| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Коли сатири танцювали
На шкірі вбитого мене,
Якісь небачені лекала
Плели вузлисте макраме
Крихких надій, і розсипалась
Ця карусель, немов кришталь
Щербатих чашок з-під масали,
Шофару ріг тризвучив вдаль.
Бо на кістках одвіку танці
Найвеселіші і палкі,
Земля двигтить вузлами станцій
І обіймає навідріз.
Іржуть сатири, п‘яно грають
На флейтах схиблених шулік,
І гільйотинно вечір крає
Межу на серці просторік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022