Parallax

Сторінки (1/14):  « 1»

Серце не камінь

Маревом,  поміж  буднів  похмурих
Ти  з'явилась  несподівано  і  зникла.
Заворожила  блиском  очей  карих,
дивним  плином  в  душу  проникла.

Як  пташечка,  щось  прощебетала
сміливим  поглядом  на  вік  скувала.
Не  зумів  я  Тебе  за  крило  піймати.
Божеволію,  де  тепер  Тебе  чекати.

В  джунглях  кам'яних,  серед  облич,  
серед  машин,  я  шукаю  Тебе  очима.
Волаю  —  неприкаяну  душу  поклич!  
Господи!  Чому  Ти  така  невловима.

Назустріч  обличчя  сліплять  жіночі,
не  такі  в  них  палкі  як  східсонця  очі.
Моя  воля  залізна,  я  вставав  не  раз.
Серце  ж  не  камінь,  дай  дороговказ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025


Епізод з життя земського лікаря

Викликають  земського  лікаря  до  важкохворого,  а  тоді  не  було  швидкої  допомоги.  Поки  запрягли  коней,  сани,  поки  доїхали,  хворий  помер.  В  очах  у  родичів  померлого  німе  запитання.  
-  Чи  потів  перед  смертю?
-  Потів  докторе,  потів.
-  Ну  то  добре.  
🙏

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046255
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2025


Chanel №5

Стерлось  з  пам'яті  Твоє  обличчя
Позаду    вже  не  одне  десятиріччя
Давно  загасли  в  серці  почуття
Диво  не  призведе  до  вороття

Марево  нерозділеного  кохання
Нашої  молодості  розставання
Марні  мрії  більше  не  злетять
Для  мене  Ти  була  Chanel  №5  

Впізнав  по  очах  в  соцмережі
Вже  не  запалюють  мене  пожежі
Жіноча  інтуїція  Тебе  не  підвела
Невдаху  під  вінець  не  повела

Ти    директор,  він  лисий  депутат
Я  вдихав  цей  незабутній  аромат
Він  ковтає  як  з  кухля  гірке  пиво
Що  зробила  з  собою,  жахливо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025


Прапороносці

За  могилою  могила,  під  плитою  кості.
Струнко  в  ряд  лежать  прапороносці.
Всі,  як  один,  за  вітром  стяги  тріпотять,
про  воїнську  звитягу  сумно  гомонять.

Світ  немилий,  небо  сіре,  ні  хмарини,
щоб  пролити  хоч  сльозини.
Ми  вдома,  прожили  свій  час.
Віри  в  світле  України  вже  без  Нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2025


Метелик

Вийшовши  зі  стіни  дощу,  грому  і  блискавки  я  зустрів  Метелика  з  червоними  крильцями  і  парасолькою.
Вона  пурхала  через  калюжі  з  другої  сторони  вулиці,  яка  стала  річкою,  сяючи  якоюсь  несподіваною  красою.

Пане,  як  пройти  на  вулицю  Віденську?
Від  неочікуваного  звертанння,  по  кросовки  у  воді,  махнув  рукою  в  потрібному  напрямку.

Чому  я  не  метелик,  чому  не  літаю  ...
Адже  без  сачка  я  її  не  спіймаю  !!!

Мої  кросовки  вже  давно  висохли,  та  мабуть  як  повернусь  з  війни  доведеться  їх  викинути,  а  може  залишу  як  свідка  цієї  зустрічі.
Сумно,  я  більше  ніколи  не  загляну  Їй  у  вічі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2025


Чорний лелека, музика Suno AI

Юний  на  річці  стою
Красну  рибку  ловлю
Чорний  лелека  летить
Світ  завмер,  ніби  спить

Яка  прекрасна  Земля
Гори,  ліси,  небеса  і  поля
Швидко  час  біжить
Життя  коротке  летить

Серед  руїн,  мінних  полів
Мій  чорний  дрон  летить
Вражений  танк  згорів
Світ  завмер  і  мовчить

Клаптик  вицвілого  неба
Більше  дихати  не  треба
Душа  відлетіла  вщерть
Погляд  завмер  і  смерть

Залізні  засіяні  цвяхи
Чорні  обгорілі  соняхи
Край  розірваної  вирви
Схилили  свої  голови

Змією  ріки,  повз  ліси
Чорний  лелека  летить
В  страшної  руїни  часи
Світ  завмер  і  мовчить

Мій  дзьоб  червоний
Помах  крил  невтомний
Я  чорний  лелека?
Моя  дорога  далека

Через  села  й  міста
Чорний  лелека  летить
Коли  закінчиться  війна?
Світ  завмер  і  мовчить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035081
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025


Красниє труси, музика Suno AI

А  у  нашей  Тани  красные  трусы,  красные  трусы,  красные  трусы.

Эй  коллега  по  работе  не  сцы,  последняя  капля  всё  равно  попадёт  в  трусы.

А  у  Тани  попа  как  орех,  так  и  просится,    так  и  просится  на  грех.

Палец  Тане  в  рот  не  клади,  не  клади.  Если  не  откусит  то  поднимет  на  смех.

13.12.23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001292
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 21.12.2023


Зимовий романс

На  льоду  незграбно  цілувались,
від  холоду  в  обіймах  зігрівались.
Весною  з  кригою  скресла  любов.
Авжеж,  поганий  з  мене  риболов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023


Котяча вірність

(епізод  з  життя  міських  котів)

Я  бачив  сусідній  будинок  з  вікна,  як  вулик  бджолиний,  в  кожній  соті  сім'я.
Кругом  забудова  цегляна  міська,  подвір'я  й  провулок  кожний    має  ім'я.

Я  бачив  як  котик  сіренький,  в  підвальне  віконце  маленьке,  
за  шийку,  швиденько  тягнув  бездиханне  тільце  біленьке.

Я  бачив  як  сірий  сховався  в  підвал,  бо  хлопчиків  зграйка  надбігла  зненацька,  
а  хтось  з  них  схопив  мертве  тільце  за  хвіст,  гойдаючи  ним  наче  цяцька.  

Я  бачив  як  дітки  гумилися,  сміялися,  а  потім  кинули  й  порозбігалися.
Котик  виліз  з  віконця,  кішечку  облизав,  затягнув  в  підвал  де  вони  й  сховалися.

Ви  бачили  вірність  таку  у  тварин,  кохання  до  скону,  туга  за  близьким.
Чи  думали  ви  що  буває  котяча  душа,  життя  й  каяття  з  обличчям  людським.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023


ΑΩ

Я  Альфа  і  Омега
Початок  і  кінець
Я  набій  і  патрон
Я  порох  і  куля
Я  сталь  і  мідь
Я  м/сек  і  калібр
З  обойми  і  з  кишені
Перший  і  останній
Холодний  і  лютий
Я  життя  і  смерть
 
19  жовтня  2022  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023


Ти не

Ти  не  активна  в  інстаграм,
змінила  фото  в  телеграм.
Всіх  друзів  вивчив  і  сім'їю,
й  таємничу  посмішку  Твою.

Ти  не  відчуваєш  як  кохаю
і  неприкаяний  страждаю.
Удень  зустріти  сподіваюсь,
вночі  не  сплю  і  побиваюсь.

Ти  не  замуч  мене  благаю!
бо  свій  розум  вже  втрачаю.
Я  за  вікном,  хоч  озирнися!
Зглянься  Мила,  усміхнися.

Ти  нестерпна,  я  ж  ревную!
Що  за  тип  лайкнув,  психую.
У  фейсбуці  Ти  ж  без  пари,
проясни  моїх  дум  хмари.

Ти  не  прочитала  месидж?
Відлякав  вусатий    імідж?
Ти  не  чуєш,  ще  й  тікаєш,
бо  погано  мене  знаєш.

Ти  не  бійся!  Я  брутальний,
та  в  душі  сентиментальний.
У  всьому  буду  догоджати,
бороду  не  буду  рятувати!

Ти  не  плач  сама  з  собою,
в  моїх  мріях  Ти  ж  зі  мною.
Все  життя  буду  кохати,
Та  не  проси  зорі  діставати!

Приспів
Тільки  не  кажи  «ні»,
скажи  «так»  мені!
Тільки  не  кажи:  «не  треба»,
бо  в  коханні  моя  потреба!

01.10.23

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996289
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023


Il Falco innamorato con gli occhi azzurri canzone

Сон  синьоокого  Яструба.

З  Приазовських  степів  я  Фіалку  зустрів.
Її  вітер  зі  Сходу  приніс  у  Вересовий  ліс.
Сміливий  погляд  в  серце  моє  загримів
а  голос  «contralto»  блискавицею  зігрів.
Пробач,  непривітний  сьогодні  наш  ліс.
Похмурий  холод,  тьма,  соплива  мряка
дощова  яку  цей  клятий  буревій  приніс.

В  Божественній  виставі  це  тільки  І  дія.
Під  софітом  небесним  спалахне  подія,
ласкавим  світлом  розпочнеться  ІІ  дія.
Маревом  зникне  вогка  й  тьмяна  завіса,
в  дивотанець  рушить  не  один  гульвіса.
Всяка  темна  нечисть  нехай  іде  до  біса.

Ява.
Немовби  зупинився  час.  Феєрії  осінній
оксамит,  мохів  смарагд  і  ягід  самоцвіт.
Хмаринок  з  павутиння  дивний  переліт.
Дички  терпкий  смак,  дубів  дереворит,
патлатих  хвойних  шишок  пізньоцвіт.
Під  сойки  спів  і  вересовий  сміх  у  ложі  
хтось  зірвав  ліщиновий  горіх.  Штурхіт…

Клекіт  сосни,  раптовий    хруст  ламких
гілок,  кленового  листя  прощання  танок.
Пріє  наст,  ніжно  п'янить  живиці  аромат.
Як  Фігаро  з'явля  вогняна  білка  акробат.
Червленим  златом  жовтень  б'є  в  набат.
В  антракт  яріє  виставка  чудних  грибів,
з  лишайником  сивий  пеньок  загомонів.

Під  вальс  падолисту  я  за  мить  пролетів,
вихором  впав,  на  тендітне  рамено  їй  сів.

Трель  «Vi  -  o  -  le  -  tta  »  протяжну  завів:
«Чи  Ти  бачила  справжнє  синє  небо?  Ні,  
Ти  ніколи  не  бачила  в  степу  такого  неба.
Літом  воно  ніколи  не  буває  таким  синім,
синім  як  мої  очі,  а  в  Тебе  таємничокарі»

Голос  за  лаштунками:  
«Не  влюбляйся  в  чёрный  глаз,  чёрный
глаз  опасен  а  влюбляйся  в  голубой  -  он
всегда  прекрасен».

Хочеш  -  у  «тунель  кохання»  проведу,
мишку  вполюю  або  куріпку  принесу?

Фіалка:
«Згинь  хижий  птах!  Втікай  у  далечінь!
Я  цілителька    душ  і  ран  живих  творінь».

Мольфарка  половецька  вразила  мене,
може  вітер  у  степ  вільний  мене  зажене.
Та  не  знайду  я  такої  принцеси  степової,
доживатиму  стрімкої  долі  птахи  лісової.
Ех,  скинути,  хоча  б  кілька  десятків  лік,
за  руку  б  ухопив,  й  не  відпустив  повік.

Голос  за  лаштунками:  «Любовні  рани
найкраще  загоює  той  хто  їх  заподіяв»

Боже!
Не  дають  заснути  її  бездонні  чорні  очі,
дуже  холодної    осінньої  тривожної  ночі.  
Кант  зоряного  неба  над  нами  з  стінами.
Крик  неприкаяної  душі  чужими  снами.
Завіса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023


Стріла

Як?  Коли?  Чим?  Голосом,  поглядом?  Ти  відпустила  тятиву.
Із  мого  серця  не  дістати  і  не  зламати  цю  стрілу.

Як?  Коли?  Чим?  Подихом,  мовою?  Ти  зачепила  цю  струну.
Душа  бринить  розстроєна  і  вже  назад  не  поверну.

Як?  Чим?  Помахом  руки,  волосся?  Ти  зруйнувала  цю  стіну.
Мелодія  думок  Тобою  переповнена  і  павутину  я  не  розірву.

Як?  Чому?  Можливо  несвідомо  Ти  в  жертву  вибрала  мене.
Якщо  й  не  так,  Ти  ж  не  хижачка.  Змилуйся,  спаси  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023


Герої не вмирають

Кохана!
Як  Прапор  на  губах  Твій  поцілунок.
Господь  -  надія  моя,  мій  порятунок.
Прощальний  погляд,  така  доля  моя.
Отче  наш!  Нехай  буде  воля  Твоя!  

Знов  вихід  міни,  свист,  ба-бах.
Я  бачив  смерть,  і  кров,  і  страх.
Чому  така  тверда  земля  я  знаю.
Хай  буде  пухом  не  мені,  благаю.

Перехопило  подих,  черги  тріск,
Яскравий  спалах,  очей  блиск,
І  хтось  кричить:  «Я  помираю!»
Герої  не  вмирають,  відповідаю.

Безтурботне  дитинство,  літаю  у  сні.
Мама,  Папа.  Повільно  тягнуться  дні.
Як  перший  спогад,  Братик  за  вікном
Й  Земля  летить  під  Ангела  крилом.
Коханий!  Ми  Тебе  чекаєм!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023