| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Моє життя – це ти.
Куди мені піти?
Кричати і горлати.
Напхати в вуха вати.
Стрибати і потіти.
Зриватись і летіти.
Торкатись і дивитись.
Ридати й веселитись.
Соромитись й чекати…
Удвох вночі гуляти.
Прощати і прощатись…
І знову зустрісатись.
Моє життя – це ти…
Куди мені піти?
До тебе, чи від тебе
Летіти в синє небо?
Втікати і не знати,
Що втеча мідна пастка…
Торкнусь твого зап’ястка,
Візьму тебе з собою.
Ми вдвох поміж юрбою.
В юрбі… Та ми єдині…
Долоні наші сині.
На холоді гарячі.
Нервові і терплячі…
Щасливі сірі очі,
А сни твої пророчі.
Я зміг тебе знайти…
Життя моє – це ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Щодня війна –
Чи «так», чи «ні»?
Щодня одна…
Війна в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Я спала ніжно, ніжно…
Прокинулась під ранок.
За склом так дивно, сніжно.
Мохнатий весь світанок.
Засипало незгоди.
Завіяло розлуки.
Не хочу знов свободи…
Відчути б рідні руки.
Тонкі і довгі пальці,
Як шовк для губ рум’яних.
Бліді, як труп на гальці.
Дурні, як шепіт п’яних.
Ніжніше не буває.
Немає кращих рухів.
Нікого тут немає,
Та є відбитки духів…
Я спала ніжно, ніжно.
Тебе у снах зустріла.
За склом так дивно, сніжно.
І я цього хотіла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292046
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Зламала зуб, вівсяний пряник…
Це ти купив мені до чаю.
Налий води, іржавий краник…
Та змін давно не помічаю.
Всі будні повз… і я одна
Долаю відстань до порогу.
По сходах вниз, моя вина,
Бо не спіткнутись мала змогу.
Хапаю пальцями білет.
Зупинка, люди, мідний дріт.
Знайомий голос і жакет.
Це ти… не ти… сказав «привіт».
Нехай я знаю, я не та…
«Ну де ж ця клята запальничка».
Я хочу диму на вуста.
Я не хвилююсь просто звичка.
Проникнусь подихом весни.
Невдалий день для сновидінь.
Ці очі дивні, це вони…
Та я піду, чекати лінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Так завжди, бо холодні кінцівки.
Хто теплом, може, жаром дихне.
Хто шукатиме різні платівки
Хто заграє і хто ще не тхне.
Я не чую баладу, не чую!
Під вікном темнота і кущі...
Я у снах і літаю, й мандрую...
А на ранок знаходжу прищі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
У мене на обличчі фарб нема.
А є лиш очі.
В моїх очах суцільна тьма.
Бо в них лиш ночі.
Я розучилась посміхатись.
Сум не сум…
Це так приємно не прощатись…
Зайвий шум…
Колись не дихала сама,
Лише з тобою.
Минуле тьма… майбутнє тьма…
Але без болю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
У тілі втома й сила.
У голові шумить.
Це ти мене втомила,
Прекрасна, дивна мить.
Батіг лишає шрами.
Від кігтів рветься плоть.
Сьогодні є між нами
Взаємна, дика хоть.
В кайданах терпнуть руки.
У жилах грає кров.
О, ці прекрасні муки...
Давай повторим знов?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Де зникають сни пророчі?
Чорні сльози вкрили шовк.
Я заплакана щоночі…
В хащах лісу бродить вовк.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води,
І побачу в ній істоту.
Ікла, відблиском перлин,
Жахом сповнюють мій сміх.
Дні народжені з хвилин,
А істота з темних втіх.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Я, народжена для світла,
Стала силою пітьми.
Я зачахла, нерозквітла,
Між брехливими людьми.
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Це не очі, це тремтіння
Розігрітої смоли.
Це потреба розуміння,
Це потреба похвали…
Ти втечеш кудись туди…
На долонях краплі поту.
Нахилюся до води…
І побачу в ній істоту.
Це все ти… не передбачив…
Вовк погриз мою горлянку.
Я не знаю чи пробачив…
Я померла вчора зранку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011
1.
А мрії розлетілися як сон,
Шматками помутнілої тривоги.
Зібралось кодло чорне поміж крон.
Злетілось, роздивляючись дороги.
____________
Роздерті сині груди…«Серце на !»
Як добре жити вічно.Без думок…
Злетіти, і жбурнутися до дна,
Як бездиханний труп, загорнутий в мішок.
____________
Злетілись на тривогу сиві сни...
Запалють недопалки. Згоріло…
Не дочекавшись літа і весни
Розбурхали в деревах те, що тліло…
2.
…І сіре листя рвалося в вікно…
І розривало відчай на шматки…
А сонні вії стукали у скло…
І проникали пальці у шпарки…
Як тихо тиша стукає у серце…
Так тихо рветься осінь у долоні…
Червона, свіжа скапує в відерце…
Лишаючи лиш відзвуки солоні.
Блискучі тіні схлипують в асфальт.
І блідне олово гаряче…
Це озеро розбурхалось мов жарт…
Про те, про що ніхто нам не пробачить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011
І розкинулись руки
На відривки і звуки…
Очі темні і зовсім ясні.
Те що зважено нами,
Що рідніше від мами,
Розтеклося як древні пісні.
Ця дорога марнотна.
Наче спрагла й спекотна,
Все біжу і біжу в далину…
Але ніжність спекотна,
І правдивість зворотна
Не дозволять лишити одну.
І розкинулись руки
На відривки і звуки…
Очі темні і зовсім ясні…
Ці слова наче круки.
Слізні погляди й стуки,
Що розбили буденність в мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011
Горе, горе.
Синє море.
Біле крильце.
Чорне бильце.
Вбили птаху.
З крил розмаху
Пух виймають.
І співають,
аж проймає,
Про кохання,
Сонце ранннє.
Сльози лиють.
Кров не змиють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280890
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.09.2011
А чи дерева мають душу?
Цього не знає жоден дяк.
Чи обіймає море сушу?
Буває й так, постійно так.
Чи має грім чарівну силу?
Бо з неба падає вогонь...
А чи підточать води брилу,
Чи змиють бруд з моїх долонь?
Чи заспівають хором люди
Без хвилювань і без подяк?
Чи здує вітер бруд з приблуди?
Можливо ні... можливо так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280887
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.09.2011
Дозволь залишитись...піти...
Дозволь померти... ні, забути...
Дозоль писатиму листи...
Та ні, цього не може бути.
(Я не померла, ще жива...
То дай дожити до кінця...)
А сивий вітер обрива
Оті слова де смута ця...
Дозволь піти... дозволь лишитись...
Дозволь ще бути, хоч би мить.
Дозволь у ласках не забутись...
Хоч там ще глибоко... щемить.
Дозволь у відчаї тонути...
Щоб не побачити тих снів
Де ти посмів мене забути...
Де я не чую інших слів.
Дозволь допити і напитись...
Бо все що є, воно таке,
Що хочу бачити й дивитись,
Що все довіку є тривке.
Дозволь на мить... або піди...
І повернись уже не тим...
До краю бігти чи дійти...
Якщо дійти, то все ж, за чим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2011
Я вже звикла до поз невидимки.
Та невидима тільки собі.
Я не можу зробити розминки,
Бо застрягла в проточній трубі.
( Важко дихати, важко дивитись...
Я ж сама захотіла так бу...
Я дощем захотіла пролитись,
Тож залізла в проточну трубу. )
Я намріяла різні кончини.
Я не знала, що досі жива...
Для веселощів мало причини,
Не пролазить в трубу голова...
Я кричала, благала, солила
Щоки слізним, пекучим дощем.
Я не дощ, я велика горила,
Що рида під залізним плащем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2010
Машини - люди, це по суті.
Мотор - залізне серце.
Ключем до іскорки прикуті.
Бензину дай відерце.
Коли гальмують, аж гуде,
Свистять сезонні шини.
А де різниця, люди де,
І де метал машини?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2010
На зустріч ніч,
холодним днем,
Лишила вічність за вікном...
За чим прийшли,
куди підем,
Чи вип'єм кави перед сном...
Дзвінок до друга, все гудки
І коливається вона...
В очах рибалять рибаки,
Чи вип'єм теплого вина?
На зустріч ніч, прощай, пробач...
Що скоро вигляну в вікно...
І кислий місяць, як калач,
І теплі тіні, як кіно...
А що було, а що ще є,
І хто вона, і де мій слід?
Як добре яблуко гниє,
То так гниє і всякий плід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227207
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.12.2010
Бед дірок, як шкарпетки.
Все пілюлі й таблетки.
Залітаю.
Вмираю.
Живу.
Під ногами є ноги.
Вип'ю сіль до знемоги...
Помахаю.
Кохаю.
Пливу.
Забуваю почуте.
Запиваю забуте.
Все без чарок,
Як згарок
Воно.
Десь під хвилями пляма.
То чи хата, чи яма.
Тільки ноги
І роги
на дно.
За дверима вечірка.
А під пахвами дірка.
Потоптатись,
Не здатись,
Піти.
Що за дім без людини,
Що за хлів без скотини?
Що за люди...
Приблуди...
І ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227203
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.12.2010
Найкращі з можливих,
це перші й останні
Обійми, і подих у ніч.
Я слід загубила
Без слів у прощанні,
Бо зроблена вся з протиріч.
Стою, нахиляюсь, а може зрадію
І брякнусь в холодну траву.
Туманом, пожовклим,
Розгойдує мрію,
Оту, що втопилась в ставу.
Занурені в коси зіниці голодні,
І вогник в слідах від жарин.
Як жаль, що єдині долоні холодні,
Як жаль, що не вії з краплин.
Закутані пальці в розгойдану мряку.
За літо - свідомість руками.
В повітрі лишились веселки від знаку,
І залишки прози між нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227053
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 07.12.2010
В шибку грізно тарабанить
Дощ чи вітер... може ти...
Шепіт крапель ніжно ранить...
Ніжний стукіт гостроти.
Сон, розвіяний в долонях,
Заховає очі тьмяні.
Зливи вмиють підвіконня
І залишать слід на рамі...
Скло застелене туманом.
Пальцем створюю портрети.
Вирізаю з целофану
Фрази наші і секрети...
Не заснула, погляд млявий.
Схоже, сіру голограму,
Подих вічності ласкавий,
Перетворює на драму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2010
Правда пожовкла.
Пожовкли і очі...
І тінь почорніла,
І спати не хочу...
В куточку валялись
Обривки історій.
Ми знов попрощались
Без слів алегорій.
Хотілось впіймати...
І вітер в долонях.
Найкраще не мати.
І сонце як сонях.
Заходила в двері...
І вся в павутині.
Як очі відкрити
Не сірі а сині?
Можливо летіти?
Та крила з ванілі.
Хотіти й хотіти,
І ковзати в милі.
Згоріла частина...
І стало як рана.
Ти дивна людина.
Я дивна нірвана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226161
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.12.2010
За вікном незримі мури.
Квіти, трави і кущі.
Хтось почує гуркіт фури,
Хтось почує крик душі.
Серед ночі барабани...
Хтось вгамовує безсоння.
Хтось заснув, а хтось поранив
Кисті рук об підвіконня.
За вікном гітара грає.
Хтось напише на газеті:
" Вибач, виходу немає...
Вибач... як ти... хто ти... де ти? "
Ти сумуєш?.. Не сумуєш...
Там в аптечці справжні ліки...
За стіною крики: " Чуєш? "
Тільки я засну навіки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226159
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.12.2010
А хтось піде, залишить порожнечу.
Запалить очі, зтишить гул роси.
Кудлата тінь, покусана за плечі,
Забута мною, чує голоси...
Бо хтось, комусь залишить порожнечу...
Все мертвим є без тебе, я - на дно...
За мурами лишються про втечу
Співати білі птахи всеодно.
Бо хтось піде, лишаючи в кімнаті
Легку, ліниву пару від ночей.
Хитають тілом вепри волохаті,
І тихо лижуть кров моїх плечей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225984
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.12.2010
Тільки двері відкрила,
Просто сходи й перила.
Залишайся.
Прощайся.
Не плач.
Сигаретку курила.
Не стіна, то лиш брила.
Не потоне в очах твоїх м'яч...
Залишусь наодинці.
Ніби без і в хустинці.
На балконі немає дощу.
Роздає по краплинці,
Та що в небі, гостинці
Але я тебе вниз не пущу...
Я тебе вже втомила?
Подаруй мені крила,
Хай не завтра, а все ж політаю...
Тільки двері відкрила,
Ти від болю завила...
Але двічі назад не вертаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225972
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.12.2010