Опівнічниця

Сторінки (1/52):  « 1»

Як почнеться війна

Як  почнеться  війна,  краще  б  стали  ми  ледве  знайомі,
Щоб  не  більше  за  слово,  або  недоречність  мовчань.
Не  були  щоби  спільними  душ  і  землі  переломи.
І  боїв  поміж  нас  не  було,  хай  би  хто  їх  почав.

Хай  бої  –  за  любов.  В  нас  на  неї  ні  часу,  ні  шансу.
Серед  зброї  –  лиш  віра,  в  порізах  від  програних  битв.
Мені  б  встигнути  вмерти  за  волю  –  як  личить  повстанцю.
А  інакше  –  за  тебе.  Якби  тебе  знати,  якби…

Поміж  нас  більше  дотику  й  слова.  Ми  схожі  й  несхожі.
Та  коли  роз’єднають  нас  постріли  й  вибухи,  знай:
Не  боротись  за  тебе/з  тобою  не  вмію,  не  можу.
Я  вмиратиму  двічі.  І  двічі  ітиме  війна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014


Руки човником

Руки  човником,  в  них  –  океан
З  твоїх  слів  і  сліз  моїх  прозорих.
В  ньому  тонуть  безіменні  зорі,
Що  несли  бажання  наші  –  нам.

Руки  човником  –  як  до  твоїх,
Мені  б  рибою,  краплею,  тінню,
Загорнутись  в  холодну  і  синю
Твою  воду.  Й  молитись  на  сніг.

Руки  човником  –  знаю,  не  ти,
То  зима  буде  винна,  як  крига
Схопить  води  й  мене  –  бо  ж  не  встигла
Повернутись,  зігрітись,  простить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2014


Посуха

Пересохлі  вуста  не  цілують  і  слів  більш  не  знають.
Серед  плетива  тріщин  безсилі  жадають  води.
Ми  себе  загубили,  шукаючи  ліпшого  краю.
Вже  молитися  пізно.  Збреши,  що  земля  нам  простить.

Всі  дороги  гарячий  безбарвний  пісок  нам  устелить.
Чути  голос  –  чи  з  власного  серця  чи,  може,  здаля.
То  не  пісня  загублених  душ  у  безкрайній  пустелі.
То  благає  дощів  сонцем  зморена  спрагла  земля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013


Місту Лева

Не  буди  його,  хай  поспить  ще.  Бути  левом  не  так  вже  й  просто,  -
Кам’яним  охоронцем  міста.  В  своїй  величі  він  ласкавий.
Він  –  володар  забутих  вулиць,  на  яких  ми  всього  лиш  гості.
Під  ногами  чи  то  бруківка,  чи  то  зерна  гіркої  кави.

Закохатись  в  доріг  сплетіння.  Цілувати  ліхтарне  світло.
І  тягнутись  до  неба,  ближче.  У  можливості  бути  певним.
Нам  дозволено  все  це,  поки  між  будинками  непомітно
Ходять  духи  старого  міста,  зазираючи  в  пащі  левам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2013


І все б нічого, тільки осінь знов…

І  все  б  нічого,  тільки  осінь  знов
Блукає  попід  вікнами  навшпиньках.
А  вірші,  як  на  зло,  всі  про  любов
В  старих  книжках  незнайденої  жінки.

І  все  б  гаразд,  та  в  світлі  нічника,
Буває,  затремтять  тонкі  повіки
І  здасться,  по  кімнаті  нечітка
Проходить  постать,  вже  давно  безлика.

Укотре  страшно,  щоб  цей  сон  пішов.
Дощі  на  землю  сиплять  намистинки.
І  все  б  нічого,  тільки  осінь  знов
Блукає  попід  вікнами  навшпиньках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013


Приходь до мене

Приходь  до  мене,  коли  сотні  злив
Заб'ють-застукотять  тобі  у  вікна.
І  те,  про  що  так  гаряче  молив,
Здається,  через  крок  безслідно  зникне.

Приходь  до  мене,  як  забракне  сил,
Коли  чужими  стануть  рідні  стіни.
І  поки  ранок  тишу  не  скосив,
Я  мов  отруту  питиму  зміїну

Твої  жалі,  твій  розпач  та  твій  біль.
І  тихий  спокій  пройде  поміж  нами.
Почуємо:  на  дворі  мимовіль
Ніч  шелестить  пожовклими  зірками.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2013


Шоколад

Солодкі  твої  слова  і  дотики,  ще  солодші,
Розтануть,  мов  шоколад,  за  хвилю  на  язиці.
Нехай  повторити  смак  кондитери  і  за  гроші
Не  зможуть.  Я  потону  мов  печиво  в  молоці.

Твій  присмак  вже  майже  зник.  Слова  не  лоскочуть  вуха.
Тепер  між  скляних  вітрин  шукаю  свій  шлях  назад.
Щось  виє  сумний  співак,  якого  ніхто  не  слуха.
А  я,  на  свою  біду,  й  досі  люблю  шоколад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


На вечірній перон прибуває стонадцятий поїзд

На  вечірній  перон  прибуває  стонадцятий  поїзд.
Жартома  своїм  носом  він  першу  сніжинку  зловив.
Не  вгадаєш,  поранить  цього  разу  сніг  чи  загоїть.
Холоднішої,  кажуть,  не  бачили  досі  зими.

На  зупинку  із  десять  хвилин  і  я  зникну  на  сході.
Обійми  і  виходь.  Кроки  впевнені  й  трохи  важкі.
Відвернусь  од  вікна.  Годі  плакати,  дівчинко,  годі.
Та  прощання  пече,  ніби  дотик  твоєї  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Випадкове (Вас занадто багато…)

Вас  занадто  багато.  Ви  втисли  мене  у  стіну.
Голова  розривається,  знайте,  від  вашого  крику.
Я  себе  і  всіх  вас  проклинала  і  знов  прокляну.
Ви  зробили  із  мене  невидиму,  злобну,  безлику.

Замовчіть!  Я  хоча  би  зламатися  здатна  сама.
Уже  (бачите?)  крівлю  мою  вашим  голосом  зносить.
Відпустіть!  Там,  де  мамина  ніжність  іще  обійма,
Прошепочуть  на  вухо:  Усе,  з  тебе,  донечко,  досить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013


Вулиці дихають

Вулиці  дихають.  Котиться  липовий  цвіт.
Котяться  хмари,  за  декілька  слів  нам  віщуючи  зливу.
Наше  утомлене  місто  вже  вічність  не  спить.
З  нього  й  до  нього  тікають  нещасні  й  щасливі.

Дихають  вулиці.  Дихати  хочеться  й  нам:
Ротом  повітря  хапаємо.
Небо  сивіє  і  сліпить  
Місто,  що  лік  загубило  безсонним  рокам.
В  нього  корінням  вростають  нескорені  липи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013


Свічки

Ставити  свічки  у  церкві
тебе  вчила  мама.
Згодом  вона  сама  стала  свічкою.
Ти  ще  не  доросла  до  того  віку,
коли  шкіра  схожа  на  розтоплений  віск,
а  молитви  звучать  щиро,
бо  з  ними  легше
доживати.
Тепер  ти  запалюєш  свічки
лише  ароматизовані,
поки  ванна  заповнюється  гарячою  водою
з  піною.
Але  коли  заходиш  до  церков
(звісно  ж,  на  екскурсіях),
чомусь  хочеш  думати,
ніби  хоча  б  одна  зі  свічок
горить  
за  упокій  душі
твоєї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013


Болгарії

Країна  сонця,  соняхів  і  гір.
Країна  вітру,  вітряків  і  моря.
Прислухаєшся  -  чути,  як  говорять
До  вод  дерева,  і  земля  -  до  зір.

Усіх  доріг  не  встигнути  пройти.
На  повні  груди  дихають  троянди.
В  таких  краях  живуть  старі  обряди,
Й  пісок,  на  диво,  справді  золотий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013


Частково літній чотиривірш

Наше  літо  поїхало  жовтим  скрипучим  автобусом.
Тремтимо  на  зупинці  так,  ніби  загнані  в  кут.
Сонце  котиться  в  небі  старезним  утомленим  колесом.
Літо  їде,  а  ми?  А  ми  залишаємось  тут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


Ненародженій

[i]Ти  завжди  була  частинкою  мене.  –  Мама[/i].


Ти  пробач  мені,  крихітко,  що  не  надмір  тебе  хочу,
Що  брешу  нам  обом,  ніби  гіршими,  зайвими  є
На  землі  я  і  ти.  Що  ховаю  знебарвлені  очі,
Відчуваючи  щось  ненароджене,  та  вже  моє.

Ти  прости  мені.  Просто  чиєюсь  я  бути  не  звикла.
Я  не  встигну  наш  збочений  світ  довести  до  ладу:
Насаджати  дерев,  підпиляти  перевертням  ікла…
Що  як  я,  несучи  на  руках  тебе,  раптом  впаду?

Замість  чарів  в  мені  порожнеча,  до  хрускоту  згусла,
Та  ще  й  острах  бридким  черв’яком  до  кишені  заліз.
Якщо  чесно,  маленька,  то  мати  твоя  -  боягузка.
Не  за  себе,  повір,  я  за  тебе  боюся  до  сліз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013


Марно шукати в морі ковток води

марно  шукати  в  морі  ковток  води
серпень  розкинув  руки  і  в  небо  ліг
вторить  моїм  словам  ти  іди  іди
мліє  пісок  від  доторку  босих  ніг

той  що  рахує  хвилі  одвічно  сам
йде  в  нікуди  приходить  він  звідусіль
море  гуде  я  вірю  його  словам
хай  на  вустах  біліє  пекуча  сіль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2013


Давай загубимось у вихорі сніжинок

Лови  незбирані  кристалики  зими.
Давай  загубимось  у  вихорі  сніжинок.
Вустами  смішно  їх  ловили,  та  не  ми.
Ми  ж  все  шукали  в  чомусь  винних,  гірко  винних.

А  світло  сипалось:  холодні  і  прості
Шматки  живого,  ще  незірваного  свята.
Давай  загубимось  між  сніжно-білих  стін,
Щоб  потім  вічність  одне  одного  шукати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013


Ти ж божевільна

Ти  ж  божевільна:  любиш  плести  светри,
Екзюпері  читаєш,  мало  спиш.
В  твоїх  шухлядах  всі  слова  відверті,
а  в  холодильнику  секунди  лиш.

Ти  ж  божевільна:  молоком  із  медом  
лікуєш  горло,  душу  й  заметіль.
В  твої  нотатках  не  буває  псевдо,
нема  присвят  не  тому  чи  не  тій.

Ти  ж  божевільна:  всі  твої  полиці
дзвенять  від  ламп,  живих,  та  запасних.
Перегорають  -  їм  буває  сниться.
Ти  ж,  божевільна,  пам'ятаєш  всіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013


Сливовий вечір біля ніг твоїх

Сливовий  вечір  біля  ніг  твоїх  згортається  –  бери!
В  руках  стискай  його,  вичавлюй  з  нього  зорі.
Дивися  серцем,  на  біду,  короткозорим:
Він  втік  до  тебе  на  хвилини  –  до  ранкової  пори.

Кричи  його.  Мовчи  його.  Пиши  його  на  тлі  шпалер.
Рви  на  секунди  і  цілуй.  До  біса  жарти!
Він  слізно  вірить:  рятувати  тебе  варто.
За  це  сьогодні  з  першим  променем  він  втисячне  помер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012


Зимове

Жовтоокою  ніччю  крізь  сон  стукотіла  по  вікнах,
По  землі  тисячами  дрібних  невгамовних  думок.
Заховатись  допоки,  мов  фокусник  з  цирку,  не  зникне.
Загорнутись  у  ковдру,  щоб  не  підійшла  ні  на  крок.

Затулити  долонями  вуха,  щоб  вмить  оніміла.
Раптом  різко  і  сильно:  рятунку  у  стінах  нема!
Відчинити,  впустити  у  себе  до  розпачу  біле.
Просто  дихати  поміж  застуд  і  людей.
                                                       Все  ж  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012


Хованки

Ти  ведеш.  На  порожній  землі  вкотре  вже  граємо  в  хованки.
Ти  щоразу  здаєшся,  немов,  не  у  силах  знайти.
Заблукав  серед  ліній,  на  долонях  моїх  намальованих.
Світ  втомились  тримати  на  спинах  могутні  кити.

Знов  проходиш  крізь  мене.  Вже  вдесяте  чи  втисячне  –  байдуже.
Майже  звикла  за  вдаваний  біг  вісімнадцяти  літ.
Ти  ще  спробуй  знайти.  У  тебе  вірять  кити.  Кажуть,  там  уже
Наша  черга  тримати  на  плечах  сполоханий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012


Першосніжний

Я  напишу  тобі  про  золотистий  вечір,
Натхненно-світлий  вечір  першосніжний.
Не  дочекався  він  зими.  А  сніг,  до  речі,
На  рівні  клаптики  повітря  ріже.

Не  дочекався  він  зими  –  такий  як  люди  –
Завчасно  теплі  светри,  шарфи,  шапки.
А  чи  душі  тепліше  вашій  взимку  буде?
Знов  вузликами  в’яжете  трикрапку.

А  завтра  лишиться  м’який  і  білий  спогад,
Лише  сторінка  із  моєї  книги.
Ти  прочитаєш.  І  можливо  після  того
Краплини  мокрі  ми  назвемо  снігом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2012


Облітає мій світ

Облітає  мій  світ.  Засипає  гарячими  сірими,
часом  жовтими  стертими  правдами.
До  новітньої  ери  жили,  обіймали  і  вірили,
а  тепер  закида  листопадами.

Якщо  можна  без  руху  до  втоми  в  очах  загубитися,
переплутала  рідних  із  хижими.
Я  заплутала  осінь  в  собі  -  ми  тепер  з  нею  квити.  Я
оточила  себе  бездоріжжями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2012


Бездомне

Ступаючи  брудом  знайомо-чужих  мені  вулиць,
Стараюсь  відчути  хоч  крапельку  світла.  А  втім
Його  у  примарно  далеку  печаль  загорнули
Для  тих,  хто  як  я,  загубили  свій  дім.

Бродячими  псами  від  сонця  до  сонця  –  і  далі.
Дороги  порожні  і  ті,  що  завжди  ведуть  вниз.
Хто  скаже  тепер,  у  яку  ніч  такими  ми  стали?
І  де  заховати  невтрачені  сни?

У  місячні  сльози  вмочити  утомлені  лапи
І  жадібно-швидко  вдихнути  останнє  тепло.
Без  ліку  ще  днів  і  до  болю  цей  світ  ними  вабить.
Бездомних  їх  небо  додому  вело.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012


Вуличне татуювання

На  оголених  тілах  пожовклих  вулиць
Хтось  водою  вимальовує  тату  –  
Ієрогліфи,  ще  про  які  не  чули
Навсібіч  шепочуть  істину  просту.

Не  від  вітру  замерзають,  не  від  вітру.
Промокають  до  кісток  не  від  дощу.
Самотужки  всі  калюжі  я  не  витру
І  обпалення  відсутність  не  прощу.

На  оголеній  душі  татуювання  –
Мертві  квіти  –  танець  холоду  на  склі.
Утікає  моя  осінь,  дивно-рання.
До  вікна  злетілись  крапельки  малі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012


Вранішньо-кавове

У  кав’ярні  самотньо  і  затишно.
Сон  дожовує  перший  відвідувач.
Час,  густий  ніби  кавовий  залишок,
Завіконних  людей  переслідуав.

Ранок  щойно  на  місто  був  вилитий.
Ніч  ще  каркає  з  даху  вороною.
Встигни  каву  гарячою  випити.
Не  смакує  спізніло-холодною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2012


Запроси мене на захід сонця

Запроси  мене  на  захід  сонця.
Я  приїду  з  термосовим  чаєм,
Печивом  і  страхом:  чи  не  сон  це?  –
Освітити  світ  чужий  навзаєм.

Спільним  небом  вкриті  незнайомці.
Крок  назустріч  –  лагідно  й  невміло.
Запроси  мене.  Червоне  сонце
В  час  прощання  не  обпалить  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2012


Ми могли б

Ми  могли  б  народитись  краплинами.
Мали  б  змогу  зливатись  калюжами.
Або  стрілками  вперто  невпинними
Щогодини  стрічатись  як  кружимо.

Ми  могли  б  бути,  навіть,  вагонами,
Щоб  котитись  старими  маршрутами.
Чи  піснями:  своїми,  сторонніми…
Головне,  аби  бути  почутими.

Могли  б  стати  словами  і  комами,
Що  поближче  у  зошиті  туляться.
Але  створено  нас  незнайомими
По  два  боки  єдиної  вулиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


Клубочком

Вечір  казку  шепоче  похмуро.
Хто  не  чув,  він  завжди  прощав.
Тепло  так,  що  клубочком  згорнулась
моя  душа.

Щирість  билась  й  котилась  луною.
Вечір  щастя  собі  шукав.
Знаєш,  світ,  побудований  мною,
в  твоїх  руках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2012


Пошук (Осінь сиплеться рваним, знебарвленим…)

Осінь  сиплеться  рваним,  знебарвленим,
Недоречно,  можливо,  незнищенним.
Кожну  думку  обв’язують  тріщини.
Де  був  замок,  тепер  лиш  розвалини.

Облітає  жовтіючим  сумнівом
Потривожена  впевненість  в  видимім.
Нам  би  стати  на  мить  ясновидами,
Щоб  дізнатись,  чи  гору  посунемо,

І  чи  варто  до  неї  торкатися.
Може,  слід  нам  блукати  рівнинами?
Десь  ми  будемо  в  світі  єдиними:
І  безгрішними,  і  винуватцями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012


Для польоту

Для  злету

Білі  крила  розправивши,  в  небо  здійнятись  готові,
Щоб  крапками  на  тлі  темно-синьої  ночі  світитись,
Щоб  із  всесвітом  вести  свої  потаємні  розмови,
Щоб  години  чекання  звести  до  короткої  миті.

Не  знаходять  причин,  щоб  лишитись,  і  знов  відлітають,
Ігноруючи  все  неважливе,  земне  і  буденне.
Літаки  випадково  сягають,  напевне,  і  раю.
А  можливо,  один  з  них  чекає  сьогодні  на  мене.



Щоб  не  впасти

Паралельно  світанку  все  швидше  і  швидше  -  до  мрії.
Затамовуєш  подих  і  падаєш  в  руки  блакиті.
Віддаси  себе  небу  -  прозорим  безмежжям  накриє.
За  вікном  мінус  сорок.  Для  холоду  серце  закрите.

Десь  внизу  світ  дивується,  як  ти  летиш  вище  сонця.
І  як  обрію  межі  два  білих  крила  поламали.
Ніжним  килимом  стеляться  хмари,  немов  охоронці.
Для  польоту  віддати  життя.  
                                                   Й  цього  буде  замало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012


Недоромантика

Морські  хвилі  розбивають  берег,
Неохоче  відраховуючи  час.
Перейшли,  перевідчули,  пере...
Не  побачили,  як  світ  день-ніч  вінчав.

Недослухали.  Недолюбили.
Недокинули  за  обрій  камінці.
Ніч  тримали  не  з  всієї  сили.
Замість  вічності  лиш  промінь  у  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


Дощова пухлина

Набрякає  свинцевою  свіжістю  втомлене  небо.
Пережити  цей  день,  а  там  трохи  -  всього  лише  вічність.
Ще  терпіти  й  терпіти,  втискаючи  небо  у  себе,
Ще  котити  й  котитись  глибоким,  несказаним,  звичним.

Вкрите  плямами  -  чорними,  майже,  до  ночі,  синцями,
А  під  ними  нестримні  потоки  гарячого  гною.
Розрослася  пухлина  без  винятків  усіма  нами.
Не  знайшли.  Не  шукали.  Запізно  і  порожньо.  Знову.

Розірветься,  із  тріском  оглушить  і  виллється  болем,
Ледь  притупленим,  тільки  своїм  і  живим  -  живим  все  ще.
Буде  холодно,  буде  нестерпно  стікати  поволі.
Розчинитись  у  краплях,  щоб  стало  хоч  трошечки  легше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012


Просто тіло

За  руку  з  королем  зі  світу  блазнів,
Ступаючи  піщаними  слідами
Десятків,  що  розпустою  заразні.
Для  неба  я  забруднена  так  само.

По  скелях  дертись,  знаючи,  що  в  прірву.
Ніч  прийме  те,  що  дощ  не  зробить  чистим.
Мов  з  книги,  сторінки  з  життя  не  вирву.
Я  -  просто  тіло,  яке  можна  з'їсти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012


Турецький дощ

Наївне  й  чисте,  розчинившись  в  тиші,  гине.
Гріхи  замолювати  треба,  кажуть.  Що  ж...
Прозорим  сном,  мов  щось  небачене  і  дивне,
Вмиває  вулиці  простий  турецький  дощ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012


Моє сьогоднішнє небо вистелене сірим

Моє  сьогоднішнє  небо  вистелене  сірим.
Воно  готується  збудувати  стіну  із  дощу,
           щоб  сонце,
                       з  усієї  сили  вдарившись  об  неї,
                                                               заболіло  веселкою.
Воно  вкриється  синцями,
                   які  згодом  назвуть  плямами,
і  через  які
             заметушаться  тисячі  тих,
                                     хто  розучився  розпізнавати  кольори  райдуги.
З  моєї  веселки  висмикуватимуть  нитки
             для  того,  щоб  роздивитись  їх  під  мікроскопами.
А  коли  матеріал  для  дослідів  буде  вичерпано,
                     почнуть  фарбувати  небо.
Блакитна  фарба  скінчиться,
                     навіть,  у  чиїхось  очах.
Доведеться  заливати  рожевим.
Світ  потоне.
І  в  усьому  буду  винна  я.

Адже  чиєсь  небо  синє.
А  моє  сьогоднішнє  небо  вистелене  сірим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343378
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.06.2012


Небесним ліхтарикам

Феєрверком  яскравих  маленьких  повітряних  куль,
Не  схотівши  змагатись  з  занадто  земними  вогнями,
Саморобні  дива  відлітають  до  сині,  яку
Світлі  промені  сонця  пів  миті  тому  наповняли.

Освітивши  і  небо,  й  серця  замість  тьмяних  зірок,
Піднімаються  вище.
                                     І  вище.  
                                                     Щоб,  згаснувши,  впасти.
Але  поки  ми  можемо  йти  сторінками  казок,
Гріє  вогник  чужого  
                                         (чужого?)  
                                                             маленького  Щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012


Ромашково-літнє

Невчасно  торкнувшись  ромашково-літніх  думок,
Упасти  на  поле  –  нехай  квіти  душу  лоскочуть.
І  дихати  спокоєм  до  темно-синьої  ночі.
Відчути  як  згусток  утоми  росою  промок.

Як  сонце  своїм  язиком  зачіпає  щоку.
Можливо  схопити  шматок  хмаринкової  вати.
Відкрившись  до  першопричин,  увесь  світ  обійняти.
І  пити  свободу,  нестерпно  солодку  й  терпку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2012


Руки пахнуть яблуком і корицею

Руки  пахнуть  яблуком  і  корицею.
Небо  вишите  вертольотами.
Загорнутися  в  тепло  і  сторицею
Повернути  у  клубок  змотане.

Відпустити  в  ніч  сріблястих  метеликів.
Хай  летять  до  зірок  з  бажаннями.
Зачерпнути  чарів  в  зоряні  келихи.
І  повірити  не  останніми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2012


Колискова

Драбиною  в  небо  піднятись,  щоб  світ  помістився  в  долоні.
А  можна  рукою  торкнутись  гарячого  шовку  небес.
Лизнути  блискучий  край  зірки:  солодка  вона  чи  солона?
Зривати  і  вниз  відпускати,  щоб  більше  ставало  чудес.

А  можна  на  місяць  залізти  –  сидіти,  вниз  звісивши  ноги.
Мрійливо  плести  колискову  для  тих,  що  шурхочуть  внизу.
Або  обхопивши  руками  небесний  ліхтарик  дворогий,
Казками  його  зігрівати  про  землю,  дощі  і  грозу.

А  ще  звідти  видно  планети:  як  ходять  по  них  невідомі
Й,  зрізаючи  промені  світла,  їх  в’яжуть  у  жовті  снопи.
А  сонячну  кулю  тим  часом  везуть  на  ранковім  паромі.
І  поки  вона  ще  далеко,  ти  спи,  моя  зіронько,  спи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2012


Загублене літо

Загублене  літо  блукає  застудженим  парком.
Вдивляється  в  очі:  хоч  досі  зелені  –  чужі.
Давно  розлетілись  поштові  неклеєні  марки.
Ніхто  не  читає  листів,  що  тремтять  на  межі.

Покинуте  літо  стрибає  в  портфель  листоноші,
Малює  зізнання  на  клаптику  вирваних  слів.
Воно  свято  вірить:  поштар  оминути  не  зможе
Його  адресата,  що  чимось  якраз  захворів.

Засмучене  літо  чекає  на  власну  посилку,
Щоб  парк  загорнувся  у  сплетений  ніжністю  шарф.
Його  лікування  з  дванадцяти,  може,  на  двійку,
Бо  хворий  стежками  скривавлене  листя  лишав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012


Сонячні зайчики

Сонячні  зайчики  
                     з  хмаринки,  що  обійшла  світ  тричі,
                                                               скочили  мені  на  плечі.
Лоскочучи  розлетілись  усім  тілом,
а  потім  втекли  від  мене  до  твоїх  долонь.
Від  цього  ти  почав  світитися,  
нагадуючи  вуличний  ліхтар  в  останню  мить  перед  його  згасненням.
І  ти  побіг.  
                       Із  моїми  сонячними  зайчиками.
А  я  поспішаю  за  тобою.
Намагаюсь  наздогнати  їх…  
                                 чи  тебе?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334909
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 04.05.2012


Утопити в тобі місто

Утопити  в  тобі  все  місто.
Всі  шляхи  приведуть  до  моря,
Де  на  дні  спочиває  небо,
Де  хлюпочуть  слова  замість  риб.
Й  поки  сонце  не  встигло  сісти,
Божевілля  ще  ходить  поряд,
Захлинутись  тобою  треба,
А  для  цього  пірнути  углиб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012


Твій шлях

Тягнеться,  тягнеться  щось  непідкорене,
Вільно  волошкове,  променем  сплетене.
Іншим  вдавалось  приборкати  ворона,
Йти  до  гнізда,  що  прабатьком  відведене.

Широко.  Синь  розчинилась  у  дзеркалі,
Літньому,  поки  небесно  квітковому.
Як  не  стелили  дім  пір’ям,  та  деколи
Хтось  відлітає  з  святими  хворобами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334668
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 03.05.2012


Незавершеному будинку

Незавершеному  будинку,  
в  якого  відібрали  мрію  стати  домом


Ще  ненароджений,  але  уже  покинутий.
Він  все  шукає  крихту  правди  в  дідуся  з  небес.
Напевне,  хмарам  краще  б  над  дахами  линути,
Та  затишок  із  крівлею,  а  порожнеча  –  без.

Іще  ж  не  жив,  а  звідкись  замість  зморшок  тріщини.
Він  по-наївному  завжди  чекає  на  гостей,
Та  ладен  стати  муром  і  для  тих,  що  нищили
Його  вогнем.  Дитина  –  досі  вірить,  що  зросте.

Йому  б  світитись  іскорками  жовтих  лампочок.
Йому  б  узимку  берегти  для  тих,  хто  змерз,  тепло.
І  по  ночах  чекати  із  побачень  панночок,
А  влітку  супитись,  бо  виноградом  заплело.

Але  уламки  скла,  мов  долі,  що  непрожита,
Біля  вікна  мовчать.  В  них  відбивається  душа,
Яка  наїлась  цими  мріями  вже  досита.
Наполовину  створена,  обманута  й  пуста.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012


Ніч

Де  вона?  –  Хто?  –  Ніч.
Загубила  її  серед  мороку.
Справжню.  Мене.  Клич.
Поки  темрява.  Занадто  коротко.

Встигни.  Знайти.  Шлях.
Молоком  він  розлитий  між  зорями.
Краєм.  Небес.  Йшла.
Розростаючись  римами  хворими.

Тиша.  Страшна.  Річ.
Непривиті  думки  у  ній  водяться.
Бачиш.  Моя.  Ніч.
Уже  дахом  чиїмсь  швидко  котиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2012


В своїй брехні уже заплуталась…

В  своїй  брехні  уже  заплуталась  сама,
Немов  у  павутинні  нещаслива  муха.
І  як  злочинець,  що  тікає  крадькома,
Лишаю  усіх  тих,  хто  правду  мою  слухав.

І  наче  ж  інших  не  обманювала,  ні.
Лише  самій  собі  брехала  без  упину.
Та  разом  з  власним  серцем  вірили  мені
Всі,  хто  кричав:  «Не  грай!  Бо  згубиш  ще  людину!»

Та  не  згубила  ж  поки…Жалем  обпекла.
Бо  навіки  свою  свідомість  не  обдуриш.
Душа  людини  хай  з  міцного,  але  скла.
Розбити  легко.  Всі  ми  –  льодові  фігури.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012


Дитинству

Дорогою  на  звалище  понівечених  мрій,
З  собою  взявши  ляльку  із  брудним  волоссям,  
Біжить  дитинство,  як  далекий  дивний  спогад  мій,
Що  за  несплату  блокувати  довелося.

Поміж  сміттєвих  баків  та  розтоптаних  казок
Дрімала  я.  Та  раптом  (де  воно  взялося?)
Дитинство  білокриле  по  калюжах  стриб  та  скок.
І  простягнуло  ляльку  з  золотим  волоссям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012


Ви чули, як сміється листопад?

Ви  чули,  як  сміється  листопад?
Як  розриває  груди  пале  листя?
Той  сміх,  гіркий  мов  чорний  шоколад,
Блищить  в  очах  аж  страшно  золотистих.

Ви  знаєте,  як  дихати  дощем?
Як  поцілунками  творити  осінь?
І  через  примху  спалювати  вщент
Себе  і  всесвіт.  Знову  як  назовсім.

Малює  вісімки  від  втоми  час.
По  колу  зрада  зваблює  довіру.
Жорстокий  рік  цинічно  відмічав
В  календарі  агонію  пресіру.

І  кожний  раз  за  пристрасть  золоту  
Сам  листопад  примушує  платити.
За  смертю  на  примарну  висоту
Злітає  осінь,  болем  оповита.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2012


Зім’ята серветка

Зім’ята  серветка  ввібрала  розлите  вино.
Смішні  символісти…  На  кров  воно  зовсім  не  схоже.
Уламок  від  пляшки  живе  у  долоні  давно.
Та  досі  збігають  по  шкірі  гіркі  перехожі.

Стандартний  сценарій…  Вже  мертві  червоні  свічки.
Вечеря  на  двох:  лиш  для  мене  та  янгола  болю.
Вчепились  у  ребра  утомлені  пальці  гнучкі.
Святкуй  перемогу!  І  сонце  згасає  поволі.

Єдиний  лишився.  Єдиний  по-справжньому  мій.
Кружляє  в  останнім  і  сповненім  розпачу  танці.
Шепоче  мій  янгол:  «Вклонитися  гідно  зумій.
А  я  повернусь  з  першим  сонячним  променем  вранці»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012


Загубила тебе поміж тисяч…

Загубила  тебе  поміж  тисяч  і  кращих  і  гірших.
Відштовхнула,  сказавши,  що  буду  навіки  сама.
Я  жахливо  злякалась,  що  вмить  оживуть  мої  вірші,
Що  побачиш  у  них  забагато  про  мене…  Дарма!

Не  повірила  в  щирість  чужого  для  мене  сп'яніння.
Не  змогла  подивитись  у  вічі  майбутньому  дню.
Я  занадто  вросла  у  самотній  сценарій  осінній.
Я  забула,  що  нині  вчорашнє  уже  не  верну.

Ти  лишився  для  мене  нездійсненим  «може»  на  спогад.
Я  тобі  залишила  цілунок  і  вогник  в  очах.
Якщо  треба,  проситиму,  навіть  не  вірячи,  в  Бога,
Щоб  палала  душа  й  не  згасала  до  завтра  хоча  б

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012


Заплющила очі

Заплющила  очі.  Та  чую,  як  б’ється  твій  світ,
Як  він  вибухає  красою  та  величчю  думки.
Ти  в  ньому  творець.  Але  серце  твоє  норовить
Злетіти  ще  вище  й  розсипатись  мріями  лунко.

Ти  хочеш  здійнятись  над  всім,  що  дозволено  нам.
Нехай  і  востаннє,  але  засвітитись  яскраво.
Тривати  не  мить  і  звучати  по  всім  сторонам.
І  можна  без  оплесків  й  пафосних  вигуків  «Браво!»

Зі  страхом  чекаю  на  кожний  наступний  політ.
Що  крилами  вріжешся  в  рамки,  придумані  кимось.
Назад  повернутись  не  вистачить  тисячі  літ
Шаленій  душі,  що  обмеженням  не  підкорилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2012


Вже обпалений ніжністю тоне згасаючий день…

Вже  обпалений  ніжністю  тоне  згасаючий  день.
Кожен  подих  на  повну,  бо  кожний  –  можливо,  останній.
В  нас  попереду  вічність,  позаду  –  півдолі  лишень.
Розтеклась  насолода,  щоб  болем  зійти  на  світанні.

Сяє  тиша,  заплутавшись  у  павутинні  зірок.
Навіть  стриманий  шепіт  лунає  пронизливим  криком.
Все  солодша  стає  необхідна  нам  близькість  щокрок.
Огортає  бажання  шовкове  так  ніжно  і  дико.

Та  зі  сміхом  заплющує  очі  відверта  блакить.
І  видіння,  змішавшись  із  дійсністю,  важко  минає.
А  покинутій  темряві  власне  мовчання  болить.
Вона  заздрісно  славить  Кохання,  якого  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2012