| Сторінки (5/467): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Постане зоря у своїм задзеркаллі,
Де скоро зрівняються небо й вода.
Моя невимоглива нотка печалі
Проб'ється у груди стожаром огня.
Зірву́ться зі скелі тоді водоспади,
Щоб ніжно розбитися там, унизу,
Аби під час лету свого прокричати,
Як довго чекали далеку луну.
І все ж дочекалися... Мить-і розруха...
Лягатиме тихо багряна лоза.
Вуаль тільки тої легкої печалі
Укриє досвітня нерання весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Свобода розбила життя на уламки,
Де кожен початок, по суті,- кінець,
Де кожна персона у світі-нон ґрата,
А фарба ніжніша, ніж той олівець.
Свобода скувала залізом і кров'ю,
Розсипала думи в пустелі віків
І там залиши́ла покинуту долю
На горе безсилій неправді світів.
І птаха у небі- підкорений бранець.
Кожна дорога навколо- сліпа...
Свобода занадто багато забрала
І в нашу весну непомітно ввійшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Проллється сльоза над рікою начала.
Проллється сльоза над рікою імли.
Вкотре я щастя твоє ізгадаю
На віддалі нашої лютої гри.
Прошу́, не чекай мене цілими днями.
Не варто писати мене у собі,
Бо світлі чорнила давно повтікали,
Аби тільки в жилах твоїх не текти.
Лиши́ся у згадці далеко неба.
Лиши́ся у згадці ясно́ї зорі.
Тільки любити сльозами не треба -
Жалість омани розвіють вітри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Зі́мкнуті болем чуттєві повіки-
Зоряне сяйво потоне в пітьмі.
Вона намалює похилені віти,
Що ніжно торкаються фасу води...
Вона намалює тонкі силуети:
Його та Її за примарами сну.
Вона не дозволить себе зрозуміти,
Бо тільки накличе тривалу війну.
Вона подарує один тільки вечір
Тим незнайомцям, що біля води.
Вона уникатиме жодної втечі,
Аби не зоставити хибні сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Відчую знову руку на плечі
І погляд, що поступився у спи́ну.
Віддам від серця всі свої ключі,
Сама створю на згарищі руїну.
Віддам від серця всі свої ключі...
Нехай ще ви́сить те безжурне небо.
Нехай пливуть у ньому кораблі...
Тобі це, вірю, там без мене треба.
Забудь усе, що я скажу весні.
Забудь усе, що я сказала досі.
Бо правда вже списала всі листи,
А зараз волі, тільки волі й просить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Моя журба навік зречеться болю.
Моя журба навік зречеться сну
І вийде в те безшумне й чисте море,
Де я скажу, що зовсім не люблю.
Та серце знає- що і де сховати.
Коли?- питання... Все зруйнує час.
І в тім далекім, то́му чистім "завтра"
Не буде вже, ніде не буде Нас...
Про стогін вітер легко прошепоче
І стане бавити свою летку весну.
А цілий світ світанок нам зурочить,
Бо рідні ми нічному ліхтарю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Те Вчора у сяйві нещадно зів'яло
І в нетрі сховало сердешну любов.
Те Вчора немовби іще й не бувало,
А вже підкорило овації змов.
Усе загубилось у хижім тумані,
Дозволило виграти думу живу
Про те, як дороги до світла ступали
І сипали слідом безпечну луну.
Сягало небес непідкорене "буду".
Текла за водою безжалісна мить.
Те Вчора гадало, що все я забуду,
Та попіл ніколи уже не спалить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Так мало слів, дарованих віками.
Так мало сил, дарованих весні.
Щемлять у грудях цілі океани
І сходить сонце тільки уві сні.
Ще так багато схованої драми.
Ще чимось мріє писаний роман...
Іде Життя під неба парусами
І пише знов невтомлено сенкан...
Звучать пісні і квітне дике поле.
Пульсує згадка тих старечих скронь.
І знов дерева стримують навалу
Своїх міцних, своїх обачних крон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
Самотою постану на дальній дорозі.
Усе, що тримала, я вмить відпущу:
Крики, мовчання й непевні образи,
А ра́зом із ними- і гнівну біду.
Рани, однак, не сховаю ніколи,
Хай розперізують відчаєм зір,
Аби не було вже аж надто просторо
В то́му, що досі не визнало мір.
Дозволю собі силкуватися дихать,
Дихати щастям, любов'ю, слізьми́.
Аби ж тільки знати, що це моє кредо
Ніколи не вхоплять безжальні вітри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
Там кожна мить здавалася живою
І щастя знало свій легкий сюжет.
Падіння кожне там здавалось грою,
А віра й правда славили пікет.
Прозорі ночі дихали жагою,
Росли відважні, кинуті серця.
А ті до болю рідні-рідні зорі
Бажали знати все, окрім кінця...
Змінили все. І ми вже зовсім інші.
Пізнати б час, розсипати пісок.
І знов зробить у те незнане вічне
Один тривкий, один сторичний крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Пам'яті...
Герою властиво дивитися в очі,
Герою властиво іти уперед
І знати, що про́йдуть затяжливі ночі
І місяця милий блідий силует.
Поспіє світанок на вранішні гори
І вмиті росою зелені поля.
Герою властиво дивитись і знати,
Що при́йде й в окопи прекрасна весна.
Народяться діти-і згине розруха.
Зміниться досі не бачений світ.
А зе́млі Вкраїни, обпечені кров'ю,
Всипле історії нашої цвіт...
18.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Куди повернуся із нашої тиші,
Ніжної ласки живої струни?
Чого не побачу або ж не відчую,
На що подивлюсь, коли поруч не ти?
Стануть шуміти невтомлені води,
Які переллються в душі́ через край.
Без тебе лише не співатиме море,
Без тебе мовчатиме зріднений гай.
Про що запитаю в холодного вітру,
Що тільки й шепоче про власну біду?
Невже я ніколи у цьо́му сторіччі
Нашого щастя уже не знайду?
Пізнається кожна тривала година.
Без тебе охопить лише самота.
Чи буду опісля я знову потрібна?..
Подумки скажеш: "А ти вже не та..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Стоятимуть зорі над містом розлуки,
Стоятимуть зорі над містом утрат,
Коли пронесуться десь поряд снаряди,
Коли буде чутно десь грім канонад.
Сидітиме мати в холодному льосі
І буде втішати маленьке дитя.
А ніч не лягатиме- повно роботи,
Молитися стане за мир і життя.
Чекатимуть міни своєї нагоди.
Згуртуються люди на Нашій землі,
Бо всі ми однаково любим свободу,
Коза́цького роду дочки́ і сини.
І вкотре ми Ра́зом усі підійме́мо
До сонця само́го увінчаний стяг.
А жовтеє поле і синєє небо
Ніколи не знатимуть, що таке страх...
16.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Можливо, я зовсім не та, що назовні.
Можливо, і зовсім не та, що в собі.
Хтось таки знає, чому ж я ніколи
Не зраджу своїй доленосній журбі.
Хтось таки знає, та прагне мовчати,
Ховає від поглядів давні світи,
В яких потонули невтомні печаті,
В яких не спиняє предтеча ходи.
Усе ще існує у вічному русі,
Усе там шепоче і диха вогнем:
Світанки і кожнії сонця захо́ди,
І навіть морози любовних поем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Сум розіллє́ться твоєю рікою,
В лю́стрі якої потоне пітьма.
Вгору полине одна лише втома,
Яку породила неспішна мольба.
Таїна світу заграє журбою
І далі куватиме людям серця.
Я ж буду за́вжди душею з тобою-
З само́го початку і аж до кінця...
Печаль не дарує скупої утіхи-
Їй ще далеко до рамок життя.
Та ти й не пізнаєш її сокровенне,
Бо надто чужою є вдавана гра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Бли́сне у відчаї зарево тіні-
І тиша поступиться крику вві сні.
А гори стоятимуть міцно й незмінно,
Ходитимуть, мабуть, одні лиш піски...
МИ ж будем ніжно і палко любити,
Вірити в казку, як діти малі.
Будемо щастям зими пломеніти,
Щоб глянути згодом у вічі весні.
Станемо марити вічною грою
В ту первозданну, цинічну любов,
Допоки іще не проллється між нами
Холодна, як стужа, трояндова кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Постала між нами увінчана правда,
Чиста, немовби нездешня роса
І в небі високому, в синьому храмі,
Лише й заіскрилась прозора сльоза,
Щоб легко упасти на стомлені вії,
Або ж доторкнутись до ніжних долонь...
Стоять одинокі, понурі перила,
В яких віддзеркалився славний вогонь...
Горіли тоді наші душі світанком
І грілися зустріччю наших сердець.
Довіра змивала усе доостанку,
А сходи веліли пізнати кінець.
Здавалося, сонце було ще далеко,
Та ми помилялись у всьо́му тоді.
Забули, що край синьоокого неба
Сходять, крім сонця, ще ближчі зірки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2022
Згораю у тьмі спопелілого жа́ху,
Тану в уламках сліпої зорі.
А все задля то́го, щоб далі ступати
І знову віддати належне весні.
Ти не чекай, бо і так повернуся
Із піснею вітру чи звуком грози.
Тоді біля тебе навік залишу́ся,
Хоч будуть стоять межи нами роки.
І слухати стану, як тими слідами,
Що тягнуться з моря до сеї землі,
Ітимуть упевнено й трохи незграбно
Наші з тобою весня́ні дощі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Пече мені серце і душить надія.
Невже я і справді сліпою була,
Як хащі минала дорогою світла,
Дорогою щастя, яку возвела?
Навіщо тоді возвеличила згубу?-
Хотіла закрастися дума журби.
Навіщо та правда мене пожаліла
І кинула в ноги тривалій брехні?
Чому ж ви і далі сміялися в очі,
Чому ж ви і далі трималися гри
І все малювали беззоряні ночі,
В яких лиш тонули небачені сни?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Зустріну знову зраненого птаха-
Мою розлуку, ніжну і тривку,
І в тую ж мить жахли́вішу за ката,
Таку стражденну, горду і німу.
Сховаю щастя глибоко у серці-
Нехай не чують крила самоти...
А клич пташиний дзвінко розлетиться
І душі сповнить морем гіркоти.
Лише перо зали́шиться на пам'ять...
Спалю за птаха той неситий жаль
І знищу все, що вічного торкнеться,
А першим стане- чорная вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022
Якби ж ви знали, як я вас любила.
Якби ж ви знали, як чекала дня,
Коли скажу я правду незрадливо
Про те, що далі поряд нас нема.
Якби ж ви знали, як холоне серце
У тім душевнім, стишенім яру́,
Тоді б ховали плату за знище́нне,
За брами снів нічного кришталю.
Коли б могла я все вам описати...
Сьогодні тільки ні́чого сказать.
А "вчора" я не в силі повертати,
Тож буду й далі віддано мовчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
Мої небеса не чекали світанку,
Мої небеса не чекали пітьми.
Трохи ночей було в кожному ранку
І трішечки правди було у брехні.
Не все розтоптали, не все ізгубили.
Чого́ лиш від завтра спокуті чекать?
Дуби несмиренні ще міць не зложили,
Та сонце не хоче над морем устать.
Черпаю надію на вранішній спомин
Про те, чого́, може, й повік не було.
І мрію про дике заквітчане поле
На місці, де й досі ніщо не цвіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
І день і ніч просякнуті журбою,
І дикий жаль шепоче у тилу.
Чому ж я жити хочу знов тобою,
Чому ж кляну заквітчану весну?
Лиши мене і більш не повертайся.
Цей вибір щастям доля не назве.
Прошу́ лише- у сні мені ввижайся,
Де море синє й сонце золоте...
Лишись наза́вжди в тій живій печалі...
Я знов розкину спалену імлу
І тихим громом, серденька причалом,
Укрию ніжно ту палку зорю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Я маю те, що в пісні не вмирає.
Я маю те, що в бідах розцвіта,
Що сонця й неба в мить одну сягає
І знає те, чого ніхто не зна.
Я маю те, що межи всьо́го збіжжя
Іскри́ться тим нескореним вогнем,
В якім лунає згадка дивних терцій,
В якому пише щастя кожним днем.
Я маю те, що довго не тримають.
Я маю те, що серце обпіка.
І тільки тіні, рідні тіні знають,
Чи варта плата вільного кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Я вас так сильно досі не любила,
Хоча стрічала в тім яснім саду,
Де тіні наші пісня оп'янила,
Де шепіт серця грав свою луну.
Тоді і дума правди не боялась,
Тоді слова вогнем лише цвіли.
І сльози тихо йшли і не спинялись,
Бо знали ми, що все це тільки сни...
Нехай я пла́чу, то не від утрати,
Нехай кричу як той шалений звір.
Тепер я вільна - ви повинні знати.
В любові вільна повністю й безмі́р...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2022
Сховаю обличчя і більш не побачу утоми.
Знов розлетиться щастям осяяний сміх.
І я зрозумію- сьогодні вже справді удома,
Бо серденька трепет, на щастя, іще не затих...
Інакше тут сходить вогнем поціловане сонце,
Інакше лякають подібні до сну міражі.
Якось наївно і зовсім, здається, невтомно
Вкривають бульвари мої нетривалі дощі.
Я знов усміхаюсь, бо чую оманливу тишу.
Її виконання зривається й далі летить...
А стукіт сердець непорушний і все ж нездоланний-
Його бо не може і тиша ніяк перебить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Не будь я другом, я б сказала,- Смійся
І став отрути зискову печать,
Бо сотні слів крізь тебе пронеслися...
Дарма, що сум того́ не хоче знать.
А сни не йдуть. Ти все-таки чекаєш
У тім саду чиєїсь простоти,
Хоча і знаєш, дуже добре знаєш,
Що пісня повна втрат і гіркоти.
Не будь я другом, я б сказала,- Смійся,
Бо вже б не знала, як воно болить,
Коли ти зовні усміхом іскришся,
А в серці пломінь віддано горить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
Тримайся, мій друже. Тримайся, відважний солдате.
З тобою молитва, з тобою ясні небеса.
Ніщо не зуміє в кайдани тебе закувати.
Розправ свої груди, розправ ті живі паруса.
І, чуєш, ми разом у кожній тривалій годині.
Чуєш, ми поряд, немовби велика сім'я.
Тому і лунає: "Все буде моя Україна".
Слава герою! Слава, солдате, твоя...
26.02.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2022
Лиши мені на згадку тільки пам'ять
Про те, як очі сяяли вві сні,
Як сніг ішов, але й не думав падать-
Летів удаль, летів услід зорі.
Лиши мені на згадку трохи ча́су,
Де ми невічні: рідні і чужі,
Де ми палили зраду на світанку,
Де ми тікали, тільки не втекли...
Лиши мені на щастя трохи стужі,
Нехай у хвилі темряви й імли
Вона зігріє наші грішні душі
Тендітно й легко- подихом весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Нехай живе моя невічна втіха,
Коли втечеш у нашу сизу даль,
Коли поглянеш ніжно і звабливо
На ту розбиту вірою печаль.
Нехай живе, нехай пульсує втіха...
Ти зовсім поряд, ти завжди́ в мені.
Душа не зрадить- я і досі вільна.
Це Наша плата, це лише сліди...
І знов початок. Стогне роздоріжжя...
А постать лине далі- в небуття,
Торкає зорі, знов летить донизу,
Аби сягнуть колись востаннє дна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Пробач мені, інакше вже не зможу.
Чужими стали раз і назавжди́.
Чому ж у серці ніжно ти холонеш?..
Не пий отрути, чуєш?.. Краще йди.
Покинь мене... Сьогодні тільки втома.
А завтра буде знов туманний день,
В якім знайде́ш один яскравий промінь,
В якім знайде́ш усіх, окрім мене...
Та лиш ідея житиме віками...
Дарма, що й досі ми шукаєм світ,
Де щастя буде вічно зелена́ве,
Де знов розквітне той немилий цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Закохай мене, весно, як тої осінньої ночі,
Згадай наше щастя і нашу незнану біду.
Закохай мене, весно, в свої божевільнії очі,
Дозволь зрозуміти твою нетривалу красу,
Бо спогад минає, безслідно зникає у людях.
Тільки відлуння у серці нещадно щемить.
І я вже не знаю, чи зможу колись-то відчути.
Я вже не знаю, чи зможу колись полюбить.
Співай мені, весно, співай як тоді- із душею.
Нехай наше небо розстеле поси́вілу гру.
Співай мені, весно, співай як тоді- під зорею,
Щоб знати напевне, як досі я сильно люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Скажи мені, що все-таки сліпа
Дорога наша, кинута несміло.
Скажи мені, що й досі я одна
В печалі б'юся віддано й звірино.
Скажи мені, що все те відцвіло.
Можливо, згодом я таки повірю,
Що зір прекрасних в небі не було,
Що сад співав, але не солов'їно...
Займуться гори. Знов розі́б'є тиша
Свої багряні, вільні паруси,
Аби зали́шити, тепер уже навічно,
Сповиті жа́лем темнії ліси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Танцюй життя. Його ніхто не ве́рне.
Люби лиш так, як можеш тільки ти,
Бо час іде й лишає нездійсненне
Холодній шальці білої весни.
Танцюй життя. Не бійся помилитись.
Шукай надію в кожному листі...
І мить знаходь на те, щоб зупинитись,
Щоб знать напевне- хто в цім світі ти.
І дихай так, немовби це востаннє...
Відчуй жадобу зсушених грудей!
Танцюй життя. Його не наздогнати.
Віддайся правді й знов повір в людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Під скельцем ночі в зоряній задумі
Ходила ніжна й стомлена Печаль.
Її журба тягнулася до моря,
Її любов давно чекав причал...
А чорні шати грали із пітьмою.
В руках же сяяв страдницький вогонь.
Бо в нашім світі часто так буває:
Холоне все, окрім палких долонь...
Печаль вдягнула білі рукавички...
І тінь стояла, віддана й чужа.
Вітрила все, як зоряні завіси,
Пливли удаль у пошуках кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Я стану чекати своєї мрійливої казки,
Де знову узрію, де знову очима торкну
Твою незбагненну і люттю заковану ласку,
Яка залишається й досі подобою сну.
Я стану чекати крізь кинутий прірвою стогін,
Я стану квили́ти у тишу незримих морів,
Коли підіймуся над нашим освітленим краєм,
Коли дотягнуся до щастя блаженних років.
А доти ми різні. Відмінні і наші дороги.
Сонце сховало свою переможену путь.
Давно розійшлися й без того не зіграні ролі,
Та й досі не можу, тебе я не смію забуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
С. С. П.
Слова живуть, та ні́чого сказати.
Це острах правди, острах забуття.
Слова біжать, та їх не наздогнати.
Зосталась постать сонячного дня.
У ній я бачу кедрові дерева,
У ній долаю сотні хижих миль,
Де б'ються гори: кожна за довіру,
Де чути гамір синьо-білих хвиль...
Цвітуть сади у день її дозвілля
І кличе пісня в ту далеку путь,
Де грає щастя тихо й мелодійно,
Де перші зорі віддано снують...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Дихай зі мною. Дихай моєю печаллю.
Я занотую про все, що давала пітьмі.
Я занотую про те, як тебе виглядала
У дальній дорозі і в тому безликому сні.
Дихай зі мною. Нехай не лякають морози-
Опісля розквітне мрійливий і ніжний бузок.
Дарма що сьогодні настигли обпечені грози,
Дарма що Любов одягнула терновий вінок.
Печаль не зреклася своїх застережливих кроків,
У них потонула моя божевільна війна,
Де крики й дуелі себе розтирають на попіл,
Щоб тільки стояти, за тебе стоять до кінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
В тобі я бачу щось таки незвичне,
В тобі я чую щось таки чуже.
Скажи лише, що жити мусиш іншим.
Побудь мені ще трохи аташе...
Довіра все тікає в сиві ночі.
Спиняє час моє серцебиття.
Думки про вічне зовсім не пророчі,
Та й Нас у них, на жаль, давно нема.
Колись ти про́йдеш повз того́, хто любить.
Колись минеш вузеньку авеню,
Бо втримати уже ніяк не зможеш
Мою натуру, воздяну й сумну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Наша любов умирала ясними ночами,
Згорала жагою, пашіла початком кінця.
І все ж одіозно тримала неранні пороги,
Щоб тільки розлука не змила окраси життя.
Без думки про тебе і дня не могла протягнути,
Та будучи поряд, лиш холод у серце лила.
Не знаю, чи зможу на тебе коли посягнути-
Душа не пускає, бо доля занадто скупа.
Нерідко питаю у вітру,- Навіщо потрібна
Та, що ніколи не зможе покинути гру,
Та, що не зможе в тумані сліпої надії
Викрасти о́браз і знов засвітити луну?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Дозволь мені сьогодні просто бути.
Далеко й поряд чути звуки лір.
Дозволь мені усе-усе забути,
Про що шептав у люті спільний біль,
Бо рук твоїх фетиш не знає краху...
Лиши мене самотню на краю.
І знай- без тебе тінню я не стану,
Хоча й не раз від того упаду.
Та знов устану, знову підіймуся,
Укотре скажеш лиш на те,- Пробач...
Війну закі́нчить вже не спроможуся-
Варту́є щастя мій неможний плач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Темні вокзали розводять безчесні дуелі.
Карта лягає сліпим і обпеченим сном.
Безсило долає завіса порожні пустелі,
Яких міліони... Тісняться під хижим крилом.
Афронти торкають невинні і грізні паркани.
Погляди ріжуть, пускаючи містом луну.
І лиш ліхтарі, понурі, у власній печалі
Можуть сказати одне непотрібне,- Люблю...
А люди тікають- бояться тривожити вічне.
Проходять, втрачають і знов у зневірі встають.
Бояться зізнатись, як сильно душею кохають,
Бояться зізнатись у тому, що просто живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Безмовна я. Мої безмовні очі.
Нехай це буде вся лиха біда.
Коли ж замовкне серце серед ночі,
Зніміє світ, зніміє простота.
А що сльоза, якій ніхто не вірить?
А що слова, в яких тече брехня?
За ними- край, кінець усій довірі.
По них лиши́ться тільки пустота.
І скаже дума,- Очі не кричали,
Хоча у злуці ніжності й могли,
І небо в них ніколи не згорало,
Немов у сні, блаженно тихім сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Сюжет пробачить щиру одинокість-
Легку розраду стишеного дня.
Чекають ранки десь на видноколі,
Чекають ночі там, де нас нема.
Лягає промінь, ледь торкає душі,
Прозорість сипле ніжно- через край.
Остання скрипка сонячної пущі
Не грає смути... Знов несеться плай...
Летить мовчання, вільне від знемоги.
І лине казка, лине в небуття...
Роман минає й досі всі пороги
З німого слова гострого пера...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Минає все: і спокій, і наруга.
Ладнає мапа дивні міражі.
Та попри час лишається спокута,
Де ми бездонні, віддані й чужі...
І хай я крикну, ти і не почуєш.
І хай покину, кров ізмиє жаль.
В моїх руках твоїм уже не бути-
Ще в першій дії нас настиг фінал...
У тебе, вірю, й далі будуть інші,
Які без неба зможуть вільно жить.
Мені ж без зір нема для чого дихать-
Між ними- ти, між ними- наша мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Пусти моє зранене журою небо,
Мальоване фарбами диких лісів,
Мальоване цвітом нев'янучих квітів
І щастям безмежжя людських полюсів.
Пусти одинокі та зріднені зорі,
Вишиті променем наших бажань,
Аби не тримати у серці минуле,
В якому достатньо любові й страждань...
Падіння і злети; історія, пуща-
Ціною в один незапам'ятний крок.
Пусти моє небо і кинуті зорі,
Пусти під сталевий, понурий замок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Час віднімає усе, що боліло,
Все, що так довго вливалось у тінь.
Час віднімає усе, що любила,
Все, що здавалось ріднішим за плин.
Години летять у незвідані далі,
Звідки нікому нема вороття,
Аби розділити живі океани,
Що мали глибокі дитячі серця.
Лишається спомин, близький і далекий,
Що пахне зізнанням ясної свічі.
Та пам'ять безжально вбива силуети,
Аби загасити навічно вогні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Можливо, я справді тебе не любила...
Димом писала про дикий вогонь.
Можливо, я істину грою палила,
Аби у руці не відчути долонь,
Тих, що снують оксамитами ночі...
Навіщо ж я усміхом віри жила,
Коли твоє серце звертало до інших,
Які не любили?!. Надія сліпа...
Можливо, я справді тебе не любила
Ні в тому початку, ні в тому кінці.
Можливо, я промені втіхи згубила,
Сховавши останні далеко на дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Схили́ свої віти до чорного маку.
Чуєш?- Ступає красуня Весна.
Ні, то здалося, бо в серці моєму
Й досі вирує страшенна Зима.
Та я не боюся холодного вітру,
Що є сурогатом земного чуття.
Боюсь одного́- що тобі не потрібна
Та, що назовні постійно була.
Зима віддаляє заметені душі.
Стишує пісню непевно рояль.
А ти лише поглядом здушено мучиш,
Аби натягнути між нами вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Не муч мою душу німими шипами,
Які полонили далекі мости,
Які забавлялися щиро з вустами,
Коли я читала порожні листи.
Усміх приносив самі лише болі,
Та я усміхалась. Якою ж була!
Троянди впивались із присмаком крові,
А я все рядками твоїми жила...
Шипи обіймали, давали надію,
В якій засинали гарячі слова...
Дотик омани торкав несміливо
Трояндовим подихом цвіту й зела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Тримай мою руку, уже бо світає.
В минуле немає, на жаль, вороття.
Час неквапливо і далі ступає,
Збираючи те, що не має кінця...
Годин вистачає для кожної миті,
Кожного поруху, щастя, біди!
А ми із тобою не любимо- вірим,
Що зможем зали́шити Наші сліди,
Ті, що розкажуть про таїну тиші...
Правди замало у цьому житті...
Хай же і далі стоять одинокі
Ранки довіри і ночі пітьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
П'янкий аромат несмиренної зливи
Закохує поглядом невідь-краси.
Несуться крізь призму моєї дуелі
Горді й безжально ясні вечори.
Лише небеса пурпурові сміються...
Як же дістатись до них із землі?!
Ні, я не зможу... Нехай не сьогодні-
Ще сльози не всохли на битому склі.
А присмерк лягає за темнії спини
Зовсім не рідних мені ліхтарів,
Аби межи тінями сміла збудити
Крики обпечених ніччю вітрів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Не треба слів осінніми ночами,
Нехай не мерзнуть в погляді зорі...
Мовчали ми не перші й не останні.
Слова все бились, ще були живі.
Тягнули ранки втомлено терпіння,
Та грім не стих, ще буде дивен бій.
Пусти мене, пусти і я покину
Страшенний біль, що вже по праву твій.
Хай наше сонце втомлено сідає,
Хай знову все без пам'яті засне,
Бо тільки серце й досі добре знає,
Що Наше місто вже давно Чуже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Забудь мою смуту, розбиту гріхами,
Візьми своє щастя на острах біді.
Хай усміх усюди я твій упізнаю,
Тільки не же́врій, а владно гори.
Ввижайся в останньому промені сонця,
В прекрасному світлі нічної жаги,
Аби я хотіла вернути додому,
До то́го, що знов розперіза думки...
Дивися у небо, в самісіньку душу.
Тиша розкаже про синь глибини,
В якій розчиняється лютая стужа,
В якій забуваються давні казки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Лікуй мої рани розпеченим злотом
Твоєї безжально німої імли.
Лікуй мою правду цілунком безодні,
Тієї близької до краху весни...
Пробач мені, зоре, заплутані ночі,
Де казка ставала подобою сну.
Лише не ховай оксамитові очі,
Якими палаю, якими живу.
Лишайся у серці на довгі хвилини,
Що пахнуть розлукою наших чуттів,
Бо час віднімає тривке і важливе,
Вкриваючи душі вуаллю років...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Намалюй мені зорі у сірому небі,
Дозволь за світилом надії піти.
І хоч ти й далеко, дозволь доторкнутись
Губами прощання до люті зими.
Нехай не лякають застужені очі,
Серце не може тебе обмануть,
Допоки у ньому любові і втіхи
Осінньої ночі слухняно цвітуть.
Лише бережи, що не можна зіткати...
А хочеш- то й зовсім наза́вжди забудь!
Забудь, що на тебе я буду чекати
У стомлених зорях, які ще живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Торкай мою душу холодною тінню
І словом надії щоранку вбивай.
Довіра і ласка іще не втомили,
Та казка, здається, пізнала вже край.
Далека дорога зробила чужими
Наші з тобою душевні міста.
І якось незнано для серця зніміли
За́вжди гарячі і ніжні вуста...
Життя розвело по великому світу.
І що ж нагадає про тебе вві сні?..
Ми й досі з тобою ще маємо небо
І зоряні ночі, тендітні й сліпі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Наша біда- у суворості плати:
Сьогодні це сонце, пізніше-зірки.
Дні все тікають у стужі розради,
А думі немає куди і піти.
Пил не встигає за подихом вітру.
Години розпуки вбивають гріхи...
А там, за тендітністю дивного світу,
Ховають прекрасне лапаті сніги...
Життя заглядає в самісіньку душу,
Яка непідкорене з відчаю рве...
Зовні лишається воздяне "мушу"...
А сніг десь далеко все тихо іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Казала: "Не треба"... Лише б не чіпали
Надірване серце, що з болю кричить...
І вірила правді, якою лиш грали,
Вірила думі, де маю ще мить...
Зоряні ночі втомились тікати,
Шукаючи праведну роль забуття.
А я лиш хотіла не бачити- знати,
Що знову поверне квітуча весна.
Та все помирає: і щастя, й надія,
І віддана смута лихого буття...
А сонце ще світить- я бачу, я вірю,
І знову шепочу: "Ще й досі жива"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Понурий день у сивості туману
Прекрасну тінь завбачливо стеріг,
І все чекав, коли ж надію п'яну
Вберуть у смуту звивистих доріг...
А сон ішов незрілими снігами...
І казка неба танула вгорі...
Чому ж ти знала, знала й не сказала,
Що знов помреш, як вічне, у мені?..
Нехай обман, нехай нестримні бурі...
А як же серце, як моя душа?!
Треба,- отже, так воно і буде...
А тінь прекрасна- горда і німа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Я знову йду у бік твоєї смути.
Малює тишу гордо німота.
Можливо, я стою на повороті,
А, може, вже й на терені життя.
Скажи мені, куди поділась? Де ти?
Скажи про те, чого не можу знать...
Життя іде, а страдницькі години
Лише й воліють кидатись, тікать...
Чого ж ти хочеш? Як тебе любити?..
Холодні ночі зводять наші дні...
Нехай помруть усі світанки в серці,
А ти не йди, прошу тебе, не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Люблю навічно. Хай це буде втома.
Люблю душею. Хай це буде тьма.
З тобою вже постійно і ніколи.
З тобою я по-справжньому жива.
Тримай думками стримані надії,
Тримай вустами кинуті слова.
Не дай лише загоїтись довірі,
Не дай мені піти у небуття...
Я чую пісню зраненого серця.
Я чую біль і власну самоту.
Скажи лише- і миттю вже прилину.
Скажи лише- й навічно я піду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
Багато незримого вилилось болю,
Який пробирався у шкіру і стан.
Заплутано вилися наші дороги,
В яких потопав не один океан.
Щастя тихенько про сум говорило.
Дума не знала... А серце тоді
Кричало й мовчало про те незрадливе,
Що знову змішало маленькі сліди...
Лишалося жити й ховати надію
У смуту близької до горя імли.
Лишалося й далі шукати довіру,
В якій загубилися пестощі тьми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Мовчить душа і знов несе дорога,
Безжально кличе кварцова глибінь.
Стоїть натура, ніжна й одинока,
І все ховає згорбленую тінь...
Нехай всі бачать лиш вогненну мрію,
А постать хай зостанеться в пітьмі,
У тій далекій, стриманій... і милій.
У тій порожній, тій страшній мені...
Не буде більш нічого, навіть сонця.
Ще мить- і згаснуть всі мої вогні,
Коли не гра, що нас тримає й досі,
Коли не ти, коли вві сні не ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Я досі люблю і досі тікаю,
Скидаюся, мовби наляканий звір.
Широких обіймів усе уникаю,
Чуючи пісню привабливих лір.
Я не боюся зостатися віддаль
І бачити правду на стінах ночей.
Лише стережуся вхопити довіру,
Якої не варта... Тоді й дотепер...
Якщо поспитаєш, чому ж я далека,-
У хижій розпуці своїй промовчу.
А десь у глибинах про відстань до тебе
Тихо-тихісінько лиш прокричу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Ти пишеш листи не для того, щоб знати.
Пишеш листи, щоб для мене лиш буть
І десь у повітрі постійно снувати,
Слухати серце й нічого не чуть.
Ти не питаєш про те, що лякає
Наші розрізнені поглядом сни...
Краще б не вміла тебе відчувати,
Аби вже не вірити ласці весни.
Ти пишеш з душею, але не до мене.
Певно, з якогось німого жалю́.
Ти пишеш і знаєш собі достеменно,
Як сильно я вірю, як сильно люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Хвилюй мене, море, хвилюй щогодини.
Хай віддаляються дикі міста,
Що так несвідомо і легко душили
Покірністю ночі і сухістю дня.
Збивай, моє море, засушливий вітер,
Гони його в сивості згорених сліз,
Що відгомін їхній летить із вершини
Моєї гори через правдоньки ліс.
Люби мене, море, люби що є сили,
Тримай синьоокі бліді небеса.
А я берегами ітиму несміло,
Щоб чуть, як холонуть гарячі вуста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022