| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Лукаво манить рай сліпих вождів,
Де з кожного фатальну роблять жертву.
Хизуються вата́ги здичавілих псів,
В намордниках ховають совість мертву.
Байдужий світ над прірвою повис,
Спростовані теорії й доктрини.
Прямих кутів проміння бісектрис,
Руйнує карму «золотої середини»...
Зламались крила неживих птахів,
В порожнім небі вигоріли зорі.
Здобута мудрість пройдених шляхів,–
Ковток надії у надпитім горі...
Хто мислить швидше, ніж летить стріла,
Того не доженуть хорти лягаві.
Немає правди у оселі зла,
Зухвало бавляться вожді картаві.
Не зійде сонце, там, де вже зайшло,
Тепер тут інші принципи й порядки.
Наза́вжди поховали віру у добро,
Славетних пращурів нікчемнії нащадки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2026
Крізь гул вітрі́в церковний чувся дзвін,
Ломились фу́рії розбещені у браму.
Завмерла віра між холодних стін,
Ішли на сповідь га́спиди до храму...
Плювали змії ядом їм услід,
З косою жінка вибігла на півдорозі.
Читав молитву „Отче наш" незрячий дід,
Бентежний час спинився у тривозі...
Ченці навиворіт сутани одягли,
Диякон дурману́ поклав в кадило.
Ікони плакали, та сльози не текли,
Химерне щось за вівтарем ходило...
Чвала́ли при́види як тіні у імлі,
На цвинтарі займалися хрести дубові.
І танцювали віщуни на битім склі,
А з вуст сочилися байки́ терпко-медові.
На згарищі спокус не буде каяття,
Чіпляв петлю хтось на кривій соснині.
Не ясно явлене піде у небуття,
Себе карта́вши у гіркій провині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2026
Все менше сумнівів, все більше протиріч,
Жахливі сни тремтять в спітнілих скронях.
Виходиш битися із тінню віч–на–віч,
Тримаєш меч важкий в слизьких долонях...
Думки тиняються в загублених світах,
В поштовій скриньці лист із потойбіччя.
Мовчання темних вулиць наганяє страх,
Неначе дріт колючий обплітає передпліччя...
Як міражі, стоять попалені мости,
Вчорашній день комусь обрізав крила.
Через туман навпомацки брести,
Штовха́ незвідана, містична сила...
Не виправда прогалини твої,
Розбите дзеркало на вимитій підлозі.
Важкий тягар – ілюзії свої,
Немов ланцюг воло́чиш по дорозі...
Нас понесло́ в потопі лихоліть,
Вже «персональний код» стає ізгоєм.
Ляга на плечі ноша про́житих століть,
Де кожний новий крок дається з боєм...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2026
Між берегами сивого Дніпра,
Гуляє вільний вітер на просто́рі,
Вдивляючись в широ́ти неозо́рі,
Коли приходить вра́нішня пора...
То ніжний бриз, то враз - рвучки́й порив!
То ледь помітний, а буває гонори́стий,
Беззвучний, емоційний, голосистий,
У кожній ноті послідовний ритм ловив..
Траплялось, клав вітрильник на борти́,
Кудись ганяв важкі, кошлаті хмари.
Мабу́ть хотів прогнати темні чари
Непереможної «Небесної орди»
Лиш чайка сперечається із ним.
Її політ незламний - як ковток свободи,
Утім немає кращої нагоди,
З важким двобоєм впоратися цим.
Вже стихли хвилі сивого Дніпра,
Гуляє вільний вітер на просто́рі,
Немов кораблик одинокий в синім морі,
Коли вечірняя наблизиться пора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Підкралось зло, неначе падаюча тінь,
Старий мольфар давно це передбачив.
З'явився «вершник», а під ним бліда́вий кінь,
Зухвало посміхнувся... Ко́су намантачив...
Копи́та вдарили по стиглому зерні́,
Перо коси торкнулося коло́сся.
Шипіли змії... Дим котився по стерні,
А поле стало, мов розтріпане волосся...
І реготав крізь зуби той «коса́р»...
Здригалися ліси, поля, й рівнини.
Стогнало поле... Лютував пожар,
Та всто́яло під натиском «звіри́ни»
Розкрилось небо, кінь спіткнувся і упав,
Сяйну́ла блискавки стріла – удар рапто́вий!
Спустився Ангел, та й над чорним полем став,
Під ноги покотився «вершник» безголóвий...
І дощ пішов... І спопеліле поле ожило́..
І крізь пітьму, надію хтось побачив.
Розвіялось вітрами тьмяне зло,
Старий мольфар давно це передбачив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2026
Я прилечу до тебе вітром весняним,
Впаду із хмар дощем рясним,
Зорею з неба доторкнусь легенько.
І сонця променем заграю під вікном,
А місяцем над твоїм сном,
Я пропливу тихенько...
Губами губ торкнусь, відчую, що ти мій,
Зігріє серце кожен подих твій...
Стече сльозою спо́мин вже забутий.
Туди не допливеш тепер, не долетиш,
Але, так солодко дивитись, як ти спиш,
Хоч без надії, бо твоєю знов не бути...
Востаннє плачу, доки ніч сліпа мовчить,
Колись боліло... вже не тисне, не ятри́ть,
І лиш минуле ще не може відпустити.
В клубок змоталося все грішне, і святе,
Та десь у пам'яті залишилося те,
Що біль пекуча не зуміла задушити...
Мені вже час, сіріє небо за вікном,
Ховає ранок зоряний альбом,
Ти не тривожся, ще поспи хоч трішки.
Я прилечу до тебе вітром весняним,
Прийду з небес дощем рясним,
А може просто, по дорозі пішки...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2026
Ти на межі... І виходу нема,
А може є один, в кінці тунелю?
Сховай ножі... Кричить душа німа,
Ти, як Ісус, ідеш в свою пустелю...
Мовчи й терпи, бо свій збираєш плід,
Каміння гостре ріже босі ноги.
Тернистий шлях кривавий тягне слід,
Програли бій Титани – а не Бо́ги...
Пісок в очах, тривожний чути крик,
Останній подих – Смерть іде на згоду.
Зложився пазл... І ти тепер боржник,
Твій викуп втричі більший за свободу...
Ти на межі.... І в бік вже не зверне́ш,
Пройти тунель – безрезультатна спроба.
Сховай ножі... Від долі не втечеш,
Горить свіча і ворон точить дзьоба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2026
Живе душа на грішній цій землі,
Думки погані відганя від себе.
Щороку сіє зерна доброти в ріллі,
А більшого для неї і не треба...
Буває так, що важко проти вітру йти,
Але іде душа, щоб вижити для тебе.
І вогник свій любові донести,
А більшого для неї і не треба...
І в холоді зневірених ночей,
Звучить молитва, бо у ній потреба.
Зігрівши серце спалахом очей,
А більшого для неї і не треба...
Весною піде дощ і зерна проростуть,
Із темряви потягнуться до неба.
В душі надії знову оживуть,
А більшого для неї і не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
На північ відійшли докучливі морози.
Свій лік в календарі закінчує зима.
І хоч подекуди звучать її погрози,
Проте вона старається дарма.
В повітрі вже запахло талим снігом.
І мох смара́гдовий з-під кучугур проліз.
Струмки дзюрчать веселим, жвавим бі́гом,
Петляють крізь тенета крижаних валіз.
На пагорбах найпершіі первоцвіти!
Зігріті сонцем радісно стоять.
І ніби посилають нам привіти,
Ввесь ліс чарівним запахом п'янять.
І вся природа наче оживає
Птахів лунає пісня голосна.
Від того співу серце завмирає,
А в душу знову проситься весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Морозом вдарив легковажний лютий.
Сердитий, необачний "бокогрій"
Стоїть в заметі верболіз забутий.
А десь під ним пожовклий травостій...
Ганя північний вітер темні хмари,
Як кінь розгнузданий по небу мчить.
Гойдаються дерева, мов примари.
І степ у візерунках сріблотканих спить
Лякає холод, та однак це ненадовго.
Заплачуть скоро вже бурульки із дахів.
Впаде промінчик сонця золотого,
Почне весна веселий свій заспів.
А поки що на дворі "крутень" лютий
Закутав все у білі килими.
Такий вже він, нестримний і розкутий,
Останній місяць матінки-зими...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Несіть добро від серця до сердець
І кожний крок не втомлюйтесь любити.
Життя - як річка, десь початок, десь кінець...
Тож кожний день немов останній треба жити.
Рука торкнеться срібного пера
І в рифму перевтілить задум вмілий.
Слова сплетуться із промінчиків добра
І ляже вірш на аркуш сніжно-білий.
На доброті тримається усе
Вона рятує землю і лікує душу.
Цей дар Господь для кожного несе
Про це я вам сказати друзі мушу.
І все ж щасливий нас чека кінець
Надія є, тому потрібно жити!
Несіть добро від серця до сердець
І кожний крок не втомлюйтесь любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Перший сніг, як зимове вітання,
Білим пухом із неба летить.
Він тихенько іде до світання,
Поки осінь ще солодко спить...
Закружляє над травами в полі,
Не забуде гаї і луги.
Верби, клени, й високі тополі,
Запорошить усе навкруги.
Перший сніг на барвистому листі,
На стежках і узбіччі доріг.
І калина в червонім намисті
Сніг тримає на вітках своїх.
Там, де вчора квітки запізнілі
Промінь сонця піймали на мить,
Вже сьогодні у білій ванілі
Перший сніг мов у казці лежить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2021
Нас поєднала осінь золота,
Мабуть сам Бог велів їй це зробити.
Яка ж ти гарна і вродлива й молода!
Таку як ти не можна не любити!
Тобі в косу ромашки заплітав,
Вуста поїв ранковою росою.
Коли ти спала, чашку кави готував,
І милувався ніжною красою!
Ми разом мокли під одним плащем,
А потім босими ступали по калюжах.
Промоклі наскрізь проливним дощем.
Та нам до всіх тоді було байдуже!
Ти пам'ятаєш ранки весняні
І літній зорепад у тебе на долонях.
За нас два серця на одній струні,
Заграли вальс до сивини на скронях!
Ще десь далеко наше майбуття,
Тож ми плин часу призупинемо на мить...
Багряним цвітом нехай стелиться життя,
А щастя й долю осінь золотить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Підкралась осінь непомітним кроком,
Приспала літо подихом своїм.
Так несподівано, так ненароком,
Покрила жовтим килимом гаї.
Давно покошені отави в лузі,
Десь відлітають швидкокрилі ластівки.
Їх гомін чується по всій окрузі,
Такі вони, ці білогруді "співаки"
Ставок сховався у ранковому тумані,
Він ціле літо нас красою чарував.
Там лебідь лебедиці про кохання,
Свою найкращу пісню дарував.
Мандрує осінь непомітним кроком,
Милу́є око, барвами повни́ть.
Так несподівано, так ненароком,
Зліта́ замріяного літа мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Як ніхто, ти уміла кохать,
Всю себе до кінця віддавала.
І щоб душу свою лікувать,
Струни серця завжди колихала..
Як ніхто, ти уміла чекать,
Навіть там, де чекати не варто..
І ночами до ранку не спать
Всі образи сприймати за жарти...
Як ніхто ти уміла страждать
Рани в серці навчилась лічити.
І щоб якось цю біль вгамувать
Йшла в надії до Бога молитись.
Як ніхто, ти навчилася жить,
Примхи долі тримать героїчно!!
Ти навчилась кохать лиш на мить,
Але мить ця триватиме вічно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Не треба слів...хай просто будуть квіти!
Ромашки білі у твоїх руках!
Дощами вмиті, сонечком зігріті.
Красуні-чарівниці в ніжних пелюстках!
Ти чуєш, як ромашка тихо промовляє:
"Мене ти як полюбиш, полюблять і тебе".
Її вітри колишуть, Бог її плекає
Над нею гомін літа й небо голубе.
Цвітуть, квітують, мов радіють діти
Духмяні, жовтоокі, в білих сорочках.
Не треба слів...хай просто будуть квіти!
Ромашки білі у твоїх руках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021