| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
[i]…і вічні голоси дітей знадвору...[/i]
Костянтин Москалець
У двір житлового комплексу
(о шостій ранку!), як на сцену,
вбігає дівчинка,
всідається на гойдалці й
туди-сюди,
вгору-вниз.
Здається, без неї
робочий день не розпочався б.
Поступово сцена заповнюється.
Прибиральниця жмака зужитий пластик.
Двірник зі шланга зрошує газон.
З вокзалу котить валізу жінка.
Бадьоро прямує на роботу чоловік.
Потяглися вервечкою службовці.
Пошкутильгав до супермаркету пенсіонер.
Кіт звично вмостився на осонні.
А дівча все го-
йдається.
На сході й заході,
на півночі й півдні
клубочиться дим над складами,
електропідстанціями й багатоповерхівками.
Президент не підписав черговий указ.
Зухвалі хусити обстріляли авіаносець.
А дівчинка гойдається
туди-сюди,
вгору-вниз.
– Непоганий епілог для трагічної кінокартини, –
подумав сценарист, споглядаючи все це у вікно,
як на екрані. – Так, знаєте: життєствердна,
хоч і сумовита музика, завершальні титри…
Тим часом гойдалка зупинилась.
Дитячий черевик торкнувся жорстви.
І шерех малих підошов
розчинився у гомоні десятків,
сотень,
тисяч
кроків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2025
Іду дорогою по Замковій горі,
І в храм заходжу дикої природи,
Відчинені всі виходи і входи,
А за вахтерку – тиша у журі.
Тут вічність проростає полином,
Тернами, глодом, і шипшиною,
Сосною, кленом, під гайком калиною,
Де, мабуть, був і Горвіца хором.
Шевченко, кажуть, наїжджав сюди,
Натхнення позичав у Городища.
Стоїш ти горда і стоїш найвища,
Щоб дочекатися з доріг Сковороди?
Та вже нікого, лиш буяння трав;
І колючками поросли дороги;
І вже ліси, де слались перелоги;
Не тягне жайвір в небеса октав.
Якась тривога тут: чекаєш на приліт.
Нові окопи вириті до бою.
О, Замкова, що станеться з тобою
Сьогодні, завтра, через сотню літ?
Хоч ти в літах, та нас переживеш.
Жорстокий час тебе змінив не дуже:
Усе знецІнив, а краси не здужав
І прапора, що над тобою, теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2025
А сьогодні сонце не зійшло
І, напевно, сходить вже й не буде.
Все, як завжди. На зупинці люди.
А на ранок сонце не зійшло.
Ти летиш з Нью-Йорка у Париж.
Твій літак заснув, спочив на хмарі,
Не з'явивсь на жодному радарі.
Нащо був тобі отой Париж?
Щось таке маленьке, як любов,
Світлячком замерехтіло в лузі.
Вбереже на посадковій смузі
Крихітна, як вогники, любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Едвард Лір
(переклад з англійської)
Довгу бороду мав чоловік
І сказав: "Клопіт цей вже допік!
Одна курка, один соловейко
Та ще жайворів ціла сімейка
В бороді загніздились навік".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
У люстрі моря золотім
Палають небеса,
Вузькою стрічкою земля
Між ними погаса.
І скелі хмар, і хмари скель
В потоці розпливлись.
Безмовно човен серед хвиль,
Як поплавок, завис.
Внизу - лише небесна твердь,
І небо - море теж.
І оку, певно, вже отут
Не відшукати меж.
Коли життя моє спливе
До решти, до кінця,
Нехай повториться, прошу,
Чарівна мить оця.
У сяйві ангелів зорить
Земля, куди не глянь.
Заледве чутиме душа,
Як перетне ту грань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Тривожний напівсон. Бринить напруга,
б'є на друзки вві сні віконне скло.
То грім чи вибухи? В шипінні шин - наруга,
в шумкому листі зачаїлось зло.
Відпруга повертається. Світанок.
І знову світ актор, і знову ти студент.
Життя вривається з-поза лапок і рамок,
як базаровий гам, пташиний ембієнт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
У затінку сакури
ангелу сниться
Дніпро навесні.
***
Чи гостре лезо,
котрим краємо
хліб насущний?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
Бувають такі хвилини, що краще нікому не знати,
Поради у мудрих книжках - як не шукай - чи знайдеш.
Минущі, однак, печалі, мовби туман ранковий.
Сонце з туману встає: хочеш буть сильним - люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Здаля бив танк. а в небі їхні дрони
Наводили по нас свою арту.
Серед руїн лічили ми патрони
І цілили крізь кіптяву в орду.
Нам був наказ тримати оборону.
Їм на броні підвозили десант,
Ми зносили трьохсотих у промзону,
В медпункт гатив з гармати окупант.
Нам був наказ тримати оборону.
На прю ми з ворогом ставали раз у раз.
В них вертоліт, арта, броня і дрони,
У нас піхота і лише наказ.
Таке життя. Живим з життя не вийти.
Це був мій перший і останній бій.
Чи запитає хто у сина: "Чий ти?"
Чи хто коли згадає голос мій?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Доріжка твердне.
Небо і птахи.
І сохне десь на березі пісок.
Весна веслує
швидше за майбутнє
в травневі пахощі...
Нестоптані шляхи
незримо в'яжуть бджіл
на мотузок.
...Тужавіє посутнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024