| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
Подороє довга, тяжкий переліт
Після падіння, залишивши слід
З пробитим крилом птах лежить на землі
Нарешті додому він прилетів
Та не зустрічає його рідний дім
Решітки на вікнах, на дверях замки
Щосили він б'ється в прозорі шибки
Очі бездонні, скляні, неживі
Відводять від нього свої погляди
"Чому ж не пускають мене в рідний дім?
Коли був далеко, що ж сталося з ним?
Хіба більш своєї землі я не син?"
І знов полетів він в далекеі краї
Туди, де боролись за землю й інші птахи
За дім і за тих, хто впускати його не хотів
Прощати не вмів, та простив він усім
Подорож довга, тяжкий переліт
Птах повернутись додому так і не встиг
З пробитим крилом він лежить на землі
І тільки небо згадає життя його слід
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040451
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Заховався серед цегли й асфальтних стежок
Між брудними віконними рамами у своєму кутку
Всі номери внéсені до телефонних книжок
Із тисячі тисяч звичайних розмов, згадає він тільки одну
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
Тріснутий дах не рятує давно від дощу
Сльозами стікають по слухавці іржаві сліди
Якби хтось ще раз кинув останню монету йому
Із сотень мільйонів німих голосів почути той голос один
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
Довгі гудки січуть по живому без відповіді
Дзвінок на повторі весь день і всю ніч, жар досі не охолов
"Надія не вмре!",— промовить уголос думки
І хриплим шипінням динаміка, завершить свій монолог
Але ж він так хотів
Просто почути лиш голос один
__________
Немов фейерверками
З грудей вириваються часточки
Не мовчи лиш, я прошу тебе
Дзвони
__________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038089
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
How deep are your eyes?
Let me dive in, I got my lungs full of air
Well you know indeed how to mesmerize
I'm drowning but I just don't care
How wide is your soul?
Could you fit me and all of my things?
Don't ever think to leave me alone
Now you've got me underneath your skin
__________
Why should I think about you for no reason, you're seizing my mind
Why should I suffer again for no reason, I'm freezing inside
__________
P.S. На саксофоні тільки вчусь грати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036284
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 25.03.2025
Сьогодні ми не встигли перетнутись з тобою у часі
Летять думки у різні боки на одній і тій самій трасі
І кожен день спланований в тебе до найменших дрібниць
Відображення моїх очей так добре пасує до твоїх зіниць
__________
Подивись у відкрите вікно
Як падають зорі в нічному небі
Розрізають на шмаття чорне полотно
Рани стягують тьмяну стелю
__________
Нам завжди казали, що дві паралельні лінії ніколи не перетинаються
Та я знаю, десь там, на теренах безмежного всесвіту
Серед міріади зірок і планет, які навколо них обертаються
Існує те саме місце, в якому вони все-таки зустрічаються
А може завтра зламаються плани, більше не буде великих таємниць
Відображення моїх очей так добре пасує до твоїх зіниць
__________
Подивись у відкрите вікно
Як падають зорі в нічному небі
Розрізають на шмаття чорне полотно
Рани стягують тьмяну стелю
__________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035331
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Цієї ночі нам
Буде недостатньо
Цієї ночі ми
Будемо, як востаннє
Чи вистачить мене тобі?
Чи вистачить тебе мені? Не знаю
__________
Бери мене повністю, дівчинко
І я тебе візьму
Не будемо спати сьогодні ми
Я вип'ю до дна тебе всю
__________
Я буду ніжно
Торкатись твого тіла
Буду повільно виконувати
Все, що ти так хотіла
Тільки не треба робити
Занадто великий вогонь
Аби ти не отримала опіки
Своїх прекрасних долонь
__________
Бери мене повністю, дівчинко
І я тебе візьму
Не будемо спати сьогодні ми
Я вип'ю до дна тебе всю
__________
P.S. Текст 2019-го року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033945
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2025
It was the worst day I ever had
That terrible hangover occupied my head
My boss yelled at me: "Man, you're fired!"
He thought he shot my heart
But in my eyes I have no single tear
I'm gonna get another can of beer (C'mon)
My baby called me, I picked up my phone
She said: "I leave you now". Well I became alone
I saw her back, she was walking away
What did she think I was supposed to say?
My words were nothing, but: "Hey dear
I'm gonna get another can of beer" (C'mon)
My lessor said: "Get out!". I've got no home
I had to take my guitar and began to roam
Since that time I've been here
I've been there, I've been everywhere
Now I'm standing on this stage and only reason why I'm here
C'mon somebody, please, just offer me another beer
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032706
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 09.02.2025
Очі заплющив — і знову в той світ
Де я можу все, що захоче мій внутрішній псих
Я вже створив нове місце зі звичних текстур міських
І доволі знайомих пейзажних кольорів
Запроси, або приходь до мене краще ти
Будемо ми, як Доменік Кобб і Мол, тільки би витримати
Це — наша подорож, вона почалась не одразу
І на початку ми ще не злетіли разом
Сплинув час, ти скажи мені
Чи маєм надію, чи буду я бачить тебе лиш у сні?
________________________________________
Кожного разу я хочу аби світлофор червонів
Так довше з тобою разом ми будемо їхати
Керуй своїм пультом, повторюй моменти. І ті,
Які були найкращі, складай по полицях у пам'яті
Саме ті. Сховай їх подалі аби не знайшли
Прокинешся ти. Хочеш, до мене знову приходь або запроси у свої...
Це — наша книга, в руках її я тримаю
Кожну сторінку в надії перегортаю
Все шукаю, наступну перегорну
Знайду, де будеш ти зі мною наяву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032648
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
You stand just in front of me
A few steps away
Why are we set apart? Let me
Speak to you today
Every morning I start a new challenge day without at least seeing your eyes
Every night at the end of the day some part of me unhurriedly dies
________
So long is your way home
Too much blank spaces along this road
Please, babe, don't get lost
Gimme a hug when we're met, my only
Love
________
Somewhere on the pages of our history
It seemed so true, but turned out then to be an amphigory
Don't you wanna see me falling down
Into the callousness void?
Now that I know you bought a ticket
For the show, where my heart's being destroyed
________
So sad this life goes on
And you will never come back home
It's time for me to get lost
Gimme a hug maybe next life, my only
Love
________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030739
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 14.01.2025
Так несуттєво змінилися дні
Слухати знову пусті балачки
Стояти у черзі на кращі роки
Чекати на мить, коли з'явишся ти
Ти входиш повільно, так само як я
Про мене все знаєш, тому й не моя
Сповзає донизу знову сукня твоя
Забрала до себе нас двох течія
__________
Дихай частіше, музика в ритм
Зроби голосніше, дивись на мене згори
_________
Швидко й одразу, мов сірник спалахнеш
Шкода, що ще раз не запалиш тебе
Поки я знизу — ти не втечеш
Нікому не скажеш, я мовчатиму теж
Твої слабкі руки тримають так сильно мене
Втома, судоми — це все скоро мине
Скінчилась платівка, ти речі збереш
Знову від мене кудись утечеш
__________
Дихай частіше, музика в ритм
Зроби голосніше, дивись на мене згори
_________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029908
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
А давайте займатись псевдорозвитком нічого
Головне — мати серйозний вираз обличчя та знати, коли сказати потрібне слово
У ваших очах будуть бачити правду, ще й кишені наповняться поступово
Адже саме з цією метою на планеті з'явились люди, аж ніяк не випадково..?
Отак ми і сунем, все далі і далі. Точніше: все вглиб та поближче до дна.
Я точно скажу — на нас там чекають,
і навіть на дні серед них іде боротьба
О, кращі із кращих: мерзенні паскуди гнилі нас готові пустити в свої болотá
Не вагайтесь, заходьте, це ж ваша стихія! Чомусь я не бачу запалу у ваших очах...
Один на один, як побачиш нутро, так одразу на дзеркалі в тріщини кришиться скло
Так може почнемо, б***ь, кожен із себе?
Там...шось помінять...змити з себе лайно
Чи ну його на**р, хай буде, шо бýло, ніхто не поставить оцінку в кінці, все-одно
Отак і живемо. Хтось б'ється, хтось гине, хтось дарує тепло, а хтось напихає за щоки зерно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
Тільки не дивись на мене так, ніби не хочеш весь час поряд бути
Твій, до цього ще чужий смак став мені таким ріднім й водночас грубим
Та сприйняття цього разу змушує до крові з ясен стискати зуби
Відповідь очевидно негативна, але навіть її від тебе мені не почути
Льодяною ковдрою накриває кожен зимовий і літній вечір
Відраза зводить вилиці та руки тягнуться спотворити своє обличчя
Прошу, не будь зі мною так, ніби не хочеш дивитись у вічі
Та твій, вже рідний смак, з кожним разом стає більш доречним
Намагайся мовчати і далі, все одно гірше не стане,
Я буду ковтати останнє повітря, мов риба, яку ти на суші тримаєш
Подивись на мене так, що тобі не байдуже, наче
Твій смак розійдéться по тілу повільно... Кудись мене тягне..?
Було холодно, а потім так тепло, кудись раптово все зникло
Розмитими кроками йдуть ноги, за ними повільно сунеться тіло
Тільки не дивись на мене так, ніби я зробив останні вдох і видих
Твій смак, такий рідний, назавжди зі мною лишився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
Почув "заспівану" штучним інтелектом пісню на слова Василя Стуса (https://music.youtube.com/watch?v=7UU58FQ96pg&si=T8DCTzT4zox73ikx).
Вирішив вдосконалити та доповнити.
Не любити тебе - не можна.
Володіти тобою - жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Бути разом... в однім цілунку.
Злить уста і серця свої.
Тільки хвилі нема порятунку...
Плачуть вночі лишень солов'ї...
Ти в хвилину чуттєвої бурі
Не віддайся мені, дивись,
Бачиш вечора крила похмурі?
То над нами вони зійшлись.
Хай нам кажуть: любити можна
Тільки раз. Того разу й жаль,
І щаслива хвилина кожна
Випромінює нам печаль.
Не ховайся в зволоженім зорі,
Бо розгойдані береги
Поглинаючих трансмагорій
Будуть завжди нам дорогі.
Ні! Знайди і в чуттєвих бурях
Не перейдену нами грань,
Щоб не відати днів похмурих,
Щоб не знати про гнів прощань.
Не любити тебе - не можна,
то й любитись з тобою - жаль,
бо хвилина кохання кожна
випромінює нам печаль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027997
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
Can't you see those big tall shadows over there?
Whom are they waiting for
Or somebody's waiting for them?
Now you seem to be so blue. It's true that I may
Help you with your fears
Help me with my dreams, just lay
Closer to me
There's no much place for us
I'll tell you what I have seen
You'll show me what you've done
Before you met me in the scene
Can't you hear those voices coming from below?
What reason they crying for
Maybe they have no place to belong
(No more)
Don't be afraid of loneliness. I am the same as you
Let us just fit these two pieces together
Every word I say is true
Closer to me
There's no much place for us
I'll tell you what I have seen
You'll show me what you've done
Before you met me in the scene
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027976
рубрика: Пісня, Лирика любви
дата поступления 06.12.2024
Все руйнують слова
Вони сидітимуть мовчки біля намальованого озера
І чимала, яку обоє вже сплатили за мовчання у майбутньому, ціна
Спостерігати будуть, як із вітром нудно б'ється на дереві листок — його знесе
І цим холодним вітром їх таким же чином навпіл розіб'є та в різні боки рознесе
___
Кожен щоночі вертається в своє життя
В тісній коробці лаштується біля вікна
Але сховати очей за прозорістю скла
Ні... Він не міг, і вона не могла
___
І разом знов
Від думки почути хоч слово із вуст, та не заподіяти шкоди, у жилах спинялася кров
А може хай
Вони заговорять до одного кожен; і це був лиш страх, це був лиш страх
Спостерігати будуть, як бояться люди
відкривати один одному своє ім'я
Проживають роки, божеволіють потроху,
втрачають вкрай важливий ритм серцебиття
___
Кожен щоночі вертається в своє життя
В тісній коробці лаштується біля вікна
Але сховати очей за прозорістю скла
Він не міг, і вона не могла
___
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025820
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Я лишý за собою теплі глибокі сліди
На холодному осінньому піску
Аби не згубитись в світі, по них ти іди
Коли озирнусь, я й тéбе так само знайду
________
Доти іди, поки ще не почались дощі
Але навіть, якщо водою змиє сліди
Я підхоплю тебе хвилею, вітру потоком, рушійною силою
Лише не спиняйся, я прошу, будь ласка, іди
_________
Ми заплутались серед високих бетонних стовпів
Серед машин та електромагнітних систем
Хтось досі чекає відповідь своїх богів
І знову загубивши слід, куди ти прийдеш?..
________
Доти іди, поки ще не почались дощі
Але навіть, якщо водою змиє сліди
Я підхоплю тебе хвилею, вітру потоком, рушійною силою
Лише не спиняйся, я прошу, будь ласка, іди
_________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025564
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Знову залишений всіма вночі
Цей бульвар ще освітлюють ліхтарі
Ти тут один, за хвилину вже в темряві
Хотів останній промінь спіймати
Тепер лишилось лиш декілька
Синього кольору пір'їн в руках
І диво птаха ніхто не зловив
Та чи можливо це все взагалі?..
________________
Такі прості слова, звичайні речення
Буває б'ються у грудях твоїх
І знову там пече, рани зовсім нема
Так а чому ж так на серці болить?
________________
І чи повірила б ти мені,
Якби зірки не були яскравішими?
В ту ніч розставило всі крапки над "І"
За нас те небо, засипане зорями
Невідомий край, йому немає межі
Ця нескінченність дарує життя
А ми такі у ньому зовсім малі
В собі народжуємо почуття
__________________
Такі прості слова, звичайні речення
Буває б'ються у грудях твоїх
І знову там пече, рани зовсім нема
Так а чому ж так на серці болить?
__________________
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024042
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Чи це жахливий збіг, або чарівна мить, можливо,
Що ми живемо в цьому всесвіті і саме в цей час
Даруючи одне одному почуття кохання і щастя, надиво,
Також болі, ненависті: цього точно вистачить на всіх нас
Я більш не рахую дні і роки, я бачу як кожна секунда минає
І деякі слова зі старих пісень дійсно стали пророчими,
Десь там нове народжується, а тут звичне навіки зникає
Існування безглузде, лиш змінюються дні і ночі
Злети. Поки ще видно злітної смуги
Вогні. Бо я вже не бачу, надто запізно
Мені. Нема відчуття управління, зв'язок на
Нулі. Пальне закінчилось, але ти встигни —
Злети
Страх не хоче виходить назовні, йому всередині дуже комфортно
Разом із сумлінням ця пара продовжує руйнувати життя
Пластмасові посмішки, фонограмний сміх, штучні емоції навколо
Це невід'ємна частина нашого сучасного буття
Надія з кожним днем згасала та здавалось усе марно
Вода ще досі точить камінь, що лежить на самому дні
На відображення у дзеркалі вже очам дивитись складно
Все йде за сценарієм — залишаюсь на глибині
Злети. Поки ще видно злітної смуг
Вогні. Бо я вже не бачу, надто запізн
Мені. Нема відчуття управління, зв'язок на
Нулі. Пальне закінчилось, але ти встигни —
Злети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023412
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
_________________________________________
Червоні плями, що на вишиванці вже не відіпрати
Історію нову ми пишемо — її запам'ятайте
Прийдé той час, коли вже наші діти будуть знати
Як важко нам було свободу здобувати
_________________________________________
Вже бачив світ і добре знає, як буває,
Коли зсередини назовні все перевертає
Міста-примари та руїни, із попелу картини
Чи заслуговуємо ми нарешті миру?
Сирени, тривоги, вже люди не в змозі, ракетні удари — життя на порозі
Вибух за вибухом, смерть у повітрі,
гойдає дерева, хоча нема вітру
Ми відрубаєм скривавлені руки
всіх тих, хто привів нашу долю на муки
В червоних очах чортів озвірілих
вже скоро навіки полум'я зникне
_________________________________________
Червоні плями, що на вишиванці вже не відіпрати
Історію нову ми пишемо — її запам'ятайте
Прийдé той час, коли вже наші діти будуть знати
Як важко нам було свободу здобувати
_________________________________________
В кінці кінців покине нашу землю лютий ворог
І проросте та зацвіте усе живе навколо
Разом ми пройдемо складні випробування
Сила наша в єдності, тому ми — нездоланні
Загоються рани, на небі всі хмари розійдуться в сторони, зірки засяють
І повними ріками вени країни
сповна наповняться новою силою
Наше майбутнє залежить від нас самих
сонце не світить тому, хто сховавсь і стих
Кожне ім'я прозвучить в Україні
всіх тих, хто віддав життя Батьківщині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977291
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
Зима нарешті згадала і про цей край. Незаймана ковдра снігу поглинула горизонт і нескінченне небо простягнулось за край сприйняття людського ока. Зараз настала та сама короткострокова тиша. Пара з роту виблискує на сонці та от-от кристалізується під хрусткі звуки з-під ніг. Зимове над'яскраве сонце повністю охоплює та на мить забуваєш, що прóйняте морозом повітря змушує тіло тремтіти від холоду. Світловий день здається таким коротким, ледве можна встигнути насолодитись всеохоплюючою білою красою. Ось вже і вечоріє. З'являється м'яка лінія небосхилу, а пурпурово-рожеві відтінки верхньої половини гармонійно поєднуються із монотонним вже темно-білим простирадлом на землі.
Останні промені сонця прощаються до завтрашнього ранку і швидко зникають з очей. Можна повертатись всередину — туди, де є хоч і не справжнє та тьмяне, але світло. Ув'язнене у червоному від температури залізному кубі, полум'я все намагається втекти звідти під звук тріску, але марно. Нарешті прийшов час відпочинку. Бунт у пекельній в'язниці потроху згасає, стихають звуки, але тепло охоплює від кінчиків пальців і аж до вух. Чекаємо на новий день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973357
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Ця гіркота у роті не дає мені спокою, не знаю як бути
Не можу вдихнути по повній, в голові маргарин і немов зв'язані руки
Сьогодні все таке саме, шо було вчора, не дочекаюся ночі
Аби знову до купи скласти кістки та нарешті заплющити очі
Кружляють навколо мене барвисті відтінки минулого часу
І кожен момент, який я захочу, візьму та й до себе потягну одразу
Пограюся трошки, виправлю, і подивлюся, як мало стати
А потім назад, у ящик великий, та вже ніколи не діставати
Саме на цей ранок я чекав так довго і не спав
Заберіть у мене все, шо коли-нéбудь мав
Я не знаю чи залишусь, чи повернусь назад
Хоч який будé фінал — не стихне музика
Ця темна пляма не дає мені жити, навіть чорний може засяяти
Сірим відтінком палітра дивує, час — він не вічний — не можна гаяти
Сказав сам собі, але діла від цього замало та складені руки
Завтра почну, собі обіцяю, лиш тільки зникнуть в голові звуки
Почну бути правильним: для тебе, для нього, для неї, для всіх
Я буду серйозним, коли навкруги всіх накриє істерика й сміх
Вчора минуло, сьогодні я інший, нехай шо захочуть кажуть вони
Вранішнє сонце теплим промінням осяє день нової весни
Саме на цей ранок я чекав так довго і не спав
Заберіть у мене все, шо коли-нéбудь мав
Я не знаю чи залишусь, чи повернусь назад
Хоч який будé фінал — не стихне музика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972639
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Я хочу почути на максимум тиші звук
Зробіть її голосніше! Не чую, не чую...
Додайте потужності, в ній розчиню те, що більше не візьму до рук
Як сильно цієї тиші бракує
Так хочеться більше тебе і твого тепла
Відправ у листі трохи любові, надії і віри
Більше не треба; завзяття і духу достатньо й мого джерела
Аби доторкнутись до твого тіла
Ще поверніть тих, кого зараз поряд нема
Хоча би на мить: сказати слова, що не встиг
Поглядом, подихом їхнім набратися сили і нового дня
Знову до бою ставати я міг
Я хочу почути на максимум тиші звук
Щоб світло було іще яскравіше
Ми ще відчуємо мир і свободу, та в двері почуємо стук
Заходьте, ріднесенькі, стане тепліше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972638
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Не видаляй, що вже не відновити ніколи — це назавжди
Не помирай в моєму серці, кохана, воно б'ється тобі завдяки
Не відправляй пісні наші всі, що ми маєм, у піч — вони не згорять
Не забувай всіх зустрічей, посмішок, спогадів наших багать
Не залишай
Не залишай мене горіти у пекельному вогні
Не залишай
Не залишай мене потопати на глибині
Не відпускай. Завжди відчуваю я дотик твоєї руки
Не зникай. Навіщо ж ці сльози стікають з твоєї, моєї щоки?
Не втікай. Які ж ті болючі були твої слова
Не вбивай любов. Хіба ти не бачиш —вона ще жива!
Не залишай
Не залишай мене горіти у пекельному вогні
Не залишай
Не залишай мене потопати на глибині
Не відпускай, не зникай, не втікай, не вбивай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969354
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Поїдь, моя люба, туди де сонце
Най обійме тебе воно промінням білим
Мене ж ведіть туди, де безпросвітний ліс
Там стану вмить я вовком сірим
Ти краще залишайся біля водоспаду
Милуйся вічним його плином
А я піду туди, де дощ
Зіллюся з ним в потік єдиний
Будь завжди там, де полум'я палає
Вночі воно підкаже куди йти
Мене ж залиште ви, де чорна ніч
Щоб без зірок і світла був на самоті я
Повір, моя люба, буде краще там, де всі
Де збудуться усі твої бажання
А я не побоюсь пустелі вільної
Нехай вона зітрé усі муки страждання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969353
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Нехай ми на відстані тисячі кілометрів
Можливо в тебе ще ранок, а в мене вже вечір
Згадаю я голос твій ніжний, далекий
Я засинаю під нього, моя маленька
Слова — це не все, що я маю
Їх вже написали до мене, я знаю
І складно мені буде ними сказати...
Але нотами серця мого тебе хочу зіграти
Ці ноти серця — дивовижні ноти
І зовсім не лягають на папір
Радість, сум, думки, слова, зізнання
Та це тепло від відчуття кохання
Чи то сонце заходить, чи то є світанок
Хай в тебе вже вечір, а в мене ще ранок
Думки мої знову лиш тільки про тебе
Та більше мені тут і не треба
Ти чекай на мене, як не чекала ніколи
Разом ми розірвем те замкнуте коло
З тобою я буду і тілом, й душею
І ти, мож сонечко, будеш завжди моєю
Ці ноти серця — дивовижні ноти
І зовсім не лягають на папір
Радість, сум, думки, слова, зізнання
Та це тепло від відчуття кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969046
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Моя стіна, як дамба, тримає водосховище подій
Вона протистоїть усій навалі
Як не ламай, не розбивай її
Стояти буде і надалі
Лиш тріщин кілька залишилося в стіні
Фортецю майже захопили
У ті тяжкі часи війни
Багато тих було, хто голови схилили
Стіна...
Стоїть непорушно вона!
Весна постукала маленьким дощиком у браму
Хтось відчинив її
Великою водою повінь змила все, що й мала
Не залишивши нічого мені
Зійшла вода — я озирнувся навколо
Десь тут стояла фортеця моя
І та стіна, що її оберігала
Уламки каменів — це все, що маю я
Стіна...
Впала вона, впала вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969040
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Третя пісня, написана на війні, після загибелі батька на херсонському напрямку.
Присвячена всім Героям...
Земле, земле рідна
Забери свого сина
Най в степу чи при долині
Вродить дуб величний, вільний
Хай росте кремезний, зелений
Вода, вода Дніпрова
Прийми свого сина
Най по хвилям, що в негоду
Та й в спокійних твоїх водах
Плине хай його душа
Вогню, вогню червоний
Візьми сина та й лети
Вгору разом з ним здійміться
Звідти на нас подивіться
Вогню, тільки не вщухай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966436
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
Друга пісня, написана під час війни. На жаль, так і не встиг відправити батьку, який служив в артилерійському підрозділі...
Безкрайні степи накрила пекельна весна
І з хмар обгорілих ліси поливає метал
Та зникла на мить вранішня чиста роса
Чорним туманом ступає на землю орда
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить часу втікати, бо ми —
Боги війни!
Ще до світанку залишилось кілька годин
Вітер повіє теплом з південних країв
Поту краплина додолу впаде з голови
Нас не зупинить ніхто, ми бачимо ціль
Молотом праведним стане наш сильний кулак
В серцях невимірно люта суміш кипить
Ніщо не подужає міць залізну, і вам
Не вистачить сили втікати, бо ми —
Боги війни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966349
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Перша пісня, написана на війні. У травні місяці, десь у посадках на межі Донецької та Запорізької областей.
Запис встиг зробити вдома, коли був у відпустці.
Спи спокійно, на добраніч, кохана
Так тихо й незвично сьогодні зранку
Я далеко від дому, але все-таки вдома
Згадуй про мене, знову і знову
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
В блакитному небі літають лелеки
В полях пшениці жовті вогні
І сірий дим зникне, дощами все змиє
На нашій богом даній землі
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
Тіло просить смоли й нікотину
Душа вимагає свободи і миру
Вже є перевага на моїм рахунку
Додому так близько, дай мені руку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966347
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Тінь чорная хитається на стелі С7М
Вогонь зелений та й собі палає Am6
Обійми полум’я такі його крихкі G/F#
Теплом своїм мене він зігріває Am H7
Часом буває згасне він
Буває світить, як в яскравий день
І в час скрутний існує все ще моя тінь
Один єдиний в мене він лишень
Та ось помітив я,
Що відчуваю, хтось там є у мареві
Але сидів я досі сам
На стелі стало тіні дві
Розвів багаття поряд хтось
Вогонь червоний там горів
Яскравим полум’ям своїм
Мене до себе він манив
Від нього тінь інакше захиталася на стелі
І зігрівав червоний мабуть краще, ніж зелений
Сів я між них і заспівав
Вогонь мене до себе прикував
Зелений та червоний кольори
Повільно поглинали час у темряві
Та все, що було крав собі вогонь
Здавалось і мене він забере з собою
Тепло так було і там, і тут
Проте не можна грітись біля них обох
І сили недостатньо розпалити їх
Не зможемо співати ми на двох
Та раптом вітер розпалив аж до небес вогонь
Дивився на долоні я свої обпечені
Одне питання залишалося в очах:
«За що це все мені, за що це все мені?!»
Казав Кобзар: «Огонь запеклих не пече»
Та й не залишу тінь свою я жодному
Замерзну краще без багаття сірим спогадом
Уві сні прохолодному
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940991
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Вправляю, лёжа на песке, себе я рёбра (Amadd9 D F7M —4x)
Волна прибоя бьёт меня так больно
Над пляжем чёрный ворон кружит без устану
Он ждёт, когда дышать я перестану
Пой со мной, пой со мной (C)
Если ты поёшь, то я живу (Gm)
Слышишь, я снова дышу (F#m)
Просто пой со мной, пой со мной (D)
Якби могла зі мною поруч полежати ти
То легше було б того птаха подолати
Прийди до мене, мила, я благаю
Без тебе жити я не знаю як, не знаю
Співай зі мною, співай зі мною
Якщо співаєш ти, то я живу
Чуєш, я дихаю знов
Заспіваємо на двох...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940990
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022