| Сторінки (1/60): | « | 1 | » |
занадто гучне світло
я вимикаю вікно
переключаю небо
на режим синього
дим іде з мікрофона
червоногарячий звук
дятел в моїй голові
сверлить дупло стук-стук
рушником закриваю слова
темрява чарівна
в моїх снах її таїна
гойдає у колисці без дна
тиша тверда
тиша непроникна
не бажає ні зла ні добра
мова її неперекладена
у райдужці ока шифр
райдужка ока - шериф
регеструє кожен штраф
за не одягнений на зябра шарф
я чую з затримкою
повідомлення смислу
можливо роблю це навмисно
можливо вода моя скисла
рука моя тримає намисто
я тримаюсь за дійсне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
поступ стишу, час вийшов
не лякати тишу, я не хочу лякати тишу
не дихаю, як миша, у соломі гнізда
не кліпаю, як сова, що сторожить малюка у дупла
діра, соломонова дурість, жменя вина
сито, що є вода, сплавляє кістки ріка
стовбур - моя тюрма, скам'яніла, неруйнівна
темнота, в очах темнота і немає нікого довкола
я блукаю колами, білими, червоними
сніг, кіноварна вода, коли прийде весна?
середа, посередній день
прийде гонець, приведе коней
приїде до палацу штукар, розважати придворний бал-карнавал
каламутить вітри шаман, камлає кривим горам
його гучний барабан у моїй голові бам-бам
старовинний північний варган, іржавий старий варган
відспіває хвалу небесам, а я залушусь сам на сам сам сам
у торбі сотні самсар, середовищ сумнівних мар
довгі кучері хмар, на яри, на гриби, на паркан
град гатить дахами комах
пережовують терміти страх
череп бика у безмежних степах
я - крах, ти - крах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
пастух іде шукати сліди бика
вони краплями молока
проникають у чорний ґрунт
до земного ядра
бик золотим міражем
стежить за власним наглядачем
крізь віти олив що ростуть
на схилі гори яку кличуть "суть"
бик шукає власні шляхи
його очі бачать світло в пітьмі
і зелена трава під копитами
сотнями ніг витоптана
пастух з роздертою шипшиною шкірою
горює за биком як мати за своєю дитиною
бик не хоче знайти пастуха
а пастух не знає куди іти без бика
бик у хащах безмежних стежок
пастух - у горах слів обмежених
на нього вони сипляться листям пергаменту
а бики ідуть в небеса караванами
пастух загублений між лісами і полонинами
уже не мислить речами ні нинішніми ні первинними
він читає притчу у власних очах
він стає биком у нічийних садах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
небо свинцеве
його помережано іржею
що сиплеться на нас пилом
кислотних дощів
дістають із шаф
уривки плащів
я розкурюю слова трав
і струшую попіл на дим
ми були злими жорстокими підліткамми
стали добрішими але також і злішими
дирижабль своїми вітрилами
відраховує наші дні
на місто наклали чорно-білий фільтр
пліснява поїдає проявник плівки
скільки днів у місяцячного серпа
дихає небом мінерва
у казані явного готуємося
до невід'ємної частини темряви
частоти серцевого
нападу на наше місто
мохом замурована кістка
і її господар шукає
серед країв без правил
і правильних шляхів
місто закутане у дим
білі будівлі, недосяжна старість
я курю чорну цигарку на гойдалці
суміщаю свою скорботу і радість
напрямок у суміш інфернальності
через зарості синіх квітів що кусаються
ключі на дні колодязя що хитається
а двері у череві сенсу що ховається
свинцевий дах над нашими головами
танцює під пристрасть вітряної балади
вітряки-колеса мають що сказати
не слухаю нікого, окрім свободи-палади
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
де ти ?
де ти ?
діти
дерева
дилема доречності
достатість вічності
дарунок приреченості
друзі
де ви ?
де ви ?
дим за вашими кроками
далека дорога
даремна тривога
де я ?
де я ?
дім
де мій ?
де мій ?
до ранку
дивитимусь
за деревами
де вони ?
де вони ?
демони
добрі дурники
духи течії
давні гущавини
де я ?
де я ?
де буду я вдома
де стану своїм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
годинникар
зі свічкою в руках
час тік
час втік
тік-так
тук-тук
з вулиці
божество проситься
зігрітися січнем
перехожий
пересічно стрічений
символи
сховані
у кінострічці
сторічній кістці
того що бачили
мої очі
манери мої
дитячі
давня і буркотлива
моя вдача
решту дали
удачею
мене було давно
втрачено
шукали з собаками
ніч за ніччю
знайшли лиш
янтарну пісню
у смолі
зашифровані ноти
у нотах - координати
хто знайде мене
зі старими картами?
хто програє на цей раз
у грі на смерть
на сни
на час
годинникар затушить
полум'я тишею
не маючи потреби
для назв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
людина-звір
хижі ікла, хижий зір
зелені випари на вікні
вона несе здобич
у праій руці
я ношу ірокез
і ношу у собі
темний ліс
та десятки
невимовлених 'колись'
на сніданок - травень
я відчуваю себе
травою
напоєною дощем
і чиєюсь сльозою
людина-звичайна
і людина-дивак
гостра стріла
із очей у вічі
котра година?
чи встигну на останній
автобус у вічність?
який травень на смак?
як чай і приречена
непересічність
і мені дев'ятнадцять
я доросла дитина
у моєї лівій кишені - диво
а у правій - сокира
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
людина-павук
людина-павутина
кожне ложе - картина
кожна картина - тварина
жива істота
створена штучно
достатньо точно
націлити стрілу
на точку
чорну в очці
пташки
для опудал
на стінах фортець
людина-ліс
людина-колись
людина-потім
людина-опісля
притиснулось
вістря до оголеної кістки
влучний вистріл
хлопчик-собака
шукає власні зуби
у власноруч виритих ямах
людина-ребро
людина-прірва
людина-людині-не-рівна
невідомий - очі прозорі
підсвідомий - ворожить на повінь
вітер наповнює парус
вуглекислим газом
твій передостанній усміх
я зрізав для себе
сховав у машині
й поїхав подалі
тягнучи золотуватий синець на шиї
людина-морок
людина-рахунок
людина-без-роду
ротова порожнина
переповнена медом
і жалами бджіл
якщо тіло вкрити
медом повністю
мурахи з'їдять до кісток
людина-строк
людина-серед-казок
у відмові від вісток
у зубах - свисток
єдине ліжко - місток
людина-крук
людина-каркас
людина-корсет
тримає свій хребет
щоб не зламався
небосхил
як суглоб
людина-карта
людина-паром
людина-пара-за-вікном
людина-заморожений-СО²
людина-чиясь
людина-моя
людина-я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
я - істота з ребром
схований під сорочку кулон
пластмасовий старий жетон
щоб забігти в останній метро вагон
я на рейках поїзда
уявляю себе безболісним
безстрашним і безіменним
нетілесним під колесами темряв
тінь на стіні від рослини
третьої стіни що її заміняє штора
ти - створені з клітковини
я - із чогось позаземного
ти маєш коріння
у мене є поштовх
злетіти вгору
використавши стрибок
годинник зупиниться
five o'clock
чи просто п'ята
сміливий крок
часу що відмовився йти
бо п'яти стер до крові
вузькими шкіряними туфлями
на вискомх підборах стпілок
ти може сплетені із зефіру
не того, що їдять, а того що вітер
хоча звісно хтось харчується вітром
чи так вважає, може його навпаки їсть вітер
я - це передчуття дощу
остання нитка до розриву хмари
ти може багато намандрували
але я - бував за границями
довгоносик (жук такий)
бере у лапки очеретяні спиці
й плете сітку щоб заманювать в пастку
недовірливих сірих жаб
перекажи усім, що я їм не раб
що я не слухняна собачка
і може я й надягаю нашийник
але не для того щоб мене за нього тримали
може я й приховую обличчя
може приховую тіло
але звідки ти знаєш що під тканинами
не роби необережних припущень
у наших краях не буває гріховідпущень
тому будь обережні не роби помилок
у бабуні долі є металевий ціпок
вона вередлива й дратівлива через біль кісток
можливо варто знайти місток
але краще втонути ніж зійти зі стежки
бо чим далі я йшов чим далі я йшов
тим більше ця путь видавалась безмежною
істота-ребра, реберна тварь
ребра під ноги і ребра у них
екзоскелет лісу тримається на гнитті
їм харчується міріад життів
людина-ліс чи істота-храм
хтось каже дорослий не на роки
але як пояснити як пояснити вам
що сосни ростуть із моєї руки
що папороть проростає з моїх грудей
і що очі дивляться зором вовка
ви хочете себе зліпити самі
а я той хто ліпить, ліпить світи
і мало в мені є від людей
можливо лиш сни, хоч життя теж сон
я прокинусь одієї весни
і я сам свій дім під склепінням крон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
лісоруб-сновидець, несе у ситі місячну воду. поливати дерева, щоб їх плоть дерев'яна мала забарвлення металеве, чи як у коштовних мінералів, чи як у дорогих тканин. він не запам'ятовує це дійство, і лиш дивується, коли з повагою зрубає чергове дерево, і воно сяє як золото.
коли він дрімає удень, то поливає дерева водою сонячною, щоб листя їх було насичене кольором. не тільки зеленим, але й перловим, синім як води, черленим, як ружі. гілки, щоб були міцні, й не ламались від бурь, він чує вітру голоси, коли наближається злива. він дощову воду збирає, у бронзові відра. і п'є тільки її, хоче іноді воду джерельну, тому має сили як молодик, хоч і сивий дуже довго.
сік у дерев, як заморські вина, як хміль золотий, витриманий роками. його можна пити як зілля живильне, настояне на цілющих травах.
ніколи не мав ні дружини, ані дітей, лише лісова мавка навідує його рано вранці та на початку весни. вони співають разом пісні й варять чай із ягід.
він зберігає дикий лісовий мед, у скляних банках, і сіє рясний цвіт, коли просіває зерна. вовки його не турбують, хоч і живе в гущавині. його навідують птиці й вивірки носять горіхи.
він не бачив людей, певно уже років сорок. його дім збудований із дерев, що виросли поряд.
лісоруб-сновидець, блукає глибоко в лісі, він ловить бородою сніг, і смерті він не боїться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
лляна кофтина
косого крою
очі нафарбовані
золотою хною
крик вичавлює
звук із гобою
гостра голка
стирчить під губою
груба затоплює
хату димом
кішка в зубах
тягне свою дитину
під кофтиною
ребра і тонка шкіра
і висипи
червоним по білому
в'язаний шарф
до підлоги
граф із підлотою
у лівому оці
поріз на жовтому
диску сонця
пісня звучить
з поміхами
зозуля кує
понад стріхами
ку-ку ку-ку
і стає тихою
діряві штані
зате вишиті шовком
босі ноги лишають
сліди на підлозі
синці під очима
й синиці в них
пташини сміх
і пташиний грип
скляна каблучка
висить на шиї
важить як три тони
як чотири гирі
синиця в клітці
кісток черепу
дві синиці мертві
під деревом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
моє хобі - дивитися як люди знаходять назву своїм цінностям і віруванням, будь-то релігія, ідеологія чи субкультура. я знаю як відчувається правильно складений рядок тетрису у голові. таке сталося коли я повністю усвідомив мій зв'язок з моїм богом, багато чого стало на місця і я полюбив як ніколи. таке сталося у 14-ть на зупинці, коли я думав про свою стать. таке сталося на сеансі психотерапії. і кожен раз я відчував себе ближче до самого себе.
забудьмо про час. мені вісім чи вісімсот ? неважливо скільки нулів у кінці. усе одно помноживши на нуль отримаєш нуль. я іноді згадую напис на стіні моєї другої школи: "не вистачило уяви бути математиком, став поетом". і питаю себе: чи справді не вистачило? але мій батько фізик, а дід - хімік і жоден із них не зумів дочитати 'фауста' (я теж). тож вісім чи вісімсот, чи вісімдесят вісім? я б пограв на голландці на роки власного життя, однак не знаю скільки у мене на рахунку. я маю план на найближчі десять років і на останні двадцять, але не знаю чи будуть у мене завтра пари чи ні. хаос необхідно допускати в деталях, а не у картині.
я завжди хотів уміти малювати, але не мав запалу для багатьох років практики, тож навчився малювати словами. бюджетніше. якби я зустрів юнга то спитав би як розподілені аніма й анімус трансгендерної людини. я надто багато говорю, і мало що з цього має сенс. алхімія слова, довгий потік сполук хімії потоку свідомості. я люблю коли свідомість мовчить. коли я граюсь літерами чи кольорами. я не хотів би жити в комуні, мене жахає думка розділяти із кимось життя, я клятий індивідуаліст і усе буде так як я вважаю за потрібне. я не міг би бути мандрівником, оскільки дуже люблю комфорт, але монстри під ліжком і домовик у коридорі розрізали мою свідомість коли я був дитиною, і уява тепер здатна мандрувати без тіла. мої сни - друге життя, я блукаю печерами у пошуках відповідей та усюди скриплять іржаві петлі дверей, а з калюж дивляться мертві очі мертвих риб.
усе таке бентежне і не має сенсу для логічної частини мого єства. для не логічної теж. і я не розумію чи існую насправді, чи я собі це придумав. іноді мене це дуже бентежить, а іноді - ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
дерев'яний дім
пустив коріння
глибоко в землю
у чорний ґрунт
від нього йшов дим
та росло гілля
із даху і стін
на подвір'я
не вийшло знести його
бо пішло глибоко в землю
укрінення між каміння
та дало міцне і живе зілля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
тонкий
блідо-зелений spirit
у моїй каві
мох
сиві вуса кота
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
тонкий
блідо-зелений spirit
у моїй каві
мох
сиві вуса кота
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
щур
смакую це слово
на роздвоєному язиці
щур три хвости
тьмяне світло
на дні очиць
щур що біжить
за мною
перерді мною
мною
і у мені
щур, що не роздумує
яку йому
їсти плоть
де йому жить
у садибі
чи на дибі
у буцегарні
че у свіжескошеній траві
але чомусь
він не їсть мене
ми дивимось одне
на одного
відчуваємо щось
споріднене
я дивлюсь
на слово
"щур"
і на власне ім'я
щур
хвоається
у щурячому гнізді
під моєю підлогою
він зрозумів, що я - кіт
не наважився
на перемовини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
пахне дешевим парфумом
тяжким минулим
пласким гумором
скляним поглядом
поцілити в цей погляд
дрібним камінчиком
побачити як розіб'ється
на гострі друзочки
я бачу коли
порожнеча за шкірою
коли штиль
з неіснуючими вітрилами
просто тіло за борт
викинули
щоб не гнило
на повітрі відкритому
а дошки трохи прогнилі
десь у кутку мишки поїли
своїми маленькими зубками
у маленьких пащах
загортається прірва у плащ
не стану його знімати
я знаю що там за ним
і не мені це лікувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
я вдягаю вулканічний пил і туман
у костюм із вузькими лацканами
у маску із білої глини
якій надана форма обличчя
гримить церковний дзвін
у гарячому повітрі липня
я вдягаю поліп у костюм
з пурпурового оксамиту
білі грибниці приховані під тканиною
і вигини морських хвиль
в очицях оселився бездомний космос
тому я надягаю темні окуляри
під тканиною - озон і дим
але усім здається, що то я
хоча хто я - не ясно
кукурудзяне поле посеред пожарища ?
хрест на найвищому схилі київщини ?
третя сторона світу із нескінченності ?
порожна склянка талого снігу ?
пил на листі невідомого дерева ?
снігур, що ніколи не червоніє ?
чи шматок міцелію вирваний із контексту ?
це заховано за костюмом
усміхом і словами
і ніхто не побачить мене оголеним
навіть я сам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
надали інструкцію:
1. потрібно плисти дном, тут якщо і помреш, то швидко
від дна ближче до мулистого дна
майже чорна покійна земля
2. не виходити із пітьми
звикнути до світу без світла
щоб відріс ліхтарик як у вудильника
3. дотримуватися повної тиші
у воді звук розходиться набагато швидше
і ви не хочете знати що відгукнеться у відповідь
4. не цуратися страху
страх це нормальна людська реакція
на усе що тут відбувається
5. останнє, безкомпромісне
якщо хтось один помирає
усі інші пливуть далі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
на моєму плечі ворона, чистить собі голкою дзьоба
гострить собі кігті, швейцарським ножем
замість сонця годинник, застряг на цифрі сім
я за звичкою зводжу його до квадрату
виходить сорок дев'ять сторін світу, чи сорок дев'ять світів у кожній зі сторін
у ворони око янтрне, інше - видзьобали горобці
я маю в кишені кілька часових камінців
як кину один у воду, воду пустельних пісків
то піде час колами, колами у воді
сорок дев'ять днів ми блукаємо із вороною
чередою таверн і міст-привидів, привидів обездолених
на моїх зубах - шар піску і смороду
у валізі своїй я несу - іншопланетне золото
міражі іноді видаються реальними
кораблями несуться із гавані в гавані
гуркіт хвиль морських чудиться мені вночі
але навколо лише зибучі піски, я грузну у них, ідучи
кроків сорок дев'ять роблю перш ніж повернути наліво
ворона робить стільки ж похів крилами
кожний міраж - то ключ, карта де намальований шлях до виходу
однак бути розшифрованою для неї - не вигідно
небо бліде і яскраво жовте
навколо гуде часовий колообіг
у сухому вогнищі я спалюю маленькі годинички
а ворона золото несе до свого гніздилища
пустеля на безліч кілометрів довкола, пустеля, що так подібна до моря
ворона не повернеться, виявляється не вірний це друг
я себе не корю і її не корю
моя валіза тепер мені не потрібна
я позбавився золота, тепер точно донесу срібло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
з'їсти серце власноруч убитого ведмедя
посадити в своєму тлінному тілі насіння нетлінних дерев
зробити свою шкіру домом для грибів
таким чином зробити шкіру - корою
носити на шиї щелепу вовка чи хоча б пару зкбів чи кігтів
над ліжком повісити череп оленя
славити сонце у квітень і в жовтень
і кожну повню вітатися з небом
розкрити долоні блискавці, щоб вона влучила в них і стала їхніми лініями
відбити стрілу стеблом очерету
плисти рікою за селезнем
таким чином знайти чисті джерела
гріти луску під сонячним променем, подібно до змія
і як папороть, укриватись від світла в тіні
скидати листя на зиму чи зарости голками
оселитись в норі чи самому стати норою
спати на моху і бути мохом
підслуховувати переговори грибів
красти яйця із гнізд соколів
щоб виростити одного собі
вертіти головою як пугач, на усі триста шістдесят
бути дощем та стужею
метіллю та льодом
'я хто такий?' одого разу спитав я січень
відповів: 'ти – сирота північний'
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
бог помер учора
чи позавчора
ходили всі разом на його могилу
принесли рому тютюну та сиру
усе що він любив за життя
іще танці, вогонь і яскраве вбрання
а також музику гучну й дику
і милуватися з вершини гори незбудованим світом
багато років прожив
тож нам не тужити за ним
лише танцювати як він заповів
бо він більше не бог, але у кращому зі світів
це недомовка що боги безсмертні
бо люди не помічають їхньої смерті
наймення стираються із билин
і тільки надгробки їхніх сяють слів
і не тужать вони як люди
бо знають краще за нас що далі із ними буде
якби боги не помирали
то ніколи щастя б не спізнали
тож були ми на поминках у древнього бога
розповідали байки що зараз є після нього
а десь у цей час з'явилося бог-немовля
п'є молоко як гірське козеня
сині очі має як два сапфіри
його заворожують примарні ефіри
і пильно оглядає цей світ воно
не знаючи іще яке знання йому дано
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
я обрізаю засохлі гілочки у рослини, яку знайшов на підвіконні свого дому
а якийсь черговий боддхісатва сидить навпроти мене
і обрізає ниті прив'язанностей та причинно-наслідкових зв'язків
ми робимо одне й те саме
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
колись я бував у країні снігів і вершин
точно не пригадаю коли
можливо в один із тих сивих днів
коли музику грали скреслі річки
я тоді не був схожим на що схожий я зараз
я брів хребтом уробороса
вивчаючи кожну зірку, що згасла
у морі безбережного космосу
я бував у країні вітру і криги
чіплявся за голе каміння кігтями
і було у мене якесь дивне ім'я
чи-то шиндже чи яма
на іконах мене зображали синім
возносили в жертву невинних ягнят
шанували й боялися моїх див
і бачили мене у мужніх биках
я носив дзеркало у своїй лівій кишені
одягу сплетеного павуками
і бачив образи кожної справи
того хто прийшов на мій суд
я був пащею колеса сансари
і безжально сіяв душі людей як насіння
зважував чорне і біле каміння
щоб не помилитись у вироку
я бував у країні сніжних вершин
на блідому коні, що я був його вершником
я блукав воротами смертей і життів
і стукав у двері без дозволу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
молися поліссю воді і криницям порожнім крамницям блідим черницям спустілим дзвінницям паленим чоринцям і будь як бійниця у полях без лиця прісним красивим достойним поститься і через дні ниций ти будешь любиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
із двох арлекінів
посміхається той
хто зліший
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
я покладу свою пам'ять у дорожню сумку
разом із камінням, металом й водою
я скажу своїй пам'яті: "усе що ми пережили,
ми несем не в собі, а з собою"
я скажу усім своїм втіленням:
"ви залишаєтесь у дорожній сумці із пам'яттю
не йдете за мною тінями-блукальцями.
не женетесь за мною втірами
не впілаєтесь у картину світу
ви залишитесь зі мною лиш квітами і корою."
і ні не оновлений я іду, не скинутий до першооснов
зі мною уся моя проклята і благословенна кров
і я складаюсь із неї, як ліс складається із життя і гниття
але час іде вперед і я завдячую йому життям
навіть на мостах над прірвами, що трясуться від моєї поступі
мене береже амулет, набутої мудрості
і я можу бути, штукарем зеленого березня
і сивим груднем, з очима жреця
і я кладу свою пам'ять у торбу, я сходжу на незнайомій станції
я бачу ліси і город, я ступаю у них із танцями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
погода видалась хмаряною
доповідаю
зникли два світнакові кораблі
доповідаю
природа у стані посмертного голоду
за пригодою у шлунку змія
доповідаю
автівки з'їжджають із магістралей
а стовпи передач вкрилися зеленню
доповідаю
я три дні ворожив на солоних бобах
викидав шкарлупи в вікно
я вийшов на вулицю і усе обернулось навиворіт
доповідаю
я йду виворотом дня
під ногами рипить земля
навколо ні душі і жодної сутності
холодно, ні присутності, ні відсутності
доповідаю
розквітли віконні рами
і ніби усе як ми планували
але щось йде не так
щось іде шкереберть
і от мої двері пробиває жердь
доповідаю
усе точно не так як було задумано
повітря димне й холодне
усюди тіні неясні
а ті що ясні - от їх я боюсь найбільше
не виходжу з дому без гвіздка з сокирою
не можу зрозуміти де припустили помилку
доповідаю
не зможу вийти знову на зв'язок
на головій моїй палаючий вінок
навколо - потоп
і поступь моя нечітка
можливо спори або мошкара
нічого не можу їсти окрім вина
і яблучних кісточок
ніщо не живить а тільки поїдає
не поясню але вони усюди
частинки бачу у кожному сні
ми не зможемо зрозуміти хто вони такі
доповідаю
можливо вони - це ми
забери мене будь-ласка звідси, забери
мовчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
в якому світі ти живеш
не відомо мені
в моєму світі
болота запалюють вогні
зелені й багряні
як ягоди та листки
у моєму світі
кожна кімната має
більше сотні виходів
і кожен із них
має свій шлях
назовні чи вглибину
у моєму світі
уклоняються вогню
його руйнації й теплу
у моєму світі
шанують ліс весною
й в снігу
у моєму світі
носять квіти у волоссі
і дзвіночки у косичках
спів і танець
у теплому схроні
скриньки серця
у моєму світі
дощ і сонце завжди разом
як і сніг і туман
ранок і вечір
сплетені в одне
день і ніч злилися у затемненні
у моєму світі
усе має свій колір і звук
і можна змінити довкілля
помахом рук
положенням ока
видихом вдихом
у моєму світі
сонце і вітер мені як рідні
місяць і вода - кохана моя
грім і дерева - моє небо
туман і каміння - моє ворожіння
а бог мій - хитрий усміх сумління
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
мені мати сказали
"твій батько був птахом"
чи щось типу того, чимось крилатим
янголом, демоном, драконом чи комахою
мені було близько п'яти
я зробив вигляд що не вірив тоді
а сам відкривав книги лише якщо
у назві було слово "птахи"
ніс гачком, довгі нігті-пазурі
гострі брови, ідеальний зір жовтих очей
я блукав болотами
ковтаючи острах, копирсаючись у кістках
я не шукав зустрічі з ним
я шукав таємниці власного народження
у релігіях, гніздах, легендах, лікарняних під'їздах
у лісах, містах, сектах, культах, конференціях
я нічого не бачив
окрім слів
"твій батько був птахом"
і з кожним днем усе міцніше вірив у них
я знайшов себе на скелі
біля коренів ясеня
було сонячно, було ясно
я бачив свої крила у відображеннях у воді
я бачив свої крила, але не міг їх торкнутись
з мене не сипалось пір'я
і не було мені щастя
без можливості ширяти небом вільно
не мав я свободи вибору
народитись безкрилим чи нелюдинним
лише гірким експериментом небес
гібридом без можливостей
я знайшов себе на скелі
складав шматочки скелету
не дали мені крил - я зроблю їх сам
я пришив їх до шкіри без анестезії
не було болю
тільки безмежний екстаз
я відчув їх вагу на своїй спині
і ступив у небо зі скелі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
а доглядач маяка став старше
йому більше не п'ятнадцять він рухається
до безвимірності часу до безвікової категорії
йому довго снилась вічність моря
він підкорився її волі
стати вічним світлом білого вогню
місячними каменем, місячними променями і білою піною
зірками, що впали на землю, керувати припливами і відливами
стуком тонкиз довгих пальців по склу
запиленому але схожому на калейдоскоп
відтінків синьої блакиті і білосніжності
біломоряності
негатив морської хвили
пил на об'єктиві
він усе ще п'є каву з молоком зранку
неспішно курить цигарку
сидячи на сірому камені і зливаючись із давніми силами
що не із минулого землі а з минулого води
він кладе годинник на стіл і той припиняє йти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
я сто двадцять історій
я триста сорок казок
я байка написана на боці картонної коробки
я вірш на серветці під дощем
я шифр у корі дерева
я система передачі сигналів і смислів
я інтелект вселенського ґатунку
я механічний засіб для письма
я шестерня у машині часу
я хвилина у потоці часу
я піщинка серед нього
я тисяча слів написаних на столі кишиньковим ножем
я стіл перевернутий догори дриґом
я шухляда наповнена піском
я музика зіграна на металевих рюмках
я гуркіт у двері
і я двері
з написами
синьою фарбою
але я усе ще живий
я існую у відголосах стін
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
очі очки бігають скачуть
блошки воші стрибунці
я – я маленька комашка
на жаб'ячому язиці
точки гачки
я чую цикад
у своїй голові
голові на гілці сосни
сорок сорок
сорок сорок
я – мушка
скоро прийде мій строк
я – бабка
поламане крильце гарне
у мене золоті очки
я – золотоочка
у мене голова жука
я рухаю щелепками
клац-клац
очки-фасетки
заграє касета
скарабей переродився в поета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
спершу буде сад
сад помаранчу і тихого плачу
сад білих квітів і кришталевий вітер
сад де осмислиш біль і скуштуєш переспілий золотий виноград
далі буде болото
болото багна і поту
болото зелених гротів
де кожен страх відкриває портал ти біжиш тванню ховаєшся у кущах
але ти полюбиш його
і полюбиш трясовину через яку важко втриматись на ногах
наступним пустир
сіре небо бронзове дно
короткий проміжок часу
де ти ніхто і ніде
якась незвідана сили веде тебе
ти в небезпеці але й в повній тиші
тебе ніхто не знайде але й ніхто не полишить
потім - руїни
щось напівлюдське напівдике
щось у чому застрягли крики
полум'я і віна
але й пісня вітру покірного свистуна
руїни де застрягла легенда
де ти - вірш втраченого поета
руїни які прекрасні своїми бідами
руїни що так шануються казковими друїдами
гори і голі скелі
ти пройдеш до них через пустелю
землю просвітлених і нещасних
пісок завжди буде символом часу
ти знайдеш воду і будеш радіти
ти втратиш воду і будеш страждати
але ти вийдеш звідти до початку сезону дощів
гори стануть тобі болем в колінах
у спині, пальцях і стегнах
ти - стогін серед їх вічної тиші
ти настільки ніхто що ти навіть вільний
повільно дряпатись кам'яним схилом
спочити на мохах і серед ожини
торкнутися язиком ялівцю
відчути бажання віддатись творцю
перейшовши гори ти потрапиш до лісу
він вкриє тебе тінню й теплом
ти почуєш як дерева говорять зі світлом
як повітря тримає у собі спів чагарів
як в тобі щось яскраве горить
як ти біжиш між сосен і грабів
як тебе більше ніхто не образить
ліс захисник твій
твій найтерпиміший пращур
ти для нього лиш олень лисиця чи ящірка
він пригорне тебе сховає в дуплі
повір, більше й не потрібно тобі
прокинувшись зранку побачиш море
море біло-синє і загадкове
море творіння митця з трьома душами
море глибоке і незворушне
тобі вирішувати чи йти тобі далі
чи зостатися серед спокою і легкої печалі
ти прокинешся у ліжку своєму
то був сон
а може й ні
однак він більше не належить тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2025
казку, казку
розкажи мені казку
тиху, коротку
щемку, прекрасну
розкажи мені казку,
апельсинове дерево
білі квіти
заплети у мрії мої
розкажи мені казку,
мені іще довго тут сидіти
тобі - довго ростити
цю солодку світлу цвітасту палітру
розкажи мені казку,
про далекі замки
боліт і садів
у плині погідних днів
розкажи мені казку,
про ночі що засліплюють очі
і сміх і сльози з грудної кліті
вирватись хочуть
розкажи мені казку,
у двох словах,
яблуневе дерево
серед примарних долин у снах
розкажи мені казку,
я так довго блукав
незвідано-красним
шляхом невірного злу
розкажи мені казку,
я тобі підіграю
я тобі розповім
у трьох словах свою
розкажи мені казку,
дерево без назви
дерево без імені
дерево вкрите інієм
розкажи мені казку,
я засну під твоїми вітами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
наяву я сню мхами норвегії
що вкрили землю на кілометри довкола
і моє назвисько: спокій і самота
уночі мені сниться
що рослини використовують людей
як інкубатори
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
і березень на диво теплий
стрункий дзвінкий безболісно-безмежний
а бруньки у його зубах
як клапті сонячних систем
слюда, сірень, сопрано, сад
у танці міріад дріад
як вічність в'ється виноград
лозою творить силует квадрат
прудкий бог лісу весняного
босоніж зігріває ґрунт
й до мене, як гучного бога-мови
свій спів солодкий птиці шлють
залатує ріка посуху
нитками снігу, що розтанув
і дощ із градом розмиває
кордон останнього причалу
бог-кольоровий-сполох-в-небі
і бог-танцюй-кульгава-темінь
повітря золотавий-зеленіт
і лід зміни-те-як-кружляє-світ
і ніби різко кадр змінили
і сенс і думку і концепт
і сильно як цунамі б'ється
серце із дрібних монет
політ на марс
вкінці апрелю
вкінці дороблено-і-здано
вкінці я стану як перо, що так ніде й не побувало
бо бути частью тіла - то одне
щось зовсім інше - бути тілом
і щось у цьому є святе
щось стало так як ми хотіли
бог пролісок-під-ясенем-палає
богиня вкрита-мохом-ягід
на хмарах смак листочків карих
і хмари тиснуться до краю
і хмари поглинає паща
розділених гірських вершин
і пише неписьменний писар
легенду піднебесних днин
я бог-без-дому
дуб-без-коріння
я - шпаківня на гілці схилу
сліпе-сліпе недолуге створіння зліплене з бджолиного хрипу
зліплене із бджолиного воску
із гнізда завірюхи
у жовтому-жовтому гіркому дитячому капелюсі
я - золото далеких земель привезене у цей березень
мотив східних пісень
і ельфійський перстень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
зоряне поле зоране
зоряні міста розорені
зоряні ліси зрубані
зоряні шати зношені
маленький бог
зірок що бачимо їх на небі
і великий бог
зірок які вони є насправді
сузір'я сплітають
сутінки сітками
слів власних не маємо
не маємо власних приватних зір
маленький бог
має блідо-золоті коси
великий бог - сині,
жовті, червоні
насіння з неба падає
проростає
але клімат не підходить
воно - помирає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
ти - здобич, я - мисливець
ти - ціль, а я - рушниця
ти - патрон, а я - постріл
ти - високо, але я бачу
ти ховаєшся, але я знаю
ти сумніваєшся, але я доведу
я - вцілив, ти - замертво
я - реальний, а ти - марево
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2025
на великому пальці причаїлася вивірка
ховає горішки під ніготь
плете гніздо із волосин що їх торкається палець
чутливе чутливе хутро
вивірка вивертає виміри
вниз вгору вниз вгору стрибає
вимоги змій до орлів орлів до змій
транспортує
зуби у неї гострі-кам'яні
очки хруваті, боязкі
вивертає висіміри ззовні ізсередини
підрахрвує дні - монетами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
бріанна: жовті машини, зелені капелюшки, дощ і відкриті вікна вікна вікна, помаранч у шухляді, очі очі очі дивляться повз неї, а вона повзе екзотичною змією сніговою пустелею, очі очі очі її закриті як і вікна тепер, холод холод холод у вітрі відтепер, тихо тихо тихо на серці серці серці, сердешна квітка акації серед абстракції.
я розділю два сприйняття
і спиню спиною само-вороття
у воротах ворушиться восковий
вогонь у спину спину спинися сину сину
аспід: янтарний, смола застигла в очицях, порожнє серце, таємна скарбниця, там золото золото і шишки, там молоко молоко і черепашки молюсків, там керосин керосин і бігають стоніжки, стежки, ніжки, у нього три голови, кожна мислить своє, кожна мріє про своє, кожна вирішує по-своєму, порожнє серце не забезпечить три голови, і він летить летить уві сні через черлені луки, руки руки не здатні втримати ключі, мовчи мовчи, мовчи.
мовчки відчиняю двері у халупку
закинуту і древню населену привидами
дошки привітні, відчуття таїни приватне
формат проникнення не ясний
сірін: голівки сірників і цвітіння підсніжників, шкіра ніжна ніжна ніжна, очі - обсидіан, у дзьобі затисла шип, шипить шепіт, швидко зшиває шрами, рамки трояться двоїтья зануляються, щось ця ця цацка не розуміється, крила розкриваються, вхід, а там сходи сходи й посудини з вухами ногами плавцями ніздрями зубами.
я малював зуби кожної фоомації
зелені зелені чи гострі гострі
мають прибути гості гіркі
але не знаю коли коли
фавн: коренева система, в'язальна схема, наукова дистанція і дилема: я гратиму чи не гратиму з пан-флейтою у блекджек, губи були синюватими тепер бліді бліді, бути біді, але котрій із них, зник зник літальний килимок, клубок, шерсті клубок, згорнувся і вирячився, зіницями, колісниця суне мохом мохом, довго буде сохнути сохнути, дупло, де тіло сховане, до воскрешення.
я розкришую подих
і диілюсь як він розплітається
як його мислі сплітаються
а моя суть від'єднується
я живий організм
метафоричний
і майже фізичний
але не на довго
не на довго
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025
це - капітан і стріла
це - ваза і солдат
це - страннік і рахат-лукум
це - інфанта і револьвер
звук: шелест, крапає маслона підлогу, кроки гумових чоботів, крик натовпу у затопленому кораблі, гарчання вовкулаки, струни цитри, контакт пелюстків і листя.
запах: деревина, що гниє, дощ на шапках грибів, дим, що формує хмари, акація, зелені каштани, джерельна вода, метал і золото.
дотик: брудні простирадла, спилені зуби, гвіздок забитий у дошку, механізм із шестерень, випрасована піжама, шерстяна пряжа, суха трава.
зір: яблуневий сад, на деревах ніжаться сновидіння, стежка викладена ґудзиками, ковдра із старих газет, випатрані дощем будівлі, плащ із шкури ведмедя, озеро срібної води, пірімда складена із монет.
почуття: страх і зачудування.
відчуття: холодно і солодко.
думка: трагедія тактики терміновості трансформації траекторії.
у кожному з предметів порожнеча очиці. у кожному з предметів маревне сяйво загибелі. у кожному з предметів тьмяний усміх свята життя.
не варто жалкувати за смертю, варто її святкувати, як і жизнь.
це - примара і тілесність.
це - гість і батьківщина.
це - гідра і однобокість.
це - миротворець і зцілення.
дар дар дар дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
я вийшов з дому
слідуючи за ялиновими гілочками
хвоя і дерево
на сходах і підлозі
як у казці
а за дверима – сніг
і якби я був янголом
то мав би крила кольору сухого ґрунту
і не мав би бога
окрім вічности
бо якщо зустрінеш будду - вбий будду
а сам ніколи не ставай буддою
будь ялиновою гілочкою
і за тобою будуть іти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
я дивлюсь на вогонь
як печерна людина
і як печерна людина
ношу кістки під шкірою
і на шкірі
і навколо місця де сплю
у вогні вони б стали чорними
шкіра моя - також
а потім би усе побіліло
і заросло памороззю
і візерунками інію
а пізніше би
вкрилося камінням
обросло панцирем
і стало би частиною
нової скелі
нової формації
у цьому давньому світі
що поступово згасає
а я став би
кам'яним велетом
останнім хто вижив
і дивиться на вогонь
як печерна людина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
праобраз діви марії
застряглою фотокарткою у ребрі
першої жінки на землі
праобраз архангела
ножем у бедрі
першого чоловіка
праобраз бога
квіткою у скроні
першого мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
котячий крик
скриплять дошки
виносить мішки
кривий дідуган
що в тих мішках ?
навколо них в'ються мошки
бог зна
бо знає
стоїть хатинка
на тонкій нозі
шуршать хащі
виють пащі
впало яблуко
плюскіт води
навколо хатки
хороводи веди
веди веди
йди водою
у мандри
впала хатинка
у бистру ріку
котячі лапи
в холодній бистрині
і немає собаки
з'їсти
або зберегти
кай та герда
кидали зуби позаду
себе
на стежку
щоб ви змогли їх знайти
не губися
у лісі фейрі
або губися
але доведеш до біди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
вона сиділа у капцях його коханця
на білому простирадлі двоспального ліжка
спершись долонями на свої коліна
з широко розплющеними очима
капці його коханця теплі та зручні
але трохи завеликі для неї
вона лягла у ліжко
у капцях його коханця
від підошов залишилися сліди пилу
на білих-білих простирадлах
і в неї було три питання
чому ?
навіщо ?
і хто винен ?
у неї було чотири варіаната відповіді:
1. чому? бо він козел
навіщо? задовольнити свої тваринні потреби
хто винен? він
2. чому? він гей
навіщо? щоб відчути любов
хто винен? суспільство
3. чому? бо у неї така карма
навіщо? щоб навчитися на помилках
хто винен? вона
4. чому? бо так треба
навіщо? для здійснення вищої мети
хто винен? Бог
вона лежала на ліжку
у капцях його коханця
і смакувала кожну з версій як льодяники
грушеві, м'ятні, ванільні
розглядала стелю, місяць заглядав у вікно
а потім вона встала
відкинула капці його коханця
у найдальший кут спальні
пішла до ванної кімнати
сіла під душ
і плакала три години
потім подзвонила мамі
плакала і говорила
іще три години
а потім вдягнулась
витерла сльози
й поїхала до подруги
ночувати
коли перші промені сонця
з'явились на горизонті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
гіркий мед
мідний горщик
на горищі
схований кошик
у якому кошеня
свої янтарні очі
витрящає
на ночі
що пробігають
за маленьким вікном
і янтарні очі
повняться повільним сном
гіркий мед
мідний горщик
між зморшками
прориває лід
проростає
первоцвіт
солодкий мед
срібний горщик
порожнечі
замкових щілин
без ключів
без замків
солодкий мед
срібний горщик
зорі збирає
у кишені
кришна
зберігає їх
для весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
колись я обросту речами
вони стануть частиною мене
замість шиї - шарфи та хустки
замість вух - устричні та равликові мушлі
тонкі пластинки каміння замість нігтів
старий дерев'яний годинник приросте до ліктя
пальці стануть палицями чи вилками чи ножами
коліна - чашками з глини й дерева, кулями для передбачень, пастирями
замість стоп - карти та ґудзики
очі - скло від темних окулярів
ключиці - ланцюжки та підвіски
вуха - круглі свічки, які завжди горітимуть
у животі - скриньки з вирізьбленими сценами полювання
руки - ікебана з польових квітів
плечі - дзеркала і залізні кубики для нард а самі нарди - це спина
лопатки як мереживні серветки або рукавички або статуетка балерини, що тримає у руці яблуко
ноги - ціпок
хребет - меч
десь під підборіддям у мене вросте бичачий череп, а між пальців лівої руки - череп золотомушки
зуби вкриються фарбою та воском
а на щоки прилипнуть монети
руки - гвіздки та шурупи
у хребті дошка з даху старого будинку
в очах шкіра гарбуза, та насіння
сірі камінчики затиснуті між зубами
вишита сорочка у горлі
чоботи замість нирок
голка замість мізинця
замість серця - кроляча нора та картина
до мене приростуть речі
гострі як голки єхидни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
він віддав свою плоть хижим птицям
дозволив їм харчуватися його виснаженим тілом
вони ніколи його не вбивали
з'їдали частину
і залишали щоб відросло нове м'ясо
вони годували його травами й малими тваринами
його ніс і рот склалися у дзьоб з міцної слонової кістки
його пальці стали гострими пилками кігтів
лопатки втративши покрив шкіри - розгорнулись величезними крилами
і коли дикі птиці доїли його людську плоть - він позбавився від болю
фізичного болю відкритих ран
і болю вищого - людського існування
його крила були міцними
він підкорював собі вітри
а хижі птиці вважали його за святого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
підший свої підошви
тобі довго бігти
через полин і горошок
якщо дірявим буде взуття - буде боляче і колюче
щось уп'ється в п'яту твою ахіллесову
тому бери голку і нитку
велику голку і міцну нитку
заший кожну велику/малу дірку
ти жив на горищі
що "краще б воно було без криші
і трохи вище"
щоб не бути як пташка у клітці
підвішена високо-високо
серед яблунь і суниць
ти спиш униз головою
щоб кров згори стала нижньою кров'ю
і щоб замість мозку боліли ноги
а серце щоб перевернулося
і билося вниз-вгору, вниз-вгору
коти на сов перетворюються
мишам байдуже - їм боязно
і кігті впиваються
всередину і назовні
твої чоботи змащені рослинною кров'ю
і сухою дерев шкірою
ти біжиш
біжиш
майже над землею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
зараз час не лінійний
він іде по колу
я озираюсь довкола
бачу
гори
зорі
море
бачу кола
доли
брід
бороду
барак
баладу
борхеса
час
іде
сферою
минуле минуле
теперішнє теперішнє майбутнє
знайти в собі сили
зліпити з цього щось путнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
я стою у каплиці серед бетонного міста
єдине місце де не дроти - а гілки
сюди не доходить сигнал
я не можу нікому подзвонити
чи написати
і я не знаю чи хочу
усе непевне
я не знаю чи потрібна мені допомога
чи я - це допомога для усіх хто мене оточує
я розглядаю склепіння
з мармуру
і уникаю дивитися на скульптуру ангела вирізану із дерева
у мене інші божества
вони не мають нічого спільного із каплицями чи бетонними містами
але я приходжу сюди
щоб зупинити биття серця
і вир існування за межами каплиці
література - психічна хвороба
або ліки від усіх хвороб, хоч такого і не буває
я дивлюсь на статую ангела краєм ока
і він зникає
і я теж зникаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
а що під снігом ?
тіла
а що стане зі снігу ?
вода
а що в кризі ?
дзеркала
а що стане із криги ?
вода
а що в тумані ?
видіння
куди він веде ?
туди куди й провидіння
а що в парі ?
марення
а що стане з парою ?
звільнення
а що у сніжинках ?
мандали
а чим стануть сніжинки ?
краплями
а що в кучугурах ?
прихисток
для чого ?
для білих кісток
що має обличчя смерти ?
лавина
а чим стане вона потім ?
зливою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
містифікація, компенсація
політизація, класифікація
жанру через під-жанри
через під-під-жанри
чепез під-під-під жанри
через підтяжки та пряжки
через затяжки і витяжки
опудало зі стальних скалок
стоїть посередині стежки
і скаче через скакалку
лічилку бурмоче собі
під носа-точилку
через під-групи
під-тони
під-гони
під-кови
і клекоче як сорока
пів-бока - білі
пів-бока - сірі
пів-ока - є
пів-ока - немає
напів-труп у навпів-могилі
співає про напів-зруйновані
напів-чутні хвилі
чує його
лише половина бога
половина богині
половина княгині
половина провини
у ньому ще жевріє
під-під-бог у під-бозі жевріє
під підлогою є під-підлога
у грози є під-під-тон грому
а грамота під гарматою
розсипалась на під-атоми
підложка під ложку промокла
від під-ступу що напів-з'їли
пів-боги що майструють під-світи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
пустеля, desert
я зарезервую готель і дезертую
кожна кімната - окрема щілина реальності, я всюди засуну свого носа, доки мені його не відкусять, а потім руку, доки її теж не відкусять, потім другу руку, потім ліву ногу і так далі
доки все не відкусять
раціоналізм, racio
я стану папараці старого гіперборейця
а потім стану голддігером або простим працівником золотоносної жили на дикому заході, як будь-який підліток, що подивився надто багато вестернів у надто ніжному віці
вікно, window
я його вибив, сусіди дзвонять у поліцію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
мені більше до вподоби диски, а не платівки
цифрова фотографія, а не плівка
якщо 60ті то 1960ті, а не 1800
я юність 20их, але 2000, а не 1900
кіберпанк наяву і у вимірах
маси, густини і швидкості
якщо одяг - то старший за мене
якщо книги, то мого віку
і поезію я люблю своїх двохтисяч років
ламку, химерну, жорстоку
я співець метрополітену
акомпанемент фолькотроніки та необарокко
я музика відеогри і діджитал-арту
я діджей електрона і кварка
у майбутньому повітря розріджене
я - капітан космічного дирижабля
мій меч - лазер, я новий лазар
у новій золотій епосі
мій титановий корпус
прямує у зоряний кластер
астростопом
до сузір'я "кораловий яструб"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
коли я був совою
навколо окреслювали кожен помах крила світила
що плакали світлом на світлофори
коли я був совою
мене поважали філософи як метафору
тільки метафору у метафізиці короткого метру
не як живу істоту
тільки як тінь на тлі манускрипту, що тліє на травневому згарищі, а тля поїдає тростину з якої роблять сторінки книг
коли я був совою
сірий спокій відблискував у моїх очах як жало кинджалу
що їм перерізали собі горло самурайки після поразки
а потім їм зв'язували ноги, щоб убезпечити від гріха
коли я був совою
світ був сирим голубиним яйцем а його творець роздумував що з цього яйця зробити
яєшню, омлет чи просто його зварити ?
він нічого не зробив
він відволікся на телепрограму про ремонт квартир
частково я його розумію
він випив яйце сирим і тепер кожен ранок суботи вкритий туманом
коли я був совою
саламандри іще мали полум'яні хвости
і кожен захід сонця мав колір їхнього настрою
вони читали фантастику і були гарними співбесідниками
коли я був совою...
"джо, припини дихати на зіниці чорної діри.
перетворишся на привида зоряного пилу"
джо носить дві щілини у черепі як медаль за відвагу
і наразі він єдиний хто керує кораблем крім мене
ми розіб'ємось
коли я був совою
я торкався вітру і гнув на крилах вітряків
сови мають кілька сотень життів
ми з джо живемо останнє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
бурульки на трубах
нагадують зуби
підземного черв'яка
що харчується генно-модифікованим ґрунтом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
я - дерево
доісторичне дерево
у камені
сірому сірому камені
я стою за склом
у музеї
поруч із муміями
на мене дивляться люди
їх багато
як у вулику
мої гілки поламані
але камінь тримає їх разом
скло замилене
бо його багато разів
торкалися пальцями
хоч і не можна
тому обличчя розмазані
та розмножені
я - дерево
багатоклітинний організм
і я мислю
хоча іншим мої думки не ясні
я пам'ятаю динозаврів
вони теж у камені
стоять на інших полицях
я - дерево
я чую інші дерева
за стінами
але вони говорять іншою мовою
а я втомилося
мені душно і холодно
я хочу щоб земля знову
зарила мене
і вкрила
своїм темним покровом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025