| Сторінки (1/78): | « | 1 | » |
Здавалося усе навколо спорожніло,
Холодне небо, скрегіт на душі,
Слова в моїх долонях спопеліли,
А то ж були твої мені вірші.
Дмухну на них і з вітром полетіли,
Долоні обпекла отим вогнем.
Я так хотіла, щоб вірші твої зігріли,
Вони ж подарували тільки щем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Подивися же, Тарасе. Подивися, Сину!
Подивись на свою Матір, на свою Вкраїну.
Ти казав, що в сімї новій будуть жити люди,
Що не буде супостата, жити краще буде.
Подивися, що зробили, брат іде на брата,
І забули слова твої у пишних палатах.
Кров пролили, не жахнулись свого божевілля
І гуляє поміж нами катівське свавілля.
Подивився б, то заплакав. Не може сказати.
Обійняв би всіх з небес, зумів вгамувати.
Бо писав свої поеми, \"Заповіт\" і думи,
Щоб з віками українці істину збагнули.
Борітеся - поборете! Силу духу майте,
Любіть матір і Вкраїну, і повагу знайте.
Не ганьбіться, українці, великий народе,
Там де правда, там і воля, де брехня - там горе.
Не сурміть, лоби не бийте, не плюндруйте мову,
Будьте вірними синами лиш свого народу.
Обіймітеся же, браття, хай мурів не буде,
А Шевченків ювілей, то вам приклад, люди.
Не деріть Матір-Вкраїну на криваве шмаття,
Покажіть де ваша єдність, козацьке завзяття.
Помиріться, не вбивайте ні сестру, ні брата,
Тоді буде Україна вільна і багата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Прокинусвя ранок на твоїм обличчі,
Сонечко цілує сонні ще уста,
Потягнувшись мляво, позіхнеш ти двічі,
Солодко у ліжку, та вставать пора.
Пахне медом кава, зроблена для тебе,
Дзвінко кляптув тостер, гріночка шипить.
Щоб вдихнути ранок, обійняти небо -
Поспішаєш тихо до вікна, на мить.
А на кухні Щастя, мовчки пригорнуло,
Цьомчик ніжно в щічку: "Снідати сідай".
"День новий чудовий", - в голові майнуло,
Поруч твоє Щастя, твій наземний рай.
Вже пора обідня спекою тривожить,
Задзвенів мобільний, Щастя каже: " Жду",
І на кухні знову все земне відходить,
Пів години раю: " Все, я вже біжу".
На роботі втома, сипле щось на плечі,
Хочеться скоріше скинути тягар,
І коли ти згодом вікриваєш двері -
Щастя повертає до життя азарт.
Ніжні ті долоні, дивом, як магнітом,
Забирають гори складені за день.
На душі так тепло, радісно, привітно,
Добре, що є Щастя, дякуй Їй за це.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013
Я з ніжністю до тебе пригорнусь, торкнуся лагідно щоки твоєї, до вуст вустами тихо притулюсь і поділюсь з тобою радістю своєю. В очах твоїх і радість, і печаль, чи не печаль, то просто денна втома, як ніч накине чарівну вуаль, зі мною будеш поруч, наче вдома. І все мине, руками обійму, мов крилами малого янголяти, ти заспокоєшся, будеш у владі сну, а я твій сон щомить оберігати. В моєму серці будеш назавжди, я берегтиму те, що ти мені даруеш, тримай мене міцніше, не впусти, що поруч я повік не пошкодуєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013
Сумна ця суть і незбагненно тлінна.
Нещирість, що навкруг,тихо вбиває...
І всі тобі на цім шляху сумлінно
Життєву стежку брудом поливають.
Ніхто вам не перечить, я не святість...
Вінок лавровий я не одягаю.
Я не прошу вас, люди, розуміти.
Прошу всього лиш просто не чіпати.
Я в душу вашу не плюю, не гаджу
І на шляху ставати не збираюсь.
В брудній білизні вашій я не лажу,
Про вас чутками я не розкидаюсь.
Кожен живе по-совісті, як може.
Не вам мене судити, ви ж не Бог.
Чи впевнені в собі, що все в вас гоже?
Що чесний, чистий кожен той ваш крок.
Чи ви так звикли болем смакувати?
Чи ви так щиро забажали крові?
Та подавіться...
Що вам віддавати? Чи варті ви простої згадки в слові?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2013
Давай с тобой уединимся! Уйдем подальше от толпы и людей, найдем тихое, уютное место, где можно остаться вдвоем, наедине. Мы будем целоваться и ласкать друг друга. Мы будем говорить глупости и шептать ласковые слова. Мы будем любить друг друга и наслаждаться нашей близостью каждую минуту, каждый миг!
Давай! С тобой на все согласна. Я так хочу окунутся в твою нежность, почувствовать твою силу, насытиться твоими ласками. Ласкать твое тело, целовать и скользить руками, и устав от незабываемых ощущений уснуть на твоих руках, чувствуя твою заботу и любовь. Нежно гладить твои волосы, перебирая прядь за прядью, целовать твои глаза, которые полны любви. Просто прижаться к тебе и не отпускать, вдыхая твой аромат и чувствуя твое тепло, просто быть рядом, просто любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012
Нестримне бажання твоєю лиш бути,
У хвилях життя до грудей пригорнути,
Схилити до тебе небесні бажання,
Зігріти твій смуток шаленим коханням.
Не кривдити долю, зрікаючись того,
Що бог нам дарує для щастя святого.
Так шкода, що мусимо бути далеко,
Так шкода, і це відчуття небезпеки...
Шматує серденько, дарує розлуки,
І наче в шаленстві зав'язані руки.
Звільнитись несила, життя не потішить.
Я щиро кохаю, байдуже, що - грішно...
І ніжності стільки ніколи не знала,
Здається, неначе в полоні чекала,
Коли ти врятуєш мою ніжну душу.
Я хочу до тебе, сама ж бути мушу.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012
Мы так близки и так далеки,
Но дышим воздухом одним.
Порою жутко одиноки,
Считаем прожитые дни.
Ты, знаешь, я мечтать устала
В тревожных снах зовя тебя.
Как будто разум потеряла –
Хочу, хочу, хочу тебя…
Хочу твоей любви. Ты слышишь!?
И губ твоих хочу тепло,
Хочу вершин, все выше, выше,
Чтоб страстью тело обожгло.
Ты мне любимый очень нужен,
Я без тебя сгорю до тла.
Так пусто на душе и стужа,
Когда нет рядышком тебя.
Ты только помни – сердцем рядом,
Чтоб грусть и радость разделить.
Чтоб не случилось, милый, помни
Я буду лишь тебя любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Так иногда, родной, бывает
Душа горит, горит, пылает
И устает, ей хочется покоя,
Уютной гавани на тихом бреге моря,
Огня, что шепчет ночи сказки,
Простой, привычной женской ласки.
Душа устала от желаний,
Несбыточных, заоблачных мечтаний,
Ей хочется забыться, спать, а сниться
Не будут ей недавние метанья,
Неугомонные, томящие желанья,
Ей будет сниться то, что нет, не гложет,
Что нервов струны вовсе не тревожит.
Она устала ждать, любить, боятся,
При каждом вздохе дико напрягаться.
Устала думать, понимать и верить,
Стучатся, биться в клетке зверем.
Устала радоваться мелочным минутам,
Ей хочется укрыться, убежать как будто.
Так иногда, родной, бывает.
Душа горит, горит, пылает
И устает, ей хочется покоя.
И я права. Ты мною, да, не болен.
Тогда, когда желания сжигают,
Неумолимо все уничтожают,
Мы опускаем руки, унываем.
А выход есть? А разве кто-то знает?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Шагнула ночь, затихли птицы,
Луна покорно гладит небо,
И только звезды стрелы-птицы,
Мерцают в вышине не смело.
И моря гладь сребрясь, тоскует,
Луне подмигивая, знает,
Что в темных волнах ночь рисует
Узоры снов, и в кружева сплетает.
И вдруг на берег робким шагом,
С больною грустью что в глазах
Такое хрупкое создание
Пришло оставить боль и страх.
Босые ноги, дрожь дыханья,
Метанья мыслей и сомненья,
Такое хрупкое создание -
Как жаль ее в это мгновенье.
Ступает в воду, море стонет,
Волна выбрасывать пытаясь
Ее от глубины отводит -
Она ж, в бессилии качаясь,
Шепнула: «Ночь, моя подруга,
Укрой вуалью темно-синей.
Ты, море, помоги мне друга
Забить в твоих объятьях сильных.
Море противится, ночь плачет,
Кладя на локоны ладони,
Ведь ее боль никак иначе -
Ее палач, и ветер гонит
Ее с воды. «Уйди, не надо», -
У берега ей шепчут скалы.
А слезы вниз горячим градом,
Но боль и страх не отступали.
И жизни в ней казалось нет,
Молнии небо разорвали.
Упал на воду дивный свет:
Ей ангелы челны спускали.
Светящий лик, глаза полны
Сочувствия, любви, спасенья.
Звучат слова: «Не ты, не ты,
А жизнь твоя имеет продолженье»
Глаза не смело подняла
И мокрые от слез ресницы
Сушили мягких два крыла
Не толи Ангела, толь птицы.
Ее согрел хмельной рассвет,
Лучами прыгал по волнам.
Она грустит, не плачет, нет
Срастется сердце то, что пополам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2012
Я втомленим листком пожовклим впАду
на роси днів, що висушені сонцем,
у пригорщах землі знайду розраду,
відкрию зранку сонне ще віконце,
вдихну солодкого на повні вільні груди,
нап"юсь проміння, з сонцем привітаюсь
і на простягнуті вперед несмілі руки
пташина сяде пісню заспіває,
я піднесу її до уст гарячих
і в оченята чорнії загляну,
побачу в них такий безмежний спокій,
і пташкою між зір небесних стану....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2012
Поговори зі мною, не мовчи
твоє мовчання рве мене за груди,
і в цім потоці криги-самоти
мене вже не врятують люди.
Ховаючись від поглядів з юрби
я не прошу тебе багато,
я у знесиллях прошу, не мовчи,
не треба моє серце розбивати.
Вночі, коли розпечена печаль
зіштовхує мене з вікна безжально,
ти подзвони, щоб не упав кришталь
душі моєї, не співав "фатальну".
Поговори зі мною, не зникай
не поспішай до справ, послухай,
мої долоні ніжно потримай,
бо серце тужить в цих рясних розлуках.
ти знаєш сам, весь світ в тобі,
я не прошу тебе багато,
поговори зі мною, не мовчи
я ж ледь зуміла знову покохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2012
Попереду тунель, в нім темно
Знаєш?
Ступити крок не вистачає сил.
І в кігтях темноти не обираєш,
В твоїм житті - змішання всіх чорнил....
І клаптики подій докупи
Знаєш?
Зліпити те, що валиться в очах,
І віриш, і надієшся, й кохаєш
А все не так, а все завжди не так.
Щось зроблено, щось треба ще
Ти знаєш?
А що, вже спобувала все?
І в темряву тунелю як до краю...
Пусті надії і життя пусте....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2012
Судьба порой играет с нами в прятки
Давая шанс, что надо нам, понять.
А мы по глупости, украдкой,
Пытаемся ее предугадать.
Мы любим, да! Но только так бывает
В разлуке томятся сердца,
Душа при встречах замирает,
Когда на счастье полчаса.
Бывает так, что все отдать готовы
Желая счастья родненьким глазам,
Но не пускают прежние оковы
Напоминая обязательствами нам
Об играх, что судьба сыграла,
А на кону была любовь.
Душа надеялась, увы, не угадала.
Возможно ли сыграть с судьбою вновь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328181
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2012
Я к вам пишу склонившись над тетрадью,
И между строк я с вами так близка.
Глаза в глаза, и шелковое платье,
Объятья, губы, нежные слова.
Забудьте обо всем, промчатся мимо
Ветра разлук и горечи недель,
Я знаю ждать увы не выносимо,
Когда за окнами рыдающий апрель.
Но дождь пройдет и вы меня простите
За грусть мою, за дерзости в словах,
В мои глаза безумные взгляните,
Таится в них необьяснимый страх.
Вы не пугайтесь ведь безумия эти,
Не от того, что Бог не дал ума,
А от того, что редки наши встречи
И рушыт счастье грязная молва.
Простите, я, я так люблю вас, правда,
И мне от вас не надо ничего,
И для меня ваша любовь награда,
Мне не понять всего лишь одного.
Почему так близки и далеки?
Почему ваше сердце с другой?
Почему эти правила строги?
И мне вашей не быть, вы не мой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328180
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2012
А що на ці рядки тобі тепер сказати?
Ти знаєш все, ти зміг все розпізнати.
Вони мені навіяли лиш тугу
І пригадалась над душею вся наруга.
Щось тихо защеміло, годі нити
Мені всього лиш хочеться любити.
В міцних обіймах ніжно цілувати,
Усю любов і ласку віддавати.
І берегти, і забирати болі,
І розділити всі невдачі долі.
Леліяти, плекати, розуміти,
Кохати, вірити, до серденька пустити.
Але так хочеться взамін людського щастя,
Без криків докорів, щоб спокою не красти.
Щоб просто берегли душі ласкаві хвилі,
Щоби не гралися, тому що лиш красива.
Ну що мені тепер тобі сказати:
Я віддала би все - тебе б лиш мати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2012
Банальність, в’їдлива банальність,
Руйнуючої сили напилась.
Ця обпікаюча і скривлена реальність
Невдачами-дощами полилась.
Ховаючи в долонях небезпеку,
Тамуючи бажання, як вогонь,
Дивитимусь на рай мій лиш здалеку,
Шматочки льоду прикладаючи до скронь.
Змінити щось, хіба на те є змога?
Коли весь світ тобі кричить: «Ага!
Спіймали біля райського порогу і
Зась вам щастя. Любите? – Дарма!
І злими язиками бруд здійнявши
Все світле, ніжне, сповнене тепла
Змарнили, злий оскал сховавши,
А де ж подоба ваша та людська?
Судити всяк мастак, а розуміти?
Не всім дано, бо заздрість же сліпа.
А що лихого в тім щоби любити?
Ми ж всі тут люди і не без гріха.
27.03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Прости за то, что я тебя люблю,
Что я ворвалась в жизнь твою.
Что я тревожу твои сны,
Что мне глаза твои милы.
Что жизнь не мыслима, сера,
Когда есть все, но нет тебя….
Прости за то, что каждый день
Ловлю невидимую тень,
Что губы помнят лишь тебя,
Что я сгораю от огня…
Что сердце ноет по ночам,
Что я забыла стыд и срам.
Что мне так нужен только ты,
Что без тебя все дни пусты…
Что от тебя хочу детей,
Чтоб называл меня своей.
Чтоб утром говорить «люблю»,
К тебе прижаться на ветру.
Прости за то, что так люблю – не отдавая никому….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2012
Без одежд, задыхаясь от страсти, будем целую ночь возгорятся, ми друг друга так долго искали, что уже не сумеем расстаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322082
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.03.2012
Після бурхливої ночі пестощів та шаленства стомлені, але такі щасливі, заснули в обіймах один одного. Крізь солодкий сон я відчула твій поцілунок на щоці, і ще один, і ще….ти пригорнув мене до себе ближче і моє оголене тіло, яке ще досі тихо пульсувало від подарованої тобою насолоди, наливалось бажанням, а місяць звабливо кидав світло на груди, сіднички, наче бавився, і це заводило тебе ще більше. Ти кохав мене знову і знову, проникаючи до вершин блаженства, доводячи мене до божевілля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322062
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Ты в жизнь мою вошел,
Не так как входят люди:
Распахивая дверь, и вовсе не стучась.
Ты в жизнь мою вошел,
Мелодией прелюдий:
Не покоряя плоть, не втаптывая в грязь.
Ты изучал желанья,
Пытаясь лишь понять,
Моего сердца тайну,
Мой нежный взор поймать.
И время притяженья,
Мгновенно обожгло,
И жарких тел сплетенье,
Взаимное тепло…
Ты помнишь мои губы,
Слова, что невпопад,
Как удивлялись люди,
Встречая счастья взгляд.
И как спеша на встречу
все забывали враз,
И как мгновенно вечер,
Выскальзывал от нас.
И муки расставанья,
Вином пытались сгладить,
Томясь в том ожидании,
Мирское все оставить.
И жарких поцелуев
Волнующая гладь,
И в каждом сне все жду я
Мечту, чтоб удержать.
Не потерять те чувства,
Что, кажется, и лечат.
Любить – это искусство,
Беречь, а не калечить.
Не все мечты нам в силе
Приблизить к выполненью,
Но ты для меня милый,
Богов благословенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Так тревожно уходят минуты,
Только длятся как будто года.
Так тревожно уходят минуты,
На часах полшестого утра.
Город спит, он не слышит мелодий,
Что играют под утро в душе.
Остывают касанья ладони,
И прокатится дождь по щеке.
Как тревожно уходят минуты,
Оставляя в душе холода,
Тихий голос в квартире как будто
В дальний путь отправлял поезда.
И затих, только эхо больное,
Как иголкой, так ноет в груди.
Отпускаю такое родное,
Возвращайся, я жду, приходи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Давай разом зготуєм кави,
На кухні тільки ти і я,
Такі близькі з тобою стали,
Неначе разом все життя.
Ти пригорнеш мене тихенько,
Шепочеш: «Я тебе люблю»,
А я крізь сміх «Ну, помаленько,
Бо зараз каву розіллю».
І стихну, ти мене цілуєш,
Моє кохання неземне,
На стіл посадиш і роззуєш,
І знімеш з мене геть усе.
І пристрасть танцю, як в тумані,
І час безмежний, і любов.
Шкода лиш каву розілляли,
Давай її зготуєм знов….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2012
Побудь зі мною, день минає
І вітер сторінки гортає
Мого життя...
Постав портфель, не стій в порозі
І знову ніч сумна в дорозі.
До забуття....
Присядь, я так тебе чекала,
Тебе від злих очей ховала,
А ти й не знав...
Побудь зі мною, ніч холодна,
Тебе зігрію, ти голодний?
Я пригощу...
Ти геть стомивсь, давай накрию,
Піснями сон тобі навію,
І ти заснеш...
А ранок схоче розбудити
Та я не зможу відпустити
Ти все ж підеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2012
Ще вчора, здавалося - гину,
Понівечену душу колишу,
Тримаючи в долонях соломину,
Щосили та беззвучно я кричу.
І в монотонних снах іду на сповідь,
Питаючи рятунку у небес,
В покорі і коліна вже до крові,
І не буде в житті моїм чудес.
І наче грім у відповідь на ніжність,
Гіркі слова настоєм із полину,
А я так прагнула подарувати вічність,
Кохання, безтурботності хвилини.
Тепер душа у спокої, все тише,
Невидимим теплом ясніють очі,
Лиш тільки вечір смутком в спину дише,
Тривожить і без того довгі ночі.
І серце не болить, в коханні мліє,
Так щиро розуміючи жаданість
Отих очей, розмови, що зігріє
Й своєї долі тиху безталанність.
Маленький світ дарований тобою,
Захований від заздрісних очей,
Закривши від біди, як пелиною,
В мені твого кохання тихий щем.
Нікому не віддам цю рідну душу,
Тривожно грітиму у лагідних долонях,
І спокій твій ніколи не порушу,
Стерпівши біль пульсуючий у скронях.
Віддам тобі усі свої багатства,
Візьми, якщо цього бажаєш,
Нехай в словах цих чуються дивацтва,
Завжди такі, як пристрасно кохаєш.
Присвячено близькій серцю людині (лютий 2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2012
Его глаза грустны, ей грусть его близка.
Два сердца далеки, что вместе навсегда.
Его любить награда, ее любить не сложно.
И главное он рядом, когда ей так тревожно.
И так любовь наивна, в ней нет ни капли фальши,
Они два близких друга, а сказка длится дальше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
Мені тебе подарувало небо
Твою любов, що так мене леліє.
І щастя мені більшого не треба,
Лиш жить в твоїх думках, у твоїх мріях.
Втішати твоє серце, ніжно-ніжно
І берегти твою любов крилату,
Не думати про те, що разом - грішно
А просто всю любов тобі віддати.
Щоранку прокидатися з тобою,
Вставать тихенько, щоби не збудити,
І за тобою буть, як за стіною
Наші життя міцними ниточками зшити.
Хіба на світі є щось важливіше
Ніж діти й щастя, посмішка коханих
Так хочеться до тебе найскоріше
Упасти до обійм твоїх жаданих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012
злились в єдине всі слова
застигла в спогадах пітьма
злетіли з вуст вголос думки
і полетіли сліз струмки
тремтіння рук, і серця стук
мій світ стомився від розлук
від дивних спроб змінити сни
душею прагнути весни
плекати біль в кутках кімнат
давати серце на прокат
збирати крихти теплих слів
шукати день, що догорів
ридати вголос на вітру
і їсти гіркоту одну
ламати час на перепони
ховати очі у долонях
кричати в даль і що є сили
здіймати в небо ніжні крила
мій світ уже стомивсь літати
любити, вірити, прощати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012
Боятися шаленості і знати,
Що все минає, спопеливши душу.
Частинку серця щиро віддавати,
Цілющою водою злити сушу.
Боятися відчути неминучість,
Яка не обіцяючи нічого
Щораз сильніше і сильніше душить,
Твого життя торкаючись німого.
Боятися зустріти цю самотність
І не від браку тих, хто поруч ходить,
А тих, хто розуміє твою сутність,
Хто серце чує, від біди відводить.
Боятися любити, бо кохання -
Розпеченим ножем наскрізь, а далі -
Ятрити душу марним сподіванням,
Писати на папір усі печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
Заплутались в клубочок нитки дві:
Червона й чорна, як їх роз’єднати?
І нав’язались дивні ці вузли.
Розплутати? Порізати? Порвати?
А шкода, нитки дорогі.
З червоної зв’язали би кохання,
А з чорної зв’язали би краї,
Щоб не торкались марні сподівання.
Ну, як їх роз’єднати? Цю сюди,
А цю, мабуть сюди, якби ж то знати,
Щоб правильно розплутати сліди
Й дві ниточки тоненьких не порвати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
Терпіння, спокій, рівновага, сила
Прийдіть сьогодні ви у мої сни.
Я весь цей час так віддано любила,
Що розгубила вас поміж людьми.
Верніться любі, буду цінувати,
Бо розпач, біль, тривога полонили.
Якби було мені тоді те знати,
Що ви пішли і серце залишили.
Я проганяю сльози, крик, ридання
Верніться знов в душі моєї схови.
Я не пускатиму тепер туди кохання
Вестиму з вами тихії розмови.
У темну ніч почую стукіт в двері
Кохання з права – зліва вічний спокій.
Кого впустити у душі оселю?
Любов і біль чи сто самотніх років?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012
Змиритись з тим, що ти зникаєш,
Немов туман від променів весни.
Вагатися у тому, що кохаєш
Й нема у твоїх вчинках новизни.
Останнім часом все тебе заносить
І сам не знаєш, що би ти хотів,
І ти не чуєш, моє ж серце просить,
Щоб ти спинивсь, в безодню не летів.
Не сердься, я все розумію
І вчити тебе жить не в праві я,
Бо хто тобі така – далека мрія,
Яка здається тихо догора.
І дивне відчуття, що вже не гріє
Тебе крізь ночі віддана любов.
Що твоє серце вже не розуміє,
Що ти мене втрачаєш знов і знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2012
Ти граєшся зі мною, чи не так?
І у цих іграх бачу ти мастак.
Не грайся, ми ж дорослі стали,
Тим більше, що ти граєш з почуттями.
Приємно мати друзів, що на правду
Тебе підтримають, коли буває все,
Та було б добре, щоб і ти це знав би,
Коли так ввічливо всміхаєшся в лице.
Ми жартувати мусим, бо інакше
Нудним і сірим став би білий світ.
І ми з тобою друзі, так же?
А моє серце іншим забране навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
склянка води на столику в кімнаті
і божевільні очі сповнені слізьми,
і біль, який ніяк не подолати,
за крок до мороку, до вічної пітьми.
криваві сни, безпомічна навіки,
в закриті двері стукаю наскрізь
і біль, що стулює повіки
душа без радості здіймається у вись.
холодні руки, очі - купа скла
я про любов тебе і не просила
і серце вкрадене все зна
воно спинилось, я тебе простила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
Якби ж ти зміг й мене забрав
і більш нікому скривдити не дав.
Сховав мене в своїх обіймах
в яких би дихалося вільно.
Весь світ не знав би де я є,
що серце зболене моє
зігріте в лагідних долонях -
коханні, пристрасті, безсонні...
Ти б цілував уста і руки,
і я б забула біль і муки.
Ти б шепотів: \"моя, моя\"-
душею й тілом лиш твоя.
А я б взамін твоїй любові
подарувала ночі кольорові,
всю ласку, ніжність і турботу,
і цілувала б коли йшов ти на роботу.
Яке це щастя поруч бути,
твоє люблю-скучаю чути.
Який це біль тебе не мати,
від злої долі потерпати.
Мені не вперше, я стерплю
усі знущання злої долі,
а сили будуть, бо люблю,
це тільки зараз крила кволі.
Ти мені скажеш: \"Я люблю\"
і негаразди всі зникають,
я тобі серце віддаю,
я більше за життя ТЕБЕ КОХАЮ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011
Забудь в моїх обіймах всі тривоги,
Сховай в долонях стомлене лице.
У цьому світі всі твої дороги
Ведуть туди, де серденько моє.
Лягай мені, коханий, на коліна,
Твого волосся ніжно доторкнусь
І вся твоя печаль кудись поділась,
Ти очі підведеш, а я - всміхнусь.
Якби могла, то небо прихилила,
Собі забрала б болі і жалі,
Від бід, від горя я би захистила,
Всіх своїх ангелів віддала би тобі.
Ти зовсім близько, дихаєш повільно,
Закриті очі, ти напевне спиш?
Я так люблю тебе, я, мабуть, божевільна.
Ти в моїм серці тихо стукотиш.
І пальчики мої між твоїх пальців,
Вони у тебе теплі і м’які,
Усе так щиро і не має фальші,
Вуста твої солодкі і п’янкі.
Ти посміхаєшся вісні, немов дитина,
Мій янголе, мій любий, тільки мій,
І ця проста і трепетна хвилина,
Це здійснення всіх заповітних мрій.
І хай у цих словах нема польоту,
Чи образів, чи гарних порівнянь,
Та в них душа моя, приємні ці турботи,
Закохана - без будь-яких вагань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279517
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.09.2011
Я геть не знала, що ти є,
Що серце ти торкнеш моє.
У вирі днів, в одну ту мить
Я враз відчула, що щемить,
Коли я чую голос твій.
Хіба ти можеш бути мій?
В твоїх думках так легко бути
І так приємно те відчути,
Що вже роками спало в тиші,
Давно струбили сірі миші.
Скільки тепла в твоїх словах
У наших мріях наче птах
Ловлю я крилами свободу
Тобі дарую свою вроду.
Руку поклАду на екран,
В очах імла, в очах туман
І від бажання поруч бути
Хворіти наче від простуди.
Вночі питати щораз неба:
Чому все так? Хіба так треба?
Прокласти б міст до нього щиро,
Щоб його посмішка світила
Мені одній, а я йому
Відкривши душу потайну.
Хіба я знала, що ти є?
Моє проміння золоте.
Якось згубилась в сподіваннях,
Ти чуєш, любий, це – кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2011
І
Світає. Насвистує вітер пісні.
І небо у заграві крається.
Мої не високі думки,
Повільно у вись здіймаються.
Сміється ранкова імла,
Проміння блукає в тумані,
Принишкла холодна трава,
П’ю тихо свій чай на дивані.
Летіть, відлітайте мерщій.
Думки, не лишайтесь в оселі.
Мені б у грайливому сні
Згубитись в безкрайній пустелі.
Щоб вітер гарячий в лице,
Пекучий пісок біля ніг.
І біль і печаль відійде
На серці розтане весь лід.
ІІ
Гарячий чай, погрію руки.
Думки, як вас кудись прогнати….
Відчути з вами смак розлуки.
Не чути вас, не бачити, не знати…
Стати пилинкою у світі,
У безтурботності прожити,
Щоночі закриваючи повіки –
Не плакати, не гратися – радіти…
ІІІ
Гарячий чай розіллю у нестямі,
Помітив вітер сльози на щоці…
Шмигнув крізь светра дірочки шерстяні,
Приємний холод по спині.
Заглянуло сонце в вікно,
Іще один день у думках,
Хіба йому не все одно,
Що чай захолов на руках…?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277774
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2011
Пробач, не тямлю, що роблю.
Це все від того, що люблю.
Ти ж бачиш - серденько навпіл,
Оця частинка дітям, а оця тобі.
Не сердся, я тебе благаю,
Я більше за життя тебе кохаю.
Не буде милий світ, якщо без тебе
Не треба ані сонця, ані неба.
Ніхто й ніколи так мене не грів,
Лиш ти душі торкнутися зумів.
Без тебе дихати не зможу, чуєш, любий?
Без тебе більше посмішки не буде.
Без тебе буде порожньо у серці,
Ти моє щастя, радості озерце.
Лише з тобою затишно й спокійно,
З тобою море насолоди беззупинно.
Пробач мене, пробач, якщо я винна,
Але прошу тебе не сердся через край
А так тебе кохати не повинна,
Але люблю тебе до болю, любий, знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2011
Сіра мишка-шкряботушка
Шепотіла нам на вушко,
Що пора лягати спати,
Казку-книжку закривати.
Нічка темна на дворі,
Кури, гуси сплять, півні.
Спить на дворі їжачок
Закрутившись у клубок.
Спить і кролик, і Сірко
бач, не гавкає давно.
Мурчик хвостиком накрився,
Грався з мишкою й зморився.
То ж і нам пора лягати,
Оченята закривати.
Місяць зорі вже колише,
А в кімнаті тише й тише.
Ніч глибока на дворі,
Сплять дорослі і малі.
(моїм маленьким донечкам)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275887
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2011
холодна ніч без тебе серед поля,
стою засмучена немов тополя
за обрієм збирається на дощ.
холодна ніч без тебе у кімнаті
шовкові простині від пестощів зім"яті
а за вікном потоками вода.
холодна ніч без тебе біля ставу
не стерти з пам"яті любов твою лукаву
великі краплі, круги на воді.
холодна ніч без тебе, що сказати?
я намагалась все тобі віддати
та у душі на вічно сивий дощ.
хіба, колись....розвіє хмари хтось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2011
Чи є на світі ще така краса?
Настільки щирі та привітні люди?
Скажу вам чесно, певне, що нема,
Бо не завжди нам може бути добре всюди.
Тут рідний дім, тут мама й тато,
Тут кожну стежку серцем ти відчуєш.
Тут рідні всі і друзів тут багато,
Ти народився, виріс тут й працюєш.
Ніде не пахне солодко так м’ята
І хліб, що спечений у печі.
І пам’ятущі так тобі всі дати,
І рідні всі, що навколо є речі.
Земля багатства, злагоди й добра,
Земля любові, праці і життя.
Найкраща сама, мила й дорога,
Даруй їй Боже світле майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2011
Я не дарма боялася любити.
Ти пам"ятаєш все казала: "Ні",
Всіляко намагалась не зустріти,
Ігнорувати всі твої дзвінки.
Ти пам"ятаєш всі оті розмови,
Коли лиш поглядом мене торкався
І всіх моїх: "я зовсім не по тому"
Ти ні одного разу не злякався.
Ти пам"ятаєш квіти у корзинці
І два веселих в купі слоненятка,
А потім, коли вперше, на одинці
Ми цілувались, наче, голубятка.
А потім зустріч, пристрасть поцілунків,
Хвилини щастя тільки, що з тобою.
Твоя турбота, ці обійми, руки
І довгі ночі туги за тобою.
Ти пам"ятаєш, як кохалися з тобою
Ти шепотів: "Нікому не віддам",
А я купалась у твоїй любові,
Давала волю своїм почуттям.
Сиділи тихо, дивлячись у очі,
Казав: "З тобою так приємно бути".
А я так щиро намагалася щоночі
Всі твої пестощі забути.
І серце розривалось на частини,
Я так боялася тебе любити.
Боялася страждати, обпектися,
Тепер боюсь без тебе жити.
Ти пам"ятаєш, у авто сиділи
І ти сказав: "Напевне я люблю".
А я не знала плакать чи радіти,
Бо теж тебе без пам"яті люблю.
Ти говорив: "Для тебе зірку з неба,
Ти говорив: "В тобі би розчинитись",
А мені щастя більшого й не треба,
Лиш тільки б знову поглядом зустрітись.
Ти пам"ятаєш пісню "Все для тебе"
Вона мене завжди в розлуці тішить,
Я не дарма боялася любити,
Тепер Луческу вже твоя навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2011
Хто до кінця збагнув життя?
Хто вивчив душі побажання?
Хто зрозумів всю суть буття
І вічного Творця діяння?
Хто піднімавсь, не падаючи вниз?
Хто радістю ділився, не ридавши?
Хто віддано кохав без зради шпиць?
Хто землю захищав, не помиравши?
Хто віддавав любов, не бачачи образ?
Хто сіяв, жав, не витиравши поту?
Хто падав в бруд та підіймавсь щораз?
Хто небо полюбив, не будучи пілотом?
Хто в руки брав перо та не скалічив душу?
Хто малював, не спалюючи світ?
Хто помоливсь, обітницю не зрушив?
Хто не звільнився, змивши з тіла гніт?
Хто ніжність дарував, не поколовшись?
Хто зрозумів, не вислухавши болю?
Хто бачив світ, той світ не обійшовши?
Хто все збагнув, не з"ївши пуду солі?
Хто до кінця збагнув життя?
Хто зрозумів, як треба жити?
Хто ще ні разу за життя,
Не оступивсь й не зміг простити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.07.2011
А ти ще зовсім молодий
Та сивина на скронях.
Хоч смак життя твого пянкий,
Але частіше приторно-солоний.
В твоїх очах якась печаль
У них я бачу Всесвіт весь.
Ти бачив біль, мені так жаль,
Що в той момент далеко десь.
Ти бачив світ, ти знаєш грані,
Ті тонкі грані по яким ходив,
Але не впав, бо в роки ранні
Ти уже знав чого хотів.
Вивчав життя, вивчав людей,
Ти розумів, що треба бути.
Ти не стуляв вночі очей,
Ти намагався все збагнути.
І шлях в житті обрав важкий,
Де треба просто виживати,
Але ж ти сам в душі такий,
Коли бунтар, коли романтик.
І вартий ти найкращих слів,
Про тебе так говорять друзі,
Бо ти подати руку вмів,
Коли життя тримало їх в напрузі.
Яким би сильним ти не був,
В тобі є стільки ласки,
Я хочу, щоб ти знав, збагнув -
З тобою бути - казка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269166
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2011
Депресія, тортури, біль познач.
Невинна, сльози, ніч, гроза.
Легше буде? Не знаю! Поплач...
Нема сили, порожня й сльоза.
Не кажу...Не розумію...Гину...
Не сонце - затьмарення, біль.
Вже не хочу, залишу, покину...
Тільки втома, ні цукор, ні сіль.
Розгубилась, роздоріжжя, думки,
Гострі стріли, болить, не минає...
Тремтять руки, порожні рядки...
Не гублюсь, не кажу, а зникаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2011
Біла стіна, обірвані рядки,
І нігтями по тій стіні до крові,
Вже так дістали ці весняні дні,
Що серце стислось в споминах любові.
Сліпа гроза спалахуючи грізно,
Мені у душу струменем води
Вже пізно, чуєш любий, пізно,
Прости, забудь і відпусти.
Біла стіна: страшна, пуста, холодна.
І ніч в обіймах сліз і забуття.
Води? Поїж!!! -Облиште, не голодна!
Бо сита градом того каяття.
Не мій, не мій, не мій та не пускаю,
Не можу просто викинути все,
І до безтями, віддано кохаю,
Та серце Нею, зайняте твоє.
Біла стіна, на ній сліди любові,
Що я намалювала власноруч,
Червоний колір збуреної крові,
Стрімке падіння із Дніпрових круч...
Люблю і тихо помираю,
Що ж так болить мені ота любов,
Лиш білу стіну ніжно обіймаю,
Змиваючи слізьми холодну кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2011
Ранкова тиша. Стану край вікна.
Стараюся не думати про тебе
Та у думках лише твої слова
І очі ніжні, як блакитне небо.
"Тебе нікому не віддам"
Мені говориш час від часу,
Але мабуть не знаєш сам,
Що я для тебе, любий, значу.
А мені дихати не сила,
Коли тебе поруч нема.
І як ніколи я щаслива,
Коли в твоїй руці моя рука.
Я божеволію від тебе,
Від того, що тебе люблю.
І я безмежно вдячна небу,
За віддану любов твою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2011
Я так тебе сказать хочу
Что лиш к тебе на встречи я лечу.
Твои глаза, улыбка, руки
Лиш бы не знать с тобой розлуки.
Глаза закрою - ты. Мечтаю,
как в твоих ласках утопаю,
А на устах тот сладкий грех
И твой приятный нежный смех.
Я отдала тебе себя,
В душе теперь полно огня.
Я чуствую тебя внутри,
Я вся твоя, ты лиш возьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Як бути коли усе валиться з рук
Дратує товариша ручкою стук
Всілякі початки не мають кінця
Кохана не хоче іти до вінця.
Засохла троянда, яку так плекали,
Хтось випив вино, що зосталось в бокалі.
Дурна штукатурка упала на свято
Сусід он капусту бере так завзято.
Коза вже доїла вазон дорогізний
Маршрутка вже вкотре не стала в Рогізні.
А діти на килим розлили чорнило
За тим серіалом вам піца згоріла.
А тут на екзамені ручка не пише,
Співати так хочеться, але кажуть тихше.
І нерви на грані, й нема сигарети
По місту блукаєш й нема туалету
Здається дістало усе до кінця
І проситься фраза з міцного слівця.
Тут вихід один, тут не треба кипіти
Лише посміхнутись і все пережити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2011
Люблю весну
Таку брудну і чисту.
Люблю весну
Урочисто барвисту.
Люблю той дощ,
Що всесвіт омиває.
Нехай весна всіх щастям напуває.
Люблю весну за барвінкове небо,
Люблю весну, в ній є усе, що треба.
Люблю весну і їй складаю оду,
Вона таку натхненну має вроду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011
Не плач, твої сльози безцінні,
І не вартий ніхто тих страждань.
Ми з тобою красиві і вільні,
Повні віри, надій, сподівань.
Я візьму твою руку в долоні,
Я підтримаю в гіркій біді,
Твої сльози великі солоні
Нехай ллються від щастя в житті.
(найкращій подрузі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2011
я більше не скажу тобі люблю,
бо ті слова тобі говорить жінка,
я більше не скажу тобі люблю,
піду у дощ, закриюсь наче квітка.
я більше не скажу тобі люблю,
ти загубивсь у вирі почуттів,
я більше не скажу тобі люблю
бо ти вже взяв усе чого хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2011
Тремтить рука, а голос пульсом в скронях.
На ніжнім тлі всміхнуся наче сонях,
Згублю слова, що так просились в душу,
Невільниця, тому сказати мушу,
Що ти мені... мені до краю треба,
Без тебе я не гляну в вись, у небо.
Без тебе сонце світить не яскраво,
Без тебе тут мені вже не цікаво.
Дивлюсь у зеркало, якась така сумлива,
А посміхнусь, та ні і не щаслива.
Коли болить, ти руку простягаєш,
Коли щемить так ніжно пригортаєш,
Бодай словами, та бентежить душу,
Я не змовчу, тобі сказати мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2011
Минає час, проходять роки,
І день, і ніч чергують часу плин.
І ми стараємось робити певні кроки
Допоки вітер крутить щастя млин.
Ми намагаємося гідно жити,
Творити в цьому світі лиш добро,
Учитись, вірити, любити,
Щоб проросло добробуту зерно.
Та зачасту не дбаємо про душу,
Не чуєм Бога, не вчимо молитов.
Ідемо між людей і кажем: «Мушу».
Несемо гріх і топчемо любов.
І вже той час, що нам дарований, спливає,
А про духовність не подбали за життя.
І десь душа без спокою блукає,
Їй рай не подарують небеса.
Ви схаменіться, люди, схаменіться,
Задумайтесь, бо з неба видно все.
Моліться Богу, віддано моліться,
І Бог простить, бо Він прощає все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Я так тебе люблю, та права на це я не маю.
Я так тебе люблю, хоч мабуть, не варто, не знаю.
Я так тебе люблю, що дихати важко донині,
Я серце тобі віддаю, моїй найдорожчій людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2011
Ти лиш один мене крізь темінь чуєш,
І попіл струшуєш з зіниць,
Мене від спогадів рятуєш
У душу сиплеш сто скарбниць.
коли сумую, ти чекаєш...
знайдеш такий собі момент,
Коли лиш поглядом торкаєш,
весь сум давно розбитий вщерть.
коли лягає ніч на плечі,
Важкою ношею на дні,
Мені ввісні говориш речі,
Що притаманні лиш тобі.
Я сплю, крізь сон тобі сміюся,
І ти мене теж бачиш в сні,
Колись світанком посміхнуся
Тобі в реальному житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2011
Тепер не знаю, що робити,
Чи взагалі тут варто жити.
Неспокій, сум і це прокляття,
Якби мені цього завзяття.
А "нас" вже може і не бути,
Як ці думки усі збагнути?
Зламалась доля на частини,
Немає поруч половини.
Не варто жити, лише сльози,
Мене стрічають на порозі.
Нема до кого прихилитись,
Нема води щоби напитись.
Німа, я буду мовчи жити,
Не буду більше я любити.
Хай все згорить, хай світ зірветься,
Кохання серця не торкнеться.
Бо коли лиш почну кохати,
То завжди треба вибирати,
Ділити світ на ці частини,
Що серце ранять щохвилини.
Німа, і не скажу ні слова.
Пуста до краю й ця розмова.
Простіть усі, кого любила,
Кому я боляче зробила,
Прощайте всі, піду до неба,
Бо більше жити так не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2011
Тепло долонь любовного вогню,
І холод вітру гіркої розлуки,
І шепіт квітів пристрасного сну,
І зради вбивчої нестерпні муки.
А потім спокою, як теплої води,
А часом сліз, мов зливи очисної,
Кохання знов, як швидкої ходи,
Шаленого безумства, пристрасті пянкої.
А далі все, порожня ніч,
І очі сповнені страшного суму,
Життя, а чи любов, несправедлива річ,
То повний спокій, то сплеск гучного шуму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2011
Грається хвилею сонце в ріці,
Стихли зелені гаї гомінкі,
Трави барвисті в обіймах квіток
Вже завершили вечірній танок.
Пахне в повітрі холодна роса.
Ніжно туман увесь світ огорта,
Вітер так палко цілує природу,
Пестить імла зачаровану воду.
Тихо й спокійно в гаю у ночі,
Тільки тривожно гукають сичі,
Зорі блукають і місяць згори,
Світу дарує спокусливі сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250436
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.03.2011
Душа ледь-ледь жевріла в тілі,
І руки в'ялі, й кроки млілі.
Ну доки. Дай терпіти змогу.
Душа здається майже з Богом.
Вітри! Нема, кудись поділись,
А серце в спогадах згубилось.
І б'ється раз, а раз - мовчить.
Одної миті закричить.
Зола. На душу чорним згаром,
І ти байдужий за обвалом.
А ніч ридала на колінах,
Бо я їй долю розповіла.
Кипить, не кров у жилах - сльози,
І стигне совість на морозі.
А ти! Нема тебе й не буде
Згублюсь і я десь поміж люди.
Роби щось, Боже, не мурдуй,
Або ж у очі поцілуй.
Хіба у мене є та сила,
Щоб той пекельний біль стерпіла?
І верби за вікном у тузі,
Ви милі мої, любі друзі.
Кивають мовчки за водою,
Як я, повінчені з журбою.
Десь ранок згас, не бачу сонця,
А може так лише здалося?
Як гляну в зеркало, сахнуся,
Посивіла....В пітьмі згублюся.
Нехай гірка печаль не мучить,
Ламкою стежкою до кручі...
А там німа вода і тиша,
Присяду тихо наче миша
І росам розповім розлуку,
Скривавлені обмию руки,
Як гляну в воду.. й очі сиві.
Така страшна і не вродлива.
А за спиною спалах долі,
Як мить, як день і все на волю:
Думки і сльози, плач, ридання,
І ранок вкрив п'янким світанням.
Як люди йшли попід водою,
Лежить там тіло з осокою.
Красива...Золото не коси.
І очі срібні наче роси.
Тепер лиш місяць їй співає,
На зорях перлами квітчає.
Вона на небі і щаслива.
Не сива, всміхнена й вродлива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2011
Тобі одне крило,
Мені одне крило,
Візьмемося за руки,
В чарівний край полетимо,
І там нема розлуки.
Поглянь на мене, усміхнись,
Для мене ти, як сонце.
Торкнусь до тебе, повернись,
Я поруч, за віконцем.
Малюю серденько на склі,
А в ньому твої очі.
І руку подаю тобі,
Візьми, якщо ти хочеш!?
Ти чарівник, ти чародій
Мені лікуєш душу,
А я не знаю чи колись,
Твою тремтіти змушу.
Я віддаю тобі весну
Візьми і посміхнися.
Я так тобою дорожу,
Ти тільки не згубися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2011
ПОГЛЯНЬ НА ДОЩ ВІН ТАК ТЕБЕ ГОЛУБИТЬ,
Я ЗНАЮ ТИ, ТАК ЛЮБИШ ВОДУ ЦЮ
ТЕБЕ ЦІЛУЄ ВІН, ТЕБЕ ВІН ЛЮБИТЬ
І ЦЯ ЛЮБОВ ДАРОВАНА СЛІПЦЮ.
А ТИ НЕ СПИ ВІДКРИЙ ЧАРІВНІ ОЧІ
КРАПЛИНКИ ВПАДУТЬ І В ТВОЇ УСТА.
Я В СНИ ТВОЇ ВЛІТАТИМУ ЩОНОЧІ
І ПОДИХОМ ДАРУЮЧИ ЖИТТЯ.
Я ТАК ПРОШУ ТЕБЕ НЕ СУМУВАТИ
Я Б НІЖНО ПРИГОРНУЛА ВЕСЬ ТВІЙ БІЛЬ
І ТИ Б ЗІ МНОЮ ЗНОВ ПОЧАВ ЛІТАТИ
І НАВІТЬ ТЕПЛОЮ ЗДАВАЛАСЬ ЗАМЕТІЛЬ.
КРАСИВИМ РАНКОМ Я Б ШЕПНУЛА : МИЛИЙ
А ТИ КРІЗЬ СОН ШЕПНУВ МЕНІ ЛЮБЛЮ
ЯКИЙ ЖЕ ТИ У МЕНЕ ВСЕ Ж КРАСИВИЙ
ТОБІ ВІРШОВАНУ ЛЮБОВ ДАЮ СВОЮ.
ПООБІЦЯЙ МЕНІ ХОЧА БИ СПРОБУВАТИ ЖИТИ
ПООБІЦЯЙ БО ТОЇ НОЧІ НЕ ЗАСНУ
ДИВИТИМУСЬ НА МІСЯЦЬ, А ТУЖИТИ
МЕНІ ВІРШІ ТВОЇ НІКОЛИ НЕ ДАДУТЬ
ТИ СПРОБУЙ ЧУЄШ, СПРОБУЙ, ОБІЦЯЄШ?
Я АНГЕЛІВ ТОБІ СВОЇХ. ЯК ТИ РОБИВ
ТИ КРАЩЕ ВСІХ, ТИ ЦЕ ПРЕКРАСНО ЗНАЄШ
ТОБІ Ж ПРО ЦЕ НІХТО НЕ ГОВОРИВ.
ПОБУТЬ ЗІ МНОЮ, ЧУЄШ, Я БЛАГАЮ
ЧИМ ДУЖ ТРИМАЮ РУКУ НА ВОГНІ
МОЖЛИВО Я ПО ІНШОМУ КОХАЮ
І ТИ КОХАЙ Й ВЖЕ ОЧІ НЕ СУМНІ.
ПРИСВЯЧУЮ НАЙКРАЩІЙ ЛЮДИНІ НА СВІТІ
FOR АNTUAN
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249077
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.03.2011
То біло, а то чорно.
То солодко, то гірко.
І доля так проворно
Заманює у клітку.
Спинюсь на мить, погляну.
Що лишилось позаду.
І у нічній омані
Знайду собі розраду.
Перелистаю книгу.
Мого життя сторінки.
Та хто її читає?
Не легку долю жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Як зникне день, так зникну я
І тих пісень мелодія
Уже не гратиме мені,
Розвіються думки сумні,
І вітер коси не погладить,
Не подарує сонце теплоти,
Кохання більше вже не зрадить,
І не затопче чистоти.
Вже не почую птахів співи,
Не посміхнусь своїм думкам,
Не обійму очима ниви,
Не полежу у колосках.
Уже не гляну в чисте небо,
Не зазирну в його блакить,
І того щастя вже не треба,
Лишилась мить, остання мить.
А завтра з попелу воскресну,
Закреслю біль, втоплю біду.
Почну життя сторінку чесну,
І буйним цвітом оживу.
Бо іноді лиш так і треба,
Забути все, переступити
Щоб знову посміхнулось небо,
І знову розпочати жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2011
Тремти, а краще заспокойся,
Кажи, ні, краще помовчи,
Закрий, а ні, відкрий віконце,
Цілуй, ні, краще відпусти.
Бери, мене усю, єдину,
Та ні, знайди собі любов.
Повір, тебе я не покину,
Я йду, кричали стіни знов.
Ти мій, моя любов крилата,
Дурний, ненавиджу тебе,
Прости, я часом дурнувата,
Люблю без пам'яті тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Сім ночей обпікалась вогнями,
Сім ночей розтинала пітьму,
Сім ночей я тремтіла в нестямі,
Сім ночей відпускала журбу.
Кожну ніч цілувала до болю,
Кожну ніч я пускала тебе,
Кожну ніч я кохалась з тобою,
Кожну ніч забувала тебе.
У ночі, як свіча догоріла,
У ночі мяким воском була,
У ночі я тебе запалила,
У ночі і спалила до тла.
На світанку розвіяла попіл,
На світанку скропила дощем,
На світанку залишила спокій,
На світанку залишила щем.
Пізній вечір навіяв лиш смуток,
Пізній вечір кричав: "Схаменись".
Пізній вечір, як болісний жмуток,
Я б сказала тобі: "Повернись"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2011
Дивлюсь на дощ, як тихо плаче небо.
Насупивши брови збирає хмарки.
І ніби нічого вже більше не треба
Лиш вилити сльози гіркі.
Спинюсь на мить,
А очі підведу до неба.
Вода по обличчю біжить.
Мені це вкрай, як треба.
Немає сліз і фарби на обличчі,
І чистий світ і помисли мої
І дощ забрав мою цю маску звичну
Я крок зроблю на зустріч чистоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Дивись! Я поруч з тобою.
Дивись! Я серце віддала тобі.
Схаменись! Ти вбиваєш мене молодою.
Озирнись! Вже життя я не маю в собі.
Скільки сил і терпіння тяжкого
Я поклала на спокій в душі,
Але горя й зневір’я такого
Не чекала від тебе в житті.
Мої очі, що весело сяють,
І уста, що сміються завжди,
Вже ніколи тебе не спитають
Чи любиш мене ти.
Не сміюсь і не плачу уже,
Вітер коси шмагає щосили.
По душі, як отрута тече
Весь той час, як тебе я любила.
Дивись! Але бачить мене ти не будеш.
Шукай! Може хтось і розкаже де я.
Схаменись! Ти все рівно мене вже не любиш.
Озирнись! Бо, що день, то проходить життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2011
Чому така несправедливість люта?
Чому усе на шкоду і на зло?
Чому ти боса, але кажуть взута?
Чому тобі лиш сниться те добро?
Ти молода, розумна, щира,
Але така наївна і проста.
І так ти прагнеш того миру,
Що до кінця вже зболена душа.
Тобі боротись, жити й жити,
Любити все, що поруч є.
Цілющою водою рани мити.
Найглибша рана з часом заживе.
Навіщо тих зрадників ти позбирала,
Ти віриш, прощаєш найгірші образи.
Ось бачиш, як доля тебе покарала,
І байдуже вже, тобі гіркі ці фрази.
Борись Україно, не бійся співати,
Ти гордою будь, вмій тримати удар.
Сплетем тобі віночок з рути-м’яти
І будем разом нести твій тягар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247226
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2011
Ти могутня, ти сильна держава,
В тобі велич і гордість небес,
В тобі нив благодатності слава,
Дух незламний в тобі ще не щез.
Україно моя, невмируща,
Ти створила чудовий народ.
Дзвінка пісня твоя пам’ятуща,
Вічна гордість твоїх нагород.
Мій народе, довів ти не раз,
Твоя воля міцна, як граніт,
І твій названий батько Тарас
Тобі довгих пророчив ще літ.
Нехай доля твоя заіскриться
Усі рани загояться враз.
Хай Шевченкові з гордістю сниться
Чорне Море, Карпати, Донбас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247224
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2011
Не знаю я, уся оця барлога,
Весь світ обрид. І з ямами дорога.
Холодний вітер. Холодні люди.
Їх так багато, наче, вони всюди.
І сил нема, така слабка, вразлива.
Зламав цей світ мої маленькі крила.
Не хочу бачити нічого і нікого.
О, Господи! Чому така важка дорога?
Забутись, змиритись. А як?
Коли так вдаряє кулак.
Подітись, згубитись. А як?
Коли не пускає кулак.
Кричать звідусіль: «Розіжми.
Змахни що є сили крильми!»
А сили тієї нема.
Лишилась безвихідь німа.
Так тріпоче у грудях те слово,
Що камінням на серце лягло.
Не лишає нічого живого,
Чорну маску життя зодягло.
Може гірко не так від образи,
Як від слова лихого. Воно
Не заслужене мною, бо завжди
Я цим людям робила добро.
Не скривдила їх, не зронила
Ані жодного злого слівця.
Я душею до них говорила,
Тільки їхня душа не жива.
Може іноді й каюсь, що доля
Так навчила сліпої довіри.
І я вірю усім, моя б воля
Стала б лютим, розлюченим звіром.
Подивлюсь на цей світ і заплачу.
Не лишилось нічого святого.
Ворон сторожко бідами кряче.
Гріх один. Заслужили такого.
Ні один у житті своїм нищім
Не поверне душею до Бога.
В середині лиш лють лиха свище
Кривда лиш припада до порога.
Хай би світ цей у дзеркало глянув
Він скривився б від власного лику.
Як же хочеться грому і зливу
Щоби змити байдужість цю дику.
Добрі люди, ну де ви, з’явіться.
А нема, бо ховаються тихо.
Хай ім’я Твоє Боже святиться
І відверне від нас страшне лихо.
І не знаю, як нас примирити,
Бо душа моя бачить лиш спокій.
Я так звикла людей цих любити,
Що не віриться в їхню жорстокість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2011
В далеку путь збирала мати сина,
Заплакана зозуля сизокрила.
Збираючи до серця пригортала,
Як в світі жити мудро научала.
Схилився вечір, як угодно Богу,
Син вирушав в незвідану дорогу.
Схилилась мати плачучи на плечі,
Дитину забирав у неї вечір.
Зустрілись полгляди у мить розлуки,
Стиснулось серце і потерпли руки.
Син матір обійняв, поцілувавши ніжно
Сказав прощай, пішов у вечір спішно.
Іди, синочку, милая дитино,
А я молитимусь за тебе кожну днину,
Хай на путі лише добрпо стрічає,
Моя любов від бід охороняє.
В краю далекім, на чужині
Син покохав одну дівчину.
Спливали дні і рік за роком,
І вже дитячі перші кроки...
Сімя щаслива, молода
Лиш мама журиться стара.
"Не милий світ, лиха година
Ну де ж поділася дитина?
Немає звісточки від нього",
І мати молиться до Бога.
Ніч. Гроза і рвучкий вітер
Сердито гойдає опущені віти.
Зі сну син збудився в холодному поті:
Побачив, як мати схилилась на плоті.
Сльозу витирає, змарніла і сива,
Вогнем обдалась золотистая нива,
Вогонь перекинувсь на отчу вже хату
І мати забігла майно рятувати.
Зіскочиі із ліжка, умився водою,
Дружину збудив і поїхав з журбою.
Приїхав у рідне село
І спогадом в серці усе ожило:
Та стежка до хати, криниця маленька,
Калинові шати і мати старенька.
Дійшов до воріт і упав на коліна,
І сльози лились, і серце боліло,
Бо тільки лиш згарки застав, що від хати
І вже біля плоту не плакала мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246989
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.03.2011
Впяніти від вина і все забути:
Твої обійми, поцілунки руки,
Твої слова в солодкому тумані
І ночі ті бурхливі і жадані.
Ті, вечори, що щастям напували,
Ніжні світанки в теплім покривалі.
Та очі лагідні - озерця голубі.
Тепер, на жаль, вони вже не мої.
Забути все, що ти мені казав,
Як палко і невтомно цілував.
Забути жар, що ще горить в душі,
Закреслити ті найдорожчі дні.
Де я знайду свій прихисток і долю?
Та відпускаю все й тебе на волю.
Іди, живи, кохай і будь щасливий
Коханий, рідний, милий і єдиний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246523
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.03.2011
Сама, сумна і одинока.
Скупа сльоза, самотні кроки
І тиша подруга моя,
Така ж самотня як і я.
Печаль чи жаль не розберу.
Зітру помаду і сльозу,
І мимоволі озирнусь,
Собі не щиро посміхнусь.
Втомилась я, усе складне.
Ну хто його тепер збагне.
Що так, а що не так не знаю
І в лабіринті цім блукаю.
І плачу гірко, бо сама.
Кому потрібна я така.
Печаль в душі, ота образа,
Що вже породжує відразу.
І страх, як вістря крізь життя.
Самотня я і в цім біда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2011
Так тихо, що чую свій подих.
Так тихо, що страшно стає,
А потім, здається, хтось ходить
І постать в вікні промайне.
І знову так тихо, до болю,
Здається кричала б щосили.
І ніби кричу, але звуку
Вуста мої так й не зронили.
Мовчу. Краще буду мовчати.
Так страшно у темній кімнаті,
Так хочеться все розказати
І фрази рояться крилаті.
Ну все, ще хвилину і крикну,
Якщо мене тиша не здушить,
А, може, потрохи і звикну?
Та ні, я ж мовчати не мушу.
Скажу, розповім, заспіваю.
Вона крик душі не здолає.
Я тишу оту відпускаю,
Нехай і мене не тримає.
Я сильна, я зможу літати
І тиша не вколе у груди.
Я тишу навчусь оминати,
І ви не мовчіть, добрі люди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2011
Я розповім як я любила,
Як душу літу віддала,
Як серце спомином боліло,
Грозою плакала щодня.
Бувало гляну в чисте поле,
Що зустріча земну блакить
І образ твій у серці коле,
Зроню сльозу лише на мить.
Від того почуття шаліла,
Душа летіла стрімголов
І серце в грудях тріпотіло,
Коли ти їй відніс любов.
В той день заплакана і боса
Я бігла в світ, згубитись в ньому,
Упасти в чисті, срібні роси,
Щоб не належати нікому.
Я душу краяла думками
І небо в серці заховала.
Були навколо тільки хмари,
І я ридала, бо кохала.
Сиділа у траві зеленій
Серед засмучених беріз.
Твоє імя кричала в небо
І проливала ріки сліз.
І виплакала все, що очі
Навіки стали наче скло.
Тепер байдуже: дні чи ночі
Кохання вмерло і пішло.
Лишився лиш рубець болючий,
А в своїм серці я простила.
І погляд мій тепер колючий,
Це слід від того, що любила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2011
Так гірко, гірко в полині,
так боляче десь там, у глибині.
Я так стомилась плакати щоночі,
Куди поділись ті щасливі очі?
І слово ранить, глибоко, до болю,
І я згораю борючись з собою,
І стелиться печаль гірка під ноги,
До крові стоптані вже мною всі дороги.
Хоч серце знає, просто не буває
І завжди все ламається, зникає,
А так хотілося б, ні-ні геть не багатства,
І навіть не кохання ані братства,
А так я хочу у житті спокою.
Чи виграть чи програть у цім двобої.
Сумне вікно всміхнеться сонцем ясним,
І день сьогодні був такий прекрасний.
А я не маю сили милуватись.
Прошу, життя, ти перестань знущатись.
Не раз в думках у гості кличу
ЇЇ з страшним блідим обличчям,
Бо іноді здається Світ спинився,
Мій сильний дух в повітрі розчинився.
І я кричу, піду і не спіймаєш,
А ні, прийде і забере.
Невже мене ось так от ти кохаєш,
Що серце бється, плаче, мре.
А іноді мені здається,
Що зовсім ти не маєш серця.
Лише привітну маску зодягаєш,
А бачиш, що щаслива, то караєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2011