| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Перелюбиться буде більше, ніж...
Барабанить градом по вікнах мазди...
лиш оце на мить мені взнати вас би.
Не пізнати це - як ковтнути ніж..
Перемелеться... почекаю лиш...
Буде біль як меч опікати груди.
Та нехай уже! То не вічно буде.
Через темну ніч денний світ узриш.
Якби зараз тут зупинити мить!
Почекай іще не іди з кімнати!
А воно пече, а воно болить,
Як не можеш так, залишайся братом.
А душа реве як у пастці звір
Що його спіймав відчайдушний майстер
Що ж не йметься їй поруч з тихим щастям?
Доля бачить сенс. Все мине, повір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
ранок зiтхає сумно на цьому поверсі... не мовчи...
ніжність мене торкається, я відштовхуюсь, все невчасно...
бути з тобою поруч мені приємно, але вночі
вибач... мені потрібні безмежні схили та інші траси...
чуєш, мене хвилюють твої зітхання, твої думки...
(дівчинко, ти даремно йому це пишеш, мовчати легше...)
знаєш, мені здається... все відбувається навпаки...
знаєш, мені здається, що все це ніби зі мною вперше
чуєш, мені так солодко... тільки холодно... не мовчи...
краще зібрати речі і тихо зникнути рано вранці
далі все буде чітко... пусті квартири, не ті ключі...
вибач що це захоплення так беззахисно і невчасно
хочеш відчути впевненість? щиро дякую - вихід там!
просто моє повернення надто боляче (не займайся)
знаєш мене охоплює несподівана пустота...
вибач... мені потрібні безмежні схили та інші траси...
ранок зiтхає сумно на цьому поверсі... де ти є?
щось неприємним дотиком моє серце миттєво стисне
кава моє кохання тянучим болем до роту ллє...
завтра від смс розірветься простір... але запізно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010
в нього пухнасті вуха і теплі плями на животі
в нього дитяча посмішка білі зуби і сині очі
я його ніжно чухаю щоб він в білий туман не втік
він дуже хитра морда яка солодкої моркви хоче
морква хрумтить і кролику все одно чи підуть дощі
кролик сп'яніло мружиться і нетерпляче плющить очі
дика його кошлатість чіпає струни в моїй душі
в нього дитяча посмішка білі зуби і сині очі.
може мені він сниться? такий казково-приємний плюш..
хочется обійняти і загорнутися в білу ковдру
в нього смішненьки вусики і за це я його люблю
він на моєму полі розташувався невипадково
кролик танцює самбу на задніх лапах и кривить ніс
кролику, скоро серпень давай з тобою гуляти разом
в нього така манера не бути поруч і бути скрізь
він дуже хитра морда я це помітила майже зразу
якось незрозуміло мені всередині - до дощу?
кролик, звірятко дивне, скажі відверто, чого ти хочеш?
я його поцілую і на всі сторони відпущу
в нього дитяча посмішка білі зуби і сині очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2010