| Сторінки (1/60): | « | 1 | » |
Останнє листя осені опало,
Як загалом ілюзії в житті.
Днів теплих не лишилось, стало мало,
І сум за тим, що справжнє, — у душі.
Уже не так чекається весна,
Не так зоря торкається світанку.
І навіть тиша стала не одна —
В ній відгомін живе старого ранку.
Дощить у вікна майже усі дні,
Туманом сивим стелиться довкілля.
І губляться думки мої сумні
У сірій млі осіннього безсилля…
І, може, час розвіє сивий сум,
І доля подарує щось незриме.
Та вже не кожен стукіт у пітьмі
Назву любов’ю — щирою й живою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2026
Збережи мене в серці своєму,
Збережи мене, збережи.
Я читаю тебе, як поему,
Не зречися мене, не згуби.
Збережи мої очі й усмішку,
Теплі дотики, ніжність руки.
Я кохаю тебе — не на трішки,
А крізь ночі, роки і віки.
Не дозволь мені зникнути з світу,
Де щасливі були я і ти,
Де були ми коханням зігріті,
Де кохали, раділи, жили.
Коли я усміхаюсь крізь сльози,
Коли кажу: «Все добре», — не вір.
Обійми мене ніжно в тривозі,
Там без тебе холодний пустир.
Осінь тихо дощить і згасає,
Холод дихає в душу й серця.
А без тебе мене тут немає,
А без тебе я - мов сирота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2026
Я падаю з тобою у безодню,
Я падаю, лечу, лечу, лечу...
Від губ до рук, до самих глибин серця...
Я насолоджуюсь, кохаю, я люблю.
Струм по руках, безумство, тіло, вічність...
Я відриваюсь п'янко від землі.
І ти, і я, разом ми — нескінченність.
Моя душа з тобою, наче в сні.
В твоїх очах тону, тону безодньо,
В твоїх руках втрачаю час і страх.
І дихання у нас одне, синхронне...
Одна любов на двох в наших серцях.
І хай цей світ враз зникне перед нами,
Нехай зірки попадають в пітьму.
З тобою з попелу я ніби воскресаю,
З тобою я надіюсь і живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2026
Чи може ця земля без неба,
Осінь бува без дощів?
Що нам для двох, що ще нам треба
В галасі диких вітрів?
Може зима бути без снігу,
Сльози без болю текти?
Хто я без тебе? Не бачу, не мрію...
Тінь у руках самоти.
Хто я без тебе? Хто ти без мене?
Хмари пливуть в далині.
Може, любов наша — тільки примара,
Може, наснився мені?
Як я без тебе? Як ти без мене?
Хто нам розкаже про біль?
Серце кричить, та мовчать його стіни,
Душу вкриває полин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2026
Я кохаю тебе ніжно, глибоко і тихо…
Я кохаю на вічність — на ціле життя.
Осінь знову дощами цілує так стиха…
То злітаю до неба, то падаю я.
Вже немає нічого, що сенс набувало б,
Вже немає нікого — лиш ти є і я.
Залишилось кохання, що нас зігріває.
Залишись слова, що сказав ти: "Моя".
Наче фільм уповільнений, музика ллється,
А під шкірою ніжно пульсує любов.
Ти — мій спокій, мій космос, де серце сміється...
Задощила за вікнами осінь нам знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2026
Мамо, по моїх скронях тихо тече вода.
Може, вона запізнилась...
Вниз покотилась сльоза.
Як-бо то виживати
Важко на світі цім...
Нам би життя пізнати...
Час має дивний плин.
Кожному - по кусочку,
Клаптик цікавий життя.
Є в нім початок світлий...
Є в нім кінець буття.
Гірко його покидати...
Світ, в сьогоденні лихий.
Що я б хотіла сказати?
Будьте добрішими в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2026
Колись на цьому місці було небо,
Прозоре, чисте і таке близьке.
А зараз воно сиве та журливе —
Нема тебе, нема мене, нема.
І тільки вітер ходить поміж нами,
Збирає тишу з вицвілих доріг.
Колись ми були цілими світами,
А нині — тільки тінями удвох.
Життя непередбачено-чутливе
І швидкоплинне....
Відстань… самота…
І твоє серце — ніжне та вразливе,
Десь полетіло в вирій.
Пустота…
Колись на цьому місці були люди...
А зараз вітер попіл розвіва....
В душі холодній ранок осінь будить.
Що залишилося в мені?
Зима,зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1069460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2026
Я одягаюсь в чорне,
як траур по світу цім.
Слухаю внутрішні звуки
крізь тишу, крізь глибину.
Листя шумить на вулиці.
Осінь знову дощить.
Світ потонув...в темряві.
Плаче земля в кровІ.
Що нам лишається? Дихати.
Не повернути назад
Тих, хто пішов в засвіти.
Серце розірване. Плач.
Хай залишається трошечки,
Хоч би краплину всім
Божої милосердності
Тим, хто лишився живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2026
Якщо є на світі людина, подібна до Бога,
Спини сльози горя на втомленій нашій Землі.
Кров проливається, гине людина, народи.
Правди немає, нема її в кожній війні.
В кожнім столітті людей убивали.
Битва між світлом і темінню йде.
Хто ви? Ті люди залізні, криваві?
Хто той, що тис на останній курок?
Так повелося - людей убивають.
Вчора, сьогодні, століття тому.
Як же, диявол, так схожий на Бога,
Холодно в скроню стріляє...за крок.
Люди втомились, так гірко втомились!
Сльози течуть, як холодний струмок.
Мука нестерпна - безжалісні втрати.
Боже, чому ти забув про нас, змовк?
Нам би проснутись під звуки природи,
А не від вибухів, свисту ракет.
Нам би вдихнути нарешті свободу,
Але там диму зловісний намет.
Ти якщо можеш, та хтось же то може!
Та зупини ці жахіття війни!
Ким ми, народжені Богом, тут стали?
Хто ти, хто може? Війну зупини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2026
У небі, де пахнув сніг, залишились почуття,
Прозорі, як тонкий лід, і чисті, немов роса.
У часі немає меж, панує краса-весна...
Та спогади в серці ті, які відчувала зима.
Співає вже вранішній птах за вікнами, та мовчить
Той спогад, залишений в снах. Щаслива кохання мить.
По серцю проходить спів... Дорога життя одна.
Давно вже немає снів...І нас вже давно нема...
Колишніх, веселих, смішних, з родзинкою куража.
Які ми тепер? Мовчить...потріскана вщент душа.
Розкішно цвітуть садки. Квітує по колу земля.
А де залишилися ми? А нас тих давно нема.
І з неба, де падав сніг, ідуть де-не-де дощі.
Зігрій мої тихі дні, коли не пишу вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2026
Я навчилась відпускати —
час, миттєвості, людей…
Бог один лиш може знати,
до останнього з ким йдем.
Хто крізь бурі і мовчання
не загубить теплоту,
хто залишиться останнім
берегти твою весну.
Я навчилась не тримати
тих, з ким подумки одна.
Душу словом не зв’язати —
не зі мною хто, хай йде.
Я навчилася мовчати,
в тиші, кажуть, глибина.
Серце серцем душу чує,
а все інше — суєта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2026
Музика в мені звучить небесним відлунням і дощем,
Краплинами весняними на танучий, мов цукор, сніг...
І в мені прокидається сила, яку не здолати
Надто пораненій, дуже втомленій і блідій весні.
Серце зміцніло, а може, ти знову мені допоміг.
Холодно... знаєш, та я не люблю гарячінь.
Вітер гуляє, птахів розважає, шепочуть струмки.
Як же я хочу надихатися кожною миттю весни!
Небо сміється, веселкою в’ється. Живи!
Що залишилось сказати тобі наостанок?
ПО-ЛЮ-БИ
День незавершений, може, безсонну і чорну ніч,
Коли ти з душею стрічаєшся в тиші віч-на-віч,
Ялину за вікном, байдужий сірий асфальт,
Навіть якщо всі кажуть, що ти чудний і трохи дивак.
В житті так мало наповнених радісних днів,
Все менше стало приємних красивих снів.
М’якою ходою вулицями йде весна.
Як вона схудла... поки прощалась зима.
Запрошую... в мій крихкий, трохи дивний світ.
Будемо сміятися, пити чай, їсти повітряний легкий зефір...
Слухати музику, дивитись на дощ, що капає вниз.
Може, розкажеш про те, що болить, під чайника свист...
Радості в серці... І що нам сьогодні лишається? Жити.
Світла в вікні... Ніжності в серце і
Любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2026
Не повертай мене до себе,
не повертайся вже ніяк…
бо моє серце — тиха скеля…
Не повертайся..плине час.
Життя - миттєве, швидкоплинне,
Не обертай його на біль.
Кохання - тихе і глибинне,
Моє...Не сип на рану сіль.
Шкода, що в світі все минає...
Оте і справжнє, і гірке.
Господь один лиш точно знає,
Куди нас доля приведе.
Не повернусь. Не повертайся.
Хай рана тихо заживе.
Іди в життя і не вагайся,
Хай час травою поросте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2026
Ти сильніший за тиху блакить,
Набагато глибший, ніж море.
Знов до нас повертається мить —
Розквітає любов у природі.
Ти — і радість моя, і печаль,
І натхнення, і тихий омут.
Якось мудрий один сказав:
" Ми в коханні сильніші". Може...
Розквітає з тобою душа,
І здається — це вперше зі мною.
Я закохуюсь, наче весна,
У волосся твоє з сивиною.
Вітер тихо торкнувся плечей,
Я вдихаю любов, як причастя.
Серед прожитих днів та ночей
Ти - розрада моя й тихе щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2026
Захисти мене, Господи, від людини,
Від пекла, що в серці її проросло.
Жорстоке століття, де смерть щогодини...
Та хтось п'є за успіх й здоров'я вино.
Сховай мене, Боже, від звіра в людині,
Тварини безжальної, хижої в ній.
Чому некомфортно так в спокої й мирі?
Живемо ми всі на планеті одній.
Я світ споглядаю крізь вікна холодні,
Де сніг засипає сліди і слова.
«Людина» — ім’я і високе, й безоднє...
Що в ньому лишилося? Осуд, ганьба...
Тоді розпинали — сьогодні стріляють,
І знову молитва — мов подих з грудей…
Які ж то холодні долоні стискають
Метал, що вбиває невинних людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2026
Закапала зима, заплакала…
Прощальним подихом повіяв білий сніг.
Сідав на плечі ніжно, тихо, знаково —
Немов рукою сильною від віхоли беріг.
Прощання неминуче, трохи болісне…
А я б дивилася на тебе цілий вік.
Розтане сніг — і стане трохи моросно,
Розмиє дощ останній білий слід.
Зима ще буде трішечки пручатися,
Так хочеться набутися… ще мить.
Та час іде. І треба нам прощатися —
Зима залишила у серці ніжний слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2026
Затримайся хоч на хвилину,
Побудь зі мною ще хоч мить.
Сідає сонце за долину,
У відблисках зима мовчить.
Припорошило білим снігом,
Така краса! Як у раю.
Цей день, цей подих в небі свіжий...
Як перед Богом я стою.
Чи зможу я тебе забути?
Цю розкіш срібної зими?
Залишся..хочу ще відчути
Холодний доторк до весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Я завжди любила контрасти,
Червоне і чорне — дует
Експресії й тиші, що рветься,
Запрошує на паркет.
Червоний — то пристрасть у танці,
А чорний — його глибина.
Один — б’ється ритмом у серці,
В інший — спокута німа.
Два кольори, два поєднання,
Як тиша і пристрасть життя.
У чорному — тихе мовчання,
В червоному — почуття.
Між ними жива я і справжня,
Без масок і страху, жалю.
В червоному сильна й відважна,
А з чорним — в молитві стою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2026
Присвячується моїй подрузі дитинства Д.А.
Ми сіли з тобою й заплакали
За тими, якими були.
Веселими, світлими, юними...
Та рОки давно ті спливли.
Тепер крізь віконце з морозами
Чекаєм додому синів.
Давно відцвіли вже покосами
Літа наші, сповнені мрій.
Давно сни змінились тривогами,
У душах - молитва німа.
Пішли ми своїми дорогами,
Не втративши в серці тепла.
Листи вже змінились онлайнами,
А відстань - на довгі роки.
Все більше перерв між мовчаннями
І слухання самоти.
Ми сіли з тобою й заплакали
За сміхом минувших літ.
За днями, що тихо розтанули,
Як ранній весняний лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Зима потеплішала, стала м'якою та ніжною,
От-от і розтане розпушений сонцями сніг.
Я хочу надихатись, йдучи дорогою сніжною.
Вдихнути цю зиму, що стала уже на поріг.
Прощання болюче, вже сум закрадається в сутінки.
Якби ж то ти знала, як я тебе сильно люблю.
На фото залишся, як спогад щасливої усмішки.
...морозні малюнки стікають повільно по склу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026
Коли заходиш в чужий дім — зніми взуття
І привітайся чемно і привітно.
Якщо тебе не запросили — не біда,
Ти вибачся тихенько й вийди гідно.
У кожнім домі — свої правила й тепло,
Будь ласка, поважай чужі кордони.
Якщо тобі не затишно було,
Подякуй на знайомій дому мові.
Не все, що відчиняють — назавжди.
Є двері, що відчинені для серця.
Шануй чужу оселю, ні — то йди,
Та бруду не неси, бо повернеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
Коли болить — не просять порівнянь,
Не треба фраз: «А в інших, он, ще гірше».
У серці біль — не поле для змагань,
І не екзамен, в кого болить більше.
Знецінять — і мовчання пророста,
І знову наодинці ти з собою.
Чого ти прагнеш, зболена душа?
Простих обіймів, слів: "Я тут, з тобою."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
Я більше себе не зраджу.
Крізь пошуки вічних мрій
Я вслухаюсь в тишу,
Скажу: «Постій, зупинись, відчуй».
Я більше себе не зраджу —
Послухаю тишу. В ній
Є все, що душа підкаже.
Будь справжньою… в світі цім.
Будь сильною і слабкою,
Будь там, де ти є. Живи.
Для себе і когось - домом,
Для тих, хто несе добро.
А іншим — закриті двері,
Бо ти — не чужий вокзал,
Не станція без довіри,
Не чийсь прохідний причал.
Живи, як підказує серце -
На повну чи тихо. Як є.
Не міряй чужими думками
Ні душу, ні серце своє.
Довірся собі - ти відчуєш -
У світлі й темні часи
Завжди будуть ті, що почують.
Послухай себе і...ЖИВИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2026
Я б дивилась на тебе вічно...
Біле поле..Зима, зима...
Обійма мене холодом..ніжно.
Боже правий, яка краса!
Я б тебе обіймала снігом...
Милувалася крізь вікно.
Ти така білосніжна, біла,
Ніби сон на Святвечір в Різдво.
Ти - мій затишок, спокій, натхнення.
Чистий дотик в сумліннях душі.
Моя муза, моє одкровення.
Новий подих у сірій імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2026
Війна позривала маски...не ковідні
І болить...
І більше не буде казки... як вчора..
Цінуймо мить.
Війна оголила душі, і вилили все до дна:
Нещирість, неправду, байдужість...
Вже хто збагатів чим сповна.
Розрізала серце до краю...а в когось воно
Мовчить.
Жортоскість, озлоблення, щирість...
А совість? Вона не спить?
Немає посередині. Є чорне і біле
В нас.
І треба обрати нині,
Куди ти підеш...в цей час...
Війна. Скільки горя навколо...
Так важко лишитись людьми.
З великої дуже любові
Зостатися тими, ким є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2025
В мовчанні немає байдужості...
Тиша твоя кричить
Світу про малодушність.
Серце втомилось. Спить.
В кімнаті тьмяніють сутінки,
Годинник вистукує такт.
Він монотонний, задумливий, приторний.
Вибач мене. Пробач.
Є грані, кордони глибокії,
Далі за ними - весь ти.
Я бачила душі, як діти, невиннії,
Я бачила тих, в кого темінь в душі.
В мовчанні є сила? Я в цьому не впевнена.
Там схований біль гіркий.
Мовчання - це золото? Іноді...дозами.
Цей світ...невимовно жорсткий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
Як тебе забути? Розкажи...
Ніжний погляд, пристрасть поцілунку?
Як нам роз єднати слово "ми"
І кохання вищого гатунку?
Як мені забути почуття,
Що давали силу і натхнення?
Як то жити далі в світі зла,
Дихати у новім сьогоденні?
Без присутності твоєї - самота,
І без тебе - осінь потьмяніла...
Я без тебе в світі - сирота...
Стеляться тумани в осінь...сірі...
Листя падає додолу...Задощить...
Хмари вже сердито споглядають.
Доторкнутися до тебе, хоч на мить...
Сльози по очах униз сповзають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2025
Відпусти, хто хоче йти, —
Не тримай те, що згорає...
Ті, хто йдуть — несуть світи,
Де тебе уже немає.
Не тримай те, що іде,
В серці вже він (вона) не з тобою.
Біль і смуток - це мине
Та покриється імлою.
Не молись за «повернись»,
Чи ж насильно покохаєш?
Вітер, осінь...Зупинись...
Завтра буде що? ...Не знаєш.
Все, що мало, відбулось,
Відкохалось, відраділось.
Що не справжнє - розлилось,
Віддалилося, змарніло.
Правда є...в твоїй душі...
Істина велика в часі.
Відпусти...Почуй в тиші -
Божий голос, Божий задум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2025
Осіннім громом ти в мені звучиш.
Так глибоко... в артеріях, по шкірі...
Ти розливаєшся по темряві...мовчиш...
Ти — поза часом...вище від зневіри.
Ти сильним вітром, грозами в мені...
І тиша по тобі — вона проймає.
Звучиш настирними дощами у вікні,
Мене самотність, знаєш, не лякає.
Навіть Господь замовк у темноті,
Годинник вкотре не пробив опівніч.
Ти тінню розриваєшся в мені,
Гілки самотні дряпають по вікнах.
Своєю силою мене ти долюбив —
До самого останнього зітхання.
Яка щаслива я була, що ти...ти жив.
До свого, до останнього... мовчання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2025
Де залишила я ніжність?
Там, у далині...
За роками пливли роки..
Канули в імлі.
Де лишилась моя пам'ять
Про весняний день?
Коли сяяли ми щастям,
Радісні в весні.
Що лишилося у серці?
Пам'ять лиш одна.
Стомлено душі торкнеться,
Тиха та німа.
Хай залишиться нам юність
В тім короткім дні.
Хай залишиться нам радість
Кожному вві сні.
А тепер шматок паперу,
А на нім - вірші.
Недописана новела
Схована в столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1050259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2025
Осінь падає в долоні листям золотим,
Прохолодними дощами в шибку моросить.
Дні сховалися в м'які пледи...в спогади тепла.
Кава з чаєм гріють ранки. Спокою пора.
Сонце дивиться, не гріє...стелиться туман.
Осінь хай в обіймах ніжних захистить від ран.
Хай затихнуть в полі битви, хай зітліє страх.
Хай війна затихне в осінь...не приходить в снах.
Осінь жовтим падолистом з вітром грає вальс.
Збережи живих, Всевишній,помолись за нас.
Пахне осінь. Вечоріє. Змокла вже земля.
Хай сьогодні нас зігріє спокою пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2025
Знайдіть слова любові та тепла
Для тих, хто ще живий сьогодні...
На жаль, воно коротке, це життя,
Незвідані шляхи для нас господні.
Цінуйте час, хвилини, що разОм,
Цінуйте тих, хто серцем рАзом з вами,
Хто сидячи без тебе за столом,
Від інших злих та підлих захищає.
Хай буде час на зустріч і на мить,
Щоб рідні душі наші обійняти.
Знайдіть слова...а краще обійміть,
Бо завтра може...може не настати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2025
Коли люблять – не кидають,
Істина проста.
Я тобі бажаю щастя,
Миру та добра.
Коли люблять – то горою
Повсякчас стоять.
Ділять радість і страждання,
Смуток, біль і страх.
Коли люблять – тихо шепчуть
Богу - поможи.
Почуттями між рядками
Пишуть - збережи.
Коли люблять – захищають
Від негод та сліз.
Коли люблять – серцем поруч…
А не в морі мрій.
Коли люблять – то напишуть
Правду на душі.
Коли люблять – тебе чують
Навіть в тишині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
Він дарував їй троянди,
Світлі, як рання роса.
В запахах ранніх лаванди
З поглядом в небеса.
Він дарував її квіти
Вранці...під хвилі прибій.
"Ти, ти найкраща у світі"-,
Тихо її шепотів.
Він її слухав крізь тишу,
Він...він без неї не жив.
"Дай я тебе заколишу", -
Ніжно її говорив.
Він дарував своє серце,
Душу свою доручив.
"Жити без тебе - без сенсу..."
Він її так любив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2025
В ту ніч йшов дощ невпинний, одинокий,
Періщив у розчинене вікно.
Стояла ніч глибока, темноока,
І вітер вив на місяць...На чоло
Твоє краплини стежками стікали...
І бігли по волоссю долілиць.
Ти увійшов промоклий весь до зали.
Зустрілись очі...падав одяг ниць.
Зімкнулись губи в ніжнім поцілунку...
Ти сильними руками обійняв.
Від почуттів п’яніли, як від трунку...
Як я чекала...як мене чекав.
Кохання від розлуки не тьмяніє,
Неначе квіти, в серці розквіта.
На відстані воно в душі жевріє,
Щоб обпалити пристрастю вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2025
Які були мої безсилі очі
Перед твоїм полоном, перед тим,
Якими ніжними бувають темні ночі.
Наповнені коханням, як вином.
І як тремтіло тихо моє сердце
Від твого подиху, солодких твоїх слів.
Ти доторкався так, немовби вперше
У небі пролунав пташиний спів.
Які були чуттєві твої губи,
Я танула від них, як ранній сніг.
Душі моєї грали тихі струни
І пелюстки троянд торкались ніг.
Які були ми пристрасні й щасливі.
Відверті до знемоги, забуття.
Знесилені, чуттєві і вразливі,
Немовби в тій хвилині все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
Наполовину любити не треба,
Наполовину - то гра.
В серці є істина тиха, як небо,
Правда, як скеля, міцна.
Наполовину - як літо без сонця,
Наполовину - пітьма.
Стукає дощ у осіннє віконце.
Наполовину - зима.
Скільки б ти серце своє не тривожив,
Є свій початок, кінець.
Промисел є, він єдиний і Божий....
Наполовину - пройде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2025
Не шукай мене в інших,
Мене в них давно вже немає...
Не шукай мої очі,
Вони вже давно не твої.
Тихо падає сніг..на бруківку...
Промерзлі алеї.
Тихо падає сніг, як колись...
І розтане в імлі.
Не ламай більше стіни,
Вони назавжди непорушні.
Не заходь за кордони,
Вони вже давно не твої.
Ти хотів на свободу,
То будь же довіку ти вільним!
Не пояснюй нічого...
Бо вже відболіло давно.
Не шукай мене в інших,
Я крихти з собою забрала.
Не шукай мене, чуєш?
Мене вже немає... давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2025
По тонких зап’ястях моїх стомлених рук
Стікає прозорий, мов подих, солодкий аромат.
Сьогодні я — тінь,мій образ — суцільний «нюд»,
У келиху гра недопитий мускат.
Вікно відчинене — вітер торкає тюль,
Намисто й перлини розсипані долі.
Вечір липневий сіріє,гусне,мов ртуть,
І берег розмитий тоне у солі.
Торкнуся губ гранатовим — легкий акцент,
Червоний, як подих, як мить буття.
В очах — тінь зеленого, штрих, мій відтінок, момент.
І фоном Шопен — наш вальс, як уривок з життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2025
Колись вона закінчиться - війна,
Останні в небі стихнуть поголоси.
Зародить знов сплюндрована земля,
Засяють переливом ранні роси.
І тихо стане, тихо, як в раю,
Зітхне душа в тривалому чеканні.
Останні сльози сплачуться в гаю.
Запахне МИРОМ вранці, на світанні.
З боїв нехай повернуться живі,
Всі ті, хто відчайдушно боронили.
І світла пам'ять тим, хто на щиті...
Хто повернувся...але в домовині.
Вона закінчиться, закінчиться колись...
Хай бо настав той день уже сьогодні.
О, лютий звіре, чуєш, схаменись!
Колись і ти впадеш в глуху безодню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2025
Моя осінь пахне чаєм та дощем,
Сторінками книг шепоче листя.
Незігріте серце під плащем
Покривається росою, як намисто.
Моя осінь пахне лісом золотим,
Спокоєм в примружених світанках.
Обіймає з неба ніжно херувим,
Тихо стеляться тумани спозаранку.
Восени стиха яскравий літній блиск,
Пристрасті спекотного будення.
Все гучніше чути вітру свист,
Ніби спогад, що живеш ще в сьогоденні.
Осінь тихо стукає в поріг
І заходить з дозволу навшпиньки.
Прикуняв меленький котик біля ніг.
Літні спогади ховаю в серця скриньку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2025
Якби у мене було ще одне життя,
Я б цілувала тебе в пору світанкову,
Я б говорила про безмежні почуття
І обіймала в пору вечорову.
Замало днів, недоспаних ночей,
Замало слів, не сказаних завчасно.
Я в глибину твоїх живих очей
Здаюсь без бою...тихо ...передчасно.
Якби ж то нам іще одне життя,
Щоб нам з тобою, милий, долюбити.
На жаль, нема у долі ще квитка...
Як хочеться з тобою ЖИТИ, ЖИТИ!
Моя душа - тендітна, як трава,
Збентежена поривом свіжим вітру.
Ти говорив, що я твоя. Твоя!
До подиху останнього, відтінку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
Сльози застигли на півдорозі,
Вони втомилися капати вниз...
Присмак нелюбові — в кожній прозі,
Кличе душа: "Повернись".
Мої очі — скляне синє море,
Світ просить знову: "Грай!"
Люди, спиніть свої ігри,
Я прошепочу: "Прощавай!"
Час з гіркотою змішався,
Ми не такі, як колись.
Той, хто в любові не знався,
Падає, падає вниз.
Я зачиняю двері в тишу,
Там, де не чути слів і людей...
Знаєш, я більше не можу, не пишу,
Спустошена... до нулів та ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
Хай ця весна буде останньою,
Тою, де плаче земля.
Хай ця весна пташкою ранньою
Наші зігріє серця.
Хай ми вдихнемо на повну і видихнем
Свіже повітря без сліз.
Хай ми, нарешті... та просто ми виживем,
Випрямим спини в весь зріст.
Попелом, димом та вітром зневіреним
В світі розчиниться біль.
Плачуть на небі душі розстрілених,
Скільки у чорному вдів!!!
Боже, нехай це свавілля закІнчиться
І закінчИться пітьма.
Хай тихим ранком цей морок розвіється,
Хай обійме нас весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
Нас ділять, як смачний пиріг.
...Укрите кров'ю лихоліття.
Свої ж пускають на поріг
Тих ворогів. Яке жахіття!
Нас продають, як на торгах,
За "камінці" в глибоких надрах.
Наше життя в чужих руках,
Жорстоких, ницих, безпощадних.
Радіє хтось за плач, за біль,
За сотні згинувших солдатів.
На рани далі сиплять сіль.
За що, скажіть, нас катувати?
За що хтось не побачить більш
Родину...брата, чоловіка?
За той пиріг, що ріж не ріж,
А не поверне рідних. Світе,
Отямся!Зупинись, постій!
Життя дорожче за "каміння".
Та світ до горя онімів.
Та світ продав своє сумління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
Мрій, що ти йдеш і вдихаєш хвилини, моменти.
Мрій про життя, де немає жахіття війни.
Мрій про любов під мелодію ніжної флейти.
Мрій сміливіше, мрій, надихай і ЖИВИ!
Хай кожен день починається сонячним ранком,
Хай омиває шовкове волосся твоє
Чистими росами, родженими на світанку.
Хай кожен день все найкраще тобі віддає.
Дихай на повну і вчись кожен день цінувати.
Адже життя, то миттєві пориви душі.
Мрій, не соромся найкраще і добре бажати,
Мрій, адже сонячна мрія твоя - то все ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Сльози на очах, а в серці - морок.
Скільки полягло їх, скільки ще...
Не повернеться у середу, в вівторок.
Скільки ще терпіти горя, скільки ще
Буде плакати людина? За свободу,
За життя, за радість, за любов...
Скільки ще терпіння у народу?
Скільки проливатись буде кров?
Це страшне, криваве лихоліття...
Апокаліпсис... А суддями - ніхто.
Це жорстоке, згорене століття.
Ми вмираємо...а світу хоч би що.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2024
Ллє безпорадно по тілу,
Б'є так нещадно в вікно.
Як ще душа не зомліла?
Сиплеться день, наче скло.
Дощ без упину періщить,
Ріками в прірву тече.
Вітер поривами свище.
Як же у серці пече!
Як розриває до болю
Горе у світі...щемить...
Чи нарікати на долю?
Боже, як серце тремтить!
Ріками вниз і дощами
Хай омиваються дні.
Всі, хто живі, будьте з нами,
З нами, на рідній землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Торкаюсь тебе ніжно,
Торкаюсь тебе тепло...
Між нами любов - вічність,
І час зупинився, правда?
Тепло зігріває тіло,
Наповнює серця струни.
Тепер не один ти, чуєш?
Тепер ми разом, знаєш?
Чуттєво тебе цілую,
Тебе відчуваю... доторк...
Без тебе я не існую...
Без тебе в душі морок.
Торкаюсь очима ніжно...
Торкаюсь вустами тепло...
Хай гріє твою душу
Цей доторк глибокий, ясний
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Коли твоя рука в моїй долоні,
В мені перевертається весь світ.
Ти знаєш, так втомилася від болю...
Зігрій мене, бо серце, як граніт.
Ти розтопи в мені вогонь бажання...
Пориви вітру у душі моїй відкрий.
Не знала я до тебе, що кохання -
То губ солодких пристрасний порив.
Кохай мене, як сонце любить небо,
Кохай мене щомиті, навесні...
Кохай мене, бо як же я без тебе?
Хай солов'ї співають нам пісні.
В своїх обіймах ти тримай міцніше,
Хвилини ці з тобою, наче рай.
Цілуй мене ніжніше і ніжніше...
Весь світ хай почекає нас, нехай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Ти перестав для мене існувати.
Чи думав ти, що я пробачу знов
Оцю ганебну звичку зневажати!?
І називати потім: "Це ж любов"!
Ні вибачень, ні розуміння, ні поваги!
Це ж треба, щоб отак згнила душа!
Щоб сльози й біль мій так...задля розваги!
Не зрозумів? Назажди я пішла.
Я витерла і сльози, і образи.
Я викинула спогади в смітник.
Ти більш не доведеш мене до сказу.
Бо ти назвжди, любий, з серця зник.
Не треба слів, байдужих і нещирих.
Цинізму більш не треба та зневаг.
В твоїх очах, жорстоких та зрадливих,
Вогонь для мене назавжди погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Куди мені втекти від себе?
Чи є те місце на землі,
Де навіть спогади про тебе
Не будуть снитись уночі?
Щоб я забула день і час той,
Коли у розквіті років
Зустрілись ми,мій сокіл ясний,
На злобу спільних наших днів.
Куди мені тікати, Боже,
Від цього марення подій?
Кохання? Було? Може, може...
Я замерзала, ти не грів.
Немає відповіді в мене,
Немає сили, щоб іти.
Ти в егоїзмі, сам за себе.
Вже мір не знаєш. Йди, іди
Далеко так, щоб навіть вітер
Твій подих не доносив. Час
Хай витравить до скону віку
Всі наші спогади про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Якщо помирати, то тільки у себе, удома.
Якщо помирати, то тільки на рідній вкраїнській землі.
Життя швидкоплинне...гірке і водночас чудове.
Летять, кричучи, десь за обрій мої журавлі.
Якщо доживати, то там, де родилося серце.
Якщо помолитись, то серед вкраїнських церков.
Моя Україно, розхристана, втомлена, б ється.
Моя Україно, моя незрадлива любов.
Якщо говорити, то те, чим наповнене серце.
Якщо помовчати, то там, де без галасу, сліз
Настільки зболіло, що все посередині рветься
Від болю і туги, від горя, що ворог приніс.
Якщо цілувати, то тих, кого справді кохаєш.
Якщо обіймати, то рідних і теплих людей.
А можна і тих, кого навіть ти зовсім не знаєш,
Хто вже від безсилля згорає у смутку безсонних ночей.
Якщо проживати, то так, щоби сорому мало,
У вічність коли доведеться тобі вируша...
І щоб солов ї навесні тобі пісню співали,
Коли знайде спокій твоя неспокійна душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Я все в собі перекричала...
Сховала з скринею на дно.
Тепер так тихо...замовчали
Останні відчаї...Крізь скло
Дивилось небо однотонне.
Сірів змокрілий тротуар.
На лавці - листя непритомне.
Ще не засвічений ліхтар
Білів крізь сутінки осінні.
Тихенько дощик накрапав.
Слова затихли в онімінні,
В байдужості чужих вистав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Вже плаче ніч, осіння ніч холодна.
Періщить дощ нестерпно у вікно.
І виє вітер так, як вовк голодний.
Не зігріває випите вино.
Така самотність, що не має краю,
Межі немає в сутінках душі.
Як жити далі? Дихати? Не знаю.
Куди не глянь - обличчя всі чужі.
До болю жаль життя, що вже позаду,
Що все хороше вигоріло вкрай.
Та де знайти для серця ту розраду,
Що зігріває душу? Не зітхай,
Не вий, душа, під холод цей осінній.
Нехай ця осінь видощить в тобі
Життєву тугу, розпач, потрясіння.
Розмиє біль, зароджений в журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Моя країна плаче, плаче, плаче...
В пекельному вогні горить земля!
І сотні матерів сьогодні плачуть...
Сучасний світ і слово це "ВІЙНА!"
Народжуються діти в підземеллі,
Винищуються люди та міста.
Країна опинилась в лютім пеклі,
І розпинають рідну, як Христа!
Щоб брат на брата!
Звірі, а не люди.
Залита горем матінка-земля.
Та Україна наша є, була і буде!
До волі шлях свій кров'ю вистеля..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Мамо, у нас війна.
Бачиш, зруйновані хАти.
Суне зі сходу орда
Наших людей убивати.
Мамо, за що і чому
Вулиці вкриті хрестами?
Хлопці ідуть на війну,
Бомби літають над нами.
Як же у серці щемить
Кожна обірвана доля.
Наше життя - то лиш мить.
Скільки їх там, серед поля...
Син, чоловік, побратим...
Йдуть на війну і дівчата.
І серед свіжих могил
Сил вже не мають кричати
Ті, хто залишився тут,
Сам в озвірілому світі.
Сльози річками течуть.
Мамо, куди їх подіти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Задощила осінь, пожовтіла.
Поле десь ховається в туман.
Чи ж такої долі я хотіла?
Та життя - то вибір чи ...обман?
Небо плаче. Холодом проймає
Втомлена від вибухів земля.
Хто, скажіть, на світі цьому знає
День, коли закінчиться війна?
Дерево тремтить від сили вітру
Так, наче налякане дитя.
І в осінню позолочену палітру
Небо біль і смуток загорта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Замерзаю в холоді твоєму...
Від байдужості, що віє з небуття.
Мерзну, холодію і німію...
І немає цьому холоду кінця.
Кожен крик, то смерть в моєму серці.
Кожне слово ранить до ....безкрай.
І душа стиснулась тихо в жменьці.
Помирає тихо...Не чіпай!
Завиває вітер за віконцем,
Осінь задощила. В кольорах
Опадає листя. Тепле сонце
Залишилось в літніх вечорах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Час крізь долоні сочиться
І виліта у вікно.
Боже, скажи, та чому я
Все ще живу на землі?
Боже, зруйновані храми,
Братоубивча війна!
Створений світ весь не нами...
Плаче від болю земля.
Час пропливає,хвилини...
Чим ми наповнюєм дні?
Нам невідомі маршрути.
Світе, ти тонеш в крові!
Боже,врятуй від страждання!
Господи, поможи!
Час зараз - випробування!
Боже, врятуй, збережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023