| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Останній сніг – пора казкова,
Зимова казка чарівна.
А вже надворі літо знову,
І серце тихо завмира.
Чи скаже він слова чудові –
Слова нагоди, вірні в слух?
Чи сприймуть люди пару цю,
Чудову, люблячу, міцну?
Чи "очі в очі" мовить хтось їм,
Чи заздрять, сміючись здаля?
А дівчина – руда, казкова,
Й в очах її таїться мрак
Вишневий цвіт впадає в коси –
Хапає парубок міцний.
І шепчуть люди: "О, дивіться,
Ця пара справді чарівна!"
Та ось он хата аж димиться,
За ними Бог та й підгляда…
Біжить дівчина до криниці –
І вже не видно їй сліда.
І кажуть люди: "Не годиться,
Не буде щастя їм й добра."
А милий парубок сумує,
У вікна мовчки погляда.
Говорять знову: "Не годиться..."
Чи варто? Чи не варто? Що ж...
Не скаже нам ніхто ніколи...
Пальто у руки бере знов..
А за вікном – весна буяє,
Річками сходить сніг тонкий.
Та щось у серці завмирає,
І холод стукає в вікні.
Пішов у ніч, туди, за нею,
Де стежка губиться в імлі,
Та тільки вітер з гір зорею
Шептав: "Вже не знайдеш
ти слід її..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034354
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
́́Життя пливе, іду я в світ…
Пливуть думки – таїться мить.
Чому?.. Чому нам кажуть всі одне?
Чому не б’ється серце вже?
Ми маємо силу, маємо дух,
Не плачемо – стаємо в круг.
У колі друзів ми разом
Частуємо усіх добром.
Чи грає пісня? Пісня – рух.
Танцюють леді всі навкруг.
Одна стоїть у долині
І грає, грає…
Милі сни…
Проходить мить – одна і друга,
І не знайдеш її уже.
Вимкнули пісню – стало глухо.
Тихо… Невже то серце одпочило?!
Та ні, та ні – не одпочило…
Спокій на мить же підхопило.
“Бувай, бувай…” – сказала тихо…
Та пані грала під осикою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025