oksanahka

Сторінки (1/6):  « 1»

Життя довіку

Кругом  стоять  ті  пні  великі,
Що  прожили  життя  довіку.
Тепер  старенькі  спочивають
І  дітки  граючись  сідають.
                 Ті  пні-були  колись  дерева,
                 Що  плодовито  жили  в  скверах,
                 І  мали  діточок  багато,
                 Що  дарували  їм  плоди  завзятою.
У  парку  всі  були  дерева-і  берізки,
Що  навесні  спускали  слізки,
Та  довгі  коси    вони  мали
До  себе  оком  чарували.
                 Були  дерева  великі  й  дужі,
                 Що  до  берізок  не  байдужі.
                 Стояли  поруч  гілка-в  гілку
                 Співали  там  чиюсь  припівку.
Не  одне  століття  вони  трудились,
Не  легко  їм  було,-відмолодились.
І  гілки  відсихали  від  злих  рук,  
Але  боролись  й  не  було  розлук.  
                   Бо  треба  й  нам  прожити  так  життя,
                   Щоб  потім  вже  було  без  каяття,
                   Як  ті  великі  і  могутні  пні-
                   Залишити  своє  коріння  на  Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199921
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.07.2010


моє дитятко

Моє  маленьке,миле  кошенятко,
Таке  тендітне  золоте  малятко,
Для  мене  найдорожче  в  світі  янголятко,
Хороше  мамине  і  татове  дитятко.
           Твої  великі,сірі  оченята
             Бігають,неначе  в  зайченята,
             Твій  носик  в  крапинки  руденькі,
             Подібний  на  грибок  маленький.
Назвали  ми  тебе  Олюсею,
Мабуть,раділа  б  ти  з  бабусею.
Твій  перший  крок  був,як  в  лисички,
Бо  ти  ступала  на  носочки.
             І  перше  слово  мовила  ти  *дядя*,
             А  потім-*мама*,*баба*,*тятя*.
             Ти  так  любила  засипати  під  пісні
             І  тихо  посміхалася  у  сні.  
Не  зглянешся  на  час,а  ти  ростеш
І  скоро  до  садочка  ти  підеш,
А  потім-на  навчання,пізніше-на  роботу,
Й  на  цьому  не  зменшаться  наші  турботи.  
             І  звісно,будемо  ми  сумувати,
             Що  не  встигли  зробити  для  свого  дитяти.
             Та  де  б  не  була,і  де  б  не  жила,
             Для  нас  ти-найкраще  у  світі  дитя.                        
                                                                                                                                             2002р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199443
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.07.2010


Зимовий дощ.

Сидиш  у  хаті,дивишся  в  вікно
На  вулиці  так  студно,холодно́.
І  дощ  у  шибки  барабанить,
Не  знаю,що  його  так  манить?
А  дощ  дерева  обмиває,
Усім  пороги  мочить  з  краю.
І  грім  узявся  десь  з  небес,
Злякався  наш  маленький  пес...
Люди  ходять  з  парасолями,
Ховаються  на  лаві  під  тополями,
А  бідні  цуценя  з  котом-
Мерзнуть  й  накриваються  хвостом.
Як  сумно,коли  дощ  зимовий  йде,
Все  кругом  сіре,мокре  та  брудне.
Так  хочеться,щоб  морозом  посвітило,
Все  довкола  снігом  вкрило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199209
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2010


Скільки років вже пройшло…

Скільки  років  вже  пройшло,
як  була  маленька?
Зустрічаю  я  тебе,
вчителько,рідненька.
Привітаюсь,усміхнусь,
Низько  я  тобі  вклонюсь.
І  за  те  що  ти  була,
Буде  в  мене  похвала.
Твої  коси  посивіли,
Руки  наче  зморшки  вкрили.
І  лице  твоє  змарніло,
Але  серце  не  зчарствіло.
Ти  мені  була,як  мати,
Що  хотіла  розказати
Казку  дивну-про  майбутнє,
Про  прийдешнє  й  незабутнє.
Скільки  ласки  й  доброти
Ти  мені  давала?
Вихованців  ти  своїх
Пестила  й  навчала.
Вихователько,моя,
Щира,добра,мудра
По  стопам  твоїм  піду,
Хоч  це  буде  трудно.

                                         1995рік

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2010


Бо ми живемо раз у світі

Цей  наш  прекрасний  світ,
В  якому  ми  існуємо  щодня
Шле  нам  веселий,  чи  сумний  привіт,
Дарує  загадкове  майбуття.
Ми  всі  живемо  в  дикій  казці.
У  злобі,люті,в  страшній  масці
І  брешемо  рідним  у  лице.
Викручуємось,  не  подаєм  плече.
Хіба  так  можна  жити
Вічно  в  пошуках  роботи,
Весь  час  на  нервах,
Без  грошей,в  турботі?
Не  треба,люди,злоби  мати,
А  просто  віддано  чекати.
Можливо,ми  ще  будемо  краще  жити,
З  надією,бо  ми  живемо    раз  у  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2010


як пори року

У  році  є  чотири  пори  року,
Як  і  в  житті-періоди  доробку:
Дитинство,юність,зрілість,старість
Та  тільки  все  іде  у  далість.
Весною  зелень  розквітає,
А  літом-ясним  цвітом  сяє.
Плоди  на  осінь  достигають,
А  взимку-ми  їх  зберігаєм.
Весна-це  пустощі,забави.
А  літо-наші  мрії  і  уяви,
Восени-  ми  поринаєм  у  думки,
А  взимку-спочиваєм  залюбки.
Та  тільки  у  житті,як  в  перелазці,
Бува,  що  й  кішка  сидить  в  пастці,
Всихає  гілка  навесні,
Травиця  жовкне  восени,
Життя  біжить-
Ніяк  його  не  зупинить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199045
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2010