| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Раніше я любила блискавицю
Самотній вечір , літньої грози ,
Тепер ж мені той спокій снами сниться,
Як терпкий присмак мокрої лози .
Війна змінила нас, змінила наші звички ,
Вона забрала вир дитячих чар.
Лиш догорають спогади мов свічки,
На серце суне з громом чорних мар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Чи знаєш ти що таке жити під тривогу ?
Що бігти в укриття ховаючись від ракет
Чи знаєш ти що таке чекати допомогу
Доступних ліків чи харчів пакет
Чи знаєш що таке чекати чоловіка
А матері синочка із війни
Сидіти над новинами без ліку
Лиш би живий вернувся до весни .
Чи знаєш що таке тікати із домівки ?
В якій ти виріс в якій твоя душа ,
Коли кричать палаючі дахівки
А ти в чужу країну вируша .
Чи знаєш як по тому боці пекла ?
Як тому сину бути на війні ,
Коли щодня та боротьба запекла
І дуже довго тягнуться ті дні ..
Чи знаєш ти скажи
Перш ніж судити
Перш ніж жалітись краще допомогли
Нема чого з тим чортом вам миритись
Від вас лиш чути :
Дали що могли ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Ти не склонився на коліна перед катом ,
І твоя сила у тих двох словах.
А ти не був нам ані татом, і не братом ,
Але засіла твоя воля в головах.
І тисячі тобі у відповідь відкажуть ,
Але ти більше не почуєш їх .
І ці слова тепер ще більше серце ріжуть,
Героям Слава !- ти ж за них поліг .
с. Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Ти ніколи не будеш мені «братом »
Я ніколи не пробачу тобі знай!
І в очах моїх ти став тим катом ,
Що спустився нижче чим за край .
Не пробачу я за вкрадене дитинство
Наших щирих, ще малих дітей ,
Хочу миру-пишуть: в своє місто .
А б тобі лиш кате злих ідей …
Не пробачу я і плачу мами ,
Крику гіркого й болючого з грудей ,
За своїми рідними синами ,
І за смертею невинних цих людей.
Не пробачу за зруйнованії мрії ,
За все горе що принесли нам .
Навіть зараз живемо в надії ,
А за волю- дякуєм синам.
с. Яна Пилипенко-Абраменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Пробач, що там під серцем
Чуєш звук сирен ,
Адже ми з татком хотіли іншого для тебе
Пробач що обиліски із імен ,
Зростають з дня у день до неба .
Пробач що ти під серцем чуєш літаки ,
Такої долі тобі точно не хотіла .
Пробач що в небі з попелом хмарки ,
І ти ще в животі малесенька тремтіла.
Ми планували тебе без війни ,
У чистому яскравому колоссі .
Та увірвались у життя -«вони »,
І замість стрічки -маки у волоссі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Як же хочу я втішних новин ,
Щоб могла знов спокійно так спати ,
І у серці до самих глибин,
Лише спокій щодня відчувати .
Як же хочу я втішних новин ,
Де ні пострілу ані гармати ,
Там де вдома живий вернувсь син ,
Де діждалась хоч сива вже мати .
Як же хочу я втішних новин ,
Там де мирні не йдуть помирати,
Де не носять страшних домовин,
Де не треба про тишу благати .
Як же хочу я втішних новин ,
Де не треба на спокій чекати ,
Де удома ти вже не один ,
Будеш волею сам панувати .
с. Яна Пилипенко-Абраменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Під вибухи не пишуться сонети,
Коли невинну кров ллють через край,
Кругом руїни й діток силуети ,
Та й сонце спало вже по небокрай.
На немовля мале здійнявши руку,
Загарбника кривавий силует ,
Навіщо дітям дали страшну муку,
Розпнувши тишу вистрілом ракет .
Дитя маленьке зирить в очі смерті ,
Тай вже немає звідки брати сліз ,
Загиблі янголи в серцях, та їх не стерти,
І не загоїти нічим в душі поріз …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2022
Стара рана ще болить
знаєш, щей так сильно .
Кажуть рота нам стулить,
мов житимете вільно.
Під прицілом, у вогні,
очі вже не плачуть .
Не однаково мені,
що вони побачать.
Відібрати хочуть все
від майна до мови .
Хто ж тоді тебе спасе ?
лиш одні розмови .
Всю історію й скарби
не мавши забрали .
Та синів наших гроби
з серцем відірвали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Я тут під Крутами зостанусь ,
Розкажу як усе було
Але й на долю не поскаржусь
Щось в серці рідне загуло .
Я народився в Україні,
В багатім полі із хлібів ,
Лиш хотів волю Батьківщині ,
А не радянських ланцюгів.
Я за майбутнє тут спочину,
Най вітер волю рознесе,
За незалежну Україну,
Що в моїм серці над усе .
Проти московської навали
Ми вистояти не змогли
Янголами України стали
Щоб ви сьогодні далі йшли
Щоб берегли співучу мову ,
І пам’ять що ми- козаки,
Та заспіваймо колискову,
Що в серці нашім на віки .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Мамо! Три колоска пшениці,
Палають вогники у вікні ,
Та пустий горщик у світлиці ,
Десь пахне хлібом в далені .
А їм хотілось те дитинство,
Солодке, з пряником в руці,
Та влада коїла злочинство,
Морила голодом - катці.
За тих- три колоска пшениці,
Віддали нелюдам життя .
Ті ж не розкрили таємниці,
Бо мали нелюдське почуття .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Жовтіють соняхи полями без зупину,
Зачепить вітер зболену струну,
Вже скоро осінь, як там в полі сину?
Я сонях той до серця пригорну.
Я сонях той ще дужче пригортаю,
В нім скільки болю,горя та журби,
Полеглі плачуть тихо в молочаю,
Здіймає в небо соколів юрби.
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Залишилась недомальована картина,
Залишилися недописані слова,
Забрала всіх у вічність павутина,
Та лиш людина в пам'яті жива!
У голові прокручуєш моменти,
Коли живу ти не цінив її,
І б'ють у серце жахливі фрагменти,
Та чуєш лиш мелодії сумні.
Віддав би все, аби лиш повернути,
Хоча б єдиний, той щасливий день,
З розбитим серцем прощення здобути,
Та знов почуєш звук сумних пісень...
© Яна Пилипенко - Абраменко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
Заручена із сонцем
І в тій тяжкій журбі,
Ти станеш охоронцем,
А я лише тобі,
Віддам своє серденько,
Розкажу про свій біль,
Ти будеш так близенько,
Для мене звідусіль.
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Гинуть браття наші милі ,
Путін й не здригнеться ,
Б’ють тих хлопців безневинних ,
Душа не смикнеться.
Скільки солдат повбивала ,
Нагла та скотина
Яка ж підла , ненажерна,
Бездушна людина .
А згадайте коли наших,
Братів забирали .
Коли мати , батько плакав ,
Ніщо не казали .
І душа болить і рветься ,
За нашу країну ,
Пам’ятаймо тих героїв
Слава Україні !
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2021
Скільки ще синів оплакуватимуть матері ?
Скільки буде ще кровити в нас ця рана ?
Страшна холера ходить по землі ,
Під виглядом московського тирана .
Відлуння горечі та терпкої журби ,
Чи ти відчуєш по той бік екрана ?
Як рветься серце від страшнющої біди
Коли щодня країна в чорне вбрана .
Один за одним соколи летять ,
Молоді хлопці, яким би жити й жити
В печалі лише дзвони задзвенять,
Та замість сина ростуть меморіальні плити .
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Без віри вмерла б Україна ,
Без віри наших козаків ,
Без віри й мова солов‘їна ,
Не мала б сталтльних кулаків .
За неї боряться і досі ,
За неї гине юна кров ,
За нею плачуть безголосі,
Та чути слово з молитов .
Без віри вмерла б Україна
Хранять її козацькі серця
Бо знають що вона єдина
Від діда,матерій й отця .
У бій ідуть знову і знову
Щоб воля була між віків
Почувши мову колискову,
Жинуть за вітром ворогів.
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Без мови кажуть не було би хати ,
І не було козацького села ,
Не могла ненька сина колехати,
І стежка на подвір’я б не вела .
Без мови попросту небуло би нічого ,
Ні почуття ні серця ні душі ,
Нема довкола й шелесту живого ,
Ні темряви ні світла ні глуші.
Без мови що написали вже кров’ю ,
Століттям від гетьмана й козака ,
Що писана голодною журбою ,
Та пролягла у душу на віка.
Без мови що під Крутами зосталась ,
Без мови що пройшла тернистий шлях,
У вишиванку вона тричі вибралась ,
І вище неба злетіла мов птах .
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021
Сидить старенька мати з фотокарткою ,
Де рідний син у неньки на груді ,
Коли поранив пальчик під фіранкою,
А ще знайшов монетку у воді.
Сідає сонце та на серці рана
Із кожним днем тускніє ,та-німа,
Не буде більш його, це все омана
Лиш маками покрита та пітьма .
Ім’я синочка вкажуть в мемуарах
Тріпоче серце, б’ється від біди
В сльозах вона побачить образ в хмарах
Що вмить простигне як загублені сліди .
І виривається мов камінь сльози з серця,
Біль матері рознесло в далечінь
Єдиний син - вже більш не повернеться ,
Лиш залишилось Ім’я. Образ. Тінь .
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2021