| Сторінки (1/45): | « | 1 | » |
Я бачив сад повний у цвіті, в саду людей, що рвали квіти,
Дівчину гарну край села і парубка біля вікна,
Який чекає кожен вечір, а чи не злізе батько з печі
Тієї дівчині красної, що ходить пізно за водою.
Стоїть біля калини, плаче і думає: чия ж то вдача
Примусила її страждати, чекати кращого, не спати,
Коли всі інші вже поснули, а він гайнув десь до другої.
Так думала дівчина в полі йдучи, як завжди за водою.
Та ось, в один із вечорів, прийшов чи може чорт привів
Його до красної калини, туди, де ходить та дівчина
І плаче, й тужить, і кляне своє дитинство босоноге,
За те, що змусило її сидіти в дівках довгі роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Вітри сіли, а я мучусь один на чужині.
Може трапилось щось вдома, а я не зумію
Розпізнати біль батьківський, що тривожить душу.
Вітер душить, а я мушу взнати на сім світі
Про дівчину яснооку, що пішла навіки
За батьками, за братами та й не повернулась.
Мучить мене біль жорстокий, та немає кари,
Яку можна було б стерпіть і жити роками
Без турботи, без прощення, без Божої ради,
Хоч би я й пропав навіки не знайшовши правди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Що для мене сьогодні весна? Про це важко казати.
Сонце? Віра? Надія? Пітьма? Заплакана мати.
Стерті ноги і руки й обличчя, розхристані мрії.
Що для мене сьогодні весна? Невтішні події!
Що для мене сьогодні весна? Плачі і скорботи.
Безневинно убиті, скалічені за банкноти.
Гинуть кращі з найкращих нізащо весь час, безвинно.
Україну стирають з лиця землі безупинно.
Ми здолаємо царство пітьми, вірю в це я щиро.
Нашу землю огорне пора доброти та миру.
Буде затишно й тихо під променем сонця палкого.
Забереться геть лихо! Весна знову стане весною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Хочеш бути поряд?
Залишайся!
Хочеш цілувати?
То цілуй!
Наші побажання і зізнання
Не тримай в собі, речей не псуй.
Хвилька і немає.
Ти зостанься!
Часу не повернеш
Назавжди.
Я тобі повірю. Ти зізнайся,
Що кохаєш лиш мене.
Не йди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Комусь привидимось легким успіхом,
Комусь захмарними сподіваннями,
Комусь лелечим потужним клекотом,
Комусь болючішими стражданнями.
Хтось зрозуміє й без зайвих слів,
Хтось із словами не зрозуміє.
Хтось увійде в серце за кілька днів,
Хтось і за роки душі не зігріє.
Знати хотілося б кожному хто
Світлом своїм розгонить тумани.
У світі жилося б нам краще, бо
На зраду не здатне лиш серце Мами.
Все інше – ілюзія з наших снів,
Все інше – попіл на рану свіжу.
Коли б не соромились ми почуттів,
То й не ховали би серце у тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Ти мене проводжав,
Ти мене обіймав,
Мої плечі та руки
Ти при всіх цілував.
Ти під натиском згуби,
Відчуття мої, думи -
Втіхам все піддавав.
Я тобі довіряла,
Ніби перевіряла,
Я корилася втіхам,
Про все забувала.
В світ безумства летіла
(Та крилу нема віри) –
Я тобі всю себе віддавала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
- Дурень. Ти занапастиш себе! - прокричала вона йому навздогін.
- Будь, що буде.
Я вже вирішив. І ні вона, ні хтось інший не зможе мені завадити! Я так вирішив! Що ж, тепер мені одна дорога.
Він опускався дедалі нижче… Туди… Так, це була вона. Що там унизу? Він не знав. Ні, знав, але не хотів про це думати. А навіщо? Так було простіше. Він знав, що йому треба було знати. (Або так думав.) І більше нічого. Більше нічого. Нічого…
Ось вона! Чиста досконалість. Все так бездоганно і безмежно…
- Ну що ж, я сам вибрав цей шлях, мені й відповідати. Один крок і все. Усе! Усе скінчиться. Нічого не буде. Нічого. Тільки вона та я. Чи тільки вона? Адже коли я занурюся в неї, мене вже не буде!
Свідомість прийшла пізно. Краще пізно, аніж ніколи… Але ніколи вже настало. Надто пізно. Вже нічого не можна повернути. Нічого… Прірва поглинула його. Назавжди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041799
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2025
Діти – квіти життя. Так думають батьки. Самі ж діти вважають себе чимось оригінальнішим. З часом до цієї думки приєднуються усі. Говорять, що коли народжується дитина, на небі спалахує зірочка, яка супроводжує її все життя, стаючи своєрідним ангелом-охоронцем.
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти якнайдовше залишалися дітьми – маленькими, безтурботними, безпроблемними, безневинними янголятами, навіть не усвідомлюючи, що самі штовхають своїх чад у світ дорослих: жорстокий, ненажерливий, аморальний, злий, а іноді кривавий. Вони думають, що, правда на їх стороні, і ми сліпо їм підкоряємося, тому що ми їхні діти: найулюбленіші, найбажаніші, найслухняніші, найпокірніші, найдовірливіші.
Інколи батьки навантажують на нас стільки проблем, що ми самі вже перестаємо усвідомлювати те, що ми ще всього лише діти. Ми намагаємося чимось допомогти, щось підказати і не помічаючи часу, зростаємо, зростаємо і зростаємо. Швидко, впевнено, забуваючи, що ще учора грали в донки-матері, ліпили з піску тістечко, бавилися іграшковими пістолетами або просто носилися по подвір’ю, як божевільні, обливаючи один одного водою.
Усе це вже у минулому. Там скоро буде все наше життя. Але дитинство – перше, єдине, неповторне, безповоротне. Воно запам'ятається на все життя: веселе або сумне, добре або зле. Ти згадуватимеш його завжди. Як у хвилини радості, так і горя. І, щоб не сталося, ти твердо віритимеш, що дитинство це найкращий у світі час. І будеш готовий віддати все на світі, щоб ще хоч разок заглянути в минуле – у своє дитинство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041534
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Він днями розповідав їй про свою любов і прихильність. Він обіцяв ніколи з нею не розлучатися. Але життя виявилося таким жорстоким і таким несправедливим.
З самого ранку він почував себе пригніченим і спустошеним, маючи таке відчуття, ніби втратив весь сенс свого життя (і це було справді так). Він усвідомлював це, але нічого не міг змінити.
Він востаннє озирнувся і подивився на неї з такою ніжністю та любов'ю, що у багатьох защипало в очах. Але ніхто не звернув на це уваги. Усі розуміли – їм треба розлучитися. І зробити це якнайшвидше.
Він пішов і залишив її одну однісіньку в цьому жорстокому світі. Він не знав, що з нею станеться, коли він повернеться. І чи повернеться взагалі. І чи буде вона на нього чекати? Ні, навряд чи. Адже вона жінка, непостійна, неприступна, жорстока спокусниця. Вона може закрутити голову будь-кому, навіть найстійкішому чоловікові. Але незважаючи ні на що вона все одно залишиться такою ж крихкою, ніжною та прозорою. Вона залишиться вірною самій собі. І ще спокусить не одного чоловіка.
Адже вона особливої якості. Горілка „Амур” – відчуй себе закоханим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041320
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Сірі хмари заполонили небо. Пролунав грім, блиснула блискавка. Небо вибухнуло і з усією силою пустило на пересохлу землю благодатну зливу. Дерева мовчки схилялися перед дощем, як перед покровителем, який своєю милістю винагородив їх за вірне служіння.
Хтось, такий же байдужий, як і вона, впевнено брів по калюжах, не помічаючи нічого і не зупиняючись ні перед чим. В руках у неї була парасолька. Проте їй хотілося її викинути, розкинути руки та закричати: «Я вільна!», обмитися краплями та засміятися. Вона була щасливою. Вона раділа всьому. Та що їй цей дощ. Чи то хоч ураган, землетрус чи навіть виверження вулкана, вона була б не менш щасливою. Парасолька завзято протестувала проти вітру, що рвав її. Вона боролася зі стихією. Вона боролася із самим життям. Вона боролася сама із собою. Думки її були настільки суперечливі, що здається, знадобилися б роки, щоб упорядкувати та привести їх до ладу. Дощ посилювався. А вона… Вона йшла все повільніше та повільніше. Здавалося, час завмер. Нікого не було довкола. Це ще більше тішило. Ніхто її не побачить, вона сміливо може віддатися своїм емоціям та бажанням. Ноги давно були мокрі. Жалюгідні босоніжки прикривали хіба що стопи, тонкі перев'язки ліниво обліпили ногу. Майже боса, мокра, але щаслива йшла вона своєю дорогою. Парасолька була вже не потрібна. Вона давно її викинула. І тепер бігла теплими калюжами, не помічаючи нічого навколо.
Востаннє блиснула блискавка. Краплинки дощу ліниво капали з дахів сусідніх будинків. Все стихло. Хтось зупинився поруч із калюжею. Почулися жалібні крики. Хтось намагався підняти її тіло. Хтось хотів привести її до тями. Навіщо? Стихія заспокоїлася. Дощ минув. Грозові хмарки потяглися далі, на схід чи на захід, їй було все одно. Вона посміхалася. Її широко розплющені очі дивились у ясне небо. Вона була щасливою. Вона перемогла найголовнішу стихію – життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041297
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Коханий мій єдиний чоловік,
Я буду вірна лиш тобі! Повік!
Усе життя я хочу бути поряд,
Ловити на собі твій милий погляд.
Дивитися в твої кохані очі,
Що пристрасть уночі мені пророчать.
Цілунками відлунюють коханню.
І вторять найдрібнішому бажанню.
Ти сенс мого життя, моя відрада.
Моя спокута і моя розрада.
З тобою пізнаю я спокій й мир,
З тобою поринаю в щастя вир.
З тобою все лихе я забуваю,
Ти вітер, що мій всесвіт окриляє.
Ти мир і спокій мій, моє відлуння,
З тобою цілий світ мені всміхнувся.
Ти моє щастя, ти моє життя.
З тобою я сміюсь до забуття,
З тобою плачу і з тобой радію -
Ти мого серця друга половина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Мені осінь тебе подарувала,
Мої дні любов’ю зчарувала.
Все в тобі таке до болю рідне.
Осінь мрії всі здійснила заповітні.
Запитаєш знов чи я кохаю.
Я від тебе правди не сховаю!
Я люблю тебе до щему в серці,
Ти загоїв в ньому всі рубці вже.
Ти приніс з собою радість й втіху.
Я любов’ю огорну тебе до віку.
Подарую тобі спокій і розраду.
Ти думки мої усі привів до ладу.
Лиш з тобою я здолаю перешкоди,
І для нас завжди тепер гарна погода.
Ми на двох світанки розділяєм.
Ти мене кохаєш, я тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Її завжди зачіпали. Зачіпали всі. Будь-коли. Усі, кого вона бачила, намагалися її доторкнутися, помацати, обійняти, торкнутися. Найсміливіші (чи швидше навпаки, дурні) намагалися її поцілувати. Але ніхто, ніхто не міг добитися від неї взаємності. Ніхто не був їй цікавий.
Вона була холодна у своїй неприступності, рішуча у своїй жорстокості. Вона ніколи ні з ким не фліртувала, ніколи нікому не посміхалася, ніколи ні з ким не цілувалася. І, здається, ніколи нікого не любила. Вона була першою у всьому. Вона не визнавала нічиєї переваги, лідерства. Вона вважала себе досконалою і була такою.
Але була лише одна головна людина в її житті. Один єдиний. Той, у чиїх руках її «серце» тануло. Від чиїх дотиків «тіло» тремтіло. І навіть від найніжніших спогадів нила «душа»!
Він приходив рідко. Рідко торкався до неї – самотньої хвіртки, яка відкривала щемливі спогади про його дитинство на батьківському подвір’ї. Але й ті короткі моменти давали їй надію. Надію на його любов та віру у щасливе майбутнє для них обох.
Вір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040782
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
В той день, коли зійшлись планети
І стали зорі у рядок,
Знайомства час благословенний
Зробив до вас зустрічний крок.
Так мало статись, так судилось!
Щоб спалах не зачах у раз,
Знайомство ваше розтягнулось
Не на один шалений час.
На те була своя причина.
Амур ще той він жартівник.
І ось нарешті пісня лине,
Що кличе на святий рушник.
І крапку ставити не смію,
Бо покохавши зберегти
Ви мусите свою родину
І діток гарних народить!
Бажаємо вам щастя й кохання повних жмень
І хай вам буде гірко лиш в цей травневий день!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
У вас товар, у нас купець.
Віддайте доньку під вінець.
Вона красива, молода,
Із вами досить пожила.
Тепер же ж у нову домівку
Пустіть із сином-зятем дівку.
Чи відпускаєте?
Наречений в нас козак,
На всяке діло він мастак.
Коли не так щось – все поладить
І помайструє і порадить.
Хлопчина красень – молодець.
Бажаєш йти з ним під вінець?
Наречена?
А ми невісточку в родину
За рідну приймемо дитину.
Ні словом не проймем, ні ділом.
Тож обнімайтеся сміливо.
Та із весіллям не баріться.
Бо час вже й випить, як годиться!
Пора вже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Лелеки кружляють між сонячних віт,
Моя колискова до неба летить.
Жалітись на долю невпинно негоже,
Можливо, над нами зглянешся, Боже.
Та подаруєш нам первістка – сина!
Моя колискова для нього єдиного
Від серця палкого лине, в майбутнє,
Щоб радісна зустріч була, незабутня,
Щоб поруч із нами жилося щасливо.
Вимолюєм в долі найбільше це диво!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Доторкнись до мене думками,
Почуй мій голос у тиші.
Ми розум знаходим з роками,
А мудрість приходить ще рідше.
Відчуй мою душу на відстані.
Рани лікуй поцілунком.
Живучи в полоні у пристрасті
Ми вбачаємо її порятунком.
Закохай мене в себе піснею
На світанку від серця що лине.
Я дарована тобі вічністю
І закохана буду до згину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Холодний вітер в обличчя. Чорний кіт через дорогу. Звичайний робочий день. Навколо біганина, хвилювання. А мені б так хотілося перенестися в той літній вечір, коли ти дбайливо обіймав мене за плечі, здмухуючи з шиї непокірні локони. Ти називав мене своєю ластівкою. Ластовиння, які я так (!) все життя ненавиділа, ти полюбив так само як і кожну рисочку мого характеру, мого тіла…
Вітер відважив черговий ляпас, змушуючи повернутися в реальність. Машина сигналила, вимагаючи її пропустити. Не тут то було. Я теж поспішаю. Усі поспішають. Зачекаєш! (промайнуло в голові). Я нахабно кинулася перебігати дорогу... Як колись ти поспішав до мене на зустріч. Але тебе машини завжди пропускали. Ще б пак. Як можна було не пропустити людину, у якої букет квітів завжди був більший за його тулуб? А мене непокоїло лише одне питання – як ЦЕ тягти через все місто. Дурна. Дурна. Дурна! Дрібний дощ вторив моїм думкам. Може, мстився за тебе?! Запитати б його. Хоча, я сама здогадуюсь якою буде відповідь. Я все чудово пам'ятаю. Забути б. Але рана ще кровоточить.
Сама винна. Розлютилася через сущу дрібницю, скипіла. Дурні ревнощі. Ти нічого не пояснював. Ти завжди казав, що у коханні треба довіряти! Виходить, не довіряла. Твоє мовчання тільки підливало масло у вогнище. І я запалала злістю. Перервала всі нитки, що нас зв'язували, зруйнувала мости. Знайшла нову роботу. Навіть переїхала до іншого міста. Але Його так і знайшла. Кохання, яке зігрівало мене холодними вечорами і давало сили в найтяжчі хвилини, яке завжди знало правильну відповідь і ніколи не залишало на самоті, яке завжди дарувало усмішку…
Офісні двері. Тут нічого не тішить, ніщо не втішає. Буденна метушня, натягнуті посмішки співробітників з постійними скаргами на маленьку зарплатню та прискіпливого керівника. А я молюся щодня лише про одне: «Знайди мене! Або зроби бодай один крок назустріч!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040216
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Коли закінча́ться слова,
Ти будеш зі мною відвертим?
Дивись, я ще й досі жива.
Словам у коханні не вмерти.
Дивись, я ще тлію. У снах
На зустріч збираюся вперто.
Коли закінчаться слова,
Ти будеш зі мною відвертим?
Невизначеність і пиха
Під шкірою вживлені миттю.
Чи просто байдужість лиха
Зітре щастя поштовхом спритно,
Коли закінчаться слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Схвильована однією зустріччю,
Захоплена твоєю промовою
Я повернулась болем охоплена,
Як зачарована.
В полон очей твоїх пустотливих
Впала, ніби з неба блискавка вдарила.
Я загорілась від слів жартівливих
І ніби пропала.
Розум на хвильку залишив голову.
Та для безумства і цього вистачило.
Коли сумління піде угору –
Ми вистоїмо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Можливо ламаєш волю
Можливо будуєш храми
Можливо то примхи долі
Можливо то старі рани
Можливо пісні співаєш
Можливо вбиваєш цвяхи
Можливо життя руйнуєш
Можливо танцюєш шафл
Можливо йдеш проти волі
Можливо за вітром гнешся
Можливо то все минуле
Можливо ще все прийдеться
Можливо комусь корисний
Можливо просто банальний
Можливо живеш щасливо
Можливо ти бездіяльний
Можливо в житті все буде
Можливо його не стане
Можливо - бо всі ми люди!
Можливо - бо ми титани!
(* шафл – осучаснений вид танцю де використовуються танцювальні рухи типові для джазу (степ))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Задивлюсь в ці очі карі,
І загляну, мов у душу.
Все, що в світі сіре й тьмяне –
Кольорами розфарбуєш.
Щоб у світі не бувало, ти затьмарив все собою.
Знову я собі бажаю познайомитись з тобою.
Ту миттєвість пережити,
Повну щастя до безтями,
Коли спокій залишивши
У кохання поринала.
Задивлюсь в ці карі очі і замріюсь на хвилину.
Я нізащо не наврочу, лише в спогади порину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Мій ніжний срібляно-зоряний
Зі щирих посмішок створений,
З сонця проміння звитий,
До серця мого пришитий.
Мій лагідний, вірний, коханий,
Зі щастям із сподіванням.
Із мрій, із снів моїх, віршів,
Не озирнувшись в колишнє,
Ні разу не смикнувши вліво,
Прийшов у омріяну днину.
У душу запавши усім.
Залишився любим моїм.
Кохання одвічне даруючи,
До нестями серце чаруючи.
Як знахідка, скарб найцінніший.
Мій зоряно-срібляно-ніжний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Я намалюю світ - щасливу мить!
Я подарую всі зітхання і тривоги,
Ні, не тобі, а вітру, що летить
Крізь час і простір, мов пересторога.
Я намалюю щастя і дітей,
В житті для мене це взаємне і найкраще.
В уявній грі ілюзії тіней
Тиняюся мов мара, мов боляща.
Я намалюю всесвіт почуттів.
І намалюю в нім турботу та безумство,
І першу ніжність, й вир безумних слів,
Окреслю нашу зустріч і знайомство.
Я намалюю. Час бере своє.
Чекай, чекай, життя не змити лиш водою.
Допоки я малюю (фарби є)
Ми будемо у парі із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Ти для мене наче сонце,
Що над обрієм сіяє.
В ту хвилину як всміхнешся
Скрізь усі сніги розтануть.
Ти як пролісок весною
Окриляєш мою віру.
Серце сповнене любов’ю
До одного тебе лине.
Райдугами світ рясніє
Відблисками в мої очі,
Дні коханням оповиті
Душу мріями лоскочуть.
І світлішає від думки,
Що ти в мене є на світі,
Що тобі одному линуть
Вірші радістю сповиті.
І теплішає від згадок,
І в одну коротку мить
У душі стає світанок
І кохання пломенить.
(15 квітня 2014 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Може зустрінемось в полі під зорями,
Ти будеш в білому, я у червоному.
Кетяг калини в долонях триматиму,
Ти мене ніжно в обіймах стискатимеш.
Більше з тобою не будемо друзями,
Свої обіцянки лишивши у лузі ми.
До світла, в очі довірливі дивлячись,
Я усміхатимусь все розуміючи.
Ти під опіку візьмеш мої усмішки,
Будем знайомитись тихо, без поспішок.
Десь під тополями ранком зустрінемось.
Ти – у червоному, я ж буду в білому.
(23 грудня 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Ти в моїх думках –
Я про тебе мрію.
Ти у моїх снах.
Бережу надію.
Бережу ту мить
Зустрічі з тобою.
Часу не спинить
Примхи злої долі,
Що нас розвела,
Що тебе забрала.
Повернути б час,
Та його так мало.
Мало для обійм,
Мало для цілунків,
Мало для пожертв
І для подарунків.
Мало усього
І тебе так мало.
Якби мала змогу
Я б тебе сховала.
Від дурних думок,
Від очей зрадливих,
Від чужих жінок
Тебе б захистила.
Але ти утік,
Зрадив мою мрію.
Я раніш ЖИЛА,
Зараз ледве тлію.
(1 липня 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Залиш на згадку ранкову усмішку
І свій поцілунок, і каву у ліжку.
Залиш мені погляд ласкавий на втіху,
Я з ним перешкоди всі радо зустріну.
Залиш мені сил на двобій із журбою –
Я ринусь на рівних (в думках із тобою).
Без сумнівів, роздумів і коливання
Я кинуся в бій за любовні страждання.
Залиш сподівання на долі випадок,
Що десь ми зустрінемось пізно чи рано.
Щоб знала щороку, щодня і щомиті,
Що є прокидатись для чого у світі.
(1 лютого 2015 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Безкраї світанки, без обрію мрії –
З тобою до ранку у хмарах летіла.
З тобою кохала, з тобою раділа,
З тобою плекала безпечні надії.
З тобою відкинула смуток, тривогу.
Забула повчання і пересторогу.
Довірилась, серце у руки вручила.
Стерла я з пам’яті чого мама вчила.
Злетіла до неба. Та боляче впала.
Як би ж розуміла. Якби ж тільки знала…
Не знала, не чула. Повірила слову.
Зустріла – й як вперше у небо стрілою…
Амур жартівник, а я вірю у диво:
Що наша пригода скінчиться щасливо.
Що буде ще ранок, що будуть малята,
Що буде собака, машина і хата.
І буде в нас щастя котитись луною.
Коли все це буде – то тільки з ТОБОЮ!
(27 серпня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Забуду тебе, якщо вдасться,
Спалю за собою мости.
Мереживом з усмішок, щастя
Сплету собі долю. Пусти!
З тобою майбутнього крапля.
Твоєю б я завше була,
Якби наша мить не заклякла
Й не виросла клята стіна…
Не змушуй, то марне страждання,
Не злися, не бійся, не мсти.
Якби трохи більше старання
Ми в парі б зуміли плисти.
Якби боронили, що мали,
Якби зберегти ми могли
Все те, що так палко збирали,
Все те, що крізь роки тягли.
Твого не достатньо бажання,
Не витерплю я, не проси.
Палкіше за наше кохання
Горять лиш позаду мости.
(4 жовтня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Пара білих голубів летіла на волю,
Я жалілася собі на примхливу долю,
Я світанками збирала веселкові роси,
Обирала собі щастя – заплітала коси,
Вишивала на сорочці червонії маки.
Не помітила від долі нещасливих знаків.
Не вгадала, що готує вередлива доля.
Залишилося багаття від тої любові.
Не обрав мене мій лебідь – забрав крила мої,
Залишив, забрав світанки, помутніли зорі,
Закотився місяць в хмари, заховалось сонце.
Мов билина при дорозі в вишитій сорочці.
Розлетілися з тобою, мов птахи у вирій.
Не зуміли бути разом в злагоді та мирі.
Не зуміли зберегти ми щастя і кохання.
Проливаю гіркі сльози з вечора до рання.
Проливаю та сумую. Доля, моя доля…
Пара білих голубів летіла на волю.
(10 серпня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Ти запроси мене на каву на світанку,
Заглянь у вічі лагідно, привітно,
Візьми за руку. Вечір цей у рамку
Я зафіксую. Он де сонце зблідло.
За горизонт вже котиться непевно,
А ми удвох не вирішили справу.
Запитуєш, чи вільна я, даремно.
Ти просто запроси мене на каву.
(2 квітня 2024 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Я так хотіла
Бачиш
Дотягнутись
Кінчиками пальців
Я намагалась
Чуєш
Розтягнутись
На сотні кілометрів
Втонути в тобі
Мабуть
Не судилося
Збутися
Відродитись із попелу
Здатен
Лише
Відважний
(28 березня 2024 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Скажи, де поставити крапку,
Знісши двері з одвірок?
Я б народила доньку.
Але ти мені не повірив.
Я біля твого ліжка
Свої проводила б ночі,
Квітами вкрила північ,
Але ти того не хочеш.
Я би палила свічки всі,
Вино розливала рікою,
Свої оголені плечі,
Твоєю прикрила рукою…
Скажи, де поставити крапку?
Та кількість фальші вражала.
Я б народила нам доньку!
Тобі цього видно замало.
(23 березня 2024 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Мені так не легко тебе зрозуміти,
Пробачити враз, перетнути межу.
Дозволити долі оволодіти
Моєю душею. Я серцем живу!
Сумління підкаже з тобою як бути –
Не бачити зради, повірить, не чуть.
Налякане серце розколює груди,
Печаль, недовіра по крові течуть.
Від тебе мені покаяння не треба.
Залиш мені спогад про себе, прошу.
В хвилини найкращі хмаринкою з неба
Тобі нагадаю, що серцем живу.
(2 травня 2008 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Усміхнися! Мені більш нічого не треба.
Привітайся, коли мимо мене ідеш.
Я з благанням лечу до блакитного неба
І вимолюю долю собі й тобі теж.
Усміхнися! Я так у житті не просила
Ні про що і нікого. Хіба ж що шкода?
Я залишу у серці останню надію –
Ця усмішка поверне мене до життя.
(15 червня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Відпусти мене з ним! Ти ж бачиш, що щастя не маю.
Відпусти, не тримай, я полину у кращі світи –
Там, за обрієм снів, де кохання заходів не знає,
Там, де ми б нерозлучні навіки були.
Не страхайся розлучень, то доля на краще буяє.
Поринаю без сил у безодню не тямлячи днів.
Закохалась у тишу, робити що з тим я не знаю.
Лиш на згадку про себе залишу коротке – амінь.
(15 січня 2012 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Татові очі, чорняве волосся.
Босе дівча в золотому колоссі
Бігало літом, у щастя взуте,
Раділо життю без сірих буднів.
Сміялось з сонцем, літало з вітром.
Дитинство світле, життя невпинне.
Роки минали, прийшла буденність,
Кохання перше, у снах непевність.
Прийшла розлука і ріки сліз.
Полинув тато у неба вись.
Полинув птахом, лишив добро
На згадку про себе, й очей тепло.
(8 червня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Наш літній вечір, ніжний цілунок,
Твої обійми – то долі дарунок.
Моє лиш бажання зір застилає,
Під шкірою дикий вогонь палає.
Зірвавши маски, в обіймах ночі,
Весь час до тебе горнутися хочу.
У хвилях блажу в надії тонути,
Проте мить світанку не відвернути.
Останнє слово – як вирок між скронь
Хоча я благала, та діє канон.
Прощання мить. Погляд мимо люстерця.
Несу я додому ледь тепле серце.
Розхристана віра імен не питає.
Байдуже від мене лице відвертаєш.
Залишена правда. Клекіт лелечий.
Безжальна зустріч у той літній вечір.
(4 червня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
- Ранкова кава
- Не впечатляет
- По різні боки
- Ведут нас мосты
- Чом розійшлися
- Никто не знает
- Чи будемо разом
- Оставь мечты
- Я хочу поруч
- А нужно ль это
- Мені потрібно
- Тогда сиди
- На прив’язі можу
- Марионетка
- Кохаю просто
- Но я – не ты
- Скажи це гордість
- Нет просто время
- Тебе забрала
- Я сам ушел
- Я так хотіла
- И я хотел но
- Нам не судилось
- У нас «не срослось»
- Можливо з часом
- Ты все забудешь
- Можливо згодом
- И боль пройдет
- Я пам’ятатиму
- Легче не будет
- Бо я кохаю
- Прости за ложь
(3 березня 2016 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Лети, моя пташко,
Лікуй свої крила.
Тебе бідолашку
За все я простила.
Лети, моя пташко,
Не сій гірку смуту.
На світі так важко
Цінити розлуку.
Співати ж не мусиш,
Моя бідолашко.
Лікуй свою душу,
Лети, моя пташко.
(31 травня 2017 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Причина мого хвилювання –
Твої темно-карі очі.
Я випила чашу зі зрадою,
Більше того не хочу.
Не хочу зневірено битися
В зачинені двері чи стіни.
Бажаю з тобою залишитись,
Стати твоєю єдиною.
Чи зможеш моє бажання
В життя наше спільне втілити?
Чи витримаєш хвилювання,
Яке я не зможу осилити?
Твоє загадкове мовчання
Мене не хвилює більше,
Воно запорука кохання,
Що справді народжене в тиші.
(26 березня 2017 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Мій друже, нічний неспокій,
Залиш вино в келиху на столі.
Йди собі,
Йди,
Тихо йди.
Мій ніжний шалений подих
Легеньким дотиком зачепи
І йди собі,
Не вигадуй,
Йди.
Все, що між нами
Промінь
Сонячний обпече умить.
Ти ж собі йди,
Не обертаючись.
Просто йди.
(9 травня 2020 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Подих весняної ночі,
Як поцілунок твій.
Зорі блищать мов очі.
Перед світанком грім.
З неба холодні краплі
Послані нам вдогін.
Ми як стовпи заклякли –
Нам не потрібен він.
Небо нас не питає,
В нього своє життя.
Краплі нам посилає –
Чистить наше буття.
В подиху ночі, весною,
Чути твої слова,
Щирі слова признання
В такт мого серцебиття.
(11 травня 2008 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Поглянь перед собою,
Зроби лиш тільки крок –
Розколені любов’ю,
Ми залишки зірок.
Залишені до скону
На зрадженій землі,
Не скорені лихою
Образливістю слів.
Чекаючи в надії
Привітливих подій,
Що змінять гнів на милість,
Що прийдуть навесні.
(8 січня 2010 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025