Патара

Сторінки (18/1761):  « 11 12 13 14 15 16 17 18»

Там ждуть…

Чужий  серед  своїх
І  свій  серед  чужих...
Зніяковілий  сміх
Зненацька  твій  затих.
Так  важко  бути  тут
І,  разом  з  тим,  ще  десь.
Завжди  тебе  там  ждуть,
Ти  будеш  СВІЙ  там  весь.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011


Чому?. .

Чому  народ  у  діях  не  єдиний?..
Чому  не  стане  до  плеча  плече?..
Поділений  на  клани  і  родини,
Одних  болить,  а  іншим  не  пече...
Ніколи  нам  не  вибороти  долю,
Як  зараз  -  поодинці  тут  і  там,
Бо,  все-таки,  один  у  полі  воїн
Не  може  дати  раду  ворогам...
 
Прокинеться,  нарешті,  Україна
(Зі  сну,  сильніша  буде  у  борні),
Тоді  лиш  встанем,  браття,  ми  з  руїни,
Як  відсіч  дати  зможемо  брехні!!!

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011


В обіймах у Морфея

Залюль  мене,  залель,  заколиши
і  залюби  як  люблять  раз  на  вічність.
Цілунком  спопели  страхи  і  відчай.
Не  зволікай,  не  бійся,  ну,  мерщій…
І  плач  в  мені  неясністю  надій
і  подихом,  і  шепотом,  і  словом.
І  не  ставайся  ранком  аж  до  скону…
Залюль  мене,  залель  мене…  і  дій….  

Софія  Кримовська  Залюль


Доки  люляв,  доки  леляв
Сон  йому  повіки  склеїв.
Може  б  і  дієвий  був,
Та  те  ДІЙ!  уже  не  чув.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2011


Домежна вірність.

"…Забий.  Воно  того  не  варте,
Хоча  здається  дуже  цінним.
Ти  втратиш,  стоячи  на  варті,
Час,  що  спливе,  як  з  пива  піна.

Невже  не  бачиш,  то  –  химера,
Лишень  порожня  оболонка!
Забий,  кажу  тобі  іще  раз,
І  кинь  пусте  у  ополонку…"  

Олександр  Зубрій  Забий


Набий  мордяку,  Петре,  Капітону,
Бо  вже  немає  від  сусіда  спасу!
Я  тільки  бідолашна  вийду  з  дому,
Він  тут  як  тут,  немов  котяра  ласий.

Таке  мені  виспівує,  що  годі
Тобі,  Петрусю,  і  переказати...
А  вчора  зранку,  при  усім  народі,
Почав  свої  він  руки  розпускати!

Рятуй  сімейний  спокій,  чоловіче,
Бо  я,  ти  знаєш,  в  тебе  —  не  залізна.
Тримаюся,  та  опір  же  не  вічний...
Побий  його,  аби  не  було  пізно!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2011


Страсті за Му-мою.

…Спробуй  себе  уявити  
На  місці  собачки  Му-Му.
Пожбурив  тебе  за  корму
Герасим.  Не  дав  зрозуміти,
Що  більше  вже  нюхати  квіти
І  дзявкать  не  будеш  йому.  
Спробуй  себе  уявити  
На  місці  собачки  Му-Му.
Ніхто  не  питає,  чому
Хазяїна  щиро  любити,
Хоч  він  тебе  їде  топити,
Повинна?  Бо  треба  ж  комусь.
Спробуй  себе  уявити…

Олександр  Зубрій  Спробуй  себе  уявити…


Перша  спроба  пройшла  зразково  -
Дві  хвилини  я  під  водою
І,  хоч  ванна  наповнена  знову,
Уявляю  її    пустою.

Друга  спроба  напрочуд  вдала  -
Три  хвилини  ,  гак  у  додачу,
Та,  чомусь,  мені  знову  мало...
Я  не  здамся  і  не  заплачу!

Третя  спроба  (Бог  трійцю  любить)-
Майже  п\'ять  хвилин  під  водою!!!
Я,  нарешті,  як  творчі  люди,
УЯВИЛА  СЕБЕ  МУ-МОЮ!!!!!!!

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011


То може б з кави день розпочинався?. .

День  розпочинаю  свій  не  з  кави,
Не  пробіжки  в  парку  між  алей,
А  десятка  доторків  ласкавих
До  коханих  рук,  рамен,грудей.

Сонце  заглядає  в  повне  око  
У  кімнати  спальної  вікно:
Уставай  безстидний  лежебоко,
Люди  на  городі  вже  давно!

Хай  чекає  кляте  лабузиння,  
Гойно  не  вибучує  стебла,
Туго  буде  цюкати  ґаздиня
Їх  після  мого  рукомесла.

Володимир  Сірий  *--*--*  /  день  розпочинаю/


Лиш  верхівки  дерев  позолочені
Сонця  літнього  променем  першим,
Твої  руки  –  п’янке  заохочення
У  коханні,  роботу  вже  вершать.

Розімлію  від  ніжного  дотику,
Від  цілунків  гарячих  у  груди…
Водночасся  забуду,  мій  котику,—
Окрім  нас  на  Землі  є  ще  люди.

Заголошу  —  луна  на  всю  вулицю!
Заздрить,  знаю,  за  плотом  сусідка.
Як  у  юності  мною  милуєшся,
Стільки  сили  юнацької  звідки?!

Ти  так  шквалисто,  любий,  узяв  мене,
Шкодувала    лиш    нову    канапу.
-Може    квасу,  коханий,  чи  може  не...?
Ти    у    постіль  вже  преш  мені…  сапу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2011


Щира українка у пісках.

я  -  жінка  в  пісках,  полонянка  твоєї  спеки.
верблюдів  байдужих  у  сторону  відведи.
не  буду  чекати,  до  ночі  ще  так  далеко.
не  буду  просити  ні  милості,  ні  води

я  вдячно  цілую  сахару  твоєї  шкіри,
і  цукром  коричневим  тане  у  роті  рай.
я  тільки  міраж,  я  не  вічна...  ти  в  мене  віриш?
твій  піт  на  мені,  зупинися,  не  витирай.

як  тільки  бажання  схолоне  під  паранджею,
завиють  вітри,  не  шануючи  спокій  твій.
пісок  поміж  пальців,  у  горлі  пісок...  невже  я
та  жінка,  що  здатна  приборкати  буревій?

швидким  скорпіоном  торкнешся  мене,  а  далі
від  ран  лікуватимеш.  крикне  самотній  птах.
промчить  поміж  нас  чи  по  нас  відчайдушне  раллі,
і  я  переможно  загину  в  твоїх  пісках.  

Юлія  Шешуряк  Жінка  в  пісках



Усю  обцілую  сахару  твоєї  я  шкіри,
На  смак  ти,  коханий,  як  вата  цукрова,  солодкий.
І  у  паранджі  не  зречуся  своєї  я  віри,
Бодай  у  мінареті  заперли  на  три  колодки!  

Аби  не  було  ні  верблюда,  мій  любий,  поблизу,
Стерплю  я  усе:  буревії  піщані  і  спрагу.
Розпалю  багаття  з  верблюжих  колючок  і  хмизу.
Запахне  пустеля  борщем  українським  відразу.

Наваристий  борщ  будеш  їсти  швидким  скорпіоном.
Твій  піт  на  мені  поступово  почне  висихати.
Розквітну  в  пустелі  отій  ароматним  піоном,
Здійму  паранджу  і...  поволі  до  рідної  хати.  ;-)))

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011


Антологія мого поцілунку. (Не ототожнювати з автором!)

Я  не  цілувався  ще  ніколи  
В  літаку,  в  підводному  човні.  
А  цілунки  в  джунглях  африканських  
Навіть  і  не  снилися  мені.  

Я  не  спав  із  жінкою  ніколи  
На  піску  Єгипту,  в  Сомалі,  
У  стількох  країнах,  що  на  карті  
Величезні  й  крихітно  малі.  

А  гондоли,  а  індійські  храми...  –  
Я  не  встиг  ще  мати  й  на  меті.  
Це  ж  мене  ще  стільки  невідкритих  
Таємниць  чекає  у  житті.  

Василь  Кузан  Я  не  цілувався  ще  ніколи




Де  я  тільки  з  ким  не  цілувалась!
В  парку,  у  підвалі,  на  горищі,
В  лісі  з  лісником,  як  заблукала,
І  з  гробівником  на  кладовищі.

В  таборі  було  ще  піонерськім,
І  на  пляжі,  і  на  дачі  влітку...
Що  казати,  справи  це  житейські,
Не  замкнеш  себе  ти  юну  в  клітку.

Автор  підказав  мені  ідею,
(Лиш  би  не  патентував  відразу),
У  гондолі  цілуватись  з...  нею,
Цього  не  було  зі  мною  й  разу.

У  човні  підводному  не  вдасться,
Бо  клаустрофобія  мордує.
Отакі  місця,  не  з  моїм  щастям,
Намагатись  це  зробити  —  всує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2011


Голос з минулого.

Не  дай  Господь  вам  голоду  пізнати,
Достатньо  нам  на  долю  цього  лиха.
Ми  бачили  як  колихала  мати
Дитину  мертву  і  співала  тихо.
Так  тихо-тихо,  щоб  не  розбудити.
Нехай  поспить,  у  сні  не  хочеш  їсти...
Там  ще  живі  усі,  щасливі,  ситі,
Туди  не  прийдуть  люті  активісти.
Не  заберуть  останню  картоплину,
Щоб  розтоптати  чоботом  при  дітях,
Вже  важко  упізнати  в  них  людину,
Людей  подібних  не  було  у    світі...

Не  дай  вам  Бог  голодувати,  люди,
Хай  омине  цей  жах  усіх  під  небом.
Та  знайте,  хто  події  ці  забуде,
Тому  ще  рецидиву  мабуть  треба.

26.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011


Ковбаскина карма.

…Лежить  на  пательні  смачна  ковбаса,
І  смалець  вкриває  її  мов  роса.
Без  діла,  зовсім,  ковбаса  та  лежить!
А  слина  у  мене  –  як  річка  біжить.
Живіт  мій  всихає  –  спадають  труси,
Бо  голод  у  шлунку  –  мов  жало  оси.
Ходжу,  наче  кіт,  навкруги  ковбаси,
Давно  я  не  бачив  такої  краси!..

Олександр  Зубрій  Про  ковбасу


Ковбасна  нерадісна  доля,
Бо  знає,  що  згодом  з'їдять.
За  ГОСТом  в  ній  перцю  і  солі,
Гатунок  у  м'яса  —  "на  п'ять".

І  ось  уже  в  хаті,  на  кухні,
Де  тихо  пательня  шкварчить,
Всміхається  бідна  на  кутні,
Кінця  наближається  мить!

Заходить  худий  чолов'яга,
Руками  тримає  труси,
Голодні  очиська  в  бідняги...
Аж  смальцевий  піт  в  ковбаси!

Така  апетитна  ковбаска,
Ще  юна,  (нема  і  три  дні),
Чекає  на  варвара  "ласку"
В  глибокій  пательні  на  дні.

Як  до  апельсини  з  майдану,
Вже  тягнеться  хижа  рука.
Виделка  у  лапі  захланній…
Ковбаскина  карма  така.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011


Він за рідню потопче геть усі жень-шені…

Екзотика  –  як  дивний  сон…
В  китайській  плавають  горілці
жень-шеня  корінці,  тритон
та  ще  й  дві-три  змії  на  гілці.
Ти  ту  бридоту  пить  зажди,
Бо  не  смачне  воно  й  огидне.
Цікавсь  чужим,  але  завжди
цінуй  своє,  тримайсь  за  рідне...

Віктор  Ох  Екзотика


Якщо  упевнено  нам  так  дають  поради,
То  треба  думати:  "Чому  й  чого  заради?"
От  автор  знає  звідкіля,  що  це  огидно?..
Напевно  випив  літрів  сто,  невже  не  видно?..

Тритони,  змії  і  жень-шень  —  це  конкуренти
Для  оковитої  у  нас.  Складні  моменти...
Керує  в  автора  з  рідні  хтось  спиртзаводом,
Не  лобіює  він  тому  китайську  моду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011


У трамваї.

Львів.  Ясна  погожа  днина,
Зелень  всюди  наче  Рай.
Входить  дядько  в  вишиванці
В  переповнений  трамвай.

У  руках  тримає  "шмайсер",
Тризуб  на  кашкеті,
Сиві  вуса  підкручені,
Ніби  на  портреті.

Кинув  оком  по  салону  —
Люди  різні  там  і  тут.
Он  юнак  в  кінці  вагону,
Їде  певно  в  інститут.

Дядько  підійшов  поважно,
(Поспішать  не  ті  роки):
-Скільки  років  тобі,  синку,
Звідки  сам  ти,  хто  батьки?

-Двадцать  будет  в  этот  вторник...
(Гордо  випнув  груди).
Дядько  лагідно  промовив:
-Ні,  синку,  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2011


Оптимістка.

Я  бачу  осінь  .  Осінь  каже  -  "Все!”
Та  я  цей  песимізм  не  поділяю.
Ріка  життя  вперед  мій  пліт  несе
І,  сподіваюсь  донесе...  до  Раю!!!

22.09.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


Нерозтрачена юність.

Тисне  тягар  літ  минулих  на  плечі,
Серце  турбує  і  тиск  докучає...
Мамочко  рідна,  ще  зовсім  не  вечір,
Ми  ще  сторіччя  твого  дочекаєм.

Руки  болять  від  правічної  праці,
Важко  знести  перепади  погоди...
Та  на  обід  прийдуть  внуки  до  бабці,
Смачно  поїсти  не  втратять  нагоди.

Діти  й  онуки  заходять  додому,
Їх  голоси  будять  сонну  квартиру.
Знову  матуся  забула  про  втому,
Знову  у  центрі  кухонного  виру.

Досить  давно  посивіло  волосся,
Руки  зрадливо  виказують  вік.
Скільки  усього  вже  пережилося...
Молодо  очі  блищать  з-під  повік.

Їх  не  торкнулись  роки  та  незгоди,
В  них  ДОБРОТИ  ще  запас  на  віки!
Певно  така  материнська  природа  -
Юність  не  гасне  в  очах  крізь  роки.

29.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011


Укус збоченця.

Можна  я  вас  делікатно  вкушу?
Дякую.  Тіло  таке  соковите.
О,  цілувати  цікаво  лівшу.
Сни  ваші  ледь  порозхитував  вітер.

Можна  за  вушком?  Отам,  де  пушок.
Я  оближу  лиш  маленькі  деталі.
Пальці  залишили  слід  від  пляшок.
Слово  розірване  котиться  далі.

Не  опирайтесь.  Невже  лоскотав?
Я  не  попробував  стільки  десерту.

Сльози  згубили  росинки  із  трав.
Ходики  стогнуть  годину  четверту.  

Оксана  Яблонська  Інкуб


О,  укуси  мене,  любий,  скоріш,
Прошу  лише,  аби  не  делікатно,
Бо  цим  укусам  ціна  —  мідний  гріш.
Ти  покусай  мене  тисячоватно!

Так!  І  отак!  І  за  вухом  вкуси,
Там,  де  пушок  ніжний,  як  у  дитини...
Тіло  горить,  мов  від  жала  оси...
Дужче  кусай,  бо  підійму  на  кпини!

Нижче  спини  ще  нагайкою  вдар!
Леле,  неначе  лещата  ці  руки!
Слава  Отцю,  ти  не  з  ніжних  нездар,
Їх  поцілунки  —  тортури  і  муки!

Ходики  стогнуть  і  стогнемо  ми,
Це  вже  екстаз,  чи  йому  ще  зарано?..
Хтось  наче  грюкнув  вхідними  дверми?..
Швидше  до  шафи,  коханий  мій  пане!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2011


Позбавлений дитинства.

Адамів  гріх  я  можу  зрозуміти,
Простити  рай  закритий  на  замок.
Достиглі  яблука  ламають  в  ньому  віття
І  змій  уже  вдоволений  замовк.

Мене  тривожить  здогадка  й  понині  -
Чому  ввійшло  в  людську  природу  зло...
В  Адама  Бог  вдихнув  життя  мужчини,
Але  дитинства  в  нього  не  було.  

Володимир  Потебня  Здогадка

Ану  логічно,  друже,  поміркуєм  :
Вдихнув  би  Бог  дитячий  дух  у  глину,
І  хлопченя  в  саду  собі  майструє
Рогатку,  й  нею  поціля  пташину...

Та  доки  б  виріс  він  у  чоловіка,
У  Господа  терпіння  би  не  стало,
Щоб  витримати  пустощі  без  ліку.
Йому  б  Адама  більш  ніж  вистачало.

Не  брався  б  із  ребра  робити  Єву,
І  ще  собі  мороки  додавати...
Ми  нині  маєм  дякувати  диву,
Бо  знав  Господь  куди  і  що  вдихати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2011


Избави, Господи…

Спаси  о,  Боже,  от  артрита,
От  тонзилита  и  цироза,
Не  дай  узнать  радикулита
И  операций  без  наркоза!!!  

Ты  защити  нас  от  гастрита,
От  плоскостопия  и  колик,
Жену  спаси  от  целлюлита,
А  я,  к  заразе  этой  стоек.

Избави,  Господи,  от  хворей.
Пускай  исчезнут  те  причины,
Благодаря  которым,  горек
Наш  путь  с  "бесплатной"  медициной.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Вони із штрафбату.

Цікаво,  живе  хто  донині  з  штрафбату?..
Чи  топче  траву  зараз  поряд  із  нами?..
А  згадують  вдячно  покійних  солдатів,
За  ким  не  несли  подушок  з  орденами?..

Були  орденів  і  медалей  не  варті...
Та  хто,  окрім  Бога,  судити  їх  буде?..
В  підручнику  нині,  що  в  учня  на  парті,
На  це  лише  натяк...
ТО  МИ  ХІБА  ЛЮДИ?..

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011


Правда без…

Запитайте  ви  у  ветерана,
У  котрого  на  дощ  ниє  рана,
Поруч  нього  присівши  у  сквері,
Як  йому  ця  новітня  афера*?..

Чи  ішов  він  у  бій,  і  не  “драпав”,
За  червоний  радянський  той  прапор?..
Чи  за  Сталіна  брала  піхота
Неприступного  вражого  ДОТа?..

Чи  за  партію  і  комуністів,  
Наче  факел,  горіли  танкісти?..
Чи  за  ленінську  "світлу"  ідею
Гнали  німця  до  самої  Шпреє?..

Ті,  хто  смерті  дивились  у  вічі,
Кому  випало  вижити  в  січі,
Марно  битися  в  груди  не  будуть,
І  загиблих  не  зрадять,  як  Юда.

Йшли  на  смерть  за  сестру  і  за  брата,
За,  під  стріхою,  батьківську  хату,
За  кохану  дружину  і  сина,
За  батьків,  та  за  землю  єдину.


*  Написано  на  події  у  Львові,  пов'язані  з  вивішуванням  
червоного  прапора  на  День  Перемоги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2011


Запізніле каяття.

Дивлюсь  у  холодильник.  Там  життя
Спинилась  мить  на  божевільній  рисці.
І  десь  легке,  мов  дотик,  каяття
Відчув  я  перед  холодцем  у  мисці.

Олександр  Зубрій


Душа  свиняча  з  цього  каяття
Собі  не  "зіштукує"*  нове  тіло.
На  злеті  обірвалося  життя...
А  ще  ваги  набрати  так  хотіла!

Та,  де  там,  закортіло  холодцю,
І  блиснув  ніж...  Яка  життєва  драма!
Той  гріх,  що  умертвив  свиню  оцю,
Волочиться  за  нами  від  Адама.  

*  зіштукує  —  зшиє

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2011


Всюдисуща амнезія.

Я  часто  згадую,  що  я  тебе  забув,
Що  я  тебе  давно  не  пам"ятаю,
Що  не  бува  повернення  до  раю  -
На  спогади  накладено  табу.
Я  часто  згадую,  що  я  тебе  забув...  

Анатолій  Черняхівський



Початок  був  —  жорстокий  і  відвертий:
Упав  у  кому  дон  Луїс  Альберто.
За  комою  —  проклята  амнезія,
І  на  минулу  пам'ять  —  без  надії...
А,  згодом,  у  кожнісінькому  фільмі  —
Ці  штампи  із  сюжетом  нероздільні.
І  зараз  я  подібне  щось  читаю
Що  він  згадав,  а...  згадки,  враз,  немає.
Замок  висить  уже  на  райській  брамі...
Немає  краю  амнезійній  драмі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2011


Нетривке.

Украдене  щастя  жбурне  в  ейфорію,
До  хмар  підійме,  невагома  неначе,
Заставить  плекати  даремну  надію...
Лиш  потім,  душа  в  покаянні  відплаче.

2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011


І це пройде…

Втомилася  від  болю?..
Відпочинь.
Згадай,  за  ті  часи
Де  не  боліло.
Знайди  листа  на  дні
Тієї  з  скринь,
Де  митей  щастя  сховок
Не  змілілий.

2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011


Мої стежки.

Я  вдячна  Богу  за  мої  стежки,
Лише  мені  судилось  їх  топтати.
Іду,  лоскочуть  ноги  моріжки,
Із  хати  рідної  і...  
знов  у  рідну  хату.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011


Тиха вечірня розмова (на трішечки підвищених тонах)

Мій  солодкий  рогалику,  мій  шоколадний  пиріг!
Моє  ніжне  суфле,  або  краще  рахат  із  лукумом,
мій  з  родзинкою,  кремом,  нугою,  горішком…  Як  міг
ти  нажертись  отої  гидоти  учора  із  кумом?

Софія  Кримовська  Мій  солодкий  рогалику


Кексе  мій  шоколадний,  рогалику  мій  із  повидлом,
Що  за  свято  було,  що  вас  з  кумом  отак  понесло?!
Бо  від  пінного  пива,  навряд,  швидко  так  стане  бидлом
Та  людина,  якою  роками  гордилось  село...

Пили,  знаю,  горілку,  лиш  потім  доправили  пивом,
І  закуска  була  в  вас  —  тараня  одна  на  обох?..
Це  ж  додому  дійшов  ти,  не  знаю,  яким  дивним  дивом,
Як  дорогою  десь  під  парканом  у  когось  не  здох?!

Нині  вже  би  я  чорну  хустину  на  голову  вбрала
(Чорний  колір,  до  речі,  завжди  був  мені  до  лиця).
І  вже  нерви  свої  я  причини  псувати  б  не  мала...
Ні,  прилізла  додому  живою  зміюка  оця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2011


Хто я і звідки?. .

Цікаво,  може  я  —  реінкарнація?..
Здається  що  розгадка  зовсім  поряд.
Чиїсь  у  мене  усміх,  погляд,  грація,
Ллю  сльози  я  з  "чужих"  очей  із  горя.

Готую  за  невласними  рецептами,
Пісні  нерідним  голосом  співаю.
Хтось  вже  ходив  стежками  і  проспектами,
Якими  нині  йду  у  ріднім  краю.

07.06.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011


Крута тьола.

Зроблю́  у  салоні  тату́  я  собі,
Подякую  папіку,  що  спонсорує.
А  ще  пірсинг  вчеплю  на  верхній  губі
(Без  нього,  я  свого  бойфренда  нервую).

Я  буду  крута,  як  варене  яйце,
На  пляж  до  нудистів  з  тату  помандрую,
А  хто  не  звертає  увагу  на  це,
Того  я  не  бачу  в  упор  і  не  чую!!!

2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011


"Афганець" з українського містечка

Моєму  коханому  чоловіку  присвячується


Минуло  з  тих  часів  багато  літ,
Змужніли  ті,  кому  судилось  жити,
На  скроні  паморозі  ліг  наліт...
Та  третю  вічно  за  полеглих  пити.

У  мирний  час,  у  осінь  золоту
Його  з  сльозами  проводжала  мати,
Не  знаючи,  що  син  йде  на  війну,
Примарні  ідеали  захищати.

А  син  ще  навіть  разу  вус  не  брив,
Він  з  партою  шкільною  лиш  простився,
В  житті,  не  те  що  мухи  не  убив,
Як  мама  ріже  курку  не  дивився.  

Не  знала  мати,  здогад  не  майнув,
Що  сина  в  пекло  кидали  задарма,
В  лице  афганський  вітерець  подув
Й  на  чужині  чекає  вже  казарма.

Та  де  казарма,  польовий  намет
У  ньому  бути  і  в  дощі,  і  в  спеку.
Хлопчині  доручили  міномет,
Щоб  захищав  країну  цю  далеку.

Ретельно  він  виконував  накази,
Та  не  один  раз  сумнів  душу  гриз  -
За  що  народу  стільки  горя  разом
Афганському  радянський  "брат"  приніс?..

Чого  вони,  безвусі  хлопці  юні
Воюють  тут  з  дорослими  й  дітьми?..
За  що  вмирають,  як  раби  бездумні,
Ідуть  у  вісімнадцять  до  пітьми?..

Судилось  жити  хлопцеві  надалі,
Хоч  і  багато  друзів  полягло.
Він  навіть  удостоївся  медалі
"За  бойові  заслуги"  не  за  зло.

Його  вини  і  юних  тих  солдатів  
У  цій  війні  кривавій  не  було,
Чи  хоче  хто  на  чужині  вмирати,
Своє  лишати  місто  чи  село?

У  владі  гасло  крикнули  завзято
І,  покоління  кинули  в  Тартар...
А  мАтері  на  цвинтарі  стояти
За  те  лиш,  що:"Ми  взяли  Кандагар!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011


Зупинися, мите!

Зупинися,  мите,  ти  прекрасна.
Літо,  не  біжи  мерщій  у  осінь.
За  вікном  серпнева  зелень  рясно
Вбрала  парк,  у  гості  мене  просить.

Знає  наперед,  що  не  відмовлюсь
Літнього  повітря  пригубити.
Я  іду  читати  теплу  повість,
Сторінки  гортати  буде  вітер.

2011

[youtube]http://youtu.be/4lTv2An-Mz4[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011


Їм не зрозуміти…









Зустрілися  троє  мерців  на  тім  світі,
Колишні  земної  заручники  мапи.
І  ні,  щоби  зустрічі  щиро  радіти,
Хто  як  з  них  умер  узялися  питати.

Француз  оповів,  що  умер  у  "Рено",
Бо  він  на  ходу  цілував  Евелін.
А  німець  пробив  головою  вікно
У  "Ауді",  мчав  автобаном  в  Берлін.

Ні  пари  із  уст,  українець  мовчить,
Його  не  почують  довгенько  тепер…
Узнали  б,  що  взяв  "Деу  Ланос"  в  кредит,
А  після  бідака...  від  голоду  вмер.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2011


Незбагненне.

Два  дерева  росли  у  гаю.
Одне  рівненьке  і  гладеньке,
А  інше,  наче  помирає,
Аж,  від  жалю  стиска  серденько.

Одна  їм  доленька  судилась-
В  майстерні  столяра  “гостина“.
З  прямого  крісло  народилось,
З  кривого  -  ясла  для  скотини.

Лиш  доля  не  спинила  ходу
Та  немовля  поклала  в  ясла  -
Спасителя  людського  роду,
Над  ним  сіяла  зірка  ясна...

І  не  вгадаєш  ти  ніколи
Кому  яка  судилась  доля,
І  жорна  чи  гербарій  в  школу
Жде  колоски  з  одного  поля.

25.12.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Прошу слова!

"ще  Єва  яблуком  Адама  
підбила  на  найперший  гріх."  

Галина  Фітель      Наука  і  практика

Яка  скажіть  тут  Євина  вина?..
Моя  жіноча  логіка  не  згідна,
Бо  яблуко  —  до  яблуньки  подібне,
А  жінка  —  з  чоловічого  ребра!

Без  сумніву,  що  сам  би  скуштував
Адам  цей  плід  солодкий  і  рум'яний,
Та  звичка,  досі,  вікова  не  в'яне  —
На  нас  багато  в  чоловіка  прав!

Вина  жінок  у  тому,  що  —  м'які,
Відмовити  мужчинам  боїмося...
За  розум,  кажуть,  довше  в  нас  волосся,
А  звабилися  мислячі  такі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2011


Пахуча хата.

Ледь  прочинили  двері  в  хату,
А  звідти  запахи  —  аж  млію...
Борщ,  голубці,  кутя  багата,
Вареники,  гриби  в  олії...
І  оселедець  що  у  "шубі"
Узвар,  хліб  свіжий  з  пампушками...
Слина  вже  заливає  губи,
Ще  "хрін"  несе  до  столу  мама.
Так  пахне  українська  хата
Перед  вечерею  святою,
Благословенна  та  багата,
Хай  залишається  такою!

22.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011


Довічний біль…

Я,  таточку,  до  тебе  на  гостину,  
Хоч,  краще  було,  вік  її  не  знати…
Дивлюся  у  зажурі  на  “хатину”
Та  не  встигаю  сльози  утирати  .

Звичайно,  можна  слухати  для  втіхи,
Що,  все  одно,  колись  усі  там  будем,
Але…  давно  не  чула  твого  сміху,
Яким  ти  ніс  розраду  рідним  людям.

Так  важко,  татку.  Душу  розриває,  
Без  тебе  стільки  ранків  зустрічати,
А  день  новий  реальністю  вбиває  –
Ти  вже  ніколи  не  зайдеш  до  хати…

Якби  не  вірила  у  те,  що  душам
На  небі  за  діла  їх  воздається,
То  втрату  цю  страшну,  сказати  мушу,  
Я  не  пережила  б,  мені  здається...

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011


Рятівник

Косив  сіно  старий  гу́цул
Для  потреб  родини,
Коли  бачить  край  дороги
Стали  дві  машини.

Із  авто  виходять  люди,
Ідуть  воду  пити…
Гуцул  крикнув:”Матір  Божа!
Треба  їх  спинити!"

Лементує:”Добрі  люди,  
Не  ідіть  туда,
Там  —  лише  сама  отрута,
Але  не  вода!"

Біг  сердега,  запинався,
Але  знов  вставав.
Так  кричав,  аж  надривався  —
На́рід  рятував.

Прибігає,  в  грудях  сперло,
Слова  не  промовить…
А  до  нього  хлопченя
Чемненько  говорить:

“Что  вы,  дедушка,  кричите
И  пугаете  людей?
Что  вы  нам  сказать  хотите?..
Говорите  же  скорей!“

Бідний  гу́цул  піт  втирає
Із  високого  чола,
Каже:”Пийте  ви  неспішно,
Бо  холодна  тут  вода.  “

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011


Колисанка для донечки.

Люлі-люлі,  спи,  дитинко,
Хай  насниться  диво  сон.
Місяць  рогом  за  ялинку
Зачепився  за  вікном.

Світоче  рогатий  ночі,
Нам  дитину  не  буди.
Поможи  тому  хто  хоче
Голку  в  сіні  віднайти.

Міцно  спи,  моє  дитятко,
Усміх  на  вуста  вдягни,
А  на  небі  янголятка
Хай  твої  боронять  сни.

Люлі-люлі,  нічка  темна
Вкрила  ковдрою  наш  дім.
Піклувалась  недаремно  —
Тепло  спати  тут  усім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011


Чи воскреснемо?. .

Перевелися  у  Краю
Герої  Стуси.
Вже  піддаються  без  жалю
На  гріх  спокуси.

Ніхто  не  хоче  тих  проблем
В  сім'ї,  роботі,
Минув  уже  сердечний  щем
І  кляп  у  роті.

Що  кляп  -  не  на  могилі  хрест,
Дарма  гадають.
Колись  Ісус  для  нас  воскрес,
А  ми...  не  знаю.

10.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011


Мрійниця

В  таку  погоду  можна  тільки  пити
Гарячу  каву,  пледом  вкривши  ноги,
А  на  Гаваях  сонце,  пляжі,  квіти…
Та  підійміть  зарплату,  ради  Бога!!!  


2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011


Зручний народ.

От  що  ми  за  народ?..Картаєм  нашу  долю,
Винуємо  усіх,  та  тільки  не  себе.
З  покірністю  вола  ідемо  у  неволю
І,  коримося  разом  "хазяйським"  
ЦОБ  ЦОБЕ!

01.05.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011


C чистого листа

Вот  на  столе  бумаги  лист,
Он  как  душа  младенца  чист.
Сейчас  возьму  перо  и  вот…
Листок  бумажный  оживёт.

Он  много  может  рассказать  -
На  нём  стоит  души  печать,
Стук  сердца  тихий  слышен,
Благословлённый  свыше…  

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291383
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2011


Устала…

Я  устала  себя  ненавидеть
(Наблюдая  твое  безразличие),  
Лиш  за  то,  что  хочу  тебя  видеть
Чаще,  чем  позволяют  приличия...

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291382
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2011


Притча про дуба.

Стоїть  дуб  посеред  поля
Високий,  кремезний,
Дуже  дивна  в  дуба  доля
І  вік  величезний.

Дивується  подорожній:
Звідки  він  узявся?
Прихисток  знайде  тут  кожний,
Хто  б  не  зупинявся…

Жив  давно  у  цій  місцині
Пан  заможний  дуже,
Жиє  згадка  і  донині
Про  нього,  мій  друже.

Підростали  три  синочки,
Наче  янголята,
Мати  шила  їм  сорочки,
А  життю  вчив  тато.

Паничі  росли  в  любові
У  багатій  хаті,
Не  уміли  чорноброві
Батьків  шанувати.

Виросли  вони  пихаті,
Пусті  та  ледачі,
Їли,  пили  в  теплій  хаті  –
Трутневої  вдачі.

От  гуляли  дурнуваті,
Програвали  статки…
Поховали  рідну  матір,
Розорили  татка.

Пан  сердега  сподівався
Схаменуться  діти…
Та  йому  терпець  урвався,
Ніде  правди  діти.

Мав  він  ще  чимало  грошей
На  лиху  годину,
Спадок  готував  хороший
Молодшому  сину.

"Не  проп'є  ніхто  ніколи"...
Гіркі  сльози  витер,
Та  пішов  у  чисте  поле
Де  гуляє  вітер.

Викопав  глибоку  яму,
Де  не  ходять  люди…
Заховав  у  неї  згорток
І...  буде  як  буде.

А  щоб  місце  упізнати
(Може  знадобиться)...
Посадив  дубка  на  ньому.
Усе,  як  годиться.

Згодом  сам  ліг  у  могилу,
ПрОклятий  синами
І  синів  сліди  згубились
Десь  поміж  світами.

Вже  віків  промчало  досить,
Пам’ять  міру  має…
В  полі  вітер  гілля  досі  
Дубове  гойдає.

Дуб  дарує  подорожнім
Затишок  і  спокій,
І  не  відає  з  них  жоден
Про  сховок  глибокий.

Скільки  ще  віків  мине,
Мало  чи  багато,
Доки  лоно  те  земне
Буде  скарб  ховати?..

Хто  знайде  його,  таки
Добра  не  зазнає.
Скарб  з  проклятої  руки
Цінності  не  має...


2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011


Упс…

Життя  на  павутиння  дуже  схоже,
Сюрпризи  кожну  мить  воно  несе.
Ось  забриніло...
муха  жирна  може?
Та  ні  -  
свіженька  дірка,  
от  і  все.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2011


Дотик.

Рука  торкнулася  руки…
Це  так  банально,  прозаїчно,
Бо  на  плечах  лежать  роки,
Що  пролетіли  блискавично.

Бо  сім’ї  в  них,онуки,  діти
І  зобов’язання,  борги…
Та  тільки,  ніде  правди  діти,
Не  доторкнутись  не  змогли.

05.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011


Безапеляційна пані

"  Пустоока,  що  ж  ти  так  жорстоко,  
   по  краплині  сточуєш  життя?"  
   Тетяна  Роса        Повільність  вмирання


Покликання  у  кожного  своє...
Та  пише  вірші,  той  рубає  дрова,
А  інша  з  пряжі  ниточку  снує,
Дубок  хтось  садить,  мріє  про  діброву...

Порожньоока  ходить  де  не  ждуть,
А  де  чекають,  поспіхом  не  мчиться.
Коли  покличе  Бог  в  останню  путь,
Вона  не  промине  в  ту  мить  з'явиться.

У  цьому  суть  її  та  правота,
Бо  посланцем  є  Божої  десниці.
Ніхто  не  знає  де  межа  ота,
Поза  якою...  со́лодко  так  спиться.

07.09.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2011


Ой, яка ж чудова ця дитяча мова!

Донечки  мої  так  само
Дивували  дружно  маму.
В  словниковому  запасі
Не  було  у  них  кабасі,
Та  купити  МАРДАРИНИ
І  ПОПКОРМУ  для  дитини
Мамі  часто  доводилось,
Щоб  дитятко  не  журилось.
А  в  садочку  ЗАМІТАЛКА
На  іменнячко  Наталка
Шнурувала  черевички
Моїй  доньці  невеличкій.
І  просила  завжди  доня,
Ледь  відкривши  очки  сонні:
"Ти  НАВИРОВІТЬ  для  дочки
Виверни  її  сорочку..."
Я  б  змогла  у  нашу  мову
Ще  багато  слів  чудових
Долучити  без  проблем,
Та...гуляти  ми  ідем.

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011


Лялька Мартуся

У  Мартусі  на  вітрині
Очі,  як  волошки  сині…
Хоче  не  одне  дівчатко,
Щоб  купив  їй  Марту  татко.

Сяють  коси  у  Мартусі  
І  сережка  в  кожнім  вусі.
Ох  торкнути  припекло…
Якби  хто  прибрав  це  скло!

Сумно  Марті  на  вітрині  
У  цім  супермагазині.
Щоб  її  розвеселити,
Довелось  її  купити.

Щоб  побачити  іскринки
У  очах  дочки  Яринки,
Татко  вийняв  з  гаманця
Із  Грушевським  папірця.  

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2011


Тілоборонителька.

Ґонорувалась  чорна  парасоля,  
Що  випала  їй  незвичайна  доля  —
Самого  спікера  закрила  пані  ця
Від  всюдисущого  летючого  
                                                                                 ЯЙЦЯ!

На  смітнику  вже  пише  мемуари
Про  те,  як  тусувалась  в  кулуарах...  

2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2011


Носовичкова драма.

В  кишені  жив  Носовичок
(У  лівій  верхній  піджака),
Він  пасував  до  сорочок,
Радів,  що  доленька  така.

Нема  його  і...  образ  зник
Зіщух  ваш  імідж  у  момент,
Бо  у  кишені  носовик–
Архіважливий  елемент!

Уся  його  близька  рідня-
(Такі  самі  носовички),
Труть  мокрі  носики  щодня
І  сушать  сльози  простачки.

До  нього  їм  рівнятись  зась.
У  бруді,  нежиті  щодня,
Важку  роботу  повелась
Виконувать  його  рідня.

Цей  фаворит  перста  фортуни.
Він  для  краси  та  для  утіх…
Безвусий  ще  і  зовсім  юний,
А  вже  висот  діставсь  яких!!!

От  пижився,  гонорувався
Носовичок  що  було  сили
Та…  прикрий  випадок  з  ним  стався,
Життя  юнацьке  підкосив.

МолодикУ,  що  у  костюмі,
Хтось  у  носяру  зацідив
(Хоч  недоторканим  у  Думі
Нові  Закони  він  творив).

І  потекла  із  носа  кров
(Не  голуба  усім  на  диво).
Носовичок  аж  похолов,
Принишк  в  кишені  полохливо.

Та  провидіння  син  лихий
Знайшов  сердегу  у  кишені.
І  ось  зіжмаканий,  брудний,
Скривавлений  лежить  у  жмені.

Надія  у  душі  жеврІла,
Що  виперуть  та  накрохмалять,
Тканина  буде  знову  біла.
Так  у  житті  йому  таланить...

:-(((

Покинь  надію,  хто  сюди  попав!
Брудну  ганчірку  прати?..Ще  чого!
На  цей  непотріб  є  багато  прав,
У  ящика  сміттєвого  мого.

Поповнився  нехитрий  урни  вміст
Носовика  жбурнули  у  сміття…
Враз  обірвався  і  кар’єрний  ріст,
Закінчилось  коротке  це  життя.

Свята  місцина  пусткою  не  буде...
Вже  інший  цю  кишеню  обжива.
Ось  так  ціни  собі  не  чують  люди,
А  у  житті,  як  у  житті  бува.

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011


Невольные свидетели.

Это  след  неизгладимый...
И  откуда  он,  Бог  весть:
Оттого  ль,  что  счастья  нету,
Оттого  ль,  что  совесть  есть...  
Юлий  Ким


Лицо  холёное,  где  ни  одной  морщинки,
Скажите,  Бога  ради,  для  чего?..
К  чему  скрывать  что  тут  лились  слезинки
И,  очень  часто  хмурилось  чело?

Невольные  свидетели  на  лицах
Успехов  наших,  наших  поражений,
Морщины  не  стирайте,  подождите,
Мертвеют  лица  от  “преображений”.

Жизнь  состоит  из  радости  и  боли,
Довольно  глупо  это  отрицать.
Не  стану  душу  я  свою  неволить,
Чтоб  безразличьем  чувства  убивать.

Благословляю  каждую  морщинку,
Что  на  лице  своей  успела  стать.
Всё  то,что  было,  соберу  в  корзинку,
Чтоб  с  нею  перед  Господом  предстать

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290219
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2011


Пам'яті воїнів УПА.

Їм  жити  і  жити  б,  вони  ж  умирали  героями.
Ціну  добре  знали  словам:  "Краще  смерть,  ніж  неволя!"
Їх  згадують  люди  безстрашними  юними  воями,
Бо  їм  захищати  цю  землю  даровано  долю.

Ясніше  було  б  України  майбутнє,  напевно,
Якби  їм  донині  між  нами  судилося  жити...
Згадаємо,  люди,  усіх  у  цей  день  поіменно,
Уся  їх  вина  —  що  уміли  Вкраїну  любити.

На  небі  вони,  бо  інакше  і  бути  не  може,
А  тут  імена  їх  паплюжать  на  кожному  кроці.
Спаси,  поможи,  всепрощаючий  Отче  наш  Боже,
Щоб  розбрат  закінчився  цей  на  двадцятому  році.

2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2011


Мить.

Життя,  на  тлі  історії  —  лиш  мить,
Про  це  я  сперечатись  не  посмію...
Та,  стільки  доль,  із  неї  струменить
І  кожна  початкує  власну  мрію.

13.10.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011


Свічки пам'яті

КладовИще  засяє  вогнями.
Ставлять  свічку  сьогодні  люди
На  могилі  того,  хто  з  нами
Лиш  у  пам'яті  поряд  буде...

Пам'ять  капає  воском  свічки,
Ось  іще  один  рік  без  тата,
Моїх  спогадів  лине  річка,
Так  бракує  його  у  хаті...

01.11.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011


Місяць уповні.

Велика  душа  –  наче  дзвін  великий:  
Не  вміє  дзвеніти  весело.  
Ігор  Павлюк


Велика  душа,  усі  нерви  назовні...
Таким  для  веселощів  мало  причин.
На  небі  он  місяць,  як  гривня,  уповні,
Побільшає  знову  зсутулених  спин.

21.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011


Сивочола Теребовля.

Містечко  мойого  дитинства,
Частіш  тебе  в  спогадах  бачу
Без  цього  набутого  свинства,
В  жахливій  корості  неначе.

Промчала  тобою  вихором
Пихата,  захланна  брАтія,
Змела  все  сапою  тихою,
Під  гаслами  демократії.

Їх  слід  у  твоїй  історії  —
Лиш  бруд  недешевих  мештів*
І  згадка  про  них,  на  горе  їм,
Вітрами  розвіється  врешті!

…Охайним  тебе  я  згадую  ,
Неначе  до  свят  готуєшся.
Від  лип  густа  тінь  тут  падає
На  чисту  бруківку  вулиці.  

Фортеця,  віками  зрошена,
Всі  погляди  вабить  магічно,
Згадує  орди  непрошені,
Які  пролетіли  у  вічність...

У  місто  своє  залюблена
З  усюд  би  сюди  приїхала.
Я  наче  пір'їнка  згублена,
Що  вирвала  з  крильця  віхола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011


Кожному своє.

Міліардів  чесних  не  буває,
Ну,  хіба,  один  на  міліард.
Олігарх  спини  не  надриває,
Але  теж  боїться  болю,  зрад...

Кожному  Господь  своє  відміряв,
Кожен  у  житті  несе  СВІЙ  хрест.
От,  один  не  зна  ні  в  чому  міри,
Інший...  мліє  від  краси  небес.

І,  не  факт,  що  поміняли  б  долі
Ці  обидва,  аби  змогу  мали...
То  живуть,  як  колоски  у  полі,
Молять  Бога,  щоб  пізніше  зжали.

20.08.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2011


Щира українка.

Лечу  за  небокраєм  навздогін  з  очима  королівського  пінгвіна,
А  слідом  “лине“  жінки  макогін,  який  метнула  збуджена  феміна.
Кохана,  стримайся,  не  до  добра,  така  твоя  жахлива  поведінка!
Не  віриться,  що  ти  з  мого  ребра…Згадай,  ти  ніжна  українська  жінка!!!

Я  все  зроблю,  де  список?  Дай  сюди.  Куплю  капусту,  моркву  нашинкую,
Пів  літри  солі  на  відро  води...Та  охолонь.  Звичайно,  покуштую.
Яка  ж  у  мене  господиня  ти!  Таку  і  днем  з  вогнем  не  відшукаєш!
Корзина  де,  не  можу  я  знайти?..  Біжу!!!  Мовчу...  Ти  вже  відпочиваєш...




22.09.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289590
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.10.2011


До татка

Заплющую  очі,  а  сон  не  іде.
Уява  малює  ліси  і  поля...
Та,  як  не  вдивляюсь,немає  ніде
Тебе  на  планеті,  що  зветься  Земля.

Болюча  реальність  рве  серце  моє,
Душа  пошматована  нею  стократ.
Краплинки  надії  вона  не  дає,
Що  ти  повернутися  можеш  назад.

29.06.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2011


*****

Ти  пішов  за  межу  на  мої  іменини,
(Знав,  що  пам’ять  дірява  у  мене  на  дати).
Cиротою  без  тебе  зосталась  родина.
Нині  рівно  шість  літ,  як  нема  тебе,  тату.

Зранку  шлють  sms-ки  і  линуть  вітання,
А  мені  так  болить,  що  сказати  не  вмію.
Вечоріє  без  тебе  й  приходить  світання…
Лиш  на  зустріч  з  тобою  немає  надії.


30.09.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2011


Вічне питання

Кохання  що  це?..  
Може  хтось  у  темі?
Ви  кажете  
це  просто  почуття?..
Та  дочекатися  не  можуть
з  нас  окремі
Його    
           усе
                       своє  
                                   земне  життя.  

27.10.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2011


Осіннє

В  сузір'ї  Діви  затишно  мені,
Тут  все  пропахло  яблук  ароматом
Й  мою  не  оминають  друзі  хату
В  благословенні  вересневі  дні.

Осіннє  сонце  вже  не  припіка,
Тепло  своє  дозує  наче  ліки.
Народжують  туман  ще  теплі  ріки...
Мені  неспішність  до  душі  така.  




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2011