Марат Шериф

Сторінки (1/11):  « 1»

яка глибока осінь

яка  глибока  осінь
на  дні  облетілого  саду
лід

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023


Вікна (цикл тривіршів)

*  *  *  *  *

вікна    це  двері  для  Сонця
північне  вікно  стане  в  пригоді
для  Полярної  зірки

вікна  проходять  крізь  стіни
і  розкриваються
як  квіти

вночі  вікна
розширюють  дім
до  Кассіопеї

якщо  доглядати  за  підвіконням
вікно  відчуває
з  якого  боку  дім

круглі  вікна
круглі  очі
риб    птахів  і  мандрівників  


коханим  вікнам
пишуть  сонячними  зайчиками:
виходь!

годинники  вікон  на  підлозі
циферблат  повзе
по  годинниковій

всіма  вікнами
простір  дивиться
в  наші  комірчини

вікна  не  бувають  в  казино
щось  їм  там
не  світить

коли  вікна  йдуть  на  війну
вони  стають  вузькими
і  пропускають  смерть

у  храмі  вікна  високо
видно  небо
і  погоду

у  вікон  з  безсмертям  просто
стіни  одного  разу  руйнуються
і  вікна  зливаються  зі  світом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023


половина татуювання…

Із  циклу  "Два  рядки  про  війну"  

*  *  *
половина  татуювання
вирвана  осколком

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023


забув що після спалаху…

з  циклу  "Два  рядки  про  війну"


*  *  *

забув  що  після  спалаху  та  вибуху
може  просто  піти  дощ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023


На Севастополь падав сніг…

*  *  *

На  Севастополь  падав  сніг,
на  місто  і  на  кораблі.
Сніг  ненадовго  зовсім  ліг  –
зима  ж  південна  взагалі.

А  він  прогноз  такий  не  знав:
накрив  бульвару  парапет
і  пристань  Графську  замітав
по  адміральській  еполет.

Як  прапор  білий  і  нічий,
в  пітьмі  невпізнаний  ніяк,
військовий  флот  білів  в  ночі,
біліше  вишуканих  яхт.

На  Севастополь  падав  сніг,
і  засинали  береги
–  всі  білі,  ніби  уві  сні  –
та  Чорне  море  навкруги.

Щезали  звуки  і  вогні,
і  у  причалу  плескіт  зник...
І,  наче  світло,  у  пітьмі
на  Севастополь  падав  сніг.

Раз  на  століття!  –  що  за  рік?
Що  за  циклон  досяг  землі?
На  Севастополь  падав  сніг,
на  місто  і  на  кораблі…

2016

Цей  власний  переклад,  можливо,  перший  в  історії  українськомовний  вірш  про  Севастополь.  Сюжет  -  із  довоєнних  часів,    пейзажна  лірика.  У  2020  році  цей  текст  був  відзначений  дипломом  українського  конкурсу  "Поезія  на  карантині",  тоді  я  записав  під  час  локдауну  відео  для  Youtube.


*  *  *

На  Севастополь  падал  снег,
на  корабли  и  на  дома.
У  снега  был  короткий  век  –
ведь  это  южная  зима.

А  он  не  слышал  про  прогноз:
накрыл  бульвара  парапет
и  пристань  Графскую  занёс
до  адмиральских  эполет.

Неузнаваемый  почти,
как  будто  белый  флаг  ничей,
военный  флот  белел  в  ночи
белей,  чем  яхты  богачей.

На  Севастополь  падал  снег,
и  этот  мир  казался  сном,
в  котором  только  белый  брег
и  море  Чёрное  кругом.

Огней  не  видно,  звуков  нет:
во  тьме  лишь  плески  о  причал.
А  снег  ложился  словно  свет
и  Севастополь  освещал.

Какое  чудо  –  раз  на  век;
какой  циклон  сошёл  с  ума?
На  Севастополь  падал  снег,
на  корабли  и  на  дома…

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023


Кого здесь больше – львов или ангелов…

*  *  *

Кого  здесь  больше  –  львов  или  ангелов  –
туристов  считать  подбивает  гид:
и  к  их  беспечной  толпе  раззявленной
карманник  приклеиться  норовит.

Пестрят  рекламные  указатели
вдоль  старых  каменных  мостовых,
политых  кровью  завоевателей
и  потом  местных  мастеровых.

В  кофейнях  с  ценами  невозможными,
сквозь  винный  гам  и  кальянный  дым,
официантки  бегут  с  пирожными
по  узким  лестницам  винтовым.

Повсюду  крепкая  кава  с  мовою
встречаются  с  мовами  всей  земли.
А  Rzeczpospolita  и  Московия
тут  постарались...  Но  не  смогли.

Повеет  Азией  ли,  Европой  ли,
сотрут  на  четверть  или  на  треть,  –
но  муза  беременная  над  Оперой
всё  так  же  зовёт  танцевать  и  петь!

Пляши!  Пиши  эту  пьесу  набело,
туристов  грабь,  не  жалей  веков,
покуда  в  трубы  не  дунут  ангелы,
с  любовью  взирающие  на  Львов.

2020

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990451
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2023


Любити Вкраїну

ЛЮБИТИ  ВКРАЇНУ

Любити  цю  землю  –    невигідний  труд.
Коли  тобі  ставлять  в  провину,
що  безлад  панує  і  справи  не  «гут»,
що  сущим  отут  всім  –  ганьба  і  капут,
тут  спробуй  любити  Вкраїну
і  мову  її  солов’їну!

Багато  великих  проблем  і  потреб.
Ми  в  їх  нерозривному  колі...
Але  є  єдиний  державний  той  герб,
де  слово  написано  ВОЛЯ.

А  воля  –  це  вам  не  гульба  у  шинках,
не  дембель  штрафних  батальйонів,
а  сила  незламно  тримати  свій  стяг
під  градом  і  куль  і  прокльонів.

І  ясне  таке  відчуття  у  мені,
що  варто  любити  Вкраїну  –
і  стійкість  її,  і  свободу  її,
і  славу  її,  і  героїв  її,
і  мову  її  солов’їну.

2016

--------------------------------------------------

ЛЮБИТЬ  УКРАИНУ

                     Любіть  Україну  у  сні  й  наяву,
                     вишневу  свою  Україну,
                     красу  її,  вічно  живу  і  нову,
                     і  мову  її  солов'їну.
                     Володимир  Сосюра,  «Любіть  Україну»

Любить  Украину  –  рискованный  труд,
и  я  тут  сомнений  не  мину.
Когда  говорят,  что  дела-то  не  «гут»,
что  этой  земле  и  позор  и  капут  –
попробуй  любить  Украину
i  мову  її  солов’їну!

Нетрудно  любить  за  порядок  и  хлеб,
ведь  здорово  –  хлебное  поле.
Но  есть  лишь  один  государственный  герб,
где  слово  написано  ВОЛЯ.

А  воля  –  она  не  разгул  в  кабаке,
не  прихоть  разнузданных  братий,
а  сила  удерживать  знамя  в  руке
под  градом  и  пуль  и  проклятий.

И  мне  говорит  кой-какое  чутьё,
что  стоит  любить  Украину.
И  стойкость  её,  и  свободу  её,
и  славу  её,  и  героев  её,
i  мову  її  солов’їну.

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023


Два рядки про війну


*  *  *
другий  день
видалив  з  клавіатури  язьік

*  *  *
навіть  коней  вбивали
ці    люди

*  *  *
син  посудомийки  воює
і  за  гостей  ресторану

*  *  *
та  все  є
світло    газ    вода    скотч  на  вікнах

*  *  *
куртку  в  тривожному  рюкзаку
змінив  на  літню  

*  *  *
масаж  спини
після  місяців  в  бронежилеті

*  *  *
вісті  контрнаступу
повторюємо  географію

*  *  *
вона  повернулася  з  Європи  –  борщ,  вареники
не  винесла  третьої  тривоги

*  *  *
розклад  вимкнень
холодна  вечеря  при  свічках

*  *  *
підросла  донька  за  рік
незручно  спати  у  ванні

*  *  *
день  батька
свіжі  квіти  у  пам'ятника  Бандері

*  *  *
половина  татуювання
вирвана  осколком

*  *  *
забув  що  після  спалаху  та  вибуху
може  просто  піти  дощ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023


Я йшов, здається, п'ятсот століть…

Я  йшов,  здається,  п'ятсот  століть
на  світло  твого  вікна;
і  встиг,    здається,  в  останню  мить...
Є  нічка  у  нас  одна,

та  стукіт  в  грудях,  співпавший  враз,
бо  вибрав  тебе  й  мене.
І  весь  попереду  світ  для  нас,
і  серце  у  нас  одне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023


Весна в Украине

                                       «Знаете  ли  вы  украинскую  ночь?
                                       О,  вы  не  знаете  украинской  ночи!»
                                                                                                             Николай  Гоголь

И  вот  –  весенний  день!  С  утра
в  ладонях  солнечного  света
вся  степь  до  облаков  согрета
по  оба  берега  Днепра.
Качает  ветер  –  вешний,  вышний  –
сады  черешен  там  и  тут,
и  с  ними  –  вишни,  вишни,  вишни…
И  все  они  цветут,  цветут!
И  пахнут!  Тёплый  аромат
плывёт  как  облако  живое.
Лелеки-аисты  летят…
И  это  всё  –  тепло  земное,
прилёт,  цветы  –  одной  волною
от  Запорожья  до  Карпат
или  от  Крыма  до  Волыни.
Как  светит  купол  синевы
любой  пучине  и  вершине
и  шёлку  молодой  травы!
Как  чуден  –  знаете  ли  вы?  –
средь  этой  зелени  и  сини
весенний  вечер  в  Украине!
А  ночь!..
Да  знаете  ли  вы?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2023


ми всі - потоки світла…

Ми  всі  -  потоки  світла,  та  забули...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023