| Сторінки (1/72): | « | 1 | » |
Хочу тобі подарувати я безмежність,
Огорнуту в кохання безтурботність,
У ласках заспокоєну бентежність,
Заповнити собою всю пустотність.
Сьогодні відпустити всю тривожність,
Одержати від близькості непереможність,
Теплом у холоді наповнити порожність,
Зв'язати в часі нашу рівнобіжність.
В собі від тебе віднайти залежність,
Відкинути в стосунках обережність,
В тобі знайти магніт-супротилежність,
Твою й мою з'єднати незалежність.
Занурившись у незабутню ніжність,
Отримати цю фантастичну збіжність,
У світі, де панує перебіжність, —
Кохатися знайти свою спроможність.
Цей вірш покладений на музику на моєму You tube каналі:
https://youtu.be/xnU5tCNu9n4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2026
О, Сонце моє, як за тобою тужу я незбагненно!
Твого тепла, кохана, не вистачає і твоїх очей.
Твоєї ніжності мені бракує незліченно,
І усмішки, що проганяє пустоту ночей.
Мені не вистачає дотиків твоїх відрадних,
Що в вирі дня дарують спокій і палку любов,
Несамовитість миттєвостей живих і безоглядних,
Які ріка-життя несе повз нас у далі знов.
У темну й тиху ніч бракує нашого мовчання
Про все на світі, про дива і сни чудні,
У світлий день бракує із тобою спілкування
Про плани й думки, бажання потаємні.
Сумую я за губ твоїх солодким поцілунком
Коли у грудях обидва серця б'ються в унісон.
Та знову я чекаю миті, де доля подарунком
Взаємні дотики зведе коханню у полон.
Цей вірш покладений на музику на моєму You tube каналі:
https://youtu.be/0XpYHrkRGu0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2026
Скажи, чи схочеш ти почути розповідь про віру?
Чи зможеш впоратися із сумнівом до себе?
Промов собі: «Я здатний бути із собою щирим,
Спроможний я відповідати за свої потреби».
Опора в мене є, тому що у свої вірю сили.
В цей час я непохитний, бо знаю, хто я є.
Чи зможеш після цього дати раду ти своїй надії?
Побачити в майбутньому свій рух у новий день?
Відкинувши апатію, депресію, зневіру,
У даль вдивитися, набрати кисень до легень,
Зронити обіцянку дістатися до завтрашньої мрії
Із оптимізмом й незважаючи на повноту кишень.
Якщо вже маєш віру в себе та надію у майбутнє,
Спитай себе відверто: у чому ж твоя сутність?
У чому смак життя? Чи пристрасті присутні?
Чи є любов в тобі, що в кров наллє могутність?
Дай відповідь, який би не був час скрутний:
Я маю те, для чого варто жити і діяти щодня.
І врешті-решт, знайшовши в собі цю найвищу цінність,
І з вірою у себе, і зі світлою надією в майбутнє,
Не кинувши на півдорозі рух, (звернувши в монотонність,
В якій зневіру й втому від невдач не так відчутно),
Ти збережи іскру, у якій ти знаходиш свої сили.
Вона ж не дасть вогонь згасити в твоєму серці.
Пісня на цей вірш на моєму каналі:
https://youtu.be/vLYVMoAeCak
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2026
Тобі про тебе в хвилях сонця й вітру
Зізнання прокричу у чистім полі.
Нехай несуть у променях і вирі
Слова кохання у морях й на суходолі.
В магічному сріблястім дійстві зірки
Лик місяця зостане нашим свідком.
З туманом проведе по блискотінню річки
У почуття, коханням що стають зарідком.
Мене там ти назвеш своїм єдиним світлом,
Я ж віддзеркаленням там стану твого сяйва.
Твоїм й моїм з'єднавшись напівсвітлом,
В обіймах ми зріднимо наші напівсяйва.
Свій світ відкриємо для себе млості повний,
Відчинемо жаги таємні дивні двері,
І шлях назустріч оберемо безумовний,
Нестримно наближаючись в етері.
Почуй мої думки крізь хвилі бурі,
Натхнення обігрій у буревіях сонця.
Тобі ж назбирував зірки наднові,
Мені ж ти подаруй тепло свого кохання.
Пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/OVDC7NP7mac
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2026
У зоні дій, де тиша є дарунком,
Птах пісню про життя тихенько заспівав.
Про вітер в полі з ніжним поцілунком,
Про простір неба, де світанок знов заграв.
У співі воля ллється в хвилях свисту,
Із променями обіймає дикий степ,
Чи вистачить й мені, як птаху, хисту,
Життю радіти, та не боятися халеп?
У зоні дій, де тиша є за милість,
Пташатка переймають роль зачеп,
У щебеті освищуть про безкрилість,
І посміються з нас - дворуких недотеп.
Дарма́ ж ви так смієтеся над нами.
У мріях ми літаємо не гірше вас.
Ось дайте знов зібратися з думками…
Нехай лиш сплине цей недобрий час.
У зоні дій, де тиша є дарунком,
Птах пісню про життя тихенько заспівав.
Про вітер в полі з ніжним поцілунком,
Про простір неба, де світанок знов заграв.
У зоні дій, де тиша є за щастя...
Пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/gSbeG7KesaA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2026
Свої ми залишаємо тіні у житті…
У плині справ, у думах близьких.
Слова про нас минають в серцебитті́,
Зі смутком, усмішкою, в доріканнях.
І запам'ятаємось десь ми надовго,
А десь забудуть нас в ту ж саму мить.
Із серця в когось випадемо уламком;
Для інших — втрата навіть не щемить.
На фото ми — як кольорові тіні, —
Завжди молодші, ніж насправді є, —
Це пам’яті уривок перехожим,
З ким поруч доля бути честь дає.
Ця пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/EUCcVOyNCC4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2026
Навесні з новим ритмом життя
Ніжним цвітом відталих дерев
Ожива моя рідна земля,
У красу обернувши рельєф.
Сонця лагідних променів вир
З ароматом сп'янілих гіло́к
Розливає життя еліксир,
У відлунні танку́ пелюсток.
Та зі співом чепурних пташок,
Із зимових розкрившись оков,
Засміється мінливий струмок,
Пронизав білосніжний покров.
Рознесеться в полях перегуд,
Щебетання заповнить гаї́,
Привітавши шаленство пречуд,
У чаклунстві краси світлограїв.
Пісня на моєму каналі буде доступна 28.06.2026
https://youtube.com/@thesquintingodessan?si=KMz0HI8jb3-4e2ee
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2026
Капці на троні 18.06.2026 (весільна пісня ))))
Ранок, осінь за вікном,
Холод бореться з теплом.
Ка́пців пара в нас на двох -
Буде знову переполо́х.
Хто перший встав, того й ка́пці!
Той встигне з'їсти всі кана́пці!
У кого капці, той і в шапці,
І ось таке щоразу вранці.
Хто перший в капцях, той і пан,
У королеви свій є план –
Сховати капці під диван,
Щоб він шукав, як павіан.
У ро́звитку таких подій
Схотів купити крокси їй.
Вона ж у правоті своїй
В своїй ідеї головній –
Продовжити між нами бій, –
Заначку всю мою мерщі́й
На нову сумку в вихідний
Спустила в лавці шкіряній.
Хто перший встав, того й ка́пці!
Той встигне з'їсти всі кана́пці!
У кого капці, той і в шапці,
І ось таке щоразу вранці.
І знову битва, боротьба́…
Це наша доля, чи це гра?
Не вистачить канапок нам хіба́?
Не маєш капців – не журба́.
Хто перший встав, того й ка́пці!
Той встигне з'їсти всі кана́пці!
У кого капці, той і в шапці,
І ось таке щоразу вранці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2026
Зізнання в почуттях. 2026.06.14
Усе, що не зумів тобі сказати у час, коли був поруч,
У віршах розкладу у римах вільних слів.
Зберу сміливість, відкину зайву скромність
І тихо напишу, про бурю почуттів.
Зізнання у коханні в миті хвилювань,
Коли обіч стою або дивлюся в очі,
Так глупо тонуть у морях вагань
Та ніби думи в'язнуть серед ночі.
Той емоційний стан: відкритися чи ні?!
Боязнь відторгнення та внутрішній конфлікт
Гойда́ють впевненість мою сьогодні,
Зневолюють і і обертають у мовчазний граніт.
Тремтіння у руках при дотику до тебе
В ногах, в землі,.. несеться світ і серце б'ється,
А ти щораз смієшся з незграбності моєї.
Жартуєш, не женеш, твій сміх так дзвінко ллється.
Нехай. Я розумію це, так само, як і ти.
Тому й не проганяєш, тримаєш руку ніжно.
Я ж у́смі́шку ловлю, досягну́вши мети:
Ти поруч! Хай там що: тебе кохаю дивно!
Пісня на YouTube каналі:
https://youtu.be/Gj0lE21aG88
https://youtu.be/oC0fHuxDNxo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2026
Без тебе ночі тут ясні та й тихі — але не ті.
Не так тут сяють зірки — холодні й бліді.
Не вистачає їм тепла твого, так само і мені.
І хоч багато їх, але й вони застрягли в самоті.
І наче кисень є в стовпі прозорого повітря,
Легені вільно й рівно дишуть серцю в такт,
Але самотність тисне, наче вже сторіччя,
Від часу, де твого кохання пив екстракт.
Розлука б'є під дих, неначе зникле листя,
Що зеленню життя живило на весні,
І в кольорах осінніх втішало сонне гілля,
Та, зірване із вітром, вдаль щезає у зимі.
Але прощання лід зігріється коханням,
Розтане від думок про тебе в тиху ніч.
І відстаням тужливим, попри всі старання
З тобою ми назавжди пліч-о-пліч.
Пісня доступна на моєму каналі:
https://youtu.be/NK39O5oKl00?si=MtK3EHJXqSDksGnF
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2026
(Переклад-адаптація "Оковы скинув..")
Зірватись в прірву каменем униз,
В єдиній спробі на своє везіння.
Ось так здійснити свій каприз:
Пізнавши пути сил тяжіння.
Розкрити крила в ту ж мить,
Коли спиняються хвилини,
Де перехрестя доль тремтить,
Та пізно вже робити зміни.
Так, відродившись ніби знов,
Відкинувши тягар кайданів
Образ та болі, що труїли кров,
Не помічати їх у вирі океанів.
Здійнятись вверх, під пісню крил,
Розсунувши свої кордони,
Направити свій зір за небосхил,
Свої встановлюючи канони.
Пісня на цей вірш на моєму каналі тут:
https://youtu.be/i28rPzZrVuQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2026
Та що ж тобі не те?
І то тобі не се!
І наче все чудово,
та бачу — не усе.
Чи не з тієї встала?
Чи я хропів не в риму?
Надворі літо наче,
а осінь хочеш ти…
А прийде осінь скоро —
Ти зиму забажаєш,
Або ввірватись в літо
Підбори взяв нові.
Помада не підходить
під тон весняних квітів?
А пудра не пасує
Блакиті в небесах?
У лаку тон не в моді,
у моди теж є примхи…
Усе це наче добре,
Але ж тут щось не те.
А взагалі, не знаю..
Цілком з тобою згоден.
Фарбуйся ти поволі,
Та й втім не поспішай.
Навіщо поспішати?
Коли ти тут: Цариця!
Я ж тихо у кутку сховаюсь,
щоб під гарячу руку
і знову ненароком
не втрапити в цей час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2026
Вершини гір під снігом вкриті,
Вершини снів ніхто не знав.
Дно прірви вкрите сірим світлом,
А в наших снах — хто там бував?
Хто буде там, де все сіяє?
Хто буде там, де все горить?
Де вітер луками гуляє,
Де всюди ураган шумить?
Хто бачив те, що неможливо?
Хто знає те, чого нема?
Кому від див цих боязливо?
Кому розгадка йде сама?
Хто в мріях від судьби тікає?
Хто в снах старався полетіти?
Кому там ангел помагає?
Кому там милості не стріти?
Хто в битві на мітлі літає?
Хто в полі в’ється в пелюстках?
Про що твій розум так гадає?
Про що лиш відає твій страх?
Що бачилося в миті світла?
Що так страшить у миті тьми?
Де квітка дика вже розквітла?
Хто краю не бачив у зими?
Вершини снів... Туди б дістатись!
Вершини гір — не в далечині.
У глибинах снів... Там би не зостатись,
Де прірва бачиться уві сні.
Пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/pa3vzd4FCZM
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2026
Перо чорнилом креслить відблиск дум —
Нестримно, різко, іноді нервово.
Спішить зібрати в купах слів сліпих
Ту дещицю без фальші, що варта гласу.
Розставити в строках, як воїнів на площі,
Готових в час лихий цим словом, як мечем,
Прокласти шлях до правди, невидимої у вирі
Брехні й сьогоденних справ дрібних.
Можливо, в тих віршах тобі життя своє відкриють.
Хтось скаже правду, хтось її прикриє словом.
Хтось в ритмі рим опише гіркоту часу,
А інший розповість про правду снів.
Навіщо це йому? Розтрата часу?
Чи сповідь про судьбу у римі слів?
Розмова, що й віддзеркалення не варта?
А може, відблиск цей і є дорожче злата?
Але перо скрипить, нестримно рве облогу,
З паперу мовчазний зняв білий саван,
Карбує в тиші слів той відгомін у часі,
Що луною рознесе історію нову.
Пісня на цей вірш на каналі:
https://youtu.be/sRA_nhexlSI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2026
Спіраль слідів чужих (переклад-адаптація "О серьёзном… ")
Багато так втрачаємо моментів…
Частіше ще втрачаємо людей.
Чимало забутих у списку абонентів,
І безліч мимо пройдених дверей.
До лиха ми долаєм кілометрів,
Та думок не знаходимо нових,
Відкладені про всяк запас проєкти
Утрачено під гнітом справ дрібних.
До фінішу ми лічим мегаметри
Від старту розпочавши свій похід.
Несемося до відведеної стрічки,
Попутно друзів назбирав та ворогів.
Роками вимірюючи надра життя
У плині сповільнених годин
Не бачимо, як секунд бархани з вітром
Схиляють чашу часу до низин.
Можливо, ціль не та у нас в пошані,
А може, ми шукаємо не там.
Обираєм шляхи, що іншим знані —
Ідучи по залишених слідах.
Напевно, просто вибрали стежину,
Закручену кимось у спіраль.
Бездумно знов довірились обману,
Ідемо в незбагнену нами даль.
І певно там шукаєм виправдання –
Залишитись у власному яру,
Щоб в обраному світі існування
Можливостей не бачити іскру.
Задуматись і шлях переобрати,
Що нам перешкоджає тут і знов?
Та інших геть відкинувши стандарти,
До власних йти, омріяних основ.
Моя пісня на YouTube:
https://youtu.be/8ba2B_jZjwA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2026
13.03.2026. Дорога часу.
Я бачив триста тридцять три
І в кілометрах, і в годинах.
До тебе відстань б'є як час,
Дорога обліковує хвилини.
І знову в путь, і знову нас
Розлука холодом катує.
Тепла твого ввібравши про запас
За обрій йду, куди мій шлях прямує.
До тебе відстань там рахується у втратах –
Миттєвостей, що не осяяні тобою;
У плині часу, що марно тане в датах,
Зникаючи у днях повільною ходо́ю.
Дороги – жили світу, натягнуті як струни,
Тремтять під парою жари, коліс, ваги.
Вливаються у річку часу, вплітаються у руни,
Що хвилями хитають прадавні береги.
І знову відстань, як стіна зі скла, -
За нею ти стоїш недоторканна.
Десь наче поруч з усмішкою пройшла,
Але стезя скрізь призму скла оманна.
І тим не менш, дорога, як спіраль
З піском пустель спливає невблаганно,
З собою несе і радість, і печаль,
І втрати зустріччю змиває нездоланно.
Пісня на каналі YouTube:
https://youtu.be/8gBgGFM3hw8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2026
In black and white
The picture of tomorrow.
It doesn't feel alright
When one of us in sorrow.
There is no torch of light,
No feel of happy ending,
Misunderstanding closes sight,
Misjudgment takes no bending.
The wall is growing between us
From stones of thrown words.
The easy things just to discuss
Are broken into sherds.
My Love, please show me the way
Into your heart through thorns of life.
Just give a moment in this day,
To end the fire of the strife.
Allow me to use my warm
To melt the ice of wild neglect,
To calm the waves of raised storm.
And guide me on how to connect.
My Love, because of you, and only you
My soul is staying here.
We know that it is only true,
You feel the same, my dear.
Пісня на цей вірш на моєму каналі:
https://youtu.be/iAjG6AEJ1aw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2026
А зараз так схотілось — присісти край вогню,
Забувши про проблеми, відкинувши броню,
І крізь вино червоне вдивитись в захід дня,
Де сонцем оплавляючись хвилюється земля.
Бокал вина піднявши, відчути аромат.
Вдивитись вдаль у гори, сприйнявши їх розкат,
Вловити шелест вітру, дитячий сміх дзвінкий,
Забутись на хвилину, спинивши час стрімкий.
Поглянути у полум’я, на тріскіт і вогонь,
Іскрою увись зірватись, до зоряних долонь.
І з димом розчинитись в тіні соснових віт,
По гілках розіслатись, і з них піти в політ.
Туманами огорнутим пройтися по лугах,
Осісти росою прозорою на квітах і стеблах.
Зі сходом сонця парою сховатись у теплінь,
І з вітром полетіти у сивих гір глибінь.
Зійти із них струмками, грайливо, вниз зі скель,
Спуститись річки водами у морську постіль,
Пройтись мерехкотінням над тихим плесом вод,
Розбитися об каміння під хвиль гучний акорд.
І з бризками злетіти на райдуги дугу,
А з неї в захід сонця – до рідного вогню.
Прокинутись, почувши щасливий сміх дітей,
І з щастям загорнутись в коханий блиск очей.
Пісня на цей вірш на моєму каналі:
https://youtu.be/YNeWpctagu8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2026
(Адаптований переклад віршу "Одесса вся в своей красе")
Одеса у своїй красі,
У первозданному безумстві.
Замети снігу на путі,
І вітер плине в вільнодумстві.
Сніжинки залицяються до вій,
Очей преображають риси ніжні,
І на обличчі в грі своїй
Складають відляск дивовижний.
Одеса у своїй красі,
Гілки дерев у біле вбрані.
І снігу візерунки чарівні
Застигли в крижаній омані.
Перехожих боязке гліссе,
В деревах тріскіт – свіжі рани,
Дитяче щастя на лиці,
Коли батько впряжеться у сани.
Одеса у своїй красі,
З дахів сповзають пласти снігу,
І на узбіччя мчать усі –
Бурульок меч навис над ними.
Усі часи в один лиш день:
І сніг, і сонце, і відлига,
Метелиця, і світлотінь —
Зробили гамірну інтригу.
Та скоро знов усе пройде,
Струмки зійдуть у небувалість,
Одесу пилом занесе,
І все ввійде в свою недбалість.
Пісня на цей вірш на каналі в YouTube:
https://youtu.be/E6iH8flXHTw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Чи знаєш ти, де є блакитне небо?
Де золото живе вкриває скрізь поля?
Де серце у грудях так сильно б'ється,
Коли усміхнена від дотику твоя земля?
Тут сини твої опліч працюють,
Тут доньки твої славлять піснями,
Мати ніжно плекає дитину,
Батько з думкою обходить жнива.
Тут з блакитного кольору в чорний,
А із жовтого у кровотечу
Розфарбовані стяги у крові,
Якщо знов над землею навис меч.
Від Карпат до Дніпра та Кубані
Та до Чорного моря, до скель,
За родину свою воювали
І за волю стояли на смерть.
Ті, - хто вірив, що в цьому є правда,
Ті, - хто знав, що у цьому – життя,
З вірою й правдою ходили у битви,
З криком «Мамо!» ішли в небуття.
Але місце їх знову займали ті,
Хто в пам'ять про вільних людей,
Всі орала в мечі обертає,
Не відводить від страху очей.
Не зламає зла сила в тортурах,
Не згасить промінь думок палких,
Не сховає у ямах, у мурах,
Не утримає в путах міцних.
Ті, хто б'ється за волю, за мрію,
Ті, хто б'ється за гідність свою,
Завжди мають незгасну надію
Жити вільно у ріднім краю.
Мій гімн покладений на музику тут:
https://youtu.be/xGVonI7sleQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2026
Doesn’t it remind you something,
Something glowing, something sparkling,
Something rising to the throat,
Something dangerous was brought.
Down into the darkest soul,
With the eyes as black as coal,
Cold as metal, hard as stone,
Fear is growing in your moan.
No exit through the closed door,
No hope upon the slipping floor.
Chains that bind and cut the skin,
Ropes that never loosen spin.
Bitten, broken, scratched, and pecked,
Fried, boiled, shattered, torn, and wrecked.
Path through endless fields of thorns,
Flesh is cut down to the bones.
With no light, without hope,
Sliding down the soapy slope,
To the edge of melting ice,
No help, no friends, no pride.
No voice remains to shout a word,
Barehanded against a sword.
Lasting long from dusk till dawn,
Pushed back, yet forced to carry on.
Pain endured, the hardest path,
From the heart arises wrath.
Endure it all — you still survive!
Stand again. Continue fight!
Пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/VDHdL9JOnTY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
I made you pain, so sorrow,
I made you cry so bad,
To feel myself in row,
With my own sense of mad.
You cry, you shout so loudly,
With no excuse for me.
I stayed upon my way so proudly,
Just cutting bridges to the WE.
Not knowing roads to future,
Not thinking far enough,
Preferred the lies with torture,
With madness, laughing rough.
So complicated, ironic,
The fight between of us,
No words will write the chronicles,
No time will give surplus.
Forgive me if I made you painful,
Forgive me one more time,
So foolish ways acknowledging
The only truest love of mine.
I love you in the way I know,
So deep and wide, no limits,
As soul may whisper endless,
So high with no horizons.
Without fear to lose of selfness,
Without fear to lose myself,
For that I paid with cruelness,
Afraid to loose a part of “us.”
Пісня на цей вірш тут:
https://youtu.be/bP7lVoJGXW0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
Чому птахи так голосно співають на світанку?
Мабуть, щоб розбудити сонце у серпанку,
Промовити йому нові сердешні вірші,
Що уві сні складалися в душевній тиші.
Яскравий відклик дати на початок дня
Розливом нот. До того, як почнеться метушня.
Молитву співом оплести в повітрі ранку,
Новому світлу віддаючись до останку.
Природу пробудити змахом крил,
Разом із сяйвом обійняти небосхил.
Наповнити повітря звуками любові
В дзвінкій історії – новітній передмові.
Пташиний спів, - як заклик до небес,
Щоб іній знов росинкою воскрес.
Щоб світ згадав про ніжність та тепло, -
Роса з пташиним співом плекає джерело.
Світанок – новий шанс, початок пісні,
Відлунням від сердець дива складає різні.
І щебет треллю розлетиться край землі
Вітання розплескавши в блакитній висоті.
Зірве дрімоти тінь надією живою
З полів, лугів, лісів, окутаних росою.
Пробудить тих комах, що слухають рослини,
Про що ті говорять у вранішні години.
Пташині голоси на тиші срібних струнах
Зіграють дзвін життя осяяний у рунах.
Зігріють іскру дня у промені жар-сонця,
Що лагідно впаде в підставлені долоньки.
Пісня про птахів на каналі YouTube:
https://youtu.be/bs_yOzlMjJE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2026
2025-06-04 Якби ж то мати крила нові.
Якби ж то мати крила - нові та чисті,
Не заплямовані брудом брехні, образ,
Ні заздрістю скрізь пліснявою вкриті,
Де пір'я не спаплюжив липкий страх.
Не зламані під гнітом від розлук та болю, -
О скло нерозуміння збиті в кров,
До попелу ущент не спалені війною,
Та дике пір'я прориває шкіру знов.
Якби ж то мати крила – нові та світлі,
Прокласти ними шлях у темряві незгод.
Яскраві від небес, незгасні в прірві,
Блискучі та легкі, нестримні до пригод.
Якби ж то мати крила з мрій дитячих,
Простих, відважних, райдужних, смішних,
Не знаючих кордонів у просторі та в часі
У цей момент, без зайвих дум гірких.
Без люті, злоби, без осуду, без травм,
Знецінення, цькування, втрати віри
В себе, в людей, в цей день та у майбутній стан,
У гідність, просту правду, справедливість.
Якби ж то мати крила – нові та сильні.
Розкривши їх, зробити помах той єдиний,
Відкинувши зайві сумніви глибинні,
Тягар від важких дум та ставши вільним.
Пісня про крила:
https://youtu.be/64SNVxKMpVk
Та у іншому варіанті:
https://youtu.be/4M_5x4z0MZs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
По москві іде москаль. Зек-хайль, Зіґ-хайль.
Він іде по мостовій, хрю-хрю, ві-ві.
Зетку він собі вчепив. Зет-хайль, Зіґ-хайль.
НовозRUSений дебіл із соплею на рукаві.
За собою тягне віз, що поцюпив те й привіз.
Тягне все, що вкрасти зміг, майже від усердя зліг.
Тягне пралку, тягне таз, ну і звісно ж унітаз,
Бо без грошей та без віз для нього це цінний приз.
По москві іде москаль. Зет-хайль Зіґ-хайль.
Радий – поки що не здох ні від водки, ні від блох.
А для мамки вкрав він шаль. Зек-хайль Зіґ-хайль.
В подарунках він не *** – ще щось цінного мішок.
Ну а поки він не здох,- мамка думає, що лох.
Бо за сина дохляка можна взяти жигулька.
А за двох дають квартиру, можна жирувати в міру.
Ну а краще мати трьох, мамка в бізнесі вже Бог!
По москві іде москаль. Зет-хайль Зіґ-хайль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
2025.05.12. Картина
А ти на мене дивишся з картини,
Мовчиш, з усмішкою хитрою на вустах.
Так ніби щойно щось мені сказала,
Але слова із вітром сплутались в гілках.
І шелест листя граючись плекає
Вплітаючи в свій шепіт ті думки
Тендітні, наче з пелюсток орнамент,
Який в повітрі розквітає навесні.
Сидиш, мовчиш, а поруч грає хвиля,
Тебе малює аквареллю у воді.
Сміється, у той час, коли її зусилля
Мальки в свої складають вітражі.
Хлюпоче знову тихо об каміння,
Жаліючись на ретуш від гілок.
Звичайно, їм не вистачає вміння
Тебе у хвилі вкрасти на танок.
А ти мовчиш. Сміються очі тихо -
Наразі, це гучніше ніж той дзвін.
Бо знаю я, що зараз ти щаслива.
Картині не потрібно зайвих слів.
Пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/5Mnb0kDVMSE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
2024.08.10 Лист.
І знову напишу тобі листа
Про те, як вітер в полі віє,
Про те, як скучив по твоїм вустам,
Як хвиля в морі під човном шаліє.
Про щось незрозуміле, ні про що.
А потім розповім про темні ночі.
Десь рими вставлю – думок відголос,
В яких я бачу тільки твої очі.
Щось накручу в коротких тих словах,
Про щось немов спитаю поміж ними.
Я ніби заблукав в забутих островах,
А може в цьому винні скриті рими.
Десь там «люблю» побачиш поміж слів,
Десь поміж строк – як сильно я скучаю.
В кінці листа, де в крапки думку звів,
Побачиш ти, як сильно я кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
2021-00-00 Вселенная любви. (Мій перший вірш).
Ты миллиардов звёзд создание,
Вселенная из дивных грёз.
Твоих галактик мирозданье –
Поля из разноцветных роз.
Ты ланью мчишься на просторах
Созвездий сказочных миров,
Где освещает путь Аврора
Соцветьем плазменных ковров.
Лучистых звёздных рек сиянье
Из глаз струится у тебя,
И изумрудных рек журчанье
Во снах ты даришь мне любя.
Тебя постичь, всей жизни мало.
Лишь облик твой к груди прижму.
Пусть жизни новое начало
Оценит то, что так люблю.
Пусть стайкой вьётся под водою
И в небе радугой стоит,
Стекает по листу росою
И птицей к облакам летит.
Сияньем звёзд твоих умоюсь,
Твой смех в бокал себе налью.
Твоей вселенной я откроюсь –
Тебя одну вовек люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997100
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2023
21.05.2023 Все має бути.
Все має бути так, як має.
І куля-дура тут літає,
І б'ється з жахом в скроні кров,
Але так краще, - це любов.
Любов до волі до нестями,-
Стежина сплетена з серцями.
По ній до сонця козак йде
Та серце своє він несе.
Що в грудях сяє променисто
І б'ється так відверто чисто,
Де неба глибина блакитна
Цілує злато нив тендітних.
Де воля думку диктувала,
Що ворожнеча надіслала,
У прірву змиє люті вир.
То наша правда, буде мир.
Пісня на цей вірш на моєму YouTube каналі:
https://youtu.be/QjZ973H_5yI
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2023
2022-09-24 Про тебе.
Спитай мене: що вітер віє
Про тебе у ночі?
Які у думках мрії сіє,
Коли ти далечінь?
І як про тебе річки шепіт
Складає дивний сон,
Мелодію заплетену у трепіт
Стебел співочих в унісон?
Та як зірок далеких сяйво
Яскравий блиск твоїх очей
Повторює так мерехтливо,
Самотність зменшує ночей.
Хоча, не треба, не питай,
А в очі подивись.
В них віддзеркалиться мій гай,
Мого кохання вись.
Побач про себе вірші в них,
Любові ніжний струм,-
У течії несе тобі
В словах намисто рун.
Пісня на моєму каналі:
https://youtube.com/shorts/vT1XeCcP-Ow
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
2021-05-26 Ты там.
Ты там сейчас, в дали и в завтра,-
Мне есть, куда хотеть идти.
В награду всласть глоток нектара
За долгий путь ты дашь испить.
Ты там колдуешь над рецептом
Семейной жизни у огня.
Сквозь вечность нам он был нашептан
В кипящем вихре бытия.
Ты там сейчас, в дали и в завтра,
Сегодня, снова и опять
В любви растишь крупинки дара
Что вместе мы смогли принять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022
Бажання є тебе поцілувати 2022.08.24
Бажання є тебе поцілувати
Так ніжно-ніжно, майже до нестями.
До губ твоїх від спраги той припасти,-
Кохання захлинаючись ковтати.
Вдихнути твій звабливий аромат,
Занурившись обличчям у волосся,
Та захмеліти, немов би п'ю нектар,
У пристрасті до тебе доторкнувшись.
Шаліти, знов і знов цілуючи тебе,
І розум так втрачати,- тільки так,-
Від шепіту того, що до небес веде -
Слова кохання на твоїх вустах.
Притиснутись, почути серця стук,
Зануритись в обійми, володіти
Та віддаватися на розсуд власних рук,
І близькість відчувати та радіти.
Пісня на цей вірш на каналі в YouTube:
https://youtu.be/-x99GEE04ro
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
2022-07-02 Ненависть.
За що в мені палає ненависть до вас?
Що моя жінка геть ночей не спала,
Коли з дитиною, малечей на руках
Добою за добой від вас тікала?
За те, що я, так саме як і інші,
Домівку лишив та пішов «на ви»?
Бо знаємо, що з вами буде гірше,
Та вірим у початок нашої глави.
Скажіть, за що мені любити вас?
Що кулями навколо воздух рветься?
Що плач дітей сиріт, без батьків та без хат,
Кровавими сльозами всюди ллється?
Чому, гадаєте, я маю вам радіти?
Що влучили ракетой знов у дім,
Де мали покоління мирно жити,
А ви залишили від нього саме дим?
Чому в мені зневіра в вашій честі
Від вашої брехні зриває знову край?
Бо ваша щирість океаном гною б'ється,
Бо ваша правда схиблена вся вкрай.
Тому не треба в нас шукать покірність,
Не треба нам казати хто ми є,
Не згадуйте ви знов про з вами єдність,
Бо вільний духом у кріпацтво не піде.
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Посвящение "нашим" звёздам. Тем, которые уже не наши:
Я забываю ваши имена:
Вы мне становитесь неинтересны.
Вы - мягкая подстилка для врага,
Ему всегда блеяния ваши лестны.
Вы, думаете, что можно промолчать?
Что можно это просто не заметить,
Когда с мольбой о помощи кричат
Расстрелянные взрослые и дети?
Такое очень трудно не увидеть,
Закрыть глаза и просто пропустить.
Но здесь ваш выбор чётко очевиден:
За деньги свою совесть заложить.
Вы думаете, что можно сесть на стулья
Одновременно с двух сторон стола?
От боли, плача, горя отвернуться
И всем твердить, что в этом нету зла.
Но зло здесь есть. Ведь, если кто-то грабит,
Другой, молча, лишь множит это зло.
Грабитель вас, конечно же, похвалит:
Ему ведь снова с вами повезло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946896
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.05.2022
«Опять всего лишь ты понюхал?»- спросила белочка меня.
*****
«Ну вот зачем сожрал ты гадость?»- спросил желудок отрыгнув.
****
«Наверное у вас всё круто, раз не звоните вы совсем».
****
Я в лес сходил бы за грибами, но волки тоже любят жрать.
****
Зачем летать над облаками, когда и так на всех насрать?...
****
«Я с радостью бегу работать» - мне дегустатор говорил.
****
«Налейте рюмку коньячку!» - сказал мужик ведро подставив.
****
«Куда б посрать?»- спросил начальник, свой коллектив вновь оглядев.
****
«Зачем насрали вы в тарелку?»- спросил я повара опять.
****
«Всё через *** в этом мире!» - сказал проктолог всунув щуп.
****
Надеюсь, всё у вас прекрасно? Не говорите!- пофиг мне.
****
Айда сегодня на рыбалку!- В пивную воблу завезли!
****
«Я так вам рад!» - сказал хозяин, ногою вытолкав гостей.
***
«Ну что расскажете сегодня?» - спросил патологоанатом пациентов.
***
Зачем вы вбили в крышку гвоздь? Шуруп вкрутите – так надёжней!
*****
«Вам что-нибудь добавить к пиву?». «Да, водки. Ровно 300 грамм».
****
Ты будешь доедать сухарик? А то я зубы поломал.
****
Наверное, Вы слегка устали? Раз под столом уж разлеглись…
****
Я вам спою сегодня ночью под ваш аккомпанемент на батареях.
***
Поверьте. Вас я доведу до слёз!: Нарежьте мне ведёрко лука.
***
Я Вам налил бы «на дорожку», но это пятая уже!
***
Соседи громко так храпели, что их квартиру подожгли.
****
«Вы ж хочете на мне жениться?» - самбистка вежливо спросила, вначале руку заломав.
***
Я вам налил бы на прощанье,- боюсь, останетесь опять.
***
Я расскажу всю правду-матку, - осталось выдумать лишь всё.
****
***
Уже давно готов жениться – омлет на завтрак задолбал!
***
«Вам нужно сдать анализ крови»- сказал вампир, подставив тазик.
***
«Вы так удачно приземлились!»,- воскликнул ёжик голой жопе.
**********
«Я оптимист!»- толстяк сказал всем смело, запив селёдку молоком.
***
«Кто оптимист?»- кричал уборщик, что сутки чистил коридор.
***
«Ну ты и дрыщ!»,- сказал сантехник, вытягивая оптимиста с унитаза.
***
Сегодня Вы таки прекрасны – Вас паранджа весьма красит.
***
«Зачем Вы мучили павлина?.. То Вы так пели? Вы – Карузо!»
***
«Вы Мойша так во сне кричали! Неужто Вас таки надули?»
***
Сегодня был в библиотеке. Столов там много, - есть не дали…
***
«У них у всех шизофрения!»,- шептал он тихо Чебурашке.
***
Сегодня встал пораньше утром. Как раз, чтоб на обед успеть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945887
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2022
2021-11-01 Чего хочет женщина?
Да что ж тебе не то?
И то тебе не это!
И вроде ж всё отлично,
Но вижу ж – не совсем.
Не с той ноги ты встала?
Иль я храпел не в рифму?
Сегодня лето, вроде,
Но осень хочешь ты.
А будет осень скоро,-
Зимы опять захочешь.
Иль сразу впрыгнуть в лето
На новых каблучках.
Помада не подходит
Под тон весенних листьев?
А пудра не подходит
Под неба синеву?
У лака тон не в моду,
У моды тоже что-то.
Так вроде бы нормально
И всё же не о чём.
Ну, в общем я не знаю,
Хотя со всем согласен.
Ты красься потихоньку
И даже не спеши.
Зачем спешить куда-то?
Когда ты здесь: Царица!
Я ж тихо посижу в сторонке,
Чтоб не досталось мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945886
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.04.2022
2021-10-18 Тени.
Мы оставляем тени жизни,
Остатки наших дел они.
Слова о нас, где с укоризной,
Где грустью лишь оттенены.
Где мы запомнимся надолго,
Где нас забудут в тот же миг.
Из сердца выпадем осколком;
Другим ж - убыток невелик.
На фото мы – цветные тени,-
Всегда моложе, чем мы есть,-
Остатки памяти прохожим,
С кем рядом выпала быть честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945759
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2022
2021-10-06
Мы все стараемся успеть
К своей мечте, к заветной цели.
Бежим, стараясь оттереть
Других, чтоб раньше не успели
Сорвать заветный плод с ветвей,
Украсть неведанное чудо.
Мы оттесняем их, людей,
Друзей, врагов. Всё так привычно.
Всё так, как в книге написал
Известный-неизвестный автор.
Как тот прохожий рассказал
Историю. Опять повтор.
Что кто-то мимо пробегал,
Втоптав его мечту навечно
В клоаку будней. И устал
Идти, мечтать. Так просто легче.
Мы рвёмся дальше, мимо них.
Они, другие, рвутся рядом.
Кто рвётся сам. Кто рвёт других.
Иные просто рвутся стадом.
Движение – жизнь, а жизнь - движение
Сквозь время, свет и тьму.
Здесь остановки нет, она – забвение.
Она уносит всех в тюрьму
Своих заброшенных желаний,
Своих отброшенных идей
И над обидами переживаний,
Что кто-то оказался злей, наглей.
Мы все спешим, спешим мы мимо.
Кто попадает мимо прямо в цель.
Кто попадает в цель. И всё же… мимо.
А кто-то там остался, там где цель.
А мы бежим. Бежим, бежим.
Так мир устроен – он движение.
Поэтому мы с ним и так бежим.
Он движет нами – мы движение.
Так проще, так принять, что это
Всё не мы причины чьих то бед.
Они сорвались сами. Им проигрыш.
А мы – создатели своих побед.
Так и бежим. Сквозь нас несутся.
Над нами. Мы вскользь них.
Круговорот страстей. Дерутся.
И так до окончания их-наших дней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945757
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2022
2021-11-21. Я выйду в поле поутру.
Я выйду в поле поутру
Вдохнуть в себя тот воздух чистый,
Что окружает красоту,
Покрытою росой искристой.
Я выйду в поле поутру
Вобрать в себя рассвет лучистый,
Что оживляет синеву
На небе радугой игристой.
Я выйду просто подышать,
Обнять простор, раскинув руки.
Закрыть глаза и так летать,
Сбежав от суеты и скуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945670
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2022
2021-11-21. Оковы скинув.
Сорваться в пропасть камнем вниз
В проверке своего везения.
Исполнить так вот свой каприз:
Изведав силу притяжения.
Расправить крылья в тот же миг,
Когда наступит то мгновение,
Неповоротных линий блик,
Где поздно делать изменения.
Взлететь над краем возносясь,
Границы вновь свои раздвинув.
Так, будто снова возродясь,
Все путы и оковы скинув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945669
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2022
2021-11-03 Актуально ко времени.
Всё то, что расскажу я вам, является наукой!
Нет домыслов, поверьте мне, и чисто по секрету.
Вчера сосед соседа от друга его деда,
Ну тот, который с кошкой гуляет по утрам,
Прознал,- его соседка узнала от подружки,
Что ей вот на базаре шепнули: по секрету!
Такую вот правдивую историю о том,
Что вся вакцина эта чипирована страшно!
Не верите?! Поверьте! Уж чипов не хватает:
С машин их поснимали, засунули туда.
А всю программу эту, что в чипы записали,
Доставил с той кометы, что мимо пролетала,
Зелёный гуманоид со злющими глазами,
На ящера похожий, покрытый чешуёй.
И будут они, гады, командовать всё нами,
А кто, вот, не привьётся, того и не найдут.
Ведь чипы с ЖеПеЭсом, – со спутника находят,
Недаром Маск их столько на небо запустил.
Но всё ж привиться надо, а то уж в магазины
Впускают только с кодом квадратненьким таким.
А чтоб не функциклировал тот ЖеПеЭс как надо:
Ты шапочку фольгою немного оберни.
И будет тебе счастье и код для магазинов,
И даже ресторанов, но ты там не ходи!
Ведь, только по секрету, вчера моя соседка
Узнала от подружки……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945618
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2022
2021-05-30
Сегодня видел я во сне,
Как мы свой лес сажали.
Увидев бабочку в траве,
За ней мы побежали.
На крыльях радужных её
Был смайлик намалёван.
Он улыбался нам с неё,
Так нами зачарован.
Мы добежали до реки,
Ты в воду забежала.
Смеясь задорно для меня
Ты тело обнажала…
И тут будильник зазвонил!
Вот это, блин, облом!
Тот стих он явно не забыл.
Как был, так и остался злом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2022
2021-11-21 --- Когда я буду стар, я напишу:
Я не хвалюсь своею сединой, -
Она ко мне пришла с утратой:
С потерей дней пройдённых мной,
И жизни пройденной регатой.
Она пришла как снег весной,
Покрыв горячий грунт прохладой;
Как поле жухлою травой,
Что было зеленью богато.
И всё ж она не просто так,
Она - наследница волнений,
Что доли создаёт верстак
Судьбы кружев переплетений.
Она - расплата за любовь,
За счастье и детей оплата,
За всё, за что кипела кровь,-
Она дороже мира злата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945546
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2022
2021-11-22 Осеннее настроение.
Гуляя вновь осенним лесом,
Прозрачность видя сквозь листву,
Услышав перекат за плесом,
Спуститься к старому мосту.
Найти заветные приметы,
Прочесть царапины любви,-
Открытые для всех секреты,
Судеб написаны графы.
Пройтись ещё немного дальше,
Куда манит волшебный лес,
Подальше от всемирной фальши,
Туда, где много есть чудес.
Тропинка там бежит под сенью
Дерев столетних золотых;
Огонь хрустящий на поленьях,
Влекущий нас на передых.
Друзей весёлых звонкий окрик,
Гитары нежный перелив
В сердцах найдут, конечно, отклик
Тревоги прочь все отпустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945545
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2022
10.08.2020
Ты подожди, мы постареем,
Забудем, что такое «секс»
И вспоминать мы будем рифму,
Увидев в магазине кекс.
И за бокальчиком вина
Мы юность вспомнить вдруг решим.
Толкаясь, шаркая, спеша
К кровати тихо прошуршим.
А после будем там стоять
И вспоминать: «Что там решили?».
«Что наш склероз забыл опять?».
«На кой мы лад сюда спешили?».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945388
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2022
22.09.2020 Я напишу тебе.
Я напишу тебе поэму,
Я напишу тебе рассказ.
О том, что было в этой жизни,
О том, что не покинет нас.
Я напишу о том, что было.
О том, что будет – между строк.
О том, как солнце нас слепило,
Как ты взошла на мой порог.
Я расскажу о том, что будет.
О том, что было – промолчим.
Никто то счастье не забудет,
Пока мы за своё стоим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945387
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2022
Расписание
С утра пораньше встать бы смело
Часов в двенадцать или час,
Чтобы позавтракать успеть бы
Как раз к обеду подгадав.
А там, немного потянувшись,
Дождаться полдника с кваском,
Запить кефирчиком окрошку
И к ужину ползти бочком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945221
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2022
Счастье. 2021-07-29.
Сегодня ощутил – я счастлив!
Я счастлив – у меня семья.
Я счастлив есть любимая,
Она же мне жена.
Я счастлив, что есть дети,
Здоровы и умны.
Я счастлив, что в саду моём
Есть фрукты и цветы.
Я счастлив, что есть место,
Где вижу всех их я.
Что есть здесь стол накрытый,
За ним - моя семья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945220
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2022
2021-05-28 Грабёж No2
«Ты ж знаешь, что твой стих - мой стих»,
Сказала ты, его опять прочтя.
По нраву он тебе, он чем-то в мысли вник,
Словами, как лозою, оплетя.
Пусть даже мне он был не мил и труден,
Но в нём нашла ты отражение нас:
Частичку счастья - оправданье будней,
И в сказке - правду без прикрас.
Да, твой. Он о тебе и для тебя был писан.
В нём ты и я – такие как мы есть.
В нём вызов твой. Тебе мой вызов.
Кому ж ещё такая будет честь?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945112
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2022
Грабёж. 2021.04.23
Меня ограбила… красиво.
Забрала то, что сотворил.
Она, кто забирала смело
Всё то, что я и так дарил.
Дарил за верность и за ласку,
И за заботу, за любовь.
И что не одевала «маску»,
Что облапошит и богов.
Дарил за то, что быть любимым
Мне так хотелось для неё.
Единственным, неоспоримым…
За это всё: моё – её.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945111
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2022
2021-12-06 Зима.
Снежок, снежок, снежок идёт.
Стою, смеюсь, глотаю хлопья.
А ветер хоровод ведёт
С зимой, - она сегодня гостья.
Дошла. Зашла. Метёт,
Ослабив туч поводья.
И снежная река несёт
Позёмки половодье.
Пришла, рассыпав серебро
На крышах, вдоль дорог.
Насыпав радости добро
Под самый, под порог.
Дождя вчерашнюю слезу
Студит, в сосульку превращая.
Что застывая на весу,
Мне искры света возвращает.
Мне весело, и снег блестит.
Смеюсь! Весь мир сияет!
Зимы так радостен визит,
На крыльях снега что влетает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945059
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2022
2021-12-29
Всемирного порядка хаос,
Застигнутый врасплох волной
Взаимно вероломных кляуз,
Весь мир перекроил войной.
Лишь победитель в этой бойне,
Звериный спрятав свой оскал,
Кровавых дел своих бесчинства
Красивой ложью описал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945058
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2022
2021-12-27--- Грёзы
У грёз предела нет – они всесильны;
Сквозь грани проникают бытия.
На приключения они всегда обильны,
На подвиги дорогою (в мечтаниях) ведя.
Они пронзают время и пространство,
Исследуют галактики края;
Отвергнув временно́е постоянство,
Эпохами мечты скользит ладья.
Пред грёзами обыденность бессильна,-
Её пронзает странности струя,
Возможной невозможности плавильня,
Возникшая из недр бытия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944961
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.04.2022
2022.04.13 Ну що, Росія, як там справи?
Ну що, Росія, як там справи?
Зібрала ти на борщ приправи?
Чи знову будеш їсти щі
Та гризти на костях хрящі?
Навіщо ти прийшла до нас?
Прикрас поцупити, ковбас?
Чи щось з собою принесла
Окрім, щоб битися, весла?
От дійсно! Все ж ти принесла:
Брехню і мову – два весла!
Одне, щоб, звісно, приласкати,
А інше, щоб не відпускати.
Але тут логіка кульгава,
Та більш за все - вона кривава.
Бо любим бути силоміць –
Це злодіїв думка та вбивць.
Зайшла, побила, зґвалтувала –
Орда як є, а не держава.
Але і ми не ликом шиті,-
Увагою до чуба ситі.
То ж все ми зробим навпаки,
Озброєні вже кулаки.
То ж будем злодія вже бити,
Аж доки не почне він вити.
Ну що, коли остання дія,
Де на кіл вже наб'ють злодія?
Ще треба трохи зачекати,
І покарання буде клятим.
А що ж ми маємо наразі?:
В лайні наш ворог та зневазі.
Він мовою своєю так дістав,
Що Пушкін вже зі стели впав.
Народ сусідньої держави
(Ми українці, - так, до справи)
До люті, гніву довела,
Бо «руський мир» ти принесла.
Де руський мир, там ріки крові,
Обійми - взагалі тернові.
Ми розуміємось на злі –
Його ми бачимо в труні.
Бо ми свій розум не згубили
Та волю завжди ми любили.
Тож клятий ворог йди туди,
Де корабель твій. Назавжди.
Пісня на цей вірш на каналі в YouTube:
https://youtu.be/8KDRxjIcin0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
2021-11-30 Для детей.
Спят мои котятки, в снах играют в прятки.
Дивных ищут птичек, бабочек, сверчков.
Мчатся без оглядки, так сверкают пятки,
Веселя синичек, и ловя жучков.
Пусть вам там приснится чудная жар-птица,
С перьями из шёлка, бусинки глаза.
С вами веселиться будут там куница,
Серенький волчонок, рыжая лиса.
И, конечно, зайчик, жёлтый одуванчик,
Мышка-Побегушка, гномик и лягушка.
Вам расскажет Мальчик, что размером с-пальчик,
Сказку-небылицу, и в ней будет мишка.
Будут в ней герои, храбрые ковбои;
Свадьба будет с пиром, с мёдом и зефиром.
Ну и вам, герои, яблочко златое.
Всё, что вы хотите в вашем сне чудном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944859
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2022
Переписав нарешті )
2022.04.12 - 2024.08.17
Я з посмішкою засинаю.
Я з посмішкою засинаю. На вустах
Вона з'явилась від думок про тебе.
Та вірю, ти прийдеш до мене в снах
Під дивний спів птахів, веселий щебет.
Бо знаю, де б не був, в яких світах,
Від тебе там завжди світліше небо.
Про тебе там бджола на пелюстках
Бренінням радісно співає степу.
Я вірю, що ти там, і знов, і знов, і знову
Мене вітаєш в чарівних садах.
Вкриваєш ніжно пеленой шовковой
І разом танемо у лагідних страстях.
Ти там, де сонця сяйво у лісах,
Прокравшись крізь листву, дарує радість
Створінням, що подібні до мурах,
Та іншім, що чекають на ласкавість.
Я вірю, що ти там: у морі та лісах,
Та хвиль яскравом блискотінні,
У сонці, що мандрує по ланах,
Лоскочучи промінням у видінні.
Про тебе там дзвІнкі струмки зі скель
Сміючись обтікаючи завади
Вірші складають з весняних крапель,
Вплетаючи себе в гірські каскади.
Я вірю, що ти там: у річках та містах,
Де плине вир життя, та кров грайлива
Коханням загуде у душах та серцях,-
Немов пустеля оживає після зливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
На краю 2022-01-15
Там на краю, где солнце всходит,
Есть потаённый перевал.
Тропинка тонкая проходит,
Минуя пропасти провал.
Ведя к неведомому чуду
По кромке, обходя обвал
Камней, разбросанных повсюду.
Но камни ты ли созерцал?
Там на краю есть водопады
Из звёзд, спадающих с небес,
И радуга овив каскады,
Мост перекинет в мир чудес.
Он спрятан там за звёздным блеском,
Сокрытый под огонь завес,
Сотканных с прядей равновесий
Земному дню наперевес.
Там волны света бьются с плеском
В упряжке временных полей,
Лучами взвившись за пределом
Эпох сомкнувшихся осей.
И в этом всём идя несмело,
Взирая на игру цветов,
Ты осязаешь бесконечность
Неведомых тебе миров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2022
2022.04.10. Як справи, друже?
Спитай мене: «Як справи друже?».
Тобі я мовчки відповім:
«Так, тяжко. Серце в грудях
Поранено кущем терновім
Від чуток про землю мою.
Про те, що десь до неї вдерлася
Орда, помазанная кров'ю,
Та й ще від правди відреклася.
Так, тяжко. Знову, поневолі,
Черствіє серце від новин;
Болюче плаче у негоді
У часі крижаних годин.»
Але зроблю ковток повітря,
І біль сховавши у грудях,
Я відповім, відкинув вістря,:
«Все добре, друже. Як ти сам?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
2021-10-03 Новый день.
Что новый день нам принесёт:
Невзгоды или счастье?
Пургой тропинку заметёт
В застылое ненастье?
Иль осияет светом мрак,
Рассеяв туч унынье;
Прогнав пред неизвестным страх:
Неведом он отныне?
Запрёт осеннюю тоску
Под летнюю погоду?
Или ворвётся поутру
Устроив ветром шкоду?
Осветит лучиком сердца
Улыбкой правя лица?
Или с издёвки подлеца
Сомнение зародится?
Не знаю, что он принесёт, -
Победы или беды.
Но всё, что день мне отведёт,
Смогу я вновь пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944580
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2022
2021-09-21. Один счастливый день.
Ещё один пробег по жизни…
Наверное, один из тех,
Что в памяти запечатлится,
Став знаковым из наших вех.
Ещё одна прогулка вместе,
Ещё один счастливый день.
В нём жизнь улыбкой осветится,
Прогнав с души печали тень.
Впечатав в ней запрет унынию,
Настроив струн весёлый тон,
Задав на счастье направление,
Сердец где слышен перезвон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944579
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2022
Мысли вслух. 21.06.2021
Когда пишу, о чём мечтаю?
О чём поёт моя душа?
Зачем я строфы составляю,
Слова рифмуя не спеша?
Наверное, мои стихи наивны,
Чудны немного и просты.
Ко времени они не объективны,
Кому-то мысли в них чужды.
Они мои, меня отображение.
В них вложены душа, мечты:
В словах и рифмах их скольжение.
В них из меня, ко мне мосты.
Чего бояться и стесняться мне:
Что скажет кто-то, что они плохи?
Я улыбнусь лишь вашей прямизне:
Какие есть – они мои стихи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944531
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2022
2021-07-30.
Свои дела.
У всех своя работа,
У всех свои дела.
Кому-то жизнь - заботы,
Кому-то жизнь - игра.
Кому миллиона мало,
Кому-то рубль за сто.
Кого за душу любят,
Кого-то за лицо.
Кому-то жизни мало
Успеть сказать люблю.
А кто-то просто губит
Любовь сводя к нолю.
Кого-то в этом мире
Царём провозгласят.
А кто-то будет нищем,
Кто больше будет рад?
А кто-то будет верен
И слову, и судьбе.
А кто-то всё похерит
Замкнувшись сам в себе.
Есть много разных версий,
Есть много разных слов.
К ним больше есть диверсий
К ним много есть оков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944529
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2022
02.06.2021 Грусть.
Мне жаль. Мне жаль моих друзей безмолвных,
Наивных, верных и простых,
Бесхитростных и просто добрых,
любя живущих свой короткий век.
Мне жаль. Они уходят рано.
Ни слова не сказав прощай.
Хвостом вильнув, крылом похлопав,
Моргнув, прикрыв последний с грустью взгляд.
Они уходят тихо, незаметно,
Потёршись на прощанье о бедро,
В свою потом сбегают неизвестность,
Оставив на прощанье шерсть, перо…
Да, век короток их.
Находишь их, тебя они находят.
Растишь, балуешь и грустишь,
Когда они опять уходят,
Тебе отдав в любви короткий век.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944185
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.04.2022
2021-05-10 Идущий рядом.
Как хорошо, когда есть кто-то рядом,
Кто сможет нас понять, любить.
Кто нас поддержит словом, взглядом,
Обиду сможет нам простить.
Не важно кто он, - кот-чертяка,
Любимый, близкий человек,
Твой верный конь, твоя собака,
Что просто рядом топчет снег.
Не важно кто, нам просто нужно
Быть рядом с кем-то в данный миг.
С ним разделить, чем перегружен,
Будь это радость, боль обид.
Не важно, если не ответит,
Не важно, если не поймёт.
Пусть его взгляд любовью светит,
А остальное - всё пройдёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.04.2022
О грустном. 2021-05-09
Мы возвращаемся к могилам
Родных и близких, и друзей,
Где их травой земля покрыла
Под сенью выросших ветвей
(В тени склонившихся ветвей).
Там постоять, всмотревшись в лица,
Что память силится стереть.
Покой сердец, как чаровница,
Нам просто хочет уберечь.
В ветвях проснётся с трелью птица,
Задев струну в глубинах дум.
Воспоминаний вереница
Слезами выльется на ум.
Там слёзы боли, слёзы счастья
И просто слёзы, просто так.
Там слёзы тёмного ненастья,
Там Их улыбки на устах.
И мы стоим пытаясь слиться
С чем сердцу нашему милей.
Пытаясь в миг тот насладиться
Улыбками родных людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944093
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.04.2022
О серьёзном… 15.04.2021
Как много пропускаем мы моментов…
Как часто упускаем мы людей.
Забытых в списке много абонентов
И мимо много пройденных дверей.
Как много мы проходим километров
И всё же не находим там идей.
Отложенных в запас навек проектов
Скопилось сотни в мусорном ведре.
А к финишу считаем мегаметры,
От старта сделав несколько шагов,
Спешим к пределу отведённой ленты
Попутно накопив друзей, врагов.
Годами измеряя жизни недра
В замедленном движении часов
Не видим, как секунд барханы с ветром
Склоняют чашу времени весов.
Возможно, просто цель не ту мы ищем,
А может просто ищем мы не там.
И путь мы выбираем, что расчищен,
Идущими по чьим-то там следам.
Возможно просто выбрали дорогу,
Закрученную кем-то в круг спираль.
Бездумно вновь доверившись подлогу
Уходим в непонятную нам даль.
А может просто ищем оправдания
Остаться в своём собственном яру.
Чтоб в личностных пределах обитания
Не видеть изменений поутру.
Задуматься, немного поразмыслить,
Что нам мешает снова и сейчас?
Чужие идеалы прочь отчислить,
На свой, на новый путь решась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944092
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.04.2022
Сны 03/04/2021
Вершины гор овиты ветром,
Вершины снов никто не знал.
Дно пропасти во мраке сером,
Дно наших снов – кто там бывал?
Кто будет там, где всё сияет?
Кто будет там, где всё горит?
Где ветер по лугам гуляет,
Где всюду ураган шумит?
Кто видел то, что невозможно?
Кто знает то, чего здесь нет?
Кому от странности тревожно?
Кому привиделся ответ?
Кто в грёзы от судьбы сбегает?
Кто в снах пытается порхать?
Кому там ангел помогает?
Кому там милость не видать?
Кто в битве на метле летает?
Кто вальс кружит там во цветах?
О чём твой разум так мечтает?
О чём лишь ведает твой страх?
Что виделось в мгновеньях света?
Что так страшит в мгновеньях тьмы?
Кто слышал шепот первоцвета?
Кто края не видал зимы?
Вершины снов... Туда б добраться!
Вершины гор - не далеки.
Дно наших снов... Там б не остаться!
Дно пропасти не так страшит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943990
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2022
Будильник. 31/03/2021
Ну дай поспать, ну сколько ж можно?!
Зачем трезвонишь ты опять?!
Стоял бы тихо, разве сложно?
Зачем же сон так отгонять?
Какой же гад тебя придумал?
Свой злостный план осуществил?!
Своё творение не обдумав,
В тебя он только боль вложил!
Стреляешь ею так безбожно,
В мой мозг вбивая гвоздь опять.
Всё в этой жизни многосложно,
А ты не дашь поразмышлять.
А в прошлой жизни был ты дятлом
Или отбойным молотком.
Был тем ещё с утра подарком,
А правильней сказать – врагом!
Ну всё! Достал! Я поднимаюсь!
На! Гад, тебе по голове!
Ну что? Теперь ты понимаешь,
Что также было больно мне?!
Тебя я точно поменяю,
Куплю ка модный телефон!
Там вроде музыка играет,
А не какой-то там трезвон.
Ну всё, купил, поставил песню,
И тихо в мир я грёз ушёл...
Вот гад! Тебя я тоже тресну!
Да ты меня уже извёл!
Кто эту музыку придумал?
Кто эту песенку пропел?
Коварный план и хитроумен,
Будильник, это ж беспредел!
Залез в основу мироздания,
Сказав, что всем ты нужен так.
Что очень плохи опоздания,
И что иначе лишь бардак!
Но нет! Меня ты не обманешь!
Лети ка тоже ты в окно.
Оттуда точно не достанешь.
Так твоей долей суждено.
Ну все, теперь я вновь свободен!
Посплю и высплюсь заодно.
Но план мой явно неугоден
Тому, кем всё учреждено.
Он хитро так придумал козни
И будит тряской за плечо.
Водою пытки так несносны!
Всё это хуже, чем бичом.
От них так просто не отбиться
И их не выбросишь в окно.
Будильник, можешь веселиться,
С тобою снова суждено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943986
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2022
Ода солнцу. 30/03/2021.
Привет моё солнце, привет милый свет,
Защита от скуки, защита от бед.
Давай полетаем, давай поплывём,
И радугу счастья с собою возьмём.
Взберёмся на горы, зайдём в тёмный лес,
Осветим улыбкой до самых небес.
Давай просто так посидим у окна,
Посмотрим на танец теней дотемна.
Давай разожжём мы угли для костра
И ночь отпугнём веселясь до утра.
И вновь встретим утро мы с разных сторон,
Ты в небе сияешь, в тебя я влюблён.
Весь день согреваешь лучами любви,
Чтоб искры не гасли до самой зари.
Потом исчезаешь, чтоб вновь я скучал,
Но искры со мною, чтоб верил и ждал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943954
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2022
Одесса вся в своей красе.
Снежок в Одессе. 28/01/2021
Одесса вся в своей красе,
В своём безумстве первозданном.
Замёты снега на стезе,
И ветра танец непрестанно.
Снежинок хлопья льнут в глаза
Ресниц меняя очертанья.
И по лицу слезой скользя
Не ищут повод оправданья.
Одесса вся в своей красе,
Деревьев ветви красит белым.
Узор сугробов на шоссе
Застынет весь оледенелым.
Прохожих робкое глиссе,
Деревьев сломов свежих раны.
Ребёнка радость на лице,
Когда отец впряжётся в сани.
Одесса вся в своей красе:
Снегов пласты сползают с крыши,
И в сторону несутся все,
Сосулек видя меч нависший.
Все времена в один лишь день,
И снег, и солнце, и метели.
И оттепель, и светотень
Все вместе разом нашумели.
И вскоре всё опять пройдёт,
Ручьи стекут смывая серость.
Одессу пылью занесёт
И всё войдёт в свою небрежность.
Одесса вся в своей красе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943953
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2022
01.03.2022 Примружений Одесит.
Бандеро-смузі.
Учора я робив коктейль – «Бандеро-смузі».
У нього дуже вогняний рецепт.
Його ви запишіть собі, мої ви друзі,
Від клятих ворогів це гарний контрацепт.
Додати треба в нього трохи люті,
Бажання до свободи від сволот,
Любов до України – вогонь у нашій суті.
Та кидай в танк, що виповз із болот.
Нехай гидота ця вже зрозуміє:
Не треба знову докучати нам.
Бо наш хохол з любов'ю зустрічати вміє,
Лишень до кожного вона своя у нас.
Пісня в стилі гангста-реп тут:
https://youtu.be/tvxDIlPSPX4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
28.02.2022 Примружений Одесит.
Я русским был…
Зачем вы вторглись в наши земли?
Кого пришли вы вызволять?
Меня?!, свободного по духу!?
От вас лишь нужно избавлять.
Я вас не ждал, а вы припёрлись,
Сорвали мирную нам жизнь.
Во мне пределы злобы стёрлись,
И ярость придаёт мне сил.
Я русским был, - такие корни
Достались мне в крови моей.
Я русским был, но всё, не боле:
Я Укром стал в стране своей.
Меня наполнили вы верой,
Что недостойны вы травы.
Что вы не ровня даже грязи,
Где ваши вязнут сапоги.
Я русским был, но стал Бандерой:
Тем страшным, что боитесь вы.
Я горд, что я живу в КРАЇНІ,
Где вам не рады НАЗАВЖДИ.
И всё же вам скажу спасибо,
Что нас смогли объединить.
Такое было невозможно:
Не знали просто, что ценить.
Теперь мы знаем – нашу землю,
Её траву, цветы, поля.
Родной наш край и нашу волю.
А вы пришли, её давя.
Я русским был… Но всё, не боле.
Нет больше этого во мне.
Останусь Украинцем вольным!
А вы уйдите, сгиньте в тьме!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943829
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2022