| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Весна не спить допоки сонце гріє!
Тож ненароком не приспи весни,
Хай квітне в серці пагін й зеленіє
Зігрій його, у собі пронеси,
І дочекайся, щоб зміцнів вкріпився;
Здолавши хмурі та гіркі часи.
Він жде в тобі, не кинь, не помилися,
І барвами займися юна весно,
Щоб мрії всі реальністю збулися!
Весна не спить, здіймається воскресно
У вітра подиху, у виспіві пташини.
Втім як і ти - раптово і чудесно!
Я смертний, я не без провини.
Вклоняюся тобі як їй схилявся,
Оспівую й звеличую щоднини.
Я не змінивсь, хоча чимдуж старався.
Я не знайшов, хоча не раз шукав…
До весни ранньої, мов блудник, повертався.
Та мою весну віроломно вкрав,
А потім зломлену вернув страшний вітрисько.
І мучивсь я, і з нею я вмирав…
Та як була і гибель надто близько,
Вона знялась у простори блакиті;
І встояв я, хоч під ногами слизько.
А в тій весні дві весни були скриті:
Одна привітна, радістю пройнята,
А очі іншої в сум'яття оповиті.
Весна не спить, не спить весна крилата!
Прокинься й ти, розплющи свої очі,
Бо віднайшлась моя тяжка утрата
У сутінках зимових ночі.
20 квітня 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2012
Моє ти зарево, моє сліпке свічадо,
Моє несторкане смарагдне джерело!
Дай краплю спраглому, скропи мене, розрадо,
Щоб не боліло більше, не пекло!
Моя ти віро крізь віки незборна,
Моє ти лезо, непроникний щит!
Зроби мя так, щоб зникла бридь потворна
І сипав іскрами гірський озокерит!
Моє ти слово, чисте, мелодійне,
Мої ти ліки від недуг усіх!
Тобі, любове, серце підневільне,
Не викликає хай у тебе сміх.
Мій ісповіднику, таємний мій масоне,
Мій поштовху до ще невчутих діл!
Зі мною ти - і ниці перепони,
Зі мною ти - незборний я Ахіл!
Моя ти пагубо, відродження спепліле,
Мої ти двері, скриті на замок.
Без тебє б'юсь у брами скам'янілі,
Чоло скирвавлене дзюркоче, мов струмок...
Моя ти папороть в байраці на Купала!
Мій блиск сліпучий в темряві ночей!
Завіщо так мене ти зчарувала
Порфіром радісних, нескорених очей?
Моя ти пташко невловима!
Моя нестримна течіє!
Блукає в мандрах пілігрима
Серденько стомлене моє...
04.01.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2012
Моя ти гибель, а чи просто щастя?
Моя любов чи ворог мій один?
Скажи мені! Хай громом звук роздасться!
Тоді підкориться кохання вірний син
І буде гинути обабіч, край дороги,
І не чіпатиме твій неторканний чин...
Одніське слово і перестороги
Геть зникнуть більше не вернуть.
Зроби це, ну, нема боятись чого!
А твої очі моє серце рвуть,
Опалюють дощенту, роздира до плоті
І злегшення, спочинку не дають.
Скажи мені себе як побороти,
Як повернути втрачену перлину
Щоби не втратити ніколи у болоті?
Ти чуєш вмру! Не стримаю, загину!
Чому? Чому не маю супокою,
Тебе бажаю грішну й безпричинну?
Пергаменте безцінного сувою!
О письмено загублених рядків,
О шовку найдорожчого сувою,
Хотів забути, але не зумів.
Я гасну, вогник догорає...
На тебе глянути я так, пробач, хотів.
Кохання, де ти, чом тебе немає?
Вернись, не гнівайся, чому зникаєш геть;
Заповни прірву в безвість що тікає!
Не маю спочину, йду в оберт, круговерт,
Метаюся, розлючений собою,
Що прощення не хочу як поет.
Але не бачу в іншім супокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366027
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2012
Ти рониш аромати фіміаму
Своєї надвразливої душі!.
А я окрилений тобою до безтями
Ті запахи уловлюю усі.
Радіє й плаче небо по весні,
А недоношене чуття таки жиє!
Не треба слів, не треба їх брехні,
Бо головне, що ти для мене є!
Навіки в пам'яті скрижалі
Я упишу твоє дзвінке ім'я.
А ти згадай як ми плекали
Свою любов. Страчався ж я…
Березень 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2012
Привіт тобі, супутнице сердечна!
Зустрілись ми, розлучені колись,
Тож віра в тебе є незаперечна!
Не всі сподівання на зустріч забулись…
Віяннями укріплені новими
Із летаргічності ідеї піднялись
І стали гаслами для злоби роковими…
А ти сказала: " Кривді не корись!",
Озброївши мене Величчю Духа
Та давши ясність! Я переродивсь,
І фанатично так тебе послухав,
Що став слугою поетичних фраз
І боротьбою зціплий стан розрухав,
Бо заклик істинний то сам закон-наказ!
І проти нього я іще не рухав.
Підкорений і відданий меті -
Готовий йти на гибель повсякчас!
Твої напучення зроджені в правоті -
Підвалини моїх майбутніх прагнень
Окутаних в стремління чистоті
І еволюції градуючих осягнень!
А поза всесвітом умерших троп і рим
Я покріпачений, забутий плебсом в'язень,
Не зобов'язаний собою перед ним.
З тобою хочу волю відчувати,
Палати вірою, немов огнем святим!
І без осудження в собі повік кохати
Честь строгу, відданість до смерті,
Щоб зависть горду в землю поховати.
Нехай живуть чуття лише відверті
І пристрасть поетичної душі,
Що нівелює заклики уперті
І не ховається в зманіженій тиші!
Цінуючи тебе, я знаю точно,
Що в пам'яті залишишся назавжди
І не засудиш ти мене заочно
Не давши серцю хоч би шмату правди…
29.11.2007р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2012
Буває, часом я такий щасливий!
І геть зникають ті погані дні,
Що ворог хитрий, зрадник юродивий
Жалем і болем скріплював в мені…
Та лиш тому я пізнаю це щастя,
Бо знаю - ти мій вірний друг!
І доки ти зі мною - більш не здасться
Моя любов для злоби тих наруг…
Буває, часом я таки радію…
І прокидаються у серця глибині,
Забуті подвиги, далекі мертві мрії!
Та лиш тому, що ти живеш в мені!
І я ціню тебе, мов перло найцінніше,
Вдихаю незрівнянний аромат
Краси! І щастям є найбільшим
Тобі віддати скорений талант…
Я поряд завше, я тебе не зраджу!
Моє плече - то поміч у довгу путь…
Хоч на край світу я тебе спроваджу,
Ти тільки Мирослава не забудь!
15 серпня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012
Бризом ніжної морської теплоти
Ти з'явилася у спорожнілу душу!
Світлом сонячним святої висоти
Опромінила непроходиму пущу…
Темні закутки мого єства
Ти заповнила незнаним чаром…
І не знали навіть небеса,
Як думки про тебе щебетали.
Усміх твій - дотик вітру ласкавий!
Погляд твій - нестримний душі вогонь!
Це про тебе зорі мені співали!
І не зміг я бути десь осторонь…
Нескорена і пристрасна, собою
Ти осінила вічну темноту!
І в серці моїм стала провідною
Зорею, вбивши пустоту…
Тобі співатиму тепер я вбогі рими,
І на жертовнику незбутих мрій
Мої сподівання, неначе пілігрими,
Хвалитимуть чарівний образ твій!
1 серпня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012
Ти є… Для мене цього досить,
Без тебе світ мій втратить кольори!
Але одного серце в грудях просить -
Любові справжньої ти не оскверни…
Ти є…Спасибі, що ти є,
Спасибі за добро і за відвертість!
Щасливий я, твій образ постає
В мені, як досконала невичерпність!
Ти є…Ти завжди будь такою -
Тендітно невразливим янголям,
Прекрасною і гордою, святою!
А я тобі любов свою віддам!
Ти є…Для мене завше була
Твоя краса, мов стверджений канон!
Твоє єство моя душа відчула;
В тобі я бачу істини закон!
Ти є…О невичерпне вічне диво,
Кринице позабутої спаленої землі!
Звертаюся до тебе полохливо,
Дозволь вклонитися для тебе і мені…
Ти є…Була…Ти завжди будеш,
Тим парусом, що в морі рятував.
І я надіюсь, що мене не судиш,
За цю любов, яку я так плекав…
11 серпня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2012
Минають місяці короткі,
Їх змінюють нові роки…
Але уста твої такі ж солодкі,
Той самий жар незблідлої щоки…
Нас поділяє відстань - кілометри
Забутих нерозділених доріг.
Скажи чи можу хоч за тебе вмерти,
Коли з тобою жити я не зміг!?
Із пам'яті моєї сторони
Являються незвані мною гості.
А ти приходиш у барвисті сни
Увільнена від скрадності і злості.
Твій милий погляд каже все без слів,
І сеї миті я неначе інший -
Я вмер? Я зник? Я миттю спопелів???
Я став святим з тобою, бувши грішним!
Що нам той Всесвіт і той час,
Коли не бути разом далі…
І не розвіяти печалі
Пожовклих мрій - старих прикрас?!
Я подивлюсь у очі чисті,
Свого кохання. Посміхнусь…
І намалюю сни барвисті,
Й сумирно Небу помолюсь.
І ти прийдеш в мій дім одного разу
Про всі світи мені розповіси.
Я млітиму від дивної краси,
Але не зможу вимовити фразу…
"Чи моєю будеш ти?"
18 серпня 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365372
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.09.2012
Тяжко мені глядіти
І тобою заворожено жить!
Тяжко тебе не любити,
А ще важче безотвітно любить!
Я вдихаю, тремтячи, у свої груди
Пахуче зілля твоєї красоти.
І зникають навколишні люди,
А перед очима залишаєшся ти.
Я намагаюсь тебе доторкнути
І марно страчаюсь у образів млі,
І не можу, хоч старався, забути
Найпрекраснішу весну на землі!
Тільки знай, я пам'ятатиму вічно
Твою невступливість і норовливий гонор!
І впиватимуся вродою невимовною грішно,
Що заповнила світу моєго простор!
27 травня 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365163
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2012
Скоро ми зустрінемося знову,
Поглядами перекинемося вмить,
Але так й не почнемо розмову -
Доля бути разом не велить…
Залишатимусь я осторонь від тебе,
Добре знаю марний буде плід.
Але відкидати мрій моїх не треба
І любов вбивати теж не слід!
Хай вона ще досі невзаємна,
І тобі на неї чхати кожен раз,
Але нитка дивна і таємна
Пов'язала душі вільні в нас.
І не розірвати геть руками
Те, що створене десь в синій вишині -
Буде снити й марити віками
Ця любов крізь мури кам'яні.
19 серпня 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365162
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.09.2012
Як мені тебе забути, як?
Я не можу марно, марно се!
Ти для мене ніби неба знак,
Ти життя моє, життя моє усе!
Лине день, наступний день мина,
З голови мені не сходиш ти.
І вкриваю очі пелена
Над розвінчані, розведені мости…
Ти взаємністю до друга не дихнеш,
Я вдаватиму : " Не треба це мені!"
Хоч за душу так мене береш,
Що ледь стримуюсь крізь сльози в глибині.
Ми зустрінемось на березі Прута,
Кинеш поглядом й одвернешся убік,
І не зрушаться твої німі уста.
Все як вперше, мов й не сплинув рік…
А в мені зриваєш ураган!
Обезтямлений тримаюся на силу -
Бо крізь груди треться ятаган,
Щоб живцем кохання у могилу
Кинути! Не бачити вовік,
Відректися сущого, забути!
Я не можу! Хто таке прорік,
Щоб самому серце проштрикнути?!
Що я втратив, що я загубив,
Що я надолужив і отримав?
Вибач, що погане я вчинив,
Вибач, що кохання к тобі втримав…
Як же можу я забути, як?
Я не здатен - марно, марно се!
Ти для мене неба просто знак!!!
Що те небо завтра принесе?...
18 липня 2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364746
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.09.2012
Посміхнись! Нову зустріч готують дні!
Зупинись! Все складеться скоро на краще!
Повернись! Дай поглянути в обличчя! В мені
Обізвись! Так забути тебе буде важче!
Не журись! Зникне біль фальшивих зізнань…
Пробудись! Плюнь на обіцянок забутих міх!
Відродись! І тоді крізь надмрії власні поглянь!
Посміхнись! Бо цілющий для мене твій сміх…
Колись… Стало так як мені не хотілось!
Стомивсь… Та не повернути минулих снів…
Простивсь… Але лице твоє теплотою світилось!
Не наваживсь… Мовчки у собі спопелів…
Посміхнись! Усміх твій цілющий доторк весни!
Посміхнись! Зникне болю нестерпний смак!
Посміхнись! Тугу із душі прожени!
А я любові проситиму, як милостиню просить жебрак…
21 лютого 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364745
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.09.2012
Повсюду и везде мечту искал,
Прекрасную мечту, творенье Бога…
О чувствах и любви своей сказал…
Она смолчала. Нет! Не была строга
В ней образом чудесным сокрывались
Все таинства и добродетель чувства,
И силою сквозь молчаливость изливались.
Она была прекрасна так, искусна!
Мечта… Да если б мне мечту такую
В жизни и в реальность превратить,
Чарующей ее любви испить,
Я бы отдал и душу всеблагую,
Я мог бы жизнью даже заплатить…
И содрогнулось небо, дрогнула земля,
И предо мною разразилась бездна,
И демоны из черного улья
Сверкали ненасытные. И повсеместно
Меня толкали и тащили в ямы,
То мило так просили за собой,
А то кнутом… Кричали: "Пойдем с нами!".
Я думал что не кончится разбой…
Мене больно было, я заплакал горько…
Закрыли ледяные брамы и в сырой
Тюрьме мне оставалось быть, не знаю сколько,
Мне лишъ мерещелось свидание с мечтой…
Я видел как она вошла, я видел точно,
Ее рука моей коснулась чутко,
Я видел как она сама нарочно,
Не уходила даже на минутку…
Все замерло…И вдруг, могучих крыл
Саван прекрасный ласково укрыл
Меня от боли. Скрылось подземелье
Так быстро мы поднялись неба выше,
Я песнь ее несменную услышал…
Увидел палачей и их ущелье…
Она спасла меня от страха и унынья,
Вселила жизнь - прекрасная княгиня,
Я безкорысное узнал добро!
Но только я куда-то отвернулся,
И вижу - все знакомо. Я проснулся…
И лишь в руке держал одно перо….
6 грудня 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2012
Не услышать друг друга нам,
Не встретиться и не вести бесед,
Не гулять по лесах и садам...
Иллюзий моих выдуманный бред.
Изголодался за голосом карих глаз,
Затужил в тишине твоих горьких слов.
Уходил. Возвращался тысячи раз.
Меткий стрелец - по сердцу стрелой!
Не держаться за руки нам,
Не шептать о далеких странах,
Не бродить по вишневым садам...
Жаль, остановились, не мы, так рано.
12 лютого 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364589
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.09.2012
Привіт тобі, супутнице сердечна!
Зустрілись ми, розлучені колись,
Тож віра в тебе є незаперечна!
Не всі сподівання на зустріч забулись…
Віяннями укріплені новими
Із летаргічності ідеї піднялись
І стали гаслами для злоби роковими…
А ти сказала: " Кривді не корись!",
Озброївши мене Величчю Духа
Та давши ясність! Я переродивсь,
І фанатично так тебе послухав,
Що став слугою поетичних фраз
І боротьбою зціплий стан розрухав,
Бо заклик істинний то сам закон-наказ!
І проти нього я іще не рухав.
Підкорений і відданий меті -
Готовий йти на гибель повсякчас!
Твої напучення зроджені в правоті -
Підвалини моїх майбутніх прагнень
Окутаних в стремління чистоті
І еволюції градуючих осягнень!
А поза всесвітом умерших троп і рим
Я покріпачений, забутий плебсом в'язень,
Не зобов'язаний собою перед ним.
З тобою хочу волю відчувати,
Палати вірою, немов огнем святим!
І без осудження в собі повік кохати
Честь строгу, відданість до смерті,
Щоб зависть горду в землю поховати.
Нехай живуть чуття лише відверті
І пристрасть поетичної душі,
Що нівелює заклики уперті
І не ховається в зманіженій тиші!
Цінуючи тебе, я знаю точно,
Що в пам'яті залишишся назавжди
І не засудиш ти мене заочно
Не давши серцю хоч би шмату правди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286990
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.10.2011
Добре було тоді,
Коли тебе ще не стрів!
Добре було…Літа молоді…
Любові стяг майорів.
Добре було б, якби
Тебе забути міг,
І позбутися тієї журби,
Що прийшла на поріг.
Добре було б… Та ти
Стала світлом моїх ночей,
Річкою, що любові мости
Колише простотою речей!
Чотири довгих роки
Я безнастанно блукав…
Чотири довгих…Одиноке
Серце зцілити у тебе благав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286599
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.10.2011
Ми шукали зла корені люто,
І вбивали їх силою рук.
Але наше ім'я позабуто,
І затих давній запал і стук…
Вже не б'ється у грудях ідея,
Не нуртують думки в голові,
Але світло живе Прометея
Ми пронесли крізь темноти дні.
Ми чекали і вірили в чудо,
Ненастанно летіли вперед.
Але більше нас тута не буде,
Не відкриє закон Архімед.
Та ми знали, що зароджуєм нові
Зорі в душах стемнених людей,
І у кожній великій промові
Мав лунати заклик отсей.
Ми шукали утопію вперто,
І творили суспільство своє.
Але Царство Господнє заперто -
Власне царство у серці жиє.
Вже не б'ється у грудях ідея,
Де-не-де мисль мерехтить…
Та вогонь, що у нас Прометея
Жодній силі тепер не згасить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011
Усюди добре, де немає нас.
Нікому не потрібні тут і там,
Але у безвість йти ще нам не час
Хоч як затопчуть лиця наші в грязь;
Ми будівничі правди! Наше слово храм!
Незвані гості, просто перехожі,
З глибин історії примарні блукачі.
Одне на одного так зовсім не похожі;
Та стоїмо на варті, на сторожі,
Готові вмерти задля помочі!
Нам не до почестей і винагороди,
За справу вірну в жертву віддамось!
Вигнанці ми, ми іншої породи -
Тому женуть нас, та ми їм не шкодим.
Хоч обмаль нас, ми боремось за щось!
Дороги легшої ніколи не шукаєм,
Задля мети наругу ми знесем.
Подяки й ласки світу не чекаєм,
Голодні й спраглі млієм, знемагаєм,
А все ж б'ємося словом - не мечем:
За ідеали, відданість й любов,
За віру нашу й спогади постійні!
Ще єдність нашу ворог не зборов,
Ще в нашім тілі плине кров!
Бо ми романтики - поети безнадійні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011
Стирає пам'ять всі минулі дні,
Замулюють єство буденні справи.
Ніщо не вічне в темній бистрині
Далекої убитої заграви….
Та знаю я, що ти у мене є,
Моя опора, мій далекий радник!
Моє нутро тобою лиш жиє,
Знайшов нарешті прихисток берладник!
З твоїх очей я скупо вроду п'ю,
Із уст я вловлюю лиш наймиліші звуки!
Тебе не бачу - хмурим постаю,
І не під силу втримати розпуки…
Та знаю я, що хоч далеко ти,
І, може, й не зустрінемось ніколи,
В мені зуміло щастя прорости!
Натхнення породила стоголове…
Тобі я вдячний, ти мій оберіг,
Кумир, що так приносить вдачу!
Без тебе жити далі я б не міг!
Хоча й нічого я тобі не значу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2011