| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Це не кохання, це журба
Тікаєш ти посеред ночі
Заплющила від світла очі
І думаєш, яка ганьба.
Тебе кидали об підлогу,
Твої коліна у крові,
На твоїм тілі рани знову
Хоч не загоїлись старі.
Ти думала, що все прекрасно,
Ти думала, що він герой
Та зрозуміла досить вчасно
Він не для тебе, він не той.
Тебе б чекали негаразди
Якби пішла тоді ти з ним
Повільно плинули секунди
І в голові не знайшлось рим.
Він катував тебе до смерті,
Він домагався до подруг
Ти йшла за ним, а ноги стерті
І погляд твій уже потух
Але не раз ти все ж казала
Що він дарунок від небес
І з ним ти вище хмар взлітала
Та марила від всіх чудес.
Але ж закінчилась та казка
Ущент розбито ту любов
Вона була лише окраса
Щоб заховати біль і кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Кохай мене як я тебе кохаю
Люби мене як я тебе люблю
Цілуй мене, я іншого й не знаю
Тільки твої вуста завжди ловлю.
Знайди мене в місцях де не шукають
Цінуй мене, і я тобі скажу
Я так люблю як інші і не знають
Я так люблю, що тут себе й лишу.
Віддай мені частину свого серця
Віддай його, якщо тобі не жаль
А я своє залишу на люстерці
І краплю болі, твердої як сталь.
Залиш мені і горе і тривоги
Залиш мені душевну нотку сліз
І я тоді упаду тобі в ноги
І понесу ту біль з собою скрізь.
Згадай все те, що мучило так довго
Згадай всіх тих, хто боляче робив
Залиш в кімнаті болі і тривоги
Люби мене як ти мене любив
Забудь образи, сумніви і муки
І я тоді з тобою полечу
Я заберу гіркі слова розлуки
Твої важкії рани залічу.
Я покажу тобі кохання
І я навчу тебе прощать
Я заберу твої страждання
І буду поруч засинать.
Невже ти думаєш наївно
Що зможу я кудись втекти
Цього не буде, я невпинно
Любов свою буду нести.
Буду чекати я моменту
Щоб про емоції сказать
І знову відмотаю ленту
Щоб фільм про нас ще раз почать.
Я ніжно проведу губами
По твоїх лагідних вустах
Згадаю дотики руками
У найчутливіших місцях.
Кохай мене як я тебе кохаю
Люби мене як я тебе люблю
Залиш зі мною подих свого раю
І свою душу і любов свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Тихо, ніжно поглядаю...
Бачу-небо темно-голубе
Я не розумію і не знаю
Що ж чекатиме скоро мене.
Чи впаду з високої гори
Розіб'юсь об камінь гострий враз
Чи взлечу у космос в час, коли
На землі розтане весь той газ
Я не знаю як складеться доля:
В мою сторону чи зовсім навпаки
Проходжаюся окраїнами поля
Біля бурної і стрімкої ріки.
Зорі в небі уночі палають,
А на день діваються кудись
Людська доля теж така буває
Може зміниться вона таки колись?
Але марно ми їх міняєм,
Бог сказав так, то воно і буде
Може через неї ми страждаєм
Та все одно колись ми все забудем.
Подивлюсь на небо із далеку-
Там зорепад, чарує, розважає
І в душі взлітаю так далеко,
Що ніхто мене там не шукає.
Хоч і тіло біля поля залишаю,
А душею вище тих зірок
То повільно а то швидко підіймаю
І шукаю тихий, спокійний куток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024