосось на нерест.
І тільки ти стоятимеш сумним,
не подаси нікому навіть виду,
мов той вокзал, а отже разом з ним
вбереш вологу із небес пролиту.
липень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2016
***
Яблука падають, падають яблука знову...
Осінь давно підкрутила годинника хід.
Ритми сердечні сповільнює холод ранковий...
Час не стоїть: поглинає удари глухі.
Хочеш-не хочеш, а змушений спостерігати,
як від опалого листя тривога росте...
Станеш в уяві пірнати шляхами пернатих,
нервом блукаючим прийдеш до Баха в костел... .
Серце мужніє — дай сили останнє втрачати!
Недогаптована радість моя — не журба.
Яблука падають. Падають в тишу нещадно,
наче у душу рушає осіння гарба.
липень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2016
***
Сонце цілує плечі:
Господи, як пече!
В небі — вогняний глечик
(чи золотий ковчег?..).
Сиплеться жар в повітрі,
губиться у траві.
Літо поволі гіркне.
Дякуй, що ми живі.
Дякуй за полуденне
сонце з душею Че*.
Дякуй, що в наших венах
кров не стоїть — тече.
липень 2014
..........................................
*Че - Ернесто Че Гевара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2016
***
І коли відгуляють вітри,
листопадом зітлівши, і всюди
подарунки різдвяні з вітрин
заглядатимуть в очі, мов люди, —
на містечко сніги опадуть,
і мороз проскрипить у чоботях
мимо ґанку в старому саду...
і вікно розчахнеться, і протяг
приведе у навколишній рух
всю статичність моєї квартири:
я відчую прихований вимір,
ніби хто доторкнувся до рук.
І стоятиме все, як стоїть.
І думки пропливатимуть в`яло,
що нічого, нічого не сталось! —
тільки віра зміцніла на мить.
липень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2016
***
А хмари стікатимуть за видноколо,
і ти запримітиш одну.
Проллюся дощем, не холодним — шовковим,
подумаю: ти пригорнув.
Бо я відійду по тунелю гортаннім,
для когось останнім дзвінком...
І те, що між нами назвалось коханням,
ніколи не щезне,
ніко...
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
***
Дрожит мой май невольно, сиротливо
последней каплей прыткого дождя.
Ах, облака! На синеве ленивой
свой санный след оставили, блуждав...
Куда плывёте? На каком причале
вам швартоваться кромочкой в раю?
Вы днём не спите, и со мной — ночами
на вахте в поэтическом строю.
А, что вдруг, если не плывёте вовсе —
планета ускользает из-под ног?!
И не весна сейчас — седая осень?..
И май скулит: промок весь и продрог.
май 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672143
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.06.2016
***
Крокує червень бадьорим хлопцем:
півоній видих душі студеній.
О...розкошує земля під сонцем...
і тисне літа потужний геній.
А щойно травень дощив - нездужав:
здалось безвольним і кволим тіло.
Та десь глибинно розквітне ружа,
мов крововилив під снігом білим.
червень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671421
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2016
***
Дощі сплітають всі мої думки
(так туго коси заплітала мама),
ідуть-бредуть, неначе жебраки,
прошкують, мов дорогою до храму.
І я туди, віддам свої борги...
а злива, наче дзвін прадавньовічний.
Дощі, дощі! Он, бачте, як горить
намолена за Україну свічка?
І кругообіг цей не зупинить,
як не спинить і те, що буде сонце -
завмерли хмари, визира блакить...
мінлива тиша у небесній тронці.
останній день травня 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669931
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
***
Ще не насичена моя душа
настояним жасминовим коханням,
здається,й потяг навіть не рушав
до амплітуди в кращих пориваннях.
І зорі ще не злічені палкі,
і роси ждуть на світанкових луках,
цілунки від коханого жаркі
не спиті ще, хоча вже осінь стука.
Ще травень - недоспіваний обруч,
проходить коло до своїх вазонів.
Чому ж у серці журавлиний ключ
тривожить вересневі горизонти?
Тремчу листком, та доки ще земля
тримає наші порухи і спрагу,
розправлю крила, не для журавля -
в житті літати, знаєш, теж відвага!
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2016
***
І знову сніг мете, сніг тополиний.
І замітає відстані й стежки.
Стікає травень буйно, швидкоплинно!
Звисає в часі кетягом тяжким.
Налитий соком, силою, дощами,
як передвісник щастя й перемог,
в моїх очах пелюсткою причалив
півонії червоної на двох.
Та серце слід відшукує осінній.
І я побачила березовий листок,
який лежав, неначе на картині,
малесенький, на сірому -- пожовк.
І ця дрібниця вразила чуттєво,
немов на порцеляні пастораль...
І здався той листок таким суттєвим,
що пух з тополі замітав печаль.
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2016
***
Кроків не чути, де босі
стали на гострі мечі.
Чуєш, полями голосить
пісня степних орачів?
Призупинись на дорозі,
снігом останнім стечи.
Квіти - вінком на волоссі,
торба лляна на плечі -
це вже весна мчить патлата
на вороному коні.
Господи, де ж та розрада?
Скрапують свічкою дні...
Так і життя пролітає -
голубом сизим. А світ
вкотре заплаче: то Каїн
брата позбувся навік.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668752
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2016
***
Я частинка життя неповторного рідного міста,
де тополі - це вежі, будинки - старі хмарочоси;
де польоти фантазій, мов клятва найперша врочиста;
де ночами це місто у віршах моїх стоголосе,
у якому й тролейбусам навіть (неначе мурашкам,
котрі знають всі виходи) - як в піраміді Хеопса.
Лабіринти словесні...стискають, що й дихати важко.
І слова мої глушаться так, наче я безголоса.
І коли в післявіршах топитимуть віддано відьом,
знов кричатиме люд, і завиють надсадно сирени,
в летаргічному сні я Парижем блукатиму, Віднем...
залишаючи місто останньою краплею з вени.
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668166
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2016
***
Немов Бермудський трикутник, місто:
пливеш, а потім - зникай прозоро!
Куди подівся? Упав тернисто.
Але щоночі летиш, мов Зорро.
А по-англійськи піти - у вічність,
гострити слово, шукати риму...
Коротка смуга моя - зустрічна:
минаю пам`ять, мов листя, димом.
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2016
***
В той день у Києві дощило.
У Сумах залишився сум.
І вірячи у сонце щиро,
передчуваючи тріумф -
непереможно і травнево -
душа в простреленій броні
пішла веселкою край неба.
Ішла... А плакалось - мені.
травень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2016
***
Ця весна, мов дитина, така хвороблива,
їй би в гості до мене, на вулицю - зась!
Пити чай із малиною (хай собі зливи)...
і загострені смисли вписати у джаз.
Із коробки дістану стареньку платівку,
голка спритно ковзне на свої сорок п`ять.
Самота полетить на цю музику дивну,
не збагнувши за мить, хто її розіп`яв.
А Сінатра співатиме плавно про river,
про дорогу на двох ув освітленні moon.
Тільки сіті небесні у пошуках риби
упіймають одну із обірваних струн.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2016
***
О, цей весняний дощ в моєму місті!
Не грозовий, холодний, пружний, і
шумить вода. Співа: Hasta la vista!
Автівки з нею, спритні боржники,
адже забрали рівновагу часу,
і я у пошуках краплини сухопуть
бреду, як хлющ, уздовж Іллінська-штрассе,
нервова, наче градусника ртуть.
Куди летиш?! - кричу машині вітром.
Водій не чує. Я дивлюся вслід.
З автосалону склом на мене хитро
сухий, мов піч, примружується кіт.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2016
Наші погляди різні: по лінії фронту.
Тільки, знаєш, це погляди і не більше,
як в дитинстві вдивлялися тихо в "Джоконду", —
та щоразу усмішку ловили іншу...
Пригадай: нам тоді вистачало і парти,
і вітрилом життя, і ні скель, ні стриму...
Ти частенько шумів на уроках і жарти
розсипав, а я вчила про Рим та римлян.
І коли ти надумав ставати військовим
("Сподіваюсь, півсвіту, — казав, — побачить."),
за тобою не плакав ні Пушкін, ні Горький,
тільки — небо рідненьке та місяць-окрайчик.
Як ти там, за Уралом? Бо тут, в інтернеті,
виявляється, ні про що й говорити...
Розмоталось минуле на вістрі багнетів —
муліне від утрачених колоритів.
Смерть курсує між нашими так берегами,
що вже кров`ю відхаркує і планета.
Дев`ять грамів — і все, дев`ять грамів...
Й по хресту — і солдату, й поету.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662800
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.04.2016
* * *
[i] Поколінню мого сина присвячую[/i]
Вже не юні чорнобильські діти!
Що ви бачили? Вірили в що?
Не дали вам і змоги злетіти,
дочекалися кулі в чоло.
Всі зморилися. Тіло, мов соти.
А чужий – забирає ваш мед.
Без десятків не буде і сотень,
бо який зорепад без комет?
Та вже бачу: обличчя і каски...
Промінь, пломінь, обірваний гімн!
Так Чорнобильська станція гасла,
і зоря опускалась на німб.
Вам злітати, чорнобильські діти!
Рідні, славні мої, золоті!
Вас обрав Бог і навіть помітив,
бо він крила вам дати хотів!
[i] весна 2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662348
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
***
Одинокий птах день у день сидить на гіллі.
Що ти бачиш, пташе, що хвилює тебе?
Розглядаєш вікна у ранковій імлі?
Медитуєш в тиші, див чекаєш з небес?
Ти так дивишся... поглядом Сальвадора Далі,
наче я — рибина: рухи плавні, води — малі...
Бачиш, пташе, я розливаю чай. Чоловік
за столом читає. Ранок здався блідим:
чоловік новини вивчає, схожі на крик.
Я кохаю його, я вдихаю...дихаю ним,
як люблю я весну за цю легкість ходи,
і за те, що вона — рік у рік, рік у рік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2016
***
Коли згасає вуличний ліхтар,
оливу доливає - жовте світло,
а ранок свіжий вибрався на старт,-
свої ховаю я відьмацькі мітли.
Я ними бавилася всю коротку ніч:
літала понад містом ошаліло.
Мітла - це річ, а не якийсь там кітч,
а жінка на мітлі - граційна тілом!
Летиш собі і думаєш про все.
Про те, що скоро літо і відпустка.
Що час летить. Летить! А не повзе.
І поспіх цей вимотує до пустки.
А ще я заглядалася на птиць.
Я їх не бачила, та вгадувала гнізда.
Я так за них боялася, щоб ниць
вони не впали на шляхи, де їздять.
Та ось і прокидаються птахи,
запурхали мелодії весняно...
Ховаю мітли, як свої страхи.
Вмикаю чайник: все іде за планом.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2016
Коли я задивляюся в дивні твої,
наче море Егейське, очі,
то до скронь прибиваються пізні рої
cтраху, сумніву й жала точать.
Нам і жайвори ще не співали пісень...
А доріг не бува задосить.
Ми вдихали полин і пили наш абсент,
і це він ув очах - не осінь.
Подивись: наші зошити списані вщент-
чи під силу вони нащадкам?..
Хтось один у дорозі був точно блажен
і не бачив кінця й початку.
Ми пили з джерела. Нам коштовне - з піщин.
Бо вивчали дорогу пильно.
Розлюбити мене в тебе десять причин.
Тільки в нас навіть Місяць спільний.
березень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
***
А з неба сніг летів - холодний(!),
до теплої землі летів.
Спускався з темної безодні
у лоно сяйва ліхтарів.
Хтось переплутав ніч весняну
і новорічну в небесах.
А вранці у вікно погляну
та скрикну: "О...яка краса!"
Насправді сніг цей не сприймала
до змін готова вже земля.
Так почуття недосконале
приймає значення нуля.
А сніг летів, летів крохмалем -
була це радість чи напасть?..
Земля на нього не чекала...
Ліхтар завії посміхавсь.
28 березня 2016
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
***
Весняні дні — дощем, дощем...
Залий цю воду хоч за очі.
А в серці порожньо й пече,
і тільки чутно: дощ хлюпоче.
Вгамуй печаль: мою, свою...
Хай рознесе її вітрами.
Весна прийшла. Чому ж стою,
неначе душу відібрали?
Ця крапля дощова - у дім...
Весна із натяком на осінь.
Поговори зі мною. Втім,
тебе про це ніхто й не просить.
початок березня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
***
Мов пір`їнкою торкнулося крило
до щоки — так подихом весняним
свіже небо розігнало кров,
ніби залишилося востаннє
зустрічати березень мені,
у травневій ніжитись купелі,
а липневі ночі запашні
ввірити мотивам Ботічеллі.
Прийде осінь. Спалахи жоржин —
відчуття довершеної втрати.
І незчуєшся: сніжить, сніжить...
Господи, не хочеться втрачати!
лютий 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2016
***
Коли пишуться вірші, і сам на сам
виливаєш натхнення у лійку ночі,
як не тепло в квартирі — але зима,
що відлигою в лютому нас морочить.
Напустила туману, здалося щоб
тут не місце і місту — пуста еклектика!
Воно мирно стоїть без вітрил і щогл
і цим самим відшукує цінну метрику.
Вся поезія Сум — незбагненний сум,
він прижився давно між рядків історії
(хоч його приховай, хоч бери на глум);
це як спомин дитинства ... про світлі штори
у кімнаті батьків, де тепло від стін
зігрівало ще ліпше, ніж сонце Криму;
це як пишеш, здається, неначе Грін —
про Ассоль, а фактично — про цю от зиму.
І тому, коли згасне лице зорі,
решта ночі втрачатиме хист і риму,
моє місто зриватиме якорі,
а вітрила багряні зігріють зиму.
лютий 2016р.
Автор малюнка Олександр Позняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2016
***
Зима освіжає пам`ять
і стеле нові дороги.
Морози шалено палять,
а січень — невтомний блогер
нам статуси пише, постить
про те, що весна десь — гостем;
що перламутр півоній, —
всього лиш на склі віконнім
Радію, радію сонцю,
немов подобрішав соціум.
Капіж від бурульок — ноти,
все пурхають: "Де ти? Хто ти?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
***
Розхристана, в сорочці білій-білій,
здригаючись, заламуючи руки,
шаленим кроком та нервовим рухом
зима терзала душу власну в тілі.
Немов кістки відьмацькі, торохтіли:
шибки, гілля, паркани, — як до згуби!
Зима сміялась! Вишкір білозубий
здававсь безумним, здався навіть хтивим!
Потворна дійсність нагло б'є по ребрах
(несамовито) — о середньовіччя!
Штовхала в спину, рвалась до обличчя —
зима не відпускала йти до тебе.
січень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641271
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.02.2016
***
Мій давній друг - ліхтар... Ти за вікном.
Негоду терпиш. В будь-яку погоду
знервованим натурам перед сном
даєш надію, спокій на догоду.
Та хто ж ТОБІ, ліхтарику, співа,
коли ця завірюха повна люті?
Ти світиш? Світиш! Отже, ще жива
твоя душа у сніжній каламуті.
І бачиш, як снігами замело
шляхи, подвір`я, всі стежки до хати...
Та це, мій друже, не найбільше зло!
Страшить бездушність, мов суцільний кратер.
А ти не спи. Дивись: я каву п`ю.
І підбиваю підсумки та втрати.
Слова римую. Вічні, як: "Нelp you?"
Мете у душах — на координати.
19 січня 2016,ніч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2016
***
Ішли сніги, а ти — до мене йшов,
у сяйві зимному із келихом любові.
Я дякую тобі за щемний зов,
за поклик твій у затінки тернові.
Ішли сніги, немов травневий цвіт,
що огортав нас коконом чуттєвим,
і в опаданні тому буйно плід
в`язався для гріхопадіння Єви.
Лягли сніги — божественне сукно!
На мить планета перестала дихать.
Хитався місяць, і пилось вино
зі смаком терну, що п`янило дивно.
січень2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
***
По великих містах роз`їжджаються діти,
а в маленьких містах — тільки контури їхніх слідів.
О, дорого! Заманюєш золотом в кліті,
а насправді — то просто осінні листочки руді.
Так влаштовано світ, і по стежці від батька
син, як птаха злітає в широкий, та власний політ.
Він повернеться. Соколом ясним зненацька
і впізнає причілок, і вікна холодні, мов лід.
І віконце задихає росами тиші.
Цокне кухоль знайомо, і клямка, і скрипне поріг...
А дорога зорітиме далі і вище...
А над хатою місяць уперто триматиме ріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634369
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
***
Красиве місто. І ми тут — гістьми.
Нам часу обмаль, наш потяг стигне.
Я місто знаю це років двісті.
Воно, як серце, воно, як стигми.
По Саксаганського спішим угору.
Тут сніжні зерна, і хмара висне.
Це місто вічне, як звичне "вчора".
І вічна пам`ять, черлено-чиста.
Хто я для нього? Всього лиш дрібка.
Для цього міста і небо зріле.
Не день сьогодні — холодна шибка.
Дніпро під кригу ховає тіло.
Таксі у простір шукає вихід
і оминає ряди плямисті...
Я звуки струнних почула тихі.
То плаче кобза? Чи бандуристи?
На площі протяг. Слова, як шерех.
Пориви вітру, мов кінські гриви...
Стою і плачу, де Правий Берег...
Плачу історії, де Берег Лівий.
листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627234
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.12.2015
***
Цей захід сонця схожий на печаль,
яку несу в собі отак роками,
між правдою і між плітками,
між тим, що відкривається очам.
По небу щедро колір бірюзи
навів хтось широко — це Божий провід.
Такої ще не бачила краси!
Бери мольберт — малюй, малюй цей овид!
А нижче лінія — такий собі кордон
між небом і землею — не заграва!
А просто лінія — неначе рубікон,
тонка-тонка ця лінія. Кривава!
І образ вулиці в оголенні дерев,
мов крашанка у вечір Великодній.
І саме тут, і саме ось тепер
я бачу перших — ту Небесну Сотню.
жовтень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2015
***
Чому ти не спиш цілу ніч, моя душе?
Думки, як трамваї скрегочуть по колу.
А ти все стоїш... Чи трамвай твій не рушив?
Чи, може, сліди його стерті до болю?
Вслухаєшся в тишу, як слухала пісню
колись у дитинстві тихеньку від мами.
Подякуй же Богу за осінь цю пізню
й за те, що виболюєш мрію ночами.
На ранок лежатиме листя опале,
так схоже на ковдру стару домоткану.
Це, душе моя, так життя відпалало,
а ти й не збагнула, чи пізно, чи рано.
Листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621375
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2015
***
Якби ти знав, яке то відчуття —
гуляти разом в листопаді містом,
вслухатися в зітхання падолисту,
який навік прощається з життям.
Якби ти знав, як вдячна я тобі
за день вчорашній, за осінній вечір...
Адже, коханий, я шукаю втечі
від себе (чи від сірості юрби?).
Якби ти знав, ким є для мене ти?!
Ти мій останній прихисток і доля.
Й коли мене розіпнуть і доколють —
слова ж бо не гвіздки і не хрести! —
єдиний в мене віритимеш ти.
листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015
***
І знову тяжко, тяжко на душі.
Моя країно, що з тобою буде?
Народе мій, як важко ти мужнів!
Та в жертву принесли тебе НЕ ЛЮДИ.
Ти знов з торбами, хата-сирота.
По світу підеш, вкотре розбредешся
другим народам сіяти жита.
Сльозами обливатися сердешно.
А хто зостанеться — впаде у сіножать
від кулі чи від надлишку любові
із усвідомленням отак завжди лежать,
допоки не побачить Божий човен.
І в цьому святість, певно, є якась.
Це так, як всі пішли — один лишився,
той, в кого віра є, хоч натякав,
що тут вже пекло, та про рай молився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015
***
Забігла осінь в київську кав`ярню,
листочком золота завмерла так,
мов юна королівна до світання
проплакала за батьком: Лір - жебрак?!!
Вона стояла тиха і відверта.
Я замовляла каву й круасан.
Корделія не знала ще про жертви,
а я мовчала вкотре сам на сам.
Вдихаючи тепло від шоколаду,
присутністю кленового листка
я гріла душу, а під листопадом
на мене потяг ревносно чекав.
25 жовтня 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2015
***
Це опадання листя - наче сповідь.
Це як у потязі летять слова
у пасажиро-простір, і у слові
історія народу вікова.
Це схоже на тихенький мамин гомін,
коли вже зрілий син присів на мить
і задивився на знайомий комин —
не впізнає, а мама гомонить...
Це схоже на листи авіапошти,
коли душа дівоча на папір
лягала тугою, та листоноша
у відповідь її минала двір.
У безкінечність монолог цей лине, —
тонка надія стомлених дерев.
Останнє листя дерево покине,
і загірчить сльоза, немов калина:
слова не вічні — пам`ять хто б зітер.
жовтень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
***
А ти сумуєш, бо струмує осінь.
А ти не плач, бо сива й павутинка.
І вітер тихо падолист розносить,
як в дівчині народжується жінка.
Все круговерть. Лиш знаки Зодіаку
пантрують Всесвіт, пророкують успіх.
Злови зерня від зоряного маку:
воно від щастя, бачиш(?), ледь не лусне.
Останній листопад зачинить брами
ніким не взятої одвічної фортеці.
Шукатимеш дороговказ до храму,
а в серці ще - осіннє інтермецо.
Вересень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2015
***
Світлий смуток... Він тремтить,як віть,
що скидала цвіт бузку нектарний.
Відболіло і переболить:
буде ще зима і білі фарби.
А недавно долу пелюстки
пурхали , як натяки початку!
От і все : на доторку руки
котить осінь часу коліщатко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609753
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2015
***
В сентябре печаль моя светла,
как светла дорога без печали.
И на крылышках последняя пчела
день уносит. Я иду в начале
своего осеннего пути:
долог он иль краток - неизвестно.
Я шагну. Шаги - не воскресить,
как не выбросить слова из лучшей песни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607570
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2015
***
Цей вересень краде у мене тебе,
і вулиці довшають для одиноких,
де пахне бадьоро осінній щербет
густих чорнобривців, а кроки
незримо стихають у сивих димах,
і тиша така, ніби жінка вагітна.
Я знаю одне, - скоро точно зима,
шукаю чебрець у квітінні - не видно!
Ти кажеш мені, не хвилюйся, це сплін.
Підкрався.Коханий, я все розумію...
Він поряд весь час, переслідує він...
Я з ним навіть більше(!) - сивію.
вересень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015
***
Коли бджола віддасть останній мед,
пилок збере на квітах пишнотілих,
а час пливтиме човником вперед -
насправді вниз, і листям пожовтілим;
коли в садах не стане ні душі,
а одинока птаха шерхне в груші,
коли тужитимуть розхристані дощі,
й думки приб`ються берега, як мушлі;
діброви понесуть печаль коли
в передчутті приходу заметілі,
а квітка для останньої бджоли
ще зберігатиме нектар в своєму тілі;
коли вода тремтітиме в ріці,
бо наготу свою не обігріє, -
моя рука замре в твоїй руці,
неначе й ми от-от злетим у вирій.
1 вересня 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015
***
А сни нетривкі стали з віком, але
у факті такому є щось і відрадне.
Душа, наче море, для віршів-галер,
і ніч шоколадну вдихає пожадно.
Я зорі вплітаю у стрічку письма,
загострює місяць розморену думку.
Радій же, душа, доки ще не зима,
останній листок не відірвано лунко.
Ще буде осіннє тепло - ти зігрійсь!
То відгомін літа цього золотого.
Вже бачу себе там: стою, - просто гість...
Для чого я там? О, невже лиш для того?!
Вуста ж бо мої ще не випиті.Ні!
Бажання мої не готові згасати.
Вони ще солодкі, як мед, запашні.
А шкіра пашить ароматами м`яти.
серпень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
* * *
Жовтий лист на асфальті – несмілий, тендітно-печальний.
Це як в юності сиве волосся, не варте уваги...
Ще так гаряче, млосно, дівчата гламурно-брутальні.
Ще жага не втамована й ще – не допито з наснаги.
Прохолода у серце війнула далеко-глибоким.
І бажання гальмуються раптом в легку несинхронність.
Я не знаю, хто винен - чи рими, чи строки, чи кроки, –
я підглянула: осінь лаштує писати вже повість.
Розпашілі авто, на кермі, мимо, – руки смагляві...
Я ковтаю це літо нашкірно, окрім перорально,
я вживаю це місто й на мить у розпеченій лаві
застигаю, мов лист, на асфальті, тендітно й печально.
Липень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598885
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.08.2015
***
Жінко у сукні з відтінками кольору амаранту!
Легко ступаєш, так само спілкуєшся легко.
Йдеш понад Бугом, який у граніті — що діаманти...
Грації сповнена, ніби — гречанка із глеком.
Вся ти заглиблена в себе, притихла і зосереджена.
Лагідність теплими плесами вірно плюскоче.
Все, що ти бачиш, душею торкаєш неупереджено —
житиме вічно, буятиме, замироточить.
Наче сонця твої стегна, розкішні, — звабні тим паче.
Вся твоя постать — для Рембрандта , сутність — по Канту.
Вранці готуєш сніданки, чи ланчі...Хто в тобі плаче?
Та, що кохає, палає, мов цвіт амаранту!
*амарант — квітка, рослина з родини щирицевих
липень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
І коли ти покинеш оцю країну,
віддиратимеш спомини, ніби шкіру,
що в орнаменті стигне, немов зміїна,
під краплинами крові, шматками віри –
знай, що це назавжди, бо рубці ніколи
оксамитом не стануть: вони, як стигми.
Що зростається, – інколи на ікони
схоже більше, аніж на прийдешні рими.
Тож давай, позбувайся того, що маєш!
Відривайся, прискорюй цей рух нестямно!
До уявного сонця злітай і майже
ти здолаєш, але не відпустить лямка –
твоя пам‘ять: пругка, аморфна, первісна.
Її вистачить, наче для коней збруї.
І коли тобі стане десь вкотре тісно,
цю країну, прошу, не пригадуй всує.
травень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2015
***
Ці дощі зачастили й тужавіють в серці моїм.
А відсутність твоя, наче шепіт в степу, ніби гомін.
І в порожній квартирі здригнулися штори, бо грім
навісніло жбурляє небесне каміння з розгону.
Полотно дощове - ця моя неземна вертикаль...
Я вимірюю нею свій сум, що так схожий на космос.
Я вслухаюся в звуки прозорі й крихкі, мов кришталь.
В нетривкому падінні уявному чую твій голос!
І дерева, зіщулені в строгості ліній дощу,
видихатимуть кисень - такий от простий фотосинтез.
І не звично мені, що цей ливень раптово ущух.
Я без тебе ці дні. Як тобі одному? Як же ти без?..
червень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
***
Шукай мене, коханий, у дощах:
вони сміливо відбивають ритми,
а я пишу, хоч запал мій прочах:
душа в рядках от-от заплаче ридма.
Шукай мене і відкривай слова,
які тобі не встигла ще сказати.
Моїм же віршам вистачить сповна
любові, розcтавань і навіть зради.
Отак веслую в ріках почуттів,
які підпали під моє мірило.
Шукай мене. Шукай! Не треба слів:
коли дощі, - о, як важніють крила!
червень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
***
Це літо занадто байдужо-зелене,
і муляє око відсутність палітри.
А хочеться фарб вздовж осінньої Сени
в жагучому листі, у свіжості вітру.
А хочеться поряд, а хочеться разом
гуляти Парижем, сотати повітря.
Ловити очима закінчення фрази
і руки,і пальці сплітати, як віття.
І десь у кав`ярні,призначеній Богом,
знімаючи втому ковточками кави,
віднайдем слова не казати нічого
про те, що не завжди говорять словами.
13.06.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
***
Мій келих недопитого вина
мене чекає десь на півдорозі
на вересневім тлі
у кришталі
роси квіткової на першому морозі.
Там глибина... Яка там глибина!
У росах тих, в бадьорості прозріння.
Коли стоїть пора така осіння,
то жити, жити хочеться сповна!
Ще буде все - чого і не чекав,
коли надія втрачена, мов зерня, -
коли бринить сумна
і вишина,
не те що, павутиночка на терні!
А ти ще вірив, ти іще плекав
дороги спілі чи стежки грайливі,
й повіривши у навіть неможливе,
поставиш кому, там де - "те-че-ка".
04.06.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585443
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2015
***
Холодний травень, змочений світанок
столичний потяг розірве́ чимдуж...
Мої сліди ще пам`ятає ґанок,
та губить стежка, мокра від калюж.
Лиш півгодини я одна, без тебе,
від`їхала, захована в таксі,
об душу нагло б`ється, б`ється темінь
і тисне на невидиме шасі.
А ти чекай, лічи годино-простір.
Дві ночі, день між нами, і тоді,
скажімо, я з`явлюсь незваним гостем,—
а ти зігрієш всі мої сліди.
14.05.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
***
Ти не тримай мене, о, не тримай!..
Моя свобода - і для тебе воля.
Усюди, і в раю, є виднокрай,
життя - це простір, а не парасоля.
Життя по колу, в кожного своє.
А вирватися б на пряму і далі
у безкінечність, де ряди Фур`є
нарешті підсумують всі печалі.
Густим дощем пролитись в почуттях,
веселкою лягти тобі на плечі,
і, врешті, пояснити до пуття
якраз тобі, що я не хочу втечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2015
***
"Пишу й боюсь, щоб не зійти з ума"
( Тетяна Іванчук)
Пишу стихи, чтоб не сойти с ума,
не раствориться в серости безликой.
Пишу стихи, когда весна нема,
и даже воробьям слабо чирикать.
Окно моё поймало слабый луч
в закате солнца мартовского неба.
Слова плывут - так плавится сургуч,
печатью став, устав терзаться слепо.
Пишу, когда в нависшей полутьме
следы исчезли( только мне знакомы),
и оттого стою лицом к зиме,
судьбу познав при помощи бинома.
Который день преследует Ремарк
в тождественном подобии сюжета...
Пишу стихи, чтоб не сойти с ума,
похожие - на письма без ответа.
24 марта2015
Автор фото: Надя Позняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2015
***
Натхнення пропало, та ось написалось
про те, що зима забинтовує рани;
і простір приймає подобу версальську;
а сніг все іде, мов прочани, старанно.
Ліхтар несвідомо віддав позолоту,
розсіяне світло, - що сніп із ужинку...
Святковості я пораділа достоту,
наївно зігрівши цнотливу сніжинку.
Вона ж бо здолала дорогу до храму,
і майже сягнувши мети, як на сповідь,
тендітно присіла на хвильку на саму
верхівочку церкви послухати дзвонів.
Сніжинка щаслива, бо тут вона вперше:
немов у колисці чи в коконі місто...
Вона ще не знала, що долі хтось вершить
і навіть політ її тихо-сріблистий.
Натхнення пропало, та ось написалось...
лютий 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
***
Коли закінчИться моя революція -
я запитаю тебе не про погляди,
я запитаю , була твоя воля де,
в час, як підставила трепетнов муці я
помисли чисті та серце гаряче,
як у квартирному просторі куцім я
ждала від тебе дзвінка, мов незряча.
Тиша глибинна - холодна й нещадна
серце стискала у кревні лещата,
час відчіпляв і краяв - аж лячно! -
море кричало : і розпач, і драйв.
Не забруднишся, - не бійся. Майдан
дзвонить без тебе, - лункий камертон.
Як же спокійно приходить твій сон?
Ночі солоні, розмови салонні...
Бачила чітко я Сонце в оновленні,
там, де летіли зоряні коні.
січень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556230
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2015
***
О господи, яка ж прийшла зима!
Яка скажена в`ється завірюха!
І завмирає серце, тільки слуха,
як ніби хтось шалено рве димар.
Нервова ніч несе й несе сніги
на місто і на милу Україну.
Мій Господи, яку таку провину
спокутуємо? Що не вберегли?!
Несамовита хуга б`є в шибки,
розбурхавши чуття й думки пекучі
із рецидивом, наче "вим`я суче"!!.
Дзвоню до Бога, - та гудки, гудки...
січень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2015
***
Помолись за Україну, помолись.
Вже не буде добре, як колись.
Бо безногі хлопці за моєю спиною.
І безрукі, і безокі - безупинно!!!
Хто ти, демоне?!! Чого від нас хотів?
Зуби зціплені в моїх плугатарів.
А жіноча доля - плакати до скону.
О, молися! І цілуй, цілуй ікону.
грудень 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550796
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2015
***
Я снега жду. Он ляжет чист и весел,
и осветится мир , так нагишом
ребёнок спит под звон хрустальных песен
в уютном доме( для него большом).
Пусть первым будет он и не иначе!
И в уязвимости его и красоте
забыть намёк, что снег когда-то плачет,
всё оттого,что мы уже не те.
Моё окно в полночном озаренье,
в пушистости безропотной каймы
вдруг залучится от прикосновений
надежды вновь пришедшей к нам зимы.
Декабрь 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548044
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.01.2015
***
Вечір над містом із назвою Суми
в грудні нагадує перше кохання...
Ти роздивляєшся зоряні струми
і відкорковуєш вина чекання.
Трепет душевний свіжиться морозом,
губи шепочуть нечутно слова тим,
в пам`яті хто був тремким симбіозом
вишні медової з солонуватим;
хто не приносив тобі хризантеми;
хто не дзвонив під вікном з телефону,
щоб врятувати від лем з теоремами
( їх ти засвоїла , точно, до скону).
Дещо не склалося, щось довелося,
в пам`яті множилось, бралось в періоди...
От і тепер : ти стоїш на морозі -
жінка й чуттєвість : мрії та привиди.
20 грудня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
***
Що ця осінь забула у мене у хаті?
Я боржник її, певно, за світлу печаль;
за оці хризантеми біляво-лупаті, -
противага до кольору пристрасних мальв;
за подовжені ночі, а значить, це термін,
що відводить природа для стану душі,
коли є післясмак недоспілого терну,
та немає жаги, наче вже збайдужів;
і за цей супокій в рівновазі квартири;
і за те, що голубка учора вночі
на моїм підвіконні, немов на картині,
намагалась від щастя віддати ключі.
Вона стукала дзьобом знадвору до кухні,
задивлялась на мене, - в душі глибину,
мов чекала, що пурхнуть мелодії лютні,
бо луна ще стояла й ловила весну.
Листопад 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
***
У тиші жовтих рукавів дерев
ловлю долонями тепла останню крихту.
Холоне місто, відмирає нерв -
експресії жовтневої постскриптум.
Північне сяйво від нічних реклам -
асиметричне відображення надії ...
Тут бродить осінь у відлунні брам,
її сліди - абстракції настінні.
Життєва проза: бус хиткий "Богдан".
Ліхтар самотній придивляється до ринви...
Стоїш , ліхтарику? Нема питань !
Самотність, друже, вірю, - гірше прірви.
Під`їзд, ключі: рука моя тремтить
чи то від холоду , чи від постійних стресів.
Стрічай мене і розтопи умить
мій холод, що застиг , немов на лезі.
18.11.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
***
Поети люблять осінь, бо вона
зіграє ролю психотерапевта.
Мов поводир, для кожного адепта,
добуде солі, хліба та вина.
Поети люблять осінь. Це той час,
коли душа тремтить, як павутина,
в словах дозрілих кольору шипшини...
Пиши, поете, доки день не згас!
Поети люблять осінь...Це пора
скидати крила і сушити весла.
І в цих рефлексіях душа моя воскресне,
проб`ється пагін : луснута кора.
Поети люблять осінь.
жовтень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Вот и осень поит нас мечтою о счастье,
заварив и небрежно разлив карамель,
все оттенки смешав, отточив до ненастья,
уготовив душе и метель, и капель.
Вот и осень пришла...Босиком на паркете
ты стоишь у закрытого мною окна,
наблюдая банально за солнечным светом,
ты увидел ту грань, что иным не видна.
Вот и осень, мой друг. Листопад безмятежен,
ибо силы той нет повернуть всё назад.
В чистоте наших помыслов рушим надежды,
укрощая свой пульс, унося чей-то взгляд.
октябрь 2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531117
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2014
***
В.
Спливе ця ніч,пошарпана безсонням.
А день почнеться просто , без мети,
та сторожко відстукає у скронях
початок вересня, мов трунок самоти.
Шарпнеться листя у ранковім сонці
передостаннім поштовхом життя,
впаде, неначе перші добровольці,
а я подумаю про мить і забуття.
Війне теплом від згущеної кави,
двірник, побачу, листя загребе...
Думки сповзуть зарошено в заграви:
це щастя - завжди бачити тебе!
вересень 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014
А к осени закончится АТО,
солдаты возвратятся на побывку,
мои стихи улягутся обрывком
фантазии, где не погиб никто.
Они придут: к родителям, к друзьям,
о,нет! - друзья ведь тоже были с ними.
На свежих насыпях не ляжет иней,
и насыпей не будет, как и ям.
Случится время зацвести садам,
и ароматом вишни упиваться.
Солдат ребёнка назовёт по Святцам,
а я солдату почести воздам.
Душа пробита, словно решето,
в сюрреализме пропуская осень,
и попадая в май на цифре восемь,
решит, что к осени закончилась АТО.
19.09.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2014
***
Бійцям Сумського 27-го артилерійського полку, які загинули в результаті обстрілу зі сторони Росії з реактивної системи «Смерч»
То сиві дощі дріботять по шосе і полями,
це осінь плете передчасно свої візерунки.
Це вересень, третє... Ще листя опале і мляве
пасивно чекає на долю в осінньому трунку.
Дерева завмерли, востаннє плекаючи ношу,
а віти в сплетінні зеленому понад степами
всотали із простору пісню чумацьку та схожу
на море, на вітер, на зорі,- сповиту цепами.
І десь усередині, глибоко , в кореневищі,
здригнулося серце того, хто відчув особливо,
як плавно у висі небесній все вище і вище
пливли палімпсести, - і рух той магічно-красивий.
Вони пропливали, неначе цнотливі лебідки.
Вони вже не чули, вони вже лишилися втоми.
Віддавши дощам всі черлені в трагічності мітки,
цей дивний кортеж запливав у незнані хороми.
вересень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
***
"Ти тужиш, Уто..."(Люцина Хворост)
Знову ніч. І знову осінь
тихо дихає в волосся.
Я ловлю на півдорозі,
я вичитую у прозі
те, що близько так здалося.
Про майбутнє, про минуле
у теперішньому часі.
Бачив ?- зграями акули
( ти хоч гугли, хоч не гугли!),
до життя чужого ласі.
Я благаю, я молюся,
ніч повзе, немов гадюка.
Вислиза життя кургузе
і чаїться у напрузі.
Розпікає серце мука.
Знову ніч, і знову осінь...
Літо - летом. Не злетіти.
Не літають навіть оси.
Лиш думки нагі та босі.
Квітам цвітом - попеліти.
Дощ накрапує благенький.
Тужить Ута Наумбурзька,
О, цей звук! То зброї дзенькіт.
Ти вже знала це, маленька,
що життя - лишень галузка,
там, де пастка, там, де пустка...
01.09.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
***
Звикай, душа,до форм архітектури
в своєму місті - це тобі не Львів.
Від готики відвикнеш, від шпилів,
навпомацки давитимеш на мури
ментальності одвічної в імлі.
Звикай, душа. Надовго упокорюй
той супокій, в якому грілась ти.
Шукай стежки, придумуй для мети.
Перехопивши подих, руш так скоро,
немов на гору Замкову злети.
Звикай, душа, до покручів у мові,
від українських відвикай пісень.
Коли у Львові догорає день,
тут звечоріло - вірші занотовуй!
Але - не дозволяй собі шагрень!
Звикай, душа, відтворюй цю безликість,
шукай естетику в убогості хмільній.
Шукай слова! Якщо немає слів,
в собі вигадуй тиху базиліку
і згадуй Львів, душа, і згадуй Львів.
травень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
***
А потім ти сказав прості слова,
прості слова, як Сонце, Місяць, Небо...
Душа завмерла, ніби перед злетом, -
так завмира сполохана сова.
Для двох не розминутись на Землі:
несуть планету три кити - три слова.
О, знав би ти, мов для болиголова,
слова твої присвятою мені!
Стояли ми. Мовчалося, а ти...
Ну, нащо обпалив, злякав, як Всесвіт?!
Очима ти чекав, душею пестив ,
та я не маю що відповісти.
Ілюзії в неспівпаданні доль,
і відчуття провини, що колись я
надію подала, і ця колиска
ще довго не відпустить, наче роль.
червень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2014
***
На Луганськ іде порожній потяг, -
так ніхто не їхав на Донбас.
Там на півдні жде "небесна сотня",
а на небі - тисяча без нас.
Потяг Україною, мов протяг,
суне привидом униз по площині
з лісостепу у степи, де бродять,
як фантоми, люди на війні.
Ми - до Сум. Купе - неначе старець,
відробило : сісти б на рундук
вік дожити, щоб легені сланець
освіжав, немовби киснем бук.
Провідниця - інопланетянка:
в блузі білій - свіжа, як роса!
На столі тремтить з-під чаю склянка
і осиротілий круасан.
Лопотять задушливо фіранки
кольору донбасівських ланів.
Там у Дикім полі ночі-бранки,
вечори по-вовчому сумні.
Потяг-символ. Цей носій і свідок
кодового щастя могікан...
Сонце ж в очі так пекельно світить,
мов до лоба зведений наган!
В дрімоті оцій в купе вагоннім
я вдихаю дим - Вітчизни пар.
Тіло мліє, і сивіють скроні,
доки сниться мрія поміж хмар.
18.07.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512120
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.07.2014
***
І сум, і плач оце моє село,
червоний мак в несіяному полі.
Немов курган із часу намело,
а час минулий - в замкнутому колі.
Летить автівка, у вікні - лани.
А зліва - вулиця - покинуті садиби.
Тут вічне небо пасма сивини
не підбирає, бо само ледь диба.
Тут смуток стиглий у садках лежить,
в землі моїх і прадіда, і діда.
А, може, хтось чекає на межі
якраз від мене на шматочок хліба?
На мить здалося: онде я біжу,-
мале дівчисько, вперте і бешкетне,
вчиняє баба тісто на діжу,
і хліб запахне, і скоринка репне...
Гуде автівка, тишу розріза.
Бач - яблунька, по стовбуру - обрубки.
Вишник заплівся, наче та лоза,
а яблуня ще пнеться,тягне руки.
Лягла дорога прядивом лляним,
печаль бринить, як дощик у цеберці...
Ти кажеш, мамо, долю - не кляни.
Я вірю: доля - божий подих в серці.
29.06.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
***
Донбас дрейфує, наче Атлантида.
Цей шмат землі - ні Богу, ні мені.
Зійшлися два світи - іде корида,
що не насниться навіть сатані.
Донбас пульсує в епіцентрі мору:
криваве море, і жура, жура...
Затихли гасла в ракурсі мажору -
де терикони - яма вже сира.
Іде на дно ця загадкова суша,
там є народ, і хто він - еллін, скіф..?
От-от зімкнеться море, тільки груша
на перепоні, як останній риф.
Стоїть вона флагштоком, де цунамі,
під нею знайде спокій ветеран
війни останньої, яка лиманом
лягає в строфи з-під мого пера:
нетлінна тлінь - де Авель, там і Каїн,
король і блазень, жертва і глядач.
І плаче небо, ніби небо - крайнє,
і навіть браузер не стримує свій плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505252
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014
***
Ця країна - облуплена сонна провінція,
в ній дівчата у джинсах - дешевий гламур.
ЇЇ рух пригальмований , наче на милицях,
а з протезів минулого зліплює мур.
Ця країна застигла, мов кавова пляма,
панарицій по абрису, - кажуть, редут.
І чекає на неї збагнючена яма,
і палає по ній інквізиції суд.
В цій країні живеться і звабно й драйвово,
тут кохання з нечистим - остання межа.
Тут вимолюють в бога життя, наче слово,
тут повірили ті, хто в зневірі лежав.
І в`язке усвідомлення : все неминуче!
І спустошення душ в запитанні про те,
що надія та віра криваво-жагуче
поливають лани, де чомусь не росте.
Ця країна на колір - гарячі коктейлі
африканського сонця, синців на лиці.
Вже пороги палають, ікони оселі,
а господар покірно ступа до мерців.
А ще несмак набутий місцевих мулаток,
які хижо викурюють блок цигарок,
провокує естетику нігтів та лаку
за відсутності мрій про політ до зірок.
початок травня 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501236
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2014
* * *
Моя страна, к которой прикипела
я всей душой, не ведая сама,
в те дни, когда рождаются из пепла,
когда сам дьявол копья поломал,
дороже стала мне всего на свете,
и с каждым днём растёт такая страсть,
что встать бы мне на каждом километре
закрыть её, и вместе - не упасть.
март 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493487
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.04.2014
***
Ніхто не захистить. Ти сам-на-сам.
Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти.
Не віддавай мене - я не віддам,-
бо чорний день. Бо чорний! Не смугастий.
Вставай і йди! Хай стрічка майорить.
Маленька стрічка - жовте і блакитне.
Весна не розговіється умить,
а сонця на блакиті ще не видно.
І видихну, коли наздожене
безглузда мить цілющого спасіння.
Кричатиму: " Не віддавай мене!", -
і вислизну до сонячного рівня.
І витиме весь люд, отам внизу.
Метатиметься в пошуках месії.
Нарешті в бога вимолю грозу
на того, хто війну не жне, а сіє!
16 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492929
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2014
* * *
Сорок лет понадобилось, чтобы
разобраться в собственных друзьях.
А поставила зима нам пробы, -
кто есть друг, а кто есть просто так.
И теперь, когда идут навстречу,
те, кто сторонился в январе,
кто боялся даже слова "Вече",
кто желал иной судьбы стране,
у меня не тикает сердечко,
трезвость мысли и спокойный взгляд:
жалко тех, погибших быстротечно!
Но не жалко, тянущих назад.
Не судите - не судимы будем.
Только так случилось и не вдруг.
что стоим у разных мы орудий
и в окопах разных - я и друг.
05.04.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490783
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.04.2014
* * *
Ще день до офіційної війни,
вже місяць - від початку катастрофи.
Вже "бетеери" переорюють лани,
і предків світлий замаячив профіль.
А діти, юні діти рвуться в бій.
Чи спиться їм? І що наразі сниться?
О, дітки! Вашій пісні золотій
навряд чи пасуватиме рушниця.
І що ви знали, діти, чим жили?
Ми завинили, рідні, перед вами:
реактор не накривши до золи,
пройшли ровами і шляхом кривавим.
Отримавши у спадок навесні
землі невідповідність до народу,
ви підхопили ношу вже самі,
я ж в стоголоссі батьківського коду
плачі почула ваші голосні.
березень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2014
* * *
Я зброю зробила. Купи її в мене.
Дорослі побавляться, ніби дитя.
Бо війни приходять в накручених венах,
а душі палають на рівні звитяг.
Що далі від згину,то ближче до страти.
Плацдармом країна - шикуйся, весна!
Моя Україно! Невже так багата,
щоб варта чекала на нас неземна?!
Ще розпач не випав тяжкими снігами,
а дощ березневий цитує з небес
про те, що жили б - то стояли б незламно ,
про те, що у бога для кожного хрест.
Земля розкололась до диких ущелин,
по профілю скель - барельєфом тіла.
Я зброю зробила! Купи її в мене...
Але уяви: ти - дитинка мала!
березень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487236
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014
І небо голубе, і жити захотілось!
І сонце навмання зловило й обніма.
На мить забути все: життя заколосилось.
Іде, іде весна! Нехай горить зима!
Повітря ще одне. І цілісна країна.
Та паростки надій зарано обпеклись.
Мовчи! Впади! Проси! Допоки не руїна.
Допоки ще жива! Чи житимеш колись?!
Полинна гіркота - луною понад світом.
Порізана душа, де виросло крило.
О,як же пережить весну, а потім літо -
писати восени, як рік тому було?!
Моє перо летить. І думка шаленіє.
Не зрадити себе - ще сонце золоте.
Його не затулить непаперовим змієм,
як не закрить вуста писати "не про те"!
7 березня 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2014
* * *
Четверте березня. Наразі третя ночі.
В моєму місті плачуть ліхтарі.
Чому не спиться? Пишеться пророче,
а , може, просто о такій порі
душа послаблює усі свої попруги
і тане серце в жалості й плачах,
бо є країна вищої напруги,
де плаче голуб на її плечах.
04.03.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2014
Цей вірш написаний майже місяць до сьогодні, коли відчай не мав ніякого виходу. З нашого міста є теж загиблі.
* * *
Мій телевізор - це заручник шльондр!
Естетика на ницість недолуга!
Земля квадратна , кажуть.Ні, округла!
Про це чеканить адекватно Word.
Мій сум роcте, як гроно і зерно.
Мій мозок продукує кола Данте.
Там чоботом знешкоджують пуанти,
і кожен чавить лиш своє вино.
Мій день - заміс із простору й ваги.
А мрія з часом схожа на лелеку,
таку близьку, а разом з тим - далеку,
дістати вже яку не до снаги.
Моя сльоза дозріла не тепер.
Примітно, в цій рефлексії не перша.
Якщо і навіть не заплаче решта, -
заплаче небо: Бог же не помер!
До піднебіння приросли слова.
Від цього дискомфорту сон - нікчема.
Холодний розум, та гаряча вена -
допоки пам`ять ще моя жива!
01.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
* * *
О Києве! Моя столице!
Гориш! Невже не пощадять?!
О діво! Либідь білолиця,
допоможи: чи помолися,
чи попроси братів про рать.
Гориш. Чи довго ще горіти?
Відмерзла кров і запеклась.
Вже криця крешеться по світу,
вже слава чорна, а не світла
про княжу Русь,як про напасть!
Де я стою? І хто ці люди?!
Мечі оголені й списи...
Гориш... Так бути чи не бути?
Мій Київ підставляє груди,
і серце - милуй і спаси!
18.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480486
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2014
* * *
Володимиру Брацихіну
Ця ірландська зима опускає свої парашути,
і сніжинки, мов ліки, лягають на наші серця.
Так ірландська зима зупиняє нам час і по груди
засипає підступно, міняє мене на мерця.
Ця ірландська зима в неірландському місті - безпечна.
Що їй, власне? - є місто, як світ є старі димарі...
Є навколо зима, але є і думки недоречні,
що цей сніг на поля, - на які не прийдУть косарі.
Розсипається біле і хутром лягає на віти.
Все казково-причинне, бо є дефіцит почуттів.
За фізичним законом я навіть не можу злетіти,
бо ірландська зима в Україні тяжіє до слів.
17.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
* * *
А бог не фраєр. Він все добре бачить, -
дорогу, по якій іде народ.
Читаю вірші ( автор збірки - Татчин),
думки сортую від нестачі сот...
Зі спротивом радіохвилі ллються.
Фейсбук обігріває в самоті.
Десь листопад розбився синім блюдцем
на хибні кола , скалками - святі.
На площі люди в пошуках Ісуса,
країна - міна, а під нею код.
Блакитно-жовтий колір, з виду куций,
все ще несе нескорений народ!
Січневе небо дихає багаттям
і обпікає трепіт прапорів.
Кому зневіра, а кому - завзяття,
а хтось життям це вогнище зігрів.
Я не пророк, я жінка, просто жінка.
Кохання потребую і тепла.
Вже місяць лютий, а моя сторінка
все ще не біла - сажа замела.
02.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477648
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2014
* * *
Надходить лютий пурпуром до губ
і попелом січневих снігопадів,
розвіє креслення жертовних згуб,
окреслюючи лиштви для парадів.
Мережитиме скло, думки і дух,
сентенції мої зіллються в кратер.
А плуг дзвенів! (Бо грунт уже набух.)
Жнива узимку - урожайні втрати.
Цей січень як ніколи перезрів:
жага сердечна сповнювала простір.
І безпорадність в розпачі, мов звір,
точила нюх : шукала стрижень гострий.
Ще день - і лютий. А за ним весна...
В промінні сонця - свіжі заметілі! -
травневим цвітом зникне борозна,
що взимку прооралася на білім.
Криваві плями в пам`яті моїй
загорнуться пелюсткою на січні.
І аркуш туги , звитий у сувій,
замре під пилом в істині одвічній.
30 січня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Стоїть Шевченко, похиливши голову.
Від суму, кажуть. Думаю, - від сорому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
* * *
Небо зимне - суцільний штиль,
випаровує обрій мляво
все, що важко мені нести,
і покарою, мов неслава.
Димом хатнім на сотні миль
зігрівається січень нишком.
А по серцю черкнувся кіль,
а підшкірно - вода з надлишком.
Втеча хмар, непоява рим...
осідає в мені насподі.
Замовляю путівку в Рим
коридором у несвободі.
Штиль на небі, суцільний штиль...,
а під ним є зондеркоманди,
що танцюють свою кадриль
на розпуці листків троянди.
11 січня 2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
* * *
Раніш, ніж померти, залиште бажання...
Ким станете потім ? Чи звіром чи птахом?...
Травневою квіткою, снігом останнім.
Усе прораховано, грає хтось в шахи...
В призначений час неминуче помру,
хотіла би я відтворитися деревом...
Твердиню земну я проріжу, кору,
щоб тут опинится знову, мов zero.
Повіки розкривши, мікрони струшу.
На світ подивлюся, бо буде, як вперше.
Побачу: куритиме хтось анашу,
а хтось за мідяк чаклуватиме гейшею.
Ростиму , і крона моя для людей,
летітиме птах і на гілочку сяде.
Розумний такий, могилянський спудей,
летітиме спрагло до райського саду.
Картина зачепить людей за живе,
бо дерево й пташка під тінями зливи
побачать, нарешті, як сонце пливе
в зворотньому напрямку , навіть щасливе.
грудень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2014
* * *
А сніг упав на всі перестороги,
на всі бажання, плани й почуття.
Цей сніг упав на всі мої дороги,
куди не буде зроду вороття.
А сніг упав на ще зелене листя.
Це так тривожно: літо , - і зима!...
Пришпилена душа шукає місця ,
де б відігрітися, та все дарма, дарма...
А сніг упав на мій каштан одвічний,
що шелестить до неба рік у рік.
Початок жовтня, а запахло січнем.
Де літо бабине? Нема: короткий вік.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Мене ніхто так більше не кохатиме.
Спливе ж бо час, призначений на двох.
Вдивляюся у небо, де пернатими
роки щезають, а чортополох
триножить, в`яже, та дає збагнути,
що мить щаслива - це не тільки мить,
це присмак меду, рути і отрути
у захід літа, де горить блакить.
Мене ніхто так більше не кохатиме,
і не пригорне щиро уві сні.
Без тебе жити - це немов за гратами,
де випав би глибокий темний сніг.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Снова дождь, как в прошлую осень.
И как в прошлую осень печаль.
Эти две непрошенных гостьи
напросились внезапно на чай.
В доме стало торжественно-сыро,
чай пролился холодным ручьём,
осень ветренно заголосила,
а печаль стала вдруг скрипачём.
И за этой тоской показалось,
что немножко ещё и вот-вот
песне этой осталось жить малость,
в чай остывший звезда упадёт.
сентябрь 2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456617
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.10.2013
KĽUD словацькою спокій духу
Цей перегомін, перестук,
що в`ється з-під коліс,
для зустрічей і для розлук,
для радощів і сліз.
На перевалі між Карпат
мій потяг стишив хід.
Стежки , мов ленти слави, втрат,
стежки - гарячий лід.
Карпатський краю, - сивина
легенд і почуттів!
І мжичить дощ і не мина
про Ужгород і Львів.
Купе і ніч, і я в купе.
Моя мандрівка - "клюд".
Життя на радощі скупе,
та щедре на мазут.
Цей перегомін, передзвін,
цей стогін, жаль і хміль.
Цей перевал - мій перегін
і серця березіль.
19.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Хмари як з тиждень напнули жалобу.
Злякано місто чекає на зиму.
Перші дні вересня ставляють пробу,
в мене ж проблема - знайти свою риму.
Літо, мій хлопчику, я відпускаю.
Ти відслужив, як ніколи на славу!
Я пригадала: в період розмаю
мрію плекала про Балаклаву.
І відчуваючи хвилі плечима,
що огортають і стегна, і груди,
в цьому чеканні я літо злічила
до випікання жагою застуди.
Літо, мій хлопчику! Стане так сумно!
Я вже відчула , що день аж зібгався.
Наче хтось ночі смолою насунув.
Ніби чекав ти - не дочекався.
Хмари вже тиждень - як домна сталева -
хтось опускає. Сильнішає протяг.
Сонце на Заході, в місті від Лева.
Я зачекалася... Завтра - мій потяг.
06.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Тулись, тулись щокою до щоки...
Дрібне розтане у прекрасній миті.
І ми з тобою у коханні злиті,
на овиді здолаємо роки.
Не стану дорікати: марнота.
А ми були і молоді й красиві.
Сумує бусол на смугастій ниві
крильми за тим , де вічна німота.
Тулись, тулись..., ріднішого нема.
Тебе заколишу, немов дитину.
Я чую в небі окрик журавлиний,
а на землі - покоси і жнива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
Гроза шаленіла. Я бігла,
а вулиця довга була.
Зі мною стіна мчала біла,
з безодні летіла стріла.
Я бігла до світла, до світла!
Комашка і боже дитя.
Я бігла. Так довго я бігла,
що встигла прожити життя.
липень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
В этом городе вечная грусть.
В этом городе падают листья.
Я ловлю вдохновения суть, -
нахожу бесконечность границ я.
Все проспекты ведут в никуда,
этот город похожий на невод .
Тиной тянется вторник, среда...
тянет душу мою, больше слева.
Процедил этот город все дни,
цок, цок, цок..., - моё время уходит.
Что ж ты, город, - ущербный магнит -
заплутавший в моей несвободе,
мне в отместку даёшь пустоту.
Дай надежду, кому ещё двадцать.
Я иду за мечтою, иду ,
мне одной за мечтой не угнаться.
Пусть изменится города грусть,
так меняется северный ветер
на тепло из Атлантики - пусть!
Только пусть - разрываются сети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2013
Мені не пишеться давно вже про любов.
Ще тільки червень, а здається, осінь.
Мені б зарубцювати давній шов :
загоївся, а зарости не в змозі.
Баланс мій гормональний на контроль
одного дня взяла дільничний лікар.
Пігулки п`ю. А це вже інша роль,
слова вже інші, навіть з тих же літер.
Я ніч за ніччю все римую сни.
Рубець наранок в змученому слові.
Здається, осінь... Хочеться весни.
Красиві вірші пишуться з любові.
червень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
Червнева ніч взяла початок в старті.
Година перша. Спить моя сім`я.
Мені не спиться. Я без "мовних хартій"
складаю вірша мовою киян.
Дніпровські схили, лагідні затони,
розкішне плесо вічного Дніпра ,
того Дніпра, що все "реве та стогне",
відлунюючи співом у вітрах, -
цієї ночі плетивом у серце,
блукає в анатомії моїй,
пролАпс на вході, - і сердечні дверці
замешкалися в вірності сім`ї.
Хто я і звідки? Де мої архіви?
Річ Посполита? Білокам`яна Москва?
Я наголошую, що душу тягне в Київ.
Пишу, пишу... - і дихають слова!
Червнева ніч добігла половини,
як і рядки із-під мого пера.
Цієї ночі не шукаю винних,
чому міліють витоки Дніпра.
Червнева ніч взяла початок в старті,
Година перша. Спить моя сім`я.
Я охоронцем, мов козак на варті,
аби дніпровський пагін не зів`яв.
11.06.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2013
Чатувала у тиші, а він не приходив.
Його неспіх до неї - запобіжник межі.
Коливалось повітря від книг, наче подих.
Не прийшов він. Стирала, наче й не жив.
На роботі все прісно. Колега - повія,
яка тисне на неї: " Кохання?! - пусте".
В колежанки є німець, шенген і надія:
"Треба їхати, - каже, - трава не росте".
Парасольку чіпали всі двері трамвайні.
Літо схоже на осінь. Провокує на плач.
Есемески шукала терміново-негайні.
І собі написала від нього :"Пробач".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013