| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
Чекає зранена земля надійних рук. Не по її ці вибухи і пожари, і плаче чорними сльозами од цих мук. Горять у небі від війни стожари.
Та є ще села і хліборобів стан, що зневажають ті ракети і навіть дрони. В одному з них і трудиться Руслан, по фаху агроном, в житті хлопчина скромний.
Це він від ночі до зорі несе землі зерно Надії. Це він опора діда і сім'ї, плекає урожай, як вміє.
Десь пропадом пощезне та війна і забуяє жовтим полум'ям пшениця. І стане колосків стіна, що дав землі Руслан, повернеться сториця.
Це він від ночі до зорі несе землі зерно Надії. Це він опора діда і сім'ї, плекає урожай, як вміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2024
Холодне серце без кохання та жалю, жіноча туга за п'янкими вечорами. Це чоловіче ніжне "я люблю", його чекала, пестила роками.
Цей відчай знай, зимою обгорта. Цей відчай знай, у слід іде весною. І в темряві ночей так душу розрива за милим, за коханим, за тобою.
А день біжить, як вовчик сіроманець, і пори року змінюють усе. На фотографіях моїх вже меркне глянець, тривожна ніч, не знаю що несе.
Прошу тебе до мене повернись і прожени цей розпач і тривогу. Та кожну ніч прошу, мені наснись, молитву вознесу вечірню богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Вечірнє місто, затишне кафе, і ми удвох, а погляди в минуле. Хай не курорт і не Санта-Фе, та про образи ми свої забули.
Рука в руці — надія сподівань, два кроки до обіймів поцілунку. Кафе примирення і віри, і чекань. Вино слабкіше від кохання трунку.
Вогнів букет в повільному танку, ми повертаємо колишнє й зрозуміле. Ромашок поле і ти у вінку, і це єдине, що було в нас ціле.
А за вікном осінній теплий день, пора журби, розлук і розчарувань. Та тільки ми співаємо пісень, де знову загорілося кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2024
Ішов до тебе довгими роками, плекав надію, що ти є. Чи збіг обставин, чи початок карми — та образ твій переді мною постає.
Чомусь так хочеться віддати тобі ніжність, барвистий край фантазій і краси. До зустрічі неначе ціла вічність, коли ти своє серце віддаси.
І знову той Амур в небі літає, невидима стріла моя. Що ти мені потрібна, ангел знає, душа не мовби чує солов'я.
І з іскри полум'я кохання запалає, і осінь дощова неначе рай. Останній сумнів журавлем вже відлітає, я буду поряд, скоро почекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2024
Кохай мене, я знати мушу,
Чи справжні в тебе почуття.
На терези надії кладу душу,
Проти твоєї віри й каяття.
І буде так, в дорогу мої мрії,
Лети в світи із аркуша літак.
Промінчик віри відправляю,
Віри та надії, на зізнання
Відповім я так.
Чи буде так, як я намалювала,
На аркуші великих сподівань.
Ти з'явився, я вірила й знала,
Що це не просто сон і не обман.
І буде так, в дорогу мої мрії,
Лети в світи із аркуша літак.
Промінчик віри відправляю,
Віри та надії, на зізнання
Відповім я так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Не розумію, не пробачу, відпущу,
А серце б'ється у лещатах зради.
Дощі змивають все про нас, мовчу,
Немає в кого запитати ради.*
Як боляче, і чорні хмари скрізь,
А дуже хочеться і сонця, і світанку.
Та все ж гублю я головну життєву вісь,
І не вині, та істина спочатку, якщо знайдеться довірлива душа
Віддам усе і не розтрачене кохання.
А ти, колишня, не коштуєш й гроша,
І це кажу, повір, тобі останнє,
Нам дали. Почитай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Так, цей день для нас настав!
Ще крок — і ми дорослі.
Маленький епізод шкільних вистав
В дорослих снах появиться у гості.
Останній дзвоник, руки так тремтять,
Немов з шпаргалкою з-під парти,
А по подвір'ї голуби літять:
Прощання з вчителями, сміх і жарти.
Короткий погляд, рідний клас, вікно,
В якому і село, і небокрай.
Ми тут знання ростили як зерно,
І от тепер усе це — прощавай...
Та віримо, в скрутну хвилину,
Коли ні сил, ні вдачі, ні надії,
Згадаємо й прийдем в шкільну родину,
Щоб знову стати сильними й прийти до мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Злякали вибухи сором'язливу тишу,
І геть піша вона, подалі від людей.
Та що вона — навіть хитрюгу мишу
Загнали в нірку від "непроханих гостей".
А як раніше? Йшла по селах тиша —
Якою гордою, чарівною була...
Плела вінки кохання і дарувала нишком,
Й закоханих у вільний степ вела.
Отарою дитячі сновидіння
Теж поплелись кудись за небокрай.
І знову мій народ кує терпіння
Й мечі від скаженілих зграй.
В шпарину десь сховалося і щастя —
Хіба потрібне людям в цій порі?
Воно прийде коли довкола спокій,
І буде з нами із вечірря до зорі.
Лише зосталися з людьми віра і надія,
Бо хто ж як не вони за нас?!
А ще спішить до гурту, бачте, мрія —
Таке воно життя, вже без прикрас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Завмер в космічному просторі відлік часу,
Завмерли в подиві і гори, і моря.
Я покохав так щиро і одразу —
Кохання вогник запалав і не згоря.
О жінко, берегине і мудра діво,
В тобі закладені чесноти сотень літ!
Любов, надія і пекуча віра,
Ця лебедина грація і неземний політ.
Ці благородні наміри й жага владорювання,
І цілий світ як матері вклоняється тобі.
І таїнство зачаття, і його чекання —
Усе це ти, як промінь у пітьмі.
Я покохав, і вже не зупинити
Цей рух одного із чудес.
Ти поглядом одним зуміла воскресити
Цей ніжний і водночас дивний стрес.
Ми сильна стать, але неначе діти
Схиляєм голови коли твоя рука
Погладить — ніде правди діти —
Суворість наче сон той відліта.
Уткнуся головою у коліна
Як матері в дитинстві — щезне страх.
Моє кохання, ти одна єдина
Краплина щастя у моїх руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Перше кохання скромне й дуже ніжне,
І боячись образити жіночі почуття,
Ловлю себе на думці чомусь грішній,
Де поцілунки й пестощі до забуття.
Розкрилося воно як на світанку квіти,
І зацвіло й заграло розмаїттям трав.
Ми бавились й сміялись наче діти
І нам на павутинці травень грав.
Замріяні дівочі очі,
Юнацькі із пушком вуста,
Духмяні трави, хтиві теплі ночі,
Гомін цикад і кришталевий стан.
Думки одні і зплетені долоні,
Прогулянки до першої зорі.
Дивилися у слід березі сонні
І заздрили вчорашній дітворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Буяє зелен-цвіт, весна хвилює,
Кохання первоцвіт навкруг дарує.
Лунає вечорниць спів стоголосий,
А соловей в гаю нам щастя просить.
Розквітла й запашна весня гуляє,
Що дівчина одна — вона не знає,
Та знайде, затремтить серце дівоче
І поєднати долю з хлопцем схоче.
Танцюй же й веселись, весна-спокуса,
Та так, що і дідусь закрутить вуса.
До кола поведе свою сивеньку,
Ушкварить гопака — аж серце тенькне.
Весна, весна, розкрий обійми,
Ми в гармидері танцю стали дітьми!
І править по ночах весна-цариця...
Не віриш? То прийди хоч подивиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Мы от истоков мироздания
Не милосердия искали, а страдания.
И всем порокам суеты и бытия
Внимали больше чем добру, лишь толику храня.
Но путь тернистый боли и вражды
Не изберём ни я, ни ты,
Припав к источнику познания присохшими губами вновь,
Мы обретём и веру, и любовь.
В гармонии любви и сострадания
Мы создадим иное мироздание,
И эра милосердия придёт —
Венец с шипами розы расцветёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944970
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2022
В твоїх долонях проліски весни,
Ці квіти невибагливі, та істина не в тому.
В них теплий день — барвистий і ясний,
Цей день лікує негаразди і зимову втому.
Ти доторкнись до синіх пелюстків,
Відчуй бажання довго-довго жити.
В цих квітах завмирає плин років
Й водночас юне щось, щоб радісне творити.
Назустріч сонцю пролісок голівку підніма:
Який же дух у кволому стебельці!
Та, мабуть, кращих квітів в світіт і нема,
Немов би молодість завирувала в серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Полинь колише вітер над Саур-Могилою,
Знову гремлять і точаться бої.
Орди братів з небаченою силою
Напали, хоч колись були свої.
Скажіть, які ми в біса новороси? —
Сини степів, волелюбиві козаки,
Ростили хліб, пили з долоні роси,
І напували коней із ріки.
Для чого отой "рускій мір", "єго понятья" —
"Лаптьом опять хлєбать пустиє щі".
А наші — села, сім'ї, воля, браття
Та навіть з сиром пироги й наші борщі.
Та не в обіді щастя — то для тіла,
Воля душі і поклик до рідні.
Захистимо свою свободу сміло
В святій, але нерівній боротьбі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Осінь. Зажурено десь заспівала птаха,
Багрянцем укрився розбишака-гай.
По верховіттю кленів шкутельгає вітерець-невдаха...
Знов закохалась осінь у наш край.
Кружляє жовте листя на дорозі,
Останній танок з подихом зими.
Он і вона — товчеться сиротою на порозі,
Несе з собою білі кришталеві сни.
Плаче вдовою за селом осінній дощик
За тим минулим і щасливим днем,
І відчуває осінь його дотик,
І відліта у вирій журавлем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Осінній гармидер, птахи у чеканні —
За мить до морів в них важкий переліт —
Як біженців гурт десь далеко в вигнанні,
І так це буває багато вже літ.
В осінньому небі тужливі наспіви:
Бринить у піснях неприкрита печаль.
До них би додати хоч крихітку віри,
Та тільки птахи є птахами, на жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Насупилась осінь, непрохані сльози
На віях бринять полохливим дощем.
Юрбою циган проносяться грози
І туга за літом, за квітами щем.
Ген золотом ставить дерев сіре віття
Як літня жона чоловіку постіль —
Перина пухка жовтавого листя,
Осіннії чари за мить нівідкіль.
І вже віддає тремтливе кохання
І пестощі вітру, цілунок дощу
Насуплена осінь назавжди востаннє,
І жаль почуттів стрімкий плин ло плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
— Матусю, що за зірка в небі?
— Тікай, дитино, то проклятий "Град",
І озирайся, доню, бо так треба:
Чатує із ракетами російський кат!
Та громлять їх хоробрі хлопці
І знищують то тут, то там,
Щоб із підвалів вийшли ми на сонце
І дивувалися справжнісіньким зіркам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
За біль синів, жінок і матерів
За сльози дочок стань до бою,
Бо нелюд геть вже озвірів:
Жахіття й вбивства тягне за собою!
Шепочу я молитву спраглими вустами:
Допоможи, о Боже, рідній стороні!
Забудьмо, друзі, чвари поміж нами,
З'єднаймося в нерівній цій борні!
І кожен заспіва, що ще не вмерла
Країна солов'їв, полів пшениці,
І спів почують Сіверський Дінець й стара Говерла,
І буде жатва до кривавої зірниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Мій край — моя квітуча сторона.
Я залишаю право за собою
Кохать тебе і — вибору нема —
Обороняти від знущання над тобою.
Немало промайнуло тих століть —
Козача слава до нащадків пригорнеться;
В бою покажемо всіх українців міць
І Божа матір вже від нас не відвернеться.
За волю, за сім'ю, за рідний дім,
За мову солов'їну і прекрасну
Я все віддам, пожертвую усім,
І полум'я борні навік не згасне!
Тримаймо стрій, бо ворог не дріма,
Оскаженілу лють свою покаже!
Ми козаки, і сумніву нема —
До перемоги навкруги все наше!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Хвилина спокою перед початком бою:
На мить згадав свою сім'ю,
Де ми у місті рідному з тобою,
Тримаю руку у своїй твою...
Фонтан шепоче вірші птахам літа,
Спекотний день, зажурена верба,
І дзвінко й весело сміються наші діти:
Крихкий той спомин — був, і вже нема.
А ось і вибух — гомін канонади,
І заджижчали кулі знов.
За біль сім'ї громитиму я гада,
Що перекреслив спокій і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Мої бажання — все для України,
Як тихий плескіт хвиль в рідних річках.
Так буде мир — сьогодні і віднині, —
А Україна славиться в віках.
Просохнуть материнські гіркі сльози,
Найменший син додому поверне,
Не вибухи війни, а мирні грози
І дощ рясний на землю упаде.
Нехай бузковий цвіт весною запалає
І над могилами похилиться братів.
Ми вільні — і про це з них кожен знає.
Земля вам пухом, вічних добрих снів!
Впаде роса і сонце усміхнеться
В моєму наче рай краю
І дівчина до хлопця пригорнеться
І прошепоче: "Я тебе люблю".
Час невблаганний течією плине,
Запам'ятається усе, стихне набат.
Як птаха фенікс, так і Україна
Повстане з попелу. Ти віриш мені, брат?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022