| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Цвіла магнолія в саду
І кожної весни
Їй ніжно вітер шелестів,
Нашіптуючи сни.
Цвіла магнолія, несла
Рожево-білий цвіт
І запах плив у небеса
Наповнюючи світ.
Маленький сад серед краси
Цю таємницю мав
Та запах квітки навесні
Довкола розсипав.
Та однієї вже весни
Магнолія мала
Не чула ніжних вітру снів
І вже не розцвіла.
А вітер ніс свої пісні
Тужливо повівав
І плакав вітер, і носивсь
Магнолію шукав.
Та не знайшов її в саду,
Як кожної весни.
Бо ніжна квітка розцвіла
для вічної краси.
Співає вітер і несе
Пісні у вишину
Десь може знайде серед хмар
Магнолію чудну.
Діткнеться ніжних пелюстків
Розкаже дивні сни.
Знайде магнолію свою
Як кожної весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730477
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2017
Величні духом ті, хто музику складає
У них душа – безмежний океан.
У серці радість тиху розливає
І вводить душу у блаженний стан.
Величні духом, хто уміє серце
Підняти до незвіданих висот
Там, де безмежжя тихо огортає
І промовляє вічністю Господь.
Він заколише серце на долонях
Під музику нашіптує слова.
І промовляє ніжністю Своєю
Одвічна Божа правда і краса.
Блаженні ті, - величні і високі
Хто відчуває в серці Божество,
Що з вічністю теперішнє єднає
І оновляє людськеє єство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Чи знаєш ти, про що бринить сльоза,
коли спадає з ока?
Це може плаче мати одинока…
Можливо це вже втрачене кохання…
А може це – роса, що на світанні,
Стає провісником нового дня!
Чи знаєш ти, про що шумить ріка,
Як котить хвилі ген, між берегами;
Куди вона пливе у далечінь?
Про що дзвенить її бистрінь?
Про таємницю, що почула в горах?
Що знаю я? Я лиш земля і порох!
Чи знаєш ти, про що шумить ріка?
Чи знаєш, як палає небокрай?
Забарвлений вогнистими лучами?
Чи може це Всевишнього рука,
Який замешкав тут, між нами…
Найкращий Він між людськими синами!
Чи знаєш, як палає небокрай?
Чи знаєш ти, коли приходить Він?
Мов Наречений, заручити серце.
Тихесенько, до струн Його торкнеться,
Воно йому любовію озветься
Велично піднесеться із колін!
Чи знаєш ти, коли приходить Він?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727994
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 09.04.2017
Я не боюся вмирати,
Вмирання – це тільки мить.
Боюся життя змарнувати
Добра не чинить, не шукати,
А так і не варто жить.
Життя тільки раз дається,
І в світі єдиний – ти,
Допоки ще серце б’ється,
Допоки ще сонце сміється,
Спіши, щоб добро нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
На відстані руки – це Ти!
Тебе я можу пригорнути,
Подати хліба і води,
А можу просто відіпхнути.
І поруч в серці також Ти!
І можу я тебе любити.
А можу просто обійти,
І зненавидіти, і вбити.
І якщо ти – це також я,
То будеш ти для мене більший.
Але тебе не люблю я,
Коли Ти інший, і я інший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
Любове моя незнана,
квітко моя нерозквітла.
Скільки у Тобі щастя,
скільки у Тобі світла.
Мить у Твоїх обіймах
вічністю горне до себе.
Більше нічого не хочу,
тільки належать до Тебе.
Любове моя кохана,
Не дам, щоб Тебе стоптати
В жорстокому серці світу
Не можна Тобі вмирати.
Любове моя безмірна
Від краю, до краю неба.
Я буду для тебе вірна,
І більше нічого не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Цей вічний ритм
Життя біжить
І час так швидко проминає.
Людств́о спішить
і кожна мить –
Вже не вертає, не вертає.
Життя:
кар’єра,
слава,
гроші,
освіта,
діти -
кожна мить
Щось забирає, щось приносить,
Людств́о спішить, людств́о спішить.
Коли в розміреному ритмі
Крокуєш впевнено в життя
Не в суєті не у гонитві, -
то розкриваєш сенс буття.
Життя - не поїзд без зупинок,
Не завжди вигідний експрес,
Тут не уникнути помилок,
Так не побачити чудес.
Боже створіння, Божа дитино!
Стань і подумай, хоч на хвилину:
Де ти у Бога, де Бог у тебе,
Що в тебе в серці: пекло чи небо.
Тільки би вспіти, тільки б здобути.
Ти вибираєш мати чи бути
Люди для тебе засіб, щоб мати?
Ти будеш брати, чи будеш давати?
Гроші, кар’єра, слава,
- Не щастя!
Жити у Бозі – справжнє багатство!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193487
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
Довкола тиша: чути тільки час.
Він нас лишає хвиля по хвилині.
Вже може завтра і не стане нас
Життя багато не дано людині.
Дивімось в очі, усміхнімось їм,
Отим, що поруч, завтра їх не буде.
Любімо, даймо руку, послужім,
Вони ж не вічні, наші ближні, - люди!
Живімо нині, користаймо час,
Робімо те, що нам дано зробити.
Бо може завтра буде не для нас,
А ми і не навчились якось жити.
Довкола спокій: час відходить ген
Хвилини перетворюються в вічність.
Хто їх прожив, хай буде він спaсен.
Вони для нього шлях у потойбічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010