Zomby

Сторінки (1/7):  « 1»

Вовки

Вчуся  розв’язним  бути  і  жорстким,
Бо  скромність  і  терпіння  вже  не  в  моді!
З  вовками  жити  щоб  -  будь  сам  таким,
Лиш  вовча  вдача  стане  у  пригоді!

Вовки  керують  світом  день  у  день,
Овече  стадо  ведучи  до  прірви...
А  вівці  радо  йдуть  під  спів  пісень  -
Не  думаючи  і  не  рвучи  нерви!

Не  хочу  бути  більше  бараном,
Але  і  в  вовчу  зграю  не  бажаю.
Щоб  душу  не  занапастить  багном  -
На  волю  я  із  клітки  утікаю!

Нехай  жиріють  ситії  вовки,
Та  час  розплати  скоро  вже  настане!
Я  на  рушниці  зводжу  два  курки...
І  наволочь  у  безвісті  розтане!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211252
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2010


Прощання

Ми  з  тобою  навік  попрощались,
Вмерла  наша  Любов  остаточно.
Не  згадаю  про  те,  як  кохались,
Вирву  пам’ять,  комірки,  по-блочно!

І  віднині  дві  лінії  долі,
Як  прямі  -  мимобіжними  стали,
Простір  цей  не  з’єдна  мимоволі
Душі  тих,  що  уже  відкохали...

Набула  враз  критичного  значення
Маса  наших  взаємних  образ
І  не  буде  ніколи  пробачення,
За  убивчий  цинізм  ніжних  фраз.

Не  повернеться  знов  наше  літо
Процідила  мені:  "прощавай"
Я  пішов,  серце  в  щепи  розбито,
Не  кохатиму  знов,  всьому  край!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2010


ІНТЕРНЕТ!

Незрима  сіть  усю  планету  вкрила,
Не  вирватися  їй  з  отих  тенет!
І  інформація  літає  мов  на  крилах  -  
Цивілізація  пірнула  в  ІНТЕРНЕТ!

Минуло  трохи  більш  десятка  років,
А  у  суспільстві  зміни  докорін!
Ступили  з-під  ярма  лиш  пару  кроків
І  знову  роз’їда  нам  душі  тлін!

Кумирів  наш  народ  пізнав  чимало  -
Ярило,  Йсус,  і  Ленін  і  Кучма
Але  не  знищило  ніщо  нас,  не  зламало,
Ні  гніт  Орди,  ні  Сталінська  чума!

Наразі  ж  ворог  інший  на  порозі
І  він  страшний  і  грізний  як  багнет!
Вже  побороть  його  ніхто  не  в  змозі,
З’їдає  душу  й  мозок  ІНТЕРНЕТ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209720
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2010


Суперечка

Сиджу  я,  сам  на  себе  геть  не  схожий,
Вже  день  минув  та  злюся  до  цих  пір.
Хто  ти  такий?  Так,  просто,  перехожий,
Та  силу  з  мене  випив  мов  упир!

Пітьма  в  душі  моїй,  а  ти  радієш...
Спустошений,  не  доберу  я  слів
Та  подолать  мене,  ти  не  зумієш!
Моя  ж  бо  правда  є!  І  поготів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209597
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2010


РАЗОМ!

Казав  Кобзар:  "Борімося  -  поборемо!"
Всяк  українець  знає  ті  слова.
Всіх  ворогів  до  пекла  запроторимо,
І  розпочнеться  нова  вже  глава!

А  Доля  стрічкою  в  житті  простелеться,
Та  й  заживем  на  славу  всі  разом.
Добробут  й  щастя  у  хатАх  оселяться,
Коли  вирішувати  будем  все  гуртом!

Тож  закликаю  всіх  Вас  -  об’єднаємось!
І  всі  проблеми  згинуть  в  далині!
Нарізно  -  мучимось,  але  не  каємось,
А  разом  -  по  життю  ми  "на  коні"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2010


Зрада!

Не  буде  більше  жодних  "допобачень"
Ти  не  моя  -  навіки  прощавай!
Не  треба,  пізно  вже  прохать  пробачень  -
Кохання  вмерло,  всох  зелений  гай!

Я  не  бажаю  більше  ні  хвилини
Тобі  вділяти  -  вільна,  всьому  край!
Свою  брехню,  що  ллється  без  упину,
Ти  іншому  тепер  розповідай!

А  я  тобі  так  вірив,  сподівався,
Що  нас  покличе  щастя  у  розмай,
Не  знав,  дурний,  що  на  гачок  попався,
Я  йду!  Хоч  скиглиш  ти  "не  покидай"...

Кохання  наше  у  багно  втоптала,
До  іншого  втікаючи  потай.
Ти  моє  серце  у  полон  забрала,
Та  досить,  все  скінчилось,  повертай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010


Не забувай!

Тобі,  такій  далекій,  неприкаяній,
Й  водночас  рідній,  в  душу  мою  впаяній,
Осінніми  вітрами  не  розбещеній,
Але  й  в  руках  моїх  іще  не  пещеній,
Скажу  не  вір,  що  літо  вже  кінчається,
Бо  почуття  ще  тільки  просинаються!
І  в  осені,  що  листям  шлях  нам  вистелить,
Наперекір  дощам  кохання  вистоїть.
Забудеш  про  страхіття  у  минулому,
Про  біль  і  тугу,  в  почутті  заснулому,
Нам  Доля  восени  побачення  несе!
Ще  трішки  зачекай  і  буде  в  нас  усе  -
Цілунки,  любощі,  гуляння  до  рання,
У  сяйві  місяця  несмілі  зізнання,
Два  серця  наші  будуть  битися  у  такт,
Довічно  туги  і  жалі  візмуть  антракт!
Не  роз’єднає  вже  ніщо  нас,  так  і  знай,
Лиш  ні  на  мить  про  мене  ти  не  забувай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2010