Сторінки (19/1827): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Проводжаючи в дорогу,
На хвилину пригорнись, –
І цілуй іще живого,
А не мертвого, колись...
Віктор Кучерук.
Пригорнися на хвилину
Чи на декілька хвилин,
Час біжить, нема зупину,
Тільки поряд... — вже один.
Жив, кохав і... враз — небіжчик
У труні, холодний весь...
І уже твій новий ліфчик
Й те що в ньому — мені десь.
А бувало: проводжала,
І тулилась до грудей,
І було тоді немало
До "подальшого" ідей...
Неохоче цілувала —
То сторонні, брак часу...
Обцілованого мало,
На той світ себе несу...
Поки не дійшло до того,
Щоб прогнози ці збулись,
Ти цілуй мене живого,
А не мертвого колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Безупинне хвилювання
Відпочити не дає, –
Обпікає жар кохання
Серце радісне моє.
То воно стукоче дзвінко,
То не чується ніяк, –
Закохався в юну жінку
Дід зненацька, мов юнак.
Став голитися щоденно
І ходити без ціпка, –
Невтомленний та натхненний
Ситим і натощака…
…В сні короткому, як радість,
І солодкому, мов мед,
Вже до любощів не ладен
Перевтомлений поет.
Довго зводячись на ноги,
Під людську сміховину, –
Я кусав уста вологі
І радів ще довго сну.
Віктор Кучерук
Безупинне хвилювання
для здоров'я — не бальзам,
А якщо воно ще зрання,
коли ще не ковть, не гам.
Розумію чолов'ягу,
(пристрасть не зважа на вік).
Ліки, снам на противагу,
знає кожен чоловік:
Хтось дрова рубає часто,
хтось калатає у дзвін...
Має хтось талант, на щастя —
вірші класні пише він...
Та противитись природі —
це остання з усіх справ.
Тож уста кусати ГОДІ,
коли серце хтось украв!
Рвемо квіти на городі,
бритва в поміч і парфум...
Спроба, кажуть у народі,
звільнить вас від зайвих дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Кохаймось, бо ми того варті!
У ліжку, в сараї, на парті,
У будці Шарка і в коморі,
Вночі, як коти на заборі...
І вранці, допоки сплять діти,
В обід, коли сонечко світить!
Кохаймось до сьомого поту!
І ну її к бісу - роботу!
Gosha “Кохаймось до сьомого поту”
Робота — не вовк, всі це знають,
То ж палко щоденно "кохають"
Де хіть їх раптово застане —
У парку, в "Сільпо", в ресторані,
В салоні автівки крутої,
На складі військової зброї,
В садку і в колгоспній коморі,
В басейні, в ріці і у морі,
В сільраді на новім дивані
І ще на сусідськім паркані,
В обідню перерву, на зборах,
У церкві московській на хорах
На День ПДВ у фонтані,
Під душем публічної бані...
Є місць креативних багато,
Аби лиш партнершу впіймати.
Кохатись до сьомого поту —
Це теж кропітлива робота.
От ще б за процес цей платили,
Кохалися б і через силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
“Ти, може, створена з ребра,
але які були то ребра!
Ти до каструль і до пера,
в город, політику, як треба...”
Софія Кримовська “З ребра”
Ночами я не можу спати,
Бо жаль мені чоловіків.
Яку це мужність треба мати,
Щоб без ребра впродовж віків!
Їм ми завдячуємо з вами
І Бога будемо молить,
Щоб не ятрилися ті шрами,
І хай їх рана не болить.
Ребро не кануло у Лету —
Це краще, що могло з ним буть!
Для "нього" пишуться сонети
І квіти на Землі цвітуть...
Краса і грація на диво —
Ребра відібраного суть.
Чоловікам... футбол і пиво,
Як компенсація, мабуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Коли ми улягаємось удвох,
Дрімоту роздираючи на клаптики, –
Всміхаючись, цигарку гасить Бог
І кидає бичок на дно галактики.
Ми дихаємо з нею в унісон,
Та тхне мій подих тютюном і брагою:
Тому вона вовтузиться і сон
На себе, наче ковдру, перетягує…
Роман Скиба “Та, що поруч”
Коли я улягаюся один
(Бо вже її дістав мій бражний подих),
Ще з пів години йде із ніздрів дим…
У неї ж домагань інтимних — жодних!
Я б так подихав з нею в унісон,
Та кликати в подружню постіль — всує.
Мене в полон бере нервовий сон…
Ох, як жіночих ласк мені бракує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Я часто згадую, що я тебе забув,
Що я тебе давно не пам"ятаю,
Що не бува повернення до раю -
На спогади накладено табу.
Я часто згадую, що я тебе забув...
Анатолій Черняхівський
Початок був — жорстокий і відвертий:
Упав у кому дон Луїс Альберто.
За комою — проклята амнезія,
І на минулу пам'ять — без надії...
А, згодом, у кожнісінькому фільмі —
Ці штампи із сюжетом нероздільні.
І зараз я подібне щось читаю
Що він згадав, а... згадки, враз, немає.
Замок висить уже на райській брамі...
Немає краю амнезійній драмі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
Уже не тільки губи терпнуть –
Язик геть зовсім занімів,
Адже поміг я трохи серпню
Звільнити сад наш від плодів.
Посмакував дарів од пуза
І обважнів вмить, як на гріх,
Бо оминає ситих муза
Та не летить Пегас до них...
Віктор Кучерук
Пегас — ще та, скажу, скотина,
(Хоч крила підіймуть й слона),
Добре наїджену людину
Не підвезе — болить спина.
І не бере він до уваги,
Що чолов'яга сад звільнив...
Пегас засмучує і ваги
В гарячу пору літніх жнив.
Тож до жаданого Парнасу
Поета жде тернистий шлях,
(Ще й мешти тиснуть — нема спасу,
Всі пальці ніг у мозолях!).
І Муза любить дистрофічних,
Вже не приходить третій день...
Він написав би добре, вічне,
Та від натхнення — ні телень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
Боїшся десять років, вільний світе,
Безстидної і наглої русні,
Їй "очі коле" тут — буяння цвіту,
Бо їм простори їхні — затісні.
Пожежу зупинити маєш змогу,
Допоки сам ти, світе, не гориш.
Ми правди й волі вибрали дорогу,
Обабіч неї... — сотні кладовищ.
Не бійся бити нечисть, вільний світе,
В костели, кірхи ходиш і церкви...
Тож мали б рани наші вас боліти.
Чи в Господа не віруєте ви?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Два роки нині з цілих десяти
Війна зі злом вирує в нашім Краї.
Коли вона завершиться, не знаю,
Бо "досі" фюрер не досяг мети.
Деменція — рукою дотягтись,
Воно ж не втихомириться, на диво.
В Геленджеку жило б собі щасливо,
І здохло б в ліжку теплому колись.
Та звикло за чверть віку до війни,
Бо стільки років вже "колотить світом".
В нас лютий — восени, весною, літом —
Заполонив думки людські і сни.
Два роки нині. Скільки буде їх —
Жахливих днів, і місяців, і років?
Існує запоребря дике поки,
У світі в дефіциті буде сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Не знають, Господи, що творять,
Хоча... ця фраза не про них.
Вони намножили вже горя,
Від жаху б, мабуть, вітер стих,
У морі б зупинились хвилі,
В пустелі б почорнів пісок...
Збагнути це немає сили,
Кладе здоровий мозок блок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Напівживі вертають із полону.
Що там було не варто їх питати.
Запам'ятають моsкалям до скону
Те, як себе в чужій "поводять" хаті.
Поранених розстрілюють ці звірі,
(Хоч у тварин я вибачення прошу).
Ці сутності не знають в люті міри,
В них ціль тут — убивати нас за гроші.
Їм треба погасити іпотеку,
Мереживні труси для жінки вкрасти...
Гадають смерть від них ще так далеко,
Та в Україні — це не з їхнім щастям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Ми — не зайди, не дикі приблуди,
Ми корінням вросли у цю землю.
Український народ — мужні люди,
Вкотре час випадає нам темний.
Зло вселенське копичило сили,
Щоб наш Край обернути на пустку.
Воно праведний дух розбудило,
Зріє відсіч в смертельному згустку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Не сотвори собі кумира,
Розчарування може вбити.
Ми — наче ті мішені в тирі
Для пострілів життєвих митей.
Вбиває віра нас у диво,
Котре ми вигадали просто.
А після... йде все косо-криво
З кінцем сумним — "опів на шосту".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Захищаючи Україну, загинув 31-річний актор
Рівненського обласного музично-драматичного
театру Володимир Федінчук.
Він був не створений для воєн,
У нього суто мирний фах.
Та час такий, що — кожен воїн,
Найбільший навіть із невдах.
І він пішов, узявши зброю,
Туди, де чига люта смерть,
Щоб захистити нас з тобою
Від тих, хто випив крові вщерть.
Від тих, вбиває хто й гвалтує,
І бреше так, що жах бере.
Жалю від них чекати — всує...
Життя вмістилося в... тире.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
Як вірити цим нелюдам, коли
Ті підривали житлові будинки?
Там їхні люди "русскіє" жили,
Та що їм до "маленької людинки".
Своїх пілотів запросто зіб'ють
"Підставити" щоб вкотре Україну.
У них така методика, мабуть, —
Своє й чуже громити до руїни.
Весь світ чекає "доказів" від тих,
Кого зовуть "майстрами" провокацій.
Весь світовий політикум затих,
Бо вбивці тисне руку "лідер" націй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Ми — не найкращий на Землі народ.
Чи є, не знаю, десь народ найкращий?
Є купа зрадників у нас, заброд,
Хоч... про таке розповідати нащо.;-))))
Та в нас є те, чим гордимося ми —
У генах волелюбність й непокора.
Хай ми не кращі між всіма людьми,
Та мій народ вселенське зло поборе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Не залишив ні діток, ні дружини,
Не матимуть онуків вже батьки.
Єдиного війна забрала сина —
Владарка "загребущої руки"...
Когось в дитинстві десь не долюбили,
І він тепер ненавидить весь світ.
Йому до рук страшна попала сила,
Яку тримає міцно купу літ.
Поважний вік, підтоптане здоров'я,
Але амбіцій вистачить на трьох,
Тож через них залив пів світу кров'ю,
Для нього влада — цар його і бог.
Він не одних батьків позбавив сина,
Щоби кермо притримати в руках...
Єдиний син у пам'яті й світлинах,
А ще приходить до батьків у снах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Ллє сльози Україна, осиротіли вірші,
Укоротив поету суцільний морок вік.
Від нині не напише вже і рядочка більше
Цей, зітканий зі світла, вродливий чоловік.
Десь там у потойбіччі він з котиком руденьким
Гуляє райським садом, де вибухів не чуть.
Та "вимкнулося" світло в очах у батька й неньки,
Довіку не засяє уже воно, мабуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Пліч-о-пліч Святий Миколай відтепер
І наші круті ЗСУ!
Давно вже не радий моzкаль, що припер
У нашу правічну красу.
У морі на нашому боці — шторми,
На суші — уся звірина.
Не кликали в гості тих нелюдів ми,
Тож, як корабель, підуть на-.
Хто гадить в церквах, гатить в них із гармат,
Не має підтримки Небес.
Двохсотим повернеться "рускій салдат",
Хоч мав тут "другой інтєрєс".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Календарна зима розпочалася снігом —
Це незвичним давненько вже стало для нас.
Грудень запланував увійти в вищу лігу,
Тож із "снігом трусіння" показує клас.
Вітер влігся в намет свіжовпалого снігу,
Хто йому ще постелить перину таку?
У далекій Лапландії марять бліцкрігом,
Щоб сніжинки кружляли всю зиму в танку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Іще один усміх розтанув у небі,
Родина у розпачі, друзі, знайомі...
Була в них на зустріч нагальна потреба,
Чекали хлопчину у рідному домі.
В жахливому сні не приснилось нікому,
Що з ним того разу стрічались востаннє...
Не буде вже в нього вселенської втоми,
Не буде до гуркоту бою звикання.
Полинула в небо за рідних тривога,
На відстані завжди думки нехороші...
Він з тих, що для нас там "кують" перемогу,
Тримаючи небо, як звичну вже ношу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Серце тішить відрада щодень,
Хоч байдуже проходиш ти мимо, –
Я навчивсь набиратись натхнень,
Упиваючись в тебе очима.
Хоч надія на близькість жива
І на вчинок підбурює й кличе, –
Не наважусь сказати слова,
Що в глибинах душі втаємничив.
Сам не знаю соромлюсь чому
Зупинити тебе і сказати,
Що не знаєш ти мову німу,
Адже знаків відправив багато.
Ось і зараз всміхнувся тобі
Я не ради якоїсь розваги,
Але очі твої голубі
Залишили це все без уваги.
Хоч боюся тебе, як вогню,
Я й надалі зітхаю мрійливо
І тобою одною лиш сню,
Сподіваючись щиро на диво.
Віктор Кучерук Німою мовою
Ну куди ті поділись часи,
Про котрі у книжках я читала?
Не вмлівали у них від краси,
А вбиралися в лати й забрало.
Не було на зітхання часу́
І на мову німу ту тим паче,
Зупинитись могло завчасу
Від меча, раптом, серце юначе.
Тож було все з коханням хутчіш,
На коліна упав перед нею,
На долоні каблучка і... вірш.
Як Вам, пане, ця давня ідея?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Захризантемило у світі,
Барвистість осені вража.
Банує хтось, мабуть, за літом,
А от для мене ця межа,
Що пролягла по міжсезонню —
Найкраща від усіх пора.
Я, щодо неї, — не стороння,
Рядочок з-під її пера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Що ти зробив, недопалку, з людьми,
Котрі тобі бажають щиро смерті?
Хоч і, посеред жаху круговерті,
Давно, здається, скам'яніли ми.
Не вартий наших, виродку, проклять,
Бо ниций ти у ступені найвищім,
Бо стільки люду на Землі понищив.
Убивця ти і ненаситний тать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Нескінченні життєві дороги
Переплутались, переплелись...
Звідусіль нас ведуть до порогу,
Де чекали батьки ще колись.
Не чекають уже, проминули
Ті часи безтурботні, мов сон.
Пам'ять лиш поведе у минуле
З теплим світлом вечірніх вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Він витрачає на ракети кошти,
Яких не вистачає для дітей...
Ударив нині нас по "Новій пошті"
Цей втілювач нелюдяних ідей.
Для нього сльози й біль чужий — за щастя,
Вживає їх як стокерський вампір.
Огида — нам почути їхнє "здрастє".
Для всіх огидний — їхній "русскій мір".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
У кожного свій погляд на життя,
Чий правильніший — здогадатись важко.
Хтось істину на дні шукає пляшки,
А інший — тупо п'є до забуття.
Усі ми різні в чомусь, в чомусь — ні,
Хто розумніший, кращий — не важливо.
У кожного своя життєва нива,
Що родить і людині, і… свині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Коли тобі написано на Долі,
Померти саме у той день і час,
Чи з’їсти з кимось пуд гіркої солі,
Чи в гол перетворити дружній пас...
Опинишся в той час, у тому місці,
Запізнишся на потяг чи літак...
А після, в Чейза чи в Агати Крісті,
Дочитуємо Долі післясмак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Усмішка ця вияснювала світ.
На жаль, її не буде більше поряд.
Комусь замало, раптом, стало горя,
До смерті бо самому — кілька літ.
Від провидіння в нелюда є влада,
На диво, помиляється й воно.
Тож тягне недоцар усіх на дно,
Перетворивши свій народ на стадо.
Таких усмішок винищено тьму,
Як жити далі тут без них, не знаю.
Сум доти пануватиме у Краї,
Допоки зло не кане у пітьму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
“Кохати можна одночасно
Одну і двох, і трьох жінок, –
Одна сіяє, інша гасне,
А третя - блимає у строк.
Кохати треба обережно,
Якщо ти любиш не одну,
Бо можеш поглядом бентежним
Рідні відкрити таїну.
Кохати маєш неодмінно,
Допоки в тебе стане сил,
Бо кожна жінка – дар безцінний,
Єднання зваби і краси.
Люби піддатливих і гордих,
Кохай веселих і сумних,
Аби яскравості акорди
В житті буденнім не спинить.”
Віктор Кучерук
поезія " Кохати можна одночасно…"
Ще, слава Богу, є мужчини,
Котрі кохають не одну.
Тестостерон — це лиш причина
Активного нічного сну.
Статистика сумні прогнози
Нам на майбутнє надає:
Друкують камасутри пози,
Практикувати з ким — не є...
Живуть собі сумні, веселі,
Піддатливі і горді теж,
В охайно прибраній оселі,
Жінки з самотністю без меж...
Тож, слава Богу, рятувати
Не лиш одну від забуття
Він буде в хаті й попри хату,
Щоб не зійшло на пси ЖИТТЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Тут є життя, завдячуючи вам.
Там стоїте — де інші вже б упали,
Хоч лізе голодранська та навала,
Щоб нагребти в торби вкраїнський крам.
Вам завдяки, не їдуть "на сибір"
Вагони українцями набиті,
І "вівці — цілі", а "вовки" — не "ситі",
кремлівським планам тим наперекір.
Ми вдячні вам за силу надлюську,
За надлюські терпіння і відвагу...
На ПРАВДИ бік схиляєте ви ваги,
Під дих даєте підлому "совку".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023
Уже не тільки губи терпнуть –
Язик геть зовсім занімів,
Адже поміг я трохи серпню
Звільнити сад наш від плодів.
Посмакував дарів од пуза
І обважнів вмить, як на гріх,
Бо оминає ситих муза
Та не летить Пегас до них...
Віктор Кучерук
Пегас — ще та, скажу, скотина,
(Хоч крила підіймуть й слона),
Добре наїджену людину
Не підвезе — болить спина.
І не бере він до уваги,
Що чолов'яга сад звільнив...
Пегас засмучує і ваги
В гарячу пору літніх жнив.
Тож до жаданого Парнасу
Поета жде тернистий шлях,
(Ще й мешти тиснуть — нема спасу,
Всі пальці ніг у мозолях!).
І Муза любить дистрофічних,
Вже не приходить третій день...
Він написав би добре, вічне,
Та від натхнення — ні телень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Ця сльоза у кутику ока...
Хоч би вижив він, хоч би жив...
Не зупинить хай Доля років,
І додасться у світі див.
Він за нас там стояв із вами,
Відпочинку не мав і сну.
В рідній хаті чекає мама,
Там двадцяту стрічав весну.
Не обірветься в мойри нитка,
Бо він суджений вже комусь,
Тож за обрій йому зашвидко...
Ждуть звання— чоловік й дідусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
У гідності — дасть фору мушкетерам,
У фехтуванні, впевнена я, — теж!
Ганьба чинуш від спорту — у етері,
І цій ганьбі нема, на разі, меж!
Для них рука убивці — це кінцівка,
Потиснути яку — нема проблем...
Любителям ху@лової готівки
Ла@но смакує, як суничний джем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Вірша про тебе сьогодні не буде,
Тихо скажу собі: "Нині не треба..."
Думаю, просто втомилися люди
Денно і нічно читати про тебе...
Вікторія Бірюкова
Вірш про кохання не викличе втому,
Бо почуття це не шкодить нікому.
Інколи шкалить від пристрасті, звісно,
Та з нею теж у цім світі не тісно.
Бог є любов, тут ніхто не перечить,
Добре, коли поряд є дужі плечі,
Добре, коли, як молитва до Бога,
Пишуться вірші хороші про... нього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Ти — квітуча черлена ружа,
Твої очі — небесно-сині.
Я люблю тебе дуже-дуже!
Я люблю тебе сильно-сильно!
Володимир Присяжнюк
Підвезло — ти на маму схожа,
Як "квітуча черлена ружа",
Очі — сині, обличчя — гоже...
Тож "люблю тебе дуже-дуже"!
Не дай Боже, пішла б у тата,
(Бельмондо був від нього кращий),
Для стосунків — раптова втрата,
Бо страшна така мені нащо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Коли помирають поети
Не від старості, не від втоми,
А від кулі чи від ракети,
В ріднім домі чи поза домом...
Як усе це, скажіть, сприймати,
Коли душу землі на клапті,
Коли ницість брудна за ката
У смердючих імперських лаптях
Прагне голос убити й думку,
Онімів щоб народ у Краї?..
В когось досі — нема стосунку,
Хату скраю хтось обирає...
ПОТІМ будуть читати вірші,
Лицемірну сльозу "пускати"... —
Це за кулю й ракету гірше
московитського того ката.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
Привела дощ за руку ніч,
(Грім і блискавка їм у поміч).
Прохолодніше стало в домі,
Наче вимкнули врешті піч.
Підвіконня — за інструмент,
Краплі стукають суголосно,
Вітер в парку гойдає сосни... —
Невеличкий нічний фрагмент.
Пройде ніч ця хай без тривог,
Хай земля відпочине й люди.
Хай живими всі нині будуть,
Й голосінь не почує Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Допоки, українці, живемо́
В країні, подарованій нам Богом,
Ніхто нам шию не вбере в ярмо,
Рабом не зробить тут ніхто нікого.
Серед безмежжя в світі ворогів
Наш ворог — без душі і без моралі.
Він знищити "до нігтя" нас хотів,
Щоб зло творити на планеті далі.
Вбивав, знущався, ґвалтував, палив...
А зараз взявся вільний люд топити,
Щоб "остудити" від ракетних злив.
Хоч розуміє — скоро буде битий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Це... тіло вчора ще було людиною,
А нині понесла його вода.
Він батьком був доньці своїй і синові,
Не знати де вони тепер, шкода.
Їх теж водою змило вчора з даху,
На поміч татко кинувся услід...
На жаль, погано плавав цей невдаха,
Додала повінь знов країні бід.
Цю повінь спричинила не природа,
А орки з московитських тих боліт.
У них на вбивства й ґвалтування мода,
Від неї потерпає увесь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023
Сльози течуть й течуть,
Наче прорвало греблю...
Як я себе від них,
Господи, відокремлю?
В домі у них вода,
В серці у них розпука.
Вкотре уже біда
В хату ввійшла без стуку.
Господи, порятуй,
Люд твій безмежно терпить.
Будуть іти докіль
В Краї жнива у смерті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
вони казали:"Можем павтаріть",
І підірвали греблю за лекалом.
Людського горя їм для втіхи мало,
Все знищити — це їхня дика хіть.
Страждають люди, гине "німина",
Не знаючи ЗА ЩО її карають...
Душі і серця в нелюдів немає,
Хай кара божа їх не омина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Будинки житлові розносять вщент,
А "винні" у тих вибухах чеченці.
Для з'йомки дрону вибрали момент,
Щоб дорікнути Україні-неньці...
Так неприкрито діє фсб,
Бо все у них там "через пень-колоду".
Припишуть злодіяння вам любе
Ці мастаки "покаламутить воду".
А потім вже підуть ракети в рух,
Беззахисні міста до тла щоб стерти.
Це "славнозвісний" їхній "русскій дух",
Який нічого не несе крім смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Скільки буде війна тривати?..
Запитання це — риторичне.
Біль у кожній вкраїнській хаті,
Він до кожного з нас дотичний.
Тут хоронять когось щоднини,
Від новин йдуть мурахи тілом.
Ось була і... нема людини,
Котра жити до ста хотіла.
Скільки доль обірвати треба,
Щоб наситити врешті звіра?..
Линуть наші молитви в Небо,
ЗСУ нас рятує й віра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Ідуть від нас люди, з якими нам тепло,
І пустку заповнити ради нема.
Ця пустка — прочинені двері у пекло,
На дні у сумління — не змита вина.
Ідуть від нас люди, зникають завчасу,
Ні щирих порад, ні міцного плеча,
Ні профілю рідного, ані анфасу...
За спокій душі лиш тріпоче свіча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2023
Скількох їх вже не битиме верба,
Скільком уже не скуштувати паски...
Не дорожили цим життям хіба,
Чи Божої не заслужили ласки?..
Вони ще юні, хоч такі не всі —
Були й в літах захисники полеглі.
Земній оцій не зрадили красі,
За неї стали, як у повінь гребля.
Пішли підмоги в Янголів просить,
Щоб рідну землю орки не топтали.
У кожного була та сама мить,
Що подвигом всі зватимуть надалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2023
На янгольських крилах летить БЛАГА ВІСТЬ,
Весь світ піднебесний очікує ДИВА...
Хай зникне все зло з наших душ, сіл і міст, —
Це те основне, щоб нам жити щасливо.
У день Благовіщення ще одну вість
Очікують люди у нашому Краю:
Щоб НОВОНАРОДЖЕНИЙ мир нам приніс,
Хай більше ніхто від війни не вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Чийсь батько, брат чи чоловік...
Жив, як усі, життям буденним.
Скорочений війною вік,
Десь цвинтарні "оплачуть" клени.
Кохав, ненавидів, радів...,
Як ми усі, навчався в школі...
"Зачислив" до спільноти вдів
Кохану жінку мимоволі.
О, скільки їх вже полягло,
Статистика збивалась з ліку...
Хоронить місто чи село
Укотре батька, чоловіка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Понавигадували свят,
До свят тих — різних атрибутів...
Так вже багато літ назад,
Що й не згадають свята суті.
На Валентина "люблять" нас,
У березневий день "кохають"...
Аншлаг для квітів і прикрас...
Лиш щирості чомусь немає.
У дні ці ллється на жінок
Потік із пафосу та віршів,
Лише не втямлять той урок,
Що інші дні — нічим не гірші.
Тож каву в ліжко принести,
Спекти торта, помити ванну...
Не важко, (Господи, прости),
Якщо свою ти любиш панну.
Щоб не згасали почуття,
Сюрпризами наповніть будні.
Заграє фарбами життя
У січні, вересні і грудні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Дев'ять років сьогодні, так час пролетів…
Наче вчора торкались мене твої руки…
Сум безмежний не згас березневих тих днів,
Днів, коли ти терпіла пекельнії муки.
Ти фундаментом в нашій родині була,
Тож, коли за межу так слухняно ступила,
Смуток втрати торкнувся до мого чола,
І зітерти його навіть часу несила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Привітала я свекруху
з Днем приходу в світ.
Побажала їй здоров'я
і Многая Літ!
Ще сказала на додачу,
що бажаю їй:
Круту тачку нову, дачу
і збуття всіх мрій!
Після файної забави,
ідучи домів,
Кожен з гостей ще добавив,
чого б їй хотів.
Тож і я у цьому задніх
також не пасла,
Щоби мало що згадати
потім пів села:
— Вам бажаю, люба мамо,
те, що б Ви мені
Побажали, лиш у думці,
при святковім дні!
Та щоб те, що Ви бажали,
Вам збулось стократ!..
До свекрухи, після гостей,
завітав... медбрат.
Чи щось з'їла та зі смаком,
чи щось "залягло"?..
Досі про гостину в мами
ще "гудить" село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Тут підлизнув, вклонився там... —
Так до мети кладе дорогу...
Дає "гнучка" натура змогу
Йому відкрити купу брам.
Лизатиме так цілий вік,
Бо — це, на диво, люблять люди.
Колись "заслуженим" ще буде
Цей лицемірний чоловік.
Коли ж минеться ваша "міць",
З вас буде нічого узяти,
Вам "затягти" його до хати
Не вдасться навіть силоміць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Загорни мене в тишу,
де немає тривог,
де, неначе в дитинстві,
спокійно і тепло...
Тишу співом птахів
розбавляв колись Бог,
сліз Він не планував
і боїв цих запеклих.
Світ творився з добра
для людей і тварин,
про хвороби і війни
не було навіть думки.
Та комусь необхідні
конче вибухи й дим,
Кров і смерть у бою,
і нещасні трафунки...
Терпнуть тіло й душа
від людських голосінь,
Холод шкірою йде
від ревіння тривоги.
На обличчя паде
страху й відчаю тінь,
Бо непевне таке
те чекання з дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Тобі бажають люди, щоб ти здох,
Та це для тебе — зовсім не покара.
Я хочу, щоб ти довго жив — за двох,
Щоб гнив живцем з шойгу твоїм на пару.
Щоб жодної ти ночі не заснув,
Куди б не ліг — там мокре все від крові.
За кожну душу страчену ціну
Платив нелюдським болем знову й знову.
Від спраги щоб вмирав біля води,
Напитися не мав довіку змоги...
Приніс у світ ти стільки вже біди,
Що смерті не допросишся у Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Він зараз там... Там де гармати б'ють,
Там де вночі і вдень нема споко́ю,
Де кров тече невпинною рікою,
Кипить у душах невгамовна лють.
Шукаєш ти, мов коло рятівне,
Отой зелений вогник у фейсбуці,
Й радієш, вкотре, кожній фразі куцій,
І молишся:"Хай лихо омине..."
Зелений вогник наче корвалол,
Без нього серце в грудях завмирає...
Він там де ті, хати в яких не скраю,
Ті, що гамують гірше в світі з зол.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Вкотре Стрітення спомини кличе
Про ті давні події в житті...
Кандагарські дували знов ближче,
Хоч, напевно, вони вже не ті.
Над роками не маємо влади,
Пам'ять лиш у нагоді стає.
Тож, полеглих хтозна-чого ради,
Поминальний цей день у нас є...
В мирний час їх кидали у пекло
За ідеї кремлівських панів,
Де бої відбувались запеклі
Із народом, що... жити хотів.
У кремлі вибудовував плани,
У маразмі давно вже, дідусь,
І тяглися в Афган каравани,
Везучи за собою біду...
Тут гуляли однолітки їхні,
Цілували у мирі дівчат...
А вони про події трагічні
До цих пір ще затято мовчать.
Щоб не плакали, літні вже, мами,
Щоб жаліти ніхто їх не смів...
Тож від рідних приховують шрами
І жахи, що приходять до снів.
П.С. на світлині мій Павлик, мій коханий чоловік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Важливі для нас кожен день і година,
Бо хтось у цю мить ризикує життям...
Цінують у нас не "залізо" — людину,
Це, західний світе, нарешті, затям.
Для вас там, ми тут — захисна парасолька
Від зливи з ракет московитських і куль.
Щоб швидше "вколола" вже ворога "колька",
Підтримати зброєю треба наш "нуль".
Понищили нелюди нашого цвіту —
Це втрати, котрі не заміниш нічим...
Зняв маску, нарешті, х@йло перед світом
І від реноме залишився лиш дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Вони — хороші, хочуть до Парижу,
Без допінгу приїдуть, "вот тє крєст!".
Не їх вина, що в них країна хижа,
Хоч "доброй волі" був і в неї жест.
Спорт до війни відношення не має,
(Хай навіть там воює дехто з них...).
"Бомбас дамбілі бєз канца і края".
Тож "русскій мір" тим украм дав під дих.
А спорт завжди синонімом був миру,
За що тоді наказувати їх?!
Вони ж залишать вдома ту "сокиру".
Й рапірою прикриють смертний гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Від горя бракує кисню,
Тож дихаєш через раз,
І серце частенько тисне
У цей бідоносний час.
По світу вирують війни,
Як вихор із тисяч душ.
Ще лихо тепер стихійне
"Викошує" люд довкруж...
Ми довго гнівили Небо,
Земля ледь жива від ран.
Людьми просто бути треба —
Вчать Біблія і Коран.
Ми ж нищимо все навколо,
Природи царі ж бо ми...
Залишимо степ тут голий
Для ядерної зими?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Він працює на... цвинтарі. Кожного дня
він до горя людського несе особисте.
Всі, хто тут "оселились", неначе рідня,
не відмиєш під душем набутого хисту.
Чув багато плачу і надміру зітхань,
тут пробачення просять в холодних надгробків...
Де спочинок всіх прагнень людських і бажань,
важко бути байдужим впродовж купи років.
Він працює на цвинтарі. Цвинтар йому
вже давно перестав бути місцем роботи.
Смерть сприймає ще хтось, як падіння в пітьму.
Інший вимір — вона, він це знає достоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Десь мама хоронить сина,
Від сліз ледве бачать очі.
Єдина її дитина...
"Синочку...", вона шепоче...
Вмостився він на дивані,
І тепло йому, і зручно,
А ще в діамантах пані
Доглянута і бундючна.
Під ними мільйонів кілька,
Тож "жізнь удалась" — нівроку!
Душі не шукайте тільки,
Там — пустка багато років...
Неначе світи два різні,
Там плачуть, а там жирують...
Колись щоб не стало пізно,
Змін стан речей потребує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
На "до" і "після" розділила світ
Крилата смерть, яку відправив нелюд.
Бетон кришився, наче ломом лід,
На жах перетворив людську оселю...
Біля дружини солодко засне
Той московит, в людській подобі, нині.
Весь рід його усе буття земне
Позаздрить найнещаснішій людині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
Знов усміх розтанув у височині,
Туди віднесли божі Янголи душу...
Ці хлопці не раз Смерті мовили:"Ні!",
На "вдобренім" "Градами" клаптику суші.
Як леви боролись за землю свою,
Хоч мирно на ній звикли змалечку жити.
За обрій ідуть, як герої, — в бою,
Щоб тут, як колись, колосилося жито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023
Як хижий звір, ступає по землі,
Землі, де споконвіку мирні люди...
Страждають і дорослі, і малі,
Бо забрели сюди нащадки Юди.
Вона б не йшла, аби не ті сини
Лихого того каїнського роду,
В окопах давніх бачила би сни
Про мир і спокій, про любов й свободу...
Та розбудили посеред зими,
Коли надворі панував ще лютий,
Умили день горючими слізьми,
Про мир людей примусили забути.
Вона б ще спала — клята та війна,
Та є, на жаль, у світі ще країна,
Де замість люду — рабська німина,
Котру привчили жити у руїнах.
Життя таке є нормою для них,
Тож світові готують, вкотре, пута.
Планида наша — дати їм під дих,
Й допомогти війні навік заснути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Руїни Бахму́та поглинуть цей крик
Нестерпного болю, що годі терпіти...
Здавалося б, кожен до смерті тут звик,
Та не поспішає ніхто з цього світу.
Тож брак атеїстів на передовій,
Шепочуть “молитви”своїми словами...
В Бахму́ті — із надлишком світлих надій,
Бо всі повернутися прагнуть до мами.
До мами, дружини, до діток своїх...
Що там написали на Долі, хто знає?
Тут сльози — це сльози, і сміх тут — це сміх,
Емоцій впівсили в окопах немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
Зник безвісти... А безвісти — це де?..
Не знаєш: він живий чи у полоні?..
Складаєш перед образом долоні
І просиш Бога: "Хай домів прийде..."
Не плачеш перед рідними, аби
Сльозою ту надію не злякати,
Що жевріє ледь-ледь у вашій хаті
Й вслухається у звуки щодоби.
Здригається, бо десь загавкав пес,
Можливо, то коханий йде додому?..
Душевну від оточуючих втому
Ховаєш, а вона — неначе прес...
Думки про смерть від себе геть женеш,
Бо він не міг, він знає: ти чекаєш.
На Небі місць, напевно, вже немає,
Лише здається, що воно без меж.
Зник безвісти... А безвісти — це як?..
Хто відповість на це "просте" питання?..
Не перша ти питаєш й не остання...
Рідня давно — війна й питання знак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Он шёл сюда за унитазом,
За блендером, за утюгом...
Он не был в Киеве ни разу,
Ни с кем там не был он знаком.
Но дома — тёща, ипотека,
Жена без кружевных трусов,
Долги в сельмаге и аптеке...
За это всё, на всё готов!
Вот и пошёл "крошить" укропов,
Поцеловав вождя портрет...
Теперь лежит на дне окопа,
Дыханья нет и пульса нет…
А дома "обмывают" "Ладу",
"Гудит" семья на всё село.
Весну теперь дождаться надо,
А то... дороги замело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2022
Хлопчики, як же так?..
Як же без вас тепер ми?..
В Небі порядних брак,
Звідти вас не повернуть.
Жити б вам тут до ста,
Та обірвались Долі.
Дійсність — така “проста”,
Не закричиш:”Доволі!”
Як же тепер без вас?..
Тут вже по вінця болю…
Надто жахливий час
Випав на ваші Долі.
Там уже не болить,
Там — мир і вічний спокій…
Втислось життя у… МИТЬ,
Далі — у вічність кроки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
валька, та що — "півстакана",
Щось підслухала в шамана.
На концерт кобзона дід,
Натворивши в світі бід,
Все-таки зібрався врешті,
Не чекаючи арешту.
Всі в нас в курсі що івани
Рвуть на поминках баяни.
Тож, щоб все було як слід,
Не воскрес щоб раптом дід,
Десь почувши балалайку,
валька "рве на грудях майку".
В кожен клуб по три баяни,
Поминали щоб івани
моль гебешну від душі,
Ревучи про камиші.
На додачу ще гармоні,
Щоб брикали наче коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Чи сподівавсь колись на це
Філософ, мандрівник, поет…
На грошах вздріть своє лице:
На гривні — власний свій портрет?
Із грішми у світах — біда,
На них там білки і зайці…
У нас — Тарас, Сковорода…,
Приємно брати гроші ці!
От віддавати — навпаки,
Важкий для люду цей процес,
Неначе липнуть до руки,
Позбутись їх — глибокий стрес.
Такий у нас менталітет —
Романтика й меланхолізм…
Тож на купюрах в нас — поет,
А не якийсь соцреалізм.
Григорій Савич утікав
Від світу, наче від вогню,
Об'їздив безліч він держав,
З життя гнав примус і брехню.
Неординарним був завжди,
Таких сприймають не усі,
Губилися його сліди
У чистій вранішній росі.
Такий він, НАШ Сковорода, —
"Зручним" ніколи він не був.
Зате був чистим, як вода,
І розігнати вмів журбу.
Поет, філософ, поліглот...
Поради досі нам дає...
Його шанує мій народ,
Бо шанувати привід є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Не з їхнім фартом знищити тебе,
Від світу утікав, а тут — тим паче!
Все буде так — цього не сталось наче,
Хай нині стеля — небо голубе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Під Херсоном загинув розвідник
35-ї окремої бригади морської
піхоти ім. контрадмірала Михайла Остроградського
Володимир Малецький (позивний «Маорі»).
Він разом з побратимами рятував хлопців,
котрі потрапили у засідку.
Він теж хотів жити у світлі й теплі,
З роботи іти у затишну квартиру...
Та нелюду більше забаглось землі,
Тож в нас вісім років "проблеми" із миром.
Він теж планував, в скорім часі, сім'ю,
Щоб діти будили дім їхній щоранку...
Та в нелюда, знов, рецедив déjà vu,
Тож в хід він пустив і ракети, і танки.
Не буде у нього дружини й дітей,
На жаль, не повернеться він вже додому...
В кремлі божевільних ще купа ідей,
Котрі всім у світі набили оскому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Дві руки у них і дві ноги,
З вигляду вони — звичайні люди...
Та людське русні — не до снаги,
Їхні вчинки шокували б Юду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Так хочеться, щоб всі живі,
У міру сил своїх, здорові.
І, щоб не "пив" ніхто нам крові
І, щоби рівні, не криві...
Так миру хочеться й краси,
Щоб все завжди було в порядку,
Кроти щоб не чіпали грядки,
(Бо лізуть, скільки не проси).
Аби поменшало смертей
(Так хочеться, аж коле в боці),
Вже стільки їх у цьому році...
Аби згадати:"БУДЬМО! ГЕЙ!"
Так хочеться... але війна
"Вставляє палки у колеса",
Ми прагнули в житті прогресу,
Але жадав "карабль" "на".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Вогниками пам'ять затріпоче
Нині в кожнім місті і селі,
І живі зволожить раптом очі
Відпаром могильної землі.
І минуле спомини покличе,
Ти у них загорнешся як в плед.
Тінь війни спаде на мить з обличчя
Цвинтарного сяйва посеред.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Він БУВ...
Він БУВ! Він БУВ! Він БУВ!
Три літери, як три удари в серце...
На спільні плани хтось наклав табу,
І... хто підкаже як сприймати все це?
БУВ батьком, чоловіком, сином він,
БУВ другом, із яким не страшно в пекло...
"Він БУВ! Він БУВ!" — гуде церковний дзвін,
І в полудень ясний надворі... смеркло.
Та всеж він БУВ! Зі мною поряд БУВ!
Цього не відбере ніхто у мене!
Повз "пробігає" споминів табун,
В нім коні різні — ніжні і шалені...
Він БУВ...
Він БУВ! Він БУВ! Він БУВ!
Квартальний план у Смерті є по душах...
Банально ним завершили добу
На клаптику пораненої суші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Під пронизливий звук сирен
Днів своїх ми ведемо лік,
Бо дало життя раптом крен,
Не один обірвавши вік.
З голосіннями ми зрослись,
День без них — наче щось не те...
Чи забудемо їх колись,
Коли мир крізь біль проросте?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Ви можете вбити, скалічити тіло,
Плодити завзято тут сирот і вдів,
Та нам вже затерпло усе, що боліло,
Хоч ваш ниций фюрер не цього хотів.
Він прагнув усіх нас з лиця землі стерти,
Аби українців ніхто й не згадав,
Для нього ви — лиш постачальники Смерті,
Та їй вже набридли ви так — Боже, збав!
Ви можете вбити, скалічити тіло,
Ракет, танків..., люду у фюрера — тьма.
Забудьте чим марили й що ви хотіли,
Бо перемогти у вас шансів нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Втихомиритись ти не можеш,
(кгб-шне нутро бурлить)...
Убиваєш творіння боже —
Це для тебе натхнення мить.
Сподівання твої на бункер
ЗСУ перекреслять враз.
диригенте убивств-грабунків,
Близько вже твій останній час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
У ротенберга зранку похмілля невеличке,
Бо вчора другу вові минало сімдесят.
Від випитого, мабуть, упала тінь на личко,
Та швидко "підсвітила" в Керчі ворожа бл@ть.
Він стільки крові й поту на кримський міст потратив,
З бюджету стільки "бабок" натирити зумів...
Тепер із виконробів комусь "засвітять" ґрати,
Бо "цапа відбувайла" знайдуть без зайвих слів.
Млинець хай перший — "комом", та зачекайте трішки,
Ще якісних й "смачненьких" насмажать ЗСУ!
Тікати вам по морю вже доведеться пішки,
У поміч Україні "Тайфун" і "Точка-У"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Скільки днів і ночей не знаю
Буде жах цей тривати тут,
І коли підлу вражу зграю
Заженем до "сібірскіх руд"?..
Скільки Доль обірве війна ця,
Скільки тіл покалічить ще?..
Хтось не стріне свої сімнадцять,
Під ракетним впаде "дощем",
Хтось зостанеться без родини,
Бо залишиться тільки... пес...
Ще далеко жадана днина,
Просить Край про котру в небес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Очищається світ від... бруду,
Посередництвом українців.
Поміняли на днях іуду
Не на срібло, не на червінці.
Обмін дивний, що там казати —
Зрадник давній пішов до кума,
Обійняли дружин солдати,
Хоч не стерли обійми суму.
Бо багато ще у полоні
Тих, що марять у снах про волю.
Десь чекають на татка доні,
Й за синів мами Бога молять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Ця рука зробила безліч справ,
І робила б їх іще багато...
Цю можливість клятий орк забрав,
Що незваним приблудив до хати.
Руку цю згадають ще не раз
орків внуки й правнуки трикляті...
Вже розплати неминучий час
Відлік розпочав на циферблаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Світ прокинувся без... королеви...
Зранку — кава чи чай з молоком...
Сум в очах однорога і лева,
(Осягли вже утрату цілком).
Балморал позашторював вікна,
Щоб не бачити дійсність без Ліз...
Так буденне сприймає трагічне —
Болем в серці й струмками зі сліз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Не відаю коли,
та все ж настане мир.
Той, хто нас убивав,
стріляти перестане.
І спокій врешті-решт
загляне до квартир,
Статистика згада
про ДТП-шні рани....
На жаль, не завтра ще
й не післязавтра теж,
Але цей день прийде,
інакше не буває.
І щастя буде в нас —
воістину, без меж,
Бо у війни на це...
ліцензії немає.
Так хочеться прийти
до цього дня без втрат,
Та з наших сподівань
збиткується реальність.
І кожен новий біль —
болючіший стократ,
І кожен зойк мінор
вплітає у тональність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Для чогось і тебе пустили в світ,
Хоч, окрім лиха, не приніс нічого...
Сирійський хлопчик повідомив Бога,
Що ти життєвий перебрав ліміт.
І скільки б не чіплявся ти за стіл,
Який би бункер не копав глибокий...
Вже Провидіння "не спускає ока",
Cлідкуючи за тілом у приціл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Комусь не йметься і не спиться:
Хто оженився і на кому?
Хто пластику зробив на лицях,
Щоби зітерти віку втому?
Вродив хто Пугачовій діток?
Куди поїхали сусіди?
Який у когось заробіток?
Хто спить з ким, хто із ким обіда?..
Мене це завжди дивувало,
Кому яке до когось діло?!
Проблем своїх напевно мало,
Тож ніс в чуже впихають сміло.
Побійтесь Бога, "добрі люди",
Туди не лізьте, де не просять.
Діждемо всі Страшного Суду,
"Зіжнуть" колись нас, як колосся.
А поки дихайте спокійно,
За день прийдешній — дяка Богу.
І не потрібне вже снодійне,
І, з легким серцем, у дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Ішов вояка на війну,
(Нацистів, бачте, розвелося!).
Поцілував взасос жєну,
Під-нуль зістриг своє волосся.
В кишені — путіна портрет,
В руках — торбина для трофеїв...
Зі Смертю стрівся тет-а-тет
Невдовзі він, і... "ласти склеїв".
Згорів портрет і торба теж
З воякою в підбитім танку.
Не факт, що повезе "кортеж"
"Супругє брєнниє останкі".
Не факт, що "мужняя жєна"
На "гробові́" придбає "Ладу"...
Вже стільки літ іде війна,
А їм, ще досі, щось тут "нада".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Давно у нас іде війна
Із диким варварським народом.
Судно вже їхнє слали на...
Й вони підуть туди ж всі згодом.
Нам досі важко осягти:
Що в нас ці нелюди забули?
Злодюги, (Господи, прости...),
І вбивці, (де там ті акули!).
Погано й добре що лежить,
Усе гребуть захланні таті.
Від унітазу й пралки вмить
"Повизволяють" кожну хату...
Можливо їхня ціль була —
В цивілізацію погратись?..
Мерців жде — в казані смола,
Вцілілих — в буцигарні ґрати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Посольство росії на офіційному рівні
підтримало страту бійців “Азова”
ПРАВДУ записали в... терористи!
Світе, прошу дуже:" НЕ МОВЧИ!"
Нас повчати не бракує хисту,
З нами ти в борні смертельній, чи?..
Ну невже той газ ганьби вартує,
Щоб вклонився вбивці ти до ніг?..
Світе, доведи йому, що всує
Марить він, що всіх вже переміг.
Шантажем й брехнею стежку стелить,
Непідкупним — куля, "новічок"...
Всюди, де пройде він, — лиш пустеля...
Світе, відштовхни його "гачок"!
він "азовців" наших вбити хоче,
Не боїться Бога і тебе...
ЯК дивитись будеш дітям в очі,
Поважати будеш ЯК себе?..
"Підсадило" зло тебе "на голку",
Боляче відмовитись й піти.
Та мисливці не бояться вовка,
Тож не гасни, світе, а світи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Нестерпний біль... Болить "Азов"...
Ледь жевріє слабка надія...
І від новин холоне кров —
русня в жнива ракети сіє.
Прийшла пора збирати плід,
Людським политий щедро потом,
Та божевільний править дід
В кремлі, який у нас за плотом.
Щодня летить жахлива вість
До української родини,
І закипає люта злість
В тих, хто везе матусі сина...
Нестерпний біль... Болить "Азов"...
Чи є від цього болю ліки?..
Хоронять десь в країні знов,
Сліз й крові повноводять ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Я не знала де та Оленівка,
І не знала б ще, мабуть, довго...
Та припхались нащадки леніна,
Щоб спровадити нас до Бога.
Багатьох вже туди відправили,
(Хоч своїх — більше наших в рази!).
Не для них всі закони й правила,
Хоч на танках у них образи...
Я не знала де та Оленівка,
Та тепер не забуду повік,
Звіра гірші — нащадки леніна
Влаштували смертельний "пікнік".
Убивати підступно звично їм,
А беззахисних і поготів…
Досі ще руській мір хтось кличе в дім,
Тож діжде те чого хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
На початку березня 2022р., перебуваючи у
Центрі верхової їзди у м. Гостомелі,
рашисти зачинили і підпалили стайню,
де на той час знаходилось 32 коней.
Завадили їм жити навіть... коні...
Це ж, після цього, ЯК вночі заснути?!
Від сліз у мене щоки вже солоні,
Бо в Україні поселилась скрута.
На неї українці не чекали,
Навряд чи кликав хтось її у гості.
Та простору рашистам стало мало,
Сюди припхались "хоронити кості".
Карає Небо зайшлих сараною,
Пожежі в них і повені щоднини...
Із гною вийшли і підуть до гною,
Хоч хтось шукає досі в них людину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
СТІЛЬКИ болю і, СТІЛЬКИ... ЛЮБОВІ...
Світло завше розсіює морок...
Такі різні й такі однакові
Долі... Їх ще опише історик.
І напишуться безліч романів,
І поезій про них теж напишуть...
Не зітре хай Господь їхніх планів,
Тих, хто довго так мріяв про... тишу.
СТІЛЬКИ болю і, СТІЛЬКИ... ЛЮБОВІ...
Жаль, не всім їм судилося жити,
Обірвалось життя на півслові...
Та безмежну любов все ж не вбито.
[youtube]https://youtu.be/UWXINbU0MFI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Про неї в минулому часі — несила,
Але доведеться тепер вже, на жаль...
Душі цій ТАК РАНО хтось виписав крила,
Мов пір'я, з них губиться світла печаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Тобі співчуваю я, тиха Європо,
У тебе дорожчають нафта і газ...
А хтось у ці дні убиває "укропів",
Ракетами знищують їх у цей час.
На ваги покласти можливо ці втрати?..
Гадаєш ти, що — не твоя це війна?..
Щодня в нас хоронять: хтось сина, хтось брата...
"Хай будуть живі всі..." — молитва одна.
Ми теж європейці. Хотіли у мирі
Ростити дітей, обробляти поля...
Та нині країна в смертельному вирі,
Бо нелюдам наша "потрібна" земля.
Своєї землі без кінця в них і краю,
Їм з нею би, врешті, там лад навести...
За прагнення жити нас нелюд карає,
Тож множить у наших пейзажах... хрести.
Тобі співчуваю я, мирна Європо,
У тебе інфляція, ціни ростуть...
Кривавого не вгамувати потопу,
Якщо виправдовує хтось його суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
Проклинати я вас не буду,
(І без того гріхів без ліку).
Стільки ви повбивали люду,
Не відмиєтеся довіку!
Стільки Доль перервали разом,
Перекреслили цілий Всесвіт...
Світу "баки забили" газом —
"Шкода кинути, важко не́сти".
Не чекають на Кару Божу
ЗСУ наші, "б'ють під корінь"!
Зупинити вас Смерть лиш може,
Не дивуйтеся дуже скорій.
Проклинати я вас не буду,
Пожаліти б вас в божевіллі...
Не минете Страшного Суду,
Там відчуєте смак похмілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Вони знають все і усе розуміють,
В стратегії й тактиці — рівних нема!
Що ТАМ їх почують плекають надію,
Бо ж неуки всілися біля керма.
Генштаб звинувачують і Президента,
Чомусь не туди ЗСУ б'ють завжди,
Прогавили вигідних стільки моментів,
Що нервів бракує, "таке їм туди!".
Не втримали місто, назад відступили,
Хоч мали б стояти усі до кінця!
Європа і Штати шкодують нам "крила",
З ленд-лізом тим тягне теж публіка ця...
Вони кожен крок критикують уперто,
Шукаючи зраду, де зради нема.
Такі вони є ті диванні експерти,
Щось їм довести намагатись — дарма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Улюблені в "хату-читальню" беру,
І там, за дверима... мене вже немає...
Ти гримай, у відповідь тиша "лунає",
Бо я розпочала:"Ще трішечки!" гру.
Пірнаю у глиб мудрих тих сторінок,
Як риба в воді там себе почуваю,
Чи, у епіцентрі кульбабок розмаю,
У двір до об'явника я роблю крок,
Чи десь від Сізіфа в дарунок беру
Той камінь, якого котив він угору,
(Мені чималеньку дав грек нині фору —
На чверть подолав неприступну гору).
Чи в нетрях блукаю прадавніх лісів,
Де хмари, як вівці, пасе Гонихмарник,
Чи стежу за працею органів карних,
Які роблять все, щоб таки злодій "сів".
Чи на перехресті зіркових стежин
Вдихну прохолоду червневої ночі,
Чи, вкотре, пройтись середмістям захочу,
Де пам'ять з тобою один-на-один.
Чи знов канделябри чавунні протру,
Щоб страсті земні тихе світло зігріло...
Хтось стукає в двері укотре несміло,
Невчасно, як завжди:"Виходь, бо помру!"
П.С. Згадані вище книги:
Наталя Данилюк "Кульбабова віхола"
Валентина Семеняк "Об'явник"
Любов Бенедишин "Дарунок Сізіфа"
Дара Корній "Гонихмарник"
Любов Ігнатова "На перехресті зоряних стежин"
Володимир Присяжнюк "У середмісті моєї пам'яті"
Іван Гентош "Чавунні канделябри" і "Страсті земні"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
[i]Дивна та любов... То він старий, то ще вона дитина.
А як же мудрість, що в любові, віку не буває?
Я ж, завжди гадав, що той правий, у кого в середині,
При підходящім слові, серце, миттю оживає!
"Дивна любов" Микола Жук[/i]
Різниця у віці любов не лякає,
Вона, зазвичай, не ляклива бува.
Кохання в однолітків часом немає —
Лиш секс, поцілунки й порожні слова.
До чого тут вік, коли душі говорять,
До чого на скронях густа сивина?
Кохайте, у світі із надлишком горя!
Хто проти, іде хай за флагманом на...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022