| Сторінки (29/2885): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 | » |
[i]Слів збанкрутіле підприємство -
вірші голодні, більше нічого.
Але яке ж оте блаженство -
слухати душу розлогу...
Коли вона з опалу рветься,
щоб не плісніти в тілі занадто...
І сенс, прогорівши, озветься
тихим голосом щему утрати. [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2018
[i]Яка несправедливість - жити в цьому світі,
де усе є тлінність, час хіба, що у зеніті.
Висипає з неба свій пісок до очей,
по сліпому трибі сенс якось волоче...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2018
[i]Шукаю роботу постійну,
або тимчасову.
Щоби добре платили і вчасно,
аби годували та масно,
і не сварили, й не заставляли
темно - чорно гарувати.
Бо праця має бути хобі
за покликом власного серця,
щоб нутро святого сенсу
грало - витинало скерцо,
наче пташка навесні...
Здається, то є маячня,
але така моя позиція.
Тому розгляну
любу пропозицію.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794471
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.06.2018
[i]Веселі листя весною
по клавішах настрою грають...
І вітер - їхній диригент,
і сонце власне президент.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792630
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.05.2018
[i]Гримнуло небо далеко у полі, наче господар у своїй хаті по столі кулаком, коли вже під " джмелем ". Сіра фіранка крапель легко лоскотала розпашіле від тривог тіло. Спрагла травичка смоктала свій улюблений напій. Замайоріла веселка над прірвою життя.
Після грози і дощу так хочеться просто дихати...А потім вийти на її місток та й покотитися ген за обрій до безхмарного раю дитинства.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792250
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018
[i]Сірий дощ...У сірій кімнаті
вікна - очі крізь вії - фіранки
споглядають із самого ранку,
як зависнули сльози утрати
на блідому обличчі думок, -
їдкий до болю порошок.
Сіра кішка несе сонну вахту,
а дивак пішов правди шукати,
сенсу того не позбирати, -
розсипався весь на біду.
Уламки рожевої мрії
вицвіли і посивіли.
Хто тут крайній в черзі за сонцем,
хто застряг у днях безколірних
по калюжах невдалих розмитих
перевертнів - доріг ? Охоче
плечі підставлять хмари
для м"якої посадки... [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791888
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.05.2018
[i] Сьогодні на ринку мене покусали ціни...Вернувся додому ледве теплий і як завжди останнім часом приводив до тями свого змарнілого, худого, потертого гаманця...
- Вижити, вижити, вижити, - в унісон волали старенькі стіни, котрі втомилися від капризів сусідських витівок й також зачекалися капітального ремонту...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791664
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2018
[i]Переможні кроки весни...
У собі вбити звіра
першою грозою квітня,
аби захопити проміння -
ті сонячні цимбали,
щоб з серцем грали в унісон...
І кров людська уже ріка
шумить поміж камінчиків - кісток,
як молодий гірський ручай.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790791
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.05.2018
[i]А світ не спитає про совість, а світ не спитає про людяність. І йому наплювати на красу чиєїсь душі, на якісь там химерні непотрібні нікому захмарні мости щастя, чи казкові мрійливі образи. Йому взагалі на все начхати. Він лишень сухо вимовить :
- Маєш добрий стабільний дохід ?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790665
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
[i]Вуличний музи́ка грав на гітарі,
простір суворий засолодився,
і люд на хвильку спинився,
щоб випустити пар...
Якого підхопив мольфар,
та вже цвітуть квітки любові
посеред асфальту проблем.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2018
[i]Самотній до нескінченності,
дурні шукають дурніших за себе.
А смерть випікає на ганку млинці,
і пригостить кожного смачно...
Таке довге щасливе життя
для кожного із нас.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2018
[i]Почуваюся немов м"яч
на футбольному полі,
де кожен старається вцілити
у своїх власних інтересах...
І суддя не зупиняє гру.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790168
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 03.05.2018
[i]Уже нічого не лишилось по Землі,
а тільки гроші у людей на голові.
І стільки їх потрібно мати,
щоби зовсім про це не дума́ти ? [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789517
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 29.04.2018
[i]В мені квітка на устах зійшла,
й вазонком поселилась на душі.
Я давно не був такий щасливий,
як тепер у бузкові дні...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789072
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2018
[color="#0f6b06"][i]Усе, що залишу по собі, -
зелені рядки білої весни...
Я хотів лиш на хвильку спинити
шалений біг людського життя.[/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788809
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 24.04.2018
[i]До мене голуб якось підійшов,
і я одразу став травою...
Нехай скубе моє волосся,
щоб тільки висмикнув для людства мир.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788726
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.04.2018
Усі ми люди та кожен за себе,
і кожен за муром власних потреб...
Коли б сюди забрів марсіанин,
він би упав від розпачу справи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2018
[i]Яке ж то небо - море синє,
який цей квітень - тепло милий.
Защебетали ясні дні,
пора б отямитись мені...
А я ковтаю десь на призьбі
його молока ́мов із лижки.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788581
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.04.2018
[i]Я місяця давно не бачив,
сьогодні глянув і зомлів...
Він маяк немов, а може човен
у людській пітьмі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788442
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.04.2018
[i]Вітер - митар дикого капіталізму,
Кишені по схемі зазвичай витрушує вщент,
Сильніший - слабкого, хитріший - простого,
Як на татамі болючий прийом...
" Закордон ", - в унісон 27 осінь курличе,
З нашим цвітом чужина укотре весну стрічає,
Напризволяще кидати доиівку,
Бо виживати треба якось...
Сезон - резон полювання на гідність людську,
З куща добра душа зробить собі перев"язку,
Розсипане сонце нічого не знає,
Що хтось опинився в ситуації " help "...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787979
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2018
[i]Дихати, заледве дихати
попри шалені ціни...
Вижити, укотре вижити -
синдром для України.
А комусь таки повезло -
вигрібати лопатою зло.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2018
[b][color="#2fde4c"]Е[/color][/b]рогенні зони спокуси - весни,
[b][color="#1fd93e"]М[/color][/b]ліє квітень на призьбі кохання :
[b][color="#1fd93e"]О[/color][/b]бручем квітів першотравневих,
[b][color="#2de34c"]Ц[/color][/b]нотливим танком аж до екстазу...
[b][color="#2de34c"]І[/color][/b] защебечуть у темному світі
[b][color="#2de34c"]Я[/color][/b]сні погожі білі деньки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786898
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 10.04.2018
[i]Доля - сирітка,
тіло як клітка.
А душа наче птаха,
бо життя є задушлива сага...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785142
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 30.03.2018
[i]Весна, ау ! Де Ти ? Я твій підсніжник, такий слабкий і теплолюбивий, сонцезалежний і дефіцитний. Ще якось тримаюся за корені віри у цих природних та життєвих аномаліях, в туманах сенсу та холоду реалій. А повсюди рискають любителі наживи, що хочуть заробити на мені. Тьфу - тьфу, може не знайдуть,може не затопчуть, і дотягну до світлих днів воскресіння усього живого, і буду тішитись райським солодким небом.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784972
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
[i]Сенсу тунелі без світла в кінці,
життя зійшло на манівці.
Цькування з дитинства і через роки,
як легко до неба складати мости...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2018
[i]Життя як парадокс,
і майже бій без правил,
чи небезпечний бокс ?
Де знову хтось прогавив
його підступний хук...
Здається, то вже я.
Немов маленький Мук
упав, лежу, " вставай ! "-
Бадьорить час - суддя.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2018
[i]Шумить епоха грішми - папірцями,
Усі роз"їхались наперекір розлуці.
Як хмари побрели світами :
Шукай колишніх друзів у фейсбуці.
Життя зійшло, мабуть, на виживання,
й спустошеність осіння защемить.
Та веснами птахів галасування
з надією додому прилетить.
І заселяться гнізда мимоволі,
Їм не цікаво, що там у людей.
Лиш співами курлиними доволі
Повітря заполонить терпкий глей.
" Ось тут наш обрій, тут наш край ! "
Гукала вірність лебедина,
Хоча далеко він не рай -
Таки миліший за чужи́ну...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783741
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.03.2018
[i]Неначе елегантна парасоля -
те небо філософське сіре.
Під ним сховалася доля,
тримаючись держака віри...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782379
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 15.03.2018
[i]В людських пороках, немов у лісі,
заплутався небіж...Ніяк не продертись.
А гілля поколюють з кожного боку,
і рани на тілі душі не гояться.
Лиш згадка дитинства пам"ять муляє.
Як птахом веселим на полі мрій
змій паперовий витьохкував серцем,
віднесений вітром до сонця надії...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782322
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 15.03.2018
[i] І ці хворобливі істоти змогли пережити мамонтів, динозаврів, птеродактилів, рептилій, птерозаврів та інших велетенських чудовиськ з могутнім здоров"ям в еволюційному процесі розвитку нашої Землі? Чогось не віриться.
Це я про себе та собі подібних. Бо болячки вчепилися до мене як реп"яхи до собаки вже із самого народження. Не вміючи говорити та навіть ходити, я почав досконало хворіти. Свинку підсунув Господь, а пізніше вітрянку, кір, хвороби ЖКТ ( не плутати з ЖКГ, яке теж барахлить доречі ще й дотепер) і тд, по списку.
Куди Творець дивився, коли створював таке слабке тіло...Загадка природи, як і самого світу. Добре, що хоч дух міцний, інакше зовсім би стало кепсько.
Але то був лишень початок. Мовчу про зуби, які поки що починали тільки різатися і лоскотати, хоча певний дискомфорт відчувався. Пізніше все буде набагато серйозніше. Ниючий, місцями нестерпний біль, болісне виривання нервів та самих же зубів, недоспані ночі, поламані пломби, коронки, підпухлі ясна. Але це буде згодом. Звичайно, хто доживе до цих принад життя. Інші частини організму також мають замасковані захворювання. На все свій час.
На загал складається сумна картина. Я опинився в царстві болю, де головне завдання кожного - вижити будь - якою ціною... Хоча для чого ? Філософське питання, чи не так.
Звичайно дитячий садок я не відвідував. Замість нього були поневіряння по лікарях, чи навіть знахарях. Щось мені кололи, ставили компреси, промовляли різні заклинання. А у вільну від процедур хвилинку мене заколисували поважні няньки з поглядом як у Сфінкса, котрий все знає...Але тупо мовчить, немов тримаючи подумки дуже важливий секрет. Мабуть він досить простий. Скільки би тут не мучився, все одно треба помирати. От і вся філософія. Все ж таки мудрі були ці жіночки. Я їх по втомлених очах розумів.
І тоді під звуки скрипучої колиски у польоті метелика легко було медитувати про суєтність речей, навіть розслаблятися від пережитого чи пережованого. Й справді людина чимось схожа на якогось мотиля, що не маючи великого здоров"я наосліп спішить у вогонь самого життя. Шансів вижити - нуль. Проте є можливість затриматись у часі, доки живі крила - ілюзії та придумувати по ходу сенси тимчасового перебування.
Я навіть плакати перестав, змирившись зі своєю невдалою роллю. Лиш тихо собі під ніс бубнів якусь химерну мелодію на зразок : " Мамо що Ти наробила, навіщо мене породила...", або " Не просився я у світ обома руками..."
Така халепа, то ж треба, щоб вона відбулася саме зі мною.
Єдине, що було плюсом у цьому хаосі те, що я навчився ходити. І не просто ходити, а бігати. Мабуть тоді іже хотів утекти від самого себе, полетіти ген за обрій якимось яскравим фарбованим птахом над цією долиною Сліз...
Та зась. Замість перламутрових казкових хмар на горизонті замайоріла школа. Ой, лишенько ! Ще мені цього свіжого клопоту бракувало до повного щастя. Але діватися було нікуди і я покірно почав готуватися до так званої дороги " знань ".
Прощайте мої синьоокі фантазії. Може колись ще побачимось, якщо переживу ці соціальні " інститути ".
- Там тобі вправлять розум, - буркнув батько і сунув у руку портфель. А за іншу повів мене до " світлого майбутнього ". Я шкандибав, покірно схиливши голову та підтягаючи соплі.
І що не можна було навчитися писати, читати, рахувати вдома у комфортних умовах, а в перерві дивитися мультики ? Замість того вставати кожного ранку і стільки часу тратити на уроки та домашні завдання, суперечки (місцями бійки ) з однолітками, прискіпливі погляди вчителів, наче їм був винен купу грошей. Якийсь суцільний абсурд. Не так би повинні організовуватися найкращі роки життя..
Але то вже інша історія. Болячка виявилася живучою...Тьфу - тьфу.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781530
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
[i]Посудомийник тарелі полоче,
які нагадують давні платівки.
І краплі води шумлять неквапливо,
зітхаючи трохи, стікаючи в роки,
вертаючи добу,
де голка - фецігорка
на програвачі душу колола
звуком як стріла Апачі :
" Ааааааааааа- ааааааааааа ".
А потім сам почав програвати
немов картяр в дорослій грі,
чи то спортсмен на біговій доріжці,
де вдача показала ріжки,
лиш пісня ще тягнула віжки.
Й дошкандибав якось до кухні
і влаштувався, щоби вижить...
Там апетити, скажу, огого.
Не вгледиш і тебе того,
а без роботи зараз ой як важко.
Тому поменше балачок.
Поправлю фартушок,
бо посуду ще стосів гора,
їх переслухати терміново пора...
" Поможіть мені - не дайте впасти
І несіть добра баласти - ласти.
В океані непорозуміння
Я шукаю спасіння ! "
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781457
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.03.2018
[i]Шевченкове поле - колюча стерня,
думами ріжуть скошені мрії.
Лиш перо є влучна зброя
на полігоні життя, як стихії.
Вийдуть повстанці - слова із підпілля
будити живих, ненароджених, мертвих,
щоби спинити наругу, свавілля.
І їх віками нізащо не стерти.
Усім дістанеться по кулі вірша, -
тим, хто правду плюндрує у краю...
Вкотре свище вітер біля Дніпра :
" Доборолася Вкра́їна до самого краю !"[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781261
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.03.2018
[i]Любім одне одного, бо ми ще живі,
і є ще шанс зігрітись в любові.
Інакше для чого жить на Землі ?
Лиш час коротати дарма мимоволі.
Замкнуте коло буття суєти,
як вузол морський, - не розв"язати.
Та щоби втекти від самоти,
терміново потрібно когось покохати !
Усе жіноцтво Клубу Поезії вітаю зі святом ! [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
[i] В муках ( чи то в зимовій муці ) народжується довгоочікувана весна. Щось схоже стається при народжені людини. Пологи проходили надто важко, але завершились успішно. Народилося дитя з весняними очима і солов"їним співом, себто плачем.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780005
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018
[i]Коли застигли на деревах сльози,
й по шибках мертвіють мімози,
і кури яйця так мало несуть,
по магазинах ціни ростуть і ростуть...
Зима як мачуха, хоча відсутні грози.
Та між людьми лютують спалахи ворожі.
Бо хто - вельможа тут, а хто є раб ?
Ведмедиком скотитися б у храп,
й заснути аж до матінки - весни...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776521
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.02.2018
[i]Зойкнула тиша від скрипу ніг,
владарює Землею король Білий Сніг.
Підлеглі від холоду зціпили зуби,
а він потішається на повні груди.
Усе ніби світло, врочисто, святково,
кили́ми омани лягли по довкіллі.
Та душі шукали тепла терміново,
і лаяли погоду нужденні.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776215
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2018
[i]Пригадав я свою добру няньку, -
сиву жінку в тоненьких морщинах.
Вона прихо́дила кожного ранку,
і дивилась на мене щемливо.
Яку таємницю несла на очах ?
Ніби долю мою вангувала.
Тільки погляд сумний у роках
щось виказував не дуже вдале.
Мабуть те, що життя є складне, -
світ дорослий тобі не дарунок.
Будуть там : і печалі, і зле,
та й обставин клятий трафунок.
Вип"єш чашу проблем ти до дна.
Може воїном станеш нарешті,
щоб удари тримати щодня,
як по рингу вгинатись подертим.
Все - попереду, майбутнє - туманом,
тільки справжнім стань, не здавайся !
А колиска рипіла котячим спокоєм,
а час мов собака біг, не спинявся.
І для мене підняв високо планку,
і падав у прірву із матом мужчина...
Пригадав я свою добру няньку, -
сиву жінку в тоненьких морщинах.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775792
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2018
[i]Чужий у великому місті,
неначе в химерному лісі.
Де автомобілі - звірі гасають,
й будинки вид заступають.
Лиш дерева, як ті мудреці
співчутливі, мовчазні.
Іще плентаюся, лаюся,
вже майже задихаюся
від гулу фабричного,
театру масок звичного.
Обличчями в проблеми
розплутувати схеми.
А десь срібніється ріка -
лугами чиста свобода...
Вдягаю одіж мов скафандр,
бо сам я майже Іхтіандр.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775429
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.02.2018
[i]Волосинка від смерті доволі тонка.
Думи подерті гойдає струна
нервів - цимбалів життя шкереберть, -
у дикому танці гарцює дуель...
Як фехтувальник змагається з небом,
а воно десь та й штрикне когось при потребі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774322
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2018
[i]Монтує ліхтарики вечір у небі,
макросхема палає спокоєм.
Вже каву подали видіння кошлаті.
Як Стрілка і Білка десь на орбіті
поневірялися чиїсь думки.
Й драбина стелилась нагору,
і до стелі майже рукою подати,
коли напругу між людьми врахувати...
Та місяць - електрик дає добро, -
струмом лоскочуть лиш сни опівнічні...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2018
[i]Нетверезі фарби зимового лісу,
душа лизала сметану із снігу,
самотність клювала пшеницю на свята...
В колі ялинки дружні звірята.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773680
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 27.01.2018
[i]Як важко бути у світі одному,
подібно маленькому гному,
що вийшов із казки про щастя...
Але об дійсність спіткнувся.
Упала книжка розфарбована в траву,
я так просто тут не помру.
Все буде важко із надривом,
не врятуватися пивом...
Котигорошку, рідний брате,
твоєї опори шукаю - домкрата,
аби не впасти на поверхні болю...
Чую дитинства звуки прибою,
й хлопча доганяє сонце по полю.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773551
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2018
[i]Він прийшов доволі вчасно.
Та закрив мої проблеми темні
білим чистим покривалом
святкових лоскутин - сніжин...
І вже не знаю власне, хто я є.
Прищурені очі сліпить абстракція.
Почерком, немов ковзанами, пишу :
" Я до вас іще повернуся..."[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
[i]Пульсує біла кров :
шляхетна, королівська.
Немов заблукав Морозенко
у темному тілі землі.
Організм реагує хрустом -
зойком від кроку людини.
І душа моя стане донором,
щоби твоє життя відновити
хоча б на аркуші паперу...
О, мій капітане Теплий Сніг...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
[i]Сонце зимове лоскоче туманом.
Сяйвом полярним за душу візьме.
А ще літом його звали Паном...
Зараз ведмедиком білим повзе.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771996
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.01.2018
[i]Заступіться, Святі, за стражденних у долі,
бо правда ще здавна похована в полі.
Й журиться там берізка - вдовиця,
й банує душа - самотня вовчиця...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771637
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.01.2018
[i]Змащуй гітаро мої рани піснями Цоя,
я давно вже не вірю в теперішній світ.
Загасилася юності химерна зоря,
лиш реальність струмом коле під бік...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770397
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 09.01.2018
[i]Стоять дерева наче кремені статечні,
тримають небо на своїх плечах.
Як мудреці тибетські і поважні
ведуть розмови - мантри по вітрах.
Їм птахи проспівають щось таємне,
якусь мелодію нову талановиту,
і хмари понесуть у нескінченне
той погляд галузками звитий.
А я згинаюся в життєвій круговерті,
бо вир мете серед людського поля...
Сюди пришкандибаю весь такий подертий,
щоб рани залатати їхнім біополем.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2018
[i]Не сніжить, не мете, не веселиться.
Тільки хмари мов думи стривожені,
кучеряві, розлогі, натруджені...
Може якось усе перемелеться.
Білі коні застрягли у горах,
кучугури тріщать на підводах.
А внизу із серпанку - вуалі
темні смуги плели печалі.
Й чорні круки, земля та дерева,
зафіксують містичний сюжет :
"Збанкрутіла зима - королева
і нещасний на світі поет..."[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.01.2018
[i]Сирий відтінок неба, -
квасна відрижка ранку.
Погода як химера
дьогтем у філіжанку.
Там розплилася хмарка
на каві з молоком...
І загортає мжичка
душу в поролон.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769224
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2018
[i]Останній лист календаря
Старого Року відірвався,
і він пішов у небуття,
із нами попрощався.
А що було усяке в ньому, -
візьмемо за урок...
Вже мить кладе чергову кому,
і залишився тільки крок
ступити в невідомість.
Нехай добро там запанує,
та щезне зло натомість,
лиш доля щастям запульсує...
Усіх шанувальників поетичного слова вітаю з прийдешнім Новим Роком !!!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
[i]Сховала нічка сонце від людей,
прийшла у темній непривітній робі.
Лиш зорі мерехтять твоїх очей,
бо свій промінчик я знайшов у Тобі.
Те сяйво медом розлилося по мені
калейдоскопами весняного розмаю.
І стала ніч подібна ясній днині,
і ложе наше на порозі раю.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768364
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.12.2017
[i]Хмар золотавих куйовдилась грива, -
ранку мелодія сонна, красива.
Як ожили атмосферою ноти,
неначе у небі заграли пілоти...
Ангелята дзвінками тихо " дінь - дінь "
кликали в мандри сонячний день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.12.2017
[i]Сонячні крихти в зимі - насолода,
коли виявляє щедрість природа.
І очі, як дзьоби птахів зголоднілі,
ковтають жадібно зерна вцілілі.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2017
[i]Один за одним із перону
дні відходять - потяги, потяги,
лишаючи по собі втому
й пам"яті протяги, протяги.
Валізи розкидані всюди,
кличуть мрії в дорогу, дорогу.
Навколо мандруючі люди,
та з рідних немає нікого, нікого.
Відчалив, причалив і знов на вокзалі,
щось подумки перебираєш, зітхаєш,
візу до щастя зрієш у далі...
А чи спіймаєш ? Не знаєш, чекаєш...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2017
[i]Порожні сірим відчаєм очі -
та осінь вицвіла давно,
і зима йде неохоче,
ледь задмухує вікно
сирою хвилею пізнання...
Чи то лякає сенсу змій ?
Заховаюся до пір"я
лоскітного пледу мрій.
Пристигають туманом поля,
зріє краєм жура хворобливо,
думи, як із роману Золя,
гріються подихом слів неквапливо.
І сніг зефіром злипся в хмаринці,
чорніє земля голодним обличчям...
Світ ще тримається на волосинці, -
дива чекають дорослі й малеча.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2017
[i]Голубками в"ються сніжини білі,
пурхають в очі ласками хтиво.
Пір"ями кроки заліплять невдалі,
неначе мир ступає сміливо
по тій поверхні, де здавна біди
сипали щедро свій темний пласт,
й сама погода - осінні ту́ги...
Чи то природа забула про нас ?
Як листям розлука тремтіла у тілі,
а душі шукали ковдри із дива...
Голубками в"ються сніжини білі,
щоб усміхнулася поглядом нива,
щоб дзвоником свята нарешті збудила
коня з подарунками, стрічками грива.
[/i]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2017
[i]Мені зима Тебе подарувала
так несподівано як перший сніг.
Ти в мріях білим пухом літала,
і впала на морок моєї осені.
Невже це щастя серед морозу ?
Бо стало тепло неначе влітку,
бо контури серця одразу
перетворилися у квітку.
Що проросла через замети,
крізь стужі природні, людські...
Й прибуло в полку поетів,
стало більше сімей на Землі.
Мені зима Тебе подарувала...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2017
[i]Тринадцятий місяць у році як свято,
небо зігріте підливою зір - цибулин
і гіркотою спецій атмосфери,
коли замало часнику, щоби прогнати темінь...
І миші летючі спішать на банкет,
і невдахи п"ють за здоров"я поводиря́.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765787
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.12.2017
[i]Я - живе стебло серед каміння світу...
Весною народжуся, літом дозрію,
висохну сумом осіннім до краю,
й засну під м"яким покривалом
білої надії святого Рождества, -
земного існування торжества...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765757
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.12.2017
[i]Пле́сти теплі шкарпетки
спицями - словами,
щоб в зиму студену
легше ходити
по ожеледиці доріг
людських непевних.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765625
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.12.2017
[i]Із гамірливого міста, ще того заводу,
втікаю в провінцію кудись на природу.
Стануть постіллю трави й подушкою - хмари,
і столом робочим - грибна поляна,
і шипшина мов дівчина запишнилася лицем,
буде хвощ мені приятелем і статечним молодцем,
а берізки наче свічки віють теплим каганцем...
Упаде зірка вечорова до храму нестрижених пасем.
Я кину духм"яний чебрець у ватру язи́ків гарячих,
щоб димом солодких ейфорій пахнули сни мотилеві...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2017
[i]Холодно взимку збирати гриби -
матеріальні крихкі статки.
Краще плекати забуті дари,
допоки їх не з'їли вовки
у темному - темному лісі пороків.
Надія зверху усе ж майоріла
зорею вселенською, вифлеємською.
На світлий празник Рождества
виблискує одвічне диво,
як білий загадковий сніг,
як чистота небесних книг,
як фіолетове пірнання,
чи з хуртовини виривання
буття сліпих заметів...
Пора прийти уже до штилю,
щоби відчути теплу хвилю
новонародженого Сина.
Й собі хоча б найменшу частку
ковтнути легко зі смаком
тієї сили, що на сіні
в стаєнці бідній ожила.
І стане крихта символом добра,
коли її прийме кожнісінька душа.
І розійдеться світом новина ́:
"А зимоньки мабуть нема,
людських сердець є теплота ! "
І квіти виростуть посе́ред мерзлоти́,
агресію закриють наші пелюстки...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765130
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 10.12.2017
[i]Січневий дощ розлив інтригу,
Заплакав наче те дитя.
Й мороз, побачивши відлигу,
Утік, забувши про взуття...
Поношені біляві плями,
Як з магазину "Другі руки".
А ще недавно під ногами
Шепталися тріскучі звуки...
Січневий дощ накуралесив,
Спихнувши зиму у кювет.
Мої долоні, думи пестив
Невдаха, вискочка - поет...
На небі суму пелена,
Вікно закрилося невчасно.
За муром мокрого рядна
Надія десь потроху гасне...
Січневий дощ сліпий, безглуздий.
Чи більше глузду у житті ?
Коли воно кидає вузда
Та опиняєшся на дні...
Але кропи, кропи згори,
Йорданським духом розкрий вічність,
І може вистачить води,
Аби хоч трохи змити грішність...
Січневий дощ розлив інтригу,
Заплакав наче те дитя...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2017
Свище, замітає хурделиця -
подружка днів моїх непевних.
Та без неї чомусь не весе́литься,
переводжу на морозі подих.
Біжу до хати, гріюсь глінтвейном,
а сніг позліткою двір накриває.
Годинник чаклує в рамці кофейній, -
може дива накалата́є...
Жовті, червоні, жовті, зелені, -
по шибках рояться нетлями зорі.
То вогники блимають галантерейні
світлофором "кліп - кліп" у Новий Рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2017
[i]Красне літо сниться вичахлим полям,
буде комусь добре... Комусь та не нам.
Зими на порозі вже метуть ходою,
й дід мороз за рік виріс бородою...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764525
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2017
[i]Дні мої химерні, сірі, безколірні.
Де ви друзі нерозлучні, добрі, вірні,
де ти юносте, одягнута в рожеві окуляри ?
Все минуло мов у сні...Порожнеча й хмари.
Сам - один долаю простір хвилями повітря,
як Колумб чи Магеллан за попутнім вітром...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2017
[i]Свято сьогодні у мли́ні небесному,
мельник недарма стільки потів.
І побіліла до інтересної
поверхня зазвичай темних тонів.
Крізь цу́раві міхи наме́ло січки
після річної, як вічність, перерви.
А діти рум"яні гралися в сніжки...
Й дорослі вигрібали по вуха проблеми...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2017
[i]Хвилька осіння по небу майнула,
піна срібляста на мить відступила,
сонця стрічечка тепло ковзнула
по запущеним людським тривогам
крізь туманну печальну облогу...
Й промінь вигулькне на допомогу,
зайчиком весело кліпне згори.
Попри усі капризи судьби
посміхнись йому і Ти...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2017
[i]І сиро, і холодно, і фон в камуфляжі,
і листя, як латка на латці,
і шви душі тріщать у результаті...
І розчин бетонний на небі завис,
і сонце вже майже фантомний каприз...
Зігріє хіба що лампа в кімнаті...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762718
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2017
[i]Одного разу, як гриби після дощу, у непролазному лісі Осяйних Планет зорі вродили рясно. Такі маленькі, вродливі, апетитні - ну справжнісінький скарб серед хащів.
А хтось проходив поряд з порожнім кошиком, де павуки давно вже плели павутину і листя зів"яле лежало на самому дні... Пахло застарілою бідою та гіркотою розчарувань.
І впала одна - єдина, ясна до неборака в кишеню...І засяло божество її світла на всю округу... І пішов він додому щасливий...Хоч щось, чим нічого...І засушив її на печі...
А згодом ласував з неї наваристий зоряний суп...І було смачно...І в очах засяяли вогники дитячої забутої мрії...І здавалося, що можна гори перевернути, чи до хмар доторкнутись, або птахом полетіти в заобрійні світи.
Та на другий день все одразу стемніло. Стало темніше, ніж до дивної знахідки у тому дивному лісі...
Бо то був Талант, кинутий Богом з небес на все життя...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762497
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2017
[i]Малює осінь Дощ - художник,
в калюжах фарби пахли смутком...
І пензлі витанцьовували хутко,
вмокнувши за́пал у небесну дудку.
І холод вже закинув вудку,
і пес Бровко сховався в будку,
і кіт Мурко заліз на піч...
- Яким прекрасним вийшов спіч ! -
Гукнули навздогін хмарини...
На полотні вигравали сльозини,
які по житті так гірчили людині...
А сонце лизалось - ковталось
у спогадах теплого літа,
неначе дитяче пірожине.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2017
[i]Лавиця...Парк...
Зупинка життя пасажира.
І дерева - старі мудреці...
За плечима спокій та віра, -
Гадають по хмарах на розі вітрів,
як хтось не так усе заплів -
Якийсь чаклун холоднокровно...
А я хіба ледь - ледь присів,
мов на вокзалі, в сон опершись, -
гілляки заколишуть нерви...
Й птахи, насправді, терапевти
поможуть пам"ять мою стерти
билинним співом верховітть
хоча б на декілька хвилин...
І я вже не людина - так собі листок,
де будучність кладе місток.
Щасливий... Божевільний...
Неначе заметіль осіння...
Як зірка, що спішить до сво́їх
У тепле марево небесне...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2017
[i]Закурили щільно димарі із небесного заводу,
Пливуть хмари - поводирі, що поетам дали роботу.
Коли сонця немає, чи суму тумани,
Чи просто осінь бентежно мрячить...
Хтось угору з цікавістю гляне
І душа вже до праці натхненно спішить...
Кастанеда також спішив на балкон,
Смакуючи терпкі сигари,
Щоб зрозуміти сенсу закон,
Та все тільки дим, шаманство і хмари...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2017
[i]Відсутність...Усе видається за морок...
Листя пресуються, як думи, у порох...
Готовий сценарій із жанру горор...
І дощ осінній на шапку, - горох...
І панцир розбитий... І протяг " гог - гог ",
Яким ще колись забавлявся Ван Гог...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761297
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 20.11.2017
На пляжі небо наче море тепле голубе,
По ньому хмарки, як коханки, в золотистій шалі
Не пливуть, а пишуть у мрійливій далі.
Обличчя світліють і мліють, і зріють.
І хочу купатися, й до них доторкатися,
Немов до бікіні на похітливій легкій піні...
Те марево з роками, здається, стає ближче...
А сонце - золоте яєчко, не витримавши сили почуттів,
Із невідомості безмежжя смачний омлет засмажить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2017
[i]Втомилася природа дарувати радість,
Замовкли жаби на болотах в очереті.
І небо розманіжилося в пледі,
І все як у житті, - приходить змерзла старість.
Лиш вітер ще підхопить ледь живий акорд,
Зіграє з листям на піддавки, чи піжмурки.
Й сира печаль у вигляді ласунки
Натхненно пише в лузі сірий натюрморт.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760649
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 16.11.2017
[i]Коли сумної листопад мені провадить,
А я іще шукав у холоді розради...
Ловити сонце пізно - пізно восени
І щоб від радості нежданої на мить осліп,
Душею засмагати від його ледь теплої луни
Й сак проміння принести ́додому наче хліб.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2017
[i] І ось цей світ - незрозуміла мандрівка. Поряд дерева як люди і люди мов дерева, і будинки - вулики. І ось твоє тіло із серцем - двигуном та судинами - проводами. Роби з ним, що хочеш. І твої очі як фари автомобіля в тумані людському. І ноги - колеса, і руки - щупальця дивного створіння, що начебто тримають надійно кермо своєї долі. Але душа наче пташка у клітці. Від себе не втечеш.
Дурням легше "рулити", а комусь ще пізнавати те, що давні філософи не змогли ніяк пояснити. Те, що сіяє над кожним мов німб...Сенс усього...
І дні один за одним складаються до пастки часу, легко вилітають в якусь трубу вихлопну. І паливо - надія завжди на " підсосі ". І небо, ще той поліцейський, завжди готове втрутитись у ситуацію.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760497
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2017
[i]Омани, омани, високі тумани,
Душевні вулкани, осінні капкани,
Сивушні стакани, розмиті екрани,
Сліпі каравани, сенсу вітрини.
І люди, наче субмарини,
Навряд чи випливуть живими
Та спішать, спішать за ними.
Й немає неба, немає землі,
Тільки тумани немов уві сні.
І я загубився у сивій імлі
На самому верху, чи може по дні...
Не бачу, не знаю своєї зорі,
Блукаю навмання в життєвій пітьмі,
Мліючи у порожнечі - тиші...
Омани, омани, високі тумани.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017
[i]Наче пишна пава пронеслась обійстям,
Банувала, розкидала осінь жовте пір"я.
Зграї волохаті, трішки боязливі
Гріли коло хати думи сиротливі.
А на грядках суму повно зародило,
На тині калину ледь підморозило ́.
І сирість повітря перед зимою
Мліло від променів сонного рою...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
[i] Мряка...Ліхтар...Аптека...
- Дайте мені пігулку надії,
- Немає...
- Тоді чаю з весняної мрії,
- Також немає...
- А може є освіжаючий крем із літніх світанків ?
- Мужчина, це ж не Німеччина, питайте щось реальне...
- Тоді осінньої меланхолії,
Ось той сироп багряний на олії,
- Скільки Вам ?
- Мені на всі, без здачі...-
- Та почекайте, цей настій дуже гіркий,
Його треба розбавляти поцілунками коханої людини...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759867
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017
[i]Я - твій крізь острах полохливий
і в стигмах листя теж щасливий,
бо тільки осінь хвороблива
дає мені найбільше сили.
Бо тільки небо те сльозисте
й покрите хмарами свавільно -
немов дзеркальне особисте -
в якому дихається вільно.
В якому є лиш ти і я
на фоні людської печалі.
Така невидима сім'я
під сонцем - перснем обручальним.
Нехай сніжком потрусить зрідка -
фата у неї гонорова.
Ну і характер - справжня жінка -
на темперамент вибухова.
Та все ж терпіти і шептати :
" Лелію золото очей... "
Три місяці буквально знати,
що світ недарма весь оцей.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017
[i]Гірчить життя і сипле перцю вдосталь,
Гірчиці, солі, гострих відчуттів,
Вогняно так стає, чи то лимонно
Від форс - мажору різних ситуацій,
Аби не було прісно, аби не було нудно.
На світі є приправи, гіркіші за полин...
Уже біжу в найближчий магазин,
Куплю собі зефіру кілограм
Та шоколаду, пряників, цукерків,
Щоб солодко душі було хоч трішки, -
До чаю меду ложечку додам...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759488
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.11.2017
[i]Листопад, листопад, не мети мені в душу
Жовтим листям розлуки...Зів"ялий пасаж.
Я ж твій близнюк, якого у гущу
Скинув невдало лелек екіпаж.
Й дитинством - весною майнув зорепад,
І ходжу наосліп в тумані людському.
Твоє золото вже не зігріє нікого,
А мені б лиш не здатися в цей листопад,
Або з листям у танець піти як попало,
Щоб всередині хоч трішки відтало...
Листопад, листопад...Диригент і солдат.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759337
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2017
[i]Перевалило врешті за екватор
І сум осінній за вікном пристиг,
Спиніться мої дні - той елеватор,
Щоб сірість кольором замалювати встиг.
Щоби відчув ще молодечу силу
Та мрії десь під хмарами досяг...
А сніг вже колисався у повітрі мило,
Й зима, як вирок, причіпляла білий стяг...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759160
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2017
[i]Павутинки, павутинки, павутинки, -
Ніс лоскочуть зграї маскарадні...
Волосинки, сенсу волосинки
Тягнуться до осені туманної.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2017
[i]Столітній монотонний дощ,
Юнак із сивими очима,
Чи старець з правдою - прищами
Твердині - хрести розмиває...
А люди внизу боялися сонця,
А люди внизу молилися хмарам,
Щоб засуху поля, де бідні працюють,
Накрило родючим щасливим кінцем -
Безпардонним столітнім дощем...
І макіяжами, власне калюжами,
Припудрить гематоми обличчя,
Ворожнечі - пожежі світу цього...
І буде в халупі вдосталь всього,
І хліба, і діток, і бутля вина,
І дружина чорноброва,
І заквітчана діброва без єдиного пенька...
Він при́йде в рясі філантропа...
Столітній легкий дощ...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2017
[i]У дерев сьогодні печаль,
У дерев сьогодні розлука.
Небо як оцинкована сталь,
І листя падає з кремезного бука.
Осінь - барменша смутку наллє,
Затуманиться простір до краю...
І трухляву похапцем сутінок п"є,
І сняться деревам сни із розмаю.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758684
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2017
[i]Диктантом дощ лягає на папір,
І почерк нерозбірливий від літ
Ще не тремтить... А я немов школяр
Ловлю його краплинну мить,
Дзвінкі потоки - струни невгамовні.
Так хочеться шепнуть йому на вушко,
Щоб сірі дні мої жертовні
Творець - учитель десь відмітить влучно
В щоденнику потертому надій.
Де вицвілі сторінки геть в пилюці
Та ще багато місця там і мрій :
" Не залишай свою дитину у розлуці..."
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2017
[i]А дощ балагурив по да́ху,
І мої мрії дали маху,
Скотились десь у ринву неба,
А звідти кажуть : " Гов, не треба,
Бо Вас налилося вже стільки,
Що можна запускати ріки..."
Та в мене є одна єдина,
Така розпливчаста картина,
Як діжка снів повнилась паром, -
З Тобою умивались разом
Калюжами гірких реалій...
Любов - то ж не тільки гербарій,
А ганчірки щоденних турбот...
Лиш дощ бубнить : " Все буде тіп - топ ... "
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017
Якщо на світі не стане людей,
всі одразу будуть щасливі -
не хворі і не вбиті.
Немов у теремі святому
без воєн та без горя,
без печалі і журби,
без грошей та суєти,
заздрості і пліток.
Смиренний спокій, благодать.
І коні, позбувшись батога,
на волі гасати почнуть
хмарами по синьому небі.
І дерева вцілілі красиві
позуватимуть на вітрі грайливім.
І житимуть звірята щасливо,
не втікаючи від кулі - дурепи.
І риби від радості сушу
цілуватимуть аж - аж.
І повітря наповниться миром,
п"янким ароматом - настоєм,
І річка скаже : " Спасибі,
досить в мене справляти нужду..."
І земелька задихає вільно
без відходів - хімікатів,
мільярдів тон сміття...
І качка вже не підбита
в прямому ефірі
На хвилі " Ліс ФМ "
прокряче новину гарячу :
" Нарешті немає людей,
Кря, кря, кря !!! "
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758223
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2017
[i]Вези мене у весну, таксисте крізь смуток осені, дощ сльозливий, калюжі, що мов дзеркала відбивають реальність сувору. Пожовтілі листя в якості блимавки вже підморгують свіжим відтінком розлуки. Та повертай на станцію Тепла, щоби змінити гуму Свідомості і перейти до комфортного стану речей.
Вези мене у весну, таксисте крізь зими непорозумінь, слизьких відчуттів та холод людський Я заплачу Тобі віршами - твердою валютою душі і заправлю автомобіль вірою - паливом. А ще зготую гарячий чай із роздумів про життя - буття. Лишень вези за обрій, за небокрай, де мрії мають стоянку, де розквітають дерева вічним сенсом - бузком, де незаймані трави стануть постіллю для пілігрима, де сонце - золоте яєчко вилиє жовток Милосердя на темні плямки особистого пережитого...
Вези мене у весну, таксисте ! [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757609
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017
[i]Тріщать від натовпу підмостки.
На сцені Стосунків Людських
Маски розігрують бал - маскарад
Не В Новий Рік, не в Хелловін,
На на капуснику якомусь...
А просто так вже повелося,
Не тільки це мені здалося,
Так легше навіть вижити...
Які ж бо ролі професійні :
Байдужі, злі, усміхнені,
Під грифом " надто секретно " -
Буває боляче і не естетно.
У хороводі днів, як вистав,
Зіграють нові цікаві сюжети,
Про що напишуть свіжі газети.
І смикаються чиїсь нитки,
І душі - тонкі волосинки
Порвуться мов у фільмі...
Заспокойся біль мій.
Бо я одна із них,
Звичайна маска - грим,
І тільки в мріях пілігрим.
А личко прагне щирості,
Посмішки дитинної.
Щоби очей не затухала ватра,
Щоб німбом сіяла із кожного правда...
Та все життя лишень театр
І ми - актори в ньому...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757362
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017
[i]Театральні сни " кози сумирні пасуться
Десь на полях космічних полотен "...
А в мене відсутній квиток до власного дому.
Між прірвою років стелилась ріка :
Неспокійна, каламутна глибока,...
Старий перевізник Час бере надто дорого
І брід загубився в потоці днів...
Брезентова душа іще шукає берег.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757078
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2017
[i]А жовтень з"їв щасливого квітня,
А холод замовлення слав до журби,
А люди зіщулились від перевертня
Туману - обману і боротьби...
А диктори мовили: " Все буде добре ! "
А зло як змія кусала щосили
І начальники хороми давно збудували,
Тіні в яких милостиню просили...
А осінь натхнення для бідних давала
Та наливала діжку дощу,
Паяци - мрії, що криві дзеркала,
На яких реальність справляла нужду...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2017
[i]Роботи не знають жодного жалю́,
вкриє ржа їхнє тіло в розмаю.
бо той подих не пахне весною,
та не кличе до мрій за собою.
І автівки мають серце бездушне,
що гудить лиш дразливо під вушко,
Не те, що соловей в гаю ́:
" Тю - тю, тю - тю, тю - тю, тю - тю ! "
А хтось загубиться серед машин -
людських механізмів надто складних...
І я вийшов з того ж заводу -
шукати по тяготах власну природу...
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756540
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
[i]Згорає листя на вітрі осіннім
І запалило печалі душі,
Чергою сунуться дні безколірні
До лихоманки дерев та кущів.
Багаття довкола, палає земля,
Двірники у ролі пожежних.
На світі лишилось так мало тепла,
Та в листі його є безмежно.
І вже нікому не загасити
Тління чи тлінність красиву...
Буде іскрами стан попелити,
Душу листопадову, сиву.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2017
[i]А я іще живий, а день такий чудовий,
Срібниться ранок росами від щастя.
У путь - дорогу кличе білобровий
І може все мені по ньому вдасться...
І може буде в ньому вища волосина,
Яка тримає тонкі сподівання,
Ступаю вільно наче та хмарина,
Лиш по боках киплять людські змагання...
Хто переможе в них, чи хто програє ?
Здається вже не так важливо.
Іду за сонцем, що не вигорає,
Допоки час рахує кроки тут ліниво...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754777
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2017
[i]Штори у квартирі - модні занавіски,
Тюлі чи фіранки - неповторні риски,
Щоб ніхто не бачив, як ось тут живеться,
Бо душа у клітці повсякденній б'ється...
Бо тіснить кімната хоч після ремонту,
Очі вже не бачать власне горизонту.
Крила прив'язала праця та рутина.
Всюди огорожі навіть і по вікнах,
А ключі шукайте в брязкоті повітря.
Лиш пташина в серці не змирилась з роллю,
Десь одного разу вирветься на волю...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754629
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2017