Безслів

Сторінки (1/4):  « 1»

Самотній човен

Величні  хвилі  в  океані,
Самотній  човен  в  даль  несуть,
В  його  житті  шляхи  незнані,
Яких  вже  мабуть  не  знайдуть.

Човен  не  зможе  потонути,
В  глибинах  сліз  і  почуттів,
Минулий  час  не  повернути,
І  не  згадать  одне  з  життів.

Його  хитає  сивий  вітер,
Його  кидає  з  боку  в  бік,
Йому  в  повітря  не  злетіти,
Коли  минає  з  віком  вік.

Він  зникне  й  більш  не  повернеться,
І  не  залишить  згадки  слід,
Назад  ніхто  не  озирнеться,
І  не  зупинеться  на  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2010


Лист до Т. Г. Шевченка

Раненьку,  батьку,  ти  пішов,  
Раненько  смерть  свою  знайшов,  
Хоча  шукав  то  кращу  долю,  
Та  не  для  себе,  для  землі,  
Якою  марив  уві  сні...  
Хіба  не  ти  народ  убогий  
Зумів  поставити  на  ноги?  
Тарасе,  батьку,  озирнися,  
На  україну  подивися,  
Ту  бідну  дівчину  прости,  
І  всі  гріхи  їй  відпусти,  
На  рідні  руки  прихилися,  
І,  як  востаннє,  обніми.  
Вона  не  винна  перед  нами,  
Її  потоптано  панами,  
Які  у  груди  себе  б'ють,  
Себе  ж  людиною  зовуть,  
А  їх,  Тарасе,  навіть,  знати  
Нехочуть  й  просто  проклянуть.  
Нехай  хизують  гаманцями,  
Нехай  купують  до  безтями,  
Іще  згадають  поміж  днями  
Козацький  вірний  рід  увесь.  
Але  ж  не  справа  в  депутатах,  
Хай  сплять  собі  в  своїх  палатах,  
Шкода,  що  гине  рідний  край,  
І  ту  дівчину,  але  знай,  
Що  поки  зорі  в  небі  світять,  
І  ті  могили  не  розриті,  
І  поки  ще  живий  народ,  
Нас  не  посміє  захопити  
Отой  проклятий  панський  скот.  
Невистачало  нам  недолі,  
Дісталось  нам  лихої  долі,  
Вже  й  не  стоять  над  головою,  
А  на  душі  густий  туман.  
Минув,  Тарасе,  швидко  час,  
Тебе  згадавши  ще  не  раз,  
Ми  Україну  прославляєм,  
Та  що  робити  вже  не  знаєм.  
Ми  вже  й  кріпацтво  подолали,  
І  незалежність  осідлали,  
Та  легше  все  одно  не  стало,  
Як  були  злиднями,  то  й  досі  
Крокуємо  в  безодню  босі,  
А  панство  часом  понесло  
В  еліту  в  кольоровім  возі.  
Ось  так  ми,  батьку,  живемо,  
Немов  по  лезу  ідемо,  
Здавалось  мить  -  і  під  ногами,  
Немає  світу...  Летимо,  
Не  день,  не  два,  не  місяцями,  
А  цілу  вічність,  і  думками  
Ми  зможемо  відкрить  вікно  
У  кращу  долю,  та  дарма,  
Не  вистачить  на  всіх  тепла,  
Але  існує  лиш  одна  
Свята  земля  -  це  Україна!!!!!!!  
Вона  нам  щастя  принесла...  
Такії,  батьку,  в  нас  діла,  
А  ти  собі  милуйся  з  неба,  
І  нам  від  тебе  тільки  треба,  
Щоб  ти  людей  не  забував,  
За  Україну  помоливсь,  
Щоб  ми  поглянули  увись,  
І  полюбили  все  на  світі,  
Щоб  сонце  стало  ліпше  гріти...  
Ми  ще  зустрінемось  не  раз,  
Але  як  прийде,  батьку  час...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2010


Сердце на двоих…

Когда  в  груди  чужое  сердце,  
А  память  стонет  от  тоски,  
Так  хочется  в  льдах  согрется,  
Но  боль  вновь  давит  на  виски.

Увы,  мечты  навек  розбиты,  
И  все  иллюзии  сжены,  
Воспоминания  розмыты,  
И  стали  чёрно-белы  сны.

Пересчитать  бы  звёзды  в  небе,  
Что  он  не  смог  ей  подарить,  
Готов  был  тыкву  на  карету  
Ради  неё  лиш  превратить.

Казалось,  подарил  лиш  сердце,  
А  оказалось  -  свою  жизнь,  
Куда  же  ей  от  грусти  деться,  
Если  любовь  зовёт:  "Вернись!".

Он  для  неё  был  идеалом,  
Она  ему  -  милее  всех,  
Но  лиш  судьба  заранее  все  знала,  
Чем  обернётся  их  счастливый  смех.

Делить  на  два  и  множить  на  четыре,  
Вот  так  вот  он  любил  её  одну,  
И  ей  одной  не  раз  в  прямом  эфире,  
Сказать  "люблю"  хотел  на  всю  страну.

Теперь  её  любовь  со  всёй  планеты  
Сошлась  в  один  безцветный  сладкий  сон,  
И  каждый  стук,  надеждою  согретый,  
И  каждый  стук,  что  бьётся  в  унисон.

Когда  в  груди  чужое  сердце  бьётся,  
Обьеденяя  души  каждый  миг,  
И  снова  хочется,  что  всё  опять  вернётся,  
С  одним  лиш  сердцем,  сердцем  на  двоих...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229700
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2010


Розкажи

Розкажи,  як  без  тебе  любити,
Зрозуміти  незможу  це  сам.
Розкажи,  як  на  світі  прожити,
Коли  в  серці  залишився  шрам.
 
Розкажи,  як  твій  погляд  забути,
Як  з  тобою  не  бути,  навчи.
Розкажи,  як  той  час  повернути,
Розкажи,  розкажи,  не  мовчи.

Розкажи,  як  любовнії  муки
Тихо  в  серці  своєму  нести.
Розкажи,  як  в  моменти  розлуки
Не  зав’янути  —  садом  цвісти.

Розкажи,  тебе  дуже  благаю,
Бо  самому  несила  мені
Жить  на  світі  зі  словом  кохаю
І  страждати  з  цим  словом  в  вогні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2010