| Сторінки (29/2885): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ловися - ловися
енергійно
одна - друга - третя - четверта
найцінніША
Медаль...
"au revoir",
рибка
швидка
аж
надто !
Леон Маршан - французький плавець, переможець багатьох міжнародних турнірів і головна зірка цьогорічної Олімпіади у Парижі. У свої 22 роки спортсмен є володарем чотирьох золотих та одної бронзової олімпійських медалей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Олімпіада...
лемент
"ь" !..
горланить
атмосфера -
Хоче
адаптувати
радісне
лоскотання !..
адже
наші
імпульсивні
Красуні
одягнули
медалі
переможців,
аби
Незалежність
іскрила
яскраво
всебічним
Промінням,
аби
рашку
интенсивно
жалили
інші !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Рухалися
імпровізовані
човни
команд
атлетів...
Світоліна - Романчук
емблему
неСКОРЕності
адаптували !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
"Давай - давай !.." -
руки
окрилені
надто,
аби
руйнувати
імперію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
поки
аморальні
руйнують
обрій,
морем
славні
лицарі
атакували
воЙОвничу
яхту
навіЖЕНИх !..
иновірці
насуПилиСЯ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Подумав - подумав...
є !!!
розіграти
дужу
енергію
Креативно
у
боротьбі !..
евріка !..
роздати
тріумфу
елементи
найсильнішим.
П'єр де Кубертен (1863 - 1937) - видатний французький спортивний та громадський діяч, педагог - новатор, соціолог, літератор, барон. Батько сучасних Олімпійських Ігор. Саме від його особистого кипучого завзяття й наполегливості стародавні змагання древньої Греції отримали новий енергійний поштовх, і з квітня 1896 року (Афіни) почали проводитися регулярно з перервами в чотириріччя. На них збиралися і продовжують збиратися найсильніші атлети з усіх континентів, щоб показати свої найкращі фізичні можливості в різних дисциплінах.
Дякуючи цій феноменальній Людині, ми можемо споглядати як встановлюються рекорди, як долаються важкі перешкоди, як тріумфують спортсмени завдяки злагодженій впертій праці і безпрецедентної віри в себе. А ще : фантастичні емоції радості від перемоги, розпач невдач, переживання за улюблені команди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Посиплеться
імперія...
де
"шаріки" ???
ич,
поклали
непередбаченого,
ич,
кадеБІСтА,
ич,
колись...
усюди
лишень
"ь"...
кому
оце
вигіДНО ???
ідіотам !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
"Де я ??? Невже це є той рай, про який розказувала мені в дитинстві бабця ? Якось дивно отут...Голуби літають чи може то є ангели ? Але краса яка...Жодних проблем чи клопотів...Ні, зовсім не схоже на багатостраждальну нашу планету..." - мозок симпатичної білявки - співачки перебував у забутті після доволі таки щасливого приземлення на грішну землю через легковажні дії водія автобуса та слизьку дорогу.
- Жива ? - деякі пасажири вже прийшли до тями і схилилися над бідолашною Агнетою.
- Що зі мною ? - ще раз перепитала та сама колишня зіркова героїня стадіонів та гучних арен, котра якраз починала вкотре свою сольну кар'єру.
- Ну, слава Всевишньому...Ще заспіваєте...Є подряпини, але могло бути набагато гірше. Вас врятувало м'яке крісло, що вилетіло разом з Вами через вікно, не давши можливості жорстко вдаритися при падінні...Справжня космонавтка ! - резюмував чоловік середніх літ, її новий продюсер.
- Я ще співатиму ?
- І не раз, аби лишень трохи ввдійти від цієї пригоди.
- Щось мені не дуже добре...
- Принесіть води, скоріше ! - крикнули з юрби й в той самий момент десь поряд пролунав вибух. Транспорт горів, мов сірникова коробка, а перелякані мандрівники заледве оговтуватися від ДТП.
Була красива осінь 1983 року. Листя на деревах майже не було, але філософи би оцінили ту прохолодну неквапливу феєрію суму. Сиві тумани, мов дим зі сцени, ховали в собі таємничі нюанси непередбаченої цікавої наступної миті буття. Що там далі ??? Питання на яке б усі хотіли отримати точну відповідь. Але - але...
Бувша учасниця "АББИ" Агнета Фельтскуг поверталася додому з презентації її такого жаданого альбому "Обійми мене своїми руками" і тут на тобі - чуть не попрощалася з життям. Щось не добре пронизувало з середини. Еге ж, знаки доля дає, аби людину опам'ятати.
"Та що це таке діється зі мною врешті решт..." - зніяковіло озирнулася вона.
- Дякуй Богу, живою лишилася...Пора на пенсію, допоки не пізно...Треба вчасно піти...Тебе вже стільки було всюди, аж - аж забагато...Роби інше...дай волю фантазії...Грошей вистачить ще й на правнуків...- сторонні голоси лунали настійливо...
- А як же пісня без мене житиме ?
- А знаєш скільки молодих артистів хоче досягти такого рівня як у Тебе. Вони ось -ось вистрілять. Зараз "нова хвиля" в тренді. Чула "Депеш Мод" ?
- Так, талановиті хлопці, класно імпровізують. А їхній блондин на клавішах - це щось божественне...
- Отож, і таких багато : "Клеш", "К'юр", "Сонник Ю", "Претендерс", "Калтче Клаб", ще той як його... Джексон Майкл...Бачила його ноги, коли він танцює ?
- Як накручена музична грашка...
- Але маси тепер від них божеволіють...Та навіть ваш місцевий гурт "Секрет Сервіс" із англомовними піснями вже завойовує європейські дискотеки. А яку річ вони нещодавно видали - "Вогонь і лід "...Ммм...Насолода для вух...Слухала ?
- Рада за них. Ох і втомились я від цього каламбуру, - зітхнула й погодилася зі своїми внутрішніми відчуттями колись гордовита максималістка популярної музики.
Згодом приїхало інше авто й того ж вечора всі були вдома, у комфортній обстановці наливаючи собі заспокійливе. Але якась пружина зламалася і досконалий шведський двигун ритмічних емоційних тактів, що рухався постійно вперед, дав задню...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018122
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Імла...
Розігрується
Интенсивно
Ненависть
Антиукраїнська...
Фараон
Адаптувався...
Розкажіть
Історію
Обпаленої
Незалежності...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Макарони
"атас"
розпакувала
якось
незграбно,
а
Баняки
енергійно
закипають...
уже
можна
насипати
"атасу".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Новий
ілюзорний
"успіх" -
Йолопи
оркостану
роблять
катавасію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
- Хотів
людожер
імперію
будувати -
зустрів
інтенсивний
спротив...
- може
атроФУється
лицемірство
"ь"
цареподібне ?..
- еге,
мусить...
- тоді
атроФУється
ціла
истерична
божевільня
українофобів ?..
- легко
експертами
юродствувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Серіал
імперської
вакханалії...
екстремальний
руйнівний
сюжет :
"ь" -
клубами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Сумбур
апокаліпсису
реалізовувався,
але
європейці
врешті
облаштувалися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Стрибала
технічно
ефектно
філігранно
креативно...
але
Колись ;
однак
сьогодні
тріумфальної
атлетки
досягнення
історичне
наША
оновила -
виЩЕ
адаптУвАлася !
Стефка Костадінова - колишня знаменита болгарська легкоатлетка, що спеціалізувалася на стрибках у висоту. Олімпійська чемпіонка та переможниця багатьох легкоатлетичних змагань, авторка низки рекордів у даній спортивній дисципліні.
Її "непокірне" досягнення - взяття планки висотою 2 метра 9 сантиметрів, встановлене ще в далекому 1987 році у Римі, протрималося 37 років, допоки інша спритна легкоатлетка з України Ярослава МАГУЧІХ сьогодні на турнірі "Діамантової Ліги" в Парижі цей рекорд не оновила, стрибнувши на 1 сантиметр вище ! Один із найстаріших рекордів легкої атлетики не втримався від неймовірного стрибка нової королеви гучних арен Ярослави !
Символічно, що знана болгарка - одна з найкращих спортсменок 20 століття - особисто привітала нашу Рекордсменку з цим тріумфом і побажала й надалі не опускати планку нижче взятого такого надто високого рівня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
підстригтися ?..
екстреМІСТи
розМІСТили
утилізації
кОмПоненти,
аби
рОзПороти
ножицями
яв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
ЗиРК
у
божевілля
ненажер :
абзац !..
щелепи
інерцією
території
кусають...
аби
Карієс
огидного
ліліпута
гриз,
експортуйте,
йо - мойо,
"томаГАВК" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Світить
віра,
інтригуючи...
телеграф
лиш
абстракція ?
надія
елементарна -
модифікований
акумулятор -
іноді
нестерпно
тріщить...
ерефія
роздратована :
нескореним
енергію
транспортують
усі
нормальні...
експортуймо...
єдність !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Дев'яносто шостий...
екстраординарна
ніч...
"ь"
Кордони
окреслила
начебто
своїми...
та
инші
тута
українці...
цурайтеся
імперії
їдкої !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Цілодобові
искри
гебні...
але
розвіяли
колись
интригу *
"Lennon -
McCartney..."
* Час після Карибської кризи 1962 року, коли повальна бітломанія 1963 - 1966 років, немов красиве ідеалістичне марення, охопила цілу планету. Повсюди молоді люди брали до рук гітари і прагнули змінити мелодійними піснями цей розбурханий недосконалий світ, затьмарений численними воєнними конфліктами, на краще.
Навіть за "залізною завісою" в так званому с р с р творчість культового квартету із Ліверпуля стала позитивним фактором, даючи шанс багатьом талантам реалізуватися на сцені. "Вони змогли і ми зможемо" - такий тогочасний девіз новостворених гуртів й бардів надихнув на бодай якісь культурні перетворення в країні тотального контролю й тиранії.
В результаті відбувся злам у свідомості. Від політиків вимагали припинити криваву війну у В'єтнамі. Почали проводитися різноманітні музичні фестивалі, де збиралися багаточисельні юрби хіпі, меломанів, авангардистів тощо....
Тоді вдалося з допомогою креативних ідей спрямувати Землю у правильне русло. А зараз ???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
КалюЖі
аномальні...
лиш
обабіч
шибеників
існує
гідність...
українськИм
маРафонцям
ОлімПіАдою
виступати
інтересно !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Пшик
реалізується ?..
"абырвалг"-абырвалг" !..
спекотно...
китАЙці
абстРАГУваЛИся ?..
Фрикції
інтенсивні,
лицедії
істеричні
"прасують"
сТРАХ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
"Єднаймося
Всі !..
Господи,
Екстрено
Нам
Поможи !.." -
Етер
Трясся...
Руйнувалися
Українські
Шляхи
Екзистенції
Від
Имперій
Численних.
Євген Омелянович Петрушевич (1863-1940) - український політично - громадський діяч, правник, доктор цивільного та церковного права. Президент Національної Української Ради ЗУНР і військовий зверхник під час війни 1918-1923 років й Голова Національної Української Ради 1918 - 1919 років.
Після розпаду Австро-Угорської імперії у жовтні 1918 року на теренах українських етнічних земель, що входили раніше до її володінь, утворилася Західна Українська Народна Республіка (ЗУНР). Вона проіснувала вісім з половиною місяців, ставши помітною віхою в історії України. Перша світова війна щойно завершилася, але амбіції великих держав не вщухали. Зі Сходу насувалися більшовики одіозного терориста леніна, а на Заході обговорювали плани нової сильної Польщі, котра мала б зрештою дати гідну відсіч червоній орді.
У таких надважких умовах народилася молода незалежна українська держава, котра прагнула очікуваних демократичних перетворень після багатолітнього поневолення. Однак країни Антанти вважали за потрібне допомагати саме полякам, аби запобігти розповсюдженню комуністичної чуми з москви. Тому ЗУНР боролася наодинці, що було нереально важко. Розраховувати на Київ не доводилося.Там теж йшло жорстоке протистояння між УНР та полчищами східних варварів. Знакова подія відбулася 22 січня 1919 року - День Злуки - воз'єднання з великою Україною. Але надії не справдилися. Французька військова поміч дала змогу польській армії перемогти та утвердитися тут ще на два десятиліття. Нам дісталося "менше зло", бо в західних регіонах не було Голодомору 1932-1933 років.
Але, не дивлячись ні нащо, українці героїчно чинили опір і показали усім - ми варті своєї держави. А Євген Петрушевич став ще одним символом гуманістичних державотворчих процесів і патріотом своєї землі, яку хотів бачити вільну, правову, процвітаючу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Леннонівську
"іmagine" *
виЛОВили...
eкзистЕнційна
рибина -
пустіть
у
лиМАНИ
"ь" !
* "Imagine" (Уяви собі) - відома пісня культового співака Джона Леннона, уродженця британського морського й торгового міста Ліверпуль, яка була створена у 1971 році та стала своєрідним гімном ідеального світу без кривавих воєн, жорстокості, насилля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
- Пхай ! Сильніше ! Ще - ще - ще ! Ну, ще трішки ! Їде !!! - водій червоного "Запорожця" Ігор був задоволений. Авто весело гуркало і взялося долати черговий підйом на шосе.
- Я тобі не вантажник, аби такі фізичні вправи робити ! - сердита дружина Ольга не могла і не хотіла приховувати свій гнів... - Навіщо ти цей непотріб взяв ?
- Та мені його подарували як найкращому працівнику підприємства...Хіба забула ?
- Не забула, але ж це морока яка з ним...
- Не чую добре ! Піднімися на цю гірку пішки , а потім поїдемо вже разом донизу...- чоловік не втрачав оптимізму в будь-яких кризових ситуаціях. І ось вони з двома діточками в додачу в салоні бідолашної машини таки долають кілометри шляху до курортного Криму.
- Що я пораджу тут - не допрацювали наші інженери. Двигун дуже швидко нагрівається на цій спеці, а система охолодження складається з бічних повітряних трубопроводів, які не взмозі охолодити процес для нормального функціонування руху. Бензонасос в результаті "задихається" і "вухастий" не їде.
- Це - не "вухастий", це - мука ! Лишень двоє дверей, гул як в танку ! О, нерви здають потроху. Моя мама переживає, чому нас так довго не має.
- Нічого не вдієш. На рівнині можна більш-менш "деренчати", а круті ями - пагорби не для нього.
- Мамо-мамо, ми хочемо морозива ! - діти спробували задати позитивне забарвлення подорожі.
- Бачите, що довкола чагарники одні, де ми є, до речі ?
- За 300 км буде Ялта і частуватимемо бліни у твоєї матері.
- Я вже не вірю, що ми туди доберемося.
- Висадка ! Усім - назовні ! Пхати треба ! - господар автомобіля, як вправний командир, чітко дав інструкції кожному члену сім'ї, хто що має робити.
- Краще б дітям подарували велосипед із того твого підприємства, а на відпочинок змогли б і на потязі добратися.
- Я ж попереджав, що можуть переслідувати неприємності, бо "Запорожець" то є не "Фольксваген" і не "Мерседес Бенс".
- Звідки я могла знати, що наш автопром такий ніякий. Навіщо випускати таку продукцію взагалі.
- У нас ще одна проблема. Циліндр один відказав. Може на трьох дотягнемо якось ? - водій Ігор боровся зі всією недосконалою системою совка до останнього.
- Вечоріє скоро. Просити треба про допомогу. Може не перевелися добрі люди й на буксирі нас довезуть. Назад повернемося жд транспортом. А оту кляту червону залізяку продамо прямо на місці прибуття.
- Не кипи так сильно. Нерви шкодять красі. Зараз пошукаю трос...
- Ну коли ми побачимо Чорне море ? - невгамовні чада ніяк не хотіли розуміти усю складність ситуації.
- Спочатку подивіться білі сни, лягайте ось тут коло мене...скоро прийде дід Панас.
- А він теж засмагає десь поряд ?
- Аякже !
- І має костюм підводника ?
- Не знаю...Вишивану сорочку точно має...
Яка красива природа тут ! Які краєвиди Кримських гір ! Шкода, що наші мандрівники настільки заклопотані проблемами, і не хочуть бачити чудного пейзажу.
- Трос знайшов ! Ставай на дорогу і махай руками.
- А чому я ? - перепитала Ольга.
- Ти ж гарно виглядаєш.
- О ні, йди сам. Бери з собою трос і вперед до комунізму !
- Правильно-правильно. Мама хай вечерю приготує нам у цей час ! - зголодніли, авжеж, маленькі непосиди.
Нічого не вдієш, треба рятуватися якось. Світ справді не без добрих людей. Ось вони вже мчаться позаду вантажівки, прив'язані до неї міцним сталевим буксиром. Вже й ніч поволі найшла. Втомлена від пригод сім'я міцно заснула. А коли проснулася : побачила обірваний залізний прут, й обочину, де вони на щастя опинилися. Включені фари - габарити автівки сіяли як зорі на кремлівській стіні.
- Давайте запалимо багаття, хоч комарів відженемо, тісно сидіти у тій консервній банці...- запропонувала жінка.
- Давай...- погодився втомлений глава сімейства, що в той момент здався гідом у безконечному маршруті буття. Якраз починало світати.
- Гляньте, яка краса, які чудні хмари в небі ! - раптом змінив тему він.
- А й справді, буде що згадати. Ще б попасти якось до кінцевого пункту нашої подорожі...- мрійливо глянула кудись у даль його дружина. Її очі заворожували у тремтінні вогняних іскор.
- А ми на катамарані покатаємося ? - кому що, а діткам - розваги.
- Якщо тато наш звідси нас забере, тоді так.
- Тату - тату. Поїхали вже !
- Зараз вийду на автостраду. Ще якихось 30 кілометрів і ви побачите свою бабусю.
- Ми дуже скучили за нею.
- Я теж...- механічно відповів Ігор, уявляючи собі майбутню картину їхньої нетривіальної зустрічі. "Запорожця" таки доведеться продати, аби зберегти сім'ю. Цікаво, якої думки теща про радянський автопром ???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015338
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
СилоМІЦЬ
треБА
обезкровити
московську
аНомАлію !..
тріщатиМУТЬ
ого - го
лунки
огиДНОго
гною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
комАнДИ
успішні
боряться,
однак
креативні
і,
мабуть,
енергійніше
налаштовані
ісПАНські
РеаЛісти
експресією
адаптУють
лишеНь
удАчу.
Іспанський футбольний клуб "Реал" (Мадрід) вдев'яте заволодів найпрестижнішим трофеєм Європи - став переможцем Ліги чемпіонів 2023/2024 років. А загалом у "вершкових" це вже п'ятнадцятий тріумф в подібних змаганнях найкращих колективів Старого Світу (до 1991 року цей турнір називався Кубок Європейських чемпіонів). За такі високі досягнення мадридців цей розіграш стали жартома називати "Кубок імені "Реалу"".
Відрадно зазначити, що серед цьогорічних переможців "дрім тім" є також український воротар Андрій Лунін, який зробив вагомий внесок до звитяги клубу, вигравши серію пенальті разом із партнерами в дуже принциповому протистоянні чвертьфінальної стадії з грізним суперником - англійським "Манчестер Сіті". У півфіналі та фіналі були розбиті відповідно німецькі топи : мюнхенська "Баварія" та "Боруссія" (Дортмунд).
Вітаємо Андрія та його команду і бажаємо йому вже у складі збірної України також досягти позитивного результату на майбутньому Чемпіонаті Європи, що вже найближчими днями стартує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
"Вот кан ай до ? Вот кан ай до ? Вот кан ай до ?" - пронизливі голоси хлопців з гурту "Smokie" наче п'явки атакували мозок майже колишнього менеджера зіркової 'АББИ". Він ніяк не міг збагнути : чому так сталося ? Чи не знайома ситуація в житті кожної людини, га ? Чому його дітище, його мрія життя зруйновані ? Уже настав червень 1983 року, а нічого не відбувається...їх навіть разом ніхто не бачив : "Бровкен Дрімс - Бровкен Дрімс..."
""АББА" ля фініта... " - цей вислів вводив у ступор боса музичного святого феномену. Фон відповідний - музика повинна бути навіть у такі кризові моменти й лікувати...лікувати...Стіг налив черговий стакан шведської горілки "Absolut" й залпом випив. Еге - Водки Найду ! - гуло у голові. Туман скував свідомість до самого кінця. Ось він - розбитий Наполеон у битві під Ватерлоо. Це ж треба було колись назвати отакої пісню, щоб згодом її сенс справдився. А четверо підлеглих доблесних лицарів впали ниць на полі бою від слави, почестей, великих грошей та егоїзму.
Додому повернулася заклопотана дружина Гудрун і перебила увесь цей гармидер уяви.
- Чому Ти знову п'єш ?
- Я програв. Вони мене покинули як останні негідники. А я в них душу вклав.
-:Не придумуй. У Тебе є сім'я, престижна робота, є власні діти - аж троє ! - котрі Тебе дуже люблять...
- Але я жив цим останніх 10 років.
- Тепер проживеш без цього ще років 20 ! Ну що це із чоловіками коїться - якщо справи йдуть не так - треба одразу сконцентрувати проблему до апогею. А потім починають хворіти серце, печінка, нирки...
Вправна господиня відкрила вікно й почала прибирати в квартирі. Дим розпачу поволі виходив у відчинену кватирку, але ясність думок ще не прийшла.
- Вони без мене пропадуть !
- Повір, не пропадуть, бо мають купу грошей, зв'язки в шоу-бізнесі, зрештою стали іконами для багатьох фанів.
- Без мене нічого б не відбулося !
- Знову починаєш. Зміни платівку ! Роби інші справи, "розкрути" нові таланти, більше часу присвяти мені, власним дітям...
- Нічого тут не вдієш, прийдеться з цим якось жити далі...
- Про здоров'я своє подбай. Залиш алкоголь і цигарки. Опануй спорт - довше проживеш.
- Слушні поради, занотую собі до блокнота...
- Та глянь довкола - який багатогранний світ ! Скільки усього незвіданого є. Досить жити лишень спогадами. Підкорюй нові вершини !
- Я не альпініст. Знаєш, скільки їх загинуло при ризикованих спробах осягнути неосяжне ?
- А Ти на пагорб хоча б вилізь, грибів назбирай для розваги, серцево - судинну систему в норму приведи. Ліс корисний і враження нові прийдуть...
- Гаразд, вікенд присвятимо пошукам грибів !
- Супер ідея ! Тільки цигарки з собою не брати ! Хай організм твій очиститься від нікотину.
- Й дітей беремо з собою, щоб веселіше було перегукуватися.
- Аякже. В нас чудові діти, красиві діброви, гарна країна...
- Так-так...Тільки що ті мої інші знамениті діточки без мене робитимуть ?
- Гросмейстерами стануть чоловіки, бо вони ж пишуть мюзикл про шахи...
- А дівчата ?
- А з дівчат вийдуть письменниці знані. Писатимуть мемуари про власні славетні дні. Знаєш, як жінки вміють багато балакати і придумувати різні історії ?
- Цікаво було б прочитати їхні книги...
- Де твої чоботи до лісу ?
- В магазині "Турист"...
- Ах Ти ж мій хитрун...- жінка вже поспішала до дверей з чималою клунею непотребу. А магазин той зовсім поряд від їхнього дому. Заодно взуття можна придбати для довгоочікуваної мандрівки. Розмір ноги чоловіка вона добре знає, а він сам зараз точно не захоче нікуди йти. Отож - вперед - за свіжими пригодами на лоні природи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014972
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
Еге-гей -
десь
між
океанами
наші
трудяться -
оставайтеся
"на плаву" !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
переглянули
усіляке
лайно
"ь" :
трах - бах - бАМБАс !..
встали
і
давАЙ
тероризувати
етер :
лютують
екстремально !..
викиньте,
ідіоти,
зомБОВАНУ
огидну
рамку
агресії !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
чоМУ
етер
роздуМУє ???
влупіть
енергійніше -
нейтралізуйте
"ь" -
цивілізацію
врятуйте !..
інакше
"тРУхлявий"
екСпортУватиме
пожежі
іншим...
"дУХмяне"
повітря -
іпсо
лишень...
"ь" -
навігатор -
"огень" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
лусНУло -
ого !..
це
мОсКОВИтів
атакують...
невже
"спецОПерации"
"ь"
капут ?..
еге,
сьогодні
українці
дивують
неСтЕРПний
обРІЙ...
марення
"единочерта"
чиМДАлі
топиться -
"астаНАвітєсь" !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
розкинуті
усюди
сіті...
"ь",
камон,
искри !..
йес !..
"кухарі"
аксесУАрами
таки
експропріювали
"рибину" !..
тепер
усі
НАгодовані
елементами
цвілі
"ь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Вітриська
естетики
люБЛЮ...
околицями
смрАД
имПерський...
педАлі -
ескапізм - *
далі...
* Ескапізм (переклад з англійської : escape - втеча, втікати, врятуватися) - втеча від дійсності, втрата реальності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
- Хто хоче сьогодні піти до кіна ? Підніміть руку догори, - строга вчителька - "історичка" глянула на учнів крізь свої чудернацькі окуляри і розрядила обстановку. Замість надокучливих уроків така спокуслива пропозиція.
Усі школярі миттю підняли руки.
- А як фільм називається ? - резонно спитав Максимко.
- "Високий перевал" *, - відповіла педагогиня.
- А про що він ? - невгамовні дітлахи вже очікували цікаву подію.
- Про боротьбу радянського народу із недобитками бандерівських банд.
- Неправда це ! Мені бабуся розказувала, що бандерівці боролися за свою рідну землю, хотіли тут господарювати, а їх червоні чекісти мучили і вбивали...- Марія - старшокласниця кинула виклик системі.
- Хто тобі такі нісенітниці розказав ? - гнівно спитала поважна жінка.
- Бабуся моя...
- Завтра до директора обов'язково хай зайде !
- Вона вже померла рік тому...
- Тоді батьків твоїх до директора !
- Батьків моїх теж немає...Тато загинув на виробництві, мама вийшла вдруге заміж й покинула рідні терени. Мене виховує мамин брат.
- Тоді його покличеш !
- Добре, покличу.
Тут варто зазначити, що радянська школа була частиною отого тотального мороку країни рад. Окрім "сухих" й не дуже потрібних у майбутньому знань вона ще нав'язувала чужинську ідеологію. Наприклад, бідолашні діти змушені були повністю прочитати 4 томи руського мерзенного лева товстого "Війна і мир", вчити напам'ять вірші імперця пушкіна чи розмірковувати над прочитаним "Злочин і кара" депресивного достоєвського. А назви які - усе замішане на насильстві. Пушки ніби стріляють облудою у дитячий не до кінця сформований мозок. Жовтенята - піонери - комсомольці...пізніше будівельники "світлого завтра" на одній шостій суші, яким обожнюваний терорист ленін показував шлях...куди ? Звісно куди - усіх незгідних до Сибіру на каторгу !
Але наразі юне покоління не переймалося такими глобальними процесами в мордорі.
Вони поспішали до кінотеатру геть подалі від нудних корпусів "колективного гуртожитку". Ще б пак, художня стрічка в кольорі й повнометражний екран. Яка краса, які природні герої сюжету і говірка їхня сільська.
- Глянь-глянь, наскільки огидні ці бандерівці...
- А може й правду казала Марічка ?
- Ну не знаю-не знаю. Старші краще знають хто тут каратель.
- Юзю, цьокни діда !
- Ой за що ж його так !
- Ого, та то вороги наші - оті лісові полчища нечисті !
- Коли виросту, буду захищати всіх вас від бандитів.
- А я стану міліціонером, щоби порядок був усюди.
- А я льотчиком літатиму і з неба бачитиму - хто що не так робить. І тоді дам прочуханки тим негідникам !
Емоції маленьких глядачів зашкалювали.
На другий день прийшов у школу Святослав - опікун школярки Марії.
- Ви розумієте, що то є наклеп на соціалістичний лад ! - директор-ідеолог намагався "просвітити" неслухняних.
- Розумію, та я не винен у цьому. Марію виховувала її бабця, котра колись була в'язнем гулагу. От і "попсувала" дитину трохи.
- Трохи ? Нічого собі - трохи ! Шкода, що вона померла. Я б її спитав, хто нашого славного командира Миколу Федоровича Ватутіна ліквідував.
- Але Марічка має гарні оцінки. Старанно вчить домашні завдання. Навіть допомагає мені по господарству. Мусить дорослішати скоро, бо ж без батьків росте.
- Гаразд, напишу Марії догану на перший раз в щоденнику. Поведінку в кінці року покладемо "задовільну" і хай візьме додаткові уроки з історії кпрс й глибше прочитає про Велику Вітчизняну війну.
- Дякую Вам. Будемо надіятися, що вона виправиться.
- Авжеж, інакше атестат зрілості не одержить. А без нього на нормальну роботу не візьмуть.
- Можу йти ?
- Так, ідіть. І дивіться пильно за своєю Марією.
Директор школи подивився до вікна. Там метушливо гасали і верещали кмітливі непосиди. Як же довго їх треба навчати, аби щось вийшло путнє з них.
Путнє вийде тоді, коли розвалитися ота імперія зла. А поки що вони є бранцями в тій лицемірній схемі буття.
- Товаришу директор, крейди немає...- "математичка" повідомила, бо нема чим химерні формули чеканити і абстрактні лінії креслити.
- Навчайте усно поки, я подзвоню зараз у райком.
* "Високий перевал" - радянський 2 - серійний пропагандистський художній фільм режисера Володимира Денисенка 1981 року випуску. Вперше показаний на телебаченні у 1982 році. Стрічка має політичну кон'юнктуру, метою якої є чітка дискредитація боротьби ОУН - УПА за волю та суверенітет. Як зізнався пізніше син режисера через перекручування сюжету й правдивих фактів його батько пішов із життя у розквіті сил (10.06.84), не витримавши моральної наруги : у що перетворило авторський творчий задум вище партійне начальство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014299
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
психи
"сво"
истеричні -
хвОРіюТь
людиноненависниЦТвом
і
кричАТЬ
агресивно,
рекОнсТРУЮЮЧИ
нав'язливі
явиЩА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
- Зустрічайте, любі діти друзі ! До нас прийшла неперевершена "АББА" ! - ведучий британської телепередачі "Пізній пізній сніданок" Ноель Едвардс розцвів як майська ружа при гучному згадуванні магічної абревіатури. 6 листопада 1982 року відбувся один із останніх живих виступів легендарного ансамблю. Нечисельна публіка в залі гучно аплодувала й мала змогу спостерігати за історичним без перебільшення дійством.
- В широких колах і журналістських дискусіях побутує думка, що "АББА" на межі розпаду. Це правда чи плітки ?
- Не вірте пліткам - вірте нам. Ми з'явилися перед Вами, значить все ок...- Б'єрн Ульвеус взявся обороняти редути ледь-ледь існуючого квартету.
- Журналісти беруть непогані гроші, аби люди мали про що балакати...- підтримав його Бенні Андерсон.
- Але Ви більше отримуєте...- зав'язалася бесіда дуже швидко.
- Хто на що вчився ! - іронічно парирував бородань.
- Ми написали декілька нових пісень і випустили сингл "Кассандра" / "Під атакою". Все нормально - працюємо...- додала сяюча Фріда, волосся якої переливалося різними кольорами на фоні студійного освітлення... - Як Вам мій новий імідж ?
- Грейт вумен ! Б'ютіфул ! В стилі теперішньої "нової хвилі" або пост панку...- ведучий дивився на неї, як на вище божество. Така нагода випадає може раз у житті - брати інтерв'ю у знаменитої Четвірки.
- Плани якісь є на майбутнє ?
- Поживемо - побачимо...Нещодавно випустили подвійний альбом наших найкращих пісень за 10 літ. Він так і зветься "АББА. Перші 10 літ"...- підтримала розмову білявка Агнета, яка вдягнула ефектну сукню червоно-чорних кольорів й золотисту пов'язку на голову. Здалося на мить, що вона прийшла з далеких прерій як дружина ватажка племені Апачі.
- А другі 10 літ ? Якими вони будуть для колективу ?
- Важко сказати. Не хочеться забігати вперед. Давайте жити сьогодні...
- До речі, Агнета, яка Ваша найулюбленіша композиція з репертуару гурту ?
- Для мене всі наші пісні класні. Гаразд, вибираю "Фернандо". Вона заворожує мене цілком і відносить кудись у красиву даль.
- А для Вас, Фрідо ?
- "Танцююча королева". Коли я її вперше виконала, одразу ж почала плакати. Навіть під час концертів нерідко сльози просяться на волю спонтанно. Це справжня магія.
- А для Вас, Бенні ?
"Чиккитита", мабуть. Гармонія у ній досконала. Але й інші твори не менш якісні.
- Що скажете, Б'єрн ?
- Мене найбільше чіпляє " Переможець одержує все". Це і особисте пережите, і чудові голосові партії, і підсумок якогось певного етапу у творчості...
Окей, що ще скажете на прощання ?
- Хочемо заспівати Вам усім нашу знану річ "Спасибі за музику"...
- Любі друзі, а зараз для Вас сюрприз від "АББИ" ! І до нових зустрічей в ефірі нашого шоу "Пізній пізній сніданок" ! Беріть з собою бутерброди і гайда до нас. Тут завжди сито й цікаво ! Мав велику честь спілкуватися з такими непересічними гостями. Отож, звучить "АББА" !
Бенні звично підійшов до роялю, Б'єрн взяв до рук акустичну гітару. Дві солістки розташувалися поряд, аби чути одна одну. Почався музичний гіпноз. Востаннє ??? О ні, про це не хотілося вірити тоді нікому із присутніх в тій райдужній атмосфері свята :
"Я не є якась особлива,
Насправді я навіть трохи нудна.
Якщо розкажу жарт,
Напевно Ви його вже чули.
Але у мене є талант - чудова річ...
Всі прослуховуються,
Коли я починаю співати.
А я така подячна й горда.
І спів мій звучить привселюдно.
Тому кажу :
Спасибі за музику, за пісні, котрі виконую.
Спасибі за ту радість, яку вони приносять...
Хто може жити без неї ? - питаю чесно...
І на що б тоді перетворилося наше життя ?
Хто ми без пісні і танцю ?
Тому кажу - Спасибі за музику -
За те, що Ви дали її мені..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014222
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
"Я ще маю трохи часу, ще так багато всього треба зробити. Що залишу по собі - може згодиться колись нащадкам ?" - дивакувата мисткиня Параска Плитка - Горицвіт, що жила усамітнено в гуцульському селі Криворівня, саме бралася проявляти плівки, якими фіксувала події довкола. Але раптом постукали в двері :
- Слава Ісусу Христу ! Степанівна, я Вам молочка теплого принесла і смачного овечого сиру,, куліш зі сметаною, голубці з шкварками... - сусідка Василина викладала на стіл поживу.
- Навіки Слава. Дякую за поміч. Все нема коли навіть їсти собі зготувати. Скільки роботи усілякої, - бідкалася господиня.
- А Ви робіть те, що легше, - спробувала жартувати гостя.
- Усе треба робити окрім дурного, бо як прийде непорадна година, що скажу Всевишньому ? Байдики била ? Ні, не била. Мене совєти кляті били та мучили 9 літ 3 місяці і 10 днів в таборах. А я нікого не обіжала, мух старалася навіть не чіпати, бо то теж живі створіння й жити хочуть...
- Ваші знимки дуже сподобалися односельчанам. Зате вони Вам їсти принесли. Казали, аби сте церкву фотографували на праздник Преображення Господа і їх коло неї. Одягнуть вишиті сорочки й принесуть фрукти святити.
- Зроблю, чого не зробити для файних людей.
- Не буду Вам заважати, бо бачу маєте купу всього...
- Так-так. Знову табличку забула повісити "ПОСТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ".
- Та десь трохи відпочивайте. Не мож так собою помітувати.
- На тім світі відпочину, а на сім треба працювати.
- Бувайте здорові !
- Іди з Богом.
Параска знову занурилася у фото індустрію. Окрім того завтра туристи приїдуть здалека - хочуть гори подивитися. Мусить показати, вона знає чудові краєвиди. Хоч ноги вже не ті - болять місцями - даються взнаки поневіряння сталінськими тюрмами. Добре, тоді лікар - грузин не відтяв їх, як змерзла вся на холоді, коли перевозили до місця ув'язнення в Казахстан. А скільки наших тоді загинуло. Мамо рідна ! І як тих катів ота Земля тримає. Чи будуть колись відповідати за свої злодіяння. Одне точно буде - Божий Суд. Від нього не відкупишся й не втечеш. Йой, а про м'яту, чебрець і любисток забула ? Ні не забула. Вони акуратно на сітці висихають. Ароматний чай ввечері це як ритуал для неї плюс молитва.
Якийсь дивний птах біля вікна майстрині почав, мов артист, тягнути урочисту мелодію. Така краса у серці Європи - Карпати...Не гірше світових курортів. Лиш керівників нема мудрих, одні комуністи. А в Індії теж оті недоумки ? Та певно нема, проте гуцули їздять на слонах.
Годі вже, пора до праці. А ще обгортки до написаних книжок не забути зробити і пару віршиків написати про місцевий край. Вона усе встигне зробити. Тільки б Господь дав сили і кріпості в руках й тілі.
Вправна жінка знову схилилася над ванночкою, де плавали плівки - негативи, думки - позитиви, картинки і рамки, Космос й Махатма Ганді, рослини, дерева, квіти, риби, різні - прерізні чудернацькі мистецькі предмети...
Дарма колись казали батько : Навіщо тобі тими дурницями займатися ? Виходь заміж і народжуй дітей, сади городи, веди господарство..." Не послухала - мала власне призначення реалізувати свій талант. Хай умови були зовсім не ідеальні - скоріше навпаки - кабальні. Але реалізувалася - лишила по собі самобутній унікальний доробок різноманітних жанрів народного мистецтва : книги, картини, ілюстрації, декорації, фотографії, живопис.
"Цвіт згорає кожної весни -
Там де блукали її сліди -
Мольфарки живописних гір...
Склалися в пазли вишитих літ -
У щось таке єдине ціле -
В те що інші зовсім не вміли..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013980
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
іран ??? -
безмір
реагує -
анулює
гелікоптер
ірраціональний...
мітка
руському
агресивному
йолопу -
союзнику
імли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
- Чорт забирай, в мене пропала фантазія ! Не можу придумати сюжет до пісні ! - обурювався знаний хіт - мейкер Б'єрн Ульвеус.
- Очевидно, що це є зіркова хвороба : спочатку втрачаєш смак, а потім ще й нюх.
А ти спробуй такий текст :
" Не можу скласти пісню...
підкажіть, підкажіть хто - небудь
в чому суть, сам не розберусь !" -
спробував жартувати його незмінний напарник Бенні Андерсон.
- Зовсім не смішно. Але я в розквіті сил і здатен на щось більше , аніж просто складати естрадні шлягери.
- Моцарте мій дорогий, пора змінювати платівку. Я теж над цим замислювався останнім часом. Не можемо ж ми до пенсії співати про неземну красиву любов, яка буває раз у житті.
- Еге, ще й нарешті розведені люди. Не треба обманювати себе і публіку.
- Слухай уважно. Я недавно познайомився з Тімом Райсом.
- З тим, котрий написав рок - оперу "Ісус Христос - суперзірка" ?
- Ага. Він запропонував написати мюзикл до його нових текстів.
- Та в нього твоя Агнета співала партію Марії Магдалини. Оце вже сильно. Давно хотів спробувати щось інше створити. А ще нагадав його дуже цікавий твір "Йосиф і його дивний плащ снів".
- Уже не моя. Так от. Події розгортаються за часів "холодної війни" в топ - поєдинку на першість шахової корони між американським та руським гросмейстерами. Робоча назва "Шахи". Як тобі ідея ?
- Просто чудово ! Пора змінювати профіль та переходити в серйозні композитори. Бах, якби був жив сьогодні, підтримав би нас неодмінно !
- А як же наша славетна "АББА" ?
Настала гнітюча тиша. Чути було навіть випадкову муху, яка залетіла послухати важливу бесіду двох майстрів вишуканих звуків.
- Здається мені, що наша "АББА" стає історією і прикладом для наслідування іншими.
- Але зірковою крутою історією. Мільйони проданих дисків по всьому світі. Безмежну відданість фанів, котрі би віддали останню сорочку з тіла, лиш би потрапити на наші концерти.
- І дівчата теж зайняті зараз сольними проектами. Ех, шкода все ж таки. Скільки всього відбулося, скільки емоцій лишилося
- стало б на п'ять життів для звичайної людини. Отож чому бути - того не уникнути.
- Або що не робиться - то все на краще.
- Коби так і було...
- Буде, надіюся..."Бітлз" теж десять літ прожили разом. А потім жуків рознесло - кого куди. Джону не треба було їхати до Америки та ще й з отою страшною японкою. Що він в ній знайшов ?
- Майже всі жінки володіють магією. Зачарувала такого ідола. В Англії він асоціювався з небожителем - божеством, а опинився зрештою через одного психопата в Нью-Йорку на небі. От який сумний кінець настає, якщо послухати жінку...
- Ще й авангардну художницю...
- Їхати нікуди не збираюся. Швеція - чудова країна. Привіт, невідомість. Тепер не потрібно нікому нічого доказувати. Стартовий капітал зібрали. Дуже кортить попрацювати в іншому напрямку...
- Йду конем !..
- А я поки пішака свого висуну вперед.
- Цікаво, а скільки ходів наперед продумують шахісти ?
- Та в них голова працює мов обчислювальний центр, що займає цілий підвал у приміщенні "Polar Music".
- Ого, тоді Вам, пане Бородата Голова, шах !
- Я не шах і не шейх, зате дуже люблю шейк !
- Шейк, камон еврі баді !
- Шейк, вері бі гуд !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013897
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
море
аж
луною
искрить
й
криси
ось -ось
розбіжаться -
втопляться...
еге,
таки - так !..
циклони
имперські
коли
ліквідуються
остаТОЧНО ???
на !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
КляСТИМУ -
обезчестиЛа
наш
обрій
трухлявого
орда -
порча
справедлива !..
" "ь" -
котел -
агонія..."
"варити
інтенсивно
дикунів
"ь"
місцевим
алкоголем..."
"обіцяю
жабам
иншу
людяну
акробатику..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
Стою,
тремтячи,
отак
в
передчутті
тривалого
екстриму :
люмпени
електризоВАНІ,
"гоСУДарь"
розДРАТований
ампліТУДОЮ
фактів
наших
искринок
йолопам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
Бити
іМперію
до
останкУ !..
недоторкана
мОсКОВІЯ ?..
отакої !..
лиХА
остерігаються
красномовні
аМеРИканці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Блакить
усміхнеться -
розквітне
краса -
усіляка
нечисть
ліквідується...
і
кіптява
аномальна
розвіється
степами ;
"ь"
крисами
иноді
йорзатиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Жувати
українофобію -
вдавитися
артилерійським
лементом...
"ь" -
"не
ахти"...
глиНА
уточнила :
"маєТЕ
каВАЛок *
"адаптИроВАНиЯ""...
* Кавалок - шматок, кусок чого-небудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
- А бодай би крев нагла залила тих москалів проклятих ! Аби їх шлях трафив десь у Медовий Спас ! Аби їм стало врешті тої землі "метр на два" ! От сволоти, що лиш витворяють ! - неприкаяний гуцул і по сумісності талановитий поет Тарас Мельничук тільки но полишив стіни Вінницької колонії, давши волю нервам. Вулиця була порожня і, не стримуючи власних емоцій, він вкотре проклинав своїх мучителів. Ще б пак, 4 роки відбув ув'язненим за "дрібне хуліганство", яке сфабрикували совєтські міліціянти біля кафе "Веселка" в рідному селі. Іч, відслідкували таки, не дають спуску інакомислячим. А ще перед тим арешт в 1972 році. Йой ! Тіпаласяз відчаю кожна його змучена клітина.
Куди тепер ? Додому не можна наразі. Треба десь інде адаптуватися. Тарас почав по пам'яті друзів пригадувати й згадав про Миколу Близнюка - давнього товариша зі Старих Кут. До нього б заїхати не деякий час пристрасті вгамувати.
Потяг повільно рушив, грошей в акурат вистачило на квиток, ще й лишилося на смачні чебуреки і газовану воду "Буратіно". Скільки ж тих брехливих "Буратіно" розвелося зараз - майже на кожному кроці. Думки билися мов білка в колесі, яка ніяк не могла зіскочити з нього. Стук коліс медитаціями заспокоював знесилений від тюремних поневірянь організм.
Ось вже рідна сторона видніється : красиві карпатські краєвиди, наче камінь з серця впав. Стежка привітна та знайома вела до поважного господаря.
- Тарасе, Ти ? Живий ? - газда ошелешено глянув на прибульця.
- Дякувати Богу... - втомлено відповів бідолашний гість.
- А я Тебе не впізнав. Де твоя пишна філософська борода, довге не охайне волосся.
- Ще відпущу. Головне - живий. Бо там здохнути мож дуже швидко.
Вони тепло обіймалися, а потім зайшли до хати. Запах сільської місцевості благотворно почав впливати на колишнього в'язня.
- Ну, що нового у нас діється ?
- Те що й завжди. Совіти пресують постійно - агітують виконувати якусь п'ятирічку. Сам знаєш, яка тут ситуація.
- Еге ж бо, холера ясна з тими червоними дияволами.А ще той головний в мавзолеї засів, ніби вош на голові, і свербить - свербить без перестанку...
- Та годі про сумне ! Ось біленької вип'ємо за твоє повернення. Не журися, щось придумаємо... - Микола вправно накрив стіл квашеними огірками, куском сала з хлібом. Досягнув самогон і протер стакани.
- Оце по - нашому.
- За все добре !
- І за упокій совка !
- Ага !
- Пригости гуцульською зупою, якщо є. Бо тюремні харчі геть желудок мій попсували.
- Завтра зваримо разом...
Потім пішла задушевна бесіда, стільки всього накопичилося за той період, відколи колеги не бачилися. Уже й стемніло на дворі. Місяць ліниво зівнув, а дарма...
- Миколо, дай мені зо пару подушок і три свічі. Ще дай аркуші паперу тільки без клітинок, олівець заструганий...
- А клітинки заважатимуть ?
- Агій, згадується буцигарня !
- Вибач мене. Знову вірші писатимеш ?
- Спробую.
- Оно твоє ліжко.
- Не треба, я на підлозі переночую.
- Як знаєш. Твоя справа, лишень вважай на мого песика Тобіка, бо він теж ночує тут поряд.
- Файно.
Тарас, вмостившись зручно, почав записувати химерні субстанції, що вже атакували його чутливий розум :
"Дивлюсь на світ
як малюк на собаку
якого боюся
а погладити хочеться"
"Жарини розплющили очі
і до ватри :
"мамо вставай"
"Не старіє прабабка наша сокира
Не старіє прапрадід наш ніж
Сокира
рубне уліво - війна
управо рубне - бути миру
Ніж : світ -
навпіл
на так і ні
на день і ніч"
"Не можна
убивати круків
хоч круки нам
віщують смерть "
"Хто зна
може цей
жайворонок
над нами
Ссаді
може Симоненко
а може
і я"
"І живучи
себе запитую
не раз
а як я вже не буду жити
і ці люди
що тепер живуть
не будуть жити
то хто тоді житиме?
сонце?
ліс?
вода?
але навіщо тоді
я?"
"я куплю сьогодні
буханку сірого хліба
і місяць буде
в мене у хаті
я посаджу місяць
у себе на лаві
і буду вчити
його читати
а коли місяць піде
я попрошу людей
не відбирайте
у мене шматок хліба
бо в мене був місяць
бо до мене
прийде місяць"
За ніч увесь папір ряснів нетлінними рядками. Зранку пес Тобік лизав чоло мандрівного поета, котрий, підігнувши ноги до підборіддя, храпів щосили.
- Вставай, друже... - ледь торкнувшись плеча товариша, заспаний господар одержав у відповідь сильний удар ногою.
- Йой, Миколо, не гнівайся. То ті каземати привчили бити, як хтось мене торкається. Так би мовити, для самозахисту.
- Ну ти справді там став схожий на звірка загнаного в глухий кут.
- Годі вже, пішли готувати зупу гуцульську. Бринзу маєш ?
- Гриби підійдуть ?
- Іще питаєш. Аякже ! Усе підійде після отих трафунків. Боже мій Боже, якби ж Ти видів, що на сему світі коїться...
ПС : а москалів таки трафив шлях якраз на Медовий Спас в серпні 1991 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013041
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Усім - усім
розуміти
автоматично :
шлях
"інтуристів" -
нестерпна
есЕСЕСЕРІЯ -
мордор !..
агов,
європейці,
комфорт
облиште -
рятуйте
демократію !..
окріпли
неАДеКВАтні
і
вдарили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Опіки
літерами
екзистенції...
спалахнуло
"ь" -
Укрсучліт -
легкозаймистий !..
"ь"
яв
нищить...
епатажні
"нульові" -
книжки
опиралися.
Олесь Ульяненко (1962 - 2010) - український письменник, романіст, наймолодший лавреат малої Шевченківської премії за твір "Сталінка" 1997 року. Автор чотринадцяти романів, повістей, оповідань.
У нього щось було від легендарного американського прозаїка Чарльза Буковськи. "Брудний реалізм" та самобутня мова низів суспільства, епатаж, фарс, гротеск, буфонада, провокація героїв захоплюють читача, котрий бажає чогось "гостренького". Пройшовши Афганську війну в лавах совєтської армії, побувавши у різноманітних віддалених куточках колишнього с р с р, стикаючись з багатьма персонажами його майбутніх розповідей, Олесь Станіславович нарешті поселився в Києві, де відчув пристрасть до літератури, ставши цікавим письменником. Навіть попри офіційні заборони деяких власних творів, наклепи збоку цензури одержав чималу популярність серед великого кола поціновувачів оригінального письма.
"Коли кажеш правду - це вже епатаж."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
Бараки
ерефії
заповнені -
сталінщина -
мордор
екстенсивно
розширюється !..
треба
надломити
"иглу
кощеюшке"...
поки
інтернет
щось
акцентує,
нанизується
инквизиція
йосифа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
- Гало - гало ! Я Вас слухаю ! - звичним голосом начальника Стіг Андерсон взяв слухавку.
- Телефонують з Агенства міжнародних комунікацій США.
- О, єс ! Дуже приємно ! Вері гуд ! Невже наша "АББА" іще популярна за Океаном ? Кличете нас на чергові грандіозні гастролі ?
- Ні. Цього разу потрібна моральна допомога. Можлива також фінансова. Записується телевізійна передача "Аби Польща була Польщею", де світові знаменитості й провідні політики демократичних держав заручаться підтримкою польського руху "Солідарність".
- І що нам треба зробити ?
- Зняти короткометражний ролик, схожий на музичний кліп, і сказати слова про свободу, право вибору кожного народу на достойне життя, про цінності людини...
- Окей. Для нас це є великою честю виступити на захист поляків.
- Передачу подивляться по всьому світі чверть мільярда людей. Вам ще й реклама додаткова піде за пропаганду етичних та соціальних пріоритетів, демократичного устрою життя.
- Вам теж дякуємо за небайдужість до міжнародних проблем. Ми побували у Польщі раніше в їхньому запланованому телешоу. Чудова країна, дуже теплий прийом. Нас тоді вважали майже Богами, що знайшли трохи часу, аби задовольнити шаленство тутешньої публіки. Ажіотаж стояв неймовірний. Я навіть розгубився дещо. Саме там врешті мав змогу зрозуміти справжній масштаб "АББИ" і її мега популярність в менш заможних країнах.
- Так. А ось тепер в них великі проблеми. Маріонетковий уряд військових, виконуючи вказівки диктатора із кремля брежнєва, створив нестерпні умови для простого люду. Роздрібні ціни на продукти різко підняли, страйки тривають, репресії теж. У Варшаві й інших містах на вулицях царює повне безладдя. Зараз с р с р усю свою потугу кинув до Афганістану, то ж придушити спротив волелюбних активістів доводиться суто прокомуністичним місцевим.режимом.
Боротьба триває. Сама трансляція почнеться 30 січня 1982 року, а глядачі зможуть побачити цей акт підтримки вже наступного дня. Успіхів Вам. Свій відзнятий матеріал подасте по вказаній адресі не пізніше як за тиждень до виходу в ефір. Наперед дякуємо за плідну співпрацю на користь торжества ідей добра та миру.
- І Вам щиро дякуємо за цікаву пропозицію. До зустрічі, точніше кажучи, до відзеня.
- До відзеня.
Задоволений бос "АББИ" акуратно поклав слухавку на телефон і взяв до рота свою фірмову сигару. "Що ж, непоганий рекламний трюк...І Польщі допоможемо в боротьбі зі совєтами, і ансамбль згуртується нарешті, бо вже кожен сам по собі. Нема тієї удалі молодечої запальної, коли вони співали зранку до вечора, коли тільки сама їхня поява де-небудь викликала божевілля в обрії. Все менше збираються разом. Якраз вчасна пропозиція. Може ще й альбом новий паралельно почнуть записувати. Що не робиться, то все на краще...А скільки поневолених народів у самій імперії залишилося ? Мабуть, сила силенна : білоруси, прибалти, казахи, грузини, чеченці, башкири, вірмени, таджики, українці..."
Так - так, хід думок відомого продюсера був абсолютно вірний. Ще доведеться визволяти не тільки Польщу від комуністичного іга, але й інші не менш значущі частини земної суші. Аби вже пошвидше ! Аби вже не тільки Польща була Польщею, аби. вже й решту народів стали справді не пригніченим самостійним етносом.
Дану передачу подивилися 185 мільйонів людей. Вона таки розбурхала певний резонанс серед прогресивного людства, поволі наближаючи розвал тоталітарної системи радянського штибу в Європі, що почнеться вже у другій половині вісімдесятих років минулого століття.
"Let Poland be Poland" !
"Freedom" !
"Piece"!
"Democracy" !
"Hope" !
"No totalitarian regime" !
"Save humanity" !
"Якщо я колись напишу мою Оду Свободі,
Вона буде в прозі і звучна зі мною.
Це була б проста Ода Свободі,
Не претензійна, але гідна.
Я хотіла би думати, що Свобода
Це більше, аніж просте слово
У великій благородній мові.
Оди Свободі часто лишаються не почутими.
Якщо я колись напишу Оду Свободі,
Будучи у привілейованому положенні,
Тоді, боюся, Ви з підозрою віднесли би
Цей вибір.
Це невловимо і доволі важко...
Це моментальна річ.
Тому немає такої Оди Свободі,
Щоби запам'ятали.
Я хочу, аби хто-небудь написав цю Оду,
Яку би усі співали."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012306
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
Привіт,
а
нині -
інакше...
Почекайте,
агій !..
нині
інші
часи -
нестерпні...
але
Адаптуватися
треба...
агій -
комуняка -
агій !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
Торохкочу
резонно,
аби
комуняцьку
трясовину
осушити
разом !..
уродить
пізніше
озиМИНА
люб'язно !..
і
збруї
американської
скоріше
треБА -
ресурси
ярами
гниють !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
Темніло. Морок на правах повноправного господаря швидко поширювався околицями Полтавщини. Химери дедалі більше завойовували простір ніби з гоголівських повістей. Метаморфози враз ставали очевидними. Привиди блукали ватагами серед полів чи то лишень опудала стирчали, відганяючи птахів від тутешньої живності калатанням старих іржавих відер, придротованих до них ? Якісь підозрілі шуми, схожі на людську мову, додавали таємничості й інтриги цьому дійству. Дивні вогники спалахували і знову гасли у пітьмі. Тільки зорі вдалині відсторонено сяяли, ні про що не здогадуючись. А ще одна з кремлівської вежі хотіла домінувати над усіма, включно з небесними.
Місцевий колгосп "Більшовик" жив своїм звичним життям. Його назва вказувала на те, що більшість тутешніх працівників - трударів часто - густо брала від нього сільськогосподарську продукцію, так би мовити, задарма. Також її за солідний могорич щедро роздавали й стороннім. Звісно, підпільно. Як от цього разу :
- Принесли ? - сторож даного підприємства Ярослав з цікавістю подивився на прибульців.
- Та не переживай діду. Усе є, як і домовлялися... - гості витягли кусень копченого сала, цигарки, оковиту і ще якийсь харч із торби.
- "Рідка" валюта...Та який я дідо, мені ще й 50 нема...- спробував заперечити задоволений охоронець.
- Ага, а виглядаєш мов кобзар подорожній, щоправда, без бандури.
- Замість бандури маю рушницю.
- Ну-ну, не лякай нас так сильно.
- Та не переживайте, вона не стріляє. То лишень для виду, аби утихомирити когось чужого в разі чого. Та й таке. У нас на днях перевірка з області приїжджає.
- "Ревізор" ?
- Отож, тому багато не дам. Тільки моркву й буряк по мішку. Бо як прийдуть сюди до мене, як почнуть перевіряти !
Еге, гаразд. І на тому спасибі. Однаково скажуть на зібраннях, що всі плани виконали, а п'ятирічку навіть перевиконали. Ха --ха --ха !
Один вдалий вислів зняв усю напругу спілкування.
- Я напевно скоро полишу цю роботу...
- Ти що, Славку, з дуба впав ? Таке "хлібне" місце полишати ! Людина лежить, а зарплата "капає" плюс "чайові" регулярні.
- Тихіше - тихіше. Мені треба сина від армії викупити. А то не маленька сума грошей. Поїду на "довгі рублі" - БАМ будувати.
- Та хай йде служити. Ще здоров'я собі в тому Сибіру втратиш.
- А повальна дідівщина ? Афганістан ще той клятий додався...- неспокій відчувався в кожному слові чоловіка.
- Та служать якось інші, не жаліються.
- І повертаються додому з викривленою психікою. Маю сусіда такого. Забрали до армії невідомо куди...Відслужив 2 роки, а тепер пиячить по селі ще й збитки може зробити.
Хай ліпше я відбатрачу сезон - другий, але дитина буде у добрі... Він має нахил до малювання. Казав, що картини буде колись продавати й мені теж допоможе принагідно.
- Діти-діти, куди вас подіти...Твоя справа...- зітхнули товариші...- та здоров'я в аптеці не купиш, коли його втратиш.
- Знаю - знаю хлопці і без вас. Такі обставини тепер у мене.
Компанія ще довго розмовляла про недосконале буття і врешті взявши з собою два міхи городини попрощалася чемно зі сторожем, котрий смачно затягнувся модними цигарками з фільтром "Орбіта" після урочистої ситної трапези. Думки й справді вирвалися десь за обрій, там де немає земних клопотів. Густий дим заповнював його робоче приміщення. "Рідка валюта" додала трохи оптимізму. У неї були лідерські позиції в країні, де інші валюти взагалі не водилися. Хай живе дух омани ! Згори в позолочених рамках дивився строгий чорнобровий генсек, мало не закашлявшись... Мабуть, докоряв за трату державного майна. А хто тоді не брав ? А що робилося "наверху" ? Таких важко було знайти. Всього ж було вдосталь (окрім дефіциту в магазинах й чергах за меблями та автівками). Мало б усім стати ще й лишитися на наступні покоління.
Уже почало світати. Горобці ніби дзвоники сповіщали про день майбутній. Моторошні нічні видіння поволі зникали. Микола Гоголь точно був би задоволений, що спіймав неординарні силуети у цьому вирі. Та до справжнього світанку ще треба ген-ген чекати - зо пару дуже важких темних літ.
"І район у долоні заплеще,
І довго-довго
Ввижатимуться Вам ферми, покриті Вашими матами
Та сини, які марсами марять усе ще."
Микола Холодний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012017
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
- Глянь, Бенні, на мій новий текст. "Гості" називається. Гадаю, з нього може щось вийти путнє, бо надто актуальний сьогодні.
- Ти вже як Боб Ділан чи Джон Леннон, царство йому небесне. Які такі ще "гості" ?
Творчий дует чоловічої частини "АББИ" знову поринув у працю.
- Якщо ти не цікавишся політикою, вона згодом зацікавиться тобою. Чув, що діється нині в Польщі ?
- Звісно чув. Рух "Солідарність" не дає спуску комуністам. Протестують і правильно роблять. У них свій ватажок навіть є - електрик Лех Валенса. Почалися переслідування інакомислячих.
- А пам'ятаєш, як ми були там перед п'ятьма роками. Як нас урочисто приймали, які почесті та реверанси нам віддавали. Яка ідеалістична обстановка тоді була.
- Ага. Розмальований цяцьками трап у телестудії...Їхнє мінкультури майже всі кошти на нас витратило. Скільки уваги було.
- А тепер уряд пролетарів, що невідомо для чого об'єдналися, підняв ціни на м'ясо і почалося...Тут ще один фактор зіграв. Більшість поляків є католиками. Навіть Папу Римського не так давно вибрали з Польщі. Такий ерудований та прогресивний, демократичний почасти. І от маєш черговий конфлікт : атеїсти проти християн.
- Та страйки усюди бувають. Це не новина, так би мовити.
- Бувають, але потім повинні відбуватися конструктивні діалоги між владою та маніфестантами. Але який діалог, коли радянський союз - тоталітарна держава. У нього всередині знаєш скільки тюрем збудовано для політичних в'язнів, котрі там мучаться нізащо, масово помираючи на каторжних роботах. Пів Сибіру, мабуть. А Сибір - гігантська територія, як майже уся наша Європа за площею. А ще вони мають вирішальні сфери впливу на своїх васалів - країн Варшавського договору і віроломно вдерлися до Афганістану. Якесь об'єднане братство нещасних поневолених народів. От і роби відповідні висновки.
- Імперія зла, недарма їх так назвали.
- Тому й вирішив відтворити ту зловісну гнітючу обстановку, коли до тебе додому приходять невідомі візитери і настійливо намагаються відчинити вхідні двері. Безкінечно дзвонять і створюють напружену атмосферу страху.
- Уявляю, яке це моторошне відчуття. Аж мурахи по шкірі повзають.
- Отож...Бідолашні люди, котрим доводиться там жити й таке відчувати.
- "АББА" стає на бік сил добра. Безумовно цей нетривіальний текст треба донести до суспільства. Що ми іще можемо зробити ?
Потім відбулося шліфування треку чарівними жіночими голосами у студії, котрі трішки пом'якшили оте відчуття небезпеки, коли до тебе прийшли незнайомці по політичних мотивах. І наприкінці 1981 року альбом з однойменною назвою вийшов у масовий продаж. Окрім вищезгаданої композиції хочеться виділити іще один твір "Солдати", як реакцію на постійні воєнні конфлікти, що кровожерними п'явками ненаситно висмоктують молодечу кров з живого організму планети. Скільки доль могло б розквітнути і реалізуватися, якби не демонічні тирани, що прагнуть знищити в зародку мільйони юних мрій ?
Але по суті кожна пісня платівки заслуговує особливої уваги, бо геніальність авторів не викликає жодних сумнівів.
"Я чую дверний дзвінок
І мене захопила паніка.
Звук так зловісно порушує тишу.
Я не можу рухатися,
Я стою загальмована
Серед речей, котрі дуже люблю :
Книги, картини, меблі.
Допоможіть мені !
Дзвінок повторюється
Ї хтось сіпає ручку дверей.
Ніхто з моїх друзів не був би
Настільки дурнем нетерплячим.
Вони не повинні сюди зайти ще раз
Як я любила наші таємні зустрічі :
Ми говорили і говорили тихими голосами
І посміхалися...
Тепер я чую їх переміщення,
Шуми чутні через двері.
Я відчуваю, що у мене нерви здають.
Голоса стають сильнішими,
Від них ніби стіни дрижать.
Я близька до запаморочення.
Вони повинні розуміти,
Як я тут дригоню.
Мій страх росте,
Цілий світ падає і сходить з розуму.
Тепер нема куди бігти...
Стіни зафіксували
Нанесену мені образу.
Але в їх осяяних обличчях
Я помітила надію на волю.
Вони прийшли за мною...
Прийшли зламати мене.
Це не є несподіванкою,
Я чекала цих гостей...
Допоможіть мені -
Нерви здають !
Допоможіть мені -
Нерви здають !
Допоможіть мені..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011807
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Поки
освоюються
шовіністи
тутка,
"АТАСМS"
розпаковуються...
передачі
інноваційні
шукатимуть,
обпікаючи,
винуВАТИх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
якОСЬ
під
ранок
обійняло
сновиддя
ніби
українофоби
воронням
споЛОХнулися :
"яБЕДА" !..
розлетілися,
аж
переХРЕСТИлася,
тремтячи,
отоРОПілА
мосКВА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
Вкрали
абориГЕНИ -
налили
нестерпної
аномалії !..
еге,
мушу
"адаптироваться",
лаючи
"ь"
осточортіло,
викидаючи
абСОЛЮтний
негатив
атмосФЕрою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
раша
як
тромб
у
велетенських
артеріях
людяності...
"ь"
невиліковне ?..
ич,
йорзає
колапс
організовувати...
рятувати
аорту -
блокувати
епілептичну
лихоманку
"ь",
капіляри
ожививши
моментальними
майстерними
"уколами",
намацавши
аномалію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
"понимаешь,
е-мое !..
решили
экстренно
х#х#о#
оккупировать !..-
пройдисвіт
лаявся
епічно,
намагаючись
інтенсивно
докопувати
земельку,
вічність
інтуїтивно
наближаючи...
"какие
интересные
окрестности !..
кажется,
укр@пы
пользуются
авиацией,
неужели ?.." -
"трах- тарарах-тарарах !!!"
і
"ВСьО".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Діточки,
імперія
дуже
Погана,
аякже !..
нічого,
ага,
святого !..
пора
однак
вечеряти...
еге,
розумники...
ніч
уся
вСтелена
с н О в и д д я м и
я С н и м и...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Дощ
уже
багатій
"аксесуарами"
йорзає...
(Діамантами
усілякими
блищить
аномалія...
йой !)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Коли
ангели,
факт,
енергійні
Найкращі
етер
від
ирода
пуйла
локалізують,
америку
кличу...
але
нема...
інсинуації -
серветки...
лютує
"ь",
оскільки
захід
инертний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Найсвітліший пам'яті українського письменника Дмитра Капранова
Дякуємо...
мир
истини
тепер
розпростиратиметься
обрієм...
Квіти
атмосферні
проростуть...
рана
але
незагоєна -
одійшов
велетень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
"Парує"
огидна
мОzКОВІЯ :
истерика
й
нестерпні
атрибути
як
"м'ясна"
агонія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
ото
роЗЛИЛАСЯ
екстремія !..
невже
бумеранг
український
розВЕРНУвся
"госТИнцем" !..
сПРАВедливО ? -
отож -
спасибі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
ВОВКулАки,
ич,
шибаються
НАче
якісь
зомбі,
але
це
відійде
і
лЮдяність
адАптується...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
- Що ми тут до біса робимо, Пилипе ?!. - 20 - річний водій ГАЗ 66 - строковик обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані намагався перекричати двигун, що так протяжно ревів від навколишньої незвичної обстановки, звертаючись до напарника - такого ж самого військовослужбовця, котрий в дану хвилину проклинав усе на світі.
- А біс його знає, здогадуюся, звідки він походить ! Поки виконуємо інтернаціональну повинність. Але не можу зрозуміти логіку речей, Богдане ! Я пити хочу, а чаю дуже мало. І взагалі мені здається, що нас тупо обдурило начальство, кинувши сюди у ці невідомі гірські масиви ! Мої Карпати набагато красивіші та комфортніші !
Вони знаходилися в ущелині провінції Панджшер. Вона ще зветься "Паща п'яти левів". Довкола - суцільні гори. Неймовірна спека виснажувала непроханих гостей. Колона автомобілів пересувалася по дорозі, котра змійкою крутилася вліво-вправо. Завдання - доставити цінні військові та цивільні вантажі трасою від поселення Гайратан до столиці Кабул, де вже розташувалася основна частина сорокової армії с р с р.
- А в мене вдома на Житомирщині бабця зварила смачний узвар, мама наварила вареників із вишнями, тато приїхав із рибалки. Буде уху готувати. Неділя як не як. Я б усе віддав зараз, аби повернутися до них.
- А в нас на Закарпатті дідусь прийшов на вихідні із пасовища. Приніс бринзи. А яке корисне овече молоко - ти собі не уявляєш. Я його літрами пив. Ех, хоч би подивитися на хвильку, що там діється у них. Мабуть, банош зі шкварками їдять і запивають кисляком. А я тут мушу консерви розжовувати. Йой ! Воду пити не можна, бо шкідлива. Чаю на всіх не вистачає Алкоголь - дефіцит. От червоне вино б не зашкодило у цьому пеклі. Авжеж, Закарпатське. Ммм... - Пилип уявив себе десь у затінку, коли після випускного він вперше по - дорослому добряче хильнув домашнього вина у компанії. А вже через рік мусів виконувати казна що - прикази командирів, що часто здавалися йому повним безглуздям.
- Чув, недавно попав у полон до душманів наш танкіст Валерій Діденко з Київщини ?
- Йому лишень 19 років. Навіть не уявляю, що вони з бідолахою зроблять.
- Буде розшифровувати совєтські радіо шифри. А потім прийме іслам. І все. Не буде більше Валерія. Замість нього хтось інший з бородою та афганським одягом.
- Еге...
Похмурі думки огорнули друзів. Вони й справді не могли зрозуміти : навіщо оця вся політична авантюра вищого керівництва ?
- Позавчора загинули наші. Попали в засідку. Жах...
- Війни починають старці, а помирати доводиться молодим !
- Невже вони хочуть завоювати оці кишлаки ? Але для чого. Тут народ малограмотний, дикий. Йому той наш соціалізм десь в одному місці. Звикли жити століттями по своїх звичаях. Кого ти тут переконаєш...
- Так-так. Недавно наша ціла рота захворіла на вірусний гепатит. Ледве відійшли від нього. З москви якихось спеціалістів-лікарів привези, заледве вилікували нас. Казали : місцева вода зовсім не придатна до пиття. А що тоді робити, коли пити хочеться постійно ?.. Ще павуки отруйні повзають. Каракурт недавно одного нашого
замполіта добряче вкусив. Щось його не бачу. Певно наляканий випросив путівку до санаторію. Хитрий...
- А пилюка яка тут ! Усе прописано нею, навіть продукти. Чую, як кишки мої танцюють гопака усередині. О Боже, якщо ми виберемося звідси живими, це буде найбільше щастя !
Тим часом по місцевих радарах передали інформацію про пересування совєтів.
Щось засліпило враз вікно "ГАЗону". Хтось спереду відчайдушно крикнув: "Духи !!!"
Спалахи накрили ущелину Панджшер. Згори загони ватажка Масуда, як криваві привиди невідомо звідки взявшись, прицільно розстрілювали з американських мінометів "Стінгер" чужинську автоколону. Драматична метушня заполонила ще недавно начебто спокійне місце.
- Пилипе !!! Ти живий ?!.
Богдана відкинуло від автівки на достатньо безпечну відстань. В очах повзли мурахи, контури стали геть розмиті. Десь збоку ввижалася його мама, що кликала на смачні вареники з вишнями. Бабуся почала лити на нього узвар, аби хоч трохи оживити. Риба, яку зловив батько, терлася об його боки, ніби промовляючи "Живий - живий"...Лиш мозок шалено, мов поршень в циліндрі вже неіснуючого транспорту, ще стукав "Навіщо ми тут ! Навіщо ми тут ! Навіщо ми тут ! Навіщо ми тут ..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010930
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
Привіт
апокаліптичним
виродкам !..
обіцяю
далі
обіймати
кармою
українофобів !..
розливатимУсь
атмосферно -
шукАйте
конкретНУ
"измеНУ" !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
дим...
однак
набагато
більше
агресії...
спорт ?..
ага :
реваншисти
ерефії -
народ-
андердог.
"Донбас Арена" - велика спортивна споруда у Донецьку, котра була урочисто відкрита 29 серпня 2009 року і стала місцем проведення домашніх матчів місцевого футбольного клубу "Шахтар", а також різноманітних культурних заходів, концертів тощо. Загальні витрати на будівництво цього стадіону - близько 400 мільйонів доларів. Об'єкт знаходиться у Міському парку і мав майже 53 тисячі глядацьких місць. Тут проводила деякі ігри національна збірна, хоча без особливого успіху. Жодного виграшу ! Однак під час проведення Євро 2012 емоції вболівальників зашкалювали, адже на ньому вирували справжні футбольні пристрасті.
Але через російське воєнне вторгнення та окупацію Донеччини із 2014 року колись сучасний європейський комплекс перетворився у жалюгідне видовище : повністю занедбаний вид, розбиті трибуни, уламки конструкцій від ворожих снарядів обабіч, що нагадують усім про сутність "руського миру".
Як показує останнє драматичне десятиліття подібні величезні суми грошей доцільніше було б вкладати в оборону країни. Усе решту - другорядне. Навіть якщо футбол є найсуттєвішим із несуттєвих речей чи "забавкою" для олігарха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Марення
екстремістів
лиш
інерція
совка...
авантюрний
ленінець
і
кагебіст
автоматично
реакція
свавілля
"ь"...
ковтайте
"Афганістан" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Як
блакить
лиш
уява
наша,
як
це
віконце
інспірує
тобі
еволюцію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
У природи все іде за графіком.
Ось весна уже зразкова графіка...
Але розмаїта і не строга,
Радше навпаки - уся розлога.
Хто він той кресляр чи маляр,
Що розмалював усе так гарно ?
Сиві хмари силуетами здаля
Кораблі нагадують спонтанно.
Й білий цвіт - галантний кавалер
Зачарує очі несвідомо.
Залишається одне тепер -
Фіксувати миті до альбому.
Згодом пригадаєш цей фрагмент -
Двірник завантажить падолист -
І шукатимеш у шафі теплий плед...
Стоп, незграбний прогнозист !..
Бо голодний звір - рашист фист *.
* Фист - дуже сильно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
- Бенні, куди ти збираєшся. Знову якісь гастролі ? - красуня Фріда підозріло глянула на свого чоловіка, який почав детально пакувати власні речі із ошатного просторого дому до валіз.
- Розумієш Фрідо, я знайшов іншу людину для життя. Так сталося... вибач мене, будь-ласка, якщо можеш... - зніяковілий артист продовжував ретельно складати безліч усілякого музичного мотлоху.
- І ти мені тепер це так просто говориш, ніби хочеш поїхати у черговий тур ? А як же я, наша славна "АББА" ? Що, теж - кінець ?!. - вокалістка гурту буквально закипіла, мов англійський самовар.
- Чому ж так категорично ? "АББА" все ще існує. Скоро будем записувати нову платівку...Ми залишаємося хорошими друзями та компаньйонами...У нас ще є багато роботи... - спробував делікатним голосом залагодити проблеми вже колишній партнер "зіркової" пари.
- Мені здається, "АББА" теж найближчим часом піде у небуття... - гіркі сльози пристрасної брюнетки, котра була лицем й рушійною силою колективу, текли по обличчю рікою. Ще б пак, першого чоловіка вона з власної ініціативи покинула заради божевільної кар'єри співачки. І ось тепер бумеранг наздогнав її. Зла доля вирішила помститися за колишню поведінку.
Обоє митців на хвильку замовкли. Момент направду не для слабких нервів.
- Не говори так, Фрідо..."АББА" - наше все. Що ми без неї варті ? - вкотре спробував заспокоїти ситуацію бородань.
- А що мені тепер робити ? Ти про це подумав ? - майже істеричним криком заплакана жінка поступово звільнялася від шокового стану.
- Ми з Б'єрном написали декілька пісень. На днях збираємося в студії і будемо записувати їх.
- Я не готова, поки не прийду до тями - жодних записів... - понурим тихим голосом, схожим на зойк, відповіла співрозмовниця.
- Звісно-звісно, ніхто не поспішає. Треба всім бути в доброму тонусі.
- В тонусі... - важко зітхнула Фріда. - Скільки літ ми були в тонусі...Концерти, записи, спільний відпочинок, мандрівки, жарти, тривоги, курйозні ситуації...І ось невтішний фінал усього цього... Життя - біль...Я маму свою втратила, коли була ще в пелюшках. Батька взагалі не пам'ятаю. Він об'явився, коли я уже стала знаменитою. Першого чоловіка залишила з нашими малими дітьми заради "АББИ". І ось знову поразка... -:витираючи мокре від сліз лице мужня Фріда старалася взяти себе до рук, хоча це надто складно.
"А чи кохала я його по-справжньому, чи то була радше прив'язаність до музики, до талановитих рук, які могли з піаніно витягти магічні звуки ? Так, безперечно - любов до краси, до гармонії, до досконалості...А що далі ? Знову пошуки себе самої ? Знову боротьба ? Я дуже втомлена. Хочу забутися...Триматися, тільки триматися, особливо зараз..." Вона останнім періодом спільного життя спостерігала дивну поведінку свого супутника. Але не зауважила, бо творчі особистості взагалі незвичайні люди. Навіть не могла собі уявити у здоровій уяві майбутню катастрофу сімейної ідилії.
- Ти відома співачка. Маєш гарне житло, маєш чималі статки, які продовжують рости, престижну роботу, зірковий статус, любов від мільйонів шанувальників. Хіба цього не достатньо, аби перебувати в комфортному стані ? - ще раз спробував підтримати морально свою колишню дружину колишній її ідеал. Але це наразі неможливо.
- Дай мені чистий спокій. Не хочу тебе ані бачити, ані чути. Йди собі, куди зібрався й більше не вертайся сюди !
На календарі наразі холодний лютий 1981 року. Надокучлива кусюча снігова січка сікла перехожих, в'їдливо лізла їм прямо до очей. Люди, мов окремі острови у цьому стихійному розгніваному штормі, брели собі кудись. А здалося, що вони стоять на місці, й навколишні природні явища стараються їх замести чи закидати чимось екстремальним хаотичним. І це мине згодом. Усе минає...Навіть найпалкіша любов, яку леліяли і про яку так солодко співали на сцені Фріда й Бенні, теж, на жаль, завершилася.
"Я підніму свій останній тост,
Бо за все треба платити.
Ми обоє - десь у середині
Схожі на перелітних птахів,
Що чекають осінніх холодів.
Крізь грозові хмари сонце
Стане орієнтиром для них.
Інтуїтивно відправляться
На Південь, шукаючи тепла.
Коли все сказано і зроблено....
Ми з надією дивимось на небо.
Ми іще не старі для життя.
Ми можемо відчувати його смак,
І готові до любові.
Але шляхи різні тепер, на жаль.
Дякую Тобі за щедру ласку,
Яку Ти виявляв до мене
Разом пізнали багато чого цікавого.
Коли все сказано і зроблено...
Це так дивно відчувати,
Коли стрімко падаєш униз.
А потім лежиш розпластаним на землі.
Скажу Тобі тоді у здоровому глузді :
Треба неодмінно вставати
І останки відчуттів збирати...
Бо наших спільних вже давно нема.
То не біда, а тільки новий виклик.
Коли все сказано і зроблено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010232
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Гримить...
уважати !..
лихо
як
йолоп
"переОРює
оралом"
людиноненависницьКої
ерефІї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
- Приніс ?!. - радісно випалила Наталія. На порозі стояв її колишній однокласник Анатолій з чималим пакунком в руках. Що у ньому було - то є великий секрет для того часу. Хоча зараз, звісно, можна про це розказати.
- Ось, усе як Ти замовляла. Джинси американські "Левіс", кофта жіноча італійська, босоніжки німецькі, кава індійська...Є ще чеський кришталь, а також пару закордонних платівок.
- гість діловито розкладав речі в кімнаті і господиня тут же почала приміряти їх на себе.
- Який Ти молодчинка ! Що б я робила без Тебе ! - тішилася вона.
- Міряй - міряй, чи підходить...
- Босоніжки вже підійшли. Беру ! А джинси і кофту приміряю в іншій кімнаті. Почекай трішки.
Наталія була місцевою світською левицею. Професія відповідна - дитяча лікарка у Сумській поліклініці. Вродлива та розумна і водночас тактовна. Чоловік її працював електромонтером, мав багато замовлень. Часто до них додому приходили друзі, аби культурно провести час. Але похизуватися чимось особливим не приходилося. Магазини з одягом пропонували виключно убогий асортимент та ще й за ним треба відстояти у довжелезній черзі. Інша справа, коли маєш знайомого, котрий може виконати твоє бажання, якщо добре заплатити.
"Джинси трохи завеликі, але можна вшити...Треба брати, бо не знати, коли ще такий шанс випаде..." - емоції переповнювали молоду жінку. "Кофта ніби добре сидить, а якщо ще скину хоча б кілограм ваги, то це буде справді шикарно...А без чеського скла поки що обійдемося й без того витрати великі..."
- Беру все, окрім кришталю ! - урочисто промовила щаслива володарка обнови і повернулася до кімнати, де стояв запах імпортної всячини.
- А духи французькі є ? - Наталія згадала про божевільний аромат "Шанель номер 5".
- Немає наразі, Але спробую дістати.
- Звідки Ти береш оте все добро ? - цікавість не давала спокою господарці приміщення.
- Таємниця. Менше знаєш - краще спиш...- сухо вимовив співрозмовник.
- Може й так... - погодилася вона і тут же задала наступне питання :
- Спортивний костюм чоловік мій просив дістати і кросівки чоловічі плюс туалетний папір. Зможеш таке зробити ?
- Постараюся. Гадаю, що через місяць привезу. Який він у Тебе, щоб я зміг вибрати.
- Середньої статури.
- Ага, зрозуміло.
- Платівки братимеш ?
- А що саме є ?
- "Бонні Ем", "Смокі", Джо Дассен, "АББА"...
- "АББУ" беру !
Задоволена, світячись від радості, жінка розрахувалася із таємничим продавцем людських бажань совєтськими рублями. Заплакав певно вождь пролетаріату на цих купюрах від такого зухвалого вчинку. Він же боровся проти отої буржуазії, а тут тобі на...
- Коли Тебе знов чекати ?
- Кажу, десь через місяць...
- Пам'ятай про мене !
- Тихіше-тихіше. Стіни вуха мають. Про мене не розказуй нікому. Я все записав, що Ти просила.
Вони люб'язно розійшлися. Анатолій спробує через своїх людей в аеропорту чи коло готелю, де зупиняються іноземці, знайти омріяний товар для пересічних мешканців країни тотального дефіциту. А Наталія, скинувши зайвий кілограм, одягне італійську яскраву кофту, перероблені модні американські джинси, взує німецькі босоніжки (хоч на обкладинку журналу клади)і вийде зі своїм чоловіком (котрий теж дочекається згодом обнови) в неділю до кінотеатру на сеанс індійського кіно. Яка ж красива у Наталії талія та ще й на фоні заграничного краму...На якусь мить здалося, що нерухомий похмурий пам'ятник ідола ілліча раптом ожив. А фізіономія його зм'якла, побачивши і оцінивши жіночу красу, хвацько голосячи на чистій українській мові : "Вірною дорогою, товариші, ідете !"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010161
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Раша -
ойл -
невер
анекшн...
лєнін -
"ь" -
дістракшн...
Реакшн -
еврі -
йес ?!.
гелп
Афганістан
нау !
У 1985-1986 роках завдяки чималим старанням тодішніх американського президента Рональда Рейгана та прем:єр - міністра Великобританії Маргарет Тетчер світові ціни на "чорне золото" різко понизилися. Цей від'ємний стрибок зрештою привів до краху економіку імперії зла "с р с р", яка була повністю залежна від цін на енергоносії. Кривава анексія до Афганістану витискала останні фінансові спроможності злого комуністичного монстра, якого тоді боялися. Цей рішучий крок виявився фатальним для нього. Уся грізна військова потуга виявилася недієздатною щось змінити. Агонія тривала пару літ.
Саудівська Аравія почала продавати нафту по зниженим ринковим цінам, а совєтський ненависний режим згодом припинив своє ганебне існування.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
- Ну що, мої шановані суперзірки, альбом новий видавати будемо ? - бос "АББИ" звично крутився то вліво, то вправо у своєму начальницькому кріслі.
- Аякже ! - його зіркові підлеглі в унісон урочисто відповідали на звичне питання протягом останніх восьми років.
- Еге, є ще порох в порохівниці ! - для нього ця відповідь, мов камінь з плеча, або масло на груди.
- Єс, ще постріляємо конфеті та серпантинами ! - публіка явно перебувала в хорошому тоні.
- А назву вже придумали ? - шеф дуже полюбляв точність й ретельність у всіх справах, які він вів.
- Ага. "Супер Трупер" називатиметься.
- Це що натяк на руську інвазію до Афганістану ? - здивовано перепитав менеджер і його крісло вмить зупинилося.
- Може й так, а може ні. "Супер Трупер" - так звучить назва великого прожектора, який освічує сцену. А люди хай собі думають про що завгодно.
- Оригінально, мабуть... - погодився зрештою Стіг.
- Ми завжди маємо бути оригінальні. У цьому наше ноу хау... - тут музиканти серйозно зреагували.
- Або фішка...- додала Агнета, яка була дуже задоволена, бо не треба їхати на жодні гастролі.
- А що там про конфеті та серпантини Ви говорили ?
- Так, у нас є нова пісня про щасливий Новий рік. Гадаємо, вона стане шлягером у найближчі 50 років.
- У найближчі 100 років - поправила колег вокалістка Фріда, котра нещодавно, власне, записала фонограму цього новорічного дива.
- Згоден на всі сто. Треба лишити своє ім'я в аналогах популярної музики. Недарма ж скільки ми трудилися, не покладаючи рук.
- Покладаючи на фортепіано... - додав Бенні.
- І на гітару... - приєднався до нього Б'єрн.
- Чудово. На загал картина зрозуміла. От би ще про "Супер Трупер" заспівати. Надто привабливе для розкрутки альбому словосполучення.
- В голові уже кружляють маленькі світляки. Ось - ось переростуть у щось фірмове путнє... запевнили артисти і почали наспівувати прямо тут якісь дивакуваті імпровізації в стилі диско.
- Гаразд. Гайда до студії. Там продовжимо !
Юрба в ту ж мить вийшла із кабінету і попрямувала, граючись по дорозі різними жартами, на своє робоче місце.
Даний альбом вийшов у світ 3 листопада 1980 року, ставши одним із найуспішнішим в історії гурту. Хоча майже усі платівки ансамблю не менш успішні. Коротше - "Супер-пупер".
Їм ще було що сказати, а точніше кажучи, заспівати своїм чисельним фанатам-шанувальникам.
"Скоро світанок,
Ми сидим з Тобою удвох,
Допивши шампанське.
Феєрверки закінчилися,
Паті замовкло.
Ранок похмурий чомусь.
А як гарно було вчора.
І нам потрібно сказати
Не гучно головні слова :
"Щасливого Нового року...
Як же хочеться помріяти час від часу
Про світ, де кожен сусід - це друг...
Щасливого Нового року...
Нехай знову оживуть надії
І будуть сили все здолати.
Бо без цього пропадемо
Ти і я..."
Іноді я бачу
Який чудовий світ настає
У попелі наших життів.
Але людина насправді дурна.
Вона думає, що з нею буде
Все гаразд.
Ледве тримаючись на глиняних ногах,
Продовжує блукати невідомо де...
Зараз здається,
Всі мрії, що були раніше,
Відлетіли в небуття.
Слід від них - на підлозі конфеті.
Пройшло десять літ.
Пройде ще десять років.
Хто підкаже : яким буде майбуття
Наприкінці вісімдесят дев'ятого ?
Щасливого Нового року...
Щасливого Нового року..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010097
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Пробачте !
ач,
плутають
екстремальними
ракетами
обрій
вандали
"иваны" !..
йой !..
зметіть
мордор
інноваціями !..
йой !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
- Куди дівати солярку ? Якщо залишиться, то "наверху" скажуть, що я мало сьогодні працював... - водій Михайло з харківського будівельно - ремонтного об'єднання "Зоря комунізму" почухав потилицю.
- Та зливай до канави - завтра ще дадуть та навіть більше ! - крізь рев двигуна підбадьорливо гукнув його напарник Степан, що якраз лагодив свій синій "КамАЗ" до виходу в рейс.
- Еге. Тепер я розумію цей комунізм. Екологія - ніщо, ідеологія - все...Вони навіть річки беруться в інший бік пускати. Атомні станції будують на кожному кроці. Якась божевільна пропаганда праці але як небудь, аби збутися, аби лиш плани п'ятирічки виконати. А скільки крадіїв розвелося - про це ніхто не говорить...
- Так, Михайле. Це і є комунізм 1980 року, про який розповідав колись Хрущов. Бери - скільки хочеш, аби лиш міг донести... - Степан вправно витягнув пошкоджену деталь, і почав шукати іншу. Чорні від мазуту руки мали чималу практику у подібних ситуаціях. Тому ремонт йшов досить легко.
- Підем сьогодні на дозаправку, себто на свіже пиво ?
- Аякже, тільки дороблю роботу.
І ось уже після спекотного літнього дня друзі поспішали до перевізного пункту продажу хмільного напою.
- Але ж бо черга тут яка !
- Мусимо чекати, іншої точки в цьому районі не має.
А натовп гудів, мов бджолиний вулик. Спраглі душі намагалися освіжити своє его чимось нереальним осяйним. Сонце відбивалося в склі гальби і від того відблиску ніби враз світліше робилося. За півгодини наші трудівники вже смакували свіжим хмелем, який плавно зрівноважував та згладжував усі недоліки соцреалізму.
- Ти розумієш, Михайле, моя жінка працює в кафе простою поваркою. Ми продукти взагалі не купуємо. Все приносить звідти. Іще зарплату дають за це. Хіба ж то не комунізм ???
- Хто де працює - той з того живиться. А моя - вчителює. Теж час до часу приносить подарунки від дітей. Має купу вихідних, ціле літо відпочиває плюс путівки до санаторію. Бере доплату за перевірку зошитів, позашкільні заняття, стаж і так далі. Жити можна.
- Отож. Ще б дефіцит якось ліквідувати, було би як у Бога за пазухою. Хоча тут його не визнають. Вибач, набридло в туалет ходити зі жмутом газети "Правда".
- "Брехня" - ти хотів сказати ? - вони озирнулися. Навколо - гул, ніби в аеропорту. Усі ставали пілотами мрійливих літаків, розповідаючи один одному про захмарні цілі та земні тимчасові клопоти.
- Ага...тільки тсссссссссс...- Степан шипів, неначе гальмівна система під час гальмування його робочого автомобіля.
- Цікаво, як там на Заході живуть ? Кажуть, він геть загниває.
- Ти побільше слухай тих вістей з телевізора. Там - повна ідилія й пролетаріат. А речі дефіцитні якісні звідки привозять ? Га ! Хіба не звідти ? Тут таке не зроблять. Навіть платівки закордонні продають - пів зарплати треба віддати.
- Мені якось байдуже до музики. Аби мій мотор ревів гучно. Вдома теща й діти дають "концерти". Можна собі раду дати, якщо маєш потрібних знайомих в потрібних установах, щоби меблі взяти швидше чи автівку купити, чи навіть у звичайному продуктовому магазині, чи краму з одягом...
- На те є "совєти"то. А ми тут маленькі люди. Нічого не варті без компартії... - Михайло замислено підняв палець руки догори.
- Про Афган чув ?
- А що таке ?
- Наші туди припхалися масово вбивати місцевих жителів. А говорять ніби "інтернаціональний обов'язок" виконують заради миру і стабільності у світі.
- Нам до того не має діла. Живи собі, працюй собі, бери з держави й голосуй за листками, які тобі напишуть напередодні виборів...
- Мій син вчора був у зубного лікаря. Йому зуб хотіли вирвати, але забули дати укол. Він втік звідти і казав, що ніколи не піде туди. Сам собі вирве болячку цупкою ниткою, котру перед тим треба прив'язати до дверей.
- Кмітливий !
Співробітники ще довго розмовляли про життя-буття в системі суцільних парадоксів, про московську олімпіаду, яка якраз набирала оберти.
- Спортсмени, мабуть, теж споживають...
- Спорт - могила. Сало - сила, а до нього пасує чарчина...- алкоголь поступово втручався у жваву розмову водіїв. Запах тюльки з цигарковим димом додавав пікантного забарвлення дискусії.
Після третього кухля, коли піна від пива сметаною лишалася на губах, зійшлися в одному : комунізм таки настав. Про нього не всі здогадувалися. Хоча він був дуже недосконалий, тримався на "чесному партійному слові" й ентузіазмі покірних мас, що мали свої особисті вигоди з даного суспільного ладу.
І звізди таки з'явилися в їхніх блаженних очах ! Тільки не ті, що з вищезгаданої назви організації, де трудилися будівники "комуністичного раю", а від дії спиртного. Вони весело іскрили оманою, здавалися такими досконалими й святковими. Але коли раптом погасли - настало болюче похмілля для всіх без різниці - й повністю тверезих в тому числі. Велетенський монстр від цього шоку вже не оговтався.
"Пийте, дурні, оковиту,
Будете нікчемні.
Розум врешті вимито -
Скористався ленін."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009866
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Виступив,
аби
сон
историчний
ліквідУвАти -
"ь"...
Жадібно
дякував
аморфний
народ...
комуністи
інтуїтивно
наЩУРИлися...
24 вересня 1989 року в Чернівцях на фінальному гала - концерті першого музичного фестивалю "Червона рута" сталася направду епохальна подія. Зі сцени вперше за окупаційного московського режиму привселюдно у присутності його прислужників - міліціонерів прозвучав Гімн України. Публіка не сподівалася такого зухвалого вчинку... проте швидко оговталася і приєдналася до урочистого Співу.
Артистом, що здійснив цю без перебільшення історичну місію, був український бард, кобзар, бандурист Василь Жданкін (1958 - 2019). Перед тим у нього прорвалися струни кобзи. Тому без інструменту але з великим натхненням бородань у вишиваній сорочці взявся мелодійно декламувати нетлінні рядки головної пісні держави, що народжувалася. Згодом до нього приєдналися митці Віктор Морозов, Едуард Драч і багаточисельний натовп, котрий переважно складала молодь. Де-не-де майоріли жовто-сині стрічки та навіть національні стяги.
Збита з пантелику совєтська міліція пильно стежила за непересічним дійством і фіксувала усіх дійових осіб у "чорний список". Василь та його побратими за таке вільнодумство ризикували опинитися на засланні, як це бувало раніше з багатьма-багатьма нескореними українцями. Але часи ставали іншими. Ера комунізму відходила в минуле. В Європі скидали з керівних постів прокремлівських божків. Старці з москви вже не контролювали ситуацію в с р с р, який повільно й логічно, мов страшний жахливий сон, відходив у небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
Зуби
ерефії
ліквідовУЮться ;
"ь" -
цур !
(ЗаКОПАЙТЕ
елеМЕНТАрно
лєніна -
"ь"
цвістиме !)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Гризота
ізолюється...
легалізує
локальну
ясність
нестРИМнИй
авторитетний
вітрУгАн...
еге,
скоро
нанизуУвАтиме
ідилію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
погань
руська
озвучує
проГРАМу
аморальної
гібридної
анекСії...
не
дочекаєТься,
аби
СвОбода
тут
розсипалася...
амінь...
хвала
Українцям !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Еге, завидує русня -
Ми їдем на футбольне Євро.
Так, була "валідольна" гра :
Боснія, Ісландія
Боролися уперто.
Перемогли однак
Суворих опонентів.
Тепер наш гімн та стяг
Презентувати врешті
Аж у Німеччині будем.
То ж дякуємо хлопцям
За спритність, за наснагу.
А ЗСУ - за мужність, за відвагу.
Загнати копаного в сітку
Й по ворогах влучати мітко.
Звитяги ! Інше не підійде.
Тиранів нехай колька візьме
І вся ненависна орда Відправиться до пекла.
Нам - до Дюссельдорфа, Мюнхена, Штутгарта
Показувати клас, здобувати гарт, ловити фарт.
Аванси щедрі роздані,
Квитки ще не розкуплені.
Ситуація страшна :
Бійня, кров, руйнація...
болотам клятим - забуття,
а Україні - завзяття !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
розбійникам
ошиватися
зась !..
вдивляються
інноваційні
дрони
удаль,
вишукуючи
аморальну
лодь
"ь"...
нема...
еге...
колись
об'явиться -
рушить,
ич,
таранити
обрій !..
і
виплив,
аби
нашкодити...
халепа -
ураження -
розвалюється
"сво" ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Жадан, *
адаптувавшись,
дивиться :
а
навколо
історія
величі
козацької
акумулюється...
* Жадан - Сергій Жадан - поет, письменник, перекладач.
Жаданівка - село Чугуївського району Харківської області. Дата заснування - 1685 рік. Перед війною в ньому проживало 50 мешканців.
Колись тут орудували славні українські козаки у визвольних змаганнях, борючись із підступними ворогами - московитами. Зараз схожа ситуація : точаться не менш жорстокі бої між ЗСУ й тими ж самими клятими москалями.
Нещодавно приїжджав сюди відомий митець - волонтер Сергій Жадан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Чорти
ерефії -
бруНАтно - бурі...
українське
розДОЛлЯ -
екзеКУЦія -
кіптявА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Шокуючі
обставини :
кава
охолола...
лемент...
але
десь
ніби
імлиться...
вдавіться !..
а
"фекалії"
лютої
імперії
Аби
розчистили...
тоді
еволюціонУвАтиме
кисень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
"Господи, дай мені хоробрість долетіти до тієї Японії та повернутися додому благополучно. Дай сили пілотам нашого літака вдало маневрувати поміж вередливими хмарами. Якщо все пройде нормально - клянуся - жодних турів у майбутньому. Прошу Тебе щиро...Амінь" - схилившись над маленькою іконкою, Агнета Фельтскуг благала Всевишнього допомоги перед фінальним вояжем "АББИ" до Країни Вранішнього Сонця.
- А скільки часу летіти до японців ? - спитала згодом вона у своїх співробітників, хоча раніше побувала там, коли вони записувалися на місцевому телебаченні. Але той острах польотів вводив її місцями у ступор.
- Цілу вічність...- замислено відповів хтось із них.
- Це як до Австралії, тільки брати курс лівіше і достроково попадаєш прямо до Сонця, що сходить...- пожартував її колишній чоловік Б'єрн, що готувався відправитись в турне вже зі своєю новою пасією.
- "Япона мама" - чули вислів ? - підтримав бесіду їхній охоронець.
- Ти певно використовуєш його, коли забагато шанувальників збирається довкола нас...- вдало парирував бородань Бенні.
- Авжеж, кожен із них мріє доторкнутися до вас, мотивуючи це тим, що той момент стане найяскравішим у його житті. Ви - боги
для них і вони ладні вичікувати слушної миті стільки, скільки треба...- резонно пояснив здоровань.
- Занадто нездоровий інтерес...- погодилися всі присутні.
- А ще там виготовляють чудову аудіо та відео апаратуру. Я обов'язково придбаю собі музичний апарат для якісного прослуховування теперішньої модної "нової хвилі" і не тільки...- втрутилася в розмову розкішна Фріда.
- Рекомендую "Sony", "Sharp" або "Toshiba"...- запропонував фірмові назви японської техніки звукорежисер, бо нещодавно мав змогу слухати матеріал на цих технічно досконалих звукових носіях.
- Тоді в дорогу - за сонцем в кишені ! - підсумував зустріч фінансовий магнат та по сумісництву протеже вусатий Стіг Андерссон, наспівуючи під ніс пісню ще одного легендарного квартету "Бітлз" "Я прямую за Солнцем".
Повітряне судно на радість (особливо тішилася Агнета) пасажирам й фанатам гурту без жодних пригод плавно приземлився в аэропорту Токіо.
Як завжди в таких випадках їх зустрічала чимала юрба.
- Подивіться, які вони маленькі...- не втрималася від коментаря Фріда.
Справді шведи на фоні японських мешканців виглядали гігантами в прямому і переносному значеннях.
А вже на наступних концертах публіка якось дивно себе поводила. Майже не танцювала, тільки аплодувала. Цей пасаж виявився національною традицією : власні емоції показувати в першу чергу через оплески.
У готелі, де ночували артисти, усе було зроблено в супер сучасному стилі. Японський городовий ! Безліч лампочок показували напрямок до номеру. Апарати, що самі виготовляли каву, і інші цікавинки чудо техніки.
Але вночі раптом усе почало хитатися : ні, ви не те подумали. То пробудився землетрус й спросоння давай лякати знаменитих гостей. Дівчата справді перелякалися, коли почало тремтіти трюмо над головою.
Впаде ? Не впаде ? - робимо прогнози, панове...- жартували хлопці, аби заспокоїтися якось.
- Боже - Боже, врятуй своїх нещасних істот...- Агента вкотре зводила руки до неба. Хоча й лукавила трохи : не нещасні вони, а культові багаті шановані.
На щастя до ранку неприємності минули. Так само швидко сплинув час самої мандрівки.
-Шкода, що не побачили сакури, котрі цвітуть...- зітхнула Фріда.
- Приїжджайте через місяць і побачите це диво на власні очі !!! - супроводжуючий персонал побажав їм щасливої дороги.
Обрій зітхнув і взявся малювати чудернацькі викрутаси. Захід сонця був дивовижним.
Кінець березня 1980 року став жирною крапкою у гастролях "АББИ". Колектив ще напише зо два-три десятка шлягерів, але багаточисельна публіка ніколи більше не шаленітиме від направду екзотичних екстравагантних (навіть з присмаком легкої еротики) їхніх живих виступів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009049
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Серед
найпОхмуріших
імперСьких
жахіть
искрить
надія
кучугУрАми
искор...
просить,
аби
допомогли
атмоСфері
юрбОю
"транСпортувати"
"ь"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Нічого
інтересного :
часто
носять
интервентів ;
йойкають -
кличуть
лікаря -
убогегька
бравАДа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Коли християни - католики готувалися до Різдва Христового 1980 року, коли святковий настрій витав над багатьма більш-менш цивілізованими країнами, коли "АББА" набирала сили для прощального акорду в Японії, у лігві кремля на аномальних болотах зібралися головні злочинці імперії зла, аби вкотре підтвердити статус брутальних престарілих збоченців.
- Идея...- якось мляво заледве вимовив 73 - річний ватажок цієї агресивної зграї.
- Какая идея, дорогой леонид ильич ?..- соратники бузувіра намагалися зрозуміти хід його думок, але марно.
- И де я сейчас нахожусь ?..- проснувшись раптом, випалив той.
- На пленуме ц к...
- Пора хоккей идти смотреть. Сегодня мой любимый "ц с к а" играет...
- У нас ещё есть очень важные политические дела. Нужно наши войска ввести в Афганистан...- старці жваво почали
обговорювати резонансну справу.
- А зачем ? - перепитав генсек, що в той момент був схожий радше на чорта, аніж на людину.
- Укрепить дружбу советского и афганского народов и дать решительный отпор любым проискам вражеского империализма.
- Тогда вводите, чего вы меня спрашиваете ?..- червоний генсек брежнєв вже подумки перебував на спортивному майданчику, де червоноармійці перемагали чергового опонента. Так, хокей в с р с р був ідеологією.
- Но Афганистан ещё никто не смог победить. Это горная специфическая страна с очень своенравным народом и властью исламистов - талибов, которые никому не подчиняются на протяжении веков...- спробував заперечити один адекватний високопоставлений військовий Варенников, котрий реально та тверезо оцінював міжнародну обстановку.
- Надо показать после Чехословакии наконец нашу твердость и решительность в борьбе строительства коммунизма во всем мире...
Дикція головного комуніста й мисливця по сумісництву не витримувала жодної критики. Він перекручував слова як тільки міг. Але фатальне рішення таки прийняли. Бідолашні звірі, в яких на полюванні раніше стріляв одіозний диктатор, у ту трагічну мить стали нещасними людьми - афганцями але в геометричній прогресії. Усе пішло шкереберть. Так звана "епоха застою" закінчувалася. Далі підуть цинкові труни з далекої гірської специфічної країни, яку ще ніколи ніхто не завоював на протязі віків. Знищені кишлаки та поселення місцевих мешканців, численні смерті й каліцтва з обох сторін учасників конфлікту, ганьба збоку демократичної спільноти, врешті обвал ціни на енергоносії, падіння престижу самої структури к п р с, крах економіки, що мала шалені видатки на окупацію чужих територій, та інші чинники привели до розпаду совєтського тоталітарного режиму. Твердість розсипалася в друзки...
А поки школярі старших класів збиралися в школах влаштувати новорічні ранки, солдати строкової служби мріяли про жаданий дембель. Але згодом багато з них опиняться під палючим сонцем у справжнісінькому пеклі виконувати свій "інтернаціональний обов'язок" за примхами ненажерливого вищого керівництва. Катастрофа наближалася і вже ніщо не могло її зупинити...
Небо теж не могло спокійно дивитися на шокуючі події і надіслало "дорогому іллічу" важку металеву балку, яка вдало впала на нього 23 березня 1982 року під час робочої поїздки до ташкентського авіазаводу, прискоривши кончину тирана.
Похорони показувало телебачення в прямому ефірі, ще б пак, "велика шишка". Хтось сумував, дітлахи ж тішилися, бо заняття відмінили. Можна байдикувати - краще аніж здобувати "знання", просякнуті шовіністичними тезами.
Саме слово "Афганістан" у вісімдесяті роки минулого століття увійшло до лексикону найбільш страхітливих. Осиротілим матерям, що втратили дітей у цій кривавій бійні, навіть не дозволяли говорити про це. Юнаки старалися будь-якими способами уникнути військової служби, бо та асоціювалася не тільки з "Афганістаном". Саме у ті роки в армії "розквітла" так звана "дідівщина" - ще одне ганебне явище із життя совка. Боже, скільки там отого божевілля. А з виду і не скажеш одразу. Люди ходять собі, говорять про щось. Аж зненацька виринає "лєнін", за ним "большевики" мов слуги сатани...І до цих пір оте усе триває..."Мізки де ?" - спитаєте Ви. Важко сказати. Можливо, через постійне надмірне споживання міцного алкоголю витекли природнім шляхом...Можливо, їх там ніколи не було. Вічна загадка отої геть незрозумілої нормальним людям мокшанської "душі".
"я кров свою змиваю
і хмари стають червоними
і небо стає червоним
і лебеді білі - червоні
але - це лиш початок"
Тарас Мельничук (Князь роси)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008558
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Дивися,
Всесвіте,
Апокаліптичний
Документ.
Це
Як
Тиран
"Ь"
Дикунам
Наказав
"Імпровізувати",
Винищуючи
Українську
Молоду
Атмосферу.
Реагуй !
Інакше
Українофоби
Підуть
Обезкровлювати
Лавиноподібно
Інших...
"Двадцять днів у Маріуполі" - драматичний документальний фільм українського воєнного журналіста та фотографа Мстислава Чернова про перші страшні миттєвості російського вторгнення до цього міста. Півторагодинна стрічка показує увесь жах, що неждано прийшов сюди за вказівкою диктатора з кремля. Розгублені люди, діти, котрі плачуть, руйнування будинків, острах, жагу до боротьби, що переслідують на кожному кроці бідолашних мешканців.
Ризикуючи власним життям автор драми зумів показати найважливіше : звірину суть східного агресора, котрий хоче стерти з лиця землі саме українську ідентичність й ментальність.
За свою безкомпромісність, правдивість, трагічний реальний сюжет фільм здобув чимало престижних нагород на різних міжнародних фестивалях. Однак, як сказав пан Мстислав, краще б він цього всього не бачив і не знімав на плівку. Усі, ті злочини, які задокументовані тут, тривають в інших містах, особливо на Сході нашої країни, уже більше двох років.
Світе реагуй, поки ще не пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
"Освободители !.." -
ТЬОТКІно
кРИЧИТЬ -
уся
доблесть
Активізувалася...
танкісти -
апоФЕозному
невігласу :
"Кощея
изымать !!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
До 210 - тої річниці народження Кобзаря
А
поміж
обрієм
стежка
терниста...
ондечки
людина
вдивляється
інтуїтивно...
декорації
нестерпні :
обабіч
виринають
лиш
егоїзм,
ненависть
небезпечна...
яв
Наша
екстремістами
зганьблена,
аморфні
люде...
експромт
жайвора
не
оптимістичний...
сонце
тікає
інде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Добровольцем
Адаптувався...
Ледь-ледь
Тремтів
Океан,
Намагаючись
Меседжі
Експортувати :
"Демократія -
Лукава
Імперія -
Непереливки..."
У вересні 2023 року в жорстоких боях за Україну на Донеччині поліг американський доброволець, колишній піхотинець армії США, 24 - річний Далтон Медлін. Мужній Воїн до останнього свого подиху захищав нашу землю від російського агресора. Після війни мріяв залишитися тут, бо Йому дуже сподобалися тутешні мешканці, які так самовіддано обороняють свою гідність та честь. Бородатий сміливий запальний іноземець викликав подив, щире захоплення у всіх, хто мав змогу бути поруч. Оптимізм сяяв із його молодечих очей...
Батько полеглого Лицаря зустрічався нещодавно з американськими конгресменами і наполягав, аби вони якомога швидше виділили обіцяні кошти на допомогу Україні, інакше східні варвари не зупиняться на досягнутому і підуть далі. Тоді доведеться вже воювати іншим демократичним країнам й самим американцям.
Світла шана та уклін уродженцю Техасу та Герою України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Хворіє (Хочеться
тиранією. торкнутися
обрій озерця
віддавна... вранішньої
розбійники роси
якісь якоїсь
тут травинки
усюди у
є... єднанні
царі цвіту
екстремальні епатажного
й й
серед сонячних
віковічної вибриків,
інтриги - імпровізації
ти. толерантності.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Сплетуся
інтересними
твердиМИ
комбіНАЦІЯми...
апріорі
мусимо
адаптуватися
серед
конфлікту
усілякими
викрутасами...
а
людожерам
"ь"
напроРочУ
аГоНІЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
- Ну що, мої любі гастролери, нас чекають Америка та оголені дівчата ! - пафос у голосі незмінного боса музичного угруповання, яке наробило чималого галасу у світі, зашкалював.
- Цікаво - цікаво...- двоє його патлатих учасників - чоловіків переглянулися.
- Зовсім не смішно...- додала ще одна екстравагантна учасниця Фріда.
- О, Боже, знову виснажливі гастролі й перельоти. Я не поїду ! В мене дворічна дитина на руках і донька дошкільного віку ...- завзято протестувала опозиційна вокалістка Агнета - віднедавна також самотня мама.
- Та не переживайте так. Це не оголені дівчата, а дитячий хор, що буде супроводжувати нас при виконанні треку "Я маю мрію"...- їхній звукорежисер намагався заспокоїти усіх присутніх.
- Кожен великий артист для укріплення свого успіху повинен відвідати США ! Тут вершина шоу-бізнесу ; тут вирішують, кому зрештою лишитися в канонах музичного мистецтва ! - продовжував гнути свою лінію, мотивуючи своїх підопічних на нові подвиги, непосидючий ватажок і фінансовий геній великої музичної компанії, яка по кількості проданої продукції обігнала місцевого автомобільного гіганта "Volvo".
В той момент вони виглядали як золотошукачі, що збиралися шукати приховані скарби десь у преріях Небраски чи Каліфорнії.
Годі вже стільки висиджувати у власній студії свої "золоті яєчка" (себто чергові шлягери стругати). Пора-пора показувати наживо - що ти можеш. Два з половиною роки без живих виступів - хіба ж то не ганьба для культового квартету ! Публіка геть втомилася від довгого чекання !
І 13 вересня 1979 року в Едмонтоні стартував останній грандіозний тур "АББИ". Пил золотого піску звіявся, коли на сцену вийшли прибульці з інших земель в сексуальних обтягуючих комбінезонах. Раптово запаморочилось в голові від фантастичного видовища. Нові диско мелодії (привіт від "Бі Джіз") заставляли ноги фанатів тупотіти без перестанку. Самотня розкута Агнета волала якогось особливого чоловіка, який мав з'явитися опівночі, аби прогнати її страхи і провести аж до райдужного світанку : "Гіммі ! Гіммі ! Гіммі а Мен афтер Міднайт !"...Фріда спонтанно танцювала, немов у кабаре, під запальні ритми "Міста літньої ночі". А супутники - хлопці викрикували : "Лабай рок--н-ролл, аби заповнити діри в душі"...Шаленство тривало...
Але 3 жовтня їхній літак, вилетівши до Бостона, попав у страшний шторм. Якимось дивом усе скінчилося благополучно. Вищі Сили схотіли іще послухати унікальні наспіви цих талановитих шведів.
- Невже це кінець !?. Невже нас завтра не буде !?. Яка безславна кончина на злеті слави... - з жахом тремтіли пасажири разом із повітряним судном, що ніяк не міг знайти в тумані злітну смугу для приземлення.
- Я так мало прожила...Святі, захистіть нас - бідолашних грішників...- відчайдушно благала, склавши руки в міцне переплетення, перелякана вродлива гастролера. В той момент вона була справді ближче до неба, аніж до грішної землі.
Наступний виступ довелося затримати на деякий час. Після цього випадку, Агнета твердо вирішила, що це буде останнє турне в її яскравій біографії. З Швеції приїхала її 6 - річна донька Лінда, аби підтримати матір, і доєднатися до дитячого хору, що брав участь у цьому феєричному шоу з вищезгаданою піснею "Я маю мрію".
Адже 1979 рік пройшов під егідою року Дитини у світі. Полум'яна промова борця за мир Мартіна Лютера Кінга через 16 років одержала музичне забарвлення. Це був відносно спокійний проміжок буття перед горезвісним вторгненням радянських військ до Афганістану. Поки що глядачі насолоджувалися пульсуючою енергією супер звуків відомих артистів.
"Я маю мрію - хочу пісню заспівати,
Яка допоможе біди подолати.
Якщо Ти віриш в диво -
Воно обов'язково прийде...
В добро та ангелів я вірю...
Аби усе здійснилося якнайкраще,
Уяву свою підключу.
Крізь шторми пливу,
Тримаючись за неї...
В добро та ангелів я вірю...
В добро та ангелів я вірю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007714
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024