| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Малахітові тунелі освічені індіговим заходом
Проводжають індіанське літо, загортаючи в аквамариновий сум.
Лавандові мрії скував сапфіровий холод ґратами,
І лаймо-мохітовий день розлився блюзом канаркових дум.
Співає ніч про ніжність перламутровим пір'ям,
Гойдає шафрановий простір, серед безкраїх теракотових ланів.
Від кількості зречень неба кобальтова шкіра
Благає про нудовий батист релаксових снів.
Та стіни свої змінити на колір волошок не вийде -
не сходить узір, не вистачить білого фону
сторінці з чорновика.
У фуксію знов одягнулась заплутана в чари невинність
І пудровий настрій взяла, брилем підсиливши шарм.
На вулиці все ще красується й вабить марсалова мальва,
Чарує свіжим ендорфіном душу та переферійний зір,
Пускає ароматом корені у світ прозорого, шліфованого кварцу,
Нагадує про шовк недавніх м'ятно-смарагдових подій.
Серед абстракцій цих абсентово-медових,
В калейдоскопі діамантових, рельєфних днів
Із неба цианового послання бурштинове хтось надсилає,
Та з ним гумігутовий цілунок із домішком надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Напередодні нового ранку
З океану скляної душі
Хотіла дістати слова
Не знайшла - одні піски
Вкотре справи течуть
У напрямку втрат
Захлинаюсь
Тягне хтось
На дно...
Муть!
--
Крах!
Намул!
Тону. Буль!
Цього разу
Легше. Свідків нуль!
Він - крик у легенях
Якби ж то на рану йод,
Лише солоні трунки згуб
Обірвався із прибоєм звук
Тихі дороги у темінь ведуть
Епілогу подібні секунди
В небуття зникає минуле
У схованці глибин чорних
Руку цілує Воланд
Апофеоз долі
Кличе нагору
Безкінечно
По колу
Знову
Вдих!
--
Дощ?
Знизу
Угору
Воістину
Царює сонце
У парі з тобою
Благословенні думки
У світлого серця домі
Переливає святу воду,
Кожну мить з ранку до заходу Бог.
🤍🤍🤍
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Ми те, що ми їмо.
Ми те, про що думаємо.
Деколи людина говорить дурниці,
Коли, наїлася чужої дурості.
Не годуйте людей гидотою,
Свою дупу не показуйте ворогам.
Це послання конкретній авторці
А не її "недалеким" читачам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Чотири кути мого я,
Чотири моїх стихії
Загубилась у них як у млі
Прямі чотири кути
Та добре мені із ними
Вони усі рідні мої
Без них я не літаю
П'ятий небо тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Це не вітання! Це просто шепіт вітру!
Весняний, теплий дотик, замість твоїх улюблених віршів.
Це луда свідомості, що нагадує про неможливість.
Тіло, голос, долоні, бажання, трепет.
Ні, не вітання - це вимушена втеча.
Глобальний екзиль душ на інші планети.
Бачу хлопчика і він ні краплі не подібен на тебе!
Очевидно відсутність тебе і є суть!
Де ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Десь в темній стороні її душі
Влягались на стіну округлі форми,
Фантазії, уява, дивні шторми,
Любовні фрески, небо, кораблі.
Проміння линуло з її пітьми.
На дужих грудях свого Бальтазара
Інтимними речами напувалась
І знов пірнала в кольорові сни.
Сирени звабно хлюпотіли за вікном,
Тим самим атмосферу нагнітали
Про недосяжність мрій своїх співали,
Закоханим байдужий їхній обертон.
Він небо цілував в мереживні надми,
Та надихався киснем її тіла,
Він сплутав час, реальність, простір з нею
І в неї втілював всі марення свої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Щось дивне в душі відбувається.
Чи сила до мене пливе,
Чи літо уже залицяється
І дражнить теплом мене?
Щось дивне навколо коїться
Відчутно повсюди твій дух ,
Хоч зовсім не видно, не чути це
Та в серці знайомий стук.
Так тепло надії граються,
Весна по дорозі веде
А літо уже залицяється
І дражнить теплом мене.
Це диво не мною скоєне,
Це Він мої очі відкрив.
Ще трішки - війну поборимо!
Ще трішки і я буду з Ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Яка цікава крапка на стіні.
Маленька стрілка зупинилась, здивувавшись,
Світ зупинився разом з нею не дізнавшись,
Що ж далі готували їй лютневі дні.
Велика стрілка розчинилась у вині,
Байдужість все тягнулася по стелі,
Повільно наче слоу моушн в темному тунелі,
Крутила фільм свій безкінечний про жахи.
В скляному погляді ні холодно, ні тепло,
Ні відголосу, ні пориву, ні вогню...
Втрачає знов свідомість зримі турнікети,
Хто ж винен у паралічі в бою?
На Марсовому полі* вкотре плаче Ейфель,
А в серці українському загострюється металевий тризуб,
Як без кордонів/горизонтів далі можна жити?
Чому у вікна задува байдужість до життя уперто.
* Парк біля Ейфелевої вежі, що має свою історію.
Марсове поле у Львові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Реально чули цей крик?
Відчуття смерті було близько!
Та ні, ви глухі як пні.
Не знали її, тож - не святі,
Ви чуєте лиш треш,
та довбані мотиви Гейші.
Смерть - протилежна до життя.
Віддав усю любов -
навзаєм лиш смарагди,
стрічки, перегляди
та недоречні каяття,
чужий корпоратив,
"усе для вас - тримайте",
Бл@@@@@@@.
Любили спів! Звичайно!
Тих, хто пішов любити легко теж,
ба, навіть тривіально.
Тобі там, знаю, безперечно - краще
Ніж цього світу вічний дисбаланс буття.
Та не спокійно від усіх хвилин твого звучання,
Від досвіду, від фрікнутих, скалічених людей,
Як там, у тебе? Як ти? Де ти?
Чи все загоїв, що набув, Сенсей?
Одна людина може віддати світу стільки енергії, скільки не зможуть мільйони.
На енергетиці таких людей і тримається цей світ.
Солісту L.P. 🤍
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
https://youtu.be/eVTXPUF4Oz4?feature=shared
Це почалось зі смерті
-
Не знаю чому
Ти сама
Поклоняласть йому
Вірила у Бога
І ховала святого!
Please come back!!
Your are my neck!
Your energy
Was unreal !
Yor beauty is
Newerending !
Your songs
Are pretendin !
Your texts are
Eternal !
Love You !!!
More then
Anyone.
More then
Anything!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Ти черпав від неї любов,
Віддавав її іншим сферам.
Я захоплювалась твоїм тілом,
А вона тебе крала знов.
Ти розпалював серця вогонь,
Страх згоріти змушував зникати,
Перетворюватись у постулати
Власних жахів та аксіом.
Ти карав відсутністю своєю.
Я зверталася вкотре до неї,
Відпустити тебе до мене.
Я люблю тебе, моя Медея,
І стомилась боротись зі злом.
Він прийшов, коли відпустила,
Та з'єднав усе те, що не в силах
Роз'єднати водою й пером.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Remember?! Ти - не всі!
Я ніколи не змішаю тебе в кашу,
Я ніколи не поділю тебе з кимось,
Ти моя стихія, мій вогонь, моє начало.
Ти в рядках, хоча й сльозами я
грішила та зникала.
Знов спалахуєш в мені купавою¹ та рястом ,
Дивним відчуттям, що схоже на весняне щастя,
Там, в найглибших закутках, де нас не вистачало
Не для всіх! Чи не забув? А я все пам'ятаю!
Мить в якій години й вічності нам було мало,
Наш незвичний, унікальний світ астралу!
Якось випадково сталось - покохала.
Ти найкращий, я тобі довіку поклоняюсь!
Ти - не всі ! Така у тебе доля!
У тобі боги, філософи й святі говорять!
А твої слова зринають в пам'яті мов зблиски!
Я нотую із любов'ю всі твої записки!
1 - рожева водяна лілія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Куди припасувати краплю
Коли любові море?
Куди сховати ненависть,
Якщо не напоказ?
Літає хтось орбітою,
Чи може колом падає?
Осанна Гравітації й
Сузір'ю з двох лампад.
Коли безсило плавають
Тіла та досвід масою
Зміряє існування час,
Аглютинація думок.
Куди їх занесе
Навколишня фрустрація?
Чи Бог більярдним києм
Надасть зіркам ривок?
У вільному падінні
Бажання наростатиме
Торкнутись відображення,
Планети чи Землі?
То все ж тяжіння - сила?
Чи мо' орієнтація?
Ми ламаними мріями
Тяжієм до мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Душа гурмана
Бажає фондана,
Щоб гаряча начинка
Та м'якенький бісквіт.
Душа сомільє
відчуває гірчинку,
яка розкриває
особливий букет.
Фаната душа
жадає екзисту,
У просторі, часі,
Кінестетику змісту.
Дискретність смаку,
Верифікацію хисту,
А часом любові
маленьку погрішність.
Гурмани такі -
не їдять пересічність,
зомбовано линуть
на вичурну рідкість.
1. еxist ( англ.)- існувати, бути.
2. Дискретність - розділений на частини, переривчастий, протил. до неперервного.
3. Верифікація - підтвердження істинного факту.
4. Кінестетика - сприйняття відчуттями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Аїд
Дарина сиділа у квітковій оранжереї та роздумувала над вічним. Навіщо Аїду орхідея. Він же вміє лиш вбивати, його крім смерті нічого не заводить. На догляд він не здатен. Вкрав орхідею, нічийну красуню, з супермаркета, залишивши щось мертве у куточку. Мабуть, то був перегній для інших рослин. Взяв ту, що не потребує хтозна якого догляду. Вона ж - королева, сама справляється. Їй би лиш тропічної зливи.
Але орхідеї потрібне світло. А як же темінь, яка панує в царстві пітьми? Якось же вони бачать там, яколи пересуваються з точки А в точку Б. Може у них там є вікна, у які заглядає пекельне полум'я? А мо' всі залипають у смартфонах, як тут. Думаю, царство Аїда нині не бідує. Смартфони там є у всіх. Багато туди переїхало за останні роки заможних душ. Навіть та, з сусіднього під'їзду, що "Світлою" себе прозвала.
Та скільки ж вона зможе прожити в тому царстві? Ні, не Світла, а орхідея. Місяць? Два? Чи довгий це термін для рослини?
А може якийсь садівник доступно пояснить Аїду, що орхідею потрібно перевезти у сприятливіше для цвітіння місце, інакше царю підземелля доведеться любуватись засохлими патичками, що стирчатимуть зі зневодненого ґрунту.
Хіба ж це його ціль?
Персефона.
Що ж у цій дівчині таке, що не дає відірвати очей?, - подумав Рей, дивлячись на дівчину, що сиділа на лавці по сусідству. Це якийсь магнетизм. При кожному погляді на неї виринають нові версії. І він крадькома знову глянув на сусідку.
- Відсутність посмішки?
Вона дивилась на якусь квітку і видно було, що дівчина розмірковує про щось серйозне. Її брови боролись одна з одною.
Рей швидко відвів погляд, щоб дівчина не помітила його цікавості.
- Сукня кольору неба? Рідкісний у наших краях відтінок. Декольте? Довжина? Декор?, - Рей знову глянув на об'єкт цікавості.
На сукні наче уривки тексту. Колаж з газетних вирізок, та чомусь не на білому, а на блакитному фоні.
- Вільний пошив. Зручність і практичність. -
Та хіба це говорить про її вподобання щодо протилежної статі?
- Годі витріщатись. Зупинив себе юнак.
Просто хочеться перевірити її стійкість до моєї темряви, до запаху сигаретного диму, побачити реакцію на каву, що потрапила на сукню? І дізнатись, де в цьому Янголі заховані бісики? І який у них вигляд?
Хлопець попрямував до сусідньої лавки.
У головних ролях - Дарина Астафьєва та Рей Чарльз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Хочу тебе зустріти! Крапка.
Хочу з тобою говорити! Кома.
Хочу відчувати майбутнє ...
Що маю для цього зробити?
А хочеш здивую правдою?
Цікаво?! Скажи но римою!
Не хочеш - тоді помилився номером!
Байдужий - тобі під три чорти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
У свому чорному
холодному пальто,
яке не застібав
навіть узимку,
із темними, як вугіль
сенсами буття
бубнів собі під ніс
слова про каяття
та неквапливо
лив у чорну душу,
Ловелас,
міцнезну каву,
обабіч чорного,
самотнього будинку.
Він знав секрети
Світлих душ.
Не медіум.
Наівні "Білі"
самі щось говорили
у надії здійняти з нього
Чорний плащ
та перешити по своїй
яскравій вірі.
І тільки Аспід був йому
єдиним слухачем
у тиші, що зринала
опівночі.
Телепатично вловлював
думки, і обвивав
слова смолясто-ониксові,
а часом пророчі,
що в чорному напірнику
чергову ніч
кололи скроні Ловеласу.
Тоді герой займав сидячу позу
Та роздивлявся перстень
на руці
із каменем Агату,
із гранями нерівними,
овалами і кільцями,
вдивлявся у пилинки
наче у атрибути магії.
В них дивно розміщалися
усі уривки спогадів
та наслідки руйнації
колись живих надій.
Не мавши віри у
реальність та матерію,
стиснувши у кулак
останній свій сірник,
дістав з кишені всю
шероховатість Фатуму...
Чихнув...
Черкнув сірник в обіймах
Чорнезної імли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
По венам ще ліки
Найкращі у світі
Прорізаний ком
Розлилася кров
Німа мізансцена
І скальпель по шкірі
Щомить відчуваю
Твій наглий фантом.
Рубці знов від тебе
І сльози буденні
Це гірше від пекла
Абсцес без розмов
Сіль рану не тішить
І голки у горлі
Така от жахлива
Венозна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Ти розколовся, як Брюс Віліс?
Чи розслоївся як Наполеон?
Не той,звичайно, що на полі бою!
А той, що прошарувань - кілька солодких тон!
Невже прошарування шкідливі
Для тіла і для міцної душі?
А дерево все зберігає
Кільця у свому нутрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Наші дороги розійшлись
Ну що ж - душа летить увись.
Для тебе була досвідом.
Мені ти був одвічним болем.
Каміння, що лишив ти -
кидаю у життєве озеро.
Їх не злічити, така природа -
казав мені, так вчив мене.
І кола на воді так заворожують
Свобода, простір, змучені вітри.
Не хочеться нікуди йти.
Ти потонув. Мені іще плисти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
В запій ковтаю біль.
Огортуюсь у Ром-озокерит,
А ревматизм душі
на холод знову гостро реагує.
Безсило засинаю
з ненавистю до членства
партій та кружків,
з бажанням убивати прокидаюсь.
Чи день, чи ніч,
у біле одягаюсь,
не зрадити себе
все намагаюсь.
Примара. Видиво.
Фантом. Труна -
мій теплий,
ароматний ялівець.
Рахую копійки останніх сил.
Не милий ти -
душі моїй шкідливий
і токсичний.
Пульсар! Тарантул.
Золотий дереволаз!
Вбиваєш без вагань усіх,
хто хоч на крихту винний!
Тебе за склом тримати лиш
І діставати раз-по-раз,
щоб суд вершити -
вбивати і труїти.
Застрягле в горлі фаберже,
Чи висушена шкіра,
що піде на клатч,
приручену Токсичність
Не врятує, навіть не мріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Вона була свідком вбивств:
Наївність - була найстарша
Наступна пішла із життя Любов
Остання була бездіяльність.
А третя - улюблениця Христа*-
з ненавистю повінчалась.
Закрила очі, вуста й сестів крик
слухати більш не бажала.
Отак пролежали тіла 4-х
- усі обійшли стороною.
А Бог їхні душі зібрав до небес
і ... знову послав до бою!
* Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Останній день літа, немов кінець світу,
Що далі, коли я предмет віртуальних розмов.
Коли ти зникаєш - панічна атака мене накриває,
залежність вертає мене - не любов.
Так страшно, як плачуть із спліном жовтневим,
Та гірше, як жовтня і зовсім нема...
Ні грудня, ні січня, ні квітня, ні сонця,
Нема далі світла ... немає життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
*****
Хікік.
Outsiders lack glory!
Uncertain season.
Hikikomori*.
*молодь, яка обрала відлюдництво, добровільну ізоляцію.
• 引きこもり - Хікіко ( яп.)- вилучення
*****
Influеnce
Еveryone became an authority!
Where has he gone?
Influencer!
Інфлуенсер — людина, думка якої має значення в певній аудиторії. Найчастіше взаємодіє з цією аудиторією через соціальні мережі.
*****
Love of kill.
Invaluable life!
Feast of fatigue!
Karoshi.
Кароші - (яп. 過労死) — термін, що означає смерть від перепрацювання. Основні медичні причини кароші — інфаркт та інсульт на фоні стресу і виснаження.
* фатига - надмірна турбота, стомлення, виснаження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
А раптом уночі закінчиться війна.
Твоєю формою, навік, залишиться свобода
Літати зможемо не тільки літаком
Але й в своїх бажаннях світлих
від заходу до сходу.
По долі випадку закінчиться все зло
В один момент, спонтанно, феєрично
У ніч на праведника Пáвла і Петра,
Катюзі по заслузі дістанеться! Логічно!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Ти подарував мені свою мрію.
Щиро.
Сподівався, хоч я її втілю
В дію.
Ти пішов своїм шляхом
У вирій.
А без тебе мрія
Не діє.
А без тебе сили
Немає.
Я без тебе лиш сльози
Збираю.
Віддаю тепер нашу
Мрію.
Може інший в життя її
Втілить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Якби вірші були пророчими,
скільки б вона народила душ?
Скільки б ти їх вбив?
Ти ж не здатен творити!
Ти боягуз та імпотент.
Як же вона тебе ненавиділа?
І як любила своїх дітей.
Яка ж відьма створила тебе?
Породила все те зло,
Що ти залишив по собі,
замість квітів любові?
Вона б спалила тебе
На першому ж вогні,
Лиш би тебе ніколи не було.
Замкнуте кільце сповнене Ненависті
і безмежний простір Любові поза ним.
Тонкі кордони між ними
Хто кого зафарбує?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Прокляття Гекати нависне
над усіма дотичними
"Яка різниця",
коли не почув ти Всевишньго!
Ніщо не врятує,
Якщо його подруги Змії
обвили дім рідний,
Скувавши кригою мрії.
Єхидна усмішка: "Ну що?
оступився, малюче?!
Не знайдеш дороги тепер
ні до ближнього,
ані до надій квітучих.
Всі твої шляхи тепер
димом заплутані...
Не шкода мені тебе зовсім,
байдуже буття твоє гнітюче.
На перехресті, що кров'ю залив
собі вибрав не той ти шлях.
Грішник, страховисько,
привид, мрець відтоді ти.
Створю й зруйную твої мости
Море й пагорби вкриють
Спокуси нестримні твої...
Лиш із ними ти проведеш
цілу вічність в пітьмі.
Сто років рабом на чужій землі,
На закутках дальніх,
В кайданах, в сирій та
самотній в'язниці темряви.
Кілки із вінка мого
будуть згадкою тобі,
про усі гріхи твої
та про біль нестримную.
В сновидіннях строфалос
колом кружлятиме
в голові твоїй і очах твоїх.
Смолоскипи, ключі і тотемний звір
ввижатимуться.
Ти ні кроку не зробиш -
Замалий до знання іще.
Три обличчя і шість очей
пильнуватиме.
Ти звіра тінь -
забув як звати тебе.
Металевий звук списів,
Боротьба, війна і гнів
Все, що чутимеш на чужій землі.
І в останню годину, що лишу тобі -
- молись, чортів син ...
Це єдине що лишилось,
вуста не скую тобі - кричи.
І знай - не втекти.
Із химерами жити віднині тобі.
Благання кричатимеш лиш пітьмі.
Дарма закрив двері
Перед лицем не тої і не тоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Все змінить один крок в ситемі
Збудує новий шлях у небо
Дaруєш всім лиш компліменти.
Для чого? Вони є несправжнім моментом.
Один проти двох*, Один до сімох* ...
Насправді це все не важливо...
Якщо ти сильніший тих двох чи сімох...
Думками, словами чи тілом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Я люблю чужі історії про кохання - хоч вони не мої!
Я щаслива, що ти щасивий, коли щасливі ВИ!
Коли ВИ нещасні - так і хочеться послати за щастям - "прости"...
Краще б ти не підходив допоки не спалив свої неспалені мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Вічна смерть із плеча Аіда*
Замість смаку твоєї шкіри
Відлетіла душа в інше тіло
І знайшла там свої Вітрила*
Я її буду вік пам'ятати.
Я про неї - в минулому часі
Вже достатньо мені інкарнацій
Все було, нове годі шукати.
Не засвітить зоря на Парнасі
Ти не снишся вже сотні років
Заблоковані всі дороги
Вічний сон пророчив Оракул
Я бездушна тепер мембрана
Ні душі немає, ні серця
Про життя у минулому часі
Оболонка тріщить мегагерцом.
* за виразом - "З барського плеча", з жалю.
*** Парнас - гора муз.
***Парнас (фр. Parnasse) — поетичне угруповання. У Франції в 70-ті роки XIX ст. парнасцями почали називати поетів, що за мету собі ставили створення «чистого мистецтва», яке б оспівувало не щось із буденного життя, а тільки справжню красу: природу, кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
Хочешь вылечить меня от жизни !
Моя жизнь и без леченья смертельна!
"Не ходи по врачам" - по глазам все видно.
С моим счастьем не жду просветленья.
Талисман мой исчез - украли.
Вот сидим и пьем чай со смертью
Я ей нравлюсь, она от меня молодеет,
а других смертей поблизости нету.
Она ко мне за последних лет 5 прилипла ...
Взяла даже отпуск с работы.
По воскресеньям тянет меня в парк на карусели
и сажает черные цветы на балконе.
За года распустила косу
Подобрела девица очень.
Все мне лжет: - "Для тебя Все на свете".
Ну а ночью приспособления свои тихонько точит.
Так и живем со смертью.
В темноте, без друзей, без надежды.
Возле нее лишь одно желанье -
поскорее бы здохнуть к рассвету.
Ну, спасибки, Смерть, что "любила".
и позволь загадать желанье
сделай наконец одолженье - Сдохни!
Ты меня окончательно достала !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964783
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2022