| Сторінки (13/1211): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
МИНАЮТЬ ДНІ
Минають дні і роки… час минає,
І витоки осінній дощ змиває,
Стирає з пам’яті події і слова, –
Тепер вже пишеться історія нова…
Не в тому річ, не в тому наше горе,
Що рідні губляться пісні в просторі.
Печаль у тому є, які всі стали ми…
Колись же поважали нас межи людьми!
У тому смуток, в тому наше горе,
Що нас поглинуло житейське море.
Тепер турботи забавляють нас нові,
Тому стаєм бездумно в позу візаві.
У тому річ, якими всі ми стали,
Ми гідність, честь свою в багно втоптали,
Себе не хочем поважати і цінить.
Чи так ми Батьківщину вміємо любить?
05.12.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2015
ЩАСТЯ
Несусь до обрію, де сонце сходить.
Здається, – щастя там моїх примар.
Там промінь прожене теплом негоди,
Розтопить злобу темно-сірих хмар.
І задзвенять весняні талі води,
Умить розтануть злежані сніги,
Почую пташок звучні хороводи,
Весняні квіти вкриють береги.
Душа, пройнята ніжністю, співає.
Красою сяють ріки, ліс, поля…
Я свіжий вітер перемін вдихаю…
Напевне, щастя – це моя земля.
24.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015
ДЖЕРЕЛО КУЛЬТУРИ
У кожного народу найдорожче є добро,
А в Україні – рідна українська мова.
У ній і радощі, й печаль народу, сміх і кров,
В ній ніжна музика і пахощі квіткові.
Гнучка, співуча, запашна – устала із колін,
Як огласила незалежність Україна.
В ній перли мудрості, скарб пам’яті тисячоліть,
Це – джерело культури нашої країни.
Вкраїнська мова – серце нації, мораль і честь,
Обличчя і характер, святощі народу,
Сучасного, минулого й майбутнього вінець,
Безцінний паросток духовної природи.
Державна мова на усіх історії стежках
Була свого народу скарбом незамінним,
І хто не знає українську, вчити уника,
Свою той душу прирікає на збідніння.
Хто зневажає мову, – зневажає і себе,
В нім психології господаря не жити,
А наймита, – і годі сподіватись, що прийде
Майбутнє краще, і добробут, і зажиток.
Вклонятись рідному порогові навчімось всі,
Державній материнській українській мові
І станьмо чуйними до болю і страждань усіх, –
Тоді не втратим нашу спадщину духовну.
12.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015
МАТЕРИНСЬКА МОВА
Бурхлива, як життя, ти, рідна мово,
Зовеш і мелодійністю чаруєш.
Немов метелик, на вогонь лечу я
В гарячі і палкі обійми слова.
Від тебе вже не можу відірватись, –
Сильнішої від тебе не існує…
Моє ти серце, кров, яка вирує,
Аби клітинку кожну напувати.
Без слова неможливе існування.
Із перших днів буття явилось слово,
А з нього народилась рідна мова,
І це не просто засіб спілкування.
Вона – душа народу, чиста й мудра,
Жива, як люди, що її створили,
Це – пісня мами, перший крик дитини,
Історія, традиції, культура.
О мово, багатостраждальна мово!
Яких лихих годин ти зазнавала,
Твоїх співців у тюрмах катували, –
Народ, закоханий у рідне слово.
Немов весна, щораз встає в обнові,
Квітує і не вмре уже ніколи, –
Не стихне, не зів’яне у покорі
Моя кохана материнська мова!
Не згасне хай повік вогонь любові,
І щастя, й гордості, що є ще люди
І той народ, що не посмів забути
Красу співучої своєї мови.
09.08.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
СОНЕЧКО, СВІТИ!
Сонечко ласкаве, ти світи, світи!
На шляху моєму стежку освяти,
Чорні і похмурі хмари розжени,
Всі думки тривожні ти угомони.
Променем яскравим світ розвесели,
Доброту і щирість в серці посели.
Люди добрі будуть справи так творить,
Щоби в Україні всім хотілось жить.
05.11.1998 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2015
ПАТРІОТИЗМ
Патріотизм… Багато в цьому слові:
Любов палка до рідної країни,
До друзів, до людей твоєї крові,
І до землі твоєї Батьківщини.
Тут пращурів скорботні поховання,
Тут корені, – без них життя немає.
На чужину не зміниш без вагання,
А це хай бур’янами заростає.
Патріотизм – коли Вітчизну любиш,
Шануєш звичаї і рідну мову.
Як треба, то й життя своє погубиш
За щастя жити в ній, за нашу волю.
Гуртуймося ж докупи, патріоти,
Та правдою й добром засіймо поле!
Прийде пора – це поле щастя вродить,
Нащадкам усміхнеться краща доля.
11.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2015
БАТЬКІВЩИНА
Держава Вкраїна – моя Батьківщина,
Родилась я тут, в цім квітучім раю,
Живуть тут всі друзі мої і родина,
Співучу тут мову почула свою.
Свій перший несмілий я крок тут зробила
В життя, тут почула із маминих вуст
Пісні колискові, що ніжно і мило
Звучали для мене і пестили слух.
Тут вперше у школі я світ пізнавала,
Навчалась любити чудовий свій край,
Співучую мову вкраїнську вивчала,
Родючії землі й традицій розмай.
Про звичаї взнала, пісні і обряди,
Про мужніх вкраїнських дочок і синів,
Що землі й родини ішли захищати
І голови клали за волю в борні.
Бо з цього початок бере Батьківщина.
Моя Україна, кохана, одна,
Нестерпнії ти перенесла години:
Репресії, голодомор і війна…
Та й зараз долать негаразди сміливо
Готова Вкраїна, її не зігнуть!
І житиме люд український щасливо,
Державі Вкраїні могутньою буть!
13.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2015
Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ
Музика Богдана Гриньовського
Я люблю Україну,
Калиново заквітчані річки,
Землю-матір всеплідну,
Полонини, і гори, й смерічки.
П р и с п і в:
Я люблю Україну,
Гори, ріки, ліси і поля, –
Це – моя Батьківщина,
Це – моя благодатна земля!
Я люблю свою землю,
Соковиту травицю у росах
І гаїв пишну зелень,
І на нивах пшеничне колосся.
П р и с п і в.
Край люблю солов’їний
І оселі в садочках квітучих,
І пісні мелодійні,
І людей українських співучих.
П р и с п і в.
На закінчення:
Це – моя Батьківщина,
Це – моя українська земля!
13.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588912
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.06.2015
Олексій Хом’яков
НАТХНЕННЯ
Лови хвилини поривання
І вражень чашу жадно пий,
Та сном ледачим забування
Душі своєї не убий.
Лови хвилину! Пролітає,
Як спалах блискавки ясний,
А так багато уміщає
Вона років буття земних.
Як раз в душі ти зачерствілій
Відкинув свій небесний дар,
І в суєті землі безплідній
Свій загасив натхнення жар;
Як раз у ліні безтурботній
Нікчемність світу полюбив,
Обплутав цепом насолоди
Душевний бунтівний порив,
То вже поезії святої
На тебе не зійде роса,
Осліплена душа ніколи
Вже не побачить небеса.
І серце бідне загрубіє,
І нива давніх дум твоїх,
Немов безводний степ, спустіє
Під терном помислів земних.
31.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588911
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.06.2015
Олексій Хом’яков
ГОРЕ
Не там, де вічними сльозами
Туманиться печаллю зір,
Де часто вториться вустами
Неправий доленьці докі́р;
Лунають де тужливі звуки,
Безсилля сонного плоди, –
Душевної не там ти муки
Відна́йдеш нелегкі сліди.
Іди туди, де зір сльозою
Не змочений і повний дум;
Де гордо владу долі злої
Стрічає непохитний ум;
Де на чолі, неначе сталлю,
Турботи врізана печать,
Але над вбивчою печаллю
Сміються смі́ливі вуста.
Тут вічне горе, тут доволі
Страждання в серці залягло;
Й під тягарем важкої долі
Серденько кров’ю все зійшло.
04.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588599
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.06.2015
Олексій Хом’яков
ЗОРЯ
Тебе між ніччю темною і днем
Поставив Бог, як вікову границю,
Тебе пурпурним Він вдягнув вогнем,
В попутниці тобі дав зоряницю.
Як на небеснім чистім полотні
Яскраво й тихо світиш, заповітна,
Дивлюсь на пишний блиск твій в вишині
І розмірковую про тебе, рідна.
О зоре! Як з тобою схожі ми!
Ти – полум'я і холоду сплетіння,
Злиття проміння сяйва і пітьми,
І суміш неба й пекла неймовірна.
03.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588597
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.06.2015
Інна Сірін
РІДКІСНІ ЛЮДИ
Рідкісні люди, даровані долею, –
Захист у горі, а радість на всіх.
Світле і вічне їх стелиться волею
На острівцях доброти золотих.
Рідкісні люди – душею не з мармуру,
Сірих буденностей в них не знайти,
Мрії веселкові й думи без трауру,
З ними й без сонця зігрієшся ти.
Рідкісні люди …ні щедрість не зміряти,
Ні гармонійний наряд доброти;
Серце прощає і хоче так вірити…
Рідкісні люди потрібні завжди.
29.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588210
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.06.2015
Любов Сирота-Дмитрова
РЕЙС
Нічний автобус … Наче береги,
Узбіччя в’ються мило здовж дороги
Біленькі, чисті. В дар нам дані Богом
Під Новий рік розкішні ці сніги.
Ізнов земний тягар такий легкий,
Ізнов душа захопленню відкрита, –
Скрізь радують, значимістю сповиті,
Малесенькі деталі та штрихи.
Як гарно, що дерева за вікном
Біжать нестримно, весело і швидко,–
Крізь крони їх прозорі й голі видко
Полів до горизонту полотно.
Як гарно світло від нічних вогнів
Зливається в живі яскраві низки,
І їх сліди, заплутані, як нитки,
Так хитро-пишномовні, як пісні.
Напівдумки, дрімота, напівсни,
Напівбажань пресвітлая безгрішність,
І тепла, всепронизуюча ніжність
До всіх, кому присвячені вони.
Гуде мотор, і світло скрізь яскріє.
Я дякую життю за дивне й миле,
Що, безтілесне і незрозуміле,
Зсередини співає так і гріє!
13.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588209
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.06.2015
Альона Серебрякова
БЕЗ ТЕБЕ
Я заблукала без тебе в цій осені,
У листопаді, в дощах із туманами,
В небі похмурому, в травах зарошених,
В сірих калюжах з краєчками рваними.
І зачепилась без тебе я крилами
За меланхолію, – чи випадково це? –
І розгубила всі мрії краплинами…
Зараз звикаю в житті до раптовостей.
Раптом-бо щастя мого птиця синяя
Виривалась з рук моїх. Чом відпустила я?..
Буду без тебе я жінкою сильною, –
Поруч з тобою була б я щасливою!
13.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587944
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.06.2015
Михайло Розенгейм
ВЕЧІРНЯ СВІЖІСТЬ ПОВІВАЄ
Вечірня свіжість повіває, вже і дня жарінь
Загра́вою багряною на небі догоряє.
Прозорим сутінком до нас приходить ночі тінь
І Божий Світ увесь немов серпанком покриває.
Вже надокучливий нестерпний
денний шум замовк,
І тиша всюди – у природі і в душі. Заснуло
Усе, чим повнилось життя тривожне для обох,
Неначе все у хвилях тихих забуття втонуло,
Що серце мучило, що роздратовувало ум, –
Тяжка печаль минувшини,
прийдешнім піклування,
Бажань непевних рій,
важкий тягар гнітючих дум, –
Це всі з життям та із людьми
рахунки і питання.
Душа щораз світлішає, неначе Божий храм,
Як храм примирення на місці давнішньої битви;
І кіпоть пороху змінив кадильний фіміам,
А поклик битви – наспів благородної молитви.
16.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587942
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.06.2015
За Євгенією Ренар
ЗВІЛЬНИ…
Звільни безмежний простір для весни!
Відкрий вікно, впусти вітри весняні, –
Розтануть в березневому світанні
Останні снігові зимові сни.
Звільни безкрайність для таємних мрій,
Дай їм розправить веселкові крила,
Струси остатки снігового пилу,
І віри в диво знов набуть зумій.
Дозвілля для кохання оживи,
Не заставляй його чекать без міри.
Повір у себе – в тебе й світ повірить!
Щасливим будь і радістю живи!
01.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587488
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.06.2015
Максим Москаленко
* * *
Дивись на небо в ночі ясні –
Побачиш тисячі світів,
Таких далеких і прекрасних,
Неначе з наймиліших снів.
І на бездонно-синім фоні
Помітиш блиск алмазних зір.
На мить затримайсь на балконі
Й ступи у кришталевий вир.
Без жалю і вагань покинеш
Свій дім земний і кабінет,
Повільно в новий світ поринеш
Казкових, чарівних планет.
А хвіст палаючий комети
Освітить твій далекий шлях.
Тобі всі тайни і секрети
Відкриються у тих світах.
Ця буде чарівна хвилина
У пам’яті твоїй навік,
І те, як сяйво зірки лине,
Яка летить, аби згоріть…
06.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587486
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.06.2015
Марина Легкунець
ШКОДА...
Шкода, що ми уже не пишемо листів,
Не віримо, що це було із нами...
Від трепетності не залежимо рядків
Й чорнило не розводимо сльозами...
І як із скриньки свіжу пресу дістаєм,
З розчаруванням більше не зітхаєм,
Що бажаної відповіді не знайдем
З далекого, але близького краю...
Як жаль, що ми давно не пишемо листів...
Не бережемо зв'язаних тасьмою
Дорогоцінних свідків рідних нам життів
І свідків мовчазних життя з тобою...
Не повертаємось до фраз і слів в рядках,
Рукою не розгладжуєм листочки....
А ніби за замовленням у нас в думках
Бездушні букви в електронній пошті....
23.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587349
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.06.2015
Тетяна Кужельна
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ
Тепер товаришів багато в світі,
Цікаво дуже і прекрасно жить,
Бо навіть у віддаленому місті
Чарівний щит комп’ютера горить.
Без справ і в справах можна спілкуватись,
І це важливо кожному в наш час.
Де, хто і як, – хотілось би дізнатись, –
В хвилину цю й чи думає про нас.
Тут друзі всі й зв’язки оберігають, –
Неприязнь між людьми вже не лежить,
Тут всі увагою нас наділяють
В хвилину кожну і у кожну мить.
Щоденно друга я спішу зустріти
І повідомлення від нього жду…
Як добре мати друзів у цім світі,
Бо з ними щастя й радість я знайду.
29.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587348
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.06.2015
Віталій Іващенко
В ДУШІ МОЇЙ ЖИВЕ БАЖАННЯ
В душі моїй живе бажання,
Принадне, радісне, одне,
Його безмежне панування
Недоторканне і святе,
Його зовуть – Жага Пізнання.
Напевне, з перших днів буття
Сильніше не було бажання
Й не буде до кінця життя –
У світі все й в собі спізнати,
Ввібрать дух давніх поколінь,
Належне доленьці віддати,
Іти вперед за світло й тінь,
Пройти крізь радощі і муки,
Крізь лиха скорбнеє тавро,
Крізь хміль любові й біль розлуки,
Пізнати все: і зло, й добро, –
Збагнуть безкрайність існування,
Відчути повноту життя.
Якщо горить жага пізнання
В моїй душі, – живу і я!
03.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587014
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.06.2015
Лариса Єфименко
* * *
Море… Теплий вечір… Ясно зорі світять
В океані неба… Поруч – тишина,
Обіймає плечі ніжно теплий вітер,
Пестить ноги злегка хвиля мовчазна.
А на цій планеті, десь далеко, знаю,
Літаки злітають, потяги спішать,
Люди розстаються, стрітися бажають,
Плачуть, ждуть, сміються. Так роки летять.
В вихорі емоцій час минув незримо…
Дивляться всі в небо, моляться зіркам:
Боже, що зі мною? Час біжить так швидко,
І життя спливає, що ж зробив я сам?
Відповідь з’явилась зразу, без задержки,
Я́́́сна й зрозуміла, кожному своя.
Наче промінь сонця, запалила серце, –
Це горить, іскриться в нім любов твоя.
Море… Теплий вітер… Тихо зорі меркнуть,
Ноги омиває лагідний прибій,
Сходить сонце знову на Землі-планеті,
День новий приходить, то ж бери, він – твій!
12.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587013
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.06.2015
Михайло Горній
УСМІШКА
Один одному частіше посміхайтесь,
Ваша усмішка – чарівний всім привіт.
Щастю й радощам душею віддавайтесь, –
І відразу веселковим стане світ.
Ми і так в житті багато що втрачаєм,
Часто те, що нам не хочеться втрачать.
Навіть, як свого майбутнього не знаєм, –
Будем з усмішкою новий день стрічать.
18.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586809
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.06.2015
Анатолій Болутенко
РЕАЛЬНІСТЬ І МРІЯ
Реальність – щось серйозніше від мрій.
Хоч від фантазій йде до нас кохання,
Химери ці – лиш кущ пустих надій,
Для серця тільки зайве хвилювання.
Коли ж ці мрії кличуть нас в політ,
І крила ширше хочеться розправить, –
Реальність не відпустить їх на зліт
І перестати мріяти заставить.
Завжди в уяві всюди красота…
Щоб мати нам хоч зрідка насолоду,
Нехай прийде прекрасна мрія та,
Хоч мить одна життя її від роду.
Хай сяє зіркою мені вночі –
Ніколи ж мрія не була пороком.
Реальність їй, як вітер для свічі:
Торкнеться – і погасить ненароком.
21.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586808
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.06.2015
Чомусь так сумно дощ осінній плакав
І пелюстки троянди ніжно обіймав.
Вона, соромлячись, в бутон згорталась,
Який солодкої сльози не пропускав.
І краплі тихо падали на віти,
Котилися униз по гострих колючках,
Голубили, зволожуючи тільки,
І падали безшумно, стелячись в ногах.
Та до троянди смак краплин долинув,
Торкнувся ніжно вуст чутливої душі.
Вона для нього серденько відкрила
І пестилась у тихім лагіднім дощі.
Кохання чисте їх лилось струмочком,
Безмежний океан сповняли почуття,–
Ця мить триватиме і дні, і ночі,
Насичувати буде протягом життя.
20.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Кущ калини посаджу я біля хати,
Щоб спокійно тут у затишку зростав.
Кожен день його я буду поливати
Й берегти, щоб раптом вітер не зламав.
Як весна прийде, настануть теплі днини,
Рясно білим цвітом кущик зацвіте,
Усміхнеться радо всій моїй родині,
Чисте щире щастя у душі зросте.
Ягідками стане буйний цвіт калини;
Сонце пестить грона і ростуть плоди,
Нахиляють віти ніжної билини…
Вже в червоне прикрашаються сади.
Біля хати пишний кущ росте калини,
Наче вбраний у намисто він стоїть.
Найкрасивіша оспівана рослина
Оберегом буде всій рідні моїй.
25.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Втопає в буйній зелені ярок,
Здається, місця кращого немає,
А поміж трав біжить-дзвенить струмок,
Бо джерело водою наповняє.
Стежина… через річечку місток,
І, як іду, на ньому зупинюся.
Чарує зір мені веселий цей струмок.
Милуюсь водами, задумуюсь, дивлюся.
Люблю дивитись, як вода дзюркоче,
Виблискує на сонці і хлюпоче,
Блакитне небо в ній і білі хмари,
І берегів відображає чари,
Несе красу у води океану…
Так і думки мої в просторах тануть.
22.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
У всі часи за одягом людей стрічали,
Але за розумом завжди їх проводжали,
Бо не побачити красу людини зовні,
Не грає зовнішність людини ролі зовсім.
Ні грим, ні модний одяг в цьому не поможе, –
Б'є джерелом зсередини краса, і, схоже,
В своїх спочатку душах маєм лад навести,
Щоб крізь життя красу ту
з гордістю пронести.
19.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Як линуть непомітно дні!
Недавно докучала літня спека,
А вже лютневий тане сніг, –
Весни очарування недалеко.
Пливе весняний аромат,
Тепліше й лагідніше світить сонце.
В передчутті весняних свят
Непевного чекання серце повне.
Весна – пора таємних мрій.
Можливо, ми не можем усвідомить
Мотиви всіх своїх надій,
Нудьгу, що навесні так душу томить.
Але ми помічаєм враз,
Що робимо якісь незвичні вчинки, –
Природа діє і на нас,
Й пробуджує усі живі рослинки.
Хоч і мороз, і всюди сніг,
І начебто прикмет весни не видно,
Підуть від ласки сонця в ріст
Маленькі кволі паростки рослини.
Струмки весняні задзвенять,
Пташок піснями сповняться діброви.
Час швидко йде, а дні летять,
Несуть на крилах радощі віднови.
03.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
Поглянь уверх, он там сузір’я Діви,
Волосся Вероніки поруч, Лева,
Сузір’я Чаші й Ворона є зліва
В безмісячній нічній безодні неба.
А згідно з давнім старогрецьким міфом,
Сузір’я Діви в час, давно прожитий,
Було, немов богиня Афродіта,
Краси й любові символ непохитний.
Коли богиня тяжко сумувала,
Гірка сльозина падала вдолину,
І там прекрасна квітка проростала
Із зір космічних золотого пилу.
Сестра зірок – ця квітка Айстра зветься,
Вона є символ вірного кохання,
І всупереч морозам не здається, –
Всміхнеться літечка теплом останнім.
21.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015
Із давнини легенда ходить в світі:
Був вкрадений в богів вогонь небесний
Колись титаном Прометеєм на Олімпі,
Щоб в подарунок людям всім його принести.
Така велика радість від дарунку цього
Усіх живих істот землі опанувала, –
Аж небо зчистилось від вигляду сумного,
Й веселка семибарвна над землею встала.
Уже і захід відгорає, й день згасає,
Поволі й сонечко за обрій закотилось,
Але веселка, як раніш, над світом сяє,
Надії й радощів дарує людству крила.
Не погасала ця веселка до світанку.
Як сонце вранці повернулося на місце,
Де небо вигравало барвами, до ранку
Розквітли різнобарвні чарівні іриси.
23.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Жила собі Свиня в однім сараї,
Комфортно їй було у ріднім краї –
Спокійно, сухо, затишно і сито,
Їй завжди їжу клали у корито.
У цім раю помалу підростала,
А як уже цілком доросла стала,
То почала виходить за обору,
З цікавості пішла за межі двору.
Що бачила, що думала, хто зна, –
Свині змінила звички новизна.
Тепер по-іншому вже хоче жити,
Не хоче їсти зі свого корита.
І скільки не товкли в корито писком –
Не їсть, бо хоче, щоб давали з миски.
Достойно жити свинка захотіла,
На те її зарізали і з’їли.
Мораль така з цієї писанини:
Знай, люблять не свиню – свинину.
20.03.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2015
Йде дощ, усі спішать сховатися в метро,
Ніку́ди лиш бабуня не спішить:
Сидить і мокне під дощем, їй все одно
Якусь копійку треба заробить.
Сидить і жалібно всім дивиться услід,
І крапельки збігають по щоках,
Чи від дощу, чи від її горючих сліз,
В хустині губиться сльоза гірка.
Великий рух в районі цім байдужих лиць, –
Здорові, молоді… Але дарма
Старенька бабця під дощем отут сидить,
Тому що серед них людей нема.
Минули швидко роки і болить душа, –
Вже молодість її не повернуть…
Ці лиця всі тією ж стежкою спішать
І в немочі також закінчать путь.
25.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
Стоїть старенька у благій одежі,
Схилившись на граніт біля метро,
Її я бачу тут уже не вперше:
Побляклі очі й сиве вже чоло.
Повз неї спішно люди пробігають,
Бабуня тихо дивиться услід,
Лиш сльози по лиці біжать, стікають
В хустину мокру, що на голові.
Як милостиню дасть хто, не хрестилась
І не бажала щастя, й довгих літ,
Шалено лиш на скронях жилка билась,
І дощ змивав гірких сльозинок слід.
А скільки в погляді було страждання
І сорому, що просить на життя
Від кожного мізерне подаяння,
На те життя, що йде вже до кінця.
І мокне під сліпим дощем старенька,
Ніхто не зупиняється – усі спішать,
Ну що для неї гроші ці дрібненькі,
Коли болить розтоптана душа?
14.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2015
* * *
Виросла калина край мого вікна
І весною цвітом дивним розцвітає.
Підросла маленька дівчина-весна,
І краса дівоча молодістю сяє.
Влітку цвіт калини тихо опаде,
Ягоди червоні восени прикрасять.
Дівчина коханню в ноги покладе
Ніжність і цнотливість, чистоту і щастя.
Як дихне холодний раптом вітерець,
Весело калини грона пломеніють.
Чистоту цнотливу марно відбереш, –
Світ ураз погасне і краса змарніє.
Не ламай калини дивний білий цвіт,
Ягід грона в осінь щедро подарує.
Не ламай дівчині долі з юних літ,
Побіліють скроні – дуже пошкодуєш.
25.02.2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Шумлять дерева у гаю,
Дарують людям прохолоду
І свіжість, затишок, красу,
Свою різноманітну вроду.
Дарують щедро, просто так,
Не вимагаючи натомість,
Любові крихітку хіба,
Рости на радість щоб і користь.
Хто дерево зростив в житті
З любов’ю, як малу дитину, –
Поставив пам’ятник собі
Зелений на майбутню днину.
30.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
Пишу стихи, сижу в тиши,
Стараюсь подражать поэтам,
Мелодию своей души
Я изложу бумаге этой,
В словах её я запишу.
Быть может, кто-то их прочтет,
Услышит песнь души мятежной
И пустится со мной в полет
Туда, где размышленьям тесно
И где душа сама поет.
19.02.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015
О МОЁМ ТВОРЧЕСТВЕ
Мне хочется, чтоб знали все,
Что я пишу стихи,
Что вдруг попала музе в сеть
Её мирских стихий.
Мне кажется, что стих хорош,
Хоть не красна строка,
Не пышнословен он и прост, –
Любовь в нем и тоска.
В стихе улыбка и слеза,
Восторг, сомненья тень,
Снег, солнце, росы и гроза,
Ночь, вечер, утро, день.
Хочу, чтоб нравились они
Знакомым и друзьям,
И чтобы всем были нужны,
Как на сердце бальзам.
Зачем же я пишу о том,
О чем должна молчать?
Вдруг не прочтет стихи никто –
Им мира не видать.
Пускай меня простят стихи
За пачканье бумаг
И изложение стихий,
Что душу бороздят.
Бумага пусть простит меня,
Исписанная мной,
Что мысль свою стремлюсь ронять
На белизне такой.
Надеюсь, что средь слов простых
Окажется зерно,
Средь афоризмов золотых
Вдруг прорастет оно.
25.01.1999 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2015
На папері білім радість намалюю:
У блакитний колір небо розфарбую,
А у інший колір, у жовтогарячий,
Сонечко яскраве, кругле, наче м’ячик.
Сонцю домалюю промені ласкаві…
Скрізь ростуть дерева, і кущі, і трави,
Між травою – квіти різнокольорові,
І пташки щебечуть весело в діброві.
Золотим – пісочок, берегів дві стрічки,
Поміж берегами синя-синя річка.
На папері білім радість намалюю
І її на згадку друзям подарую.
04.11.2009 p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015
Мій Боже, дякую Тобі,
Що в світі є хороші люди!
Вони несуть тепло у світ,
Не відвертаються, не судять.
В тяжкі часи без зайвих слів
Плече підставити нам можуть
І не покинуть у біді, –
Підтримають і допоможуть.
Я вдячна долі, що з людьми
Мене такими об’єднала,
У душу поселила мир, –
Із ними я мудріша стала.
Вони, як джерело життя,
Любові, віри, і надії.
Із ними світле майбуття,
Із ними світ увесь добріє.
02.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015
Тихо-мирно час минає,
Дні в історію відходять,
Дзвін годинника лунає –
Рік Старий усі проводять.
Вже наповнені бокали,
Проголошують промови…
Тихі Ангели літали
Над столом оцим святковим.
Всім тепло біжить по жилах,
Щастя в надрах душу гріє
За надії друзів милих,
Що Новий рік всім насіє.
Січень 1995 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
Ну, почему печальны так глаза
И почему так сдержана улыбка?
Ты будто хочешь что-то мне сказать,
Но связь непостоянна, все так зыбко.
Не прячь в глубинах глаз немой укор,
В полоске губ все боли и страданья.
Улыбкой прогони весь этот вздор
И радости в глазах зажги сиянье.
31.07.2009 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015
Ой, не кажіть мені промов, не хочу чути,
Що молодість пройшла уже і не вернути,
Що і заслуги вже були, були і вади, –
Я хочу жити і творить, і працювати.
Ні, ще не спить моя душа, не хочу смути
І відчуття, що одцвіла, і все забути.
Це – золотої осені штрих ледь помітний,
Іще живе, живе душа, і розум квітне!
17.10.1994 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Моим сотрудникам
Спасибо всем, что Вы мне позволяли
По жизни с Вами рядышком шагать,
Не прогоняли и не унижали,
Хотя не забывали поругать.
Спасибо, что в тяжелые минуты
Своей поддержкой Вы меня спасли,
За то, что поровну делили все заботы
И тяжести судьбы моей несли.
Спасибо, что так долго Вы терпели
Характера противные черты.
Мне с Вами быстро годы пролетели,
Не слишком было тяжело в пути.
Всем, что имею и чего достигла
В своей судьбе, обязана я Вам!
Спасибо за счастливые минуты,
За сказанные искренне слова.
02.07.1998 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Наче в душі моїй сонечка промінь,
Стільки даруєш ти світла й тепла.
Хочу сказати подякою повні
Зараз тобі я найкращі слова.
Щоби від слів тих душа оживала,
Серце сповнялось святих почуттів,
Очі веселкою щастя щоб грали,
Наче на небі, семи кольорів.
Як же мені ті слова підібрати,
Вдячність моя щоб тебе віднайшла,
І до твоєї душі, друг коханий,
Щоби моя доторкнулась душа.
13.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
Ти глянув на мене привітно.
Тепер ти про мене все знаєш...
Як вранішнє сонячне світло,
Для мене ти в темряві сяєш.
Даруєш життя без тривоги,
Турбот і залізних кайданів.
Веселість твоя – допомога –
Відкрила стежину незнану.
По ній я іду, як у казку,–
Троянди усюди розквітли,
Бо ніжність квітучу і ласку
Щоденно даруєш мені ти.
Усміхнена стежка зіркова, –
Як птах, я у висі злітаю, –
Натхнення Богів і казкова
Мелодія неба лунає.
Я словом малюю картини,
А музика ллється від тебе…
Це ти надихаєш хвилини,
Мені тільки слухати треба.
Тобі завдяки лиш відчую:
В душі щось з’являється знову, –
Це ти все, тобою існую
В квітучім полоні любові.
22.08.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015
НАМАЛЮЮ Я НІЧ
Б.Г.
Третя ночі. Не спиться мені...
По кімнаті тихенько блукаю,
Темну ніч бачу я у вікні
І до мови її прислухаюсь.
Намалюю картини ясні...
Олівець, чистий аркуш шукаю...
Не заснуть до світанку мені, –
В зачарованій казці блукаю.
Вітерець у садку за вікном
Жартівливо гілками гойдає,
Шелестить і тріпоче листком,
Пісню лагідну тихо співає.
Кудись швидко мандрують хмарки,
І не сяють ні місяць, ні зорі...
Тільки світить ліхтар, залюбки
Вимальовує з тіней узори.
Витанцьовує тінь на стіні,
Мерехтить, листя грає з гілками...
Захотілося ніч цю мені
Змалювати на аркуш словами.
Намалюю я мить за вікном
Чарівної нічної природи,
Намалюю я ніч, як панно,
Щоб згадати її при нагоді.
Я крізь скло роздивлялася ніч
І про неї щось в аркуш писала,
Та не знала тоді таку річ,
Що для Вас я цю ніч малювала.
03.06.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
ПОДЯКА ДРУГОВІ
Б.Г.
Дякую, мій друже віртуальний,
Що у час дозвілля розважали,
А була пора скрутна й печальна, –
Щиру дружбу й радість дарували.
Дякую за зустріч, спілкування,
І за те, що в радощах і в горі
Мали милосердя й співчування,
Завжди вміли чемно заспокоїть.
За молитви дякую до Бога,
Бо я тільки ними й існувала,
І за те, що правильну дорогу
З Вашою я поміччю обрала.
21.12.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Ти знаєш всі мої бажання,
Мій Боже, і я вдячна за
Це несподіване кохання,
Невинне й чисте, як сльоза,
Бо до життя зове і манить,
І вириває з небуття…
Та глибоко лиш душу ранить
Прекрасне, ніжне почуття.
06.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Ось і літо пройшло, вже і осінь проходить…
Час повільно пливе, як опалий листок…
Запанує зима і снігами й морозом
Витре з пам’яті все, що колись відбулось…
Все проходить і все забувається з часом,
Тихо губиться в зміні невпинній годин,
А пригоди і вчинки усі наші разом,
Як вода, потечуть руслом часу в віки.
Час невпинно летить, разом з ним всі події,
Що із нами давно неодмінно збулись:
Найщиріші думки, почуття і надії,
І обставини ті, при яких ми росли.
Я пригадую радісні роки дитячі,
Безтурботне життя… Кожен саме тоді
Випромінював щирість, наївності вдачу,
Непідробну цікавість до всього в житті.
Та з роками, на жаль, ми усе те втрачаєм:
Здатність вірити в казку, в незвичні дива.
У дитинстві лише сталу впевненість маєм,
Що збуваються мрії, думки і слова.
Та стаємо дорослі, не віримо в чудо,
Просто вірити ми зовсім перестаєм …
А з роками втрачаємо віру в майбутнє,
Власні сили, занедбуєм щастя своє..
Нас буденність з’їдає зсередини тихо…
Не вона всьому винна, лише ми самі!
Як в житті маєш ціль, йди вперед неухильно,–
Віра кличе тебе у здійсненність надій!
Вір і йди, бо життя у нас надто коротке,
Щоб його витрачати на різні пусті
Зло, ненависть, брехню, пересуди і склоки,
Невдоволення чимось і сварки дрібні.
Думай щиро про рідних, про друзів,
про себе …
Роки линуть вперед, час невпинно іде,
Чи задумувались хоч коли ви про все це?
Мабуть, ні…Час іде, йде… Шануйте себе!
22.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Сивий світанок і небо похмуре…
Вкриті снігами застиглі поля…
Дивишся, мрієш... Згадаєш минуле,
Лиця забуті і пройдений шлях.
Друзів згадаєш і перше кохання,
Погляди ніжні, промови палкі,
Перше побачення й зустріч останню,
Тихого голосу звуки чіткі.
Всі пригадаєш щасливі хвилини,
Рідне й далеке, і радість, і сум,
І розцвіте раптом посмішка дивна, –
Мрії в небесную вись понесуть.
04.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Вже ранок білий знов настав,
А тиждень ще триває,
І залишились гори справ.
Але ми їх здолаєм,
І тиждень скоро цей пройде,
І ранок встане чистий.
Приємне відчуття прийде, –
Завершення врочисте.
Залишиться тернистий шлях
Лиш в пам’яті й розмові.
Зустріне світлий день земля,
Вся сповнена любові.
Як є порив долати справи,
Не будем скніти, будем жваві!
19.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Все буде добре, тільки ти повір
І душу із тенет свою звільни,
Тоді й на краще йтиме до тих пір,
Допоки зможеш волю боронить.
Розчарування в серце не впускай,
Своїм дай мріям звершити політ,
Нехай летять собі в щасливий край
Дитинства і любові юних літ.
Тебе у казку мрії понесуть, –
В чарівний безтурботний край,
І ти побачиш всю земну красу,
Відчуєш в серці ніжності розмай.
Ти тільки вір, в житті ще буде все,
В душі і серці ранок оживе
І роси світанкові принесе, –
По них твій човен вільно попливе.
Проснеться в тебе потяг до життя,
Захочеш діяти, творить добро…
Не буде з тої казки вороття, –
Отримаєш чимало нагород!
27.07.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Я намалюю ясне сонце на вікні…
І що́ б в природі там не відбувалось, –
Щоб посилало світло і тепло мені,
Завжди приємно з шибки посміхалось.
А радість зображу на другому вікні,
Веселок фарби я візьму для нього.
Була щоб радість поруч, хочеться мені,
Й ніколи не покинула надовго.
І щастя зображу на іншому вікні,
Нехай також зі мною поруч буде,
Тепло і ласку, ніжність і любов мені
Дарує – і усім, хто поряд буде.
08.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Можливо, то мої думки,
Чи сон, чи марево, чи мрія:
Навкруг стоять одні клітки,
І серед них в одній такій я.
Закритий простір... як тюрма,
Сумлінності зіркі дозори…
Хоч в клітці цій дверей нема,
Та звідти йти – нема простору.
Потріскує і мерехтить
Вогонь на волі, й так палає,
Що душу відігріє вмить,
Чарує зір і прикликає.
Насправді так і не схитриш:
Теплом здаля тихенько бавить
І обіцяє: „Не згориш!” –
В обійми ж упадеш – обпалить.
Все ж хочеться переступить
Отой рубіж, побачить волю.
Душа сумує і болить,
А серце крається до болю.
Ніхто не знає майбуття,
І як обрать найкращу долю:
Чи в клітці вибрати життя,
А чи згоріти десь на волі?
28.08.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
* * *
Ні, не час мені, щоби причалить
Берегів, де не тане вже лід...
Я не маю журби, ні печалі,
А лиш біль, що чималенько літ...
„Все проходить, це також промчиться”, –
Кажуть люди отак неспроста...
Несподіваних слів плетениця –
Суєта це суєт... Суєта...
30.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2015
Рясний надворі дощ іде сьогодні,
Він ніби ллє суцільною стіною…
Люблю я дощ і вдячна цій погоді, –
З тобою обвінчала нас весною.
Пригадую, як вперше ми зустрілись,
Тоді ішов докучний дощ поволі,
Весна цвіла, птахи вже прилетіли.
Дощ пильно промивав стежини долі.
Великі краплі падали із неба,
Криштальні сльози в душу западали,
Та розбивалися об ґрунт квітневий.
Такі дощі давно вже не бували.
А дощ все лив, мочив весни принади,
Мив світ увесь, серця і душі чистив,
Хоч він не знав, але все падав, падав,
Те, що було до цього, щоби знищить.
Дощ змив сліди і заживив всі рани.
Ми йшли й ловили дощове намисто.
Ці краплі дощові нас об'єднали, –
Земля прекрасна сяяла барвисто…
03.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
Які красиві жовті квіти –
Ознака ніжності, кохання.
Вони мов сонечком зігріті:
Яскраві, теплі, бездоганні.
Не вірю, що приносять муки,
Що жовтий колір до недолі,
Що буде горе, сум, розлуки,
Бо наша доля – в нашій волі.
Ці квіти – ніби ніжне сонце.
Це – колір меду і пшениці,
І жовтим світяться віконця,
Де нас чекають рідні лиця.
Яскріє жовтий вогник свічки
І біля вівтаря у храмі,
Приваблює, зове у вічність,
Призначену усім Богами.
24.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015
СОЛОВЕЙ І МЕТЕЛИК
Навесні в садочку соловей співав,
Дрібно і розлого розливались трелі.
Безтурботно ніжний поблизу кружляв
Піснею цією зваблений метелик.
Чарували звуки, кликали кудись…
І порхав мотиль під звуки пісні вільно,
Тріпотіли крильця – піднімався ввись,
І завмерши планером летів повільно.
Гарно їм в садку весняному було:
Соловей рулади старанно виводив,
А метелик в такт пісень махав крилом, –
У розвагах швидко-швидко час проходив.
Скінчилась пора розваг і сад затих,
Соловейко полетів, із гілки знявшись,
І метелик слідом ув'язатись встиг,
Тільки ніжні крила обпалив, піднявшись.
24.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
МЕТЕЛИК ЛЕГКОКРИЛИЙ
Метелик – це символ душі і безсмертя,
Життя і відродження, смерті й нетління.
Ця здатна крилата істота небесна
До трансформації і воскресіння.
Як дивно метелик на світ появився!
Із стану одного у інший потрапив:
Із в'ялої гусені перетворився,
Щоб з кокона незрозумілого встати.
Він ніжним метеликом вийшов прекрасним.
Торкав завжди факт цей глибоко людину.
Став прикладом він перетворень
душ власних,
Надії і віри, що час той прилине:
Колись і вона від землі відірветься,
У вічність, осяяну світлом, здійметься.
27.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2015
НЕ ЗАКЛИКАЮ…
Не закликаю забувать,
Бо забуття – це вбивця,
А просто прикрощам не дать
Дозвілля, щоб плодиться.
Не закликаю пам’ятать
Зло, ворогів, нещастя,
А наполегливо шукать
Стежки до свого щастя.
Бо пам’ять катом є для нас, –
Болючі робить рани,
На шмаття серце рве весь час, –
І воля вже в кайданах.
Не бійся дороге втрачать,
Тоді його й не втратиш,
І в серце не ввійде печаль,
Про це ти мусиш знати.
Над почуттями владним будь,
То й прикрощі забудеш.
Як смерті перекриєш путь,
То й жити вічно будеш!
04.05.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ
Місце під сонцем шукає з нас кожен
І докладає чимало старання.
Власне сумління продати хтось може,
Щоби наблизити цілі жадані.
Часто знаходить лиш місце під градом,
З вітром, заметені снігом дороги…
Вірить, що сонечко вийде з-за хмари,
І віддає за це все найдорожче.
Сонце, як вийде, відкриє всю сутність:
Душу нечисту, забруднені руки…
Тож крокувати не треба по трупах,
В друзів близьких своїх кидати брудом.
В спосіб такий можна всесвіт здобути, –
Ззовні той світ, він душі не відродить.
А як з собою у злагоді бути,
Місце під сонцем саме нас знаходить.
27.04.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
ПРИКРАСА
– Калино, у весняну пору
До неба віти тягнеш вгору,
І на вершках суцвіття розцвіта,
Як дівчини неторкані вуста.
Чому ж на осінь похилилась,
Додолу віти опустились?
– Суцвіття пишне залишило слід,
Тепер донизу отягає плід…
– Кріпись, калинонько, будь ласка,
Червоний плід – в саду прикраса.
Весни моєї вже не повернуть,
Твоя ж прийде, й суцвіття розцвітуть.
06.07.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
ТИХА ОСІНЬ
Музика Богдана Гриньовського
Тиха осінь моя (2) вже кінчається, –
Вітровії гуляють холодні…
Заметільниця так (2) потішається,
Що вкриває сніжинками скроні. (2)
Сторінки календарні все падають,
Мов злітає із дерева листя…
Я із кожною осінню старшаю, (2)
Час летить невблаганно і бистро.
Лиш душа моя ще (2) не старіється:
Почуття ті ж у неї й бажання,
Як в юнацькі роки, (2) мені мріється
Про романтику і про кохання. (2)
Часом сумно, самотньо і холодно,
Тяжко хрест свій на Гору донести.
Подолаю тяжкий шлях і все одно (2)
Я чекати свої буду весни!
03.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581513
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.05.2015
ОСІННІЙ СУМ
Жаль, що сни вже не бачу давно кольорові,
З легким трепетом в серці не чекаю весну,
А лиш з сумом дивлюсь на осінні обнови,
Як багрянцем листочки пломеніють в саду.
Вже осіннім дощем вся природа обмита,
Золотими листками всі сади замело,
І летить павутинка – прощання із літом,
Шле нам лагідно сонце з неба ніжне тепло.
Сивий іній вкриває дахи на світанні…
Сум осінній підкрався і у серці лишивсь,
Бо вже скроні мої і чоло невблаганно
Білий іній осінній злегка припорошив.
Та з красою природи не буду прощатись,
Хоч і роки осіння вкрила вже сивина,
А у сад і у поле піду милуватись,
Щоб у серці моєму знов розквітла весна.
20.06.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
ЛІНІЇ ДОЛІ
На небі яснім сяють зорі
І бродить місяць поміж них
Та й на небесному просторі
Малює долі для усіх.
Доріжка-доля в небі в’ється,
Стежина долі – шлях буття,
Що на долоні відіб’ється
І зветься: лінія життя.
Благаю, зупинись, миттєвість,
Насолодитися дай тут,
Бо не біжать стежки у безвість,
А десь закінчують свій путь…
Жовтень 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
За Оленою Яхницькою
СВЯТІЙ МАРІЇ
Незвідані путі Господні, –
Кінець людська дорога має.
І, часом гнані, ми сьогодні
Порочні рішення приймаєм.
Нам всі святі заповідали:
„Ходіть у Храм, моліться Богу”, –
Дать допомогу обіцяли,
Хто заблукав, вказать дорогу.
Заступнице, Свята Маріє, –
Звертаюсь, ніби до живої, –
Прийми молитви, дай надію,
Почуй, поговори зі мною!
Схилюся перед ликом Діви,
І день, і ніч молитись буду,
Поговорю з Святою сміло,
І створиться, я вірю, чудо.
Я не молю у Тебе грошей,
А щоб були щасливі діти,
Про мудрість і пораду прошу,
Щоб довго жить на цьому світі.
Хай біль, з’являючись, проходить,
Біда обходить стороною,
Щодня хай сонце знову сходить,
Кого люблю – живуть зі мною!
Пробачення прошу у Бога
За всі гріхи, за дні і ночі.
Хай зцілення дарує змогу
Мені і тим, хто цього хоче.
Заступнице, Свята Маріє,
Твоє хай диво буде справжнім!
Молюся… свічка пломеніє…
Тобі я вірить буду завжди!
05.05.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581175
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.05.2015
Олексій Хом’яков
ГОСПОДЬ НЕ ЛЮБИТЬ
У ЛЮДЕЙ ГОРДИНІ
Господь не любить у людей гордині.
Не з тими Він, хто може говорить:
Ми – сіль землі, основа ми святині,
Ми – Божий меч, ми також Божий щит.
Не з тими, хто святії звуки Слова
Своїм лепече рабським язиком,
І мертва є посудина живого,
І розум оповитий мертвим сном.
А з тими Бог, у кому Божа сила –
Животворящий струмінь – до життя
Від сну живую душу пробудила
На всіх перипетіях їх буття.
Господь із тим, гординю хто лукаво
В покору і смирення не рядив,
І не хвалився тим, що має славу,
Себе кумиром людству не творив.
Він з тим, хто сили духу і свободи
Возносить лиш для Нього фіміам,
І з тим Господь, хто кличе всі народи
В духовний Божий світ, в Господній храм.
22.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581173
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.05.2015
Тетяна Танько
ЗРОНИЛИ ТИХО АНГЕЛИ ПЕРО
Була весна... сади вже відцвіли...
Гриміли грози і життя навкруг кипіло,
А землю всю тумани сповили,
І в небі хмарка білим лебедем летіла.
Небесний світ мінливий аж дзвенів,
Вітри на звучних струнах Ліри грали пісню –
Це Ангели з’явились на землі,
Щоб людям сповістить свої чудові вісті.
А сонця диск божественно сіяв,
Енергією Всесвіту проміння грало.
І той, хто бачив чудо це, той знав,
Що видимого краю в нас життя не мало.
Зронили тихо Ангели перо –
Вони поетам сміло рими роздавали
Щоб в світ несли гармонію й добро,
А потім… потім в небо знову відлітали.
Була весна...
Сади вже відцвіли...
Зронили тихо Ангели перо...
31.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580922
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2015
Михайло Розенгейм
НЕ ЖУРИСЬ
Коли знегоди і страждань пора нахлине,
Й над головою в тебе вибухне гроза, –
Мій друже, не журись. А у лихі хвилини
Хай перед Господом впаде твоя сльоза.
Не ремством горьовим, а теплою мольбою
Пориви скарги норовливі воздержи,
Із вірою, що Він пильнує над тобою,
З надією на Нього всю журбу зложи.
В час боротьби твоєї,
в час важкий житейський,
Прийде Він своєчасно, щоб тебе спасти,
І буде Сам тобі, як Симон Киринейський,
І хрест тяжкий життя поможе донести.
29.07.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580914
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.05.2015
Михайло Розенгейм
НЕ ОСУДИ!
Не осуди!.. Перш, ніж засуджувати всіх,
Спитай у совісті, чи кращий ти від них?
Лиш в кого, брате, не лежить на серці гріх,
Той милосердний до тяжких провин чужих.
Не осуди!.. Словам немає вороття!
Дивися, як колись Спаситель люд навчав:
У оці брата будеш бачити сміття,
Та не помітиш і колод в своїх очах.
Не осуди! Щоб через грізне викриття
Не впав на тебе камінь той із висоти,
Масивний камінь осуду всього життя,
Яким без жалю в брата свого кинув ти.
Не осуди! Бо душі у людей не злі –
В житті людей трапляється багато зла.
Спочатку взнай: яка дорога на землі
Життя людини до погибелі вела.
Не осуди! Ти ж поручитись не дерзнеш,
Що пристрасть і тебе не зможе охопить?
Не осуди! Так істину ти проминеш…
Не осуди! Не будуть і тебе судить!
26.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580603
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.05.2015
„Пам’ятник віри”
* * *
Коли Христос, Глава моя,
Терпів без скарг і нарікання
Від злих людей тяжкі страждання,
То чи дерзну на ремство я,
Мордована так ворогами?
Коли прибитими руками
Він ворогів благословляв,
І їм, о диво! все прощав, –
Чи піднімуться мої руки,
Щоб за тортури – рівні муки,
За помсту – помста, зло за зло,
Щоб лиходієві було.
Смирення краще при стражданнях,
На волю Божу уповання.
Спасіння бо нема без Бога,
А з Ним – у всьому перемога!
22.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580602
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.05.2015
Олександр Пушкін
* * *
Отці пустинники і жони непорочні,
Щоб серцем вознестися в області заочні,
Зміцнить його й звільнить від суєтних оков,
Складали безлічі до Бога молитов;
Розчулитись так жодна з них не заставляє,
Як та молитва, що священик повторяє
В Великий Піст – жалобні та скорботні дні, –
Усіх частіш приходить на вуста мені.
Пропащого підкріпить незбагненна сила:
Владико днів моїх! Життя мого вітрила!
Лінивства духу, Господи, не дай мені,
І владолюбства, й марнослів’я голосні.
Але дай, Боже, бачити мені мої провини,
І брат мій хай від мене осуду не прийме.
Дух упокорення, терпіння і любов,
Й цнотливість в серці оживає хай ізнов.
11.03.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580385
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2015
* * *
Святая віро! Ти не раз
Людей спасала в лютім горі,
І тільки твій небесний глас
Земних вагань розвіє морок.
Для всіх народів, всіх віків,
Для будь-якого покоління
Гримить твій глас гучніш громів,
Що буде, буде воскресіння!
І заборона всім смертям!
Із надр погибелі – спасіння,
І світло з мороку, й життя,
Із бездни тлінної – нетління!
23.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580384
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.05.2015
Дмитро Мережковський
БОГ
Мій Боже, дякую Тобі
За те, що дав моїм очам
Ти бачить світ, Твій вічний храм,
І зорі, й хвилі голубі.
Мені тортури хай грозять, –
Я дякую за мить одну,
За все, що серцем я збагнув,
Про що мені зірки твердять...
Я відчуваю скрізь Тебе,
О Боже мій, і в тишині,
І в сяйві зір, що йде з небес,
Й в душі своєї глибині.
Жадав я Бога – і не знав;
Не вірив ще, але любив,
Хоч розумом і відкидав, –
Тебе я в серці поселив.
Відкрився й Ти мені: Ти – світ.
Ти – все. Ти – небо і вода,
Ти – голос бурі, Ти – ефір,
Поета думка, Ти – звізда...
Впродовж життя Тобі молюсь,
Тобою дихаю, люблю.
Помру – душею вознесусь
В обитель зоряну Твою.
За ночі, за світанки й дні
Я вдячний, що Ти дав мені,
І прагну, щоб завжди була
Тобі невгасная хвала.
19.01.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580193
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.05.2015
Аполлон Майков
* * *
Любо, як перед іконою святою
Із оздобленням прекрасним золотим,
Невідомою запалений рукою,
Свічки воскової вогник засвітив.
Знаємо ми всі: коли свіча палає
І співає клір піднесено пісні,
В когось горе помаленьку притихає,
Хтось, можливо, тихо сльози ллє рясні.
Світлий Ангел уповання пролітає
Над молільною юрмою у цю мить.
Трепетна душа полегкість відчуває
Від знамення свічки, що вогнем горить.
Це – посильний внесок бідної вдовиці,
Це також мізерна лепта бідняка,
Може бути це пожертва від убивці
Як покутна туга й смуток бідака.
Це – хвилиночки прозріння, світлі миті
В диких нетрях наболілої душі;
Це і пам’ять сліз, розчулено пролитих
Тим, хто в вічність заглянути поспішив…
30.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580192
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.05.2015
Сніжиночки кружляють,
мов танцюють білий вальс,
І білосніжна ковдра вкрила
сонний ліс ураз.
Сьогодні промені повсюди
загадкових чар,
Бо це Різдва Христового
такий нам дивний дар.
Казковою таємністю
огорнута земля,
Під сніжним покривалом сплять
ліси, річки й поля.
Сьогодні ти тихесенько
бажання загадай,
В своєму серці глибоко
таємно заховай,
Тому що в цей святковий вечір
чарівних часів
Збуваються звичайно
заповітні мрії всі.
07.01.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579866
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.05.2015
* * *
Постійно маю я думки такі:
Який в душі споруджую я дім,
Чи на сльозами змитому піску,
Чи на тонкім тремтячім волоску?
Нормальні люди навіть в ураган
Нічліг не схочуть влаштувати там.
Ніхто не буде бачити цей дім,
Лиш дві душі стрічатись будуть в нім,
Там буде рай для обраних, двох цих –
Світ музики, чуттєвості і книг.
Ні бурі, ні плітки, ані вогні
Дім не зачеплять, доки будеш в нім.
Жовтень 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579865
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.05.2015
Віталій Іващенко
* * *
Де йдуть шляхи Господні – невідомо.
Якщо у наших душах все ж є Бог,
Це Він не дав пройти нам повз свідомо
І допоміг зустрітися обом.
На небі буде душі Бог вінчати
За духом, мріями і таланом.
Яка ж то радість Голос той впізнати
Й вірші писати Вам в дарунок знов.
13 09.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579458
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.05.2015
Юлія Жадовська
МОЛИТВА
Матір оспівана, світу заступнице,
Грішниця бідна я, віри відступниця,
Перед тобою в молитві моїй
Прошу: мене благодаттю прикрий!
А як спокусами буду я вражена,
Втратами, тугою, друзями зраджена –
В час цей тяжкий, у хвилини журби,
Матінко, прошу: мені пособи!
Радість душевну, спасіння бажати,
Матінко Божа, у серце вклади!
В царство небесне, до світу розради,
Праведним, вірним шляхом поведи!
28.04.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579456
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.05.2015
Прокинувшись учора в передсвіті,
В думках я запитала тишину:
Навіщо я живу на цьому світі?
Хто я? Суть в чому мого талану?
Прийшов у відповідь на це питання
Енергії іскристої потік,
Зігрів мене і оповив сіянням,
Вінок з троянд білесеньких надів.
І принесли хмаринкою пухкою
Думки – правдиву відповідь небес:
Ти є Землі і Всесвіту дочкою,
Ти є творіння Вищого вінець…
Душа твоя безсмертна і незгасна,
Закони Всесвіту ти зрозумій
У непростому цім житті прекраснім
І Новий Світ в собí відкрить зумій.
Душа твоя так прагне йти до Бога,
Її на цім шляху підтримай ти,
Вона зове з собою у дорогу,
Недовго думай – і скоріше йди!
Не бійся буревіїв! А тривогу,
Що супроводить скрізь тебе в ділах,
Розбий об дужі скелі Віри в Бога
Й пливи собі на повних парусах!
І – тишина… Потік іскристий світла
Розтанув, як казковий дивний сон.
Замислилася про життя у світі
І зрозуміла я його Закон.
Нам при народженні дарують душу,
І в непростому нашому житті
Її жадання зрозуміти мусиш
І збудувати світлий храм – в собі!
12.12.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579344
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.05.2015
Учора ще осінній сонця промінь
Проплив по листі золотому,
Сьогодні вже сніжиночки чудові
Кружляють в сірій млі ізнову.
А завтра заметілі і морози
Сплетуть мереживо сріблясте,
Покриють ним дерева і дороги,
І поле встелить срібний настил.
Тонких бурульок передзвін криштальний
Про весни людям нагадає,
Тоді вже гам пташиний невблаганно
Сади піснями наповняє.
І за весною – літо, сонце… Дощик
Відмиє чисто пил спекотний, –
Це так найбільш досвідчений Художник
Свій стиль формує неповторний.
Дивись, як досконало все в природі,
Продумана дрібниця кожна...
І справа тут вже зовсім не в погоді,
А в промислі та волі Божій.
13.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579343
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.05.2015
Петро В’яземський
* * *
Палац Твій бачу, Спасе мій!
Ввійти не можу я дерзнути,
І одягу нема вдягнути,
Щоб поряд із Тобою бути,
Так сяє в славі він Твоїй.
О, Світлодавче, оправдай
Лахміття Ти душі злиденні.
Я йшов шляхом земним нужденний,
Даруй же щедрості численні
І до прислуги приєднай.
05.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579005
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.05.2015
Научи мене молитись,
Ангеле мій, научи!
Пахощами вуст пречистих
Черстві почуття зм’якши!
Хай у глиб душі проб’ється
Сонця вічного тепло,
В грудях хай моїх заб’ється
Сліз щасливих джерело!
Крила дай моїй молитві,
Дай політ у висоту,
І дай віри цілковиті
Розуміння й теплоту!
Неповинних і слухняних
Немовлят дай простоту,
Кришталеву, бездоганну
Вбогих духом чистоту.
Дай земні струсить кайдани
З прахом мандрівничих ніг,
Шум буття й тривог недавніх
Щоб в мені погаснуть зміг.
Хай відкриються тобою
Двері в молитов чертог, –
Стануть думою одною
Смерть, безсмертя і наш Бог.
11.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579004
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.05.2015
За „Сборником…”
гр. П.О.Валуєва
* * *
Земне життя не є убогим
У світі, де правитель Бог,
Де пізнавать Його є змога,
Де є молитва і любов!
Не безпорадні ми творіння,
Якщо нас Бог усиновив,
І дав уяву, й розуміння,
Вогнем чуттів благословив!
Багато радощів приємних
І щастя митей золотих!
Щаслива, світла мить блаженна,
Як чистотою почуттів
І спокоєм думок священних
Свої засади пресвяті
Душа із радістю признає.
Легке й чудове їй життя,
І всіх, і все вона кохає,
Утішне їй земне буття,
Скрізь духу бачить прояв вперто;
І відчува під тиском смерті
Нетліннеє своє безсмертя!..
Чужому вірі уповання,
Тобі смішні мої слова, –
Ти сам шукаєш Божества,
Ти хочеш з Господом єднання!
То в шум турбот не поринай:
Не в суєті життя постійній
Духовний світ душі шукай!
Не нарікай: на ремство гнівне
Нам небо відповідь не дасть;
Воно німе до звинувачень!
Ти хочеш Бога прояв бачить?..
То не біжи від Бога пріч!
Як хвора мати зве дитину,
Зови Його і день, і ніч!
Про Нього в пору відпочинку
Не розмірковуй – клич Його
З усіх сил серденька твого;
Сльозами, стогоном страждання
Душею хворою зви знову –
І Бог потоками любові,
Яскравим світлом уповання
Наповнить душу – і, спасенна,
Відчужена земних оков,
Отримає на серця зов
Від неба відповідь священну…
З землі побачиш Світ надземний!..
14.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578850
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.05.2015
За „Сборником кратких
благоговейных чтений
на все дни года”
гр. П.О.Валуєва
* * *
Візьми, читай святую книгу Бога,
Душею зрозумій спасіння словеса.
Пройде миттєво вся твоя тривога,
Благії ти побачиш серцем небеса.
Повір, коли похилий будеш віком,
В душі пройде бурхливих почуттів потік,
Цікаві кинеш книги всі, ця тільки
Одна з тобою лиш останеться навік.
І в ній знайдеш, чого ніде до того
Не віднаходив у великім світі цім.
Просити більше не почнеш нічого, –
Тут повнота всіх благ і тут усе у всім.
21.09.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578849
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.05.2015
Завжди славлю єдиного Бога
І возношу Творцеві хвалу.
Молитви мої тільки до Нього.
Покоряюсь Йому і люблю.
16.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
В піснях постійно славимо Тебе,
І благословимо за добру долю,
Подяку шлем за небо голубе,
За землю, вкриту пишною красою.
Усе живе хвалу Творцю несе,
Любов палку, смирення і покору,
А навкруги усе росте, цвіте
І молиться лише Тобі Одному.
17.06.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Як сонечко осяяло світанок,
Мені наснився дивний сон:
Іду я ніби берегом піщаним,
Зі мною поряд мій іде Господь.
На небі миготять життя картини,
І після кожної два ланцюжки
Помітних на піску слідів людини, –
Минулих літ життя мого стежки.
Ось ланцюжок – це стоп моїх відбитки,
А інший від ніг Господа мого.
Але пливуть останнії картинки
Часів найтяжчого життя цього.
Тут озираюсь на сліди і бачу,
Що часто вздовж життєвого шляху
В одному з ланцюжків слідів нестача,
І це в життя годиноньку лиху.
– Казав, мене ніколи не покинеш,
Якщо я буду йти Твоїм шляхом,
Чому ж в найтяжчі у житті хвилини
Мене залишив, щоб не йти удвох?
– Про обіцянку цю я не забувся:
Як горем був затьмарений твій шлях
І лиш один ланцюг слідів тягнувся,
То ніс шляхом тебе я на руках.
27.02.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Людина до небес шептала:
– Поговори зі мною, Боже! –
І трави лугові співали,
Але вона не чула того.
Тоді людина закричала:
– О Господи, скажи хоч слово! –
Громами небо загурчало,
Сяйнула блискавка додолу.
Людина того не почула,
Лиш озирнулася навколо,
Й до Бога з просьбою звернулась:
– Дозволь Тебе побачить, Боже!
Яскраво засіяли зорі, –
Не бачила людина того
І закричала в небо знову:
– Видіння бачить хочу Твого!
І народилося весною
Нове життя, але людина
Не вдовольнилася красою,
Ридала в відчаї невпинно.
– Хоч доторкнись до мене, Боже,
Що поруч Ти, мені дай знати, –
І Бог спустився після цього,
Почав людину цю торкати.
Не бачила вона й не чула,
Втонувши у своїм зневір’ї,
З плеча метелика змахнула
І швидко геть пішла з подвір’я.
11.03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Крізь дні й роки іду до тих воріт,
Старанно душу й серце очищаю,
Щемить душа моя за білий світ,
А що робить мені із цим, не знаю.
Спокута за гріхи людські Христа,
Що постраждав і кинув смерті виклик,
Зове до світла. Істина проста,
На жаль, для багатьох безслідно зникла.
Як зрозумієм зміст пророчих слів,
То, може статись, буде надто пізно, –
Хто світло у душі підтримать не зумів,
Ввійти крізь двері ті не зможе, звісно.
Я крізь життя іду й несу свій хрест
Надії й віри до підніжжя храму.
Подяку Господу творю за честь
Молитися за люд увесь устами.
08. 03.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015
Ось знову до кінця спливає день новий,
Чи, може, я промчалася вздовж нього...
Так непомітно пролітають і роки,–
Впиватися життям немає змоги.
Роки проходять, і стаємо інші ми,
І я за часом в невідомість лину...
Подяку Богові творю я кожну мить,
За день, за час прожитий, за хвилину.
За мудрість, ласку, за прощення і любов
Щодня возношу я хвалу Творцеві,
За те, що можу дякувати знов і знов
І маю волю вибору суттєву.
Я можу вибрати: любить чи не любить,
І „бути, чи не буть” – як за Шекспіром, –
Пісні співати, чи поезії творить,
Не кваплячись, пливти повільно світом.
За все, що зараз маю, дякую Творцю,
Приношу щиро Богу поклоніння:
Прийми, мій Господи, подяку щиру цю,
Душі моєї це благовоління.
18.11.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2015
На днях я чудо бачила з чудес,
Як, сяючи красою неземною,
Спустилася веселка із небес,
На трави ранком випала росою.
Розсипалась осколочками скла
По травах, і у величі світанку
Уся земля красою розцвіла, –
Веселок грали сяючі серпанки.
Я, наче зачарована, стою,
Про все забула раптом на цім світі,
Дивлюся на чаклунство у гаю:
Веселок жваві танці в ніжнім світлі.
Як гарно! Боже, дякую Тобі
За невичерпне джерело обнови!
Закохана в дари Твої земні,
Тобі лиш віддаю вогонь Любові!
18.10.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Бувають у житті важкі хвилини,
Коли не видно сонечка з-за хмар,
Коли слабіють, покидають сили,
Немає поруч, хто б підмогу дав.
Крадеться в душу непомітно туга…
Мерщій її від себе проганяй,
А як погода за вікном похмура,
Ти все одно на сонечко чекай.
Як темні хмари небо заснували
Й невпинно землю змочує дощем,
Веселку жди, – своїми кольорами
Вона втамує в серці біль і щем.
Як сон вночі привидівся поганий,
Прокинувшись, світанку посміхнись,
Подякуй Богові за мить цю бездоганну
І щиро тихо-тихо помолись.
15.09.2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Віднайди в собі радості мить,
У зеленім раю щоби жить,
З сонцем радісно вранці вставать
І обличчя в промінні купать.
Щоб від ніжного сонця тепла
На обличчі усмішка цвіла,
Щоби сонячний промінь світив
І в очах сотні іскр запалив.
Щоби зір твій помітив красу,
На листочках прозору росу,
Чисте небо і синь тихих вод, –
Бо створив це для тебе Господь.
За це будемо Бога хвалить,
Те чинить, що нам серце велить.
Віднайди в собі радості мить,
Щоб в раю цьому довго ще жить.
24.06.1999 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Сьогодні знову сонце встало
Жорстоким катом, так пече,
І зелень просить, геть зів’яла,
Небес пролитися дощем.
Та небо – он яке високе!
Не долетіти тій мольбі,
Не бачить Всевидюче Око
Людських земних страждань і бід.
Вогонь несамовитий згубний
Нещасть багато всім приніс.
Карає люд цей нерозумний,
Домівки палить, нищить ліс…
Таке трапляється не вперше,
Задуматись настав би час…
Діяльність і безвір'я наше –
Причина цих подій у нас!
Проте уваги не звертали, –
Заради свята і розваг
Щорік у небеса стріляли,
Забули зовсім, що є страх.
А раптом той снаряд улучив
У Боже захисне крило
І цим, злим силам неминуче
Свободу дій дано було?
Тепер страждаєм… Те ще буде…
Без покаяння знов і знов…
О! схаменіться, добрі люди,
Нащадкам збережіть Любов!
07.08.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2015
Знов я запитую себе:
Як треба жити, як чинити –
Чи щоб тягнувся віз проблем,
Чи просто так, як воду пити?
Легким повинно буть життя,
Бо ми в гостя́х у світі цьому,
Порокам дати забуття
Й не сумувати до утоми.
Сприйняти все, як Божий дар,
Неначе долі перспективи,
Тоді не буде зайвих свар,
Все стане дорогим і милим.
Так же й поводитися слід:
Нікому болю не завдати,
Не вимовляти прикрих слів
І сіллю ран не посипати.
І кермувати так життям,
Когось щоб часом не вщемити,
Не сплюндрувати почуття…
Не окрили́ти й не добити?
А як же радість перемог?
А як же гіркота поразки?
А як печалі, втрат мінор?
Любові захват, ніжність, ласка?
Багато запита́нь ізнов,
Хоч відповідь на всі – єдина:
Дає винагороду Бог
Тобі за скоєне, Людино!
Січень 1997 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Щоб життя здобути вічне
В царстві Божому в цей час,
Ми повинні заповітів
Всіх виконувать наказ.
А найбільше, що в законі, –
До Христа любов палка,
Щоб були любов’ю повні
Серце, думка і душа.
Друга заповідь подібна:
Ближнього люби свого,
І немов себе, потрібно
Поважать, любить його.
Вчення Боже людям свідчить,
Що любов сильніша мук,
Що всепалення й офіри
Не підносять щастя дух.
Із любов’ю жити ліпше.
Головне в житті – любов:
Так здобудем щастя вічне,
Зла позбудемось оков.
25.11.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015
Навіщо ми прийшли в цей світ?
Чого ми хочем? Що шукаєм?
Чому на Божий заповіт
Свою увагу не звертаєм?
Хіба ж так тяжко в правді жить,
Рідню та друзів поважати,
В любові Божій щоб ходить,
Дітей і внуків научати?
Невже тим мукам, що прийняв
Господь і був за нас розп’ятий,
Не зруйнувать душі застав, –
І рід наш буде знов проклятий,
Подібно, як в часи Буття,
Коли жили Адам і Єва,
Позбулись райського життя,
Табу вкусивши – плід із древа?..
Мерщій гріхи свої зберім
Та щиро в сльозах каяття
К святому алтарю знесім
З мольбою вічного життя.
22.07.2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015
Я еду в поезде... За окнами темно,
Лишь кое-где блестит свет фонарей,
В многоэтажке светится одно окно…
Лети вперёд, мой поезд, побыстрей!
Там – небо светлое и виден горизонт,
И лес зелёною стеной встаёт,
Там слышится прибоя тихий перезвон,
Златое солнце над волной взойдёт.
Там тишина, лишь слышно пенье певчих птиц,
Играет с волнами там ветерок,
Там Рай земной… Нет злых и недовольных лиц,
Такого места, где живёт порок.
О Боже мой! Какой Ты мудрый дал урок –
Жить в мире сем, прилежно соблюдать
Все заповеди, что даны Тобой нам впрок!
Всё невдомёк нам в суете понять…
Каким богатством, чудесами обладать
Дано нам Господом, повелевать
В Раю земном, любить, трудиться, проживать!
За это Бога будем восхвалять!
14.01.2000 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577364
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2015
Як прокинусь, встану на світанні,
Підійду тихенько до вікна…
Сліплять очі промені багряні,
Зелень в сяйві сонця – чарівна.
На творіння в захваті дивлюся
І до неба руки піднесу,
Дякую Творцеві й помолюся
За принадливу земну красу.
05.05.2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015