| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
У мене твої ідоли і ностальгії,
У мене твої грузняки і потреба в розмові,
а зі свого в мене - сльози і істерії
і нерви - ніби один під напругою провід.
Депресії в мене "риб'ячі" - часті й болючі,
а я ж пручалася і казала, що їх не буде,
а ще випадкові вірші - довгі й тягучі
і ночі безсонні, а інколи й дим у грудях.
ти знаєш, я полюбила нічні розмови
тепер щоквартально собі підшуковую жертву
а ще я навчилась грати "слухняну корову"
і вчасно вдягати маску безжальної стерви.
Нарешті я дорослА до твоїх думок,
і до твого Гришковця і до "грузняку" після пива
до нервів - крихких і ламких як лавровий листок,
і до колючих насмішок я теж дозріла.
Та поки ще не дорослА до душевної прози
і досі ще ні про що в житті не шкодую
проте я навчилась вчасно казати "досить"
спиртним заливаючи "депреснякову" бурю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
чергОвий ранок,
сніданок - кава,
невбиті справи,
не так яскраво,
або цікаво,
швидше - фігово,
перлина - мова,
убивця - слово,
і знати б де ти,
але не з ким є,
і шарфи - светри
на чиїй шиї.
і дроти-рейси
в чужому спейсі,
твоїм словам би
та менше перцю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2012
З "доброго ранку" на похмільний день,
і чай зелений - на міцнющу каву,
я не зізнаюся по кім була мігрень,
та сама, що на м'ясо душу рвала.
З прив'язаності - на ігнор колючий,
з очікування - на бузкові паралелі,
міняємо постійне на минуче
і почуття - на спогади дешеві.
І коли щось та затуманить розум
по стелі закружляють вертольоти,
дзвінок набатом роздере твій мозок,
як розривав мене ти щосуботи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2012
вона хотіла послатись тобі до ніг
була готова писати щодня листи,
а ти знічев'я в світанок від неї біг,
а ще боявся. боявся її висоти.
У тебе щорання - кава, у неї - мрії
їх книга замість сніданку щодня підносить
не чорно-терпко-солодкі і без ванілі,
а вишито-рушникові, без перекосів.
а в полудень - лише сонце і без калорій,
в той час, як у тебе знов - планктонна рутина
і небо - щодня інакше, жодних повторів
і розуміння, що ти - навіть не третина.
Вона хотіла писати тобі вІрші
а ще хотіла дістатись твоєї суті
хотіла, щоб не краще, але й не гірше
а в ідеалі - думки твої бачити й чути
світанок-галоп і безодня аж до смеркання
із сонцем-вітрами-небом гасити смутки,
а ти так і не зрозумів, що кожне прощання -
це ще один її танець під твою дудку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
І кожна з вулиць вкотре подарує мені ковток
повітря? сонця? сенсу?
Заіграшки поглине, світлом зацілує,
Дасть зливу слів, в яких не знайдеш перцю.
І місто з свіжим вітром презентує
Сенс для людських осінньо-довгих ранків
Смарагдовий схід сонця медом намалює
І наллє ночі сизо-зоряним рум'янцем.
І будуть вужиками вулиці сплітатись
Під нашими ногами і думками,
І небо-море-хмари розливатись
Почнуть під цими пляжами-дахами.
І врешті гравієм розсиплються у тьмі
По мінно-асфальтованій дорозі
Всі смерчі із надій, думок і мрій
Які ці закутки стерпіти вже не в змозі.
Знешкодити минулий час спроможні
Лиш ми, своїми замшевими мріями,
По вінця наливаючи кишені
Кераміко-обпаленими зорями.
Їх діставатимем із себе лиш для внуків,
Чи для бомжів з сусідніх переходів.
Віддавши - набуваємо, і завжди
Скалочки світла забирають наші болі.
Зсипають в закутки всі посмішки і зливи,
Що обдаровують нас вихорем думок,
Вперед-назад, і, врешті, неважливо -
Назустріч крилам розіпнутим бриз чи смог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011
Дым сигарет?- уже не спасет,
Водки бутылка по кругу...
Тук-тук, "ты не спишь?"-"проходи..."
...и всё... завтра мы не нужны друг другу.
Просто душа хочет просто тепла,
Ты обними и согрей...
Просто лишь я люблю просто тебя
Без лишних слез и соплей.
И без сериальных драм и комедий,
Просто достало быть сильной...
И все равно на взгляды соседей-
У них даже души стерильны...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247608
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 17.03.2011
Довгий, протяжний, сріблястий, глибоко пронизливий сум...
Оберт, півоберт, безцільні постріли очима- нікого...
Щемить, нудить, кудись засмоктує, болить десь глибоко всередині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220382
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 06.11.2010
Не такі... осінні зорі,
Почорніле... осінь-листя,
Загадкова... року повість,
Заблукале в світі... місто,
Як завжди... хмуриться небо,
Підняті угору... очі,
Знову дощ... його нетреба,
Листопадно-чорні... ночі,
Ледве чутно... замовкаю,
Холодом по тілу... сумно,
Спокій на душі... немає,
Потім кроки в дощ... бездумні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218420
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.10.2010
Ліричні відступи, прелюдії -фігня,
Я їх для інших поетес залишу,
Хоч римар, мабуть нікудишній я,
Але тобі, як кажуть десь у Львові, щось напИшу...
Без цих банальних рифм про кров-любов, без "ти"-"прости", без сліз,
Без пафосу й понтового зітхання,
Ну мабуть ще й без відступів про "...дощ шумить під стук коліс...",
І без кінця типу "моє кохання..."
Хоч я і романтична час від часу,
Але набридло це "жування шмарклів",
І рими про любов і про відразу,
Про зустрічі після "далеких мандрів"
Ти знаєш, про реальність і серйозність
І краще й легше прозою сказати
Нехай "поезія- це завжди неповторність"
Та часто просто ніколи нам рими підбирати.
Так, щось мене вже "накриває", бачу,
Та й вірш якись занадто неформатний,
Напевне, музочка моя, зазнавши десь невдачі,
Пішла собі шукати втіхи, будь вона неладна...
Та й просто щось не тягне на інтимність...
І мова не про те пішла у цьому "message",
Тобі хотіла присвятити, а пишу про себе,
І муза знов втекла... кінець... ну і ліричне "вибач..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2010
Лише один похмурий дощовий ранок здатний надовго вибити з колії...
Проте тепер я точно знаю київський відтінок кольору "мокрий асфальт".
Ранок... Мурашник, що прокинувся після зовсім недовгого сну, а може й взагалі не спав. 105, 238, 67... Обличчя, спини, сумки, долоні розмазані по склу в дверях маршруток. Все якось не так... Дощ, що знахабнівши остаточно, не припиняється і заливає усю сіру масу... Водії, які від "нехуй делать" влаштовують на дорогах ледве не "Форсаж-4", забризкуючи усіх і все навкруг водою з калюж і не чуючи прокльонів, що летять вслід з приблизно їхньою ж швидкістю...
Мимоволі чомусь згадується Лесь Подерв'янський: "Там масла дохуя! - Де? - Там!"
Отак і тут: десь є місце, без сірих холодних осінніх дощів, чийогось головного болю і "форсажів" на дорогах. А де?!
Там...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216297
рубрика: Проза, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.10.2010
Просто рядом...
Рядом, но не вместе.
Просто шаг за шагом и опять...
Расставанье...
Как в какой-то песне
Хоть и не любить, но просто ждать.
Просто жить...
И чувствовать, что "нужно"
Но не вам двоим, а лишь тебе,
Ведь любовь-любовью, дружба-дружбой,
Жизнь свои танцует па-дэ-бэ...
Просто помнить...
Помнить, что есть где-то...
Где-то там, а может даже ближе.
Зная то, что чувств никаких нету
Всё ж твердить все время "ненавижу".
Забыть просто...
Или показалось...
Что забылось всё, чем были рады.
Лишь шаги те в памяти остались,
Но не стоит в них искать отрады...
Просто рядом...
Рядом, но не вместе...
Не в руке рука, не в ритм сердцá,
Нет у вас двоих любимой песни,
Нет одной дороги без конца...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216294
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2010