MAD_muazel

Сторінки (1/5):  « 1»

Клепсидра





Напередодні  нового  ранку

З    океану    скляної    душі

Хотіла    дістати    слова

Не  знайшла  -  одні  піски

Вкотре  справи  течуть

У  напрямку  втрат

Захлинаюсь

Тягне  хтось

На  дно...

Муть!  

--

Крах!

Намул!

Тону.  Буль!

Цього    разу

 Легше.  Свідків  нуль!

 Він    -    крик  у    легенях

Якби  ж  то  на  рану  йод,

Лише  солоні  трунки  згуб

Обірвався  із  прибоєм  звук

Тихі  дороги  у  темінь  ведуть






Епілогу    подібні    секунди  

В  небуття  зникає  минуле  

У  схованці  глибин  чорних

Руку  цілує  Воланд

Апофеоз    долі

Кличе  нагору  

Безкінечно

По  колу

Знову

Вдох!

--

Дощ?

Знизу

Угору

Воістину

Царює  сонце

У  парі  з  тобою

Благословенні  думки

У    світлого    серця    домі

Переливає    святу    воду,

Кожну  мить  з  ранку  до  заходу  Бог.





🤍🤍🤍

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024


Екзиль

Це  не  вітання!  Це  просто  шепіт  вітру!
Весняний,  теплий  дотик,  замість  твоїх  улюблених  віршів.
Це  луда  свідомості,  що  нагадує  про  неможливість.
Тіло,  голос,  долоні,  бажання,  трепет.

Ні,  не  вітання  -  це  вимушена  втеча.
Глобальний  екзиль  душ  на  інші  планети.
Бачу  хлопчика  і  він  ні  краплі  не  подібен  на  тебе!
Очевидно  відсутність  тебе  і  є  суть!


                                                       Де  ти?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024


Трикутник Медеї.

Ти  черпав  від  неї  любов,
Віддавав  її  іншим  сферам.
Я  захоплювалась  твоїм  тілом,
А  вона  тебе  крала  знов.

Ти  розпалював  серця  вогонь,
Страх  згоріти  змушував  зникати,
Перетворюватись  у  постулати
Власних  жахів  та  аксіом.  

Ти  карав  відсутністю  своєю.
Я  зверталася  вкотре  до  неї,
Відпустити  тебе  до  мене.
Я  люблю  тебе,  моя  Медея,

І  стомилась  боротись  зі  злом.
Він  прийшов,  коли  відпустила,
Та  з'єднав  усе  те,  що  не  в  силах  
Роз'єднати  водою  й  пером.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024


Не для всіх. З любов'ю.

Remember?!    Ти  -  не  всі!    
Я  ніколи  не  змішаю  тебе  в  кашу,
Я  ніколи  не  поділю  тебе  з  кимось,
Ти  моя  стихія,  мій  вогонь,  моє  начало.
Ти  в  рядках,  хоча  й  сльозами  я
грішила  та  зникала.
Знов  спалахуєш  в  мені  купавою¹  та  рястом  ,
Дивним  відчуттям,  що  схоже  на  весняне  щастя,
Там,  в  найглибших  закутках,  де  нас  не  вистачало
Не  для  всіх!  Чи  не  забув?  А  я  все  пам'ятаю!  
Мить  в  якій  години  й  вічності  нам  було  мало,
Наш  незвичний,  унікальний  світ  астралу!
Якось  випадково  сталось  -  покохала.
Ти  найкращий,  я  тобі  довіку  поклоняюсь!
Ти  -  не  всі  !  Така  у  тебе  доля!
У  тобі  боги,  філософи  й  святі  говорять!
А  твої  слова  зринають  в  пам'яті  мов  зблиски!
Я  нотую  із  любов'ю  всі  твої  записки!



1  -  рожева  водяна  лілія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024


Тяжіння

Куди  припасувати  краплю  
Коли  любові  море?
Куди  сховати  ненависть,
Якщо  не  напоказ?

Літає  хтось  орбітою,
Чи  може  колом  падає?
Осанна  Гравітації  й
Сузір'ю  з  двох  лампад.

Коли  безсило  плавають
Тіла  та  досвід  масою
Зміряє  існування  час,
Аглютинація  думок.

Куди  їх  занесе  
Навколишня  фрустрація?
Чи  Бог  більярдним  києм
Надасть  зіркам  ривок?

У  вільному  падінні
Бажання  наростатиме
Торкнутись  відображення,
Планети  чи  Землі?

То  все  ж  тяжіння  -  сила?
Чи  мо'  орієнтація?
Ми  ламаними  мріями
Тяжієм  до  мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024