ROZET

Сторінки (1/4):  « 1»

Вибір

[i]Я  міг  би  стати  поетом  ,  писати  красиві  вірші  ,
здаватись  світу  коректним,  та  не  почутим  в  душі    ,  
так  гарно:    красиво,  надійно  ,  шепчуть  мої  думки
 я  маю  бути  кмітливим  та  зрозумілим…  
Скажи    !

«А  чи  може  людина  ,  створити  нове  ?
Коли  так  все  в  нотаціях  в’язне  ?,
коли  кожне  слово  це  вбивця  світів  ,
коли  кожного  доля  в  руках  у  катів  .
Коли  сам  він  нічого  в  житті  не  створив  
Коли  серцем  не  слухав,  але  римами  жив  .»

Я  відповім  :
«Світ,  не  цирк,  не  танок  ,
Без  бажань,  та  зірок!  
Це  все  сміх,    що  викликає    черговий    зівок  ,
 мене  втомлюють  спроби,    хоч  чужі  ,хоч  свої,  
проти  вітру,  та  проти    течії  йти  
Є  у  світі  закони  ,  досвід  предків  не  тлінний    
Слухати    старших  то  єдиний  твій  правильний    [b]вибір  [/b].»

А  чи  маю  я  дух?    ,  маю    волю  бунтарства?  
На  Глибині    жерло  вулкана  не  згасло?          
Маю  хвилю  натхнення  та  не  зламану  надію?
поки  маю  я  [b]Вибір    [/b],  доти  маю  я  силу  ![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022


Вечный Мудрец


[i]-Что  важно  ?  
-Видеть  притяжение  и  по  нему  бездумно  идти?  
-  Корить    себя    за  ответвление,    что  повстречалось    на  пути  ?

-Что  где-то,  кто-то  
с  чем-то  ,как-то  
-не  так  смотрел  ?  
-куда  я  шел  ?  
и  приближался,  пусть  не  внятно  
к  краю  допущенных  дорог  ,
-И  до  чего  же  умиленье  и  отвращение  от  судьбы
 что  предложила  в  это  Бремя  
Мне  вдруг  с  дистанции  сойти  ?  

Заплыть  туда  ,там  где  я  вязну  ,  
то  что  не  свойственно  вообще    ,
 мне  бы  создать  что  то  прекрасное,  
вот  только  пропасть  на  душе  .

Ты  сам  на  сам,  смотри  и  бойся
 ты  сделал  ставку  на  мечту  ,  
оставив  сумму  удовольствий  
быть  может    к  самому  концу  .

Успел  вдохнуть,  успех  свой  рясный  
к  которому  ты  шел  во  тьме,  
а  сердце  придавало  ясность
 и  озаряла    в  темноте    ,  
и  как  бы  ноша  не  впивалась    
ты  запретил  ее  терять  
За  сокровенное  богатство  
которые  им  не  отнять    .  

Быть  может  страх,  зайдет  без  стука
 и  выпотрошит  все  на  пол,  а  я  останусь  
Не  весомым  ,  останусь  [b]вечным    мудрецом    [/b]  

-Что  важно  ?  
-Видеть  притяжение  и  по  нему  бездумно  идти?  
-Корить    себя    за  ответвление    что  повстречал[/i]ось    на  пути  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967184
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2022


Взрослый мальчик

 
[i]Я  снял  наручные  часы,
 они  словно  браслеты  ,
сдавливали  руку  и  мешали  сну  ,  
К  утру  смотрю,  часы  устали  двигать  стрелки  ,
и  ночь  перетекает  в  день  к  утру  ,  
это  послание  ?,  от  тех,  кто  смотрит  свыше  
передают  ответы  на  вопрос  ?  
Или  это  ресурсная  Черта    планеты  .
Закончилась  судьба  этих  часов  .      
Мой  ангел,  ты  меня  оберегаешь  ?  
Мы  через  многое  с  тобой  прошли,
надеюсь  мы  ресурс  не  исчерпали,  
Иначе  как  ,по  минному  полю  идти.    
Я  знаю  дело  не  в  удаче  ,  
я  знаю  сердце    Бьётся  плачем  ,
если  все  так,  а  не  иначе,
ты  не  печалься  ,  взрослый  мальчик  .[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2022


Воля або Доля

[i]Квітка-росте,  крізь  метал  і  каміння,  
Через  біль  проривається  мрійливе    Коріння  .  

Бачу  бажання  яке  має  Країна  ,
повстати  зі  сталі,    не  зламаного  миру  

Воля  ?  чи  доля    ?  вибір  мій,  Пращур  
Тремтить  все  навколо  в  середині    дому

Глибокий  погляд.  Стриманий    подих.  
Зірка  летить    ,  зустрічаючись    з  громом.  
 
Забуте    минуле  ,  затерте  майбутнє  
Але  наше  бажання  ,  сильніше  за  прутья  
Кайдани  незламні,  та  ми  дужчі,  хоробрі  
Знищимо  тих  хто  їх  незламними  робить  .

Ми  ті,  хто  забуті  ,  великі    та  люті  
Не  можем  дивитись,  але  можем  відчути
Клич  він  кується  ,  в  середині  тіла  
Дє  кожен  беріг  ,  те  що  його  вродило  

Не  можем  стояти,    дивитись  без  діла,
ми  мусим  повстати  ,  бо  маємо  силу  
На  захист  свободи,    бо  воля  єдина  
Зламає  кайдани  ,  які  доля  вродила  ![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022